автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Эстетическое воспитание младших школьников средствами музыкально-театрального искусства

Автореферат диссертации по теме "Эстетическое воспитание младших школьников средствами музыкально-театрального искусства"

121 12 9 2

нАУкош-доалдда шститут педагоги® украш •

На правах рукопису КОЙАРОВСЬКА Оксана Лнатолх!вна

ЕСТЕ1ЙЧНЕ ШХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР! В ЗАСОВАМИ ШИЧНО-ТЕАТРАШЛОГО ШСТЩТВА

13.00.01 - теория та 1Стор1я педагогаки

Автореферат дизертаод! на адобуття наукового сгупеня кандедата педагога чних наук

Ни?в - 1992

Робота виконана в НаукоЕО-дссждкому ¿нститута педаго-Г1ки Укра1ни.

Науковий кер1Еник

Сф1цхЙн1 опоненти:

Пров1дна установа

- кандидат педагопчних наук, старший науковий с га: вробх тник ХД6БНИ1ШВА Л.О.

- доктор миетецтвознавбтва, професор ЧЕРКАШИНА М.Рг

- кавдвдат педагогачних неук, старший науковий сгавробгошк ТАТЕШО О.М.

- НиХвсышй Державний педагогу чний хнетипут ¿м.М.ПДрагоманова

- <Р" " тЬ

Захкст вхдбудеться " О " ¿^-^уил 1990 року о 15 год. на эамданнх спецгайэоваяоХ ради Д 113.35.01 у Науково-дослхдному ¿ноииуй педагог! киУкра!ни / 252030, «.Ки1в-30,11ул.Лен1на,10/. - :

3 дисертацхею можнз ознайомитиоя в б!блхотец1 Науково-досадного хнсиюу^ педагог!ки Укра5!йи.

Автореферат роз! слано

Учений секр^тар' спедхадгзовано! .вчено! ради

ЖШЙМ.П.

ЗАГАЛША ХАРАКТЕРКСШСЛ РОЕОТИ

Актуальн1сть проблема. В Концелц! ï естетичного виховання учн!всш>1 молод! п1дкреслюзпся, що в сучасних "умовах оновлен-ня сусп!льства, в1дродження нац!ояально! культура, побудови н -ц1ональнох школи зростае роль ! значения еагетичного виховання як засобу дая форцування духовного са!ту, морально-етичнюс 1Д9ал1в"* особисгост!, яка акумулюе в codi р1зноыан1гн1 аспекте пробудання творчих сил Ч эд!бностей лидяни.

Проблема есгетичного виховання пос1дають значке м1сце в працях O.O.AnpaKcinoï,, B.O.Be®iyriHoï, 0.1,Бурова, Н.Л.Гродзен-сьно5, Д.Б.Кабалевського, Б.Т.йосач|ова, Б.М.Немонського, В.О. Сухошинсысого, В.М.ШацзькО! та {к., да розглядаеться роль есто-тичкого виховання в п i знаян I та формуваннI активного ставлення до ашгтя.-вивчавться вплиа jissosiaHlraax засоб1в, форм, метод!в aaxoBHOï роботя на остетичняй розвигок оеобястост! . 1нтенсивна та багатоаоцакгна розробка Bpodaési естетичиого виховання в1дбу-ваетйш ва тепэр1шнього часу7^ат1ашв1л1 И.О., Белова 0.1., Га-далова I.M., 1васш1БЛ., Квятковошй S, В -, Кубаоовй О.В., ЛосЗ-ковська Г.С., Падалка P.M., Пеня Т.Г., ГГечко Л.П., Соколовеь-кий Ö.&., Тарасенко Г.С., Щер$о A.B. та 1н./. Процвси в|-дрод-женкя нац{онадьно1 св1домоот!, що сколихнули cycjUbciBO, за: гоотрави проблему духовности, обумовшш дос1ута!сть "закритих"

CToptHOK в1тчизняно1 tcTopiï та культура, отимулшали народаен-ня твор!в д{гератури та шигецтва, в яках очевидно прагненяя до nepeoiUiîKii ц1нкостей, як! склададшся десятир1ччямя. Все ца висувае HOBl завдання у сфер! есгетичного виховяння.

Концепц1я естегичного виховання учн1всьш>1 молод! в умовах в1дродкення украшоысох нац|ональн01 культури.Лнформац!2ний з<Црншс МШстерства осв1ти Укравши. - Ки1в,-1992, й 5, с.2.

Серед засосИв эстетичного виховання значняй 1нтерео ста-новигь театрально шотецтво.

Ефектавн1сть вшшву сцен1чно! творчост! на внутр1шн!2 ов1т людана, педагогии! аоюшосИ театру полягають у духовн1й ед-ност1 оцени та публхки, бечпосеред&Цй зверненост! авторсько! позидН до глядача, який в "сп{втворцеы" виставя /Стан1олавсь-кий К. С./. Театр висту пае единим видом шетецтва, да "модель людського сп!лкування вт!лшться живим актором безпосередаьо на очах у глядача" /Каган М.С./.

Значения театру дая формування естетичнох кулмури т!сно по "язано 1з синтетичною природою спектаклю, Вэаеыод1я та вза-емсоповнення компонент/в якого пояенш сюху та "механ|амп воля-ву на особист1сть р1энше театральна* &анр1в /Борев Ю.Б., Каган М.С., Михальов В.П./. Музична вкстава в систем! театралышх жанр!в мохе розглядатися як ввдий сзуШнь синкретизму театру /Шаповалов В.М./, оск1лыш саме завдяки пров1дн!й рол4 муаихк систему засоб1в виразноог! спектаклю утаорюе широкий опекзрви-д!в мистецтва, як! знаходапгься в парв1сн1й синтетична едвоотЬ

Театр, особлявш чшоы влляватд т виоШйиу аферу ного життя, мае педагог!чну та естетячну цШн1оть аа во!х ета-пах становления особистойт!. Двд молодцах щксщр1в надавячайно -актуальшш е виховання засобами муаичао! виотавв, оов1льки ба-гата емоц!£на "реактива!оть" д^тей даного в!ку, безпосередаШ характер !хн!х лерекивань немов бисп1впадають8 емоц1Ен1отнз театрально! дИ, да основой жанру е музика. , "

Поява на початку Л сетШпи профеШних театр1в для д1тей 1 розвиток .ТСИв виюшкаля Штансивну розробку проблем театрально: педагогики - як в роботах ыемуарно-монорраф}чного ха- . рактеру практик ¡в сшни /Бахт1н М.М., Брянцев 0.0.,Бруштейн ¿¿Я.,

КорогодсышЙ З.Я., Макарьеь Л.Ф., СацН.1., Стан!славсышй К.С./, так I в науково-педагог1чнI& л!тератур1. О.М.Гозенпуд, О.М.Ко-тккова, ЬЛ.Добинський, Л.Г.Шпег розглядають художньо-естетич-ну ц!нн!сть репертуару дитячих театр!в в ¡сторичному аспект!. Проблемам вквченкя глвдачевого спри2няття та методики театрально! осв!ти шксяяр!в присвячен! досл!дження Л.В.Елагонадеаиног, Н.О.ВетлуНно!, Т.А.Марченко, О.Я.Шаайлово!, I.Д.Сегед!, М.П. Стуль, К.Р.1Уск1я. Значения шк1 льна! теат^ дльнох саыод!яльност! для виховання остатдчно! культура та естетично! св!домоет! осо-бяотост! п!дкреслюють В.ЬБеспалов, Т.Ф.Завадська, Н.б.Мирополь-ська, ОЛ.Розансв» ß.I.Pydfpa, К.С.СорокШа, В.М.Харк!н, В.Г.Ширяева та 1н.

Одна» I в тэоретичнлх досл1дженнях, I в практиц! шеоли пе-реважае звернення до aacodla драматичного га ляяькового театр!в. Питания вдаорястання цуэвчного спектакли в естетачному вихован-н{, не давлячлеь на його висов! педагог 1чк! ыокливост!, дос! на д!стали широкого I всеб!чного висв!тлення /за винятком ро-61 т СацНЛ., як! розкривають проблему з позиц!! д!яча оцени/.

Вакзшву роль в цьоаду ллан! вШграють спроби створення композиторами спец|ально дитячого музично-оцвй!чкого репертуару /Лисенко М,В., Стецэико К.Г., Раухвергвр М.Р., Сац I.O., Кра-сев ИЛ., В1яаш СЛ., KootIh О.В., Колоду«} S.D. та !н./.

Велика значения в розкригг! художньо-остатпчно! сутност! хапр!в оперя та балету мак ь црац! д!яч!в музичного театру /Мейерхольд В, £., Неыирович-йшчанко В. I., Покровсышй Б.О., Стшислазсь'кий K.G., Фельзенштейн В. та 1ь../, а такок ыистецт-воэпавч! Д0сл1Д£втш ICTopiriHoro шляху розвитку опери та балету, музячно-iHTGiiaultiHOt драматурги мор|в, театрально-декора -тявного хиволису, рекисури, акхорських роб!т /Архиыовяч Л.Б.,

Базанов B.B., Бачел1с T.I., Ванслов В.В., Верик1вська I.M., Давидов C.B., ЗагаШсевич М.П,, Карп U.M., Красовська В.М., Стан!-шевськяй Ю.О., Федоренко О.Г., Чарвашна М.Р., Шеповапов В.М., Ельяш M. 1., Етк1ндМ.Г. та 1н.А

Особливе ы1сцо в ррэв"язанн1 пройлеш пос|дав теоретична спадашна Б.В.Асаф"ева, який сфорлдшавав основн! методолог!чя! принципа анал{зу музичнох драматург!!, що орган|чно застосову-ються до оперного I балетного худогшього штер!елу, а такоас доадгдаення р18нях аспект1в. синтезу J пор1вняльнох природа шстецтв /Волков U.M., Каган М.С.» Шосальов B.ÎI., Г,{ур!на O.E., Poxop O.W., Степанов Г.Я., Рапопорт С.Х* та m,у.

В педагог! чнюс працга проблема естетичного вихованяя з вркористашшм жанр!в музйчкого театрурозкриваать З.ОЛ^щу» Г.Г«!.Моисеева, Л.О.Хлебникова /ассекг художньо-пракгдчнох д}ядь-ноет! Alteü/, Т.Г.Пневич /соц1олог1аде ьивчення сйрийняття оиерд/. Базом э там доел|ддаш ш&ге не висв! тлжгь питания формування гл.^5ацысо-слухацько1 культура лоза увагов

залйшаеться irpotíjrewa цШсного сгфийняттяадузично! вистави як синтезу шстегав» недостатньо охоплен! питания використання öa-леоув toro вплив i на особист ' зть. В методична рекдаэндац}ях з естетйчного'виховашя засобаш геаору яро чузячно-театральне мистецтво взагал! не згадуеться. ; *

Недостатки розроблеаЗсть теарвтичиш: i практичних литань естетячного вдховання засобами музячного театру прйзводять до неуванного спра£няття опери ! -балету школярами, "вихопленню" в цроцес} спряймання охрешос деталей вяотавй.ойушвлштьпрактяч-не нецрийняття музичкого театру,' яке. виявляеться в упередаено-зневаиливод®? ставленн 1 до нього, в|дсутност1 бажанвя осягати оперно-бадетне мястецтво. ; ' •

Таким чином, наявн! суперечност! естетичного виховання за-ообами музичного спектаклю: м!к педагог1чними потенц1ями жанру I його реальною участю у вяховноцу процесс, а також м!ж мокли-востяш вшшву «узичног вистави I станом II естетичного освоения школярами, в1дсутн!стю у них 1нтересу та навкк!в сприймання опери та балету. Роав"язання цдх протир!ч потребуе ц1леспряыо-ванох науково! розро'бки аспекг1в естетичного виховання заообами цузичного театру 1 педагог1чного к9р!вницг'ва цим процесом.

АктуальнЮть та недостатнз опрацювання проблема, реально • 1снуш1 суперечност! естетичного виховання визначили виб1р теми доол1даення.

Об"яктом досл1даення обраний процео формування естетичнох культури учн1в загадьнооов!тн1х шк|л_.

Предметом - еотетична виховання.мододашх школяр!в у проце-о) цШоного освоения цузично-театрального мйотецгва.

Мета досл{джэння - теоретично роэробити та ежспершенталь-80 Перев1рити сисгеад педагог Иного кер1вшцтва еотвтичнвм вихо-ванням молодцах школяр1в засобамя «огэичного спектаклю як синтетичного явща.

Вих^днов дад досл1даення стала Нпдтвза про те, що ефек-тйвя1сть естетичного внховапня молодашх школяр Iв засобами муаич-но-теагрального мзстецтаа п1дащжтьея, яйцо педагог1чне кер1в-няюто данпм процесом буда спрямованэ на форцування цШсного освоения опери та балету о урахуванням природа канру та особли-. востэй його спри&щття Д1гылз певного в!ку, а в систему засоб!а педагог|чного вшшзу включена ц1деспрямована орган! зац1я сятуа-Шх яудозшього сприйманад музично! вяотавп. Бажливим фактором, . який 1нтеноиф!1суе есгэтичне впховапня молодашх школяр 1в, в аа-лучення до ц!ех робота батьк!в.

В1дпов1дно до мети та гШотеэя окреслено завдання:

1/ розробити теорегичн! основи естетичного виховання засовами музичного спектаклю як синтетичного ваду миотецтва; визначити критерГх е^ективност! виховного вшшву твор!в музичного театру;

2/ вяявити законом!рносг1 естетичного освоения молодпими школярами ыузкчних вистав ! визначити стан хх естетично! вихова-ност{;

3/ вивчиги д!ю сиауад!! художнього спри£мання 1 э"ясувати XI звиязок з эстетичною вяхован1отю учн!в;

4/ розробити та експериментально шрев!рити методику форцу-вання эстетичного освоения опери та балету д!тьми.

Методолог 1Чною та теоретичною основою досииджения в теорИ естетичного виховання, сприидання шстецтва, а такох концепц!х мистедтвознавства та естетики, як} стосуються пор1вяяльнох природа та синтезу мистецгв.

В ход! розв"язання зисунутих завдаяь застосован! так! методу: анал!з психалого-п£^гог5чно1, ф1лософсько-естетично1, мистецтво-знавчох л1тератури; вивчення передового педагог!Чного досв!ду орган ¿зад! х естетичного вяховання засойами аватру в школах; анке-тування, ¡нтерв"ювання I бео!да 8 уняии, педагогами та батьками; моделювання ситуац!й спркШиання; метод включеного спостереження ; та узагальнення особистого досв!ду дисертанта; статистичн! метода обробкя данях.

Дрсл1даення, яке умовно розпод1лалось на три взаемововпяза-них етапи, охопило аврЮд з 1984 до 1991 рр,

I етап - обгрунтування актуальное?! теми досл{даення» вивчення теоретичних аспект1в та роэро&са шлях!в педагог!чного кер!в-ництва естетичним вихованням молодаих школяр1в засобами музичного теазфу;

II етап - проведения констатуотого досл!даення, обгрунту-вання методики форщгючого екоперименту на основi теоретично! розробки проблема га одерханих експериментальних даних;

III етап - досл!дно-експериментальна пврев!рка розроб.т но! сиотеми, анал1з результат!в, формулювання головних полояень та висновк!в, а такок рекомендаций з удосконадвння естетичного виховання засобами иузичного театру.

Досл|джеяня вшсонано на баз! загал_ноосв!тн!х шк!л м.Киева та Державного дитячого музичного театру Унраши, в якому дасер-тант протягом 8 рок!в правд» педагогом-орган!затором виховно! роботи з глядачем. Экспериментальна робота зд!йснювалась у по-чаткових класах СШ № 25, 51, 68, 70, 106, 199, 225, 242 м.Киева. Досл!даеннлы охоплено понад 3000 учн!в.

Худокньо-сцен1чним матер!алом доол!даення служив репертуар Державного дитячого музичного театру Укра!ни.

Наукова новизна ! теоретична значения полягаа:

- у визначенн! критер!?в естегячно! вихованоот! молодаих школяр!а стосовно музично-театрального шотэцтва;

- у виявлвнн! особливоотей еотетичного оовоення д!тьми оперно-балетного жанру;

- в педагог!чн!й !нтврпретац!! мйстецтвс.шавчого герм!ну "сктуац!я художнього сприйшння".

Практична значение досл!мення полягее у тому, що:

- розроблен! шшхи педагог 1чного кер!вництва естетичним вихованням учн!в, впровадаен! практичн! рекоиендад1I, як! спря-яють орган!зап.ii виховного процееу й удоиконалеинв естетичного освоения ыузичнюс вистав д!тьми 7-9 рок!в;

- апробован! методики виховно! робота 1з залученняы батьк!в учн!в, що дозволяв и!дакщувати ефективн!сть естетичного виховання молодаих школяр ¡в засобами цузкчно-театралыюго шотецтва;

- результата доел 1дження можуть використовуватися учителями шк!л в естетичному вихованн! учн!в засобами опери та балету, а також iниих мистецтв у навчальнШ та позакласнШ робот}.

АптзобаШя результат^ эд!йсншалася у безпосереда!.й педа-гог!чн!й д!яльност! автора. Основн! положения досл1даення обго-ворювалися на конференциях з еотетичного виховання: зв!тних БД1 педагог1ки Украхня /Ки!в, 1939-1992/, ресцубл!кансьх!й /В!ння-ця, 1287/, м1креспубл1каноьних Дировоград, 1988; Херсон, 1989; Ворошиловград, 1S90; Вацор!ж«я, 1931/, м{кнародн!й Дерсон, 1991 /.

На захист винесен! так! положения: :

1/ ефвктивн1сть естатичного виховання засооами ыузячно-теат-рального мястецтва визначаеться цШсним освоениям внотааи як синтетичного явища, що виступае "механ 1 змом" естетачного удооко-. налення особистост}; - .

2/ основою для педагог i чного кар {вництва естегичнии вихован-ням молодщшх школяр!в засобами музичного театру е ц1леспрямована орган!зац!я фаз сприймання шляхом поэтапного форь^уващи установок на сиряЁняття ксшонант1в спектаклю, що забезпечуейого спадкосш!сть;

3/ важливов умов о» nt дашцення ефективноот! естетичного виховання е задучещм <5атьк!в до отворення оитуад! I художнього сприймання музичнох вястави.

Структура дисеруац!!. Дисертац!я окладавться а вступу, двох розд!л{в, заключения;, списку д1тературя,додатк1в. ; :

' '" V ■ .0С&83ШЙ .

У вступ! обгрунтована актуальн1оть проблема» сформульован! об"ект, предмет доол!давння,. йогомета, завдання. Протеза, • визначен! наукова новизна, теоретична та практичне значения;: ;

подан! в i домоет i про апробац!ю.

В пешомт роздШ "Теоретичн! оонови досл1доння" зд!йсне-но анал!з пвдагог1чного потенц1алу ыузично-театрального мистецт-ва* досл!даен! його основн! фактори та засоби, як! впливають .ia естетичне виховання учи {в, вязначен! критерН та лоназники есте-ТИЧН01 виховност! школяр!в щодо музично-театрального мистецтва, виявлен! законом!рноот! естетичного освоения д!тьми опери та (Залету.

Виховний вплив мистецтва театру на особист i с ть в д в о -d t ч н и й процес активно? взаемодП твору та особистост!, яка floro сприймае. Педагог i чниЗ потёнц!ал цузичного спектаклю може повною м!рою реад!зуватяеь г!лькя через естетичне освоения його рецип!ентом, тобго через осягнення художньох !дах в процес! сприймання, оск!лыси "миотэцтво т!лыси у спркйыанн! може зд!йсни-ти свох естетичн! $ункд!х"/Фортунатов М.М./. S двоб|чного характеру впливу мистецтва на особист!сть виходать, що естетичне освоения твору обуыовлено обвективнимг факторами, як! рэгламентують 1дожлквост! реал!зац!1 його виховного потенц!алу по в!дношенню до конкретно! людани, До внутр1пш!х фактор1в належать об"ект та суб"ект сприйманяя /Органова О.Н., Якобсон П.М. /, тобтО природа виду мистецтва, яка детерм!нуе необх!дн| для пь^ноц!иного освоения навшеи сприйняття, та особлив ост i особистост! редин 1внта, його здатн!сть та готовн!сгь овалод!ння циыи навиками. Важливим фактором зовн!шньо1 дП на як1огь естетичного освоения твору виступав ситуац!я худоянього еприймання /Максимов В.М./.

Музична вистава - оперна чя балетна - являв ообою синтез мистецтв, як! ыають р!зну природу впливу /музика, л!тература, об-разотворче мястецтво, поеднан! сцен1чною д!епЛ SmIct yetx еле-мэнт!в систем спектаклю визначаеться зы!стоы пров!даого компонента-^ зики. Пор!вняльний анал!з природа мистедав на основ! кон-

_ ю

цепцН М. С.Кагана дае зксгу зрсбятй припущення, що з компонента вистави найб1дьы складной дая освоения е музяка, а найдоступн!-шим компонентом - сценография. Л! херазурна частина як сюкетна канва дая зоровох сцен!чно1 д1х пос1дае пром1кне положения. Таким чином, дая всеб!чного ^оягнення твору глядачу - слухачу не-обх1дно волод}ти сформованный навиками спрМмання кожного виду миотецтва та ум1нням з!ставляти в!зуальн1 спостереження з 1нто-нацИним розгортанням музячнох тканини.

Об"ективн1 мокливосг! освоения ыолоддшм школяром оперно-ба-яеткого жанру визначен! в дасертац{1 на оонов1 Ппотетичнох дро-ек! вшог жанру на особливост! в!кового розвитку д1тей. й.нал!з л!тературних дкерел та особистий досв!д дисертанха дозволили ви-д1литя у д!тей якоат!що .сприяють виховному процесу /ем6ц!йна чутлив!сть, безпосередн!сть реагування на новизну, дошшшв1см/ 1 завдяки яким детша природно стае "сп!втворцемп ваставя; а також особливост!, що ыокуть спричиюгти "лор1г складаост!" в осягненн! художь-оого образу спектаклю, зб1джитя розрив, "нсшг-ц!" в освоенн1 його кошонент!в, обумовлэн} р!зним ступеней посильное т! вад!в шсгецтва. Лр таких належать несформован1сть ор-ган!зму, швядка стошшван1оть в; ; одномастного положения в гля-дачезоцу зал!, нест!йк!сть, вувький обсяг I перевага мимов 1ль-. но! увагя, реагування на зовн!шн1 ефекти, а не на суттеве у . вистав!. Не дивля^сь на це, текденц! I в!кового розвитку особис-тост! молодаого школяра в продэс! навчальнох д!яльност! в!дкри-вають сприятляв! перспектива для пл1даого контакту а ыистецтвом оперно-балетного театру. При цьонцу в!дбуваеться збагачення жит-тевих вражень, набуття навик!в освоения шк!льних 'Дисщшд!н / у ; тому числ! л1тератури, адузики, образотворчого мистецтва/, удоско-нашоться зд1бност{ абстрактного мислення, вм1ння аналГзувати ;

и

та узагальнюватя сприйман! явища, що е важливим дая з!ставлення мовних засо<5!в вистави, розум!ння 1х взаемозв"язку.

Вид!ляючя ситуац!» художнього сприймання /СХС/ як фактор эовн!шньо! д1! на його як!оть, враховувалось, що контакт з тецтвом завжди в!дбуваетьоя у певних зовн1шн!х умовах. Немянуче беручи участь у.корекц!! естетичного освоения твору, СХС може сприяти чя галыдувати д1в його вну1р1шн!х законоы1рностей. Виз-начення структура СХС базувалось на кондепц!! В.М.Максимова,який в!даосить до не! опосередкування сприйняття, вивчення мови мис-тецтва, окремим вшадком якого в конкретний тв!р, поперодаНй дос-в!д ревдп!ента, вшив на сприйкяття оц!шси та сприймання твору !ншмя людьми. Розгляд СХС у педагог!чному аспект! з урахуван-ням яанрових умов функц!онування музично-театрального мистецтва, зокрема колективн!сть його сприймання великою аудитор isa одяо-часно, дозволяв п!д СХС розум!ти зовн!шне середовище, в якому зд!йснюеться контакт школярiв з театром i яке обумовлюе вшшв на снрийняття !нших глядач1в, а також регулюе д!ю решта законо-MipHocTeS п!д чао перегляду 1 слухання.

До педагог !чно керованих кошонент!в СХС налеаить склад аудитор!!, розм!щешш глддач!в у зал!, !хне сус!дство. Рядом мистептвознавчях досл!даень /Дми1р!евоький В.М., Коган Д.Ы., Мейлах Б.С., На8айк1нськкй S.B./ доведено, що в процес! функц1о-нування художн!х твор!в в!дбуваеться на т1льки сп!лкування художника з аудитор!ею, ала t сп!лкувакня член!в аудитор!! один з одним. Багатор!чна практика роботи дисертанта в Державному дитячо-му музичному театр! Укра'гни дозволила встановити, що п!д час вистави встановлююгься "осередки" сприймання, лк! обиеднують груди глядач!в, пошириочи вплкв на iшах глядач!в-слухач!в.

При зивченн! Ai i СХС враховано традиц!йно устален! $орми

в!дв!дування театру молодаими школярами 1 в!дпоб!дно до цього -тили глядачевого залу за його складом; &./ !ндив!дуальна, яка пе-рвдбачае прих1д до театру з !н!д1атявя шях глядач!в aóo ix <5ать-к!в i утворюе основу "батьк!вського" залу; б/ колективна, що мислиться як орган j зад 1я пгпегляду школою без !н!ц!ативи учн1в i утворюе основу икультпоход!вськОгоп залу. Характер сп!лкуван-ня публ1ки м!ж собою в названих типах аудаторП розр!знясться по його вшшву на виховняй е$ект вясаевгс. Всгановлено, що п1двщвн-ня р!вня естетично! вихованост! д!тей досягаеться за уыовою спри-" ятливо1 СХС, яка утворюеться шляхом орган!зац!х оптимального складу глядачево! аудитор!i.

Виходнчл з основних суперечностей виховного процесу, крите-р!ями естетичнох вихованост! уча i в визначено наявн!сгь у них на-вик!в сприйняття олери та балету, а також !нтересу до ыузично-театрального ыкстецтва.

Музичний спектакль завдяки синтетшш!й природ! актуал! зуе . вимогу ц!л!сного' охоплення в прочее i. сприйняття. Тому цШсн!сть виступае основним критер!ем, що констатуе присутн!сть навик!в сприйняття, а сауп1нь ц|л!сноот1, яка розкриваеться в усв!домле-ноцу ецряйнятт! Й розподЦеш! уоагя Mis компонентами спектаклю, е показником вим|ру естетичнох вихованост!. 1нтерес до ыузичного театру визначаеться застосучанням ф!ксац!1 у школяр!в лрагнення до нових вракень, 40 виступае показником еотетичнох вихованост! ! виявляеться в баханн! в!дв|дати театр, Оц1нка естетично! вихованост! запровадаувалася за допомогою з!ставлення р!вн!в сформо-ваност! !нтересу до ыузичного театрута навяк1в його оприйняття. Внасл!док теоретичного анал!зу у молодаих школяр!в визначено чо-тири рiвня вихованост1: активно-творчий синтезований /високий/, активно-творчяй виб{рковяй /вШгосно високиЁ/, едац!£но-ви<5/р-

ковиЗ конструктивна^ /середн!й/ та байдуго-пасивний /низький/, наявн!сть якшс первв1ряпаоь п!д чао констатувчого експерименту.

В дасертацН обгрунтовано виб!р ыагод1в досл1даення есте-тично! вихованостЛ учн!в. Да анкетування та 1нтерв"юваяня, спря-иован! на вивчання жаврових пере ваг д1тзй як харг'-теристики 1х 1нтересу, бес!да-обговорення вистав для виявлення уов1домленос-т! сприйняття, розпод|ду уваги ы!х компонентами спектаклю I ак-' ТИЕНОСТ1 бажання в!дв1дати театр, а також спостареяення реак-1Ш-повед1ккя школяр 1вп!д час перегляду. При цьому враховува-лось, то безпосередаШ контакт лвдини з мистецтвоц прот 1кае у двох планах: внутр1шьому, -прахоааному в1д лосл1дакка, та зов-н1шньо.чу, яюй вЦобраяуз перший з б 1лылою або ыеншою точн1стк> в залеяност^ в1д СХС /Коган Я.Ы., Еазайх!нсышй 6.В./ через м1-ц|ку, жестикуяяц1в, словеснЛ репл1ки, атмосферу залу, як! зьпню-ються залеано в!д розвптку в!зуального та слухового pядiв спектакли. реакц{я-совеД1Нка ыолодеого школяра в|добраауе розд од Iл уваги компонентами вистави 1 тому гикавила досл1дника в аспект! сп1в£|де<ж1ення драматург! I сприймання /пп1дйом!в" та "опа-д!в" уваги/ 1 структура сприйданого худоанього материалу.

: . Для вивчення д|1 СХС на стан еотэтично! вихова-ост! учв!в було обрано штод вор1вняння реакя11-повед1нки аудиторН в "бать-к;зських" та "культпоход^вських" залах, а текоз пор!вняння есте-тично! вихованост! учн1в, ях! в{дв!дуюта> театр 1ндав!дуально або колективно. ...

В ходЬ констапущого досл|ддекня позначилкся яскрвво виявле-н! в1ды1нност1 В естатзчиому освоена! учнями жанр!в опери I балету^ !,:олодиии шкоедам достувнШши э опёрн! взстава, н1а балепи. Це п1дтв!арцдуеться характером канрових переваг. Головним крите-р! вгл взбору для д1тей е бЬчкш зрозуиШоть опари пор1впяно з балетом, завдяки каявност! в опер! "слова" - носмя не т!льки емо-

ц1йнох, але й в першу чергу лог1чнох {н$ормац!х. В цьому пере-конуе пор!вняння тидових оц!нои глядачами вистав: "висхава спо-добалась .ому, що р м|й про вое розпов!даегься" /про опери "1васик-Телесик", "Золоторогий Олень", "Казна про щря Салтана"/, або: "К1чого не эрозум1ло, т!льки танирють 1 тандрють" /про ба-лети "Гей, козаки", "Дюймовочка", "Пригоди в Смарагдовому м!с-т!"/.'

В процэс! досд!даення такох визначилася тенденц!я до по-рушення цШсноат! сприйнягтя; що вшикае внасл!док нер!вноц!н-ного сприймання алемвнг1в. При цьоцу законом1риою е !ерар-х!й.н1сть розподхлу уваги м1к мистецтшши, як! так ранжуються в порядку 11 зниження: л!тература - образотворче мистбцтво - мазика - сцен!чна д|я /в опер|/; л!терахура - сцен!чна д!я - об-4 разотворче шстецтво - музика /в балег1/.

Докладний анал1з ам!сту вислов!в учн!в про вистави дозволяв дифереяд1ювати кошоненти за ступеней доступноег! опрайман-. нв школяра на легкодосаупн! для розум1ння 1 усв!домлення - сю-' кет, костюм, грим; середаьодосзупн! - декорац!йне оформления; важкодос1утг! - музика, св!тло, сцак1чна д!я.

Досл1даення особлшзостей еотетичного освоения ыузячних 'вистав показало наявн!сть у ысдодаих школяр!в трьох р!вн!в есте-тично1 вихованост!: активно-творчий виб!ркови£ - 15 % учн*в, емоц1йно-виб1рковий кокструктивний - 62 %, байдужо-пасивний -23 %. Активно-творчий синтеэований р!вень виявлений не був.

Влвчекня д!х СХС на х!д освоения спектаклю аудатор!ев показало; що зм1на складу публ!ки за рахунок участ! доросдих в безпосередаьому сприйманн! постановки практично не впливае на драматургов цього процесу, в!даШност! розкриваються лише у "вир!вненосг1" зовнш1ього вияву в "батьк!вських" залах пор!в-няно з "культпоход!вськимн". Водночас суттевим е вплив батькЛв

на як!сть еотетичного освоения опери I (Залету школярами. Шсля оц|нки естетичнох вихованост! з"ясувалось, що у д1тей, як! в!д-в!дують театр !ндив!дуально, в1доутн!й байдужо-пасивний р!вень вихованост! I навпаки, т! льки незначна чаотина глядач!в "культ. поход!в" продемонструвала активно-творчий виб!рк'шй р!вень. Опи-тування учн!в 1 батьк!в показали, що кайчаст!ше молода! школяр I в!дв!дують театр колективно /89 Поедаують обида! форми 11 глядач!в, батьки яких знаходяться на високомур!вн! готовноот! до еотетичного виховання сво"1х д!тейЛ Ц! батьки складають основу аудитор!? "батьк!вськяхп зал!в, тобто зал!в з найсприятли-в!шою ситуац!ею художнього сприймання /76 /> /.

Наведан! дан! дозвойяють зробити висновок про залежн!сть эстетично! вихованост! учн!в в!д СЮ, на формування якох сприят-ливо впливае не т!льки присутн!сгь дорослих в зал!, але й характер IX б!льа широко! участ! у виховному процес!, який позначаеть-ся на р!вн! готовност! с!мпх до еотетичного виховання свохх д1-тей.

Виявлен! особливост! еотетичного освоения д!тьми музичних вистав продемонстрували нереал1зован1 можливост! ес1етичного ви-хованнй й перспективу його удосконалення, довели не^бх!дн!сть включения учн!в з перших крок!в шк!льного аиття в процесс на-6} пк глядацьких вражень й в планом !рну систему адузично-театраль-но! осв!ти.

В другому тозд!л! "Педагог!чне кер!вництво процесом еотетичного виховання мелодиях школяр!в засобами музичного театру" обгрунтовано зм!ст виховного процесу, виб!р форм та метод!в ро-

* Акал13 готовЕост1 батьк!в здхйснювався за адаптованою метода' кою Н.М.Сав1Н01 I визначив чотири груш дорослих: високий р!-:'векь - 17 середа^ - 51 %, иизький -.26 %, надзвичайно

низьке-" - 6 %.

боти з учнями з освоения спектакли, розкрита модель естетичного виховання ÄiTeä на прикладi експерименгальних труп учн!в, визна-чено реаультативн^ь пропоновано! методики.

Центральною ланкою естетичного виховання засобами мистецт-ва б формування сприйняття, через яке здШснюеться виховнш вплив На особист1сть. Розгляд сприйняття як мвхан(зму естетичного удосконалення особистост!, умови виникнення 1нтересу до иу-зичного театру перетворюе його на головний с5"ект уваги педагога при визначенн{ зм!сту й органiзадii виховного процесу.

Сприйняття мистецтва мае складау структуру /Костюк О.Г., Лановенко О.П., Мейлах B.C., Сохор D.M./, до якох входять nl-знання, оц!нка, творения, сп!лкування, що по-р!зному cl.'bbíüho-сяться м!ж собою на коанШ з фаз сприйданшх -.дередкомун 1катив:-н!й, комун!кативн(й та посгкоыунiкативнiü. Завдання орган!задii виховного вроде су диктуються smíctou komhoi фази.

Основу передкоцун1кативно{ фаза окладае установка на сприй-ыання Л1ранг1шв1л1 A.C., Рам{шв1я1 Д.1., Рубинштейн С.Д., Узнадзе Д.И./, яка передбачае виникнення в оообйстост! ефекту че-кання, що реал1зуеться в момент контакту з миотецтвом як в1дао-в!дь на певний душевний настрШ та як здШенення "передбачення" I "передчуття" /Бернштейн М.О., Кечхуашв|л! Г.Н./ у розгортан-н1 звужово! та в Сально! тканини вистави. Структура установки спрямовуе д1х а орган i saut í передкоцун1кативно£ фази на створен-ня психологI4HOÍ roTOBHOCTi до сприймання, а також на формуван-ня roTOBHOort до освоения засоб!в виразност! опектаклю, актуа-л1зуе фактор набуття естетячнох !нфориац1х в процео! плотов-чох робота.

Орган1зац!я коцун1кативно1 фази визначазться характером взаемов1дносин вихователя й вихованщ в Hiñ: прший контакт ulz

' ними порушуеться, педагог1чний валив п!д час перегляду опосеред-шовться. Безпосередньо на х!д сприймгчня вшшвае ситуац!я худох-нього сприймання. В цьоцу випадку установча д!яльн!сть вбирав в себе формувшпш СЗСС.

Шдоуыковий характер посткомун!катпвноЗ фаз: обумовлюе хх залежн!сть в!д зм!сту пошредн!х етап!в. Тому головним завдан т а орган1задН посткоыун1кативно1 $ази е забезпечення ф!ксац11 ' отриманих емоц|й 1 вражень, закр{плення га йоглиблення навик!в спркйняття шляхом прочитання засоб|в вяразност! конкретно! ви-стави.

Оообдивост! сприйяятгя ыолодаих школярхв диктушь необх!д-. н}сть урахування поотупового зростання складноет1 дая освоения ханр|в. В результат! створються |ерарх!я аанр1в для ознайои-лення а ними д1тей: вистави, як! близьк! до музично-драматич-нях, - "чиота" опера - синтетичн! вистави типу "опера-балет" -балет !з значною перввагою засоб!в пантом!ш в хореограф!чному р1шеня! - балет з б!льш складаши формами хореограф!чного тексту.

Виб1р коюеретних форм практично! робота з! школярами повинен в1дпов1дагд вимогам в)кового розвигку д!тей-гля~ач1в та жанровим особливостяы засобу впливу. Поставлена виыоз! найб!ль-шп м(рою в|даов1даа 1грова д1яяьн1сть в силу II спор1дненост! з природою театрального догатецтва завдаки вякористанню в дитя-чих |грах театральных засоб!в перетворення, перевт!лення /Вет-луг!на И.О., £уб1нттайн С.Л.,: Елькон1н Д.Б./. В проведеному досл1даенн| основою практично! д!яяьност$ учн!в вясаупае спе-ц!ально орган1зованй "гра втеатр", до забезпечила осягнення мовних засоб!в театрального мистецтва через входження в роль кожного з автор 1в спектаклю.

В1даов1дно до висловленюс положен* досл1дно-експерименталь-

на робота будувалась по да ох напрямках: безпосереда! ааняття э учнями 1 формування СХС за доломогою залучення до виховного процесу б-тьк1в. Для визначення результативност! д!й з форму-вання СХС експериментальн! групи було розпод!лено на дв1 п1деру-пи /128 ! 136 чол./. В перш Iй э них проводилась робота з учнями та батьками, в друг!й виховмы процес обмажуваяся впливом на св|дом!сть школяр(в.

Необх1дя1сть активно! "сШвтворчост!" в процес! сиршшан-ня, удосконалення здатност1 "передбачення" та "передчуття базою для якого е художньо-практична д!яльн!сть, обумовило побу-дову, роботи з учнями також по двох розд|лах - и!знавально-!н-формац1йному /ознайомч! бес1ди про театр, зустр!ч! з дачами мистецтва, екскурс! !/ I п{знавальн£>-практично;^у /виконання твор-чих завдааь/.

Для формування сприйаяття були використан! метода "пасявно участ! /в!дв!дування театру, виставок, концерт!в ара ст!в, виступ!в 1нших майстр!в театру/ та практичной д!г /мовне усв!-домлення вражень, мадюнок,'театрал!зац!я/. Основными педагог!ч-ними умовамд !х застосування були: абереження структура освоения засоб!в виразност! спектаклю як ц!л!сност! з урахуваннлм по-ступового ускладнення завдань; !ндив!дуальний виб!р метод!в, виходячи з теми, жанру, ыовних засоб!в постановки, та !х комп-лексне використання.

Практичн! вавдання утворили да! групи за спедаф1кою контакту з худокн 1м матер!алом. На передкомун{кативн!й фаз! використо-вувались завдання - "передбачення" типу гри "Ми - автори виста-ви", або "Запрошуемо до опери /балету/ улюблених казкових персо-наж!в" з добором оперних голосов, танцовальнюс рух!в, створен-няы еск!з!в гриму, костил ¡в, декорацШ. На посткомун{кативн!й фаз! - завдання - "вражоння", наприклад,'в1Дтворення по пам"ят1

музичних, оластичних 1нтонацШ, елемент1в сценограф!I в малюнках, прийом зм!нювання сцен!чно1 сизуацИ типу: "Яку музику написав би композитор, якби л!бреттист зм!нив л!бретто..?"

Досл1дао-акопериментадьна робота складалася а трьох етап!в. На першолу - школяр! знайомились з жанрами опери та балету, д!-стали початков1 в {домоет! про деяк! театральн! професП, що в'-дображують основн! складов! спектаклю /музика, л1бретто, хорео-' граф!я/, здобували елеменгарн! навики повед!нки в театр!. На другому етап! поглиблювались знания про канрову специф!ку на основ! практично-1грового освоения вже знайомих профес!й /композитора, диригента, л!бреттиста, балетмейстера/, продовжувалося знайомство з профео!ями сгаорювач!в вистави /художник/, формува-лись навики сприймання зв"язк!в м!& компонентами /л!тература -музика, л!тература - хореограф!я, л1тература - сденограф1я, музика - хореограф!я, музика - оиеиограф!я/. На третьему етап! в!дбувалося подальше виховання вавик!в естетичного освоения на основ! спонукання д!тей до самост1£но1 театрально-творчо! д!яль-ност! як установчо!. Саме на цьому етап! формувались навики ц!-л!сного спряйняття спектаклю, бм!ння вШворити в ход! анал!зу багатоярусн! зв"язки Ы1х його компонентами.

Робота з батьками, будувалась в!дпов!дно до етаШв занять з Учяями. Запроваджувались р!зн! хг форма: локц!х, сем!нари, зуст-р!ч! з д!ячами театру, екскуро!!. Заходи, адресован! дорослим, чергувашкзя !з завданнями, що передбачали сп!льну участь школяра та !х батьк|в /п!дготовка виставок,."куточк!в театру", сп!льн! обговорення вистав/.

Засобом, який сприяв орган!зацII виховного процесу, була театральна програмка, що концентруе вс! основн! в!домост! про автор!в спектаклю. :

АналОз естагичио! вихованост! учн!в ва завершальному erani досл1дно-ексдеримантально1 робота показав, що у дОтей сформува-лися' нав—ш усв1до;.яеного ц1л¡оного освоения музичних вистав, розширшхися знания в сфер! театрального мяствцтва, а такси -мистещв, як! утворюшть синтез музичного театру, розвинувоя 1нгерео до опери t «Залету. Завдяки ЩлеспршованШ орган1заци перед- i яосгкоыуя Íкативних фаз сприйняття та спеШальному Фор-ыуванню GIC в1дбулося- як1сне удооконалення естетичного освоения оперно-балетного жанру учняш, що позначилось на рОваях ix ви-хованосг! /таблица/, тим свищ п1дтвердилась е$ективн1сть роэ-роблено! в дасертац1йному досл1даенн! методики.

Проведена дослЦдання подтвердило ышдну гипотезу i дозволило зробити ввсновки;

ЕфектавнОсть естетичного виховання ыолодших школяр 1в засо-бами музичного театру зростав за умови цОлеспрямовано! орган!-защ! трьох фаз сприйшння вистави - передкомунОкативно!, кощу-.нОкативно! та посткомун ОвсативноI, а тщанпоетадяого фориувата у д1тей установок ва спрайзштгя коаного виду мяотедава, що скла- • дашь синтез, в його в5аеиозвпязку з 1шшш, Удооксшланна установок сприяа вироблешш навивОв цШсного осягнення ваотава, йоглибленню та аакр Оплещи Онхересу до ыувично-театрального мистецхва i, нарештi, забезпечуе успОдае .прохОканвя виновного ; : процесу.

Результативность педагогОчного к$р1вшщтва; естетичниы шхо-ваннш досягаеться створенням ситуахЦ I худоанього сяриймання, яка стшулш розвиЕок йото навикОв. До'сл1даеная пдавердило, що в шкйльнОй практицО орган i аацОя С2С повинна вклшати залучання дорослих член1в ciu"! до спОльних пара глад i в вистав та просвО-ТЕгелъську роботу серед батьк1в, гПдаивдщш piBim 1хньо1 готов-

ноот! до еотетвчного виховання сво!х д1тей.

Найб!лы» значущшли для орган 1 зал! 5 виховного процеоу е за-безпечення систематичного накопичеявя школярами художньог та теоретично! 1нфОрмац1! в сфер! музячно-театрального мистецтва, урахування;тшюлог!чних в!кових особлявостей учв'ч у сп!встав-яэнн! з особлявостями сприйняття «УЗИЧЯ01 вистави, ЩО ОбуМОВЛРН! спецвф!ко» канру; вклвчення до процесу естетичного виховання д!-тей. батьн!в, яке перэдбачаз активне оп!лкування школяр!в Гдо-рослих у контакт! з мистецтвом театру; попередне ознайомлення вчителя з художньо - сцен1чним матер!алом з метою прогнозування спрлЕняття учн!в та планування д!й, поз"яза„кх з л!кв!дац!еи його цротир!ч.

£осл1дно-експеримептальна перев!рка пропоновано! методики показала, що 11 реал1зац!я не потребуй значного розширення ма-тер1ально-техя!чво! бази школи та додаткових витрат часу, доз- . воляючи ефэктквн1шо запровадаувафп засоба, призначен! для по-зажласно! робота.

Проведано доелIдження на вичерпуе вс!х аспект!в дано! проблема. В!дц{р2т|сть темя стаорюа йоаишв!сгь для подал -¡их розро-бок у р1зяокан1тних напрямадх. До&ладаого вивчення отребуе да-нам!ка естетичного освоения, опери «а балету в 1нашх в!кових гру-учн!в та а дощкКтаний гор!од розвитку датина. Особливий 1н-терес виклкказ досл!давння найб1льш значущах для аудаторИ кожного в!ку складовах -чаоткн аятущН аудодаього сприйяання виста ви. Заолуговувга на увагу ютання вшористання техн!чнах засо-б1в у м!стах та населения пункт» як! не мають театр {в даного жанру, анализ лройлемй з позицИ практик}в сцена, вивчення та узагальнення фора д1яльност!педагог!э дитячих театр!в, можли-вих форм сп!вроб!тняцтва театру ! школи у розв"язанн! проблем естетичного виховання. -. ..

Таблица

Дгснам1ка р!вн!в естетично! вихованост!

^Sltn ! Ехала доел{дення : Динам!ка зм!н

pis- У*®1® -s-—-;-s-;-—

н! ее- 0 Констаг. 'Контр. : Експер.: Контр. : Ексоер.

тетично! : досл!да. ;групи : групи : групи ! груш

вихованост! : ■ : : : !

?_L

Активно-творчий синтезований _ _ 14 О 14

Активно-творчий BKÖipKOBHÜ 15 18 37 3 22

ЕыОЦШнО-ВИб1рКО-вий конструктивкий 62 65 41 3 -21

Байдужо-пасивний 23 17 8 -б -15

Основни! эйiст досл!даеиня воображений в публ!кац1ях:

1. У добру путь, дитячий музичний! - Радянська школа, 1385. -й 8. - С. 81-83.

2. Эстетическое воспитание детей средствами музыкального театра в Государственном детском музыкальном театре УССР // Бюллетень Информационного центра по вопросам культуры и искусства. Вып. Ц/5. - Киев, 1987. - 11 о. /у сП1вавторств{/.

3. Що ж основне на свдн!7 - Радянська школа, 1989. - M 4. -С. 43-44. .

4. Некоторне аспекты астатического воздействия театрального искусства на личность школьника // Целостный процесс эстетического развития личности. - М., 1989. - С. 346-348.

5. формирование эстетической, культуры школьников средствами музыкального спектакля // Взаимодействие искусств в духовном развитии школьников, - Ворошиловград, 1530. - С.29-41.

6. Подготовка школьников к восприятию произведен:-4 оперно-ба-летного жанра // Формирование эстетического отношения к искусству. В 6-ти тонах, Т.З. - М- 1991. - С. 244-246.

7. Эстетическое воспитание школьников-зрителей на традициях украинской культуры // Социально-педагогические проблемы воспитания детей и учащейся молодежи. - Запорожье, 1391. -С. 208.

8. Естетячнв виховашя у сучаси12 шкод! Украгшг. - Радянська школа, 1991. - й 5. - С. 89-93 /у сп!вавторств!/.

ГНдп. до друку. 6 #

Дру*, офс. Умани. лрук. арк. И

Зам.Л 'ЗШ Безплатпо

Формат Пап1р тип

Овл.-внд. арк. 4,0 тир, /0О

КнТжька квижком друкзрия иауково! кииги. Ки1в, Рел1йа, 4.

в