автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Риторика как наука в системе профессиональной подготовки учителя

Автореферат диссертации по теме "Риторика как наука в системе профессиональной подготовки учителя"

РГ8 ОЛ

'! ^крл'гпськйй державний педагопчний ушверситкт

1м. М.П.ДРАГОМАНОБА

На правах рукопису

САГАЧ Галина Михашивна

РИТОРИКА ЯК НАУКА В СИСТЕМ Г ПРОФЕОЙНО! П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ

13.00.01 — теорт та 1стор1я педагогики

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступсня доктора педагопчнпх наук

КиТв — 1993

Днссзртац1л в рук о гш о

Гобога виконана в Укра1Нському деркавному педагогичному уЩворсите-

т1 ¡и.И.П.Драгоишова.

I! пуков нй консультант- доктор педагог! чних наук, про-фесор

Копська Алла ГооиШвна

Ори[IПкI опоненти - доктор ф1лосо,[1Ських наук, професор, дхГгонлП

члпн ЯМ Укра1ни Зязлн 1ван АндрШович,

доктор подвгог1 чних наук, профасор,. дпюшш

член АПН Укргцю1

Кчричук Олексапдр Васильевич,

"зптзр г;1лэ.коп чип:: ксук, про^ссор !1р.цы:» Лцбог 1вацвна г': (! 1 дгя :-.рт:г*ч зг.!.Ця - ПолгавсьжвИ педсгог! чвйИ ¡нстптут Г'^цст в!дбу;,стьсл "¿V" 1993 р. на засхдш.'Н!

• !н ; ."Л 3021.401 ьчсгоГ рг,-,и Д П3.01.0Г в Украиюысспу дорповпому • : (агзг! ¡.югу уг:Ц-орсигсл п;Л1 .П.Драгомспсса /252030, п.КиТв, 30, 1.ТЛГОГОЗР, О/.

■ Г д",с орт£д1еи ;:юл1с оспаПсПатися и' б1 бл1 отг.'^ УкраПюького /.<зг#шг.иг^ лсдвгог! чюго ущсерситоту ПиМ.ГТ.Драгокакспа, Лщ-огг/^раг роз! слагш!; - .¿ис.Г&нШиХ 1993 р..

П'ппь, оскретар ^

сгтс.1;1 г-лI гчско! И.Я.Плвщ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДШНЯ

Актуальность проблема досл1дження зумовлена особливостями сучасного стану розвитку сватово! цивШзацП, духовно-гнтелекту-альним в!дродхенням украУнського народу в молод!4 демокра-

тична держав!. Зростае культурно-просв1тницька актганхсть та риторична Д1яльн1сть трудящих, актуал1зуетъся проблема еколог!I духу людиня - творчо'1 особистоот1, зокрема вчителя, пол1тичного д1яча, юриста, журнал!ста, менеджера та шших, чия д1яльнхсть по-в"язана з усною перэконуючою комун1кац1ею, ораторським мистецг-вом.

Со^альний аспект досл1джувано? проблеми посилюеться визнан-ням людини як найвщо'1 щнност!, з правом на виьний розвиток, реал1загЦю сво?х таорчих здхбносгей; по-друге, акгуальн1сть досл!-джання зумовлюеться об"вктивною необх1дн1стю нового ф1лософс:ько-дедагог!чного осшслення cy.fi процесу реформованог осв!ти, проце-су виховання особистостг в умовах гумашзагЦг та гуман1таризацГ1 народно!' осв!ти шляхом в1дродження. класично'1 науки риторики та навчально! дисцшшни - ораторське ыистецтЕО, яка входила до ба-зових наук - тр1в1уму 1з нвйдавн1ших часгв до середини XIX ст.; по-трете, актуальн1стъ досл1дження посилюеться зростанням 1нтег-рац1йних наукових процес!в, зокрёма таких наук, як $1лосо-

$1я, педагог!ка, психоло^я, лог!ка, риторика та хнших, що спря-мован! на формування гарно н1й.но'1 креативно! осойистост 1; по-чет- -верте, невизначен1стю в Укра'ш! науково-педагог1чного статусу риторики як науки та навчально! дисцидл1ни, яка мае величезннй 1нте-лектуально-духовний потенц1ал у високоцивШзованих кра'г'нах св!туг США., ЯпонН, Франц! I, БельгН, Ншеччкш, Голлвнд 11 та 1н.; по- ц"я-:те, недзотьиЦм зиичепгош проблем сучасною педагомчною наукою, зокрема у план! формування риторичноI особистост! вчителя, який мае волод1ти мистецтвои живого слова як специф!чним фактором мов-леннево1 комун$кацП, педагог!чиого сгалкування, педагогичноТ д1-яльност1; по-шосте, актуальн1сть дослхджения зумовлена необхгдн!-стю оволод1ння педагогами духовною риторичною епадщииою людства та нац1ональним красвдмовством як могумйм культуротворчим фактором.

1гнорування значущост1 ораторського шстецтва, мистецтва живого слова у практиц! виховання творчо! особистост1 новоТ Украина

обмежуе можливост! педагог!чного впливу на учн1в, що зб1днюе ix емоцШиий св1т, культуру сп1лкування. Тому роэвиток у студентов педвуз!в та студентов гуман парнях спещальностей 1нших вуЭ1.в риторично?, ораторськоТ культури розум!еться нами як один is найва-: жпив1ших аспектов п1дготовки випускник1в вещоУ школи до професШ-ю'х" д1яльност1, де ораторське мистецтво мае стати 1нструмеятом перетворення ссобистост!, гсамоперебудови" педагог!чного мисления i BcieT д!яльност1, пов"язано1 з иисленням i мовленням^.

Актуальн1сть слова, ораторського мистецтва як одного з головнях засоб1в 1дейно-художнього виховання украшського народу, який мае величезн! здобутки наШонального золотослову, укра'шсъкого красномовства, виробив cbo'i' ригоричн1 традиц!i, спираючись на до-сягнення греко-латино-в1зант1йсько1 культура словотворчост! / риторична спадщина КиУвськоi Pyci, 17-18 ст.ст. - Киево-Могиляяська акадеьия, братськ1 школи, уя!версигети тошо/.

Kpiw того, питания вивчения усного живого мовлення як природ-ноТ фэрми 1снування мови мають не лише теоретичне, але й величезне_^ nprtnmc зпачсгчя для в>: тип is mil Кяолсктусльних peoyj-oiB УкраНш, п1дготовки вчител1в, зокрема в розробц! проблем автомати-

чного розп1знаваняя й синтезу мовлення, п!двищення ефективност! масово!" комун1кац]1, методики викладання мов -р1дно1 украгнськоУ та 1ноземних. Це пов"язано is розвитком м!жнародного сп!вроб1тни-цтва Укра"1ни, яка 1нтегрувтъся у cBiтову цивШзац1ю, 1з науково-техН1чною револииею, гоширешгям засоб!в масовоТ комун1кацГ1' тощо. При ц*ому перед у ченими, зокрема педагогами, психологами, мовозна-вцями, $2лосо$ами, 1няенерами зв"язку, акустиками та .1нштя спе-ц1ал{стами постав проблема всеб!чного досл!дження мовлення як про-цесу ефективного сп!лкраняя.

Отяе, волод!ння засобами переконуото? комунп<ац1'1, живим словом - важливе як профес1йна як1сть для випускиш^в педагог!чних иа 1нших гуман!тарних специальностей ун1верситетськоТ осв!ти на

Див.: С.Ф. Иванова. Искусство диалога или беседы о риторике. - Пермь, ЗУУМЦ, 1992 - с.5. Див. такок: А.И. Капская. Основные тенденции развитая мастерства слова ледагога. К.,КГПИД988, с.З. '

г

piBHi: викладач - студент - спец!ал1ст, зокрема лектор, пропагандист певних знань.

1з середини XIX ст. перериваечъся викладання риторики у вузах св!ту, зокрема'/европейських унхверситетах, що було викликано рядом соц1ально-економ1чних, пол!тичних причин, тендешпею до зам1ни ораторсько? прози худоккъою прозою свгтоъкого спрямування, що негативно позначилося на розвитков! риторики на пер!од близько 150 р.

Тому риторика як наука i навчальш дисщшл1яа втратила св1й статус для багатьох покол!нь украгнсько? 1нтел1генц1Т, р!зко зни- • зився ораторськнй потенц!ал кадр1в гуман1таршго та негуман!тарного профилю, що. неприпустимо для демократичного сусп1льства з Його активною усномовною комун1кац1вю в ycix жанрах: соц1ально-полхтич-ному, содiально-побутовому, судовому, академ1чному, в!йськовому, богословському.Це зуигалюе актуальн!сть доел!дження, яке ставать за мету не лише в1дродити багату нац£ональну риторичну спадщину ук-paiHobKoro народу, а, й повернута рлториц! i'i науковий статус аа piBHi национального ВАКа, оратррському миотецтву /красномовству/ -статус навчальна'1 дясцишг1ни у педвузах, ун!верситегах на гуман!-тарних факультетах як фактора фаховоТ гидготовкн.

Риторична культура мовц1в стане вагомим чннником гума)азацхi сусгильства, через конструктивний д1алог допоыожв його членам зна-ходити сп1льнх точки зору, приходим до згоди у розв"язаня1 проблем, иаповнить повагою, любов"ю до людей На pisHi .пгдвшцення шо-тецтва аргумент!1, пошук1в консенсусу, д1алогу культур, п!двищить в1дпов1дальн1сть-мовця за мовленнввий вчинок. Тому одншл 1э внзна-.чень риторийи е'розум!вня i'i як науки про прийяяття опгимальних pi-шень за допомогою етичного слова.

Ступ1нь . Дослщ>:еш;я 1 проблема

Риторика як наука й ораторське мистецтао > як навчальна дисцип-л1на мають глибок! корен! у св'1тов1й та нац1ональн1й-культур! Укра-1ни. В античнг часи риторика була центральннм предметом усяког ос-в!ти, виховувала гро кадя ниш, який майстеряо володхв зброею живого переконую^ого слова в т"я гстшш, добра, краен. Риторика розвива-лася на стику (рлософй' Я словесности. а також сумхжних наук: лог1-ки, фишсофП, л!пгв1стики, педагогии, психологи, етики, естети-

i-iWi

3

ки, еристики тощо.

Риторика у перв4скому значенн! слова-ис наука про ораторське мистецтво, мистецтво доц!лъного переконувчого й дхввого мовлення.

Творцом теоретично!" риторики е давньогрецький <рлософ, ритор Ар^тотель, автор ушверсально!', пословно!" структура навчання ораторському мистецтву, яка е продуктивною i в наш! дн: для творения ново i риторики. Ар!стотель у знаменит!й "Риторицх" /335 р. до н.е./ заклав оонови синкретично! риторики, яка не в!дгороджува-ласл вхд ¡нших гуман1тарних наук, чим забезпечувала .co6i процв1тан-ня протягом тривалих стол!ть. Слабхюгю традшцйно! доар1стотел1в-сько!" та niaHiiaoi риторики Кв1нтШан1вського тлуыачення було в!д-межування вхд 1нших наук, прагнешя до автаркх!" й надвищост!, цо спричинило i'Y виродження i занепад } бврош, в Укратн! ^ XIX ст. •

Уникальна теория пристрастей Ар1стотеля, спрямована на вихован-ня етичноГ ocdöiictocti оратора, - вершина його риторично! спадаини, яку бере на озброення сучасна риторика, як i його дгалектичмй постулат про вм1ння знаходити "золоту середину" /лат.: uunci m(cliO- ' cxiiai / в аcix потребах i переживаниях, про нац1ленхсть до прекра-сних ц!лей i здатнхсть цхнувати nipy, гармонию, едн!сть протилек-ностдй саму по codi, як самои1ль, а не як зас 16 досягнення inmiix ц1лей.

бвропейська риторика, до яко! наложить i укра!нське красномов-ство, бере початок у ГрецП', у школах софхстхв, головним завданням яких було чисто практичне навчання красномовству, ораторському ми" стецтву; тому Yxm риторика включала багато рекомендац!й та правил, що стосувалися власне стшйстмш й граыатики.. Основним прийомом викладання риторики у Давн1й ГрецП вважали заучування напам"ять вз!рцевих промов судових оратор1в /Емпедокл, Коракс, Т1з1й та ittui/. 1з знаменито!" школ и Горгхя Леонтхйського вийшли вхдом! оратори Фед1р ЫзантШький, Протагор, 1сократ та 1н.

У стародавн!х лхтописах Укра'х'ни, давльорусыий лхтературх, народному золотослов1, давнхх слов"янських риториках ,анон1мних та в1-домих aBTopiß перходу КиУвсько!" Fyci, укра!'нського риторичного Ре-несансу ХУ1-ХУ111 ст. сконцентрован1 егико-естетичн! погляди на ри-

к

торику й красномоБство'''. Зокрема, у "РиторищГ' 1620 р. i'i" визна-чено як. "...велику й чесну, вильну мудр1сть, дзкерело красношвст-ва, мудр!сть солодкомовкого говор5ння, солодояи чудового й струнного сказания, доброту незменшуваного багатства, скарб неокраденоГ корисливост1, велемовШсть, яка не обтяжуе слуху, BiÄ людей темна ворогування ввдганявчесноту стверджуе як св1тла слава й розумна сила..."2.

Уявлоння про риторику як науку й педагогНну дисципл!ну на Pyci мають 1сторичним джерелом греко-латино-в1зантШьку культуру в. працях Ар1стотеля, Демосфена, КвхнтШана, Платона, Цицерона, в працях слов^яяських ритор1в 1лар1оиа, К.П.. Зелененького, I. Златоуста, В.Ф. Кошанського, М.В. Ломоносова! О.Ф. Мерзлякова, Ф. Про-коповича, Г.С. Сковороди, М.М, Сгораноького, К. Туровського, С.Яво-рського та iH., HKi цродов'жили й розвинули ар1стотел1всъкий напрям у риторицх, а також у традициях сучасних учених - И.О. Безменово'1, С.П. 1ваново1, В.В. Одинцова, 6.0. Нокина, Ю.В, Ровдественського, В.Ii. Чихачова, С.О. MiHeeBoi та in., у працях яких в1дновлвбться ц1нний риторигний досв1д класично? й'слов"янсько1 риторично'/ думки, де отримала oBiä дальший ро'звиток концепидя риторики як ф1ло-оофсько-дидактично1' науки, .спрямовано! на формування в людини ефе-ктивнот 'шсленнвво-мовленнево! та комун!кативно'г д!яльност1.

В умовах духовно-культурного-в.1дроджэння УкраТни зростае зна-чущ!сть класичнях та сучасних рлторичких традкШй, зокрема закла-дених i B cynimi ryMaHiTapai науки iз яскраво-вираженою рисою красного слова:В.К, Еиннйченка, М.С. Грушевського, М.П. Драгомано-.ва, 'МЛ. Костомарова, A.C. Макаренка, В.О. Сухошшнського, К.Д. Уши-нського, С,Т. Шацького та 1шшх видатних педагоги. У cbo'ix працях, присвячених питаниям живого слова, його рол1 в творчост! учителя, Н.К. Крудська, A.B. ЯуяачарськиЙ та fXHi посл1довники в1д-стоювали необх!дн1сть подальшого розвитку теорП й практики живого

^•Див.: Золотосл1в. Хрестоматия до курсу риторики. Автор-упорядник Сагач ГЛЛ. К.,' 1992, с.179.

л г

6 Див.: Анвушкин В.И. Первая русская "Риторика", iL, 1989» с.22

слова у профес1йно-педагог1чн!й и1дготовц][ шйбуийх спец!ал1сг1в, зокрема вчител1в. Безц1нн1 думки про роль шйстарно-cri живого слова в дхяльност! Учителя-вихователя видатяих yitpai'H-ських педагог!в В.О. Сухомлинського, A.C. Макаренка та хнших вия-вили позитивний вплив на ви значения *и як одного з крзхчднихком-гонент1в педагог!чно*1 майстерностх.

Нова галузь педагогично! науки - теор!я i технологхя виконав-сько-мовлекнсвоТ д!яльност1 - ycniuiHo розвиваеться у психолог1ч-них цосл1дкеннях 1.0. Зииньо?, А.Й.Капоько'1, О.О.Леонтьева, Ю.Л.Львово'1 та 1н. Специ$1ку д!Y живого слова у педагог!чному crri-лкуванн1 втачали В.А.Кан-Кал1к, М.С.Пашкова; у дослЦженнях Ю.П.Азарова, II. 1.Болцирева, Н.В.КузыЛна, А.О.Сластьон1на та хн. вказуе-ться на те, що майсгершеть слова е обов"язковим компонентом у д1-япьност1 педагога, хоча йому дос! выводиться другорядне Micue у комплекс! профзсiйно—педагопчнкх умгнь.

У працях С.С.БугамозоГ, Н.О.Буяльського, Л.Ю.Коренюка, Р.Р.Май-мана, С.Б.НаГдьонова, М.М.Соловйово1 великий интерес викяикають снроби визшчвти шляхи формуваннл виконавсько-мовленнсвих ум!нь у майбутнхх вчител!в на pfoHi вищоГ иколи.

Лише в octöhhi 10-15 рок!в у педагог^ угверджуеться об"екти-biniei погляд на проблему розвитку у спец$ал1ст1в загальноосв1тньог школи виконавсько-мовленневих, ораторських умхнь, хоча мистедтво сволод!ння ефективним мисленням, впливовим переконуючим живим словом розглядаеться як нев!д"емний компонент педагог1чно1 майстерност1 учителя-словесника /Т.Ф.Зава'гська, М.Г.Качурхн, Л.С.Перетрух1на та iп./.

У педагог1ц! досх В1дсутн1й кокллексний afmi3 проблем! форму-вашш риторично! особистост1 вчителя, спец1ал!ста гуман!тарного проф!лю, не описан: шляхи й ыетоди пол1пшення гуман1тарно1 п!дго- . товки майбутн1к ^акУтЦв 1 шляхом в1дновленяя статусу риторики як науки, читання класичних курс!в риторики, лог1ки, еристики,

форыування яац1ональноУ школи через в!дкриття в1дпов1дних кафедр риторики, Teopi'f аргументацй', ораторського мистецтва, лог!ки, еристики тощо.

3 урахуванням настшюпл на систеш)1сть профес1йно-педагог1чно! осв!ти вважаемо ж;оС5х1дним розглядати ораторськ1 якост! особистост1 '

майбутнього вчителя-вихователя як результат сформованоот! одшеТ з граней його про.фес!йно"г п!дготовки.

Демократична оновлення сусп!лъства в Укра'1н1 90-х рок!в XX ст., ситуац1я злому риторично!" кризи та в!дродження риторичноI опадщи-ни, соц!альне замовлення на яскраву, ораторськи п!дготовлену осо-бист!сть учителя-вихователя, просвгтителя, народного депутата, поличного л!дера, громадського д1яча викликала необхгдшсть роз-робки концетйг в1дродження национально! риторично! спадщини, зо-крема риторики як науки та навчально! дисциплин у вищ1й школ! /пед!нститути, ун!верситети/, виховання риторично! особистост! в систем! народно! осв!ти через концепц!ю гуман!таризац1! та гуман!-зац!! неперервно! осв!ти

Останн!м часом педагогами-практиками Укра!'ни иагромэдмно пеымй досв1д розв"язання проблема формування мовно! особистост!, спи-раючись на "Закон про мовив УкраНи'^кояцепд!» народно! осв!ти, 1н-ш! документа про гукан!зац!ю га гуманхтарязац!*) середньо! та вищо! школи, Проте школа Й вуз сьогодн! не готов!. вир!шити проблеми фор-мування риторично! особистост!, яка б профессии володхла риторичное Д!яльн!стю, оекгльки не розроблено основн! 1де! теорЦ Й практики переконувчо! комун1кац!У на р!вн! зроолих вимог нашого часу: в!д . винайдення думки-логоеу до виголошення промови перед аудиторию.

Риторика об"еднуе зусилля вчених р1зних гуман!тарних наук, як1 розум!ють вимоги часу, готов! виконатя соцхальне замовлення по в!д-ррдкенню национально! риторично! спадщшш, зокрема науки риторики, яку украГяський шслитель-просв!титвль Феофан Прокопович називав "царицею душ", "княгинею шетецтв". Практичниы вт1ленням поставлено! мети стане формування нвц1онально! риторично! школи, б1ля дже-рел яко! стояли М017ТН1 постат! основоположник!в ораторсько! прози Ешфан!я Славинещького, СИмеона Полоцького, Стефана'Яворського, Гавр!'!ла Бужинського, Феоф!лакта Лопатинського, Феофана Прокопови-ча, Петра Могили та !нгах видатних особистостей-мислителхв, як! правдивим словом слугували р!дному народов!.

Налшисть сугге^ечпосггЛ м!ж-ситуац!ею в!дродження риторично! спадщини, -сощалъного замовлення на риторичну особиот!сть вчителя-вихователя, полхтика, менеджера тощо та в!дсугн!стю наукових праць э и!е! актуально! теш зумовило ви значения проблеми нашого досл!д-

з-тя 7

ження.

Об"ект досл!джения - ¡сторико-теоретична характеристика риторики як науки i як педагог!чноУ дисцишпни в УкраУя! на основi осмислення класичних риторичних традиц!й ДавньоУ ГрецП та Давньо-го Риму, nisHimtx час!в, зокрема перходу Ки'ГвсъкоУ Pyci, риторичного нагЦонального ронесансу Украхни ХУ11-ХУ1П сг.ст., вхдроджен-ня риторики як науки та навчальноУ дисщшлхни в демократична держав! Ново i' УкраУни.

Предмет досл!дження - процес формування риторичноУ особистост! вчителя, студента педвузу, унхверситету /гуман i тарного продлю/, здатноУ до адекватно! ефекгивног самореал1зац1х у певяхй c$epi риторично! д1яльност1 в умовах вицоТ гуман!тарноУ освхти.

Мета досл1дження - теоретично обгрунтувати i довести правом1р-и1сть функц!онування риторики як класичноУ гуманхтарноУ науки, спрямолаиоУ на формування рнторичноУ oco6iictootí педагога в свсте-mí переконуючох комуяпгацп", збагаченоУ кращями досягненнямй античного св4ту, национального розвоп, зокрема риторичного Ронесансу УкраУни ХУН-ХУШ сг.ст., а також на новому втап! становления на-ц!онально1 риторичноí школи; розробити i перев!рити оптимальну пе-дагог!чну систему формування риторично! oco6hctoctí вчителя, розробити систему зкань про ригоричну д1яльнхсть, якх реал!зуються через спехиально створену оптимальну систему навчання студент íe.

Завданн'я досл1дження:

1. Дослхдати, систематкзувати основний 3míct риторики як науки.

2. Виэначити Mioue i статус риторики як науки та навчальноУ диоциплхни в сушеному виховиому aponed ocbíth УкраУни /розробити паспорт спец1альносп "Риторика"/.

3. Вивчяти ochobhí 3míctobí компоненти риторики як !нтегратив-ноУ науки в систем1 гумактриих наук. Описаги методолог^ та 1сто~ р!ю риторики як науки.

4. Висвхтлити актуальн1 проблеми педагог1чноУ риторики.

5. Розробити модель науково-педагог1чноУ системи формування риторично! особистост! вчителя-вихователя.

8 '

6. Розробити систему науково-методичного забеэпечення форму-вання риторично! особистост1 вчителя /експериментальн! програми з ■ риторики для класкчних Г1мназ1.й, педвуз1в, ун1верситет1в/.

Г!потеза досл!дження

У процесг пошуку засоб|в роэв"яэання досл1дницьких эавдань була висунута г1Потеза про те, що в умовах демократизац!!, духовно-!н-телектуального в!дроджвння укра'шського народу з"ярштоя нагальна потреба, соцгальне замовлення на професШ]! кадри вчител!в-вихова-тел!в, викладач!в вуз;в, Пол 1тик!в, парламентер! !в, громадських д!-яч!в,- менеджеров, як! б майстерно волод!ли красномовством в ус!х сферах переконуючо! комун1кац1¥: академ!чяим, полттсним, парламен-тським, судовим, рекламном, сошально-побутовим, в!йськовим, гоми летичним красномовством на р!вн! вимог эпохи.

Формування риторично!' особистост! студентов педвуз!в та ун!вер-ситет!в в необх!дною умовою становления профес!йшнс якостей, що стае продуктивна за умови, ■ якщо буде визначёно статус риторики як науки та навчалъно! дисцишини в систем! гуман!тарних наук; л!кв!-дованр !золяц!ю риторики та ораторського мистецтва в!д близькоспо-р!днених педагог!чних галузей,; зокрема вдразного читання, виконав-сько-мовленнево"! д1ялыюсг!, культури мовлення, стил1стаки, сцен1-чного мовлення, витончено! словесност:; розроблено комплекс науко-во-педагог!чйо! системи. формування риторично! особистост!, зокрема учителя-вихователя, застосовано науково-педагог!чну систему формування готовност! студенев до ораторсько! д!яльност! 'з'ураху -вансям У н-Ш оптимального зм!сту та д1Нн!сно-д!яльн!сного п!дходу; ораторське мнетвцтво Йуде розглядатися як !нгегратшзна якгсть учителя-вихователя, журнал!ста, майбутнього пол1тика, юриста, еконо-м!ота, менеджера, рекламного агента тощо в ус!х його проявах.

Методолог1чну основу доелвдення становлять теория наукового п!знания, положения про проблема ораторського мистецтва, риторики, д!алектична ёдшеть загальнолюдського 1 яац!анального, градиц!йно-го та !нновац!йного; аде! про сутя!сть клаенчно! та сучасво! риторики як науки та навчалъно! дисциплин, про сутн1сть людини-орато-ра /м!сце ! призначення, духовно-1нтелектуальна культура, образ

9

3*

оратора, його система цшностей, хдеали, врофеЫйна майстерн1сть тощо/.

Вщроджоння риторично'* нац1онально1 свадщини розгляДаеться як зас!б гуман1зацП осв1ти, в1дродження духовно-1нтелектуалъно1 ку-льгури народу I лвляе собою навчально-тховний прочее 1з конкретном зм1стом, методами вивчення риторики як науки та навчальнох ди-сшшлхни поряд 1з спорхдненими гуманхтарними науками, зокрема ло-гхкою, теор!ею аргументац11, еристнкою, педагог1кою, психолог1ею, етикою, эстетикою, як! спряыоваш на формування креативно! особх-стост1, в1дпов1дально? за ковленневий вчинок /М.М.Батх1н/: за думку, слово, вчинок, г|ормування ораторсько'1 культури суопхльотва через виховання риторично! особксгостх, зокрема вчителя-оратора.

Теоретику основу доелдаенпя становллть досягнення педагог!ч-но1 та риторично! науки про шшлвне виховання, риторичнх школи дав-нлни I сучасност1, профес!йно1 подготовки кайбутнхх спец1ал!ст1в; положения театрально! педагог!ки про взаемозв"язок внутртнього "я"-та сце1Пчно1 д1ядьност1; науков! г1потези про ораторське мистецтво, про вшив мистецтва на св!тогляд людини; психолопчне обгрунтуван-ня особливостей сприйняття I в1дтвореиня слова; л1нгв!стичнх аспе-кти анал1зу мовленневох д!яльност1 людини, П функций та вид!в.

В1дпов1дко до завдань було використаяо комплекс метод!в досл!д-коння:

1. Теоретичний анал1з науково-методично"1, риторично!', педаго-г1чно1, лп!гв1стичноГ, $1лос9фсько"1, психологично!, лхтературозна-вчог л1торатури.

2, Педагогхчкий експеримент /констатуючий експеримент/ -вивчення та узагальнення педагопчного досв!ду середньо'1 та вищо! школи, безпосередне слоетереження за паталъшт процесоы у КиУвському ун1-ворс:!тст1 2 !:он1 Тараса Певченка, Уг.рашськону дсрсэ2Н0!:у педагог ч-пэ"у у! Гсрсптег! I и ,'{.тг.Д;ч гоггевого, Ук[Г.П:сь::з.;? г.ада-Л 272

Ч::егг,, у "х-регхо-глыогу 1 пот:: ту-л удосгзпглст.гя ьч::с«л1г, У к'"л1-г1:г:гз11 .'.' <:.К:'.С1.1\, г." :с"'г.и1 чГх'ЦЫ-Я :у;су гп-

я, 1пира!"иььп*я, огптупапя, теогувептя, дШеях хго^ тэцс.

V с-;--уачпЗ те кзрькцгв'чла спспегя,'еиу., •

. аШ:::а гп сглооЩспе. '• . ,

¿0

5. Статистична обробка иатер!ал1в експоримешальвого досл!д-ження. .

Кожан з цих ыетод1в виконував в!дносно 1нших роль уточнения, доповнення, контролю,

Осношов доол!дною та скодо^и'еиггигыгои базов виогуйо» Кншсь-кий ун ¡ва рои те г I не нх Тсрьоа Шеи чьих а, додцткоьий екоперлисит про-надшэся в Уира!пськ ону педагоп ч:юпу у)П иерсптт 1м.!1.П.Др1тима-новй, Перюьхопу уЩверсмти'п, ш:ол1 -ги:нйзП 59 и.Кпе^а, Укра-1нському кэлогЛ 272 м.Кисла, .'Шфвгч опальному Шоипул удоскока-лення квал!$!кацП вчител1в, курсах оратороького мистецтва, школ! молодого лектора по л1я!¥ товариства "Знания" Украпш, Рос!'!, Б!ло-рус1, Спец<|шсультет! гуман!тарних знань М!жгалузевого 1ПК при Ки1'вському ун1верситет1 ¡м. Т.Г.Шевченка, де автор виконувала обо-в"язки зав1дуючо1 кафедри риторики протягом 1990-1992 рр.

В!дпов1дно'до загальнох Нготези та завдань досл!дження було розроблено паспорт спец!альност! "Риторика", проект експеримента-льних програм "В1дродження нац1онально-1 риторично!'-спадщшш", "Ри-. торика", "Основи оратороького мястецтва", "Мистецтво Д1лового сп!-лкування", "Культура сп:лкування" та ¡н.; методичн1 вказ!вки та ре-комендацП, видена ыонограф!я "Риторика", хрестомат!я до курсу риторики "Золотосл!в", навчалыщй поо1бник "Загальна риторика /сучас-на 1нтерпретац1я/", низка брошур-'Чивэ слово лектора" /2 випуски/, "Живе слово полем!ста", "Мистецтво Д1лового спикування" та ¡н. Автор виступила' з низкою публ!кац!й у засобах масово? ¡нфэрмац!!' з проблем риторики, красномовства, брала участь у телев!з!йних "круг-,лих столах"; програм! "Йиве слово", виступала но республ!кайському рад!о з метою формуваяня громадськоУ думки.

Наукова новизна. досл!дження полягав в тому, що:

- розроблено. статус риторики як науки та навчалыюх дисципл!-ни в систем! народно!' осв!ти;

- створено паспорт спед!альност! "Риторика";

-. обгрунтоаапо умовя " фэрмування национально!' риторично! школи;

грозроблено систему няуково-иетодичного забезпечення в!дродження национально! риторично!' спадщини як оргаично!' складово! св!тово!"

И

культуря;

- встановлено взаемозв"язок педагог!чно"1 д1яльност! у педвуз!, що розглядэеться як вдиний динам!чний об"ект, який охоплюе л1нгв!-стичну, логгчну, ф!лософську, психолого-педагог1чну, етико-естети-чну п!дготовку сгудент!в вузу в т!сшй взаешдИ !з завданнями Ух про$9с.!йно-педагог!чноУ гпдготовки;

- досладження буде спринта далыгаму гоглибленкю проблема удо-сконалення спец!алытх. творчих ум!нь у ыайбутнього спец!ал!ста народно I освети, академ1чноУ, лол!ташюУ, судовоУ, дипломатично"!, д!ловаУ, переконуючоУ комун1кацй".

Практична з.чачущхсть досл!дження полягае в апробуванн! й за-провадженн! системи ^ормування вчителя-оратора: розробц1 експери-ментальних програм навчання студент!в гуман!тарних факультет!в ун1-верситету, педвузу основам риторики, ораторського мистецтва, куль-тури д!лоеого сп!лкування Й в!дпов!дноУ 11 трансформащУ в систем! навчання студентов р!зним спецгальиостям; у створенн! науково-ме-толичяих документ1в, загверджемих. МШстерством осв!ги Укра/ни /паспорт спедхальност! "Риторика", навчально-тематичн! плани, учбо-в1 програми, методичн! рокомендацП, хрестомат!я до курсу риторики, словник-м!н!муы термШв красномовства та !н./._

Матер!али доыпдження стали основою для створення спецкурс!в та спецсемшар!в у вуз!.'"Риторика", "Основи теор!У ! методики красномовства" та факультативу "Основи риторики та культура сп!лкування" у ишол!-г1млазП, нац!опальному коледяц тощо в УкраУн! та в украУй-ських школах нового типу ближнього заруб!жжя, эокрема в Молдов!, Б!лорус! та ¿нших регионах.

Публ1кацГ1 з проблем досл!дження, зокрема монографП', навчаль-н! пос1бнизш,хрестоматия, словник-и!н!мум термШв красномовства, методичн! рекомевдацЛ эастооовуються у практшц В1жладання риторики у вуз1 та соредн1й\ школ! /г!мназ!я, колеж / та в шк!льному курс! мови та л1тератури, ЕИТонченоУ словесност! /колеас/.

Розройпепа автором теоретична основа системи занять дае змогу вчителев!, викладачев! вузу оволод!ти методикою формування риторично 1 особистост!, ор!ентовано"1 на гуман1стичн1 ц1нност! 1стини, добра, краси. .

43

Особистий внесок дисертанта полягае у розробц1 концепцП' кла-сично! риторики для системи вищо! освхти Украт'ни з метою ¡/ведения курсу риторики,.Teopîï аргумен.тацй', еристики, ораторського мисте-цтва до складу гумаштарних дисципл!н, формування риторично'! куль-тури майбутнього спец!ал1ста-педагога, фиолога, журнал1ста, юриста, социолога, психолога, ековом}ста та îh. Вденачено, що ycnix ¿ведения риторики до складу навчальних дисщшл1н у вуз! залежить в!д наявноот! гумашстичного, сохиокулътурного зм!сту в poöoTi кафедр навчальнот установи. ■

На баз! осмисленяя св1тового та сучасного досв1ду викладання риторики як.навчально'1 дисциплхни, зокрема ¡нтеграцП досв!ду Мос-ковсько! ораторсько! школи /Ножин Б.О., Ровдественський В.В., Панова С.П./, Перысько!" ораторсько! школи /Мгнеева С.О., КЫна O.k./, MÎHCbKoï ораторсько! школи Д1яхневич А.Ю./, Полтавсько! школи пе-дагог!чно! майстервост! /Зязюн I.A., Тарасевич. Н.М./, Киг'всько!' школи ораторського мистецгва /Капська А.Я., 0л1йник В.П./, кращих здобуткЪ у формуванн!. лекторських кадров по л!н1! Республ1квнсь~ кого. товариства "Знания" /Схверчук 1.П./ створено основи теоретично! риторики, основи! заколи риторйки як науки /концелтуальний, стратег1чний, тактичний, мовлеянгвий, моделювання аудитор!ï, ефек-тивно! комунхкацй', сист9мно-анал1тичний/, розроблено основи ново! гйлуз! педагог1ки на стику з риторикою -педагог1чну риторику, мета яког - формування риторично! особистостх майбутнього вчителя; на стику етики й риторйки - риторйчну етику, зокрема давню риторичну етику, з метой збереж&ння кращих духовних надбань юпередн!х поко-л1нь, "з рад!стю творити добро", як вчив Г.С, Сковорода, формуючи активних громадян, патр!от!в народу: "Художества свободная, грамматика, риторика, философия.зело суть полезна во гражданстве" -писав у 1683' р. видатний ритор С1меон Полоцький.

3 метою формування навчалЬно-методично! бази для оволодшш ораторським млсТецтвом автор укерше зд1йснив:. переклад укра'хнською мовою та bbJb-, у педагогÎ4Hy практику вивчення ун1кальних класич-них риторичшх, етико-ф!лооо$ських, ораторських творхв Давньо!' Гре-'utï /Poprifl, Ар1стотель/, Давнього Риму /Цицерон/ у фрагментах для хрестомати' "Золото.сл!в". Свди ж увШили ун1кальнг ф!лософсько-

ь* я

егичн! "Золот! в!рш!" Шфагора, пероялади рос1йськомовиих риторт-них праць.К.Зелеиецького, О.Ыерзлякова, М.Сперанського та !нших' автор!в.

3 метою в!дновлення статусу риторики як науки й навчальноТ дис-пиил!ни, за дорученяям М!и1стерстаа осв!ти Укратни, автор розробила допоБ1дку записку про введения до национального ВАКу спец!алыюст1 • "Риторика" - паспорт спец!альносг! /див. додатки/."

Апробац1я доол1дження 1 впровадження його результат !в у практику

Ссновн! положения \ результата досладжсння розкрит! й обговорен! на Всесогазних, республшакських, обласних яауково-практичних кот][еренн!ях ! ссмшарах: Москва - 1988, 1990; КкТв - 1989, 1990, 1991, 1992; Пер?/ - 1989; Мшськ - 1990; Терноп!ль /1992/, Полтава /1990, 1992/; ^ернгвц! /1991/, Кировоград /1989/, М1нськ /1993/ та !я.; на обласних, м!съких науково-методичних сем!нарах для вчи-тел!в /Ки'1'.в - 1987-1993/, Кшшн!в /1993/, на ун!верситетсъких нау-коьо-практичннх конферешиях /з 1937 до 1993 р./; на обласних науково-методичних кои$ерецц!ях для лекгср!в, пропагандиста /19851992 р./. Запроваджен! в практику, з!дпов!дно до розроблеиих автором програм та методик при читанн! курс!в лекц!й та проведенн! се-мшарсько-практичних занять, так! курси, спецкурса, факультативи: "Риторика", "Основп риторики та культура сп!лкування", "Мистецтво д!лового сп1лкування", "Основы оратороького шетецтва", "Риторика в штелектуальних !гр.чх',' "Основп георП ! методики красномовства", "В1дродження нац!ональноТ риторично i спадщини" та !ипп. Систематично читэюгься лекцП з проблематики риторики, ораторського шетецтва, шетецтва д!лового сшлкуваняя для вчител!в гуман!тарного про$!лю, зокрема словесн,ик!в; для меиеджер1в на курсах менеджерсь-ко1 п!дготовки, зокрема у Болгар!I, Туреччгоп /1990, 1991 р./; для студентов УпраГкського де^са^кого ярдпгэПчйого уи!* ерш-готу 1ме-т М.П.Дг.гтоманэга, Ки1воького дерказпого педагог!чного 1нституг/ Щозс':1-1х ;;оз, Перюькэгэ угли ере итс ту то?ю.

За результатами дэслхдг.снпя опу<5л1 ковано повод 50 праць, загаль-пш обе;:гем блпзько 85 арк.

Л

Результаты дисертац1йного досл1джэння покладено в основу роз-робки методичних пос!йник1в р1зного характеру 1 програм для студенев гуман!тарних факультет!в ун1версйтету, слухач1в Спецфакультету гуман1тарних энань М1жгалузевого 1ПК при КиУвському ун!версите-т! 1м. Т.Г.Шевчекка, вчятел1в-слу'хач1в Шхрег1онального 1нституту п1двищення квал!ф1кад11 вчител1в та {н.

На захиот виносяться:

- Науково обгрунтована й апробована теоретична кониепц!я суча-сно! риторики як науки, спрямовано'У на розвиток 1нтелектуального центру - мисленнево-мовленнево! д1яльнос?1 оратора-вчителя.

- Зм1стов1 компоненти риторики, зокрема:

• 1стор1я риторики й ораторського мистецтва з пер1одизац1вю: класична риторика античного св! ту /Давня Грец1я, Давн1Й рим/; 1сто-р!я слов"янськоТ риторики /Китська Русь, украгнський Ренесанс ХУ11-ХУП1 ст.ст., риторична криза Х1Х-П ст.ст., в1дродження су-часноУ риторики - друга половина XX ст./;

- Обгрунтування педагог1чно'1 риторики, спрямовано! на формуван-ня риторично! особистоот1 очйтеля-вихователя;

- Зм1ст, структура 1 методика навчання уч^в та студент1в рито-рид! та ораторсъкому мистецтву 3 настановоюиа продуктивну д!яль-н!сть у р{зноманхтних сошально-падагогхчних умовах;

- Педагог1чн1 рекоме^дац!1, спрямова^ на олтшл!зад1ю навчаль-но-виховного процесу через модель розвиваючо'1 осв!ти, системном педагог1чного процесу, як! сприяют?ь розвигков! в учител!в-оратор1в . мисленнево-мовленнево г та комун1кативно!' культури.

Структура I обсяг роботи." Дисертац1я складаеться 1з вступу, чотярьох роздШв, висновк!в, списку осшвно'х використано1 л1тера-тури, додаткгв.

Ооновний зм1ст дисертацП

У в с г у п I обгрунтовано актуальн1сть теми, визначено сту-п1нь опрацюпашш проблеми, об"ект, предмет I мету дослЦження, його завдання й гтотезу, охарактеризовано методи та етапи досл!д-ження, розкрито наукову новизну, теоретнчну й практичну значущ1сть

{5

робота, сформульовано положения, що виносяться на'захист..

У першому р о з л 1 л ¡ - "TeoperaiHi основи риторики як науки фЦософсько-дидактичного спрямування" - розглянуто статус сучасноТ риторики та 1!'зв"язки з !нпшш науками, визначено специфику публхчяого мовлення вчитеяя у риторичному аспект!, а та-!гок форгт /1 ого peartisnqif.

В!дпов!дно до лог!ки досл!джеяня лроанал!зовано терм!н "риторика", розумшм якого базуеться на класичних традиц!ях Ар!стотеля, Ф.Прокоповича, М.Б.Ломоносова, М.М.Сперанського, А.Ф.Мерзлякова, М.Ф.Кошанського, К.П.Зеленецького, а також на традиц!ях сучасних учених - Н.О.Гсзменово!, С.Я.Ермоленко, С.ПЛваново!', А.Я.КапсьгоГ, ЛЛ.Мацько, А.Ю.Михневича, 6.0.Ногана, В.В.Од!нцова, М.М.Пилинсько-го, Ю.В.Ровдественського та !нших, у працях яких нагро.чадсепо Щнний риторичний ДОСЕХД.

У пропоновашй. концепцп статусу риторики вона розглядаеться як наука про закони управл!ння мисленнево-мовленневою д!яльн1стю, тобто про закони, як1 визяачають ефектквшсть ц!е! д1яльност!.

3míctobhü. план риторики як науки виракений у риторичн!й формул!:

закони управляя мисленнево-мовленневою д!яльн!стю

Р=К + А+ С + Т + М + ЕК + СА орган! зац^шй власне

аспект управл!нський

аспект

де Р - риторика, К -концептуальний закон, А - закон моделювання . аудитор!!, С - стратегхчний закон,. Г - гактичний закон, М. - мовлен- ■ невий закон, ЕК - закон ефективно! комун!кацп, СА - системно-анал!тичний закон. .

Риторична формула " являе собою певну ц!л!сну систему, в як1й кожний компонент зумовлюе й доповнюе !ший, причому. в с i компонент побуловап! у суворхй логхчнИ лосл1доеаост!: концептуальний закон -основоположний, бо вм1ння шслити дозволяе вчителю-оратору наповни-ти свою д1яльн!сть 3MÍCT0M ! 'етти не по'форм!, а по. cyTi; закони моделювання аудитор!!, стратег!чний,тактичний, мовленневий, ефективно! комун!кацН "працюютъ" на перший закон, тобто знания цих ;

16 - .•■..'

закон!в дае.мовдив!сть оратору грамотно "запустити" задум /концеп-ц1»/ в аудитор!», оск!льки думка може втратити свою щ!нн!сть досить швидко, якщО не'.знаходить свого вт!лення у сусп!льств! ¡.нарешт!, закон системно-акал!тичний доширюе свои д1ю на вс! попередн! закони, бо волод^ня Дим законом дозволяв вчигелкьоратору, по-пёрше, оц!-нити як!сть само! кЬнцвпщТ, по-друге, уважно проанал!зувати весь процес запуску: знайти сильн! й слабк! сторони. ! тим самим зроби-ти свою справу ще краще. Закони риторики, представлен! у риторичн!й формул!, в!дбиваюа,ь системн!сть мисленнево-мовленнево1 д1яльност! /що, нав!що, як/, що.головним чином,визначае рэзультативн!сть ц!вТ д!яльност!, в!д чого багато в чому заложить усп!х будь-яко!' !ншоУ конкретно? д!яльност! мовця /педагога, пол1тина, журнал!ста, юриста, менеджера тбщо/.

Своер!дн1сть.риторично! науки • вбвчаемо ; у 'и комплекснос-т!, !нтегративност!, бо П м!сце визначаеться на стику, перес!чннн! /дричому багатор!вневомуАхль!:ох наук~ф!лософ! ?, педагог!ки, лог!ки, психолог!!, л!нгв!стики, етики,. сден!чно'1 майстерност!, виразного читання тощо. 1накше каясучи, риторика начебто вбирае в себе з !нших наук так! зм!стой!', компонента, 'як! в систем! визначають п як науку про закони ефектиано! шслешбво-мовлеинево'1 д!яльност!. Причо-му кожнйй компонент, перес1каючиеь та взаемод1ючи з !шпим, наповню-еться як!сно новим, перет'ворерим-зм!стом, н!ж це було у склад! т1е? чи !ншоТ науки.

: £дагЬг1ка. /педмайстерн!сть, сцен!чна /айотб\,н!сть, виразне читання/

■ф!лооо$!я

ло

еристика

психолог!я

лшгвютйка /стил!стика, культура мов-лення,прагматика , герменевтика, витончена еловесн!сть/

,а/ригорична етика/

У досл!дженн1 детально описано зв"язки риторики з yciMa вшце-названими гумай1тарними науками.

Кр1м того, своер1дн.1сть риторики як• науки ф1лософсько-дидакти-чного спрямування вкявляетъся у ÍÍ ун1версальност4, а саме:

- риторика icHye не за ради риторики, а являе собою техно-лог!ю, модель, каркас, який.можнанаповнити будь-яким предметним зм1стом /педагог1чним, психологiчНим, еколог1чшш, пол1тичшда i

т.tu., в1д чого останне. актуал!зуеться, вибудовуеться в систему й отримуе найб!льшй корпений ефект в1д своег реал}зацГ1, оск1льки-керована мяслеявево-ыовленнезв .д1яльн1сгь дозволяв людин! як1сн!ше /ч!тко, ясно, точно, лог¡чно/ викласти будь-який предает мовлення, в результат! чого мохна чекати досить високого р!вня розум!ння цьо-го предмету з боку тих, хто спрнймае мовлення. 1ншимя "словами,предмет мовлення т!льки. виграе в!д того, якщо буде пропущенйй кр!зь призму риторики /шбудованйй i донесений за П законами/.

- Риторика розвивае в мо'вця, зокрема в педагога, ц!лу систему oco6hctíchhx якостей: культуру мислення /самост1йн!сгь, самокритич— Hiera, глибину, гдучк!сгь, оперативн1сть, в1дкриг1сть мислення, ерудиц!ю/, культуру мовлення /правильн!сть, виразн!сть, ясн!сть, t04híctb, стисл1сть, доц1льн!сть/, культуру повед!нки /вв!члив1сть, TaKTOBHicTb, корек.тн1сть, точн!сть, розкут^сть/, культуру сп!лку-вання /повага до -ипврозмовника через вивчення floro {нтерес1в, уп-равл1ння повед1нкою аудитор!!, залучення однодущ!в', в1дпов1далъ-HicTb за свое слово/. Отже, риторика- найоптимальн!ший шлях осо-

'6hctíоного розвигку лвдини j демократичному сусгпльств!.

- Ун1версал!зм риторики полягае також у i"f необх1дност! мовце-в! будъ-яко! npojecií незалежно'в!д того, чи пов"язана його профес!-йна д!яльн1сть з'ум!нням сШлкуватися, говорити. Ум1шя керувати cbo'ím мисленням i мовленням, як правило, дае можлшзiсть оратору, зокрема вчителю, повыше реал!зувати. себе, сво! зд1бгост! в обра-н!й спец1альност1, тобто'ефективна'мисленнево-мовленнева д!яльн!сть вчителя-вихователя е основою профес1.онал! зму. За давши наших еда-. ; стережень,до 90,» лвдей будують свою д!яльн!сть за законами риторики, але роблять не част!ше 'Га ¿es !нту1гивно, несв!домо. Все не св!дчить про те, що риторика е необх!дною педагогов!, t чем paníoie . -Bití оволод!б ц!ею наукоо, тим. швидше .вийде на шлях повн!шоУ само-

реал!зац!Т.

Одним !з прояв!в специфики риторики е те.що риторика -прикладн« наука за своею спрямоБШЦсгю /учить мовця, як грамотно, розу'мно ' д!яти в .р!зйих життевих ситуац!ях/,. тому й викладання риторики в школах нового тщу, вузах повинне'зд!йс'нюватися головним чином у д!яльн!сному режим! /в систем! багатоман!тних' активних форм/.

' Саме практичний аспект риторики летать, в основ! т!сного взае-•мозв"язку риторики.! педагогии, як! спрямован!'на формування-креативно?, риторично! особистосг! учня, студента, спец!ал!ста гуманитарного проф!лю, перш за все вчителя-вихователя, для якого воло-д!ння живим словом е основним педагог!чнкм ректором профес!онал!з-му. Перебудова,- реформування осв!ти передбачас "перебудову" педаго-г!чного мислення, ус!еТ педагог!чноУ д!яльност!, пов"язано'1 з ефе-. ктивним мисленням, як!сним мовлешям, оптимальйим сп!лкуванням вчйтеля з. аудитор!ею.-

Нагалыа соц!альна потреба демократичного сусп!льстваформування 'мовноУ та риторично? особистост! вчителя-вихователя - ставиться, як центральна, проблема педагог!чно!■риторики, нового напряму розвитку класичноУ гуман/таряоГ сткретичшУ науки риторики, зо-крема у прадях С,П, 1ваново1, А.Ю.Михневича, С.6.М1неевоУ, б.О.Нога-на, Ю.ВЛ'ождественського, О.А.Юн!ноУ та шпшх в!домих ритор!в, а та-кож педагоИв 1,А.Зя'зюяа, А.Й.Кайсько?, Н.М.Тарасевич та !н..

Приклэдна педагог!чн^ спрямован¡сть риторики зовсхм не примен-шуе ТУ теоретично? сторони, оск1льки значущ!сть першоУ 'залежить в!д сили й багатства. останньоУ, бо ,сусп!льство потребуе вчителя-: !нтел!гента,' педагога-новатора, який мав моральне й профес!йне' право на переконуючу бес!ду з учнями, батьками, колегами. Таким чином, якщо строго п!дходита до вкзначення характеру науки риторики,, то зв!дси. в.ипливае висновок, що це - теоретико-прикладна наука ф!лософсько-дидактичного епрямування.

Своер!дн!сть риторики в!дзначаеио . ." 1 в так!й УУ якост! як сисгемн!сть, що досигь ч!тю проетежуеться в риторичн!й формула, яка в 1дбИЕае системн!сть шсленнево-мовленневоУ д!яльност! мовця. Саг/е риторика /загальна ! часткова/ спец!ал!зуеться на нав-чанн! майбу.тнього вчитбля" щй якост!. У результат! чого риторйц! в-процес! н'авчання повинна бути выведена роль першоосновй, першоУ

"цеглинки" осв!ти вчителя-мовця, бо риторика закладае основи системно! мисленнево-мовленнево! та комун1кативно! дхяльност!, а вс! 1нш1 науки поглиблюють ту чи 1ншу грань ц!е! д!яльност1. Як насл!-док, у педагога-вихова.теля фзрмуеться системна бачення св1ту, в1-дображеного у багатоман!тност1 спецпредмет1в, тобто риторика - це систематизатор продеоу иавчання.

Риторика як наука знаходиться у безпосередньому в!дношенн1 до категорГ! морального /у цьому ми також вбачаеш 'и своер1дн1сть/: отос с найважлив1шою складовою риторики, тобто поза етосом /моральна позиц1я мовцл-педагога/ риторика руйнуеться, вироджуючись у де-магопю, соф1стичну балаканину. Тим самим риторика виступае в рол! своерхдного 1ндикатора, що виявляс наяв1исть або в1дсутн!сть морально! основи у вчинках Епливаотого су Секта; т1льки-цо мовець за-бувае про принцип "не нашкодь 1шому" - одразу зм!нюеться характер Лого д1¥ на {нший суб"бкг - з дереконання перетворюеться у ыан!пу-лящю, I весь арсенал ригоричннх засоб!в /уже антириторичних/ спря-мовуеться на руйнащю особистост! - пригШчення, принижения, заля- . кування, п!дкорення тощо.

Розглянут! ознаки ^нтегратгашсть, ун1версал1зм, теоретико-прикладна спрямован1сть, систеын1сть, моральна зумовлен1сть/, як! впзначають своер!дн1сть риторики як науки, дозволяють !й посети особливе м1сце на авансцен1 сучасно! науки, сутн1сть якого полягае у !! здатност! зд1йснити цШсний п!дх!д до розвитку мовно! та риторично! особистост!, зокреш вчителя-вихователя в реформован1й ос-■в1т1 демократично! УкраУни.'

У другому ро зд1 » I - "0рган1зац1я риторично! д1яльност1 вчителя за законами риторики" розкриваеться риторична формула у вигляд! детального опису зм!сту кожного риторичного закону гвнутр1шш зв"язки м1я? ус!ма законами риторики педагог!чного спрямування.

3 антпчних час!в четкой посл!довно розр!знялися три фази риторично!' д!яльност1 оратора:

а/ докомун!кативна фаза;

б/ комушкативна фаза;

в/ посткомушкативна фаза,.як! ц1л!сно й. системно охоплювали

20

гворч!сть оратора в!д задуму /зароджэння !де!', "божественного логосу"/ до вигдлошення. промови перед аудитории та осмясленням 11 впливовост!, д!евост! на аудиторию.

Процес орган!зац11 риторично!' дхяльност! вчителя передбачае так! моменти: створення задуму. 1'подготовку його запуску в певну ау-дитор1ю /шк!льну, вуз!вську, масову тощо/ - проектування процесу та Його запуску. Це не суперечить кяасичним риторичним традиц1ям, зг!-дно з якйми. формування й. розви'ток шсленнево-мовленнево!" д!яльност! оратора здШснюеться посл!дбвно - ступенево: винайденкя /!нвенц!я/, розташування /диспозвд1я/, вираження /елокуц!я/, запам"ятовування /мемор!я/, виголошення.

Докомун!катиона фаза риторично!' д!яльност1 вчителя вклточае в себе конЦептуальнйй закон риторики, який становить перший крок !део~ мовленневого циклу винайдення задуму, логосу, 1да'1 /створення кон-цеПц1У/. За своею суттю цей закон передбачае пошук вчителем-мовцем 1стйни шляхом всеб!чного анал!зу предмета.

На схем! . в!дзначен! ус! види д!яльност1, як! мае здгйснити вчитель-оратор у певн1й госл!довност! - в1д задуму й дал!:

задум

стратеН'чна д1яльн!сть opa тора. ^

тактична д!яльн!сть

оперативна д!яяь-н!стъ

у робот! аналхзуеться риторичний 'трикутник, де 4ítko визначено MÍcne кожного мисленнево-мовленневого компонента:

У результат! анал1зу й опису концептуального закону риторики робиться висновок про те, що його знания г застосування забезпечу-ютъ вчителю-оратору необххдний р!веНь компетентност! й профес!оНа-л!зму. _

Важливими компонентами в д!яльност! вчителя-оратора е.спос!б денотатного анал!зу, рояроблений 0.1-Новиковим та його учнями на основ! концепц!'! тексту М.1.Нинк!на. Ми розробили принципи побудо-ви денотатного графу /ДГ/ на ряд! !люсграц1Й проблем осв!ти: "Роз-, виваюча осв1та", "Системн!сть педагог!чного процесу" тощо, а також принципи побудови д!алектичного денотатного графу /ДЦГ/ на основ! положень д!атектичноГ лог1ки.

ДДГ дозволяв вчителю-оратору всеб!чно вивчиги предмет /зсере-дини I ишпхт лор]вняння його з протилежн!стю/ та по'будувати гли-боку, яоиноц!нну концепц!ю ц!кавлячого предмета.

"Запуск" задуму в аудитор!ю вадбувагться -з урахуванням закону моделювання аудитор!Г, який дозволяв вчигелев! виробити страгег!ю реал1зац!Т концепц!!'.

Стратег!я д1й вчдтеля-оратора являе собою таку посл!дов-н!сть крок!в:

- визиачення ц!льово! установки;

- вичленування з концепцП питань, розрахованих на певну аудитор! ¡о, га IX анал!з; . .

- формування тези /система коротких в!дпов!дей суб"екга па поставлен! питания/.

Стратепя ' являе ; собою певну конкретиззц!ю концепц!!, для чого необх!дно враховувати дт тактичного закону, який передбачае систему д!й по пддготовд! ефективно!' реал!зад!I стратег!!. В робот! грунтовно анал!зуються аргументац!я та актив!зац1я мисленяево! та почуттево-емоц!йноУ д!яльност1 аудитор!!'.

аудитор¡я

2Л

Отже, концептуальная закон, закон моделювання-аудиторН, стратог}-чнйй, тактичний спрямован! на розви.ток 1нтелектуального центру /мисленневих зд1бностей вчителя/ таких якостей, як самост!йн!сть, самокритичн!сть, глибина, ерудиидя, гнучк!сть, в1дкрит1сть мислен-ня. 1накше каясучй, знания й застооуваннь цих закон1в сприяв розвит-kobî ефективного ковле1Шя /вщих 1нтелектуальних можливостей/. Тому риторика ф1лософсько-дидактичного спрямування порш за все вчить мовця грамотно мислити.

Шсля того, як учитель-оратор пройшов yci етапи винайдення та орган! зацП думки, bîh робить яаступний крок - починав працювати над другою стороною шсленнсво-мовленневоГ д!яльност1 - мовленяям як найб1льи ун1версальним засобом виражоння думки. Мовленнсвий закон риторики, як св1дчать соц1олопчн! обстеженнл аудиторий УкраУ-ни та за И межами, все б1льше й б!льше ц!нусться слухачами, яких не задоволыие сухе академ1чне мовлення деяких горе-оратор!в, лк! не волод!ють живим переконуючим словом в умов'ах тотального наступу техн!чннх засоб!в масово'1 комун!кац!Г.

Специф1ка мовленневого закону риторики полягаб в тому, що цей закон фэкусуе в соб! ц!нний досв!д р1зних л!нгв!стичних та педаго-г!чних дисципл1н /стшпстика, прагматика, основи культури мовлення, л!нгв1ст?,ка тексту, виразно читання, витончена словесн!сть та in./ по створешго повноц!нног коглупхкацИ' й завдяки цьому стае тiea базою, яка дозволяв вчителев1-ораторов1 оволод!ти грамотно процесом говор!ння /як уникнути комун!кативних провад1в, помилок/ t HaBiTb п!днятися до р1вня 'мистецтва живого слова - отримання естетичного задоволвння в1дсвого та чужого мовлення.

Новленнввий закон завершуе стад1и орган! зацП мисленнево-мовлеп-hcboï д!яльност! вчителя-оратора' /п1дготовчий етап/ t в!дкривае наступний етап - управл!ння мисленнвво-моЕленневим процесом, який включав в себе два компонента: орган 1зац1йний аспект /п!дготовк"' продукту мисленяево-мовленнбвоУ д!яЛъНост!/ i власне управл!нський аспект, який передбачав створення умов для ефективноУ реал!зац!т продукту мисленнсво-мовленневоУ.д!яльност1 мовця /закон ефективноУ KOMyHÎKautî/ й аналГз результату: що вийнло, що не вийшло, причини, шляхи розв"язання /системно-анал1ттлий закон/.

33

Закон ефективно? коиун!кац!'х передбачае систему д!й вчителя-оратора * метою налагодженкя контакту з аудигор!ею на вс!х'етадах комун1кад! i як необхдау умову-ефективно?' реал1зацГ1 продукту мис-леннево-мовленнево? д1яльност!.

Наин гтроаиаизоашо систему д!й вчителя-оратора з метою встанов-лення' 1 збереження контакту:

- коректування продукту п!дготовчого етапу по ходу сп!лкування;

- управл^вя довед!нкою аудитор!?;

- управл!нкя власною повед!нкою; '

Системно-анал1тичний закон передбачае' анал!з якост! та ефекти-вност! продукту мисленнево-мовленкево? д!яльностг Ечигеля-орагора у посткомун!кативн1й фаз! риторично? д!яльност! мовця.

Анал!з якостг /як зроблений продукт/ зд!йонюиться на всхх етапах мисленнево-мовленневр? дгяльност!: п!дготовчому, виконавсь-кому, наслЦковому. Анал!з ефективност! /результативности/., ступе-ня реал1зац1?, д!льово? установки, сшвв^ношення задуманого результату /мети/ I одержаного результату проводиться на насл!дкрвому етап! д1яльност1.

Системно-анал!тичний закон базуеться на двох етапах критично! д!яльност! вчигеля-орагора:

I/ самоанал!з /о саго Р анал!зуе ,св1й продукт, сво!' д1?/; ___

2/ анал!з !ншх /оратор а1ал1зуе чукий продукт 1 дП ¡ншого мовця/

Цей закон становить собою ¿нструмент розвитку в педагога-оратора таких якостей, як самокритотн!сть ! в!дкриг!сть мислення /здатн!огь "сумн!ватися, д!¥ довинн! бути В1дкритими до сприйняття 1нших точок зору/, мовне чуття /ум!ння в!дбирати найб1льш стисл!, влучн! слова, звороти/ шаноблив!сть', тактовн!сть ! коректн1сть у ставленн1 до 1ншкх людей.

Хоч оиотвто-аная1ттяий закон завершуе риторячну формулу, од— нак в!н не робить ?? замкненою,. застиглою завдяки тому, що сам по соб! символ1зу« вйний процес'удосконалення воього Хснуючого у св!-т!.

У третьему роздал! "1сгоричн! основи риторики - школа красномовства вчителя-оратора" анал!зуютъся риторичн! ■ традиц!? та ?х роль у розвитку слов"янського красномовства. Риторика, як ! 1нш1 науки, мае свою !стор!ю, без вивчення яко-Т важко

розраховувати ш розвиток нових напрямк!в, особливостей в оратор-оькому мистецтв!, неможлкво виховати ораторську особист!сть вчи-теля-оратора Ново! УкраУни. До ваших дн1в не втратили свозУ ц!н-носх* прогресивн! риторичн1 прац! кращих ритор!в давнього св!ту, бо риторика як науково-пэдагомчна дисщ: шна своею основою мае греко-латино-в1занг1йську. культуру.

У доовдженн! описано основн1 етапи ¡сторИ" риторики 1 крас-номовства: антична спадщша кращих ритор1в ДэвньоУ ГрецП, Давнього Риму: Ар!стотеля, Цицерона, Демосфена, Кв»шл1ана та дея-ких 1нших, риторична спэдщина КиУвськоУ Рус!: 1лар!она, Киршга Туровського, украУнського риторичного Ренесансу ХУ11-ХУ1П ст.ст.: Софрон1я Л1куда, Стефана Яворського, 1оаник1л Галятовського, Гео-рг!я Кониського, Феофана Прокоповича та ш., краид прац! ритор1в

XIX ст.: О.Ф.Мерзлякова, М.М.Сперансысого, М.Ф.Кошанського, К.Г.Зе-ланецького та ¡н., описано курси риторики та красного слова в Ки-ево-МогилянськШ АкадемП, 1нститут1 Живого Слова, а та коя про-анал!зовано причини пожвавлення рлторичних дослвдкень у 20 рч.

XX ст. , подальшого риторичного застою в середшй XX ст. до пер!о-ду демократичного оновлення сусп!лъства, розбудови украУнськоУ не-зялемоУ держави, реформування освети на засадах гуман1зму, гума-н1таризацм та демократ!I.

Риторика як науково-педагоггчы дисщшл!на мае глибок! етичн! й естетичн! корен!, бо захицае в!д "правдопод1бност1" в 1м"я 1с-тини, добра й краен. У досл!дяенн1 описано традицП старовинноУ риторично! етики слов"ян як фактору формування риторично! культу-ри,педагога-оратора демократичного суспгльства.

У науковий об!г вводяться понягтя "риторично! етики" в!дпов!д-но до 1снуючих християнсьго- егичних норм ниття, як! склада лися з напучувань про. те, як бакано себе поводити, як будувати отосунки з оточуючими людьми, з близьниш, старшими й молодшими за в!ком тощо.

Правила мовлонневоУ повед!нки в побут! регламектувалися реко-мендац!ями типу: "втшай", "в1дшв1дай", "не хвалися", "будь доб-рим", "лагаднш", "не пам"ятай зла", "будь людинолюбним" ! под.

Багато з них близьк! до сучасних етичних рекомендацШ, порад, але нимало з вде! старовинноУ етячвоУ, риторично! спадщини нами

г?

цтрьчено, забуто. Осмислення й в^дроджешш духовна-¡нтелектуалъного потенц^алусусп^льства сприятиме. форму&анню риторично! куль тури сучасного педагога-оратора в час в!дрод.ження духовности, шзнания сво'{х духовних коран¡в, формування засад национальноУ риторично? глаз ли. ,

' У четвертому р о з д 1 .л I - "ПедагохЧчна риторика"- розкриваються акгуалый прос5леш педагог!чкоУ, риторики; адке сучасний етап духовно-1нтелектуального та риторичного в!д-родження украУнського народу в рамках суверенно! держави загост--рис проблему подготовки висококвалЩкованих спец!ал!ст1в, зо-крема вчитшпв, на р1вн1 сви'ових виког.

Основою к'онцеши? в!дрсдження дац! опально У риторично У.спад-дани е теория духовного в!дродження народу, теор!я взаемодП лю-дини як-суб"екта 1 суб"екта гуман!тврного знания, проблеыи люди-ни; акс1олог1чн1 й св!тоглядн!. складов! особистост! педагога, зокрека випускника вузу гуман!тарного продлю.

Класична риторика у друг1й половин! XX ст. оновлюеться як синкретична наука ф!лософзько-двдактичного' спрямування - педагогична ркторш®, мета якоз - формування риторично? особистосг^ вчителя, який волод!е мистецтвом-переконуючого мовлення 1 може навчити цьому- мистецтву СЕ01хучн1в, студент!в.

Без ум!ння вести юкструктивдий д!алог, бес|ду, 'диспут руй-- ' нуеться педагог1чне спмкування, гальмуеться демократизац!я льного та вузгвського шмтя.

Новий концептуальний п1дх1д до освети утверджуе духрвнр-!нте-лекгуальне пробудження осоСистосг!, в!дйовлюе загальнолюдськ! й нац1ональн1 ц!нност1 милосерда, доброта, сп!вчуття, гумашзму, добротворення, як1 у тотал!тари1й держав! перейшли на перифер!ю св1домост!. ■

Сучаена-наука риторика спрямовала на формування. риторичноI особистост1 вчителя, тому що риторика-перв!сно розгорталася не лише як $1лосо$ська, але г як педагог 1чна наука.

А к п:в 1 э у е гь ся с о« ! а л ьне замовлення демократично! УкраУни на формування нац!онально? риторично? школя,укра IнськоУ кколи кра- ■ сноковства, яка включаткмв в себе крап)! св!тов1, европейськ! та

' . ¿6 '

в!тчизнян! здобутки риторично! теор!!. та практики.

Педагог1чна риторика сучасност! е ¡нтегратором, синтезатором у процес! фахово! п!дготовки вчи теля-оратора, в1гателя-!нтел1 тента, пвдагога-профес1онала, який майстерно волод!в секретами по-реконуючо! комунп<ац!! засобами живого олова, . . .

У робот1 проанал1зованЬ особдивост! давн!х риторичних шк1л, зокрема вчитель у античн1 часи стояв норДш! з оратором -фглооо-фом, тоетом-в!щуном,. царем, був пров!сником правди, служив !сти-н!,' добру, крас!.

До актуальних проблем педагог!чноГ риторики Лдносшю' так!:

- поновлення статусу риторики як науки та навчалвно! дисци-пл!ни в середнЧЙ та вищ1й-школ1 1з збереженням кращих ф!лософсь-ко-дидакгичних традщ!й светового та нац!онального риторичного досв!ду в рамках концепц!! гуман!зац!! та гуман!таризац!! осв!ти УкраГнл;

- погреба демократичного сусп1льства у формуваня! швноТ та риторичноТ особйстост! вчитоля-майстра з ефективним мисленньм, як!сним мовленвям, оптимальним сп!лкуванням;

- формування нац!опально! школи риторики для усп!пшо! реал!-зац!! концепцП народно! осв!ти, формування риторично! особисто-ст! вчителя, спёц!ал1с,1а - випускника вузу, який зможе ефективно реал1зовувати сво! демократичн! права I свобода'у вс!х сферах переконуючоГ йомун!кац!Г;

■ - нова сусп!льно-г.говленнева практика, закон про украУнську юву як деркавну мову УкраУни вимагав ц!леспрямовано! державно! пол1 тики - фшансово!, видавнлчо!, кадрово!, спрямовано! на в!д-родженнл нац!онально! риторично! спадании, формування риторично! особистост! вчителя, висококвал!ф!кованого спец!ал!ста в систем! "людина-людина"; ,

- утвэрдження единого. критер!ю культури народу, яким стае

М I Р А Г У М А.НН ОСТ I, ступень ор!ентац!! на ствердження 1 формування. творчо! .особйстост!, зоКрема вчителя, тому необх1дН'о вивчитя .! осмислитн св!товий та нац! ональний досв!д' Еикладання риторики,-зокрема у США,. Япон!!,Франц!!, Шмеччин!, Голланд!'! та шпмх кра Унах з метою !нтеграц1! в цйв!л!зованиЯ св!т;

- перспективним шляхом формуващи й п?двицешш риторично? культури сусп!льства е формування полем!чно! культури, вихован-ня кадр!в полем!ст1в, спец!ал!ст1в з проблем еристики, культури

. демократичного д1алогу, дискус!! тощо - профес!йних кадр?в поль-тик1в, вчител!в, журнал!ст!в, юрист!в. тощо; ■ - формування високопрофес1йкого корпусу лекторських кадр!в УхсраУни по лхп!1 товариства "Знания", "Проев!'га" тощо, п!двщеннл IX ораторсьвох майстерност! у в!дцовхдниХ центрах, Институтах пЦвищення лекторськог майстерност!;

- у К1нд1 XX' ст. в!дродлення риторичного потенциалу сусп!ль-сгва на як!сно новому р!вн! корелюсться з античним св!том, у яко-му крою см людихга включався у ыйкрокосы Бсесв!ту. Тому а рос те а ' потреба всеб!чного вивчення творчих штелектуально-духовних пот теяцШ оратора-виховатоля як прэдетавхшка ел!ти народу /створен- ■ ня НаЦ1онального 1нституту Лвдияи з центром красномовства, лабора-т£!ею риторики/.

До основних умов реал!зац!!' проблем педагог1чнох риторики ^¡дноояло такх:

- пхдвищення соц1ального статусу вчителя, зокрема новатора, п!двщцення його духовно-!нтелектуалыю1 культури,. творчого поген-ц!алу, створення иалокних умов для п1двищения профес!йно! квал!-' ф!кац!х; '

- введения риторики в середно й вищу оевхту Украхни як обо-в"язковий навчальний предмет у закладах гумая!гаршго'проф!лю, на виб!р - у техн!чних закладах;

- формування нац!онально'1' школи красномовства через' вихован-ня риторично!" особистост1 вчителя, лектора, для яких живе слово е головним 1нструментом профес!йноГ д!яльноот1; .

- координац!я творчих зусиль пров!дних спец!ал!ст!в-педаго^-г!в, ритор!в, ф|1лософ!в, лог!к!в.та 1нших, як1 працюють у сфер! перекокуючо! комун!кац1'1; '

- створення у вузах в!дпов!дннх кафедр риторики, лог!ки, еристики, теор!! й практики аргумонтац!Г, педагогично! маййгерност!, ледагог!чно1, творчость театральнох педагог!ки та 1нших з могою формування нац!онально! риторично! школи;

- формування ювих п!дход!в до риторики як класично! гуман!-

тарноУ науки, н'ацДленоУ на формування гармон!йно! творчо!'особи-етйсг!, як! поэбэвляють УУ в!д штучиях 1деолог1чшх нашарувань, !деолог!чних обмежень та фальсиф!кац!й, що призвело до УУ зане-паду й виродкення в середин! XIX от.;

- розробка науково-педагог!чно! сисгеш навчання учн!в, студенев. ораторському шсгецтву, риториц! га сгворення умов для п!д-вищения квал!<$1кац!Г;

- залучення учн!в, ,студент1в до р1зноман!тних форм риторич-ноУ д1яльност! у навчальнШ та позанавчальн!Я творчост! з метою формування позитивно!' мотивацН До фаховоУ д!яльност!;

- полкглення якост! профв!дбору аб!тур!внт!в у педвузи 1з врахуванням риторичних зд!бностеЯ до усноГ перёконуючоУ комун!-кац!У;

- коордннац!я просв!тницъкоУ д!яльност! ус1х зац!кавлених уставов, орган!защй, 0016 в УкраУн! та за кордоном.

Лерспективним напрямком роЗвитку риторично! особистост! е досл!дження як у галуз! загальноУ, гак 1 частковоУ риторики, зо-крема формування риторики д!ловоУ комун!кецН пол1тик1в, депутата парламенту, юристов, менеджер1в, журнал!ст!в, лекзор!в, рек-ламних агентов гощо, пол--1тичне( судове, екадем!чне,' лекц1йно-пропэгандистське, в1йсы<ойэ та !нш краономовство.

Впровадження концепц!! риторикл до систем народноУ осв!ти УкраУни передбачае так! етапи:

I/ перех1диий пор!од розробки структура викладання риторики як науки гуманитарного циклу, п!готовки груятовоУ науково-мето-дичноУ бази чорэз.видання навчальких план!в, програм, пос!бни-к1в, хрестомат!й, п!дручник!в, монограф!й для середньоУ та втцоУ школи, система л!яв;»!г,оншз квал!ф1кац1! га переквал!ф!кац!! про-фесорсько-викладацького складу;

2/ основний пор!од: поглиблення зм!оту викладання риторики та сум!жшх курс!в, спецкурс1в, пошук нових п1дход!в, форм ! метод! в навчального процесу, продовження роботи над науково-методи-чним забезпеченням навчального процесу, п!дготовка га переп!дго~ товка кадр!в ритор!в з метою формування ноц1ональноУ школи крас-Номовства.

У досл1дженн! описана модель формування риторично! особисто-

29

' cTt майбутнього вчителя в школ! нового типу та у вищ!й школ!.

Розробка зм!сту й метод!в навчання в педагог! чних клаоах у школах нового типу УкраУни /г!мназ!я, л!цей, коледж,школа~г!мназ!я тощо/ на принципах гуман!зац!г та гуман!гаризац!У сусп1льного житгя в ц1лому, гуман!зац1Я та гуман!таризац1я осв!ти, эокрема формування риторично? особистост! майбутнього вчителя, зумовила введения курсу риторики як навчального предмету до. нових навча-лышх план!в. Завдання викладання цього класичного гуман1тарного предмету е п!двщення загально? риторично? культури демократичного сусп!льства.

Ц! позитивн! зрушення у реформовэн'й ocBiTi УкраТни останн!-ми роками особливо акт1ш!зувалися. Цьому сприяе початок розбудо-ви молодо? демократично? держави ! вияв деф!циту мисленнево-мов-леннево? та комун!катипно? культури випускншйв школи, вузу в р!зних сферах сусп!льного житгя: пол1тичн!й, судовгй, академ1ч-н!й, в!йськов!й, д!лов!й тощо. Це особливо пом!тно на тл! знач-них уоп!х!в риторично! осв!ти в г!мнаэ!ях, л1цеях, сеы!нар!ях, братських школах, вузах шнулих стол!ть, эокрема в пер!од риторичного Ренеоансу в УкраУн! ХУ13-ХУ111 стол1ть.

Риторика як навчальний предает зникла понад 75 рок!в тому; з педагог!чних, юридичних !нститут!в, ун!верситет!в поступово ви-т!снилася близько 150 рок!в тому, а тому УкраУна, як i himi кра~ !'ни СВД, втратила сво? висококвал1ф!кован! кадри, як! волод!ли риторикою в систем! осв1ти, розробляли !! як науку на р!вн! св!- ' . тових вимог.

Окремими аспектами риторики - лог!чними, психолог!чними, л!нг-в1стичними тощо - займа лися у деяких рег1онах колишнього СРСГР: Москв!, Перм!, Санкт-Петербурз!, М!нську, Киев!, Львов!, Хар'ко-в! та !н. -

Експериментальн1 програми курсу риторики для шк1л нового типу, вуз!в створюваяися у координац!? з представникаш Московсько?, Шнсько:, Пермсько? шк!л риторики /Ножин 6.0., Ровдественський Ю.В., 1ванова С.П., Мшеева С.О., Юнхна O.A., Шхневич А.Ю. та !н./.

Впровадження й практична реал!зац!я експериментально? програ-мив!дбувалооя у школ^имназ!? № 59 м. Киева', УкраУнському колед-

30

Ж1 № 272 м. Киева, на курсах ригор!в у м1жрог1ональному !нститу-т! п!двищення квал!ф1кац! ! вчптел!в, Кшшн1вськ!Й г!мназ!! тощо.

Нуле с7::а;с!10 к!лька альтергативних вар1ант1в програм риторики, ораторського мистецтва, майстерност! сшлкування, еристики, як! пройшли усп1шиу апробац!ю в КУ 1м. Т.Г.1.евченка, УДШ1м. М.П.Дра-гоманова, школ!-г!мноз1! К 59 м. Киева.

Вшаднэ положоння экспериментально! програми до курсу риторики для шк1л нового типу: початок формуваннл риторично! особис-тост! з висоним р1внем риторично! культури базуеться на основ1 т1сного взасмозБ"пзку з процесо» <формування мовно! особнстост! учня на уроках р1дно! та пюземних мов, лочмаючи з молодших клз-с1в, .з урахуванням в1кових та нац1ошльно-мовнтс особливосгей

уч!ип.

Б1льш1сть спец!ал1ст1в з проблем риторики, зокремя С.ПЛва-нова, С.0.М1невва, О.А.Юн1на, погляди яких ми под1ляемо, ввд!ля-ють 3 або 4 етапи вавчання риториц! з метою досягненяя заплано-ваного р1вня мясланпсво-мовленневоо та комун1кативною д!ялы. 1стп:

I етап - 1-3 гласи;

II етап - 4-6 класи;

III етап - 7-8 класи;

17 етап - 9-11 класи.

У к1нцевому результат! навчапня риторяц! передбачаеться фор-мування-таких умгнь:

- вести беседу на побутов!, пол!тичн1, д!лов1, ф!лософськ!, !сторичн! та !нш! теми, як! входять до кола культурно!, компетентно! люда ни;

- слухати й чути сп!врозмовника, ставити запитання у адеква-тн!й ситуац!! форм1, коректно, отично подавати решпки, вступати до розмовл, доповнкгочя ! розвиваоти тему бес!ди, аргументовано заперечуючисп!врозмовников1 по сут! обговорення проблени;

- брати участь у дебатах з проблеми, в як!й дискутант е дос-татньо компетентним, викладае сво! думки й судження за нормами л1тературного мовлення на р!вн! строго реглементованих вимэг до виступу;

.- брати участь у дискус!ях, суперечках, збер!гаючи вс1 ло-Г1чя}, етико-психолог!чн! й педагог!чн! закони, правила; посл!-

И

доено й дохазово в1дсгоюкате сво !' догляди, ящо тип слрямоващ на конструктивно розв"язаннл проблеми;

- вистудати веред аудитор!ею 13 невеликою за обсягом моно-логхчною прошвою /р!зною за жанром/ на достудну тему, коректу-ш 'И зм1от, обсяг залежко вд ситуац!!';

- в!льно вюдадати своЧ думки у форм! листа, статт!; вислов-лювати оц!шш, перэконаляя, коментар! стосовно певного жанру, виходячи 1з загальноприйвятих правил;

- проникати у задум чужого письмового чи усяого мовлення I розр1зняте вяугр1шн!й зм1ст, глибинн! цШ, тобто ефективно чи-тати й слухати, надавати зогальнориторичну оцшку прослуханого виотупу чи прочитано го тексту;

- мати розвиненв мовне чуття, 1нту'1Ц1ю оратора, який гостро-естетично сприймае текст*, худоннв слово;

- розум!ти риси национально!' специфики вистуя!в га ритрричних текст!в 13 скарбниц! укра!'нського красномовства.

Кр!м них загальнех д!лей, викладач курсу риторики розв"язуе так! питания:

1, Як! !з иерелхчених ум!нь мокуть бути покладен! в основу риторично!' лмльност! 1! с$ормоваш в к!нцевому результат! на вс1х 4-х етапах навчанкн?

2, На якому матер!ал! /навчалыюму, л!тературному, художньо-му, громадсько-пол!ткчному тощо / можуть формуватися ц! умння на кожному егап!?

3, Як! принципи, способа й прийоми будуть використовуватися на во!х втапах для найбпгьи ефективного засвовння предмету? /Вра-ховуючи, що на оволод!ння курсом у г1мнаэ!7, коледж! протягом 2-х рок!в в середньому идоляеться 2 години на тиадень/.

Вих1дн! настгнови для ,в!дбору зм1сту технолог!? навчання в школах нового типу так!:

1. Ерограмаий материал з риторики по етапах розпод!лявться

на !деях Ц1ЛЮНОСГ! й ШЩЕНТВГПЮСП, що передбачав нарощувавня, поглиблевня, розиирення знань I вм!нь у загальн!й систем! розви-ваото? осв!ти.

2. Яавчання риториц! як гуман!тарн1й, синкротичнгй науц! ба-

iZ

ауеться на розвитков! розумово! активност! учнхв, актив!зац!! самост!Кност1 миолення, !ндив¿дуально! творчоот! учня з активним 1 продуктивним залученням методу навчання на раторичних вз!рцях /риторичний анол!з/. Становления пздев¡дуально! творчостх й рито-ричпих по теши Я д1тей гов"язаяе !а розвх.гком д1элективного, критичного мислення, без слхпого, некритичного коп1юзання.

3. Увесь мовленнево-м/сленяевяЯ, комуяхкатлвний процоо ритора пронизуе тр1ада класичког риторики: етос, пафос, логос, як! спрямован!. на класичн! кротерП оцхнки эм!сту й форми публ!чного виступу оратора, Кагвгор!! етосу, пафосу, логосу як основополож-Н1 поняття в!дповхдальшго й вплпвового мовлеядя повинн! посту-пово Й ц!леспрямоваио засвоюватися учнями клао1в педагог1адого проф1лга в процес! навчання на вс1х этапах формуваннл риторично! особистостх.

У робот! детально описано розроблену модель побудоЕИ курсу риторики на ножному етапх: на тер¡ал навчання, основнх форми й методи роботи, запропонували вар1анти творчих завдань для дх.-ей, як! виявлягать особлюзу схильн!сть до власно! словесно! творчост!, запланованяй результат.

Основним джерелом словесно! творчост1 учня в вчитель, майс-тер переконуючого, художньо-публ1№стичного, ораторського олова, тому № проанал1зували уыкзльну художньо-орэторську спадп^ну вл-датного укра!нського педагога-новатора В.О.Сухомлшського та йо-го учн!в у "илолх радостз", яка б сходинкоо на шляху в!дродження й розбудови национально! школи красномовства.

Формувалня риторично! особистост! в уг/овах в лирГ освтх т1-сно пов"язаве з реформуванндм осв!ти на засадах гумая!зац!1, гу-ман1таризац!! та демократизац!!.

Принщшово вакливу роль в оновленн! зм!сту осв!ти мае в!д!-грати ор!онтацхя на Ёятегративн! курси, зокрема риторики ф!лосо-фсько-дидактичного спрямування, на основ! по щуку нових п1дход!в до отруктурування зхшнь, методики викладаннл, кадрового забезпе-чення тощо.

Виховання риторично! особистост! вчитэля-випускяика вузу базу еться на головнях принципах педагогии, риторики, психолог!!, мистецтва. Теорхя осо6ест!сно-д1яльн!сного шдходу особливо ч!т-

ко воображена у концепциях Л.С.Виготського, С.Л.Руб!нштейна, О.М.Леонтьева, К.С.Стан!славсьного. У 20-30 рр. XX. ст. украУнськ! та !нш! вчен1-педагоги розвивали ¡даю максимально вфективно'1 ви-конавськоУ, ораторськоУ д1яльност1 педагогов з метою розв"язаадл педагог:чних завдань. Встаиовлювалися т!сн! зв"язки М1ж мисте-цтвои живого слова й навчанням ш.стецтву л!тератури.

Педагоги-теоретики В.В.Голубков, Н.А.Рибшкова та !н. поед-нували словесну й педагог!чну дхяльшсть з ухилом у розумхнн! мг.егецтва живого слова як педагогичного' хнструменту навчання. Н.К.Крупська, А.В.Луначарський, Л,С.Макаренко, В.О.Сухомлинський розширили цей зв"язок на р1вн1 ¡ерархГУ: мистоцтво слова - вихо-вання творчог особистостг вчителя, що. в1дпов1дае й сучасюму по-глядов! досл1дник1в на виховання риторичноУ особистост! педаго-г!чних та гуман!тарних кадров в Украхн!, про що йцеться.зокрема, у досладвднкях.проф. А.П.КапськоУ /КиУвський педагогхчний ¡нсти-тут 1м. М.П.Драгоманова/, досл1дявннях С.П.1вановоУ, О.А.ЮнпюУ /Пермсышй ун1верситег !м. Ы.Горького/ та !н.

Вихованкл риторичноУ особистост! студента педвузу, вчителя вимагаё формування спецгальних' умшь педагога-на основ! тгсного зв"язку з вихованцям М0ВН01 ОСОбИСТОСТХ, для чого необх1дш включити у вуз!вський курс викладання навчальнлх дисци-шпн, як! формують шслепнвво-мовленневу та комун!кативну культуру студента: р!дна мова /стилистика, культура, мовлення, теор1я I практика перекладу/ , пюземна шва /латинська або давньогрецька, одна-дв1 романо-германськ1/, лапка, педагогика, псшголог!я, лооофхя /1-П курой/; риторика, прагеариторика, ораторське мисте-цтво, иистецтво дмоеого сп!лкування /Ш-1У курси/; ериотика,' полем¡чка макетернгсть оратора, теор!я ! практика аргумонтац!У /У курс/. Зшст програми риторики вкличае знания теор!У та !сто-рхУ риторики, хфасномовства, розугання звуковоУ моде л I мови.й мовлення як моде л х воображения д!йсност!, ум!ння вичлеыити в н!й основн! компонента, як! б спркяли розвитковг педагог!чноУ техн!-ки, культури ыовлення, оратороького мистецтва, полем!чноУ май-стерност! оратора тощо. Ни розглядаемо взаемозв"язок теоретичних та практичпих комДонент1в у формуванн! риторичноУ особистостх

вчителя, лкий повинен володгти живим словом як !нтеграц!йною як!стю про$ес!йнох ма?стерност! з установкою на педагог!чну д1-яльн!сть через сформован: спец1альн! знания й ум!ння, через пе-реконан1сть та ц1ншсн1 ор1ентацг1 студента на дод1лыпсть воло-д1иня мнстедтвом живого слова у педагогичному процес1, подагоН-чному спшсувашп. Хиве, ораторське слово вчителя в творчкм актом його ефектквного спхлкування з учняма, де г,атер1алом для сп!-лкувания иайчаст1шо виступають влас1П думки оратора або думки, втхлен! письменником, вченим у спец!альноку текста Вплив учителя, виклодача вузу на !нтеяект та емоцхГ аудитор!I в необхвдою умовога в плие о во i усно'1 переконуючо'Г комун1кац1'1.

Моделювання навчального процесу у вуз! паредбачае системний П1дх!д як способу вквчення, акал!зу й уэагальнення педагог!чних факт!в та явшц у д!алектичному процес! П1знання. Досл!дження С. ЬЛрхангелъського, В.Г.Афанасьева, Т.АЛлыва, Л.!/!.Нов1ково1' та ш. розкривають прогирхччя м!ж вимогага школи до випускника педвузу та яевдаовхдяхстю його шдготовки у план! волод!ння ¡в.зим, переконуючим словом: м!ж об"ективно зрослши вимэхми до якост! ораторськоТ культури та В1дсутк1стю методики навчання студент!в педвуз!в до оволод!ння ораторськими уминнямя, гострим де$1цитом кадр!в викладач!в тощо.

Погляди ф!лософ1в, педагог1в, ритор1в з ц;е1 проблема зб1-гаються в обгрунтуванн! нвобх1дност! формування психологично!' го-товност! студент!в до ораторсыан д!яльност!, до оптим!зацН уп-равл!ння цш,1 процеоом на вс1х етапах навчання ! педагог!чног творчост!. Виховну д1яльшсть педагога ми розглядасмо як систему витого порядку, а словесна /ораторська/ д!ялыпсть е п!дсистемою !з сво!ми складовими компонентам!. Ефективн!сгь д!яльност! кожного компонента заложить в1,д мети, эмхсту й форл.^ навчання. Ц1л! включають: загальн! цК-, 1, зумовлея! розвигком ! потребами сусп!~ льсгва /школи, педвузу/, загальни ц!ли, эумовлен! вимогами педагогичного процесу /виховного/; частков! ц!л1, як! передбачають розвиток ораторського шстецтва.

Зм!ст сйотеми пэредбачаз створення передумов для теоретико-практичного оволод!няя студентами ораторськи® ум!ннями як способом педагог1чного впливу на учня.

35~

У кхнцевоцу результат! навчання ригорицх вид1ляються так! ум!кня студент^:

- вести розгорнутий монолог /ладою тощо/ !з фахово? проблематики;

- вести ефективну, конструктквну бес ¡ду на будь-яку тему з кола культурно?, високоосв1чено'1 людини;

- володхти полад!чюш мистецтвом, культурою конструктивного д1алогу та дол!логу /диспут, полешка, дискусхя/;

- володхти етикои оратора; •

- виробити 1ндив1дуальний образ оратора, власний ораторський стиль;

- розум!ти I виявляти риси нац1онйльно? специф!ки висгуп1в та риторичних текст!в 13 скарбниц! украхнського красномовства.

Метода навчання, якх ¿спротопэтта у формуючому педагогхчно-му эксперимент!, сприяють систематизацхУ д1яльност1 студент¡в: мислительноГ, мовленневоГ, комушкативкоУ, творчоУ, педагог 1чно'1. '

7 робот! доол!джен! й описан!'к!нцев1 умхння студент1в, ви-дускняк!в яедвуз!в, ввдхлен! осиовя1 сфери застосування'набутих ораторських навичок та вм1нь: навчально-ш знавалыга, провес1йно-педагогхчна, громадсько-пол х тична, культурн6~просв!тницька.

На оптшальн! сть навчання впливаюгъ так! основа] фактори:. про$в1дб1р студент1в, ступ!нь яаявносг! фахових, эокрема ораторських зд!бностей, ыотиви вибору .спец!ал!зацП', реальн! ыолиш-вост! педвузу в планх подготовки студентхв до у сю У перекояукь чоУ коыун1кац!У.

3 петою формування риторично? особистост! вчителя, пропо-нуемо три етапи д!яльяост! Еуз!вського педагога:

I/ моделювання сиотеш навчання студента;

2/ створення й реал!зац1я навчальноУ програми з риторики, оратороького мистецтва;

3/ розробка I впровадженхш навчальних та позааудиторних форл навчання сгуделт!в в умов ах педагогично? та гуман!тарно? осв!ти.

До педагог!чних умов формування ораторсько? особистост! май-бутнього вчителя, кр!м системного методу в розв"язаня! педагог1-чних завдань, м!жпредмет1жх зв"язкхв !з викладачаш курс!в ¡сто-р!У педагог!га, педагоНки, психолог!?, педагог¿чноУ ыайстерно-

ctí, методики викладаняя фахових дисципл1н, художнього читання, виразного читання, стил1сгики та культури мовлення, виконавсько-мовленнево! д1яльност! та 1н., В1дносямо i перел!к та обсяг годин навчальних nypciB, необх1дннх для навчання студенев мисте-цгву яявого слова. На 6aai експертного итатування спещал!ст1в вузу засовам математично! лог1ки виэначаеться структура навчальних KypciB та cneuKypciB для доного вузу, ixhíü лог1чний вза-емозв"язок.

Демократична реформа вищо! школи дередбачае багатоЕар1ант-Н1сть та альтернативн1сть илях!в практично: реал*зац1У шдготов-ки в:тсококгал1фхкованих кадр1в учителгв, а також моб1льшсть ю-вих програм гуман!тарних курЫв, здатн1сть Ух до самовдоскона-лення через В1дкрит1сть для доповнень i корекцП в1дпов:дно до динат-пкя поточнпх ум1нь у сощально-економ1чн1й, культурно-оо-BÍTHiñ сферах та прогнозу на перспективу з метою оптимального задоволення сощальнях потреб у формуванн1 Еисококвал1ф!кованих вчител1в-ритор1в на piBHi сучасних вимог.

В цхлому можна зробити висновок про те, що розвиток сусп!ль-ства, яке ставить на чыьке м1сце формуванля риторично! особис-toctí вчителя, мае значний духовно-1нтелектуальний потенц1ал, бо класична риторика ф1лософсько-двдактичного спрямування е ак-тивним фактором в оргашзащ! стасШзуючого культуротворчого фактора демократично! держави. Тому кожеа мовець, незалежяо в1д сфери усно! переконуючо! комун1кац1У, повинен В1дчутя високу в1дпов1дальн1сть за словесний вчинок, словесну д!ю, бо у широкому posyMiüHi риторика пореймасться проблемами впллву мислення на св1дом1сть, буття, екзистенц!йду д!йсн1сть. Бона стане ваюш-вим ÍHcrpyMeHTOM гармон1защ! громадсько! свгдомостг, роздерто! сут;ереч!:остяии й г.рз»;и cycni льс-а п.

■Мета сучасно! 1Нтел1гентноУ людини - осмислити багатющу ри-торичну спадщину цивШзованого людства й свого народу на новому этап! розвйтку сусглльства, а також стосовно власних можли-востей, конкретно! ситуацГ! слЬткування; виробити ориг!нальний ораторсышй стиль, розшлрити духовно-штелектуальк i o6pi'f у широкому контекст! cbítoeo! культури, бо, як писав гуман!ст-просв1-

3?

титель М.К.Рерих, особлива у дни тяжа ш повинн! творити молитву сердя про прекрасна - закладати хнтелектуально-духовний фундамент демократичного сусшльства,

Загальн! в и с н о в к и проведеного досл!дження формулю-ВТЬСЯ у г8кех положениях.

Анал!з в!гчизняно! I св1товоУ риторично!, педагог!чло!, $1-лософсъкоУ, психологично!, лхнгвхстично!, л1тературознавчо! л1-тератури з проблем досл!дження, проведений педагог1чкяй експе-римент, ретроспективний аналхз досв1ду педагогично! та лекцШю! роботи автора дисертэцГ! дають п!дстави для таких основних вис-новк!в.

Сучасний атап духовно-!нтелектуального оновлеи.ня укра хнсъко-го народу в межах молодо У .демократично! держави, з активною ус-номовною комун1кац!ею в рхзних жанрах ! видах сп!лкування вима-гае в!дродкення його риторично! спадщини, яка е орган!чною скла-довою кульгури, науки, мйсгецтва, критично перзосмислюочи мину-лий досвад, використовуючи все те, що може прислужимся благородней справ! й мет! осв!ти -. формуванвю гворчоУ, гар<лон!йнох осо-бистст1 вчителя-оратора, який творить !нтелектуально-духовн! ре-сурси сусгильстаа.

Демократична оновл9ннясусп!льства в УкраУн1 ц 90 роки XX ст. спричинило соц!альне замовлення на яскраву, ораторськиобдарова-ну й шдгогонлеку особистхсть учителя-вихователя, просв!гителя, народного депутата, громадськочкдатичного д1яча, який волод!в ефективною переконуючою комун!кац!бю. Саме тому Й загострюеться соц!альйе замовлення на формування риторично У особистосг! на 6а-з1 мовноУ особаотост!, тобто людищ з ефективним мисленням, як!с-Шш мовленням, оптимальним спхлкуванням.

Концепц!я гуман!зед!! та гумахигаризацй" реформоваяоУ осв*ти УкраУни включав б себе в!дновлення науково-педагопчного статусу класкчно! гумаи!тарноУ науки риторики як теоретично! дисциплин та навчального предмету в соредн!й та еищ!й шксда !э збереленням у н!й конструктивних, прогресивнюс !дей га методик класичного не-р!оду, а також украУнського риторичного Ренесансу ХУ11-ХУ111 ст., етико-естетично! ц1нност'1 народного зологослову тощо.

3«

Назр!ла потроба формування укра!нсько! риторично! школи для усп!шно! реал!зац1! концепцН народно! осв1ти, формування риторично! особпстост!, яка зможе ефективно раал!зовувати сво! де-мократичн! права I свободи в ус!х сферах перэконуючо! комун!ка-ЩТ.

Шдвищення риторично! культура вчител1в як частини 1нгелек-туально! ел1ти оуспгльства стане вагомим чинником гуман1зац!! суспхльства через конструктивний д1алог, через д!алог культур, допоможе членам сусшлъсгва приходити до згоди у розв"язаян! проблем, п!двищить в!дпов1дальн1оть педагога-оратора за мовленнв-вий вчинок.

Юкола 1 вуз сьогодн! ще не готов! розв"язати вс1 проблеют формування риторично! особистост!, зокрема вчителя, але перш! кроки на цьому шляху дають обнад!йлив1 результата, особливо у школах нового типу, на кафедрах педмайстерност!, виховно! роботи пед!нститут!в, лог!ки та риторики в ун!верситетах тощо.

Нова сусп!льно-мовленнева практика вимагае ц!леспрямова1.Л ф!нансово! дерлзвно! пол!тики, спрямовано! на в!дроджения риторично! спадщини, формуваняя нащонально! риторично! школи на р!-вн! св!тоеих стандартхв.

Вивчення й осмиолепня ов!тового досв!ду викладання 'риторики, зокрема у США, Япош!, Франц!I, Ншеччин!, Англ!!, Голлонд!! та' 1ших кра!нах , сприятпмв !нтеграц1Г Укра!нп у цив!л!зований св!т, який переживав черговий "риторичний бум" /третя риторична "хэндл" у США/.

Ооновяим крятер1вм культури пароду стая М1РА його ГУМАНН0СТ1, ступ1нь орхентац!! на ствердшшл й формування креативно! особи-стост!, зокрема риторично!. У високоцив!л!зованих кра!нах св!ту синкретична класична риторика спрямсвана на тво^-шня духовно-!нтелектуальнпх ц!нностей народу, а тому пос!дае почесне м!сцэ серед !н1лих наук гуман!тарного циклу. . Укра!на як молода демократична держава, в!дроджуючи класичну й нац!ональну риторичну спадщину, тю.1 самим в!дрод)куе себе, !нтегруотиоь у св!тову цпв!-л!зац!ю.

■Як в!дзначають ф1лософи, в к!нц! XX ст. в!дбуваеться в!дрод-39

ження духовно-1нтелектуального потенц!аяу сусп!льства на як!сно новому, науковому р1вн1, який корелюеться з античяим светом, у якоиу лвдина як м1крокосм включалася у макрокосм всесв1ту. Риторика як клаоична гуман!тарна наука на новому етагп риторично! рефлекс! К сусгплъсгва серед ¡нших гуман!тариних наук сприятиме глибинному проникненню думки до таемниць шталекту людини, У! найтонших почувань, духовних поривань в 1ы"я (стили, добра, краен.

У пронес 1 дисертац!йного досл!дження анайшла п!дтвердження гшотеза автора про те, цо в умовах демократизац!У, духовно-!н-телектуального в!дроджання украУнського народу актив1зуегься со-ц!альне замовлення на високопрофес!йн! кадри вчител!в, виховате-л1в, викладач!в вуз!в, як1 майстерно волод^ть красним словом ^ р1зних жанрах перёконуючо! коыун1кацН - в1д академ!чноУ до по-л!тичноУ. Саме тому курс риторики, еристикй вводиться до навчаль-них план!в та програм середаьоУ та вшцоУ школи - у школи нового типу, у лреотикн1 навчальн! заклади 'гиду м1ждародного ун!вёрсй-тету Кивво-'.'огилянська академ!я тощо.

•'../? Б.ивчення та узагальнвння педаго-г!чного досв!ду'середньоУ та вищо? школи вкявило)з одного, боку, яедостатн!й р!вень ораторсько У. культурй вчител!в, викладач!в, студенев педвуз!в, учн1в педклас!в, з другого боку, зроотання ¡нтересу, позитивно? ыогивац!йноУ установки до класичних наук гуман1тарного циклу - риторики, ериогики, теор!У аргумента^ У, лог!ки_тощо._ •

У робот! ей вкачена основы! зм!стов1 компонента риторики як !нтегративноУ науки в систем: гуман:тарник наук, описан1 методолог! я та !сгор!я риторики як науки, розроблеш актуальн! про-блеми педагогично? риторики ф!лооофсько-додактичного спрякування, розроблено систему науково-методичного забезпечення формування риторично?' особиотост1 вчителя, описанI основн! етапи навчання ' риториц! у школ* й вуз1 на основ! системного п!дходу як способу вивчення, анал1зу й узагальнення .педагог!чнюс факт1в та явищ у ■ д!алектичному процес! шзнания.

Досл!дження сприятиме опгилзацГг навчально-виховного проце-су через модель розвиваючо? осв!ти, скстеын!сть педагог!чного

Чо

процесу, оприяпшс дглыпону удосконаэснню спсц1 алышзс творчнх звань, уп1пь, насичок учитвл1Е -ораторов, ор1снгоЕопих на гуманно -тичтц цП-шост! дсисгрптишого сусгЦ льспз а.

Ооповиий зЩст доаЦдздгоя 2исп1тлепо у таких публ1кшЦях автора:

I,МОНОГРЛ?11, П0С1ЕНИНИ, ЕРОИУРИ:

■ I. Рнторнхп. --Я. ,1993.- 1')8 о.

г.Рпторппа. - К. ,1993.- ?.С5 с.

3. ЗолотосипЕ. Бсвчальнпй пособник до курсу риторики. -К. ,1993.-368 с,

'I.Золотосл1Р. Хрестоматия до' курсу риторики. -К. ,1992.-158 с.

5.Слошшк-мНЦ пуп тсрмШв краен омов ства. -К. ,1992.-е 78 о.

б.Загпльна риторика, /сучасна ¡нторпретацхя/ / у сгц в авторств 4.1 -II.-К., 1992.- 201 с.

У.Риторика в :1Нголлск"туалышх играх / у сгпвавторств!/. -К. ,1991.-27 с.

8.!1нстецтзо Д1 левого сп1лкувглгл /у ствглторста!/.-К. ,1991.-15 с.

9.Лекцпша пропаганда: питания теорП, органазаЩГ 1 методики. / у сшвовторстЕ1/.- К. ,1989.- С,28'+- 304.

10.К:-::г. плгго лоптогг. -К. ДГ89.- 16 с.

II. Гпге мзд» :;с;:т:ра. -Змл.Н.-К., 1990.- 16 с.

Т?.П=в сл'Л!о по-с;астг. - К. ,1990.- 16" с.

'13. Тргрггс :;урсу "Ос:ки эрыт:р.сь::ого ¡•исгсддас".-^ сяивгшторст- • и/.-К. ,1990.- 27 с.

ЗД. ггра::т!1чн1 пэредя го в^осяогглсигв иоглогсево!- иЕ»стсрпосх1 прс-•псгскдисгс.- К.Д9ГО.- 38' с.

Н.СгЕТ'Л у ;:;/р'-"лж, рпптгге, тези дгпот?1дсЛ.

15. Сззга з е'гэд1П;:;;:::1 гхдтПнсе::!! зг-рчапга // Р1да*с олэзо.-Д., 197'».- В::п. 9.- С.б'1-70.

16.До ритлпнл про с;;оШ ВД сть у ксуг^гзку -уугкщ огглькзг'у- с?м.:1 //

И

Мовознагств о__К. ,1976, КН.- С.24-32.

Г7.Елепресивний одовотвхр у фольклор; //Культура слона.-К. ,1978.-Вип.15.-С.42-46.

18.ЕкспреолвниП елово-тр у пуфицисиий //Культура слова.-К.,. 1980.-ВипЛ 9.-СЛ8-22.'

19.Деяк1 функцп засо<Яв еиспресивного слЗЕОтвору в сучасЩП укра-ЛнсыЦП поезП //Культура слова.-К. ,1983.-В-.ш.24.-С.. 5-8,

20.ЕкспресивниП словотв1р у драматурги //Украхнське мовознавс^-во.-К. ,1983.-31Ш.13.-С.Н1-И5.

21.1 з схарбнихЦ народно! иудростх //Шд прапором ленШзиу.-К., 1986.-Й9.-С.92-93.

22.Мистецтво не ре кону ваш //Слово лектора.41. ,1985. -НО. -С.

23.Ло питания про емоиЦВДеть у мовх, //Зхставне вивчення струк-ту рно-семантичних х комуШкативних одиниць ¡нозеинс! та рШю! мов.-К. ,1987 .-СЛ76.

2'(.Бес1ди про красионовсгво /Д1хд' прапором ленш зму.-К. Д98б.~ №12.-С.69.

25.Категор1я емо^йностх в мовI.-1Н1 ОН.— И. ,1987.- 12 с.

. 26. Пропаганда, звеличена до нпсгецхва //Трибуна лектора.-К".,1988.-С.5.

27.ЛСпга слое о народу //Трибуна лектора.-К. ,19ГО.-15 8.-СЛ-'(-Г5,

28.ИгПсоЩся!сглчгхсо оьвдешя //Трибуна лехгора.-К.,1988.II,-С.7-0.

г9.Чисте«тао дхлэ?огэ сЩ л-увакпя //Ге;1ерад10-}р::гл1ст.-К. Д992.-Вип.Т.-С.'(-8.

30.Культу га лов ого • сЩ л-у^апы //КШськ:Л упх~ерслтет.-К.,199Я.-с.З .

и - I»

31.? о:. с?з "л и гзаггог!-:« серп-. П. 0. Сух о: :лип с ьк о го //Рхакь ппола.- " К. ,Т993.- 0.76-Р6.

ч?. ¡кседс-дгпе и—.егнд ¡^»орки //Tp-.iynn.-K. Д991.-Ч.- С.32.

кг

ЗЗ.Шдрода-гннл nnui опально! риторично! сладщиш: Тпзи доловШ м!ж-вуз1вськоГ науково! KDitóepenui Г .-К. ,ЩЩ in .Горького. ,К. Д993.-С.2.

34.Про статус риторики та Ii в1дношакня до ctiuíctiikh, культури мол л синя i прагиатлкн :Тези доповШ naj;;o2oi конференцП / у cnib -авторстВ1/.-ПЕрм, , ВДУ ím.М.Горького.- Псрм,-. 1990.-С.2.

35. Emouíhiií суф1кси ímgiihhicíe для передач! позитивно! суб"екпш-Hoi оценки //Укрв!нськп нова та Jireparypa л той .-К. ,1975,№ 12.-С.24-30.

36. Про дечк1 словотзорчо-сепантичн! особливост! ímbhhiikíb i» noíio-ративними cyjiKcaMH -иц/е/, -иськ/о/ в сучасгЦй укра!нсы:1й л1тера -тургЦй Mösl //Мовознавч! студП. ,I976.~'C.42-47.

37.EwouifiHa лексикп у виробничому роман! //Культура слова.-К., 1977.-Вип.12.-С.29-34.

38.Контрастивни:1 снал1з функЦ101туватя егс сира сивн ого словотвору двомовно! творчост! М.Вовчок /"ИapDflHi оповионня", "Рассказы из рус^-ского народного быта"/ //3i ставне вивчення структурно-семпнтичних i ко«уН1кативш!х одичиць ¡ноземно!. та р|дпо! мов.-К. Д985.-С.153-160.

39.НаЕчашй завдктня о скопомíчноI географП СРСР дл~ студнВДв ni дготовчих ^акультепЕ /у- chídm ?эретгц/ .-К. Д984.-2 ,5 арк. 40.Навчшшя ino3cüiii!x студенев -<д:1лолог1в ctiouiглто—ouxhhoí лексики.— SicTfina л1 нгехстака i методика кавчатк. pooifiobsití мое i ¡коземк:« •

с ту д ен tí е -i i л о л о ri в. -К: Д .-С. 21-27.

III. Cteittí у газетах.

41 .Просто;« ьемл! й духоЕНосг1//":!Цтсратурна У'фа'ша"'.- 7.03.1985.0,5 с.

42.Проросте зерно лтсбоэ]. // "Радявська'oceíto"'.-16.07.1985.-0,6 с.

. 43.Голосом iupti читайте //Йолодь Укра!ни".-5.11.1991.- 0,3 с.

44,Ламгючи риторичну кригу /ЛШвський yni герелтег" .-28.III95I р.

- та.13Л2Л9ЯГ.- 0,8 с,

., 45. Ei ля дг.ерал народно! ритзрг'и //"КпТвський университет*'.-.3.01.1992.- 0,5 с.' 43 .

46.Боги i repoï к paon dm oi ств a //"Ки1вський ун1версига1"'.-7,02.92.~ 0,5 с.

'(7.Культура Д1лового спикування //'"Ки1вський ун1верситет*'.-1б»07. 1993.- 0,5 с.

48.Риторика у розвигку люднни i сусгальства //"КиТвський университет". - 7.Г0.1992.- 0,5 с.

• 49.Лвдина i стрес //"День у день".-31.10,1592.- 0,5 с. . ЬОДоб в1дгукнулася душа//*'0св1та,".-11.11.1992 та Г8.II. 1992.-I о.

51.Ключ до ефекгпвност! //"Посередшк,\-27.05 -2.06.1992.-0,5 о.

П1дп. до друку Zt.ir.f3 . Формат 60X84Vi«.

Ilanip друк. №3 . CnociS друку офсегннй. Умовн. друк. арк. i,STé>. Умовн. фарбо-в!д5. l,fß . Обл.вид. арк.;?,© Тираж /£>£ • Зам. Jü BWS . Безплатно.

Ффма «В1ПОЛ» 252151, Kuïe, вул. Волинська, 60.