автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Социально-педагогические условия эстетического воспитания детей методами самодеятельного художественного творчества (на материалах театральных студий Крыма)

Автореферат диссертации по теме "Социально-педагогические условия эстетического воспитания детей методами самодеятельного художественного творчества (на материалах театральных студий Крыма)"

, і • МІНІСТЕРСТВО КУЛЬ'ІУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРИ

2 0 'і

На правах рукопису

Білий Леонід Кузьмич

Соціально-Педагогічні умови естетичного виховання дітей засобами самодІяльноТ художньої творчості

(на матеріалах театральних студій Криму)

Спеціальність: 13.00.05. - теорія, методика І організація культурно-освітньої діяльності

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ ІЯН4

Дисертаціє«) в рукопис:

Робота виконана в Київському державному інституті культури

Науковий керівник - доктор педагогічних наук Поплавський Михайло Михайлович

Офіційні опоненти:

Доктор філософських наук, професор - Сеиашко Олександр Миколайович

2. Кандидат педагогічних наук, доцент - Цимбалвк Наталя .4» кола! вна 1

Провідна організація - Сімферопольський державний

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.34.02 при Київському державному інституті культури /м.Київ, вул.Щорса, 36/

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного інституту культури /м.Київ, вул.Щорса, 36/ .

Автореферат розісланий " " 1994р.

університет

Захист відбудеться "21 " червня 1994р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Загадарчук Г.М.

(і

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРНІША ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність проблеми. В сучасній ситуації загострення загальної кризи, необхідність відродження і розвитку національних культур народів колишніх союзних республік СРСР, а нині суверенних держав, перед наукою і практикою постав завдання оновлення суспільства, свідомості та психології лвдей засобами культури, духовного і художньо-естетичного виховання. В цих умовах в життєво необхідний поиук нових можливостей в певних напрямах культури /зокрема в художньо-естетичній/ як універсальних засобах та механізмах існування людини.

Нова соціально-економічна реальність /перехід до ринкових відносин, розбудова правово! держави і формування громадянського суспільства тощо/ міняв ситуацію в культурі так, що ми можемо говорити про появу нової соціально-культурної ситуації. Поред а державними активізуються альтернативні громадські рухи в культурній сфері діяльності. Культурне життя стає складною, багатоукладною сферою діяльності. Вільне свободи отримують творчі колективи та особисті ініціативи, змінюються критерії та пріоритети соціальних цінностей. Деполітизація та радикальна зміна іде -логец в культурі висував пріоритет суспільно-естетичного виховання, актуалізації соціальної педагогіки, і соціологічжх аспект ів естетичного виховання. Конституюється нова галузь знання-соціо-логія естетичного виховання.

В зв’язку з цим формуються нові соціокультурні умови розвитку самодіяльної художньої творчості та естетичного виховання ді-тей?°створюоть підвалини для формування педагогічних умов. Виникав потреба дослідження соціально-педагогічнкх умов, які суттєво впливають на ефективність естетичного виховання. Особливого значення набував завдання розвитку особистості засобами мистецтва і самодіяльної художньої творчості, у тому числі дитячих театральних студій, ао і стає предметом нааого дослідження. Ця ідея набував нового змісту в зв'язку з реалізацією державної національної програми "Освіта" /Україна XXI ст./, в якій пріоритетним напрямком реформування виховання дітей визначене "Забезпечення високої художньо-естетичіої освіти і вихованості особистості ", а ■акож розробкою програми "Культура. Просвітництво. Дозвілля".

Набутий досвід театральних студій та колективів художньо!

.«о, іяльність Криму й інших областей України має свою специфіку,

V симулює пошук нових рішень' в естетичному вихованні.

В 90-ті роки естетичне виховання набуває рис національної амогіутності. Тому застосування системи багатонаціонального естетичної'«) виховання може бути реалізоване липе з урахуванням специфіки кожного регіону.

Новий етап виховання, що складається зараз, характеризується прагненням здійснити синтез наукового знання і практики, посиленням міжпредметних звнязків Особливо перспективним є взаємозв'язок-пелагогіки і мистецтва, художньо! творчості, художніх ганять, які' кристалізуються в системі художньої педагогіки, її галузевих розділів та мистецтва. Стрижневим змістом даної форми художньої практики в естетичне виховання у процесі розвитку художніх здібностей, творчих задатків і можливостей дітей та молоді.

Стан розробки проблеми. Важливо» передумоbod ефективності естетичного виховання є врахування соціально-педагогічних умов, які диференціюються в залежності від використання засобів.

Продовж віків, починаючи з глибокої давнини, проблеми естетичного виховання, особливо підростаючого покоління опрацьовувались в єдності з дослідженням соціально-педагогічнкх умов. Історична еволюція роді соціально-педагогічних умов естетичного виховання.розкрита в педагогіці, філософії, психології, а також значна увага звертається на те, як соціальні умови впливають на ефективність естетичного вихо ваніш / С.Д. Безклубенко, A.B. Луначарський, B.Î. Казепа, Г.В.Плеха-нов, К.Б. Соколов/.

Важливе методологічне значення для дослідження даної проблеми має теорія естетичного виховання як засіб гармонізації і соціалізації особистості, яка вивчається, як в естетиці, так і в педагогіці Л).У. Фохт-Бабушкін, U.В.Гончаренко, U.C. Коган, A.C. Иакаренко,

В.О. Сухомлинський/. ' .

Соціально- культурний контекст як фактор умов естетичного виховання дозволяє визначати детермінанти художнього розвитку особистості / І.А.Зязюн, О.Ф.Васильєв, Н.Б.Крнлова, М.Ф.Оісянников, Б.О.Станішевський, В.І.Чепелєв/. .

Проведено важливі дослідження соціальних умов естетичного виховання молоді засобами різних видів мистецтв /О.У.Фохт-Бабушкін,

Н.М.Корнієнко, О.Ц.Семашко/. Суттєві розробки місця і ролі естетичного виховання в системі культурно-освітньої роботи дозво-

- З -

лявть більш грунтовно бачити визначену проблему у контоксті сучасної соціально-культурної ситуації /С.І.Іконникова, О.С.Кар-гін, М.М.Поплавський, С.І.Смирнова/.

У світлі згаданого нами відг-начаеться, шо соціал_но-леда-гогічна природа та комплекс умов самодіяльної художньої творчості не знайшла необхідного висвітлення у сучасних дослідженнях. Тоцу при реалізації обраного напряжу дослідження ми, крім згаданих, спирались на методологічні розробки і ідеї тих авторів, які займались вивченням і ст орико-культурних та психологічних аспектів естетичного виховання /М. М.Бахтіиа, Л.С.Виготського, >,С. Каргікз та Інш./.

Разом з тим комплексний підхід, який притаманний теорії та методиці культурно-освітньої діяльності.полягає у синтезі цих підходів, функціонуванні їх у певній соціальній системі.

Таким чином, багатогранний феномен естетичного виховання маезначний творчий потенціал для дослідження проблеми соціально-педагогічних умов естетичного виховання в новій соціально-культурній ситуації. Висновки, до отримані при дослідженні учбово-виховної, творчої та духовно-практичної форм діяльності дитячих театральних студій, соціологічні дослідження, присвячені вивченню дозвіллевої орієнтації дітей, узагальнення досвіду проведення міжнародних, республіканських та регіональних фестивалів дитячих театрів, аналіз репертуару зразкових дитячих та народних театрів України та Кричу - все це створює конструктивні передумови для осмислення самодіяльної художньої творчості як феномену, то має соціально-виховну природу. Разом з тим,недостатньо розробленими, на нашу думку, залишаються питання визначення змісту та ефективності соціально-педагогічних умов естетичного виховання васобами самодіяльної театральної творчості дітей, визначення їх ролі, пріоритетів, змісту та форм діяльності в системі культурно-дозвіллєвих закладів в новій соціально-культурній ситуації.

Важливою передумовою успішності даного дослідження е врахування всього контексту художньо-творчої діяльності. В ньому враховуються не тільки об'єктивні /соціальні, культурні та ін./ умови, а й такі, які створюються творчими зусиллями педагогів. Тоцу темою дисертаційного дослідження обираються соціально-педагогічні умови роботи дитячих театральних самодіяльних студій. Об"скт

дослідження - художня самодіяльність у формі дитячих театральних студій. Безпосередній предмет вивчення - педагогічні умови та їх вплив на естетичне виховання дітей в театральних колективах.

Нк показано в дослідженні, суспільно організовані форми прилучання до світу прекрасного дітей охоплюють 15,1% від загального числа учнів середніх шкіл в Криму і відповідно 15% в Україні в цілоцу. Наслідок цього - 84,955 дітей та підлітків, не займаються систематично художньою творчістю?*е свідченням значних резервів. В той же час заклади культури, які покликані розв"язува-ти це завдання, працюють з недостатнім навантаженням, маючи ліміт незайнятого часу порядку 705?.

Мета дослідження. Здійснити аналіз естетико-виховної природи соціально-педагогічних умов самодіяльної художньої творчості в цілоцу, та дитячих театральних студій зокрема, як підгрунтя розробки системи естетичного виховання дітей та юнацтва в Автономній Республіці Крим.

Для досягнення цієї мети у дослідженні визначаються та ви-ріщуються наступні завдання:

- проаналізувати історико-культурні, статистичні та соціологічні тенденції розвитку самодіяльної художньої, в тому числі театральної творчості;

- дослідити особливості соціально-педагогічних умов естетичного виховання дітей засобами театральних студій;

- узагальнити і систематизувати досвід естетичного виховання засобами театру, виходячи з опрацьованих нами принципів соці-альночіедагогічних умов;

- визначити шляхи та критерії підвищення ефективності естетичного виховання дітей, враховуючи національно-культурну специфіку Криму і реалізації розроблених культурних програм.

Методологічну основу дослідження визначає сформульована у сучасній філософській, соціологічній, педагогічній, психологічній та суміжних науках концепція мистецтва як засобу естетичного та духовного розвитку особистості, принципів теорії і методики культурно-дозвіллєвої діяльності. '

В зв'язку з особливостями темі в дослідженні використовуються принципи комплексного підходу, базову основу якого складав концепція естетичного виховання як засобу гармонізації і соціалізації особистості, з урахуванням досвіду педагогічних досліджень.

досягнень соціології культури та естетичного виховання.

Для розв"язання поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: педагогічні спостереження; соціологічні методи/опитування, . інтерв"ю, контен'йіналіз, системний аналіз статистичних даних, архівів/; педагогічний експеримент. В роботі також використовується широке коло поточної документації, ана-

ліз репертуару театральних студій. При безпосередній участі автора було проведено соціопедагогічне дослідження спільно з ВЦДІ мистецтвознавства "Естетичні погреби населення Криму та соціо-гіедагогічні проблеми їх реалізації", яке дозволило визначити со-ціокультурний контекст естетичного виховання засобами театрального мистецтва.

Об"ектом дослідження були учасники художньої самодіяльності в цілому і дитячих театральних студій яг<рема; предмет дослідження -соціально-педагогічні умови естетичного виховання дітей засобами самодіяльної художньої творчості.

В основу дослідження було покладено гіпотезу, про формування ' У новій соціально-культурній ситуації, яка виникла в умовах посткомуністичного суспільства, нових соці-

ально-педагогічнюумов естетичного виховання, які повинні бути визначені шляхом їх осмислення в контексті концепції нової культурної стратегії Криму та України, складовою частиною якої е ідея пріоритетності' естетичного розвитку населення республіки.

Наукова новизна дослідження. Соиіально-педагогічні умови виховання дітей засобами самодіяльних театрів розкривають новий аспект естетичного виховання як окремого відгалуження теорії та методики кульгурно-совігньої і дозвіллеяог діяльності . .

Цей напрямок дослідження конкретизується у наукових положеннях, які мають новизну і виносяться на захист:

- розглядається система соціально-педагогічних умов естетичного виховання засобами дитячих театральних студій в контексті нової соціокультурної реальності;

- доводиться педагогічна доцільність та ефективність раннього естетичного виховання дітей, починаючи з 3-х річного віку, використовуючи, як провідну методику, театральну гру;

- вперше проведеіР всебічний аналіз ефективності естетичного виховання дітей в учбово-виховному закладі нового типу

/Євпаторійському дитячому театральному комплексі/ та соціально-педагогічний аналіз досвіду самодіяльної художньої творчості дітей р і 3J1 груJ|'x°]?сярми використання соціально-педагогічних умов естетичного виховання дітей засобами самодіяльної художньої творчості і вводяться в Комплексну програму основних напрямків розвитку культури Криму у період до 2005 року та розроблену за участю автора концепцію естетичного виховання дітей у Республіці Крим.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає у тому, що одержані результати конкретизують функціонування у категоріальному апараті теорії та методики культурно-освітньої роботи такої категорії, як соціально-педагогічні умови естетичного виховання дітей.

Теоретичні висновки та узагальнення денного дисертаційного дослідження можуть служити методичною основою практичної роботи по удосконаленню та реорганізації і оптимізації діяльності мережі культурно-освітніх, позашкільних і дозвіллевих закладів.

Матеріали дисертаційного дослідження моадгть бути використані в науково-дослідницькій роботі, а також у вузівському курсі теорії та методики культурно-освітньої роботи.

Апробація роботи. ОсновнПіоложення дисертації обговорено і схвалено на кафедрі історії і теорії культури Сімферопольського державного університету. Результати дослідження застосовуються в навчальній програмі Кримського гуманітарного коледжу на відділенні культури. Рекомендації, сформовані на основі дослідження, відображені у 20 законодавчих і директивних документах державних органів Криму і України: І.Комплексній програмі основних напрямів розвитку культури Криму в період до 2005 року. 2. Концепції розвитку культури Криму. 3. Концепції цільової державної програми України "Культура. Просвітництво. Дозвілля". ^Концепції розвитку культури м.Євпаторії та ін.

Ідеї дисертації апробовані в наступних виступах і доповідях: "Концепція розвитку культури Кричу"-на обласній науково-практичній конференції в м.Сімферополі 30,09.89 р.; "Морально-естетичне виховання молоді" - на республіканській науковій конференції в м.Ядті 27-29.09.91 р.; "Національні та інтернаціональні фактори В культурному житті Крицу і перспективи їх розвитку" - на республіканському симпозіумі "Культура народів України: проблеми збере-

жєніія і розвитку" м.Київ, 02.10.92 р. j "Народна творчість як фактор духовного розвитку народів Криму" «.Сімферополь, 26-28.04.

1993 р. та ікиі.

2. Структура і основний зміст дисертації .

Дисертація складається з вступу, двох розділів, шести параграфів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг побо-ти 143 сторінок машинописного тексту /126 сторінки основного тексту і 17 сторінок бібліографії: 242 назви/.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної проблеми та науково-практична цінність теми дисертації, викладається мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, а також положення, винесені на захист; визначаються гіпотеза, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження.

У пераюму розділі роботи - "Соціально-педагогічні основи естетичного виховання засобами самодіяльної художньої творчості" обгрунтовуються методологічні та теоретичні засади дослідження зазначеної проблеми. Виходячи з культурологічних 3acaflf ■зстетичнв виховання розглядається як складова частіша художньої культури, ях форма гармонізації соціуму, соціалізації особистості. Розглядаючи логіку формування теорії естетичного виховання,автор звертає увагу на культурологічний аспект проблеми d історичному і сучасному контексті. /Бо мистец тво за Сухомяинським В.О. - це час і простір,у якому живе краса лвдського духу"/. Естетичне виховання трактується в широкому історико-теоретичноиу та прикладному аспектах як засіб гуманізації лидиіш. Викладені у дисертації дані свідчать про те, во соціально-педагогічні умови естетичного виховання людини досліджуються впродовж значного історичного часу.

Естетичне виховання розглядається як система формування суб"вкт - об"єктного відношення до дійсності. Особливу роль тутви-конувть естетичні погреби, які в основою естетичних відносин, на базі яких розгортаються і набувать реалі іційного змісту ін-иі еістетичні категорії: естетичні емоції, почуття, судження, смаки .

Принципово важливим в те, що об'єктивно виділяються три взаємоповмязані і взавмомотивовані рівні естетичного виховання;

І/ науковий; 2/ Інституціонально- державний; З/ практичний, який включає в себе також діяльності культурно-освітніх та позашкільних закладів. Такий підхід в зв'язку з інтегрованим характером естетичного виховання і специфікою мистецтва створює можливості вивчення даного предмету методами багатьох наук: педагогів, психології, соціології. Особливе значення для мети нашого дослідження має розгляд естетичного виховання в системі соціальної педагогіки, з опоров на досвід соціоестетичних досліджень, на теорію і практику культосвітньої та дозвіллєвої діяльності. В зв'язку з цим особливого значення для нашого вивчення набуває педагогіка художньої діяльності.

По різному складались відношення владних структур до естетичного виховання населення у нашій країні. Не дивлячись на деякі успіхи у постановці та вирішенні даної проблеми / у 20-ті, 60-ті, кінець 80-х років/ естетичне виховання не включалось в склад головних напрямків комуністичного виховання населення колишнього СРСР.

Але глибокі зміни у державному та суспільному житті на початку 90-х років, призводять до необхідності розробки та реалізації нової культурної політики. У нерозривному зв'язку з цими явищами змінюються роль і місце естетичного виховання, що знаходить юридичне закріплення в " Основах законодавства України про культуру", де стверджує,що "Держава гарантує здійснення естетичного виховання громадян...". Конкретним розвитком законодавчих положень /зокрема ст.І5 "Естетичне виховання"/ є проект "Національної державної комплексної програми естетичного виховання". Такий державний підхід до естетичного виховання сприяє на практичному рівні реалізації програми культурного та художньо-естетичного виховання наделения, особливо дітей.

Історико-культурне вивчення питання становлення народної творчості дав підстави до висновку, що' в останній чверті XIX століття на основі фольклору виникає якісно нове явище - художня самодіяльність. його початок відзначається появою в Росі! і Україні організованих художніх гуртків, театрів, хорів, оркестрів.

Художня самодіяльність пройшла складний шлях визнання в суспільній свідомості, долаючи відкриті заборони та утиски з боку владних структур царської Росії та певну однобічність їх розвит-

ку в радянські часи. В останні роки, на дивлячись на наявність помітних суперечностей у цій сфері культурного життя, самодіяльна художня творчість населення України користується правовою, політичнеє та економічною підтримкою з боку держави. Одним із останніх проявів цього е здійснення розробки комплексної державної програми "Культура. Просвітництво. Дозвілля", у якій всебічному розвитку народної творчості надається пріоритетного значення, хоча в практично^ плані в її розвитку існує багато організаційних, матеріально-технічних та кадрових проблем. _

В розділі висвітлюється основна категорія дослідження "соціально-педагогічні умови естетичного виховання", як комплексна проблема естетичного виховання, яка передбачає обов'язковість активної самостійної участі суб'єкту в різноманітних формах художньої самодіяльності, в тоцу числі у дитячих театрах, на вивчення досвіду яких звертається особлива увага у нашому дослідженні.

Соціально-педагогічні умови мають багаторівневу структуру, зміст та обсяг. Вони створюються та функціонують в маЬітабах усього суспільства в плані сприяння естетичному вихованні) і грунтуються на встановленому рівні соціально-естетичних відносин. На першому рівні ці умови можуть бути економічного, правового, культурного, освітнього, організаційного характеру. Другий рівень

- це умови специфічні: розвитку мережі культурних закладів, наявність кадрів, науково-методичне, репертуарне забезпечення. Третій рівень - це рівень художнього середовища і художнього життя людини. Всі вони грунтуються на сфориованності соціально-естетичних відносин, на рівні художньо-естетичної свідомості і діяльності. П'ятий рівень цієї системи - це створення педагогічної та естетиковиховної ситуації.якл забезпечується рівнем майстерності педагога. Загальна структура соціально-педагогічних умов набуває регіональних особливостей & умовах Криму в цілому і в кожному його регіоні зокрема. .

Введення категорії соціально-педагогічних умов дає змогу поставити низку проблем, розробка яких дозволяє ширше охопити закономірності та специфічні особливості розвитку дитячої художньої творчості в Кричу. Одна із ці« проблем полягає у вивченні індивідуальних особливостей естетичного виховання дітей, ио виникають під впливом національних, культурних, історичних та еко-

- 10 -

логічні« особливостей регіону. З цією метоп визначаються три основних рівні розгляду проблеми: І/ суспільний; 2/ соціальний; З/ культурологічний. Однією з принципових вимог до соціально-педагогічної системи естетичного виховання е те, що вона повинна відповідати обгрунтованим нами критеріям цілісності, комплексності та ефективності.

В роботі розкривається, ідо дитячі театральні студії виконують важливу суспільну функцію формування естетичної свідомості, підвищення художніх смаків, потреб і запитів до такого рівня, який зумовлює можливість кожній особі, реалізувати свій творчий потенціал. В зв’язку з цим соціально-педагогічна система естетичного виховання орієнтована не лише на окремо взяту особу, а на більш широке охоплення соціуму, починаючи з мікрогруп< і закінчуючи населенням районів, міст, регіонів і республіки вцілоиу. Вона набуває рис макросоціального характеру державної культурної стратегії. Така система складається із синтезу естетичних, педагогічних, соціологічних і психологічних знань, який довволяе визначити якісно нові характерні.риси досліджуваного об"вкгу у досягненні стратегічної мети розвитку художньої самодіяльності - стати "народною академією естетичного виховання" /В.Ф.Передерій/ в нових соціально-культурних умовах.

У другому розділі "Розвиток соціально-педагогічних умов естетичного виховання дітей і підлітків засобами самодіяльної художньої творчості, виходячи з сутності категорій "духовно-практична діяльність", "естетичне освоєння дійсності", взае'*озв"яз-ків естетичного і етичного, визначається специфіка естетичного виховання засобами дитячої театральної самодіяльності. Розкривається виховне значення самодіяльного дитячого театру, його різних видів і жанрів, як засобу формування естетично розвиненої особистості. Як показують наші конкретні соціологічні дослідження^ естетичне виховання засобами театру в найбільш ефективним і дієвим у порівнянні з ігаїими вадами мистецтва-

Виходячи з аналізу досвіду розвитку колективів самодіяльної художньої творчості в Україні та Криму за останні 15 років, ми дійшли до висновку, що в данному напрямку культури склалась суперечність і,не зважаючи на значний естетико-виховний потенціал театрального жанру, він не набував бажаного розвитку, а навіть пав тенденцію загального скорочення гуртків та учасників в них.

Не дивлячись иа те, що ідея "дитячого педагогічного театру" виникла ще за часів Києво-Могилянської академії, практичної діяльності С.Потоцького, її оновлення відбувається надто повільно.

В зв'язку з пошуком оптимальних соціально-педагогічних умов естетичного виховання.вивчається досвід роботи дитячих театрів та центрів естетичного виховання в містах Євпаторії, Феодосії, Красноперекопську, Бахчисарайському, Сакському та інших районів Криму. .

В цьому розділі проаналізовано результати соціологічних дослідясень, проведених в Криму в І990-І99І р. В ходг соціологічного дослідження вивчалась структура дозвілля населення, та оцінка ним ефективності роботи закладів культури. Так з"ясовано, що серед занять иколярів,пов"язаних з художньою культурою, провідне місце займає відвідання кіно, прослуховування музичних записів і читання художньої літератури. При цьому кіно, компанії друзів, телевізор і музичні записи - зібрали більш 405С відповідей. В той же час відвідання театрів, концертів, музеїв і виставок, а також аматорські заняття різного рсду, в тому числі і мистецтвом, посідають у иколярів Криму останні місця - 10 по 14.

Викликає серйозну тривогу істотна деформація структури вільного часу, особливо у школярів старшого і середнього віку. Склався специфічний стереотип проведення дозвілля, до характеризується одноманітністю форм діяльності, схильністю до легких, доступніших видів проведення часу, розважальної спрямованості, то н^&прияє оптимізації духовного розвитку людини.

Як показано в порівняльному аналізі, дітей, котрі беруть участь в гуртках або факультативах, безпосередньопов"язаних з мистецтвом, порівняно мало / 7,1л/: причому, наймение їх школах великих міст /3,5%/.

Не розв"язується ця проблема і державними закладами культури та позаикільного виховання. В цьому переконують дані опитування, де активні форми і заходи, пропоновані закладами культури і мистецтва, мають вдвічі менший попит серед школярів.

В аналізі соціально-педагогічних умов звертається увага на заняття мистецтвом поза школою, відвідуваність закладів художньої культури, ставлення иколярів до різних видів мистецтва і до предметів естетичного циклу пнільної програми. Важливе місце в орт-

иізації соціально-педагогічних умов і пошуку їх оптимальної структури мав аналіз конкурсу народних театрів - учасників Ш Всесоюзного фестивалю народної творчості, який було проведено 4-ІІ квітня 1990 .оку в м.Сімферополі, у програмуванні і вивченні якэго брав участь автор. '

Вихідними в аналізі педагогічного процесу є бачення таких функцій театральних студій: розвитку, збагачення та зміцнення естетичних почуттів., інтелекту, здатності творити за законами добра і краси. В дан ому разі звертаємо увагу на вивчення внутрішніх педагогічних умов естетичного виховання в дитячих

театральних колективах,працюючих в міському та сільському соціальному середовищі: Євпаторійських ДГЦ, ТЮГ, зразкового дитячого театру Геройського СШ Сакського, театру ляльок Долинівського СБК Бахчисарайського районів.

Особлива увага звертається на розгляд соціально-педагогічного експерименту, проведеного в Євпаторійському дитячому театральному центрі "Золотий ключик", створеного в 1987 році, роботу якого проаналізовано до 1994 року. Підтверджується на практиці доцільність залучення до театру дітей 3-річного віку, а не з 6-7 років, як прийнято у відомому досвіді. По-перше, у сучасній міжнародній віковій періодизації 3—річні діти віднесені до першого періоду дитинства. По-друге, в цьому віці дитина /в більшості випадків/ твердо стоїть на ногах, володіє іншими руховими навичками, прийомами, які піддаються просторовим і ритмічним діям. По-третє, у дитини розвиваються активні голосові і мовні задатки дієвої людської психіки, що створює передумови для спілкування і повідомлення. •

В зв"язку з цим художньо-педагогічний процес у ДПЦ умовно поділяється на два взаємозв'язаних цикли: І/ передестетичний або підготовоч-о-естетичний; 2/ безпосередньо естетичний. За цими критеріями розподіляються навчально-вікові групи театру. З пріоритетом змісту першого циклу побудована система занять у підготовчих групах, де залучаються діти дошкільного віку від 3 до 7 років. Таких груп в ДГЦ - 7 - 300 осіб. За програмою другого циклу з 7 до 15 років - працюють акторські групи - 200 осіб. Кожен цикл характеризується як за змістом, так і за формою специфічної програми навчально-виховної роботи.

Перший схематично побудовано так: педагог - система художніх мікрообразів - дитина. Другий цикл вже складається із значно

- ІЗ -

більшої кількості компонентів: твір мистецтва /казка, дитяча п"еса/ - педагог /режисер/ - художньо-творчий процес /робота над роллю, репетиції/ - виконавський акт - гладач. Отже,другий цикл, шо охоплює п"ять років занять у студії, являє безпосередньо художньо-педагогічний процес естетичного виховання учасників дитячого театру. Кінцева мета навчально-виховного процесу в театрі-студії досягається,на відміну від інших умов і форм естетичного відношення, за рахунок специфічної взаємодії таких факторів, як цілеспрямована педагогічна діяльність керівника студії, активне сприйняття художнього твору і художніх образів учасниками театральної студії та безпосередньої творчої діяльності.

Навчально-виховна робота Д1Ц розглядається як комплексна система в едності змісту, форм і методики навчання, побудована на принципах гри і диференційованого підходу до кожної вікової групи. Велика увага приділяється, порад з театром, іншим видам мистецтва - музиці, співам, танцям, живопису, які викладаються високо-професійними фахівцями.

Основним дієвим фактором естетичного виховання в театральній студії є репертуар. В Євпаторійському ЯГЦ створено 14 вистав, серед яких відзначено: "Золотий ключик" О.Ц.Толстого, "Голий король" Є.Шварца, "Червона тапочка" Ш.Перро, "Кішчин дім"

С.Маршака та інші. Отже, в репертуарі вдається поєднувати фольклор, класику і сучасні твори, що створює сприятливі умови для розвитку різноманітних естетичних смаків дітей.

Багаторічний досвід показує, шо театр має необхідний потенціал художньо-педагогічних засобів для формування надійного "компасу" у багатоплановому і неоднозначному соціальному світі

і,насамперед,у сфері художніх цінностей. За допомогою властивих форм у надзвичайно важливий період ліздського життя - в дитинстві - створюються основи механізму ціннісної орієнтації індивіда у сфері справжніх моральних ідеалів і хибних аморальних аномалій, розширюється безпосередній спектр уявлень про прекрасне і такий його істотний бік, як творчість.

Висвітлюється проведений в 1591 році перший Міжнародний дитячий театральний фестиваль "Євпаторія-9І", який став лабораторією культурного обміну і взаємозбагачення художньо-педагогічного досвіду керівників дитячих театрів різних країн, у тому числі Західної Європи і США.

Різноманітність трактувань ефективності естетичного • віковаїшя відображає: неоднозначність самого потття-. "Ефективність" у свідомості дослідників як щодо предмета і суб"єкта естетичного виховання, так і дода процесів, які забезпечують естетичні відносини га ьзазмовплив.

В роботі наведено п"ять напрямків, які могли б служити змістовної) основою пошуку к{итеріїв підвищення ефективності естетіг-«ного виховання, серед яких однією з умов є планомірний розвиток відновим "Митець - публіка" в процесі створення художніх творів, а також беспосередньо і за допомогою засобів масової комунікації контактів з мистецтвом. Ця ідея інтерпретується в дієвому аспекті стосовно теми, де в реальній взаємодії учасники художньої самодіяльно сті мають стосунки не безпосередньо з самим художником, а з творами професіональної та народної художньої культури,Виконуючи різні ролі в процесі непрофесіональної творчості, учасник художньої самодіяльності • виступає не просто як пасивний спостерігач, а є активним , суб"єктом у процессі створення, освоєння і пропаганди художніх . творів. Естетично-виховний ефект-такого активного освоєння досить високий, позитивним підтвердження цьому е плідний досвід творчої та учбово-виховної роботи І6& народних та зразкових самодіяльних театрів України і Криму.

Серед шляхів підвищення ефективності естетичного виховання в нових соціально-педагогічних умовах обгрунтовуються: посилення інтенсивності творчої та художньо-виховної роботи у дитячих театральних гуртках; правове, економічне та організаційне забеспечення діяльності культурно-дозвіллєвих закладів; структурна реорганізація і поглиблення кординації між культурною і освітньою сферами діяльності; підвищення професійної майстерності кадрів; обов'язкове врахування регіональної та національно-культурної специфіки.

Повитивне значення для підвищення ефективності естетичного виховання має реформування закладів «світи та культури, зокрема створенні 1991 році на базі будинків піонерів 24 районних міських будинків дитячої художньої творчості, 16 центрів культури і дозвілля.

В процесі створення соціально-пелагогічних умов естетичного виховання важливого значення надається відродження

нагальних культурно-виховних традицій. Цьояу епркяо гроведення /починаючи з 1989 року/ республіканських фестивалів творчості народу Криму відзначається що в них беруть активну участь представники усіх національно-культурних груп населсіпія: українців, росіян, кримських татар, вірмен, болгар, грзхів, білорусів, німців, євреїв та ік. Проведення за участе авторі п'яти республіканських фесткв&лів дає підстави відзначити кількісні та якісні зміни у структурі самодіяльної творчості /зокрема, створення у 1993 році 300 коіих гурти і я та приссо'тге! < звання "народний" та "зразковий" 86 колективам/. ’.

В результаті дослідженім досягнуто принципово вадливого висновку щодо органічної єдності соціально-культурних, соціально-педагогічних і художньо-педагогічних рівнів. Тому принцип подіймо єдності включається як базовий при розробці програм подальшого розвитку самодіяльної художньої творчості в Криму. Перспективи робіл вбочавться у втіленні цих висновків у програмній розробці розг.ггку культури Криму і програму єстетичіїого виховання. •

Принцип врахування особливостей соціально-педагогічних уиов, на ная погляд, доцільно брати до уваги в процесі роботи по модернізації кільгурно-дозвіллєвот иережі, ар пророцнться ’Ч"' ■ ■ ством культури Крииу.

У заключенні тако* викладаються основні напрямки комплексно? програми естетичного виховати /Проективний з разок 1991 року/.

По темі дисертації опубліковані наступні роботи:

1. Про концепцій розвитку культури в Криму // Обласні науково-практична концепція "Діалектика розвитку мітааціональт« відносин в СРСР в сучасних умовах".. Тези доповідей.-Сімферополь, 1969.-С. 8-12

2. Корально-естетичне виховання молоді в Кримській АРСР // Республіканська науково-практична конфорекпія "Молодь.

Духовність. Книга Тези доповідей.- К.: Державна бібліотек:« України для юнацтва, Інформаційний Озлетень, вип.2, 1992.-е. Ь-і

3. Комплексна програма основних напрямків розвитку культури в Кримській області в період до 2005 року/ в співавторстві/. - Сімферополь, 1990. - 1,5 др.л.

4. Потребують оновлення // Бібліотека. *-9^10. - к.,

1992. - с.6-10.

5. Народна творчість як фактор духовного життя народів Криму // Матеріали республікансько! науково-практичної конференції "Культура Криму на межі двох століть: кінець XIX - початок XX ст.ст." - Сімферополь, 1993. - 0,3 др.л.

6. Мистецтво, народжене життям // Із досвіду роботи самодіяльних колективів Республіки Крим. - Сімферополь,

1993. - 1,75 др.л.

?. Концепція державної програми "Культура. Просвітництво. Дозвілля’' /за участо автора/. - К., 1993. - І др.л. -

8. Відродження культури кримських греків в контексті програми розвитку культури народів Криму // Тези міжнародно? науково! конференції "Україна - Греція: історія та сучасність". - К., 1993. - С.ІІ-І4.

9. Відродження духовності, культури, багатовікових національних традицій народів Криму // Матеріали наради

а питань повернення в Україну культурних цінностей. Вип.З.

- К.: Національна парламентська бібліотека України, 1994.

- с.8-12.

Друк. ІПК ПК. Зам.-^’Тир. /0О