автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование умений у студентов применять компьютерные редакторы в будущей профессиональной даятельности

Автореферат диссертации по теме "Формирование умений у студентов применять компьютерные редакторы в будущей профессиональной даятельности"

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

РГ 6 од

1 Б Д£Н

На правах рукопису

ДУДКА ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІНЬ ЗАСТОСОВУВАТИ КОМП’ЮТЕРНІ РЕДАКТОРИ В МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 - професійна педагогіка

. Автореферат

дисертації на здобуття г

наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Дисертацією в рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устишшч

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор

Биков Валерій Кхимоеич

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Левшин Микола Миколайович

Провідна організація - Прикарпатський університет

ім. Б. Стефаника (м. Івано-їранківськ)

Захист дисертації відбудеться 13 листопада 1996 року с 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.61.01 і Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул. М. Берлінського, 9, зал вас і дань: 5-й поверх).

З дисертацією моша ознайомитись у бібліотеці Інститут; педагогіки і психології професійної осеіти АПН Україн: (254060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 9).

Автореферат розіслано 12 жовтня 1996 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Г. М. Цибуль сь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Акгуалгашіь.-та. стусань дссдіджонусті драййшш. Освіта повніша відповідати певному ссціальногіу замовленню, тобто попиту на спеціалістів в тій та іншій галузі звань. Більшість спеціалістів у своїй професійній діяльності вшсоркстовукугз. комп'ютер, користуються програмним забезпеченням. Бід рівня і якості підготовки молодого покоління до використання комп'ютерів і сучасних інформаційних технологій з майбутній професійній діяльності істотно залежить сюціальво-ежоиомічний розвиток країни.

На даному етапі розвитку сустльсяза з його бурхливими інформаційними потоками гостро стоїть питання визначення ширшав удосконалення комп'ютерної граноггшкгті, в остові якого лежить перегляд змісту та пошук нових форм І 2«ЄТОДІП організації навчального процесу.

Пснхолого'пвдагогітаі аспекти навчання із застосуваянш* комп'ютерів розглядаються в працях Т.Гвргея, В-ВДазидока, БЛ-Лаудис, ЮІ.Машбзця, В.В.Ру€цова та ін.

Проблему організації роботи із застосуванням вюип’їотарів допомагають розв мЗиТН іЧш дослідження: упш

здійснення навчальної діяльності (Ю.К.Бабавп>шт,

В.В.КрасвськЕЙ, І&Лвршр та ін.), спільної дші&вості пчшаля та учнів у павтаняі (А.МАлекскж, Л.В.Занков, ІД-Звсрев), підвищення ефезтшшості їхавчальйсхо процесу шляхом

поєднання та взаємозв'язку методів навчання (, Ю .К .Бабаисжій, ІПЄ.Малазсшя), принципів, закошшір&осгай і методів гугккістЕгагсго виховання та освіти (А.Мяслоу, К.Роджерс й ін.). При аналізі педагогічного процесу ми спирались та результати досліджень ВІО.Егкова, С.У.Гоетар®ако, ІА.Зяззовз,

і

Ю.І.Мальовеного, О.Г.Мороз, Н.Г.Ннчзшло, В.ф.Палаїгарчук, ОЛ.Савченко М.Г. Сгольмахогича, М-ДЯрмаченко та інших.

Однак з важливих напрямів удосконалення інформаційної освіти є підвищення: практичної значущості результатів

навчання. Розробці питань прикладної спрямованості інформатики приділена увага в працях А.МДовгялло, МХЖалдаха, В.М.Монахова, Н.В.Морзв, І.П.ГНдласого і ін.

Широке впровадЯШШ ТтСїОвш, Грофішш Тй муаииняпг редакторів на комп'ютерах типу ЮМ у процес підготовки спеціалістів дає можливість значно посилити зв'язок змісту навчання з повсякденним життям, надати результатам навчання практичного значення, їх застосування до розв’язання життєвих проблем і вирішення практичних завдань, що є одним з аспектів гуманітаризації освіти. Опис робота з редакторами викладено в працях В.М.Брябріна, М.І.Жалдаха, С.Е .Лукьянова,

А-Я.Савельєва, Б.А.Сазонова, В.Е.Фігурнова і ін.

З кетою подальшого вдосконалення зшсту освіта Міністерство освіти України запровадило нові навчальні плана для загальноосвітніх середніх навчальних закладів. Програма курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки" передбачає формування: теоретичної бази згань у галузі інфор&атакн і обчислювальної техніки; певних навичок роботи з персональним комп'ютером (ПК), що надає результатам навчання чітко вираженого практичного значення застосування набутих знань, умінь і навичок з розв'язання завдань, що виникають у повсякденній практиці. До практичних навичок відносяться і шшнчви робота з комп'ютерним прикладним програмним: забезпеченням загального та цільового призначення, що включає рад актори текстів, графічні і музичні редактори. При цьому залежно від обраної ыегодшт вивчення курсу,

наявної комп’ютерної техніки учитель самостійно може дібрати відповідне комп'кугорнв програмне забезпечення, віддаючи перевагу тим та іншим з них або ж певніш чином: поєднуюча їх. На жаль, лише поодинокі школи працюють за цією програмою.

Аналіз інформаційної освіта багатьох розвинених країн показав, що користувачі комп'ютерів до 70 відсотків машинного часу втрачають на роботу, пов'язану з обробкою текстової та графічної інформації. Аналіз значної кількості комп’ютерних програїз-редаяторів показав недостатню кількість і низьку якість україномовних програмних засобів, особливо це відчувається в сфері освіти. Враховуючи зарубіжний досвід успішного

використання комп’ютерних редакторів з освіті, виникає

питання про доцільність включення відомостей про текстові, графічні та музичні редактори до навчальних програм та необхідність розробки методик їх вивчення. Це дозволить значно підвищити практичну значимість результатів навчання, посилиш иістіредмєгтаі зв'язки. Серед підносно великої кількості існуючих вітчизняних та зарубіжних програм-редакторів, враховуючи їх доступність, легкість в освоєнні, невеликий об'єм та можливість виконання на комп’ютерах з мінімальною конфігурацією, ми відібрали тахі редактори; текстові - "Лексикон" та "Word and Deed", графічний - "IMAGE-72", музичила - "MELODY".

Головні причини кздостатнього використання комп'ютерних редакторів, або взагалі ек> включення їх до процесу навчання,

полатають в такому: а) несумісність комп'ютерів, які

використовуються в освіті; б) відсутність методик вивчення даного матеріалу; в) недостатня підготовка, вчителів та викладачів; д) недостатня забезпеченість підручниками, посібниками та методичними рекомев^аціями; е) недостатня забезпеченість та різноманітні сть програмних засобів; ж)

відсутність взаємозв'язку між навчальними програмами, існуючими підручниками та комп'ютерними програмними засобами.

З’ясування можливих напрямів модернізації змісту комп'ютерної освіта, підвищення практичної значущості результатів навчання є актуальною проблемою.

Недостатня мотоднчиа розробленість, соціальна і педагогічне значення проблеми підгстсгки спеціалістів до Енкорнсгання комп'ютерної техніки, незадовільна розв'язання 2 на практиці і визначило вибір теми дисертаційного дослідження: " формування у студентів умінь застосовувати кошт’ютерпі редактори в иаябутніи врофосшвій діяльшостГ.

Об’єктом дослідження є процес формування комп'ютерної грамотності студентів.

Предметом дослідження є організація навчання роботи з текстовими, графічними та музичними редакторами.

Мета дослідження полягає в обгрунтуванні змісту і методів формування у студентів умінь застосовувати текстові, графічні та музичні редактори у їхній майбутній професійній діяльності, в розробці комплексу методичних засобів вивчення комп'ютерних редакторів.

В основу дисертаційного дослідження покладена гіпотеза: педагогічно обгрунтоване снсгшгаткчна і цілеспрямоване формування умінь застосовувати текстові, графічні і музичні редактори студентами сприяє підвищенню рівня засвоєння матеріалу, прикладної значущості результатів навчання та забезпечує формування навичок користувача. ПК.

Поставлена мета конкретизується в таках дослідницьких завдавша:

Перше завдання дослідження - провести порівіиїлькті аналіз розв'язання проблеми в псдхолого-псдагогічній, мстодшшш літературі та па практиці в нашій та зарубіжних країнах; з’ясувати місце вивчення комп'ютерних редакторів в них.

Друге завдання - здшсшгш теоретичний аналіз стану комп’ютерної грамотності студентів; провести аналіз існуючих комп'ютерних прикладних програм; обгрунтувати доцільність включення вивчення комп’ютерних редакторів до навчальних програм та необхідність розробки методики їх вивчення.

Третє завдання полягало в розробці комплексу методичних засобів вивчення комп'ютерних редакторів студентами, що включає методику формування умінь застосовувати текстові, графічні та музичні редактори на комп'ютерах типу ІВМ, лабораторні роботи, педагогічні програмні засоби (ППЗ), практпко-оріептовані завдання.

Четверте завдання - експериментально перевіриш ефективність комплексу методичних засобів вивчення комп’ютерних редакторів студентами навчальних закладів.

грунтується на засадах теорії наукового пізнання, багатофакторносгі п штегратпвності освітніх процесів. Науковий пошук, теорепгико-мотодологічнпн аналіз обгрунтування процесів і явищ здійснено на основі принципів наукової об'єктивності.

При проведенні дослідження були використані методи: творвпгшг. 1) аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; 2) аналіз існуючих прикладних програм; 3) теоретичне осмислення досвіду вчителів і викладачів та особистого практичного досвіду; 4) аналіз навчальних програм середніх закладів освіти та вузів 1-4

s

рівнів акредитації; 5) аналіз змісту інформаційної грамотності студешів багатьох розвішених країн; єжгіржшт. 1) педпгогічшш експеримент; 2) спостереження та аналіз уроків; 3) бесіди з вчителями, викладачами, студентами, учнями та випускниками; 4) анкетування; 5) тестування; статистичні: кількісний та якісніш аналіз даних констатуючого та навчаючого експериментів.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики формування умінь застосовувати редактори у процесі підготовки користувачів ПК разом з апробацією створених комп'ютерних програм і підтвердження сформульованої гіпотези проводилась в три етапи в 1991-1995 роках. Експериментом було охоплено 532 студента.

Пошуковий erran (1991-1992 н.р.) проводився з метою попередньої перевірки теоретичних положень, з'ясувати можливості, зміст, засоби, методи і прийоми вдосконалення комп'ютерної грамотності у процесі підготовки спеціалістів, а також визначиш можливості підвищення практичної значимості результатів навчання, посилення міжпрєдм&гаих зв'язків та забезпечення формування навичок користувача ПК. Проведено:

а) аналіз стану комп’ютерної грамотності майбутніх спеціалістів;

б) проведено аналіз існуючих прикладних програм; в) проаналізовано зміст інформаційної грамотності молоді ряду розвинених країн, з'ясовано місце редакторів в них; г) зроблено висновок про необхідність включення вивчення текстових, графічних та музичних редакторів до навчальних програм та необхідність розробки методик їх вивчення.

На цьому етапі була сформульована гіпотеза дослідження.

На констатуючому етапі (1992-1993 н.р.) з'ясовувалися шляхи вдосконалення комп'ютерної грамотності у процесі підготовки спшціалістів: створювалася методика формувавші

умінь застосовувати текстові, графічні та музичні редактори; розроблялась система пракгахо-орієнтовавпх завдань; уточнювалась методика визначення рівня засвоєння матеріалу. Під час цього експерименту зібрана інформація про сгзвлштаг до комп'ютеризації в цілому, бажання ефективно працювати на комп’ютері, оцінки складності роботи па ПК та впливу комп'ютерної технології за вибір майбутньої професії.

На третьому, формуючому етапі (1993-1995 p.p.)

використовувався розроблений курс "Комп’ютеризація трудової діяльності" та методика, вивчення текстових, графічних і музичних редакторів на основі системи практнхо-орієотовавих завдань. Експеримент проводився на базі комп'ютерів типу ШМ PC: "Пошук-2“ (без вінчестерів та з вінчестерами), EC-1841.

Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтували та перевірці МОЖЛИЗ остея і доцільності вивчення текстових, графічних та музичних редакторів на комп'ютерах типу ШМ студентами вищих навчальних закладів; формуванні навичок користувача ПК.

Теоретична значимість дослідження полягає в науковому обгрунтуванні, розробці та експершгєт'альти перевірці комплексу методичних засобів вивчення комп'ютерних редакторів студентами у процесі навчання.

Цршгагша. зштаніш» дослідження полягає у створенні і впровадженні в практику робота навчальних закладів:

- конкретних нетоднчинх рекомендацій викладачам щодо використання текстових редакторів Лексикон та WD, графічного редактора IMAGE_?2, музичного редактора MELODY в навчальному процесі,-

- створені ППЗ: PLAYER - музичний дем. ролік, DEMO -демонстрація » слайдовому ражиш меолеонків, ANIMA -

ашшщівш фрагмента.

Вірогідність та обгрунтованість отриманих результатів забезпечується методологією вихідних позицій дослідження, опорок» на фундамяотальні роботи педагогів, псвхомаів, вчеадах-методистів та досвід використання засобів НГГ в освіті іятт країн, відповідністю застосовуваних методів дослідження його кепі і завданням, кількісною і якісною обробкою результатів експерименту.

Апробація—і—вдроваджщша . результшю— дослід дпана-Експериментальна перевірка створеного комплексу мотоднчвш засобів вивчення: редакторів студентами здійснювалась протягом 1991-1995 років і охопила три етапи в СШ №12 ».Івано-Франківська, Івано- франків ському сільськогосподарському технікумі, курсах з підготовки спеціалістів для роботи на ПК та секретарів -референтів, Прикарпатському університеті ш.В.Стефаннка і впроваджена в навчальний процес цнх закладів та ряду шкіл Івано-Франківської області.

Основні положення і результати дослідження доповідались на конференціях, семінарах, виставках, конкурсах:

застосування засобів НГГ в навчальному процесі (Київ, КДГО ш.М.П.Драгоііанова, 1992 р.);

- міжвузівські наужово-пракгн’ші конференції (Івано-Франківськ, Прикарпатський університет, 1991-1995 рр.);

- звітна конференція НДГ педагогіки України (Київ, 1992р.);

- виставки досвіду вищих навчальних закладів щодо підготовки молодших спеціалістів Міністерства, сільського господарства та продовольства України (Київ, 1993 -

пауково-мотодшший семінар з питань

1995 рр.);

и

- конкурс Західного наукового цетру НАН України (Львів, 1995 р.).

Основні результати опубліковані в 10 роботах.

На захист виносяться:

1. Bscssdsos про те, що формування умінь вільно користуватись текстовими, графічними

родаїсторагш на комп'ютерах: типу ШМ кае стати наобхідташ компонентом процесу підготоюті снещалісгів, оскільки дає иозхлітість значно іюглнбїзггя теоретичну базу і носшнта пракптазу спрямованість результатів навчання за рахунок доступності комп'ютерних засобів для широкого кола користувачів, розвитку образного, творчого мислення, посилення шязф^нвшш: зв’язків, формувавші навичок

користувача ПК.

2. Комплекс методичних засобів ітавчивня комп'ютерних редакторів студентами, що включає методику формування умінь застосовувати текстові, графічні та музичні редактори на комп'ютерах галу ШМ, лабораторні роботи, ППЗ, практшсо-орієитовані завдання.

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, малюнків, списку основної вгжорЕстяігої літератури і додатків.

У вступі сформульовано проблему досліджшпя, обгрунговано актуальність теми, визначено об’єкт і првдьют, мету, гіпотезу і газданнг дослідження, положяпнп, що воносят&ся ка захист, ввхладепо наукову новизну, теоретичну і практичну звачнкіїсть, отримані в ході дослідження результати, їх вірогідність.

У пертому розділі "Стан і перспшхтш внгарЕстання нової інформаційної технології в опзта" нреакялізозаао стаи

Енкорисгакшг кошз'кда^ізої тшшолотй в освіті, проблеш? внкорЕстошш коьш'кугерів у навчальному процесі, викладено результат вгвчггня зарубіжної*) досвіду вшсоржггаввг коші'готзрів та комп'ютерної технології в освіті, на осеові аналізу исюса\ого-падагогі«ної літератури та пріїктвкної роботи розглянуті шшв модернізації оскіти на основі вккоршгганкя засобів інформаційної технології.

шфорюшйзщш - голОоавк гацрг: сумісної НТР. Освіта, є однією із головнях давав, яка забезпечує розгортання цього процесу в перспективі. Сусшльсгво, яке в» зуміє стати на шлжг інформатизації, ризикує базвздійво відстати від розкинутих країн, впасго в інформаційну залежність. Бід успіху розгортання програми інформатизації освіте в вайблшкяе десятиліття залежить майбутнє вашої країни в наступному тнсачолзтті.

Кохша випускник школи та вузу шшшн віти працювати з операційною егетакою (МБ 005), серпіотого оболонкою (Иогіоп Согшшикіег), тскстсешін, графйштш та иузнчішзда редакторами, електронними таблицями, свдггегшю ущшшшш базами дашк та вшта вшсорїістовуватн інша програмна забазпечєшщ.

Реалізація прозраісі коїш'ютеріюго ишгаашш втзявпа чимало проблем із&таріальгя-тсхнітаЕОГО, іготодкгшого й оргаїзгізацінЕаго забезпеченая. Ці яро&шшг доцільно розв’язувати з урахувагазша зарубшжого досвіду. Процес інформатизації освіта на кожна схохшовати з будь-якої окремо взгтої країни, необхідно враховувати фактори, які є стльшши дле всіх розвинутих країн. На заааштн гса очшвдиу популярність ПЕОМ в свсшах освіти різних країн світу, Езрозз'язшшк проблаи, тт'мзатзх з вшшрвегавшм комп'ютерної ішзееіаи в ваз’гааьшшу проносі, гцз досить багато.

ІЗ

Можна зробити такі висновки про ошогві шляхн модернізації освітд на основі шжсрггсганші засо^яв інформаційної тогкології:

- оснастити вівташа закладв тсжліжок», суздсшяо з коші'іотерамн тішу ЮМ;

- матеріальною базою вякорЕстешня засобів ГГ з осзіті повинні стати потужні (бажано на шшш віж 32-розрадга) комп'ютери, обладнані сучасною периферією та графі'шою операційного систаою типу ОБ Маешіоеїі або Штйо'иге;

- кількість твхшчша засобів ковшша бути достатньою для 2 аштенатшвого (а по єшзодшвого, як зараз) гшшрздггавня иа урехах і в иоз&урочвий час;

- аивченна повинно спиратись на сшндально розроблені педагогічні програма;

- 11113 Хіазлниі розроблятись КОЛеЗСШВвМВт ДО ШСШЕ входять як іірогршісгн-іфофвсіонаАН, таж і спеціаліста з відповідної предметної галузі, нетоднсга, психолога, дизашшрн;

- ГТПВ позивні проходити таїні«шу і навчальні єхспортизя та бути добре дохуиентоваятш;

- вервиаст курс "Основи івфорі&нгакн та обчислювальної твзЕШн" в середні класи;

- покран^атк роботу з тдготовтш та пзрешдгогозіш лгЕслздачіа;

- шпчальва програна з шфорягатнтст ипнтдия надавати результатам навмання празптгатої зпачуїцс-сгі;

- курс інформанти псвдкст забезпечити набуття практичних шззсок робота з прнклэдвзш нротрвшнда ¡тбезштеетгаш, яз» обоз'язжгою е&ішчш засоби оярацшзакня тшстової та графкшш інформації;

- зусилля педагогів і науковців маг спрямовуватись на розробку і вдосконалення навчальних посібників, підручників, кеггодичннх рекомендацій.

У другому розділі "Використання прикладних програм у процесі підготовки користувачів персональних колш'к>тер1в" розглядаються загальні прзанцшш оволодіння основами комп'ютерної грамотності; описано розроблені в ході дослідзішвяш ППЗ та дано нетодичкі рекомендації щодо їх використання; викладено методику формування умінь у студентів застосовувати текстові, графічні І музичні редактори у майбутній професійній діяльності; наведені професійно спрямовані завдавші, лабораторні роботи; описано зміст і результати педагогічного експерименту.

З метою подальшого вдосконалення змісту освіти, відповідно до вимог сучасної методики та методології навчання, ми пропонуємо ехскершієш-альнпн варіант навчальної програми з курсу "Комп'ютеризація трудової діяльності" для навчальних закладів, який вимагає наявності комп'ютерів типу ЮМ або сумісних з ними.

Виминия курсу слід розпочати з розділу "Обчислювальна система", в якому розглядаються теми "Операційна система" та "Програма ГЧогІоп Соїшвашівг”. Можм зробстн висновок, що ці теми є основними, при вив чеша яких одержуються фундаментальні знания, вміння та навички робота на комп'ютерах типу ШМ і сумісних з шош, без яких неможливо працювати еа комп'ютері. На допомогу викладачам нами підготовлені методичні рекомгщдацгі (5), в розглядається

операційна і файлова системи персональних ЕОМ - М5 СОБ, робота з Иогіоп Саюпшшіег та робота з вбудованим в нього текстовим редактором, а також, деякі прикладні програми.

IS

Комплекс підібраних вправ дає можливість студентам засвоїти вивчений матеріал, а після виконання підсумкового завдання кожна оцінити їх роботу.

Слід зауважиш, що публімгцгг, в яких би висвітлювався матеріал про вивчення текстових, графічних і музичних редакторів в навчальному процесі, дуже мало. Б зв'язку- з цим вами розроблена методика вивчення редакторів, яка була апробована на заняттях в Івано-Франківському сільсшогоаіодврському технікумі, в Прикарпатському університеті на фізико - математичному та художяьо-ірафі>шому факультетах, в ОТІ №12 м.Івано-Франківська, па курсах з підготовки спеціалістів для робота ва ПК та секретарів -референтів; розроблені методичні рекомендації ва допомогу викладачам (6,7) та розповсюджені в усіх навчальних закладах Івано-Франківської області.

Проведена дослідження показало необхідність використання при вивченні редакторів лабораторних робіт та комп’ютерних програм. Цей недолік було ліквідовано, зокрема, були підготовлені лабораторні робота, які містили певні завдання та рекомєздації щодо їх виконання. Це сприяло засвоєнню матеріалу та набуттю навичок роботи з редакторами. Було розроблено 3 лабораторні робота з текстових редакторів Лексикон та WD, 1 лабораторну роботу - музичного редактора MELODY; 3 лабораторні роботи - графічного редактора IMAGEJ72.

В ході експерименту виявлено, що

- при вивченні текстового редакторе. доцільно продемонструвати приклади офорзйлвних документів з використанням різних шрифтів, виділень, підкреслень, побудованих таблиць тощо;

- при вивченні музичного редактора на першому практичному занятті доцільно показати музичні можливості комп'ютера. В зв'язку з цвм була розроблена демонстрацій іа програма PLAYER, яка дає можливість прослуховувати одну із запропонованих мелодій і одночасно прочитати інформацію про неї. Мелодії до програми підбирались таким чином, щоб охопити більшість жанрів музики та різні можливості комп'ютера;

- вивченая графічного редактора також доцільно розпочати з демонстрацій графічних можливостей комп'ютера, для цього була розроблена комп'ютерна програмна - DEMO, що демонструє в слайдовому режимі малюнки, а також підібрані програми з анімацішшми фрагментами, об'єднані каталогом ANIMA.

Матеріали дослідження дозволили виділити типові помилки, яких припускаються студенти при виконанні завдань.

В ході дослідження визначався рівень засвоєння матеріалу. Для цього ми використовували систему практико -орієнтованих завдань та їх аналіз, а також враховували не тільки правильність виконання, але й вмівші використовувати довідкову літературу, комп'ютерну допомогу та допомогу викладача. Завдання підбирались з практичною орієнтацією, вони допускали декілька варіантів розв'язку, що дозволяло проявляти індивідуальність.

Було виділено 3 рівня засвоєння матеріалу. Для визначення рівнів засвоєння матеріалу застосовувалися критерії їх сформованосіі, розроблені Б .Н. Осинсышю. До першого (найнижчого) рівня були віднесені ті студента, які погано засвоїли матеріал, на мозкуть поясняти роботу редактора і використовують його тільки під керівництвом викладача. До другого рівня - 1І, які розрають роботу редактора, але використовують його на повністю або на завжди свідомо. Третій

рівень - студенти розуміють і знають всі можливості редактора і вміють самостійно застосовувати його на практиці.

Експериментальна навмання студентів в 1993-1994 н.р. здійснювалось з використанням створеної методики формування умінь застосовувати редактори на основі празсгако-орієнтованих завдань. Рівень засвоєння матеріалу студентами (в %) представлено у вигляді діаграм по кожному редактору на рпс.1.

В експериментальному навчанні студентів в 1994-1995 н.р. крім створеної методики формування умінь застосовувати редактори ва основі практшсо-орієптоватіх завдань використовувались розроблені лабораторні роботи та створені демонстращшгі комп'ютерні програми. Рівень засвоєння матеріалу студентаьш (в %) представлено на ряс.2.

Необхідно зазначити, що використання розроблених лабораторних робіт та створених демонстраційних комп’ютерних програм, поряд із методикою формування умінь застосовувані редактори на основі практзко-орієвггованих завдань, що утворили комплекс методичних засобів вивчення редакторів, підвищило рівень засвоєння матеріалу студентами. Динаміка зміни рівнів засвоєння матеріалу студентами представлена на ркс.З.

Розглядаючи динаміку зміни рівнів засвоєння матеріалу студентами ножна відмітити, що у 12,6% студентів здійснився перехід на більш високий рівень. Разом з тим, не вдалося досягти того, щоб всі студенти виконали вимоги П-го і ІП-го рівнів. Але радує той факт, що кількість студентів із 1-им рівнем засвоєння матеріалу помітно зменшилась.

Для одержання об'єктивної картини, яка відображає вилив методики формування умінь застосовувати редактори на

оТ мети »

Ш Г р * ф і « в и А Р»М*»®Р 63 М у > я « * м &

--Е..1_А.»_»с.Т_о Р

Пі і її 1 Пі її » І Ціні І

Рис.1. Рівень засвоєння матеріалу студентами (І зріз).

Рис. 2. Рівень засвоєння матеріалу студентами (П зріз).

Ріаець

Рис. 3. Динаміка зміни рівнів засвоєння матеріалу студентами, результати навчання, тобто на рівень засвоєння матеріалу,

- -використовувався статксгтшш кретерш X •

«а - •

«в • .

«о . .

»в - .

іо . .

» • . .

В результаті було одержано експериментальне сгатшггадве значення Тв= 194,428 для рівня значимості а=0,05, жроттгпта значення статистики Тк=25,00 (ТВ>ТХ). Рівень достовіркості складає 95%. Різниця між рівнями засвоєння матеріалу студентами істотна, і більш ніж на. 95% зумоклена иикорпстангош коішлвкса методичних засобів вивчення редакторів.

Створені методика формування уніпь застосовувати текстові, графічні і музичні редактори та комп'ютерні програми демонструвались, обговорювались та оцінювались спеціалістами з ікфорцатшш, педагогами, пснхологаші, і одержали позягшжі оцінки на кафедрі шформатшш Прикарпатського університету, методичному хабіїкпі інформатики при обласному шетнтуїі післядшіломЕої освіти педагогічних працівників (м.Івано-фрашгівсьх), виставках досвіду вищих навчальних закладів Міністерства сільського господарства (м.Кшв), конкурсі Західного наукового центру НАН України (м-Львів).

Проведений експорикает підтверджує гіпотезу дослідження, що педагогічно обгрунтована систематична і щлеспразїопакв формування у студентів умінь застосовувати текстові, графічні і музичні редактори сприяє підвищенню рівня засвоєння матеріалу, прикладної зт.'яущосгі результатів навчання та забазпачує формування навичок користувача ГЖ.

Одержані результати дослідлшшгя засвідчують позггтшшнй вплив комплексу методичних засобів вивчення редакторів на рівень засвоєння матеріалу студентами. В ході експарпмеш'алькаї роботи було встанозлеію, що використання курсу "Комп’ютеризація трудової діяльності'' сприяло: розвитку зацікавленості до комп’ютерної техніки; формуванню навиків спільної роботи у студентів, що привяло до підвищення

результативності їхньої роботи; у студентів з'явилася: відповідальність і вимогливість ОДИН до одного.

У висновках висвітлено результати дослідження та визначено перспективи подальшої розробки проблеми.

На основі результатів проведеного дослідженим ножна зробити висновки, що використання текстових, графічних і музичних редакторів у навчальному процесі є необхідним кшшсгшгсі», дозволяє даачно поглибити теоретичну

базу і посилити практичну спрямованість результатів навчання, сприяє розвитку образного, творчого мислення, посиленню міхщредмеггннх зв'язків, формуванню навичок користувача ЕОМ, формуванню навиків спільної роботи у студентів, що сприяло підвищенню результативності їхньої роботи; у студентів з’явилася відповідальність і вимогливість один до одного.

Визначимо, що проведене дисертаційне дослідження поставило проблему подальшої детальнішої розробки та збільшення обсягу, тематики і методики курсу "Комп'ютеризація трудової діяльності" та розробки навчального посібника для вищих навчальних закладів.

Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в таких роботах:

1. Дудка Б.В. Способи організації профорієнтації в школах зарубігших країн // Сучасні тенденції розвитку педагогічної літератури в зарубіжних країнах.-К.;НДЇ педагогіки України, 1991.-C.56-5?.

2. Дудка В.В. Формування у підлітків готовності до творчої технічної діяльності з вЕзшрисгеишш ЕОТ // Бигорнстаинг сучасної інформаційної технології в навчально ыу процесі: Матеріали шжвуз. науково-пракгач. копф. -К. :І<ДШ11992. - С.221 -224.

3. Дудка О .М. Дудка В.6. Використання комп'ютера в навпалкно-виховхюму процесі школи // Взкорнставня сучасної інформаційної тохкології в навчальному процесі: Матеріали міжвуз. науково-практичної конф.-К.:КДГПД992.-С.227-231.

4. Дудка В.В. Дудка О.М. Інформаційні технології у зарубіжній школі // Нові технології н&зч&їшх і виховання у зарубіжній школі.-К.:НДІ педагогіки України, 1992.-С.48-49.

5. Дудка О.М., Васшшшші В.В., Дудка В.В. Використання операційної сшггемн М5 БОБ та програми Иогіоп Солгтввйвг у навчальному процесі: Мотодичві рекомендації. -У 4-х ч. -4.1. -Івано-франківсьвс: Прикарпатський університет, 1993.- 21 с.

6. Дудка В .Б., Дудка О.М. Робота з текстовим редактором: Методичні рекомендації. -У 4-х ч. -Ч.2.- Івано-Франківськ: Сільськогосподарський технікум, 1994.- 31 с.

7. Дудка В.В., Косах 1-М., Сорока В.М. Методика викладання

музичного редактора в навчальних закладах: Методичні

рези>меадації.-У 4-х ч.- Ч.З.- Івано-Франківськ, 1995,- 32 с.

8. Дудка В.В. Використання комп'ютерної технології у навчальному процесі: Свідоцтво // Виставка досвіду робота вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів Міністерства сільського господарства України. -К.,1993.

9. Дудка Б.В. Використання персональних комп'ютерів типу ШМ РС у майбутній професійній діяльності: Свідоцтво // Виставка досвіду роботи вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів Міністерства сільського господарства України. -К., 1994.

10. Дудка. В.В. Взкористапшс комп’ютерних редакторів у навчальному процесі: Свідоцтво // Виставка досвіду роботи вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів Міністерства сільського господарства України. -К., 1995.

Дудка В.Б. формирование умении у студентов применять кошшотерныв редакторы в будущей профессиональной деятельности.

Диссертации в веде рукописи на ссшшшга ученой степени кандидата педагогических наук во специальности 13.00.04 -профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Кбюі 1933. ■ * *'

Защищаются научное обоснованна необходимости в возможности изучений текстовых, графических и музыкальных редакторов па компьютерах типа ШМ в процесе подготовки пользователей персональних; компьютеров; комплекс

методических средств изучения компьютерных редакторов студентами.

Dudka V.V. Tha formation of students' skills to use the computer editors in the future professional activity.

The thesis in the form of the manuscript for a scholar degree of candidate pedagogical всівше by speciality 13.00.04 - professional pedagogics; Institute of Pedagogics and Psychology of professional education Academy of Pedago- gicol Sciences, Ukraine, Kyiv, 1995.

The scientific ground of the necessity and possibility of the study of textual, graphical and musical editors on the computers like IBM during the preparation of the users of personal computers; complex of the methodical means of the study of the computer editors by the students are defended.

Ключові слова: користувач персонального комп'ютера;

комп'ютер типу ШМ, текстові, грефгеш і кузнчні радаїсгорхі, комплекс иотодігшнх засобів, формування ум'