автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Украинская народная сказка как способ развития связной монологической речи у детей дошкольного возраста

Автореферат диссертации по теме "Украинская народная сказка как способ развития связной монологической речи у детей дошкольного возраста"

ПІВДЕШО-УКРАІНСЬКИИ-ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.К.Д.УІШСЬКОГО

РГ 6 ОА

ФЕСЕНКО ЛАРИСА ІВАНІВНА

УКРАЇНСЬКА. НАРОДНА КАЗКА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ■ ЗВ'ЯЗНОГО .МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ . ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Спеціальність 13.00.02 - Методика викладання /українська мова/

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОДЕСА - 1994

Дисертацією є рукопис. ' .

Робота виконана на кафедрі методики дошкільного виховання Південно-Українського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. ____

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України Б0ГУІ1І Алла Михайлівна.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор

_ КОВАЛЬ Ганна Петрівна,

- кандидат педагогічних наук КОТИК Тетяна Миколаївна.

Провідна установа - Слав"янський державний педагогічний

інститут. '

Захист дисертації відбудеться " /Л' 1994р.о

на засіданні спеціалізованої ради К 05.08.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогїчни наук в Південно-Українському державному педагогічному університеті ім.К.Д.Ушинського / 270105,м.Одеса,вул.Генуезська,22/.

З дисертацією ' можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушин-ського.

Автореферат розіслано

Вчений секретар спеціалізованої ради

" •/<? " 1994р.

/ '• v‘-Li-L'r~^ 0. ф. Колом ійченко і * /

актуальність тими дослідження визначається тими новаціями в галузі науки,культури та освіти,які відбуваються у контексті соціально-екоіїскічних перетворень нааої країни.Висунуте в освітянській національній програмі невідкладне завдання-забезпечення функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя вимагає створення необхідних умов щодо нагальної його реалізації. Розв'язання цього завдання насамперед покладене на дошкільні заклади,поскільки довкільний вік с паїібільа сензитивним у засвоєнні мови.Одним з пріоритетних напрямків роботи дошкільних закладів має стати національне виховання: прищеплення шанобливого ставлення до культури та традицій рідного народу.формування мовленнєвої культури"...з урахуванням різноманітності національного складу та регіональних умов України' .Однак,здійснений аналіз володіння українською мовою дітьми дошкільного віку з російськомовним типом спілкування у південно-східному регіоні України засвідчив вкрай низький рівень розвитку усного українського мовлення.

Вивчення місця української народної казки у виховній роботі дошкільних закладів та сім"ї.як засобу розвитку мовлення також засвідчило незадовільний стан використання цього педагогічного джерела.Натомість у казкових оповідях міститься глибокий виховний потенціал,який передасться яскравою,'доступною й близькою дитині образною народною мовою. •.

Одним з провідних мовленнєвих завдань у навчанні дітей дошкільного віку є формування зв"язного мовленняЛІроблема розвитку за"язного мовлення у дошкільників привертала увагу багатьох уче-нйх/Р.Й.дуковська,Н.С.Карпінська,Г..а.Леушина,Л.О.Пеньєвська,Є. І.Ра-діна,0.1.Соловйова, 6. І.Тихесза, 0. П.Усова, О.Фльоріна/.Започатковані ними засади методики розвитку зв"язного мовлення вивчалися у подальших дослідженнях та поглиОлювалися у різних напрямках : .

формування монологічного мовлення / С.К.Длексієва,Л.В.Зорошніна,

В. 3. Гербова, гі.Л.Зрожевська,К .11. Короткова.Н. І.Кузіна,Н. II. Орла нова,

Н.Г.Смольникова, 0.0. Смирно ви, у).С. Уіиакова.Л.б.Шибицька та ін. /розвиток діалогу на різних етапах дошкільного дитинства /Н.Ф.Виноградова, і). 6. Гербова, Г. Слііма-иазаку, Г. о.Чулкова/.

------£----------------------------- - — - -

’.Державна національна програма "Освіта"/Україна ХХІстоліт-тн/-і.я і в: :’аид^ га , ІУЛ.-с. і

Перші псгіхолого- педагогічні дослідження впливу казки на розвиток дитини були спрямовані переважно на вивчення шляхів естетичного та морального виховання особистості / 0.В.Запорожець;Н.С. Карпінська,к.д.Ушинський та ін./. дослідження останніх років розгалужуються у більш аирокому спектрі означеної проблеми / Л.П.Боч-карьопа,іі.,..Гуроиич,Р.іі.іц.уковська,й.І1.1\ороткова,І'1).р..Косенко,0.1.

Н ік і^орава, Т. 0. Маркова, А. В. Менджерицька.Л.С. Слав іна,Л. II.Стріл кова,

0.С.Ріпакова,Л.С.^урміна.Н.О.Циванюк.СлІ.Чемортан та ін./. Питання

ж розвитку мовлення засобами казки висвітлюються лише в окремих роботах / С.К.Ллексіева,С.А.Ллієва,Н.Н.1Іасруллаєва,д.С.1і!ибицька /, Вони здебільшого розкривають формування зв"язного мовлення дитини рідною новою. ■

0б”ькт дослідження - мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку. '

Предмет дослідження - процес розвитку зв"язного українського мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної казки.

Мета дослідження- розробити й обгрунтувати методику розвитку зв"язного українського мовлення старших дошкільників з російськомовним типом спілкування засобами української народної казки.

Гіпотеза дослідження. Розвиток зв"язного українського мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної казки відбуватиметься успішно,якщо здійснювати його за послідовними етапами; забезпечити: повноцінне сприймання і розуміння дітьми тексту казок , використання ла проміжному етапі навчання підготовчих умовно-комунікативних ігрових вербальних вправ,спрямованих на комплексне засвоєння дітьми мовленнєвих завдань / лексичних,фонетичних,граматичних,монологічних /, орієнтацію на діалогічний тип навчання.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості сприймання і розуміння дітьми дошкільного віку текстів українських народних казок.

і. З"ясувати рівні розвитку українського мовлення у дітей старшого дошкільного віку з російськомовним типом спілкування.

3. Розробити та експериментально апробувати методику розвитку українського монологічного мовлення Д'ітей . "

.•іетоди доеліддоння : теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження;цілеспрямоване спостереження за мовлоинсвоь діяльністю дітей на заняттях; бесіди,анкетування; педагогічний експеримент; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.Використані методи взаємодоповнювали один одного , що забезпечувало можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

методологічними засадами дослідження були такі філософські положення,як: відбиття і перетворення об"єктивної дійсності ;вза-ємозб"язок мови й мислення; місце й роль мови в розумовому та духовному розвитку особистості; перехід кількісних змін у якісні. Методологічними орієнтирами виступили ідеї національного іі духовного відродження українського народу ; пріоритетна роль мови як національного джерела формування особистості.

Теоретичними засадами для нас були праці психологів та пси-холінгвістів з мовленнєвої діяльності /Л.С.йиготського.О.М.Леонтьева, 0.0.Леонтьева,А.Р.Лурія, С.Л.Руйінштейна.л.Б.Ельконіна / ; лінгвістів та лінгводидактів з розвитку зв"язного мовлення /Б.А. Ахмедова,Р.а.Будагова, В.В.Виноградова, І.Р.Гальперіна.Б.'л.Голо-віна.Г.й.Леушиної, Г.О.Ладикенської, й.Р.Львова, к.С.Рождествен-ського, Л - ІЗ. Щерби / .

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні рівнів розуміння дітьми дошкільного віку українських текстів казкового змісту; рівнів розвитку зв"язного українського мовлення ; застосуванні діалогічного типу навчання монологічного мовлення; розробці системи ігрових вербальних вправ,спрямованих на розвиток зв'язного українського мовлення.

Практична значущість дослідження визначається широкою сферою використання результатів дослідження і досить великою групою користувачів,зацікавлених у результатах роботи. Розроблені методичні рекомендації та конспекти занять можуть бути використані в практиці навчання української мови дітей старшого віку дошкільних закладів з російськомовним тином спілкування, апробовані а ході експериментального навчання фольклорні твори зможуть поповнити фонд літературно-художніх творів, які аикор:істоізуиться у навчально-виховній роооті дитячого садка, дослідні матеріали також мокуть бути використані на курсах иідвицеїшл ..и.іл іф ікаці і працівників

ДОЦКІЛЬНОГО ИрОфІЛЮ,СЛуГуВаТИ основою спецкурсу для студентів дошкільного факультету ізузу та педучилища.

1'еоретична значущість дослідження полягає у розкритті специфіки розвитку українського зв"язного мовлення за умов дошкільного закладу з російськомовним типом спілкування; визначенні ступенів та етапів діалогічного типу навчання монологічного мовлення старших дошкільників; розробці критеріїв добору казок; лінгвістичному аналізі казкових текстів; розробці критеріїв та показників 'оцінки якості зв"язного українського мовлення.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методоло ' гічною та теоретичною обгрунтованістю його вихідних позицій,якісним та кількісним /статистичним/ аналізом фактів, вивченням ре-презентивної добірки експериментальних даних.

Апробація дослідження : матеріали дисертації доповідались на міжнародних / Одеса,1991,1992р.р.; Івано-Франківськ,1993 р./, республіканських / Одеса,1991,1992,І993р.р.; Рівне,1991р./,зональних / Бердянськ, 1993 р./ конференціях. Результати дослідження обговорювались на семінарах аспірантів та засіданнях кафедр методики виховання дітей дошкільного віку Одеського та Бердянського педінститутів упродовж 1992-1994 років.

Базою дослідження виступили дошкільні заклади міст 0деси/;Н9/ Запоріжжя / $£ 204,210,236,244/, Бердянська /.$Н,2І,4І/ та Внерго-дара /,*4/ . З пошуково-розвідувальному експерименті взяли участь іо6 вихователів та 2^и батьків, у констатуючому та формуючому експерименті - 120 дітей дошкільного віку. .

На захист виносяться :

- взаємопов'язані етапи послідовного навчання дошкільників

українського зв"язного мовлення ;

- діалогічний тип навчання монологічного мовлення / через

діалог - до мзнологу / ;

- теоретично обгрунтована та експериментально итіробозана методика розвитку українського зв"язного мовлення діт^и з російськомовним типом спілкування.

СТРУКТУРА І ОСІШІШ ЗМІСТ РОБОТИ

дисертація складається із вступу,двох розділів,висновків,списку літератори,додатку.У тексті містяться 4 схеми,19 таблиць ,у

списку використаної літератури - 161 назва.

У оступі обгрунтовується актуальність проблеми,визначаються предмет,об"ькт,мета,гіпотеза,завдання дослідження; окреслюються методи експериментальної роботи, її наукова та практична значущість, новизна,цормулюються поюження,які виносяться на захист, обгрунтовується вірогідність результатів і висновків дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади розвитку зв"язного мовлення дітей дошкільного віку" - розкриваються психологічні.лін -гвістичні та лінгводидактичні характеристики понять "зв"нзне мовлення", "текст", "діалог", "монолог"; дається огляд досліджень, у яких висвітлюється розвиток зв"язного мовлення дітей дошкільного віку. Особливе місце займає аналіз проблеми формування зв"язного мовлення засобами художньої літератури і,зокрема,казки. Здійснено аналіз наукових джерел щодо сприймання та розуміння дошкільниками казкових текстів.

Психологічний аспект проблеми розвитку зв"язного мовлення у дошкільників розкрито в працях і.С. Виготського,0.0. Леонтьєва , Г.і<і. Леуииної,А.Р. Лурія, А.К. Марково;.С.Л.Рубінштейна та ін..

За Г.і-і. Леушною, зв"язне мовлення відіграє провідну роль у процесі мовленнєвого розвитку дошкільників. В оволодінні мовленням діти йдуть від слова до сполучення двох або трьох слів,надалі до простої фрази, а від неї - до складних речень. Останнім етапом виступає зв"язне мовлення,яке складається з розгорнутої низки ре -чень /Л.С. Ші'ОТСЬКИЙ/. Упродовж розвитку зв"язне мовлення дитини втілюється у двох взаємодіючих формах: ситуативному та контекстному мовленні. Специфічною рисою ситуативного мовлення є його розмовний характер як за граматичним оформленням, так і за функціональним призначенням /О.Б. Запорожець,Р.М. Леушина.Д.Б.Вль-конін/. Вчені /Г.М.Леушина, С.Л. Рубінштейн/ дійшли висновку, що

діалог є первинною формою мовлення дитини, в надрах діалогу народжується монолог, це наукове положення було зикористане нами як теоретична платформа реалізації методики експериментального навчання.

лінгвісти визначають ьа"язне мовлення як підрізок, який має значну г,<и?<іаііість,розчл<;ноь^єтьс>і на оільи чи менш закінчені частини і передає завершену тему /і.іМ’альперін,Г.о.і-.олшанський, і..і. Лосина,о. л. і’ураова/. :і1.;шільн;іки логі ко-граматичної'о напрям-

-о-

ку в л інгаістиці справедливо вважають провідним у характс'рнсти-ці зв"язного мовлення єдність га взаємозв'язок його змісту и і;ор— ми/р./і.Ахмедов,?.Л.і-><удагов,.ь.й.Головін,«.1і. Ьриотов та ін./.

Лінгвістичні особливості тексту вивчалися багатьма вченими

0. Башуленко, і.і*. Гальперін, л.іі. доолисв, Г.О. Золотова, і. і. Ковалик, 0.0. Леонтьев,Л.М. Лосєва,Л. 1. ііацько, Ніколаєва ,І..С. Поспелов,Г.л. Солганік.л.і. Смирницький.О.Б. Текучов,Л.Б.іііерба та ін./,визначені категоріальні ознаки тексту,його конституенти,засоби, сполучення тощо. 3"ясовані суттєві психолого-ситуативні й мовні особливості монологічного виду мовлення/І.Р.Гальперін.Б.Б. Биноградов.Г.л.іеушина,л.А.і'іирол«ибов,О.Ь.Сиротіна,і.В. щероа ./.

Формування зв"язного мовлення учнів молодших класів вивчали вчені /і.О. Барзацька,і.і.С. Башуленко.З.Л. Доморац^ка.А.С. Зимуль-дінова.Н.д. Зарубіна, Г.О. Ладиженська.М.Р. Львов.Б.п.Мельничайко, М.С. Рокдественський,Б.Л.Рінберг,Б.л. Трунова,Б. 11. Усатенко /.

Зауважимо,цо в дошкільній лінгводидактиці глибше висвітлена проблема формування зв"язного монологічного мовлення у дітей /Р.Й. Жуковська,Г.А. Ієушина.Н.С. Карпінська.ії.П. Короткова,Н.II. Орланова.Л. 0. Гіеньєвська,0.1. Соловйова, О.С. Ушакова,Ь. І. Тихе-єва,6. 0. Фльоріна /, ніж діалогічного /Н.9. Биноградова, Т.Слама-Казаку, Г.Б. Чулкова /. *■ ,

Розвиток зв’’язного мовлення дітей дошкільного віку розглядається вченими у різних аспектах: навчання творчому розповіданню /Я.ІЗ. Борошніна,^. II.Короткова, Н.П. Орланова, О.С. Ушакова,/V. С.Ь'и-бйцька /, розвиток описового /Б.Б. Гербова,л./і.Зрожевська / та пояснювального мовлення /Н.І. Кузіна/,вивчення впливу різних сторін мовленнєвого розвитку /фонетики, лексики, граматики/ на процес формування зз"язного мовлення /Г.ІІ.Ьєлякова.Л.л. Ьородич,

О.й. Гвоздев, Коніна.Ф.0. Сохін, О.іі. Струніна,О.С. Ушакова,

Н.Х.ііівачкін.й. І. гідешко/, розвиток зв"язного мовлення на грунті ознайомлення з природою /Н.Ф. Виноградова/ га засобами літературний тио^ів /д.к. сородич,Р.й. Габова,Г..-і. леушина,О.і-і.,Лещонко,

0.1.лононко, й.іі. Короткова, І.іі. Клочкова/.

Сучасні дослідження,предметом вивчення яких виступає визначення ролі та шляхів впливу казки на розвиток особистості дітей-дошкільників, розгалужуються у декількох напрямках : розуміння

та усвідомлення дітьми змісту казки.вгілив жанрових особливостей, засобів художньої виразності на мислення,моральні уявлення та по-, ведінку дітей /Р.ігі. Жуковська,ІІ.С. Карпінська.М.М. Коніна, ІІ.ІІ.Ко-роткова, О.гі. Лещенко.Л.О. Пеньєвська, 6. І. Радіна, Л.П. Стрілко-вц-, 0.II. Усова /', роль і місце книжкової ілюстрації у сприйманні художнього тексту / Л.п. Ьзікеєва.Н.С. Карпінська.В.Гі. Кіонова/; розвиток творчих ігор дітей під впливом художніх творів / Л.І1. Бочкарьова.Р.».. дуковська, Н.С. Карпінська, Коніна, М.К/.Ко-

сенко.д.ІІ. Мендкерицька, Т.О. Маркова, Л.С. Фурміна /; вплив казки на розвиток дитячої словесної творчості /С.К. Алексієва,Е.П.Ко-роткова, А.Ь. Шибицька / та розвиток зв"язного мовлення /С.Л.Алі-єва.'Н.Н. Насруллаєва /. Отож, у дошкільній лінгводидактиці визначилися основні напрямки діяльності, в яких народна казка виступає засобом розвитку мовлення дітей. Натомість українська казка як специфічний засіб формування українського зв"язного мовлення дошкільників ще не була предметом спеціального дослідження. По цьо- ’ му вважаємо доцільним подальший пошук розв'язання проблеми розвитку зв"язного мовлення дошкільників засобами української народної казки.

У другому розділі - "ііплив української народної казки на розвиток зв"язного мовлення дітей старшого дошкільного віку" - висвітлені результати констатуючого та формуючого експериментів щодо впливу української народної казки на розвиток зв'Язного монологічного мовлення старших дошкільників. У розділі подано методику та результати пошуково-розвідувального експерименту вивчення місця української казки в навчально- виховній роботі дошкільних закладів з російськомовним типом спілкування та в сім'Ях,які мешкають у південно-східному регіоні України. Задля цього було проведено аналіз планів навчально-виховної роботи, спостереження за роботою вихователів, бесіди та анкетування вихователів і батьків.

Одержані результати засвідчують,що українська казка ще не зайняла належного місця у вихованні та розвитку дошкільникгв.і:а-сив використання казок незначний,арсенал методів та форм роботи надзмичішію оі.дпии. це riepeuun.no фронтальні заняття .на яких розповідають, читають казки з наступною бесідою / ІОО%/, переказують /ісО/і* J Сд ара'.'.Х 1 руїіііх/, ІГ^И Д^іаМаТИЗаЦІЇ • І Н С ЦЄ Ну Вії 1і НЯ /ІО/?/ ,

вечори розваг /ЗО*/,самостійна художня діяльність А2^/, ііикорис-товуать казку длл розвитку українського мовлення дітей лише іі'/о вихователів. За анкетними даними, у сімейному середовищі українські казки розпоиїдиить та читають дітям /ч/^сімвй /, оиговорю-ють зміст казок /Зо*/, м..іить збірки українських казок А З#/.

Нами були розроблені критерії добору казок та здійснено лінгвістичний аналіз дібраних казкових текстів. За змістом кожної казки було визначено : і/ лексичний склад текстів щодо подібності й розбіжності слів української та російської мов, а також кількості повторів загальновживаної лексики; 2/ синтаксичний склад текстів ; 3/ наявні частини мови; И/ кількість значущих одиниць тексту /мікротем,діалогічних єдностей,реплік прямої мови.образ-них виразів,ключових слів /. Аналіз лексичного складу казкових текстів засвідчив наявність у їх змісті незначної кількості нееквівалентної ,специфічної української лексики /від іі% до ¥1% /. Перевага загальновживано, лексики.виступає передумовою легкого розуміння тексту російськомовними дітьми. Наявність у текстах казок простих синтаксичних структур та речень з прямою мовою, створює реальну можливість формування навичок говоріння українською мовою за текстами казок шляхом їх наслідування; і,водночас, дозволяє використовувати рекети казок у різноманітних іграх,вер -бальних вправах, драматизаціях, інсценуваннях тощо.

Задля виявлення рівнів обізнаності дітей.з українською народною казкою пропонувалося намалювати ілюстрацію до улюбленої ’ казки й розповісти, чим казка їм подобається, надалі проводилася бесіда за її змістом та вільний переказ казки. Критеріями обізнаності дітей з українською народною казкою виступили : кількість названих українських казок та персонажів; відтворення основного змісту казки; вміння дати характеристику головним персонажам казки та переказати одну-дві з названих казок.

За результатами аналізу експериментальних даних було виділено о рівнів обізнаності дітей з українською народною казкою.гік з"ясувалося,лише дітей середнього та '}% старшого віку знаходилися на середньому рівні обізнаності. Ці діти називали / дві /середня/ та три /старша група/ українські казки ; чотири-п"ять головних персонажів у середній групі та п”ягь-шісгь - у старшій ,

змогли дати загальну характеристику персонажам. Оиої оцінки гз-роїв не пояснювали і'-, не мотивузали. Робили спробу переказувати одну- дві казки.

Ни низькому рівні оу.ю ІО'Ї експериментальної та і‘5і контрольно/ груп дітей і року миття й Уз% / експериментальна та контрольна групи /дітей 6-го року життя. Літи цього рівня змогли " назвати лише одну /середня група/ чи дві / старий/ казки; визначити одного-двох /середня/ та двох-трьох / старша група/ персонажів казок. Здебільшого , діти називали головного героя, давали йому загальну характеристику /"хороший", "плохой" /. ііід переказу відмовлялися.

На нульовому рівні обізнаності перебували '1%-ь експериментальній та 60# - п контрольній групах дітей середнього та 60%

( експериментальна й контрольна групи/ - старшого віку, діти цього рівня загалом відмовлялися від бесіди або називали одного-двох персонажів тієї казки, яку нагадував їм дорослий.

Показниками визначення рівнів розуміння текстів українських казок російськомовними дітьми виступили : усвідомлення і відтворення у переказах казкових віх,кікротем,діалогічних єдностей,реплік прямої мови, образних зворотів,ключових слів тексту; розуміння ідеї та характеру героїв, використання виразних засобів мовлення / інтонацій, тону, темпу, логічних наголосів, пауз тощо /.

• За результатами аналізу встановлено,що на високому рівні розуміння української казки було дітей п"ятого року життя та

1,% в експериментальній групі й 7% - у контрольній групі дош -кільників шостого року життя. У переказах дітей цього рівня- нараховувалося 90-100* ключових слів, діалогічних єдностей та образних виразів тексту, а також були наявні всі мікротеми й казкові віхи. Діти добро розуміли ідею казки, мотиви вчинків персонажів, а також особливості казкового жанру / олюднення, перетворення, перебільшення /.

На достатньому рівні розуміння казки перебували 20;» дітей експериментальної й 16% - контрольної груп п"ятого року життя та 62,4% дітей - експериментальної й 60£ дітей контрольної груп шостого року життя. У переказах дітей було 70-90'/ ключових слів, реплік прямо; мови,пісеньок,віршованих фраз,образних зворотів

тексту. Літи розуміли ідею казки,давали лаконічну характеристику персонажам та іх вчинкам.

На середньому рівні знаходилося Зи% - в експериментальній та 34% - в контрольній групах дітей середньої групи і 2% /експериментальна та контрольна/ - старшої вікової групи. Діти цього рівня випускали деякі мікротеми,зачин, кінцівку чи зав"язку. хЗони не вміли дати адекватну оцінку вчинкам героїв.

Ііа низькому рівні знаходилося по 30$ дітей експериментально й контрольної груп середнього віку і У в експериментальній та ' Ь% у контрольній дошкільників старших груп.

На нульовому рівні розуміння казки було 14% дітей /експериментальна та контрольна групи/ п"ятого року життя. Дітей старшого дошкільного віку з нульовим рівнем розуміння української казки не виявилося.

Визначення рівнів володіння українським зв"язним мовленням здійснювалося шляхом відтворення художнього тексту /в монологічному мовленні/, а бесіді за змістом казки / в діалозі/,а також у лексичних та дидактичних іграх / на рівні слова /. .

Критеріями визначення рівня сформованості українського мовлення дітей виступили вміння: І/ переказувати казку українською мовою близько до тексту; кількість та послідовність відтворених мікротем та речень українською мовою; характер та засоби міжфра^ зового звиязку у висловлюваннях; 2/ відповідати на запитання бесіди за змістом казки ; З/ наявність мовленнєвих помилок.

Було визначено Ч рівні розвитку українського зв"язного мовлення. Дітей з високим рівнем розвитку зв"язного українського мовлення не було виявлено, іише % дітей старшої експериментальної та 3%контрольної груп досягли достатнього рівня розвитку українського зв”язного мовлення. Ці діти вміли послідовно переказувати казку,хоча й допускали чимало мовленнєвих помилок.

ііа низькому рівні розвитку зв"язного українського мовлення було Ь% експериментальної та 3% контрольної груп дітей середнього віку і ІІ'іо /ііГ/ та І3,ь /Ні1/ дітей старшого віку. Діти цього рівня переказували фрагментарно,вживали лише окремі речення та СЛООіі у краінськош мовии. і ході оесіди відповідали російською мовою. У лексичних вправах ВІДТВОреНО^'^-ШІсЛІВ контрольної лексики.

ііа нульовому рівні розвитку мовлення знаходилося 9'хі дітей ЄКСПерИМЄНТнЛЬН0І І 97/0 - контрольної Груп П”ЯТ01'0 року жигтн і /Зуь /ііГ/ та 7% /і\Г/ дошкільників шостого року життя. У дітой цього рівня спостерігалися лише спроби переказувати окремі епізоди тексту казки, переважало мовлення російською мовою. У лексичних іграх та вправах вони відтворили менше % слів контрольно/ лексики.

Формуючий експеримент здійснювався за трьома етапами..Метою першого - підготовчого етапу була реалізація принципу "інтелектуалізму"/^. Л.Скалкін/, або к навчання свідомому сприйманню змісту казки, Дітей учили характеризувати героїв,оцінювати їх вчинки,висловлювати своє ставлення до персонажів та їх поведінки, пояснювати значення художніх засобів виразності. Провідними методами роботи з дітьми на цьому етапі були виразне розповідання казки, бесіда,пояснення слів,аналіз "вузлових" епізодів, читання уривків та коментування їх змісту,аналіз засобів художньої виразності, словесне малювання. Ми були переконані,що тільки за умов глибокого й повного розуміння та усвідомлення змісту казки та її складових /ідеї,образів героїв,засобів виразності,жанрових характеристик/ можна навчитись осмислено оперувати мовним матеріалом текстів казок.

Другий етап - проміжний. Його метою був розвиток навичок мовленнєвої діяльності українською мовою. Відбувалося формування автоматизмів мовлення,активне мовлення збагачувалося словами, фразами,зворотами, які були засвоєні впродовж підготовчого етапу.

Стрижнем і специфікою експериментальної методики розвитку монологічного українського мовлення дітей з російськомовним типом спілкування виступило застосування діалогічного типу навчання на проміжному етапі. Задля цього нами були розроблені дві групи умов-но-комунікагивних вправ діалогічного типу. Першу групу ми назвали тренувальною /імітаційні,підстановчі,трансформаційні,комбінаційні вправи/, ііони носили механічний та частково наслідувальний характер.Другу групу становили комунікативні або власне мовленнєві впра ви,які стимулювали активно мовлення дітей українською мовою,сприяли використанню вже набутих навичок у власному активному мовленні

Ьаігочатковувчи діалогічний тип навчання,ми керувалися науковими положеннями лінгвістики,лінгводидактики та психології,як і

визнають.що діти більш ефективно оволодівають словом у реченні, ніж ізольованим, а реченням - у тексті /о. 0.Артемов, Г.-іі. ііедель, Ь'.й'. Лільчек,0.0.Смирнов/. З погляду вчених /І.^.Гальперін.Н. 0. Гвоздев,іі.о. щерба/,речення,як лінгвістична одиниця мовлення,міс тить чимало важливих мовних закономірностей. Саме тому формуванн мовленнєвих навичок зв"язного мовлення на рівні речення та фрази ми обрали одним із домінуючих методичних принципів експериментал ного навчання. Діалогічний тип навчання передбачав таку послідов ність засвоєння мовних одиниць: спочатку окремі репліки та речен ня/реплікування/,надалі - діалогічні єдності різної складності . Проміжний етап навчання реалізовувався в умовно-комунікативних вправах ігрового характеру на матеріалі текстів казок.

На третьому - формуючому етапі відбувалося формування власн монологічного мовлення. Здійснювалося комплексне введення в активну мовленнєву діяльність дітей мовленнєвих моделей за змістом казок,з якими знайомили дітей /ізольовано/на попередньому етапі навчання.Навчання проходило у певній послідовності: спочатку про понувалися режисерські ігри,надалі - ігри драматизації, інсценування казки за допомого» настільного театру та фланелеграфу,і ли ше після цього пропонувалося дитині переказати уривок казки чи весь текст. Наступним завданням було складання дітьми творчих ро повідей.

експериментальне навчання дітей здійснювалося у шести старш групах міст Запоріжжя та Бердянська. Дві старші групи - експериментальні /аГ/ - навчалися за методикою,яка передбачала проходке ня усіх трьох етапів послідовно /за повною схемою експерименталь ної методики/, діти наступних двох груп - контрольних »І /КГ^/ -навчалися за методикою,яка передбачала лише два етапи навчання -підготовчий /1/ та формуючий /ІІІ/, проміжний етап був відсутній і'м намагалися з"ясувати ефективність застосування проміжного ета пу навчання у розвитку українського монологічного мовлення до -шкільнаків. \і останніх двох групах - контрольних ' /КІ%/ - паї»-чаїїня здійснювалося зи методикою проміжного /її/ та формуючого /Ііі/ станів ни-ушшм /ооа підготовчого/. Зіегчілеиня результатів назчаїїня дітей експериментальних та контрольних груп > ?. давало можливість з "ясу вати роль підготовчого етапу ь форменій;! зь"чзно;’і) і^о.ілєння засобами українсько: :<а:>;:'.і.'•лссііериментальне

НиЬЧііНііЯ ЗДІИСНЮВаЛОСЯ КОЖНОГО /А\)і ЬіІ■>.і■_)навчального року на МОІІЛЄН1.Ч.ВИЛ ЗиНЯТТЯХ рІЗНЛХ Т.ІІіІЬ: ч рОІІі’аЛЬІІІІХ, Г^ИОВИХ та ЙіДИ-Ь ІД^' а.ІІСІ ІІ X .

Ьгдля перевірки ефективності розроьл„ио; оксгіоримснтіїльно: системи навчання були проведені контрольні зрізи. Насамперед нас , ці&ав;иа доцільність застосування підготовчого та промімпого етапів навчання. дітям експериментальних та контрольних груп /Кіу пропон/ізалось перше контрольно-перевірочне завдання - скласти казку за поданим зразком - початком казки /за мотивами ісазки "Рукавичка"/. Зіставлення результатів виконання завдання дітьми ьі’ та КГ£ засвідчує відчутну різницю у складанні творчих розповідей дітьми обох груп. Усі діти експериментальних груп зиконали -завдання і сідали власні казки за поданим початком. 1'і% дітей ЕГ склали зв"язні висловлювання українською мовою, у 15% дітей зустрічалися окремі речення російською мовою. Діти КГ£ пзреказузали переважно авторський текст /бЦі/, а іІО/> дітей загалом відмовились від виконання завдання. У розповідях дітей КГ£,здебільшого,зустрічалися лине оюремі слова українською новою /60%/, 35% дітей вживали окремі речення українською мовою. Лише у у% казок, які склали діти, зустрічалися одна-дві мікротоми українською мовою, зони містили 8-10 іячєнь. Отже,контрольний зріз довів доцільність'застосування проміжного етапу в системі навчання зв"язного українського мовлення дітей дошкільного віку. .

друге контрольно-перевірочне завдання мало.на кеті визначити роль підготовчого етапу в експериментальній методиці навчання.Ьа-для цього дітям пропонувалося скласти твір—мініатиру про персонажів казки /за сюжетом казки "Коза-дереза"/. Результати порівняння складених творів-мініатюр дітьми експериментальних та. контрольних ;е2 груп засвідчили,що всі діти гіР склали твори українсько» новою адекватно завданню. <3056 дітей КГд склали також твори-мініатюри українською мовою,у творах решти дітей /20>/ - зустрічалися не лише окремі слова, а и речення російською мовою.Ьміст розпозідей-мініатюр відповідав змісту та ідеї казки лише у сїО/с розповідей дітей,у оо% дітей розповіді-мініатюри були неадекватні образам.казки, до того ж, розповіді дітеп носили фрагментарний характер,були непослідовними. Отож, результати контрольного зрізу засвідчили відчутний вплив підготовчого етапу навчання

на рО'.іііИТОК ЗВ'ЯЗНОГО монологічного мовлення дітей засобами української казки. іік бачимо, відсутність у контрольних групах одного з етапів експериментальної системи навчання викликала значні відставання дітей контрольних груп у розвитку українського зв"язного мовлення.

Ьадля визначення ефективності запропонованої методики навчин ня на заключному етапі був проведений підсумковий зріз, дітям експериментальних та контрольних груп # /вони навчалися за

традиційною методикою/ було запропоновано переказати самостійно текст казки та скласти творчу розповідь. Порівняльний аналіз кіль кісних даних констатуючого та підсумкового зрізів засвідчив позитивні зміни в рівнях розвитку■зв"язного українського мовлення дітей експериментальних груп /див. таблици і# І /.

Рівні розвитку українського зв"язного мовлення Таблиця № І

іітапи навчання : групи : Р : високий і В Н І : достатній: низький : нульовий

. До : ЕГ : - : : гг% : 1%

навчання : КГШ І - : 3% : 23 % : 75%

Після • ІІіі : Ш : 30$ : - : -

навчання : КГШ \ — : 7% : ЗЗГ4 : 60%

іік засвідчує таблиця .високого рівня розвитку зв"язного українського мовлення після навчання за експериментальної) методикою досягли 70/и дітей /на констатуючому етапі таких дітей не було /. діти цього рівня вільно переказували українською мовою казки та складали творчі розповіді на мовному матеріалі базових казок.їхні розповіді відрізнялись чіткою структурою,точністю іі повнотою змісту,логічною послідовністю ги завершеністю, діти вживали речення різних типів: прості поширені,ускладнені однорідними членами,склад ні речення. Застосовували різні типи мікфразового зв"язку: лексичні повтори,ланцюжково займенниковим, рідше - прості речення та синонімічні заміни, і розповідях були пісеньки,віршовий і фрази, ООраЗНІ звороти КаЗКОВИХ текстІВ-ЗраЗКІВ.

-о-

ііи достатньому рівні розвитку зв"язного мовлення перебували Зи^ 1ІГ /до кивчиння б;ЛО 'у/о/. ДІТИ 3 ДОСТАТНІМ рівнем розвитку зв"язного мовлення переказували українською мовою,але випускали окремі епізоди, їхні перекази не завжди були повними й послідовними. У творчих розповідях дітей цього рівня, які були складені загалом українсько» мовою, траплялися російські слова й окремі речення, помітні були деякі граматичні, синтаксичні огріхи та помилки у словотворенні.

На низькому та нульовому рівнях щодо сформованосуі зв"язного українського мовлення виявилися лише діти контрольних груп. Так, на низькому рівні знаходилося 33# дітей. ІЗ ііГ дітей з низьким рівнем розвитку зв"язного мовлення не було виявлено /до навчання було гг% /. • '

На нульовому рівні розвитку українського зв"язного мовлення залишилися ЬЩ дітей КГ /до навчання було 75%,а в ііГ - 73%/,

Аналіз кількісних даних контрольного зрізу засвідчив,що під впливом запропонованої-методики розвитку українського зв"язного мовлення діти навчились точно,повно, послідовно, логічно та виразно переказувати тексти українських казок, використовувати в мовленні різноманітні засоби міжфразового зв"язку,застосовувати речення різних структур у творчих розповідях та в інших видах мовленнєвої діяльності - бесіді, режисерських іграх,ігрових мовленнєвих ситу-щіях, драматизаціях.

У висновку узагальнюються результати роботи, підводяться під-:умки дослідження:

І. Українські народні казки виступають ефективним засобом роз-іитку українського зв"язного мовлення, якщо в доборі казок дотри-іуватися вимог щодо доступності та емоційної насиченості змісту ка-ок /виразиїсть,цільність казкових образів, захоплюючий сюжет,ди-амізм J зображенні подій, простота стосунків між персонажами,точ-ість,лаконічність, експресивність мови/ та доступності лексико-раматичних засобів текстів казок /наявність загальновживаної лек-ики та простих синтаксичних структур, незначна кількість неекиі-алс'гітної української лексики, велика кількість повторів,діалогів, зплік гірякої моііи/. '

У ХОДІ ДОСЛ ІДКиШШ б,,ЛИ ЬИЬНиЧеНІ^рІВНІ обізнаності дітей українськими народними казками та рівні сприймання дітьми з ро-

.сійськомовним типом спілкування незнайомої української кааки.ііи-хідний рівень розуміння російськомовними дітьми українських текстів виявився досить високим. Ьільшість дітей старшого віку були" здатні сприймати текст як цілісну мовленнєву одиницю, структурно-логічну та семантично завершену, дошкільники усвідомлювали логічні взаємозв'язки послідовних подій, були здатні зрозуміти ідею тво^у, характери героїв та мотиви їх поведінки.

3. Специфічними особливостями експериментальної методики виступили три етапи навчання: підготовчий /забезпечення естетичного сприймання, розуміння та усвідомлення української народної казки/, проміжний /розвиток автоматизмів мовлення та навичок оформлення мовленнєвої дії українською мовою/ та формуючий /формування та вдосконалення власне монологічного мовлення/. Стрижнем розвитку монологічного українського мовлення дітей з російськомовним типом спілкування було застосування діалогічного типу навчання на проміжному етапі /від діалогу - через діалог - до монологу /.

4. експериментальна робота засвідчила ефективність запропонованої методики навчання доикільників українському зв"язному мовленню. Оптимальними в навчанні дітей виявилися такі педагогічні умови: навчання на матеріалі текстів українських народних казок; поетапність формування монологічного мовлення; забезпечення глибокого повноцінного сприймання і розуміння текстів українських казок; застосування діалогічного типу навчання на проміжному етапі; створення емоційно-позитивних стимулів активного українського мовлення /казки,ігрові вправи,мовленнєві, режисерські ігри, ігри-драматизації/; умовно-комунікативні ігрові вербальні вправи; використання речення як основної одиниці навчання мовленню.

X У ході експериментальної роботи було виявлено,що розвиток українського зв"язного монологічного мовлення дітей з російськомовним типом спілкування засобами українсько: казки проходить ряд ступенів: сприймання, розуміння й усвідомлення дітьми казок; збагачення і активізація словника за текстами казок ; активізація українського мовлення в ігрових вербальних вправах на рівні-речен-ия та діалогічних єдностей; робота з мікротомами тексту казок ; формування мовлення В ре«исерсь;йи ІГриХ , 11'рах-дриматизац ІЯХ , переказуванії і текстів казок; вдосконалення мовлєннспііх навичок у творчому розповіданні за змістом казок.

. «.достатній рівень розуміння й усвідомлення тексту українських казок російськомовними дітьми створює сприятливий грунт для наслідування та перенесення мови казки в активне дитяче мовлення. Натомість близькість двох мов неминуче веде до змішування лексем української і російської мовних систем у мовленні дітей. Організоване навчання за діалогічним типом прискорило подолання інтерферу-ючого впливу російської мови на українське мовлення дітей,сприяло засвоєнню нормативних форм українського зв"язного монологічного мовлення.

Перспективу подальшого дослідження даної проблеми вбачаємо-у вивченні роботи з українською казкою з дітьми середнього та молодшого дошкільного віку; навчання засобами української казки навичкам діалогічного мовлення.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Українська казка в дитячому садку. //Твори для дітей і пр( дітей у вітчизняній і зарубіжній літературі.-Одеса,І99І.-С.67-68.

2. Є.О.Фльоріна про використання казки в роботі з дошкільниками. // Використання спадщини повернутих і забутих діячів науки та культури в навчальному процесі педагогічного вузу та школи.--Рівне,1991- С.2І5-226.

3. К.Д. Ушинський про значення художньої літератури в розвит-

ку мовлення дітей дошкільного віку. //Педагогическое наследие К.Д. Ушинского в современной практике дошкольного воспитания.-Одесса, 1991.-С.17-18. ■

4. Формування оцінного ставлення до мовленнєвої діяльності однолітків у руслі ідей Н.А.Коменського. //гі.д.Коменський і педагогічна сучасність.-Одеса,ІУ92.-С.29-31./У співавторстві /.

‘з. Формування українського зв"язного мовлення старших дошкільників засобами української народної казки //Оптимізація виховання і навчання дітей .-Ч.II.-Бердянськ,1993-С.13-14.

6. Українська народна казка в роботі з шесгирічками.//Народні традиції,звичаї і обряди - основа виховання дітей дошкільних закладів України,- Івано-Франківськ,ІУУЗгС.86. /У співавторстві/.

1. Розвиток ідей О.Ь. ^льоріної та Ь.І.Тихеєвої щодо формування зв"язного мовлення дошкільників в сучасній теорії.//Класична педагогіка і філологія в світлі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності. —Ч.І.-0деса,І9уЗ.-С.Іі)і>-Ю7. - '

. ' ‘

<■ /