автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия формирования чувства милосердия в учениках профтехучилищ

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия формирования чувства милосердия в учениках профтехучилищ"

гГ„ Перський УНІВЕРСИТЕТ ім.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА V і ______________

На правах рукопису

БАБЕНКО Лобов Володимирівна

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ МИЛОСЕРДЯ В УЧНІВ ПРОФТЕХУЧИЛИЩ

Спеціальність 13.00.01 - теорія і історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації «а здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1593

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України НИЧКАЛО Н.Г.

•Офіційні опоненти -

доктор педагогічних наук, професор 1ДЕРБ0 А.Б. ■

кандидат педагогічних наук, доиент ШВЕЦЬ Н.І.

Провідна установа - Київський державний інститут

іноземних моа

» 1993 р. Н

Захист відбудеться " ¿¿-у 11 / І9§2 р. на засідаї

спеціалізованої ради К 068. 18.15 по присудженню наукового ступ кандидата педагогічних наук в Київському університеті ім. Тарас Шевченка за адресою: 25І60І, Київ, вул. Володимире ьіса, 60,ауд.З

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці університету

Автореферат розісланий " І99^р.

Вчений секретар спеціалізованої ради Г ¿КО-..., С.О.Каиин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ. . .•

Актуальність теми дослідження. Кожне^молоде покоління етика-еться з новими-складними-проблемами. Сучасна молодь опинилась в умовах соціально-економічної, духовної кризи нашого суспільства:1 знецінено одвічні загальнолюдські чесноти - почуття любові й відданості Вітчизні, сносму народу, людського обов"язку, гідності, • милосердя. Багато юнаків та дівчат значною мірою втратили здатність пройматись хвилюваннями Я турботами іншої людини, її горем чи радістю. Натомість все наполегливіше утверджуються байдужість, жорстокість, ворожнеча, споживацьке ставлення до людей, ненависть, розчарування.

Безжалісна деморалізація юного покоління постає загрозою зне-лпдненого майбуття. За таких умов особливо посилюється актуальність проблеми морального виховання учнівської молоді. Утвердження демократичних і гуманістичних основ особистості, розвиток її загальнолюдських.якостей'мають виключно важливе значення у цьому процесі. _

Саме ці якості, як свідчить нинішня реальність, найбільш дефіцитні в новій соціально-економічній ситуації, в умовах переходу до ринкової економіки. Особливо моральним недугом уражені вихованці сучасної професійної школи. З їхньому середовищі мас місце широкий спектр антигуманних проявів - від девіантної поведінки, відхилень від загальноприйнятих моральних норм до порушень правил людського співжиття, правопорушень, карних злочинів.

У зв"язку з цим до першочергових завдань виховного процесу в закладах профтехосвіти ми відносимо формування в учнівської молоді почуття милосердя. Однак зауважимо, що сутність цього поняття нами розглядається дещо інакше, ніж пропонує нинішній "бум" милосердя. Він передусім орієнтований на окремі благодійні акції, що лише незначною мірою допомагають державним органам розв'я-

зувати складні життєві проблеми численних убогих, хворих і знедолених. Та, на жаль, такий підхід не може утвердити в суспільстві милосердя як високоморальну якість.

Аналіз ряду опублікованих праць з проблем морального виховання учнівської молоді свідчить, по-перше, про незначну питому вагу досліджень з питань гуманістичного виховання особистості взагалі,

і, по-друге, про недооцінку впровадження їх результатів у навчально-виховних закладах профтехосвіти. •

Поряд з цим ми враховували, що розкриттю загальних'теоретичних основ формування особистості учнів профтехучилищ приділено

певну увагу в працяхіпрофтехпедагогіки /С.Я.Батишева, А.П.Бєляє-вої, М.І.Думченка, Н.В.Кузьминої, М.І.Махмутова та ін./.

Скремі аспекти виховання учнів профтехшколи висвітлюються у небагатьох дослідженнях, в яких визначається вплив взаємовідносин між майстром виробничого навчання і учнями на формування колективу навчально-виробничої групи /А.О.Русалінова, Н.І.Ліцис/, виявляються особливості виховної діяльності педагогів профтехшколи /Т.0.Логвиненко, В.0.Скакун, 0.Г.Соколов, В.І.Стахневич та ін./.

У,ряді робіт аналізуються особливості морального розвитку і виховання педагогічно занедбаних учнів профтехучилищ /Л.М.Зюбін,

B.О.Єрьоменко, Ю.А.Янченко/, експериментально перевіряються методи соціально-психологічних досліджень у навчально-виробничих групах /В.ОіКоломінеький', Л.І.Шумська/, розглядаються окремі аспекти морального виховання в навчальній і позанавчальній діяльності /Г.В.й досліджуються виховні можливості трудових традицій /А.О.Молчанова,

C.О-.Нікітчина/.Визначенню моральних позицій учнів і шляхів формування їх професійно ціннісних орієнтацій присвятили свої досліджен ня З.М.Павлютенкова, В.Л.Тихилова, В.А.Арамивичюте та ін.

Водночас зауважимо, що перші спроби розробки окремих аспектів виховання гуманістично спрямованої особистості, невід"ємно» складовою, рисою якої є іпочуття милосердя /С.Л.Дикий, І.О.Зимня, І.О.Кн жева/, не знайшли подальшого розвитку в профтехпедагогіці.

За-нашими даними, більшість інженерно-педагогічних працівників /викладачі, майстри, керівники позанавчальної діяльності учнів та ін./ недостатньо підготовлені до розв”язання нових педагогічних завдань, пов"язаних з формуванням в учнівської молоді високих моральних якостей, не розроблені відповідні науково-методичні рекомендації для інженерно-педагогічних працівників профтехосвіти.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Педагогічні умови формування почуття милосердя в учнів професійних навчально-виховних закладів".

Об”єкт дослідження - процес морального виховання учнів профтехучилищ. : .

Предмет Дослідження - зміст, форми та методи виховання почуття милосердя в учнів сучасної профтехшколи.

Мета дослідження - виявити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання почуття милосердя в учнів закладів профтехосвіти.

з

Гіпотеза. У дослідженні ми виходили з припущення, що ефективність формування почуття милосердя^ в учнів професійних'навчально-вихов-нихзвкладів-підвищується за таких умов: гуманізації системи відносин у процесі взаємодії учнів з оточуючим світом; спрямованості наЕчально-виховного процесу на розвиток в них потреби в милосердному ставленні до людей; забезпеченні їх цілеспрямованої етичної освіти; безпосередньої участі кожного у благодійній діяльності; готовності інженерно-педагогічних працівників до гуманістичного в иховання,

Завдання дослідження*.

- визначити суть і структуру поняття "милосердя" як педагогічної категорії ;

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці; '

- виявити і теоретично обгрунтувати основні напрями, зміст, форми й методи виховання почуття милосердя в учнів;

- розробити методичні рекомендації щодо організації діяльності інженерно-педагогічного колективу з формування почуття милосердя

в учнів. 1

Теоретичну основу дисертації становлять концепції і висновки вітчизняних і зарубіжних філософів, соціологів, поихологів з питань морального розвитку особистості, висунуті ними положення щодо суті пізнання людиною оточуючої дійсності і самої себе, єдності етичної свідомості і моральної діяльності, специфіки емоційних процесів, морального сприйняття навколишнього світу. - • " ’ ■

Відповідно до визначених концептуальних підходів формування гуманістичної спрямованої особистості учнів з глибоко розвиненим почуттям милосердя розглядається нами як цілісний виховний процес. Його результативність забезпечується інтеграцією виховних можли- 1 востей всіх сфер життєдіяльності педагогічного колективу, її гуманістичною спрямованістю.

На різних етапах експериментальної роботи використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури, аналіз виховних планів, програм, іншої документації профтехучилищ, ретроспективний аналіз власного досвіду роботи в училищі, метод експертних оцінок, соціометричні методи, педагогічний експеримент, методи математичної статистики та ін.

• ц

Дослідницько-експериментальна робота проводилась у три етапи з 1985 по 1993 рр. > • п - ■■

На першому еталі /1985—1990/ вивчався стан розробленості проблеми виховання особистості з розвиненим почуттям милосердя у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній літературі. Було обгрунтовано тему дослідження, сформульовано гіпотезу, конкретизовано завдання. В цей час вивчалися документи відділів народної освіти, правоохоронних органів, внутрішня документація закладів профтехосвіти різного типу, педагогічний досвід гуманістичного виховання учнівської молоді в умовах профтехучилища. Було .здійснено .відбір методів, і розроблена .методику дослідження на кожному етапі, проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі /1990-1992/ проводився формуючий експеримент, перевірялась ефективність розроблених нами рекомендацій з питань виховання почуття милосердя в учнів, узагальнювались одержані результати.

На.третьому етапі /І992-І993/ здійснювався аналіз результатів педагогічного експерименту, формулювались основні положення і висновки, здійснювалось їх впровадження в професійних навчально-вихов-’ них закладах Дніпропетровської та Тернопільської областей.

Експериментальна робота проводилась на базі СПТУ М? 9, 37 и.Кривого Рогу, СПТУ !е і м.Дніпропетровська, СПТУ № 9 м.Тернополя.

З метою забезпечення ефективності спостереження за змінами результативності виховної роботи, що здійснювалась відповідно до запропонованої нами методики, склад досліджуваних учнів в експерименті _ було визначено однією групою в кожному училищі /87 учнів/ і відповідно контрольними групами /89 учнів/, У масовому експерименті брали участь 573 учні, Зею вибіркову сукупність склали 749 учнів.

В експериментальній роботі взяли участь 197 інженерно-педагогічних працівників профтехучилищ Дніпропетровської і Тернопільської областей.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають $ обгрунтуванні педагогічної сутності поняття "милосердя", визначен ні його як інтегративної.моральної якості особистості; виявленні особливостей Структури, змісту і призначення почуття милосердя, рівнів і критеріїв його сформованості; обгрунтуванні педагогічних умов виховання почуття милосердя в учнів сучасної профтехшколи.- '

Практична значущість дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій для викладачів, майстрів виробничого навчання, керівників профтехучилищ щодо змісту та організації навчалько-ви-

ховного процесу, його спрямованості на виховання почуття милосердя в учнів, а також_підвищення-педагогічноїмайстерностГ вихователя в умовах безпосередньої діяльності в училищі. Запропоновані нами програми спецсемінару для інженерно-педагогічних працівників, факультативу для учнів, діяльності благодійного ¡слубу та результати дослідження можуть бути використані педагогічними вузами, коледжами, загальноосвітніми школами, закладами післядипломної освіти, позашкільними установами.

Вірогідність результатів дослідження і основних висновків дисертаційної роботи забезпечується опорою на сучасні досягнення теорії педагогіки і психології, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, поєднанням якісного і кількісного аналізу, репрезентативністю одержаних експериментальних даних, позитивними результатами формування досліджуваних якостей в експериментальних групах.

На захист виносяться:

- обгрунтування педагогічної сутності почуття милосердя: по-перее, розуміння останнього як інтегративної моральної якості особистості, по-друге, визначення психолого-педагогічних основ його формування, по-третє, виявлення специфіки виховання почуття милосердя в'учнів сучасної професійної школи;

- психолого-педагогічні, організаційно-педагогічні, методичні умови,» що сприяють дієвості психологічних механізмів формування особистості, доцільності вибору змісту, форм, методів виховної діяльності педагогічного колективу, науково-методичній забезпеченості цілісного виховного процесу в профтехучилищі.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались шляхом зиступів на науково-практичних конференціях Криворізького педінституту /1989,1990,1992/, НДІ педагогіки України /1991,1922/, міжвузівських конференціях /Вінниця 1990, Київ 1991/, всеукраїнських конференціях /Полтава 1992, Житомир 1992/, міжнародній конференції /Санкт-Петербург 1993/. Проміжні й кінцеві результати дослідницької роботи обговорювались на семінарах і нарадах інженерно-педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів Дніпропетровської та Тернопільської областей, на курсах підвищення кваліфікації у Криворізькому педінституті.

Структура дисертації: вступ, два розділи, висновки, список основної використаної літератури, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ■ • ' "

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, виз-‘ начаються його ¿¿"£кт, предмет, формулюється гіпотеза, конкретизуються завдання, бсИдвні етапи і методи експериментальної роботи. розкриваються‘наукова новизна, теоретичне і практичнезначення дослідження, 'положення, що виносяться на захист, а також подаються відомості про апробацію і впровадження результатів проведеної роботи. .

У першому розділі - "Формування в учнівської молоді почуття милосердя як педагогічна проблема" - викладаються результати вивчення стану досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, обгрунтовуються психолого-пеїдагогічні основи виховання почуття милосердя як моральнбї якості особистості, висвітлюються результати 'соціально-педагогічного аналізу особливостей його формування в учнів сучасної профтехшколи.

Дослідження базується на педагогічному трактуванні поняття "милосердя". Як відомо, в масовій свідомості милосердя традиційно пов"язується з релігією і богословським його тлумаченням. Тривалий час, за свідченням‘теологів, воно сприймалось як похідне від віри в надприродне і не мало самостійного секуляризаційного значення.

В людському розумінні виступало як відображення вертикального зв"язку "бог - людина" /Красиков М.П./. Прагнення перенести його в горизонтальну систему відносин "людина - людина" обумовило необхідність утверджений морально-педагогічної сутності милосердя на основі вивчення історичної, філософської, етичної, психологічної літератури.

Передусім нас цікавило етимологічне значення слова "милосердя" запозиченого із старослов"янської мови /милосердь - жалісливий/, що являє собою слойотворчу кальку лат. (П&сгіогсііа' - "жалість.співчуття". В тлумачних словниках поняття милосердя розглядається як застаріле1і^пояснюється як готовність допомогти кому-небудь, вибачити 'ко’гось із співчуття.людинолюбства. Найбільш повною й доцільною в ’педагогічному дослідженні, на нашу думку, є етична інтерпретація- мйлосе£дя.' Воно трактується як співчутлива і діяльна любов, виражена в готовності надати допомогу кожному, хто її потребує.

Спільним для всіх тлумачень милосердя є визначення його сутності як співчуття, жалості до стражденних і нужденних. Важливе , значення має виділення в окремих його визначеннях діяльнісного ас-

пекту, який, однак, має незавершений характер.

їодне з наведених_ визначень милосердя, яа наш погляд, не мо-------

же бути основоположним у дослідженні з теорії виховання. Причиною цього є їх надто загальний характер і відсутність врахування використання його в пснхолого-педагогічному контексті. Здійснений нами теоретичний аналіз дас змогу підійти до визначення милосердя як інтегративної моральної якості, оснозою якої с здатність до співпереживання, співчуття, інтегрування з собі моральних рис і почуттів. Воно реально проявляється в діяльній турботі про щастя і б.Чаго іниих людей. ’

У цьому визначенні можна виділити два основних компоненти: змістовний і процесуальний. Змістовний вкличае; здатність до співчуття, такі моральні риси і почуття як чуйність, добродушність, •доброта, доброзичливість, м"якосерднїсть, терпимість, великодушність, некористолюбність, щирість, шляхетність, порядність, почуття, честі, совісті, обов'язку, відповідальності. Процесуальний компонент являє собою діяльнісний прояв змістовного і визначається як уважне стазлення до інших, турбота про них, безкорисливість, терпеливість, ввічливість, шанобливість, тактовність, люб"язніоть, чемність, делікатність.

Узагальнення результатів історико-теоретичного аналізу досліджуваної проблеми дає змогу стверджувати, що' формуванню почуття милосердя як інтегративної якості особистості не приділялась увага. Водночас зауважимо, що окремі аспекти цізї складної й багатогранної проблеми завжди викликали інтерес як у теоретиків, так і практиків. Зазначимо, що вони мають глибоке історичне коріння.

' В історичному розвитку ці чесноти, відповідаючи суті свого часу, знайшли вираження в зростанні гуманістичної думки стародавнього світу, аристократичного гуманізму, християнсько-філантропічного альтруїзму, ідей гуманізму епохи Відродження, українських і російських революційних демократів, теорії соціалістичного гуманізму, аналіз яких подано в дисертації.

Гуманістичні доброчесності є сплавом національної і загальнолюдської гідності особистості і на сучасному етапі розвитку суспільства погребують всебічного наукового осмислення. Згадаємо,адже ще не так давно проголошення гуманістичних ідей мало швидше мітинговий характер, ніж життєвих реалій. Що ж до дослідницької роботи а цьому напрямі, то аналіз праць учених /Т.Є.Конникова,Л.О.Лиг-виненко, А. Г.Михайлова, К.М.Монич, Л.І.Нестеренко, Ф.І.Носков,

Н.С.Сидорова, Л.В.Стукач, Н.М.Трофимова, Н.М.Шевченко та ін./ свідчить про деяке посилення уваги до формування таких гуманістич-

них якостей як чуйність, людяність, гуманістичність, почуття обов'язку та ін. Водночас слід зауважити, що в опублікованих працях чітко простежується спрямованість на розвиток права одержувати доброзичливе, чуйне, благодійне ставлення до себе і в меншій мірі його обов'язковий вияв до будь-якої іншої людини. Особливо про-слідковується це в проповідуванні виховання нетерпимості до людських вад і помило^, а вірніше - до самої людини, що їх спричинила.1' Адже суть і форми виявлення такого нетерпіння /колективний осуд, догана, покарання і т.п./ принижували, пригнічували особистість. Милосердя, жалість, прощення вважались недопустимими і здебільшого сприймались як образа.

Здійснюючи дослідження, ми виходили з положення, що людина передусім має бути особливо терпимою до інших, готово» і спроможною співчувати і прощати, розуміти й допомагати, йти на самопожер' ву. В цьому, на нашу думку, одна із головних відмінностей милосердя від інших гуманістичних якостей.

Особливість милосердя як моральної якості полягає у наявності чуттєвого компонента. У зв"язку з цим у дисертації характеризу' ється сутність поняття "почуття", визначаються особливості морале них почуттів. При цьому ми враховували висновки, викладені в працях відомих психологів Л.І.Божович, 0.В.Запорожжя, О.М.Леонтьєва, П.М.Якобсона та ін. Моральні почуття цими вченими трактуються як емоційний стан людини при сприйнятті нею дійсності під моральним кутом зору. ' '

У дослідженні приділено особливу увагу аналізу формування почуття милосердя як інтегрованої моральної якості. Проаналізував ши тлумачення всіх його компонентів, вважаємо за необхідне підкреслити, що кожне з них має набути стійкості, тобто стати рисою характеру. Досягнення позитивних результатів у цьому процесі буде можливим тоді, коли джерелом зазначених вище виявів особистості стануть її потреби, інтереси, почуття, ціннісні орієнтації.

Виходячи з положення, що потреби й інтереси особистість задо вольняє в діяльності, в процесі якої складаються певні відносини як між її учасниками, так і їх ставлення до явищ оточуючої дійсності, механізм формування милосердя ми розглядаємо так: потреби^ д іяльність ^-----1- відносини моральні почуття мило-

сердя як моральна якість _ _ _г потреби...

Загальний аналіз цього процесу дає змогу зробити висновок: відповідно до потреб, що формуються, а саме моральних, учнів доцільно постійно залучати до діяльності морального спрямування, що, в свою чергу, породжує моральні відносини та почуття. Специ-

фічною особливістю моральної-діяльності є й сам механізм її здійснення. Він включає такі моральні аспекти: структура морального вчинку /мотив, спонукання, намір, вибір, рішення, дія, мета, засоби /; загальна лінія поведінки індивіда/ в г.ч. моральні звички, навички, нахили, переконання, почуття/; моральні норми поведінку і норми суспільства, що з сукупності становлять моральний спосіб його життя.

На процес формування почуття милосердя впливає специфіка контингенту вихованців. Виходячи з цього, в ході дослідження ми особливу увагу приділяли врахуванню вікових особливостей учнів, а також організаційним та соціально-педагогічній, виробничим факторам їх життєдіяльності під час навчання в профтехучилищі.

' Вікові особливості, як відомо, проявляється у постійних внутрішніх і зовнішніх протиріччях. З учнів сучасної профтехшколи внаслідок суб'єктивних і об'єктивних причин вони особливо загострені і здебільшого розв'язуються негативно.

До організаційних особливостей відносимо зміну звичної для учнів обстановки, включення їх в нову систему відносин. У професійній школі формування системи відносин "учитель-учень", "учень-учень" має певну специфіку. Підкреслимо, що вона доповнюється новими підсистемами ’’учень-майстер", "учень-підприємець". Характер цих відносин суттєво впливає на виховання моральних якостей особистості.

Соціально-педагогічні особливості включають в себе: професійну спрямованість діяльності учнів та педагогів, соціальну неоднорідність учнівського контингенту, непрестижність навчання в ПТУ, незадовільний рівень моральної зрілості юнаків та дівчат.

Вивчення виявлених особливостей та їх впливу на формування особистості дало змогу визначити: рівень сформованості почуття милосердя в учнів;причіши, що знижують результативність виховного процесу; педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування почуття милосердя у вихованців; виховні можливості сучасного профтехучилища.

У ході дослідження ми визначили такі критерії сформованості почуття милосердя; усвідомлення учнями суті поняття милосердя та його важливості в житті кожної людини; безпосереднє ставлення учнів до людей. Рівні вихованості почуття милосердя класифікували так: а/ високий; б/ середній; в/ низький.

Результати констатусчого експерименту показали, що в учнів профгехосвітиіх закладів не виявлено високого рівня розвитку почуття милосердя. Більшість з них /53,5 $/ ми віднесли до низького

■ 10

рівня. Одержані дослідницькі дані свідчать про деформованість ціннісних орієнтацій учнів, домінування несприятливих /байдужих* недовірливих, конфліктних/ відносин з оточуючими. Для цієї групи юнаків та дівчат характерні недостатньо розвинені комунікативні здібності, негативні емоційні прояви. їх участь у діяльності, спр мованій на благо інших людей, вкрай обмежена, а окремі її прояви значною мірою егоїстично мотивовані. На цьому етапі дослідної роботи нами було виявлено, що для вихованців сучасної профтехшколи характерне однобічне розуміння милосердя. Воно зводиться, по-перші до ототожнення з благодійною діяльністю, під якою учні розуміють надання матеріальної допомоги окремим людям /інвалідам, тяжко хво рим, багатодітним малозабезпеченим сім"ям, пристарілим, а також тим, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, від стихійного лиха та війни в Афганістані/; по-друге, до перекручення суті милосердя, неповного усвідомлення його важливості для кожної людини Ці учні, наприклад, змішують поняття терпимості і терпеливості, пояснюючи їх не як внутрішній стан людини, а як зовнішнє утримання негативних емоцій. .Чимало юнаків та дівчат порядність розуміють як правила поведінки і т.ін.

Вихованці профтехучилищ, за нашими даними, мало вірять у реальність істинного милосердя в нашому суспільстві, в можливість щастя і благополуччя милосердної людини. Ось чому вони внутрішньо не готові до виховання в собі цієї якості.

Характер взаємовідносин учнів з оточуючими в значній мірі залежать від симпатії чи антипатії до них, а не від сформованої позиції шляхетного, шанобливого, доброзичливого ставлення до людеі

Учні тих професійних навчально-виховних закладів, у яких про' водилась експериментальна робота, відзначають недостатність доброти, уваги, співчуття, турботи з боку рідних, педагогів, ровесників. Зауважимо, що саме в їхньому милосерді підлітки мають найбільшу потребу. Виявів сердечності, душевної теплоти від сторонні: осіб вони й не чекають. Водночас молоді люди і иамі не відчувають відповідальності за байдуже, а нерідко й жорстоке ставлення до інших.

Підкреслимо ще одну виявлену особливість: основна частина учнів /74,9 %/ висловлює готовність до надання допомоги нужденним, Однак це передусім стосується благодійно-матеріальної допомоги.

До того ж вони не знають, яким чином можна це зробити, а тому й не виявляють ініціативи. Практичне залучення вихованців до гуманістично спрямованої діяльності показало, що згоджуючись на участі

в ній,- юнаки та-дівчата через_недостатньо^розвиііеііі по^удт^дід-повідальності, терпимості, особисту пасивність рідко реалізують свою готовність, не завади керуються альтруїстичними мотивами, майже ніколи не доводять почату справу до кінця. •

До основних причин, що детермінують виявлені під час експериментальної роботи Факти, ми відносимо: низький рівень моральних знань учнів, незадовільний стан гуманізації всіх сфер життєдіяльності колективу училища, вкрай недостатнє залучення учнів до гуманістично спрямованої діяльності, несформованість готовності значної частини інженерно-педагогічних працівників до організації гуманістичного виховання сучасної молоді.

Результати теоретичного аналізу та вивчення практичного стану проблеми були використані нами під час розробки програми і методики педагогічного експерименту.

У другому розділі - "Організація і зміст експериментальної роботи з формування почуття милосердя в учнів ПТУ" - розкриваються зміст, методика експериментального дослідження та Г'ого результати.

Експериментальна робота була спрямована на: виявлення виховних можливостей педагогічного колективу профтехучилища, перевірку ефективності педагогічних умов, сприятливих для виховання почуття милосердя в учнів, пляхів їх реалізації.

Враховуючи, що високії:: рівень сформованості почуття милосердя передбачає наявність з учнів моральних знань, гуманістичний стиль їх відносин з оточуючими, активну гуманістичну спрямованість їх діяльності, ми вивчали стан етичної освіти юнаків та дівчат в училищах, відносин у колективі, реального оволодіння позитивним практичним досвідом співучасті учнів в житті інших людей. '

Узагальнення результатів, одержаних на цьому етапі дослідження, показало, що етичній освіті учнів приділяється деяка увага в навчально-виховному процесі профтехучилища. На жаль, вона здійснюється не цілеспрямовано і безсистемно. Виявлено одноманітність, трафаретність й заформалізованість її організації. Виховна робота здебільшого зводиться до вербальних засобів, моралізування, заборон, вказівок.

Стиль відносин у профтехучилищі переважно є авторитарно-ліберальним на всіх взаемоконтактких рівнях. Так, у системі відносин "педагог-педагог" превалюють авторитарно-імперативні принципи керівництва. Адміністрація училища більше приділяє уваги посиленню вимогливості до викладачів, майстрів та вихователів, ніж наданню

' 12

доброзичливої допомоги й підтримки. Свої функції вона вбачає в основному у здійсненні контрольних функцій. Стосунки колег обмежуються переважно сферою офіційного спілкування. Вони мало знають професійні проблеми один одного і не намагаються надати допомогу в їх практичному розв'язанні.

Автоматично це переноситься на систему відносин педагогів з учнями. Найчастіше вони будуються з позицій ставлення сильного до слабкого, керівника до підлеглого, спостерігача, а не співучасника. Учні оцінюють свої стосунки з вихователями у 30,6 % випадках як конфліктні, у 1*8,1 % - як байдужі і тільки у 21,3 % як доброзичливі. Вони скаржаться на зневажливий тон у спілкуванні, порушення такту, образливі ярлики, ущипливий сарказм, різні непе-дагогічні форми покарання, що принижують гідність особистості.

■ Вихователі ж звинувачують молодих людей у недисциплінованост неслухняності, не вірять у можливість їх виховання. При цьому вони залишають поза увагою один із основних факторів впливу на емоційну сферу учнів - особисту позицію у взаємодії з ними. Загальні кількісні характеристики, виявлені в ході дослідження, подано в діаграмі № І.

Діаграма г І Позиція інженерно-педагогічних працівників у взаємодії з учнями /в %/

ІВКВІ - негативно-стійка

- негативна

- нестійка

- пасивно-позитивна

1Г.. . [ - позитивно-стійка

Поряд з викладеним вище одержані нами дані свідчать, що незначна частина викладачів /12,8 %/ і майстрів /12,4 %/ готові і реально впливають на формування позитивних стосунків в учнівському середовищі. їх дійсне становище, як показало вивчення, має незі довільний характер.

Під час проведення експерименту в кожному учнівському колективі були виявлені учні /62,3 %/, які відчували повну незадоволеність взаємовідносинами у групі. Значною мірою це пояснюється негативним психологічним кліматом. Його створюють такі емоційні прояви як знервованість, роздратованість, зневажання, надмірність пригніченість, ворожість, агресивність тощо. За таких умов відносини ровесників втрачають взаєморозуміння, терпимість, повагу,

--------------------------- ІЗ

співчуття і взаємну турботу ти ''отруюються" егоїстичними-намірами,_____

почуттям хвороолиисго суперництва, повного збайдужіння до проблем ближнього.

Досліджуючи стан практичної участі юнаків та дізчат у діяльності на благо інших, ми використали і і відому традиційну назву -суспільно коряс.-.к діяльність. На цьому етапі дослідження нами и ціплено, що учні здебільшого оеруть участь у прибиранні і: ремонті приміщень учидида, прибиранні міських вулиць навесні Я восени, у сільськогосаодарських роботах. Встановлено, що тільки і7,о > учнів виявили позитивне ставлення до суспільно корисної праці;

5^,7 % - індиферентне, 28 % - негативне. За нашими даними, в учнів переважають прагматичні /близько 35 %/ та егоїстичні /близько 45 %/ мотиви участі в діяльності, спрямовані на надання допомоги іншим людям.

Такий стан справ у професійних навчально-виховних закладах ми пояснюємо формальним ставленням значної кількості інженерно-

педагогічних працівників до організації суспільно корисної праці, неспроможністю і неготовнісгю викладачів, майстрів і вихователів розширити зону застосування практичних зусиль учнів, одноманітністю діяльності, недостатньо» аргументованістю здійсню за неї корисної справи, безадресністп, приниженням цінності діяльності та ролі її учасників, ігноруванням інтересів учнів.

Одержані експериментальні дані с підставою для висновку пре низький рівень виховної діяльності інженерно-педагогічних ,;о;:екг;:-зів училищ. Це проявляється в недостатній моральній спрямованості навчальної та вирооаичої діяльності, низькому рівні використання виховного потенціалу дозвілля, практичній відсутності доцільних форм і методів взаємодії членів колективу, в безсистемності, Формальності виховної роботи, негоговності інженерно-педагогічних працівників до гуман¿етичного виховання учнів сучасної професійної школи.

На основі узагальнення результатів констатуючого вивчення стану виховної роботи було розроблено методику формуючого експерименту.

Основні змістовні компоненти педагогічного експерименту було спрямовано на: а/ підвищення педагогічної майстерності вихователів /класних керівників, викладачів спеціальних та загальноосвітніх дисциплін, майстрів виробничого навчання, організаторів позанавчальної діяльності учнів, керівників громадських організації^ їх підготовку до виховання почуття милосердя в учнів; б/ор-

• ІИ

ганізацію безпосередньої діяльності учнів.

З метою удосконалення виховної майстерності інженерно-педагогічних працівників проводилась робота за такими напрямами: інформування їх про теоретичні і практичні досягнення в галузі морального виховання; консультування спеціалістами різного профілю /психологами, педагогами, лікарями, акторами, працівниками поза-навчальних закладів та ін./. За нашою пропозицією був створений педагогічний бюлетень, організована робота консультаційного кабінету. Розширенню та поглибленню теоретичних знань і оволодінню практичними уміннями сприяла діяльність теоретико-практичного се мінару "Педагогічне керівництво гуманістичним вихованням учнів ПТУ", а також педагогічного клубу, груп психологічного тренінгу.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та проміжних експериментальних даних підтверджують важливість органічної взаємодії в процесі виховання трьох факторів: раціонального, емоційного і діяльнісного. Виходячи з цього, ми ввділили групи педагогіч них умов: перша - умови, спрямовані на підвищення інтелектуально го_ рівня учнів; друга - умови чуттєво-мотиваційного розвитку осо бистості; третя - умови формування діяльнісної сфери вихозанців. Відповідно до мети дослідження ми об"єднали названі вище групи умов як організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, методичні.

Проведення експериментальної роботи на основі запропоновано нами методики сприяло: організації цілеспрямованої етичної освіт учніа; гуманізації всієї життєдіяльності педагогічних колективів забезпеченню практичного досвіду позитивної співучасті вихованців у житті інших людей шляхом залучення кожного до суспільно корисної праці; формуванню готовності інженерно-педагогічних працівників до здійснення навчально-виховного процесу на гуманісгич-них засадах.

Поряд з цим слід підкреслити, що під час дослідної роботи нами виявлено також і специфічні умови виховання почуття милосердя у підлітків. При їх визначенні враховувались регіональні особливості, профіль училищ, престижність професії, статтевий склад навчально-виробничих груп.

На цьому етапі формуючого експерименту нами було розроблено і впроваджено програму спеціального факультативу "Етика людських взаємовідносин", методичні рекомендації щодо використання змісту навчального матеріалу з гуманітарних циклів для підвищення етичні культури учнів, гуманістичних традицій в колективі, план виховно'

________________ 15 |

роботи у навчально-виробничих трупахпрограму-діяльності бла’г'о-' дійного Клубу "Прометей". : '

Важливим фактором формування гуманістичної спрямованості особистості учнів, почуття любові й милосердя до людей, на нашу 'д'уУ-ку, с залучення’ кожного з них до суспільно корисної праці. Її ‘ здійснення в процесі позанавчальної діяльності створює можливості для’ накопичення досвіду небайдужого, турботливого, безкорисливого ставлення до людей. В ході експериментальної роботи організацій суспільно корисної праці учнів ми здійснювали поетапно. На першому етапі намагались створити в учнівському колективі позитивне ставлення до цієї діяльності через наближення підлітків до проблем і потреб інших людей. За нашою пропозицією було створено первинні об'єднання, що передбачали участь у діяльності благодійного характеру на базі існуючих в профтехучилищі позанавчальних колективів /гуртків, студій, клубів, комісій, виробничих бригад тощо/. Це дало можливість врахувати інтереси учнів, реалізувати їх погребу в милосердному ставленні до людей у конкретній ДІЯЛЬ-пості. На другому етапі був створений ряд різнобічних учнівських об'єднань за інтересами з різних видів суспільно корисної праці.

Для координації їх діяльності було організовано клуб "Прометей".

При ньому діяли студії, кожна з яких мала конкретно визначений напрям діяльності. Наприклад, основна мета діяльності студії "Люб"язність" - виховання в учнів культури спілкування. Студія "Таланти" координувала благодійну діяльність учасників іурткіз художньої самодіяльності, спортивних, технічної творчості та ін. Студія "Надія" об"сднала учнів, які бажали надавати побутові послуги, матеріальну допомогу нужденним. Члени студії "Витоки" вивчали народні традиції та їх роль у розвитку людських доброчеснос-тей..Студія "Довіра" стала в училищі психологічним центром. Зусилля її учасників спрямовувались на допомогу у розв'язанні конфліктів у колективі, відновлення дуиевної рівноваги тих, хто її потребує.

На третьому етапі експериментальної роботи, коли, в, учнів була сформована потреба у творенні блага для інших, їхня творча активність спрямувалась на розширення зони суспільно корисної діяльності шляхом створення позаучилиїдних об'єднань за місцем проживання-;'зміцнення'співробітництва'з існуючими благодійними організаціями міста,'області.,

Слід відмітити, ідо на різних етапах дослідження ми мали певні затру дн’бння, особливо на першому етапі формуючого експерименту. Нелегко було залучити учнів до участі в благодійній діяльності.

В ході експерименту загальна установка в учнівському середовищі на непрестижність гуманістичних виявів негативно впливала на розвиток моральних потреб у дівчат на онаків. Найтяжче було залучити до цієї діяльності вихованців з низьким статусом в міжособистих відносинах і зниженою самооцінкою. Зазначимо, що саме цим учням необхідно в першу чергу допомогти розкрити свої достоїнства, повірити у власні можливості. Враховуючи це, ми вважали необхідним розширити сферу дозвілля за інтересами і нахилами молодих людей. Так, у Тернопільсь кому ПТУ № 9 організували радіогурток "Радист", музичну групу "Мета ліст”, театральний гурток "Мрійник" та ін. У Криворізьких ПТУ № 0', 7, 37 створено танцювальний колектив "Ритм", бригаду "Елегакт”, клас "Менеджер" та ін. їх діяльність сприяла не тільки задоволенню інтересів учнів, розкриттю позитивного потенціалу кожного з них, але й реалізації їх на благо інших людей. Наприклад, учасники групи "Ритм" організували танцювальні гуртки в дошкільних установах, дитячому будинку. Дівчата із бригади "Елегант" допомагали багатодітним сім"ям, дітям-сиротам, одиноким людям- похилого віку в пошитті необхідного одягу. Бажаючих вони навчали шити, в"язати, вишивати тощо.

Найбільш стійкою, за нашими даними, виявилась неготовність учнів до виявлення милосердя, уваги, турботи, прощення до гих, кого вони бачать щодня, з ким проводять значну частину свого життя. Це -батьки, родичі, вихователі, ровесники. Нерідко їх стосунки сповнені недовір"ям, непорозумінням, взаємними звинуваченнями.

На різних етапах формуючого експерименту аналізувалась динаміка гуманістичного розвитку учнів щодо виділеним нами факторів, які характеризують рівень сформованості почуття милосердя.

Узагальнення одержаних результатів показало, що в. експериментальних групах відбулись такі зміни:

- розширились і поглибились етичні знання учнів, їх стійкість

дієвість /в ЕГ підвищився рівень оволодіння цими знаннями на ЗО %, КГ - на 9,6 %/■, .

- змінились позиції учнів у структурі внутріколективних відносин, підвищився їх офіційний і неофіційний статус /в ЕГ підвищився у 38,6 % учнгй, в КГ знизився у 2,4 %/\

- зросла задоволеність вихователів і вихованців станом відно-

син у колективі /в ЕГ виріс від -0,і) до 0,2; в КГ зменшився до -0,5/; .

- стали превалювати гуманістичні мотиви поведінки учнів /в ЕГ зростання на 22,8 %, в КГ зниження на 4,4 %/\

_________________ 17

- підвищився рівень'усвідомленого-й-відповідальногоі ставлення до суспільно корисної діяльності /з КГ підвищився на 30,6 %, в КГ знизився на 7,6

- розширився досвід позитивної участі в житті інших людей, роз-

винулась здатність прощати людські вади, готовність зрозуміти ближнього і допомогти йому, готовність до сакоподсртш; для блага іншої людини. .

Пр9 дієвість запропонованої нами методики формування почуття милосердя в учнів профтехучилищ свідчать одержані дані контрольних зрізів /Таблиця Я І/.

Таблиця № І

Сформованіоть почуття милосердя в учнів ПТУ /в %/

""~^£рупи р і вн І~"—^ ЕГ І зріз 4 зріз 4-І 1 зріз кг 4 зріз 4-І

в исокий '' - - - - - -

- 0 ’' о - - -

середній ‘:0,4 67,6 17,4 ;і9,5 '(5,7 -3,8

ннз ький 4 /, 6 22,2 -2й , 'п ьо, Ъ ‘А,3 3,6

всього 100 1 СС 1 со 100

В експериментельіг.їч групах на І'/,4 зросла кількість учнів з середнім рівнем сї'ормозаності почуття милосердя і більше ніж у ?. рази скоротилось їх число з низьким рівнем. іти цьому зслиеилісь частина учнів /23,4 /. проти 4-,6 Д/, котрі, як і раніи, належали до групи з низьким рівнем вихованості почуття милосердя. Однак, , , слід підкреслити, ¡і,о в цій групі відбулися помітні якісні зміни.

На початку експерименту юнаки та дівчата, чкі входили до вказаної групи, сприймали милосердя як проявслабохарактерностіи не відносили його до необхідної якості особистості. До того ж вони наполегливо відстоювали сво;з точку зору. На завершальному етапі дослідної роботи учні точніше стали визначати основні ознаки милосердного ставлення до людей, не вважаючи, однак, за потрібне виявляти його до всіх, ^к і раніше, ці юнаки та дівчата були переконані, зо без таких якостей цілком можна обійтись. Бони не прагнули пізнати світ інших людей, але на цьому етапі вже не висловлювали активного протесту проти подібних виявів серед своїх ровесників. Вихованці, про яких іде мова, рідко виявляли інтерес до суспільно корисної праці. Водночас одержані дані свідчать про зниження частоти проявів егоїстичних .мотивів участі в ній.

У групі, до якої були віднесені учні з низьким рівнем сформо-

' 18

ваності почуття милосердя, залишились саме ті, позаучилищне оточення яких входило в найбільшу суперечність з роботою, яку ми проводили. Однією з причин цього є негативний вплив сім"ї: в одних -міцно утвердився культ власної користі, в інших - повна байдужість ДО внутрішніх тривог І проблем СВОЇХ дітей, батьків. До ЦІЄЇ'групи було віднесено й учнів, які практично не мали інтересу до майбутньої професії. Вони дуже часто не приходили на заняття в училище. Ці та інші причини ускладнювали виховний процес.

■. Узагальнення результатів контрольного зрізу дозволило виявити частину учнів /0 %/, яких не можна було віднести до жодного з визначених на’початку експерименту рівнів. Це пояснюється тим, що на завершальному етапі дослідної роботи вони мали досить стійку гуманістичну спрямованість, виявляли ініціативу, брали активну участь у благодійній діяльності, переважно підтверджували свою готовність відмовитись від благ, здобутих не зовсім чесним шляхом, поступитися особистими інтересами, навіть піти на самопожертву. Однак ми все ж не можемо твердити, що їм властивий високий рівень вихованості почуття милосердя. Причиною цього є неоднаково високий рівень сформованості окремих якостей, що виступають структурними компонентами милосердя. Однією з иайвразливіших, за иапими даними, є нездатність підлітків виявляти терпимість, прощати. При цьому зауважимо, що саме ці властивості передусім вирізняють милосердя серед' інших моральних якостей особистості.

На основі аналізу проміжних і кінцевих результатів експеримен ту виявлено тенденцію підвищення ефективності виховання почуття милосердя в учнів експериментальних груп. Поряд з цим порівняльний аналіз свідчитьпро незмінність, навіть деяке погіршеная стану в контрольних групах;

У висновках'узагальнено результати дослідної роботи і визначено напрями подальшого розвитку даної проблеми.

У сучасних соціально-економічних умовах розвитку України гост ро постає проблема морального виховання молодого покоління. На її розв'язання спрямовують Державна національна програма "Освіта", Закон України "Про освіту", концепції національної школи та професійної освіти України.

Принципово важливого значення в здійсненні морального вихован ня молоді набувають ідеї гуманізації суспільства і особистості, пріоритету загальнолюдських цінностей. Вони усвідомлюються нами як об'єктивно існуюча необхідність, як потреба в удосконаленні моральних відносин у суспільстві - з одного боку, і відповідно цілей

____________ _ 19

завдань, змісту виховання - з другого. -----------------------

Стрижнем цілісного виховного процесу виступає інтеграція виховних сил суспільства, гуманізація всіх сфер життєдіяльності людини, посилення уваги до особистості кожного вихованця як найвищої соціальної цінності, формування громадянина високої моральної культури з розвиненим почуттям людської гідності і любові.

Особливо актуальною, на нашу думку, виступає проблема виховання почуття милосердя в учнів професійних навчально-виховних закладів як рукійної сили олюднення нашого сьогодення і майбуття.

Визначення педагогічної сутності почуття милосердя на основі системного підходу дозволило розглядати його як інтегративну моральну якість особистості, психологічний механізм формування якої полягає в діяльнісному задоволенні моральних потреб індивіда.

У ході дослідження виявлено організаційно-педагогічні, психо-лого-педагогічні, методичні та специфічні умови підвищення ефективності виховання почуття милосердя в юнаків і дівчат у процесі їх навчання з ПТУ. їх врахування сприяло розширенню та поглибленню етичних знань вихованців; утвердженню іуманного стилю всіої системи відносин в колективі; формуванню гуманістичної спрямованості молодих людей, накопиченню досвіду позитивної, доброзичливої співучасті їх у житті інаих людей; підвищенню готовності інженерно-педагогічних працівників до виховної діяльності в сучасних умовах.

Результати педагогічного експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і свідчать про результативність запропонованої нами методики з формування почуття милосердя в учнів професійно-технічних закладів.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд постановочних питань, спрямованих на посилення уваги різних соціальних інститутів до творчого розв"язання завдань гуманістичного виховання молоді в новій соціально-економічній і ідеологічній ситуації, науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в сучасній профтехшколі, підвищення педагогічної майстерності, етичної культури, методики підготовки майбутніх інженерно-педагогічних працівників у педагогічних вузах, коледжах, технікумах та закладах піс-лядипломної освіти, розширення сфери взаємодії колективів профтехучилищ з колективами інших навчальних /нкіл, технікумів, вузів/ і позанавчальних /палаців, студій, клубів тощо/ закладів та ін.

Проблема формування почуття милосердя у вихованців профтехучилищ багатоаспектна і потребує подальшої розробки. На нашу думку, подальшого вивчення заслуговують: проблеми самовиховання учнів

сучасної професійно-технічної школи, теоретичне обгрунтування

• 20

системи роботи педагогічного колективу училища з формування в учнів почуття милосердя, здійснення взаємодії училища,.громадських організацій і сім"ї у гуманістичному вихованні сучасної молоді та Основні положення експериментальної роботи знайшли >відоб,ражен ня в таких публікаціях: , . . : . ■

1. Виховання почуття милосердя в учнів ПТУ //Традиції української етнопедагогіки і їх використання в навчально-виховній роботі в школі: Тези науково-практичної конференції. - К., 1993.

- СЛВ-49. .

2. Формування моральних відносин в колективі навчальної групи ГІТУ /^Актуальні проблеми .вдосконалення підготовки кваліфікованих

{ робі^ничих кадрів: Тези доповідей республіканської науково-пракгич ної конференції. - Львів,.1990. - С.І20-І2І.

3. Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання в ПТУ //Тези науково-практичної конференції. - Полтава, 1992.

- С.31-32. ...

4. До проблеми формування громадської думки в колективах учбо-зо-виробничих груп профтехучилища. - М.: ОЦНИ "Школа и педагогика" 1989. - Ід.а. .

5. Повернути втрачене //Молодь в посттоталітарному. суспільстві

український варіант:, Тези доповідей наукозо-практичної конференції -¡Карків, 1993.' -,С.'27-28. .

. 6. Як підвищити педагогічну майстерність вихователя //Методичні рекомендації.. - К..: Віпол, 1993. - ЗІ С.

7. Як виховати доброту?.. //Рідна школа. - 1993. - ї 6.