Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Организация обучающей деятельности школьников на семинарских занятиях

Автореферат по педагогике на тему «Организация обучающей деятельности школьников на семинарских занятиях», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Трубачова, Светлана Эдуардовна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1993
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Организация обучающей деятельности школьников на семинарских занятиях"

ЗД-Д0СЛ1ДНИП 1Н0/ШТУ-Г ПЕДАГОПКИ УЕРА1НК

На правах рукопису

ТРУБАЧОВА Св!тлана Едуард!вна

0РГШЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО! ДТЯЛЬНОСТ! ШКОДЯР1В НА СЕМ1НАРСЫШХ ЗАНЯТТЯХ

13.00.01 - Теор!я 1 1стор1я педагог!ки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН на здобуття наунового ступеня кандидата педагог!чних наук

НАУ,-/'

Кк1'в - 1993

1 7 *

Ь'ойота виконана в Науково-доелштму 1нститут1 ^дагогпт Укра1ни.

Науковий кер!виик -кандидат педагогччних наук, дшг;нт . ПРОШЕНКО О.Г.

0ф1ц1йн1 опоненти: -доктор пе/пгсг 1чних наук, пр^есир БУШ10В 0.1.

-кандидат нчдагог1чних чаук. лоцент ИАНЧЗНКО Г.Д.

Пров 1 дна установа: -Китомирськия державнии нчдагоМчний {нститут

Захист в!дбудеться 1993р. о 15.00 годин!

на зас1данн! спец1ал}зовано'1 вчено! ради Д ИЗ.15.01 в Науково-досл$дному 1нститут1 педагоПки УкраУни (¿52030, Кихв-ЗО, рул. Лен1на 10).

3 дисертац!ев можна ознапонитиг.ь в с51бл 1отец1 Науг.ово-досл1дного 1нституту педагог!ки Украти.

Автореферат роз!слано "УУ ",^сУо-ю 1993р.

Вчении секретар Г,

спец1а41эовано1 вченох ради ¿//¡(¡¿¿Ц-* Й.ПЛегкий

/

ЭАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуадьц{сть пробдеми. Нова концепц1я школьно? осв!ти виз-нае одною з першочергових проблем - вдосконалення орган!зац!'1 нав-чально-виховного процесу. Досл!джения педагог!в I психолог!в св!д-чать, що його ефективн1сть перебувае в прям!и залежност1 в!д вибо-ру таких метод!в 1 форм навчання, як! сприявть активн!й п!знаваль-н!я д1яльност! учн!в, розвивавть творчу самост!йн!сть I в!дпов1-дальне в1дношення до навчання (А.П.Аристов, Ю.К.Бабанський, 0.1.Бу-гайов, М.О.Дан{лов, Л.ы.Банков, Б.С.Кобзарь, А.Н.Леонтьев, С.I.Ма-льований, А.К.Марков, В.О.Онищук, В.4.Наламарчук, Г.Д.Панченко, П.1.1Ндкас1стий, М.М.Скатк1н, Г'.I,Щук1на та !н.).

Суттев! можливост! у цьому в!дношенн! масть сем!нарськ! эа-Няття. В науково-педагог1чн1й л!тератур1 та шк!льн1й практиц1 сем1-нари в!дом! як форма орган1зацН навчання, що передбачае самост!йну п1знавальну Д1яльн1сть учн!в з п!дручниками, навчальнйми пос!бника-ии ! наступив оформления одержаних рвзультат1в, 1х обговорення; використовуеться в навчально-виховному процес! з иетои закр1плення Та уцосконалення знань. В пеДагог!чниХ досл!джеНиях п!дкреслветься, що сеМ1нари сприявть засвоеннв учнямй способ!в 1 метоД1в самост!й-ного п!знання, розвивавть п!знавальну активн!сть ! Творче ыислення, формувть 1нтерес до самост!яного опанування знаниями, що мае вели-ке значения при адаптацП лвдини до пост!йних зМ!н в умовах життя га трудовой д!яльносг! (К.З.Асатурова, Б.М.Боярська, I.Ф.Гончарова, и.в.Кузьмзнко, I .Я ЛерНер, М.В .П 1дручна, в.е.Римаренко, А.В.Усова, Г.М.Янченко та 1н.).

Зваяавчи на ефективн!сть сем!нар1в, новими програмами за-гальноосв!тн!х шк!л учителям рекоиенДуеться використовувати цв форму навчання в старших класах з метов актив!зацН творчох д1яльност! учн!в, поглиблення та узагальнення IX знань, ум!нь 1 навичок з предмету. иднак проведен! спостереження св!дчать про те, що сем!нарсь-к! заняття до цього часу не здобули належного поширення в шк!ль-н!й практиц!. Анкетування впевнило нас в тому, що б!льш!сть вчите-л!в в!дноситься позитивно до ц1в1 форми занять, але використовувть у власн!й практиц! дуже р!дко. Вивчення в ход! досЛ1дження 28о ан- , кот вчител1в виявило, що т!льки б!ля % респондент^ проводить се-м!нари систематично; прйблизно 64% - два-три рази у навчальному роц! 1 33% - не використовувть дану форму занять взагал!, Анал!з ик!льно1 практики св!дчить, що у вчител!в досить. часто виникавть

т

значн1 труднощ! в орган!зацП та проведены! сем!иар1в, навчальна д!яльн1сть багатьох учн1в на ванятт! характеризуемся низькои продуктивнее, що заважае досягненню навчально-виховних ц!лей.

Анал1з д!тератури показав, що в роботах дидакт1в 1 мето-дист!в вивчались шляхи вклсчення сем1нар1в у структуру навчально-го процесу, роэглядалось питания IX класи^кацП, досл1джувались можливост!.ц!с1 форми занять у розвигку п!знавально1 самост!ино-ст! I творчост! старшокласник1в (Л.М.Боголюбов, М.П.Гузик, В.В. Зав'ялов, е.В.Периста, I .Г.Щербакова, О.Г.Ярошенко та 1н.). Не заперечуючи вагомого внеску досл1дник1в у вир!шення теоретичних

I практичних аспект!в використання сем!насрько1 форми навчальних занять в середнгй школ!, сл!д в!дм1тити, що проблема удосконалення орган!зац11 навчально!' д!яльност1 школяр!в на сем!нарах потребуе подальшого вивчення.

Враховусчи недостатню теоретичну розробленгсть проблеми 1

II практичну значущость була обрана наступна тема дослЦження: "0рган1зац!я навчально!' д1яльност1 школяр!в на сем1нарських заняттях" .

Об'ект досл!дження - навчальна д!яльн!сть школяр1в на сен1-нарських заняттях.

Предмет досл1дження - способи орган1зац!1 навчально* Д1яль-ност! школяр!в на сем!нарських заняттях.

Пета досл!дження полягае у визначенн! п!дход1в до орган1за-ц11 навчально'1 д1яльносг! школяр!в на сем!нарських заняттях, як! забезпечиватимуть 'И е$ективн!сть.

Ппотеза: орган!зац1я навчально'1 д!яльност1 учн1в на сем1--нарських заняттях буде е|ективною за умови оптимального поеднання форм навчально'1 д1ялыюст! школяр!в в залежност! в!д задач, структура сем!нар1в; використання диференцШованих завдань для орган1-зац1'1 роботи школяр!в з р!знии р!внеи навчальних можливостея та застосування сем!нарських занять на р!эних етапах процесу навчання.

В зв'язку з необх1дн1сти досягненкя поставлено! мети досл!д-хення 1 перев!рки правом1рност! основних положень г!потези нами ви-р1иувались сл1дуюч1- завдання:

1. Проанал1зуватв стан досл1джувано'1 проблеми в теорИ 1 практяц! навчання.

2. Теоретично обгрунтувати п!дходи до орган1зац11 навчально'1 д!яльност1 учн!в на сем!нарських заняттях.

3. Експерииентально перев!рити ефективн!сть розроблених

■ 1ПД)сод1в до орган^заци навчальнсп роботи школярдв на сем1нарах.

4. Керуичись висновками досл!дкення розробити методична ре-комендацП для учител!в середн1х загальноосв1тн!х шк1л.

Дисертац!йне досл!дження спираеться на методолог!ю сучасно'г дидактики 1 педагогично! психологП, що досягли високого р1вня у вивченн! взаемозв'язку зм!сту, форм 1 матод!в навчання, д1яльност1 вчителя 1 учн1в в навчальному процес!; комплексному вивченн! 1нди-в!дуальних особливостеи учн!в та шлях!в застосування диференц!Яова-ного пЦходу до IX навчання.

Для вир1шення задач досл1дяення використовувались наступи! методи: теоретичний анал1э л!тературних джерел; вивчення I анал!з навчальних програм для загальноосв!тн1х моделсвання вроцесу

удосконалення орган!зац!:г навчально! д1яльвост1 учн!в на сем1нарах; спостереження ! анал!з практики проведения сем!нар!в в середн1х загальноосв!тн!х школах; тестування учн!в; анкетування ! бес!ди з учителями 1 учнями; педагог1чний експеримент; як!снив 1 к!льк!сни» анал!з експериментальних матер!ал1в.

Наукова новизна I теоретичне значения досл1д»ення полягавгь у проведенн! теоретичного анал!зу характерних особливостей навчально/ д1яльност! школяр!в 1 шлях!в П орган!зацН в навчально-вихов-ному прочее!; вивченн! та узагаиьненн! !снуючих способ!в орган1за-ц11 навчання на сем!нарських заняттях в середигл загальноосв!тн!я школ!. На основ1 анал!зу психолого-педагог1чно'1 л1тератури з'ясова-н! дидактичн! ыокяивост! сем!нар!в ! обгрунтована доц!льн!сть проведения свм!нарських занять на р!яних етайах вивчення навчального ыатер!алу! розроблен1 п!дходи до орпан1эац!X навчально1 д!яльност! школяр!в на сем!нарських заняттях баэувться на оптимальному поед-нанн! !ндив!дуальних, групових 1 фронтальних форм навчально* д1яль-ност! та врахуванн! реальних навчальних кохливостеЯ школяр!в.

Практичне значения роботи полягае в тому, що одержан! ре-зультати мокуть бути використан! вченими-досл!дниками при система- • . тизацП наукових знань з проблеми удосконалення ор.ган1зацН навчально'! д!яльност! школяр!в. Теоретичн! матер!аля дисертацЯшого дос-л!дхення Також можуть бути застосован! в лекц!ях з педагог!ки в роз-д!л! "Форми орган!зац!'1 навчально! д1яльност1 иколяр1в". Методичн! рекомендацП до орган1зацП навчально1 д!яльност1 школяр!в на сем!-нарських заняттях з б!олог!'1 та х!м!1, можуть бути використан! • учителями-практиками при плануванн! навчально-виховного процесу. ! • орган!зац!1 сем!нарських занять.

- ч -

Обгрунтован!сть ! достов1рн1сгь результаНв досл1дження забезпечуеться опорою на фундаментальн1 психолого-педагог!чн1 тео-р!х,' коиплексним застосуванням метод!в науково-пецагоНчного дос-л!дження, адекватних ц!лям 1 задачам роботи, всеб1чн1стю обробки одержаних даних, що виявила п!двищення р!вн!в продуктивном! 1 са-мост!йноот! навчально!' д!яльност! та р1вня засвоення знань, ун1нь 1 навичок учн!в експериментальних клас!в.

На захист виносяться наступи! положения:

1. 0рган!зац1я навчально! д!яльност! школяр!в на сем1нарсь-ких заняттях забезпечуе висок! показники продуктивност! ! самостИ-ност! навчально'1 роботи, якщо сем!нари практикуються на р1зних ета-пах засвоення энань, вн!нь ! навичок, а навчання зд!ясниеться з врахуванням навчальних иожливосгея школяр!в.

2. Застосування диференц!йованих завдань 1 оптинальне поед-нання !ндив!дуальних, групових та фронтальних форм роботи на сем!-нар! актив!зуе навяальну д1яльн!сть школяр!в, п1двищуе и резуль-тативн1стъ.

Апробац!я роботи. Матер1али досл!д*ення пов!домлялись 1 обговорввались на Дев*ят!я Омськ!я науково-практичнШ конференц!!' "Удосконалення викладення х!м!'1 у вищих 1 середн!х навчальних закладах", (м.Омсь к, 1991р.), на М!жвуз!вськ!И науково-практичн!* кон-ференцИ "Соц1ально-психолог!чн! проблеми профес1яно1 п!дготовки маябутнього вчителя'Чм.Кихв, 1992 р.), на сем!нар! в Житокирському обласному 1нотитут1 удосконалення вчител1в (и.Житомир, 1992р.), на эв!тн!Я науков!я конференцН' ЫД1 педагог!ки Украми (м.Шв, 1992р.) на педрадвх в школах № 167 1 272 М.Киева.

СТРУКТУРА I ОСНОВНИЛ ЗН1СТ ДИСЕРТАЦП

Дисертац1яна робота складаеться 9 вступу, трьох роздШв з ввсновками, 9ак1нчення, списку рекомендовано! л!тератури 1 додатку.

У вступ! дано обгрунтування актуальном! теми дссд!дження, визначен! об'ект, предмет, ц1л! 1 задач!, сформулъована г!потеза, розкрит1 наукова новизна, теоретичне ! практичне значения одержаних результат!в, вказан! основы! положения, винесен! на захист.

В перш!я глав! - ГОрган!зац!я навчально'1 д!яльност! иколя-р!в як наукова проблема"- проведено анал!з психолого-педагог!чно! л1терагури э проблем и удосконалення орган!зац11 навчально'1 а!яльно-ст! учн!в 1 висв1тлен! спосОби 'II орган!зацII в дидактиц! та кон-кретних методиках викладання.

Вивчення л!тератури показало, що п!д навчальнов д!яльн1ств бхльппеть досл!дник!в розум!итъ ц!леспрямоване засвоення !ндив!дом соц!ально-створенного досвиу, будь-яких практичних I наукових гнань, i д!яльностеа в умовах органtaosaíioro навчання (В.В.Давидов, ЫЛльясов, А.К.Маркова, Н.Ф.Тализ!на та íh.). Навчальна д!яльн1сть незалекно в!д спрямованост! i р1вня самост!йност! включав дек1лька компонект1в: ц!льовий, мотивац1йниП, дляльк1сний та коктролсвчии. Аналгз науково-педагог1чно"1 Л1тератури виявив, що ефективн1сть здia— снення навчально'1 дгялыюсП залежить в!д якост! взаемодЦ цих кои-понент1в, в!д cbíдомого i активного ix сприйняття учнями. Були простс-жен! наступи! голова i законом!рност!: залежнхсть ефективност! орга-Hisaui'f навчання вгд цглеспрямованого врахування учителеи потреб учн1в, значущост1 матер!алу, що вивчаеться, залежн!оть характеру активност! учнгв в!д виду д!яльност!, яку орган!зуе вчитель Biflno-в!дно до зм1сту навчання,способу його засвоення.

Дií вчителя по орган!зац!'1 навчально!' д!яльност! учн!в вклв-чавть постановку навчальних задач, !нструктування tipo способи д!-яльност!, своечасну допомогу, контроль i оц!нсвання роботи учн!в. В залежност! в!д характеру взаемодП учителя i учн!в, в!д спрямова-ност! Ix дидактичних в!дносин визначавть р1зн! форми opranisauix навчання. До таких форм в сучасн!к загальноосв!тн1й школ! налекать: урок, лзкц!я, сем1нар, екскурс1я, практичне заняття, факультативн! заняття, зал!к, екзамен та консультац!я. В залежност! в!д навчально-виховних ц!лея, в рамках цих занять вчител! використовувть р!зн! форми орган!зац!1 навчально1 роботи учн!в. Проведений анал1з Jire-ратури i шк!льно1 практики э цього питания дозволив скласти наступ-ну сгислу характеристику:

1. 1ндив!дуальна робота полягае в тому, що учень виконуе зав-дання незалежно в!д товариш1в, користусчись при цьому безпосередньоп чи опосередкованов допомогоо вчителя. Бона бувае диференц!йованов

i недиференц!йованоо, мае м!сце на уроках, що проводяться з метою опануванкя новим матер!алом, в домашн!й робот!, на контрольних за-няттях, при виконанн! самоог!йних завдань.

1ндив!дуальна робота школяр!в на уроц! дозволяв регулсвати темп просування в навчанн1 кожного учня у в!дпов!дност! s його п!д-ГОТОВКОВ 1 монливостями.

2. Фронтальна навчальна робота передбачае сум!сну Д1яльн!сть класу по виконаннс загальних завдань. Використовуеться вчителем при викладенн! ново! !нформацП та в ход! колективних обговорень з метоп

2-Ч-Ч

залучення до роботи якомога б!льшо1 кыькост! учн1В. Проте фронтальна форма недостатньо враховуе р1вень розвитку, п1знавальн1 !нтере~ си I иожливост! кожного учня 1 передбачае роботу класу у середньо-иу темп!.

3. При групов!я форм1 роботи учн! класу подняться на де-к!лька груп, що виконупть однаков! чи в1дм1нн1 завдання. В залеж-ност1 в1д цього розр1знявть едину 1 ди^сренцМовану групову роботу. Дя форма навчально! роботи використовуегься при розв'язувани! задач 1 вправ з метоп вивчення, повторения або закрепления нового ма-тер1алу. Використання диференц!йовано~групово! роботи дозволяв кож-н!й груп! учн!в працявати над завданнями, що вхдпов^дагть Iх нав-чалъним.можливостян.

Проведений анал1з психолого-педагог1чно! л!герагури показав, що для ефективнох орган!зац1! навчально!' роботи школяр1в на сем1-нарах необх!дно передбачити:

1) врахування 1ндив1дуальних особливостей учн!в;

2) виб!р метод!в актив!зацП навчально-шзнавально! д!яль-ност! школяр!в;

3) виб!р форм орган 1зацП навчально!' д!яльност1 школяр!в.

В друг!я глав! - "Удосконалення орган!зацП навчально! Д1-

яльност! школяр!в на сем1нарських заняттях" проанал13ована сутн1сть 1 специф!ка сем!нарсько!' форми навчання; описан! результати ана-л1зу шк1лыю! практики з досл!джувано! проблем«; зроблено обгрун-тування п!дход!в до орган!зац!1 навчально!' д!яльност! школяр1в на сем1нарських заняттях.

Вивчення теор!!' ! практики навчально-виховного процесу показало, що семшари використовуиться переважно з метою закр1пления навчального матер!алу, узагальнення ! систематизац!! знань. Серед форм проведения цих занять найб!льш розповспдженими е так зван! "класичн!" ! "робоч!" сем!нари. Характерну особлив!сть перших ет-новить тривала попередня п!дготовка учн1в до заняття за завчасно запропонованими завданнями, опрацьовуеться рекомендована л1тера-тура, готуиться допов!д! 1 пов!домлення, як! пот1М заслуховуиться 1 обговорюються на самому занятт!.

Не дивлячись на !стотн1 в!дм1ни м!ж "класичними" 1 "робочи-ми" сем!нарськими заняттями, для них характерна загальна структура. Описан! сем!нари складасться з трьох основних етап1в: перший сшв-и!дноситься з п!дготовков до заняття ! виконанням запропомончних завдань, другии - з бе.зпосередн!м пред'явлениям реэультат!в, отри-

маних в ход! пидготовчого етапу 1 трепя - це П1дведення п1Дсумк!Е роботи, проведено! в ход1 перших двох етап1в.

Анал{з навчально! Д1яльносг1 школяр1в в ход! сем1нар1в показав, що для пзршого етапу характерна самост1йна робота учн!в по сприГшяттю завдань, плануванню навчально!' роботи по П1ДГОювц1 в1д-пов!деп, виконанню завдань I самооцшц1 одержаних результа^в. Организована таким чином навчальна д!яльн!сть сприяе виробленно в учн!в вмшь 1 навичок роботи з книгою, оформления результатгв свое'! прац! в Т1й чи 1нш1я форм!, самост1!1ного планування ! зд!йснення навчально! роботи , а також контролп за и виконанням,

Основними видами навчально!' д!яльност! другого етапу сем1нару е представления одержаних результате 1 IX аргументац!я; заслухову-вання, обговорення в!дпов1дей товариш!в; участь в бесШ або ДискусГ!. Передбачен! види роботи сприяють формуванни вм1нь посл!довно вис-ловлювати своо точку зору, в!дстосвати П, анал!зувати сприйняту 1нформац!п.

Трет!й, заключит? етап, передбачав роботу учн1в по оц!нц! в!дпов!дей однокласник!в п!д кер!вництвои вчитзля. Навчальна д!яль-н!сть даного етапу забезпечуе функц1онування внутр!шнього зворотного зв'язку в продес! навчання, одержання учнями ¡нформацП про повноту ! як1сть вивчення на занятт! програмного натерхалу, про виникнення труднощ!в ! недол!к!в, що в своп чергу е стимулом для подальшого навчання.

Анал!з тип!в 1 структура семЫарських занять, описаних в дидактична ! методичн!й л!гератур! показав, що вони маить ц!лу низку спецяф!чних рис, характеризуючих роботу учителя 1 учн!в. Так, воио передбачае високий ступ!нь самост1йност1 школяр!в в робот! з п!д~ ручником ! !ншос додатковою л!тературо1), !'х активн!сть у бес!дах та дискус!ях при опосерецкованому кер!вництв! з боку вчителя. 3 нау-ково-педагог!чн1й л!тератур! в!дм!чаеться, що особлив!стю сем!нару е також те, що його педагог!чна Ц1нн!сть реал!зуеться т!льки через вир!шення певних навчально-виховних задач. Тобто сем!нари - це форма ! метод навчання одночасно. Поза функц!ями методу сем!нар, як форма навчання не мае самост!йного значения. 3 ¡ншого боку, специ-ф!чн1 функц!!' сем!нару як методу /самост!яне набуття знань, оформления результат!в ц!еI роботи та !н./ усп1шно реал!зуеться т!льки за умови орган!зац!х занять сем!нарського типу. Перерахован! особ-ливост! св!дчать про те, що участь у сем!нарськ!й робот! вимагае ■ в!д учн!э високого р1Вня сформованост! вм!нь самосадного опанування 2*

знаниями, складання допов1дей i повЦомлень, рецензування виступ1в товариацв. Проте психолог!чн! дослгдження шк1льн01 практики cbîq-чагь, що учн! класу в!др13няоться за cboïmk хндив!дуальними особли-востями, що в свог чергу обумовлюе нер|.вном1рн1сть засвоення знань, умшь i навичок. Bel учн! класу не можуть працввати на однаково ви-сокому piBHl активност!, Це дозволило нам зробити висновок, що при орган!эац!'1" п1знавально1 д!яльност! школяр1в необх1дно ираховувати piBiit навчальних можливостей, та обирати tokî форми oprani3autï навчально!' роботи на сем!нар!, як! б зробили ïï посильнов та nira-вов для вс1х школяр!в.

Одним з шлях!в актив!зац!'1 навчально'1 роботи по самосНй-ному вивченнв л!тератури та виконанню сем!нарських завдань, а такок обл!ку р1вн1в навчальних можливостей школяр1в було проведения умов-ного под!лу учн!в на типолоИчн! групи: з низькими, середн!ми ! високими навчальними можливостями. Для opmiilaautï роботи школяр1в з р!зних типолог1чних груп в шк!льн1й практик використовуються диференц!йован1 завдання. Jt) ход! досл!дження ми виходили э того, що завдання для учн!в з низьким р!внем навчальних можливостей роз-роблялись, по-перше, для зд!йснення оперативно! допомоги в подо-ланн! проб!л!в при первинному закр!пленн! навчального матер!алу. llo-друге, для опанування прияомани рац!онально! розумово"! д!яльно~ ст! на етапах закр1плення, систематизацП i удосконалення знань. Завдання ж для учн!в з високим р!внен навчальних можливостей роз-роблявться з метов забезпечення ïx б!льшо1 самост1йност1 i умов для творчого п!дходу при вир1шенн1 цих завдань.

KpiM того, при п!дбор! та складанн! завдань ми до'тримува-лись наступних вимог:

i) складн!сть завдань повинна в!дпов!дати навчальним мо*-ливостям учн!в на кожному конкретному етап! засвоення знань;

'¿) об'ем навчального матер!алу, що використовуеться при складанн! завдань мае забезпечувати перев!рку i загр!плення необ-Х1дного м1н!муму знань;

3) диференц!ац!я завдань повинна зд!йснвватись з врахуван-ням характеру навчально"1 д1яльност! (репродуктивний чи продуктив-ний) i м!ри допомоги, яка надаеться при ïx виконанн! (завдання з короткое !нструкц1ев до виконання; завдання без додаткових ор!ен-тир!в до виконання).

В ход! вивчення шк!льно'1 практики ми з'ясували, що вчител! найчаст!ше проводять сем!нари на етап! систематизац!ï ! узагальнення знань. иднак анал!з ïx дидактичних можливисгеи показуе, що ceMitia-

- У -

ри у велпкхи м1р1 сприясть засвоеннг учняии прийом1в г метод!в самост!йного п!знання, формупть гнтерео до самоспйного опануван-ня знаниями. Кр1м того, широк! можливост! в1дкриваоться для зас*о~ сування сен!нар!в на егапах вивчення I закр}плення навчального матер1алу завдяки поеднаннг в них вглносно самост!яно! п!знаваль-но! д1яльност{ з можлип1стс оперування вжв засвоенними знаниями 1 лпсвЦом д!пльност{.

Зваяапчи на скаэане, а також з метоо актив1зац1'1 навчання школяр!в нами визначались та доол1джувались способи орган1зац11 нчпт1ально1 ройоти учн!в на семгнарах р1зних вид!в, що розробля-лись для трьох основних етап1в навчального процесу: сприйняття навчального материалу (вв1дн1 сем!нари), закр!плення знань учн!в (тренувальн1 сегннари), систематиззци I узагальненпя навчального матер!алу (творч1 сем!нари).

ираховуочи положения про те, то етапи засвоення знань в1д-р1амягться один в1д одного р1внем вимог до характеру навчально'1 д!лльност! школяр!в, орган!зац1я навчання на кожному з вид!в наз-ваиих сен1нар!в нала сво1 »1дм!нн! риси (табл.1).

'Габлиця I. Характерн1 особливост! вв1дних, тренувальних I творчих семг!'ар!п

Миди семг- Основн! дидактичн1 цIл5: нап!в заняття

исобливосг1 навчально! д!-яльност! учн!в на занятт!

Сприяти кращому усв!дом-Вв!лн! ленно, залам'ятовуванно

матер1алу, формуванни початкових вм!нь.

Сприяти закр1пленно одер-Тренувальн! жанш 1нформзц1х I форму-ваинс вм!нь 1 навичок П використання на практиц!.

Домхиусчор е навчальна Д1яльн1сть по сприйнятто, засвоенно ! в!дтвореннп навчального матер!алу.

Перевалае самост!йна робота по використаннв ран!ше засвоених знань в схожих та в1дм!нних ситуац!ях.

основное е д!яльн!сть по трансформацН наявних знань у нов! ситуац!! ! самостийному поиуку суб'БКТИВ-но нових способ!в д!яль-ност!.

Стимулювати творчу ак-Творч1 тютйсть учн!в, узагаль-

нпвати ! систематизувати одержан! знания.

- 10 -

ЛослЦжусчи проблему орган 13ацп навчально1 Д1яльност1 уч-HiB на сем!нарських заняттях ми прийшли До висновку, цо необх1дно застосовувати так! форми роботи, hki б максимально сприяли актив1-заци учн1в, Пемагог1чн1 досл1дження з цього питания не давть однозначно!' в!дповШ про перевагу Tici, чи inmoi форми навчально* д!яльноот1. Кожна з них по-р!зному впливае на реал!эац1ю навчаль-них i виховних задач. Bei форми роботи мають як силън1 так ! сла-бк! сторонк i в певн!й мipi волод!етъ компенсатерними можливостя-ши. При цьому необх1Дне педагоНчно доц!льне i'x поеднання, обгрун-тований Biiöip TieI чи inumi форми з врахуванням особливостей предмету, зм!сту навчального матер!алу, форм орган!зацП навчання, особливостей класу i окремнх учн!в,

Вибираочи певн1 поеднання форм навчалыю'1 д!яльност1, ми враховували: дидактичну нету сем!нарсъкого заняття, його структуру, piBeHb навчальних можливостеи учн!в; реальн! иожливост1 цих поед-нань для сприятливого розвитку учн1в, створенйя умов ефективно! роботи на р1зних етапах эаезоення знань, вм!нь i навичок; спрямо-ван!сть дидактично*' взаемодН учителя 1 учн!в на (Нлъшу самост!й-к!сть школяр!в в ход! сем!нарського заняття. Fospo&ieKi BBiflHi, тренувальн! i fBop4i сеШнари мали чотирьохетапну структуру, тому, при вибор! оптимального поеднання форм навчально* роботи ми такок враховували особливост! проведения кожного з етап!в (табл.2) Таблиця 2. Структура проведения ceMiHapiB

Ь'тапи заняття Особливост! проведения етап!в сем!нар!в

ирган!зац!й- Ознакомления учн1в з твиои сеиТнару, його мегос, нии/до Ь хв./ планом, навчальними завданнями.

П1дготовчий Виконання аавдань. Передбачае самостТйну роботу /10-1Ь хв./ учн!в з навчальними пос!бниками, оформления одерка-них результат!в, самоконтроль та взаемний контроль учн!в в xofli виконання завдання.

Контролвючий Зд!йснення контролю за hk!ctd виконання навчальних /Ь-20 хв./ завдань. Передбачае заслуховування в!дпов1дей i пов!-домлень з наступним обговоренням i рецензуванням.

Заклсчний Шдведення п!дсумк!в роботи на ceMiHapi. Передбачае /до Ь хв./ . самоанал!з одержаних результат!в, а також ix ана-л!з nifl KepiBHHuTBOM вчителя.

- п -

Керупчись в.ище виклаценими п1дходани до оргаюзацы нав-чально! Д1яльност1 школяр1в ми розробляли плани-конспекти сем1на-р1в, де вказувались: цШ, план проведения, завдання, дом1нуюч! види ;ияльност1 учн1в ! форми орга1пзац1'1 навчально! роботи.

3 метою перев1рки ефективност! розроблених п1дход!з до ор-ган1зацп навчально! д1яльноет( школяр1в на сем1нарах була проведена експериментальна робот- .

В третги глав} - "Дослтш-експериментальна робота 1 П ре-зультати" - дачться онио методики проведения експерименту I анал!з результатов, одерканих в ход! експериментально! роботи.

Експериментальна робота проводилась дисертантом 1 учителями за матер1алами кетоиичних розробок в СШ 167 1 '¿72 М1ста Киева, Р М1ста Житомира I Озернянсько? середньо'1 школи Житоиирсь-!-.иго району протягом 1990-19Ус! роклв. Ьсього в експерименТ1 брали участь 360 уч!пв з оксперш-^чтальних клас1в I 400 з контроль-них. В контролыгпх класах сем ¡пари проводились за традшпинов ме-тодикоо "класичних"сем1нар1в. В експериментальних - за розробка-ии дисертанта.

ирган1з.ипя I проведения сем1нар1в зд1пс1Швалось за наступ-нои методикою. Враховувалось навчалыю-виховне значения заняття, р1вень п1Дготовки учнгл до самост1пно1 роботи на даному етап1 зас-воення иавчального матер!алу, р1яень сформованост1 знань, вмшь 1 навичок з теми, що вивчаеться. Завдання формуллвались так, щоб стпмулввати самост!яний анализ иавчального матер1алу, в!дкрити можлив1сть для дискус!'! з залученням наявних знань I життевого до-св!ду учн1в класу. При розробц1 проблем обговорення визначались припони роботи на занятт1, научались ¡ндив1дуальн1, диференц1Яо-ва!п чи обов'язков1 для вс1Х завдання.

При орган1заци вступних, тренувальних 1 б1лыло'1 частини т'чфчих сем1нар1в поперед!п консультацИ не проводились, а п!дго-тоика зд!Пснсвалась на самому занятт!. а ход! п1дготовчого етапу сегпнару учн1 одержузали завдання, планували I орган!зовували свою д!ялыпсть, зд1ПС1твали самоконтроль ! оцшювали одержан! результата, як1 пот!м викладались для обговорення на контролерчому етап! заняття. В цьому випадку кер1вництво самостпчноо роботои учн1в проводилось опосередковано, через завдання, пред»явлена учителем. Робота учн!в зд!йсншилась в групов!я чи диферешШовано-груповЩ форм! на основ1 викошетання розроблених дослЬтнпком завдань р1з-них р!внIв складности Така П1дготовка заямала менше часу у вчите-

ля 1 учн!в пор1вняно з "класичним" типом заняття, цо дозволило проводити сеы!нари значно част!ше - по 2-3 заняття в тен1 (в за-лежност! в!д доц1льноот1 I можливост! !х використання при вивчен-н1 певного навчалького матер1алу).

КонтролоЕчий етап сем!нару, зв'язаний з безпосередн1м предъявлениям одержаних резульгаНв, проводився також по-ргзному, в залежност1 В1Д дидактичннх ц1лей заняття. Головна задача вчите-ля на даиому етап! поставала в орган1зац!I, спрямуваши колектив-ного обговорення питань ! завдань сем!пару. Контролшэча частина проводилась: у форм! бес!ди по ран1ше заданому плану; заслухову-вання допов!дей ! пов!домлень з наступним !'х обговоренням; комб!-нування цих вид!в д!яльност!, в форм! короткочасно! письмово!" роботи. Нир1шення завдань проблемного характеру проводилось за ме-»одом "мозкового штурму" або заслуховування в!дпов!дей з наступним 1'х коментуванням ! рецензуванням учнями.

Заключний етап проводився фронтально ! включав п!дведення п!Дсумк!в заняття та оц!нввання в!дпов!дей виступапчих, характе-ризувалась :х повнота, конкретн!сть, вчитель в1дм!чав вдачно знаи-дене р!шення питания, заохочував проявлену учнями активность.

Як показав проведения експеримент в ход! орган!зац1йного 1 заклсчного етап!в сем!нар!в вчителЕ зручн!ше використовувати фрон-тальну форму роботи, яка дозволяе орган!зовувати навчальну д!яль-н!сть ус!х учн!в класу одночасно.

П!дготовчий етап ввЦних, тренувальних ! деяких творчих сем!нар!в зд!йснпвався в диференц!йовано-групов!й форм!. Бона спри-яла !нтейсиф!каЦ!! розумово! д!яльност1 старшокласник!в, створс-вала умови Для й!двищоння навчально! активное!!. Використання ди-ференц!йованого п!дходу до роботи труп дозволяло учням засвоввати новиЯ матер!ал ! в!дпрацьовувати вм!ння ! навички у темп! близь-кому до !ндив!дуального. При цьому викорисговувались завдання, що в!дпов!дали р!вням навчальних можливостей учн!в р!зних типоло-г1чних груп, Ьелике значения для актив!зац!!' навчально!' д!яльно-ст! школяр!в на даному етап1 мала можлив!сть сп!лкування м!к учнями.

П!дготовчии етап творчих сем1нар!в проводився також в !нди-в!дуальн!й форм!. 1ндив!дуальна робота використовувалась тод1, коли вчитель завчасно доручав окремим учням п!дготувати усне чи письмове пов!домлення до наступного семпгару. и цьому разг проводились !ндив!дуальн! консультацй' з допов!дачем з питань опраце-

вання л^тератури, складання план1в I тез.

1'рупов| форми п!дготовки до творчого сем1нару використову-вались для забеэпечення участ! вс1х учн1в у виконанн! проблемних завдань. При колективному вир!шенн1 завдань в трупах "середн!" I "слабк!" учн!, нав$ть за умовоп свое! мШмально! участ! в робот! могли спостер!гати пронес р!шення принайм! дв!ч!. Перший раз це проходило в груп1, де у всякому раз!, якщо не учитель, то изготовлений учень може надати в!дпов!дну допомогу, а вдруге - при загальнокласному обговоренн! групових завдань.

Контролввчий етап сем1нарських занять част!те проводився як фронтальна бес!да, обговорення. Головне завдання вчителя на даному етап! - створення умов для того, щоб якомога б!льше учн!в брали участь в обговоренн! результат!в роботи в .групах. Проведения фронтально! роботи э класом сприяло зд!йснешш зворотного зв'яз-ку, який був стимулом до подальто! самостийно! навчально! роботи ! допомогав оц!нити проведену роботу.

Комплекс метод!в визначення результат!в експериментально! роботи складали: спостереження за активною учн!в на р!зних ета-пах експерименту, яканий анал!з показник!в, характеризуичих нав-чальну д!яльн!сть, тестування учн!в, анкетування вчител1в; систе-матичну реестрац!о отриманих даних в схемах, таблицях, психолого-педагог!чних характеристиках; обробку одержаних матер1ал!в шляхом теоретичного анал!зу з використанням метод!в математично! статистики.

На початку експерименту нами були вШбран! показники, за допомогов яких передбачалось визначити вплив експериментально! методики на ефективн!сть орган!зац!! навчально! д!яльност! учн!в. Нами досл!джувались: самост!йн!сть ! продуктивн!сть навчально! роботи а також р!вень сформованост! знань, ум!нь ! навичок школя-р!в. Так! показники як самост!йн!сть ! продуктивн!сть достатньо повно характеризуют ефективн!сть навчально! д!яльност! (О.А.Кузнецов, 1.Ь'.Унт, В.К.Бабанський та 1н.), також вони б репрезента-тивними по в!дношенн!) до роботи учн!в на сем!нар! (В.В.Зав'ялов, В.е.Рймаренко, 1.Я.1ернер).

П!д самост!йн!стс навчально! д!яльност! ми розуи!ли зд!б-н!сть учн!в до Н планування, виконання навчальних д!й 1 контролю за ними без додатково! допомоги. И ход! досл!дження ми вико-ристовували трьохр!вневу шкалу вим!рввання самост!яност!, эг!дно яко! вперкому р1внс в!дпов!дало самост!йне виконання завД&нь

продуктивного характеру. №редн!й ревень визначався при виконан-Н1 учнями завдань продуктивного характеру п1сля одержання певно! м!ри допомоги та виконаши репродуктивких завдань. Низький р1вень самост1йност1 мал и учн1, що виконували репродуктивн! эавдання т1льки п1сля надання 1м в1дпов1дно1 допомоги з боку вчителя.

Ним!рввання показника самосТ1йност1 навчально'1 д!яльност1 проводилось по кожн1й типолог1чн!й груш учн1в 4-5 раз1в на нав-чальнии р!к.

Ргвень нродук'/ийнист! навчально! д1яльност! щколяр!в визначався нами за п1дсумками предметних тестувань, як! пропонувались на заклвчному етап1 сем1нарського заняття. Тестов! завдання розроблялись таким чином, щоб на п1Дстав1 одержаних результат!в можно було встановити, у як1й м!р! учнями засвоении зм!ст навчаль-ного матер!алу, що був запропонований для вивчення в рамках одного сем!нарського заняття. Частое ми використовували тестов! завдання а пром!жком, р1дше в багаторазовим вибором. ГИдсумки тестуван-ня оц!н!звались наступним чином: до 4ОД правилышх в1дПовхдей -низький р!вень продуктивное!!; в!д 41 до 1% правильних в!дпов1-дей - середн1й р!вень; в!д 1% до 1ОД - високий р!вень продуктивном! навчально'1 д!яльност}.

Д!агйостика р1вня засвоення знань, ум!нь 1 навичок завжди була важливов ланков загального комплексу заход!в, спрямованих на п!двищення якост! навчання, через те, що без обл!ку р!вня знань учн!в не можна вир1шити питания оптий!зацН' навчального процесу в школ!, стандартизац! 1 його етап!в, ! передули, контроле знань. Н своему досл!дженн! ни використовували трьохр!вневий п!дх!д до контролв знань 1 ум!нь:

I р!вень - знания фактичного матер!алу /формулювань зако-н!в, формул, теоретичних положень/ - низький р!вень;

П р!вень - використання знань в знайомих учням ситуац!ях /виконання нескладних завдань за вЦомими схемами/ - середн!й р!-вень знань, ум!нь ! навичок!

Ш р!вень - застосування одержаних знань в нових ситуац1ях /виконання завдань, пов'язаких з трансформац!ев знань в нов! умови/ - високия р!вень, .

На п!дстав! результат1в, одержаних п!сля проведення д!аг-ностичних контрольних роб!т, предметних тест1в та бес!д з учителями ми умовно подбили учн!в контрольних ! -експериментальних клас!в на три групи. До першо! ув^шли учн! з коп!ввчим р!в'нем

эасвоення знань, низьким р1внем самост!иност! х продуктивноет1 навчально! Д1яльиост1. Другу типологхчну групу склали школяр1 з середн1ми показниками засвоення знань, середн!м р1внем продуктивном! 1 самостШноет! навчально! д!яльноет!. 7чн1 третьо! групи характеризувались високим р!инем засвоення знань, високими показниками самост1пност1 1 продуктивное?! навчальнох д!яльност!. Б ход! констатувчого етапу експерименту <1 уло визначено сп!вв!дно-тення названих показникп! в контрольних ! експериментальних кла-сах (табл.З. Початок експерименту).

3 метоп вивчення вплину розроблених п!дход!в до орган1за-цГ! навчання гаколяр!в на еемптрах протягом експерименту проводились контроль«! зр!зи, спрямован! на вивчення зм!н у вибраних по-казниках.

Анал!з результат!в, одержаних за вс1ма показниками в хоД1 доел!дження демонструвть р!зне !х сп!вв!дношення, яке характери-зуе як роботу учн1в р!зних типологхчних груп, так ! роботу класу в ц!лому. Так, в експериментальних класах переважасть результати, що в!дпов1дасть високому ! середкьому р!внп. Це в!дноситься ! до р!вня засвоення знань, ! до продуктивное?! роботи, ! особливо до розвитку самост!йност! навчально! д!ялыюст!. Анал!з одержаних даних св1дчить про те, що школяр!, як! досягли високого р!вня засвоення знань, вм1нь ! навичок, як правило досягають високого ! середнього р1вн!в продуктивном! роботи ! таких же показник1в у розвитку навчально! самост!йност!. "Гх ж, хто залишився на попе-редньому р!вн!, за р!дким виклоченням виявили колишн! показники. 3!ставлення даних р!зних прояв!в при складанн! характеристики ти-полог1чних груп показуе, що ця взаемод!я стае причинос динамки ! перем!щення учн!в з одн!е! групи до !ншо! (табл.З).

Таблиця 3. Динам1ка р!вн!в навчальних можливостея учн!в

1 с« Р!вн! навчаль- |Початок експерименту '¡инець експерименту

Е-» И. 03 е а о; 1 них можливостеп 1 Конт. Експ. 1 Конт. Експ.

I Високий г % %

. о >4 1 Середн!й 1 1

о • н-1 1 Низький ' ьи% 1

JЯ. _

1 Зисокий 1 п % 1 Т% 13%

« ' Середн!й 4% ' Ж

х: . Низький 1 ч'С 1 43% 29^

Анал1з результат!в контрольних роб1т 1 теспв, одержаних в ход! експерименту показав,, що к1льк1сгь учн1в в типологччних трупах э високим р!внем навчальних можливостей в експерименталь-них класах досягло а б!ологи ! 13% э х 1 м 11, що на 9?0 ! 7% вище в пор1внянн1 з початком експерименту, а в трупах учн!в з низькими навчальними можливостями зменшилось на 20Ц з б!олог!!' \ на Що э х 1 м 11, що становило в!дшшдно 2% I 29%. тод! як по-казники в контрольних класах значно «енш!.

Результати проведеного досл1дження св1дчать про те, що розроблен! п!дходи до орган1зацИ' навчально!" д!яльностх на сем!-нарських заняттях сприявть п1двищеннв р1вн1в продуктивное^ 1 са-коотШност! навчально!' д1яльност1, що в свои черту позитивно поз-начаеться на р1вн! засвоення знань учинми експериментальних клас1в.

ь Зак1ичени! узагальнен! результати доел1дження, як! п!д-твердхувть гШотвау. Дан! проведеного досл!дження дозволявть зро-бити наступи! виейовки:

1. И дидактиц! та шк!льн1й практиц! розробляються ! впро-ваджупться р!зн! форми навчальних Занять: урок, лекц1я, сем!нар1 практичн1 заняття, конференцП, навчальн1 екскурс!'! тощо. Серед эаэначених форм особливо!" уваги заслуговувть сем!нарськ! заняття, як! дозволявть в Комплекс! вир!шувати питания формування в учн!в прииом1в ! натод1в самост!иного п!знання, !нтересу до оволод!ння знаниями, зд!йснюватй йродуктибне повторения ! сис*ематизац1п знань.

2. Сем1нари як форма проведения навчальнйх занять не здо-були надежного поширенна в середн!и йатальноосв1тн!й школ1. Знач-на ж частина сем!нар!в4 що проводиться наЬть невисоку педагог!ч-ну ефективн1сть. Причина такого становища полягае у недостатн!й розробц1 в дидактиц! ! *конкретних методиках проблема орган!зац!! та проведения сеи!нар!в, незйачн!й к!лькост! л!тераТури з цього пи тайн я.

3. Нроведене досл1дкення виявило, що ефективнОМу проведение сем!нар!в сприяе рац!ональна оргаи!зац!я навчально! д!яльност! школяр!в на занятт1. Орган!зовувчи навчальну роботу учн!в на се-м1нарах необх!дно враховувати дидактичну иету заняття на р!зних етапах ц!л!сного процесу засвоення знань, формування вм!нь та на-вичок; вивчати та враховувати р?вн1 навчальних можливостей школя-р!в. 1стотний.вплив на ефективн1сть навчання на сем!нар! мае таке поеднання фронтальних, !ндив!дуальних ! групових форм роботи, яке

максимально сирняв актив!эацН навчалыю'х дхяльност! 1 дотерм!-нуеться гидом сем ¡нароького заняття та р!внем навчальних мокливо-

СТЯ1? У'!Я 1 В . *

4. Кфективним засобом орган1запП навчально'1 д1яльносТ1 У'ШП1 ча сем1нярах стали ди£еренц1Яиг-ан1 завдання. Досл!дяения тчаэало, чп 1'х вккористання забезпечуе перевгрку I закр1плення несбхгдного чипмуму знань учн!в, дозволяе врахувати IX можли-всст1 на косному конкретному етап1 засвосння знань ! при необххд-но,лтI надати опооередковэну допомогу.

ионпвн! положения роботи воображен! в наступних публ1ка-

ц1ях:

1. використанни додатково! лИератури як засхб п!дготовки учн!в до сем1нарських занять з (ЯологП //Методика викладання бк'ло-гI"I, хшП, географ и. - К.:0св1та, 19У1. - вин.8. - С.27-ЗЦ /в С1П равторспи/.

2. Актив1эац1я навчально'1 д1яльност1 школяр1в на сем}нарських заняттях з хIм 11 //Удосконалення викладання х!мГ» в вищих I серсднхх навчальних закладах: Тез.допЛХ имоько1 науково-мето-дично1 конф. '¿1-2ч трзвня 1991р. - Омсьгс: имПИ, 1991.- С.66,67.

3. Зирмування у маибуппх рчител1в готовност1 до проведения се-мптрських занять //Соц1альио-психолог1чн1 проблеми профес!я-чо! п1дгототш1 маябутнього вчителя: Тез. доп. М1*вуз!всько'1 науксво-практично! конф. 23-25 березня 1УУ2р. - Кихв, 1992. -С.'1'1./в сп}вавторств1/.

Л>чяп1зпц}я навчально'1 д1яльноот! школяр1в на семшарських заняттях з розд!лу б1ологП "Лвдииа та 11 здоров'я" //Методика викладання б!ологГ1, хрн!, географП. - К.:0св1та. - 1992. -Нин.9. - С.16-22 /в сп!вавторств1/. 5. 0ргаи1зац1я навчання школяр!в на сем!нарах //Р1дна школа /дру-яуеться/.

М|яп. до лруку . Фермат бОхМ'/и.

Пап1р чрук. № . Сгин 16 друку офегтний. Умовн. лрун. ярк. с> 93 . Умоам. фар(ю-в(дб. Г,СУ . Обл.-вил.. арк. -1,0 . Тираж ¿со • Зам. № . Бесплатно.

ф|рма «ВИЮ Л» ¿52!.">|. Кшв, пул. Волинська, 60.