автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка студентов к народоведческой работе в дошкольном учреждении (на материале народной математики)

Автореферат диссертации по теме "Подготовка студентов к народоведческой работе в дошкольном учреждении (на материале народной математики)"

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ^ УНІВЕРСИТЕТ

^ ім. К.Д.УІПИНСЬКОГО

Ч_/ . ^ » '

,ч> . ^

4

4і"

На правах рукопису

ПЛЕТЕНИЦЬКА Лідія Степанівна

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО НАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ /ІІА МАТЕРІАЛІ НАРОДНОЇ МАТЕМАТИКИ/

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики навчання і виховання дітей дошкільного віку Південноукраїнського педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського.

Науковий керівник - член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор БОГУНІ Алла Михайлівна

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор, СТРУМАНСЬКИЙ Василь Петрович,

- кандидат педагогічних наук, доцент ЖАРОВЦЕВА Тетяна Григорівна

Провідна установа - Тернопільський державний педагогічний інститут ім.Я.О.Галана.

Захист дисертації відбудеться " 1995р.

о '/Р год, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.08.03

для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук при Південноукраїнському педагогічному університеті ім.К.Д.Ушинського /270105, м. Одеса, вул. Генуезька, 22/.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Південноукраїнського педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського.

Автореферат розіслано " " ТЇЇвЛЮ 1995р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломійченко О.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ визначається концептуальними положеннями реформування вищої освіти і розробкою нової системи національної освіти та виховання. Зокрема, такими стратегічними цілями є: національна спрямованість освіти, її невіддільність від національного грунту; органічне поєднання з національною історією і традиціями; відтворення і трансполяція в навчальному процесі культури та духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків.

Національний "компонент” змісту освіти передбачає досконале володіння літературними нормами рідної /української/ мови, підвищення питомої ваги народознавства та українознавства як дисциплін, що синтезують національні традиції та сучасну українську культуру; обізнаність з кращими зразками національної науки, літератури, мистецтва. .

Підвалини майбутньої держави започатковують її найменші громадяни - діти, виховання і навчання яких здійснюється в системі національного дошкільного виховання. Саме тому вбачаємо пряму залежність якості і темпів розбудови національної освіти в Україні від якості підготовки нової генерації педагогічних кадрів, насамперед, дошкільного профілю, про що йдеться в державній освітянській національній програмі: "Підготовка нової генерації педагогічних кадрів від вихователя дитсадка до викладача вищого навчального закладу, підвищення їх професіоналізму на всіх рівнях"1 та концепції дошкільного виховання в Україні. В ній зазначено, що "підготовка педагогічних кадрів має забезпечувати розвиток національної свідомості педагогічних кадрів дошкільних закладів на основі глибоких знань з історії й 1. Україна XXI століття. Державна національна програма "Освіта” //Освіта, № 44-46, грудень 1992. - с.4/.

сучасності свого народу, його культури, традицій, етнопедагогі-ки.1

Дійсно, народна педагогіка містить багатющий скарб "засобів і методів” виховання та навчання дітей, народних відомостей з усіх сторін людського життя, які повинні стати надбанням кожного педагога в процесі навчання і виховання. Натомість "національна педагогічна скарбниця" ще й сьогодні залишається поза увагою сучасної педагогічної науки та практики, не використовується вона повною мірою і в підготовці педагогічних кадрів. У світлі сучасних вимог та рекомендацій стосовно становлення національної освіти, підготовки педагогічних кадрів виявилося несправедливо забутим і не дослідженим питання підготовки кадрів дошкільного профілю засобами народознавства. І науковці, і методисти солідарні в тому, що віковічні знання народу повинні стати надбанням педагогіки. На жаль, сучасні програми навчання і виховання як для вузів, так і для дошкільних закладів односторонньо висвітлюють поняття народознавства, не охоплюють усіх його галузей, зокрема, народної математики.

Роль і місце народної математики в навчанні і вихованні підростаючого покоління розглядалося ще в кінці минулого століття /В.В.Бобишп, М.Є.Ващенко-Захарченко, О.Р. Попов, К.М.Щербина/. Однак, народна математика як засіб навчання і виховання підростаючого покоління в різних навчальних закладах на сучасному етапі не була спеціальним предметом вивчення науковців. Досліджувалися лише побічно окремі її аспекти: етнографічний /О.О.Боряк, А.Ф.Будзан, Н.В.Кабузан, Ю.П.Лащук, Ю.М.Пар, З.Д.Болгарський, В.Н.Зубов та інші/, філологічний /В.Я.Матвєєва/, педагогічний /З.Є.Файчак/. До цього часу залишалася осторонь проблема вивчення місця 1. Концепція дошкільного виховання. К. 1993. с.5.

з

народної математики в системі національної дошкільної освіти, що і зумовило вибір і теми нашого дослідження. '

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - професійна підготовка студентів дошкільних факультетів в системі вищої освіти. ~

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - процес формування професійної готовності студентів у вищих педагогічних закладах до наро- ' дознавчої роботи з дітьми дошкільного віку.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - розробити і експериментально перевірите обгрунтовану систему підготовки фахівців до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ - формування професійної готовності студентів до народознавчої роботи з математики може здійснюватися ефективно, якщо: збільшити обсяг народознавчого матеріалу в чинних навчальних програмах; розробити єдину систему підготовки фахівців дошкільного профілю на засадах між-' предметних зв'язків народознавчої спрямованості; розробити модель професійної готовності майбутнього педагога до народознавчої роботи з математики; включити в систему підготовки педагогічних хсадрів елективний курс з народної математики /спецкурс та спецпрактикум/; своєчасно активізувати набуті студентами знання, вміння та навички з народної математики в безпосередній роботі з дітьми. Наукова теорія підготовки педагогічних кадрів у системі вищої освіти лише тоді стане дійовою, якщо її ідеї сполучатимуться з ідеями національного виховання і, зокрема, з ідеями народної педагогіки.

1. Вивчити місце народної математики в практиці дошкільного виховання та в системі підготовки педагогічних кадрів дошкільного профілю;

2. Виявити рівні професійної готовності студентів до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі;

3. Розробити модель готовності студентів до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі;

4. Розробити й експериментально перевірити методику та

зміст підготовки студентів до народознавчої роботи з математики. ;

МЕТОДОЛОГІЧНИМИ ЗАСАДАМИ дослідження є положення філософії про історичний взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ, співвідношення частин і цілого, які дозволяють висвітлити ставлення до народознавства, сучасні уявлення щодо використання національного та народного в процесі відродження і розбудови національної освіти, концептуальні положення щодо провідної ролі діяльності в формуванні особистості, її активності в процесі розвитку, ідеї відродження народної педагогіки.

ТЕОРЕТИЧНИМИ ЗАСАДАМИ дослідження були праці класиків педагогіки /Г.С.Виноградов, С.Ф.Русова, В.О.Сухом-линський, К.Д.Уншнський/, психологів /Л.І.Божович, Б.О.Кру-тецький, О.М.Леонтьєв, К.К.Платонов/, провідних сучасних учених /А.М.Богуш, П.П.Кононенко, М.Г.Стельмахович, В.П.Стру-манський, Є.І.Сявавко та інших/.

У ході дослідження використовувалися традиційні для педагогічної науки методи, модифіковані відповідно до особливостей об'єкта, що вивчався: зіставно-порівняльний аналіз літератури з проблем дослідження, анкетування, інтерв'ювання, ранжування, педагогічний експеримент, який передбачав низку контрольних та підсумкових зрізів, статистична обробка результатів дослідження.

Дослідження проходило в три етапи:

На І ЕТАПІ /І991-1992рр./ - вивчалися теоретичні й практичні аспекти проблеми задля конкретизації предмета й завдань, розробки гіпотези дослідження, визначалися основні напрямки дослідження.

На II ЕТАПІ /1992-1994рр./ - продовжувався теоретичний аналіз літератури з даної проблеми, проводився констатуючий експеримент, розроблялася та апробувалася програма і методика формуючого експерименту.

На III ЕТАПІ /І994-1995рр./ - завершено формуючий експеримент, зроблено кількісну обробку одержаних даних та їх інтерпретацію. г

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає в конкретизації народознавчих понять, розробці системи підготовки студентів до народознавчої роботи в дошкільному-закладі, визначенні міжпредметних зв'язків між психолого-педагогічними та спеціальними дисциплінами на вузівській спеціальності "Педагогіка й психологія дошкільна" для підвищення про- -фесійної готовності студентів у впяблєшіі низки педагогічних умов, які підвищують ефективність формування професійної готовності, встановленні закономірних тенденцій у засвоєнні студентами народознавчого матеріалу. .

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ визначається широкою сферою використання результатів дослідження і досить великою групою користувачів, зацікавлених у результатах роботи. Розроблені програми та зміст елективного народознавчого курсу для студентів і експериментальної програми навчання та виховання дітей "Бабусина математика" і методичні рекомендації до неї. Матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних програм вузу психолого-педагогічних та методичних дисциплін, розділів "Народознавство" і

"Формування елементарних математичних уявлень" альтернативних програм навчання та виховання дошкільників, а також у практичній роботі вихователів.

дження здійснювалася шляхом виступів на міжнародних /Одеса -1992, 1995; Івано-Франківськ - 1993/, республіканських /Одеса -1991, 1993; Рівне. - 1991; Тернопіль : 1991/ конференціях, обговоренням на семінарах аспірантів та засіданнях кафедри педагогіки і психології дошкільної Прикарпатського та Південноукраїнського педагогічного університетів /1992-1995рр./, упродовж 1992-1994рр. читався елективний народознавчий курс "Народна математика як засіб підготовки студентів до народознавчої роботи з народної математики” для студентів педагогічного факультету Прикарпатського університету /спеціальність "Педагогіка й психологія дошкільна"/, 1993-1994рр. - для слухачів факультету підвищення кваліфікації /спеціальність "Вихователь дошкільних закладів"/, читався спецкурс "Народна математика дошкільникам" при цьому ж університеті, впровадженням методичних розробок у навчальний процес вузу та дошкільного закладу.

ВІРОГІДНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження забезпечується методологічною та теоретичною зумовленістю вихідних позицій, застосуванням комплексу взаємодопомагаючих методів дослідження, адекватних меті, предмету, завданням роботи, опорою на значний обсяг опрацьованих першоджерел наукових праць з проблеми дослідження, грунтовним вивченням та аналізом значної _ добірки експериментальних даних, проведенням статистичного аналізу одержаних результатів.

БАЗОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ виступили Прикарпатський університет /м.Івано-Франківськ/ та Південноукраїнський педаго-

гічний університет /м.Одеса/. В констатуючому експерименті взяли участь 550 вихователів дошкільних закладів та 220 студентів, у формуючому експерименті - 52 студенти III курсу педагогічного факультету, спеціальність "Педагогіка та психологія дошкільна” Прикарпатського університету.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ ТАКТ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ:

- Модель професійної готовності студентів до народознавчої роботи з математики;

- Методика та зміст формування професійної готовності, які передбачають комплексну підготовку студентів до народознавчої роботи з математики у вищих навчальних закладах педагогічного профілю на основі міжпредметних зв'язків народознавчої спрямованості;

- Рівні професійної готовності студентів, до народознавчої роботи з народної математики в дошкільному закладі.

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури, додатків. У тексті містяться 5 схем, 27 таблиць, у списку використаної літератури - 202 назви.

У ВСТУПІ обгрунтовується актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, окреслено методи експериментальної роботи, її наукова й практична значущість, новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, подано відомості про апробацію, аргументовано вірогідність результатів і висновків дослідження.

народознавчого матеріалу в педагогічному процесі" - розкривається сутність народознавства, народної математики як галузі

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

- "Теоретичні засади використання

народознавства та проблема професійної готовності студентів до народознавчої роботи з дітьми дошкільного віку.

У дисертації подано різні визначення поняття "народознавство" в концептуальних положеннях, а також і індивідуальні трактування /Р.П.Скульський, В.П.Струм'анський, Б.М.Сту-парик, С.І.Жупанин та інші/. В ретроспективному плані термін "народна педагогіка" презентований такими вченими, як І.Став-ровський, О.Духнович, К.Ушинський, а наукове визначення даного терміну сформулював Г.П.Виноградов. На сучасному етапі становлення національної системи освіти народну педагогіку розглядають як систему формування духовності /Г.В.Довженок,

О.О.Любар, В.Т.Скуратівський, М.Г.Стельмахович, Є.І.Сявавко/, сукупність емпіричних знань, умінь, навичок /А.Е.Ізмайлов, Я.І.Ханбіков/, навчально-виховний досвід народу /А.М.Богуш,

Н.В.Лисенко/. Ми розглядаємо народну педагогіку як сукупність емпіричних знань, умінь, навичок у хронологічному аспекті і як навчально-виховний досвід.

З 20-х років і до наших днів аспекти народної педагогіки були предметом дослідження багатьох вчених /В.Т.Афанасьев, Г. С. Вино градов, Г.Н.Волков, А.Ш.Гашимов, П.Р.Ігнатенко,

А.Е.Ізмайлов, В.Г.Кузь, Ю.Д.Руденко, С.Ф.Русова, З.О.Сергій-чук, В.Т.Скуратівський, М.Г.Стельмахович, Є.І.Сявавко, Я.І.Ханбіков, та інші/.

У середині 70-х років XX ст. поруч з поняттям "народна педагогіка" з'явився ще один термін - "етнопедагогіка", який був започаткований Г.Н.Волковим. Цінність етнопедагогіки на сучасному етапі полягає в її органічній єдності з укладом життя народу, його історією, культурними і побутовими традиціями, ідеями та засобами національної народної педагогіки.

Принципами народознавчої роботи з дітьми дошкільного віку на сучасному етапі е взаємозв'язок народної педагогіки з життям, сьогоденною практикою навчання й виховання молоді, принципи історизму, краєзнавства, регіонального підходу до ознайомлення дітей з народознавчим матеріалом /А.М.Богуш/.

Особливої уваги заслуговують методичні розробки з народознавства для дошкільних закладів /А.М.Богуш, Л.В.Калуська,

H.В.Лисенко, О.П.Макаренко/, школи /О.М.Ковальчук, Р.П.Скульський, М.Г.Стельмахович, Б.М.Ступарик, В.Д.Хрущ, В.П.Струманський/.

Аналіз чинних альтернативних програм з народознавства для початкової та загальноосвітньої школи /І.А.Пилипенко,

I.І.Пилипів, М.Г.Стельмахович/, засвідчив, що народознавство стало складовою педагогічного процесу. В зміст загальних програм виховання й навчання дітей в дошкільному закладі введено народознавчий матеріал, опубліковані авторські тематичні програми для дитячих садків з народознавства /А.М.Богуш, Н.В.Лисенко, О.П.Макаренко, С.І.Жупанин/, огляд яких запропоновано в дослідженні. Упродовж останніх років захищені дисертаційні роботи, в яких досліджувалися окремі аспекти народознавчої роботи з дітьми дошкільного віку та молодшого шкільного віку /О.М.Барабаш, Л.В.Калуська, Т.М.Котик, С.А.Литвиненко, Л.І.Фесенко та інші/. Одпак така галузь народознавства, як народна математика у них не знайшла

. висвітлення.

Народну математику розглядають як складову етнографії /Ф.К.Вовк, В.Ф.І’орленко, І.А.Ізносков, І.І.Наулко/, історії математики /Л.М.Граціанська, К.М.Щербина/, народної дидактики /М.Г.Стельмахович/. Історичний екскурс, етнографічний опис математичних знань народу, методичні аспекти ви-

ш

користання в навчальному процесі школи народних математичних знань дали нам підставу визначити народну математику як систему народних математичних знань про старовинне математичне письмо, народні одиниці та прийоми вимірювання, народні вимірювальні прилади, народні способи лічби, обчислення. Чинниками народної математики виступили народні математичні знання та методика вивчення народної математики, а її складовими - народні способи лічби та обчислення /лічба та обчислення на пальцях, рахівниці, лічба за допомогою вузликів, встановлення взаємооднозначної відповідності за допомогою допоміжних предметів/; старовинне математичне письмо та його носії /запис цифр та арифметичних дій за допомогою крапок і рисок, податкові одиниці запису боргу, своєрідні позначення "народних цифр", а носії - бирки, карбижки, реваші та інші/, народні прилади вимірювання /безмін, кантор, шаньки тощо/ та одинадцять груп народних одиниць вимірювання /міри протяжності, поземельні, рідких та сипучих тіл, ваги, часу, скошеного сіна, дров зрубаної лози, пряжі, тютюну, висоти предметів/.

Відомості з народної математики повинні донести до дітей вихователі, але для цього їх необхідно підготувати в процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Проблема підготовки національних кадрів для дошкільних закладів в Україні не нова, вона вже має свою історію. Теоретичні концепції підготовки національних кадрів для дошкілля на народознавчій основі закладені в працях С.Русової, К.Малицької,

О.Кобринської, І.Блажкевич, А.Животка, Ю.Дзеровича. Проблема формування гармонійно розвиненої особистості педагога розв'язувалася на філософському /П.І.Глезерман, А.Г.Здра-вомислов, В.Я.Ядов та інші/, психологічному /Л.І.Божович,

В.О.Крутецький, О.М.Леонтьев, . К.К.Платонов і інші/,

дидактичному /О.А.Абдуліна, Ю.К.Бабанський, Н.В.Кузьміна, Т.М.Котик, З.Н.Курлянд, Р.І.Хмелюк, А.І.Щербаков, М.Д.Яр-маченко і інші/ рівнях.

Проблема готовності до педагогічної діяльності висвітлена в сучасній літературі з різних позицій: вивчалися зміст та структура основних педагогічних умінь /А.Ф.Петченко, Н.П.Тимошенко/, досліджувалася система вмінь, які використовуються педагогом у педагогічному процесі, у вирішенні виховних та освітніх завдань /Г.Ф.Брайченко, А.Г.Войченко, Л.Є.Дементьева/, професійно-психологічній готовності /М.В.Веселовська, М.М.Конишев, П.С.Левшенко, Д.І.Узнадзе/, структура та рівень естетичної підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності /М.І.Волошин,. Л.Г.Коваль, О.П.Рудницька та інші/. Обгрунтовано і структурно-функціональний аналіз діяльності педагога, подається відповідна класифікація педагогічних умінь та навичок /О.А.Абдуліна, А.І.Щербаков/. Окремі роботи лише певною мірою торкаються проблеми обраної нами теми дослідження, а саме сутності професійної готовності в народознавчому аспекті /Н.Є.Кравцова, Т.М.Котик/.

Нами розроблена модель професійної готовності студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі. /Див. схему №1/. Її особливістю є розширення кола знань, умінь, навичок про народознавство як сукупність сучасних наук про історію народу, національну культуру, народне мистецтво, традиції, усну народну творчість, математичні знання. Складовими професійної готовності студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі виступили такі компоненти: народознавчий, методичний, психологічний.

У ДРУГОМУ РОЗДТЛІ - "Формування професійної готовності студентів до народознавчої роботи з народної математики в

' Схема ^1

Модель професійної готовності студентів до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі

£>МПОНЕНТ\Л .

Г'Огп.о&коотї • ^^6 - НАРОаОЗНА йцни

і -МегОДКЧМии '

ПСЙХОЛОГІимИИ

дошкільному закладі" подано методику та результати проведення констатуючого та формуючого експериментів, обгрунтовано шляхи підготовки студентів до роботи з народної математики. Для з’ясування місця народної математики в навчально-виховному процесі дошкільного закладу було проведено анкетування вихователів та студентів - майбутніх педагогів.

Незначну питому вагу народної математики серед складових народознавства в навчально-виховному процесі дошкільного закладу засвідчили такі дані: 34% вихователів та 36% студентів надали перевагу малим жанрам усної народної творчості, 20% вихователів і 18% студентів назвали казку, 15% вихователів і 16% студентів - народну гру, 10% вихователів і 14% студентів -народно-прикладне мистецтво, 12% вихователів і 10% студентів народні промисли, 4% вихователів і 2% студентів - народну медицину і лише 2% вихователів і 1% студентів - народну математику.

У ході дослідження були з'ясовані причини непідготовленості вихователів і студентів до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі. Серед них: недостатній рівень необхідних знань, умінь та навичок, відсутність навчальної і методичної літератури, невміння раціонально організовувати самоосвіту, слабка орієнтація навчальних дисциплін на народознавчий.матеріал і, зокрема, на народну математику.

Визначити вихідні риси професійної готовності студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі допоміг опиту-вальний аркуш, який включав три блоки завдань: А - блок народознавчий, Б - блок методичний, В - блок психологічний; всього 12 завдань.

Для уникнення суб'єктивності в кількісній оцінці рівнів професійної готовності студентів до народознавчої роботи зміст

їхніх відповідей ми описали кількісним показником - коефіцієнтом повноти виконання завдань Кпз за такими числовими

характеристиками: Кпз > 0,8 - достатній рівень, 0,8 < Кпз < 0,5 -задовільний рівень, Кпз < 0,5 - незадовільний рівень.

Достатній рівень готовності студентів до народознавчої роботи характеризували грунтовні знання старовинних способів лічби та обчислення, народного математичного письма, народних одиниць вимірювання, фолькльорних творів математичного змісту/блок А/; відповідних завдань і змісту роботи з народної математики, форм роботи, методів і прийомів ознайомлення дітей з народною математикою /блок Б/; вікових та психологічних особливостей дитини, методики діагностування математичного розвитку дитини, прийомів індивідуальної і диференційованої роботи з дітьми /блок В/. На цьому рівні готовності студенти виявили самостійність у вміннях виконувати лічильні та обчислювальні дії на пальцях, рахівниці, використовувати народні міри як умовні мірки у вимірювальній діяльності, правильно складати тематичні словники математичного змісту, записувати математичні знаки та дії за допомогою математичного письма /блок А/; добирати програмовий матеріал, доцільно планувати його використання і методично грамотно складати елективні програми навчання, конспекти занять та розваг, розробляти та виготовляти наочні посібники і таблиці /блок Б/; визначати рівні засвоєння знань, умінь і навичок з народної математики, дозувати матеріал народної математики відповідно до. вікових та індивідуальних особливостей вихованців, коригувати математичний розвиток дитини /блок В/.

Даний рівень визначався практичністю в навичках швидкої лічби на пальцях та рахівниці, в користуванні народними одиницями вимірювання в повсякденному житті /блок А/; студенти цього рівня вміли швидко організовувати дітей і впевнено,

'

самостійно проводити заняття, розваги, використовувати прилади та наочні посібники з народної математики /блок Б/; адекватно оцінювати і контролювати роботу дітей під час навчально-виховного процесу, проектувати необхідні педагогічні ситуації, активізувати пізпавальну діяльність дітей /блок В/.

Для студентів задовільного рівня були характерні елементарні знання з народної математики, а саме старовинних способів лічби та обчислення, загальновживаних одиниць вимірювання /копа, крок/, фольклорних творів математичного змісту. /блок А/; завдань і змісту роботи з народної математики, форм роботи ознайомлення дітей з народною математикою /блок Б/; вікових та психологічних особливостей дитини, прийомів індивідуальної і диференційованої роботи /блок В/. Студенти цього

рівня вміли виконувати лічильні дії на пальцях та рахівниці,

\

використовувати народні міри у повсякденному житті /блок А/; складати тематичні словники математичного змісту, добирати програмовий матеріал для складання конспектів занять та розваг /блок Б/; визначати рівні засвоєння знань, умінь і навичок з народної математики, дозувати матеріал народної математики відповідно до вікових особливостей дітей /блок В/. Даний рівень характеризували окремі практичні навички, як-от: уміння лічити на пальцях, на рахівниці, користуватися народними одиницями вимірювання /блок А/; організовувати дітей на заняття і їх проводити, використовувати наочні посібники з народної математики /блок Б/; контролювати роботу дітей на заняттях, активізувати пізнавальну діяльність математичної спрямованості /блок В/. ■ . ■

Студенти з незадовільним рівнем виявили емпіричні знання з народної математики, а саме: лічба на пальцях та знання словесних засобів народної дидактики з математики

15 .

/блок А/; з методики організації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі /блок Б/; дошкільної психології /блок В/; примітивні вміння організовувати заняття, використовувати народознавчі знання математичного змісту та визначати рівні математичного розвитку дітей, елементарні навички організації народознавчої роботи в дошкільному закладі на засадах народної математики.

Започатковуючи формуючий експеримент, ми насамперед розробили програму і ввели в систему навчання елективний народознавчий курс "Народна математика як засіб підготовки студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі". В програмі елективного курсу було окреслено основні функції навчального документу. Вся робота курсу велася в трьох напрямках: народознавчої, методичної, психологічної підготовки. На лекціях зі спецкурсу майбутні вихователі знайомилися з теоретичними засадами народної математики, впровадженням її елементів у навчально-виховний процес дошкільного закладу, методикою ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з математичними поняттями. До семінарських занять спецкурсу студенти готували теоретичний матеріал про математичне письмо, народні одиниці вимірювання, прилади вимірювання, добирали словесні засоби народної дидактики з математичним змістом, зокрема, лічилки, народні задачі, задачі-жарти, прислів’я та приказки; вироби народних ремесел та промислів як засіб засвоєння дітьми уявлень про форму і величину; народні ігри з математичним змістом. А на практичних заняттях зі спецпрактикуму за допомогою методів ситуативного моделювання, мікровикладання, дидактичних та ділових ігр, вправ відпрацьовувалися вміння та навички використання елементів народної математики в навчально-виховному процесі,'які були необхідними для проведення

народознавчої роботи в дошкільному закладі. Теоретичні знання, які студенти одержували на лекціях з спецкурсу та закріплювали на семінарських заняттях, надалі реалізувалися в спецпрак-т'икумі /на практичних та лабораторних заняттях/.

Такі завдання, як класифікація народних ігор та розробка авторських дидактичних ігор на засвоєння дітьми народних математичних понять, складання казок для дітей про старовинні математичні поняття, систематизація народних математичних понять, які доступні дітям старшого дошкільного віку і відповідали б їхнім віковим і індивідуальним особливостям, вимагали від студентів індивідуальної творчості. Зокрема, вони складали тематичні тлумачні словники, книжки-саморобки, оформляли необхідну наочність для ознайомлення дітей з народними мірами та способами вимірювання. В такий спосіб активізувався на заняттях снецпрактикуму теоретичний мінімум спецкурсу, для забезпечення практичного засвоєння вмінь та навичок, необхідних для народознавчої роботи в дошкільному закладі з математики.

В елективному курсі були реалізовані принципи міжпред-метних зв'язків та єдності теорії й практики. Крім того, усі мі-кротеми курсу відповідали темам програми з методики формування елементарних математичних уявлень дошкільників та методики ознайомлення дітей з українським народознавством у дошкільному закладі, тобто, зміст навчання студентів мав безпосередню фахову спрямованість.

І

Під нашим керівництвом студенти склали експериментальну програму навчання дітей старшого дошкільного віку елементам народної математики "Бабусина математика , яка була апробована в процесі проходження педагогічної практики.

Другим етапом підготовки студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі була активна діяльність у ході педагогічної практики. Задля цього нами були розроблені методичні рекомендації для студентів щодо апробації кожного розділу програми "Бабусина математика".

Останній етап роботи, який охоплював IV курс, передбачав реалізацію принципу міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків. Основними напрямками встановлення міжпредметних зв’язків були: збагачення студентів теоретичними знаннями з народної математики та систематизація й удосконалення вмінь і навичок студентів на базі спеціальних методичних дисциплін. Необхідні теоретичні знання для народознавчої роботи студенти, переважно черпали з таких дисциплін, як українознавство, історія педагогіки України, педагогіка, психологія, дошкільна педагогіка, вікова психологія. А систематизація і вдосконалення професійних умінь та навичок здійснювалися в ході занять з методики ознайомлення дітей з українським народознавством у дошкільному закладі, методики формування елементарних математичних уявлень дітей, методики розвитку рідної мови, теорії та методики керівництва зображувальною діяльністю дітей та ін. Зміст окремих психолого-педагогічних дисциплін ми доповнили теоретичними знаннями про народну математику, а спеціальні методичні дисципліни - окремими темами.

Запропонована нами система міжпредметних зв'язків, яка органічно ввійшла в експериментальну модель формування готовності студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі, реалізовувалася впродовж двох років навчання /третій та четвертий курси/.

Одержані студентами знання, вміння та навички періодично перевірялися контрольними завданнями. У кінці випускного

курсу нами було проведено підсумковий зріз на виявлення рівня готовності студентів до народознавчої роботи з народної математики в дошкільному закладі. Кількісні результати сфор-мованості рівнів професійної готовності студентів до народознавчої роботи подані в таблиці №1.

Таблиця №1

РІВНІ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО НАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ З НАРОДНОЇ МАТЕМАТИКИ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Рівні професійної готовності Зрізи педагогічного експерименту

Констатуючий Контрольний Підсумковий

№1 №2

достатній - ' 30% 52% 78%

задовільний • 8% 32% 28% 10%

незадовільний 92% 38% 20% 12%

Дані таблиці засвідчують поступове зростання кількості студентів експериментальних груп, які досяглії достатнього рівня. Якщо на констатуючому етапі таких студентів не було зовсім, то на першому контрольному зрізі їх стало 30% , на другому - 52%, а в підсумковому зрізі - 78%. Досить своєрідними були варіації студентів задовільного рівня; На констатуючому етапі це були найвищі результати, яких досягли 8% студентів. У ході навчання поступово збільшувалася кількість студентів цього рівня /за результатами першого контрольного зрізу - 32%, другого -28%/. А на завершальному етапі частина студентів цього рівня піднялася вже на вищий щабель - достатній рівень. І тому кінцевий результат задовільного різня становить 20%. На незадовільному рівні на констатуючому етапі було 92% студентів, на контрольних зрізах відповідно 38% та 20%, а на підсумковому зрізі їх стало 12%. Дані показники засвідчують тенденцію росту професійної готовності студентів до народознавчої роботи з математики в дошкільному закладі.

Дослідно-експериментальна робота довела ефективність розробленої моделі професійної готовності студентів до народознавчої роботи в дошкільному закладі і підтвердила висунуту гіпотезу.

У висновках викладені .основні результати дослідження, найголовніші з них такі:

1. Формування професійної готовності майбутніх вихо-

вателів значно ' підвищується за умови системності навчально-виховних впливів у процесі поетапного навчання: впровадження в навчальний процес педвузів елективного народознавчого курсу з народної математики, розробки і апробації системи підготовки студентів у ході педагогічної практики, вдосконалення процесу викладання психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін на засадах встановлення міжпредметних зв’язків. .

2. Виявлено, що формування професійної готовності студентів до народознавчої роботи проходить певні послідовні ступені, як-от: збагачення та уточнення системи знань з народної математики в процесі елективного курсу; актуалізація набутих знань, формування відповідних умінь та навичок за допомогою виготовлення наочних посібників, складання конспектів занять, розваг та інших навчально-методичних матеріалів з народної математики на заняттях спецпрактикуму; формування узагальнених народознавчих понять, усвідомлення їх місця в навчально-виховній роботі з дітьми в процесі вивчення спеціальних фахових дисциплін, реалізація набутих знань, умінь і навичок народознавчої спрямованості в складанні тематичної програми для національних дошкільних закладів "Бабусина математика", практичне втілення сформованих знань, умінь та навичок наро-

дознавчої спрямованості в активній педагогічній діяльності з дітьми в процесі педагогічної практики.

3. У ході експериментальної роботи визначено педагогічні умови, які сприяють ефективному засвоєнню народознавчого матеріалу математичного змісту. Оптимальними виявилися такі: орієнтація студентів на національну систему навчально-виховної роботи в дошкільному закладі; збільшення питомої ваги "національного компоненту освіти" в чинних навчальних планах та програмах сучасних вузів дошкільного профілю; розробка і впровадження в навчальний процес доцільної системи міждисциплінарних зв'язків народознавчої спрямованості; формування у студентів системи знань, умінь і навичок в елективному курсі народної математики, реалізація одержаних студентами знань під час педагогічної практики в активній діяльності з дітьми, залучення студентів до пошукової та дослідної роботи з народної математики, забезпечення студентів та вихователів навчальними

і методичними посібниками.

4. Темпи формування професійної готовності студентів до народознавчої роботи залежать переважно від активності студентів у процесі вивчення елективного курсу з народної математики. Доцільна мотивація викладачем необхідності вивчення народознавчого матеріалу у вузі підвищує як якість його засвоєння студентами, так і темпи формування професійної готовності до цієї роботи з дітьми.

5. Дослідження дозволило констатувати й закономірні тенденції в формуванні професійної готовності студентів, зокрема: зацікавленість студентів народознавчим матеріалом залежить від змісту, форми, характеру і мотивації навчання; пасивне сприймання теоретичного народознавчого матеріалу в ході лекцій не відбивається позитивно на якісній характеристиці

рівнів готовності студентів до народознавчої роботи; залучення студентів до безпосередньої участі в складанні тематичних програм, тлумачних словників народознавчої спрямованості, виготовлення наочних посібників значно активізує їхню навчально-пізнавальну діяльність, сприяє підвищенню рівня професійної готовності до народознавчої роботи в дошкільному закладі.

З результатів експериментальної роботи випливають певні методичні рекомендації: . •

- необхідність корекції чинних програм навчальних дисциплін спеціальності "Педагогіка і психологія /дошкільна/" щодо збільшення в них обсягу народознавчого матеріалу;

- впровадження в життя єдиної цілісної системи фахової

і -

підготовки педагогічних кадрів дошкільного профілю на основі міжпредметшіх зв'язків;

- видання централізованих тематичних профільних програм

з народної математики як для вищих навчальних закладів, так і для дошкільних установ; '

- внесення корективів до планів післядипломної освіти, яку здійснюють інститути вдосконалення вчителів та вузи, доповнення їх народознавчим матеріалом , зокрема, математичного змісту. '

Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо в виявленні впливу народознавчого матеріалу математичного змісту на розумовий та мовний розвиток дітей дошкільного віку.

Основні положення і висновки дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Елементи народної математики в дошкільному закладі. //, Богуш А.М., Лисенко Н.В. та ін. Українське народознавство в

дошкільному закладі: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1994. -

С.321-336.

2. Використання народознавчого матеріалу з математичним змістом в системі дошкільного виховання /Методичні рекомендації для працівників дошкільних закладів і студентів/. - Івано-Франківськ, 1993. - 31 с.

3. Народна математика дошкільникам /Методичні рекомендації вихователям дошкільних закладів/. - Одеса, 1993. - 107с. /у співавторстві/.

4. Використання народознавчого матеріалу і художньої літератури у дитячому садку /Методичні рекомендації для студентів та працівників дошкільних закладів/. - Івано-Франківськ, 1994. - 28 с./у співавторстві/.

5. Відродження народних традицій у початковій математичній підготовці дітей дошкільного віку. //Учитель національної школи,- Тези доповідей науково-пактичної конференції. - Тернопіль, 1991. - С.72-74.

6. Использование идей К.Д.Ушинского о математической

подготовке дошкольников // Педагогическое наследие К.Д.Ушинского в современной практике дошкольного воспитания. - Сборник материалов Всесоюзной научно-практической конференции.- Одесса, 1991.- С.115-116. '

7. Відображення народних традицій математики в спадщині Любові Миколаївни Граціанської // Використання спадщини забутих і повернутих діячів науки та культури в навчальному процесі педагогічного вузу та школи.- Тези республіканської науково-практичної конференції. - Рівне, 1991.- С.186-187.

8. Усна народна творчість - ефективний засіб засвоєння дітьми елементарних математичних уявлень // Народні традиції, звичаї та обряди - основа національного виховання дітей у

дошкільних закладах України.- Матеріали міжнародної конференції. - Івано-Франківськ, 1993.- С.113-116.

9. До питання про використання загадок з математичним змістом у формуванні екологічної культури // Виховання екологічної культури.- Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції. - Одеса, 1995.- С.37-38 /у співавторстві/.

АНОТАЦІЯ

ГІлетеницкая JI.C. Подготовка студентов к народоведческой работе в дошкольном учреждении /на материале народной математики/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики Южно-Украинский педагогический университет, Одесса, 1995.

Исследовалась профессиональная подготовка студентов к народоведческой работе в дошкольном учреждении на материале народной математики. Уточнена сущность понятия народная математика как системы народных знаний. Разработана модель профессиональной подготовки студентов к народоведческой работе, определены ступени, тенденции и педагогические условия профессиональной подготовки студентов к народоведческой работе в дошкольном учреждении.

Ключові слова: народознавство, народна педагогіка, етнопе-дагогіка, народна математика, народознавча робота, професійна готовність, старовинне математичне письмо, елективний курс.

Annotation

Pletenetska L.C. The trainang of the students to the national work at a pre-school (on material of the national mathematics). A dissertation on search of the academic degree of bachelorof

pedagjgical science on speciality. 13.00.01 - theory and history of pedagogic, South-Ukrainian pedagogical University, Odessa, 1995.

The profecional of the students was being investigated to the national work at a pre-school on material of the national mathematics. The was made a model of a studentis profecional preparation to the national work. The were fixed the stapes, the tendencies and the pedagogical conditions of the profecional traing of the students to the national work at the pre-school.

The key-words: national, national mathematics, national

pedagogic, national work, profecional preparation, the old mathematics print.

Підписано до друку 10.05.95р.,ф.60x84, І/І6, зам.2І0, др.арк.І,тираж 100 прш. Фірма "ЛІК", м. Івано-Франківськ.