автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Алгоритмизация как метод формирования орфографических навыков при параллельном изучении русского и украинского языков

Автореферат диссертации по теме "Алгоритмизация как метод формирования орфографических навыков при параллельном изучении русского и украинского языков"

?ГБ ОД

- гПчИИВ^ЬКИИ ДЕРЖАВНИИ ГТЕДАГОПЧН11И 1МСТ11ТУТ

1НОЗЕА1 НИХ МОВ

На правах рукопису

ПИРОГА Нади! Грнгор!вна

АЛГОРИТМ13АЦ1Я ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ ОРФОГРАФ1ЧНИХ НАВИЧОК ПРИ ПАРАЛЕЛЬНОМУ ВИВЧЕНН1 РОС1ЙСЬКОТ I УКРАТНСЬКОТ МОВ

Спец1алыисть 13.00.02 — методика внкладання росшськоУ

мови як жоземноТ

Авт ореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата педагопчннх наук

КиТв — 1994

Робота-виконана'на кафедр! украТнськоТ та рос!йсько1" ков для 1ноземних студёнпв УкраТнського 1нституту м;внародних в!дносин при Ки1'вському университет^ 1мен1 Тараса Йевченка

Науковий кер!вник - - доктор педагопчних наук,

, професор ГЛ.ШйРОВй

Сф1ц1йк). опонекти ' ' - доктор педагог1чних наук,

професор I.О.ДЯЧЕНКО - кандидат педагопчних наук/ ', о.о. доцента М.В.ЛУЦйК

Пров1дна ус'танова :, - Льв5вський деряавний ун1верситет

. : !мек1 1вана Франка

. Захист в1дбудетьсз ) 394 року о годин!

на зас1данн1 спет'а'л^зованоТ Ради К 113.14.01 по присудкенннз вченого ступеня кандидата, наук у КиУвському державному педагог!ч-коку ¡нститут1 1нозекних мое /252150, КиУв, вул.' Червоноарм1й-ська, 73 /. "'•'.-- .:.■'-./'■,:•.- 1

3 дисертац1ев нохна ознайонктися в• 6.1 блГстец! институту.-йвтэреферат розклано "_//_"■ 1934 року, : '

• Р>чвний сскретар сп?ц1ал{зсв.акоУ-Рая.и

/ С1 .

С- ^^-О я.п.смешм

йктуалыистъ теми. Надання укра1'нськ1й «ов! статусу державно? вимагае в!льного волод1ння кев. В зв'язку з дан актуальном е вилвлення аналогов а двох мовах - рос1йськ!й 1 украТнськ!й з метою забезпечення перенесения знань з одн!е! мови в !ниу.

Найб!льв1 трцднощ!, цо виникавть на шляху опанування ыовога, "пов'язаш з розуьиннлм зм!сту тексту, що передбачае семантичну характеристику ве.5х його елеменпв, присутюх як у явному вигляд!, так 5 !мпл!цитних. Б1 льш високий р!зень ¡нтерпретаци тексту вина-гае сп1вв1днесення окремих речень одного.з одним I 'з.безпосередн1к контекстом в д1йсност!. Таким чином, вивчення питань, цо тра-диц!йко складаить основу курсу нови, повинно бути скоректовапо з опорой на семантику. ■

Традиц1йн1 методи вивчення , орфогрйфи". ,'маать ряд недол!к!в, головний з яких полягае' в тому, що вони не -.стииулшть розумовоТ д^яльност! учн!в, а грунтупться на запам'ятовуванн! окремих мовних Факт!в ! репродуктивному вЦтзоренн! знань.Такий п1дх!д до вивчення нови сдперечиф головному завданнз иколи - форнуваннв самосШшого мислення нколяр!в,- Розвиток мислення„нозливий лише в ход! систематичного вир!шення навчальних завдань,-Йета навчального процесу полягае з тому, щоб зкайти загальний способ подходу до целого класу однотипних завдань, тобто знайти алгоритм Тх зир1иення. Акценту-■ взння на алгоритмах дозволяе л!кв!дувати .цв.один недол!к тра-. диц!йноТ методики - надн!рне дробления, натер!алу. Подача катер!алу лоНчники блоками.в!добравае спосхб мислення лвдини. Отне, . алго-ритм!чний п!дх!д дозволяе виявити ;лог!чну структуру, навчального ;<атер!алу ! забезпечити 1"Г наочне представления - з. одного боку, а з другого - е передумовов використання комп'итера в якост! першого Г единого "техн1чного засобу назчання, який дозволяе забезпечити зворотний зв'язок з тим, хто навчаеться. ■ , "

Отяе, алгоритм!чний п!дх!д до вивчення орфографН" е природним насл!дком розвитку метод!в дправ'л!ння навчальним процесом з вико-'ристанням комп'птер!в у-ньому. ИрГм цього, алгоритн!зац!я-орфогра-Ф1чних правил сприяе реал!зац!1 !ндив дуального. п!дходу до навчан-ня, но2ливосп якого використовупться в повн!й н!р! лише на нов!й техн!чн!й баз! - використанн! -Е0Н.

Нова безпосередньо зв'язана з нисленням. З'ясування механ!зм!в . мислення - одна з головних проблем теоретично!- к!бернетики - основи комп'нтер!в п'ятого покол!ння. ('У розв'язання вимагае поеднання зу-силь фах!вц!в р!зких специальностей', в тому числ! ! ф!лолог!в,-

Биходячи !з .. вицесказаного, актуальными. . е досл!двення, пов'язан! з семантикою, цо мавть ваядиве значения як у л!нгв!стич-

- г -

ному, так-i в прикладному план1. ■, •.'.'•_.••; • 4 Мета роботи: розробвти нову методику вивчення орфограШ, цо грунтуеться на "алгоритмах, .основу яких складае семантика Сна приклад! теки: "Правопис не- i »L.13 словами"). Запропонувати коип'етерну програну для самонавчання правопису сл!в з не-.

-■ Досягненка поставлено!'.'мети передбачае розв'язання таких зав-дань:

- проанал]зувати_лог1чну структуру матер!алу з теми "Правопис не-,id 1з словами" з метою виявлення суттевйх ознак правопису;

- про.знал1зувати вЦновення цих ознак до розум!ння зн!сту висловлвеання;"- - .-

- виявити лог!чш зв'язки mis поняттяни б реченн! i встановити ÍX вплив на. правопис слхв з т, нЦ

- виявити роль ионтексту ви.словлввання поза, межами даного речения Гйого.вплив на лог!Чн! в!дн.лення Mis поняттями в речений цо анал!зуеться;

- пор1внйти отриман! результат анал1зу ■вице'перелгчених пунктов для росХйсько! ,1. украТнськоГ'нов; , " . -

- запропонувати алгоритки правопису сл1в з ií&, ni в pocificbKifi i украУнськ!й новах; . . - V ./. <

- запропонувати систему вправ для самонавчання на прикладах;

- розробити i апробцвати.'.чомп'вт'ерну програну правопису • сл1в з

реал1зуе..пршщкпи.програков5кого навчанкя. . '.

Робоча ппотеза. Виходячи 1з.значень сл1в з преф!ксок нг-i частков не-очевидно, ■. цог 3míct висловлввання знщяетьс'я в залев-hoctí в1д вшивания частки чи преф1кса. Справедливин е 1 протилезне твердкення: ваи'вання ' частки . чи префикса визначае^ься 3míctom вислоелшвання. Тону rinoiesa,'1 висунута в дослЦненнй кояе бути сформульованатак: основой правопису сл1в'з не е семантика.

Об' сктом досл!дгення е; семантичн1 особливост1 мовних одиниць Í3 заперечнии формантом в контекст!; вплив контексту висловлввання ■ на IX семантику; адекватне . вЦображення зм1сту на письм1 в pociflcbKift.i yKpaYncbKifi мовах; навчальна д!яльн!сть учн!в.

Hayкова новизна, Уперис показана визначальна роль семантики мовних одиниць i контексту при вир1тцекн! питакня правопису часток не- i ж-в рос1йськ!й.1 укр.з'1'HCbKift мсвах. Встановлена повна еквгва-- лентнить умов написания.сл!в з не-, «i. разом i окреко в двох мовах, tío дозволяе переиоенти знания í3 однШ моей в Зниу. Знания i на-'■ еички можуть бути . cobpmvbaki -на'уроках рссЫськпТ мови i перенесен) в ук-ра'1нську año навпакн.

. Розроблено алгоритм, що peajiísye принципи особисткно -

Д1яльн1сного подходу до навчання. Вир^пення питания правописа за-пропоновано зд^снювати а два етапи: 1) виявлення ор$ограф!чного завдання (пери!'два кроки ); 2) його розв'язання (трет!й крок).

Уперие встановлен! ч1тк1 критер1Т для виявлення протистав-яення а реченнЗ. Два поняття в.речвнн! протиставлянться одне одному, якщо контекст передбачае лопчн! зв'язки «¡з ними: р1вкознач-н1сть, виклачення! Протистазлення не мояна виявити, анал!зувчи ок-реме речения, якцо лог!чний зв'язок н!а поняттями - перехрездваннп.

Уперпе встановлено, до залевя! слова не вшшваить на зшст Бислсвлктання, якцо контекст не передбачае прихованого протистав-■ лення, а отпе I на правопис сл!в з н&. Вони, як правило, давть лише певн! ор!ентири для анал1зу доступного контексту, причона за мева-ни дано/о речения. , •■

Эперие вказан!. способи.виявлення прихованого протиставлення при використанн! не т!.льки всього доступного контексту, але I «е-. тод!в лопчного виводу на основ! знань про суб'ект висловлввання, традиц! 1 ! норальн!. принципи описано!" епохй чя людей, а такоя иля-■ хои застосування 1нвоГ. достапноТЛкфоряад!Т..Показано, "цо навчання . г.равопису' сл!е з не не моае-бдти результативним', якцо в якост! прикладка використовупться окрем!речения, .а кезв'язний.текст.

Розроблена. навчальна комп'птерна програма. правопису не- !з слованй, цо дозволяв реал1зувати !ндив!дуальний п!дх!д до навчан-. кя, в тому числI 1 сзнснавчанна. .• . .• ' . •

Запропоновано"алгоритм ' Л ■ навчайьно;коктролпвчу програну для програнованих микрокалькулятора. Розроблена .система програмо-ваних завдань для Фориуваяня навик!в-практичного,застосування ал-горитм!в з урахуваннян новних навик!в' тобто !ндив!дуальних особ-ливостей учн!в. Цш програиу рекомвндуеться використовувати, акчо з тих чи !нших причин не ножна'.вякористатя конп'птер.

Теоретична значення. 3 робот! встановлена структурно - семан-тична залегк!сть'написакня*с.я!в з ф/: разом-1- окреот. Ш дан! -Г>, нозуть сприяти' _подальи!й'. розробц! лёксико - семантичнопо аспекту орфограф!!",. На приклад! правопису сл!в з'яе та Ш запропоновано новий п1дх1д до вивчення орфограф!!; на основ! алгоритн!в, що базу- ■ шться на семантицГ. Такий пЦхЦ акцентуе' увагу-.безпосередньо на вивченн! мови ,1 передбачае•'-. б!льв.вйсокнй р!вень !нтерпретац!Т текст 1в - семантичний, 1 прагматичний,' -

Практична ц!кн!сть роботи полягае' в " тоиу", .но результат доел!дження ыожу'ть знайти, свое 'застосування в 'навчальному процесГ при вивченн! рос!йськоТ Сабо украТ'нсько!') мови", Передбачаеться коялиеим Еикористання толовних теоретичних полозень"-досл!дзення в

лекцхйних. курсах та спецкурсах для студенев ф1лолог1чного факультету вуз!в, при складанн! втльних гЛдручшшв та навчальних пос!бник1В для студент!в. Розроблена методика дозволяе реал1зувати осойиспсно - д1яльн!сний П1дх1д до -навчання. Запропонована коип'втерна програма ззбезпечуе мокливост! для самонавчання. Ц1й хе мет! служить ! навчально-контролмча програма для ПИК.

Апробац!п роботи. Леяк: розд!ли дослЦаення у вигляд! до-пов!дей та пов!домлень апробувались, починавчи з 1989 р., на курсах п!двицення квал!ф!кац!1 вчител1в, и!д час проведения спецкурсу для студент!в 5-го курсу Луцького педагогичного !нституту 1мен1 Лес! НкраТкки, на двох н!кнародних конференц!ях "Мова ! культура", на вуз1вських та м!явуз!вських конференциях у Луцьку ! Полтав!, на кинородному семгкар! слав!стики в Киев!. 3 теми дисертацП' е 9 пдбя!кац!й, готуиться до, друку цг чотири. Основн! полокекня та висновки дисертаи!йно 1 роботи обговорввал'хь на кафедр! росгйсько'Г ! украшсько! мов для 1ноземних студентов Укра'£нського гнституту м1«народнях в!дносин при КиТвському унгверситет! 1 кен1 Тараса Шев-чзкка, на кафедр! слов'янськоТ ф!лолог!У Ки1'вського деряавного пе-дагог!чного институту 1нозекних мов.

11с захист висувапться так1 пологення:

1. Основою правопису сл!в з не- та н1 е семантика. Право-

пис сл1в з не- ! нь визначаеться практично лише одн1ею уновош: чи прязводить' приедкання частки до утворення нового поняття, чи контекст викличае таку мояливкть. . . - •

2. Вкивання не чи н1 в словах визначаеться контекстом речения. Слове з /и. виракавть узагальнен! поняття. конкретний зккт яких ■ розкриваеться в контекст!. Якцо конкретиэац1я поняття пе-редбачае перел!к, то вкиваеться преф!кс-к£. Якщо конкретизац!я поняття не передбачас передку, то вниваеться префикс не-.

3. Алгоритм правопису не.из словами. Вир!иення питания правопису зд!йснкеться у два етапи: 1) виявлення орФограф!чного зав-дання Скроки алгоритму !, 2); 2) його розв'язання'(крок 3).

4, КритерП" виявлення пратнетагденкя Двох понять в речекнг. Два поняття протиставляються, якцо лог!чн! вЦношеиня н!ж ними -р!внозначн!сть ! ьиклвченкя. Протиставлення не мои бути встанов-лене на основ! анализу окреыого речения, якцо лог!чний зв'язок м!к лбнчттяки - перехрящування. В цьону . випадку контекст допускае з'еднання двох понять за допоиогоп лопчного."!".

5. Повно екв1валентн1сть. умов написания сл1в з не "а ш- в рос!йськ!й 1 укр-зУнс'ьк!й мовах, цо дпзволяе використовувати перенесения знянь з однк!' нови в !шгу, .причому знания-монцть бути

сформован! на рос!йськ!й i перенесен!-на украУнську або навпаки,

6. Кокп'ютерна навчэльна програма правопису сл1в з да, Розроб-лена програма реал!зуе процес самонавчання i вир1Еуе так! завдання: д1агностику понилок i п!дказки илях!в поауку правильних рхшень, "збагачення словникового запасу учн!в, акумуляц!и !нформац11" про х!д нзвчального процесу.

7. Методика "вивчення орфограф!!" на-основ! алгор::тм!в, що ба-зувться на семаитнц!. "

Структура роботи. Дисертац!я складаеться Î3 вступу, чоти-рьох глав, bhchobkîb, б1блзограф!ï ! п'яти додатк!в. Робота викла-дена на 194 сторхкках маиинописногго тексту, в як! входять 10 таб-лиць i 12 алгоритм!в. Б!блхографхя нзраховуе 14? найменувань.

Короткий 3hîct роботи. ■ а первой глав! розглядавться складов!_ л!нгводидактичних основ: л!нгв1стичний ! дидакткчний аспекти вивчення роШсько.!' i ук-païHCbKoï орфограф!ï в нац!ональн!й школ!. " -

Проанал^зозано ■ 3hîct ' û- структуру школьного курсу орфо-' графп. ВЦзначено узгодзен!сть структури п'рограмного матер!алу з pociftcbKdï ! дкрахнськоТ нов. ОскЧльки 0рф0граф!я несамост!йна як' об'ект вивчення, то ■•'П" правила; зор.!ектован!- на ./л1нгв!стичний •анализ' слова i можуть ■заезовзатися лише- в.безпосередньону ;.зв'азку з вивченнян тих чи !ниих"мовних категорий. '. Друга :особлив!сть-. ор-. фограф!Y зумовлена першов: : розм!вдачись у лог!ц!*.граматич'них тем, • орфограми не постають в ¿во1й..'ррфогр'аф!чн!й систем! i специф!ц!. При цьону неиинуче те, ■ цо' не т1лькй вивчають'ся орфограми р!зноТ пряроди, але' й поруиуе.ться ритм!чн!сго у-подач! тем.'Виникае, таким чином, дробления матер!алу, '. втрачаеться ,орфограф!чна спе-циф!ка. При такому л!дход! .забёзпечуеться;'засвоення норм;правопису лише на пер!од вивченнр/(;ан6Г-7ёми;,";..;.vy - ' -

Ст-е, при нин! д!гч!й:у-скол! структур! прогрзм ! ¡пдручни-к!в -з укра'1нсько"1 ! росШько! ков не мргща вванати курс орфогра-Oiï практична ор!ентованим". Передбачаеться>}1?о,практична opieHTa-tli.q курсу повинна вклвчати вивчення'основи мови-.тобто.семантики ïï.одиниць.-Семантика ticho г безпосеред'ньо зв'язана'з'нисленням. Невкгння учн!в .-самост!йно мислйтил !.. вГльйо'.'внрайати' сво'! думки, невм!ння в!д!йти в ! д правила, скова;исть словесшш . форкуливанням св]Дчать про фориальнезапа^'ятовув.ання^' про .''з!дсутн!сть ро-зум!ння зкхсгу того, .цо вивчаетьса.:'>;. ^ -/..-'А'..'• - , -, •'.;

'.- .Йнал!з орфограф!чних правй: 'п$НзаР>-..Д0,-на'йб!льиям Yx не-дол!ком е п!дн!нз срчантжй 0ар-«я!зоката«н ^знайами. Такий пЦх!д '

..■■'• - 6 - "■ .V забе'зпечуе вивчення правопису сл1в з к& на обнеаен1й лекси;ш1й баз 1, Так, в гНдручнику росШськоУ нови для 6-7. .клас1В зустр!чаеться 97 сл!в з не. I 135 - в п!дручнику украУнськоУ нови. Серед них лише 26 сл!в в укра\"нськ!й нов! 1 22 - в рос!йськ!й вки-ваються б1льше одного разу (в переванн!йбгльпгост! два разкЗ.

Отке, подана в пЦручниках лексична база I частота повтору м.овних одиниць не сприяють Формуваннв йовних навик1в, учн1в - осно-ви орфограф!Т. Лексична база п1дручник!в створена на основ! формального пЦходу. При в!дбор! лёксичного матер1алу для формування орфо-граф!чних навик1в правопису сл1в з не. нами використан! так! принци-пи: семантични$, тематичний, педагогшо - психолог!чний, практично! необх!дност1,ч частотност!, лёксичного сполучення. На основ! перел1чеккх критерИв у робот! наводиться сформована лексична база украУнськоУ та росIйськоТ мов.

Вир!вення проблем вдосконалення пр-щесу навчання з вико-ристанням принцип!в ! методов наукового анал!зу займае головне мгсце в дрдг!й глав!. 3 метою рац!онал!за1цУ навчання розгля-даеться як специф!чний'процес управл!ння, суб'ектами якого е вчи-тель! учень. При вибор! методу управл!ння ми виходили з того положения, цо ЛЕДИна мислить зв'язно, смисловини блоками, I зайве дробления матер1алу е для неУ неприродне.

Алгоритм!чний П1ДХ1Д чозволяе орган1зувати навчання орфо-граф1У в напрямку в!д алгоритьичного до лог!чного. Можлив^сть алго-ритм!чного.'п!дходу до вивчення. орфограф! У продемонстрована в ро- , бот! на приклад! вивчення теми "Правопис СЛ1В з не.".

Йна"л1з орфограм правопису не. !з словами показав, що кокна !з 10 орфсграи ьпстить великий'наб!р умов правопису не-, як1, насправ-д!, зовс!к не визначапть оляхи вир1иення проблеми, а, навпаки, за-путугать ситуац!ш.- йнал!зувчи.умови, як!.визначають правопис не. гз словами вс!х частин мови, ми прийшли до висновку, но суттевимн для вир!вення цього питания с' чотири укови:

1) чи вхиваеться слово без кг-;

2) е чи донислюеться протиставлення;

3) чи е залекн! слова; '

4) чи кожна п1дтбрати синон!и.

ВЦмиимо, цо порядок застосуваннд цих умов для вир!шення орфо-граф^чного заедания с суттевим, цо однозначно ототознве пер£.л!чзн! умовп з послЦоввими крокани алгоритму.

Алгоритм - це кер^вництво. до д!й. Кого засвоення вне означав Формування наЕИю'в правопису. Сднак, алгоритм!чний пЦх!д ькмогае б!д учнч, цо навчаеться, бм!ннч виконувати елементарн! дГГ, як!

складавть суть крокЛв алгоритну. При цьому на практиц1 виникають трудно^. Детальний анал!з рол1 когного крону' алгоритму заставив нас звернути особливу увагу на зм!ст висловлювання. Цё дозволило зробити висновок: семантика - основа правопису не з! словами. Практично лише один фактор визначае правопис сл!в з не: чи призв"-дить приеднання не- до утворення нового поняття, чи нк Це дозволило запропонувати лакон1чний алгоритм.

Переваги цього алгоритму в тому, що В1Н практично реал1зуе процес самонавчання. У м!ру зб1льиення словникового запасу учн1в 1 биьш досконалого волод!ння новой трудноц! застосування даного алгоритму будуть зыениуватись, у той час як грамотнкть - зроста- . тине, Застосування цього алгоритму ставить' правопис частки не з! словами в пряму залеиПсть в!д ступеня володНшя мовов.

Алгоритм правопису /из- !э словами.

; 1.-41! виракас !нове поняття слово з нет ?

Так Ш

г Пиши к& разом 1 Пиши не окремо-

Установления цього факту наитовхнуло нас дечо 1накпе,-н1н в традиц!йн!й метод.иц!. • ':п!д1йти.до фориулпвання -умов написания «£■ з!' словами. Оск!льки. те чи 1нпе слово часто подаеться учням як готове, вони спро'ножн1 Зрозум!ти його зм1ст ливв в м!ры розуи!ння окремих Функц1й, до виконувться. нин у . процес! сп!лкування.' Л1йсне, понятДйне, значения слова учн1/мохуть з'ясувати лише тод1, коли вЛх кисленн! утворилось в!дпов!дне поняття. Спиравчись на н'ожливкть контрастного протиставлення сл!в , у наи!й ков!, ми встановили той факт; ¡¡¡о слова, як! .дтворилися за допокогои преф!кса н1, виражавть узагальнен! "поняття. конкретний зм!ст яких розкриваеться в контекст! висловяввання. Таким чином, зм!ст понять, чо виражаеться .словами типу-н!хто, н!чо, н!як, н!куди та 1ни1. мояе бути конкретиз'ований т!льки в контекст! ! .на.б!льв ви-сокому р!вн1 розум!ння. Змови написания н1 з! словами аналог!чн! в!дпов!дним уковам написания. сл!в з не, а отае, справедливий ! запропоновакий вице алгоритм.

При вивченн! правопису не 1 Ш- з! словами в рос!йськ1й мов! 1снуе те'одна" проблема; -вгивання преС^кса нСг чи «е-. В!дмовив-аись в!д традиц!йного,п!дходу цодо • вир!вення ц!еГ проблеми, а прийнявши за' основу смисл, . ми ;пропо.нуемо контекдтуальний п!дх!д до .рознежування не ! .«¿.' Суть .його полягае в .з'ясуванн! ,зн!стд понять, но вирагаяться словаки з н1 ! ке. Зн1ст цих понять _роз-

криваеться ка основ! анализу всьоговислову.'-'Якцо' конкретизация дзагальненого поняття передбачае-.перелп;, то ызиваеться преф!кс Ms-, !накие - префикс к&-.. , . .

Для полегиення.. виявлення понять, цо вйракаяться словами з не, прийзлося зв.ернутися до лопки. Приеднання частки не. до. слова приззодить до этворенна нового поняття торЛ, коли заперечуеться точно .визначена сзнака, / яка складае суть поняття, вираяеного без не., йкпо допускается заперечення будъ-яко\" ознаки, то запе-реченкя не створю?, в такому вкладку'.визначеного комплексу ознак, тобто не створюе зм!сту поняття. Якщо частка не si словом не ■створке нового поняття, то ножна говорити, що дане слово не вкива-еться з префиксом не--. Sei слова, що вкивавться з часткон не. i г,э5о1 npeiikco« ке-, ми граф!чно зобразили у вигляд! икали проти-леаних полюелв. Один полюс складаать поняття, що вираяавться словами без не-, другий - он tohî m i чн i поняття, як! вираяаються словами з преф1ксом не-,. Mis цими полюсами мошш! npowisHi поняття, хоч

i не обев'язково. [

. -При анализ!-прзвопйсу-cîîb "з.к& моклив! чотири випадки: !) слово.-з не. не виракзе поняття (слово не взшваеться з

npei?iKCOK ке.),,-тобто в!дсутн!й правий полке -акали; 2). слове бездне- не виразае поняття (слово ко зниваеться без. - npeftiKca не), тобто в!дсцтн1Л л»1вий пояес,акали; Z) ознаки, цо вирававтьса протилекними'полюсами, б!нарн!. i тону заперечення одн!е\' ознаки спгвпадае по сутг . !з -ствердкенняя îhsoï, полярно!'.Уй; ' ; • . . ■,. ■

4) озкзки, чо вираяаиться пвотилегшими • полосами, не бшарн1, тобто ¡снушть . npOMÎSHÎ " поняття. " . У первих трьох випадклх встановити, чи виравае слово з ке поняття, досить просто. 6 останкьоиу - це нокка встановити лиае на основ i <знал1зу еислоплсвання.' 1з наведено'! икали градацй" пенять зраза видке, «¡о при в!дсутносп л!вого' полиса слово-з «с- пииеться завкди разом (клпр^клад: неук,. недоргка, неборак, неновля, неб ¡к т, ÎH3Î), при Biдсуткостл правого - тицки окреко (наприклад: не ctîji. не згШзниб, ке м!й, не п'ять, но писати i т.д.). При наяв-HocTi о я ох полке ; ь. .?ле в!дсутност! ;рок!кн;;х пс&чть, ситу^ия тег I!.- г-ЯКЛИКС^ ТруДН0ц1П. Иаппик/Глд: кивий -. нсгивий, зрячий - незрячий, сонат«а - неаонатий i т.д. При цьону не койнз бикянчити один ;з полвс!ь, попп'льки зд!йснветься EtiSip Mis двока альтернэтивнини

СЛОВО БЕЗ не.

«Л

npOHÎEHÎ поняття

СЛОВО

о на-

При на'явност! повно!"' икали градацП" понять ,ситуац!я дегцо ускладнветься. Тут momusí як ст'зерднувальн1, так ! заперечн1 су-днення або ствердкувально ■ - запсречн!. (коли дднь поняття ствер-днуеться, а друге - заперечуеться). У таких випадках ствердкузальна частина вислоэлввання' виводиться з усього контексту в меяах дано-го речения або 1з контексту, плис даних про нього (час, мотиви, мета,. особиспсн! характеристики hocía 1Нфоркац1Г i т.д. ). Для ви-явлення заперечення використовуеться в цЗломц правильний п!дхiд -наяьн!сть протиставлення. - Одкак формал1зац1Я такого пЦходу (на-яво1сть сполучника о) моке ¡приводит до поиилок. Наивность сполуч-ника а, с необх1дноя, але не достатньою умовоа протиставлення. Сполучник а встаксвлюе так1 зв'язки м!к поняттями:

1) лог1чна екв!валентн!сть .(поняття зв'язан! словом, тобто);

2)олог1чне чи (допустима лине одне {з.наявних понять);

3) лог!чне i (допустим! обидва поняття).

У первому i другому випадках наяЕИ1сть , протиставлення гаран-туеться. У той час як у третьему - встановити протиставлення на основ! анализу лише даного речения.немокливо. 3 цьому випадку слЦ використати весь контекст для встадоэлення Факту протиставлення, якцо такий доступний. При вЦсутност! такох ' нокливост! 3Míct висловдввання не допускав однозначного глумачення, а отяв,- í зн!ст, •¿¡о передаеться на письм!,,не ноке бути однозначнин С тобто допустя-ме написания як разом,, та!; i окреио). . " :

.Додатковии формальним показникои правопйсу сл!в з на- у- в и- . падку д1еприкиетник!в е залеян! слова. ' Пророблений нами анал1з 'зн'сту рзчень !з залезниыи словами i без них дозволив з'ясувати роль залежних-сл!в.' Такий аналхз.дозволив впявнти три групп за-ленних сл!в. До пераоТ - ни в!дносимо залегн! слова» ¿kí первтягу-ють заперечення на себе. 9 цьому випадку н«. козна поставит» перед залеаним словом, не зм1нзйЧи зм!сту речення.'До друго! - ми В1дно-симо залежн!"слова, як! sobcím нв вплизавть на зшет даного речения, але доппчагаить,ор!ентуватися в контекст! з кетою виязленк'я прнховэного протиставлення. Пльки наявн!сть такого протиставлення дозволяе однозначно встановити правопис сл!в з не.. Причиною окре-•ного написания сл!з з не,' у цьону випадку виступае не залеане слово, а пркховане проткстззленнч. До третьей групп ми б!дносинп залежнг слояа, як! дозволзвть однозначно з'ясувати зм!ст речения, з отке i написания. Сиди нзлеяать так! слова:- ещё. пока, до сих пор и др. в р с с IЛ с ь к i й ков i.

!!з основí проведекого анал!зу нами зроблрн! так! висновки: Слояо з не- (якыо тане icnye) Биракае поняття, якзо в реченч!

нека явного або прихованого протиставлення. При наявносп сполуч-ника а явне протиставлення в реченн! мае м!сце:

1) якщо заы1на сполучника ть словом тобто не зм!нюе його зы!ст;

2) якщо контекст допускае з'еднання понять лог1чним чи. Протиставлення не може бути встановлене при наявност1 сполучника а:

3) якщо при замШ сполучника она сполучник ! зм!ст речення не зм1нветься.

Заувакино, однак, що допустим1сть зам!ни сполучника о сполуч-ником 1 може бути з'ясована т1льки на основ! анал1зу всього контексту висловливання, а не Нльки даного речення.

Наявнкть залекних сл1в не можнавважати критер!ём,, що ви-значае правопис сл!в з не. Основой для написания окремо виступае приховане протиставлення, наявн!сть якого вст'ановлветься на основ1 анал!зу всього контекстд висловлввання; Саме тому традиц1йна методика, чо базуеться на анал1з1 окремих речень поза контекстом, не коже вванатися обгрунтовакоа.

Биконаний нами анал1з дозволяе встановити. ¡¡о правопис сл!в з не визначаеться лише одним :критер1ем:. чи виражае слово з не по-няття. Тут можлив! два випадки: -слово.не'виражае поняття (тобто не 1снуе слова з не в литературой мовГ); контекст , не допускае поняття; 50 виракаеться словом з не, а заперечуе поняття, що ви-ражаеться "словом без не; Щ умови-мокна-подати у вигляд! алгоритму}

Алгоритм правопису сл1в з не.

запропонованом^ виде . алгоритм! базуеться " розроблена кокп'втерна програма правопису ке-Лз словами, Реал1зац!я первого кроку алгоритму досягаеться створенням бази знанъ (даних). Другий Л трет!й кроки реал1зуиться у вигляд! д!алогу.

При робот! з програноп вир1иувться так! .завдання:-д1авдоСтика поыилок ! пЦкатеи блях(в пов^ку правильних ргиень; - збагачення сдовникового; -запасу,.; учн 1 в ладня;синон1 щв, до,

ся!в;" акуг^ляц!я Лнформац1Г пронатер!алу

ксхним учнем; на .основ! я'коГ.мокуть бути розроблен!- 1ндив!дуальн! завдання. Запропонована конп'втерна технолог!я дозволяе в noBHift Hipï реал!зувати особисткно - д!яльн!сний: п!дх!д до навчання.

Третя глава присвячена сенантичному пЦходу до вивчення правопису часток «с i /и в укра'1'нськ!й мов!. Досз!д роботи в школ! ! в вуз!, спостереження показали, цо неправильне'написания сл!в з не, викликане не незнаниям правил, ! нав!ть не невм!нням використову-вати ïx на практиц!, а невм!нням точно передавати 3mîct на письм1 чи правильно розум!ти-суть написаного.. Учень,. цо неправильно пише, духе часто не розум!е зм!сту речения (або не вникае в нього), тому, як правило, не моке точно передати cboï думки' на письм!. Го-ловна наша мета полягае не спльки в тому, щоб навчити учн!в грамотно писати, а в тому, щоб навчити ïx мислити. При вир1шенн1 цього завдання попутно вир!шуеться i перше - грамотно писати.

Йнал13 правопису сл!в з не. в укра'1нськ!й mobï було проведено на.основ! дедуктивного методу, тобто було сформульовано загальний критерхй, справедлив!сть якого п!дтвердгена подальии« детальнин анал!зом. Гдиний суттевий критер!й такий: слова-з не пишуться разом, якцо вони передають поняття, !накие - окремо..

9 десяти орфограмах правопису сл!в з н& були виявлен! пльки чотири умови, суттевi для вир!шення цього орфограф!чного завдання. Ц! умови для подальшого анал!гу роздано-на дв1 групи. Слово з не не передае поняття," якцо : •■•...'

1) !снуе явне або приховане протиставлення;

2) е залешИ слова..

Слово з не вираяае поняття, якщо:

3) слово без fis-не взиваетьсяг ; -

4) до с^.ова з не мошна п!д!брати синон!м.

В!да!тимо; що остання умова не е достатньов. Моглнвх'сть си-hohîmJmhoï зам!ни повинна визначатися контекстом. Каявнкть про-тиставлення контекстуально моне виключати таку монлив!сть, тобто cnHoniMi4Ka зам!на мозе привести до втрати змх'сту речения.

Детально проанал!зувавши когну укову, ми встановили ïx роль при написаит сл!в з не. Роль двох остан'гпх умов легко зрозумии, рози!стизки всi слова з не на полярк1й икал!, обнезен!й.двома полюсами: л!вий полюс екдадаить поняття, цо виранакться словами без не, правий - словами з не. Третя умова дозволяе перев!рити на-явнкть л!бого полюса шкали. Наявнхсть правого ползса якали покликана перев!рити четверта умова: чи мпклива синон!м1чча замене? Як-îio слово'з кс-«окна за^нити синоьчмом, то це оэначас, що вояо вираяае поняття, тобто в л1"тератур1пй мов! таке поняття 1'снуе. Однак

це це не означае, 40 сане це поняття 1 передбачае контекст. Тому кроки 3 I 4 дозволявть лише виявити орфограф!чне завдання, але не ■ розв'язати його. Якцо один i3 лолвс1в в!дсугн1й, то зникас i орфо-граф1чне завдання, Отяе, на первому eTani з'ясовуеться наявн^сть ор-фограф.'чього завдання, тобто встановлветься", чи ¡снувть слова обох полюс!в. Для практичного'-застосування запропоновако. зам1нити ui двi умови екв1валентниыи:

3) чи icHye поняття, що передаеться словом без н&;

4) чи 1снуе поняття, що передаеться словом з не..

В:дпов1дь на питания,' но каеться на-дваз1: ■ заперечення поняття без не чи ствердкення поняття з не.. .. ноке дати Ti-льки кон-.текст. Тому вид!леш вке унови 11 2 повинн! давати загальний ал-горитм .ангшзу зн!сту речения; Очевидно, що не т!льки i;i форкальн! умови, але й к:як1 iHai теор!'i 'не. нокуть зам!нкти. мислення. Це вяе видно на такому простому приклад1: Илзття не?нове, а кодне. В да-ному приклад!..'допустике написания як разом,'так i окремо,-Правда, вгд написания зм1наеться зьист. ■ Току написания залечить вЦ того, який зм1ст ни хочеыо- передати цим вислсвлвванняк».,. Узв'язку. з цик умови 1 i 2 иоайа.'рсзглядати дав ... як- - 'орЗеитири,'' ак! полегшулть-анал1з контексту. • *". v''. ■ ..

Формальною озиакоп .наявйост! протиставленняв речеши .ви-. ' ступае слолучник а. Одчак проведений, нами анал!з -дозволив з'ясу- .-вати, що в речеши тз сполучникон а контекстуально допусти«! так! логдчш - сп1вв1днове'ння Mis' лоняп.ями^одне 1з понять Еираяаетьсй словом з не, а друге -:й0ну протиставляеться-!з'сполучникоы а):

. 1) р1внозначн1сть; ; . . .. • :. •

'2) виклвчення; ...„.•'-• ч ■'.-'• . 3) перехрэвдвання.' ' '"'■ .

Равнозначность понять в лог1ц1 -eKBiвалентна : синон!йП в MOBi 5 встановлветься за допокогов слова тобто. Яшцо зн!ст речен-. ня при замШ сполучника с словоы ■■' тзбто не зк1нветься,' то це , . Бстановлве. контекстуальна недопустим!сть ' Двох...тотойнйх лонять . Отке, слово з не. в цьону .контекст! не виракае поняттяi . його сл1д писати окремо. - . 'г"- . ': .:•'.'•.'

Биклвченнг допускае-icTHHH!сть т!льки одного !з понять. V логiui так!■ поняття зв'язувтьса за допокого* лог!чного чи. Тод! речения ыожна запи'сати.у- виг ляд! двох; S конному зяких використо-вуеться одне з понять, причому в'иве одне р'ечення.правильно передае. зы!ст ви'словлввання. Такий-.зв*язо^'викличае поняття, ¡30 вираааеться - словом з «е.,- тобто в -даномд. реч'енн!; Ш' сл1'д "писатй окремо; ' " 1 • . Перехреадзання вказуе на допдстим!сть"первого i:другого по-

ять. Такий зв'язок М1а покяттяни передае сполучник 1. Якцо зам!-а сполучника а сполучником ! не зм!нпе змДст речения, то слово з е вирзяае поняття I його слЦ писати разом. Однак !з анал!зу дного речення встановити монлив!сть тако!" за«1ни, як правило, еможливо. Тут доводиться застосовувати не тиьки весь доступний онтекст, але й !нп! джерела шфорнацП', ! навХть св!й оссбистий освЦ. Якцо доступна !нформац!я не дозволяе встановити правом1р-1сть такоТ замени, то написания мояливе як разом, так 1 окремо. днак така вар1антн!сть зумовлена невизначен!ств змкту висловли-ання, Зм1ст речення буде однозначнин. якщо контекст дозволяе ви-вити прихоЕане протиставлення або однозначно заперечити його моя-ив1сть. При цьому однозначним буде I написания: при наязносп рихованого протиставлення - окремо, при його в1дсутностг - разом.

Значну допомогу при виявлент прихованого протиставлення мо-уть надавати залеан! слова. Вони виступзять певними ориентирами ри анал1з! всього контексту, а не тексту окремого речення. Якщо онтекст не передбачае скритого протиставлення, то слово з не вира-ае поняття в даному контекст! !, отге, ке пииеться разом з! словом, ому прийнята в школ! традиц!йна методика вивчення правопису сл!в не. на основ! анап!зу окремих речень не. дозволяе сформувати в чн!в цШсне уявлення про написания (розу«!ння зн!сту), а формуе ивз окрем! елементи знань, як! не мозуть. перетзоритися в систему, ряд залеяних сл!в, як! однозначно визначапть эн!стречення (зо-рема: поки цо, це, дос!, до цих п!р, н1ким, н!чкз I т.д.), а отге, . правопис сл!в з ке. При наявност! цих залезних сл!в контекст днозначко вказуе на поняття, цо виразаеться словом з т, а отае, на написания разок. . ' . ' .

Таким ч-..-;ом, контекст висдовлювання заперечуе поняття, що ви-аяаеться словом без не лиие при наявност! явного або прихованого ротиставлення. 1накше какучи, розв'язання цьогр орфограф!чного задания передбачае вЦповЦь на одне питания:: чи е в реченн! про-иставлення, чи воно домислшеться? Позитивна в!дповЦь на запитан-я передбачае написания окремо, заперечна - разом. Тому послЦовн! роки в розв'язанн! орфо'граф!чного завдання правопису сл!в з е мояна оформити у вигляд! алгоритму.

Цей алгоритм стаковить синтез двох запропонованих.нами ран!-е: дозволяе з'ясувати зм1ст речення Стобто встановити, яке !з по-ять передбачае контекст) Г правильно передати його на письм!. аведений алгоритм, на нашу думку, складае основу для формувчння рфограф!чних навик!в правопису сл1в з не в укра!'нськ!й ! осгйськ!й мооах.- Посккиьки даний натеМал в обох мовах е ц!лком

тотожний, тому 1 п!дх1д до його вивчення повинен вЦобр'ажати цю особлив1сть., Повна екв1валентн1сть-'даногр матер!алу в украТнсьюй 1 рос1йськ!й новах , дозволяе використовувати розроблену нами комп'втерну програму, що 'забезпечуе, особиспсно - д1яльн1сну переориентации навчання.

Алгоритм правопису ш !з словаки.

■В четверт!й глав! ■ описана /запропонована методика вивчення правопису сл!в з не. на основ! алгоритму. Шдтрииування Гподаль-йяй розвиток у-тдколяр.1в.здатност1: вчйтися на гласному; доев 1д!, Сяк1., природному- лроцес| засвоення знань) лягли в яснову розроблено! не--то дики - вчитися на прикладах ;• ч : '•>' '.' ; ,

5к. прйквадй , :ви«ористана систека вправ; !з чотирьох блок!в.-Вправи первого, блоку", знайомлять. учн1в 1з понятиями, що виранавться .словаки, як! не вкивавться без 3 вправи другого .блоку .вводяться поняття, С10:ВираЕантьс.я ;словаий:,-як! вкивавтъея як з не,, так ! без -. ке. Поняття.подавться т!льки в. контекст!» що дозволяе окреслити сферу 1'х застосування' иляхои о!дбору синонШв 1 антонШв. Н третьоыу блоц! поняття вводяться в контекст з. про'тиставленням . ! без нього. - При виконанн! вправ увага учн!в акцентуеться на зм!ст! речень. Вправи четвертогоблоку Знайомлять учн!в !з лрихо-ваюш протиставленнян., При.Ух Ьиконанн1 ■ акцентуеться увага не. т1льки на контекст! речень, але. й на способах анал1зу контексту за некаки деного речения, а також на.-основ! !ниоТ, доступно! 1нфор-ыацИ (власног.о досв!ду^'знань про-суб*е:кт. висловлювання, моральн! ! етичн! правила посед!нкк 1 т.д.). .Завериувчи виконання завдань коеного блоку,, -учень повинен узагаль.нити ыотиви свогх д!й, .сформу-лававши в!дпов!дний:крок алгоритму'.-..;,;; ' ■'-./'

Новей-блок вправ включае три фази; фазу спостереженна, фазу -ацал!за 1 вХдтворення:, :1«див!дуальн! ,зд!6ност.! кожного учня • •вйзначавть число завдань,- <;о;забезпёчу"е-форнування-'необхЦних ка-бик!в. Для-учн!в з висониьг рГвнем комун1кативноТ компетенци' про- ' покусться-7-9 -вправе .учняк ;з с.ередн!м р!внек знань - до 14 вправ, а найслабвим - даеться до:21. завданяя з опоров на зразки. .

Для забезпечення хндивГдуального п!дходу прогсонувться програ-. новая! завдання. Самоконтроль I контроль з боку вчителя зд!йсншеть-ся за допомогов'ПМК. При наявиост! комп'итер!в розроблена нами програма створюе умови для самоиавчання.

В!дтерм!нуваиня на р!к констатугачого эксперименту зумовлено гим, цо правопис ис- з! словами за традшийноа методикою вивчаеть-:я протягом двох рок!в. У ход! ёксперименту одержан! так!, результат»: ступшь розуы!ння.зм!стд .понять поза контекстом складае: для .|чн!в контрольно!" групп 34;:, 'экспериментально! - 53£:,ступ!нь ро-зум!ння зм1сту понять в контекст! 1 правильна передача. 1'х на тисы« виявилася р!внон 55% ! 85,6% для-контрольной ! експеримен-гально! груп в!дпов!дно.

Одержан! результат« дозволзять зробити так1 висновки: Проведения констатунчого експерименту через р!к показало, цо ! часом правила забувагаться навпь сильними учнями,'! основою пра-50пису у подальиому служить пльки !нту!ц!я. У ход! !ндив!дуальних 5ос!д встановлено, що пльки найсильнШ учн! зногли виробити для. :ебе критерП", як! зв'язузть написания с/пв з !з змктон речения Учи! експериаентальноТ . групи-при визначенн! написания сл1в з ю, користувалися т!льки зм!стом, у тому ,чися!. .!• за мехами даного >ечення, якщо гакий був доступний. ' £х д!У носили нотивоваиий хз-тктер 1 не вимагали п!дггсвхування з!: сторони вчителя. Сформован! ! ход! навчал'ьного експерииен'ту набики виязилися м!цнини, а д!! -¡аввди внотивованиии. При цьому спойтер!галася пряма'залезн!сть м!з ивнен розум!ння змгсту. 1 правильнлн.'його викладом на письч!» Роз-¡ирена л!нгв!стична база автоматично вклвчаласа в арсенал'без 'до- ■. ьаткових затрат часу 5 сил. •*• .'--.■> ' ' . ,:; '-' .•":'

Експер'г/яинт такок показаз високу ефективн!сть ' перенесения'. 1нань, отриканих на уроках рос!йськоГ. мови,. в.. нов1 укови 1'х ¡астосування - на уроки близькоспорЦяено! - укра'1'нсько1'. 0трииан1 1езул'ьтати ;виявили • високу , ефективн!сть- запропоновано! методики иавчання. ; ■ ' . . . " '•'. "■'-'• / : .. . .' ...

!! висповках п!дсумовано результат« викснано1' роботи: '

- проаяал!зована лог!чна структура натер 1 злу з. тени ."Правопис часток /¡е, «¿.;!з-словани" ! вид1лен! головн! озкаки правопису:

- виявлена роль цих оьнак в розун^кк! зм!сту висловлввання;

- сформульованг ч!ткI критерП'- виявлення протиставлення в реченн!;

- встаноелека роль залеяних сл!в-д.реченн!;

- встансвлена повна аналогия Фактор1в, цо в'изначають' празопис сл1в"з не, в рос!йськ!й I дкра'1'нськ!й-ковах; .

- запропоновано алгоритм,' цо базуеться на ц!й аналог!!;

-16- встановлено, що при алгоритьпчному пЦход! до навчання дчнГне . т!льки навчаються грамотно-писати, ,але й сволод1вавть загаль-нини методами мислення,, тобто мае ы!сце розвиток загальних телектуальних ун1нь I зд1бностей;

- запропонована система вправ навчання на прикладах;

- розроблена 1. апробована комп'втерна програна, що дозволяе ре-ал!зувати особист1сно - д1яльнкний п!дх1д до навчання при вивченн1 рос!йського 1 укра1'нського правопису сл!в з не.

Основн! полокення дисертацП" в1добравен1 в пуОл!кац!ях автора:

1. Задания' программированного обучения, и контроля знаний, • умений и навыков учеников при изучении.имени числительного: Мето-"дические рекомендации учителям русского языка и литературы. -Луцк: Изд-бо -Луцкого пед.. ин-та,- 1989. - 14 с.

. 2. Программированный контроль на уроке языка //Русский язык и' литература в средних учебных заведениях ЯССР. -1989. -1*5. -С.37-42.

3. Програниированный контроль-на уроках русского языка: Методические рекомендации учителям, русского ' языка и литературы. . Луцк: Изд-во Луцкого пад..ин-та, 1989. -19с.

: 4. Новое дидактическое средство обучения и контроля знаний, умений и навыков на уроках русского языка: Методические рекомендации учителям • русского языка и литературы.- Луцк: Изд-во Луцкого пед,ин-та; 1989. -21 с.

5. Семантичний'; пЦхЦ- у-вивченн1 орфографП //Натер1али 28-1' ■ кауково1 конференцИ професорсько - викладацького складу 1нститу- ■ ту. - Луцьк: Вид-во Луцького пед. Лн-ту, 1992, - 4.2. - С.216.

6. Формирование элементов культуры в процессе управления познавательной деятельностью учащихся //Материалы Первой меЕДународ-нсй конференции "Язык и культура".- Киев: Изд-во КГУ, 1992.- С.186.

7. Алгоритм разграничения"частиц не и ни //Русский язык: Вопросы функционирования и методики преподавания: Сб. научн. статей и метод, материалов /Отв. ред. К.й.йлексеенко. - Львов: Изд-во Львовского гос. ун-та, 1992, - С. 117-121.

8.. О личностно-деятельностнок подходе в обучении орфографии //Материалы Второй- международной конференции "Язык и культура". - -Киев: Изд-во КГУ. 1993. - С. 146.

9. Издеркки традиционного изучения орфографических правил и. пути их устранения. (Об обобщавшем алгоритме "Правописание частицы не") /7 Виродгення. - 1993. -.1*2. - С.22-24.