автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Изучение падежных конструкций на уроках казахского языка в 6-классе школ с русским языком обучения

Автореферат диссертации по теме "Изучение падежных конструкций на уроках казахского языка в 6-классе школ с русским языком обучения"

КАЗАХСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ Б1Л1М МИНИСТРЛ1П О Д КДЗАК, К.ЫЗДАР ПЕДАГОГТ1К ИНСТИТУТЫ

^1:6 -

К,олжазба одцьгпда САТБЕКОВА Айгул Амантайцызы

КДЗАК, Т1Л1НДЕИ СЕПТ1КТЕРД1 ОРЫС МЕКТЕВ1НЩ 6-КЛАСЫНДА ОК£ГГУ

■ 13.00.02. - “К,п.зац т1гап одыту нетодпкасы”

Педагогика гылымдарьшыц кандидаты гылыьш дврежесЛн алу уш1а жазылгад дпссертадпякьщ

авторефераты

Алматы - 1996 жыл

Жумыс К,аоан кдаэдар педаготк институтыпыц к,азак, tini кафедра- ~ сында орындалды

Рылыми жетекш!:

Филология гылымдарыиыц докторы, профессор Аблацои в.

Ресмн оппоненттер:

Филология гылыыдарыныц докторы, профессор Вшров P.C. педагогика гылымдарыиыц кандидаты, ага окытушы Оразахыпова H.A.

Жетекш! уйыы:

Ы.Алтынсарии атындагы К,азак,тыц биша проблемалары институт

Диссертация 1996 жылы “?2.“ tisuutih сагат 4У ^_____________да

“К 14.06.01. Кдоактыц кыздар педаготк институты жалындагы педагогика палымдарывьщ кандидаты гыльшн дэрежесш алу уш!н диссертация норгалатыи ыамаидаидырыдгаи кецест1д мэжШс1нде коргалады.

(480033. Алматы наласы, вйтека 6и Kemeci, 99).

Днссертацнямеп аталгаа гшституттыд к1тапхаиасыида танысуга болады.

Автореферат 1996 жылы *10 " ______таратылды.

Мама пдандырылгаи кецестхц . гылыыл хатшысы, педагогика гылыыдарыныц кандидаты, УТу}#/

доцент />' Исмагулова Б.Х.

ДИССЕРТАЦИЯНЫЦ ЖАЛПЫ СИПАТЫ

Зерттаул&цырыбыныц кокейкестийУІ

Егемендік алган еліміздіц кргамдык, омірінде болып жаткдн сан-салалы ©згерістер, жацарулар, атап айтк.анда "Республикада кдзак, тілін онып уйренуді жацсарту туралы” нпулысы (1937), кааак, тілініц мемлекеттік мартебе алуы (1989), Кдзацстан Республикасы набылдаган Ата зацында мемлекеттік мартебесініц завдаетырылуы (1903) кдзак, тілінін, к,аркындап дануына жал ашты.

Бугінгі тавда Казахстан Республикасында мемлекеттік тіл - кдзаі^ тілін окып, уйрену міндеті взініц квптегеи шешімдерін кутуде. Салардыц бірі - оку орыс тілінде журетін мектептердегі к,азак, тілін оцытудыц жуйелі вдістемесін жасау.

К,азак, тілін оіултудьщ жуйелі вдістемесін жасаудагы басты міндет -уздіксіз торбиелеу, білім беру мазмуныныд тужырьшдамаларын жасап, соныд негізінде оку-тврбие урдісін тубегейлі ясацарту.

Осыгая орай, улт мектебіидегі кдзак, тілін оцыту едістемесінін мак,саты мен мазмунын, окушьхларга берілетів біжім келемінанык,тау да ец негізгі мвселе екені даусыз.

Алайда, оку орыс тілінде журетів мектептерде назаі^ тілін опыту едістемесі назардан мулдем тыс калды деп айта алмаймыз.

Бул маселемен алгашк,ы шугылдакган галымдар: К.Кемецгеров, Т.Шонанулы, С.Жненбаев, Ш.Х.Сарыбаев, Р.Бегалиеа, А.Айдербеков, І.Кецесбаев болды.

Олардын, игілікті істерін ЬІ.Маманов, Х.Кржахметова, Р.0міров,

Б.К,улмаг(імбетовв, Ж.Дцамбаева, Ш.Вектуровтар жалгастырды.

Соцгы жылдары бірсьіпьіра галымдар ер такырыптаргя байланысты кандидаттык, диссертациялар к,оргяды.1

К,аоак мектептерінен баска улттик мектептерде ок,итын жастарга Казан тілін окып уйренуде септік жалгауларын дурыс колдана білудіц ролі зор. вйткені тіліміздегі свздер взара байланыски туг.кенде гана евйлем куралып, катыняс куралы міндетін аткара алады. Демек, сез бен сезді байланыстыруда ерекше кызмет аткаратын казак тіліндегі септік жалгауларын оку орыс тілінде журетін мектептерде дурыс ок,ытудыц мацызы зор. Алайда, осындай кажеттілігі мол мвселе казак тілінде арнайы гылымн тургыда зерттелгеи емес. Ол тек бірен-саран макалаларда, едістемелік нускауларда жол-женекей гана свз болды.

Сонымен орыс мектебінде септік жалгауларын окыту вдістемесініц жеткілікті зерттелмеуі бул проблеманыц кажеттілігін, кокейтестілігін білдіреді.

Зерттеу обт>ектісі. Оку орыс тілінде журетін мектептерде казак тіліндегі септіктерді мецгергу. ,

Зерттеу нысанасы. Орыс мектебінде окитын балаларды квакша свйлей білуге, вз ойын айта білуге уйрету жене оны калыптастыру жолдары. .

1. Жадсыльщова К. Научные освовы отбора я комплексной организации языкового материала по казахскому языку. Автореф. кавд. днсс. Алматы, 1992.

Сулейменова Ж.Н. Оку орыс тілінде журетін мектептерде казак, тілінен етістікті оцыту (7 класс бойывша). Канд. дисс-ныц авторефераты. Алматы\ 1993. .

Зерттеу жумысыныц мандаты. К,азак, тіліндегі. септік категория-ларып орыс мектептерініц 6-кластарында окытуды психологиялык,, педагогикалык, жагынан негіздеу, септік жалгауларын орыс кластарында ок,ытудыц гылыми прннциптерін анык,тау, тиімді едіс-тосілдерін муга-лімдер тажірибесіне усыиу.

Осы ма^саттарды іске асырумен байланысты мынадай міндеттер цойылды:

- септік жалгауларын оцытуды гылыми педагогика-психологиялык, жене едістемелік, лингвистикалык, жагыкан негіздеу;

- септік жалгауларын ок,ытуга байланысты ок,у материалдарын едістемелік жуйеде беру;

- багдарламалар мен о^улыктарда септік категориясынан берілетін білім келеміи анык,тау, усыныстар жасау, тузетулер енгізу;

- септік жалгауларын оїдотудьіц гылыми принциптері мен єні тілдегі септік жалгауларын окытудйгы тиімді вдіс твсілдерін анык,тау;

- септік жалгауларын оцыту барысында сабак, кврнекіліктері, техникалыц куралдарды пайдаланудьщ тиімді жолдарын керсету; _

- септік жалгауларын саналы мецгертуде ок,ушыньщ вэ бетімеи істейтін жумыстарын анык,тап, жаттыгулар жуйесін у сыну.

Алга к,ойылган мацсаттвр мен міндеттердщ неіізінде мынадай гылыми болжам жасауга болады: ана тілін таяныш ету принципів, коммуника-тивтік принцйпті, жаттыгулардьщ басым болу принцишн, сондай-ак, свздерді жеке нльш к,врамай, свйлем турінде ок,ытып-уйрету вдісін Засшылыкца алу арк,ылы орыс мектебінде окитын ок,ушыларды свйлеу гілін калыптастыруга болады, вйткені кай улт болмасын взініц ана тілінде зйланып, соньщ иегізінде взге тілді игереді, сондай-ак жогарЬщагы вталган

ж,ыту принциптері мен окыту вдістері взге тілді уйретуге жетелейтін

утымды куралдяр болып табылады.

Зерттеу жуыысынын методологиялык негізіне диалектика-ныц_дам/ зандылыктары, ягни дуниедегі барлык, зяттар мен кубылыстар езара байланыств, кдрым-катынаста, уздіксіз дамуда деп білетін іуігида жатады. Сонымен бірге казак, тілін орыс мектебінде окыту едістемесінін, методологиялык негізіне педагогика гылымы, оныц ішінде окыту женіндегі едістер жайлы теориянын, жиынтыгы болып табылатын дидактика жене осы ілімді жасаган ер! дамытуга улес коск&н ейгілі едіскер-гальїмдардьіц озык, ойлары, лингвистикалык. психологиялык,, едістемелік ілімдердіц жылдар бойы кялыптаскан жетістіктері жатады.

Зерттеу едістері. Жогарыдагы максат пен міндеттерді шешу ушін темендегідей вдістер к°лданылды:

- теориялык, вдіс (зерттеу такырыбымыздын; психологиялык. лингвистикалык, едістемелік негіздерін аныктау максатында оку багдарла-ыалары мен окулыктарга, едістемелік ецбектерге талдау жасау);

- педагогикалык бакылау вдісі (оку тврбие ісін кадагалау, орыс мектептеріндв сабак беретін мугалімдердіц іс твжірибелерін эерттеп, жинактау);

- тежірибе-акспернменттік вдіс (дайындау жене уйрету, експерименті), педагогикалык аныктау, окыту, корытынды твжірибелерін вткізу.

. Зерттеу жумысыныц жацалыгы.

1. К^азак тілін оцыту вдістемесі бойынша бірінші рет улт мектебінде кдэак тілініц септік жалгауларын окыту гылыми жагынан жан-жакты Карастырылып, оныц едістеме жуйесі жасалынып, ол гылыми жагынан негізделді.

2. Екі тілдегі септік жалгауларын окдтудагы уксастьщтар мен

айырмашылыц'гар, байланыстар аныцталып, онымен жумыс істеудіц едіс-тасілдері белгілі бір жуйелілікпен керсетілді.

3. Орыс мектептеріндегі к,нзш<; тілі пані бойьшша септік жалгаула-рынан берілетін білім ¡шлемі мен мазмунц шшкталды.

4. Оку орыс тілінде журетін мектептердв сецтік жалгауларып 6-класта окытудыц одістемелік жуйесі жасалынды.

Жетекші идея: саздерді жеке алып септетіп, жаттату жолшден емес, тольщ свйлем турінде алып окыту орыс мектебінде оцып жургєн балаларды к,азак тілінен свйлеу тілі» цалыптастыруга квмектеседі.

Зерттеу жумысывыц прнктикалык, кундылыгы.

1. Зерттеу жумыеы улттьгк, мектептерде екіиші тілді окыту вдіс-темесін жасауга комектеседі, оыьщ гыльш ретінде дамуына жол ашады.

2. Орыс мектептерінде казак тіліндегі септік категориясын окытумен байланысты зерттеу жумысымызда усынылган, эксперимент аркылы далелдещ'ен жаттыгулар жуйесі, дидактикалык материалдарды мугаліи-дер оз тежірмбелерінде одістемелік кУР'^1 ретінде пайдалануына бо лады.

3. Цвзак тіліндегі септік жалгауляры мен орыс тілініц септік кате-гориясыньщ уксастык,, айырмашылыктарын саналы мецгерудегі тиімді одіс-тасілдер жуйесі аркылы окушыпыц танымдык» двыытушылык КЬізметі артады.

Зерттеу нетнжелерінщ сенімділігі квгиданыц вдістемелік негізді-лігімен, зерттеу вдісініц орыпды крлданылуьшеи, окдлту твжірибесівід (зкспериментініц) пакты нвтии;елеріілеп, окыту вдіс тасілдерініц тиімді Колданылуыньи, тиісті гылыми талаптармен, аиыкталган моселелерді философиялык» исихологиялык» педагогикалыц тургыдан делелдеумец Камтамасыз етіледі.

Зерттеу жумысы жургізілген орындар: ЛГедаготкалыц твжірибе

Алматы к,аласындш'ы N 3 мектепте^В.И.Лепин атындагы N 16 мектепте, сондай-ак, Кдлзылорда облысы Жацак,орган ауданындагы N 169 орыс орта мектебініц 6-кластарында жургізілді.

' Зерттеу жумысьшыц нетижелері, Республикалык, педагогикалык, басылымдарда, конференция тезистерінде, гылътп жинак,тарда жярык, корген макдлаларда керініс тапты.

К,оргауга мынадай к,агидалар енгізіліп отыр:

1. К^зак, мектебімен салыстырганда орыс мектебінде ок,ытылатын кдзак; тілініц окдлту вдістері мен тесілдері жагынан озгеше болып келетіндігі.

2. Адамдардьщ бір-бірімен к^рым-катынас жасау цьізметін кдмтама-сыз егетін коммуникагивтік принциптіц жетекшілік роль аткара-тындышн ескеру.

3. Оку процесінде окушылардыц психикалык, дара єрекшеліктеріне баса назар аудару.

4. Орыс мектептерінін 6-класына врналган кдзак, тілі ок^лыгы мен ону багдарламаларыньщ мазыунын тал ап на сай жанарту жене оны тиімді пайдалану.

Диссертацияныц курылымы. Зерттеу жумыеы кіріспеден, екі тараудан, к,орытыкдыдак жене пайдалаяылган вдебиеттер тізімінен ту рады.

Диссертацияныц кдекаша мазмуны.

Диссертацияныц кіріспесінде зерттеу такырыбыныц к,ажеттілігі, кокейкестілігі, мансаты мен міндеті, гылыми жацалыгы, кундылыгы, зерттеу вдістері сипатталады.

Бірінші тарау “К^зак тіліадегісептіктерді орыс мектебінде онытудыц гылыми - методикалык, негізі” деп аталады. Бірінші тарау бес тармак,тан

тирады. Бірінші тармак,та' (“Орыс тілді мектепте назад тілін опыту адістемесініц тарихына иыск.аша шолу”) К,азанстан Республикасы мектептерінде о!(,ылатын казан тілі пенініц даму, онытылу тарихына, олыц торт кезеціне шолу жасалынады.1

К,азан тілін оныту едістемесін зерттеудіц, ол туралы гылыми ой-пікірлердід айтыла бастаганына талай уаиыттар втті, бастауы теревде жатыр.

Крзанстанда орнаган Кедес вкіметініц алгашны жылдарынан бастал-ак, тіл туралы зандар мен наулы, нарарлар дуниеге келе бастады. Со-лардьщ бірі 1920 жылы кдбыдданган “К,азак, ЛССР-і енбекшілері правосыньщ декларациясы". Онда к,азан еліндегі барлын тілдердіц тещ нунынтылыгы айтылган еді.

Озге улт окілдеріне к,пзак, тілін опыту маселесі занды турде бірінші рет 1926 жылы К,язакч АССР-ініц Орталын Атк,ару Комитеті ітрезиди-умыньщ "Аппаратты турантандыру женіндегі к,аулысында" к,аралды.2

Осы аталган няулы орыс тілді мектептерде назак, тілініц пен ретіяде журуіне, нааак, тілініц багдарламалары мен онулык,тарыныц жпрын керуіне себепші болды.

1926 жылы мектепте окитын езгв улт балалары (жавропалыктар)

1, Образования Казахской ССР. Сборияк документов и материалов.

А., 1957, с.269-272. ' .

Оцу орыс тілінде журегіп мектептердєгі цазак: тілі концепциясы. А., 1990, 3-9-6.

2. Хасанов Б. Щостілділік - заманымыядыц вскелен влеуметтік цажеттілігі. ("Дазщст&н меятебі”, N 7, 1988. 6-6).

J -10-

утін паиак тілінін багдарламасы, 1929 жылы К.Кеменгеровтыд авторлыгымен жавропалыктар ушін к,язак, тіпінщ ок,у к,УР«лы жарык керді.

1931-1933 жылдары Т.Шонанулык ¿.щ “Орыс ушін казакдіа еліппесі" мен “К,я;іаі< тілініц оку к,урялы” журтшылык назарына усынылды.

1934 жыл казак, тілін уГ;ренуге озіндік леп берген ерекше жыл болды. Осы жылы VIII К,язак,стяндык, олкелік партия конференциясы езге улт екілдеріне казан тілін уйретуді жеделде-ry туралы шешім кабылдап, оны борльпс, партия уйьтдарына міндеттеді.

Бул - взге улт окілдерін к,азац тілінен ок,У куралдары мен окулыктар жазуга мямандярды жумылдыра тусті. влкелік партия конференцнясы жуктеген міндеттерден с'Лі бірнеше казак тілі окулыктары жарык корді.

1938 жылы С.Жиенбаевтьщ “К,азак тілі” окулыгы, осы жылы

І.Кецесбаевтьщ 8-10-кластарга арналган “К,азак тілі”, 1940 жылы С.Жиенбаевтьщ 7-класка арналган “К/ізак, тілі” окулыктары жарык корді.

К,азакстан олкелік партия конференциясьшьщ казак тілін упрету туралы шсшімі казак, тілі окулыктарыньщ шыруына жедел кпркыя беріп Кана ко ¡ ira к жок, сол окулыктарды жедел де, тоте, одай утымды жолдармен уйрете білетія адіскер-мамандардьі душюге келтірді. Мвселен, бул орайда адіскер, педагог-галымдар Ш.Х.Сарыбаев, С.Жиенбаев, Р.Бегиплев, М.Л-апатухиндерді лтаугв болиды.

Казак тілінін; орыс тілді мектептерде окытылу тарнхы, жогарыда айтканымыэдай, К,нзакстанди Казан тецкерісінен соц басталса, ал окык окигу вдістемелі 1930 жылдардан басталады. Демек, орыс тілді мектептердегі і;азак тілін окыту вдістемесін зерттеу кенже калган меселелердіц бірінеи саиалады.

Осы проблемага байланысты алгашкы ецбсктердіц бірі -

С.Жиенбаевтыц. “Орыс мектебінде казак тілін окыту методикасы” деген макаласы. Ояда ол окушыны ец алдымен ауы.чшп сойлеугс уйрету тиімді, орыс мектептерінде казак тілін ок,ытудя шет тілін окьхтудьщ озык улгілерін пайдаланып окыту, окушылярдьщ сейлеу тілін дамытуда септік жалгаулы создермен байланыска тусетін етістіктерді окьіп-уйретудіц улкен мені бар екеніне токталады.1 Бул салада коп ецбек еткен едіскер - галым Ш.Х.Сарыбаев болды, Ол кісі орыс мектептерінде казак тілінік ез маиінде окьілмайтьгндьігьш, бул туралы басшылыц ететія оку куралдарыныц жоктыгына 1>щжыла келіп был ай деген еді:

“Методика дайын рецепт емес, ол - дидактика мен тажірибеге негізделген оміршец жацярымпаз кур&л, ондай куралдыц тілін білмесец, оны ретіне карай творчестволыкпен угымды пайдалана білмесец, окьггу саласындагы жумысыц нетижелі бола алмайды”.*

Ш.Сарыбаев септік жалгауларын уйретуді козгалыс ерекеттєрімен, Козгалыстарды окушылар илдында керсетумен немесе козгалыстарды окушылардан талап етумен байланыстырып, уштастырудыц тиімділігін айтады. • _

М.Лапатухинніц 1940 жылы пшккан ецбегінде8 орыс мектебінде окылатын казак тілініц алдыиа коятын талаптар мен міндетгер жене грамматикялык материалдарды окытудьщ жолдарына токталып, бірсм-

1. Жлеябаев С. Халык, лгутлшг, 1939, N 7.

2. Сарыбаев Ш.Х. О методике преподавания казахского языка в русской школе. Дисс.капд.пед.наук. А, 1943, 1-белш.

3. Ляпатухия М. Очерки по методике казахского языка я русской

школе. А., 1940.

- -12-

сыпыра келелі пікірлер айтады.

Р.Бегалиев 1946 жылы жарык, керген “Орыс мектебінде нязак, тілін окыту” д^ген макаласында орыс тілді мектептерде казак тілін окытуды, онын окыту едістемесін жасауды, сап алы методикалык нускаулар жазу кажеттігін айтады.1 .

1960 жылдан басгап коптеген галымдар Ы.Мамаков, Ж.Адамбаева, ал 1987 жылдарда В.К,улмагамбетова, Н.Оралбаева, Ш.Вектуров, Р.Бміров, Х.К,ожахметова сиякты вдіскерлердщ оку орыс тілідде журетін мектептердегі казак тілі пенінін, жаксаруына игі ыкпалдары тигендік-терін атап айтуга тиіспіз.

1977 жылы Ы.Мамановтыц “Орыс мектептерінде казак тілін окыту” атты ецбегінде: "Зат асімнін, септік формаларымен септеп жаттау окушыларга неп киындык келтірмейді, ал септік жалгауларын сейлем ішінде дурыс колдаиу оларга онай тимейді. К,азак тілін орыс мектептерінде сойлем турінде окыту тиімді”, - дейді.2

Ж.Адамбаеваньщ “Орыс мектебініц 4-8-кластарында казак тілін окыту’*8 деген вдістемелік ецбегінде тіл дамыту, создік жумысын жургізу, текспен жумыс турлері сиякты проблемалар камтылган. Оларды окыту жвніндегі пікірлерді вз жумысымызда басшылыкда алдык-

Біріншг тараудыц екінші тармагында ("К,паак тілін улт мектебінде

1. Хеишк мугіїзімі. 1960, N 7.

2. Мнягавов Ы. Орыс мектебінде казак тілін окыту. А., 1977, 5-6.

3. Адгшбаева Ж. Орыс мектебінін 4-8-кластарында казак тілін окыту.

А., "ііІектеп", 1984, 47-486.

окдлтудыц психологиялык, непз!”) кдзак, тШн окытудьщ психологиялык, нег1з! карастырылады. К^зак; т1лш оцытуда психология Ьнмш басшы-лыкда алып отыру меселе« буггап тандагы ец кепже целый келе жатцан меселелердщ 61р1.

К,азак; тйчш к&зац мектебшде ок,ьгтудьщ психологиясына непзделген б'циц-жарым ецбек1 болмася, к,«зак; тшн улт мектебшде окытудыц психологаялык; неизш айкдандаган арнаулы ецбек осы кезге дейш болтан емес.

Елш1зде шет типн жене орыс плш взге т1л ретшде окытудыц гылыми нег'т жан-жакты к,араетырылып, ец басты деген лроблемалардыц шеипм! табылды. взге тшд1 отдытудыц психологиялык, непзш жасаган-дар - В.Л.Артемов, Е.С.Ильинская, А.А.Леонтьев, Б.Б.Беляев, К,.Орязбекова сынды психолог-галымдар едь Булардыц едбектер1нде взге илд1 уйренудщ психологаялык, зандылыктары, ерекшелжтер1, сабактыц тшмдипгш арттырудыц психологиялык аспектшер! кецшен баяадалган.3

1. Ллдямуратов О. Окушылардыл грамматинальщ угымдарды мецгеру психологиясы. А., 1983; Муканов М. Педагогикалык, психология очерктери А., 1962. Жарьщбаев К,. Психология. А,, 1982.

2. Артемов В.А, Психология обучения иностранным языкам. М., 1909. Ильинская Е. С. Психологический анализ урока иностранного языка. М., 1980. Леонтьев A.A. Некоторые проблемы обуче-

ния русскому языку как иностранному. М.. 1970. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. М., 1965. Оразбекова К. Психология усвоения русского языка в казахской школе. А., 1982.

. ' - Н -

Оку ерекеті кезінде тіл уйренушілер білім алады, белгілі іскерлік пен дагды калыптасады. Булпр жица білім алудьщ алгы шарты болып табылады. Ал тіл уйрену кезінде езбетінше жумыс жасау, ок,У. ауднру, жазу, білімін катеру сиякты арекетте р жузеге асады да, жица мотивтер пайда болады. Эр турлі кабілетті дамытуга ыкдал жасайтын кызыгу-шылык, туады, •

К,азіргі психология гылымында вдамныц оку мотивациясын саналы турде баскару аркылы оаге тілді окытудьщ тшмділігін арттыруга болады.

Баска тілді окытудьщ бірнеше принциптері бар:

а) окытудагы коммуникативтік;

в) ана тілініц ерекшеліктерін ескеру;

б) тілді мецгерудіц барлык дедгейіндегі жаттыгулардыц басымдык принциптері септік жалгауларын окьітуда басшылыкна алынды.

Бірінші тараудьщ ушінші тармагында (“¥лт мектебінде септік жалгауларын окытудыц ледагогикалык негізі'*) улттык мектептегі казак тілі сабактарында септік категориясын отдытумен байланысты жалпы дидактикалык принциптер іске асырылды. Атап айткднда, дамыта окыту, кврнекілік, саналылык жене белсенділік, жуйелілік пен бірізділік, окушыныц дара ерекшелігін ескеру, теория мен практика арасындагы байланыс, коммуникативтік, ана тілін таяныш ету, жаттыгулардыц басым болу принциптері т.б,

Дамыта окыту аркылы танымдык кабілетін арттыра отырып, он белсенділігін жетілдіру, езге улттын, едет-гурпына, двстуріне вдебиеті мен мвдениетіне суйіспеншілігін арттыру.

Корнекілік принципі бойынша септік жалгауларын турлі граммати-калык кесте, улгі, сурет, картинка, техникалык куралдвр турін пайда-лану аркылы менгерту.

Бірінші тараудыц тертінші тармагында (“К,азан тілі спбак,тарында септік жалгауларын окытудьщ одіс-тесілдері”), оду орыс тілінде журетін мектептерде казак, тілі пені бойьшша жургізілген байк,ау, анык,тау тежірнбелері кдзак, тіліндегі септік жалгауларын окдлтудын, тиімді одіс-тасілдерін айкьгадауга мумкіндік жасады.

Педагогика гылымдарциыд кандидаты К.Назаргалиева окыту едіс-терін екі топка бвліп кдрайды:

1. Оцыту вдістері: ауызша баяндау, информациялыц хабарлау, тусіндіріп ок,ыту, вцгімелеу, вцгімелесу, демонстрациялау, экскурсия, тексеру, жуйелеу, багалау.

2. Оку вдістері: т\гімелесу, окулыдлен жумыс, косымша материал-

меп жумые, тапсырманы орындау, бакылау, зерттеу, кдйталау, графи-калык, жумыс, жаттыгу, окдлгаи материалы« баяндау.1 '

Педагогика гылымдарыныц кандидаты Ж.Сулейменова: “К,ааак, тілін озге тіл ретінде ок,ып уйрену процесі ана тілін окдлту адістемесінен езгеше. Мундай типтегі мектепте казак, тілін окытудыц тупкі мандаты

- балалардыц тілін даммту, жалпы танымын кецейту” - дей келіп, окыту едіетерін былайша топтастырады:

1. Материалды муралімніц ауызша баяндау вдісі. * "

2. Ок,уіпьпшц вз бетімен жумыс істеуі, тілді игеру іскерлігі мен дагдысьш калыптастыру.

3. Матервалды бекіту.

1. Назаргалиева К. 7-класта казак тілів мецгерту жолдарыи жетіп-дірумоселелері. Кштд.дисс. Алматы. 1994, 1366.

4. Білім, іскерлік дагдыны тексеру едісі.1 Будан біз едіскер-галымдардьщ окыту едістерін вр тур лі квзк,араста карастыратындыпын байк,аймітз.

Оку орыс тілінде журетін мект';птерде казак тілі с.абак,тар%інда септіктерді окыту барысында твмевдегі вдістер к,олданылды: тусіндіру, суряк-жауап, иллюстрация-демонстрациялау, картина, суретпен жумыс, улестірме к^пгаздар, диафильмді пайдалану, тасна жазумек жумыс, текст бойынша сабак еткізу, тіл дямыту, білім, іскерлік, дагдыны тексеру, сейдем мен сезді толык,тыру, аударма, кайталау, жаттыгу, окулыкден жумыс т.б, вдіс-твсілдерді к,олдану арк,ылы септік жалгауларын саналы да берік окытуга болады.

Бірінші тараудыц бесінші тармагьшда (“Оку орыс тілінде журетін мектептід 6-клас.ында септік жалгауларына катысты грамматикалык материалдарды іріктеудід негізгі принциптері, колемі мен орналасу твртібі*’) септік жалгауларын колдану меи оган кптысты грамматикалык материалдарды таадаудыц, іріктеудід негізгі принциптері соз болды.

Дазак тіліндегі септік категориясына катысты грамматикалык материалдар коммуникативтік, ягни карым-катынвс жасау, сейлесе білу максатында іріктеліп алынды.

Септік ‘жалгауларына оку орыс тілінде журетін мектептердін, б-класьша арналган “Казак тілі” окулыгы мен багдарламасынан орын берілген. »агдарлама жуйесі мен окулык, материалын талдау жасау барысынд( мына жагдай анык байкалды: казак тіліндегі септік жалгау-

1. Сулейыекова Ж.Н. Оку орыс тілінде журетін мектеятерде казак тілівея єтіетікті оцыту. Каяд.дисс. Алматы, 1993, 40-6.

лярыиа катысты грамматикалык, мптериалдар окулыцта толык, берілме-ген. Мысалы, септік жалгауларыныц есімдіктерге жалгапу ерекшелігі (мысалы: мен - маган, мен - меніц), септік жалгауларыныц жасырын к,олдану себептері, септік жалгауларыныц свз тірісесіне к,атысы, мецгеру мен байланысы, атк^ратын синтакеистік кьізметі т.б.

Б у л мвселелер аздьі-квпті болса да текст талдау барысында іске асырылып, келешекте ок,улык,тан орын алуы к.ажет деп санаймьгз.

К,лрым-катынас жасау кажеттігін втейтін практнкалык-коммуни-кативтік багыттагы тілдік материалдарды сурыптап іріктєудіи мацызы зор.

К,азак, тілін езге тіл ретінде окдлтумен орай грамматикалык мк-териалдарды іріктеу ici алгаш рет К.Жак,сылыковпньщ “К,азак, тілініц тілдік материалы« сурыптпу жене комплексті турде берудіц шяьши негіздері" деген кандидаттык; диссертациясында (1992) гыдьши тургыда шешімін тапты.

Буя ецбегінде галым функционпдцы-диффереяцисмалды, апа тілініц ерекшелігіи ескеру, к,осымшалардыц омонимдік касиеттерін негізге влу принциптері арк,ылы грнмматикйльп; материалдарды іріктеудіц жолдя-рьш далелдеп берді.

Біа яз зерттеу жумысымызда осы принцнитерді негізге ала отырып, мына щшнциптер арк,ылы грамматикалык, мятернлдарды іріктеуге болатындыгын тажірибеден байкдп кердік. Мысалы;

1. кдзак, тілінін озге тіл ретінде окытылуыи ескеру;

2. «на тілін тірек ету;

3. жас ерекшелікті еске алу.

Екі тілде де грамматикалык материалдарды тандау принципінін бір-дей еместігін практика янык байкатты. К^зик, тілінде грамматикалык,

материалдар жан-жадты терец берілегін болса, орыс тілінде сейлеуге пі кір алысуга негіз болатын, соган жол ашатын, кджетті гана материал-дар тандалады. • '

6-класта оіу>ітьілатьш кдзак, тілініц септік жалгауларынан берілегін білім мазмуны мен келемі анык,талып, ер септік туралы толык, малімет-тер беріліп, сшардыц атк,аратын к^зметтері жан-жак,ты карастырылды.

Соньшен, 6-класс кеяеміиде к,азак, тіліндегі сентіктер бойынша берілегін білім колемі, мазмуны, орналасу твртібі томендегідей болганды орынды деп білеміз:

1. Септіктер туралы жалпы тусінік.

2. Атау септігі, оныц жалгаулары болмайтындыгы.

3. Ілік септігі (- ньщ, - ніц, - дыц,- діц, - тын - тіц).

а) тубір сезге дыбыс, буьхн ундестігі бойынша жалганады;

е) теуелдік жалгаулы свзбен тіркеседі;

б) меншіктік магынакы білдіреді;

в) ілік септігі жалгауыкыц жасырын келетіндігі;

г) орыс тіліндегі родительный падеж меншіктікті білдіргенде гана сейкес келетіндігі.

4. Барыс септігі (- ги, - ге, - к,а, - ке, - на, - не, - а, - е).

а) тубір сазге дыбыс, буьш ундестігі бойынша жалганады;

в) кимыл, іс-врекеттіц багытьш білдіреді;

б) орыс тіліндегі барыс еептігімен сейкес жене сейкес келмеуі;

в) туйык, етістікпен тіркесу аркылы максаттык, магынаны білдіруі.

б. Табые септік (- ны, - ні, - ды, - ді, - ты, - ті).

а) тубір созге дыбыс, буьш ундестігі бойынша жалганады.

а) сабанты етістіктермен уіркесіп келуі;

б) ясалпы еслмдерге т1ркескенде б1рде ашык;, б1рде жпсырын к,олд платы ндыгы;

в) табыс септЫ орыс тииндеп винительный падежбен свйкес келетшдт.

6. Жатые септт (- да, - де, - та, - те, - нда, - нде).

а) туб!р сазге дыбыс, буын ундестйп бойынша жалганады; в) мекен, орынды бидаретшдт;

б) жатые септМ на, в нредлогтарьшеи келген предложный, иадеждщ магынасымен свйкес келетшдМ, епкг; мезгицЦк, мекендш магынаны бивдруь

7. Шыгыс септш (- паи, - йен, - дан, - ден, - та”. - три).

а) туйр созге дыбыс, буын ундестт бойынша жалгаяаДы;

. в) козгалыс мвнд! ететжтермен иркесш келу!; _ ■

б) к;иммл, ¡.с-орекеттгц басталган оряын бидаретшдМ;

в) заттыц неден жасалгандыгын бидаретнвдМ;

г) шыгыс септт орыс тШнщ б1рнеше падеждер^мен свйкес келетшд!п.

8. Квмектес септж (- мен, - пен, - бен).

а) ceптiк жалгауларыныц сингармонизм зяцына бягынбай, днбыс ундеетш зацына багынатыидыгы;

' в) куралдыщ, б1рлост1к, 1димыл, ¡с-орекетп бшд!ру1; .

б) квмектес септнстщ орыс типндеп творительный падежбен сайкее те, свйкес келмеуь

Диссертацияныд екший тарауы “Оку орыс тшнде журетш мектептв септпс жалгауларын окдлту еднзтемесГ' деп аталады.

Екшип тарау уш тармяктан турады.

Б1ршгш тарманта (“Оку орыс тшшде журетш мектепкв ярналган

кдзак, тілі багдарламасында жене онулыгыида в-класс септік жалгауын окытуга байлаиысты оцу материалдарыиьщ берілуі”) цазак, тілініц базистік оку жоспарында берілуі, багдарлвма мен оі;ульік,тарда септік жалгауларывыц берілу жайыва талдау жасалынады.

Талдау жаеау барысында мына меселелерді анык,тауга мумкіндіктер болды:

1. 1992-1994 жылгы І-ХІ кластардыц к^зак, тілі багдарламасЬінда септік жалгаулары шлбір взгеріссіз берілгея.

2. Ілік септік жалгауьшен тікелей байланысы бар, твжірибеде онсыз колдаыбайтын, тірквс курауга болмайтын теуелдік жалгауы ілік септігімен ідарайлас кдралудьщ орньша 5-класта етілетін болып берілген.

3. Септік жалгауларына цатысты материалдар танырыпшаларга болііііп, сагат саздары кврсетілмеген.

4. К^зак тіліндегі септік жалгауларыныц орыс тіліндегі септік жалгауларымен байланысы, ерекшелігі, айырмашылыгы, уцсастык, жак,тары ескерілмеген.1

Диссертацняда оку орыс тілінде журетін мектептердегі 5-клаос “К^ізак, тілі” окулыкдарына талдау жасалады.

Вул окулкщтарды жазран авторлар: Т.Шсшанульї, С.Жиенбаев, Ы.Мнманов, М.Нургалиева, Б.К,улмагамбетовалар болды.

¥лттыц мектептіц 5-6-кластарына арналган “К,азак, тілі” ок,улык,-тарыныд мазмуньша талдау жасай келгенде, бурьнн'ы ок,улык,тарга

і. Адамбаева Ж. Ощг орыс тілінде журетін мектептердщ І-ХІ кластарииа арналган к,нзак тілі багдарламасы. А., "Рауан ", 1992.

Караганда, соцгы кезде колданылып журген окульщтарды1 едістемелік жуйесі жагынан, жаттыгулпрды беруі, тіл дамытуга байлаиысты мате-риалдарды іріктеуі біршама жяксаргандыгын байкауга болады.

Сонымен катар, окулыктнрда бірсьіпьіра кемшіліктер бар, оларды твмендегідей топтауга болады:

- багдарламада берілген грамматикалык материалдпр мен окулыкта-гы материалдар арасындагы свйкестік сяк,тштмайды;

- багдарламада септік жалгаулврынын сурак,тпры, турлері керееті-леді, ал ол окулыкта баскаша берілген;

- септік жалгаулы саз тіркестерініч беретін граммятикалык магына-лары толыц берілмейді;

- окулыкта грамматикалыц кесте, схема, свйлесу модельдері ескеріл-мейді;

- окулыкта берілген жаттыгу, тапсырмалар окушынын ой белсен-ділігін, таиымдык кабілеттерін арттыру, іскерлік пен дагдыларын жетілдіру, вз беттерімен шыгармашылык декгейлерін квтеретін дврежеде берілмегендігі байкдпды.

Диссертацияда 6-класс боймнша негізгі колданыльш журген окулык-тардагы септік жалгауларынан берілетін білім мазмуаыныц кестесі берілді.

Екінші тараудыд екінші тармагында (“б-класта окылатын септік жалгаулары бойынша окушылардьщ білім, білік, дагды декгейлерін аныктау”) аныктау тожірибееінщ корытындыляры е»>з болады. Мунда

1. Нургалиева М., Цулмагамбетот Б. 6-кляскя арнялгян "К/ізяк, тілі “ окулыгы. А., "Рауая", 1995.

септік жалгауларын оцитумен байланысты істелінетін жумыс тур л ері, ал бойынша аньщталган білім, білік дагдыларыныц децгейлерін анык,-тауга мумкіндіктер болды. '

Ок;у орыс тілінде журетін мектептердіц 6-класта сабан беретін мугалімдеріне анкета сурактары дайындалып, таратылды. Жауаптарга цорытынды жасалып, жинак,талды. Онын, нетижесі мына жайларды ацгартты:

- мугалімдер тежірнбелерінде сурак,-жауап вдісіне негізделген диалогтарды, корнекіліктерді аз пайдаланады;

- коммуникативті-ситуативтік принцип басшылыкда алынбайды;

- к,нзац тіліндегі материалдар орыс тіліндегі грамматикалык матери-алдармен с.илыстырмалы турде байланыстырылмайды, ерекшелігі ескерілмейді;

■ текстер ок,улык, колемінде гана к,олданылады;

- ок,У белсенділігін арттырып, стимулын кетеруге турткі болатын дидактикалык, ойын злементтері к,°лданылмайды;

- ситуациялын жаттыгулар ойдагыдай жургізілмейді;

• бірін-бірі тольщтырып отыратын, озара байланысы бар вдіе-тесілдер тексцен жумыс істеу барысында бірлікте к,арастырылмайды.

Міне, опыту процесіндегі осы тврізді кемшіліктер сабак,тьщ сапасын твмендетіп кдна коймайды, сонымен бірге ок,ушылардьщ белсенділігін твмендвтіп, олардыц оку материалдарын енжар набылдауына, ынтасын твмендетіп, сабаккд деген нызыгушылыгын басендетуге вкеліп согады.

Аныцтау твжірнбесініц екінші кезеціиде онушылардыц септікке натысты грамматикалык, материалдарды к,аншалыкты мецгеретіндігін, осы орайда окушылардьщ кдндай цателер жіберетіндіктері - .єн кемші-діктері анынталды.

Акыцтау тежірибесінде мына моселелерді аныктауга мумкіндіктер болды:

- окушылярдын жалпы септік туралы угымы, оны кунделікті сойлеу тілінде калдана білуі апъщталды;

- септік жалгауларын мецгерудегі кпыншыльщтар яныктплып, ол туралы жумыс турлерінщ жуйесі жасалынды;

- ер окушыныц жіберетін кятесі аныкталып, жеке окушымен істелі-нетін жумыстяр белгіленді;

- фо!!етикалык> грамматикалык, стильдік цателєр аныкталып, оны жою жоніндегі жумыс турлерін белгілеуге мумкіндіктер болды. •

Екінші тараудыд ушінші тармягында (“Септіктерді менгертуге байланысты жургіснлген окыту тожірибесі (зкспернмснті”) септік жалгауларын окдлту тежірнбссі соз болады.

Окыту тожірнбесікде аныктау тежірнбелерінщ негізікде такырып-тык, кунделікті сябак жоспярьх, окытудыц тиімді едіс-тосілдері, амал-дары мен жолдары іріктеліп дайындалды. Біз усынып отырган »діс-темелік жуйеніц дурыстыгы далелденді. '

Сокымен, 6-класта септік жнлгауларьпшц темендегідей жуйеде менгертуге болатындыгын аныктидык:

- ілік септік тауелдік жалгаусыз колданылмайды, сондыктан ідік септігія вткенде твуелдік жалгауьшен байланысты турде окыту к«рек;

- і’іік еептігі колдаяылу ынгайына карай бірде жалгаулы, бірде жал-гаусыз турде колданылады. Менгаіктік магына пакты болса, ілік еептігі жалгаулы турде, нацты болмай, жалпы болса, жалгаусыз турде колда-нылады. Вул окулыктан орын алуы кажет;

- барыс еептігі сойлемде толыцтауыш жэие пысыктауыш кдлз.метін аткарады (Вкесіне (толыктауыш) барды. Уаіне (пысыктауыш) барды.);

- табыс септт ер уакдлтта сабак,ты епстшпен йркесед! (Штап окыдь • мал сойди т.6.);

- табыс септт ар уакытта толыктауыш болады; '

- жатые сегтгс писыктауыш кейде толыцтауыш юызметш аткарады (Жерде (пыеык;тауыш) жатыр. Менде (толыктауыш) жок,.):

- жатые сепии, непзшен, калып еткиктермен т!ркесед1 (Орындыкд’а отыр. Твсекте жатыр. Кошеде жур);

- шыгыс септт салт етЬтйстермен, оньщ хшшде козгалыс менд! етктпетермен пркеседЬ вйткен! козгалыс мощи ейетштер тек багытты гана биадрмейд!, цозгалыстьщ басталган орнын да бшд!ред1 (Орманнан келдь Кдяадан келдь);

- шыгыс септт сойлемде толыктауыш жене пысыктауыш кызметш аткарады;

- комектес септж инструментальный падеж деп аударылган.

Бул мазмунга сейкес келе бермейд!. Себеб1, комектес септж тек куралдык магынаны бйццрмейд1, ол б1рлестш жене кдмыл-врекеттщ кке асу тесЬпи де бщгйредг,

- квмегстес септш сэйлемде толыктауыш, кейде пысыктауыш кыз-

метш аткарады (Атпен (толыктауыш) келдЬ Сабырлылыкпен (пыеык-тауыш) сайледь), -

1995-1996 оку жылдарында Алматы каласындагы N 3 жене N 16 орта мектептердщ 6-а класы (бакдцлау класы), 6-6 класы (твж1рибе класы), Кддзылорда облысынын Жацацорган ауданындагы N 169 мектептщ 6-а (ба^ылау класы), 6-6 (таж!рибе) кластарында журпзихген эксперимент нотнжеле|й осындай азгерктерд! ацгартты. Булар жана окулыктар жазу барысыпда ескеретш жайттар деп санаймыз.

К,орыта келгенде, септпс жачгауларды окыту гылыми педагогика-

психологиялык, едістемелік жагынан негізделд:

К,азіргі ок,у орыс тілінде журетін окулыктар м> л багдарламалар жуйе-«;іне талдау жасалынып, едістемелік жуйесін жаца білім мазмуны стандярттар талабына сяй, осы пвнніц тужырымдамалары негізінде тузетулер енгізу к,яжеттілігі айтылып, усыныстар жасалынды.

Оку орыс тіл і ¡где журетін мектептердегі 6-класс бойьгаша кязаі< тілі еябяк,тврындя септік категорияларын тнімді окьгтудьщ вдіс-твсілдері мен принциптері аныкталды. .

6-кластя септік жалгауларынан берілетін білім мазмуны мен квлемія пныктауга мумкіндіктер болды. '

Септік жалгаулвры едістеме тарихында, окулыцтардп ер кырынан свз болгянымен, сих жонівде гылыми зертгеу жумыстарыныд жок, екендігі анык,талды.

Оку орыс тілінде журетін мектептердіц 6-класында септік жалгау-ларын гылыми тургыдан жан-жак,ты зертгеуде едіскер-гальїмдярдьщ, пснхологтардыд, педагогтардыц вр кезде айтылган пікірлері, нуск,ау-гсарын басшылыкда влып, септік жалгауларын казіргі мектепте окдлту-№іц вдістемесін жасауга мумкіндіктер болды.

Зерттеу такырыбы бойынша мыяа жумыстар жарык, корді:

1. К,азіргі казак, тілі. (Орыс бвлімдеріне арналган жаттыгулар).

£влемі 1,5 б.т. А., 1993ж. .

2. К вопросу об изучении склонения существительных казахского ізьжа в русской аудитории. - В сборнике: "Аспиранттар мен ізденушілер іакдлаларьшьщ жинагы” - I шыгарым. А., 1994, 74-81 с.

3. Орыс мектебінде казак тілін окыгу едістері. /Аспиранттар мен зденушілер макалаларыньщ жинагы, 1 шыгарым, А.,1994, 111-1196/.

4, Обучение казахскому языку в русской школе. Учебное издиние. А., 1096, 67 с.

5. Орыс мектебініц 5-6-класс “К,азак, тілі” ок.улыгына кемекші кл'ряя. Реепублшсалык, баспа кибинеті, А., 1996., келемі 4,5 б.ті

СЛТБККОВА Айгуль Амантасвня Кандидатская диссертация на тему: "Изучение падежных конструкций на уроках казахского языка в 6-классе юкол с русским языком обучения". Специальность 13.00.02. - "методика преподавания казахской! языка".

В связи с принятием Закона о языках, приобретает особую актуальное!!, запача обучения казахскому языку в школах с русским языком обучения, дальнейшее совершенствование владения казахским языком как государственным яшком Республики Казахстан в различных сферах общественно-политической, учебно-профессиональной, социально-бытовой.

Правильное употребление падежей в связной речи является одним из важнейших и актуальных вопросов преподавания казахского языка в школах с русским языком обучения.

Целью и задачей данной работы является решение проблем по следующим научно-методическим направлениям:

- научное обоснование необходимости совершенствования коммуникативной фамотности учащихся;

- разработка эффективной методики развития речи учащихся при изучении падежных конструкций казахского языка;

~ выявление на основе педагогических экспериментов правомерности гипотезы исследования и избранных методов при изучении падежных форм казахского языка, а также развитие речевых навыков учащихся.

Работа состоит из введения, двух глав, заключения и библиографии.

В перво# главе определяется степень изученности проблемы в методике преподавания казахского языка в казахской и русской школах, дается обзор филологической и психолого-педагогической литературы по исследованию падежных конструкций в казахском языке и анализ состояния современных учебных программ, учебников и учебно-методической литературы. Падежные

конструкции казахского языка рассматриваются с точки зрения их сходств и различий с грамматически эквивалентными конструкциями русского языка.

Во второй главе работы раскрывается ведущая роль коммуникативной направленности обучения в преподавании казахского языка в школах с русским языком обучения, обобщаются результаты формирующих экспериментов но выявлению эффективных приемов и методов обучения падежным формам, приводится система упражнений, используемая при обучении склонению и направленная на формирование у учащихся навыков сознательною упофебления надежных аффиксов казахского языка.

Заключение содержит основные выводы и практические рекомендации; усвоения падежных форм казахского языка следует добивайся путем создания речевых ситуаций, вызывающих у учащихся потребности общения па камчском языке с использованием диалогов, разнообразных дидактических упражнений, средств наглядности и др.; усвоение падежных конструкций казахскою языка у учащихся, слабо владеющих языком, должно осуществляться ускоренно н систематически не только на специальных занятиях по языку, но и и ходе всею учебно-воспитательного процесса в целом.

В заключении диссертации приводятся результаты научно-исследовательской работы, которые могут быть использованы в дальнейшем при разрабыке и составлении учебников, учебных программ, пособий.

SATYBEKOVA Aigul Amantaevna Tlie Candidate dissertation on the theme: "The teaching of the Kazakh

■ language in the 6th grade at the Russian secondary school".

Specialisation 13.00.02. - "methodology of teaching Kazakh language".

With the adoption of the Law of state language the problem of the teaching of the Kazakh language at the Russian secondaiy school and further improvement of it as a state language of the Republic of Kazakstan in different sheres of social and polytical, training and professional, social and domestic life - is a very actual problem that must be took into consideration. .

The rigiit use of case structures in the conversation is considered to be one of the most important and actual problems of the teaching the Kazakh language at the Russian schools.

Tlie aim of the present research is a solution of problems on the following scientific and metodological directions: •

- the scientific basis on the communication improvement of pupils;

- the elaboration of the effective methods of pupils speech development during the teaching the case structures of the Kazakh language;

- an exposure on the hypothesis rightfullness of research and selected methods on teaching of the case structures and skills inculcation of deliberate use of case affixes on the basis of the pedagogical experiments.

Dissertation research consists of an introduction, two parts, a conclusion and a bibliography.

Tlie study grounds of the problem on teaching the Kazakh language at the Russian schools is given at the first part of the research. The filological, psycological and pedagogical liturature on case structures of Kazakh language research, the analysis of modern study curriculain, manuals and study & methodical literature are also reviewed in this part. The Kazakh language’s case structures are considered from the compairing the

similarities and differences with grammatical structures of the Russian language. ' The leading role of the communications training in the teaching the Kazakh language at the Russian schools is reviewed; the'total results of formation experiments on effective methods of the teaching the case structures is revealed; the system of exercises, which is used in the teaching oi' the declension and is directed on the formation the pupils' skills oi the deliberate use of the Kazakh case affixes is stated at the second putt. The conclusion contains the main results and practical recommendations: the mastering of case structures must be gained by the creation of speed) situations, wich are stimulated the conversation on Kazakh with using the dialogs, ditfeient exercises, visual aids and others; teaching the case structures of the Kazakh language to pupils, who are not fluent in Kazakh must be realized rapidly and on special studies, t,tudy and training process at the general.

' At the end of the dissertation the results on scientific and reseaich »voik, that can be used in carrying out new modern manuals, curriculams and methods are given.