автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Управление учебной деятельностью студентовс помощью компьютерных средств

Автореферат диссертации по теме "Управление учебной деятельностью студентовс помощью компьютерных средств"

2 7 ММ* ^

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису СИНЕЛЬНИК ІРИНА ВАСИЛІВНА

УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ

13.00.01 - Теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків - 1995

Дисертацією є рукопис. і

Робота виконана в Харківському державному педагогічь університеті ім. Г. С. Сковороди.

доктор педагогічних наук, професор Дмитренко Тамара Олександрівна, доктор фізико-матєматичних наук, профє Вазакуца Володимир Арсентійович. доктор педагогічних наук, професор Гусєв Віктор Іванович; кандидат педагогічних наук, доцент Рогова Ольга Володимирівна.

Науковий керівник: Науковий консультант: Офіційні опоненти:

Провідна установа:

Слав'янський державний педагогічний інститут.

Захист відбудеться “ " ¡С-& иП ~/ Н Л___________ 199;

о “ ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.24.1

Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковор за адресою: 310168, м.Харків, вул. Блюхера, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківсь державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Автореферат розісланий “ Н '

1-і "

_1995 року.

Вчений секретар . , '

спеціалізованої вченої ради р С .Т .ЗОЛОТУ*

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Інформатизація суспільства та комп'ютеризація усіх сфер людської діяльності - провідні тенденції світового розвитку, завдяки яким істотно змінюється характер і зміст праці фахівців. Особливе значення набуває здатність спеціаліста до швидкої переорієнтації на нові галузі та засоби діяльності, до самонавчання та самоосвіти, до фахової діяльності в умовах комп'ютерно-орієнтованих технологій. Становлення України як самостійної держави, її національне відродження, кардинальні соціально-економічні перетворення, перехід до ринкових відносин змінюють роль фахівця з вищою освітою: він повинен не тільки ефективно виконувати свої функції, але й вирішувати питання, пов’язані з пошуком і вибором сфери застосування свого творчого потенціалу, організацією своєї діяльності. В цих умовах постала необхідність у розробці і застосуванні цілеспрямованої комплексної системи досліджень і заходів, орієнтованих на вирішення проблем удосконалення навчального процесу у вузі, зокрема проблеми управління навчальною діяльністю студентів.

Удосконалення процесу навчання на основі підвищення ефективності управління навчальною діяльністю є актуальним завданням теорії і практики педагогіки, яка знайшло своє відображення у дослідженнях С.І.Архангельського, Ю.К.Ба-банського, В.П.Безпалька, А.О.Кірсанова, В.С.Лєдньова, В.І.Лозової, Н.Ф.Тализіної, В.О.Якуніна та ін.

Реалізація соціального замовлення суспільства на підготовку фахівців нового типу вимагає застосування сучасних засобів управління навчальною діяльністю студентів, у тому

числі, комп'ютерних, історично перші спроби застосування комп’ютерної техніки для навчання обмежувались використанням лише обчислювальних можливостей комп'ютерів. Широке впровадження комп'ютерів у навчальний процес почалось з появою, електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) третього покоління, які використовувались не лише як технічні засоби, але й для розв'язання організаційних завдань управління навчальним процесом (О.Т.Молибог, О.І.Тарно-польський). Цей процес стримувався необхідністю спеціальної підготовки та відсутністю зручних засобів зв'язку корис-

‘Г’*-.' '

тувача з ЕОМ. Принципово новий етап застосування комп'ютерних засобів почався з появою персональних ЕОМ, які поєднують значні технічні можливості з розвинутим сервісом. Ефективність використання останніх істотно залежить від органічного врахування як педагогічних, так і методичних аспектів застосування комп’ютерів у навчанні. В зв’язку з цим у педагогічній науці здійснюються цілеспрямовані спроби осмислення поліфункціонального навчального застосування комп’ютера, визначення його реального впливу на процеси навчання і виховання, на закономірності формування знань, умінь, навиків, якостей особистості. Так, психолого-педагогічні основи застосування ЕОМ досліджувались С.П.Бочаровою, П.Я.Гальперіним, Б.Ф.Ломовим, В.Я.Ляудіс, В.В.Рубцовим, О.К.Тихомировим; комп'ютеризацію навчального процесу розглядали Б.С.Гершунський, Є.І.Машбиць, В.М.Монахов, В.О.Новиков, О.Я.Савельєв; методику застосування ЕОМ аналізували Т.В.Габай, І.А.Кати-шев, Т.І.Кравчук, Ю.І.Лобанов, Л.Д.Селіванов, В.С.Токарев; забезпеченню комп'ютерної грамотності присвячені роботи

А.П.Єршова, В.І.Зворикіна, Г.Б.Кочеткова; загальнопедаго-

гімні аспекти використання ЕОМ досліджувались І.П.Підласим, В.П.Пустовойтовим, О.П.Таркаєвим, В.К.Цоневою; функції комп’ютера в навчальному процесі, а також дидактичні аспекти застосування ЕОМ вивчали Г.О.Атанов, Л.О.Кузне-цов, З.В.Одагова, Т.О.Сергєєва, Н.Ф.Тализіна, Г.В.Фролов. Результати цих досліджень дають підстави вважати, що застосування комп'ютерних засобів може значно підвищити ефективність навчання за рахунок інтенсифікації навчальної діяльності, індивідуалізації процесу навчання, підвищення продуктивності праці викладача завдяки частковій автоматизації його функцій.

Процес комп'ютеризації навчання багато в чому стримується недостатнім рівнем розробленості ряду найважливіших питань, пов’язаних із теорією і практикою розробки і застосування комп'ютерних засобів. Проведений нами аналіз показав, що більшість викладачів розуміє важливість і необхідність використання комп'ютерної техніки, але не бачить конкретних шляхів її застосування, які б забезпечили підвищення ефективності навчального процесу. Очевидно, таке становище пов'язане з тим, що велика частика комп'ютерних засобів розроблюється емпірично, на основі інтуїтивних уявлень розробників, без науково обгрунтованої стратегії проектування таких засобів.

Вказані недоліки педагогічної теорії та практики породжують протиріччя, що визначає напрям цього дослідження: між необхідністю комп’ютеризації навчання для підвищення його ефективності та незавершеністю загальної психолого-ледагогічної теорії комп'ютерного навчання і недостатньою розробленістю дидактичних основ проектування комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю. З вищезгада-

ного протиріччя випливає декілька проблем, а саме: які дидактичні можливості комп'ютерних засобів навчання; якими повинні бути комп'ютерні засоби, щоб забезпечити максимально ефективне управління навчальною діяльністю; як необхідно розроблювати комп'ютерні засоби, щоб вони відповідали поставленим до них вимогам; яким чином слід організувати управління навчальною діяльністю за допомогою комп'ютерних засобів, щоб реалізувати закладені в них дидактичні можливості і за рахунок цього підвищити ефективність навчання? Необхідність вирішення зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - процес навчання студентів у

вузі.

, ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - комп'ютерні засоби управління навчальною діяльністю студентів, які забезпечують його ефективність.

. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - на основі вивчення стану проблеми управління в психолого-педагогічних дослідженнях теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити ефективність різноманітних комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів та виявити педагогічні умови їх застосування.

У відповідності з об'єктом, предметом та метою дослідження була висунута наукова ГІПОТЕЗА: ефективність управління навчальною діяльністю студентів істотно підвищиться, якщо цілеспрямовано, з урахуванням специфіки комп'ютерних засобів застосовувати їх для проектування навчальної діяльності студентів, безпосередньої організації процесу засвоєння навчального матеріалу та контролю за результатами при дотримуванні сукупності педагогічних умов.

Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі ЗАВДАННЯ:

1. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури розкрити місце і роль комп'ютерних засобів в управлінні навчальною діяльністю студентів.

2. Розробити і експериментально випробувати комп'ютерні засоби навчання, які забезпечують ефективне управління навчальною діяльністю студентів.

3. Виявити ефективні способи застосування окремих

комп'ютерних засобів та їх комплексу для управління навчальною діяльністю студентів. *

4. Розробити методику навчання студентів вузу із застосуванням комплексу комп'ютерних засобів.

МЕТОДОЛОГІЧНУ ОСНОВУ дослідження становлять теорія наукового пізнання, психологічна теорія діяльності, концепція управління навчально-пізнавальною. діяльністю, інформаційний підхід до навчання.

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використовувались такі МЕТОДИ: теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення психолого-педагогічної літератури, директивних матеріалів органів народної освіти, навчальних планів і програм; системний підхід до педагогічних явищ; факторний аналіз об'єкта дослідження; кібернетичний підхід до аналізу педагогічної системи; теоретичне узагальнення результатів дослідження; спостереження, бесіди, опитування, анкетування для вивчення передового педагогічного досвіду і практики застосування комп'ютерних засобів навчання; педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз результатів на основі методів математичної статистики.

НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в обгрунтуванні визначення комп'ютерного засобу управління навчальною

діяльністю, його функцій і методики розробки та у створенні комплексу комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ дослідження полягає в обгрунтуванні наукового підходу до проектування комп'ютерних засобів; у формулюванні вимог до стратегії їх розробки та у виявленні педагогічних умов використання комплексу комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК дисертанта полягає в обгрунтуванні визначення та функцій комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів; у розробці науково обгрунтованої стратегії проектування та створенні комп'ютерних засобів на її основі.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ полягає в тому, що розроблені в дослідженні теоретичні положення дають викладачеві вищої школи необхідні уявлення про способи, форми і педагогічні умови застосування комп'ютерних засобів навчання. Одержані в дослідженні результати у вигляді комплексу комп'ютерних засобів навчання можуть бути використані в навчальному процесі вузу і в подальших дослідженнях проблеми управління навчальною діяльністю студентів, зокрема в напрямку створення автоматизованих систем навчання.

ВІРОГІДНІСТЬ та ОБГРУНТОВАНІСТЬ результатів забезпечені відповідністю методів дослідження предмету, меті та завданням; достатньою кількістю студентів, які приймали участь в експерименті. •

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ :

1. Обгрунтування місця та ролі комп'ютерних засобів в управлінні навчальною діяльністю студентів.

2. Комплекс комп'ютерних засобів навчання та способи застосування комп'ютерних засобів для проектування навчальної діяльності студентів і організації процесу засвоєння навчального матеріалу.

3. Педагогічні умови ефективного управління навчаль-

ною діяльністю студентів із використанням комп'ютерних засобів. ■

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Матеріали дослідження доповідались та обговорювались на республіканських та регіональних міжвузівських конференціях "Використання ПЕОМ в наукових дослідженнях та в навчальному процесі” (Харків, 1989), "Застосування нових інформаційних технологій в навчальному процесі" (Челябінськ, 1991), "Використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі кафедр фізики та вищої математики“ (Ульяновськ, 1991), "Використання персональних ЕОМ в навчальному процесі вузу" (Львів, 1992); на міжнародних конференціях ’’Актуальні проблеми фундаментальних наук" (Москва, 1991), "Управління якістю підготовки спеціалістів: міжнародний

досвід, сучасні проблеми та перспективи" (Одеса, 1992), "Проблеми та перспективи управління якістю підготовки спеціалістів” (Киів, 1993), "Альтернативні ідеї, підходи і технології кавчання та освіти" (Тернопіль, 1993), "Комп'ютер: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я" (Харків-Мишкольц, 1993, 1994), "Комп'ютерні програми

учбового призначення" (Донецьк, 1994).

СТРУКТУРА та ОБСЯГ дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури, додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ.

У вступі обгрунтовано проблему дослідження та її актуальність, визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза,’ завдання, теоретичні основи, та методи роботи; розкривається наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів, шляхи їх впровадження в практику, положення, які виносяться на захист.

У першому розділі "Питання управління навчальною діяльністю студентів в психолого-педагогічних дослідженнях та вузівській практиці" на основі аналізу психолого-педаго-гічної літератури виявлені роль і місце комп'ютерних засобів в управлінні навчальною діяльністю, показано, що вони можуть застосовуватись для дидактичного проектування навчальної діяльності студентів, безпосередньої організації процесу засвоєння навчального матеріалу та контролю за результатами навчання; проведено аналіз дидактичних можливостей та існуючих нині шляхів використання-комп'ютерних засобів наачання, сформульовано визначення комп'ютерного засобу управління навчальною діяльністю; запропоновано стратегію дидактичного проектування комп'ютерних засобів.

Теорією і практикою процесу навчання визначені основні функції управління навчальною діяльністю студентів; мотиваційна, цілеутворююча, планування, прийняття рішення, організаційна, регулювання (корекції), контролю, інформаційна (Н.В.Кузьміна, Б.Ф.Ломов, О.Н.Орлов, Р.Х.Шакуров,

В.О.Якунін). Дослідження проблем управління навчальною діяльністю студентів показало, що реалізація сукупності функцій управління та організація замкненого циклу управління є

необхідними передумовами ефективного функціонування системи управління в цілому. Забезпечення даної сукупності функцій відображує два основних аспекта управління навчальною діяльністю студентів - дидактичне проектування і безпосередню організацію дидактичного процесу.

Надійним критерієм підвищення ефективності навчання може бути поліпшення показників, які характеризують навчальну діяльність, і збільшення її інтенсивності при фіксованих часових затратах викладача. Один із шляхів кардинального підвищення ефективності управління навчальною діяльністю пов'язують із застосуванням комп'ютерних засобів.

Треба зазначити, що в психолого-педагогічній літературі відсутнє єдине, чітке визначення комп'ютерних засобів навчання. Автори використовують цей термін як цілком зрозумілий, але при цьому припускається різне його тлумачення. Під комп'ютерними засобами розуміють технічні пристрої, тобто сам комп'ютер, програмне забезпечення, автоматизовані системи навчання тощо. Саме тому, поряд із терміном "комп’ютерні засоби", як еквівалентні, вживаються - "комп'ютер", "комп’ютерні системи", "комп'ютерні програми”, "навчальні програми", "автоматизовані системи навчання". На основі вивчення технічних можливостей комп'ютерів, їх основних особливостей як засобів людської діяльності, їх дидактичного потенціалу в роботі було сформульовано визначення комп'ютерного засобу навчальної діяльності як сукупності сучасної швидкодіючої ЕОМ з великим обсягом пам'яті; різноманітних периферійних пристроїв (графічного дисплея з високим ступенем розрізнення та багатою кольоровою гамою, звукового синтезатора, принтера), які забезпечують просту і ефективну взаємодію людини з комп’юте-

ром; комп'ютерної програми, що відбиває дидактичну суть комп'ютерного засобу. Дослідження педагогів, психологів та інших фахівців, зацікавлених в ефективному застосуванні ЕОМ, зосереджені саме на останньому компоненті комп'ютерного засобу, що реалізує потенційні можливості комп'ютерів у практичній діяльності людей, зокрема з метою кавчання. Комп'ютерні засоби принципово відрізняються від звичайних технічних засобів навчання своїми можливостями обробки інформації, часткової автоматизації інтелектуальних дій, інтеграції різних видів діяльності. Тому їх застосування вимагає зміни характеру навчальної діяльності студентів.

Аналіз комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів неможливий без прогнозу їх застосування в конкретних умовах. На цей час накопичено значний досвід застосування різноманітних комп'ютерних засобів у навчальному процесі як вітчизняними, так і закордонними педагогами (Г.О.Атанов, С.І.Архангельський, О.П.Балашов, Р.Більямс, К.Маклін, Н.Рашбі та ін.)- В психолого-педа-гогічній літературі не лише описані різні шляхи використання комп'ютерних засобів, але й зроблені спроби систематизації такого досвіду. Різними авторами запропоновані класифікації комп'ютерних програм, призначених для застосування у навчальному процесі (Б.С.Гершунський, Є.І.Машбиць,

О.Т.Молибог, О.І.Тарнопольський). Головний недолік більшості класифікаційних схем полягає у феноменологічному підході: комп’ютерні засоби описуються та групуються за зовнішніми ознаками, підстави для класифікації чітко не визначаються. Це є відображенням переважно емпіричного підходу до їх розробки. Насправді, будь-яка класифікація умовна в силу інтегративних особливостей комп'ютерних за-

собів, які поєднують у собі різні форми керуючих дій, цілей та завдань. Тому ми вважали за доцільне не розробляти складну класифікаційну схему за різними підставами, а виділити функції комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів. В результаті аналізу теорії і практики застосування комп'ютерних засобів навчання були визначені такі їх функції: проектування дидактичного процесу; розв'язання завдань організації навчального процесу; допоміжний засіб для більш ефективного вирішення’ існуючої системи дидактичних завдань; вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури безмашинного навчання; постановка та розв'язання нових дидактичних завдань, які не вирішуються традиційним способом; засвоєння змісту навчального матеріалу шляхом конструювання об'єктів, що виечзються; засоби навчальної діяльності. Таким чином, комп'ютерні засоби управління навчальною діяльністю студентів можливо використовувати як з метою дидактичного проектування, так і для безпосередньої організації процесу засвоєння навчального матеріалу. Але для успішного вирішення даних педагогічних завдань необхідно вірно організувати управління навчальною діяльністю студентів, передумовою чого стає розробка відповідних комп'ютерних засобів.

Вивчення психолого-педагогічної літератури з цього питання показало, що найбільш повно розроблені психологічні основи створення комп'ютерних засобів навчання. Визначені функції викладача та учня, які можуть бути частково автоматизовані (Т.В.Габай, Н.Ф.Тализіна); визначені загальні психологічні вимоги до автоматизованих систем назчан.чя (В.Я.Ляудіс); сформульовані психологічні вимоги до стратегії

розробки комп’ютерних навчальних засобів та систем навчання (В.В.Давидов, В.В.Рубцов); виділені рівні проектування комп'ютерних засобів (Є.і.Машбиць). Дидактичний аспект проектування розроблений менше, хоч саме він обумовлює ефективність застосування комп'ютерних засобів у навчальному процесі. Різними дослідниками сформульовані дидактичні вимоги до комп'ютерних засобів (Ч.Куписевич,

О.К.Овчиннікова, І.Роберт, Т.О.Сергєєва, Л.Чернявська), але вони не передбачають технологію опрацювання останніх. Щодо практичних розробок, вони у більшості виконуються на основі емпіричних методичних прийомів і правил, спираються на педагогічний досвід та інтуїцію розробників. Тому, незважаючи на методичну та практичну цінність багаточи-сельних напрацювань у цій галузі, актуальною залишилась проблема науково обгрунтованого проектування комп'ютерних засобів.

Системно-структурний аналіз навчальної діяльності студентів, а також вивчення проблеми управління нею дало можливість відпрацювати стратегію розробки комп'ютерних засобів як інформаційних моделей процесу навчання. Проектування комп'ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів здійснювалось на двох рівнях. На рівні мак-ропроектування обирався тип управління, розроблялись моделі процесу управління навчальною діяльністю студентів із урахуванням усіх функцій циклу управління. Факторний підхід дозволив сформулювати дидактичні вимоги до розробки програмного забезпечення комп'ютерних засобів.

На основі запропонованої стратегії та з урахуванням сформульованих дидактичних вимог був розроблений програмно-методичний комплекс управління навчальною діяль-

ністю студентів. Він містить у собі чотири блоки: довідково-інформаційний, контрольно-діагностичний, програмний та блок завдань. Довідково-інформаційний блок містить струк-туровану інформацію як предметного характеру (основні константи, правила, закони, формули і т.ін.), так і організаційно-методичного (навчальний план, графік занять, індивідуальні домашні завдання, література, томи рефератів і под.). У контрольно-діагностичному блоці знаходяться контрольні завдання, що дозволяють визначити рівень підготовленості, та тренажери. Програмний блок являє собою сукупність комп'ютерних програм різного функціонального призначення: програми, що організують доступ до інформації інших блоків, навчальні та розрахункові програми, програми для комп'ютерного експерименту. У блоці завдань знаходиться набір завдань для роботи з програмами моделювання та комп'ютерного експерименту, а також навчальні завдання, як, вимагають для свого розв'язання використання обчислювальної техніки. Застосування такого комплексу з метою управління навчальною діяльністю студентів дозволяє використовувати як окремі комп'ютерні засоби, так і весь комплекс в цілому.

Отже, результати теоретичного дослідження проблем управління в педагогічній системі та аналіз навчальної діяльності студентів дають вагомі підстави вважати, що використання комп'ютерних засобів для дидактичного проектування і безпосередньої організації дидактичного процесу приведе до підвищення ефективності навчання.

У другому розділі дисертації "Експериментальна перевірка впливу комп'ютерних засобів на ефективність управління навчальною діяльністю студентів” викладено методику

педагогічного експерименту, наведені його результати та їх аналіз.

На підготовчому етапі експерименту була розроблена мотодикз провбдоння змінять» в єкспоримонтзльних групзх із застосуванням комп'ютерних засобів. Експериментаторами розроблені плани та конспекти занять (лекцій, лабораторних і практичних занять, комбінованих занять з комп'ютерного моделювання та ін.), дидактичні і методичні матеріали.

Важливою проблемою прикладних педагогічних досліджень є обгрунтування об'єктивних показників та їх оцінки. Параметрами, що вимірювались, в нашому експерименті були рівень засвоєння знань, умінь і навиків та інтенсивність навчальної діяльності. їх вибір визначався метою і завданнями дослідження.

У сучасній педагогічній науці для характеристики ступеня засвоєння знань запропоновано декілька моделей (В.П.Безпалько, С.І.Архангельський, М.М.Скаткін, В.В.Краєв-ський). Усі ці моделі припускають виділення декількох рівнів навчання відповідно якісним станам, які проходять знання в процесі їх засвоєння. Виділені рівні засвоєння знань знаходять своє відображення в показниках зовнішньої діяльності, що дає можливість їх діагностувати. Більшість учених використовує чотири рівні діяльності, з якими співвідносяться рівні засвоєння знань. В.П.Безпалько виділяє також нульовий рівень - розуміння, який характеризує здатність людини до навчання даній діяльності. Саме на ці результати ми спирались в наших дослідженнях. Для визначення рівня засвоєння були розроблені спеціальні тести.

Використання тестів нульового рівня ставило за мету визначити об'єктивні можливості студентів у засвоєнні

знань. Вони розроблювались на матеріалі навчального предмету, який студент має вивчати та складались із завдання першого чи другого рівня і всього того матеріалу, за допомогою якого задача може бути розв’язана.

Комплексні тести мали за мету визначення рівня засвоєння знань і складались із завдань чотирьох рівнів. Варіанти тестових завдань були експериментально перевірені з точки зору їх відповідності критеріям валідності, однозначності, об’єктивності, складності, надійності. Для подальшої роботи були залишені ті варіанти тестових завдань, які відповідали вищезгаданим критеріям.

На етапі констатуючого експерименту було відібрано шість академічних груп, причому кожна група ділилась навпіл: перша підгрупа була експериментальною, друга -контрольною. Для визначення рівня початкової підготовки студентів було здійснено тестування: студенти виконували тест нульового рівня та комплексний тест. Результати виконання тестів показали, що, по-перше, студенти контрольних і експериментальних груп здатні до засвоєння відповідного навчального матеріалу ( коефіцієнти засвоєння к > 0.7 в тесті нульового рівня), а, по-друге, контрольні і експериментальні групи істотно не відрізнялись рівнем засвоєння знань.

Формуючий експеримент полягав у реалізації різках форм, засобів, прийомів управління навчальною діяльністю студентів у процесі комп'ютерного навчання. Експеримент охоплював два основні напрямки діяльності викладача: 1 )ди-дактичне проектування навчальної діяльності студентів, що включає конкретизацію мети, завдань навчання, змісту освіти, вибір методів, засобів, форм навчальної діяльності;

2)безпосередню організацію процесу засвоєння навчального матеріалу, включаючи контроль і оцінку результатів, корекцію процесу навчання. На цьому етапі експерименту зверталась особлива увага на навмисну організацію навчальної діяльності з реалізацією різних її моделей за допомогою використання відповідних комп'ютерних засобів і створення необхідних для цього педагогічних умов.

Формуючий експеримент в експериментальних групах Еі полягав у цілеспрямованому та послідовному використанні комп'ютерних засобів у вигляді автоматизованого робочого місця (АРМ) і комп'ютерної програми "Рейтинг” для проектування викладачем навчальної діяльності студентів і ознайомлення студентів з її результатами.

В експериментальних групах Ег комп’ютерні засоби були використані на всіх етапах організації процесу засвоєння навчального матеріалу: для формування позитивного аідношення студентів до процесу навчання, для організації сприймання, осмислювання навчального матеріалу, закріплення і використання знань, формування вмінь і навиків, для організації контролю за результатами та корекції процесу навчання.

Для реалізації цих завдань одно з перших занять, призначених для індивідуальної роботи студентів, в експериментальних групах Ег проводилось у дисплейному класі. Його мета - ознайомити студентів зі способами застосування комп ютерів у професійній діяльності та з наявними комп'ютерними засобами, які будуть використовуватись у навчальному процесі. У відповідності з розробленою методикою застосування комп'ютерних засобів протягом семестру студенти експериментальних груп Ег виконували дві лабора-

торні роботи з імітаційного моделювання, і кожна звичайна інструментальна лабораторна робота супроводжувалась комп'ютерним допуском та обробкою експериментальних даних за допомогою комп'ютерних засобів. В усіх експериментальних групах Е2 проводилось одне практичне заняття в дисплейному класі в кожному навчальному модулі, тобто три практичних заняття протягом семестру. Самостійна робота студентів у дисплейному класі не обмежувалась, студенти мали змогу використовувати відповідні комп'ютерні засоби без допомоги викладача.

Заключний етап експерименту полягав у встановленні характеру і ступеня впливу розроблених дидактичних і методичних комп’ютерних засобів, педагогічних умов, організації навчальної діяльності на рівень знань, умінь, навиків.

Для дослідження впливу комп'ютерних засобів на рівень засвоєння знань, умінь і навиків у кінці експерименту, як і на початку, було здійснено тестування, узагальнені результати якого містяться в таблиці 1.

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця показників до та після формуючого експерименту

Гр. Коефіцієнт засвоєння, К

1 -й рівень 2-й рівень 3-й рівень 4-й рівень <к>

до після ДО після до після до після до після

с., і— < 0.54 0.83 0.53 0.82 0.44 0.73 0.48 0.56 0.50 0.73

к, 0.51 0.76 0.51 0.73 0.43 0.71 0.46 0.54 0.48 0.69

Е? 0.51 0.88 0.56 0.86 0.46 0.85 0.45 0.62 0.49 0.80

Кг 0.54 0.74 0.55 0.76 0.48 0.74 0.45 0.51 0.51 0.68

Є . 0.52 0.86 0.54 0.84 0.45 0.79 0.46 0.59 0.50 0.76

• к 0.52 0.75 0.55 0.74 0.46 0.72 0.45 0.52 0.50 0.68

Розгляд наведених даних дозволяє побачити, що, по

перше, як в експериментальних, так і в контрольних групах,

. коефіцієнти засвоєння після формуючого експерименту зросли, а, по-друге, існує різниця між показниками контрольних та експериментальних груп, причому в останніх

вони вищі, до того ж в групах Ег показники перевищують аналогічні в групах Е^

Для оцінки статистичної значущості відмінностей у засвоєнні знань студентами контрольних і експериментальних груп був застосований критерій %г. Для експериментальних груп Е2 всі параметри Топоот.> Ткрит. на рівні ймовірності Р—95%, а деякі - на рівні Р=99%; отже, розподіл коефіцієнта засвоєння на всіх рівнях в контрольних і експериментальних групах має статистично значущу відмінність для контрольних і експериментальних груп Ег. Для експериментальних груп Еі е статистично значущі відмінності на першому і другому рівнях, але немає суттєвих відмінностей у засвоєнні на третьому і четвертому рівнях (Топосг.< Ткриг. для а- 0,05 ).

Характер навчальної діяльності знаходить своє відображення в динаміці зміни підсумкової рейтингової оцінки студента протягом семестру. На рис.1 можна простежити зміни середнього по групі рейтингового бала при переході від одного модуля до іншого; характер цих змін є відображенням інтенсивності навчальної діяльності студентів.

середній рейтинговый бал

НСМ8Р модуля

Графік N1 описує застосування рейтингової оцінки в контрольних групах, графік N2 має відношення до експериментальних груп Еп, а графік N3 - до експериментальних •груп Ег- Якщо в кінці першого модуля відмінність у рей-тинговій оцінці для контрольних і експериментальних Груп Еі і Е2 невелика (відповідно 19, 20, 22), то в кінці другого і третього модулів відмінність стає суттєвою (31, 39, 48; та 59, 65, 73, відповідно).

Важливо також відзначити, що навчальна діяльність студентів в експериментальних групах як Еі, так і Ег, проходить рівномірно (кутові коефіцієнти графіка на всіх ділянках достатньо близькі), приріст рейтингового бала відбувається приблизно однаково в кожному модулі за рахунок систематичної навчальної діяльності. Для студентів контрольних груп можна відзначити нерівномірність зросту підсумкової рейтингової оцінки, що відображає нерівномірність щоденної навчальної діяльності студентів цих груп. У другому модулі інтенсивність дещо спадає порівняно з першим, а в третьому, цебто в кінці семестру, вона різко зростає, ймовірно, через наближення сесії. Важливо також відзначити, що внесок у середню рейтингову оцінку (И) за рахунок творчих видів діяльності, який на графіку можливо отримати як приріст Я при переході від третього модуля N=3 до підсумкової рейтингової оцінки (Яв), приблизно однаковий для студентів експериментальних груп Еі і контрольних груп і відрізняється для експериментальних груп Ег-

Таким чином, використання комп'ютерних засобів для дидактичного проектування істотно впливає на зміну показників навчальної діяльності тільки на рівні репродуктивних видів діяльності. Для значного підвищення ефективності уп-

равління навчальною діяльністю і переходу до самоуправління необхідно застосовувати комп'ютерні засоби в цілісному процесі управління навчальною діяльністю студентів.

У відповідності з висунутою гіпотезою, використання • комп'ютерних засобів внесе відчутний педагогічний ефект, якщо при їх застосуванні будуть дотримані відповідні умови. Сукупність таких умов випливає з методики проведення формуючого експерименту. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, результати експерименту дозволяють сформулювати педагогічні умови, які необхідно створити при використанні комплексу комп’ютерних засобів управління навчальною діяльністю студентів.

Педагогічні умови, які необхідно забезпечити на етапі розробки комп'ютерних засобів: комп’ютерні засоби повинні проектуватись як моделі процесу навчання та відповідати сукупності дидактичних вимог.

Педагогічні умови, які створюються викладачем у процесі комп’ютерного управління навчальною діяльністю студентів:

1. Безперервність застосування комп'ютерних засобів, формування у студентів потреби у використанні обчислювальної техніки для вирішення певних класів навчальних і наукових завдань.

2. Раціональне використання різноманітних комп'ютерних засобів.

3. Забезпечення зворотного зв’язку за допомогою комп'ютерних засобів.

4. Опора на самостійну навчальну діяльність студентів.

5. Залучення студентів до наукового пошуку та науково-дослідницької діяльності.

6. Цілеспрямоване і постійне орієнтування студентів на якісно новий порівняно з середнім навчальним закладом рівень навчальної діяльності.

7. Переорієнтація на сучасну технологію використання ЕОМ, коли мова спілкування близька до професійної мови користувача.

В цілому формуючий експеримент підтвердив робочу гіпотезу про те, що ефективність управління навчальною діяльністю студентів істотно підвищується, якщо цілеспрямовано, з урахуванням специфіки комп’ютерних засобів використовувати їх для проектування навчальної діяльності студентів і безпосередньої організації процесу засвоєння навчального матеріалу.

Здійснене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези і дало можливість зробити такі висновки:

1. Ефективність управління за допомогою комп'ютерних засобів забезпечується тоді, коли комп'ютер розглядається не як звичайний технічний засіб, а його застосування пов'язується з перебудовою технології навчальної діяльності студентів та виконанням сукупності педагогічних умов.

2. Структурно-функціональний аналіз дозволив сформулювати головні напрямки розробки та використання комп’ютерних зассоів управління нззчзльною діяльністю! для проектування дидактичного процесу; для вирішення завдань організації навчального процесу: для більш ефективного вирішення системи дидактичних завдань, яка вже існує в педагогічній практиці; для розв'язку окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети та завдань безмашинного навчання; для вирішення нових дидактичних заздгкь, які не вирішуються традиційними способами; як

засіб, що моделює зміст об'єктів засвоєння шляхом їх конструювання; у ролі засобу навчальної діяльності.

3. Комп’ютерні засоби управління навчальною діяльністю студентів повинні розроблюватись як інформаційні моделі процесу навчання. Дидактичне проектування здійснюється на двох рівнях: макропроектування включає вибір типу

управління та врахування усіх функцій циклу управління; мікропроектування - побудову моделі функціонування об'єкта управління, тобто навчальної діяльності студентів. Результати макропроектування відображаються у вигляді графів, таблиць, схем, практичних та методичних рекомендацій; результатом мікропроектування є сценарій комп'ютерної програми. Готові комп'ютерні засоби овинні відповідати системі дидактичних вимог.

4. Управління навчальною діяльністю студентів за допомогою комплексу комп'ютерних засобів забезпечує істотне підвищення рівня засвоєння знань, умінь та навиків, інтенсифікацію навчальної діяльності. При цьому умовами забезпечення ефективного управління є безперервність застосування комп'ютерних засобів; забезпечення зворотного зв'язку; орієнтування студентів на якісно новий рівень навчальної діяльності на основі сучасних технологій використання ЕОМ.

5. Аналіз проблем управління в психолого-педагогічних дослідженнях та практика застосування комп'ютерних засобів дозволили виявити дві групи педагогічних умов застосування комп'ютерних засобів: 1) педагогічні умови, які повинні бути забезпечені на етапі розробки, в першу чергу, дидактичного проектування комп'ютерних засобів; 2} педагогічні умови, які створюються викладачем у процесі управління навчальною діяльністю студентів за допомогою комп'ю-

терних засобів.

Основні положення дисортацД відображені в таких публікаціях:

1 .Програмування на мові Бейсік для СПП15-ІПГ і МІКРСДАТ: Навчальний посібник.-Київ: НМК ВО, 1990.- 74 с. /у співавторстві/.

2.Концептуальні методичні основи застосування ЕОМ в технічному вузі при вивченні фізики. // Вісник ХПІ, 1992, N1, с.33-38 /у співавторстві/.

3.Застосування персональних ЕОМ при опрацюванні результатів лабораторного експерименту в режимі діалогу.// Нові технології навчання. - Київ: НМК ЗО, 1992. - с.156-159. /у співавторстві/.

4.Шляхи застосування комп'ютерних засобів навчання. //Шляхи підвищення навчально-виховного процесу в школі та педагогічному вузі: 36. наук, праць. Ч. II,- Харків: ХДПУ,

19S4.- с. 14-22 /у співавторстві/.

5.Системно-структурний аналіз навчальної діяльності студентів.//Управління якістю підготовки спеціалістів: Міжнародний досвід, сучасні проблеми та перспективи: Мат. конф,- Одеса: НМК ВО, 1992.- с.78-79. /у співавторстві/.

6.Управління навчальною діяльністю студентів за допомогою комплекса комп’ютерних засобів навчання. // Наук.-метод. конф. "Проблеми та перспективи управління якістю підготовки спеціалістів”: Тези доповідей.- Київ, 1993.- с.175.

7.Дидактичний аспект комп'ютеризації навчання.//Альтернативні ідеї, підходи і технології кавчання та освіти: Тези, допов. міжнар. наук. конф. Ч. 2.- Тернопіль, 1993,- N 94, Зс.

Sinelnik I.V. Student's studying activity management by computer means.

Thesis for scientific degree of candidate of pedagogic science on speciality 13.00.01 - theory and history of pedagogics, Kharkov State Pedagogic University, Kharkov, 19S5.

It is maintained a thesis, which include theoretical investigation of computer means using possibilities for student's studying activity management, as well as experimental investigation results. It has been determined that effectivity of student's studying activity management increases if it had purposefully used computer means to project studying activity and to organize mastering process.

Синэльник И.В. Управление учебной деятельностью студентов с помощью компьютерных средств.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Харьковский государственный педагогический университет, Харьков, 19S5.

Защищается диссертационная работа, которая содержит теоретическое исследование возможностей использования компьютерных средств для управления учебной деятельностью студентов, а также результаты экспериментальных исследований. Установлено, что эффективность управления учебной деятельностью студентов существенно повысится, если целенаправленно, с учетом специфики компьютерных средств использовать их для проектирования учебной деятельности и организации процесса усвоения учебного материала.

Ключові слова: комп'ютерні засоби, дидактичне проектування, управління навчальною діяльністю студентів.