автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Социализация трудового обучения девочек 5-7 классов общеобразовательной школы
- Автор научной работы
- Лихолат, Елена Витальевна
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1997
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.02
Автореферат диссертации по теме "Социализация трудового обучения девочек 5-7 классов общеобразовательной школы"
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені. М.П.ДРАГОМАНОВА
На, правах ручопису
ЛЮСОЛАТ ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА
СОША.ЇЇІРАШЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДІВЧАТ 5-7 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
13.00.02 - теорія І методика трудового навчання
Автореферат дисертації яа здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
/
Київ - 1997
Дисертацією с рукопис ,
Робота виконана в Слов'янському’державному педагогічному інституті
Науковий керівник: діГсниР. член АПН України, доктор
педагогічних наук, процесор ТХОРКЕВСЬКИй ^итро Олександрович
Офіційні опоненти: віце-президент АПН України, доктор
педагогічних наук, процесор ІІАДЗІГСК Василь Миколайович
кандидат педагогічних наук, доцент ГНВДШКО Олена Павлівна
Провідна організація: Чернігівський державний педагогічний
інститут ін. Т.Г.Шевченка
« 1997 р. о ./Ш
Захист відбудеться
год.
ка засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.53.03 в Українському державно^ педагогічному університеті ім. М.П.Драгсманова ( 252С30, Київ - ЗО, вул. Пирогова, У)
З дисертацією иожна ознайомитись у бібліотеці Українського державного педагогічного університету іи. М.П.Драгоианова
Автореферат розіслано " 1997 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність-проблеми. Однією з характерних ознак сучасного суспільства є процес руйнування старих та становлення нових за характером та змістом соціальних зв"язків. Величезну роль у цьому процесі мав відіграти дівчина-підліток як майбутня жінка-ма-ти, вихователька, господарка, дружина, фахівець тощо.
Гармонійний та всебічний розвиток дівчини - майбутньої дорослої жінки - у демократичному суспільстві включає раціональне поєднання настанов на всі, без винятку, соціальні ролі жіноцтва. Це і сімейно-побутова, і соціально-професійна, і суспільно-політична роль. Щоб у перспективі мати соціально здорове суспільство, необхідно дати можливість дівчатам у майбутньому реалізувати їх жіночу духовно-гуманістичну сутність, зокрема у материнстві, розвитку сгм"г, вихованні дітей.
У цьому процесі трудове навчання є необхідним підготовчим етапом. Звернення дівчини до ґрунту сім"ї, створення у неї ціннісних орієнтацій на той чи інший вид трудової діяльності дорослої жінки має результат та значення лише у тому випадку, якщо в процесі трудового навчання має місце практика діяльного оволодіння ними, практика програвання їх у певних суспільно значимих ролях.
У зв"язку з цим питання про удосконалення змісту та завдань трудового навчання дівчат на підставах специфіки соціальних ролей, соціально значимих видів діяльності дорослої жінки сьогодні набуває особливого значення.
Різноманітні аспекти підготовки дітей до виконання соціально значимих ролей у сім"ї та суспільстві ставили предметом ви -чення велика кількість вчених-фахівців різного профілю. Мораль-
ний аспект знайшов свій відбиток у працях філософів /І.В.Бесту-жзв-лада, І.С.Кон, А.Г.Харчев та ін./ та педагогів/В.О.Сухом-линський, Л.Н.'Іимошенко, І.Ф.Харламов, Г.А.Чередниченко/. Фізіо-лого-педагогічні питання підготовки учнів до сумлінного виконання різноманітних функцій дорослих членів суспільства розроблялися ; працях медиків та фізіологів Jh.Г.Ананьев, Д.Н.Ісаєв, P.A. Зачепицький, B.C.Каган, Д.В.Колесов, З.І.Мягер, А.Г.Хріпкова та інші/. Психологічні особливості статевих відмінностей хлопчиків та дівчаток досліджені В.С.Агєсвим, Б.Г.Ананьєвим, Г.І.Вереничем, Т.В.Виноградовою, Т.М.Титаренко. Окремі питання змісту та методики шкільного навчання в плані підготовки учнів до гармонійного включення в доросле життя розкриті Т.М.Афанасьевою, О.П.Гнеденко, В.В.Краєвським, Г.6.Левченком, І.Я.Лернером, Б.М.Мадзігоном, М.М. Скаткіним, Д.М.Тарнопольським, Д.О.Тхоржевським, В.С.Шубінським та іншими. ■
Вивчення та аналіз практики трудової підготовки учениць загальноосвітньої школи, а також праць вчених дозволив нам встановити, що при великій увазі до розробки проблем трудового навчання та виховання школярів, питання визначення джерел його змісту з огляду на специфіку соціально значимих ролей-функцій сучасної жінки у суспільстві займає невелике місце в літературі. А в практичній роботі школи у цій справі існують вагомі недоліки. Зовсім не враховуються такі важливі функції жінки як мати, берегиня домашнього вогнища, господарка.
Нам не пощастило знайти наукові праці, в яких би з точки зору соціальних очікувань досліджувалось у цілісному вигляді питання визначення змісту трудового навчання дівчат 5-7 класів загальноосвітньої школи.
Саме тому проблемою нашого дослідження є розробка наукових
ь
основ соціалізації змісту трудового навчання дівчат.
Об'єктом дослідження є трудове навчання дівчат 5-7 класів загальноосвітньої - школи.
П]зе£мет дослідження - специфіка змісту та завдань трудового навчання дівчат-підлітків з точки зору підготовки їх до виконання різноманітних соціальних ролей.
¡.'.ста дослідження - відкоректувати зміст трудового навчання дівчат-підлітків з огляду на підготовку їх до виконання в майбутньому дорослих функцій жінки у суспільств:.
Як робочу гіпотезу було висунуто припущення, що пріоритетними факторами визначення завдань та формування змісту трудового навчання дівчат € їх психофізіологічні особливості та соціально-рольові функції жінки у суспільстві.
У відповідності з гіпотезою були визначені завдання дослідження:
- вивчити стан проблеми, спираючись на педагогічні, психологічні, фізіологічні, соціально-економічні, філософські літературні джерела, а також на практичний досвід шкіл;
- виявити визначальні фактори формулювання завдань та формування змісту трудового навчання дівчат-підлітків;
- визначити зміст, ефективні форми та методи трудового навчання дівчат 5-7 класів в аспекті підготовки їх до виконання праці в побуті згідно з соціально-рольовими функціями жінки .у суспільстві як господині.
1 Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про роль праці у формуванні всебічно розвиненої особистості; положення філософії, психології, педагогіки про ведучу роль діяльності у формуванні та розвитку особистості; сучасні психолого-педагогічні концепції трудової діяльності,,які стосу-
ються проблеми; наукові теорії про загальнотрудову підготовку учнів як складну динамічну систему, ефективність функціонування якої визначається єдністю її теоретичних і практичних компо-. нентів, програмно-цільовою спрямованістю й характером діяльності вчиталя та .учнів; результати наукових досліджень соціологів, де юграфів, біологів, фізіологів з проблеми виховання та підготовки до дорослого життя дівчини - підлітка.
ви
У процесі роботи над дисертацією з метою'рішення поставлених завдань використовувались такі методи: загальнонаукові /аналіз, синтез, дедукція/; емпіричні /аналіз результатів діяльності учнів, пряме та опосередковане спостереження за навчальним процесом, анкетування та опитування вчителів трудового навчання, батьків та учениць, констатуючий і формуючий експеримент/; графічні та математичні методи обробки одержаних результатів.
Для отримання об"сктивних даних при проведенні експерименту ми дотримувались таких умов: учні контрольних та експериментальних груп знаходились в однакових умовах навчання; перевірка знань та вмінь учениць здійснювалась за одними параметрами з використанням єдиних критеріїв. ■
Дослідження здійснювалось протягом 1993-1996 років. Ним було охоплене 679 учениць 5-7 класів загальноосвітніх шкіл №№ 10, ІЗ, 15, 17 м.Слов"янська Донецької області, 215 вчителів трудового навчання, 357 батьків дівчат-підлітків. і
Дослідження проводилось в три етапи.
На першому етапі /199З-1994 рр./ вивчалася та аналізувалася філософська, соціологічна, спеціальна, психологічна, педагогічна та медична література, навчальні програми, посібники з трудового навчання, історичні матеріали, вивчалися вихідні позиції дослідження. уточнювалися його об"єкт, предмет, робоча гіпотеза.
На другому етапі /1994-1995 рр./ поряд з теоретичним дос-
■ лідженням проблеми, аналізувалися думки вчителів шкіл, батьків та самих дівчат з.досліджуваної проблеми; розроблялась схеїма змісту Я експериментальна програма з трудового навчання дівчат-підлітків, макету нового розділу навчальної програми; експериментально досліджувався ступінь посильності кожної теми /окремо теоретичного матеріалу та практичних робіт/ для учениць 5, б та 7 класів; здійснювалась експертна оцінка часу на опанування нового розділу програми трудового навчання дівчат 5-7 класів; ви -з начавсгг ступінь зацікавленості діячат-підлітків кояною темою нового розділу навчальної програми.
На третьому етапі /1995-1996 рр./ проводився контрольний експеримент, метою якого була перевірка методичних підходів до викладання нового розділу програми в умовах відсутності навчального матеріалу в підручниках; корегувались результати формуючого експерименту; статистично оброблялися експериментальні дані; узагальнювалися теоретичні положення; формулювалися висновки; корегувались і впроваджувались у педагогічну практику основні положення дослідження. На основі здобутих результатів було розроблено навчальну програму з розділу "Побутова праця. Економіка та культура побуту" для 5-7 класів.
Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні необхідності урахування факторів макросередовища та соціально-статевих настанов суспільства стосовно жіноцтва при формуванні завдань та формуванні змісту трудового навчання дівчат-підлітків; розробці та обгрунтуванні складу і структури розділу "Побутова праця. Економіка та культура побуту” на рівні напчаль-ної програми з урахуванням національної специфіки та соціально-статевих особливостей жінки; у створенні методичної систем;-, пап-
в
чально-виховної роботи, яка ефективно формує культуру побутової праці учнів, забезпечує актиено-позиті-вне ставлення до даного діяльності дорослої жінки; в експериментальному доведенні можливості значного підвищення рівня готовності дівчат Ь-7 класів загальноосвітньої школи до обслуговуючої праці з розширенням їхньої
сфет) діяльності у відповідності до вимог реального сьогодення.
Теоретична значущість дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності розширення теоретичних уявлень про сучасні потреби суспільства та статеві відмінності жінки при формулюванні завдань та формуванні змісту трудового навчання дівчат Ь-7 класів загальноосвітньої школи; розкритті технологічних принципів та підходів до систематизації та структуризації навчального матеріалу програми з трудового навчання дівчат Ь-7 класів, розділ "Побутова праця. Економіка та культура побуту", з урахуванням детермінуючих психолого-педагогічних факторів, а гакож системного підходу до формування особистості.
розділу програми трудового навчання дівчат 5-7 класів загальноосвітньої школи, конкретних технологій їх навчання обслуговуючої
трудового навчання щодо змісту, організації і методики проведення занять з побутової праці в умовах відсутності навчального матеріалу в підручниках.
Впровадження і апробація результатів дослідження здійснювалися в середніх школах м.Слов'янська Донецької області. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного інституту /19931996 рр./, курсах підвищення кваліфікації вчителів трудового наачання /1994-1995 рр./, звітних науково-практичних конферен-
дослідження полягас в створенні нового
праці /зокрема, її нови* вид І*/; розробці рекомендацій вчителям
ціях педагогічного інституту м.Слов'янська /1994-1996 рр./, міжнародних науково-практичних конференціях /Вінниця, 1994; Рівне, 1995/. За результатами проведеного дослідження опубліковано одну колективну монографію /у співавторстві/, 2 статті, 2 тезів, блок навчальної програми з обслуговуючої праці, яку включено до програми Міністерства освіти України /1996 р./.
Вірогідність і обгрунтованість результатів дослідження забезпечується опорою на сучасну теорію навчання і розвитку, на всебічний аналіз фактичних матеріалів, одержаних за допомогою адекватних методів, які підтверджуються ефективністю практичної' роботи шкіл України; комплексним підходом до рішення досліджуваної проблеми, різноманітним поєднанням різних методів дослідження, репрезентативною вибіркою.
На захист виносяться такі положення: . .
1. Наукове обгрунтування необхідності удосконалення змісту та завдань трудового навчання дівчат 5-7 класів загальноосвітньої школи з урахуванням соціально значимих функцій дорослої жінки у суспільстві та статевих особливостей дівчини-підлітка.
2. Зміст розділу "Побутова праця. Економіка та культура побуту" програми трудового навчання дівчат 5-7 класів та його обгрунтування соціальними вимогами до майбутніх жінок.
3. Педагогічні умови підвищення ефективності процесу формування теоретичних знань з нового розділу навчальної програми в умовах відсутності навчального матеріалу в підручниках.
■ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків» списку використаної літератури, який включає 357 джерел, 10 додатків. Робота ілюстрована таблицями, графіками, схемами та рисунком.
II. ОСНОВНИЙ ЗМЇСГ ДОСЛІДЖЕННЯ
Підготовка підростаючого покоління до дорослого життя, поряд з формуванням знань з основ наук, морального світу особистості, набуття професійних навичок, передбачає і формування особ-лигої системи уявлень про себе як про людину певної національності, певної статі, що включає специфічні для хлопців та дівчат потреби, мотиви, ціннісні орієнтації і, відповідні цим утворенням, форми поведінки.
Педагогічна практика, соціологічні, демографічні, медичні дослідження вказують на необхідність виховання дівчини як майбутньої жінки, підготовки її до соціально значимих ролей жіноцтва у суспільстві та сім"ї. Досліджувачі досвіду народної педагогіки /Т.М.Мацейків, М.Г.Стельмахович, Г.Г.Сутріна та ін./ свідчать, що диференціація змісту трудової діяльності та посилення розподілу обов'язків, навичок, умінь з точки зору статевої наг лежності в минулі часи сприяло ідентифікації підростаючих хлоп-' чиків та дівчаток. •
Як підтвердження цього, сучасні психологічні дослідження догодить, , що зміст діяльності впливає на своєрідність психічної організації типу особистості: "жіночий” та "чоловічий".
При формуванні психологічної статі важливе значення мають сприятливі обставини, які допомагають ідентифікації дівчини зі своєю статтю через її типових представників. Важливим є все: виховання, оточення, види діяльності. Звичайно, важлива і схильність, до розвитку, до сприймання тієї чи іншої соціальної ролі, та вона ніколи не буде вирішальною без ^системи соціалізуючих впливів.
Дослідження біологів, фізіологів, психологів та медиків
/В.А.Геодакян, В.К.Гербачевський, В.С.Каган, І.М.Палей, А.Г. Хргпкова та інші/ свідчать, що психофізіологічні особливості статі, в свою чергу, самі обумовлюють види діяльності, в які включалися, включаються, і, головне, бажають включатися чоловіки і жінки. Пов"язане це з тим, що людина певної статі віддає перевагу тим видам діяльї.ості, де вона почуває себе зпевкено, які співзвучні її внутрішній організації, і уникає тих видів діяльності, в яких її може чекати невдачі?«« резуньтаг.
Фізіологічні та психологічні особливості жіночого організму зумовили те, що жінки переважно працювали /і працюють/ у ви--робницгві предметів' споживання /а не засобів виробництва/, у невиробничій сфері /медицина, педагогіка і т.і./, у сфері побутового обслуговування та сфері домашнього господарства.
Аналіз доступної нам літератури дав можливість з"ясугатл, що на сьогоднішній день жінка як суспільний індивід повинна виконувати певну сукупність функцій-ролей у суспільстві: матері, господарки, дружини, берегині домашнього вогнища, фахівця тощо. Сучасному суспільству необхідно визволити жінку не стільки від дійсного тягаря робіт у побуті, скільки від вигаданого - від двозначного відношення до її справ. З одного боку - визнання високого обов"язку доброї матері, дружини, господарки. З іншого-зневажливого ставлення до тих, хто обирає для се<5е тільки цю діяльність як до неповноцінних, обмежених у чомусь, навіть принижених членів суспільства. А жінка дуже вразлива до того, як цінує ться її праця. Таке негативне ставлення до праці та турбот жінки на користь сім"ї не може не позначитися згублиьо на поглядах дітей на природа праці взагалі як на щось неприємне та принизливе.
Отже, підготовка до трудової діяльності дівчини рєалмп
спирається не тільки на розвиток та формування трудових знань, навичок та умінь /трудові операції, дії, процеси тощо/, але і на значення того чи іншого виду діяльності /когнитивні одиниці/. Ми прийшли до висновку, що мета трудового навчання дівчат-під-літків повинна полягати не тільки в засвоєнні, але і присвоєнні дігчиною знань, .умінь, навичок, виробленні оптимальних настанов на суспільно значимі види діяльності дорослої жінки.
Проте, проведене дослідження показало, що питання статево-рольової соціалізації на уроках трудового навчання до сьогодні : вирішуються недостатньо. Про це свідчить загальна спрямованість цього навчального предмета на підготовку дівчини до професійної діяльності у сфері виробництва. У навчальних планах відсутні спеціальні розділи, спрямовані на підготовку дівчини до створення домашнього затишку. В методичних рекомендаціях не передбачається знайомство учениць зі специфікою діяльності жінок у побуті. Діючі в різні роки навчальні програми з трудового навчання відрізнялись нестабільністю змісту.
Аналіз праць демографів та соціологів показав, що певні права та обов'язки жінок у системі соціальних відносин на сьогоднішній день пов"язані з двома основними ролями - трудівниці та матері. І саме з цими ролями сучасне суспільство висуває до жінки певні вимоги. Широка участь жінок у професійній сфері супроводжується виникненням низки протиріч, коли, зокрема, праця у суспільному виробництві обмежується материнством, а материнство -працею. '
Активне залучення жінок у суспільне виробництво, соціальне вигнання та висока оцінка тільки її виробничих функцій, невміння та небажання держави оцінити та заохотити жінку до виконання її найважливішої Функції - материнства~призвело демографічну си-
туацію в Україні у кризове становище.
Перелом у народжуваності велика кількість демографів сьогодні пов"язуе з процесом формування у населення відповідної
демографічної поведінки, загальної культури на основі екоцрміч-
1 , заходу
ного фундаменту для кожної сім"ї. іфективність цього ми вручимо у тому, щоб залучит., .у дію і "психологічні механізми", . тобто підвищити у суспільній та індивідуальній свідомості престиж материнської ролі, домашньої праці «інки.
Велике у цьому відношенні значення, поряд з пресою, телеба-' ченням, радіо та іншими засобами інформації, має трудове навчання дівчат у загальноосвітній школі - як цілеспрямована підготовка їх до виконання прийдеі*ііх ролей жінки - матері, господарки, дружини. Послідовна спеціальна та методично обгрунтована підготовка дівчини до діяльності в побуті та сім"ї покликана допомогти їй оцінити соціальні можливості та обов"язки майбутньої жінки, краще усвідомити значимість сім"ї як найважливішої цінності суспільства, забезпечити її необхідним та грунтовним інструментом, теорією та практикою створення затишку в домі.
Аналізуючи особливості соціального складу сучасної жінки, вимоги, які держава та сім"я висуває до неї в системі соціальних відносин, пов"язаних з певними правами та обоз"язками жінки, а також конкретизуючи дані психологів, фізіологів, медиків та біологів, ми встановили, що трудове навчання дівчат неодмінно повинне бути диференційованим за статтю. Крім того, трудове навчання можна та необхідно розглядати як важливу ділянку в системі соціалізації дівчини, тобто цілеспрямованої та різнобічної підготовки дівчини до виконання в майбутньому своїх специфічних жіночих обов"язків у суспільстві та сім"ї.
Дослідження також виявило, що існуюче на сьогоднішній день
шкільне навчання дає надто незначну підготовку до діяльності майбутньої матері, дружини, господарки в сучасних умовах макросере-доаища. Навчальний процес на уроках праці будується виходячи з принципів усереднення й уніфікації підходів, форм, методів та ьмісту. Але розподіл праці у суспільстві та сім"ї свідчить про потребу враховувати у змісті та завданнях трудового навчання соціальні та природні особливості дівчат-підлітків як майбутніх жінок.
Результати анкетного опитування показали, що перевакна більшість вчителів трудового навчання /92,9%/, батьків дівчат /9Ь,1%/ та самих .учениць /88,29^/ вважають першочерговим завданням школи, а особливо уроків праці, підготувати дівчину-підлітка до майбутнього життя .у'сфері сім"ї, навчити грамотно вести домашнє господарство.
Враховуючи те, що включення у зміст трудового навчання видів діяльності, які пов"язані з побутовою працею, мокна розглядати як елемент впливу на процес соціалізації дівчинк-підлітка, тобто на процес підготовки її до виконання певних соціальних ролей у суспільстві, зокрема роль господарки, берегині домашнього вогнища, дружини, матері, було проведене теоретичне дослідження змісту праці в побуті. Крім того, була проведена систематизація та інтерпритація змісту побутової праці відносно процесу інтері-орізації у свідомості дівчини.
*
Визначення змісту теоретичної та практичної підготовки дівчат базувалось на аналізі сутності побутової праці як структурного елемента соціалізації трудового навчання. При визначенні побутової праці ми враховували такі три_положення:
І. Побутова праця - це елемент трудової діяльності, який посідає досить самостійне місце в системі праці.
2. І'обутоза праця характеризується специфічною, тільки їй притаманною цілево» функцією, що пслягас я організації особистого споживання з метоп задоволення матеріальних та культурних потреб людей.
3. Побутова праця будується на особистій власності громадян. Крім того, побутова праця не є механічна сума різних видів діяльності, а являє собою повну систему, яка має внутрішню органічну єдність.
Основною метою побутояої праці е організація особистого спочивання, до якого стосуються ті види діяльності людини, які лсв'Язані з реалізацією цієї мети, а саме: купівля різних товарів; при.готування їгі; прання та прасування одягу; виготовлення предметів домашнього вжитку; догляд за митлом; догляд за собою та інші види діяльності, що спрямовані на організацію особистого споживання.
(!
' Для розкриття нашої проблеми дуже вачливимпитання стосовно класифікації елементів побутової праці. Ьiдovo, ио найбільш цінними с класифікації, що засновані на пізнанні законів зв"язку між видами, переходу від одного виду до іншого в процесі розвитку. При класифікації видів побутової праці ми виходили з того, що побутова праця є система, елементи якої /види діяльності/ певним чином взаємопов'язані між собою і утворюють декілька ієрархічних рівнів. У зв"язку з розвитком будь-якого суспільства, кількість цих рівнів ке змінюється, бо вони пов’Язані з сутністю самої побутової праці. Змінюється тільки номенклатура елементів побутової праці.
При такому підході, враховуючи функції та зміст побутової
праці, ми виділили три найбільш загальні групи її видів, що яв-собою . .
ляє в'сукупності вивершений цикл дій, які спрямовані на органі-
зацію особистого споживання. А саме: купівля споживчих товарів та споживання послуг; виробництво нових матеріально-речових благ; обслуговування процесів особистого споживання.
Велика кількість видів побутової праці спрямована на відновлення корисних якостей об"єктів особистого споживання /прибирання нитла, чищення одягу, ремонт електро-побутовЛ техніки/.
Ці види побутової праці, які здійснюють відтворення корисних якостей об'єктів особистого споживання, сприяють продовженню термінів їх служіння, обслуговують процес індивідуального та сімейного матеріального та духианого споживання. При цьому об”екти побутової праці не набувають ні нової матеріальної форми, ні нового змісту. Переробка матеріальних благ припадає на ті види побутової праці, які віднесені нами до другої гру..л. Це приготування їжі, виготовлення предметів домакнього вжитку, переробка харчових продуктів.
Використання цієї класифікації, при розгляді нашої проблеми, полегшило вирішення питання про те, які види побутової праці пов'язані зі створенням нової продукції та носять продуктивний характер. У зв"язку з цим доцільно нагадати те, що питання про продуктивний та непродуктивний характер побутової праці відноситься до дискусійних.
Аналізуючи питання відбору та структурування змісту побутової праці /як навчальної програми/ ми враховували те, що деякі з перелічених видів цієї праці вже входять до змісту трудового навчання дівчат, хоча в трохи іншому аспекті. Це такі види побутової праці, як приготування їжі, виготовлення предметів домашнього вжитку /шиття, в'Язання/, заготівля продуктів харчування.
Велика кількість видів побутової праці визначила необхідність обгрунтованого добору навчального матеріалу для програми
"Побутоза праця. Економіка та культура побуту". Загальновідомо, ідо добір навчального матеріал:/ ппшінен здійснюватись з урахуванням наукпво-обі’рунтованих критеріїв. Спираючись на класифікацію видів побутойої праці та загальні питання організації та здійснення будь-якої діяльності, нами сформульовані критерії добору навчального матеріалу. При цьому ми базувалися на викладені в літературі підходи до визначення критеріїв добору навчального матеріалу для спеціальних предметів /В.П.Беспалько, Г.М.Голін, М.І.Ізотоз/. Такими критеріями можуть бути:
- забезпечення статево-рольової та професійної спрямованості змісту навчання;
- відповідність навчального матеріалу основним видам побутової праці;
- відповідність навчального матеріалу психологічним особливостям його засвоєння;
- посильність навчального матеріалу, відповідність навчально-пізнавальним можливостям дівчат 5-7 класів;
- спрямованість навчального матеріалу на формування економічних, етичних, естетичних, гігієнічних та практичних якостей у учениць;
- відбиття у навчальному матеріалі характерних особливостей українських традицій у веденні домазшього господарства;
- відповідність навчального матеріалу основним формам та методам організації та проведення уроків трудового навчання;
- типовість навчального матеріалу для проведення занять з трудового навчання.
На підставі цих критеріїв був здійснений аналіз видів побутової праці, зміст відповідної спеціальної та навчально-методичної літератури, досвіду діяльності жінки в побуті і визначє-
ний перелік знань та вмінь, що визначають зміст спеціальної підготовки. Знання, вміння та навички, які визначають зміст практичного навчання побутові праці знаходяться в певних зв"язках та взаємодіях між собою. Ці взаємодії визначили необхідність здійснення систематизації та структуризації навчального матеріалу. Лри систематизації та структуризації навчального матеріалу ми спирались на певні технологічні принципи та дидактичні підходи: варіативно-модульний підхід, дворівневу технологію проектування, предметним та мт«предметний підходи, соціальний підхід, принцип деталізації навчальних елементів, принцип оптикізації, особистий підхід, комплексний підхід, системний підхід, блочно-модульний принцип, принцип спадкоємності, принцип трансформації модульного підходу, принцип вкладання навчальних елементів, принцип стандартизації. .
Спирадчись на перелічені підходи до відбору та структуризації змісту побутової праці, ми одержали програму з цього виду діяльності.' Розроблена програма була покладена в основу навчального експерименту, який проводився в загальноосвітніх школах м.Слов'янська Донецької області в два етапи. ПІД час першого етапу експерименту визначались та аналізувались рівні сформованості знань та вмінь у дівчат 5-7 класів, які визначають зміст практичної діяльності жінки в побуті. Для цього перевірявся рівень засвоєння дівчатами теоретичного матеріалу з кожного виду побутової праці. Перевірялись та уточнювались обгрунтованість витрат часу на виконання передбачених програмою практичних робіт. Оцінювалась якість виконання операцій, окремих трудових дій та результати діяльності.
Для перевірки ступеня засвоєння дівчатами теоретичного матеріалу з побутової праці передбачались два види контролю: за
результатами виконання письмових робіт; яа результатам-! поточної успішності учениць.
' Ери організації експерименту передбачались такі умови:
1. Визначити, які види побутової праці посильні для учениць 5-х, 6-х та 7-х класів.
2. Розробити конкретні завдання та виявити показники засвоєння ученицями навчального матеріалу, а також одиниці їх вимірювання /під показником засвоєння навчального матеріалу розуміємо реззультат діяльності дівчини/. ■
3. Визначити якісний рівень зацікавленості видами побутової праці*
Результати експериментального навчання вказали на необхідність внесення деяких корективів до структури розподілення навчального часу за видами праці в 5-7 класах. Другий етап експерименту підтвердив доцільність внесених корективів.
Зо допомогою опитування та спостереження за діяльністю дівчат лід час опанування ними нового розділу програми, ми визначила що на відсоток формування в учениць теоретичних знань та практичних вмінь має позитивний вплив мотивація їх діяльності та зацікавленість матеріалом, який вивчається.
В цілому, результати апробації нашої програми показали її посильність та підтвердили правомірність урахованих при її розробці принципів та положень. Програма безпосередньо та опосередковано надає можливість здійснювати систематичне та послідовне педагогічне керування з формування економічних, етичних, естетичних, гігієнічних та практичних знань, умінь та навичок з різ них видів побутової праці.
Завдяки проникненню новітніх досягнень науки, техніки та технології у побут людини, та відсутність у підручниках трудо-
вого навчання матеоIал!в з нового розділу програми, що стосуються різних видів побутової праці, виникла необхідність у розроби! їакого підходу до методики навчання, який би міг водночас спог-яти ¿домуванню в учениць передбачених ппогоамою знань та вмінь, активізувати розумову діяльність, розвивати розумову активність та впливатр та готовя>сть до самоосвіти.
Ана’гізут'чи раукові тіпані з питань підвижении еіектявчості навчання, ми прийт*« до висновку, по рішення зазначених завдань мо*е бути здійснене за умов: оозччєиованого та поетапного вив- . чення навчального матеріалу, базованого на раціональному співвідношенні наочно-образних та вербально-логічних засобів; цілеспрямованої роботи з формування в учениць системи вмінь та навичок навчальної поаці; використання методів пооб-.змного навчання на всіх етапах процесу іормування знань, вмінь.та навичок.
Длл активізації розумової діяльності та розвитку плавальної антивності дівчат на уроках праці, враховуючи зазначені умови, ми намітити такі шляхи використання друкованих матеріалів: для постановки ппоб*емяих завдань; для навчання учениць розв'язувати пізнавальні завдання; для формування прийомів розумової діяльності. На уроках побутової ппаці друковані матеріали використовувались для формування таких прийомів пізнавальної діяльності учнів: прийом виділення головної думки тексту; прийом доведення головної думки тексту; прийом порівняння текстів; прийом сортування матеріалу; прийом побудови плану до тексту; прийом відшукування у тексті відповіді на запитання; прийом самоконтролю за свосю діяльністю; прийом складання логічних схем /моделей/ тексту.
Ефективність розробленої методики перевірена експериментально. Одержані під час експерименту дані свідчать, що рівень
показників успішності ексг^пиментальннх груп пеоенидуе рівень підготовленості учєнниь КОНТРОЛЬНИХ груп. РІЗНИЦЯ у кількісних показниках складає 169?. Встановлено, пк> чдвчальна діяльність уче^ппь <?ксг"г’«?!р«тпчьпях гпуп і? і дні знястьс* "Ід контооіьяпх постом ус^ічиїпті, ступенем та дояготмвалістг засвогння навчального матєпіалу, пірнем с*оп«ораності знань, вмінь та навичок поботи з текстовими иатео'алами.
Теоретична* аналіз пробчени І енспериментаїгьна апробація висунутої гіпотези дозволили зообити такі віісновни:
І. До питання удоснона?еняя змісту та завдань трудового навчання необхідно підходити, стіиоавчись яа статеві відмінності між хлопчиками та дівчатками та соціальні очікування суспільства. ¿акторами ^оомулгвання завдань та формування зиісту трудового навчання дівчат виступають: зміни у суспільстві, соціальні очікування відносно ролі та місн* жіяни у суспільстві, статеві та вікові відмінності дівчат-підлітків.
?. Вк*»чірчп* у зм*ст тпудового навчання видів діяльності, які пов"язані з побутовою ппацеп, можна розглядати як елемент впливу на процес соціалізації дівчини-підлітка, тобто на процес підготовки її до виконання певних соціальних оолей жінки у суспільстві, зокрема, роль господарки, берегині домашнього вогнища, друтини, матері та Інші.
3. Умовами успішного оволодіння навчальної програми "Побутова праця. Економіка та культура побуту" в умовах відсутності вавчального матеріалу в підручниках е: усвідомлення необхідності навчання різних видів побутової праці як суспільного та особистого обов'язку; пепеконання у необхідності та можливості ви-кочистання на*п • зйомам і тя I і^ших дхеоел ІчфоптціТ; ппоярлення за цікавленості до ппопесуа»ьної стопояи навчапьно-пізнаваїьної ді
яльноеті в процесі опанування різних видів побутово! праці. ■ Здійснене дослідження ке претендуе на повне висвітлення
всього спектоа ппоблеы соціалізації тоудового кавчання дівчат.
ви
Подальше ЪІтення багатьох з них сприятиме підвищенню ефективності підготовки діячат-підтітиів до сумлінного виконання у май-бутяьоиу соціально значимих для допоєної хіпки обов'язків.
Результати дисеотаці йного дослідження висвітлені в таких публікаціях автооа:
1. Лихолат О.В. До пооблсмп Істоо!? трудового навчання дівчат у школах Укпаїни//Тоудове і noorfecійне навчання: проблеми, пошуки, перспективи: Матеоіали міжнародної науково-практичяої конфеоеяції.- Ч.І.-Вінниця: ВДПІ, 1994.- С.45 - 46.
2. Лихолат Е.В. Ролевое поведение я психофизиологические озобенности женлины, их влияние на отбор видов деятельности, базисных для солеотаяня тоудогого обучения девочек//Вопросы совершенствования учебно-воспитательной оаботн в школе и вузе: Сборник научных статей. Вып.2 /Сост. Е.А.Лодатко, В.К.Сариенко.-Славянек, 1996.- С. 16 - 17.
3. Лихолат Е,В. Факторы маноосреды как источники форштова-ния содержания и задач трудового обучения девочек-подростков. -Там же.- С. 23 - 24,
4. Тхоржевський Д.О., Вихрутц A.B., Кухарський K.M., Лихолат О.В. та Іиші.-Трудова політехнічна школа: міфи та реальність
/1917 - 194-1 рр.//За ред. Д.О.Тхоржевського t А.В.Вихрула.- K.: УПУ їм. М.П.Драгомавова, 1994. - 135 с.
5. Лихолат О.В. Побутова праця. Економіка та культура по-б.уту//Поогг>ами для сеоедяїх загальноосвітніх навчально-виховних заклпдів "Тпудове навчання"/5-7 класи/ доопрацьовані на основі поогоаи, складених лабооатооіею трудової підготовки 1 політехнічної тп^рчості Інституту^педагогіки АПН Укоаїни та сектором трудо-
ного навчання Інституту змісту 1 кетодів нанчанмя.- К.:"Перуь", 1996.- С. 133-139.
8 U її 11 ї
Licoolafc H.V. Socialization of labour training
of young цігів at a secondary ¿onoral school forma 5-7
The thesis subtiitod in tbu form of tbe typosixipt for tbu ecauuuic decree of tbe candidate of pedagogical sciences od speciality 13*00.02 - tboor^tics and methods labour training, Siavyansk tuaciiera' training Institute, Slavyanuk, 19S»6.
‘i'bo геьоагсЬ із devoted to tho problems of the exposure scientific principles of socialization of the conten4; of labour training for young girls.
Tbe nccussity of broadening the theoretical conception of tbu prosjut role of a v/oman ia tho community, ber sexual difference ia formulating the aims and forming the content of labour training for young gi-rls is substantiated on the grounds of complex researching of this problem. Tho trend of practical work concerning tbe training positive directions, strong knowledge skills and habits in tbe field of everyday work in accordance with tbe social functions of woman as distress, keeper of family baartb, wife and so on has been determined in tbe thesis,
АННОТАЦИЯ Лихолат Е.В. Социализация трудового обучения
девочек 5-7 класов общеобразовательной икота.
Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности tP.00.02 -теория я методккп тпудового обучение. Славянский государственный педагогически!* институт, Славянок, ІР95.
Исследование посвящено пооблече разоаботкв научных основ социализации содержания трудового обучения девочек-подростков.
На основании комплексного изучения данной проблемы обоснована необходимость гепесмотра теоретических представлений о современной роли женпины в обществе, ее половых отличиях при Формулировании задач и і£ормиоовании содержания трудового обучения девочек-подростков. Определено направление практической работы по формированию у учениц положительных установок, крепких знаний, умений и навыков из области бытового труда в соответствии с социально-полевыми Функциями женпины в обнестве как хозяйки, храгительнкцы домашнего очага, супоуги и т.п.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Трудове навчання, фактори макооеередоваща, дівчата-під-діті;и, статеві особливості, побутова праця, рівень знань І вмінь, методика навчання, розумова діяльність, пізнавальна активність, самоосвіта.