автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Трудовая подготовка учащихся в общеобразовательных школах Украины (на примере западных областей 1900-1939 гг.).

Автореферат диссертации по теме "Трудовая подготовка учащихся в общеобразовательных школах Украины (на примере западных областей 1900-1939 гг.)."

^ ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

РАК Володимир Іванович

УДК 371.035.3

ТРУДОВА ПІДГОТОВКА УЧНІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ

(на прикладі західних областей 1900 - 1939 рр.)

13.00.01 - теооія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Ісаио - Франківськ - 1997

Офіцііші опоненти -

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті. Міністерство освіти України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Вихрущ Анатолій Володимирович

Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, проректор з наукової роботи

доктор педагогічних наук, професор Струмапськиіі Василь Петрович Кам' янець-Подільський державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки кандидат педагогічних наук, доцент Курляк Ірина Євгенівна

Львівський державний університет ім. ІЛ.Франка доцент кафедри педагогіки

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра педагоііхи, Міністерство освіти України, м. Київ

Захист відбудеться 14 листопада 1997 року о 12 год. на засіданні спеціалізов; вченої ради К.09.03.01 у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника адресою: 284000, м. Івано - Франківськ, вул. Шевченка, 57.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету ім. Ба Стефаника, м. Івано - Франківськ, вул. Шевченка, 57.

Автореферат розісланий 13 жовтня 1997 року

Провідна установа -

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

/і -7

Рега О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Питання трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл залишається дискусійним, незважаючи на нові соціально-економічні умови. Сучасна ситуація характеризується наступними ознаками: по-перше в Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття) та інших нормативних документах визначається значимість, доцільність і необхідність уроків трудового навчання; по-друге, складна економічна ситуація обумовила скорочення кількості міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, погіршення рівня матеріально-технічного забезпечення та інші негативні явища.

За таких умов значно зростає вагомість історико-педагогічних досліджень. Вивчення подій минулих років не тільки дозволить визначити закономірності вирішення досліджуваної проблеми, що є достатньо важливим, а й зможе дати науково обгрунтовану прогностичну оцінку, сприяти формуванню виваженої освітньої політики.

Особливий інтерес викликає організація навчально-виховного процесу в школах західних областей України. Пояснюється це двома причинами. По-перше, цей регіон, незважаючи на іноземну окупацію, зумів зберегти і розвинути національну самобутню культуру. По-друге, саме тут були найбільш сприятливі умови для всебічного вивчення і використання досвіду передових європейських держав.

В історико-педагогічнІй науці дорадянського періоду питання трудової підготовки учнів аналізували відомі педагоги та громадсько-політичні діячі: Т.Андрухович, О.Барвінський, С.Русова, С.Сірополко, О.Тисовський, М.Грушевський, П.Франко,

A.ПІептицький, І.Ющишин та ін.

За останні роки значно зросла увага до різноманітних аспектів організації навчально-виховного процесу і розвитку шкільництва в західних областях України ( І.Андрухів, Г.Білавич, А.Вихрущ,

О.Вишневський, Д.Герцюк, В.Гомоннай, І.Курляк, С.Лаба,

B.Моцюк, М.Стельмахович, Б.Ступарик, І.Цепенда, СЛуйко та ін.)

Для розуміння закономірностей трудової підготовки учнів.

важливу роль відіграють праці І.Бугаєвича, М.Левківського В.Мадзігона, В.Моляко, А.Нісімчука, М.Рябухіна, Д.Сметаніна

В.Струманського, Д.Тхоржевського, Б.Федоришина та ін.

Разом з тим проблема трудової підготовки учнів загальноосвітні? шкіл у західних областях України ще не стала предметом окремогс дисертаційного дослідження. Передусім, відсутній системний підхц до вивчення даної проблеми, періодизація становлення й розвитку трудової підготовки учнів у даному регіоні, не проведенні порівняльний аналіз вітчизняного досвіду з досвідом розвинути? європейських країн, не вивчено питання педагогічного керівництві процесом трудового навчання, не виявлені особливості методичнок забезпечення.

Актуальність цих питань і зумовила вибір теми дисертаційно роботи “Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах Україю (на прикладі західних областей 1900-1939 рр.)”.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1900-1939 рр За вихідний рубіж, який характеризується розвитком системи трудово підготовки учнів, взято початок XX століття. Кінцева межа дослідженю збігається з приєднанням західноукраїнських земель до УРСР.

Об’єкт дослідження- процес трудової підготовки учнів З загальноосвітніх школах.

Предмет дослідження- трудова підготовка учнів у загальноосвітні) школах західних областей України.

Мета дослідження - проаналізувати регіональні особливост трудової підготовки учнів, визначити зміст, форми і методи трудовогс навчання, особливості педагогічного керівництва.

Завдання дослідження:

— дослідити вплив соціально-політичних, економічно-господарських передумов на зміст трудової підготовки учнів;

— визначити структуру трудової підготовки учнів у досліджуванні період;

— вивчити форми і методи трудової підготовки учнів;

—виявити вплив зарубіжного досвіду на розвиток трудово

підготовки учнів;

—розкрити особливості педагогічного керівництва процесом трудової підготовки у загальноосвітніх школах західних областе* України

з

—обгрунтувати можливості використання досвіду минулих років у сучасних умовах.

Методологічну основу дослідження становить теорія наукового дізнання, системний підхід, сучасні концепції розбудови національної жати.

У процесі дослідження ми опирались на праці сучасних науковців } питань трудової підготовки, українознавства.

В основі дослідження - архівні документи і матеріали Центрального Державного Історичного Архіву м.Львова, державних власних архівів Львівської та Тернопільської областей, краєзнавчого .іузею міста Тернополя. Особливо значний науково-пізнавальний матеріал був почерпнутий із тогочасних українських періодичних ¡идань, книжок, що містяться у бібліотечному фонді Львівської іаукової бібліотеки ім.В.Стефаника.

Використані історичні та педагогічні праці відомих українських іедагогів та громадсько-політичних діячів того часу, зокрема: .Бартошевського, І.Барановського, Т.Біленького, Р.Білинського, УЇ.Ваврисевича, Г.Врецьони, Д.Великановича, М.Грушевського,

0.Дзеровича, О.Духновича, Н.Колцуняка, Д.Коренця, Я.Кузьміва, ЛЛозинського, ІЛучишина, П.Мечника, О.Макарушки, Я.Мацюка, ).Назарчука, М.Омельченко, Д.Петрів, С.Русової, М.Ростковкча, ІСірополка. Й.Урбана, К.Федоровича, І.Франка, Є.Храпливого,

1.Хроновича, В.Чолія, І.Ющишина та ін.

Використовувалась література, що видавалась у діаспорі та праці

гауковців з Польщі.

При виконанні роботи використовувались такі методи: еоретичного аналізу та узагальнення, порівняння наукової інформації досліджуваної проблеми.

Дослідження проводилось у два етапи.

На першому етапі (1991-1995 рр.) - теоретично осмислювалась роблема, вивчались архівні документи, матеріали, література з даної еми, проводилась систематизація, обробка і публікація матеріалів ослідження.

На другому етапі (1995-1997 рр.) вивчались та узагальнювались атеріали дослідження, формувалися основні положення і висновки, налізувались можливості використання досвіду минулих років у

сучасних умовах.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. На основі маловідомих джерел визначені:

етапи становлення трудової підготовки учнів у досліджуваний період; зміст, форми і методи трудової підготовки; дістало подальший розвиток питання педагогічного керівництва процесом підготовки учнів до трудової діяльності; проведений порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду вирішення досліджуваних проблем.

Практичне значення одержаних результатів. Подані матеріали, висновки сприятимуть збереженню досвіду трудової підготовки, який можна використовувати в сучасних умовах, проведенні науково-просвітницької роботи серед вчителів, студентів. Матеріали дослідження використовувались при читанні курсу “Історія педагогіки” на інженерно-педагогічному факультеті Тернопільського державного педагогічного університету, при розробці спецкурсів, написанні посібників.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується кількісним і якісним аналізом архівних матеріалів та спеціальної літератури з проблем дослідження, дотриманням принципів історизму, системності, науковості.

На захист виносяться:

— тенденції розвитку трудової підготовки учнів у західних областях України;

— система науково-методичного забезпечення навчального процесу;

— визначення і наукове обгрунтування періодів розвитку трудової підготовки учнів.

Апробація основних положень і висновків дисертації здійснювалася шляхом обговорення на наукових семінарах кафедри методики трудового і професійного навчання Тернопільського державного педагогічного університету, науково-практичних конференціях, виступах перед студентами, вчителями. За результатами дослідження опубліковано 5 наукових праць.

Структура ї обсяг дисертації: дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел

(195 найменувань), 7 додатків. Повний обсяг дисертації 183 сторінки, основна частина - 144 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначенно об”єкт, предмет та мету дослідження, сформульовані завдання, характеризується методологічна і теоретична основа дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значущість, окреслюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл: особливості становлення і розвитку (1900-1939 рр.)” на основі аналізу архівних матеріалів, періодичних видань того часу та сучасних наукових досліджень визначені соціально-економічні, політичні передумови розвитку трудової підготовки учнів.

Як свідчать факти, подані у розділі, економічно - господарська сфера суспільного життя, внаслідок колоніального становища регіону була занедбаною. Край використовувався як сировинний придаток промислових підприємств, які знаходились в інших країнах.

Сільське господарство, що лежало в основі економічного розвитку регіону розвивалось екстенсивно, без впровадження нових технологій та техніки.

Свідченням колоніального становища краю є дані про співвідношення зайнятості населення Галичини в народному господарсті.1

Таблиця №1. Зайнятість населення Галичини у народному

господарстві.

Галузі народного господарства Римо-католлхи Греко- католики

Сільське господарство 68,0% 90,0%

Торгівля і транспорт 8,5% 2,5%

Промисловість 16,0% 3,0%

Службовці, вільні проф. 7,5% 4,5%

1 Енциклопедія Українознавства. - Львів, 1996. -т.6,- С.2223

Акцентовано увагу на проведення урядом парцеляційної політики (заселення західноукраїнських земель колоністами поляками), що в умовах масового безробіття та малоземельних наділів селян у сукупності із складними соціально-політичними умовами зумовлювали процеси еміграції українського населення регіону.

Поряд із соціально-економічним розвитком регіону подано і особливості розвитку шкільництва та освіти українців.

Розглянуті у дисертаційному дослідженні й наслідки першої світової війни, яка однозначно показала, що для загальноосвітніх шкіл поряд із вихованням в учнів національної самосвідомості не менш важливим завданням є підготовка їх до практичної діяльності.

Велику увагу в першому розділі приділено визначенню системного характеру трудової підготовки у загальноосвітніх школах.

На основі загальної оцінки трудової підготовки учнів нами проаналізовано розвиток кожного із компонентів системи.

У дисертації відзначається роль етнопедагогіки у системі трудової підготовки молоді. Розглянуті особливості її змісту, методів, форм. Відзначається, що етнопедагогіка мала найбільший історичний і суспільний досвід підготовки молоді до трудової діяльності й становила своєрідну систему, до якої входили народні звичаї, обряди, свята, національний фольклор, родинні традиції. Вказана і мета цієї системи, що полягала у наданні молоді грунтовної підготовки до життя, формування у неї вмінь і навичок, необхідних для майбутньої суспільної діяльності.

Особливе місце у дисертації відведено питанням трудової підготовки у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Подані законодавчі акти, резолюції, розпорядження, що були пов”язані із різними аспектами трудової діяльності учнів. Згідно нормативних документів передбачалось виділення у школах земельної ділянки, регламентовано практичну діяльність, що передбачала у сільських школах навчання сільського господарства та господарських рахунків, а у міських школах- навчання ремесел, промислу і торгівлі.

На основі звітів навчальних закладів і шкіл, публікацій у тогочасній періодиці проаналізовано характер впровадження цих законів у практику. Вказані причини їх певної декларативності, серед яких: відсутність фінансування і механізму впровадження;

нерозуміння даної проблеми частиною управлінці«, науковців, вчителів.

У дисертації досліджені особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл у післявоєнний період. У цей час певною мірою враховувалися уроки світової війни, вводились нові програми, ставились нові вимоги до організації праці учнів.

Подано результати анкетних досліджень того часу, що стали одним із критеріїв рівня трудової підготовки учнів.

Особливий інтерес викликає “Перша Українська Педагогічна виставка”. Аналіз організації та ходу її проведення дають підстави визнати, що виставка всебічно висвітлила досягнення і проблеми освіти. Адже у виставці взяли участь практично всі українські загальноосвітні школи, професійні заклади, організації регіону.

У дисертації розкриті особливості реформи шкільництва в 1932 році. Визначене місце трудової підготовки у процесі реформування системи освіти. Так, практичні заняття ввійшли у групу основних предметів для навчальних планів загальноосвітніх шил. Розглянуті особливості нових навчальних програм. Аналізуються труднощі, які виникли у процесі реформування шкільництва і були пов”язані з недостатністю шкіл і невідповідністю шкільних приміщень, обладнання педагогічним вимогам.

Проаналізовано погляди науковців та вчителів на шляхи розвитку трудової підготовки учнів.

У ході дослідження вивчались особливості становлення і розвитку профорієнтаційної роботи. Як свідчать результати дослідження, розвиток профорієнтації обумовлювався зовнішніми і внутрішніми факторами. Подані ознаки та особливості цих чинників.

Вивчено та представлено досвід діяльності “Української Психотехнічної порадні для вибору звання”, яка почала свою роботу з 1932 року у Львові. Як свідчать факти, порадня стала своєрідним профорієнтаційним центром, де акумулювалися наукові знання, практичний досвід з економіки, психології, педагогіки, медицини. Визначено внесок науковців, вчителів, спеціалістів у розвиток різних аспектів професійної орієнтації.

У дисертації досліджено особливості та значущість ще одного компонента трудової підготовки, а саме діяльність шкільних та

позашкільних учнівських організацій. Узагальнено дані про становлення і розвиток шкільного кооперативного руху, що набув у той час розмаху. Визначені труднощі, які були при його організації та діяльності.

Відзначено значимість діяльності молодіжно-патріотичної організації “Пласт”, що почала функціонувати на західноукраїнських землях у 1912 році. Дослідження показало, що трудова підготовка поряд із патріотичним вихованням стала важливим чинником підготовки пластуна.

У розділі проаналізовано діяльність просвітницьких, громадських, господарських організацій “Взаємна Поміч Українського Вчительства”, “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сільський господар”, “Ревізійний союз українських кооперативів”.

Акцентовано увагу й на вагомому внеску тогочасних засобів масової інформації. Дослідження підтвердило високий науковий рівень педагогічних журналів при висвітленні питань теорії і практики трудової підготовки учнів.

Вивчення системи трудової підготовки учнів дало змогу поділити досліджуваний період на три етапи, що відзначались певними ознаками (законодавча база, місце трудового навчання у навчально-виховному процесі, рівень науково-методичного забезпечення та ін). Також зроблено висновок про те, що у міру своїх можливостей кожен із компонентів (школа, сім” я, громадські організації, засоби масової інформації) вносили свій внесок у становлення і розвиток системи, що мала ознаки динамічності. Аналізується вагомість кожного компонента у процесі розвитку системи трудової підготовки учнів.

У першому розділі дисертації також приділено увагу теорії і практиці трудової підготовки учнів у зарубіжних школах.

Розглянуто і проаналізовано особливості чотирьох основних на той час світових систем трудового навчання учнів у загальноосвітніх школах (французької, шведської, датської, американської).

Вказано на соціально-економічні передумови (розвиток економіки, індустріалізацію виробнищтва, поліпшення технічного забезпечення, впровадження у виробництво і транспорт систем

робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі), шо викликали в зарубіжних країнах потребу у проведенні освітніх реформ, особливо у напрямку трудової підготовки.

Аналізуються шляхи поширення і вивчення передового досвіду, які використовувались науковцями, вчіггелями зарубіжних країн (виставки, конференції, конгреси, з”їзди).

Розглянуто характер висвітлення зарубіжного досвіду в періодичних виданнях регіону.

Серед авторів, які аналізували і поширювали окремі аспекти зарубіжного досвіду трудової підготовки, у дисертації особливе місце приділено С.Русовій. Звернено увагу на глибокий аналіз та критичне оцінювання світового досвіду. Відзначено і пропозиції щодо використання та впровадження його в загальноосвітніх школах України.

У першому розділі аналізуються факти практичної реалізації світового досвіду трудового навчання, зокрема організація загальноосвітніх шкіл регіону за прикладом Німеччини, фахових шкіл- за прикладом Чехословаччини, функціонування сокальської системи трудової підготовки на основі вже існуючої шведської системи та ін.

Зроблено акцент і на практиці використання у загальноосвітніх школах регіону зарубіжних методик навчання “Дальтон-план” та “Методу Декролі”.

Відзначено внесок зарубіжних учених у розвиток, становлеїшя та методичне забезпечення позаурочних і позашкільних форм організації трудової підготовки учнів: гуртків, клубів, організацій.

У другому розділі “Дидактичні проблеми трудової підготовки учнів (1900 -1939 рр.)” розглянуто проблеми змісту трудової підготовки учнів загальнооосвітніх шкіл в досліджуваний період. Трудова підготовка розглядається як підсистема системи трудового виховання.

Аналізується законодавча база, що регламентувала завдання та зміст трудового навчання учнів. Наголошено на значимість закону, згідно якого загальноосвітні школи регіону були поділені на міські і сільські, та визначено, що у сільських школах необхідно

ознайомлювати дітей з садівництвом, городництвом, бджільництвом, а у міських - з основами ремісництва. Вказано і на негативні наслідки та труднощі, що були пов”язані із реалізацією цього закону на практиці.

Вивчено та проаналізовано зміст трудового навчання Сокальської виділової школи, де передбачалось протягом 2-3 років виготовляти 100 моделей виробів. Вказані характерні особливості сокальської системи трудового навчання.

Крім сокальської системи у розділі подано і охарактеризовано програму, розроблену І.Казанівеьким. Пропонована ним система базувалась на основі сокальської та краківської систем трудового навчання та власному досвіді.

Відзначено роль учених, у працях яких аналізувались окремі аспекти змісту трудового навчання у загальноосвітніх школах. Серед них І.Бартошевський, Ю.Павлюк, І-Лозинський та ін.

Виділено особливості змісту трудового навчання у підручнику ТАндруховича. Зокрема, практичні роботи в основному у молодших класах були пов”язані з обробкою паперу, тканини, природніх матеріалів (овочів, лози, фруктів і т.д.). У старших класах робота диференціювалась між дівчатами та хлопцями. Для хлопців планувалось виготовлення виробів з картону, дерева, дроту, а для дівчат шиття і вишивання. У даній програмі передбачались і міжпредметні зв”язки (виготовлення виробів для уроків географії, математики, природознавства); позакласна і позашкільна робота (участь у різних святах, вечорах).

Досліджено й проаналізовано особливості змісту трудового навчання учнів у 30-ті роки, що були пов”язані із проведенням реформі! шкільництва. У нових навчальних програмах з трудового навчання передбачались три розділи: “Праці з обсягу щоденного життя; рукодільні праці; праці городничі, годівельні і з ділянок земельного господарства”. Подано перелік робіт для кожного виду діяльності. Як свідчить аналіз цих програм у порівнянні із попереднім змістом програми, трудове навчання поповнилось новим обсягом знань. Передбачалось пристосування навчальних планів до можливостей школи.

Висвітлено досвід роботи окремих вчителів. Проаналізовані певні аспекти практичної реалізації програм. У дисертації звернено увагу і на особливості вивчення кооперації у загальноосвітніх школах регіону. Як показує дослідження, учні ознайомлювались з основами кооперації, організовувались магазини в яких реалізувалась сільськогосподарська продукція, вирощена учнями на шкільних земельних ділянках, виготовлені на уроках вироби, книжки. Крім цього організовувались “ощадниці”, які давали змогу ознайомлювати учнів із елементами банківської справи.

При вивченні змісту трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, увага зверталась і на особливості робота позашкільних закладів.

Дослідження трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл регіону дозволяє зробити певні узагальнення. 1. Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл відображав соціально-економічні умови регіону, де 80% населення займалась сільським господарством, а промисловість перебувала у зародковому стані і її основу становили ремісничі майстерні, невеликі підприємства, кооперативи. Це і зумовило визначення змісту трудового навчання за такими основними напрямками як сільськогосподарський, ремісничий, кооперативний. 2. Для змісту трудового навчання протягом досліджуваного періоду були характерні ознаки односторонності та традиційності. В основі своїй система трудового навчання мала характер предметної з елементами комплексної та опереційно-предметної систем. 3. Проблема змісту широко обговорювалась на сторінках видань того часу науковцями та вчителями. 4. Подані наукові програми з трудового навчання, що враховували окремі методичні і конструкційні аспекти зарубіжних аналогів, на практиці у більшості загальноосвітніх українських шкіл не знайшли повного впровадження через відсутність потрібного матеріально-технічного забезпечення та кваліфікованих вчителів.

Особливу увагу у другому розділі приділено питанню науково-методичного забезпечення.

На той час актуальними залишались питання доцільності трудової діяльності у навчально-виховному процесі. Поряд з обгрунтуванням необхідності уроків трудового навчання, окремими

авторами подавалисьі певні різнопланові методичні поради.

Представлено розробки організації проведення інших форм трудової підготовки. У розділі аналізується методика організації гуртків з домогосподарства для дівчат, методика проведення господарських конкурсів.

У розділі звернено увагу й на матеріально-технічне забезпечення як на важливий чинник повноцінного функціонування системи трудової підготовки.

У ході дослідження вивчалось питання педагогічного керівництва процесом трудового навчання учнів.

На основі матеріалів, отриманих у ході дослідження, вивчені і проаналізовані характерні особливості навчальних закладів, що здійснювали підготовку учителів; наведені статистичні дані про кількість навчальних закладів; поданий перелік предметів, що вивчалися. Вказані терміни навчання. Визначене місце праці у навчально-виховному процесі. Так у дисертації відмічено, що підготовку учителів на початку XX століття для загальноосвітніх шкіл регіону здійснювали учительські семінарії. Серед навчальних предметів, які вивчались, була наука господарства, креслення. Для дівчат передбачалось вивчення науки домашнього господарства, жіночі ручні роботи, креслення. Зауважено і на деякі особливості у післявоєнний період. Так термін навчання збільшився на один рік. З 1928/29 навчального року діяли двохрічні педагогії. Ручна праця і креслення залишились у навчальних програмах. Відмічено і зростання матеріально-технічного забезпечення педагогічних навчальних закладів. Вказано і на непоодинокі випадки виключення із навчальних програм практичних занять.

Подані у розділі зміни у підготовці вчителів із прийняттям у 1932 році нового закону про устрій шкільництва. Так у вчительських семінаріях набір учнів припиняли, а відкривали педагогічні ліцеї. Виходячи із наведених даних, ручна праця у навчальному процесі ліцею була передбачена.

Дослідження проблеми показало, що рівень підготовки учителів до трудового виховання в учительських семінаріях не був належним.

У розділі встановлено, що професійна освіта вчителів здійснювалась і за допомогою курсів. Дана форма освіти вчителів на

початку XX століття мала певний досвід і набувала поширення. Наведені у дисертації дані вказують на характер, місце, час, особливості проведення курсів. Відзначено їх рільничий та ремісничий характер. Організовувались курси переважно у літній канікулярний період, де була відповідна науково-методична, матеріально-технічна бази та спеціалісти. Проведений аналіз прикладів організації таких курсів на базі Сокальської виділової школи.

Заслуговує уваги тогочасна практика проведення курсів у приміщенні Львівського університетського ботанічного музею. Дані курси проводили провідні спеціалісті! протягом двох періодів: навесні та восени.

Така форма підготовки вчителів не втратила актуальності й у наступні роки. Розширювались напрямки, зміст роботи курсів. Так, починаючи з двадцятих років, крім вже традиційних рільничих та ремісничих курсів, організовувались психологічні курси, де вчителів ознайомлювали з методами вивчення дітей, проведенням тестування та анкетування, що сприяло їх підготовці до профорієнтаційної роботи.

Розвиток шкільного кооперативного руху зумовив організацію курсів кооперації для вчителів, що набули широкого поширення в регіоні у тридцятих роках. Дослідження показало і вагомий внесок у діяльність курсів таких товариств і організацій, як “Рідна школа’’, “Просвіта”, “Взаємна Поміч Українського Вчительства”, “Краєве товариство бджільництва та огородництва”, “Краєвий ревізійний Союз”, “Сільський господар” та ін.

Проаналізовано ефективність інших форм підвищення кваліфікації та освіти вчителів, які були поширені у регіоні. Зокрема з”їзди, конференції, наради, читання періодичних видань та літератури, виставки, семінари.

Результати дослідження дали підставу стверджувати, що для ознайомлення вчителів з елементами трудової підготовки у західноукраїнському регіоні були створені певні передумови, зокрема в ліцеях, семінаріях, на курсах, семінарах, конференціях. У той же час їх діяльність не давала необхідної кваліфікації через недостатнє усвідомлення існуючими органами потреби в трудовій діяльності

учнів та неможливість економічно забезпечити процес підготовки вчителів.

Дослідження питань трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах західних областей України в період 1900-1939 рр. дає підстави зробити висновок про певну невідповідність практики теоретичному рівню.

ВИСНОВКИ

1. Розвиток трудової підготовки учнів проходив у три етапи. На першому етапі (1900-1920 рр.) була сформована законодавча база. Згідно з нормативними документами трудове навчання було включене у групу другорядних предметів у загальноосвітніх школах. Практичної реалізації законодавчі рішення, крім поодиноких випадків, не мали, що і зумовило їх декларативний характер.

Другий етап (1920-1932 рр.) відзначався тим, що резолюції і рішення про доцільність трудової підготовки учнів набувають практичного втілення. Активізується процес науково-методичного забезпечення. Набуває поширення організація шкільних кооперативів.

На третьому етапі, що охопив 1932-1939 рр., із проведенням реформи загальноосвітньої школи у навчальний процес вводять науку’ кооперації. Із відкриттям «Української парадні для вибору звання» (1932 р.) почав практично втілюватись профорієнтаційний аспект трудової підготовки учнів.

2. У досліджуваний період розвиток трудової підготовки набуває ознак системності. Загальноосвітні школи, родини, громадські організації, засоби масової інформації взаємодіяли, а завдання, які при цьому виконувались, диференціювались.

3. Рівень трудової підготовки учнів залежав від особливостей регіону, а його зміст відображав рівень економічного розвитку.

4. Високий теоретично-науковий рівень методичного забезпечення трудової підготовки учнів був можливий в тогочасних умовах завдяки:

— вивченню і ознайомленню зацікавлених осіб із зарубіжним досвідом;

— широкому обговоренню питань трудової підготовки учнів на конгресах, з”їздах, конференціях;

— тиражуванню науково-методичної літератури, де містились методичні розробки науковців, вчителів з проблем трудової підготовки учнів.

5. Впровадження передових науково-теоретичних методичних розробок було рідкістю, що зумовлювалось відсутностю державної підтримки, недостатнім матеріально-технічним забезпеченням.

6. У досліджуваний період відсутня повноцінна професійна підготовка вчителів трудового навчання.

7. Окремі аспекти трудової підготовки учнів заслуговують подальшого поглибленого вивчення і поширення в сучасних умовах, які мають ряд спільних ознак із досліджуваним періодом: складність соціально-економічного розвитку, брак коштів на розвиток освіти, пошук напрямків реформування шкільництва.

Для сучасних умов є актуальним і заслуговує впровадження:

— вивчення і поширення світового досвіду підготовки учнів до трудової діяльності шляхом ознайомлення з ним вчителів, студентів, науковців і всебічного висвітлення в засобах масової інформації актуальних питань теорії і практики трудового виховання;

— організація центру, аналогічного до української “Порадні з вибору звання”, де акумулювались знання спеціалістів народного господарства, педагогів, психологів, медиків;

— активізація діяльності шкільних кооперативів;

— організація та проведення педагогічних виставок;

— залучення до організації та підвищення кватіфікації вчителів трудового навчання різних галузевих міністерств;

— організація приватних навчальних закладів;

— діяльність педагогічних товариств.

Історичний розвиток західноукраїнського регіону у період 19001939 рр. показав, що для відстоювання національних інтересів у складних соціально-економічних, політичних умовах важливе значення має рівень розвитку трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах як необхідна передумова підвищення професійної культури народу.

іб

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Трудова політехнічна школа: міфи і реальність (1917-1941рр.).-

К., Вид-во Київ, пед.університету, 1994. - 135 с. (У співавт. АВ.Вихруїц, Д.О.Тхоржевський, В.М.Кухарський). .

2. Особливості трудової підготовки учнів початкових класів Західної України (1920 - 1939 рр.) /'/' Освітянин. - 1997. - № 4-5. -

С.28-29.

3. Вдосконалення інформаційного забезпечення виховного процесу (методичні рекомендації). - Тернопіль, 1992. - 12 с. (у співавт.А.В.Вихруіц, В.М.Кухарський).

4. Порадник з питань професійної орієнтації. - Тернопіль, 1992.-

17 с. (У співавт. А.В.Вихрущ, В.І.Уруський).

5. Становлення трудової підготовки учнів на Західноукраїнських землях // Методичні рекомендації з удосконалення навчально-виховної роботи на інженерно-педагогічних факультетах. - Тернопіль, 1995. - С.3-7 (У співавт.А.В.Вихрущ).

Анотація

Рак В.І. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах України (на прикладі західних областей 1900-1939 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Прикарпатський університет ім.Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 1997.

Дисертація присвячена питанням дослідження особливостей трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах західних областей України. В дослідженні розкриті соціально-екномічні передумови трудової підготовки учнів, визначена структура системи трудової підготовки, вивчена система методичного забезпечення, проведено порівняльний анатіз особливостей трудової підготовки у вітчизняних і зарубіжних школах.

Основні результати можуть бути використані при вивченні історії педагогіки, розробці спецкурсів, а також при вдосконаленні існуючої системи трудової підготовки.

Ключові слова: трудова підготовка, професійна орієнтація, науково-методичне забезпечення.

Аннотация

Рак В.И. Трудовая подготовка учащихся в общеобразовательных школах Украины (на примере западных областей 1900-1939 гг.). -Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. - Прикарпатский университет им.Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 1997.

Диссертация посвящена вопросам исследования трудовой подготовки учащихся общеобразовательных школ западных областей Украины. В исследовании раскрыты социально-економические условия развития трудовой подготовки учащихся,

определена структура системы трудовой подготовки, изучена система научно-методического обеспечения, проведён сравнительный анализ особенностей трудовой подготовки в отечественных и зарубежных школах.

Основные результаты могут быть использованы при изучении истории педагогики, разработке спецкурсов, а также при совершенствовании существующей системы трудового воспитания.

Ключевые слова: трудовая подготовка, профессиональная ориентация, научно-методическое обеспечение.

Annotation

Rak V.I. The labour training of the pupils in general sekondaiy schools ofUkraines (Western regions of 1900-1939 have been taken as an example).

- Manuscript.

The thesis fora degree of Candidate of Scince in Pedagogies Speciality' 13.00.01 - Theory and History of Pedagogies - V. Stephanyk Prikarpatsky University, Ivano-Frankivsk, 1997. -

Tire thesis contains the investigation of the labour training of the pupils in the general secondary schools of the Western regions of Ukraine. The socio-economic preconditions of the labour training of pupils have been revealed in the investigation, the structure of the labour training system have been defined, the comparative analisis of the labour training peculiarities in the schools have been dons.

The pricipal results can be used in studying the history of Pedagogics in working out the. specialised courses, and in improving the present system of labour education. -

Иге keywords are as follows: labour gaining professional orientation, scientific-methodic provision. /