автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование в учении орфографических умений и навыков в процессе изучения фонетики

Автореферат диссертации по теме "Формирование в учении орфографических умений и навыков в процессе изучения фонетики"

^ оШШО

ШСТЙТУТ ЩДАГОГКИ АПН УКРлГНЙ

На правах рукопиоу

КАРАМАН Ольга Володямиргвна

Ф0Ш7ВАННЯ В УЧН1В ОШГРАФРПЖ УМЙЪ I НАВИЧОК У ПРОЦЕС1 ВИВЧШПЯ ФОНШКИ

13.00,02 - методика викладання / украгнсько'г мови /

АВТОРЕФЕРАТ диоертац}? на эдобуття наунового отупвия кандидата педагогтчних наук

Кит'в - 1Я94

Дисертаи1я в рукописом

Робота виконана в Украгнськоыу деркавноцу педагогичному ун{верситгт1 {м.М.П.Драгоманова

Науковий кеи1вник 0ф1ц1йн1 опоненти:

Пров1дна оргшйзаг^я

- доктор ф!лолог!чних наук, професор Щ1Щ Мар1я Яйвна

- доктор педагогтчних наук, професор, член-кореспондент АПН Украгни ВАШУЛЕНКО Школа Са-мiйлoвич;

- кандидат сйлолог1чнкх наук ШЕВЧЕНКО Лариса Леон*д1вна

- Рхвненський Державина педаго-г4чний 1нститут

Захист в!дбудеться " X " 1/1^ПЛА 1994 р. о 15 годин* на эас!данн1 спец!ал1зовано1 вчено1 ради К 01.32.01 в 1нститут1 педагог!ки АПН Украхни. /252001, м.Ки1в-1, вул.Трьохсвятительська, В, зал засгдань/.

1з дисер*ац1е!а можна ознайомитися в науков!й частин! 1нституту.

Автореферат роз!слано " " и&С/кРяа^д^ 1994 р.

Учений секретар ^

опеп1ал13овано1 вченог <

ради

Н.В.ЕОНДАРЕНШ

РС^Ч--'

... !-Ч"Д'

Гс-УГ.*

\ ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОМ

»V * •

Актуальа!сть доол!дкення. Сьогодн}, в добу оновленяя ус структур нашого сусп!льства, значнях зц!н у систем! оси 114, зросгаюгь вимоги до п!дви1дення якост1 шк!льного навчання. За цих обставив обпективно актуал1зуеться проблема мщкост! знаяь учн!в.

икладний ( багатогранний процес в!дродкенкя нац{онально! культури. укра!ноького народу висувае особлив! вимоги до вивчеа-ия украГнсько! иови в школ!.

Одним 1з аайважлив1шюс завдань навчання в практична оволо-д!ния системою р!дно! иови для п!дготовки випус1шик{в до р!зяих вид1в гроиадсько! д!яльаост1. У розв"язанн1 цього завдавяя особ-ливе и!сце налегать робот! над п1двищенняи писеино! граиотност! учн1в, орфографгчно! зокрема. , •

Письмо нев1дд!льне в!д орфографи, яка вазначае норма пи-сеино! фория мовлення. Для повного оволод!ння л1тературяою новою нвобх!дно знати 1 з<5ер!гати иовн! нории. Досконале оволо-д!'аня л}тературною мово» лередбачае й обов"язкове дотрамування орфогра;®! чних нори: "бдана й обов"язкова для вс!х орфогра$1я, як 1 едина орфоеп!я, иае валике аначення в сп1лкуванн! людей за допоиогою л1тературяо1 ыови, полегшув його, робять б1лыа д!йо-вии, ефектавнии I разои а тии оприяе пЦнесенню загально! л!нг-в1стячно1 культура народу"*.

У в1тчизнян!й методик иови питания форцування в учн!в ор-фоеп1чних навичок у взаемозв"язку з орфограф!чкиии знаходять в1дображенпя в працях О.М.Нешковського, М.В.Ушакова, Г.П.Ф!рсо-ва, М.С.Рондественського, О.М.Б1ляева, М.В.Бардаи, Н.1.Тоцько1, Н.Г. Шкуратянот, М.С. Башуленка то' т.

1 Су«а1'на укт>я'г'нськл лттеватурнп вдпп: Во ту п. «Г'окптпиа'/За ряд.

I. К. Бтлохтлл. - К,. 1969. - С. 413.

- 2 -

Проблема оволодНшя учнями орфограф1ею э опорою на орфое-п1ш та фонетику, доол1дкення умов п!двищення ефективноот! цьо-го процесу ото!ть у центр! уваги укра!нських иетодист!в.

Разом з тим ознакомления а шк!льниин програмаыа та методич ною л!терэтурою дае пгдстави для висновку, що протягон тривало-го часу в методиц! викладання р!дно! ыови у центр} уваги омяло питания вироблення в учн!в орфограф!чких ум!нь та навичок. собота над вицовними Д1ямя здеб!лыиого пов"язувалася т!льки з необх!дн!стю п!двищувати культуру уоного мовлення.

I лише'в останн! деоятир!ччя ыетоднсти стали вбачати в такгй роии!Г1 ваиливу улову для формування в учн!в'уов!домлени орфограф!чних навичок.

Однак не прйд1ляеться достатньо! уваги, зокрема, знаниям з фонетики, як! служать основою для засвоення школярами вс!х {ншйх роэд!л1в програии й особливо для вироблення орфоеп!чних та орфограф! чних ум!нь ! навичок.

Актуальность дисертац!йного досл!дхення вивначаеться, по-перше, потребою п!днесення р!вня орфограф!чно! граыотност! уч-н!в п1 д час вивчения фонетики, по-друге, недоотатнЫ опрацюван-вям досл1дкувано! проблема в укра!нськ!й л!нгводидакмц!.

Це й оприяло вибору теми наукового дослЦкення.

Об"ектом досл^яення е д!яльн!сть учителя й учн!в у проце-с! формуваная орфограф1чних уи!нь ! навичок п!д час вивчевня фонетики.

Предмет досл1дженая - удосконалення шлях!в I засоб!в п!д-вищеыня орфограф!чно! грамотност1 школяр!в у процесй вивчення фонетики.

Нета доел!дкення полягае в розробц! ефективно! методики

- 3 -

вивчення фонетики, що служить основою для вяроблення орфоеп{ч-вих та орфограф1чних ум(иь I навичок учн1в.

У досл1джвни! перев!рялаоя гйтотеза: ефективШсть роботи над форцуванняи орфограф!чнах уи1нь I навичок п!д час вивчення фонетики шдвищитьвя, якщо вивчення иатер!алу зд1йснювати шля-хои осиислення фонемного складу сл1в укра1нсько1 ыови ^фоноло-г1чний аспект) та закономерностей його фокетично1 реал!зэцН у иовленн1 (фонетико-орф&опШний аспект) г нориативних правил передач! на писыЛ (орфографиния аспект).

Для досягнення поставлена ьети й перев1рки достов1рност1 ипотези треоа оуло розв"язати так! завдания:

Г) вивчити психолого-педагог! чнута методичну лиературу з досл!дкувано1 прослеии;

2) узагальнити досв1д учител!в-практик1в та педагопч-вих колектив!В ишл украши;

3) проанал!эувати ¿ы!ст I структуру ишльних п!дручник1В 1 програи з укра1НСьког иови;

4) виявити р1вень орфограф1чно! грамотност! учяхв 5-х клас!в,. типов: поинлки, причини !х виникнення;

Ь) визначити методичн1 прийоми поетапного формування ущнь I навичок, лов"язуючи IX 13 вивченням фонетики, ыорфешки, словотвору I иорфолог'!!;

6) удосконалити методику формування орфографгчних навичок учшв п;д час вивчення фонетики, теоретично й експериыентально оогрунтувати ii ефекгивнюяь.

кегододопчною основою досл!дхеНня е дидактичш цринципи давчаньл, а гакон психолого-педагог;чаи торт эыавоыын знань та фориування уитнь I нашчок у процес! активно! дальности

Метода 'доол!дкецця: вивчення л1нгв1отично!, психолого-

- k -

педагог1чно! ra методично! л1тератури з проблеии, узагальнення практичного досаду роботи вчагел!в, скремих педагог!чних копвк-tubíb, експъримэих (коистатуючай i фориуючай), бес1ди э учителя-ни, кер1виикаии шк!лц учнями, анкетування, споатерекення за на-вчальним процооом, якгсний 1 к1льк1сний анал!з одерканих результат Í3 застосуванням иетод1в ыатематично! статистики.

Досл1дкення проводилось у три етапи.

На першому етап! (19У1-1992 рр.) вивчалаоя л!вгв1стична, психолого~педагог1чна i навчально-иетодична niTepáiypa з дос-л!дкувано! проблеми, ад1йошшалася ш'дготовка публ!кац!й (стат-т! та иетодачн! рекомендацН для вчител!в), виготовлялися уза-гальнююч! схеш, таблиц!, тексти-опорн, розроблялаоя методика фориування i вдосконалення орфографИних yuiHb i навнчок учн1в.

Другий етап / 1992-1993 рр. / був присвячений проведению конс-тетуючого зр!зу, еналгзу його результатов. Констатуючим експеримеи-том охоллено 170 учихв 5-х к лас íb та 70 учнтв 10-х кластя СШ № 102 м.Киеве, Медвинськог середньог школи Богуславського району Ких'в-ськог í Днхпропетровсько? / СШ Jf 57, СШ № 106 м.Кривого Рогу / обло стой.

■' у

Ш третьому етап i / 1993-1 С'Р4 рр. / проводився формуючий експ?--римент у чотирьох школах:СШ № 102 м.Киева, Медвинсыйй серед1ий школ i Богуславського району Кигвськох i Днтропетровськог / Clli Jí В' СШ № 106 n. Кривого Рогу / областей дпя перев^ки ефективноот! про-гюнованот методики роботи над формуванням в учьпв орфограф1чних ушнь та навичок П1д час вивчення фонетики.

Наукова новизна досл!дкення полягае у визнач'енн! ' лгигво-дядактичнйх основ формувания в учи!в орфограф!чних ум!нь i навичок у процес! вивчення фонетики, в удосконаленн1 зшсту, форм i метод!в иавчання правопису, ефективно! технолог!! проведения

занять з учняыи.

Практичне значения доошдяення. Пропоновааа методика робо-ти над п(двнцеяням орфограф!чно! грамотное^ учн!в п!д час ви-. вченая фонетика може бути використаноа для написания методичних пос!бник1в а орфографН та фонетики, у курсов!й перепгдготовц! вчител!в, у лекц!йних ! практичних заняттях !з студентаци-ф!ло-логами, в иасов!й шк!льа!й практик.

Резулыати досл!дженля впроваджуються в практику робота ряду шкхд Ки!всько1 та Дн!пропетровсько1 областей.

На захист виноояться так! положения:

I. Психолого-педагог!чн! уцови вдоеконалення орфограф!чно! грамотноот! учн!в п!д час вивченая фонетики.

Н. Методична забезпечення ефективного засвоення орфограф!! п!д час вивчення фонетики шляхом поэтапного фориування ум!нь I навнчок у зв"язку !з вивченняя фонетики, морфем!ки, словотво-ру ! морфолог!I.

Апробзц!я результат!в досл!дження. Оонозн! положения дисер-тац!1 викладалися автором на науково-практичнгй конференц!! Укра!нського-державного педагог!чного ун!вероитету iu.il .П.Драго-ыанова (1993 р.), у лекц1ях для студент!в Кривор!зького де^^ав-вого педагогичного (нституту, на курсах Шдвищення квал!ф!кац!! вчител!в укра!нсько! ыови ! л!тератури в Кривор!зькому дериав-ноиу педагог!чноыу ¡нститут!, в 7 публ!кац!ях.

структура 1 основний дают дисврташх

Дисертац1я складасчься :з вступу, двох роздиив, дисновк1в, списку основной використано'т' лттератури.

У вступх обгрунтовуеться вибтр теми, визначено загальну концепцт, сформульовано робочу гипотезу, об"ект, предмет, мету

- б -

досл!дкення, характеризуются наукова новизна, теоретична I практична значущЮть одерханих результат!в, сфориульовано положения, до виносяться на захист. .

У першому роЗд!л! - "Л!нгво-цетодичн1 оонови навчання орфо-графЯ в а-гальнооов1тн!й iiikojí" - розглядаються теоретичн! засади вивчення фонетики (на основ! огляду fcTopíí розвитку ук-pafHCbKoro правопису в працях О.Павловського, n.Kyflima, А.Крим-ського, Й.Левицького, М.Шшикевича, Я.Головацького, М.Гатдука та íh.); анал!зуеться л1нгв!стична природа написань за фоноло-г!чним ! фонетичниы принципаии, досл!дкуються психолог!чн! умови фориування орфограф1чних yuiHb i навичок школяров, про-погнубхься методична концепт я фориування цих навичок пгд чао вивчення фонетики.

Орфограф!я укра!нсько! нови базуеться на особливостях ¡I гранки, фонетично! системи, граиатично! будови. У школьному курс! вона не вид!ляеться в окр&чий розд!л, а вивч&еться пара-лельно з опрацюванням в!доыостей з <$оне!йкй, fpa$íKat cJlofiotío-ру, морфем1Ки, морфолог! I. Бамf«эфfc tepuítía "орфограф!я", наручники i пос!бники здеб!льшого поблуговукимюя терм!номч"лравопис!н,

Авюри п!дручайка "Сучасйа укра!нська'мова" (о.д.поноиа-pfB, Л.Ю.Шевченко, B.B.Píаун, Ю.&.ЛИбенйо) теры!н "правопио" називалть cmhohíbou орфо графИ » з&увахуючи при цьоиу» що "tipa-' вопис" мае ширше аначення, оск1льки внлючае й пунктуац!ю.

На наиу думку* правильными е елзначення НЛЛ'оцько!, яка вносить деяке уточнений в тлумачешш цього поняття. За I! визна-ченнпи, орфограф!я - р.озд!л мовозаавЧо! науки, в якому встанов-люеться скотеиа загальноприйнятих правил передач! звуково! мо-ви (сл1В i ix форм) на HKCbuf.

Таке визначекня розкековуе значения сЛ1й "cpíorpaijiñ" I

_ 7 -

"правопио", оск!льки в аьоыу е вказ!вка на те, що галуззю орфо-гра'фН е олова 1 1х форми. Отже, терм!ни "правопио" I "орфография" яе зовс1м тотовн!. Правопио - понятгя шнрше, у ньому об"8днуеться орфограф!я (правила написаная сл!в) ! пунктуац1я (правила вживания розд!лових знак!в).

У нашому досл!джанн! слова "правопио", "правопасн!" вжива-ються в значенн! орфографП для уиикнення тавтологи, що аам видаеться ц[лкои прийнятнам.

Серед теоретичиих полсшень, нк1 мають осооливо вежливо значения для впровадження регионально! методики навчання орфо-графП, в вчення про орфограиу, в!доиост! про принципа укра!н-сько! орфографП, взаемозв"язок орфографП з 1ншини розд!лами науки про иову.

Як в!доио, засвоення орфографП грунтуеться на загальноди-дактичних та спец!альнвх методичних принципах, що е вих!дними , теоретичниыя положениями, керуючиоь якиыи, вчитель добирав засоби навчання:

1) дидактичиий (навчальний) матер! ал;

2) метода 1 прийоми його вивчення;

Б) оргаи!зац!ю навчання.

У'методитн!й л!тератур1 загальноприйнятою в думка про те, що методика того чи !ншого орфограф1чного иатер!алу повинна в!дпов1дати його л!нгв!-стичн!й природ!. '1'ому у вибор! метод!в I прийом!в навчання правопису перш за все необх!дно ор!ентува-тися на л1нгв1стичний характер написань, як! вивчаються.

Л1нгв!стачною базою форыування правопксно! граыотност! уч-н!в п!д час вивчення розд!лу "Фонетика" е т! поняття, що в!доб-ранавть внутр!шню мовну основу правил правопису. Вони являють ообоп л!нгв!стичнай аШыук, обов"язковий для козшого учня в

- а -

робот! з орфограф!чним иатер1алои.

Незвакаючи на те, що методика орфографП мае багату 1ото-р!ю ! що ь наш чао е чимало публ!кац!й в питань пол!пшення гра-нотност!, навчання' орфограф!I супроводкуеться неабиякими трудно-щами.

Формування навичок грамотного письыа у школяр!в - одне чи не з найскладн!ших аавдань, яке доводиться розв"язувати вчителе-в!-словеснику. Саме це завдання визначено нин! як найважлив!ша програцова вимога. Орфограф!чна грамогнють учн!в, як в!доио, формуеться иротягом чотирьох умовних пер!од!в систематичного вивчення шального курсу ыови: 1-4, 5-7,У-9 га Ю-П класи.

Перед методикою орфографП стоГть завдання - розробити теку систему навчання, яка б ефективно забезпечувала орфограф!чну граиотн!сть учн!в, що эак!нчуйть 7-ий клас, ! створила бнад!й-н! передумови для 31пцнення набутих навичок на етапах 8-У, 10-11 клас!в.

Великий вклад у розробку ц!е! ироблеыи внесли визначн! цето-дисти й психологи Д.М.Богоявяенський, В.ФЛванова, М.С.Рохдест-венський, О.ВЛ'екучов, М.В.Ушаков, С.Х.Чавдаров, О.М.Б!лязв, И.Я.Плюш., ДЛ.Ганич, I.С.Ол!йннк, Г.Р.Передр1й, ОЛЧВолох та ,!н.

Сучасною методикою розроблено основн! принципа навчання орфографП, ч 1 тко визначено м!сце вивчення орфографП у зв"язку з р/эяими розд!лаин шк!льного курсу мови, уведено в шк!льн! п!д-ручняки ! иетодичний об!г поняття орфограыи.

Науковцт /О.С •Ахманова, Г.М.1ваницька/ вивчають орфограму як сушавне написания, що вимагае застосування певного орфогра-сНчного правила. Основна увага при цьому прид1ляеться диферен-ц1ацтт понять "орфограма" - "неорфограма". Для практики навчання орс&ографтт такий птдхтд до певнот мгри рацтоналышй, бо втдме-

- э -

кування в процес! письма орфог'рви, що обгрунтовуютьоя правилами, зосередженйа на'них уваги мае неабияке значения для форму-вання навичок орфограф!чно правильного письма. Однак це визна-чення неповне, бо не охоплюе ц!логц ряду ьаписань, як! не регу-люються правилами.

Точн1шии, на нашу думку, в визначеннп в роботах В.ФЛвано-во1, М.М.Разумовсько!, 1 .С.Ол! йника, ДЛ.Ганича, за яким орфограма - це правильне (що з!дпов1дав правилам або традицН) написания, яке треба вибрати з ряду мояливих*.

Уведення в шктльний курс поняття "орфограма" в суттевим удосконаленням. Ознайомлення учнгв з втдомостями про орфо-граму дае можливтсть полгашити виховання орфографхчнот пи~ льност:, попередити механ1чне заучування орфограф1чних правил.

Проте з уведенняц поняття "орфограма" в шк!льн! п!дручни-ки з укра!нсько! мови виникла проблема визначення к!лыиского складу ор$ограм, зокрема, як! написания сл1д п1дводяга п!д поняття "орфограме", що, в свою чергу, пов"язано з розв"язанняи питания ном1нэц11 орфогрем..

Практична засвоення т!еI чи 1ншо1 орфограыи, залежно р!д умов, що.визначають I! наявн!сть, потребуе своерЦного Шдходу.

Поширеною в л1нгв1стичн!й латератур1 е класиф!кац!я орфог-раы на основ! принцип!в орфограф!!. За нею методисти вид!ляють фонетичн!, морфолог!чн!. I традиц!йн! написания. Вванаеыо, що такий под!л ц!ннйй для практики викладання тим, що враховуе л!нгв1стичну природу орфограм, 1х зв"язок.з вимовою 1 морфемной

I В.Ф.Мванова. Трудные вопросы орфографии. - !,!., 1975. - С.7.

Судовой сл!в.

Орфограф! я коншо! мови будуеться на девних принципах, зу-ыовлених фонетичною системою, граыа.тичною будовою та особливос-тши формування правопису.

Нин! неыае однозначно! !нтерпретац!! пров!дного принципу укра1нсьно! орфографН. Б!льш!сть л!нгв!ст!в 1 методиот!в вва-гавть, що орфограф!я укра!ноько1 нови грунтуеться на двох оо-ьовних принципах - фонетячьому ! морфолог!чному (М.А.Ковтобрюх, М.ДЛвченко, НЛ.Тоцька, М.В.Бардаш, Г.Р.Передр!й, Н.Г.Шкура-тяка та !н.).

Морфолог! чний принцип украГнсько! орфографН називають ще фонеиатичним, оск!льки в!н забеэпечуе в!дпов!дн1сть м!к фонемою ! буквою.

... В укра!нськ!й орфограф!! використовуються також Лсторико-традиц!йниЯ I дифёренц!юючий принципи.'

Врахування принцип1в орфограф!! дае моклив!сгь п!двшдува-ти науковий ! методичний р!вень викладання орфограф!I, спрляе выбору оптимальних шлях!в опрацювавня орфограм.

Зг!дно 8 фонетичнии принципом написания сл!в грунтуеться ' на якнайповн!шоиу врахуванн! 1х л!тературно-нормативного звучания. У зв"язку з ц!ею визначальною уиовою встановлюеться максимально повна в1дпов!дн!сть м!х л1 тарами 1 тими звуковими значениями, як! вони ыають у склад! алфав1ту.

За даними л!нгв!стичних доолЦжень з орфограф!I, морфоло-г!чний принцип полягае в тому, що морфеми, незалежко в!д !х звучания ! позицИ в слов!, завкди пишуться однаково.

Завдяка морфолог!чаому принципов! аакр!плюються граф!чн! образи сл!в ! морфем, як! легко сприймаються при читанн1 ! т1с-но сшввЦносяться з певними поняттями без посередництва вимови.

- II -

За традиц!йним (гсторичнин) принципом олова передаються так, як вони пиоалноя в ¡сторичному минулому.

Я укра!нськ!й мов! а й так зван! диференц!ююч!, або отделов! написания, тобто так1, вживэння яких оалекить вгд смисло-вог'о значения сл!в чи словосполучень.

Автори п!дручник!в 1з сучасно! укра!ноько! литературно! мови (Н.1 /Годька, В.ВЛобода, О.Т.Волох, М.Я.Плющ, А.П.Грищен-ко та !н.) в!дзначають, що украхнська орфограф!я перевакно фонематична, незвакаючи на те, що одночасно Мстить у соб! еле-менти нефонеыатичного письма.

1нш! автори. п!дручник1В'! пос!бник!в наиагаються под!лити орфограф!чн1 правила на окреа! групп: в!дпов!дно до двох прин-цшпв - фонетичного чи морфолог1чного, наспавд! вони непод!ль-н! з позид1й единого фонематичного принципу.

На думку М.А.Жовтобрюха, укра!нський правопис у сво!й основ! фонематичний, сп!зв1дношеяня вкиваних у ньоиу писеыних знак!в !з фонемами не завжди поол1довне, у ряд! випадюв воно порушуеться.

Сл!д в!дзиачити, що законом!ри!сть вибору букв за сильною позиц!ею фонеми вчан! називають по-р!зному: морфолог!чний принцип, етилолог!чний принцип, фонематичний, морфеиний, иор$8ма-тачний, фонемно-морфолог!чниЯ.

Вид!лення терм! на '"¿¡орфолог!чний" ! Кого уточнения як фо-немно-морфолог!чний видаеться нам найб!льш вдалим для школи, оск!лькя в{н, з одного боку, п!дкреслюе зв-"язок понять "письмо" й "орфограф!д", а з !ншого боку, протиставляе 1х, покаеуючи р!зний р!вень' обслуговування писемно! мози: письмо мае спраЕу з фонемами як такими (означае звуки в !х ал]/ав1тнях значениях),

- 12 -

а орфограф!я пов"язана !з смлсловою стороною иови (виб!р буква визначаеться речовим або грзматичним значениям морфем).

Р1зне тлумачення головно! законоы!рност! правопису - непоз-начуван!сть на письм! позлцШих чергувань фонем - зиникло на грунп неоднозначного вчення про фонему.

У проведеному доолгдкенн1 принциповим е питания про форау-вання орфограф!чаих уи'ть 1 назичок учн!в п!д час вивчения роз-д1лу "Фонетика".

Низький р!вень фоаетлчних знань, умхнь I навичок учн!в по-яснйвться иасамперед тим, що в шк!льаому навчанн! питания про науков] основи фонетики дос! яе ставилися.

Основним поняттям теми "Звуки нови" в звук. Вявченая його утруднизться в1дсутн1стю в ик1Льному П1дручнику терм!на "фонема". Терм!вом "Звук" позначаюгьоя два поняття: найыенша одиниця мова, яка виаонуе омислоразр!эшоваяьну роль, (фонема), I одинкця мовлен-ня - ф!зичне явище, що являе собою елеменг мовного потоку, який твориться органами иовлення { сприймазться органами слуху (звук),

Дво1ст1 сть сшльного тери1на "звук" викликае трудной^ у розв"язанн! ц1ло1 низки практичннх завдань, коли доводиться тор- ' катися питания реал1зацп фонами позицМШим чи комб1наюрнии вар!антом.

Це стооуеться передусЫ вправ з орфоепН, транскрибуванкя, ■ елементи якого уведен! до шк!льного курсу, фонетияного розбору тощо.

Ми вважаемо, що шк!льну терм!нолог1ю варю доповнити тер-и!ном "фонема", тим паче, що в!н сп!взвучний !з назвою розд1лу науки про звукову систему мови й був би чи не единим нев!домим 13 початкових клас!в термином.

У сучасних програмах та п!дручниках з укра!нсько! моей зроб-

- 13 -

ясно знача! кроки в напр ямку п!двкщеяня науковост! шкладан!:я. Однак це в багатьох випадаах В1домост1 а мови, як! уча! одерную ть, о не заведя доогов1ряики, а тому п!зн1ше вступають у оу-'перечн!сть з май В1домостяии, як! подаються в систематичному Kypcí укра!,нсько! мови. пайоьчьшв таких суисречностеа гивлкач в знаниях, ум1 ннях та навичках учн!в з фонетики та орфограф! í.

3 урахуванням цього нами розроблена i запропонована методична нонцелцЬч, яка передбачзе таке навчання, то грунтуеть-ся на осмислешп фонемного складу сл1в украГнсБкс! мови (фоно-яог!чный аспект), та закономерностей його фонетотно! реал!зац!! у мовленн! (фояетико-орфоеп!чний аспект) ! нормативная правил передач! на письзп (орфографччний аспект).

Завдання пропоновано! методично! концепц!I поляга^ в по-етапному формуваян! орфограф!чних ум!нь i навачок, у Tiсному вэашо'зз".язку ia вивченяям фонетики, морфемгки, словотвору ¡1 морфолоп í.

У другому розд1л! -- "Кетэдика формування орфограф!чни^ ум!кь ! нзвичок на фовематкчн!а основ!" - зроблоно анализ на-вчальних програм i п1дручник!з, розкриваеться 3míct ! методика досл!дного навчання, х!д формуачого експерименту та floro результата.

Детальний а'нал!з програм з украГнсько! мови подано у пра-цях в!домих учених (С.Х.Чавдаро'ва, ВЛ .Масальського, А.П.Меду-шевського, е.М.Дмитровського, О.М.Бглябва, 1.С.0л1йника, В.КЛва-ненка, Л.П.Рокяло, О.С.Снорик, Л.М.Симоненково! та !ншкх).

Науковц! з!йшяися на думц!, ¡до перш! програми мали формаль-но-граматичне опрямування. 1з переходом на комплексну систему навчання нов! прогреми не ор!<знтували на засзоеная 4ítko визна-чекого кола знань, а передбачала вивчення мови шляхом спостере-

- 1И -

лваня охремих в!домостей з фонетики, опрадавання деяких пигань з морфолог}I й синтаксису га набутгя практичних навичок а орфогра-уН 1 иуактуацП без чНяого плану 1 систеии зв"язку з 1ншими ви-дама занять. Не заведи врахозувалися в!ков1 особливост! учн!в, 1з 1933 року школи Укра!ни працюють за новою програном. У "ГюяснйвальШй записи!" основного курсу програли з укра!н-сько1 ыовк оаредньо! загальноосв!тяьо! школа. Р!дна мова. 5-П кявок. - К.: 0св1та, 1993, укладено! О.М.Ыляевим, Л.М.Скноненко-вою, Л.В.Скуратовеьким, Г.Г.Иелехозоа, ч!гко визначеяо основн{ ди-дангичи! функ'цН, навчальн! та эагальнопедагог!ча1 завдання курсу, дааться коялретя! поради вчителян, визначаються шляхи } методи на-ьчання укра!всько1 мови,

Однии з основних шиях!в та засоб!в ефективного. наьчання авто-ри вбачаать у застосувана! р!зних сг.особ!в структурування навчалв-ного матерхалу з вккориотанням узагальшшочих. таблаць I схем, у ви-вчедн! матер!алу укрупненный часганаци, чо м!стять голова теоре-тича! вЦомоот! I факти иови,обиеднуван! узагальненою темою уроку.

Кр1м укрупнения иатер!алу,лог!чноГ струнко'ет! й смислово! зяк1нченост1, автори доречно заэначають, що сл!д урзховувати дос-тупн!егь пропо.човаиого о^сягу. знакь для учшв, моелив!сть утриман-кя його в паыпят!, а такой р1вень осмысления 1 засвоення.

Шш п!дручникк повн!стю Шдпорядкован! 1де! вивчення теоретичного матер!алу укрупненими, лог!чно завершенный частинаци ! дозволяють вчителев! творчо п!дходити до розпод!лу годин, в!дведа-цих на засвсевня т1е! чи !шяо! укрупнено! дози иатер^алу.

Одяак катер1али новях л!дручник!в не дають змога учням повною м!рою усв!доаита фояетичн! ззконоглрност! ух:ра1нсько! иова.

Долан! в шдручниках'з!дсутня система голосних 1 приголосиих звук!в, як! вивчаються. ¡Пдручавки иодвкуди уникають зьаи, як!

в чотьертоыу вадаги! иУкра!яоьного праьопясу" (1993), цо.

- ь -

эвичайно,утрудите роботу вчителя. ' '

Для одернання вих!дних данях, >ло характеризуя™ р!веш> опир» ыованост! орфограф!чних ум!нь I навичок учн1в, було проведено ' констатуючий експеряиент з иетои:

1) визначити р1вень зцань 1 ваПиь уча!в, набутих у процео! навчання за д!ючою програиою;

2) виявити типов! недол!ки у засвоенн! учнями теоретичьшх в!доыостэй з фонетики та сфор.чованоот1 правописннх уи!нь ! наиа-сань, встановити !х причини.-

Експериментом охоплено 170 учнхв 5-х класгв та 70 учнгв 10-х клас1в СШ № 102 ц.Киева, Медвинськог середньог юкол« Богуславсько-го райопу Кихвоькот I ДнтпропетроЕСьког /СШ№ 57, СИ * 106 м.Кривого Рогу/ областей.

У процес! добору зр!зових завдань ураховувавоя в!к учн!в, досв!д робота вчител!в, наявн!сть под!бних завдань у п!дручникзх.

Шд час експерименту эд! йсшовалася. перев!рка якост! засвоен-ня учнями програмового-матер! алу, проводалися письмов! пром1ки1 ! контрольн! зр!зов! завдання трьох р1вн!в.

Усього проанал!зовано 2М роб!т учн!в 5 I Ю-их клас!в.

Анзл1з учн!вських роб!т показав, що !з 170 п"ятикласиик!в на "5" ! 'Ч" написали лише 56, аа "3" - 87, на "2" - 17 учн!в.1з 70 учн!в 10 класу на "5" 1 "V написали 20,на "3" ! на "2" - 12.

Яайб!льше помилок -допущено на так! правила: вживания н"якого знака (18 поимок), вянваная апострофа (Н помилок)подовження приголосних (23), поэначення дэв!нких приголоспих у к!нц! ол!в та перед наступним глухим (8), поэначення ненаголошених голосних еи, и8 - 20 помилок.

Прои!жними'1 контрольними завданнями трьох р!вн!в передбача-лась перев!рка вм1нь учн!в розр!зяяти в словах наголошен! голосн!, тверд! ! ц"я1п , дзз! ши 5 глух! приголосн!, д!литя слово на склэ-

- 1.6 -

ди, визначати звукове значения букв у олов!, вамовляти звуки й сгаЕдти наголос в!дпов!дно до норм укра!нсько! лгтературно! моей.

3-пои!в помилов на.ваа!ну одних букв 1ншими,.як! до загаль-ео1 к!лькоот! неправильиих нашсань становлять в!дпов!дно 17,ос-новну групу екладаать поаилки на позначення звук!в, близьках за акустичниыи гластивостями га за м!сцем 1 опособом творения.

Значною е к!льк!сть поиилкових напиоань с л! в !з м"якии знаком в середин! га в К1нц! сл!в (57), на вживания апострофа (23) та на позначення на письм! подоьжених м"яких приголосних двома одпаковаик буквами (46).

Досить поииреаими в орфограф!чн! помилки, то огосуються написания сд!б !з дзв!нкими приголосними в к!нц! та в середин1 слгь перед1наступними глухиаи (13).

Полшлкк на правопао сл!в з ненаголошеними ей, ие е одними, з найб!лш поаирених у письиових роботах, особливо в творчих роботах ! перёказах (47).

Проведений анал!з р!вня сформованост! орфограф!чних ум!нь ! иаввчок учн!в 5, 10-х клас!в з укра!нсько! мови дае' ыоелив!сть • зробити висновок, эд учн! часто ототозснюють так! основополокн! понятая фонетики та гранки,-як "явук" ! "буква", неспроыокн! встановита, в чому полягае суттева р!зниця м!ж голосними ! приголосними, твердими ! ц"якиыи, дзв!ншши ! глухими, наголОшекима ! -ненаголошеними звуками, не зяають основних правил укра!нсько! л!тературпо! вимбви.

'Гакий р!вень знань, ум!нь ! навичок учн!в з фонетики та ор~ фоепП звачнса м!ров пояснюетьса тим, що в практид! роботи »читала ще'кало ьМсця зайыають спостерекення уча!в за звуковвии мов-цоди явищами, артикулядгйно-слухов! га орфоеп!чн! вправа, р!зно-ыан^гш форма звукового та звуко-буквеного анаахзу-

Об"ектом звукового анал!зу виступяе не вимовлене слово, 'яче' учнг могли б повторите, артикуляцтйно вхдчуги Цого окрч!П силачи, звуот, наголоо, а слово, взяте з гпдручпика ми попередньо залиса--. не на дошдг в його■графгчн1й форм г. Попередження орфогрпф Ьши:; помилок при цьому, як правило, здтйспюеться шляхом орфографии? / побуквено? / вимови.

Навчання мови за такого п(дходу перетиоргмться в мовчазае письмо (списування готових зразк!в), в основ! якого перевавають зоров! сприйняття.

Помилкй фонетико-граф!чного характеру, зокрема на пропуск, зам!ну, перестановку та вставления заКвих букв, св!дчать про на-явн!сть у структур! орфограф!чно1 навячки слабко! ланки. Такою ланкою е анустико-артикуляцЩне оприйаяття мовлвння, на. основ! якого учн! переводить спряйнят! на слух звуков! комплвкси у гра-ф!чн/, застоеовушчи при цьому в окремих вппадках засвоен! правила правопису.

У результат! анал!зу причин низького р!вня знань значно! частдни школяр!в зрсблено висновок, ад мокливоот! для пЦвященпя орфограф!чио1 грамотлоот! учн!в сл!д тутти:

1) в удоскояаленн! орфограф!чного анал!зу, виб!р якого зале-яить в!д усв!домленого розум1ння учнями принцяп!в укра!нського правопису;

2) У реал!зацН принципу систематичном! в навчанн!;

3) в ефэктивному викориота'нн! дидактичного матер!алу (розробка системи вправ узагэльнюючого характеру, побудовано! за принципом взаемозв"язаного опрацг.вання фонетичного, орфограф1чного та ор-фоеп!чного матер!а.чу).

Анал!з одержапих результат!в у процес! констатувчого експе-рименту п!дтвердкуе припуцвння про в!дсутн1сть ефективно! метода-

- 18 -

¿н фориування в учц!в орфограф!чаих ! орфоеп!чнкх'уи!нь 1 навичок н!д чао вивченяя фонетшш.

Для з"ясування доц1лькоот! й моклилост! впровадкення пропо-новано! методика вивченын фонетики, спрямовано! на формуваняя ор~ фогр&щ!чнах ! орфоеп1чних "знань,' ум!аь ! вавичок, проводився фор-иуючий екопераыеаг.

Кксперкментальне аавчання здг Ненов а лось у двох вар! антах .У кощрольаих класах (Класи "Б") - за д!ючою загальноприйнятою методикою й подааим у ^дручниках дидактачним натер!алом. В експе-раментальвих класах '(класи "А"), апробувалась розроблена нами методи< ка.

Експериыент проводився у СИ Л 102 м.Киева, Медвинсыий середнтй школх Богуславського району Китвськог" та Дншро-петровсько'г / СИ К 57, СШ № 106 м.Кризого Рогу / областей серед учн!в 5 I 10-х клас1в.

Будувчи е'кзпериментальне навчання, ча виходила з того, то усп!ваого фориування в уча! в ааукових понять та навчальнах д!й, передбачених програмою, иокна досягти, не зб1льшуючи 1хнього на- , вантакеаня. Цьому оприяло вабезпечення таких умов:

- уведення нових понять г!лыси на основ! усв!донлених спосте-рокень I вид!лення най!стотн!ших ознак того чи {ашого мрвного ■ факту, яввда;

- аабезпечення того, цоб учн! уев!домдавали не т1льки результата сво!х д!й, а й овоооби !х ваконання;

- мотивац1я когно! аавчально! дН учня;

- урзхуьанкя 1»див1дуальних особливостей мовлення учн!в, зок-реиа роавитку 1хвього моеного слуху, орган!в мовного апарату.

Эначиу допомогу в досл!дному аавчанн! надавали поо!бншш (И.В.Бердаи, М.К.Тацевко, Ц.С.Важуленко, М.Я.Плэд, НЛ.Тоцька, Н.Г.^хурагяна).

о

- 19 -

ШдготоБка учц!в до заовоення нового матер!алу проводиллм! як повторения в1доиого на вйщому теоретичному р!вн!. При цьоиу виявляляся спотворен! i неповн! опорн! знания, уи1ння, папичкк. ' 'уявлення_£ проводилось Гх.виправленн'я.! доповнення.

Важливим моментом ексгсориментяльно" робота було етвореннч ст1йких acoutaaiii пик звуком i rcsftimiM знаком, ко передов Йог!) яя писъмь Для цього розроблено систему вправ на специшыю д1-~ броному ковному матер талi.

У иетодичнШ л1тератур[ неодноразово niдкреславадася лив!сть розмекування учнями гра®!чних t фонетичних явищ. Тому протягом усього •експеринентального навчання основною петою було розкрити законом!рност!' вЦношення м!ж мовленням та його пасои-шш в!добракечняи, характер звуко-буквених роэхОдиень як в!до- ■ браження фонолог! чного та Гсторичного принцип!в правопису.

П!д .час експериыенту з"ясовано, то учн! у процео! письма оперують одиницями трьох систем - фонетичною, фонологгчною ! гра^чиою. Почутий звуковий комплекс вони усв( доылвють у понят-тях фонетики, !нту!тивно переводясь у фонолог!чн! одиниц!, а дал! onJBBiдносять 13 в!дпов!дними поняттями графой.'

Звичайно, не Bci звуки можна сп!ва!днести з певною фонемою, частина !з них (т!» як! не мокна поставит« в сяльиу познаю) належать г.1перфонем!. У таких викадках учням доводиться, керуючись т!льки власним орфограф!чним чуттям, вибирэти можлпвий буквеняй знак. Ц! випадки щк!льна граиатика в!дносить до таких, як! не перев!ряються правилами. Вони аайскладШш! для учн!в, оск!льки порушують триступеневий стереотип, що {снуе !нту!тивно, Проте 1х небагато, до того ж значна частина !х мз.з ч!тке орфо-еп!чпе вираеекня.

У продес! експерименту застосовувалися узагалышкзч! табли-

о

- .20 -

¡И, охеал-ыодел!, текста, опори,-словнике. ßi д уроку до уроку уч-л! íx 8апаиияговували.

íCpíu того, проводижася оцвц1альна робота, яка показала до-uUbHicib п!д час фонетико-орфограф!чяого розбору йти в!д звука до буквн, а не в!д буква до звука, як це уэвичаено у фояетичноиу розбор], Характеризуючи звук, поряд а i ниши ознаками учн! вка-зувалн на його позищю в слов!, переходячи в!д эвук!в до букв.ви-Д1ляли i характеризували орфограыи, робили вионозки.

Спочатку практикувалася пряма транскрипция: учн! чули слово, загшоуваля його звуковим письмом, пот!м звичайним бунвениы. Це сприяло p03i3íiiK0Bi орфоеп!чного слуху, привчало учн!в уваингше Болухапюя в ыовуусв!домлено пор^внювати звучания й написания. П1сля чого вчллкся оперувати аворотнов транскрицц!ею.

Становления орфогрефгчних умшь i навичок - довготривалий про^ цас, ко. влмагае паотосування сиотемя орфографхчних вправ. Вакливого уыовсю результативности r¡ier систаш е те, як учитель розумie вимо-tw, як i ставляться до навчанкя орфографтг,. i bmíc'добирати види ' вправ В1ДП0В1ДН0 до етапу формуранвя орфограф^чнот навички та л iura i: стичао'т" природн орфограм, формувати ушнкя самостийного зестоаування знзнь шд час розв"язЕння *гфограф!чнтлх завдань.

У прочее! доол!дврго вавчання орфограф!чна д!яльн!сть учн!в орган! зовувалася в!дпов!дйо до joro р!вня засвоеяня правила, на якому в момент вавчаная зцаходилаоь учн!, i тих особливостей,як! в!др1еняють одие орфограф!чне правило в!д !ншого. Ми дотримувадиез тако! поол!довност1 вправ:-

1) вправи,asi гогувгь до сприйляия правила (п{дготовч! вправи);

2) вправи poenf заавальаого характеру;

3) вправи на чаеткояе заотосуваыыя правила} Ь) варавя т г.овве ааоуосування правила, .

- 21 -

ГИдготовч! вправи эводилися в обновному до спостврижень учн1в над мовою.

Виконуючи вправи розп1знавального характеру, учи1 виявляяа ■в сприйнятому на слух слов1 т! ча Iни! ознаки орфограии I си!«-в1дносиля 1х з правилом правопасу.

Вправи на часткове застооування правила використовувалкси перевакно п!д час вивчення правил складно! лог!чно! структура, . як! потребували спец!ального вЦпрацювання кожно! лог!чяо1 ланки правила.

Узгодхенню зорових та слухових в1дчутт1в а артикуляц!йниии д!ями, цо особливо ваяливо в робот! э' словами, як! пишуться ьа фонетичним принципом, эначнол м!рон сприяли оамоднктанти. Для цього викорисювув'алися в1рш!« уривки з твор!в, насичеь! виучу^ вйниыи звуками, як! учн1 читали ■ напам"ять 8 обов"язяовим дотри-манням правил л)тературяо! вимови, а пот!и у клас! саиосПйно записували вивчений текст.

Ефективн!оть запропоновано! методики формування орфограф!ч-них ум!нь I навичок учн!в перев!рялася шляхом проведения на-вчальних ! контрольних роб!т.

Зр!зов! завданни передбачали розгорнуту в!дпов!дь 8а матв-р!алом вивченого ,мовний анал!з, отил!огичне редагування твког.'в, ■переклад, написания диктант!в.

Подаемо д!аграму, в як!й узагальнюються як!сн! та к!льк!о-

.шоьн! поаначення:

а експериментальн! клаои; контрольн! класн}

! - апал!тичн! уы!ння учн!в; 2 - конструктивш ум!ння;

3 - творч! ум!аня учн!в.

Розрахунок статистики крктер!ц (Хг - квадрат)* ваявив ста-тисткчну значуц!огь р!знац1 р1вня знань, ум!нь ! навичок учн!в експериментальних I контрольнах клао!в, осгЛльки

тсло<».> V». 23,17)

У результат} доол!д«ення зроблеяо такий виснрвок: якщо фонетику вивчати на основ! осмислеяня фонемного складу сл!в (фонолог! чний аспект), законом!риоогей його фонегично! реал!зац!! у мовленн! (фонетико-орфоеп!чний аспект) ! нормативных правил передач! на писыл! (орфограф!чний аспект), то це сприятиме ефек-тивн!шому формуванню орфограф!чних ум!нь I навачок учн!в.

Сприйняття ыови через звуки, слова, тексти спонукае до по-шуку зиачеаяя олова, правильност! його написания, .точност! би- ' словлення дуыки, саиовиражеиня.

У дисертацН доведено, то робота :.ад орфограф!ею п!д час вивчеиня фонетики, 8д1йонювака у взаемозвпязку !э засвоенням орфогра£!чних норм, сприяе виробленна в учн!в уявлення про ор-фограф!ю як про ч!тку систему взае"озв"язаних.правил, як! зде-б1лыого грунтуються Ни об"бктивних сп!вв!дношеннях м!к компонентами усного ! писанного ыовлення.

Основы! результата досл!дкення в!!ов!тлено в таких публ!ка-ц!пх автора:

I. Про деяк! п!дходи до пол!пшення орфограф! чно! грамотнос-Т1 учй!в п!д час вивченая фонетики в старших класах г1мназИ// Шляхи забезпечеыня м!цаост! ! д!евсст1 знань школяр!в. - Пос1бни для вчителя.-!нотитут псяхологП АИН Укра!ни.-К.,1993.-0.22-25.

! Грабарь М.й., Краонянская К.А, Применение математической ста-тастиьи в педагогических исследованиях. - М.¡Педагогика,1977-С.106.

- 23 -

2. Бакр!плення К удосконалення*орфограф1чних навичок учи!* 10-11 клас!в на уроках укрэ!нс,ько! йоги// Проблема вдооконалзпня навчалвного процесу у вищ!Й та середой акол!. Пос!бник для вчя-твля. - МО Укра1ни, Крквор!зький деркавний педагог1чний 1яоипут.-Кривий Р!г, 1993. - С.45-55.

3. На допомогу вчителям-словесникам, -як) п,.ацюьзть за прог-раиою з украГнсько! нови для ик!л (клао!в) з поглибленим вавчен-ням укра1нсько! мови у 8-П класах// Методичн! рекоиендацН. -Управл1ння народно! осв1ти Ки!иського облвиконкому. ОбласниЯ !нститут удосконалення вчител1в.- - Ки1в, 1990. - 26 с. (у сп!в-авторств!).

4. Фонетика// Нетодячн! рекомендац!! слухачам заочних п!д- . готовчих курс!». - Ки!в, 1991. - Науково-ледагоПчие об"еднання "Перспектива". - 21 с.

5. Морфолог1я//Методичн! рекомендац!! слухачам ааочних кур-оIв. - Науково-педагог!чне об"еднання "Перспектива". - Ки!в, 1991. - 73 с. (у сп!вавторств!).

6. Мозний ропбхр// Методич« рекомендац!? слухачам заочних пдаотовчих курс1в. - Науково-педагог!чнв об"еднання "Перспектива". - Ки'гн, 1991. ~ 30 с.

7. Контролып роботи// Методичнг рекомендяцГт слухачам яаоч-них пгдготовчих курсгв. - Науково-П0догог1чна об"еядатш "Перепек-' тивв". - Ки'т'в, 1992. - 30 о.

Каганат. 0. V. "The forration of pupils, spelling skills while SUiCtying; PhonwtlCS."

His t'nesis for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00. OS - the methodics of teaching /Ukrainian language/, The Ukrainian State Pedagogical University named after M. P. Dragomanov, Kyiv, 1994. The thesis defends the methodics conception of Phonetics study which foresees the oomprehension of the phonemic composition of Ukrainian words by pupils /phonological aspect/, regulations of its phonetic realization in speech /phonetlk-orptioepio aspect/ and standart rules of spelling /spelling aspect/. The suggested technology of conducting lessons on Phonetics study improves pupils, spelling knowledge. It was proved that spelling work while studying1 Phonetics and simultaneously end intercommuniiatively carrying out with the assimilation norms of spelling gives pupils the idea of spelling as a distinct system of interconnected rules.

Караман 0. E "Формирование у учащихся орфографических умений и навыков в процессе изучения фонетики".

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - ' этодика преподавания /украинского языка/, Украинский гос. педагог, ун-т им. М.К Драго-маиова, Киев, 1994.

Защищается методическая концепция изучения фонетики, предусматривающая осмысление учащимися фонемного состава слов украинского языка /фонологический аспект/, закономерностей его фонетической реализации в речи /фонетико-орфоэпический аспект/ и нормативных правил передачи на письме /орфографический аспект/. Доказано, что работа над орфографией в процессе изучения фонетики, осуы^ствляемая параллельно и во взаимосвязи с усвоением орфографических норм, способствует формированию у учащихся представления об орфографии как о чёткой системе взаимосвязанных правил; предложенная в диссертации технология проведения ванятий по изучению фонетики способствует повышению орфографической грамотности учащихся. Ключов! слова:

формування, орфограма, фонема, звук, орфограф!чш ушння i НаВИЧИИ.

fifr)/'