Темы диссертаций по педагогике » Теория и методика дошкольного образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование морально-этической культуры младших школьников в художественно-творческой деятельности

Автореферат по педагогике на тему «Формирование морально-этической культуры младших школьников в художественно-творческой деятельности», специальность ВАК РФ 13.00.07 - Теория и методика дошкольного образования
Автореферат
Автор научной работы
 Салко, Владимир Васильевич
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 2000
Специальность ВАК РФ
 13.00.07
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Формирование морально-этической культуры младших школьников в художественно-творческой деятельности"

ХВСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАВНЯ АПН УКРЛХНИ

САЛКО Володимир Васильевич

УДК 37.03+379.8

•ОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНО* КУЛЬТУРИ молодших ШКОЛЯР1В У ХУДОЖНЬО-ТВОШЙ ДОЗВ1ЛЛеВ1Й дхяльносп

13.00.07 - теор1я 1 методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИ на здобуття наукового ступеня кандидата педагогичных наук

Ки1в - 2000

Дисертацхоо с рухопис.

Робота виконана в Ки1вському нац1ональному ун1версит€ культури 1 мистецтва, м.КиХв.

Наукомк мр1жяюс - кандидат педагог1чних наук, профес

Южрагиах Оленм ГржгорХмнж, Держа е академ1я кер1вних кадр1в культури мистецтв, кафедра гуман1тарних соц!олог1чних наук, м.Ки!в.

Оф1ц1йи1 опоивлти: - доктор ф1лософських наук, академ

АкадемИ педагог1чних наук УкраХн Зяэжзн . Хван Андрхжожжч, 1нстит педагогии 1 психологИ профес1йн осв1ти, директор;

кандидат педагог1чних нау професор Обврткяслкя Аыал±я Пвтр±яи

Державна Академ!я кер!вних кадр культури 1 мистецтв,• заслужений д! мистецтв УкраХни.

Про»1джа устамова: МиколаХвський державний педагог1чн1

ун1верситет, кафедра педагог1ю Мд.н1стерство осв1ти Укра1ни.

я < «Ре

Захист в1дбудеться "" 2000 р. о? ? '"го;

на зас1данн! спец1ал1зовано! вчено! ради К.26.454.01 1нститут1 проблем виховання АПН УкраХни за адресо! 254060, м.КиХв, вул. М.Берлинського, 9.

3- дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1оте1 1нституту проблем виховання АПН УкраХни (254060, м.КиХ! вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розд.слано "

Вчений секретер спвц1ад1ховако1 водно! ради

Г.П.Пустов1т

ЗАГАПЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ах«уальн1сзпь досл1дження. Завдання гуман^зацП процесу виховання дэ-тей 1 молод!, що постали як першочергов1 в сучасних умовах, потребують пошуку фундаментальних п!дход1в до розробки проблеми формування морально-етичноХ культури особистост!.

В Указ! президента УкраХни "Про заходи щодо розвитку духовности, захисту морал! та формуванню здорового способу життя громадян", який прийнято 27 кв!тня 1999 року, м!ститься й положения щодо актив1зац:11 культурно-просв1тницько1 та виховно! роботи серед населення, насамперед, серед дл.тей 1 п1дл!тк1в, через вд.дродження нац1ональних свят та обряд!в, пропаганду кращих духовних надбань укра!нського народу, п!дтримку та розвиток традтйй, спрямованих на зм1цнення укра!нсько! родини; виховання любов1 до р1дно! землз., формування демократичного св1тогляду, самосв!домост1 та наца.онально1 г!дност1 громадян УкраЗСни.

Практика свз.дчить про те, що сучасний виховний процес не забезпечуе на достатньому р!вн1 формування морально-етично! культури молодших школяр1в'. У цьому зв'язку художньо-творча дозвз-ллева д1яльн1сть . дл.тей, що зд!йснюеться в рамках заклад1в соц1ально-культурно! сфери 1 позашкЛльних навчальних заклад1в освл.ти (палац1в ! будинк1в культури, клуб1в, пала1ив 1 будинк1в дз.тёй та ыолод1, центр!в культури 1 дозвд.лля молод!., худоясн1х студ!й тощо) мае значн1 можливост! у здз.йсненн1 формування морально-етично! культури п1дростаючо! особистост1. Суттсвим тут е можливл.сть створитй емоиийно-комфортну атмосферу ! спрямувати повед1нку дл.тей у в1дповз.дност1 з гуман:1стичними виховними ц1лями.

У даному досл1дженн1 морально-етична культура молодших школяр1в визначена як певна система механ1зм1в свЛдомого в1дтворення набутих знань, ■ уявлень щодо моральних вимог у в1дпов1дних вчинках. Як система регуляцИ поведп.нки, вона обов'язково передбачае формування морально! св1домост1,. що забезпечуе вд.льний мораль-ний виб1р та конструктивнз.сть морально-етичних ва.дносин.

Актуальность проблеми формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творч!й*дозв1ллев1й д!яльност1 та в1дсутн1сть комплексних наукових пошук1в обумовили виб1р теми даного досл1дження, визначили його об'ект, предмет, мету, г1потезу та основн1 завдання.

Зв'язок роботи а иауковими программ«, планами, темами. Досл1дження входить до плану науково-досла.дно! роботи Ки!вського нац1онального ун1верситету культури i мистецтв i виконувалось у межах науково! комплексно! программ дослл-джень кафедри менеджменту культурно-дозвд.ллево! д1яльност1.

06'ект дослл-дження: процес формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1.

Предмет дослАдаення: педагог1чн1 умови формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творчд.й дозв1ллев1й д1яльностл..

Мета: теоретичне обгрунтування i практична розробка педагог1чно! технолог!! ыорально-етичного виховання молодших школяр1в у художньо-творчд.й дозвз.ллевд.й д1яльност! i II експериментальна перев1рка.

Ппотеза досл!дження: ефективне формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творчл.й дозв±ллев1й д1яльност1 забезпечуеться орган1зацл.йно-методичною системою, яка передбачае: актив1зац1ю емоц1йно-чуттево1 сфери вихованц1в; ц1леспрямовану ocBÍTHbo~виховну роботу з усвз.домлення моральних норм i цгшностей, вироблення до них позитивного оц1нного ставлення; стимулювання в1дпов1дно! вчинково! активностл..

Заидання:

- дати визначення поняття "морально-етична культура" у контекст! педагог1чних завдань;

розкрити виховний потен1иал художньо-творчо! дозвл.ллево! д1яльност1;

- визначити критерИ i píbhí сформованост1 морально-етично! культури молодших школяр1в;

- обгрунтувати та експериментально перев1рити педаго-ri4Hi умови формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1.

Досл1дно-експериментальною роботов були охоплен1 570 школяр1в 1-3- клас1в, що вз.двл.дують заклади соц1ально-культурно! сфери i позашкЛльн1 навчальн1 заклади освз.ти Biнницько!, Ки1всько1, Житомирсько!, Одесько!, Донецько!, Льв1всько1 областей, автономно! Республд.ки Крим, а також викладачл., керхвники художньо-творчих колектив1в, батьки.

Форыуючий експеримент проводився на баз1 дитячого клубу-студл.1 "Радосинь" Будинку зал1зничник1в м.Козятина ВЛнницько! област1. Були визначен1 експериментальна i

контрольна групи, що за особист1сними характеристиками в1дпов1дали мет! 1 завданням досл1дження. Для виховател1в-кер1вник1в, ' викладач1в 1 батьк1в було створено постз-йно д!ючий сем1нар "Школа виховання емоиий 1 почутт1в".

Досл1дження проводилось у 1994 - 1996 роках у три етапи. На першому етап1 /1994-1995р./ вивчалась ф!лософська, культуролог1чна, психологична, педагог1чна л1тература з проблеми; виявлялась- м1ра IX розробленост1; анал1зувався досв1д морально-етичного виховання молодших школяр1в у закладах соц!ально-культурноХ сфери 1 позашк!льних навчальних закладах осв!ти; визначались основы! напрямки досллдження; була сформульована робоча досл1дницька гипотеза.

На другому етап1 /1995-199бр./ проводився констатуючий експеримент, опрацьовувався досл1дницький матер!ал з метою проведения формуючого експерименту.

На третьому етап1 /1996р./ теоретично обгрунто-вувались педагог!чн1 умови формування морально-етично! культури молодших школяр!в у художньо-творч1й дозв!ллев1й д!яльност!, зд!йснювався формуючий експеримент, спрямований на застосування педагмично! технологи морально-етичного виховання учн1в 1-3 клас1в, визначалась ефективн1сть ус1еХ роботи, узагальнювались результати.

Стаж каухово! ро ¡»робки проблеми. Морально-етичне виховання особистост! привертае увагу досл!дник1в р!зних галузей науки. Особливий интерес для нашого досл1дження становлять прац1 ф1лософського спрямування (Т.Г.Абол1на, С.Ф.Ан!с1мов, В.Х.Бакштановський, М.М.Бахт1н,

О.Г.Дробницький), в яких достатньо повно розроблен! питания ценностей морал1 ! культури. Глибоко та посл!довно розглядаються етичн! аспекти в загальному контекст! культурного розвитку особистостг у працях

0.0.Бодальова, Л.Б.Волченко, О.М.Корн!яки та 1н.

В сучасн!й педагог!ц! ! психолог!! значна увага прид!лена проблемам формування морально! св1домост1, самосв1домост! д1тей та молод!, виявлення Хх у соцаально значущих вчинках (В.М.Коротов, О.Л.Крупен1н, П.А.М'ясоХд, Е.Ш.Натанзон-, В.А.Роменець, Н.О.Шевченко, Н.Е.Щуркова) .

Ч1льне м1сце у роботах Ю.Л.Афанасьева,. 1,Д.Беха,

1.А.Зязюна, Л.Г.Коваль, А.1.КомаровоХ, О.Г.Миронюк 1.Ф.Надольного, В.Г.Чепелева та !н. пос!дають теми духовного та культуролог!чного спрямування, що пов'язан! з повед1нкою та моральною св1дом1стю !ндив!да.

Дедала активнз.ше розробляеться комплекс питань з гуманл.стичного й морального виховання дз.тей р1зного в!ку засобами мистецтва (Ф.Аль-Мувейль, О.А.Бездверна-Хомер1кз., О.М.Гавеля, Л.О.Диненкова, Н.А.Кутова). Помз.тно видз.ляються роботи М.Г.1ванчук, О.О.Ставицького, в яких автори в процес1 експериментально! роботи з д1тьми молод-шого шк1льного вз.ку пропонують оптимальн1 умови формування моральних почутт1в 1 усв1домлення моральних вимог.

' Проте спец1альних досл!джень, присвячених питаниям формування морально-етично! культури молодших школярав у художньо-творчз.й дозв1ллевз.й д1яльност1, не проводилось.

Творетихо-иотодояог1чио» основою дослз-дження стали прац! вчених Ю.Л.Афанасьева, 1.Д.Беха, О.Г.Дробницького, Л.Г.Коваль, А.I.Комарово!, Т.I.Левченко, 1.П.Манохи, П.А.М'ясоХда, В.Ю.Питюкова, В.А.Роменця.

Джеролозиасчоя базою дослз-дження с лз.тературн1 матерзали: роботи фз.лософського, психолого-педагог1чного, соцз.олог1чного, культуролог1чного напрямкав, в яких розкриваються головн1 морально-етичн1 категорз.1, принципи, законом1рностз., подаеться соц1ально-психолог1чний анализ морально! свз.домост1 та поведз.нки особистост1, висвз.тлюеться гуманз.стична спрямованл.сть педагогичного процесу.

У робот! використовувались так1 мотэди: педагог1чн1 спостереження, анкетування, з.нтерв'ю 1 бес1ди з молодшими школярами, 1х батьками, з викладачаыи ! кер1вниками художньо-творчих гуртк1в, проводились констатуючий та формуючий експеримент, д1агяостичне тестування.

Наукопа новизна дисортацх! полягае у педагог1чно спрямованому уточненн1 сутноста. поняття "морально-етична культура молодших школяр1в", пауковому обгрунтуванн1 1 розробц1 технологи експериментально-виховно! роботи з розвитку морально-етично! свл.домост1 1 вчинково! активност1 вихованц1в у художньо-творчз.й дозвз.ллевз.й д1яльностз., визначенн1 критерзЛв д1агностики морально-етично! культури та р1вн1в II сформованостз..

Теоретично аиачоши: досл1дження складае теоретичне обгрунтування та розробка педагог1чно! технологи формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творчз.й дозвз.ллевз.й д1яльностз..

Практична зиачуадсть дослз.дження визначаеться тим, то матер1али 1 висновки досла.дно! роботи можуть бути використан1 у практиц1 заклад1в соц1ально-культурно! сфери 1 позашк1льних навчальних заклад1в оевз-ти, а також

у читанн! лемий, проведен»! сем1нарських i практичних занять, п!дготовц1 курсових i дипломних po6iT у вищих навчальних закладах.

Особисшй вносок автора полягае у теоретична розроб-ц! та обгрунтуванн1 основних !дей i положень досл1джу-вано! проблеми, безпосереднз.й орган1зацИ та проведенн1 досл1дно-експериментальноХ роботи, консультуванн! opraHi-затор1в позашк1льно! роботи, культурно-осв1тн1х npauie-ник!в, що брали участь у проведенн1 експерименту.

BiporiflHicm. i вмотиаовая1с7Ъ наукових положень, вис-новк1в та рекомендац1й забезпечуеться результатами як1с-ноХ та к1льк±сно! обробки одержаних даних, використанням метод!в досл1дження, адекватних поставленим завданям.

Апробац!* досл1дження та його висновк1в зд1йснювалась у процес! експериментальноХ роботи з формування морально-етичноХ культури ыолодших школяр!в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1, на науково-практичних конферен-ц!ях у м!стах Донецьку, Житомир!, Киев!, KipoBorpani, Миколаев!, Одесх, в рамках госпрозрахункових тем науково-досл!дного центру i в!дд!лу мистецько-естетичних питань культури i народноХ музично! творчост! при КиХвському нац!ональному ун!верситет! культури i мистецтва, через публ!кац!ю наукових po6iT, у яких воображено ochobhi теоретичн! i практичн! положения дисертац!Х.

На аахист вияосжгься:

- наукове обгрунтування процесу формування морально-етично! культури учн!в 1-3 клас!в у художньо-творч!й дозв!ллев!й д!яльност!;

- педагог!чна технолог!я морально-етичного. виховання молодших школяр!в у художньо-творч!й дозв!ллев!й д!яльност!;

neflarori4Hi умови формування морально-етично! культури молодших школяр!в у художньо-творч1й дозв!ллев!й д!яльност!;

критер1Х сформованост! морально-етйчно! культури молодших школяр!в у художньо-творч!й . дозв1ллев1й д!яльност!.

□убл1кац11: основн! теоретичн! положения i висновки дисерта1иХ зкайшли в!дображення у 14 публ!хац!ях автора.

Стргктур® доссертац!!. Дисертац1йне йосл1дження

складаеться з! вступу, двох розд1л!в, bhchobkib, списку використаних джерел (270) та додатк!в (7). Загальний обсяг дисертац!Х - 222 сторхнки, основний зм1ст викладено на 178 стор!нках.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ.

У »ступ! розглядаеться актуальн1сть теми досл1джемня, визначаеться ступ1нь II розробленост1; окреслюеться мета а завдання • дисертац1йно1 роботи, розкриваються II методолог1чн1 основи; визначено основн1 концептуальн1 положения, що виносяться на захист; представлено наукову новизну, теоретичну 1 практичну значуиЦсть досла.дження.

' У першому розд1л± "Теоретич1 проблеми формування морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1" викладено результати теоретичного анал1зу проблеми морально-етично!. культури, представлен! основн1 принципи й положения, на яких грунтуеться II досл!дження.

Визначено, що укра1нознавча модель нац!онального виховання включае систему ц1нностей, на вищому р1вн! яко! знаходиться моральне виховання (абсолютн1 ц!нност1). Морально-етична культура вводиться до системи координат значущих якостей особистост! ! передбачае св!доме в!дтворення набутих знань, уявлень, уподобань щодо культури та етики повед1нки у сп!лкуванн! з конкретною людиною. Як система механ!зм!в регуляц!! повед^нки, морально-етична культура обов'язково -включае розвиток морально! св1домост1, сприйняття моральних вимог та норм на емоц!йно-чуттевому р!вн1, в!дповадних моральних д1й, культуру сп1лкування та етикет.

Морально-етичне виховання д!тей завжди було важливим елементом виховних традиций укра!нського народу. 1деал добро!, чесно!, благородно! людини-громадянина в!дстоювали в сво1х працях I.Величковський, П.Могила, Ф.Прокопович. Проблема формування високих моральних якостей, етичного ставлення до с1м'1, роду, держави, духовност1 притаманна творчост1 Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Кулз.ша, I .Котляревського, I. Франка, Лес! Укра1нки, I.Нечуй-Левицького та !н.

Укра1нськ! демократи XIX стор!ччя намагались в!дшукати не т!льки витоки моральних норм, але й встановити критерИ !х оиднки. Тут моральн1сний !деал вт1лював у соб1 уявлення про морально досконалу особист!сть 1 нбрми II повед!нки у сусп1льств!.

Укра1нськ! вчен1 М.Костомаров, М.Максимович, О.Потебня, П.Юркевич та з.н. звернулися до вивчення народно! морально! культури, видхлили риси та моральней!

особливост1 ментал1тету украХнського народу, дали 1м наукове обгрунтування.

0р1ентац1я на ' мораль, традицИ народно!

нормотворчост1, настанова на терпим1сть до звичаХв 1 духовник ц1нностей !нших народ1в визначаються В.Антоновичем, М.Драгомановим, М.Грушевським, Ф.Вовком як найхарактернл-шл.. риси нац1онального ментал!тету, що склався в УкраХн1 упродовж тисячолл.ть.

На основ! досл1джень С.Й.Грици, Н.М.Корн1енка, Т.В.Липово!, 1.Ф.Ляшенка, О.С.Найдена, О.М.Семашка, Х.М.Юдк1на та !н. робиться висновок щодо тепер1шнього спрямування украХнськоХ нагиональноХ ментальност1, яка, будучи невл.д' емною в1д п1знання !нших культур, ор1ентуеться не тальки на духовн! ц1нност1 р1дного народу, а й на усвз.домлення сп1льност1 та в1дм1нност1 !нтерес1в р1зних соц!ально-етн1чних сальностей, як1 завжди перебувають у стан1 культурного диалогу м1ж собою.

Визначаеться, що саме народна педагогз.ка спроможна прищепити дитин1 повагу до найвищих ц1нностей, пам'ят! народу, вчить милосердно ставитись до !ншоХ людини, формуе здатн1сть до сп1вчуття.

Розгляд теоретичних аспектов формування морально-етичноХ культури дозволив визначити так! компоненти у II структур!: "культура морально-етичноХ св!домост!", "культура емоц1й ! почутт!в", "культура повед!нки". 1Ц компоненти можна визначити лише умовно, оск!льки вони взаемопов'язан! м!ж собою й взаемозалежн!.

У робот! простежуеться поступовий процес формування морально-етичноХ культури д!тей молодшого шк!льного в1ку и!д насл!дування норм повед!нки, закр!гшених у вимогах народноХ педагог!ки, с1и'Х, родинноХ школи, творах мистецтва тощо (1 етап) через прийняття емоцд.йно-чуттсзс:э сферою {2 етап) до зд!йснення моральн!сних вчинк!в на р!вн! св!домост! (3 етап).

Ми виходимо з того, що характер поетапност! формування морально-етичноХ культури знаходиться у прям1й залежност! в!д особист!сноХ характеристики суб'екту виховання, в!д стартового р!вня його вихованост1. Тут значения нйбувае використання таких основних принцип!в виховання як природов!дпов!дн!сть, культуров!дпов!дн!сть, суб'ект-суб'ектна взаемод1я.

У досл!дженн! обгрунтовуються психолого-педагог!чн! передумови формування морально-етичноХ культури молодших школяр!в, розкриваються механ!зми та законом!рност1

розгортання п1знавально-перетворюючих дз.й вихованц1в як основи !х моральн1сно! д1яльностл..

Культура поведл.нки, що мае св1й морально-етичний аспект, передбачае наявн1сть сформованих вчинкових д±й та практичне оволод1ння навичками гречно! поведз.нки. За допомогою вчинку особистЛсть виявляе себе суб'ектом власного життя. Вз.дношення "суб'ект-життя" реал1зуеться через саморозвиток, вчинкову активнд.сть.

' 3 позицл.й д1яльн1сного пд.дходу вчинкова активнл-сть розглядаеться як багатокомпонентне утворення, що мае виявлення на як1сно ' особистл.сному та повед1нковому р1внях. Головною ознакою вчинково! активност1 е розгортання вчинково! дИ з наявнл.стю високого р1вня мотивацИ, свл.домост1, вольових зусиль, самоанал1зу й самооцл.нки. Вз.дпов:1дно до цього визначаються компоненти вчинково! активности.: мотивацз.йний, ор1ентац1йний, д1.йовий, регулятивно-вольовий, оц1нно-анал1тичний.

У досло.дженн1 визначаються характерн1 особливост1 особистл.сного розвитку дд.тей молодшого шкз.льного вл.ку: усвз.домлене оволод1ння соц1альними нормами, проте лише !х зовнз.шн1ми формами; сенситивн1сть до правил повед1нки та до тих II зразк1в, як1 демонструе значущий дорослий (вчитель); в1дсутнз.сть у дитини морал1 як ¿.нтерз-оризованих • норм, незважаючи на те, що вона мае :1деальн1 еталони "правильно!" 1 "неправильно!" поведл.нки; формування теоретичного ставлення до дл.йсност1 та вм1ння вчитись; як мотив д1яльност1 першокласника виступас оца-нка вчителй (вихователя) сама по соб! 1 тому вона важлив1ша за власн1 реальн1 досягнення; :1нтенсивне становления саморегуляцо.!, переважне значения планування, обм1рковування дл.1, а не сам результат.

У цз.леспрямованому формуванн1 морально-етично! культури молодших школяр1в як головн1 визначаються така складов!: формування мети морально-етично! дИ; визначення засоб1в зд1йснення 1 регуляцИ морально-етично! поведа.нки; виховання впевненост1 у правильност1 прийнятого рл.шення; розвиток здатност1 до виконання поставлених рл.шень й оцз.нки свое! поведл.нки (вчинку) ; збереження результат1в вчинку у своему з.ндив1дуальному досв1д1. Опитування 110 школяр1в Центру дитячо! та юнацько! творчост1 Дн1провського району м. Киева дозволило встановити, що визначальним фактором у тому, як себе поводити, для молодших школяр1в виявилась думка батьк£в (47%.) (ця в1дпов1дь зайняла перше м1сце у числ1

ранг1в); на другому - вчител1в (31%); на третьому -порада товарипив (17%); т1льки 5% респондентов вказали, що знаходять приклади для поведз.нки у казках, в1ршах, фз.льмах, народних п!снях тощо.

Серед найважливл.ших життевих ц1нностей д!ти вибрали так!, як "Сути багатим" (39%), "мати хорошу роботу" (18%), "добре навчатись" (16%), "бути гарним" (9%), "бути справедливим" (4%), "бути слухняним" (1,5%). Так! моральн1 ц1нност1, як доброта, допомога людям, сп1вчуття одержали дуже низький рейтинг у в1дпов1дях д1тей.

Опитуванням встановлено, що т1льки невелика к1.лькл.сть респонденте (2,5%) знайома з правилами поводження у транспорт!, у гостин! та на вулиц!. Низьк! показники у в!дпов!дях одержан! ! на питания щодо гречного поводження вдома, в гостин! та на вулиц!. Д1ти майже не виявили об1знаност! з правилами прийому гостей, мовного етикету, культури рух1в.

Понад 60% молодших школяр!в практично н!коли не замислювались над своею повед!нкою, вчинками, ставленням до !нших, 20% - залежно в!д ситуацИ, 12% - !нод1 замислювались, ! тьльки 7% - звикли анал!зувати • сво! вчинки.

Акцентуеться увага на розв'язанн! таких питань: залучення молодших школяр!в до моральних ц1нностей, створення сприятливого морально-етичного простору у виховному процес1, що забезпечуе дитин! захищен!сть ! психолог1чний комфорт, надае можлив!сть для продуктивно! прац1 ! творчост!; посилення морально-етично! дИ мистецьких твор!в р!зних жанр!в; профес!йний п1дх!д до пихованц!в.

У другому роэд1л! "Педагог!чн! умови розвитку морально-етично! культури молодших школяр!в у художньо-творч!й дозв!ллев!й д!яльност1" висв!тлюються науково-педагог!чн1 та практично-анал!тичн! засади орган!зац!1 й проведения педагог!чного експерименту, перев!рено технолог^ педагог!чно-виховного впливу на молодших школяр!в в умовах художньо-творчоХ дозв!ллево! д!яльност!. •

У вибор! педагог!чно-виховних метол!в, що використовувались у досл!дженн!, ми виходили э концепц!! духовност! й моральноет! А.А.Вострикова, розробленс! автором на засадах загально! гуман!зац!1 особистост!. Використано комплексну систему метод1в виховання-

самовиховання, що е найбз.лыл доцз.льними для орган1зованого процесу суб'ект-суб'ектноХ взаемодИ. При цьому самовиховання ми розглядаемо на р1вн1 самоудосконалення, що мозке здз.йснюватись як !нтуХтивний самовплив або за допомогою осмисленоХ системи прийом1в. Головним визначено спрямування виховноХ дз.Х на саморозвиток дитини.

У дослз.дженн1 використан1 методи: виховного впливу педагога-керавника, виховного впливу групи, самовиховання й самоорган1зацз.1, орган1зацИ художньо-творчоХ дозвз.ллевоХ д1яльностз., створення виховних ситуацз.й.

Побудова виховного процесу грунтувалась на таких положениях: розвиток дитини залежить вз.д II активность-характер ц1еХ активност1 визначаеться суб'ективно 1 вияв-ляеться через вчинкову дз.ю; п'едагог1чна взаемод1я з вихо-ванцем ■передбачае вироблення у нього позитивного ставлення до соц1альних цз.нностей; увесь процес сп1втвор-чост1 з дитиною повинен проводитись на основ1 опанування надбаннями сучасноХ культури 1 у вл.дпов1дност1 до мети виховання. Основною формою роботи стало включения молодших школяр1в у художньо-творчу д1яльнз.сть в рамках ■функцз.онування дитячого клубу-студИ "Радосинь". Тут д1яли секц1Х: театральна, хореограф1чна, народноХ музичноХ творчостз..

В процесс проведения формуючого експерименту визначено три р1вн1 морально-етичноХ культури молодших школяр1в, що передбачали р1зний ступз.нь засвоення моральних ценностей, починаючи в1д нижчого, пасивного, й переходячи до вищого, що характеризувався появого ознак морально-етичноХ св!доыост1.

Педагог1чно-виховна робота, спрямована на формування морально-етичноХ культури молодших школяр1в, проходила у дек!лька етап1в.

На першому етап1 вз.дбувалось усвз.домлення сутнз.сного змз.сту • р1зних категорз.й морально-етичноХ культури, ознайомлення з моральними цз.нностями, нормами (за допомогою аналатичного осмислення л1тератерно-сцен1чного матер1алу).

На другому етап1 на приклад1 вчинк1в окремих героХв, особистз.сного рольового вз.дтворення Хх дз.й, йшов процес засвосння цз-нностей та категорз.й на емоцз.йно-чуттевому р1вн1 через усвз.домлення 1 переживания протилежних за характером визначень (справедливо-несправедливо, любов-

ненависть, терпимл.сть-нетерпимасть, честь-Сезчестя, краса-потворн1сть, добро-зло та л.н.)

На третьому етап1 проводилось спостереження за власними д1ями-вчинками на основ! морально-етичних норм та принцип1в, що були засвоен! в процес1 зд^йснення виховно! роботи. У межах д1яльност1 "Академ!* вв1чливоста й гречностз." д1ти брали участь у постанови! казкових вистав, у яких манери 1 стиль поведл.нки окремих персонаж1в допомагали у засвоенн1 р1зних правил 1 норм етикету. Це вистави: "Погода вдома" - про поведл.нку у кол! с1м'1, "Прив:1т в1д старих чоб1т" - про культуру привз.тання, "Куди йдемо ми з ■ П' ятачком" та "Гост! п!д соусом" - про культуру поводження у гостин1 та приймання гостей, "Ця чудова вулиця" та "Не треба кричати - ти. у ласа" - про поводження на вулиц1 та на природа, "Слони на телефон!" - про культуру телефонних розмов, "На самот! ! серед друз!в" - про культуру сп!лкування з друзями, "Не поливайте Пушк1на варениям" - по культуру читання тощо. Особлива увага прид!лялась формуванню культури повед!нки у молодших школяр1В, 1х практичному опануванню р1зними видами етикету - мовного, повед!нкового, а також вербалышх ! невербальних форм спалкування. На цьому етап! зд!йснювався також пошук умов, за якими експериментальна програма виховання мала бути результативною.

Ефективним у досл!дженн! виявилось використання р!зних форм сп!лкування на основ! суб'ект-суб'ектних в!дносин. Такими формами були:

"Розкриття" дитини як суб'екта сп!лкування. Утворювались спец1альн! комфортн! умовц' на зас1даннях, заняттях !з студ!йцями..

"Сп!вучасть" дитини у педагог!чно-виховному сп!лкуванн1. Тут впроваджувався принцип взаемод!! кер!вника з Д1тьми у художньо-творч!й робот!.

"ГИднесення" дитини у суб' ект-суб' ектних в!дносинах, що передбачало ' стимулювання ц1нн!сних новоутворень особистост! за умови позитивно! оц!нки, схвалення чи п1дтримки доброзичливим зверненям до вихованця.

Найб1льш ефективними у еспериментальн1й робот! виявились так! прийоми: демонстрац!я доброзичливост!; використання довгрливих запитань з метою виявлення зацакавленост! до духовного св1ту дитини, ступени сп!вчуття й сп!впереживання стосовно не1; надання

допрмоги; пз.дтримка оптим1стичного настрою; оц1нювання, що передбачало певне ставлення до соц1альних явищ, до людсько! д1яльност1, до повед1нки, визначення Хх значущостз., в1дпов1дност1 нормам ! принципам морал!.

Доц1льним виявилось використання таких прийом!в, як "Я-пов1домлення", "Ти-пов1домлення" та "Природн! насл1дки".

Ус1 навчально-виховн1 завдання в експериментальн!й робот! носили характер вчинково! д!Х 1 розр!знялись за дидактичними ц1лями, зм1стовними характеристиками/ напрямками засвоення елемент!в морально-етично! культури, р1внем самост1йност1 та характером сп±лкування. Використовувались так! форми роботи, як навчально-тренувальн! вправи, сюжетно-рольов1 !гри, тематичн1 1мпров1зацз.Х, !гри-фантаз!Х, хореограф!чн1 в!кторини.

Для спостережепня за динам1кою морально-етичного розвитку д1тей визначен! р1зн1 !ндив!дуально-типолог!чн! групи: "миролюбн1" - з установкою на позитивне вирл.шення проблем, сп1вроб1тництво, усв!домлене ставлення до добра 1 зла; ч,пом1рно стриман1", з властивим 1м честолюбством, самовпевнен1стю, ор!ентац1ею.на сп!лкування, встановлення контакт1в; "агресивн1", з1 спрямован1стю особистост1 на задоволення власного "Я", з виявленням п!двищено! роздратованост1 1 бажанням п!днести св!й статус.

У процес1 експериментально! роботи ф1ксац1я зрушень у повед1нц1 д1тей проходила за допомогою анкети "М1й виб1р", метод1в групового та монограф1чного спостереження.

Критер1ями ефективност! експериментального досл1д-ження були визначен1: морально-етична вихован!сть, морально-етична св1дом1сть, вчинкова активн1сть. Включения емоц1йно-чуттево! сфери розглядалось як перех1д на вищий р1вень морально-етичноХ св1домост! й вихованост!.

©знаками морально-етично! вихованост! молодших школяр1в обрано: спрямован1сть особистост1, схильн1сть до конфл1ктноХ повед1нки, мотив вчинково! д11, особист1сне виявлення вихованц1в.

Для визначення спрямованост! особистост! використано ор!ентац!йну анкету Б.Басса, адаптовану у в!дпов!дност1 з завданнями досл!дження. Виявлено так! види спрямованост! особистост!:

1. Ор1ентац1я на задоволення власного "Я", на виявлення агресивностл., надтрного прагнення пл.двищити свз.й статус.

2. Спрямованд.сть на спз.лкування, на встановлення контактов, ор1ентац1я на повагу друз1в, колективу.

3. Усвл.домлене ставлення до добра 1 справедливости., прагнення до встановлення дружн1х взаемин, позитивного вирл.шення проблем, д1лового сп1лкування 1 досягнення загальноХ мети.

В процес1 проведения експерименту спавв1дношення к1лькост1 д1тей, ор1ентованих на р1зн1 типи сп1лкування, значно змд.нилось. Якщо на початку експерименту значна б1льшл.сть молодших школяр1в була ор1ентована на задоволення власного "Я", виявляла роздратованл-сть у раз1 невдач, то, наприк1нц1 роботи, б1льш1сть учн1в виявили потяг до встановлення справедливостд., ор1ентувались на мирне розв'язання проблем, на досягнення у спл.лкуванн1 спз.льно1 мети. У контрольна груп1 показники суттево не змл.нились.

Для вивчення схильност1 до конфлл.ктноХ повед1нки був використаний тест К.Томаса, адаптований Н.В.Гришиною для аналог1чних досл1джень. За ц1ею методикою використано двом1рну модель регулювання конфл1кт1в на основ1 двох фактор1в - кооперацИ та наполегливост1. Виначено 5 позицл.й щодо подолання конфло.ктноХ ситуацИ - в1д уникнення й пристосування до сп1впрацл..

Перший зр1з, проведений на початку експерименту, виявив неспроможн1сть переважноХ бд-льшостх вихованц1в розв'язати конфлз.ктну ситуацо.ю без зовнл.шньоХ допомоги (72,5%). Наприкз.н1и експериментальноХ .роботи ситуац1я значно зм1нилась. Переважна б1льш1сть - 57,5% вихованц1в вже були спроможн1 подолати конфлл.кт, дл.йшовши до компром1су чи сп1впрац1. При цьому зас1б сп1впрац1 виявився найбз.льш ефективним, хоча й потребував значно бХльшого часу для свого вт1лення.

Д1агностика мотивацИ вчинковоХ д1Х здз-йснювалась за допомогою створення ситуацИ вибору морально-етичноХ ц1нност1 - норми, о.деалу тощо. Результатом вибору мала стати вчинкова д1я. Досл1.дження виявило, що п1д впливом експериментальноХ роботи сталися значн1 змл.ни у мотивацИ вчинковоХ д1Х. Так, найвища морально-етична позиц!я мотиву вчинковоХ д1х - "Мен1 здалося, що так буде найсправедлив1ше, краше для вс1х", перейшла з шостого мл.сця . (до експерименту) на друге (пл.сля експерименту) .

Позиция "Мен1 просто хотл.лося, не знаю, чому", яка одержала перше рангове мд.сце до експерименту, стала, навпаки, набагато менш привабливою пл.д впливом виховно! программ 1 одержала наприкз.нц1 т1льки 5-те мл.сце.

За ознакою особист1сного виявлення учн!в п1сля проведения експерименту заф1ксоване зрушення у виявленн1 елемент1в о.нтелекту, творчих досягнень, здатност1 до самокерування своею повед1нкога. Значно покращились показники прояву елемент1в з.нтелекту та творчих досягнень, здатност1 до самокерування своею поведд.нкою у експериментальнл.й групл.. Кл.льк1сть учасник1в, що належали до нижчого р1вня, значно зменшилась (з 47,5% на початку, до 25,5% - наприк!н1и екперименту); к1льк!сть д1тей, що за проявом особистл.сних якостей належали до вищого р1вня, значно зб1льшилась (вл.д 7,5% на початку до 30,0% наприкл.нц1 експе^лменту) . Зм1ни у морально-етичнз.й св1домост1 були виявлен1 за допомогою обчислювання загального коеф1ц1енту сформованост1 (Ксмес), що виступав показником ступеня усв1домленост! дитиною певних гинностей, запропонованих Хй. Так, за групою цХнностей "ставлення до людей", Коде дор1внював 0,55 (до експ.) 1 0,86 . (нак1нець роботи); за критер1ем "ставлення до культури спз.лкування" були одержан! чисельнЗ.. показники 0,52 (до експ.) 1 0,92 (пл.сля експ.); за ц1ннз.стю, що вл.дбивае "ставлення до виявлення почутт1в" Ксмёс визначаеться як 0,48 (до експ.) 1 0,72 (пз.сля експ.).

ГИд впливом експериментальноХ програми сталися суттев1 зм1ни у виявленн1 р!зних ознак вчинковоХ активност1. Зменшилась к1льк1сть учасник1в з .низьким р1внем вчинковоХ активност1 у експериментальнз.й груп1 (з 72,0% до 32,5%); частина учн!в значно розвинулась 1 перейпша-до групп середнього р1вня (22,5% до експерименту 1 37,5% п1сля його зда.йснення) . В той же час учасники з середн1м р!внем вчинковоХ активност1 пЛднялись на вищий р1вень (5,0% - до початку роботи 30,0% - п1сля експерименту). У контрольна груп1 значних зрушень у сп1вв1дношенн1 р!вн1в вчинковоХ активност1 не виявлено.

За вс1ыа критер1яыи перевЛрки роботи доведена ефективн1сть експериментальноХ програми формування морально-етичноХ культури молодших школяр1в у художньо-творчз.й дозв1ллев!й д1яльност1.

У висяояках узагальнюються основн1 п!дсумки досл1дження, формулюються рекомендацИ, пропонуються подальш1 напрямки у вивченн1 ц1е! проблеми.

Експериментальне досл1дження виявило педагог1чн1 умови п!двищення ефективност1 процесу морально-етичного виховання молодших школяр1в у художньо-творч1й дозв1ллевл.й д1яльност1. Головними з них е:

визнання пра.оритету нац1ональноХ культури 1 народно! педагог1ки УкраХни у змл.ст1 програми виховання;

- принципи гуман1стично! педагогл.ки, що базуються на розум1нн1 виховного процесу як суб'скт-суб'ектно! взаемодИ вихователя й вихованця;

застосування елемент1в педагог1чно! технологи з' ор1ентац1ею на системний та д1яльн1сний п1дходи; .

- використання системи педагог1чно-виховних факторгв-стимул1в, як1 сприяють п1двищенню вчинковоХ активност1 молодшого школяра у художньо-творч1й дозвд.ллев1й д1яльностз.;

- створення психолог1чно-комфортних умов для розвитку особистост1 й художньо-творчих зд1бностей молодшого школяра;

- застосування виховноХ вимоги, що виконуе функц1Х залучення дитини до д1яльност1 1 прояву особистост1 на р1вн1 сучасноХ морально-етичноХ культури;

залучення до р1зних вшив художньо-творчоХ дозв1ллевоХ д1яльност1 (з.грово1, виконавськоХ, навчально-творчоХ) й трансформац1я ц1еХ д1яльност1 у систему вчинкових д1й, спрямованих на засвоення моральних норм та вимог, правил гречноХ поведд.нки;

- створення ситуацл.й, як1 у реальлз.й чи казков1й (сценгчнл.й формз.) знайомлять д1тей з правилами поведл.нки, з культурою спз.лкування;

використання в орган1зац1Х процесу формування морально-етичноХ культури молодших школяр1в метод1в 1 п£>ийом1в розвитку вчинковоХ активности..

Складнз.сть 1 багатоаспектн1сть проблеми, яку ми досл1джували, не вичерпуеться ц1ею роботою. Подальший науковий пошук доц1льно спрямувати на досл1дження проблем, пов'язаних з .вивченням механ1зм1в взаемодИ школи 1з закладами соц1ально-культурноХ сфери ! позашк1льними навчальними закладами осв1ти у вир!шенн1 завдань морально-етичноХ освЛти 1 виховання, п1дготовки майбутн1х спец1алл.ст1в до роботи з дд.тьми в орган1зац1х соц1ально цл.нного 1 рац1онального дозв1лля.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ В1ДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Використання народних казок у формуванн! морально-етично! культури молодших школяр1в у художньо-творчхй дозв1ллев1й д1яльност1 /Соц1ал!зац!я особистост1: 36. наук, праць.- К., НПУ, 2000. Вип.2.- С.145-152.

2. Сучасний стан формування морально-етично! культури молодших школяр!в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1 /Сод1ал1зац1я особистост1: 36. наук, праць.-К.: НПУ, 2000. Вип.1.- С.238-253.

3. Художньо-творча д1яльн1сть як фактор розвитку морально-етично! культури молодтих школяр!в /Проблеми загальноХ ' 1 профес1йно! педагог1ки: 36. наук, праць //Проблеми сучасного мистецтва 1 культури.- Харк1в: Книж. видавн. "Каравела", 2000.- С.215-223.

4. До проблеми розвитку морально-етичноХ культури молодших школяр1в у художньо-творч1й дозв!ллев!й д1яльностх //Питания культури п1вдня УкраХни в свз.товому аспект! сьогодення. Вип.1.-: МиколаХв: МП ' "Можливост1 К1ммерИ", 1998.- С.74-81. .

5. Естетичне виховання д!тей молодшого шк!льного в1ку засобами духовноХ музики /Питания культуролог!!: М1жвз.домчий зб1рник наукових статей. Вип. 15.- К.: КДУ, культури та мистецтва, 1997.- С.110-113.

6. Естетичне виховання школяр!в засобами бальноХ хореограф!X /У зб.: В!дродження 1 розвиток культури УкраХни: проблеми !стор1Х, теор!Х 1 практики: ВсеукраХнська наукова конференц1я.- К.: ВД1К, 1993.-С.73-75,

7. К вопросу о формировании нравственных качеств у молодежи °/В сб.: Актуальные проблемы подготовки кадров в области искусства и культуры в свете перестройки высшего и среднего специального образования: Респ. науч. практ. конф.: Тезисы докладов.- Николаев, 1988.- С.127-129.

8. КультурНо-дозв1ллева д!яльн1сть у систем! виховноХ роботи 31 школярами /Художня культура, проблеми, перспективи: Тези допов!дей ВсеукраХнськоХ науковоХ конференц!!.- К.: КД1К, 1995.

9. Мистецтво та духовний розвиток особистост! /Питания культурологи: М!жв!домчий зб!рник наукових статей. Вип. 15.- К.: КДУ культури та мистецтва, 1997.-С.135-137.

10. Психолого-педагог!чн! передумови формування

морально-етичноХ культури молодших школяр1в.- К.: Науково-досл1дний i-нститут "Проблеми людини", 1999,-Т.14.- С.359-365.

11. Розвиток особистост1 молодшого школяра в умовах виховання морально-етичноХ культури у позашк1льн1й po6oTi.- К.: Науково-досл1дний Хнститут "Проблеми людини", 1999.- Т.16.- С.521-542.

12. Роль бальной хореографии в воспитании культуры поведения школьников /Роль искусства в воспитании творческой личности: Тезисы докладов и выступлений.-Кировоград: пединститут им. А.С.Пушкина, 1990.- С.80-81.

13. Теоретичн1 основи формування морально-етичноХ культури молодших школяр!в у культурно-дозв1ллев1й д1яльностл..- Питания культури п1вдня УкраХни: HayKOBi записки МФ КНУК1М з проблем культуролог1Х.- МиколаХв, 1998.- С. 40-48.

14. Художнс виховання школяр1в в умовах культурно-спортивних ксмплекс1в /Культурно-осв0.тня робота: Респ. м1жв1д. зб,- К.: Мистецтво, 1989.- С.88-95.

Салко В. В. Оорпувапля моралъно-атичлоХ культури молодплга шсолгф1з у яудоган»о-творч1й доэп1ллсз1й дАялыюстз..- Рукопис.

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата педагог1чних наук за спец1альн1стю 13.00.07 - теор1я i методика вихозаннл. - 1нститут проблем виховання АПН УкраХни, КиХв, 2000.

На ochobí анал1зу методоло'г1чних п1дход1в до проблеми досл!д;кення дано визначення поняття морально-етичноХ культури у контекстх педагог1чних завдань, обгрунтован1 психологс-педагсгэ.чн1 передумови XX формування у молодших школярДв, зд1йснена розробка технолог1Х експерп:;ентально-виховиоХ роботи, простежуються особливост1 впливу та ефективн!сть такоХ технологи на розвиток морально-етичноХ cBiflOMOCTi i вчинковоХ активности вихованц1в у художньо-творч1й дозв1ллев1й д1яльност1.

Ключов! слова: морально-етична культура, морально-етична св1дом1сть, вчинкова активн1сть.

Салко B.D. Формирование гзораяыю-этичоской культуры младзгих епсолышков а условиях кудогаствопяо-тзорчоской досугопой доятольпосп!.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и

методика воспитания. - Институт проблем воспитания АНН Украины, Киев, 2000.

В диссертации исследуется проблема формирования морально-этической культуры младших школьников в художественно-творческой досуговой деятельности. На основе анализа методологических подходов к проблеме исследования дается определение . понятия морально-этической культуры, обосновываются психолого-педагогические предпосылки ее формирования у младших школьников.

В соответствии с целью и гипотезой исследования разработана организационно-методическая система

воспитательной работы, предусматривающая активизацию эмоционально-чувственной сферы воспитанников, осознанное отношение к нравственным нормам и принципам, выработки у детей оценочного отношения к нравственным ценностям, стимулирование поведенческой активности.

Обучающие воспитательные задания в экспериментальной работе предусматривали использование ситуации. действия-поступка, отличались постановкой различных дидактических целей, содержательными характеристиками, уровнем усвоения элементов морально-этической культуры, самостоятельностью, характером общения.

В работе предложен поэтапный подход к формированию морально-этической культуры младших школьников, который включал: осознание сущности различных категорий морально-этической культуры; усвоение ценностей на эмоционально-чувственном уровне, противоположных по своему характеру (справедливость-несправедливость, любовь-ненависть,

терпимость-нетерпимость, честность-нечестность, красота-уродство, добро-зло и др.); личное участие в практическом овладении различными видами этикета - языкового, поведенческого, а также вербальных и невербальных форм общения.

Ъ качестве критериев сформированное™ морально-этической культуры у младших школьников были выбраны: морально-этическая воспитанность, морально-этическое сознание, активность действия-поступка. Включенность эмоционально-чувственной сферы рассматривалось как переход на высший уровень, морально-этического сознания и воспитанности.

В исследовании выделены различные индивидуально-типологические группы: "миролюбивые" с установкой' на положительное разрешение проблем, предрасположенностью, к

сотрудничеству, осознанному отношению к добру и злу; "умеренно сдержанные", которым свойственны такие черты характера, как честолюбие, самоуверенность, ориентация на общение, установление контактов; "агрессивные", с направленностью личности на удовлетворение собственного "Я", с выявлением повышенной раздражительности и желанием повысить свой статус.

Исследованием установлено, что под воздействием экспериментальной работы изменилось количественное соотношеное детей, ориентированных на разные типы общения. Значительно возросло количество учеников с направленностью на сотрудничество, достижение общей цели в совместных действиях, с установкой на справедливость и добро. , .

Исследованием установлены и экспериментально подтверждены педагогические условия повышения эфективности процесса формирования морально-этичесой культуры младших школьников в художественно-творческой цосуговой деятельности.

Ключевые слова: морально-этическая культура, морально-этическое сознание, активность поступка.

Salko V.V. Formation of the moral-ethic culture for junior 3chool-pupils under the condition of art-creative leiauro.- Manuscript.

The thesis for a degree of a candidate of pedagogic sciences by speciality 13.00.07 - Theory and methodics of sducation. Institute of Upbringing Problems. Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

On the basis of analysis of the methodological ipproaches to the research problems, an essence of moral-sthic culture concept has been defined, the psychologic-jedagogic premises of itis formation for junior school->upils are grounded, the development of experimental-iducatory•work technology has been done, the features of .nfluence on, and efficiency of such a technology on a >upils moral-ethic consciousness, and behoviour activity inder the art-creative leisure.

Key words: moral-ethic culture, moral-ethic :onscionsness, behaviour activity.