автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Процесс эстетического воспитания слушателей высшей школы системы МВС Украины способами мистецтва

Автореферат диссертации по теме "Процесс эстетического воспитания слушателей высшей школы системы МВС Украины способами мистецтва"

Український державний педагогічний університет імені М.П. Драгоманопл

од

ґ

На правах рукопису

БАРАНОВ Олександр Васильович

ПРОЦЕС ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СЛУХАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА

Спеціальність 13.00.01 - теорія і історія педагогіки

Авторе ф ера т '

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Роботу виконано на кафедрі педагогіки Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України МОРОЗ Олексій Григорович

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України ЗЯЗІОН Іван Андрійович * .

каїідидат педагогічних наук, доцент ІЛЬЧЕНКО Олександр Олександрович

Провідай організації - . Вінницький державшій

педагогічний інститут

Захист відбудеться " 21 " квітня 1994 року на засіданні спеціалізованої иченої ради К і 13.01.02 при Українському державному педагогічному університеті їм. М.П. Драгоманова (252030, Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (252030, Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розіслано •/<?" 03 . 1994 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради — Л.В. Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТІ!

Актуальність дослідження. Сучасний етап історичного розвитку українського суспільства характеризується принциповими змінами в житті народу, оновленням всіх сфер діяльності людей і породжує потребу в переоцінці їх світоглядних оріен-І'оЛо.-.“!'« ОС.-^Г.ТКУ "y.V’■Ьг'- Ь'А ?Л'і^ > ” ' *-

рот 20 людини, означає турботу про її духовне збагачення, моральну чистоту, фізичне вдосконалення.

Історія і сьогодення цивілізованих країн засзідчують, шо необхідною і першочерговою умовою прогресу у будь-якій сфе-. рі є гармонійний розвиток особистості. Тому плідні теоретичні розробки в цій галузі, розбудова системи осбіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовно-творчого потенціалів народу, національного відродження, зміцнення державності та. демократизації суспільства в Україні. Одну з провідних ролей у цій важливій справі відіграє гуманітаризація вищої освіти, зокрема, новий погляд на процес естетичного виховання.

Аналіз філософських, соціально-психологічних і педагогічних досліджень O.A. Апраксікої, Г.З. Алресяка, Ю.Б. Боре-ва, Н.О. Брюсозої, А.І. Бурова, Н.Л. Гродзенської, А.Я. Зися:.

A.О. Зорової, I.A. Зязгснз, Л.К.Когана, Л.І.Кунчеза. О.В.Лар-міна, М.Ф. ОЕсянникова, В.А. Разумного, В.К. Скгтгрщинога,

B.І. Толстих/ В.Н. ШацькоІ, .С.Т. Шалького, В.П. Шестакова, Б.Л. Яворського та інших вчених дає підставу віднести до вирі. шальних чинників формування інтелектуальної культури осо' бистості процес естетичного виховання. Одним із засобів реалізації цього процесу <■- ЦІЛІСНИЙ вплив різних видів мистецтва, їм цілеспрямована взаємодія в системі естетичного виховання.

Успішне втілення такого напрямку інтелектуально."; виховання потребує належного науково-методичного обгрунтування та практичного забезпечення. Зокрема, у роботах вітчкз; кяни.х психологів підкреслюється, що внаслідок Опанування історичної скарбниці художної культури людина стає емоційне більш розвинутою, здатною глибше і тонше відчувати і переживати явища дійсності, в тому числі - власне мистецтв? (Б.Г. Ананьєз, Л.С. Внготськнй, I.A. Джидар’ян, С.Т. Ксстюк.

А.М. Леонтьев, М.М. Марков, В.М. Мясищев, С.Х.Рапцопс.рт,

C.Л. Рубікиггейн, Д.К. Узнадзе та усвідомлювати соціаль-

це значення образів та ідей (5.3. Асаф'ез, З.В. Медушевськкл. Є.В.Назайківський, Н.Л.Очеретовська. Г.С.Тарасов. П.М.Якобсон 7?. ін.). Різні аспекти проблем;! естетичного’ виховання засобами мистецтва* та особливості його проявів в діяльності особистості одержали досить широке висвітлення з педагогічній науковій літературі (3.1. Асмолоза, ІІ.Л. Бгльська, С.С. Гор-с '-: : Г.:?; A.C. .т'аз-:і:'."р.і-'і'. -r -їм.:', ^ И.-и-

зі'іоо, Л.Б. Сидорова та ін.). '

В той же час вітчизняні вчені- ПРИХОДЯТЬ до висновку про нагальну необхідність переходу досліджень у цій галузі ка якісно новий рівень, подолання стереотипів в естетиці, педагогіці, психології. Існуюча практика естетичного виховання помітно відстає, від науково-освітнього розвитку людей: еихозний процес недостатньо апелює до мотиваційної'сфери діяльності, яка постійно змінюється під впливом реалій, він характеризується авторитарністю та імперативністю. Як наслідок, залишаються нереалізованими можливості .естетичного потенціалу людини’ її здатності цінувати і примножувати надбання художньо-перетво-рюючої практики як засобіз зміцнення національної самосвідомості та міжнаціональних духовних зв’язків, виявлення відповідального стазлення до навколишньої дійсності, -підзищення культури праці, побуту, спілкування, відпочинку тощо. Все це погребує подальшого творчого осмислення самого змісту процесу ' естетичного виховання, характеру функціонування його механізму, оцінки його інструментарію, відмови від примітивізму практики естетичного виховання в усіх ланках і на всіх рівнях.

З іншого боку, незважаючи ка відносну чисельність публікацій із зазначених питань, практично не розроблена проблема' естетичного виховання засобами мистецтва такої особливої категорії як працівники правоохоронних органів, зокрема ка етапі підготовки, юристіз з кваліфікаційним рівнем "спеціаліст"2

1 Ми поділяємо позицію тих азторіз, які розглядають засоби мнетец-тза як сукупність тзоріз мистецтва (різких зидіз, жанрів, тиліз), що є неодмінною умовою реалізації естетігчного зиховакня.

- На цей час з Україні гзристіз з кваліфікаційним різнем ''спеціаліст" для органів зкугріїккіх спраз готують назчальні заклади третього різня акред;ггаиіі: Українська академія внутрішніх справ. Луганський, Львівський-та Харківський інститути внутрішніх спраз, Харкін-ськиГі інститут пожежної безпеки. • '

(у подальшому - слухачі вищої школи або просто слухачі). Окремі наявні етапі не дають цілісного уявлення про можливості використання педагогічною наукою різних видів мистецтва з урахуванням історично сформованих взаємодіючих тенденцій і специфіка цієї категорії осіб. Проте, на нашу думку, порушена проблема має не тільки власний предмет дослідження, але й характеризується неабиякою важливістю, що зумовлена нагальною потребою суспільства у розширенні та розвитку інтелектуального та морально-естетичного рівня зазначеної категорії співробітників, насамперед в зв’язку з існуючими протиріччями та тенденціями в культурно-освітніх і правових процесах.

В останні роки до необхідної професійної характеристики працівників органів внутрішніх справ все виразніше включається вимога орієнтуватись у виборі естетичних цінностей. Це викликано рядом причин: естетичні чинники займають все більш чільне місце у змісті всіх видів юридичної діяльності - нормо-творчої, правозастосовної, профілактичної, організаційної тощо; естетичне виховання, впливаючи на емоційне світосприйняття співробітника органів внутрішніх справ, сприяє усвідомленню завдань, які стоять перед ним, і є допоміжним стимулом активізації його практичної діяльності щодо захисту прав і свобод, гідності та честі громадян.

Іїстетична категорія "прекрасне’' тісно пов’язана з поняттям "нормативність", оскільки обидві зони є орієнтирами людей на певні соціальні норми поведінки і спілкування. Діяльність правоохоронних органів по забезпеченню дотримання юридичних норм є умовою реалізації прав і свобод громадян та одночасно, хоча й більш побічно, засобом охорони краси та культури людських взаємовідносин. Але_ оцінка норм поведінки та спілкування людей в різних життєвих ситуаціях з позицій прекрасного можливо тільки естетично розвиненою особистістю, яка здатна знаходити прекрасне в різноманітних зовнішніх факторах, що впливають на людське життя (включаючи моральні та правові), розвиток культури, мистецтва, виділяти їх індивідуальну неповторність, отримувати естетичну насолоду. Це потребує якісно нового рівня естетичної свідомості працівників правоохоронних органів, їх творчої естетичної активності, затвердження принципів гуманізму, милосердя, високої моралі, шанобливого ставлення до людини та суспільства.

Вирішення цього завдання повинно перш за все здійснюватись на етапі професійно-освітньої підготовки слухачів, умови якої характеризуються наявністю елементів майбутнього професійного оточення (насамперед - у вигляді виконання службових завдань під час стажувань у практичних підрозділах внутрішніх справ та специфічного міжособистісного спілкування, що регламентується статутними вимогами).

Вважаємо, що кількість годин, відведених на естетичне виховання, недостатня. Але ефективність підвищення естетичного рівня слухачів залежить не стільки від збільшення кількості годин на дисципліни естетичного циклу, скільки від наявності нових форм естетичного виховання, у том числі різними видами мистецтва, та вибору оптимальних, максимально економних в часі і водночас багатогранно і концентровано впливаючих _ на всі сфери діяльності особистості засобів. Це, в свою чергу, потребує наукового обгрунтування сутності процесів, що визначають динаміку духовного зв’язку між слухачами та мистецтвом, і шляхів цілеспрямованого впливу на них. ■

Таким чином, соціальна і педагогічна значущість проблеми, її недостатня розробка в науковій літературі, а також пот-• реба відомчої системи освіти та вузівської практики такого роду досліджень визначили тему дисертації: "Процес естетичного виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва". -

Об’єкт дослідження - естетичне виховання засобами мистецтва як підсистема професійно-освітньої підготовки слухачів вищої школи МВС України.

Предмет дослідження - процес естетичного виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва.

• Мета дослідження - на основі сучасних вимог до співробітника органів внутрішніх справ теоретично обгрунтувати систему формування педагогічних умов естетичного виховання слухачів вищої школи МВС України засобами мистецтва та експериментально перевірити її ефективність. Це зумовило визначення слідуючих основних завдань:

- дослідити та узагальнити науково-теоретичні засади естетичної культури особистості, включаючи загальнонаукові та . частковонаукові категорії філософії, естетики, педагогіки та психології; '

- вивчити ¡'теоретично обгрунтувати зміст та систему естетичного виховання засобами мистецтва слухачів вищої школи МВС України як специфічної категорії осіб;

' - визначити систему критеріїв та рівні сіормозансст:

бпшої школи; .. __

- виявити і науково обгрунтувати систему педагогічних умоз естетичного виховання та формування інформаційно-естетичного потенціалу слухачів вищої школи засобами мистецтва;

- провести експериментальну перевірку ефективності запропонованої організаційно-педагогічної системи естетичного виховання слухачів засобами мистецтваТЕИзначнти динаміку та. зміст етапів розвитку естетичних ідеалів та смаків в умовах роботи художньо-творчих колективів;

- обгрунтувати шляхи залучення слухачів до художніх цінностей, вироблення у них норм естетичної культури та узагальнити їх у методичних рекомендаціях щодо удосконалення естетичного виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва.

При постановці та вирішенні цих завдань автор виходив з гіпотези, що впровадження науково обгрунтованої організацій-ко-педагогічної системи естетичного виховання засобами мистецтва до процесу професійно-освітньої підготовки слухачіз вищої школи МВС України забезпечить оптимізацію та ефективність формування у слухачів естетичного ставлення до мистецтва, узгодження дії компонентів естетичного виховання (мотиваційного, пізнавального, дійового, оцінного, творчого тощо).

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання (діалектико-матеріалістичний підхід до педагогічних явищ), положення гуманістичної філософії. Особливість обраних предмета, об'єкта та основних напрямків дослідження, його міждисциплінарна сутність визначили використання сучасних методологічних підходів (діялЬністного, системного та інформаційного;., загальнонаукових методів естетики, психології, педагогіки, досвіду народної педагогіки виховання на національній культурі, широкого кола філософської, соціологічної, педагогічної, психологічної, юридичної літератур;:, яка розглядає питання розвитку науки, культури й освіти. Особливе місце займаз комплекс методів педагогічного дослідження, зокрема знайомство ; педагогічним досвідом організації естетичного виховання слуха-

чіз, системний аналіз і узагальнення результатів експерименту, моделювання структури естетичного ставлення до творів мистецтва, прогнозування можливих шляхів Естанозлення духовних зв'язків слухачі з з мистецтвом. Емпіричні методи дослідження

включали: педагогічні'спостереження' бесіди, ічтеов’ю, а-г<?ту-

і, . . ^•■'.Туї’ЯНгіЧ , ОрГ(‘..і :0 ' уД* ''К :.^0~ *. ’І О! Д: Тч"

слухачів, а також методи математично! статистики.

Наукова новизна дослідження: теоретично обгрунтовано і експериментально апробовано організаційно-педагогічну сис-тему-естетич н о г о виховання слухачів вищої школи МВС Україні: -засобами мистецтва, йка забезпечує педагогічну спрямованість процесу' формування естетичного ставлення до мистецтва, єдність мотиваційного, пізназалького, дійового, оцінного і творчого компонентів естетичного виховання; розроблені критерії (-гуттє в о-і нту іти в н и й, змістовно-оцінкий, діяльніско-ТБорчии) і виявлені рівні (високий, середній, низький) сформованосгі естетичного ставлення слухачів до мистецтва, що дає змогу' диференціювати процес естетичного виховання.

.Теоретичне значення дослідження полягає з розкритті специфіки і структури естетичного виховання слухачів вищої школі: засобами мистецтва, в визначенні спрямованості естетп-когпедагогічкої діяльності, яка спімулкзє розвиток емоційних, інтелектуальних і творчих сил людини, в науковому обгрунтуванні організаційно-педагогічної системи, необхідної для підвищення рівня естетичної культури слухачів, критеріїз і рівнів сформованосгі у них естетичного ставлення до мистецтва, які створюють основу об'єктивного визначення характеру розвитку художніх інтересів, ціннісних орієнтацій і потреб, вміння слухачів самостійно сприймати, інтерпретувати твори мистецтва, використовувати естетичну спрямованість в процесі комунікативної, пізнавальної, оцінної, тзорчвї діяльності.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні організаційно-педагогічної системи формування естетичної спрямованості особистості та розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення на її основі процесу естетичного виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва. ■

Вірогідність наукових результатів забезпечується: методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень, застосуванням комплексу методів‘і прийоміз, які адекзатні меті

і завданням дослідження; результатами зіставлення даних контрольних і експериментальних .груп; впровадженням одержаних результатів у практику естетичного виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва.

На захист виносяться:

- структура процесу естетичного виховання слухачів ви-

щої школи системи МВС України засобами мистецтва, направленого на активне використання ними естетичної спрямованості, основними компонентами якої є мотиваційний, пізнавальний, дійовий, оцінний і творчий, збагачення змісту та форм вияву естетичного ставлення до мистецтва; .

- критерії і рівні сформованості у слухачів естетичного ставлення до мистецтва, які створюють засади диференціації процесу естетичного виховання;

- педагогічні умови забезпечення ефективного впливу на слухачів естетичного виховання засобами мистецтва і створення необхідного інформаційно-естетичного потенціалу особистості;

- обгрунтування концепції педагогічного управління процесом формування естетичної спрямованості слухачів засобами мистецтва в системі їх професійно-освітньої підготовки, оцінного ставлення до естетичних явищ у мистецтві та дійсності, встановлення зв’язку з цінностями художньої культури;

- динаміка естетичної активності та розвитку слухачів в умовах залучення їх до художніх цінностей мистецтва, виховання норм естетичної культури в процесі роботи художньо-творчих колективів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі дослідно-експериментальної роботи, яка проводилась в навчальних закладах системи МВС України, зокрема в Українській академії внутрішніх справ (колишній Київській вищій школі МВС СРСР). Основні ідеї, положення і результати дослідження були викладені в трьох друкованих працях, доповідалися на науково-практичній конференції "Проблеми виховної роботи в навчальних закладах МВС України на сучасному етапі", яку проводило Головне управління кадрів МВС України у м.Черкасах (1993 рік). Запропонована органі-заційно-педагогічнана система естетичного виховання слухачів засобами мистецтва була впроваджена на Київських вищих курсах МВС СРСР у 1989-91 рр., її наслідки обговорювались та були схвалені на засіданні кафедри суспільних наук цього

навчального закладу. Розроблені методичні рекомендації застосовувались у роботі художньо-творчих колективів слухачів Української академії внутрішніх справ (1990-93 рр.).

Структура роботи зумовлена логікою дисертаційного дослідження, складається з вступу, двох розділів, загальних висновків, заключення, бібліографії, додатку.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність проблеми, визначаються об’єкт, предмет, мета, гіпотеза і методи дослідження, сформульовані завдання і положення, які виносяться на захист, розкриваються методологічні і теоретичні засади роботи, наукова новизна, вірогідність, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Естетичне виховання слухачів вищої школи системи МВС України як педагогічна проблема"-розкривається суспільно-історична спрямованість осмислення суті естетичного виховання і культури особистості (в особі співробітників органів внутрішніх справ) засобами мистецтва, обгрунтовується доцільність розгляду цього явища як організаційно-педагогічної системи, відмічається значення педагогічного впливу в забезпеченні її функціонування.

У працях мислителів різн.чх часів і народів містяться обгрунтовані твердження, що духовна діяльність зід самого свого виникнення була дійовим засобом залучення особистості до культури суспільства, символізувала ідентифікацію, духовну єдність людини з досягненнями цивілізації. Однією з ефективних форм такого залучення є естетичне виховання засобами мистецтва як невід'ємна частина духовної культури, що має власний естетичний, художній, виховний потенціал/

Викладені г. дисертації дані свідчать про те, що питання естетичного виховання засобами мистецтва протягом значного часу знаходяться в центрі уваги дослідників у різних галузях науки, в тому числі і педагогічній. При цьому пошук нових шляхів формування творчої активності особистості тісно пов’язується з вивченням естетичних процесів, які лежать в основі взаємодії особи із суспільством у всіх сферах її життєдіяльності. Тому не випадковим є прагнення з’ясувати у філософсько-

естетичних і мистецтвознавчих працях сутність мистецтва, ного роль як особливої форми передачі емоційно-чуттєвого стану, розкрита, осмислити та узагальнити істотні ознаки, цілі та задачі, окремі закономірності і особливості естетичного виховання засобами мистецтва, що покликано впливати на духовний зв’язок із світом прекрасного.

На окремих етапах суспільного розвитку порушена проблема одержувала неоднозначну інтерпретацію. В цьому вбачається значний вплив суспільно-історичної орієнтації, науково-пізнавальних можливостей, творчих поривань дослідників, своєрідність змістовної і ціннісної спрямованості науково-теоретич-, ного, практичного пошуку, складності та багатоаспектності естетичного виховання, котре є одним із проявів духовної культури суспільства і особистості. Водночас слід підкреслити, шо естетична думка протягом всієї історії свого розвитку розглядала естетичне виховання засобами мистецтва не просто як шлях до розвитку естетичних поглядів та смаків, або художніх здібностей, а як могутній спосіб соціалізації особистості, формування специфічної суспільної духовно-емоційної спрямованості, що складає основу естетичної культури.

Вивчаючи питання культури, провідні вчені в цін галузі (О.Л. Апраксіка, Л.І. Лрнольдов, Г.Л. Єрмаш, I.A. Зязюн,

В.П. Іванов та інші) вказують на основні тенденції розвитку культури, врахування яких необхідно при розвиненні обгрунтованої теорії цілісного процесу виховання. На основі аналізу соціальної практики суспільства в їх працях зроблені глибокі узагальнення щодо характеру сучасного пізнання світ)’ за законами красоти.

Автор дисертації у відповідності до завдань дослідження розглядає проблему виявлення основ загальнокультурного рівня особистості в системі "духовна культура, естетичне виховання - мистецтво", виходячи з розуміння естетичної культури особистості як єдності естетичних знань, умінь і навичок, переконань, почуттів та норм діяльності. Знання, уміння і навички визначають кругозір особистості; переконання - спрямованість естетичних оцінок, поглядів та смаків; естетичні почуття - емоційну спрямованість, життєдіяльність; естетичні норми внсту-пають як інструмент регуляції практики.

Рівень естетичної культури характеризується співвідношенням розвинутості її компонентів для конкретного соціально-

го суб’єкту, а саме його естетичної свідомості, естетичних проявів у різних видах діяльності, естетичного виховання.

Визначаючи зміст поняття "естетичне виховання", автор відзначає, що незважаючи на походження терміну "естетика" від грецького "аізЬЬеЬіоз” (сприймати почуття:-!), почуттєве та естетичне - аж ніяк не тотожні явища: не кожне почуттєве відчування, сприйняття, уявлення, переживання можуть бути названі естетичним;:. З позиції сучасної наукової думки естетичне -це найвищий ступінь, найвищий прояв розвитку почуттєвості. Тому процес естетичного виховання скерований на якісне перетворення естетичної свідомості людини: на виховання у неї усвідомлених естетичних потреб, на прищеплення їй певної естетичної спрямованості, яка б відповідала цим потребам.

Естетичне виховання особистості як цілісна система індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості зі світом прекрасного включає змістовну і формотворчу сторони. Змістовна сторона являє собою сукупність уявлень і понять, які актуалізовані у свідомості людини та розвиваються в умовах її взаємозв’язку зі світом художньо-естетичних цінностей. Формотворча сторона охоплює духовні сили і здібності людини, визначає характер встановлення зв’язку з мистецтвом, характеризує процеси осмислення, пізнання художніх явищ, естетичного сприйняття, яке трактується у дисертації як сформована здатність естетично сприймати дійсність та розглядається як стрижень, системоутворююче ядро, що пронизує всі інші структурні компоненти естетичного виховання.

З метою вивчення умов, в яких проходить процес активізації естетичної спрямованості слухачів вищої школи системи МВС України як особливої категорії суб’єктів естетичного виховання засобами мистецтва, був проведений констатуючий експеримент, перед яким були поставлені такі часткові завдання: дослідити зміст та характер ставлення слухачів до різних видів мистецтва; визначити джерела інформації про мистецтво, ступінь відповідності естетичного в оцінному відношенні до мистецтва; виявити особливості сприймання творів мистецтва, в яких знайшли відображення різні категорії естетики; вивчити вплив естетичного виховання засобами мистецтва на: процес професійного становлення майбутніх фахівців органів внутрішніх справ.

На початку експерименту слухачам було рекомендовано розподілити основні види мистецтва, виходячи зі своєї суб’єк-

тшшої оцінки їх значущості. Узагальнення одержаних при анкетуванні даних показало, що найбільшу увагу слухачів привертає література (39,4% ) та естрадна музика (35,6%), а найменшу - образотворче мистецтво (5,7%), театр (3,4%), при цьому класична музика виявилась менш привабливою, ніж естрадна. Ці результати свідчать про непідготовленість слухачів до сприйняття творів у жанрах, осмислення яких потребує певного художнього досвіду.

Так, із 500 опитуваних серед жанрів художньої літератури, цікавих для себе, 38,0% на перше місце поставили твори наг укової фантастики, детектив, а також сучасний зарубіжний ро, ман, разом взяті, 33,4% - історичний роман, 32,4% - вітчизняну класику. В той же час найменшим попитом у слухацькому середовищі користуються'книги про мистецтво (11,7%). Такого роду переваги свідчать про те, що морально-естетичні цінності, розкриті засобам» художнього вираження, більш складним! для сприйняття, для більшості слухачів виявились недоступними. Але, з іншого боку, біля половини слухачів, які орієнтовані на жанри літератури, що відносяться до групи легкосприй-маних, віддають перевагу детективу ("питома вага" переваги йому в порівнянні з іншими жанрами складає 16,7%), в чому є певна частка впливу специфіки майбутньої професіоналізації у системі МВС.

На другому етапі експерименту з'ясовувалась стійкість інтересів та потреб як основи естетичної орієнтації у відношенні слухачів до музики. Наслідки проведеного дослідження сзід-чать про те, що у 46,2% опитаних сформований стійкий інтерес в основному до естрадної музики. Пояснюючи свої відповіді, 76% респондентів цієї групи вважають, що молодь не підготовлена до сприйняття класичної музики, 11% - відмічають, що естрадна музика зрозуміліша сучасній молоді своїм змістом, а 9% - засобами виразності, 4% - сприймають класичну музику швидше як історико-культурну пам’ятку, засоби виразності якої застаріли.

Викликають інтерес деякі дані, одержані в процесі дослідження, щодо значущості художньо-творчих колективів для естетичного становлення слухачів. Характерно, що групи опитуваних, які вважають засобом збагачення свого внутрішнього світу у художньому колективі (і) взаємну естетичну інформацію та (2) процес спілкування, - виявилися кількісно рівними.

Таким чином, обмін естетичною інформацією та спілкування є рівноправними чинниками формування художньо-творчого колективу.

У бесідах зі слухачами з’ясувалось, що складання навчального репертуару художньо-творчих колективів часто переслідує дві мети: (1) удосконалення виконавської техніки колективу та (2) масштабність, ефективність охоплення творів різних музичних жанрів та напрямків. При цьому не береться до уваги естетична спрямованість.

Дані дослідження показують, що керівники колективів досить високо оцінюють рівень саморегуляції сформованості естетичних якостей слухачів та меншою мірою - естетичні якості на рівні свідомості і поведінки. Такі важливі якості як розуміння спрямованості музичних засобів на розкриття естетичного змісту твору та настанова на образно-асоціативне тлумачення музики, достатньо сформовані відповідно у 30,3% і 10,0% слухачів. Ці показники свідчать про те, що не у всіх художньо-творчих колективах створюються умови, котрі сприяють ефективному розвитку образного мислення, усвідомлення музики у процесі її виконання та, врешті-решт, естетичному вихованню слухачів засобами мистецтва.

На основі узагальнення матеріалів визначено критерії рівнів спрямованості естетичного виховання слухачів -проникнення до глибини змісту твору, самостійність мислення, розуміння музичних засобів розкриття змісту твору, здатність до виконавської діяльності. Вони дозволили виділити три рівні сформованості естетичної спрямованості слухачів: високий

(діяльнісно-творчик), середній (змістовно-оцінний) та низький (чуттєво-інтуїтивний).

Слухачі на високому рівні, як правило, володіють ерудицією,. здатністю до виконавської діяльності, самостійно мислять, добре орієнтуються у різних стилях, напрямках, жанрах мистецтва, виявляють глибоку зацікавленість у роботі художньо-творчих колективів, наполегливо удосконалюють свої знання, вміння та навички. До проведення експерименту високий рівень був притаманний 13,9% слухачів експериментальної групи та 13,7% - контрольної групи. Після закінчення експерименту ці показники склали відповідно 35,2% та 14,8%.

На середньому рівні - змістовно-оцінному - слухачі здатні сприймати музику як естетичну цінність через адекватний

емоційний відгук. Засобами проникнення до естетичної сутності твору для них є порівняння, зіставлення, аналіз, що відображають тільки технологічну оцінку музичної форми, основними мотивами поведінки у колективі є розширення естетичного кругозору. Цей рівень до проведення експерименту був властивий 51,9% слухачів експериментальної групи і 51,5% - контрольної групи, а після проведення експерименту - відповідно 58,5% та 52,9%.

Низьким рівнем - чуттєво-інтуїтивним - до проведення експерименту характеризувалося 34,5% слухачів експериментальної групи та 34,8% - контрольної групи, а після проведення експерименту - відповідно 6,3% та 32,3%. Вони виявляють інертність у придбанні знань, вмінь та навичок, пасивність, безініціативність у своїй діяльності, у них відсутня усвідомленість категорій естетики, основний котив поведінки - підпорядкування вимогам керівника та колективу.

Таким чином, аналіз одержаних у констатуючому експерименті даних свідчить про те, що діяльнісно-творчий рівень сформованості естетичної спрямованості слухачів виріс в експериментальній групі після проведення експерименту на 21,3%, а в контрольній - лише на 1,1%; відповідно, змістовно оцінний рівень залишився, в оснозному, без змін. Проте чуттєво-інтуїтивний рівень, навпаки, в експериментальній групі після закінчення експерименту зменшився на 28,2%, а в контрольній - залишився майже ні одному рівні, що дає підставу стверджувати про ефективність проведеної роботи. — -

В цілому результаті; дослідження дозволили зробити висновок про те, що слухачі вищої школи системи МВС України володіють достатньо широкою, але суперечливою за змістом інформацією відносно різних видів мистецтва. Водночас слухачі, спираючись на наявний досвід, відчувають немало труднощів у реалізації свого інформаційно-естетичного потенціалу, оскільки механізм естетичного виховання засобами мистецтва, заснований на інтеграції емоційних, інтелектуальних і творчих сил, не отримує необхідного підкріплення в рамках комунікативної, пізнавальної і художньо-творчої діяльності, тобто наявний естетичний багаж "не спрацьовує" належним чином на формування готовності до естетичного сприйняття. Тому одним з основних завдань естетичного виховання слухачів засобами мистецтва є розвиток його тезаурусу з позицій естетичного ідеалу як синте-

зу всіх елементів естетичної свідомості: естетичного сприйняття, естетичних почуттів та естетичного смаку.

У другому розділі - "Педагогічні умови розвитку естетичної спрямованості слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва" - викладені педагогічні умови ефективного розвитку естетичної спрямованості слухачів засобами мистецтва, які розроблені в результаті теоретико-експери-ментального пошуку, аналізуються результати проведеного дослідження, перевіряється висунута гіпотеза.

Відмічається, що естетична спрямованість розглядається як процес і як результат цілеспрямованого впливу на особистість слухача. Як процес естетична спрямованість передбачає єдність ведучих його компонентів (сприйняття, освоєння категорій естетики, оцінної та оцінно-орієнтацінної діяльності). Як результат - наявність інтегрованого показника рівнів розвитку загальної та професійної культури мгіібутнього спеціаліста, його готовність до професійної діяльності.

В дисертаційному дослідженні ознаками прояву естетичної спрямованості в професійній діяльності слухачів є вміння сприймати, оцінювати твори мистецтва, знати і вибірково відноситись до категорій естетики. Загальна модель компонентів естетичної спрямованості через інтегративні якості побудована в вигляді 4-х послідовно розкладених блоків (схема 1).

Ознаки прояву естетичних якостей в професійній діяльності слухачів

Естетичні якості, які формуються в колективі на основі ознак

Провідні якості, що виступають як завдання цілісного формування слухачів

Інтегративні якості

Схема 1. Компоненти естетичної спрямованості

Логіка взаємозв’язку та взаємозалежності цих блоків на різних рівнях прояву естетичної спрямованості визначає, що основу будь-якої суттєвої зміни свідомості особистості складає обізнаність, впевненість, вимогливість, самостійність, рішучість. Проведене дослідження виявило мінімальний рівень сформова-ності означених властивостей, що приводить до невміння самостійно приймати рішення, думати і дія^и. Висунувши завдання -розвинути ці вміння, та, виходячи з того, що естетична спря-

мованісгь як психологічна властивість формується і виявляється у діяльності, при організації формуючого експерименту були застосозані такі активні методи як постановка з розв'язання творчих завдань, проблемних ситуацій, виконання соціальних ролей, спільна діяльність. При цьому результативність впливу 1 '■ -V'-' - р'їв -.¿ля?.:* з .і'о ми і

тіз: (О предмету назчання, (2) особи, яка навчає, (3) особи, яка назчається, (4) назчальної групи, (5) навчальної ситуації, (б) умов назчання.

Як засвідчили результати лабораторного експерименту, у переважній більшості слухачів відсутнє диференційоване сприйняття творів мистецтва, тобто елементарні нявкчки зорово-слухового аналізу, які набузають важливого значення в процесі розуміння його естетичного змісту. Прослуховувакня фрагменту "Кармен-сгоїтк" Р. Щедрїна (сцени ворожіння) показало, що 60% респондентів ке можуть дати чітку характеристику виникаючого музичного образу і лише 18,5% виділили мелодію як ' його прозідний елемент і назвали звуковисотний фактор носієм образності. _

Це пояснюється недоліками методики проведення занять зі слухачами, де відсутній сам процес естетичного оцінювання творів мистецтва. Тому з роботі з: слухачами нами застосовувалась система колективних оцінно-творчих завдань, яка дозволила значною мірою піднятії рівень творчого розуміння та засвоєння категорій естетичного оцінювання мистецтва, зокрема музики: за результатами цієї робота 88,5% досліджуваних осіб . змогли дати повну характеристику спрямованості всіх "музичних елементів прослуханих творів, фіксуючи угагу на окремих звуковисотних, ритмічних, ладотональних зв’язках, мелодичних 'зворотах, а б2,3% - показали високий та середній різні засвоєння естетичного смислу категорій прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного та інших. ^ ' .

‘ Наступною умовою формування естетичної спрямованості є відповідність особливості її виявлення характеру професійної діяльності слухачів, а саме на рівні свідомості, саморегуляції, поведінки. Тому можливо констатувати, що організація сприйняття та оцінного відношення до мистецтва, розвиток здібностей до освоєння естетичного смислу категорій естетики створюють зажлйз'ГпередумГози формування естетичної спрямованості слухачів. Апробація означених передумов проводилася шляхом

залучення слухачів до сприйняття та відтворення мистецьких творів, збагачення їх художнього фонду та розвитку творчості.

На першому етапі слухачі вирішували навчально-пізнавальні завдання репродуктизно-навчаючого і творчого харак-73 У-Ю-йх р' " -'-'У - >7" 'конглгнн

своєї аналітикогсинтетичної діяльності; на третьому - виязлення естетичного смислу. категорій естетики, естетичної позиції автора, її оцінювання, розкриття загальнозначущого та часткового в естетичній сфері творів мистецтва1:

Згідно зданим«, що наведені нижче в таблиці 1, підсумком експериментальної роботи у художньо-творчому колективі стало\ сформування вмінь характеризувати ідейно-образний зміст; творів, виразові засоби, які найбільш яскраво характеризують його, описувгти переживання та почуття, які відчувають' ся е процесі виконання творів, та,.у. меншій мірі, вміння проводити- співставлення із творами інших жанрів мистецтва, характеризувати асоціації, які виникли в процесі виконання.

Виходячи з міждисциплінарного характеру проблем формування естетичної спрямованості, які повинні бути розв’язані на практиці, та з урахуванням одержаних результатів, намі: розроблені та впроваджені методичні рекомендації ''Формування у слухачів ВИЩОЇ ШКОЛІ: системи МВС України норм естетичної культури”, що передбачають широке застосування активних методів навчання у процесі оволодіння знаннями та практичними навичками. У відповідності до запропонованої методики проводилися заняття, які характеризувалися властивостям! синтетичності та універсальності, інтеграцією різних видів тг функцій мистецької діяльності. ’

Для підтримки уваги та контакту при спілкуванні зі слухачами був використаний прийом емоційного впливу, в ОСНОВ) якого було покладено принцип позитивного емоційного фону } навчанні, який передбачає викликати захопленість, задоволе кість, упевненість у власних силах, тобто всі ті позитивні пере живакня, що активізують внутрішні сили.

В дисертації відзначається, що внаслідок застосуванні розроблених рекомендацій слухачі значно підвищили свій ін формаційно-естетичний потенціал, стали краще усвідомлював

■ ' естетичні категорії мистецтва, аналізувати естетичний зміс-творів. Водночас вони констатували вдалий зв’язок теорії т: методики в естетичному вихованні, практичну значущість мето

, Таблиця 1

Сформованість вмінь слухачів здійснювати естетичний аналіз

}\Ь з/п Вміння Питома рівнем сс вага (у %) груп з юрмованості вмінь

достатнім неповним відсутнім

1. Визначити стиль твору, його жанр та форму 82 18 -

2. Розкрити ідейно-образний зміст твору 93 7 -

3. Охарактеризувати виразові засоби, які найбільш яскраво розкривають зміст твору 75 25

4. Описати переживання та почуття, які відчуваються в процесі виконання твору 99 1

5. Проводити аналогії з іншими видами мистецтва, характеризувати асоціації 53 47

б. Відчувати потребу у діяльності внаслідок впливу твору та колективного виконання 46 48 б

дичних розробок, особливо високо оцінювали колективну навчальну діяльність і проблемність викладення матеріалу як позу організаційну форму навчально-виховної роботи.

На наступному етапі дослідження було приділено увагу удосконаленню естетичної спрямованості слухачів на основі взаємозв’язку форм виконавської діяльності, матеріалом для реалізації чкої стало вивчення інструментів духового оркестру, а розробка та експериментальна перевірка здійснювалась в Українській академії внутрішніх справ. Розв’язання цієї проблеми спиралося на слідуючі положення: створення у мікрогрупі творчої максимально продуктивної психологічної атмосфери; високий рівень позитивної мотивації навчальної діяльності; озброєння методами, прийомами та засобами, які забезпечують досягнення навчально-виховного ефект}'.

И ході експерименту склад духоїюго оркестру було ріпио-мірію з точки-зору здібностей поділено па дні груші, при цьому робота по запропонованій методиці проводилася тільки в одній з них (експериментальній). Як показали дані дослідження, що наведені у таблиці 2, внаслідок використання різних за інтенсивністю засобів активізації естетичної діяльності в процесі аналізу музичних творів показники цих двохчгруп на закінчення експерименту різко відрізнялися, що засвідчує ефективність методики, яка була застосована.

Таблиця 2

Порівняльні дані рівнів сформованості естетичних вмінь учасників духового оркестру при аналізі музичних творів

Група Сформованість естетичних вмінь (у %)

Визна- чити жанр, стиль Визначити ідейно-образний зміст твору Охарактеризувати гип виразових засобів Опи- сати асо- ціації Описати почуття, пережи- вання Охаракте- ризувати потребу діяльності

Експе- римен- тальна 94,0 97,0 99,0 82,0 100,0 52,0

Конт- рольна 35,0 51,0 49,0 31,0 58,0 11,0

Найбільш яскравий прояв змін спостерігається на рівні саморегуляції: суттєво підвищились швидкість емоційного відгуку на зауваження керівника, рівень емоційного проникнення до глибини змісту твору, самостійність мислення, пізнання та оцінювання, здатність до зосередженого виконання, установка на образно-асоціативне тлумачення мистецтва.

Аналіз матеріалів, одержаних після проведення експериментальної роботи, дозволив вивести порівняльні показники рівнів естетичної спрямованості слухачів (таблиця 3), які виявляють значну розбіжність в динаміці змін цих рівнів в експериментальній та контрольній групах. .

Особливий інтерес викликає питання про співвідношення компонентів естетичної спрямованості на кожному з рівнів його сформованості. Для одержання відповіді на нього було підра

Порівняльні показники різніз естетичної спрямованості учасникіз духового оркестру

І Питома вага (у %) рівнів естетичної

ТІ V ; .'Пс-.Ч

Різні до проведення експерименту після за експео цнчеиня пменту

експери- ментальній контроль- ній ■ експериментальній контроль- ній

• 1. Діяльиісно- ТЗОрЧИЙ 13,9 13,7 35,2 • 14,8

2. Змістознс-оцінннй 51,9 51,5 *58,5 52,9

3. Чуттезо- ■ ІНГУЇТИЗНИЙ 34,5 34,8 6,3 32,3

ховано лінійний коефіцієнт кореляційного зз'язку між .спрямованістю спрнйнчтгя та оцінною діяльністю на діялькісно-тзор-чому різкі Рух, -який з експериментальній групі на початку експерименту дорішшоав 0,764, а після закінчення експериментальної роботи • О.іі'б.

Формуючий експеримент дозволив зробити наступні висновки: ■

- якісний аналіз статистичних результатів засвідчив пра---вомірність визначених педагогічних умов формування естетичної спрямованості слухачіз у художньо-творчому колективі;

- апробація педагогічних умов і методик!! формування

естетичної спрямованості слухачів підтвердила, що цей процес найбільш ефективний, коли в оскозу діяльності покладена система методів, яка забезпечує повноцінне сприйняття творів мне-., тецгва, зокрема музики, і організацію спільної колективної діяльності; • •

- застосування запропонованої методики констатуючого експерименту дало можливість простежити динаміку сформова-ності естетичної спрямованості у слухачів;

- зміни_у змісті естетичної спрямованості слухачів як . показника сформозаності їх естетичної культури вплинули на

зростання активності у навчальній, н а у к о з о - л о сл і л н і й. суспіль ній і соціокультурній діяльності, позитивної естетичної срієнтг ції в мистецтві. . . ' _

' Дані дослідження ПІДТВерДЖуЮТЬ оснозні .положення Е1! сунутої гіпотези, дозволяють відзначити, що кінцева мета есте ти чисто виховання слухачів вищої школи системи МВС У краї ніг засобами кис-егтгза .••-••.хт-.-сл стя'>-(:'-к-"°. у н--

^олоаіккк ними різни ми методами естетичного сприйняття, збагачення взасмозз’язк\ між змістовною'і формотворчою сторонами процесу виховання, а також між різниш: видами і жанрами мистецтва.

, _‘'У заключекні викладаються головні підсумки проведеного дослідження, формулюються теоретичні висновки та практичні рекомендації: "

■ і. Провідною тенденцією естетичного виховання є його залежність від спрямованості сприйняття особистості.

’ 2. Формування естетично'! спрямованості слухачів зкщої школи системи МВС України як майбутніх співробітників органів внутрішніх справ знаходиться у нерозривному зв'язку з рівнем їх психологічних-та професійних властивостей, що складають .естеткко-зиховкнй компонент структури особистості.. Одним з основних завдань естетичного виховання слухачів'засоба-м;і .мистецтва є формування його тезаурусу з позицій естетичного ідеалу як синтезу всіх елементів естетичної свідомості: естетичного сприйняття, естетичних почуттів та естетичного смаку.

3. Компонентами формування здатності особи до співпереживання художніх образів та ідей є спрямованість, сприйняття, оцінна діяльність, освоєння категорій естетики , і цінкісно-оріентаційна діяльність.

4. Естетичне виховання слухачів вищої школи системи МВС України засобами мистецтва ‘необхідно розглядати як процес, що спрямозий на розвиток особистості в цілому г.ри її активності як суб'єкта виховання під керівництвом та при безпосередній участі педагога.

5. Необхідними умовами вдосконалення естетичної куль-

тури особистості є підвищення теоретичного і методичного рівнів процесу формування естетичної спрямованості, широке використання активних методів робот:-;, педагогічно організоване спілкування слухачів між собою та з педагогом в процесі кавчання. *

6. Художньо-творчі колективи вищих навчальних закладів системи МВС України несуть із собі значний естетичний потенціал та здатні стати ефективним засобом формування естетичної спрямованості за умов, якщо методика і зміст навчально-виховного процесу будуть зорієнтовані на розвиток повноцінного сприйняття мистецтва та спільну колективну діяльність.

7. Спрямованість сприйняття та оціиної діяльності слухачів найбільш ефективно формується в процесі естетичного аналізу творів мистецтва, зокрема таких, що виконуються у художньо-творчих колективах. Означений аналіз стосовно до музич, них творів повинен бути скерованим на визначення особливостей таких естетичних понять як інтонація, структура, виразові музичні засоби, образність, стиль, жанр, композиція, музична мова, образно-змістовний контекст тощо та грунтуватися на аналігико-синтетичних і порівняльних методах.

8. Критерії та показники, які обгрунтовані в дослідженні, дають можливість об'єктивного діагностування рівнів естетичної спрямованості слухачів.

9. Теоретичні та практичні результати дослідження дозволяють стверджувати, що впровадження в навчальний процес організаційно - педагогічної системи формування естетичної спрямованості із застосуванням методичних розробок, які підготовлені автором дослідження, сприяє оптимізації процесу естетичного виховання слухачів засобами мистецтва.

В додаток віднесені таблиці, які конкретизують окремі аспекти процесу формування у слухачів естетичного виховання засобами мистецтва.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Зокрема, вимагають подальшого вивчення і узагальнення питаная використання взаємодії всіх видів-, і жанрів мистецтва в процесі формування естетичної культури особистості слухача, розробки та запровадження комплексної програми естетичного виховання слухачів на весь період їх навчання, динаміки розвитку засобами мистецтва естетичної спрямованості співробітників органів внутрішніх справ на етапі їх практичної діяльності, естетичного розуміння категорій естетики, організації пропаганди естетичних знань серед працівників правоохоронних органів.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях автора:

1. Виховання слухачів Української академії внутрішніх справ засобами мистецтва // Проблеми виховної роботи в навчальних закладах МВС України на сучасному етапі: Тези кау-ково-практичної конференції. - Черкаси, 1993. - С. 87-89.

2. Формування у слухачів естетичних норм культури: Методичні рекомендації для керівників лекторіїв естетичного циклу. - Київ, ПД і РВ відділ УАВС, 1992. - 14 с.

3. Процес удосконалення естетичного виховання дітей системи Міністерства освіти України: Методичні рекомендації. -Київ, Радянська школа, 1980 - 29 с.

Підп. до др.

Друк

Зам. N

Формат Папір

Ум.друк.арк. ' • Тираж 100 пр.

Безкоштовно