автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Проблемы эстетического воспитания в педагогическом наследии С.И. Миропольского.

Автореферат диссертации по теме "Проблемы эстетического воспитания в педагогическом наследии С.И. Миропольского."

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ■ • ■ ІМ. Г.С.СКОВОРОДИ

РЗЛЄВ ШОВГІ РЛМІЗ-ОГЛИ

УДК 371.036 (09)

ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ

СПАДЩИНІ

С.І.МИРОПОЛЬСЬКОГО

\

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди Міністерства освіти України.

Науковий керівник -

доктор педагогічних наук, професор Золотухіна Світлана Трохимівна, Харківський державшій педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Шевченко Галина Павлівна, Луганський державний педагогічний інститут ім.Т.Г.Шевченка, завідуюча кафедрою педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Ткачов Сергій Іванович, Харківський гуманітарний інститут «Народної української академії», доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа -

Харківський державний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м.Харків.

Захист відбудеться «/■У» /& 1998 р. о годині І

засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 Харківського державної педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди за адресою: 310168, м.Харкі вул.Блюхера, 2, ауд.____.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди (310168, м.Харкі; вул.Блюхера, 2).

Автореферат розісланий « /У» е? 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. Дмитренко Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відродження України як незалежної держави потребує формування духовної культури молоді. У програмі "Освіта” (“Україна XXI століття”) зазначається, що система естетичного виховання повинна бути піддана значним перетворенням і орієнтуватися на розвиток естетичного досвіду особистості, який містить оволодіння цінностями і знаннями в галузях мистецтва.

Проблема естетичного виховання завжди привертала увагу педагогів, філософів, соціологів, психологів. У розробку загальної теорії і практики естетичного виховання внесли вагомий вклад О.В.Азархін, Є.О.Баллер, Ю.О.Жданов, Д.Б.Кабалевський, Л.М.Коган, В.П.Матюхін, Б.М.Неменський, Л.С.Сисоєв та ін.

Представники харківської школи психологів Д.М.Араневська-Дубовис, О.В.Запорожець, О.М.Концева, К.Є.Хоменко та ін. встановили, що в основі естетичного сприйняття дітьми дійсності та художніх творів лежать знання і життєвий досвід, які поглиблюють емоційне сприйняття дитиною навчального матеріалу.

Серед українських дослідників сутності, шляхів та засобів естетичного виховання школярів виділяються праці Л.Г.Коваль, О.П.Рудницької, Г.П.Шевченко, які обгрунтували ідею цілісного підходу в реалізації завдань естетичного виховання молоді. Кандидатські дисертації Т.Г.Будняк, А.В.Голизової, Я.Дригала, К.Мамедбекова, Т.Т.Турсунова, Є.С.Федотова, К.А.Юр'євої присвячені проблемам художньо-естетичного розвитку підлітків засобами мистецтва; естетичного виховання школярів у педагогічній діяльності К.Г.Стеценка; естетичного виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського та ін.

Українським народом накопичено чималий досвіду галузі естетичного виховання особистості, його методів і форм. Відомі українські педагоги, письменники минулого П.П.Білецький-Носенко, К.В.Єльницький,

І.П.Котляревський, М.М.Коцюбинський, М.Манасеїна, Л.М.Модзалевський,

І.О.Ставровський також зробили значний внесок у розробку теорії і практики естетичного виховання.

Проблема естетичного виховання займала одне з найважливіших місць у науково-педагогічній спадщині С.І.Миропольського. В його численних працях “Про музичну освіту народу в Росії та Західній Європі”, “Підручник дидактики”, “Дидактичні нариси. Учень і виховуюче навчання в народній школі”, “Навчання співам в народній школі”, “Харківська недільна школа у

1868/69 рр.”, “До питання про матеріал для дитячого читання”, “Стислий підручник і метод викладання за нотами”, “Музична грамота для всіх” розкрито сутність естетичного виховання, його зміст, принципи, методи та засоби. Він висунув широку програму естетичної освіти народних мас, запропонував створити "Спілку піклування про художню освіту народу", сформував його завдання.

На сьогодні відсутні роботи, де б цілісно розглядався внесок С.І.Миропольського у теорію і практику естетичного виховання. Вивчення його спадщини і творче її переосмислення стане певним внеском у розвиток проблеми естетичного виховання у сучасних умовах.

Таким чином, актуальність дослідження "Проблеми естетичного виховання у педагогічній спадщині С.І.Миропольського" обумовлена значенням естетичного виховання у процесі формування духовної культури особистості, об'єктивною потребою суспільства в оволодінні національним досвідом естетичного виховання молоді, а також відсутністю досліджень, в яких би цілісно розглядалися погляди С.І.Миропольського на естетичне виховання.

Об'єкт дослідження - педагогічна спадщина С.І.Миропольського.

Предмет дослідження - погляди С.І.Миропольського на естетичне виховання особистості.

Мета дослідження’, на основі аналізу і систематизації історико-педагогічних джерел, навчально-методичної літератури, архівних документів, матеріалів вітчизняної періодики XIX століття та педагогічної спадщини С.І.Миропольського визначити внесок педагога в розробку теоретико-практичних засад естетичного виховання.

Завдання дослідження:

1 .Узагальнити сутність, мету, завдання, категорії, зміст, принципи, методи і засоби естетичного виховання, визначені С.І.Миропольським.

2.Встановити етапи розвитку педагогічних поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання.

3.Вивчити досвід реалізації ідей С.І.Миропольського з питань естетичного виховання в практиці навчальних закладів другої половини XIX століття.

Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичні положення про естетичну культуру як функціональну систему, спрямовану на гармонізацію різнопланових взаємовідносин особистостей та їх саморозвиток; про необхідність творчого підходу до вивчення та використання прогресивної педагогічної спадщини минулого, про взаємозв'язок

з

національного і загальнолюдського, а також принципи історизму, системності, науковості.

Основні методи дослідження - вивчення робіт С.І.Миропольського, педагогічної, навчально-методичної літератури, архівних документів, матеріалів вітчизняної періодики XIX століття; історико-педагогічний, теоретичний і порівняльний їх аналіз з позицій сучасної педагогіки; класифікація і систематизація проблем щодо естетичного виховання, яких торкається педагог, та їх обгрунтування; узагальнення практичного досвіду роботи початкових і середніх навчальних закладів XIX століття.

Джерелознавчою базою дисертації виступають педагогічні і літературні праці, методичні і навчальні посібники С.І.Миропольського, журнальні та газетні статті педагога, праці авторів дореволюційного і сучасного періодів, архівні матеріали державного архіву Харківської області, Центрального державного історичного архіву України міста Києва, звіти про діяльність Харківської спілки розповсюдження серед народу грамотності, циркуляри по Харківському та Київському навчальних округах, розпорядження Міністерства народної просвіти, протоколи засідань педагогічних рад Харківської, Київської губерній.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що в ньому вперше здійснено спробу цілісного аналізу поглядів С.І.Миропольського на проблему естетичного виховання: виявлено

особливості його підходу до розгляду мети, змісту, форм, шляхів та засобів естетичного виховання; обгрунтовано своєрідність поглядів педагога на психолого-педагогічне, національне, практичне і художнє значення мистецтва та взаємозв'язок естетичного виховання з моральним, релігійним та розумовим; встановлено динаміку естетичних поглядів С.І.Миропольського; визначено шляхи реалізації теоретичних ідей С.І.Миропольського щодо естетичного виховання у практиці навчальних закладів другої половини XIX століття.

Практичне значення дослідження. Теоретичні положення та висновки, що містяться в дослідженні, поглиблюють концептуальні уявлення про естетичне виховання особистості. На основі врахування результатів дослідження розроблено програму спецкурсу "С.І.Миропольський про естетичне виховання".

Результати дослідження збагатять курс вітчизняної педагогіки маловідомими матеріалами і можуть бути використані у лекційно-практичних курсах педагогічного циклу, під час написання курсових та дипломних робіт, видання навчальних посібників. Крім того, теоретико-

практичні положення, рекомендації видатного педагога другої половини XIX століття С.І.Миропольського будуть сприяти і національному відродженню української школи.

Особистий внесок дослідника полягає в обгрунтуванні системи естетичного виховання С.І.Миропольського, у визначенні мети, завдань, категорій, принципів, змісту, методів естетичного виховання, у введенні в науковий обіг невідомих раніше архівних матеріалів, що характеризують педагогічні погляди С.І.Миропольського.

Достовірність результатів дослідження та основних його висновків забезпечується комплексним розглядом проблеми з педагогічних, психологічних, філософських, історико-культорологічних позицій, широким використанням архівних документів і матеріалів, періодичних видань, системи наукових методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету та завданням, впровадженням науково-практичних рекомендацій

С.І.Миропольського у навчальний процес початкової школи

Апробація і застосування результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на республіканських науково-практичних конференціях (Глухів, 1995 р.; Суми, 1996 р.; Глухів, 1996 р.), на засіданнях сектору педагогіки та щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, а також використовувались у публікаціях, що відтворюють зміст дисертації. Матеріали дослідження застосовувались у процесі викладання курсу педагогіки та під час проведення спецкурсів і спецсемінарів у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди та в Глухівському державному педагогічному інституті ім.С.М.Сергеєва-Ценського.

На захист виносяться:

1. Система поглядів С.І.Миропольського щодо естетичного виховання, яка сприяє всебічному розвитку особистості, забезпечує формування естетичного сприйняття, естетичного ідеалу, розвиток естетичних здібностей, естетичного смаку, виховання естетичних почуттів за рахунок використання різноманітних її засобів (православні обряди та звичаї, релігійне та світське читання, музика, поодинокі, хорові і церковні співи, лубочні картинки, живописні полотна, художні виставки, дари природи) (схема, с.6).

2. Етапи розвитку педагогічних поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання: перший етап (60-70-ті роки XIX ст.) - етап первісного визначення кола проблем з естетичного виховання: роль та значення

естетичного виховання для формування особистості, необхідність естетичного виховання і освіти народу; другий етап (80-ті роки XIX ст.) - етап

обгрунтування мети, завдань, принципів, змісту естетичного виховання, естетичних категорій; третій етап (90-ті роки XIX - початок XX ст.) - етап узагальнення, вдосконалення питань змісту естетичного виховання, розробки конкретних методичних рекомендацій для вчителя щодо організації естетичного виховання в народній школі другої половини XIX століття.

3. Узагальнений досвід реалізації ідей С.І.Миропольського щодо естетичного виховання особистості в шкільній практиці (використання співів як засобу естетичного виховання школярів; застосування «естетичного читання» у навчально-виховному процесі народної школи; введення у шкільну практику елементів народної творчості).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку основної використаної літератури (250), архівних джерел (83), додатків (6). Зміст викладено на 147 сторінках тексту, 1 таблиці, 3 схемах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, висвітлено методологічну основу та методи, розкрито джерелознавчу базу, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, особистий внесок дослідника, достовірність та форми апробації і застосування одержаних результатів, основні положення, що виносяться на захист.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ - «Розробка теоретичних питань естетичного виховання у педагогічній спадщині С.І.Миропольського» - на

основі вивчення літературних, педагогічних праць, підручників, методичних посібників С.І.Миропольського (“Про музичну освіту народу в Росії та Західній Європі”, “Підручник дидактики”, “Дидактичні нариси. Учень і виховуюче навчання в народній школі”, “Навчання співам в народній школі”, “Харківська недільна школа у 1868/69рр.”, “До питання про матеріал для дитячого читання”, “Стислий підручник і метод викладання за нотами”, “Музична грамота для усіх” та ін.), аналізу історико-педагогічної літератури з теми дослідження, архівних документів показано значення естетичного виховання для формування особистості; розкрито сутність естетичного виховання, його мета, завдання, основні категорії; висвітлено зміст, принципи, форми, шляхи та засоби естетичного виховання особистості у педагогічній

спадщині С.І.Миропольського (схема 1), встановлено етапи розвитку педагогічних поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання.

У розділі узагальнюються погляди С.І.Миропольського щодо значущості естетичного виховання як однієї з умов всебічного розвитку особистості. Доводиться, що С.І.Миропольський так само, як і його зарубіжні та вітчизняні попередники (І.Ф.Гербарт, П.П.Білецький-Носенко, А.Ф.Дистервег), призначення естетичного виховання бачив у тому, щоб “відвести народ від насолод мерзотних, грубих і привести до насолод високих, гідних людини; навчити знаходити в цих істинних насолодах смак, задоволення; зробити цю насолоду потребою; піднести натуру людини, розвинути в ній свіжі, здорові інстинкти; ввести людину в світ витонченості, ідеальної правди та свободи духу”.

Схема І

Система естетичного виховання С.І.Миропольського (1842-1907 рр.).

Мета естетичного виховання Завдання естетичного виховання

“служіння істині, добру та красі” - розвиток естетичних здібностей; - формування естетичного сприйнятгя; - задоволення художньо-естетичних потреб; - виховання естетичних почуттів; - формування естетичного ідеалу; - розвиток естетичного смаку.

Принципи Зміст естетичного

естетичного виховання

виховання

- релігійність; - використання краси цер-

- народність; ковного богослужіння і за-

- природовід- сооїв мистецтва;

повідність. - знайомство з історією

- гуманність, розвитку народної худож-

- зв ЯЗОК 3 ньої творчості, з історією

життям; церковної музики, живопису, архітектури, рідного слова; - залучення до природи.

Засоби естетичного виховання

- православні обряди;

- релігійне і світське читання;

- музика;

- поодинокі, хорові і церковні співи;

- опера;

- лубочні картинки;

- живописні полотна;

- художні виставки;

- дари природи.___________

На відміну від М.Ф.Бунакова, В.П.Вахтерова, М.Манасєїної, Л.М.Модзалевського, М.Г.Чернишевського С.І.Миропольський розглядав естетичне, моральне, розумове та релігійне виховання у взаємозв'язку.

Моральний вплив мистецтва, на його думку, полягає у тому, що воно настроює людину на краще, робить душу доступнішою для всього людського; розкриває у зрозумілих, доступних формах глибину людського духу, невичерпне джерело її кращих сподівань, надій, прагнень. Тому люди під впливом мистецтва стають набагато кращими, добрішими, гуманнішими.

Взаємозв'язок науки та естетики С.І.Миропольський пояснював тим, що «наука та естетика - дві чудові сестри у Божому світі», які мають єдину мету - «щастя людини у повному розкритті її сил та обдарувань, в розумному людському житті». Встановлено, що він одним із перших в вітчизняній педагогіці звернув увагу на психологічний взаємозв'язок науки в цілому та естетики як науки про прекрасне.

Заслуга С.І.Миропольського, на наш погляд, полягає і в тому, що він не тільки вказував на наявність взаємозв'язку естетичного виховання і релігії, а й відстоював думку про те, що народ, який не має релігії, ніколи не може мати високого мистецтва, “тому що зі зникненням релігійності у людей зникає та психічна єдність власного я, без якої не можна уявити ніяку свідому естетичну насолоду”.

У процесі проведеного дослідження встановлено, що під естетичним вихованням С.І.Миропольський розумів процес формування у людини здібностей сприйняття та правильного розуміння прекрасного. Виходячи з мети естетичного виховання (служіння істині, добру і красі), в роботі “Про музичну освіту в Росії та Західній Європі” (1882 р.), С.І.Миропольський сформулював його завдання: виявлення естетичних здібностей; формування естетичного сприйняття; задоволення художньо-естетичних потреб; виховання естетичних почуттів; формування естетичного ідеалу; розвиток естетичного смаку.

У розділі доводиться, що С.І.Миропольський одним із перших в вітчизняній педагогіці ввів у науковий обіг і дав визначення таким категоріям естетичного виховання, як «естетичне сприйняття», «естетичні потреби», «естетичне почуття», «естетичний ідеал», «естетичні нахили», «естетичний смак».

Естетичне сприйняття, на думку С.І.Миропольського, полягає у вмінні помітити прекрасне у природі, мистецтві, людині, побуті. У свою чергу, як зазначав педагог, у кожній людині, «в якій є хоч скільки-небудь почуття прекрасного, яскраво виражена естетична потреба».

Під естетичніш почуттям педагог розумів почуття, яке виникає в процесі сприйняття прекрасного і відображає ставлення людини до прекрасного. Розвиток почуттів, за С.І.Миропольським, має однакову

значущість з розумовим вихованням на підставі того, що почуття складають глибоку основу характеру і в них лежать “мотиви людської діяльності”.

Естетичний ідеал він визначив як зразок, для досягнення якого треба прагнути і з позицій якого необхідно оцінювати оточуючий світ.

На базі естетичних знань, естетичних нахилів, естетичних здібностей, естетичного почуття формується, на думку С.І.Миропольського, естетичний смак, показниками якого він вважав якість вибраних творів мистецтва і високу вимогливість до них з позицій естетичного ідеалу.

У процесі дослідження доведено, що свою систему естетичного виховання С.І.Миропольський будував на принципах релігійності, народності, природовідповідності, гуманності, зв'язку з життям. Для другої половини XIX століття ідея народності не була новою. У розкритті її сутності мали місце різні підходи. Як загальнопедагогічнии принцип вона була зафіксована українськими педагогами Б.Д.Грінченком, О.В.Духновичем, К.Д.Ушинським та ін. Народність розумілась як “знаряддя, що може прокласти шлях до свободи і правди” (О.В.Духнович). У педагогіці С.І.Миропольського народність розкривалась у зв’язку з необхідністю росту національної самосвідомості простого народу і була спрямована проти впливів на вітчизняну школу виховних систем західноєвропейських країн, в тому числі й авторитетної німецької педагогіки, що отримала неабияке визнання в офіційних колах. С.І.Миропольський так само, як і К.Д.Ушинський, впевнено доводив, що механічне перенесення на вітчизняний грунт систем виховання та навчання, які склалися в інших історичних умовах і в інших народів, може принести більше шкоди, ніж користі. Однак педагог застерігав і від національної замкненості та обмеженості, закликав творчо використовувати раціональне з педагогічного досвіду інших народів.

У дисертації звертається увага на те, що у другій половині XIX століття у вихованні молоді значне місце належало церкві. Вона проникла в особисте і суспільне життя людини, впливала на весь її життєвий шлях. Будучи глибоко релігійною людиною, С.І.Миропольський вважав, що естетичне виховання молоді досягається використанням краси церковного богослужіння, засобів мистецтва; знайомством з історією церковної музики, живопису, архітектури, рідного слова; залученням до природи. До засобів естетичного виховання С.І.Миропольський відносив православні обряди та звичаї, релігійне та світське читання, сімейне читання, музику, поодинокі та хорові співи, оперу, лубочні картини, дарунки природи. Він справедливо підкреслював, що музика є не тільки мовою почуття, але й засобом для більш повного висловлення ідей, “переконань, понять розуму”.

У розділі показано непослідовність поглядів С.І.Миропольського на роль і значення художніх виставок. З одного боку, виставки, за його переконанням, - ефективний виховний засіб. З іншого боку, педагог дивився на них з “підозрою”, бо вважав, що майже усі російські художники “охоплені заразою короткозорого реалізму”, а лубочні картини часто виконують бездарні люди.

Для С.І.Миропольського характерне перебільшено-негативне ставлення до романсів, фабричної і солдатської пісні, в яких, на його думку, “зміст брудний, неморальний, мотив - вульгарний, утертий”. Аналогічну оцінку С.І.Миропольський давав і “гармоніці”, яка, на його думку, є гидким, деренькучим, антимузичним інструментом.

У дисертації показано, що, відповідаючи потребам розвитку народної школи свого часу, С.І.Миропольський поряд із розробкою теоретичних питань естетичного виховання запропонував створити «Спілку піклування про художню освіту народу», акцентуючи увагу на її освітньо-виховному призначенні: дати народу видання кращих письменників, створити «здорову розумову їжу», сприяти виданню народних картин, займатися створенням народних театрів і підбором для них репертуарів, видавати музичні посібники для навчання співам.

Вивчення спадщини С.І.Миропольського переконує, що він не тільки закликав до краси мови, але й сам володів красномовністю, ерудицією, енциклопедичними знаннями в галузі науки та мистецтва. У ході дослідження встановлено динаміку поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання: від первісного визнання кола проблем естетичного виховання, обгрунтування мети, завдань, принципів, змісту, естетичних категорій до узагальнення, вдосконалення питань змісту естетичного виховання та розробки конкретних методичних рекомендацій для вчителя щодо організації естетичного виховання в народній школі другої половини XIX століття.

У розділі доведено, що у розробці системи естетичного виховання С.І.Миропольський виходив з урахування сукупності економічних, соціальних, духовних умов під час формування мети, завдань, методів та засобів; здійснення відбору змісту естетичного виховання залежно від соціально-економічних, вікових особливостей.

В умовах реформування освіти творче використання спадщини С.І.Миропольського щодо естетичного виховання особистості, сприяєтиме органічному поєднанню сучасності з історією і національними традиціями, збагаченню культури українського народу.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ - «Досвід реалиації ідей С.І.Миропольського з питань естетичного виховання у практиці навчальних закладів другої половини XIX століття» - на основі аналізу значної кількості архівних матеріалів визначено шляхи реалізації ідей С.І.Миропольського: використання співів як засобу естетичного виховання школярів; застосування «естетичного читання» як навчально-пізнавального засобу учнів у практиці навчальних закладів; введення до шкільної практики елементів народної творчості, здійснення виховання та освіти народу засобами музики, художньої літератури, театрального і образотворчого мистецтва.

Друга половина XIX ст. - період демократичного піднесення та великих досягнень вітчизняної науки та культури, який характеризується прагненням до встановлення тісного зв'язку теорії з практикою, наукових досягнень з їх практичним використанням. Орієнтація на всебічне застосування своїх досягнень на практиці знайшла яскраве вираження і в системі естетичних поглядів С.І.Миропольського.

Встановлено, що С.І.Миропольський на практиці реалізував більшість своїх теоретичних ідей: у Харківській семінарії організував оркестр з 10 осіб та хор; видавав збірки гімнів та пісень Франції, Німеччини, Італії, Англії, Америки; здійснював підтримку С.-Петербурзькій «Хоровій спілці».

Виявлено ставлення як офіційних, так і прогресивних педагогічних кіл XIX століття до співів як до засобу виховання релігійних, моральних, національно-практичних та загальнохудожніх почуттів. Так, висока оцінка співів з боку офіційної педагогіки дозволила у 80-х роках церковні співи ввести до складу обов'язкових предметів, що вивчались у духовних семінаріях, училищах та церковно-приходських школах, тим самим практично реалізовуючи ідеї С.І.Миропольського.

У ході дослідження визначено мету співів як навчального предмета -розвиток естетичної потреби, виховання почуття витонченого і, відповідно до цієї мети, його завдання: розвиток слуху як органу сприйняття слухових явищ; знайомство з музичною грамотою як писаною мовою музичного мовлення; накопичення певної суми музичних вражень як запоруки пробудження потреби у, можливо, частішому спілкуванні з мистецтвом. Узагальнено основні вимоги до складання програми співів: підпорядкування основному завданню шкільних співів; спрямованість на виховання естетичної природи духу та розвиток художньо-музичного слуху; під час підбору репертуару керуватися міркуваннями не утилітарного характеру, а внутрішньою цінністю музичних творів; використання творів Палестрини, Ласо, Баха, Генделя, Бетховена тощо;

рівномірне включення до програми церковного та світського співу і ретельний підбір репертуару для нього.

У розділі показано розбіжність у поглядах різних педагогів на включення церковного і світського співів до навчальної програми початкової школи. Так, С.І.Миропольський при складанні авторської програми співів віддавав перевагу церковним співам. Цієї ж точки зору дотримувались і більшість прогресивних педагогів - О.Пузиревський, К.Галлер та ін.

Прихильники іншої точки зору (М.Брянський та О.Никольський) піддавали гострій критиці пропозицію С.І.Миропольського щодо включення до програми із співів молитв на початку і у кінці навчального дня та кожного навчального заняття, вказуючи, що не суть молитви захоплює виконавців, а головним чином побоювання відповідальності за неувагу та непорядок.

Проведене дослідження дозволило виявити загальні принципи та конкретні прийоми, на яких будувалась організація співів у народних школах, що не йшли врозріз з принципами, висловленими С.І.Миропольським: залучення школяріз до співів на слух; використання доступного та цікавого матеріалу; організація процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками на основі народності, систематичності, наочності, цілеспрямованості, поєднування музичного розвитку з розумовим та фізичним, з моральним та патріотичним вихованням врахування індивідуальних можливостей учнів.

У XIX столітті видавалась значна кількість як загальнопедагогічних, так і спеціальних журналів і газет: “Наша народна школа”, “Початкова школа”, “Освіта”, “Сім'я і школа”, “Журнал Міністерства народної освіти”, “Педагогічна хроніка” та ін. Численними теоретичними публікаціями з питань естетичного виховання, критичними статтями, методичними рекомендаціями журнали здійснювали пропаганду передових методів естетичного виховання, в тому числі, ідей С.І.Миропольського, сприяли їх впровадженню у практику роботи різних закладів. Узагальнено основні питання, що обговорювались педагогами-практиками на сторінках педагогічних журналів: про рівень художнього виконання учнями вокальних творів; про роль та місце хорових співів; про підбір підручників, посібників; про вибір музичного інструмента для ведення уроків співів; про матеріальне становище вчителя співів та ін.

Встановлено, що для практики другої половини XIX століття характерна, з одного боку, відсутність спеціалізованих музично-навчальних закладів, які готували вчителів співу для елементарних шкіл, і наявність гострої необхідності такої підготовки, з іншого.

У розділі показано роль Міністерства народної просвіти за підтримки Св.Синоду та Спілки розповсюдження освіченості в організації

короткотривалих курсів для вчителів співів. Визначено основне спрямування роботи цих курсів (знайомство з загальною теорією музики та співів, з теоретичними та практичними прийомами організації хору, з теорією церковних співів, набуття навичок гри на якому-небудь інструменті, що відображає думки С.І.Миропольського з даних питань.

У дослідженні доводиться, що у другій половині XIX століття естетичне виховання молоді набувало все більшого пріоритету серед завдань навчальних закладів, а навчання виступало його ефективним засобом. Палітра ж естетичних якостей, що потребують формування під час навчання, була різноманітною (естетичні потреби, естетичні почуття, естетичні смаки, естетичні ідеали та ін.). Для шкільної практики досліджуваного періоду характерне визначення читання як одного з основних засобів естетичного виховання; узагальнення естетігчних якостей читання (виразність, художність, витонченість), встановлення факторів, що впливають на естетичне читання (чистота, зрозумілість, сила, гнучкість самого голосу, здатність зрозуміти прочитане). Отримані дані з шкільної практики підтверджують ідеї, висловлені С.І.Миропольським щодо естетичного виховання.

На основі аналізу дитячої літератури, архівних документів узагальнено вимоги до організації дитячого читання в шкільній практиці: простота, змістовність, цікавість, правдивість, літературне викладення без підробок і в змісті і в формі. Виявлено основні правила ілюстрації дитячих книг, співзвучних з вимогами до ілюстрування книг, висунутими С.І.Миропольським (щоб ілюстрації не розходились ні зі змістом, ні з настроєм книги; художник був хоча б елементарно знайомий з тим, що він малює; автор всіма способами був зацікавлений у справі ілюстрування), які знайшли широке відображення в практиці XIX століття.

Практичну реалізацію ідей С.І.Миропольського демонструє те, що у другій половині XIX століття передовими педагогами, а також Міністерством народної просвіти велась цілеспрямована робота з естетичної освіти не тільки школярів, а й всього народу засобами читання через організацію народних та недільних читань, влаштування народних бібліотек та читалень, додаткових занять у школах, тимчасових курсів, ретельний контроль за змістом народних читань, додаткових занять у школах, тимчасових курсів.

Залучення народу до художньої творчості та розвиток його здібностей у галузі мистецтва почалось ще на початку XIX століття. Але належне місце ця проблема посіла лише у другій його половині, стала центром уваги прогресивних педагогів, учителів-практиків, суспільних діячів. Процес реалізації теоретичних ідей С.І.Миропольського відносно естетичного

виховання народу засобами народної творчості йшов за наступними напрямками: організація музичних спілок, народних театрів, художніх шкіл, музеїв, художніх виставок, бібліотек книг з витончених мистецтв; більш широке впровадження креслення та малювання у початкову школу; скликання з'їздів художників-педагогів; організація комісій із загального керівництва станом малювання в Росії.

Таким чином, вивчення та аналіз педагогічної спадщини С.І.Миропольського, історико-педагогічної, музично-педагогічної літератури з теми дослідження, порівняльний аналіз поглядів педагогів минулого, а також архівних документів дозволили зробити наступні

ВИСНОВКИ:

1. Обгрунтування мети, завдань, змісту, методів і засобів естетичного виховання, визначення цілого ряду взаємопов'язаних понять: естетичний ідеал, естетичне почуття, естетичний смак, естетичні потреби, естетичне сприймання - дозволили С.І.Миропольському повніше розкрити сутність естетичного виховання як процесу формування у людини здібностей сприйняття та правильного розуміння прекрасного.

2. Теоретичні психолого-педагогічні знання, широкий кругозір, особисті музичні здібності, безпосередня різноманітна педагогічна діяльність в навчально-виховних закладах (Харківській духовній семінарії та щоденній школі при ній, С.-Петербурзькій духовній семінарії), досвід роботи в редакціях журналів («Народна школа», «Наша початкова школа», «Сім'я і школа», «Церковно-приходська школа», «Журнал Міністерства народної просвіти», «Народна освіта»), участь у громадських товариствах (Першого Педагогічного товариства, С.-Петербурзького комітету грамотності, Харківського товариства розповсюдження письменності серед народу) дозволило С.І.Миропольському на практиці реалізувати більшість своїх теоретичних ідей, зокрема, з естетичного виховання: в Харківській семінарії він організував оркестр з 10 осіб та хор, видавав збірники гімнів та пісень Франції, Німеччини, Італії, Англії, Америки, надавав посильну допомогу С.-Петербурзькій хоровій спілці.

Надаючи навчально-виховного значення естетичному вихованню, С.І.Миропольський виступав за створення «Спілки піклування про художню освіту народу», призначення якої вбачав у виданні творів кращих письменників, створенні «здорової розумової їжі», а також посібників для навчання співам.

3. Аналіз численних архівних документів дозволив:

3.1. Виявити засоби естетичного виховання дітей і дорослих у досліджуваний період: музика, співи, естетичне читання, художня література, малювання, образотворче мистецтво, театральне мистецтво.

3.2. Встановити, що збільшення пріоритету естетичного виховання в колі завдань навчальних закладів досліджуваного періоду об'єктивно зумовило теоретико-практичне і методичне обгрунтування розробки ефективних засобів, формування у молоді естетичних ідеалів, смаків.

3.3. Узагальнити шляхи впровадження теоретико-методичних ідей, рекомендацій С.І.Миропольського щодо естетичного виховання в практику народної школи: усвідомлення ролі та значущості співів у формуванні всебічно розвинутої особистості; виявлення переваг нотно-лінійної і цифрової систем для складання програми зі співів та розробка методики їх реалізації; визначення вчителями, педагогами якостей «естетичного читання» та умов формування відповідних навичок; відбір змісту книги для дитячого читання та узагальнення вимог щодо її оформлення.

3.4. Визначити конкретні заходи уряду, зокрема, Міністерства народної просвіти та громадських організацій (комітетів, товариств), спрямовані на реалізацію завдань естетичного виховання, освіти як школярів, так і дорослих (організація народних і недільних читань, відкриття музичних і художніх шкіл, народних бібліотек і читалень, створення бібліотек книг з витончених мистецтв, проведення додаткових занять для дорослих у школах, організація музичних спілок, народних театрів, музеїв, художніх виставок, скликання з'їздів художників-педагогів, організація комісій для загального керування постановкою малювання в Росії), в яких у певній мірі знайшли підтвердження ідеї, думки С.І.Миропольського.

3.5. Виявити заходи як офіційних, так і прогресивних педагогічних кіл у другій половині XIX століття щодо підвищення значущості народної творчості в здійсненні естетичного виховання народу (знання вітчизняної історії, рідної та обрядової поезії, рідної пісні; використання багатого фольклору в усіх його жанрах; естетичне виховання дитини на традиціях народної педагогіки з перших днів її життя, естетизація праці; гра на народних інструментах; видання поетичних та музичних збірок) та показати їх реалізацію в практиці роботи навчальних закладів другої половини XIX століття.

4. Встановлено етапи розвитку поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання:

перший етап (60-70-ті роки XIX ст.): етап первісного визначення кола проблем з естетичного виховання: роль та значення естетичного виховання для формування особистості, необхідність естетичного виховання і освіти народу;

другий етап (80-ті роки XIX ст.): обгрунтування мети, завдань, принципів, змісту естетичного виховання, естетичних категорій;

третій етап (90-ті роки XIX - початок XX ст.): узагальнення, вдосконалення питань змісту естетичного виховання, розробки конкретних методичних рекомендацій для вчителя щодо організації естетичного виховання в народній школі другої половини XIX століття.

Основні положення дисертації відбито в публікаціях:

1.Питання контролю знань учнів у педагогічній спадщині С.І.Миропольського //Контроль навчально-пізнавальної діяльності школярів і студентів: Збірка наукових праць. Серія «Педагогіка і психологія». Випуск 1. -Харків: ХДПУ, -1997. -С.131-133 (у співавторстві з О.А.Тишик).

2.Система естетичного виховання С.І.Миропольського //С.І.Миропольський (1842-1907) - вчений, педагог, методист: Збірка наукових праць. Серія «Педагогіка і психологія». Випуск 3. -Харків: ХДПУ, -1997. -С.60-67.

3.Питання естетичного виховання в педагогічних працях С.І.Миропольського //Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки: Збірка наукових праць. Серія «Педагогіка і психологія». Випуск 4. -Харків: ХДПУ,-1997. -С.193-197.

4.Проблема використання книги для читання як основного навчального засобу у шкільній практиці //Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник наукових праць.-Полтава: ПДПІ, -1998. -С.53-55 (У співавторстві з Тишик О.А., Задорожною Л.В.).

5. Виховання особистості як науково-дослідницька проблема //Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Випуск 6. -Харків: ХДПУ, -1998,-С. 104-106, (у співавторстві з Л.О.Журенко).

АНОТАЦІЯ

Рзасв Ш.Р. Проблеми естетичного виховання у педагогічній спадщині С.І.Миропольського. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01. - теорія та історія педагогіки. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Харків, 1998.

Дисертацію присвячено цілісному аналізу поглядів С.І.Миропольського на естетичне виховання особистості. Виявлено особливості підходу педагога до розгляду мети, завдань, змісту, шляхів та засобів естетичного виховання; виявлено та описано принципи організації естетичного виховання у народній школі; розкрито своєрідність поглядів С.І.Миропольського на взаємозв'язок естетичного виховання з моральним, релігійним та розумовим вихованням. У дисертації узагальнено досвід реалізації ідей С.І.Миропольського з питань естетичного виховання особистості у практиці навчальних закладів другої половини XIX століття.

Ключові слова: мета, завдання, зміст естетичного виховання, шляхи, засоби здійснення естетичного виховання, принципи організації естетичного виховання.

Рзаев Ш.Р. Проблемы эстетического воспитания в педагогическом наследии С.И.Миропольского. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С.Сковороды, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена целостному анализу взглядов С.И.Миропольского на эстетическое воспитание личности. Выявлены особенности подхода педагога к рассмотрению цели, задач, содержания, путей и средств эстетического воспитания; выявлены и описаны принципы организации эстетического воспитания в народной школе; раскрыто своеобразие взглядов С.И.Миропольского на взаимосвязь эстетического воспитания с нравственным, умственным и религиозным воспитанием. В диссертации обобщен опыт реализации идей С.И.Миропольского по вопросам эстетического воспитания личности в практике учебных заведений второй половины XIX века.

Ключевые слова: цель, задачи, содержание эстетического воспитания, пути и средства эстетического воспитания, принципы организации эстетического воспитания.

Rzayev Sh.R. The Problems of Aesthetic Upbringing in Pedagogical Heritage of

S.I.Myropolsky. -Manuscript.

Thesis on the competition of the Candidate of Pedagogical Sciences scientific degree by speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics. -Kharkiv State Pedagogical University, named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 1998.

The thesis is devoted to the integral analysis of S.I.Myropolsky's views on aesthetic upbringing of personality. Peculiarities of the approach of the teacher to the consideration of the aim, task, contents, ways and means of aesthetic upbringing were grounded; the principles of organizing of aesthetic upbringing in public school were revealed and described; originality of S.I.Myropolsky’s views on mutual relations between aesthetic upbringing and moral mental and religions upbringing were discovered.

The experience of realization of S.I.Myropolsky's ideas on problems of aesthetic upbringing of personality in practice of educational institutions in the second half of the XIX century was shown in the thesis.

The key words: aim, tasks, contents of aesthetic upbringing, ways and means of aesthetic upbringing, principles of organizing of aesthetic upbringing.