автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование исследовательских умений у студентов педагогического колледжа в процессе изучения естествоведческих дисциплин

Автореферат диссертации по теме "Формирование исследовательских умений у студентов педагогического колледжа в процессе изучения естествоведческих дисциплин"

Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України

Балашова Світлана Пилипівна

УДК 37:001.89

Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м.Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Сисосва Світлан;

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Плахотнік Ольга

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет імеї Г.С.Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство освіт і науки України, м.Харків.

Захист відбудеться “25” жовтня 2000 р. о 14 годині на засідані спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психолої професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинськог<

9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9)

Автореферат розісланий . , 20 вересня 2000 р.

Олександрівна, Інститут педагогіки і психолої професійної освіти АПН України, завідуюча відділо педагогічних технологій неперервної професійні освіти, м.Київ.

Василівна, Київський національний університет імеї Тараса Шевченка, професор кафедри соціальні роботи та педагогіки, м.Київ;

кандидат педагогічних наук Волинець Катерин Іванівна, Київське педагогічне училище іі\

К.Д.Ушинського, директор, м.Київ.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. У Державній національній ірограмі “Освіта” (“Україна XXI століття”) зазначається, що стратегічним іапрямом реформування освіти в Українській державі є формування освіченої, ворчої особистості, забезпечення пріоритетності розвитку людини, ідтворення й трансляція культури і духовності в усій різноманітності ітчизняних і світових зразків. Оскільки значною мірою розв’язання цього авдання залежить від вчителя, особливого значення набуває підготовка чителя - майстра, вчителя - дослідника, який спрямовує свої зусилля на іноваційне перетворення навчально-виховного процесу, його гуманізацію та /манітаризацію з метою забезпечення освітніх потреб дитини.

Професійна підготовка вчителя в Україні здійснюється у вищих здагогічних закладах освіти I-IV рівнів акредитації. Аналіз психологічної та гдагогічної літератури свідчить, що дослідженню проблеми професійної дготовки вчителя приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам, як: оретичні і методичні основи підготовки вчителя (Ю.К.Бабанський, У .Гончаренко, Н.В.Кузьміна, В.О.Крутецький, Ю.М.Кулюткін,

Ф.Тализіна, Л.Ф.Спірін, І.П.Раченко, В.О.Онищук, О.В.Плахотнік,

0.Сухомлинський та ін); професійна підготовка вчителя початкових класів в стемі вузівської та післядипломної освіти (В.І.Бондар, К.І.Волинець, Г.Мороз, Л.А.Онищук, О.Я.Савченко, Л.О.Хомич, Т.Д.Щербань та ін.); дготовка вчителя до творчої професійної діяльності (ІО.П.Азаров, І.А.Зязюн, В.Кічук, Ю.Л.Львова, В.О.Кан-Калік, Л.М.Лузіна, М.Д.Нікандров, О.І. скунова, Л.І.Рувинський, С.О.Сисоєва та ін.); розвиток особистості вчителя у оцесі професійної підготовки (Г.О.Балл, Д.Б.Богоявленська, І.Д.Бех, З.Моляко, О.М.Лук, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.І.Щербаков та ін.).

Формуванню професійних умінь майбутніх вчителів приділяли увагу в >їх дослідженнях: О.О.Абдуліна, В.О.Іоанесян, С.І.Кісельгоф,

1.Щербакова - педагогічні уміння; Г.В.Амбросімова, Ю.Ї.Єрофєєва, І.Мітрош, В.М.Литовченко, Н.М.Яковлєва - дослідницькі уміння; .Хоменко, Д.О.Тхоржевський, В.Г.Шутяк - уміння з трудового навчання і ювання. Формування готовності вчителя до дослідницької педагогічної пьності розглядали у. своїх працях В.І.Андрєєв, В.В.Борисов, Загвязінський, М.В.Гусєв, В.К.Розов, О.О.Лєбєдєв та ін. Проблема шування дослідницьких умінь у процесі навчання основ наук розглянута ¡.Успенським. Формування в учнів педагогічних училищ здатності навчити ину вчитися вивчала Борисюк С.О.; розвиток організаторських умінь в учнів агогічних училищ досліджувався у роботах О.В.Драгунової.

Проте проблема формування дослідницьких умінь у студентів

педагогічного коледжу ще недостатньо досліджена як у теоретичному, так і в методичному аспектах, що негативно позначається на стані практичної діяльності викладачів педагогічного коледжу щодо формування дослідницьких умінь студентів. Разом з тим, діяльність вищих педагогічних закладів освіти 1-І] рівня акредитації відрізняється віковою детермінацією студентів, інтеграцією загальноосвітніх і психолого-педагогічних навчальних дисциплін у професійна підготовці майбутнього вчителя, більшою кількістю годин і видів педагогічно' практики, що створює сприятливі умови для формування дослідницьких уміні майбутніх вчителів.

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість та об’єктивну потребу у формуванні майбутнього вчителя яі дослідника, темою дисертаційного дослідження обрано: “Формуванні

дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивченн: природознавчих дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного план; наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АГИ України за темою: “Психолого-педагогічні основи реформування організації змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічни аспект)”(РК №0196И008876).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів педагогічног коледжу.

Предмет дослідження - структура і зміст дослідницьких умін майбутнього вчителя та їх формування в процесі вивчення природознавчи дисциплін у педагогічному коледжі.

Мета дослідження полягає у розробці і теоретичному обгрунтувані педагогічної технології формування дослідницьких умінь студент педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін г виявленні психолого-педагогічних умов її ефективного функціонування.

Концептуальна ідея дослідження грунтується на положені, що в умов, реалізації гуманістичної парадигми освіти доцільно і необхідно здійснювач професійну підготовку майбутнього вчителя як дослідника, що забезпечи спрямованість навчально-виховного процесу на творчий розвиток особистос дитини, задоволення її інтересів і освітніх потреб. Педагогічна діяльніс вчителя за своєю сутністю є науковим пошуком, діяльністю творчою, м яскраво виражений дослідницький характер. Тому професійна підготов майбутніх вчителів як дослідників можлива за умов формування у н дослідницьких умінь, зокрема у процесі вивчення природознавчих дисципл що передбачає теоретичне обгрунтування і розробку структури і зміс дослідницьких умінь, критеріїв їх сформованості; розробку педагогічі

з

технології їх формування у майбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін в умовах педагогічного коледжу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін набуває ефективності, якщо:

- володіння дослідницькими уміннями усвідомлюється студентами як невід’ємна складова їх професійної підготовки;

- педагогічна технологія формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін спирається на розроблені і теоретично обгрунтовані структуру і зміст дослідницьких умінь, включає методику педагогічного оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь майбутнього вчителя, а також зміст, форми, методи, систему дидактичних завдань і видів контролю, які спрямовані на формування дослідницьких умінь студентів.

Відповідно до предмета і мети визначено основні завдання дослідження:

І. Проаналізувати стан проблеми, що досліджується, у психолого-педагогічній еорії і практичній діяльності вищих педагогічних закладів освіти І-ІІ рівнів ікредитації.

:. Теоретично обгрунтувати і визначити структуру і зміст дослідницьких умінь а критерії їх сформованості у студентів педагогічного коледжу.

. . Теоретично розробити та експериментально перевірити педагогічну ехнологію формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного оледжу в процесі вивчення предметів природознавчого циклу.

. Виявити психолого-педагогічні умови формування дослідницьких умінь у айбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін.

Розробити методичні рекомендації щодо формування дослідницьких умінь гудентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін для викладачів :дагогічного коледжу.

Методологічну основу дослідження становлять: загальнотеоретичні і їтодологічні принципи наукового пізнання, концептуальні положення лософії, психології, педагогіки щодо провідної ролі діяльності у формуванні обистості, єдності діяльності і свідомості, активності особистості як суб’єкта шьності, детермінуючої ролі провідної діяльності у формуванні особистісних воутворень. Здійснюючи дослідження, ми спиралися на положення концепції обистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх вчителів у цагогічному коледжі.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які грунтуються

- дослідженнях щодо професійної підготовки вчителя (О.О.Абдуліна,

Ю.К.Бабанський, В.І.Бондар, С.У.Гончаренко, О.П.Кондратюк), зокрема вчителя початкових класів (К.І.Волинець, О.Г.Мороз, О.Я.Савченко, Л.О.Хомич, Т.Д.Щербань);

- психолого-педагогічній теорії особистості та ії розвитку (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, Б.Д.Богоявленська, Л.С.Виготський, О.І.Леонтьєв, О.М.Лук, В.О.Моляко, К.К.Платонов, Я.О.Пономарьов, Л.С.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна, Б.М.Теплов, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, В.С.Шубинський);

- концептуальних засадах педагогічної майстерності та педагогічно: творчості, умов їх розвитку (В.І.Андрєєв, В.І.Загвязінський, І.Я.Зязюн

H.В.Кічук, І.Г.Каневська, Л.М.Лузіна, М.М.Поташник, С.О.Сисоєва

I.П.Раченко, О.П.Рудницька, Н.М.Тарасевич, М.О.Фрумкін).

- наукових працях щодо природознавчої підготовки майбутніх вчителі] початкових класів (Т.М.Байбара, Н.МБібік, Н.С.Коваль, Л.К.Нарочна М.М.Скаткін).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірю гіпотези були використані методи: а) теоретичні: системно-структурни: (класифікація, систематизація, моделювання), ретроспективний аналі: порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвід роботи, аналіз документів), які були застосовані для: здійснення аналізу стан проблеми, що досліджувалася, у психолого-педагогічній теорії; теоретичног обгрунтування і визначення структури і змісту дослідницьких умінь і критеріїв їх сформованості у студентів педагогічного коледжу, теоретичні розробки педагогічної технології формування дослідницьких умінь у студент педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін; і емпіричні: прогностичний (метод експертних оцінок, спостереженн

самоспостереження, самооцінка), обсерваційний, констатуючий та формуючі педагогічні експерименти, які були застосовані для: здійснення аналізу стаї проблеми в практичній діяльності вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитав педагогічного оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь студені у процесі вивчення природознавчих дисциплін, експериментально обгрунтування актуальності і доцільності обраної проблеми дослідженню експериментальної перевірки педагогічної технології формував дослідницьких умінь у процесі вивчення природознавчих дисциплін.

Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомог методів математичної статистики, комп'ютерної техніки, аналізувалі графічно.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етг протягом 1992-1999 років.

На першому етапі (1992-1994 рр.) вивчався стан розробки даної проблі в її теоретичному аспекті. Було висунуто гіпотезу дослідження, сформульов

об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, визначено програму подальшої дослідницької роботи.

На другому етапі П 994-1997 рр.) були розроблені і теоретично обгрунтовані структура та зміст дослідницьких умінь, педагогічна технологія формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу, методики експериментальної роботи, виконано основну експериментальну частину дослідження, систематизовано й проаналізовано експериментальні дані, впроваджено результати дослідження у педагогічну практику освітніх навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

На третьому етапі (1998-1999 рр.) було проаналізовано і узагальнено результати формуючого експерименту, розроблено методичні рекомендації щодо формування дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін, здійснено написання й оформлення дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Київського міського педагогічного коледжу, Пьвівського педагогічного коледжу №1, Богуславського педагогічного <оледжу; в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова м. Київ), а також у середніх закладах освіти Дніпровського, Ватутінського, пінського районів м. Києва, загальноосвітніх школах №5, 9, 10 м.Бровари. Всього дослідженням було охоплено 1331 студент вищих педагогічних закладів ісвіти, 286 учителів загальноосвітніх шкіл та 78 викладачів педагогічного оледжу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено та обгрунтовано структуру і зміст дослідницьких мінь та критерії їх сформованості у студентів педагогічного коледжу; едагогічну технологію формування дослідницьких умінь студентів едагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін;

- подальшого розвитку дістали форми і методи професійної підготовки айбутнього вчителя початкових класів в умовах коледжу; методика вивчення і критерії визначення рівнів сформованості дослідницьких умінь майбутніх штелів та вчителів-практиків.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- здійснено теоретичний аналіз понять “дослідницькі вміння”, юрмування дослідницьких умінь”, уточнено їх сутність щодо процесу ірмування дослідницьких умінь майбутнього вчителя в процесі вивчення іиродознавчих дисциплін;

- теоретично обгрунтовано структуру і зміст дослідницьких умінь та йтерїі їх сформованості у майбутніх вчителів;

- теоретично обгрунтовано зміст, форми і методи формування слідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін у

педагогічному коледжі.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, ще розроблено і впроваджено:

методичні рекомендації щодо формування дослідницьких умінь ) майбутніх вчителів початкових класів для викладачів педагогічного коледжу вчителів-практиків;

- методику педагогічного оцінювання дослідницьких умінь майбутньоп вчителя для викладачів педагогічного коледжу;

- систему дидактичних завдань, спрямованих на формуванні дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплії для викладачів природознавчих дисциплін педагогічного коледжу;

- завдання для визначення і самооцінки рівня сформованност дослідницьких умінь у майбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчи: дисциплін для студентів і викладачів природознавчих дисциплін педагогічног коледжу.

Основні положення та рекомендації щодо формування дослідницьки умінь майбутніх вчителів, методика педагогічного оцінювання рівн сформованості дослідницьких умінь майбутнього вчителя і вчителя-практик впроваджувалися в Київському міському педагогічному коледжі, загальноосвітніх закладах №5, 9, 10 м.Бровари (Акт Міністерства освіти і наук України про впровадження №2/503 від 11.04.2000р.).

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи дисерта* особисто брала участь в апробації і практичній реалізації розроблеш положень та рекомендацій, займаючись викладацькою та науково-методично діяльністю, що сприяло ефективності підготовки майбутніх вчителів Київському міському педагогічному коледжі до дослідницької діяльності процесі вивчення природознавчих дисциплін.

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у:

- теоретичному обгрунтуванні структури і змісту дослідницьких умінь критеріїв їх сформованості у майбутніх вчителів в умовах педагогічно коледжу;

- теоретичній розробці та обгрунтуванні педагогічної техноло формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу в прощ вивчення природознавчих дисциплін;

- подальшому розвитку методики педагогічного оцінювання рів сформованості дослідницьких умінь майбутніх вчителів і вчителів-практиків;

- розробці методичного забезпечення для викладачів природознавч дисциплін педагогічного коледжу щодо формування дослідницьких умі студентів, яке слугувало змістовим наповненням навчальних занять студентами в процесі вивчення природознавчих дисциплін.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обгрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням всебічного кількісного й якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; впровадженням результатів дослідження в практику роботи вищого педагогічного закладу освіти І-ІІ рівнів акредитації.

На захист виносяться:

1. Розроблені і теоретично обгрунтовані структура і зміст дослідницьких /мінь студентів педагогічного коледжу (інформаційні, аналітико-синтетичні, среативні, прогностичні вміння) та критерії їх сформованості.

2. Педагогічна технологія формування дослідницьких умінь майбутніх ічителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін у педагогічному :оледжі, яка включає методику педагогічного оцінювання рівня сформованості .ослідницьких умінь майбутнього вчителя, зміст, форми, методи і систему идактичних завдань та видів контролю, які спрямовані на формування ослідницьких умінь студентів.

3. Психолого-педагогічні умови формування дослідницьких умінь у гудентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих исциплін: усвідомлення студентами професійної та особистісної значущості золодіння дослідницькими уміннями; врахування рівня розвитку ослідницьких умінь в організації навчально-виховного процесу; впровадження їдагогічної технології формування дослідницьких умінь; використання їзультатів дослідницької діяльності студентів у процесі педагогічної )актики; підвищення психолого-педагогічної компетентності викладачів іледжу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати слідження доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних нференціях “Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті «анізації та гуманітаризації вищої освіти” (м.Київ, 1999р.), “Освітні шології у школі та вузі” (м.Миколаїв, 1999р.), “Педагогічні інновації: ідеї, тії, перспективи” (м.Київ, 1999р.), “Психолого-педагогічні проблеми (готовки кадрів у системі ступеневої освіти” (м.Київ, 1999 р.), І міжнародній /ково-методичній конференції “Викладання психолого-педагогічних :циплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (м. їв, 1999р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Професійна готовка бакалаврів у вищих закладах освіти II рівня акредитації-” (м.Харків, Юр.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасний стан вищої іти в Україні: проблеми та перспективи” (м.Київ, 2000р.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 10 одноосібних публікаціях автора, у тому числі: 9 статей у провідних наукових фахових виданнях, 1 тези доповіді у збірнику матеріалів конференції.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках, 7 додатків займають 60 сторінках. Робота містить 11 таблиць на 8 сторінках та 4 рисунки на 2 сторінках. Список використаних джерел включає 184 найменувань, з них 4 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувана, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя початкових класів як психолого-педагогічна проблема” - здійснено психолого-педагогічний аналіз літератури з проблеми дослідження, розглянуто теоретико-методологічні засади формування дослідницьких умінь у майбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін; проаналізоване основні дефініції дослідження; здійснено теоретичний аналіз поняті “дослідницькі уміння”, “формування дослідницьких умінь”; розроблено те теоретично обгрунтовано: структуру і зміст дослідницьких умінь, критерії ї> сформованості у студентів педагогічного коледжу; методику педагогічногс оцінювання дослідницьких умінь майбутніх вчителів у процесі вивченш природознавчих дисциплін; проаналізовано стан вирішення проблемі формування дослідницьких умінь у процесі вивчення природознавчи: дисциплін в практичній діяльності педагогічного коледжу.

Аналіз психологічної та педагогічної літератури свідчить про існуванн різних підходів до визначення поняття “дослідницькі уміння вчителя” (я. правило, воно визначається на основі більш загальних понять, таких я “уміння” і “педагогічні уміння”) і про неоднозначність трактуванн взаємозв’язку понять “уміння” і “навички”.

У результаті теоретичного аналізу у розділі зроблено висновок, щ вміння розглядаються: як володіння складною системою психічних практичних дій, необхідних для доцільної регуляції ДІЯЛЬНОСТІ за ДОПОМОГО! наявних у суб’єкта знань і навичок (І.Я.Лернер, Є.О.Мілер’ян, К.К.Платоної

Л.Ф.Спірін, О.І.Щербаков та ін.); як утворення більш високого рівня, ніж навички; як новий сплав знань, навичок, досвіду і творчих можливостей людини (С.І.Кісельгоф). У дисертації вміння розглядаються як такі, що складають практичну основу педагогічної діяльності і спрямовані на творче виконання професійних функцій вчителя і забезпечують високий рівень його майстерності (В.І.Загвязінський, В.О.Сластьонін, І.П.Раченко, О.І.Щербаков та ін.). На підставі аналізу психологічної та педагогічної літератури щодо педагогічної творчості (Н.В.Кузьміна, С.О.Сисоєва) було зроблено висновок, що педагогічна діяльність має багато спільного з науковим пошуком, а тому дослідницькі уміння є невід’ємною складовою професійних умінь вчителя.

У науковій літературі сутність поняття “педагогічні дослідницькі вміння” тлумачиться як: застосування певних прийомів наукового методу пізнання в умовах вирішення дослідницьких задач (В.І Андрєєв, О.Г.Йодко,

В.В.Успенський); визначення функціональної готовності студента до творчого пошукового рішення пізнавальних задач (В.М.Литовченко); оволодіння вчителем засобами пізнавальної діяльності, необхідними для вирішення педагогічних завдань (О.И.Мітрош). У результаті теоретичного аналізу зроблено висновок, що “педагогічні дослідницькі вміння” розглядаються як гакі, що пов’язані з безпосереднью педагогічною діяльністю вчителя, ате при дьому не враховується результат його діяльності на формування особистості упини. У дисертації дослідницькі уміння вчителя розглядаються як, з одного юку, властивість особистості, яка характеризує його здатність до пошуково-іеретворюючої діяльності в освітньому процесі, а з іншого, як його здатність добувати нові знання, уміння і навички, які сприяють його професійному озвмтку і саморозвитку.

На основі аналізу психологічної та педагогічної літератури (В.І.Андрєєв,

З.К.Бабанський, В.І.Загвязінський, О.Й.Мітрош, В.О.Сухомлинський, [.М.Яковлсва та ін.), а також аналізу структури педагогічної діяльності вчителя дослідницької діяльності у розділі наведена та теоретично обгрунтована груктура дослідницьких умінь майбутнього вчителя, у якій виділяються: ¡формаційні вміння (уміння здійснювати інформаційний пошук; уміння зацювати з книгами, довідниками та іншими першоджерелами; уміння зацювати з технічними джерелами інформації); аналітико-синтетичні уміння міння аналізувати, синтезувати інформацію; уміння виділяти головне, тгєве; уміння описувати явища (процеси); уміння систематизувати і асифікувати інформацію); креативні вміння (уміння генерувати ідеї, сувати гіпотезу дослідження; здатність до фантазії, уяви; уміння переносити ання, уміння у нові проблемні ситуації; уміння виділяти протиріччя; здатність • подолання інерції мислення); прогностичні вміння (уміння передбачати слідки педагогічного процеса; уміння здійснювати ретроспективний аналіз

педагогічного процеса; здатність до екстраполяції'). У розділі розкрито зміст дослідницьких умінь та обгрунтовано критерії їх оцінювання.

Сучасні дослідження проблеми формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя грунтуються на концептуальних засадах педагогічної майстерності та педагогічної творчості. Найбільш поширеним поглядом на творчість є розуміння її як процесу створення, відкриття нового, що раніше для даного конкретного суб’єкта було невідомим (В.Г.Ананьєв, Л.В.Виготський,

С.С.Голдентрихт, К.К.Платонов та ін.). Оскільки творчій діяльності притаманні ознаки новизни, новоутворення, прогресивності, вирішення протиріччя, проблеми, то в професійній підготовці вчителя-дослідника важливого значення набуває його підготовка до проведення педагогічних досліджень, розвиток здатності до систематичного аналізу фактів, умінь передбачати результати своєї педагогічної діяльності, узагальнювати педагогічний досвід.

На основі теоретичного аналізу праць вчених (В.І.Андрєєв, В.І.Загвязінський, В.О.Моляко, В.В.Рибалка, С.О.Сисоєва, Б.М.Теплов та ін.) у дисертації зроблено висновок про діалектичну єдність умінь з психічними особливостями особистості і, перш за все, її здібностями, мотивами, потребами, характерологічними рисами. На розвиток майбутнього вчителя як дослідника впливає його мотиваційна сфера, яка передбачає сформованість таких якостей, як: дослідницька зацікавленість та бажання досягти успіху, які забезпечують позитивне ставлення особистості до дослідницької діяльності (В.Б.Бондаревський, О.Д.Телєгіна, Г.І.Щукіна та ін.). Тому формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя у дисертації розглядається як процес створення сприятливих умов для такої професійної підготовки вчителя, яка забезпечує розвиток особистісних якостей та професійних умінь, що сприяють педагогічній пошуково-перетворюючій діяльності, результатом якої є подальший професійний розвиток та саморозвиток вчителя як дослідника.

У розділі доведено, що формуванню дослідницьких умінь у студентів сприяє: усвідомлення професійної та особистісної значущості оволодіння дослідницькими вміннями; розвиток пізнавальної потреби і пізнавального інтересу; формування ціннісного відношення до творчої педагогічно' діяльності; включення студентів у дослідницьку діяльність; єдність теоретично' та практичної підготовки студентів з психолого-педагогічних, спеціальних т< загальноосвітніх дисциплін. У дисертації визначено, що методами навчання, як сприяють ефективному формуванню дослідницьких умінь у студенті] педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін, є мсто, проблемного навчання, евристичні методи (“мозкового штурму”, евристични: питань, інверсії, емпатії, синектики, багатомірних матриць), дослідницьки. метод, ділова гра, самостійна робота (реферат, курсова робота, лабораторг практикуми, творчі справи).

У дисертації теоретично обгрунтовано, що важливе значення у юрмуванні дослідницьких умінь майбутнього вчителя в процесі вивчення риродознавчих дисциплін має організація навчально-дослідницької і науково-ослідницької роботи студентів, які відрізняються між собою мірою їмостійності її виконання, суб’єктивністю або об’єктивністю новизни гзультатів. На основі аналізу наукової літератури у розділі виділені основні гапи організації навчально-дослідницької роботи студентів (аналіз фактів і зищ та їх зв’язків; усвідомлення проблеми, об’єкта, предмета, мети >слідження; висунення гіпотези; формування завдань дослідження; вирішення юблеми; практична перевірка розв’язку). Методами організації навчально->слідницької роботи студентів є теоретичний аналіз методичної та спеціальної гератури, спостереження, експеримент.

На основі теоретичного аналізу виділено етапи формування слідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення иродознавчих дисциплін: мотиваційний (спрямований на розкриття

ічущості дослідницьких умінь для майбутнього вчителя); процесуальний юлодіння фундаментальними знаннями як теоретичною основою вмінь; актичне оволодіння системою дослідницьких умінь у навчально-виховному зцесі та під час педагогічної практики); дослідницький (подальший розвиток 'ліідницких умінь під час навчально-дослідницької і науково-дослідницької 5оти студентів).

Узагальнення результатів дослідження дало змогу дійти висновку, що гим із шляхів підвищення ефективності формування дослідницьких умінь є хування при організації навчально-виховного процесу в педагогічному еджі результатів педагогічного оцінювання рівня сформованості лідницьких умінь студента. У розділі наведена розроблена і теоретично рунтована методика педагогічного оцінювання дослідницьких умінь цента. Педагогічне оцінювання дослідницьких умінь майбутніх вчителів водилося на основі розробленого та теоретично обгрунтованого нами :ту, структури дослідницьких умінь та критеріїв оцінювання їх рівня рмованості. Оцінювання проводилося методом незалежних експертних юк. У розділі обгрунтовано рівні сформованості дослідницьких умінь (ентів (низький, середній, високий). Кількісно рівень сформованості іідницьких умінь студентів визначався коефіцієнтом рівня сформованості і дослідницьких умінь. Це дало можливість проаналізувати розвиток іідницьких умінь кожного студента, побудувати його дослідницький Ьіль і дослідницький профіль академічної групи. Аналіз результатів ення рівня сформованості дослідницьких умінь майбутніх вчителів дає пивість не тільки планувати навчально-виховний процес, а й вносити ктиви у форми і методи навчання, які сприяють підвищенню ефективності

формування і розвитку дослідницьких умінь у процесі вивчені природознавчих дисциплін.

' Вивчення стану формування дослідницьких умінь студентів у навчальні виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти І-ІУ рівнів акредитаї підтвердило актуальність і доцільність обраної проблеми дослідженн Результати констатуючого експерименту дозволили зробити висновок П] недостатній рівень готовності вчителів початкових класів до виконані педагогічної дослідницької діяльності: вчителі загальноосвітніх шкіл (2! респондентів) мало обізнані в поняттях “дослідницька діяльність” (68°/ “дослідницькі вміння” (54%), поверхнево орієнтуються в методах педагогічн; досліджень (86%) і недостатньо переконані в необхідності їх проведення (43°А

Анкетування студентів вищих педагогічних закладів освіти IV рів акредитації свідчить, що значна кількість студентів (84% з 489 респонденті] мало обізнані з поняттям “дослідницькі уміння”. Аналіз констатуюче експерименту СВІДЧИТЬ, ЩО підготовка студентів ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНО' гальмується низьким рівнем готовності викладачів до означеного ви діяльності.

Результати констатуючого експерименту дозволили зробити виснов що формуванню дослідницьких умінь майбутніх вчителів у прои професійної підготовки в умовах педагогічного коледжу лриділяєт недостатня увага. У ході педагогічного оцінювання рівня сформоване дослідницьких умінь було встановлено, що у студентів І курсу найбіл розвинені аналітико-синтетичні (51%) та інформаційні (64%) вміння і найме розвинені креативні (15%) і прогностичні (26%) вміння. Така залежні спостерігається на початку експериментальної роботи на II - IV курса студентів педагогічного коледжу. Аналіз 275 конспектів викладачів респондентів) з навчальних предметів за навчальним планом педагогічн коледжу показав, що викладачі не спрямовують свою діяльність формування і розвиток дослідницьких умінь студентів, що негати позначається на професійній підготовці майбутніх вчителів.

У другому розділі - “Педагогічна технологія формування дослідниці умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознаї дисциплін" - розроблено та теоретично обгрунтовано педагогічну технолс формування дослідницьких умінь у процесі вивчення природознаї дисциплін; розглянуто особливості використання самостійної роб навчально-рольових ігор, видів контролю щодо формування дослідниці умінь ; розглянуто педагогічну практику як системоутворюючий факт« формуванні дослідницьких умінь в умовах педагогічного коле проаналізовано результати педагогічного експерименту.

У розділі доведено, що педагогічна технологія формув

дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін будується на принципах педагогічної творчості (С.О.Сисоєва): діагностики (передбачає організацію навчально-виховного процесу з урахуванням результатів оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь студентів); оптимальності (виражає необхідність відбору форм, методів і засобів навчання залежно від рівня розвитку дослідницьких умінь і конкретних умов педагогічної праці); креативності (виявлення можливостей змісту, форм і методів навчання для посилення його орієнтації на формування дослідницьких умінь студентів); варіантності (виражає необхідність подолання одноманітності змісту, форм, методів навчання).

У дисертації наведена розроблена і теоретично обгрунтована педагогічна технологія, яка включає: методику педагогічного оцінювання рівня

сформованості дослідницьких умінь студентів; зміст навчального матеріалу щодо формування дослідницьких умінь студентів; форми і методи реалізації змісту природознавчих дисциплін щодо їх формування; систему дидактичних завдань та видів контролю для формування і виявлення рівня сформованості дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін.

Обгрунтовано положення про те, що спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток дослідницьких умінь майбутніх вчителів значною мірою залежить від ефективного використання змісту навчального матеріалу природознавчих дисциплін для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Оскільки всі предмети природознавчого циклу (анатомія, фізіологія дитячого організму з основами шкільної гігієни, загальна біологія, основи природознавства з методикою викладання та екологічним вихованням, основи валеології, соціоекологія) вивчаються в педагогічному коледжі з їх узгодженням у часі, з забезпеченням наступності і логіки вивчення, з використанням міжпредметних зв’язків, то аналіз змісту навчального матеріалу кожного предмета природознавчого циклу дав змогу виявити його можливості щодо формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів в системі вивчення ними всіх природознавчих дисциплін. У дисертації розроблені та експериментально перевірені картки розвитку дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін, проаналізовано зміст навчального матеріалу конкретного предмета щодо ефективного формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя. Крім того, доведено, що виявлення можливостей змісту навчального матеріалу предметів природознавчого циклу щодо формування дослідницьких умінь є передумовою відбору доцільних форм і методів означеної діяльності.

У розділі викладено технологію відбору форм і методів навчання щодо формування дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін. Доведено, що формуванню дослідницьких умінь сприяють

проблемно-пошукові методи (проблемна лекція, розв’язування творчих задач, евристична бесіда-пошук, дослідницкий метод, навчально-рольові ігри, лабораторний експеримент, викладання-діалог), що реалізувалися у таких формах організації навчання, як: семінар, нестандартні уроки, конференція, навчально-дослідницька робота, пошукова самостійна робота.

Під час наукового пошуку виявлено можливості самостійної роботи у формуванні дослідницьких умінь майбутніх вчителів. Самостійна робота розглядається як така, що виконується студентом під опосередкованим керівництвом викладача і сприяє його творчій діяльності, пошуку нових фактів, вирішенню проблем або виявленню протиріччя. У розділі подано розроблені і експериментально апробовані вимоги до організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін, яка сприяє формуванню дослідницьких умінь (чітко сформульована мета, визначення форми самостійної роботи та терміну її виконання, впровадження технологічних карток, визначення видів контролю за виконанням роботи). У ході дослідження проаналізовано види самостійної роботи (індивідуальні завдання, творчі задачі та вправи, творчі роботи, лабораторні та практичні заняття) і подано класифікацію індивідуальних завдань щодо формування дослідницьких умінь: за змістом (визначення понять; всебічне висвітлення явищ (процесів); виявлення протиріччя; формування висновків; порівняння; узагальнення; зіставлення позицій, оцінок, біологічна оцінка запропонованих висловлювань тощо); за способом відтворення навчального матеріалу (усні, письмові); за формою подання результатів (підготовка повідомлень, інформації; написання тексту відповіді; складання таблиць, графіків). У дисертації в основному змісті і в додатках наведено приклади розроблених і апробованих індивідуальних завдань з анатомії, фізіології дитячого організму та шкільної гігієни, загальної біології, розроблені та апробовані творчі задачі та вправи на аргументоване обгрунтування своєї позиції, ставлення до наукового спору, самостійності прийняття рішень. Доведено, що підвищенню ефективності формування дослідницьких умінь і виявленню рівнів їх сформованості у процесі вивчення природознавчих дисциплін сприяє написання творчих робіт. У дисертації розглянуто такі види творчих робіт: реферат, анотація, рецензія, завдання на дослідження генезису розвитку певного явища, критична стаття, есе. Вибір творчих робіт залежить від рівня сформованості дослідницьких умінь студента. У розділі аргументовано доведено, що формуванню дослідницьких умінь студентів у процесі вивчення природознавчих дисциплін сприяє організація лабораторних і практичних занять у творчих групах. У дисертації подані вимоги щодо їх підготовки.

У дисертації показано, що ефективності формування дослідницьких умінь сприяє застосування у навчальному процесі навчально-рольових ігор, у яких

оделюється реальна педагогічна діяльність. Успішність проведення авчально-рольових ігор у процесі вивчення природознавчих дисциплін ілежить від чітко визначеної проблеми гри; адекватності мети і змісту іанням, вмінням, які повинні набути студенти; створення психолого-едагогічних умов (принцип створення творчих груп, розподіл ролей, «значення місця викладача у грі). У дослідженні показана доцільність «користання для формування дослідницьких умінь таких ігор, як: ікровикладання; рольові диспути; творчі ігри. Доведено, що застосування ізних типів ігор позитивно впливає на процес формування дослідницьких мінь у процесі викладання природознавчих дисциплін тому, що: створюється ожливість для апробації нових форм дослідницької діяльності (авторські ільми, захист творчих проектів тощо); студенти в різних ситуаціях іітаційного моделювання педагогічної ситуації цілеспрямовано формують у гбе творчий тип вчителя, який спрямований на постійний науковий пошук; абувають уміння самостійного прийняття рішень у ході наукового діалогу, исувати гіпотези і генерувати ідеї; обирають власний шлях розв"язання роблеми. У розділі зроблено висновок, що проведення навчально-рольових •ор сприяє підвищенню інтересу у студентів до вирішення проблем, активності с на всіх етапах підготовки і проведення ігор. У процесі проведення ігор вони абувають методичний досвід проведення означених заходів, який астосовують у процесі педагогічної практики.

У розділі обгрунтовано, що різні види контролю (тестовий, письмовий, ипереджаючий, підсумковий) у процесі вивчення природознавчих дисциплін оцільно спрямовувати як на формування дослідницьких умінь, так і на иявлення рівня їх сформованості у студентів педагогічного коледжу. На ідставі аналізу психологічної та педагогічної літератури (П.С.Атаманчук, !.П.Беспалько, К.Г.Делікатний, І.П.Підласий та ін.) розроблені завдання для естового контролю, виділені правила їх укладання. Приклади таких завдань аведені в основному змісті і в додатках.

У дисертації доведено, що педагогічна практика у вищих педагогічних акладах освіти І-ІІ рівнів акредитації сприяє створенню умов для подальшого озвитку, закріпленню і вдосконаленню дослідницьких умінь майбутніх чителів. У розділі подано розроблені та апробовані творчі завдання для едагогічної практики, які спрямовані на формування дослідницьких умінь в чнів молодшого шкільного віку в процесі викладання таких предметів, як іриродознавство і валеологія.

У розділі викладено результати екпериментальної перевірки ефективності юрмування дослідницьких умінь майбутнього вчителя в процесі вивчення іриродознавчих дисциплін у педагогічному коледжі. У дисертації результати іедагогічного експерименту узагальнені в 3 таблицях та 1 рисунку.

В експериментальних академічних групах ефективність формуванн дослідницьких умінь визначалася динамікою зміни рівнів розвита дослідницьких умінь студентів. Результати педагогічного експерименту експериментальних академічних групах свідчать про позитивну динамік показників рівня сформованості інформаційних, аналітико-синтетичиш креативних і прогностичних умінь (дослідницьких умінь). Всі означеі: показники в експериментальних групах вищі, ніж в контрольних: середи величина зміни у розвитку аналітико-синтетичних умінь в експериментальни групах становить 0,37; в контрольних - 0,2 балів. Середня величина зміни ; розвитку: інформаційних умінь в експериментальних групах - 0,4; : контрольних - 0,2; креативних умінь в експериментальних групах становит

0,4; в контрольних - 0,19; прогностичних умінь в експериментальних - 0,36; ; контрольних - 0,17. Загальна середня величина зміни рівня розвита; дослідницьких умінь в експериментальних групах становить 0,37; і контрольних групах - 0,22. Вірогідність результатів педагогічноп

експерименту щодо формування дослідницьких умінь у студенті] педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін доведені за допомогою (.-критерію нормального розподілу (П.М.Воловик). с ймовірністю 0,95 було підтверджено, що є істотна відмінність у рівнях розвитку дослідницьких умінь студентів експериментальних і контрольних академічні» груп.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної те методичної розробки проблеми формування дослідницьких умінь у студентії педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми дослідження та сучасних концепцій професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів дав змогу виявити стан формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу, обгрунтувати доцільність дослідження процесу формування дослідницьких умінь у студентів вищих педагогічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. У дисертації встановлено, що сучасні дослідження проблеми формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя грунтуються на концептуальних засадах педагогічної майстерності і педагогічної творчості. Тому формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя ми визначаємо як процес створення сприятливих умов для такої професійної підготовки вчителя, яка забезпечує розвиток особистісних якостей та професійних умінь, що сприяють педагогічній пошуково-перетворюючій діяльності, результатом якої є подальший професійний розвиток та саморозвиток вчителя як дослідника.

2. На основі вивчення психологічної та педагогічної літератури здійснено іналіз поняття “дослідницькі уміння”, уточнено його сутність щодо процесу формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя у процесі вивчення природознавчих дисциплін. Дослідницькі вміння визначаємо як, з одного боку, властивість особистості, яка характеризує його здатність до пошуково-перетворюючої діяльності в освітньому процесі, а з іншого, як його здатність здобувати нові знання, уміння і навички, які сприяють його професійному розвитку і саморозвитку.

Доведено, що формуванню дослідницьких умінь у студентів сприяє: усвідомлення професійної та особистісної значущості оволодіння дослідницькими вміннями; розвиток пізнавальної потреби і пізнавального інтересу; формування ціннісного відношення до творчої педагогічної діяльності; включення студентів у дослідницьку діяльність; єдність теоретичної га практичної підготовки студентів з психолого-педагогічних, спеціальних та загальноосвітніх дисциплін. Аналіз наукової літератури дозволив визначити методи, форми та засоби навчання, які сприяють ефективному формуванню у майбутніх вчителів дослідницьких умінь. У дисертації виділено етапи формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін (мотиваційний, процесуальний, дослідницький).

Розроблено і теоретично обгрунтовано структуру і зміст дослідницьких умінь студентів ( інформаційні, аналітико-синтетичні, креативні, прогностичні). Обгрунтовано критерії їх сформованості у майбутніх вчителів у процесі вивчення природознавчих дисциплін, подано методику їх педагогічного оцінювання.

3. Розроблена, теоретично обгрунтована і експериментально перевірена педагогічна технологія формування дослідницьких умінь у процесі вивчення природознавчих дисциплін, яка включає педагогічне оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь студентів; відбір змісту' навчального матеріалу щодо формування дослідницьких умінь студентів; визначення форм і методів реалізації змісту природознавчих дисциплін; розробку системи дидактичних завдань і видів контролю, що сприяє їх ефективному формуванню. Аналіз можливостей змісту навчального матеріалу предметів природознавчого циклу дозволив розробити та експериментально перевірити технологію відбору форм і методів навчання щодо формування дослідницьких умінь студентів. У дослідженні виділені види самостійної роботи, види контролю та психолого-педагогічні умови проведення педагогічної практики, які сприяють підвищенню ефективності формування дослідницьких умінь у процесі вивчення природознавчих дисциплін. Розроблені і експериментально апробовані творчі задачі та вправи для педагогічної практики, які спрямовані на формування

дослідницьких умінь в учнів молодшого шкільного віку.

4. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу і процесі вивчення природознавчих дисциплін має здійснюватися з урахуванням таких психолого-педагогічних умов: усвідомлення студентами професійної та особистісної значущості оволодіння дослідницькими уміннями; врахування рівня розвитку дослідницьких умінь в організації навчально-виховного процесу; впровадження педагогічної технології формування дослідницьких умінь; використання результатів дослідницької діяльності студентів у процесі педагогічної практики; підвищення психолого-педагогічної компетентності викладачів коледжу.

5. Теоретично та методично обірунтовані положення про формування дослідницьких умінь у майбутніх вчителів були покладені в основу методичних рекомендацій щодо технології формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення предметів природознавчого циклу для викладачів педагогічного коледжу, вчителів-практиків, які дозволили підвищити ефективність формування дослідницьких умінь студентів.

Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії і практики формування дослідницьких умінь в освітньому процесі педагогічного коледжу. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних основ формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів у вищих педагогічних закладах освіти І-ІУ рівнів акредитації, розробку психолого-педагогічних засад підготовки вчителя в умовах гуманізації та гуманітаризації діяльності освітніх закладів.

- Проведене дослідження дозволяє висловити рекомендації Міністерству освіти і науки України та Академії педагогічних наук України: організувати комплексні наукові дослідження з проблеми підготовки майбутніх вчителів як дослідників; розробити комплексну програму щодо формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя у вищих закладах освіти І-ІУ рівнів акредитації.

До подальших напрямів досліджень цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести такі: формування дослідницьких умінь у студентів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів; проблеми формування дослідницьких умінь студентів під час проходження педагогічної практики; розробка методик вивчення розвитку дослідницьких умінь учнів різних вікових груп у загальноосвітніх закладах.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

І.Балашова С.П. Дослідницькі вміння майбутнього вчителя як складова його

педагогічних умінь// Соціалізація особистості: Міжкафедральний

зб.наук.статей. - К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова. - 1999. - Вип.1. - С.77-83. - 0,31 авт.арк.

2. Балашова С.П. Формування готовності майбутнього вчителя до дослідницької діяльності як педагогічна проблема// Наука і сучасність: Зб.наук.праць НПУ ім.М.П.Драгоманова. - К.:Логос.- 1999. - Ч.ІІІ. - С.9-20. -0,54 авт.арк.

3. Балашова С.П. До проблеми визначення поняття “дослідницькі вміння”// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.праць/ Редкол. Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 1999. -Вип.15. - С. 11-13. - 0,23 авт.арк.

4. Балашова С.П. До проблеми професійної підготовки вчителя-дослідника//

Наукові записки: Зб.наук.статей НПУ ім.М.П.Драгоманова/ Укл.

П.В.Дмитренко, І.М.Ковчина, Н.М.Скоробогатько. - К.: НПУ,- 1999. - Ч.З. - С.8-13. - 0,22 авт.арк.

5. Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь учителя// Початкова школа.

- 1999. - №6. - С.46-47. - 0,22 авт.арк.

6. Балашова С.П. Самостійна робота як засіб формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу// Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб.наук.праць: Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: досвід в умовах коледжу. - Харків: Книж.видав.”Каравела”,- 1999. - С.27-32. - 0,25 авт.арк.

7. Балашова С.П. До проблеми визначення поняття “педагогічні уміння”//

Проблеми сучасного мистецтва і культури: 36. наук, праць: Педагогіка,

мистецтво та культура. - X.: Книж. видав.”Каравела”.- 1998. - С.27-30. - 0,23 авт.арк.

8. Балашова С.П. Навчально-дослідницька робота як засіб формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів// Проблеми сучасного мистецтва і культури: 36. наук, праць: Підготовка кадрів для навчально-виховних закладів освіти. - X.: Книж. видав.’’Каравела”.- 1998. - С.37-40. - 0,26 авт.арк.

9. Балашова С.П. Структура дослідницьких умінь вчителя// Методичне та технологічне забезпечення педагогічного процесу: 36. наук, праць: Проблеми сучасного мистецтва і культури/ За ред. Г.Є.Гребенюка. - X.: Книж. видав.”Каравела”.- 1999. - С.1-4. - 0,26 авт.арк.

10. Балашова С.П. Технологія формування дослідницьких умінь у майбутніх вчителів // Всеукраїнська науково-методична конференція “Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи”.-К.: ВЦ “Київський університет”,- 2000.- С. 64-66. - 0,14 авт.арк.

Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь у студент педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі формування дослідницьких умінь студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчи дисциплін, яка розглядається як суттєва складова професійної підготовк майбутніх вчителів початкових класів. Проаналізовано стан проблеми психологічній та педагогічній літературі, в практичній діяльності вищи: педагогічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації; розроблено та теоретичні обгрунтовано структуру, зміст дослідницьких умінь і критерії їх сформованою у студентів педагогічного коледжу; теоретично розроблена т; експериментально перевірена педагогічна технологія формуванні дослідницьких умінь у майбутніх вчителів педагогічного коледжу в процес вивчення природознавчих дисциплін. Доведено, що підвищенню ефективност формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів у процесі вивченні природознавчих дисциплін сприяє: педагогічне оцінювання рівні

сформованості дослідницьких умінь студентів; використання: можливосте? змісту навчального матеріалу, самостійної роботи, навчально-рольових ігор видів контролю, педагогічної практики. Основні положення та рекомендації щодо формування дослідницьких умінь майбутніх вчителів, методика педагогічного оцінювання рівня сформованості дослідницьких умінь впроваджено в систему професійної підготовки майбутнього вчителя у педагогічному коледжі.

Ключові слова: професійна підготовка майбутнього вчителя,

дослідницькі уміння, формування дослідницьких умінь, педагогічна технологія формування дослідницьких умінь.

Балашова С.Ф. Формирование исследовательских умений у студентов педагогического коледжа в процессе изучения естествоведческих дисциплин. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме формирования исследовательских умений у студентов педагогического коледжа в процессе изучения естествоведческих дисциплин, которая рассматривается как существенная

оставляющая профессиональной подготовки будущих учителей начальных лассов. Проанализировано состояние исследуемой проблеми в сихологической и педагогической литературе, в практической деятельности ысших педагогических учебных заведениях I-IV уровней аккредитации; разработаны и теоретически обоснованы структура, содержание [сследовательских умений и критерии их сформированности у студентов [едагогического коледжа; теоретически разработана и экспериментально [роверена педагогическая технология формирования исследовательских тмений у студентов педагогического коледжа в процессе изучения :стествоведческих дисциплин. Доказано, что повышению эффективности формирования исследовательских умений будущих учителей в процессе гзучения естествоведческих дисциплин способствует: педагогическое

щенивание уровня сформированности исследовательских умений; ¡спользование возможностей содержания учебного материала, самостоятельная забота, учебно-ролевые игры, виды контроля; педагогическая практика. Эсновные положения и рекомендации по формированию исследовательских умений будущих учителей в процессе изучения естествоведческих дисциплин, летодика педагогического оценивания уровня сформированности исследовательских умений внедрены в систему профессиональной подготовки будущего учителя в педагогическом коледже.

Ключевые слова: профессиональная подготовка будущего учителя, исследовательские умения, формирование исследовательских умений, педагогическая технология формирования исследовательских умений.

Balashova S.P. Forming pedagogical college students’ researching skills in the process of studying natural history subjects. - Manuscript.

The dissertation for conferring the Candidate Science (Pedagogical) Degree on speciality 13.00.04 - theoiy and methods of vocational training. - Institute of Pedagogics and Psychology of Vocational Training, Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2000.

Thesis is devoted to the problem of forming pedagogical college students’ researching skills in the process of studying natural history subjects, which is considered to be the important component of the future teachers’ vocational training. The scientific analysis of this problem is reviewed on the basis of modem concepts of future teachers’ vocational training, the content of the investigation skills formation is revealed, its principles are discussed and the necessity of the process of forming higher pedagogical schools students' researching skills (I-II levels of accreditation) is tested. On the basis of studying psycholodical-pedagogical literature the main definitions of the thesis - “skills”, “pedagogic abilities” are analyzed and the

theoretical contents of the definitions - “researching skills”, “forming researching skills” are substantiated.

Structure (analytical-synthetical, informative, creative, prognostic), content anc criteria of evatuating researching skills have been worked out and investigated.

The methods of pedagogical evaluation of researching skills level, which give the opportunity to analyze the development of researching students’ skills, to build up profile of a student, academic group are elaborated on the basis of the theoretically moulded structure, content and criteria of future teachers’ skills. The analysis of results of studying this phenomenon provides the opportunity not only to plan the educational process, but to correct the forms and methods of upbringing for effective forming researching skills in the process of studying natural history subjects.

Content, forms and methods of forming researching skills are elaborated, theoretically proved and tested in the process of studying natural history subjects, which are based on the principles of diagnostics, optimality, scientific prognostication and variaty. Technology of forming researching skills in the process of studying natural history subjects was determined thanks to investigation of psychological-pedagogic conditions for forming such skills. It comprises the use of pedagogic evaluation of researching skills level, choice of content, elaboration of tasks, methodological materials, types of evaluation, determination of effective forms of classes.

Peculiarities of educational content of a natural history subjects for systematic and purposeful development of students’ researching skills are analyzed in the thesis. Cards of researching skills development are elaborated and scientifically substantiated. Thesis is focused on the selection technology of optimal forms and methods of teaching depending on educational content, peculiarities of selfdependent work (individual tasks, creative exercises, laboratory and practical classes); role-educational plays (microteaching, disputes, creative plays), which influence on the process of forming future teachers’ researching skills.

Opportunity of using different forms and methods of evaluation is tested, examples of tests for natural history subjects are given.

Creative tasks for pedagogical practice which are directed to forming researching skills of the primary school pupils are worked out and tested. The efficiency of the proposed system of forming researching skills in the process of studying natural history subjects is scientifically tested.

The methodological complex for pedagogical college teachers for forming students’ researching skills which is an important part of lectures with students in the process of studying natural history subjects.

Key words are: future teacher's vocational training, researching skills, forming of researching skills, pedagogical technology of forming of researching skills. '