автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Роль рефлексивного потенциала группы в активизации творческих способностей учащихся

Автореферат диссертации по теме "Роль рефлексивного потенциала группы в активизации творческих способностей учащихся"

РГ6 ОА

ЛКЛДРШЛ ПГДХГОПЧИНХ И\УК УКРЛППЇ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ

Па пр;ііілх рукопису

НАЙДЬОНОВА Лїооог, Антонівна

РОЛЬ РЕФЛЕКСИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРУПИ В АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

Спеціальність 19.00.01 — загальна психологія, ісгорін психології'

А В 1 О Р Е Ф Ь 1» Л 1

дисертації на здобуття наукопого ступеня кандидат психологічних наук

Київ — 1003

Робота виконана в Інституті психології Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: кандидат психологічний наук с.н.с. СМУЛЬСОН М. Л.

Офіційні опоненти: доктор психологичшіх наук,

доцент ЧНППЛР.ВА II. Б. кандидат психологічних наук, доцент КИРИЛЕНКО Т. С.

Ведуча організація: Харківський державний університет

ім. О. М. Горького

Захист відбудеться 20 вересня 1993 р о 14.30 на засіданні спеціалізованої ради К113.01.01 п інституті психології Академії педагогічних наук України за адресою: 252033,

Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна познайомитись в бібліотеці Інституту психології АПН України.

Автореферат розіслано 19 серпня 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат психологічних наук М. І. АЛЄКСЄЄВА.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

' Актуальність нашого дсслідмніш визначається високим запитом суспільства на тЕорчий підхід, орієнтований на переосмис-яоння минулого досвіду, переборення негативних стереотипів 1 створення нового способу виходу із сирокого кола ситуацій: ВІД

вирішення протиріччя мій прогресоц індустрії і екологічним бз-ла'нсом планети до таких інтимних і особистих психологічних проблем, як переборення критичної ситуації, пов'язаної іа зміною професії, коли багато чого залежить від готовності дорослої людини .реалізувати позицію учня. Провідні психології (О. В. Брушшюький, О. М.1!атржін, В.ОД5оляко, П. Я Пономарьов,

0.к. Тихомиров таін.) ввертаються до проблематики творчості, як найскладнішої області психологічної науки, яка потребує вивчення не тільки свідомості, але й несзідомого, не тільки вербально-логічної, але й наочно-образної складової творчого процесу. Це демонструє актуальність проблеми посуку засобів активізації творчих здібностей. •

Зростає також у наукових колах (ктерэс до вивчення різних типів рефлексії, як такого психологічного механізму, який забезпечує переборення стереотипів, щр заважають творити (1.11 Семенов, і.с. Ладенко, С. Ю.Степанов, Е К Зарецький, 0. Е Советов, И І. Найдьонов, Л.В. Григоровська), підкреслюється, вр рефлексія відіграє важливу роль а організації спільної діяльності (Г. п. Еедровицький, 0.С. Анісімов) і виступає ланкою опосередкування впливу спільної діяльносте на становлення пізнавальної дії у учасників (В. В. Рубцов), Значимість спільної діяльності' і спілкування для розвитку особистості Щїї здібностей відмічають відомі психологи (К.А. Абульханоьа-Олзвс ька. г. и. Андр~єева~~

М. Л Воришевський, а О. Бодзльов,! _0. & Циричуі«, б. Д. Маргуліс,

0. Е Петровський, тві іН. )•

Питання про роль рефлексивного потенціалу групи, який складається із індивідуальних внесків суб'єктів рефлексії і їх взаємодії актуальне саме сьогодні, коли знімається тиск "колективістичної" ідеології в психологічній науці. Пэревадаиня спільної форда діяльності у багатьох сферах практики, в тому числі і в навчанні, загострює актуальність проблеми вивчення впливу рефлексії групової роботи на творчі здібності ї-чніе.

Об'єктом нашого дослідження виступай процес індивідуального і спільного переборення проблемно-конфліктних■ ситуацій,, які

■ - г -

погребують творчого вирішення. •Предметом е рефлексивний потенціал індішдів і створених із них груп в аспекті їх актуалізації, взазмовпллву 1 зв'язку з результативними характеристиками творчості.

Мета дослідження: розкрити закономірність зв’язку рефлексивного потенціалу групи з активізацією творчих здібностей партнерів, виділити такі характеристики рефлексивного потенціалу групи, шр забезпечують активізацію індивідуальних творчих здібностей у групі і їх зростання при • виході партнерів із сушстної творчості. . '

Гіпотеза дослідження: рефлексивний потенціал Групи опосередковує вплив сумісної творчості і;а індивідуальні творчі здібності учасників. Активізація творчих.здібностей всіх учнів при переході бід-групової до індивідуальної творчості забезпечується прогресивними процесуальними і контекстуальними характеристиками рефлексивного потенціалу групи, які виникають при рефлексії кошш із учасників свого індивідуального вшску на фіші цілісного групового продукту і внесків інших партнерів.. В процесуальному аспекті прогресивною є тенденція ероотання осо-Оистісної і міжпарсональної. рефлексії взаємодії, і взаєморозуміння, які забезпечують адекватну перебудову інтелектуальної рефлексії творчого процесу в перемінник умовах. Сприятливий' контекст взаємодії індивідуальних внесків характеризується зниженням рівня ігнорування партнера, конструктивним висловлюванням незгоди, зростанням усвідомленості при ідентифікації , себе -.з групою і створенням коаліцій без ізоляції інших членів.групи.

Для пошуку специфічних 'характеристик рефлексивного потенціалу групи, які .прогресивно впливають на індивідуальний потенціал кожного із партнерів, необхідно' вирішить--• наступні задачі: ; ... . . : •. • , . .

- провести теоретико-методологічний аналіз сучасній психо-

логічних- досліджень, направлений lia розробку концептуальної, моделі рефлексивного потенціалу групи при рісзнші. широкого' йола творчих проблем; •, .

- розробити методику контекстуального 1 Функціонально-парамйт-ричного аналізу творчості в асдакті .структури, індивідуальних внесків і в плані їх взаємодії, а також еконструювати засіб експресаналізу рзфлвксявного .потенціалу :групи для одержання зворотнього зв'язку про динаміку його перетворення;.

-■з -

- вг.вчи?;г тенденці ї аміни процесуальних і контекстуальних характеристик рефлексивного потенціалу групи при спільному рішенні у тих учасники), які покращують продуктивність індивідуальної творчості Після спільної роботи у порівнянні з тиші, у кого продуктивність зменшується; ' виділити на ціп підставі критичні значения прогресивних тенденцій зміни рефлексивного потенціалу групи; ' ■ .

- визначити особливості рефлексивного потенціалу групи, які

походять від включення експериментальної ситуації з контекст

різних життєвих обставин, що відбиваються у перева.таій мотиваційній спрпшвшшості учнів на спільні розваги, відпочинок,

чи на спілкування з приводу розуміння музичних творів, чи на напружений осоОкатіснііЯ розвиток, . пов'язаний з профос юналізацією; прослідкувати динаміку рефлексії на протязі

спільного рішення задач у рівних киттешк контекстах;

- розробити засоби розвитку рефлексивного потенціалу групи, шр

забезпечуватимуть активізацію творчих здібностей учнів у ході спільної творчої роботи, 1 потім, індивідуально; побудувати для цього спеціальні процедури рефлексивного, творчого тренінгу-практикуму; •

- апробувати одержані результати на практиці психологічної до-

помоги учням в ситуації, яка потребує мобілізації •' індивідуального творчого потенціалу шляхом організації групової роботи, а саме: при професіональному самовизначенні педагогів при перекваліфікації в практичного психолога, і в процесі наступного професійного навчання. ' •

Методологічна основа нашого дослідження - системний підхід (Б. Ф. Ломов, н. Г. Алексеев, Е.Г.КЙ1Н, 1.С. Ладенко); теоретичною основою для вивчення -комплексу проблем з нашому дослідженні виступає концепція груг.ової рефлексії (Ы. І.Байдьонов), яка асимілювала досягнення психології рефлексії (І. Ц. Семенов, С. К1 Степанов) і аклцчае ^ себе пвииэ сощащіно-пскхологічного [5яду в загальнопсихолоМчно{4г їх розгляданні (зокрема, контексти мі«персональної взаємодії, життєвого оточення’і тощр).

Процесуальний і контекстуальний аспекти групової рефлексії, розглянуті з боку тих можливостей, які вони дають конному з партнерів сумісної творчості, ми ьизначаемо як - рефлексивний потенціал групи (РГІГ), И1Г по суті е рефлексія, . яки здійснюється індшіідзш, учасниками конкретної групи, 1 пливім-

альні рефлексивні внески, щр складаються із інтелектуальної, осоОистісної і міклерсональної рефлексії, ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ у двух планах активності: індивідуальному (спрямованому до себе) і груповому (спрямованому на партнерів, групу в цілому). Висловлювання рефлексивних функцій дає змогу кожному із учасників "використовувати" індивідуальний внесок будь-кого із партнерів, тобто: рефлоксія іншого, поруч іа своєю, створює той потенціал, який регулює мислення, дає можливість переосмислити проблемність і конфліктність, ир виникать у творчому процесі. Саме таке взаємопроникнення індивідуальних внесків складає рефлексивний потенціал групи. Процесуальний його бік створено ходом рефлексії партнерів, він складається із структурного співвідношення різних її компонентів. Контекст взаємодії індивіуальних внесків характеризується спрямованністю дій учасників, особливостями контакту'і позицією, з якої партнери здійснюать сеої внески. В оцінці цих параметрів ми покладаємося на розробки

О. В. Еєляєвої, Г.Кубинського, ДЯноукека. •

В дослідженні використовуються методи: теоретичного

аналізу, моделювання ситуацій і конструювання задач, спостереження, бесіди, аналізу продуктів діяльності, констатуючий і формуючий лабораторні експерименти (розв'язання задач), пеихо-лого-педагогічкий експеримент, метод рефлексивного творчого, тренінгу-практикуму- Основним був метод контекстуалько-парамет-ричного аналізу дискурсивного ріЕенад творчих задач, доповнений оригінальним пакетом програм математичної обробки за допомогою ПЕОМ протоколів індивідуальних і спільних рішень. -

Надійність і достовірність одержаних даних забезпечується послідовністю реалізації концептуальних полонеиь при вирішенні задач емпіричного дослідження, використанні статистичного критерії" знаків для оцінки статистичної значусрсті результатів.

Наукова новизна дослідження полягає в концептуальній за-гальнопсихологічній розробці поняття рефлексивного потенціалу групи при сумісній і індивідуальній творчості з урахуванням його образної складової і створенні на цій підставі методу контекстуально-параметричного анализу індивідуальних внесків, системний підхід до процесу творчості дозволяє розглядати рефлек-сивкій потенціал групи як таку підсистему спільної творчості, яка утворена індивідуальними внесками і вплив на яку . створює умови для активізації творчих здібностей.

Таоргтігае знзчакня полягвг в розвтіреикі традиційної моделі вивчання рефлексивних процесів ' через включення в мислення процесу художньої творчості в плані розуміння мистецтва, а також 'творення оеобистіснпх с гаслі в у кризовій киттедій ситуації. Знайдено спосіб оціяк’.і внутрішньої, ре&лексивної активності суб’єкта під час спільної творчості - через аналіз його індЦзі;нуального внеску в рефлексивний потенціал групи. Виділені прогресивні характеристики РПГ, які призводять до активізації здатності учніп до самоотійаої творчої діяльності.

' Практична значимість полягав в розробці засобів діагностики і розвитку рефлексивного потенціалу групи, якяй опосередковує прояв індивідуальні?:: творчих здібностей учи і в. Визначені характеристики сумісної творчості і індивідуальних внесків в неї, з:;цтатузанна шпи при ог-г-і!тізєції спільної діяльності дзз юї.-лчвість активізувати творчі здібності когаого із партнерів. Одзргаш закономірності мозіуть вшшристовупзться в практиці навчання.

. Ра аахиет втооаяться такі положення:

1) і'офлексетлчіа потопціаз групи, який • інтегрує індивідуальні внески г.артгорів у контексті їх взагмсдії, опосередковуй вплив сумісної творчості на здібності партнерів. Активізація здатності до самостійної тгорчості забезпечується прогресивнім! процесуальними і контекстуальними характерисїикамі рефлексивного потенціалу групи під час сіпаної творчості.

2) Прогресивні процесуальні характеристики рефлексивного

потенціалу групи полягають в рбільизнні цілісності, тенденції вростання особистісної і т.етзрсональної рефлексії взаємодії і Езаемороаушния, які зе-йевпечуить переосмислення суб'єктом

змінних у,.;оз творчості і зідіювідну перебудову інтелектуальної рефле/яі і.

3) Контекстуальні Гіргтас-ристики гзфлзкоігакого потенціалу

групи, цр детермінують прогресивний вилив, полягають з прийнятті партнерів (зшшння рівня ігнорування), висловлення і КОНСТРУКТИВНОЇ незгоди В 1 КПИМ, (ЗОільпенні ступеня усвідо.чле-

ності при ідеиіифлгації соОе в групою, а такзк зростанні диференціювання взазшді. а групі без іеоллції партнери;. •

4) Спільна Діяльність, яка маа ркшу штизаційну оснсзу,

характеризується відмінностями в рефліксизному потенціалі група. При сумісній ТЙОрЧОСТІ, на ОСКОЗІ сй'е&чуючої яГЛїііни.,

професіоналізації, складаються більп сприятливі контекстуальні характеристики, чим прк орієнтації на спілішій відпочинок, процесуальні л характеристики недостатні, ідоО забезпечити активізацію творчих здібностей кожного із учасників, йшічанкя до спільної творчості образної складозої сприятливо гішшає на значимі процесуальні характеристик: рефлексивного поіеадіалу групи, вони стають більш прогресивними. В умовах спільної творчості, яка базується на мотивації відпочинку,■ роаваг, характеристики рефлексивного потенціалу групи недостатні, але при розв’язанні декількох задач у цьому контексті, складаються сприятливі умови для і.окраз^ння процесуального соку РПГ.

5) Управління контекстуальною стороною рефлексивного потенціалу груші шляхои акцентування і ндиз і дуальних внесків партнерів, що досягається змінами склздіб підгруп, і рефлекс іею образної складової творчості, на фоні культивування осо*

бистіского і шшерсональшк компонентів процесуального боку

РПГ, заОезпечуе і.ситившій вплив сумісної творчості • на са-

мостійна пореОоранкня учнями проблемності і конфліктності.

На основі цих полсжнь розроблена система рефлексивного творчого трон інгу-практикуму як засобу активізації індивідуального творчого потенціалу учнів в ситуації професійного самовизначення практичного психолога. Ці розробки упровадьмо в Запорізькому університеті (1890, 1991), Вінницькому педінституті (1991) 1 донецькому РІПК (1992). . '

Дпробащя роботи. Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях Всесоюзної секції "Психологія творчості" Товариства психологів СРСР (1988, 19S9), на IV Всесоюзній школі-семінарі молодих психологів (Коломна, 1987), на VII з’їзді, товариства психологів СРСР (Цосква, 1989), на всесоизних конференціях (Уфа, 1985, Мэсква, 1988, Гродно, 1990, Новосибірськ, 1990, Ленінград, 1090) на конференціях (Тверь, 1091, Новосибірськ, 1992), на VIII Міжнародному конгресі по логіці, філософії і методології науки (Шсква, 1987),. на міжнародній конференції (НЬ^ восибірськ, 1992), на II європейському конгресі по психології. (Будапешт,, 1991),’ на 111 Євройейськоьу конгресі по психології: (ТаыЬереТ 1993).

Структура роботи, даеертація складаємся ій вступу, трьох розділів, закінчення загальним обсягом 142 сторінки. Список літератури містить 126 джерел, в тому числі В на іноземній мові.

- 7 -

• основний зміст десятці і.

у пступі дається загальна характзристика робот;-: обгрунтовується актуальність проСгзми, виділяється об'єкт і продм.-зт ■’лослідзїо.'ІПй, визначається Лого ката, фор£^лга!тьсгі“'г>по,.£,еза і завдання, розкриваєте; н-ітодо логічна основа дослідганнн, висмтлгатьсн наукова новизна, т-зорзтичя» і практичне зпачзнил, іЛздиотьоп положення, які віпшспгьср. на захист, наводяться дані про апрсі’зція роСотн. _

Г»т>стй розділ "Теоретичні пвродуїози дослід;оннл вішк-у рвфлзіссквного потшщісху групи на прояв- індивідуальних творчих здібностей" присвячена опису тоороїико-иатодпчнрго анїіліау су-час них психологічних досдідкзніі, направленого на розробку ксн-цоптуальпої схани рефлексивного потенціалу групи. Рсігкризаєтьон прс.'глі) .-зміст поняття творчі здібності учні я. Згідно йгхшшноп-сіеоюгічяого підході' під одіЄкостшді розуміється д’аккя проч;-. >ЯагИ2ОСТ0Й ЯЇЩКНК, ігр зсйезпечув ефектну ДІЯЛЬНІСТЬ, ОД'г,р-пзшпя продукгшша її результат і г,. Акцентуються загальні оако-.позірності прояв/ зда-ткості учнів до тзорчої діяльності, сі:е-цпфічпз пріїзнакзлігі; якої полпго? в породбачдшп вопої д>п::ь-гості, а ЕКП'?реД,.-;-ипГ'-улзі наог;ттік умов діяльності індивіда, "виході" за ш?.і діяльності, гр а.тз ('формувалася,

В;іг;і‘?міжі V:. оопогяі їоо^тичні поняття яа хиові змвдіау рівнях пі діод! іі до !-г.ашіЗ:;у творчості. Одним із шшіївши творчості « рефдзкеїя. Слпяілоі.ґліість свідошїті лцдияк до прс-цооу свого > додоїш, до оссбкстісям с»телів та цінностей йь-йезпочуе розуміння сіероотісиг (інтедвктуаЛ'Яіс:, • озоОистісгса, иікгсрсотшяпх), які пзрзжодгують творчості. Звільнення ЛЮДИНИ від цих стереотипів, гта досягається аляхам рефяіійлї, ак-тквізуз творчі вдібксйїі. ' Виділяються різіа *шзд рефівксіі: інїзлвктуальга, спряюпана на г.ораборешщ стергсхшиа мив леми і взбззпзчзння створзння гіпотзз, корзі<ціп і контроль дія/і-ьоаті; особістісна, опряговнкз ла усунення ст*роотлдного р'о-ауиіякя свого "Я”, псіудову нового оОраду сгОз-творда, шимр-сонаіьна, спрпиорола иа рагухяцію процесі:» взйемзді'.;', гаасідор., зушякя і взеешузгадіганвя поглядів, души партнері».

Характеризується по-тюйа концептуальна іпд9дь .групок/, рефлексії е спільному р пивні творчих еодач, та описуетьсн .і шдкфікація, Р.ИХОДЯЧЛ, 3 рвфЛвМСИИНО-СШ'.ЗЯОВОк ' і ЗЙІСУСВНи се-радної силздсзої творчих здібностей.

. По відношенню до індивідів, які складать конкретну групу, рефлексивна регуляція спільно?: діяльності виступав тіш потенціалом, ЯКИЙ дає МОДЛИВІСТЬ ЗМІНИ особистих творчих БДІбКОС-"Тей партйфів. Дійсно, групова рефлексія ’утвориться як певна цілісність, первісно існуюча у гіорїл сута індітідуольних внесків кожного з партнерів. Гйза активнісїи індивідів групова рефлексія неможлива. Однак, групова рефлекс і я не є проекта сумо» індивідуальних внесків - нова якість рефлексії хиншав пі; результат перетину, взаємопроникнення, співзідноеєипп# ввавшп-пливу і взаємодії індилідуальних внесків партнерів. Групова рефлексія, г?ята в аспекті, сп і вві дію® низ в окремім індивідом, виступає як рефлексивний потенціал • групи по відношшю до функцюналгенезу рефлексивних юханівмв даного індивіда. Ш-рехід до поняття рефлексивного ІІОТ&ІЩІЕЛУ груш# щр ровішее ідоїг. !і Кутаїського про інутршмй діалог як особливу фор;у спілкування людг«;і а собою, дозволяв і сумісну і індивідуальну творчість розглядати на едшк концептуальнії* пскоіш, виділяючи в структурі рефлексії прц індивідуальному рінзнні їсорчах проблем но тільки інтелектуальну і осооистісиу рефлексію, але і компоненти міипзрсоїшьної рефлексі ї$ взаємодію, ввасілоро*' зугиння, взаємоузгодження. Взасі.азв’яэаяэ функціонування всіх типів рефлексії складає процесуальний ьспекг рефзакоивного потенціалу групи, якій детально описаній у вигляді функцій- рівного рівня цілісності, що виконуються коднин їв шліонентів.

З метою підкреслити образну складову творчості ррзширюзть-ся дослідницька модель, якою традиційно вьахалось рішення задач на кмітливість. В ситуацію сводиться проблемність такого типу, яка шле бути вирішна тільки через продуціювання образів - цо ситуація розуміння музичного,твору. Параметр» (регістрі!) иувич-ної образності, за якими оцішсються всі .функціональні еииоати творчості'В сприйнятті музики ( Д. В. ГрПТОрОНСЫШ, 1930) НЕЕШГЬ-ся доповненням до ’концептуальної схеми процесуальних характеристик рефлексивного потенціалу групи.. . -

Проведений аналіз досліджень, .професійного самовизначення психологів-практиків показа”необхідність акшіеації творчого потенціалу індивіда, який орієнтується на оволодіння цією професією.. Оскільки основою підходу до творчої діяльності є рову мі пня цілісності і єдності механізмів творчості, ар проявляються у творчому підході до вирішення широкого кола проблем, не

тільки за'ваних в підвищенням продуктивиості, але і з внутрішніми проблемами, наприклад, виходом із кризової життєвої ситуації аміни професії, обгрунтовується доцільність використання закономірностей впливу РПГ на творчі здібності в сфері забезпечення Професійної ПІДГОТОВКИ. '

' У першому розділі відзначено . протиріччя даних ссціаль- ♦ ногпсихологічних досліджень про вплкв групи на її учасників: описуються-протиледи тенденції такого рпливу; погіршення (Ол-порт, Ці до) і покращання (А. 11 Бехтерев), поляризація (Стоунер) і усередненні? (JA ЛСмульсон) творчого потенціалу індивіда.

Традиційно із педагогічній психології ця проблема розглядається як полук розриву ні я груповим»! формами_ навчання і і ндіш і дуальною форкаю засвоєнню знань учнями (6. Д. Шргуліс). ПрЛ вивченні роді спільної діяльності в генезі інддаїдуальноі, пізнавальної дії (ЕЕ Рубцов) підкреслюється значення реф-хексіїворганізадії гзадмоди-, яка опосередковує перебудову способів індивідуальної роботи над колективним продуктом в умовах предметних Дій, пр змінюються, Розуміння значень ДІЙ ІНЕОГО, тобто значення індивідуального внеску партнера, як умови своїх дій,е основой формування індивідуальної здатності діяти. Виходячи в цього, підіфєолдаться роль контекстуальних характеристик рефлексивного потенціалу групи, створених кооперацією, взаємодією індивідуальних внесків. Оішсуигься параметри направленості-; контакту і позиції, при побудові змісту яких враховані значимі характеристики взаємодії, виділені в роботах ЛЯноушека, Г. Ц. Кубинського, О. В. Белясвої та ін.

- Описуетіся комплекс спеціально ^тонстру^теакйх

і.ртодик аналізу рефлексивного потенціалу групи j р.ого складових • індивідуальних внесків, характеризується система показників сумісної і індивідуальної творчості, принципи конструювання музичних задач.

Повна схема використання контекстуально-параметричного анализу творчості вкнючає в себ? тек^ 'ову фіксацію емпіричного матеріалу, у ролі якого виступає мовна активність учнів в проблемно-конфліктній ситуації, і подальшу контекстуально-параметричну обробку одержаного протоколу. Після того послідовність функцій s їх контекстуальними характеристиками підлягає математичній обробці аа допомогоп спеціального пакету програм длн ПЕОМ, обчислюються показники продуктивності, семамоОіЛіаації.

. - 10 -структурні показники рефлексивного потенціалу групи в процесуальному аспекті (розподілення питомої ваги компонентів рафдеіі-сивного потенціалу групи і рівнів їх цілісності) і із контекстуальному аспекті (співвідношення ишів направленості, контакту і ПОЗИЦІЇ, які проявляються в ході суміскої творчості).

Динаміка структурних ошн рефлексивного потенціалу групи фіксується за допомого» оцінки тенденцій перерозподілу питомої ваги компонентів, які е результатом спільного рішення декількох задач. Статистична значимість зміненій показників визначається ■ритаріем знаків. Використовується засіб бальної -оцінки відповідності показників і тенденцій їх зміни по певному зразку. Скорочена схема аналізу, дозволяє за допомогою таблиці, яка заповнюється під час експерименту, проводити експрес аналіз продуктивності і характеристик рефлексивного потенціалу групи без попередньої текстової фіксації матеріалу.

В другому розділі "Експериментальне дослідження рефлексивного потенціалу групи і індивідуальних внесків партнерів" представлені результати першого етапу дослідження - серії констатуючих експериментів, побудованих по такій схімі: учасники

експерименту індивідуально розв'язують задачу на кмітливість, яка використовується для констатуючого заміру індивідуальних' показників; потім, об'єднуючись в тріади, розв'язують їй задач разом, перша з цих задач являється констатуючою, а остання -заліковою; після цього учасникам знову пропонується розв'язати індивідуально одну задачу для оцінки показників постсумісного підсумкового рішення. .

Описуються результати париої експериментальної серії, направленої на перевірку гіпотези про роль процесуальної і контекстуальної сторони рефлексивного потенціалу групи в ак-тивізаціїїндивідуальиих творчих здібностей. ' Учні розв’язували задачу індивідуально, потім групувались у тріади, де в одному і тому ж складі розв'язували ряд задач, а потім знову- переходили до індивідуального мислення.

Із учасників експерименту виділені ті, які дали кращі результати творчих здібностей в підсумковому .індивідуальному рішенні задачі, для чого був проведений порівняльний аналіз показників продуктивності індивідуальних рішень до і після сумісного. Потім були сформовані дві вибірки учасників експерименту: 1) із тих учасників, які покращиш показники' продукгив-

ності Підсумкового рішення (вибірка У) 2) із тих, хто свої показники не покращив (вибірка И). Аналіз проведений на основі даних рішення задач Зб-тн старпокласникаш із яких 11 війа.те в умовну групу У, а 25 - в групу N.

Порівняння зміни ' цілісності рішення творчих задач при спільній роботі в групах У і N показало, вр для вибірки У характерна тенденція збільшення цілісності плану індивідуальної активності (П1А) при сумісній творчості, ио виражається в рості вгарго рівня цілісності і знитенні рівня конкретизації ПІД. в групі Н виражені протилезші тенденції (статистично значимі на рівні р=0.5). В плані групової актит^ості (ПГА) спільного рісенкя в групі У тек спостерігається ріст цілісності (збільшується другий і третій рівень), а в гру а і !! цілісність ІЕГЛ экэнпуеться (див. Табл. 1).

Таблиця 1. Эгпчэшга процесуальна показників РІІГ 1 серії.

рівні ЦІЛІСНОСТІ поісааіг.’ки структур»

ША : ПГА ПІД : ПГА

1 3 : 2 3 ос ВД вр : Ос Дд Ьу :

У конста? 31.5 2.3: 13.7 1.0 5.4 0. 3 2.2: 4.0 1. 5 8. 1:

залік 17.8 3.4! 13.9 1.В 5.5 1.2 3.4: 4.9 1.9 8.0:

Н конетат 30.8 6.2: 15.8 2.4 4.6 2.0 0.2: 4.7 ■і. 2 Є. 0:

зал і к 35. В 4.5: 13.5 1.4 4.1 0.7 0.1: 3.9 3.3 3. 8:

' Тенденції зміни показників структури індивідуального внеску показуйїїдо) в групі У збільшується питома вага особистісної рефлексії ША і ПГА, ар вказує на переосмислення себе і партнерів (оціпиааниа здібностей, станів, визначення перспектив їх перебудови). В групі N під час спільного рішення особистісна рефлексія (ос) зменшується (значимість на рівні р=0.5). Компоненти взаєморозуміння (вр) і взаємодії (вд) мікперсональної рефлексії ША в групі У значимо зростають, щр говорить про збільшення зусиль, направлених на . організацію сеого місця в груповій роботі і подання своїх інтересів партнерам. В групі N ці показники зменшуються. По ПГА спостерігаються протилежні тенденції перерозподілу питомої ваги компонентів взаємодії і йовемоувгоджвянп (Еу)і а групі У вростає вваємодія, а в групі Н

- лзаеюувгодлэння. Акцепт на побудові способу спільної діяль-

нссті з партнером, а ке тільки узгодження результатів дій, виділла тих, хто покрапав результати підсумкового рікещш.

. Аналіз параметрів направленості, контакту і позиції даз моышнсть видіхити три блоки відмінностей контекстуальних характеристик ИІ? між групами Y і N: 1) Усвідомлення позиції "ми" (УМи) в груш Y зростає в 3 рази, а в групі N - спадає. 2) В групі -Y вростає диференційованість ?р»адц, яка _про,являється в збільшенні коаліційної позиції Сэв усвідомленого протиставлена ня третьому партнеру "їм в тобоп стадійне" (ЇІТС), і характеризується ростом ототоиадочрї яапрадзгвості ’’Вам". і вниканням ізолюючої направленості "Вам". В групі N рротидежц текдзцції.

з) Е групі Y збільшується прийняття партнерір, щр проявлстьса 5 значному зменшенні такого типу контакту, як "ігнорування партнере!'' (Іги). Конструктивна індивідуалістишсть проявляється в рост і такого 2йду контакту як "заперечування партнера" (8?п), конструктивна висловлювання нгзгодм з ним, шр говорить про концентрацію учасника на аналізі проблемності, яка пов’язана з рішенням задачі, і дійсним обміном дуккаш, а ке сліпіш погодженням. Саме таких тенденцій нема в групі Н, де відбуваються протилежні зміни параметра коктзэту.

Таблиця Значення контекстуальних показників РПГ у 1 серії.

•• : ' параметри ' і

: : У1!и ЩС Нам ftu; Ігіі. 8ап, і

-----------,-------------------------------— j

: У констаті 3. £ 8.3 1,6 3.4 6.2 7.1 :

і залік : 9.-З 10.6 1.8 Е.8 ?.3 Q.7 :

?N конетат; 4-7 8.3 !,3 5.2 4-J2 11,2 і

: залік і 2.9 7.0 0.3 }0.3 4.9 11. 0 :

Дані результати підт»ерд*ую» гіпотезу дослідження про те, шр активізація творчих здібностей при переході від группоЕої до індивідуальної творчості забезпечується такою якістю'рефлексивного потенціалу групи, яка виражена в індивідуальному внеску і визначається тенденціями росту особисті свої і міжшреонально-рефлексії е структурі рефлексивного потенціалу групи, ЦІЛІСНІСТЮ, У.;Е1ДСМ.!ЄН1СТЮ, Прийняттям і К0НС.Ч рукт ИБНОЮ інднвідуалістичністю внесків.

Описуються переваги фушщіквання рефлексивного потенціалу групи, пкі обумовленій початковим включенням експериментально-ситуації у контекст ттатєіих обставин деох типів: перший -

спільна діяльність, пр ::сп'лвззз з професіоналізацією учасників

- учив спеціалізованої п-'ллі, орієнтованих на вивчення інфор-МатіЖЇ І КОМПЬПГерНОЇ технік»., і другий - спільне проведення 'псу, де утаскикн орієнтовані на розваги і відпочинок. Крім того, рОЗГЛйДЯОТЬСЯ уі,:ОЕП, ЯКІ СТВОРЮЮТЬСЯ в контексті сумісного спілкування учнів о приводу глибокого розуміння творів мистецтва (музики). •

ІЬршгнттьсл три групі! досліджуваних Р - професіоналізацій (15 учиїз), група R - відпочинок (21 учень) і М - музика (ЗО учнів), які розв'язували музичні задачі. Аналіз показників продуктивності сащчяті, сз> учасники егапер'лдэпту в 1j г більш ефективно рогп’язусть заароіюнагззі aiaj задачі , ви» • з

групи R. ’ ■ .

Взльяе с!игг'":м:я відповідності, поісзмшз ісіх того» г-руп епдіковоиу ptrsmn групи Y покззаэт, со цілісність р:фгексії ви:г,а в групі Р (+4), з структурні по.юзкі::’* - з групі М (+3), реата показників по гоіх грунта спііггг'.’ісл когатгазно, тобто, не відповідають прогресивному оразку.

Описується порівглнпя дишшя сродукйотпост І t структури рефлексивного потенціалу, пр Еідбувггтьсп з пра-есі сптпого розв’язування і при переході до ".астушюго індивідуального рігання в плані' порівнянна двох груп Р і R.

Для шяивіаації творчих здібностей пратнеріз «їсбхідно, соб рефлексивний потенціал групи мів ■ ■ прогресивні і процосуалЬйі і Юіїїекстуальні характеристики.

ПровэдешШ анздш аміпіазгивя іккавтахш і порівняння їх .з прогресивним зр&вгям (підсумки якого представлені в балах у табвіці 3) свідчить про ге, пр з результаті спільного ріпонкя декількох творчих вздач з групі Р.'поешкятьея такий контекстуальний показній!, як усвідонюнісгЬ рефлегаквнего потенціалу, Ed taai ке омінеггьсл, с?о пЬгірзуитьсп. В групі R посиляться індивідуалістичні тенденції і пскргвдуєтіся • його процесуальна сторона.1 Аналі е данзшкп РПГ приоріть до висновку, пр необхідний оргааївоввииа зпага на ЇПГ в «этою розвитку прогресивних його хораетерисїіік обох сторін раооі« і процесуальної і контекстуальної.

Тро'Дй розділ ''Соянуьзвіа рзфьзгашзкога потенціалу групи, лк г<*йву. алгаоійсції індшіїдіашіїїх творчій здібностей кожного із ггарїяеріЕ".иркийячвніШ <?їпг:у їормуяалця.

Огшсустїся'.псшуч иасойїв ьпиїзу на значачі характеристики рефизксіЕнсгс потекціаду група,.на основі иикористакиг; переваг шявкста прсфоіиналіаації і відзочинку чзраз регулювання пер-цокаліиого складу підгруп, в яккх учичж&і їдять рівну тти-ааціРау сирпшванаїсть. Розроблена (і.орцд рсфлекскзного творчого тренінгу-практнкуцу, нзпралхаяого ца розвитої; ра&л&кснвного потенціалу групи. Багатсй^роза йудоаа їрвчінгу-практикуму дао кзлгтоісті управляти і^овтвкітеш! . мдяочиаку і про-(чсіоіглліЕації. їрсжінггяроктйкум окащггпт а р&флвксивкого .тару (уоботд ксшнлч йівіи'рмііктаторій гс а^зрхгша оперативно* го- зборотого «в'язку), буфзриої боки (звфзрш.вьй9 сп існування лід ч'.е еочіаако-кугм'урної г:.адгг«!'0 і процедурної волі: події. ; .

. Цросрдурза зона оргаїявовааа па осздгі шигеки розвитку групово і рсфвекеі ї в вкцоьтуїашиш вдо? > дур, иаправланхх .«► розвиток усг.ідошзвосяі, ототожншдї ко-аліціяіюсті, щііЯмтч .партворг * р-жсодктигкої шдиндуолі стичності. ©зрііуЕШівя скислдіась в шдгоїоткюї і тргох основна* фіз: роввкагшчої, крипоаої і' ьзрвпцної. У розвивавшій фазі учгдикмі ка врлюзді внзлісу свого рішсза задач, вкгска кожного її одеркшиї ниііл результат, обговорювали ' питання про їй, сі,о таке творчі оті-., творча особистість, ■ творча 'задача, трорчість групи і т. ш., ровробйовззп прагша ешланої діяльності і васоби урахування інтересів і особливостей когаого із цартнзрів. Де вело до підвкернпп цілісності рефлексії, покра-щоні.я процесуальних і коатоіктуальниг погажіків НІГ.

, Кризова фага прочитувалось як в інакше стереотипів оче-видітості кал&тоданої взаємодії і дзвад-5 *г;ждавість учасникам одержати досвід рефдаксії індивідуального вкаску в умовах конфлікту. ЗасоОои кон&діктизації виступало змінений складу підгруп у порівнянні до першї фези. Ка розвиваючій 4азі всі умгдянші були лоотпелзні в рівні уіизі: тим, езр були розфорио-ьат всі угрупувати, в яких способи взагмодібухк налатодяаві і стерсотшизовані. Участники в тріадах к-з могли експлуатувати зьооби спілкування і с з їдою будуьалг. ефективну !• а .і:;ї.ліп аа допошгой еіхпзрюаїшітора. .Перехід до кризово'

- 1Б - .

фази задавався тим, що учні самі вибрали собі партнерів і віднозили стереотипні угрупувати,' поставивши партнерів, які не входили в ці діади, в нерівноправне становище. Аналіз процесу спільного розв'язування гч,ач показав, шр чим в більшій мірі змінювався склад підгрупи, че враховуючи когось із партнерів, тим більше знижувалась продуктивність і самомобілізація партнерів до рефлексії.

Вихід із кризової фази забезпечувався процедурами культивування всіх ьидіб рефлексії (як в ретроспективному аналізі, так і в ситуативних, імпровізованих процедурах). Аналіз показників рефлексивного потенціалу групи свідчить про позитивне зрупенкя як в процесуальному, так і в контекстуальному його аспектах. •

Таблиця 3. Шказники РПГ по формуючому експерименту.

рівні ЦІЛІСНОСТІ показники структури

ПІД ! ПГА ПІА : ПГА •

1 3 : Я 3 ос вд вр : Ол Ед' Т:У

кснстат 32.5 3.3: 12.7 1.4 Б. 4 0.9 1.2: 4.0 1.8 Є. ї

залік 19.8 4.4: 15.9 1.8 6.5 2.2 3.4: 4.7 2.3 6.7

; параметри

УШ ктс Нам Вам Ігн. Нап.

констат 6.2 7.3 1. 4 5.4 5.2 7.1

залік 10.1 9.8 1.7 3.8 1.3 10. 7

В результаті виходу 18 кризової фази есі учасники більш чи

і,®ни покрапати процесуальні і результативні характеристики індивідуального вирішиш: ізорчия задач. .

В перехідній фазі тренікгу-практикуму були проведені спеціальні процедури, що розмиївшгь еійперщ.ектаяьі!иЯ контекст, формують перспективи використання здобутій засобів у практиці. Ефективність формування прослідяувмась. після його завертання: учні почали більш свідомо підноситись до вибору професії, використовувати ефективні засоби вирішення проблем з спілкуванні.

- ЇБ - _

■ Стлсуеа-іся психолого-педагог і чшШ бтоизриуакт по розвитку образного іпсланші аассбазді іі/зшси в учипізї 4-го масу середньої сікші протягай одного і’авчагшюго раку (викладала муви-іу в с-й2Г.ор:л:зн’4'адьикг/ каааі Л В. Грцгоровеька).

Шдагопчіша єі‘.2Пі’р:іі:с‘ііг дад псслтаїлп результатів в учнів став. більш глибоким процес розуміння гувичпого твору, пі двигалось еагатоїзо оЗразів, виріс рівень образ його мислення в ці лону. Осчільки у систоиі борцувгння образного шелоийа важливе місце езАї.оло культивування рефлексії, на основі психологічного онгшау процесу фзрмуваіша сЗразного іпслешт наш розроблені сШіЦіалми процедури е’зодзиг.я в грек і нг-пг/жтнкум образ ко ї скла-. ДОЕОІ РОЗВИТКУ рефЛ'К-ССИШОГО ПОЇйІІЦІЕЛУ групі;.

Пропонуються ряд приЗоміСі я.чі використовуються наш ш: емідоти гетиогії кмігстр'-кзашш і ворошовивя образір, поз' тших з актуальній':: особистими проблеш?ль 1. 8міаа обраау в часі: "уявіть, рр буде а Вашім образи; піаніно"; здійсніть вміи,зшт в тазі сесго стану і оцініть "вбідти” тспериаці фіксований обрав; дайте шдпоеідь на питання "яким став би образ, як.цр 6 я був в додаси »ішї гвдкки?", 2. Регуліазанвя яскравості, детальності і енергетичності образу. 3. Усвідомлення границі образу, пов’пеаиє- з оЛеетом його руйнування, "вибуху". 4. Аналіз і перетворення емоційної елладогої образу. Б. Групова робота а індивідуальними образами, еіштаз іх в єдина ціло.

Оскільки, як відмг-іалос.-. раїїішз, рефлексивні каханізьс: творчості є необхідною ланкою у вирішенні і говнішніх проблем, гформульваних у задачі, і гнутрших особам і сних проблем, розроблення метод рефлексивного творчого тренінгу-практикуму ьикркстовуетьсн для активізації індивідуального потзпціапу в ситуації професійного самовизначення і вабезвечення здатності учнів курсів перекваліфікації до творчого оволодіння профосіся. Описується апробація розроблених засобів у вигляді рефлексивних творчих тренінгів-практикушв професійного самовизначення, Проведених на контингенті із £154 слухачів курсів практичних психологів. 1

Основний варіант трекінгу-практнк/му професійного еаі.авкз-наченнл практичного психолога ааюшчасться в поєднанні про-ф^:»йногс відбору (створення умов для самовизначення, в ту числі . для нігатішною в випадку недостатнього осоСкстісиого

потенціалу для початку навчання) з курсом "Езедення в спеціальність", де відбувається входження учасників в середовища професійного спілкування. Процедурна зона події проводиться протягом трьох - п’яти днів, загальною кількістю не менше 32 академічних годин. Описуються принципові полоиення побудови тренінгу-праетикуму; надається приклад його організації: кон-

кретний сценарій, схеми виступів рефлепрактиків і роботи учасників; аналізуються фрагменти із стенограм проведення деяких процедур, в тсі.іу числі процедури образного переосмислення професійного самовизначення. Упровадження треяїнгу-практикуму являється адекватним засобом рішення задач психологічної допомоги в творчому професійному самовизначенні.

В закінченні коротко описана експериментальна робота і формулюються такі висновки: _____ .

1) Після сумісної творчості із її учасників мог.а .давно виділити дві групи учи і в: в одній з яких відбулась шст.'ліе&ція творчих здібностей після спільної роботи; а в іниШ - спад. Шерпа група - лиге третина всіх учасників. Відмінність міх іекн групами загашається з протилежних тенденціях зміни ряда процесуальних і коїкокстуальшіх характеристик і я див і дуального внеску в рефлексивний потенціал групи.

£) Процесуальні характеристики, які підріаияять першу группу, полягають в рссп питомої ваги особистісної рефлексії двух планів активності (індивідуальної і групог.ої), рості іаких компонентів мі;щерсоиальної рефлексії як взаємодія і взаєморозуміння плану індивідуальної активності, пзсемодія плану групової активності. Зміна індивідуального внеску протягом спільної роботи у учнів, пр покравші показники, характеризується звільненням цілісності рефлексії.

3) Контекстуальні характеристики, які відрізняють групу покращення, діляться па три блекиї підвкгашія рівня усвідомле-ності позиції, тенденція ВКГЭЧЭКНЯ В КОМІЦІЇ ототокняючого типу при диференціації тріади, прийняття партнера (змекпення Рівня ігнорування) і конструктивна .і идиві дузл і ст шш і с ть; внесків, висловлюваній у запереченнях партнерів.

4) В контексті професіоналізації при початковому введенні в нього експериментальної ситуації індивідуальні внески в рефлексивний потенціал групи характеризуйся більшою цілісністю і усвідомленіста В контексті спілкування з музикою і при вне- -

18 - . , сонні образтаї складової а проблемність, біш позитивно характеризується структура рефюкспваого потенціалу групи. При • спільному ршєкні декількох творчих еадяч в контексті відпс-щщ-*ву гай проз2г,як7Гї>сл тезденції поиравэння процесуальних характеристик рефлексивного потенціалу групи.

, Б).Вг.пца па процесуальну і контекстуальну сторони рефлексивного потенціалу групи шляхом створенім в експериментальній ситуації еерэдозэда, яке об'єднуєпереваги контекстів відпочинку і 'професіоналізації череа регульовану зміну складу підгруп, учасники г.ют щють рівну мотиваційну спрзмаьанність, акцентування процедур розвитку рефлексії на проблемі идаїеідуаль-: його внеску, застосування .техніки обраацогс переосмислення, дає можливість акгиаіаувати творчі ьд і Окості партнерів після сумісної трорчості,

Еі основі дослідяеннк рекомендуєтеся в оргаяіцації спільної роботи в процесі кавчання акцептувати рефлексію і культивувати прогресивні характеристики рефлексивного потенціалу групи* оскільки це забезпечуватимете активізацію здатності учнів до саиостійнзї творчої діяльності.

Перспективні напрямки продовження дослідження помгаюхї. у . подальшій розробці проблзда співвідношення групового і індивідуального суб'єктів рефлекзії, вивчення взаємовпливу різній цодальаосгей здійснення, рефяексії. Перспективною є такса розробка варіанту тренінгу-практикуну як засобу вапезпзчеингі лроф»їс і йиого захисту пснхолога-практика і 4орм підви^ння його кваліфікації.

• Список основних публікацій по темі дисертації. '

1. О рефлексивном аспекте индивидуального и совместного решения творческих задач. // Человек творчество коиіьитер: Тезисы докладов к УШ международному конгрессу по логике, философии и методология науки. - М. , 1987. - і а С. 17Б-179.

?- Рефлексия в организации мышления при совместной реве-' нии задач. // Новые исследования в психологии и - вогрзстио.9 физиологии.- 1589.-N1. С. 4-9 (совместно с И. Н. Семеновым, С. Е Степановым, ЇІ И, Найденовым).

3. Условия роста индивидуальных творческих способностей в процессе групповой работы стариаклмсников. // Теоретичес-ив';'. экспериментальные проблемы психологии в соврешнных условиях: Тезисы докладов к 7П съезду Обиэстьа • психологов