автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Опорные схемы как средство систематизации знаний школьников (на материале предметов естественно-географического цикла)

Автореферат диссертации по теме "Опорные схемы как средство систематизации знаний школьников (на материале предметов естественно-географического цикла)"

РГ5 ОД ] !> МАЙ 1395

1НСТИТУТ ПЕДАГОГ1КИ АПН УКРА1НЙ

На правах рукопису

КОБЕРН1К Серг1й'Георг\йович

ОЮРН1 СХЕШ ЯК ЗАС1В СИСТЕМАТИЗАЦ1I ЗНАНЬ ШОЛЯРIВ (на матер!ал! предмет1в природ-ничо-географ!чного циклу)

. 13.00.01 - теор!я та 1сгор1я педагоПки

Авторе фе р а т дисертацЦ на здобуття наукового ступекя кандидата педагог1чних наук

Кихв - 1995

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в 1нституп педаплчки АШ УкраКни

Науковий кер1вник - кандидат географ1чних наук,

старший науковий сгпвроб1тник Сиротенко Анатсшй Йосипович

0фщ1йн1 опоненти - доктор педагог1чних наук, про-

фееор, д1йсний член АПН Укра1ни Синьов В1ктор Ыиколайович

кандидат педагог1чних наук, старший науковий спхвроб1тник Мальований 1Ср1й 1ванович

ПровШа орган!заШя - Укра1нський державний педагог 1ч-

ний университет 1м. Ы.П.Драгома-нова

Захист в^дбудеться ТраьнЯ 1995 р. о 14 годин I

зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Л 01.32.02 в 1нститу педагоПки АПН Украши (252001, м- Ки'1В - 1, вул. Трьохсвят тельська, 8).

3 дисертащею можна ознайомитись в науковий части 1нституту педагогики АПН УкраКни.

Автореферат роз ¡слано " ^ " 1995 р.

Вчений секретар спеШаИзовано! *вчено1 ради

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

Актуальн1сть дослиження. Основною метою вивчення природ-ничо-географ!чних дисципл1н у школ1 е формування наукового св1тогляду, сприяння штелектуальному розвитку учн!в, закла-дання основ е ко лопчно1 культури, коли випускники в1дчувають себе дбайливими господарями як у сво1й краш, так 1 на вс1й планет!.

Ншп геогра^ична й еколопчна освИа не повшстю реал^зуе вказан1 функцп. Це обумовлено як недосконалгстю зкпсту шюлъ-них природничо-географ1чних курс1в 1 предмете, так I не-достатньо ефективною орггшзащею 1х вивчення. ' !■

Анал1э пшльно! практики св1дчить, що б1лыШсть школяргв не вм1ють самост1йно видШти у процес1 навчання найб1льш важ-лив1 структура елементи знания та встановлювати причин-но-яасл1дков1 зв"язки м!ж ними. Як наел!док, зашеть струнко! усв1домлено1 систеш знань, учш п!сля зак1нчення основно! шко-ли оволод1вають перевалено сукушИстю розр1знених мехашчно за-пам"ятованих ведомостей. Тому одним 1з актуальних напряшв удосконалення навчання природничо-географ!чним предметам у школ1 е пошук 1 впровадження ефективних педагопчних засоб1в, да забезпечують системность учшвських знаиь.

Систематизация знань базуеться на дидактичному принцип! систематичност1 1 посл1Довност1 навчання. В1н передбачае фор-музаяня знань учшв у аевному порядку, систем!, де кс:<ний еле-мент навчального материалу пов"язуеться з 1ншими. ТоСто вивчення матер1алу вибуваеться в певн1й лоПчтй посл.догности Однак, як св1дчить практика школи, систематичниЯ виклад

- г -

основ наук е лише необх1дною умовою формування в учшв систе-матизованих знань. Для. розумшня системи предмету необх!дно у процес1 навчання зосереджувати увагу школяр!в на юнуючих Р13номан1тних зв"язках та залежностях м1ж поннттями, 1х структурою, вдастивостями I в1дпов1дними факгичяими в1домостями.

Р1зн1 аспекти проблеми систематизаци знань висв1тлено в працях дидакпв (Ю. К. Бабанський, К О. Дан 1 лов, Б. П. ее 1 поз, ЛВ-Занкой, Г.ЯЛернер, ЕО.Онишук, М.М.Скаткш та ш), психо-лоПв (С. Л. Руб1нштейн,. е. Ы. Кабанова-Меллер, Д. М. Богоявленсь-кий, ЕЕ Давидов, а О. Мгнчинська, К10. Самарш та ¡н.), методист ¡в-географ1в (Т.Е Герасимова, О. Е Даринський, I. с. Ыат-русов, М. Е Откаленко, Л. Ы. Панчешн1кова, 6.Я Шипович та 1н. ).

В ряд1 досл1джень розроблено загальнодидактичш прийоми систештизац11 знань СЛ. Я. Зор1на, I. Д. Зверев, 1-Я. Лериер, О. Е Крутський та 1в.). Однак, незважаючи на наявн1сть цих досл1дяень, не. вс! аспекти проблеми систематизаци знань знайЕяи наукове розв"язання. Оокрема, немае едино! точки эору подо того, якими засовами повинен зд1йснюватись сей процес. Б1льш1сть автор!в не розглядаюгь систематизацт як окремий прийом, поедяутаи П з узагальненням I повторениям.

У працях з методики викладання географ1I Г еколог1I питания скстематиэац!£ знань розглядаеться епхзодкчно, в б!ль-цюст1випадк1в лише-вказуеться на ваялив1сть приведения знань у систему. В1дсутн1й анад!з засоб1в, як! сприяюгь формуваншо системних знань учн!в. В 1снуючих методичних пос!бниках, як правило, наведен1 лише прислали окремих уроюв з узагалъненкя та систематизаци абр систематизухш таблиц!, щр не дозволять орган!зувати -ц1леспрямовану -роботу вчителя з формування системних знань. Тому викладачг географпта екологи змушен! самостМйо обирати найголов^ше для засвоення учнями, в1дпов1дно струкгурувати навчальний матер1ал та визначати м1ж окремими елементами знань суттев! зв"язки.1 В1дношення.

Анал1э д!ючих шкглъних п1дручник1в з предмет1в природни-

чо-географ!чного циклу ез!дчить, » то далеко не вех моллиеост1 систематизацП' навчального матер1алу. е них реал1эовано. Серед функшональних засоб1з пиручник1в недостатньо зикористову-оться ?1зн! види схем, не зистачае гавдань, як1 б спрямовували школяр1в на систематизацию навчального матер!алу на р!вш вив-чення окремих питань, теми, роздиу. У позатекстовому материал! п!дручник1в з географ! 1 най(Мльш поширенг малинки, зображэння певних об"ект1в та явищ, картосхеми, як!•виконуоть■ переважно !люстративну функщю 1 мало сприяють системному засвоенню знань.

Таким, чином, !снуе протир1ччя М1я необх!дн1стю забезпе-чення системност! географ!чних 1 екодоНчних знань учн1в 1 не-достатньою ефективн1стю педагог!чних засоб!в розв"язання Ше: прсблеми. '

У працях ряду в!тчизняних заруб1яйих досл1дник1в ствердяуеться, що ефективним засобом- воображения причинно- наел! дкових зв"язк!в у навчальному матер1аа1, узагальнення та систематизац!I знань е схематична наочн^сть. Проблема вико-ристання засоб1в. схематично! наочност! розглядаеться в роботах з педагог!чно'1 психолог¿1 (Г.ПМаиура, Д. М. Богоявленський, Е 0. Менчинська, Д. Б. Елькон1Н та 1Н.), дидактики ( Л. В. Занков, Е Г. Мьюрадова, Е С. Нечипоренко, Е М.Силич, О. М. Ясько та- ¡я.) та в окремих методиках ( Р. О. Заездний, 1.1. Тадаиез та !н.).

В УкраШ останшм часом накопичено . позитивний лосв1Д застосування р!зноман!тних засоб!в схематично! наочяост1 в процес! навчання географ!I. Пропонуеться використовувати листи опорних^сигнал 1 в ( М. С. 31нокур), структурно- лог 1чн1, схеми (0. Я. Скуратович), опорн! схеми (С. С. Пальчевський). Однак ди-дактичн! можливост1 уо'х цих засоб1в. зокрема у формуванн!. систематизованих знань ц>:оллр1з з предметов природничо-геог-рафгчного циклу, доел1длен I далеко не повно.

Актуалыисть проблеми. недостатня II науково-методична розроблен1сть та низька ефективнЮть практичного Еир1шення

обумовили вибхр теми дисерташйного дослиження "0порн1 схеми як зас1б систематизашI знань шкоддр1в (на матер1ал1 предмета природничо-географ1чного циклу)".

Об"ектом дослиження е процес систематизащI природни-чо-географ1чних знань учшв основное школи, а його предметом -принципи побудови, зм1ст i методика використання в процес1 навчання оперно-хнформащйних схем (01С) як засобу систематизаш I знань школяр!в.

Мота досл!дхення полягае у визначенш 1 розкритт1 можли-востей опорно-!нформац1йних схем для систематизацп знань, теоретичному обгрунтувашп 1 розробц! методики використання О1С у процес! навчання природничо-географ!чним предметам в основой школ!. ••

Ппотеза досл1дження: опорн! схеми е ефективним засобом систематизацп географ1чних та еколог!чних знань учшв - основно! школи, якщр:

- зм!ст ! побудова' опорних схем спрямовуватимуться на розкриття струкгури наукового знания, вхдобралаючи основы1 по-няття, IX суттев1 ознаки, властивост!, в!дпов1Дн1 фактичн1 в1домоет! та наявн1 взаемозв"язки;

- застосування опорно-!нформащйних схем регулярно здМснюватиметься для розв"язання комплексу дидактичних зав-дань на вс!х етапах .навчального П1знания 1 передбачатиме ц!леспрямовану п!дготовку школяр1 в до роботи з схемами.

У в1дпов1дност! з метою ! гшотезою виэначено основн! завдання досл1дження:

1. Обгрунтувати на основ1 теоретичного анализу проблеми систематизацп знань в дидактищ 1 практиш сучасноГ школи не-обх!дн!сть I моллив!сть використання опорних схем як засобу систематизацп географ!чйих та еколопчних знань учн1в. • 2. Вкзначити прккципи побудови опорно-шформащйних схем 1 методику 1х застосування у процес! систематизацп знань.

3. Розробити комплекси ОЮ до курс!в "География Укра!ни"

та "Основи екологП" з в1дпов1дною системою дидактичних зав-

лань.. • ■

4. Експериментально перев1рити ефективн1сть впливу методичного комплексу 01С на формування системност! географШних та еколог!чних знань учн1в 8-9 клас1в.

5. Розробити методичш рекомендаци щодо застосування опорно-¡нформашйних схем для систематизац1I знань школяр1в.

Цетодолог1чнсяа основою досд!дження е поло»вння психолог!! та педагог1ки про формування системи знань; 1де1 дидактики щодо функцП наочност1 у формувашп теоретичного мислення учшз.

У процес1 роэв"язання поставлених завдань комплексно ви-користовувались так! метода дослиження: теоретичний анал1з проблеми шляхом вивчення псюсолого-педагог!чно! 1 специально! фахово! Л1тератури; узагальнения педагогичного досв1ду, соШолог1ЧН! методи; педагог1чний експеримент; аналхз результате експерименту-з вигористанняы метод1в математично! статистики.

Досл1Дження зд!йснювалось в к1дька етатв.

На пэраому стал? (1990-1991рр.) вивчадась педагог¡чна, психологична, ф!лософська 1 методична литература, пов"язана з проблемою дослгдзкення, на п1дставг чого визначались мета, предмет Г завдання. Анад1зувався сучасний стан проблема систе-УатизацП знань учшв з предмет!в природничо-географ1чного <щклу в педагог1чн1й науц! 1 ~1шильн1й практиц!, визначались заооби, ар спркявть- формувакшо систеьших знань. Зд1йснювалось узагальнення передового доев1ду педагог!в з використання засоб¡в схематично! наочност! 1 визначалось м!сце опорно- шформащйних схем. серед них.- На цьому.ж еташ був проведений констатуючий експеримент з д!агностикою р1вн1в сформова-ност! системних знань учнв 8-9 юас1в за умов застосування традиц1йних метод1в навчання географ!!. Анал1зувалось ро-зум!ння вчителями зм^сту поняття "систематизащя знань" I визначались можлив! засоби ефективного зд!йснення процесу систе-

- б -

матизацп.

На другому етап! (1991-1993 рр.) готувалось науково-мето-дичне забезпечення формуючого експерименту: визначено ocHOBHi принципи побудови OIC, розроблеко комплекси спорно-iнфор-мащйних схем для окремих курс i в географп i екологп з В1ДП0В1ДН0Ю системою завдань, обгрунтована методика для експе-риментально! апробацП OIC як засобу систематизацп знань, складено експериментальну програму до вивчення курсу "Основи екологп" в 8-9 класах.

У-процес1 формуючого експерименту перевгрялась ефек-тивн1сть запропоновано! методики використання OIC з метою систематизацп знань учшв. •

На хретьому стал! (1993-1994 рр.) зд^снгавадась обробка насл1дк1в експерименту, узагальнювались результати досл1джен-ня, формувались висновки.

• Експериментальною роботою було охоплено понад 1200 учшв сш NN 239, 240, 260, 244, 216, 232 м. Киева та сш N 2 м. Пол-тави. .:

Наукова новизна 1 теоретична значения досл1даення. У дисертацп теоретично i експериментально обгрунтову-ються принципи побудови опорно- 1нформащйних схем як засобу систематизацп природничо-географ1чних знань учн1в на ochobI в1добраяэння в них структури наукового знания; визначаються дидактичш умови застосування опорних схем на р1зних етапах. навчального п!знання; розробляються науково обгрунтован1 кри-Tepi'i виявлення ефективност1 використання опорно-шформащйних схем для систематизацп знань школяр!в.

. Практична значим1сть досл!дження полягае у розробц! науково- методичних рекомендашй щодо складання i застосування опорних схем в процес! вивчення шкьтьних KypciB географп та екологН, а також у створеши. 0IC. до курс1в "Географ1я Ук-ра!ни" i "Основи екологН", як! можуть повшстю або частково використовуватись в OCHOBHiй школ! за р!зними струкгурними

вар1антами програм.

В1рог1дн1сть результаг!в досЛдження забезпечуеться сб-грунтовашстю вих^дних теоретичних положень, 1х в1.дпов1дн1стю р!вню сучасного розвитку педагог!чно! науки; використанням комплексу метод1в досл1дмэння, адекватних його мет1 1 заздан-ням; репрезентативностю виб1рок для проведения експерименту; вар1ативн!стю дослхдно-експериментально! роботи; мльюсною 1 як!сною обробкою результат!в експериментального навчання.

На захист виносяться таю положения:

1. Опорно- 1нфэрмащйн1 схеми, побудован! з урахуванням структур« наукового знания, е ефективним засобом системати-зац1Ыприродничо-географ!чних знань школяр¿в.

2. Застосувакня опорно-1нформац!йних схем .мае здШснюва-тись на вс!х еталах навчального тзнания за умови попереднхо! щлеспрямоважн шдготовки учшв до роботи Зз схематичною яа-очн!стю.

3. 0порн1 схеми можуть використовуватись на р1зних етапах навчання школяр!в з поступовим переходом вгд репродуктивних вид!в д1яльност! до частково-пошукових 1 творчих.

Апробац1я результат!в досл1дження зд^йснювалась у процесс вистутв автора на зв1тних науково- практичних конференщях Гнституту педагог!ки АНН Украши (1992, 1993 рр.), на сем1на-рах в УДПУ* 1м. М. Е Драгоманова (1993, 1994 рр.) 1 в М1лфегюнаяьному институт! удосконалення вчител1в ¡м., 5. Д. Гршченка (1993, 1994 рр.), на засхданнях лабораторП методики навчання географП та !сторП 1нституту педагог¡ки АПН Укра1яи (1991-1994 рр.).

Дан! досд1дження допов1дались також на конференциях 1 зас1даннях м!ських та районних методичних об"еднань вчител1в географП м. Киева 1 облает!. Результати експериментально! роботи автора узагальнено 1 занесено до картотеки передового досв1ду райметодкабгнетом Шнського району м. Киева та М1УВ 1М. Б. Гршченка.

Розробдена методика зикористання ОЮ впроваваджуеться в эагальноосв1ТЯ!Х закладах р!зних рег!он1в. УкраЗни в процесп вивчення предмет!в природничо-географ!чного циклу.

Структура дисертацП. Робота складаеться з вступу, трьох роздШв, висновк1в, списку основно! використано! л^тератури ! додатк1в. ДисертагЦя 1люстрована таблицями; схемами, графиками.

ООЮВНИЙ ЗМИЯ РОБОТИ

У встуд! обгрунговано актуальность обрано! теми, визначе-но об"ект, предмет. I мету дослГдження, сформульовано його г1потезу 1 основн! завдання, розкрито наукову новизну, георе-тичну I практичну значим!сть здобутих результат!?.

У июриому роад1л! анал!эуеться стан, роз робки проблеми систематизацП знань впедагог!чн!й теорП та П реал1зац!я в шкИьн1й практиц1.

У процес1 теоретичного анал1зу простемено тлумачення ! встановлено зв"язок м1ж поняттями "система знань (системн1сть)и, "систематичнЮть знань" ! "систематизация знань". ■."■■■

. Шд системою знань розум1емо результат заевоення знань з IX в1дношеннями ! внутр1шн!ми взаемозв"язками, як1 роэмщено в1длов1дно з лог1кою навчального предмету у визначен!й посл1довкост1. Систематичн1сть знань означае Штку посл1довн!сть вивчення 1 осмислення учнями тем ! розд!л1в пЦручника. Таким чином, поняття. "системность" 1 "скстема-тичн1сть знань" ми розр1зняемо.

Зг!дно з прийнятим у психолого-педагог1чн!й Л1тератур1 тлумаченням систематизашю знань визначимо як розумову дхяльМсть, у процес! яко! об"екти, шо вивчаоться, орган1зу-юггься на основ I обраного принципу в певну систему. В иильних умовах вона являе собою один !з вшив д1ядьност! вчителя ь

учн1в. спрямовано! на овсшдання школярами системою знань, so знзхсдить з:добра.генкя в yeix ланках прсцесу кавчання.

Лог!ка навчального пронесу розглязаеться дссд1дниками у трьох аспектах: а) як лопка навчального процесу в масштаб! одинищ засзоення; б) як лопка процесу навчання, зю обмелена окремою темою; в) як оскозна ДШ1Я розгортання процесу навчання з курсу в цыому (М. О. Данилов, .4. М. Скаткхн). Зиходячи з ць-ого, ми водЦляемо три ochobhí вияи систематизац!! знань i один пром1жний: 1) систематизащя знань в обсяз! единиц! засвоення; 2) систематизашя знань з материалу теми; 2*) систематизация знань з материалу розд!лу; 3) систематизашя знань з курсу в щлому. Визначен1 зиди сиетематизаш'! уэгоджуюгься з психо-лог!чними вимогами ускладнення ланок зеошащй (Ю. О.Самарин).

Анализ науково-педагог iчно! i методично! л!тератури св!дчить, що в1дсутня едина думка з питания про об"ект систе-матизаш i. Адже при оргаШзацп знань в певну систему за основу можуть використовуватись поняття або система понять. Ми вва-жаемо, го система знань визначаеться не лише системою понять, але й íх властивостями, в^дношеннями mík собою та в1ДКошеннями до об"ект1В 1нших систем.

Важливою передумовою успешно! систематизац!'! знань учн!в е Ч1тка лог!ка побудови навчального матер1алу. В npoueci анал13у лоПчних зв"язк!в видШоться пров)Дн!, найсуттевш! положения Teopii, визначаються pi3Hi групи знань з з!дпов1дни-ми причинно-наел!дковими в iдноше'ннями. Ictothí взаемозв"язки mía окремими частинами матер!алу вхдтворюють схематична зебра-ження, hkí допомагають учням систематизувати набут! знания. Але для ефективного зд'йснення процесу 'систематизац!í знакь необх!дн! спешальн! педагог¡чяi умози.

В Д1яльност1 вчителя можн.а вид!лити три р!внi фермузаяяя системних знань учшз:

I. Низький (В1дсутн1сть специально организовано! робота з систематизац!i знань).

II. Середшй (спрямован1сть д1яльност! учшв на осмислен-ня системи назчадьного материалу за допомогою готових етрук-турних схем, таблиць тошо).

III. Високий (организация спещального навчання, п1д час якого формуюгься ВМ1ННЯ учнхв самост1йно структурувати материал, будувати окрем! частини схем або структурн1 схеми в шлому).

ЗД1йснення процесу системагизацП знаяь включае так! ета-пи: а) розум1ння наукового знания як системи; б) визначення логiчно! структура знания та йогоЩдсистем; в) виявлення пров!дних елемент^в системи знань, ix властивостей i функШй; г) встановлення зв"язк1в та сШввхдношень дано! системи знань э 1ншими, розгляд П як елементу систем вищих порядив; д) ут-ворення р1зних систем знань в залежност1 в!д обраного принципу систематизац! I.

На формування системи знань позитивно впливае волод1ння такими прийомами розумово! д!ЯЛЬност1, як уэагальнення, класиф1кац!я, вэаемозв"язок роду i виду, абстрагування, пор i вяяння, аналог i я. Еайбiльше значения для формування системних знань маюгь саме уэагальнення i класиф1кащя. Не-o6xiJWicTb Ix застосувакня п!д час систематизацп обгрунтована , в досл1дженнях А. Ы. Алексюка, В.О.Онищука, Я.Ф. Гапюка та- 1н.

Розд1л завершуеться аяал!зом реального стану системати-зацП знань з природничо-географ1чних дисциплин в шк1льн!й практиц!. На основi чинних програм, пиручншив, науково-мето-дично! л!тератури, беси з вчителями виявлено, шо проблем! систематизацп знань в шлому i в!дпов1дним засобам схематич-но'1 наочносг! адо Ii р-?ал!заци прадиляеться недостатньо ува-ги. Се негативно впливае на реал1зацт приншшв науковост! i систёмност! в умовах ¡сколи. .

В межах констатуючого експерименту проведено анкетування вчител1в географ!i i «эколог п на предмет розум1ння ними змЮту поняття псистематизац1я знань", а також ставлення до юнуючих

засоб1В, то позитивно впливають на цей процес. Результати опи-тувакня свичать про те. що 45% зчител1В не мають шткого [/явления про систематизацию знань як вадливий вид назчально! Д1яльност1 1 тому не прид1ляшь !й надежно! уваги в педагог 1чн!й робот 1. В результат! визначення р1вня системност1 знань учн!в 9 класгв ветановлено, щр у 52% з них висутня Ч1тка система географ!чних знань 1 понять.

У другому роздШ "Систематизация знань засобами опорних схем " висв1тлено проблему схематично! наочност! в дидактиш, розкрито зм1ст поняття "схематична наочшсть", наведено класиф!кац!ю ! види опорних схем, визначено мюце ! функщю опорно-!нформац!йних схем (01С), проанал1Эовано стан вико-ристання засоб1в схематично! наочност! в практкш нав'чання шмльних курс1в географп та екологп. >

В!дпов1дний анал1з л1тератур'и з дидактики, педагоНчно! психологи 1 .ф1лософп дав можлив1сть визначити м!сце схематично! наочност 1 в навчанш ! шляхи !'! ефективного використан-ня.

Досл!дмэння св1дчать, шо наочн!сть застосовуеться не лише для створення у школяр¿в образних уявлень, але, головим чином, для формування понять, розушння абстрактних зв"язк!в ! залеж-ностей СЮ. К. Бабанський, М.М.Скатюн, ЛЕЗанков, ¡¿.0. Дан 1 лов та !н.).

В1добраленню складних яюсно-тльюсних етввиношенъ ма-тер!ально'1 дШност! сприяють теоретичн! побудови, знаков! модель в1дп0в!дне структурування матер1алу. Це, в яевюй м1рх, забезпечуеться засобами схематично! (абстрактно!) наочность

Схематична наочшсть характеризуеться такими рисами, ш В1др!зняють !'! В1Д !нших вид!в наочност 1:

а) е засобом фжсацн за допомогою умовних позначень лише окремих загальних в!дношень, яю входять в зм!ст понять 1 тео-ретичних абстрактй;

б) е нос1ем узагальненого зшсту, тобто допомагае абстра-гуватись В1Д несут-евих ознак окремих предмет 13 та явищ 1 сконцентруватись на головному;

в) е базою для розвитку теоретичного мислення, шр потре-буе проведения спещальних операц!й 1 д!й (анализу, синтезу, поргвняння/ класи^икацп, абстрагування тозр).

Л1тература свгдчить, шо провГдними функц1ями схематично! наочност1 е 1люстративна, шформашйна, спрямовуюча. моти-вашйна, виховна та ¿н. Однак впдив засоб!в схематично! наочност! на формування системних знань практично не д0сд1джений.

Останн1м часом педагогами-практиками розроблен! окрем1 методики продуктивного використання засоб1в схематично! наоч-носИ в навчанн1 курс!в щ1льно! географП (М.С.Ынокур, О. Я. Скуратович, С. С. ПальчевськиЯ). Але й дос1 в1дсутн! наунов1 роботи з питания визначення можливостей опорних схем для п!двищення р1вня систематизаш! географШних та еколоПчних знань учн1В.

Опорно-1нформац1йн1 схеми (01С) ми розглядаемо як р1зно-вид схематично! наочност!.

Шд опорно-1 нформац1 йною схемою розум!емо схематичне зоб-раження певно! частини теоретичного матергалу з вид!леними лог1ко-дидактичниш в!дношеннямиы1ж його елементами у явн!й форм! 1 визначаемо П як сукупн1сть наукових понять, !х властивостей, ознак, в!дпов!дних факт1_в разом !з взаемозв"яз-ками та эалежностями. 010 - це своер^дний граф!чний конспект, в якому структурно подаеться найсуттев1ша 1нформашя з конкретно! теми або роэд1лу.

Опорн1сть характеризуеться тим.що учн1 в зоцит! п!сля вивчення нового матер¡алу маоть складений у лог1ЧН1й посл^ов-ност1 з використанням умовних позначень Л скорочень конспект, за допомогою якого вони швидко повторить 1 пригадують все, що розглядалось на уроць

1нформац!йн!сть означае, що дана схема виступае нос¡ем

певно! частини навчально! шформацп з конкретного питания. Причому шформащя метиться не лише безпосередньо в граф1чно-му конспект!, але й у наведених посиланнях, де зкаэукяься не-c6xUHi джерела для розшрення в!дп0в1дних географ!чнихзнань, а сawe: текст гпдручника, малюнки, карти атласу, додатки.

Схематичшсть в!дпов!дно окреслюе наявн1 зв"язки та за-лежност1 i в1Д0бражае посл1довн1сть вивчення матер!алу.

За допомогою ОЮ лопчно поеднуються Mi* собою вс! структура елементи наукового знания певного обсягу з визначеними причинно-наелi дковими зв"язками.

При складанн! OIC використовуються:

- загальний принцип побудовк наукового знания;

- в1дпов1дна система умовних Познань;

- своер!дна кольорова гама. *

Принцип побудови наукового знания потребуй в1д OiC

в!дпов!дност1 таким вимогам, як структурн1сть, зы1стовн1стъ, лакон1чн1сть, тоню.- '

На в!дм1ну в1д 1нших. эасоб^в схематично! наочност! з опорно-шформаШйних схемах вхдображапгься: основн! поняття (визначення, головн! ознаки), ix структур«! складов! (зласти-BocTi, процеси, явища, законом!рност!), фактичн! в1домост1 (номенклатура, статистичн! дан1, icKyirci класиф!кац!i), шо поеднан! причинно-наелiдковими зв"язкаыи та залежностямн Mi*, собою.

За обраною формою i обсягом i нформаш i опоря; схеми бу-дуть розр!знятись, але структура логично! побудози завжди збер1гаеться.

Р1зномаштн) умовнi позначення, шо найчаст!ше застосову-ктгься в 3MiCTl опорно-¿нформащйних схем, систематизованг в так1 групи: а) умовн! знаки тематичних карт; б') схематичн! малинки; в) символи; г) скорочення; д) роздиов! знаки; е) поси-лання та виноски до додаткових навчальних джерел.

Для оформления ОЮ запропонована своергдна кольорова га-

ма, яка узгоджуеться з даними психолоНчних дослижень щодо впливу кольору на сприйняття та засвоення гнформацн.

Дана загальна характеристика методики . використання OIC, яка передбачае лоетапне застосування опорних схем в npoueci засаоення матер1алу. Методичний комплекс включае рекомендаци ¡подо порядку складання OIC i анал!з особливостей роботи з ними на р1зних етапах навчання.

В межах констатуючого експерименту з"ясовувались питания про застосування засоб!в схематично! наочностг i органгзашю роботи з нею в npoueci вивчення предметiB природничо-географ! чного циклу в основой школЬ Проводилась' д!агностика р!вня вм1нь учшв 8-9 клас!в користуватись схематичною на-очн!стю в навчально-п1знавальн!й д1яльност1.

Результати анкетування вчител^в (186 чол.) i учШв (393 чол.) показали, щр !снуюча в УкраШ практика використання на уроках географп ! екологН" опорних схем не сприяе продуктивному формуванню системних знань у школяров. Так на регу-лярну роботу з схематичною наочн1стю вкаэали лише 3% учшв и 8Х вчител1в. Серед учн!В т!льки 24% в1дзначили, щр вчител1 спеШально готуить ix до роботи з схематичною наочтстЮ; В1дпов1дно 35% педагогiв п!дтвердили, щр знайомлять школяров на уроках з прийомами роботи за опорними схемами. В той же час переважна б1льш!сть опитуваних (85Х учшв i 87% вчител^в) виз-нали суттеву допомогу засбб1в опорних схем при вивченш нового матер1алу.

В результат! досл1дженнк виявлено педагогiчне'прстир!ччя Miж реальними можливостями використання опорних схем для фор-мування м^цних системних знань з географ!i i екологп та ¿сну-ючою практикою ix застосування.

У третьому розди1 "Експериментальне досл1дження -ефек-.-. тивност! застосування опорно-!нформащйних схем для системати-защ i знань" висв!тлено питания органi3am'i та методики прове-

декня констатуючого эксперименту, основн! напрями 1 зм1ст фор-муючого експерименту, П1Дзелено шдсумки експериментально! ро-боти, розроблено методичш рекомендацП щодо регулярного вико-ристання 01С в процес1 навчання.

' Розробляючи методику констатуючого етапу експерименту, ми вважали, то дошльно проанал1зувати стан знань учн1в з геог-рафп та екологП, встановити р1вень '¡х системности визначити ефективн! шляхи 1 засоби систематизацп. Водночас проводилось попередне експериментальне навчання з використанням комплексу опорних схем за оригинальною методикою. При цьому з"ясовувався вплив 01С на П1дзшцення продукгивност1 навчання в цыому, вив-чались необх1дн1 педагогхчн! умови, спрямоваш на системне засвоення знань.

На даному еташ експерименту застосовувались так1 метода досл1дження: визчення та аналгз практики викладання 1 результат 1в навчання географи та екологп в школ!, анкетуваиня вчи-тел1в { учн1В, окрем1 пошуков! експерименти з визначенняы 1 уточнениям методики використання розроблених дидактичних иа-тер1ал1в.

Шлеспрямоваш спостереження 1 бес1ди з педагогами показали, шо труднощ проведения систематизаш1 знань на уроках пов"язан1, як правило, з невм1нням вчитед1з ч^тко вид1ляти конкретний матер1 ал для цього, а також з в1дсутн1сто в1дпов1дних рекомендашй в науково-методичяхй л1тературь

Попередшй експеримент св!дчить про те, да застосування опорних схем сприяе приведению знань в систему. При цьому учш б1льш ч1тко розум1ють 1 використовують-зв"язки М1ж окремкми частинами теоретичного матер!алу, зростае повнота 1 глибина 1х знань. .

Однак в практиш деяких педагог1в, шо користуються граф1чними конспектами, можуть мати М1сце певнх кедолкед. На-приклад, В1дмова В1Д роботи з хншими засобами навчання; В1дсутшсть науково-обгрунтованих принцшпв побудови опорних

слей, Ы структурна'я?ви'йов1дн1сть? надазаккя переваги диэ? репродуктивному р1в.н» сприйнягтя гкформаШ; з1дсутя1сть сяешально орган 1зовакого навчання учн!з прийомам роботи з схематичною нгючк1ст!0 ! пояснения яаявких лричияно-насдгдкових £в"яэк18. Зазначен! яедол!ки роботи з опорними схемами були бракована каш п!д час рсзробки комплекс!в ою для природни-чо-географ!чних курс!в у 8-9 класах,

01С ми складаля в Шов! дно до вимог дшчих програм. 'Для зм1сту опорних схем визначали найсуттевш! елементи знания, використовуючи матер!ал сучасних шдручншав, пос!бник!в, ат-лас!в' I дов1дник!8.

В прочее! роботи над 01С до курсу "Географ!я Укра!ни" нами враховувалась проводка мета цього курсу, а саме: забеэпе-чення учн!в необх!дною системою географ!чних знань для отри-мання шл1сного образу наш! держави. розумшня а м1сця в св1т1, наявних проблем та перспектив розвитку.

В опорних схемах, як1 роэроблялись до курсу "Основи еко-лог!!" (8-9 класи), суттеву увагу прид!лено висвГтленню проблем ! перспектив використання природних умов ! ресурсов Ук-ра!ни, П еколоПчному стану, природоохоронним заходам та об"ектам. Паралельно з 01С створювадись I.апробовувались комп-лвкси дидактичних эавдань шодо орган 1зацП 1 удосконалення процесу навчакня. '

Запропонована нами азторська програма до курсу "Основй екологП" передбачала серш урок1в з систематизаш! та уза-гальнення знань Шсля вивчення окремих тем ! розд1л1в; зключа-;ла значну к1льк1с?ь практичних 1 самоспйних роб1Т, спрямова-них на розвиток творчих■зд1бностей та 1н1ц1ативност! учн!в, вм1ння прогнозувати 1 робити груктовн! висновки, формуэакнл елемент1в граф1ЧНо! грамотность

Шд час попереднього експерименту з"ясовувалось, що перед регулярним застосуванням 010 в процес! навчання доц!льно дати учням поняття про схематичну каочнЮть та П р!зновиди, позна-

йомити з умовними позначеннями та прийомами кодування i деко-дування, показати на простих прикладах опорних схем смислове значения стрЬток, hki е з^дображенням наявних зэаемозв"язк13 та залежностей. 3 Шею метою розроблена i практично перев1рена система занять з попередньо! Шдготовки до регулярного вико-ристання OIC на уроках географП та екологп.

Системность знань учшв ми оЩнювали за трьома ровнями: I - фрагментарн! (безсистемнП знания; II - частково система-тизоваШ знания; III - систематизован! знання.

Перший р1вень (ниэький) характеризуемся лише визначенням понять, наведениям окремих прикладов або олюстрацой, вмонням використовувати ix в найпрост1ших ситуаШях.

Другий piBeHb (середкой) передбачае знання певних власти-востей i ознак поняття, умння застосовувати ix в стандартйих умовах, а також здатШсть будувати нескладн1 класиф1кац1йн! схеми i розр!зняти серед них правильн1 та неправильна

Третхй р1вень (високий) характеризуеться знаниям та ро-зумшням М1сця поняття, його складових частин у систем! знань, а також вм1нням узагальнювати, складати схеми i встановлюзати взаемозв"язки м!ж окремиш елементами знань.

. У водповШосп з вид!леними р1внями сформованост! системних знань шляхом Шдсумкових контрольних робот було проведено д!агностугсчий зр!э серед учшв 7 класов, за результатами якого визначались контролъШ та експериментальн! класи для формуючого експерименту.

Пров1дною метою дослиження було зстановлення зпливу експериментального наачакяя з застосувакням OIC на формування системних знань з географн i екологП в учШв 8-9 Höiacia.

Експеримент проводився протягом 1992-1594 рок!в на 6aai сш NN. 168, 216, 232, СЗЭ, 240, 260 м. КиеЕа та си N 2 м. Пол-тави. Всього було охоплено понад 1200 учшв га 12 вчителав.

Шд час формуючого експерименту ефективность системати-зацп знань засобами опорних схем визначалась шляхом поровнян-

ня результатов навчання в експерименталыпй та контрольна трупах. Експериментальна група с кладетесь з класов Е, i Et. В класах Е, застосування OIC включало два етапи: перший спещальна Шдготовка учн!в до регулярного використання опор-них'схем в процес1 вивчення географП та екологи; другий -безпосередне навчання з використанням 3aco6iB OIC.

В експериментальних класах Et перший етап був в!дсутн!м.

В контрольних класах К 0IC не використовувались; навчання проходило на основ! традищйних методик.

Одним з напрям1в досл1дмэння була переварка можливих вар1ативних шлях1в шдготовки учн1в до р!зних вид1в роботи з опорними схемами. На основ i попередшх досл!джень i са-мост1йного анад1зу створено 1нформац1йний матер¿ал для вчи-тел!в та учн1в експериментальноï групи про р13новиди схематично! наочностi, м!сце i визначення OIC, принципи !х побудови, види умовних позначень, кольорове оформления схем. Запропоно-вано описания найб1льш поширених прийом^в роботи i дхй з опорно- iнформац1йними схемами для р1зних форм навчання.

На початку регулярного застосування OIC школярам було дозволено використання опорних схем в процес! виповш. В да-ному випадку OIC допомогали в1дтворювати логично пов"язаний ланцюг м1ркувань i вказували на необх1дну к!льк1сть елемент!в, HKi використовуються при визначенн! понять, явищ, об"ект1В та закономерностей.

Серед учн!в I вчител1в експериментально! групи проводилось анкетування з метою визначення ефективност! регулярного застосування опорних схем в навчанн!. Учн), в1дзначали. ао уроки з використанням 0IC проходять на позитивному -мощйному фош. Це, в свою чергу, п1двищуе мотиващю вивиения геог-раф!чного та еколог1чного материалу. У в1Дпов1Дях нп питания анкети: "Якщо OIC допомогають Вам П1Д час в1дповш. то в чому це проявляеться?", школярг звертали увагу на т=лК1 ;;*реваги опорних схем, як: краще розушння материалу, що зивчаеться;

Ч1тке вшцлення основних понять. 1х головних ознак: наявшсть пословного плану л 1 д час 31Дпов1Д1; швидка ор1ентащя в р^зНих предметних ситуашях; конкретна допомога в розушня1 взаемозв"язк1в та залежностей; п1дключення зорозо! пам"ят! тощо.

Яшсна штерпретащя в1дпов1дей учшв показала, шо вико-ристання 01С сприяе: б1лып 1нтенсивному 1 крадому осмисленню нового матер¡алу; розумьчню зв"язк1в М1ж певними частинами тем та роздШв курсу, правильнШ виповш п1д час опитування; ч!тк1й шдготовщ домашнього завдання.

Як свщчать одержан! дан1, виповш учшв 1 вчител!в експериментадьких клас1в досить одностайн! вшосно перевал * регулярного зикористання 01С при викладашп географи та еко-логн. Результати анкетузання е непрямим пШвердиенням правильное^ обрано! методики щодо формування систематизованих знань учнгв.

Для пор1вняння результат1в навчання в контрольна 1 экспериментальна трупах використовувались р1зн! види контролю: усне опитування (зал!ки), диктанти-тести, цифроз1 диктан-, ти, самост1йн1 та П1деумков1 контролен! роботи. Зазначен! фор-ми контролю проводились п1сля зивчення окремих тем, рсздШз 1 курсив в шлому. Такий п!ах1 д.дозволяв яерев1рити не Ильки р!зень системност! набутих знань, але й мишсть 1х засзоення.

Пор1вняння результат1в формуючого експерименту зибуза-лось за визначеними резнями сформованост1 систематизованих знань: низький (I), середн1й (II), високий (III).

Таблиця 1.

Р1в8Нь сформованост! системах знань учн!в 8-9 каас!в (г)

Р1вень Класи ! Високий ! III 1 ' -1 Середной ! П . 1 1 Низький I 1 Всього

Експе риме нталь н1

Е. 23 72 5 100

Е. 19 64 17 100

Кэнтрольн!

■■ К 8 47 45 100

3 таблиц! видно, то 1снують суттев! в!дм1нносг1 м1а експерииентальними 1 контрольними класами. Яйкраво проел!дко-вуеться тенденц!я зб!льшення к!лькост1 учн1в, . як! мають систеын! знания на високому 1 середньому р!вн!, 1, навпаки, досить суттево зыеншуеться доля школяр1в з низьким р!внеы системагизацП знань в екслериментальнюс класах. " " Кращ! результата експериментально! групи Е, у пор1внянн! з групою Е^св1дчать про доц1льн1сть етапу попередньо! п!дготовга учн!в до регулярно! роботи э 01С.

Одержан! дан! дозволяпгь ствердаувати, п» експерик^нталь-на методика виявилась б!льш ефекгивною для формування в учяп системних знань. Таким чином, п!дтверджуюггься оснавно положения висунуто! г!потези.

За результатами досл1дження розроблено методично рекомендации щвдо аастосування 01С в процес! навчання географ! I тг екологН.

Р1зноман!тн! прийоми використання засоб!в опорно-шфор маШйних схем детально розглядаються на приклад1 вивченш розд1лу ,,Ф1зико-географ1чне районування** курсу "Географ!я Ук раши". ■

У закдниИ частин! Шдведен! Шдсумки дисертащйног дослодження та вказанг можливост1 практичного використання йо го результат!в.

Цроведене досл!д«ення дозволяв зробити так! висноиос

1. Д1юч! прогарами, шдручники, пос1бники з географП т екологП не забезпечуюгь повну реал1зац!ю дидактичного принци пу систеыност! I поелодовност!. Для формування системних знан

необХ1Дна спец!альна д1яльн1сть вчител1в та учя1В. Робота з систематизацН повинна мати безперерзний, 1ил1сний 1 цыеспря-мований характер. 0крем1 прийоми систематизацН можуть 1 по-винн 1 бути включен1 в структуру биыюеп уроков з предмет!в прир'одничо-географ! чного циклу, передбачаючи посл1довну систе-матизащю энань в обсяз! одиниш засвоення окремого питания теми; з матер1алу теми; в обсяз1 матер1алу роздиу; з материалу курсу в щлому.

2. Ефективним засобом систематизацН знань е схематична наочн!сть, яка дозволяе ф!ксувати за допомогою умовних позна-чень окрем! ознаки 1 викотекия; узагальнювати навчальний ма-тер1алконцентрувати увагу на головному; розвивати теоретич-не мислення,-

Анализ практики свЗдчить, шр бьтьписть вчител1в застосо-вуюгь схематичну наочшсть ешзодично 1 фрагментарно. Май зге не використовуються завдання для орган1зацП продуктивно! п!зна-вально! д1яльност!.школяр1в на основ! побудови, заповнення опорних схем та роботи з ними, що негативно впливае на форму-вання системних знань 1 як!сть засвоення матер1алу геог-раф1чного та еколоПчного зм!сту.

3. Опорно-1Иформац1йн! схеми е одним з р!зновид!в схематично! наочност!. Дня складання 01С залучаться в узлов! шфор-мац!йно-смислов1 елементи певного в!др1зку назчального ма-тер!алу. Об"ектом структурування вистуддктгь 'випсвин! тексти д^ючих п!дручник1в, пос!бник!в, довиниюв, в яких необх1дно визначити лог1чн1 в!дношення та взаемозв"язки.

Принципи побудови 01С узгод.кусться з побудовою каукового знания ! М1стять так! оснобн1 елементи: поняття, ¡х ознаки, зластивост1 та структуру; фактичш в 1домоетI; наявн! причинно* насл^дков! зв"язки.

4. Розрсблен! 01С е базою для вар1ативних дидактичних заадань, що комплексно застосовуоться з метою систематизацН знань учн!В. Завдяки впроваджнкю засоб 1 в 01С вивчення курс!в

шк1льно'1 географН та екологп йде б!льш Интенсивно, що дае . можлив1сть використовувати в npoueci навчання piзнi нетра-диц1йн! форми: конференцН, диспути,.: ■ д1дов1 ¡гри, юно- або олайдоподорож!, висгорини, зал!ки.

' 5. Робота з 01С потребуе спещально орган¿зозаного навчання. На початку регулярного використання опорних схем доц!льно ознайомити школярiв э видами схематично! наочностч, принципами побудови OIC, умовними позначеннями, зв"язками, оформлениям та прийомами користування. Це сприяе розум1нню сут1 зм1сту опорних схем i ix значения в цыому. В1дпов1ДНо роэроблена система завдань по формуванню навичок роботи з OIC забезпечув перех1д в!д переважно репродуктивного типу д!яль-hoctI до продуктивного 1 творчаго.

6. Застосування OIC забезпечуе формування систёмних знань, шдвищуе р!вень i як1сть ix засвоення, сприяе встанов-леняю суттевих зв"язк!в ! в1дношень м!ж поняттями, 1х власти-востяю, структурою, фактичними в!домостями про об"екги i яви-ща, оз вивчаяться.

7. Звичадно, не sci проблема використання опорних схем в npoueci навчаннязнайшш воображения в дисертац1йтй роботi. Зокрема, потребуюсь подальшого досл!дження питания сбгрунту-вання методик застосування О1С для вивчення _природничо-географ! чяих дисшшл1а в старших класах; виявлення впливу р!зних вид!в д1яльност! за опорно-!нформац!Йнимисхемами на розвиток особистост! учн1в.

Основн! положения дисертацП в!дображен! в таких пувл1кац1ях автора:

1. Методичн! реком^ндаци до вивчення теми "Грукти" у 3 клас! //Методика викладання бюлогП, • х*мП, географа: Респ.

. наук, метод, зб.-К.: OcBiTa, 1992.-Вил. 9. - С. 120-124.

2. Методика застосування опорно-узагальнюючих схем i кар-

тосхем на уроках. географ! Г //;&тодика- 'викладання. б!ологН, xiMii, географ; ?: Респ. наук, м^тод. зб. - К.: OcBiTa, .1993, . -HV.ii. 10. - С. 92-S8.-

3. 1ктенсиф1кац1я процесу навчання засобами опорних схем на уроках географП- Укра1ни -//1й<1-льна географ1я .в . УкраШ: збфник статей. - К.: Хрещатик, 1994. - С. 39-56.

Kobernik 3. G. "The basic schemes as a means of systeaiatisation of schoolchildren's knowlege /on the basic of the'subjects of natural - geographical cycle/".

The dissertation is presented by the applicant for the scientific degree (candidate of pedagogical science the special field-13. 00. 01. - Theory and history of'pedagogics).

The Institute of pedagogics of Ukrainian Acadeifty of Pedagogical Science, Kiev, 1995. „'. - }

The results of the theoretical experimental research of * " the opportunities of the basic informational schemes are being . defended as a means of forming -systematic schoolchildren's knowledge in secondary school subjects of the natural -geographical cycle.

The .following poits are scientifically grounded: the principals of building,; content and design' of the basic sdiemes, pedagogical conditions and methods as to their usage, on at different le.vels of teaching. It is experimentally proved that the basic sherries together with the proposed didactic complex concerning their usage are • the effective means -' of syst6nratization . of ' geographical. and ecological knowledge of schoolchildren.

КОБЕРНИК С. Г. "Опорные схемы как средство систематизации ■: знаний школьников (на материале предметов естественно-географического цикла)".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педаго-

гических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1995.

Защищаются результаты теоретико-экспериментального исследования возможностей опорно-информационных схем как средства формирования системных знаний учащихся основной школы по предметам естественно-географического цикла. Научно обосновываются: : принципы построения, содержание и оформление опорных схем; педагогические условия и методика их использования на разных этапах обучения. Экспериментально подтверждено, что опорные схемы с предложенным дидактическим комплексом к их применению являются эффективным средством систематизации географических и экологических знаний учащихся.

Ключов! слова: систематизаШя знань; опорно- шформаШйнГ схеми; принципи побудови; дидактичний комплекс; природничо-географ! чний цикл.

Подписано к печати6.09^ Зак.£<$^ тир/» размножено 1'Щ минстата окраины ОШГ