автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Теория и практика общетехнической подготовки школьников в процессе трудового обучения

Автореферат диссертации по теме "Теория и практика общетехнической подготовки школьников в процессе трудового обучения"

1НСТИТУТ ПЕДАГОГ1КИ АПН УКРА1НИ Гушулей Йосип Миколайович

, ! ч.»<

; • : . УДК 371,035.3;371.302.2

ТЕОР1Я I ПРАКТИКА 4ГАЛЫЮТЕХН1ЧН01П1ДГОТОВКИ УЧН1В У ПРОЦЕС1 ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

13.00.02 — теор1я та методика трудового навчання

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора педагог1чних наук

Кшв - 2000

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в Тернотльському державному педагопчному ужверситет1 ¡меж Володимира Гнатюка, МЫстерство освпги 1 науки Укр

Науковий консультант - доктор педагопчних наук, професор

Терещук Григорш Васильович,

Терношльський державний педагопчж ужверситет ¡меш Володимира Гнатюка проректор з науковоТ роботи, завщувач кафедри трудового навчанн?

Офщшж опоненти: доктор педагопчних наук, професор

Вихрущ Анаташй Володимирович,

Терношльський експериментальний ¡нститут педагопчноТ освпги, проректор з науковоТ роботи, завщувач кафедри педагопки;

доктор педагопчних наук, професор Дьомш Анатолш 1ванович, Нацюнальний аграрний ужверситет, професор кафедри методики навчанн?

доктор педагопчних наук, професор Сидоренко В1ктор Костянтинович,

Нацюнальний педагопчний ужверсите" ¡м. М.П.Драгоманова, професор кафед трудового навчання та креслення

Провщна установа - В1нницький державний педагопчний

ужверситет ¡м. М.Коцюбинського, кафедра педагопки, М1нютерство осв1ти I науки УкраТни, м.Втниця

Захист вщбудеться 9 листопада 2000 року о 1400 год. на засщан спец1ал1зованоТ вченоТ ради Д 26.452.01 в 1нститул педагопки АПН УкраТни за адресою: 04053, КиТв, вул. Артема, 52-Д, тел. 211-943 дисертацюю можна ознайомитись у науковм частиж ¡нстит педагопки АПН УкраТни за адресою: 04053, КиТв, вул. Артема, 52-Д

Автореферат розюланий 5 жовтня 2000 р.

Вчений секретар спещал ¡зованоТ вченоТ ради

ЗЛГЛЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн¡сть дослщження. Державна нацюнальна програма "Освгга" УкраУна XXI сташтгя) передбачае докоршне реформування Bcix CTyneHiB св!ти. Чшьне Micue у цьому важливому npoueci суспшьних перетворень займае рудова шдготовка шдростаючого поколшня, яка за своею функцюнальною прямовашстю i характером об'ективних умов iT регитацй' (Hoei технологи, инков! в!дносини в eKOHOMiui тощо) е категорию, що швидко змшюеться.

Сприятлив! умови для трудовоУ шдготовки учшв на сучасному erani эумовлеш також новими стратепчними завданнями державноУ освггньоУ оляпки, визначеними законом УкраТни "Про загальну середню ocBiTy", яким, жрема, передбачаеться nepexia до 12-pi4Horo термшу навчання у 1гальноосв!тнш школ!, законодавчо пщтверджуеться профшьна спрямоваш'сть авчання у школ! III ступеня. У зв'язку з цим вагомим чинником шдвшцення [)ективносп наш'ональноУ системи трудовоУ шдготовки е стандартизащя ;в]тньоУ галуз) "Технолоп1" ("Трудове навчання"), яка повинна бути фямована на тдготовку школяр1'в до жиггед1'яльност1 у технолопзованому /сшльств!, забезпечення умов для безперервноУ осв!ти. Одним ¡з напряммв ;танньоУ е загальнотехшчна шдготовка учшвськоУ молод! у систем! ¡зперервноУ осв1ти "школа — вищий заклад освгги".

Матер1-али, отримаш нами шд час констатуючого експерименту, жазали, що в шдготовц! учшвськоУ молод! до професшноУ осв!ти у сфер! хшки е ряд сутгевих недолшв: вщсутшсть умшня узагальнювати й [стематизовувати знания про об'екти техшки, що використовуються у р!зних лузях виробництва; невмшня виявляти, встановлювати взаемозв'язки .«¡ж ;новами наук i основами техшки при вивченш конкретних знарядь пращ; ¡достатня готовность до перенесения знань з одних техшчних об'екпв на ¡Hini; абкий р!вень пошформованост! про перспективи розвитку сучасноУ техшки що. Це викликано, насамперед, низьким р^внем загальнотехн!чноУ п!дготовки коляр!в.

Hhhí вивчення трхнжи в загальноосвтпй школ1 здшснюеться у рамк трудового навчання, на позакласних заняттях Í3 техшки й npaui, а також п розгляд1 прикладних аспект1в природничих наук. Як спещальний предм! метою якого була б пщготовка учшв до продовження навчання у вищ техшчних закладах ocbíth, основи техшки не вивчались. Окрем; фрагмен знань техничного характеру учш отримують у курсах ф1зики, xímí'í та ¡нш навчальних предмете, лопкаяких визначаеться теор1ями, законами вщповщн галузей наук, а також у npoueci трудового навчання, зм1ст якого обумовлен структурою трудових процеав. Okdím цього, 3míct техшчних знань мае i р упущень. Одне з них — майже повна вщсутшсть вщомостей про осно TexHÍ4Hoí енергетики й автоматики. У зв'язку з цим знания учшв про техш1 системи не узагальнюються, в них не формуеться цшсна уява про сучас виробництво, його роль у розвитку сусшльства. Потреба по-новому розгляда шляхи й засоби техшчноТ подготовки школяр!в обумовлена також загальни ctpaterí4hhmh напрямами реформування системи ocbíth в УкраТш, перш за i необх!днютю поглиблення диференщацн та ¡ндивщуал1защ1 навчан штеграцн навчально-виховного процесу.

Проблема техшчноТ шдготовки учшвськси молод1 знайшла ci воображения в дисертацшних та монографнних дослщженнях багагс учених. Ними вивчались так! аспекта даноТ проблеми: сутшсть i структ) пол!техшчних знань (П.Атутов, [.Конфедератов, Д.Тхоржевський, С.Шабало науково-педагопчш критерн вщбору зкпсту технично! шдготовки (С.Батиш В.Гусев, Л.Мороз, П.Ставський); структура змюту основ машинознавст (В.Белоусов, М.Зарецький, Л.Кудрш); вивчення основ техшки у проц профьчьяого трудового навчання, факультативних занять ¡з поглиблен вивченням окремих предмете за вибором учшв (П.Атутов, В.Олшн В.Поляков, В.Уланов); 3míct загальнотехшчноУ шдготовки учшв старших кла з поглибленим вивченням предметт за вибором (В.Леднев, О.Со Ю.Обрезков); психолопчш основи загальнотехшчноТ шдготовки (ГКапоши Г.Костюк, Т.Кудрявцев); дидактичш основи вивчення техшки на ypot трудового навчання (А.Дьомш, Г.Левченко, В.Мадз1гон, В.Сидорен

Герещук); ре.троспективш аспекти техшчноУ шдготовки у продес1 трудового вчання (А.Вихрущ, М.Левмвський, 1.Матюша, Д.Серпенко, Д.Сметашн).

Однак вщсутш фундаментапьш дослщження з урахуванням сучасних мог до теоретико-методичного обгрунтування сутност1 та структури галыютехшчноУ подготовки школяр1в, ч!ткого розум1ння и предмета та значения тезаурусу понять основ техшки.

Враховуючи сш'льшсть наукових основ сучасноТ техшки р1зних гапузей робнидтва, наявш'сть суперечиостей м1ж структурою складних техн!чних стем й недосконалютю окремих елемент^в технишоУ шдготовки учшв •альноосв1тньоТ школи в систем! безперервноТ осв1ти «школа — вищий заклад згги», а також вщсутшсть фундаментальних теоретичних й методичних зробок проблеми загальнотехшчноУ шдготовки школярш, нами вибрана тема глщження: «Теор1я 1 практика загальнотехшчноУ шдготовки учшв у процес1 удового навчання».

Зв'язок роботи з науковимн програмами, планами, темами. Тема юго дослщження входить до тематичного плану науково-дослщних робгг рношльського державного педагопчного ушверситету ¡мен1 Володимира атюка як складова проекту "Дидактичш основи розвитку навчально-навапьноУ д1яльност1 учшвськоУ молод] в процеЫ загальнотехшчноУ (готовки", що фшансуеться з державного бюджету МЫстерства осв1ти I ('ки УкраУни (держреестрашйний № 0199Ш02521). Автором самостшно фоблено один ¡з вар1ант1в державного стандарту осв1тньоГ галуз1' гхнолопУ" ("Трудове навчання") — поглиблене трудове навчання у л шеях.

Об'ектом дослщження с процес трудовоУ пол!техшчноУ шдготовки учшв альноосвтпх шкЫ.

Предмет дослщження — загальнотехшчна подготовка школяр1в у эцеЫ трудового навчання.

Мета дослщження полягае у розробш концепшУ 1 створенш на и основ1 годично! системи загальнотехшчноУ шдготовки школяр1в у пронес! трудового ¡чання.

Ппотеза дослщження грунтуеться на припущенш, що загальнотехшчна .готовка у загалыгоосвшпй школ! як складова цшсноУ системи трудового

осштехжчного навчання школяр!в зможе забезпечити досягнення ново якюного р1вня та обсягу узагальнених знань про сучасну технжу, якщо:

загальнотехшчна шдготовка розглядатиметься як компонент б ¡ль глобальних систем: по-перше, системи трудовоУ шдготовки молод] ¡, по-друг системи нащональноУ освгги УкраУни;

змют навчального матер ¡ал у структуруватиметься з урахування основних принцишв побудови й функцюнування р1зних техшчних об'ект (передач! й перетворення енергн у техшщ та побудови систем автоматично] керування);

в основу вибору метод ¡в формування загальнотехшчних знань \ вмп покладатимуться види науково-техшчноУ д1яльносп, пов'язаноУ з анагпзс техшчних об'ект-1в.

Мета 1 ппотеза обумовили таю завдання дослшження:

1 .Проанал1зувати теоретико-методолопчш проблеми загальнотехшчн шдготовки учшвськоУ молод!.

2.Вивчити стан I виявити тенденцн розвитку загальнотехшчн! пщготовки учшв загальноосв1Тньо'( школи.

3.Розробити, теоретично обгрунтувати Ч експериментапьно перев1рит основы 1 положения дидактично'Т концепцн загальнотехшчноУ шдготовь школяр1в у процеЫ трудового навчання.

4.Провести вщб1р 1 структурування змюту курсу «Основи техш'кн».

5.Розробити технолопю вивчення основ технжи в середшх навчальни закладах освгси, яка б забезпечувала адекватне вщображення цшснос техшчних об'ект1в у змют! трудового пол1техшчного навчання школяр1в.

6.Вшбратн з\пст 1 розробити модель професишо-методичноУ шдготовк вчителя до викладання основ технки.

Концепшя дослщження. Проблема загальнотехшчноУ шдготовк школяр!в розглядаеться в контекст! виявлення характерних особливосте техшкознавства як самостшноУ фундаментально!" галуз1 знания, предметом як( е специф1чний клас матер1альних утворень — техшка. При цьому вихщним щеями е:

1.0р1енташя на те, що найбшьш загальною е класифжащя техшчних |б'ект!'в за Ухньою структурою I дае змогу абстрагуватись вщ таких ;арактеристик технжи, як галузь застосування, конструкщя, вид спожитоУ нерги. Систему загальнотехшчноУ пщготовки школяр1в ми розглядаемо як ;овний шзнавальний цикл, що охоплюе таку структуру об'еюпв техшки: айпроспам знаряддя прац] машини □ техшчш О комплекси.

2.Врахування класифжацн основних функцюнальних оргашв техшчних б'ект1в шд час систематизаци навчального матер1алу з основ техшки. Базовими агальнотехш'чними знаниями ми вважаемо п', що включають у себе вщомосп ро енергетичш { керую'п органи техшчних об'еючв.

3.Розробка змюту системи загальнотехшчноУ шдготовки школяр1в на споем наукових положень техшкознавства щодо передач! й перетворення нерги, принципов побудови автоматичних систем керування техшчними б'ектами, оскгпьки вони становлять систему наукових положень, понять, ак^в, що розглядаються в ¡нтегрованому кура з основ техшки.

4.Визначення циклу навчальних предметов, спрямованих на формування 1гальнотехшчних знань 1 вмшь у систем! безперервноУ осв1ти школяр1в. Змют 1ких предмете мае становити система наукових понять, що вщображають 1гальш основи сучасного виробництва.

5.Видшення основних принцишв навчання основ технжи для 1безпечення б1льш високого р1вня науковост1, узагальненосп 1 практичной' грямованосп загальнотехшчних знань 1 вм!нь тколяр1в,

6.Доб1р \ розробка метод]в навчання основ технжи, спрямованих на птацш тих основних шзнавальних взаемодш людини з техшчними об'ектами, а характер!» для загальнотехшчно1 ор1ентацн.

Методолопчною основою дослщження виступають: положения про З'ективний та ¡сторичний шдхщ до анализу процесу педагопчних явищ, 1стемний I д1яльшсний шдхщ у навчанш; принципи едност! теорп й практики, /машзму й демократизму осв1ти; ¡деГ та установки, висв1тлеш у державних эрмативних документах УкраУни з проблем освгги та тру до во V пщготовки шшськоУ молод1 (Державна нацюиальна програма «Осв1та» (УкраУна XXI

стсшття), Закон УкраУни «Про загаль,ну середню осв1ту», Постанова Верхов! Ради УкраУни про забезпечення працевлаштування молод!, Концепщя трудо] шдготовки учи ¡в нашональноУ школи УкраУни, Концепшя гумашзац1У гумаштаризащУ освгги).

Теоретичну основу дослщження становлять: досягнення педагог!] психолопУ, методики трудового навчання та ¡нших наук, що розкривак ОСНОВШ принципи в1дбору ЗМ1СТУ 0св1ти ДЛЯ р1зних ТИП1В шкш (М.Бур, С.Гончаренко), концепту алый основи д1яльност1 навчальних заклад ¡в новс типу (В.Мадз!гон, В.Паламарчук), педагопчш аспекти удосконалення змк трудовоУ пол1техшчноУ шдготовки школяр1В (А.Дьомш, В.Мадз1гон, В.Поляю Д.Тхоржевський), ¡ндивщуал!зацн й диференщаци (О.Юрсанов, С.Рабунсью В.Монахов, Г.Терещук, 1.Унт), психолого-педагопчш основи загальнотех1ич( шдготовки учшв (Г.Костюк, 1.Бех, Т.Кудрявцев), теори зми загальнотехшчних дисциплш (М.Жиделев, В.Леднев, В.Сидоренко, М.Скатюн

Джерелознавчу базу нашого дослщження складають докторсью кандидатськ1 дисертащУ, автореферата дисертацш, документи та архп матер1али, монографи, науков1 стагп в перюдичних виданнях, журналах психологи, педагопки, трудовоУ пшптехшчноУ шдготовки тощо.

Для виршення поставлених завдань використовувались теоретичш емшричш методи дослщження:

теоретичш-. анал13 науковоУ лкератури з питань теори й методи трудового навчання; пор1вняння, класифшащя та систематизашя теоретични: експериментальних даних; теоретичне моделювання методичноУ систе! загальиотехжчноУ шдготовки; метод граф1в шд час конструювання навчальн] поабнишв;

емтричш: методи масового збору ¡нформащУ — опитуваш анкетуеання; бесщи; педагопчш спостереження; метод рейтингу й самооцшк педагопчний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольна розробка програм та навчальних курав.

Констатуючий експеримент проводился у 'Герношльськш, Хмельницькш, зано-Франювсьюй та Льв!вськш областях. У ньому брало участь 1296 учшв ! 67 учител1в.

Основний формуючий експеримент здшснювався у Терношльському гхшчному лщеУ навчально-науково-виробничого комплексу "Свило", Ьломийському м!жшк!льному навчально-виробничому комбшат! та ерношльськш ЗОШ 1-3 ст. № 23. Усього в ньому брало участь 216 учшв.

Експертиза теоретичних основ загальнотехшчноУ шдготовки школяр!в у роцеа трудового навчання проводилась у Нацюнальному педагопчному тверситет! ¡м. М.П.Драгоманова, Бердянському педагопчному ¡нститут!, ернопшьському державному педагопчному ушверситет! ¡мин Володимира наткжа та на курсах пщвищення квал1ф1кацп вчител1в трудового навчання ерношльського ¡нституту шслядипломноУ осв1ти. Усього в експертиз1 брали исть 66 чол. (6 доктор ¡в \ 12 кандидат»? наук, 48 вчител1в трудового авчання).

Наукова новизна дослщження полягае у створенш науково 5грунтованоУ дидактично!" концепш'У загальнотехшчноУ шдготовки учшвськоУ олод!, яка е теоретичною базою для оргашзацн навчального процесу у 1гальноосв!тшх школах та л¡цеях техшчного профшо.

Вперше визначено загапьну структуру 1 змют системи загальнотехшчноУ ¡дготовки школяр]в у систем! безперервноУ осв1ти. Розроблено принципи дбору змюту загальнотехшчноУ шдготовки школяр1в, у тому числ1 пш час ворення стандарту осв!тньоУ галуз1 "Технолог!!" ("Трудове навчання"): ;зперервн!сть навчання, пр!оритет розвиваючоУ функцп й гуман!таризац!У >удовоУ шдготовки, диференшащя трудового навчання та ¡нтегращя його нету, модульний принцип вщбору зм!сту навчального матер!алу. Науково 5 Грунтовано, що трудова шдготовка в техшчних л ¡цеях можлива за умови {значения циклу навчальних предмет!в на основ! врахування принципов элтхшзму й ушфкаци загальнотехшчноУ п!дготовки за трупами професш.

Д!стало подальшого розвитку положения щодо розробки змкту техн!чноУ дготовки учшвськоУ молод! на основ! класиф!кац!У техшчних об'еетчв за

Ухньою структурою 1 функционального аналЬу засоб1в пращ сучасно виробннцтва. Розроблено й обгрунтовано новий шдх!д до систематиза1. навчального матер1алу про основи техшки, який базуеться на визначен загальнотехшчноТ спрямованосп основних функцюнальних оргашв техшчш об'екта 1 застое у ванш теори граф1в. При цьому розкрито сутнш загальноосв!тшх (допрофесшних) основ техшчноУ енергетики й автоматики.

Розроблено еталонну модель та зм!ст професшно-методично'Т шдготов! майбутньото вчителя до викладання основ техшки.

Теоретично значения дослщження полягае у тому, що'. виявлено основш тенденцп та суперечност! у загальнотехшчн гндготовщ школяр1в, пов'язаш з особливостями вивчення функцюнальш оргашв техшчних комплекав;

обгрунтовано сутшсть поняття «загальнотехшчноУ подготовки» ) пол!аспектного феномена з позицш системного гпдходу та методологП" побудоЕ наукового техшчного знания;

визначено основш функци загальнотехшчноУ шдготовки школяр1в систем! безперервно'У освгги: загальноосвпню, пол1техшчну I професшну;

вироблено концептуальн! положения процесу загальнотехшчш шдготовки учшв лщею як окремоУ пщсистеми полкехшчноУ освгги, яка м; свою логжу, закономерности змют, оргашзацшш форми;

виявлено основш способи структурування навчального материалу з оснс техшки на основ! загальнотеоретичного, об'ектного 1 функционально! принцишв;

Практична значущ|стъ доопдження полягае у визначенш шлях розвитку техшчноУ шдготовки школяр1в в умовах безперервноУ освпп Рекомендован! у дисертацн навчальний план для шкш ¡з поглибленим трудови навчанням (вар!ант «Осв!тня галузь «ТехнолопУ» у техн!чних лщеях» програма середньоУ загальноосвтьоУ школи «Основи техшки» 8-9 клас] навчальн! поабники «Основи техн!ки» \ «Основи деревообробки» схвале! М!н!стерством осв!ти УкраУни ! впроваджен! у практику робот загальноосвггшх шкш ! л!цеУв краУни. Запропонована автором методик

навчання учшв основ техшки впроваджена в практику роботи техш'чних лщеУв ГерношльськоУ й 1вано-ФранктськоУ областей у ход1 проведения педагопчного гксперименту. Програма спецкурсу «Методика викладання основ техшки у шгалыюосвтпй школЬ> використовуеться у процеа' шдготовки майбутшх /чител1в трудового навчання на ¡ндустр1'ально-педагопчних факультетах Герношльського \ Дрогобицького державних педагоп'чних ушверситет1в та эердянського державного педагоп'чного ¡нституту.

Особистии внесок у здобутп наукових результате полягае в 5агатор1чному самостшному дослщженш теоретичних 1 методичних аспекпв троблеми, проведенш експериментальноГ роботи в школах, техшчному лшеУ м. Гернополя 1 Терношльському державному педагоп'чному ушверситет1 ¡меш Золодимира Гнатюка, наданш консультаций прашвникам осв1ти, вчителям, яю 5рали участь в експерименп; в узагальненш власного досвщу викладання фсдмст1в «Методика трудового й профссшного навчання та викладання ;агальнотехн1'чних дисциплш» та «Методика викладання основ техшки» у гсдагопчному ушверситеть Ус1 наведет у дисертацп' аналггичш матер! ал и та >публ1коваш в однооЫбних монограф!ях, статтях висновки, що визначають тукову новизну досл1'дження, його теоретичну й практичну значуипсть, >тримаш автором самост1"йно.

В1'ропдшсть одержаних результат забезпечуеться всебЬшим розглядом федмета досл1'дження, теоретико-методолопчним обгрунтуванням вихщних юзишй. використанням взаемодоповнюючих метод!'в, адекватних об'екту. федмету, мет1 та завданням дослщження, поеднанням кшьккного та яюсного на!ш1"в експериментальних даних, обробки добутих даних за допомогою 1етод1в математичноУ статистики.

Апробацш основных положень дисертацп. Хщ 1 основы! результата юслщження доповщались \ були сх валет на науково-практичних онференщях: «Актуальш питания вдосконалення шдготовки вчител1в рудового навчання» (Мозирь, 1986), «Дидактичш проблеми шдготовки чительських кадров» (Терношль, 1988), «Розвиток педагопчноУ осв1ти й науки Захщних областях УкраУни» (Терношль, 1990); «Актуальш проблеми

дидактики трудового навчанн?» (Терношль, 1994); «Шляхи вдосконален трудовоУ пщготовки школяр1в» (Терношль, 1997); «Трудова шдготов учшвськоУ молод^ стан та перспективи» (Терношль, 1999); на курсах 1 семшар вчите.гив трудового навчання ТерношльськоУ облает^ зв1тно-наукових конференш' викладач1в Тернопшьського державного педагопчного ушверситету ¡м( Володимира Гнатюка (1990-1999 рр.).

Публшаци. Основш результата дисертацшного дослщження вщображе у 37 публташях автора загальним обсягом понад 70 друкованих аркуцнв. 3 ш 3 одноос!бш монографм; 4 навчальн! пос!бники; ! кавчальна програма I методичш рекомендацп для вчител1в, що рекомендован! МЫстерством осв1 для використання та апробацГУ; 21 стаття у фахових наукових видами; Однооабних публ!кашй — 26.

Структура дисертащУ. Дисертащя складаеться ¡з вступу, п'яти роз,щл загальних висновкш, списку використаних джерел та додатюв. Обе дисертацшноУ робота становить 389 сторшок, включаючи 14 с. таблиць (28 шт 10 с. схем (18 шт.), 3 с. рисунюв (5 шт.) та 27 с. додатюв. Список використан: л1тературних джерел складаеться з 400 найменувань (21 е.).

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦН

У встуш обгрунтовано актуальшеть теми дослщження, проаналвова! загальиий стан розробки проблеми у науковш теорп та психолого-педагопчн практиш, визначено об'ект, предмет, мету дослщження, сформульова! концепц1ю, ппотезу та завдання дослщження; вм кладем о вихщш методолоп'ч положения та методи дослщження; показано його наукову новизну, теоретич! та практичну значущють; викладено форми апробацп та впроваджеш отриманих результат1в дослщження, Ух в1рогщшсть та обгрунтовашеть.

У першому роздш — «Концептуалып засади загальнотехшчн пщготовки в уиовах розбудови нашоналыюУ школи» — обгрунтовуюты основи стандарту освкньоУ галуз! «Технологи», анал1'зуються шляхи виршеш проблеми технично! пщготовки учшвськоУ молод)' у в1тчизняшй I заруб1жн

чедагопш та шюльшй практиш, а також розкриваеться методика педагопчноТ ^¡агностики готовносп школяр1в до продовження навчання.

Перехщ в1д единого типу школи до загальнооевтпх заклад1в р1зних гиш'в вимагае створения стандарту осв1ти, спрямованого на шдготовку ~пдростаючого поколшня до життед1ялыюст1 '1 безперервноУ осв1тн у гехнолопзованому сустльствк Основу видшення предметного змюту освтьоУ ~алуз1 «Технологи» («Трудове навчання»), в розробщ якого використаш латер1али наших досгпджень, складае сукупшсть рвнор1вневих фрагменте шань багатьох, головним чином, прикладних наук, упорядковану в лопш /складнюючоТ предметно-перетворювальноУ д1яльност1. Тому структура юбудови предмета трудового навчання вибрана вщповшно до лопки процест 1заемод1'1 людини з технолопчним середовищем. У доогндженш видшено 1 фоанашзовано три основш складов! виховання творчо розвинутоУ особистосп у фоцезд трудового навчання: психолого-педагопчна теор1я гармошйного юзвитку особистосп, пенхолопчна теор1я д1яльност) 1 психололчна теор1я 1ереносу. Наведена характеристика основних компоненте трудовоУ шдготовки ■чнш у загальнооевкнш школи основи виробництва, продуктивна праця, фофор1енташя, творча праця, трудове виховання.

Значне мюце у роздш выводиться визначенню основних еташв рудового навчання у середшй школи «Вступ до працп> — 1-4 класи, у ючатковш школ| трудове навчання може ¡нтегруватися з шшими предметами «Хупожня праця»); «Загальнотрудова подготовка» — 5-9 або 5-7 класи (за ибором школи); «Профшьна трудова пщготовка» — 8-11 або 10-11 класи (за ибором школи). Нами визначено в стандарт осв1тньоУ галуз'1 «ТехнолопУ» один з вар!ант1в профшьного трудового навчання — поглиблене трудове навчання в ¡цеях. У робот] сформульовано основ ж завдання початкового профеайного авчання у систем! безперервноУ оевгги: евггоглядш — синтез ¡дей, що тосуються науковоУ картини с в ¡ту техшки, наукових основ виробництва I учасних технологий; методолопчш — ознайомлення з принципами техшчного ¡знания, формування вмшня поставити та виршити проблему; теоретичш — зброУти учшв знаниями, шо стосуються принцишв функшонування сучасноУ

техшки та закономфностей взаемовщносин в систем! «людина-машин середовище»; лрактичш — вмшня застосовувати теоретичш знания д. професшноУ ор^ентаци в основних галузях народного господарства.

Паралельно ¡з створенням державного стандарту розроблено основ принципи вшбору змюту навчального матер1алу з трудового навчанн безперервшсть навчання (виявлення в зм!ст1 единих принцишв структуруванн наскр1зних щей, узагальнених умшь ! навчапьних дШ); прюритет розвиваюч функцп навчання (подготовка до науково-дослщницькоУ, пошуковоУ д1яльност гумаштаризашя трудовоУ подготовки (формування науковоУ картини свг техшки 1 технологи, еколопчносп, уяви про роль людського фактора функцюнуванш техшчних систем, знань про способи удосконалення техшки технологи на основ1 антропологи); диференшашя трудового навчання (гнучкг жорстка); штеграшя навчального матер1алу (загальнотеоретична, об'ектна комбшована); модульне навчання (модул1 гносеолопчного 1 операцшного типу

Вивчення в1тчизняного досвщу техшчноУ пщготовки учшвськоУ моло. дас пщставу стверджувати, що сусгпльний ¡нтерес до дослщжуваноУ проблем визначаеться ртнем розвитку техшчноУ науки 1 лопкою побудови навчальног процесу в загальноосвтпй школь У 20-х роках ще не були видшет основ; напрями в техшчнт науцй теорш автоматичного регулювання вщносили д мехашки, а енергетика була ще далека вщ тих наукових техшчних узагальнен як1 зроблеш у наил дш. В основу навчально-виховноУ роботи покладалася логн трудовоУ д1яльносп людини, що забезпечувало лише формування трудов! навичок поводження з нескладними засобами праш. Окрем1 аспекта загальш; наукових основ виробництва розглядались у 50-60-х рр. у таких навчальш предметах, як практикуми з машинознавства та електротехшки. Гозроблена св1й час методика викладання цих дисциплш не викликае принципов!: заиеречень. Однак серйозш зауваження виникають саме до подшу навчальног матер1алу про основи техшки на електротехшчний I* машинознавчий. Кож! автоматична машина мае енергетичш, робоч1 1 керуюч! органи. Том навчальний матер!ал з основ машинознавства дошльно доповнити вщомостям про мехашчт елементи керуючих машин, а вщомосп з курсу електротехшки -

про. електротехшчш органи технолоНчних машин, Окрш того, у даному зипадку зовам не розглядаються основи пиевмо- 1 пдротехшки, питания :пециф1ки, призначення ! застосувания конкретних машин та вивчення Тх }>ункш"ональних елсмент1в. Автоматика вважалась роздшом курсу :лектротех!пки. Але автоматичний пристрш — необов'язково електричний ^може бути \ пиевмо-,! пдроавтоматика, не враховуючи того, що автомат — це I : мехашчний пристргё).

У 70-80-х роках серед педагопв ще не було единих пщход1в до зизначення змюту загальнотехшчноУ гпдготовки школяр1в. Спроба запровадити гавчальш програми з основ технжи у класах з поглибленим вивченням окремих гредмет1в за вибором учшв завершилась невдачею.

Заш'кавлення втшзняних педагопв техшчною шдготовкою школяр ¡в гщвищилось на початку 90-х рок1в. Бшышсть ¡з тих, хто вивчав це питания, )брали предметом свого дослщження псштехшчну шдготовку школ яр ¡в. Зизначились основш шляхи вивчення техшки у практищ робота 1агальноосв1тн1Х шкш: 1)техшка вивчаеться розосереджено у виробничих гехнолопях; 2)основи техшки як окремий предмет можуть вивчатись факультативно; 3) у УШ-Х1 класах вивчаеться роздьп «Основи техшки, гехнолопУ, оргашзацй' та економжи виробництва» у процес1 профшьного трудового навчання. Такий шдхщ до оргашзацп навчального процесу дозволяе идвести 80% часу на продуктивну працю школяр1в \ створити сприятлив1 умови 1ля реал1зацп основних завдань трудового навчання в освтпй галун (Технологи».

Проблеми техшчноУ гпдготовки учшвськоУ молод!' активно розробляються в сучаснш захщнш педагопчнш наущ. Анаштичний огляд р1зних концепш'й эеашзацн щеУ проблеми засв1дчив, що сьогодш на Заход! не ¡снуе единоУ лпфжованоУ модел1 техшчноУ пщготовки школяр1в. Нами вид)'лен:' основш и 1спекти: гумаштарний аспект технжи, и сошалып наслщки (США); шготовлення техшчних предмете 1 спостереження за ф1зичними явищами, юв'язаними з об'ектами техшчноУ системи (Франщя); вивчення основ техшки, цо включають вщомосп про матер1алознавство, технолопю I обладнання

(Польша); вивчення елемештв шформатики, мшроелектрошки, бюмехашки блош дисциплш, об'еднаних назвою «Техшка» (Угорщина); ознайомлення робототехшкою (Болгар ¡я); гпдготовка за окремими техшчним спещальностями (електрошка, шженерш науки, метал ообробка та \н.) дл вступу в университет (Анпия).

У дослщженш видшено характерш ознаки загальнотехн ¡чних знаш визначено науково-педагопчт критер1'1 вщбору злпсту навчального матер ¡ал про основи техшки, розглянуто шляхи реал!'заци взаемозв'язюв М1> загальнотехшчними, ппиродничо-математичними \ спешальними дисцишпнамг виявлено умови, дотримання яких необхщне для формування загальнотехн ¡чни: знань 1 вмшь учшв.

За основний критерш ефективност1 техшчноУ пщготовки учшв дл продовження навчання взято сшввщношення узагальнених та спещальних знан у галуз1 сучасноТ техшки на заняттях профщьного трудового навчання. 3 щеп метою визначалось вщсоткове сшввщношення кшькосп учшв, яю розкривают! науково-техшчш основи процес1в 1 явищ, що вщбуваються у техшчному об'ект! до к'1лькост1 учшв, яю видщяють лише характерн! ознаки основни: функцюнальних оргашв техннного об'екту.

Щоб проел ¡дкувати резул ьтати вн 1 сть експериментальноТ роботи визначено три ршш готовносп учшв до продовження навчання у вищи: техшчних закладах осв1ти: високий — при х>3/4Р, середнш — при Р/4<х.< 3/4Р низький — при х < Р/2, де х — середня сумарна бальна ош'нка учшв з; розв'язання завдань, Р — максимально можлива оцшка за виконання завдань.

Отримаш в процес1 констатуючого зрву даш показують, що на початк; експериментальноТ роботи не було старшокласник¡в з високим р1внем техшчно шдготовки. Переважну бшышеть (83,2%) характеризував низький р'тень. Ц даш стали початковою ланкою у проведенш формуючого експерименту.

Другим роздщ — «Базов1 компоненти загальнотехшчноУ пщготовки 3 систелп полггехшчноТ оевгги школяр1в» — присвячено реалвацп загальню ¡дей загальнотехн¡чноУ пщготовки школяр1в в умовах диференцшованогс навчання.

1з створенням у краУж навчапьних закладш нового типу постають нов! завдання щодо подальшого розширення техшко-технолопчних знань школяр!в. У цих умовах потребуе уточнения сутн!сть поглибленоУ техшчноУ пщготовки лщеТст, визначення УУ основних понять. Нами зроблено спробу дати визначення двом поняттям, як! вщображають основш аспекти техшчноУ подготовки учшвськоУ молод!:

Техн!чна просв!та — не ознайомлення учшв з питаниями розвитку специф!чного класу штучних матер ¡альних утворень (систем), як! с продуктом засобом прац! людини, а також одним ¡з засоб!в и життед!яльност1.

Загальнотехн!чна шдготовка — це оргашзований ! щлеспрямований процес формування загальноосвггшх (допрофес!йних) техн!чних знань, ум!нь ! навичок у галуз! перетворювальноУ д^яльноеп людини.

Виходячи з основних функцш загальнотехн ¡чноУ п!дготовки (загальноосв!тньоУ, пол!техн!чноУ, професшноУ), вид!лено так! аспекти загальнотехн ¡чноУ пщготовки школяр1'в: загальносот'альний, енергетико-!нформац!йний, функцюнальний. Функцп загальнотехн ¡чноУ пщготовки та назван! аспекти утворюють зм^товно-цшьову основу модел! загальнотехн ¡чноУ п!дготовки учшвськоУ молод! (схема 1).

Встановлено, що кожен ¡з цих аспект!в потребуе надежного вщображення у навчально-виховн!й д!яльност'1 л!цею. На основ! структурного анагпзу техн!кознавства визначено зм!ст основних напрям!'в загальнотехн ¡чноУ пщготовки, ТУ мюце 1 роль у систем! гаштехшчноУ освгги, вказано шляхи пщвищення р!вня пол!техшчноУ п!дготовки лще'Успв.

По-новому розглянуто один ¡з фундаментальних шлях!в систематизацп навчального матер!алу про технжу. У науково-методичн!й л!тератур! тривалий час точиться дискус!я з приводу того, за якими ознаками класифкувати сучасну техн!ку. У дисерташУ обгрунтовано, що найб!льш загальною е класифжацш об'екпв техн!ки за Ух структурою: 1) найпроспип знаряддя прац!, 2) машини, 3) техжчш системи. Вона мае велике свггоглядне значения, осюльки враховуе ступ!нь участ! людини в робот! техшчного об'екту. Видщено основш функцюнальш органи у сучасних об'ектах техн!ки 1 доведено правом!рн!сть систематизацп навчального матер!алу про енергетичн! ! керуюч! органи об'ект!в техн!ки в ¡нтегрованому курс! "Основи техники".

ФУНКЦП ЗАГАЛЬНОТЕХШЧНО! ПЩГОТОВКИ

Загальносощалышй

Загалып питания техшки (методолопчш, кторнчш, еконокнчш, еколопчш -гощо)

Енергетико-шформащннин

Основи тех1Пчно1 енергетики й автоматики

Функщональний

Будова 1 принцип дн найбшьш ротповсюджених об'екпв техшки (найпростши знаряддя пращ, машини, техшчш системи)

Основи наук

Техшчне креслення

Основи техшки

Основи технологи виробництва

Основи економши

Поляехзпчний практикум

--Ж-

Навчальш предмета, що формують загальнотехшчш знания 1 вмшня

РуРМС» 1 РтП^/гттил-Ллать'итио ттт тго илгтат лтглтт »> ппг-п г»т п« ™

Важливе мюце в роздан' выводиться анагпзу системи пол!техшчноУ осгпти учшв лщею. Така система передбачае впровадження у навчальний процес циклу навчальних дисциплш, спрямованих на оволодшня предметами праш, засобами пращ", технолопею, економжою. Зм|'ст названих дисциплш становить система наукових понять, що вщображають загальш основи сучасного виробництва та прииципи керування ним. У дисерташУ обгрунтовано послщовшсть вивчення навчальних предмет. Визначено профш полггехшчного практикуму: з экремих мехашчних технологш, електротехшчний, агробюлопчний, х1м1ко-гехнолопчний.

Структурно-змютов! компонента системи загальнотехшчно'У пщготовки школяр1в закладеш у щлому комплекс! елемент1в навчально-виховного процесу / лщеУ. Вони знайшли свое вщображення в навчальному план! шк!л з юглибленим трудовим навчанням (вар!ант «Осв1тня галузь «ТехнолопУ» в гехшчних лщеях»),

Третш роздш — «Зм1ст загальнотехшчноУ пщготовки школяр1в в ^мовах безперервноТ освггн» — е ключовим. У ньому проведено В1дб1"р 1 лруктурування змюту курсу основ техшки. При цьому використано два основш зринципи побудови навчального предмета: теоретичного узагальнення 1 ~енетичний.

Структура побудованого курсу основ техшки представлена у вигляд1 1вох шрамщ, вершинами яких е теоретичш узагальнення про основи техшчноУ энергетики \ автоматики. Основу цих шрамш утворюють структурш елементи [блоки зм!сту), як! вщповщають уяв1 про передачу 1 перетворення енерг¡V в гехжш та принципи побудови систем автоматичного керування. Тому в курс! з эснов техшки вид!леио дв! частини: «Основи техшчноУ енергетики» ! «Основи автоматизаци виробничих процес!в».

Значне мюце в розд!л! займае вщб!р ! структурування зм!сту навчального матер¡алу про передачу ! перетворення енерг!! в техшщ. Цей аспект цослщження спрямовано в першу чергу на визначення основних понять гнергетичного каналу — системи пристроУв, як! забезпечують передачу, ¡бернання ! перетворення енергн. До теори енергетичного каналу вщнесено:

енергетичний ланцюг (дишнку енергетичного .каналу, розм!щену м1ж двол сум1жними перетворювачами виду енергн), перетворювач виду енерги (частш енергетичного каналу, в межах яко'1 здшсшоеться взаемодгя двох ланцюив р1зними носшми енергн з метою перетворення одного и виду в ¡нший), нос енергн (частинки речовини, яю здатш переносите енерпю в простор! аб передавати сусщшм частникам), перетворювач! параметр ¡в (призначеш д] узгодження основних параметр ¡в джерела I споживача енергн"), регулювалы елементи (клапани, вимикач1, елементи плавного регулювання потоку енерп: я^умулятори снсрг!! (маховик пзроЕоУ машиии, водоймища пдростанц! електричш конденсатори та ¡н.), л!нп передач! енерпУ (призначеш для переда' енергп в1д джерела до споживача). Сукупшсть розглянутих елементш утворк канал передач! енерпУ.

Видшено найбшьш поширеш канали передач! енерпУ в техн!ц!: мехашчн г!дравл!чн!, пневматичш, теплов!, електричн!. У результат! науково-техшчног обгрунтування та експериментальноУ перев!рки основних понять вид!лет вище канал!в передач! енерпУ визначено зм!ст першоУ частини курсу оснс техн!ки «Основи енергетичноУ техшки».

Обгрунтовано зм!ст навчального материалу другоУ частини курсу оснс техн!ки «Основи автоматизацн виробничих процес1в». Видшено основ! поняття основ автоматики: принципи побудови систем автоматичног керування (в залежносп в!д впливу керуючого пристрою на керований об'ект за принципом керування), елементи систем автоматичного керування, роботи автоматизашя виробничих процес!в (види ! к!нематика робот!в, роботи ! гнучк технолог!я виробництва).

При складанн! атьових моделей формування основних понять курс основ техшки використано метод граф!в. 3 метою надання навчальном матер!алов! курсу практично"! спрямованост! розроблено систему лабораторнс практичних роб!т. В!д!брана у процес! досл!дження система понять лягла основу початкового вар!'анту курсу основ техшки, доступшсть зм!'сту яког перев!рялась шд час дослщного викладання. У дисерташУ детальн

розкриваються етапи роботи над змютом новей нав^чальноУ дисциплши «Основи техшки», наводиться як(сш 1 кшькюш даш експериментально'/ роботи.

Для оцшки доступност! учням 8-9 клас1в навчального матер!алу курсу з основ техшки використано такий критерШ, як р1вень усшшност! (вщношення середнього балу успшшостп з кожноУ видшеноУ частини навчального матер)'алу курсу з основ техжки до середнього балу усшшност! учшв ¡з таких предмет природничо-математичного циклу, як математика, фвика, х1м1я). Результата експерименту вважались позитивними у тому випадку, якщо р1вень уешшноеп був нгближений до одиниш". На першему етгш побудови ¡¡свих тем, розд:л1в курсу цей критерш виправдовуе себе. На завершальному еташ дослщження використано так! два критер1У вивчення основ техшки: р£вн1 засвоення (знания, розум!'ння, оволодшня, творчого застосування знань) ! середнш коефЫент засвоення навчального материалу (вщношення обсягу засвоеного до обсягу викладеного навчального матер1алу). Шдсумовуючи результата дослщження проблеми змюту ! структури курсу з основ техшки, подаемо Ух у вигляд! таблиц! 1.

Таблиця 1

Узагальнеж результата дидактичного експерименту з перев!рки вивчення курсу «Основи техшки»

Коефщент Р1вш засвоення матер!алу, %

Назва частини курсу засвоення I II III IV

материалу, %

Основи техшчноУ

енергетики 78,7 7,4 14,3 26,8 51,5

Основи автоматизацп

виробничих процеав 80,4 6,2 13,1 11,6 69,1

Одержан! експериментальш даш евщчать, що навчальний матер ¡ал курсу з основ техшки доступний учням 8-9 клас!в 1 за обсягом вщповщае часов¡, котрий выведений на його вивчення. Достов!ршсть одержаних даних перев!рялась з допомогою непараметричного критер1'ю Шрсона х2- Одержане значения х2=17,702 (х2кр=13,274; ое0,01) дозволило зробити висновок, що р!вш

оволод!ння (III) i творчого застосування навчального матер1алу (IV) залежать вщ зм1сту окремих роздшв курсу основ техшки.

Визначений у npoueci дослщження змют загальнотехн¡чних знань i вмшь знайшов свое воображения в программ i навчальному поабнику «Основи техшки», у якому видшеш функцюнальний, енергетичний, шформацшний i сошальний аспекта сучасноТ техшки.

У четвертому роздш —"Методична система навчання основ техшки" — визначено основн! принципи навчання основ техшки, обгрунтовано виб1р метод ¡в навчання i розробку ix щодо загальнотехшчноУ шдготовки у систем! безперервноУ освгги, реал1зовано i описано методику використання творчих задач на анагнз техшчних об'ектю.

Доводиться, що основними принципами навчання основ техшки е: принципи штеграцп навчального матер!алу i алгоритм!зац!У практично!' д!ялыюст! учн!в та полггехшчний принцип викладання основ техшки.

Використання принципу ¡нтеграшУ ми розглядаемо як 3aci6 подолання суперечност! м1ж цшсшстю техн!чних об'ект!в та фрагментарним характером Ух вивчення у процес! трудового навчання. Запропоновано прийоми реал!зацп ¡нтегративного п!дходу на приклад! викладання основ техшчноУ енергетики з урахуванням вимог двох домшуючих принцип!в: зм!стового узагальнення й типовост! техн!чних об'екпв. Видшено окрем! групп навчального матер!алу про передачу й перетворення енерпУ у TexHiui (загальнотеоретичний, об'ектний, комбшований); виявлено основн! шляхи реашзаш'У взаемозв'язк!в м!ж згрупованим навчальним матер!алом: 1)загальнотеоретичним i об'ектним, 2)загальнотеоретичним i комбшованим, 3)внутр!шн! зв'язки i залежност! Mi» р!зними темами курсу з основ техшки. Результата експерименту п!дтвердили, що пщ час застосування методики викладання основ техшки згщно з принципом змютового узагальнення матер!алу i теоретичних понять у ньому учням доступн! нав!ть висок! ступен! штеграцп навчального матер¡алу. Цей принцип передбачае вивчення загальних ! абстрактних положень на приклад! конкретних техшчних об'екпв. При структуруванш об'ектного i комбшованого навчального матер!алу з основ техн!ки видшено його загальну

частину, яка вщображае загальш теорн техшки I загальну структуру техшчних об'екпв.

Розроблено методичш рекомендацп з використання алгоритм ¡в практичноТ дшлыюсп, ор1ентованих на вивчення типових об'ект!в технжи, доведено ефективтсть застосування полггехшчного принципу у навчанш для забезпечення бшьш високого р1вня науковост1, узагальненост! 1 практичноТ спрямованост! загапьнотехшчних знань I вмшь школяр1в.

Теоретичний анал!з проблеми метод ¡в навчання на дидактичному ! методичному р!ннях свщчить, що зм!сту загальнотехшчно! подготовки у систем! безперервно! освтг найбгльш вщповщають методи лабораторно-практичних робгг, проблемно-пошукових задач, вправ, як! можуть бути основним засобом самостийного набуття знань учшв. В основу вибору метод!в формування загапьнотехшчних знань 1 вмшь покладено види науково-техшчноУ д1яльност1, пов'язаноТ з анализом техшчних об'екпв. Як загальний метод навчання основ техшки, який складаеться з ряду часткових, запропоновано задач! на структурний, функщональний 1 !итегративний анал!з техн!чних об'екл'в. На численних прикладах доводиться, що розроблен! навчальн! техшчш задач! забезпечують дидактичну ¡мтщю тих основних шзнавальних взаемод!й людини з техшчним об'ектом, яю характер» 1' для загальнотехшчно'/ ор1ентацп.

Як результат теоретичного психолого-дидактичного обгрунтування та експериментально'1 перев!'рки нами запропонована система завдань частково-пошукового характеру в оволод!нн! сучасною техшкою ! технолог!ею на занятгях пол ¡техничного практикуму. Визначено типи завдань з рацюнашзаторства, як! дають змогу залучати учн!в до удосконалення механж.нв ! машин; розроблено схему побудови проблемних урок!в на основ! проблемних ситуацш, як! передбачають реал!зац!ю м!жпредметних зв'язк!в, ор!ентують на застосування набутих учнями знань у практичн!й д!Яльност!; розкрито методичн! прийоми актив!зацп шзнавально! д!яльност! школяр!в у процесс застосування р13номаштних засоб1в навчання.

У п'ятому роздш — «Перспективн вдосконалення загальнотехшчно/ гпдготовкл учшвськоУ молод!» — наводяться основш результата

экспериментально]!' робоги, на ш'дстав) яких визначаються основж тенденш розвитку загальнотехшчноУ шдготовки у систем1 ступеневоТ осв1ти.

3 метою перев|'рки ефективносп експериментальноУ робота щод< оволодшня сучасною техшкою на заняттях профтыюго трудового навчання 1; техшчних лшеях було повторно визначено вщсоткове сшввщношенн: узагальнених та спеш'апьних знань з галуз1 сучасноУ техн!'ки. I експериментальних школах \ лщеях суттево зросла юлькють старшокласникЬ котр1 оволодши знаниями про науково-техшчш основи сучасноУ техшки. Вош усшшно визначають загалып принципи будови 1 функцюнування сучасни; техшчних систем, грунтовно розбираються у машинах 1 мехашзмах, бшьи широко розкривають взаем од ¡ю окремих деталей 1 вузл1'в, виявляють типов несправносп в конкретних техшчних об'ектах, а отже, майже вдвии зрослс вщеоткове сшвв!дношення узагальнених 1 спещальних знань з галуз1 сучасно техшки А=78,4% (до експерименту — 40,9%). У школяр ¡в контрольних шк'и його зростання несуттеве (42,3% поровняно з 40,5% на початку експерименту) Це доводить дошлый сть впровадження рекомендованих заход ¡в з загаль н отех н! ч н оУ подготовки школяр1в. Розподш старшокласник ¡в контрольню { експериментальних ишл (лщеТв) та динамика змши р1вня загальнотехн¡чно шдготовки представлен! в таблиц! 2.

ТаблицяI

Динамка змши р!вня готовносп старшокласниюв

до продовжсиня пЗиЧиННЯ б прецее! експерименталько! роботи

Р1вень готовност1 старшокласнимв до продовження навчання Кшыасть учшв у сшввщношенж до загальноУ юлькост! учасниюв експерименту, %

ДО експерименту июля експерименту

Експериментальш школи! лщеТ контрольш школи

високий — 21,3 —

середнш 16,8 54,1 20,4

низький 83,2 24.6 79.6

Подапыш спостереження за усгихдми учшв, котр1 вивчали курс «Основи техшки», показали, що середнш бал Ух усш'шносп з ряду загальнотехн¡чних дисциплш у вищих закладах значно вищий, ш'ж у ¡нших студент ¡в (4,3 пор1вняно з 3,7).

Доведено ппотезу про гпдвищення ефективносп техжчноУ шдготовки учшвськоУ молод! до продовження освгги за умови всеб!чного використання в навчальному процес1 авторськоУ концепщУ загалыю-техшчноУ шдготовки школяр1в у процеа трудового навчання.

При визначенш загальноТ структур» змкггу трудовоУ полггехшчноУ шдготовки школярш у систем! безперервноУ освпи ми зробили спробу визначити з\пст шштехшчного практикуму.

Обгрунтовано и ау ко во - м етод и ч и 1 положения для створення навчальних програм з полггехшчного практикуму: перспективжсть знань на основ! прогнозування прюритетних спешальностей у вищих закладах осв1ти, вщображення сучасних досягнень науки, техшки I передовоУ технолопУ провщних галузей сусшльного виробництва, застосування принципу тштехшзму, врахування наступност1 у трудов ¡й \ професшшй шдготовш, воображения досвщу новатор1в виробництва, визначення шлях1в розвитку гехшчного мислення.

Проанал|'зовано вимоги до теоретично! ! практичноУ шдготовки учшв з полггехшчного практикуму. Науково-методичний анатз структури об'екта зивчення ! структури Д1Яльносп робггнишв деревообробного виробництва дав чожливють, як приклад, провести вщбф змюту пол!"техшчного практикуму з жремих мехашчних технологш за профшем деревообробки. Визначений у 1роцес1 дослщження змют навчапьного матер¡алу полггехшчного практикуму ндображено у навчальному пос1бнику «Основи деревообробки».

У дослщженш видЬено 1* проанаш'зовано загапьнометодичн! положения 1ля групування професш на основ! загальнотехн ¡чно'У шдготовки (ушфжащя твчального матер ¡алу з основ техшки 1 м!жпредметш зв'язки), розроблено 1ерел1К вихщних даних для групування професш: сшльшсть засоб1'в праш \

орновних матер1ал1в, змют виконуваних робгг, однорщшсть умшь 1 навичо при виконанш типових трудових операцш.

Ефектившсть загальнотехшчно1 шдготовки школяров визначаеться такс» 1 ртнем квал!ф1кацп педагопчних кадр1в.

У результат! констатуючого експерименту встановлено, що б!лышст: студенев педагопчних закладтв осв1ти знаходяться на низькому р1вн сформованост! професшноТ готовност1 до забезпечення навчального процесу : загальноосв^шх навчальних закладах нового типу. Виходячи з припущення, щ< причиною цього е недостатня спрямовашсть навчального процес; шдустр1ально-педагопчних факультет1в педагопчних шститу^в 1 ужверситет1'| на навчальш заклади нового типу, запропоновано еталонну модель професшно методично!' шдготовки майбутнього вчителя до викладання основ техшки, як; передбачае р1зш форми д1яльност! студент1в педагопчного закладу осв1ти навчальну, науково-дооидну та позанавчальну роботу, педагопчну практику.

Ефективним засобом формування готовносп студент ¡в до проведен»! занять з основ техники став спецкурс «Методика викладання основ техшки» Методика викладання мае свою специф1ку, яка обумовлена самим змютол навчального матер¡алу. Практичне спрямування занять, побудованих з; принципами ролево!" перспективи 1 моделювання професшних ситуац!й дозволило досягти результативносп у методичнш шдготовш студенев дс викладання основ техшки.

Сшвставлення результат початкового констатуючого 1 кшцевоп контрольного експеримешчв дозволяе говорити про шдвищення р!вш профес1Йно! готовност! студент ¡в до викладання основ техшки. Результат! д1агностичних зр ¡З1в до початку ! шсля формуючого експерименту наочнс представлен! д1аграмою 1.

Проблема загальнотехшчно!" шдготовки не обмежуеться завданнями, щ< ставляться перед загальносв!тньою школою. Систематизована загальнотехшчн; шдготовка, пов'язана з вивченням основ техшчно! енергетики й автоматики починаеться у загальноосв!тн!й школ!, потш продовжуеться у лщеях, г!мназ!ях

середшх професшно-техшчних училищах, коледжах, техшкумах 1 вищих техшчних закладах освгги.

До експерименту, % 4,6 69,2 26,2

18,3 67,1 14,6

щ

Ш

1 Л --> У' О Л 00,<+

¡V

1

Загалыюнаукова пщготовка

Загальнотехн ¡чна подготовка

Методична тдготовка

ГПсля експерименту, % 16.2 75,3 8,5

яр

22,8 69,7 7,5

ж

О 50

Р1вш готовности:

100 0 50 100

ЦЦ Високий [; [ Середнш | | Низький

Д1аграма 1. Пор1вняльш дат професшноУ тдготовки студентш до викладання основ техшки

Пропонуються так1 щеУ реалвацн загальнотехшчноУ тдготовки на рвних ступенях освш!:

здшснюючи реформу системи нацюнальноУ освЬи, Мннстерству осв1ти 1 науки дощльно видшити загальнотехшчну пщготовку учшвськоУ молод1 в навчальних закладах нового типу, з огляду на УУ сусп¡льну актуальшсть \ специфннпсть, в окрему проблему;

у процеа проф1льноУ трудовоУ ш'дготовки школярш передбачити вивчення курсу "Основи техшки";

запровадити у лшеях гехшчного профшю загальноосв1тнш ¡нтегрований курс "Основи техшки I ф1зика";

забезпечити загальнотехшчну шдготовку старшокласшшв за окремими трупами професш;

у середшх професшно-техшчних училищах I старших класах загальноосв1тньоУ школ и доцгльно вивчати единий курс основ техшчноУ енергетики й автоматики;

у пмназ'|ях, лщеях, коледжах, оркнтованих на шдготовку учшвсько молод'1 до лродовження навчання у вищих техшчних закладах осв1ти, необхщт запровадити курс "Основи техшки", змют навчального матер1алу якоп структуруватиметься з урахуванням основних принцишв побудови 1 функцюнування р1зних техшчних об'ект1В (передач! й перетворення енергп т; побудови систем автоматичного керування техшчними комплексами);

на факультетах ¡з скороченим термшом навчання у вищих заклада? оевгги, навчальний процес яких будуеться на баз! осв!тньо-квапиф!кашйногс р1вня "Молодший спешалют", дошльно зд1йснювати лише додатков) загальнотехшчну гндготовку залежно В1Д спешальностг,

удосконалити методичну шдготовку вчител1в у вищих педагопчних техшчних закладах оевпп до викладання основ техшки, запровадивип: вщповщш спещальш чи нормативш курси, закцентувавши на шй проблем! педагог!чну практику;

Мппстерству оевгги ! науки та ¡ншим защкавленим мшктерствам вщомствам доц!льно шд кер1вництв0м Кабшету М!н!стр!в розробити оевтпе програму «Наука, техшка, сусп!льство».

висновки

Узагальнення результатов досл!дження дае п!дстави для таких висновкт. як! стверджують основы! положения розробленоУ науковоУ концепцн:

1. Встановлено, що загальнотехн!чн!й шдготовщ належить пров1дна роль у загальн!й структур! змюту трудового пол!техн!чного навчання школяр!в Створено значний емшричний базис, а також здшенена наукова розробка теоретико-методичних основ загальнотехшчноУ п!дготовки учшвськоУ молод1 у нац!ональн!й систем!' безперервно!' осв1ти "школа — вищий заклад осв!ти".

2. Доведено, що на сучасному еташ розвитку науки ! техшки основний дидактичний змют загальнотехшчноУ шдготовки складають в1домост1 про функшональш органи техшчних об'ект!в. 1х вивчення розширюеться у рамках загальнотехшчноУ пщготовки учшвськоУ молод! у систем! безперервно! оевпп в!д найпрост!ших елеменпв до складних понять з основ техшчноУ енергетики й автоматики.

3. Встановлено, що адекватне воображения основ техшкознавства у змют1 шюльного курсу "Основи техшки" досягаеться за умови комплексного використання таких принцишв побудови навчального предмета, як принцип теоретичного узагальнення 1 генетичний принцип. Структура ¡нтегрованого курсу ос[юв техшки повинна охоплювати блок техшчних вщомостей про передачу I перетворення енергн (мехашчш, пдравл|'чш, пневматичш, теплов1, електричш канали передач! енергп) та принципи побудови систем автоматичного керуваиня техшчнимн комплексами (в залежносп вщ впливу ксруючого пристрою на керований об'ект I за принципом керувания).

4. Доведено ефектившсть ¡нтегративного пщходу до викладання основ техшки I застосування пол1техжчного принципу у навчанш для забезпечення бшьш високого р!"вня науковосп, узагальненосп й практично'! спрямованосп загальнотехш'чних знань 1 вмшь школяр1'в.

5. Встановлено необхщшсть 1 доцшынсть переор1'ентацн навчання з пояснювальномлюстративного аспекту на дидактичну Ытацш основних тзнавальних взаемодш людини з техшчним об'ектом. Це дозволить учням усвщомлено в!дтворювати повний цикл науково-техшчноУ д1яльност1, пов'язаноУ з аналЬом техшчних об'ект1в. Запропоновано задач1 на структурний, функшональний I ¡нгегративний анал1з техшчних оо'ект'ш.

6. Як показало наше доашдження, структурно-зм1стов1 компоненти загальнотехшчноУ подготовки ефектившше реал1зуються у систем1 полпсхшчного навчання школяр1в. Це досягаеться впровадженням у навчальний процес лщеТв техшчного профипо дисциплш, спрямованих на вивчення загальних аспекпв техшки, Ухшх основних функшональних оргашв, а також будови й принципу дп найбшьш розповсюджених машин 1 техшчних комплекав.

7. Доведено дощ'льшсть посилення рол! частково-пошуковоУ д!яльност1 учшв в оволодшш сучасною техн1'кою 1 технолоп'ею на заняттях пол1техш'чного практикуму. Визначено типи завдань з рацюнал1заторства, розроблено схему побудови проблемних уроюв на основ1 проблемних ситуашй, запропоновано

методичш прийоми актив1зацп шзнавально'1 Д1Яльносп школяр1в у процес застосування ргзномажтних засоб(в навчання.

8. Встановлено, що шдвищення ефективност1 загальнотехшчнс подготовки школяр1в вимагае перегляду фаховоУ шдготовки майбутшх вчител1" трудового навчання до викладання основ техшки. Розроблена еталонна модел професшно-методичноУ шдготовки майбутнього вчителя, спрямована н поглиблення й розширення загальнонауковоТ, загальнотехшчноТ та методичнс гпдготовленост! студент'1 в до викладання основ техшки.

9. Доведено, що оптимальним засобом методичноУ гпдготовки майбутш: вчител1в до проведения занять з основ техшки став спешальний курс "Методик викладання основ техшки". Розроблено тематичний план \ програму спецкурсу визначено тематику лабораторно-практичних занять, визначено метод! навчання основ техшки.

10. Результата експертноУ ощнки та навчаючого експерименг шдтвердили правомфшсть основних положень розробленоУ концепш загальнотехшчноТ' шдготовки учшв у процеа трудового навчання.

Подальшого вивчення й розробки потребують: змют, форми г метод] навчання основ техшки у процеа профшьноУ трудово'У шдготовк: старшокласниюв та у позакласнш робот1 з техшки 1 праш; дидактичш основ] побудови загальноосвггнього ¡нтегрованого курсу для лщеУв «Основи техшки физика»; проблема наступност! загальнотехнгчно! шдготовки учнг загальноосв1тньоУ школи й учшв середшх професшно-техшчних училищ. 1 вивченням цих проблем ми пов'язуемо подальше вдосконаленн; загальнотехшчноУ шдготовки учшвсько'У молод!.

СПИСОК ОПУЕЖКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

МОНОГРАФН, навчальш постники ТА ПРОГРАММ

1. Гушулей Й.М. Загальнотехшчна шдготовка учшв у процеа трудового навчання: дидактичний аспект /За ред. Г.В.Терещука. - Тернопшь: ТДПУ, 2000.-312с.

2. Гушулей Й. Техшчна шдготовка школяр]'в: проблеми змюту /За ред. дшсного члена АПН УкраТни Д.О.Тхоржевського.-Тернопшь, 1997,- 159с.

3. Гушулей Й.М. Вивчення основ техшки у середнш школи проблеми зм1сту /За ред. дшсного члена АПН УкраТни Д.О.Тхоржевського. - КиУв, 1994. — 97с.

4. Гушулей Й.М. Основи техжки: Навч. пос!бник для 8-9 кл. серед. загальноосв!т. шк. - КиУв: Освга, 1996. - 144с.

5. Гушулей И.Н., Рига В.В. Основы деревообработки: Проб. учеб. пособие для учащихся 7-8 кл. сред. шк. — М.: Просвещение, 1988.— 159 с.

6. Гушулей Й.М. Основи деревообробки: Пробн. навч. пособник для учи ¡в 8-9 кл. серед, загальноосв ¡т. шк. - КиУв: Освпга, 1996. - 144с.

7. Справочник по обработке древесины: Пособие для учащихся произв. комб. и цехов /Сост. В.В.Рига, И.Н.Гушулей. - К.: Рад. шк., 1984. -216с

8. Гушулей Й.М. Програма середньоТ загальноосв ¡тньо'Т школи «Основи техжки» /Лнформ. зб. М-ва нар. освгги УкраТни. -КиУв:Осв1та,1991.-21.-9с.

9. Гушулей И.Н. Изучение темы «Основы механизации и автоматизации мебельного производства» при подготовке столяров в средних профессионально-технических училищах //Методические рекомендации. - М.: Высш. шк., 1977.-29с.

СТАТТ1

10. Гушулей Й. Концепшя поглибленоУ загальнотехшчноУ пщготовки нколяр1в у систем1 безперервноТ освгги /УНауков1 записки Тернопшьського хержавного педагопчного ун1верситету. Сер ¡я: Педагог1ка. - №5. - 1999. - С.21-29.

11. Гушулей И. Принципи вщбору змкту сучасноУ трудовоУ пщготовкг школяр1в //Науков1 записки Терноп ¡льського державного педагопчногс ушверситету. Сер'ш: Педагопка. - N»6. - 1999. - С.46-51.

12. Тхоржевський Д.О., Дщух В.О., Левченко Г.€., Сидоренко В.К. Терещук Б.М., Моштук В.В., Гушулей Й.М., Тименко М.П. Стандарт змпсту освггньоУ галуз1 «Технологи» («Трудове навчання», доопрацьований варшнт] //Трудова шдготовка в закладах осв1Ти. - 1977. - №2. - с. 2-7.

13. Гушулей Й. Трудова шдготовка школяр1в в умовах переходу дс ринковоУ еконо\пки//Освггянський журнал «Мандр1вець». - Терноп ¡ль, 1995. -№3. - С.69-72.

14. Гушулей Й. Проблеми змюту техшчноУ шдгоговки учшв лщею //Науков1 записки Тернопшьського державного педагопчного ушверситету. Сер1я 3: Педагогжа ! психолопя. -№5. -1988.- С. 116-119.

15. Гушулей Й. Техшка як об'ект педагопчного аншизу з метою вивчення и основ у лщеУ //Науков! записки Терноп ¡льського державного педагогичного ушверситету. Сер^я: Педагопка.-№3.-1999,- С.150-153.

16. Гушулей Й. Структурно-змктов1 компоненти поглибленого трудового навчання у лщеях //Науков1 записки Терноп ¡льського державного педагопчного ушверситету. Сер5я: Педагопка. - №1. -1999. - С.117-120.

17. Гушулей И.Н. Связующее звено //Профессионально-техническое образование, 1976. - №5. - С. 11-12.

18. Гушулей И.Н. Общетехнические знания в профессиональном обучении учащихся средних ПТУ деревообрабатывающего профиля//Сб.: Совершенствование преподавания общеобразовательных предметов. - Москва: НИИ содержания и методов обучения АПН СССР, 1976. - С.141-145.

19. Гушулей Й.М., Бакан С.М. Дослщження змюту \ особливостей вивчення елемегтв енергетичноУ техшки й автоматики в серед шх ПТУ //36.: Методика трудового навчання. Вип. 12. - К.: Рад. школа, 1979. - С.11-12.

20. Гушулей И. Теоретичш основи конструювання зм!сту ! структур и ¡нтегрованого курсу основ техшки для лщею //Науков1 записки Терноп ¡льського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка. - №2. -2000. - С.34-39.

21. Гушулей И., Яржемський А.. Факультативне вивчення енергетичноУ техшки //Трудова пщготовка в закладах освгги. - 1996. - №2. - С.17-19.

22. Столяр Б.Д., Гушулей Й.М. Деяк1 аспекта проблеми виховання в учшв ¡нтересу до винахщництва \ рацюнагёаторства //36.: Методика трудового навчання. Вип. 11. - К.: Рад. школа, 1978. - С.46-49.

23. Гушулей Й.М., Шиммв Л.О. Виховувати новатор1в виробництва //Радянська школа. - 1983. - № 9. - С. 51-53.

24. Гушулей Й.М., Шинкарук М.М. Навчальне рацюнал1заторство на уроках //Радянська школа. - 1989.- №10. - С.62-64.

25. Гушулей И.Н., Терещук Г.В. Учебные задания по рационализаторству как метод индивидуализации обучения//Школа и производство. - 1993. - №5. - С.28-31.

26. Гушулей И.Н. Определитель основных пород древесины //Школа и производство. - 1989. - №10. - С.43-46.

27. Гушулей Й.М. Психолопчш основи д1'яльносп оператора //36.: Методичш реком. з удосконалення навчально-виховноГ робота на ¡нженерно-педагопчному факультети-Терношль, 1995. Випуск 2. - С.20-22.

28. Гушулей И.Н., Козак О.П. Рационализаторские ситуации на уроках //Профессионально-техническое образование. -1991. -№2. - С.60-61.

29. Гушулей Й. Етапонна модель професшно-методичноУ шдготовки майбутнього вчителя до викладання основ технжи у лщеУ //Науков! записки Терношльського педушверситету. Серш: Педагогка. -№1.-2000. -С.38-44.

30. Гушулей Й.М. Особливосп застосування дидактичних засобш на уроках основ техн1ки //Сучасш проблеми трудовоУ пщготовки школяр1в /36. наукових праць кафедри МТ ! ПН Терношльського педшституту. - Тернопшь, 1994. - С.34-36.

31. Гушулей Й. Психолого-дидактичш особливосп формування загальнотехшчних знань та вмшь у процес1 навчання основ техшки //Науков1 записки Терноп ¡льського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка. - №3. - 2000. -С.34-41.

32. Гушулей Й.М. Псштехшчний принцип викладанн загальнотехшчних дисциплш у лще'Т //Наука i сучасшсть. 36. наукових прац Нацюнального педагопчного ушверситету ¡м. М.П.Драгоманова. - К., Логос 1999. Випуск 2.4.3. -С.37-44.

ТЕЗИ

33. Гушулей Й.М. Структурно-функцюнальна модель поглибленоп вивчення технжи у лщеТ //36.: Трудова пщготовка учшвськоТ молодо Стан т перспективи /MaTepiann ВсеукраУнськоГ науково-практичноТ конференци. -Терношль, 1999.-С. 10-11.

34. Гушулей И.Н. Совершенствование общетехнических знанш учащихся средних ПТУ //Вопросы воспитания и обучения /Тезисы докладо] участников VIII Совместного семинара аспирантов и молодых учёных АП1 СССР и АПН ГДР. - Москва, 1976. - С.137-141.

35. Гушулей И.М. Про пщготовку студенев до актив haui'i шзнавально Д1ЯЛьност1 учшв на уроках трудового навчання //36.: Дидактичш проблем! шдготовки вчительських кадр ¡в /Тези науково-практичноТ конференци. -Терношль, 1989. - С.135-136.

36. Гушулей И.Н., Кальба E.H. Методические особенности преподаванш курса "Методика общетехнических дисциплин и трудового обучения' //Актуальные вопросы совершенствования подготовки учителей трудовогс обучения /Тезисы докл. и выступ на Всесоюзн. совещ. завкафедрами общетех факультетов пединститутов. - Мозырь, 1986. - С.83-85.

37. Гушулей Й. Вдосконалення методично!" шдготовки студент!i факультете загальнотехшчних дисциплш //Розвиток педагопчно']' oceira i наукг в зах1дних областях УкраУни /Тези науково-практичноТ конференци. Частина II - Терношль, 1990.- С.143-144.

АНОТАЦП

Гушулей Й.М. Теор1я 1 практика загальнотехшчно! шдготовки учшв у процеа трудового иавчання. — Рукопис.

Дисерташя на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук за :пещальшстю 13.00.02 — теор1я та методика трудового навчання.— 1нститут ледагопки АПН УкраУни, КиУв, 2000.

Захищаеться рукопис, в якому викладена дидактична концепшя гоглибленого вивчення техш'ки у процеа" трудового навчання, що розкривае эсобливосп загальнотехшчноТ шдготовки школяр1в до безперервноУ осв1ти. 5озроблено структурно-функщональну модель загальнотехшчноУ шдготовки иколяр1в. Визначено цикл навчальних предмете 1 полггехшчних практикумш, шрямованих на оволодшня предметами пращ, засобами пращ, технолоп'сю, :коном1кою. Розкрито шляхи та психолого-дидактичш умови формування гехнжо-технолопчних знань 1 вмшь у систем! полггехшчноУ осв!ти лщеУспв. 'озроблено змют 1' методику формування професшноУ готовност1 майбутшх /чителш до викладання основ техшки.

Ключов1 слова: поглиблене трудове навчання, класифжашя техшки, агальнотехшчна шдготовка, навчальш техшчш задач¡, рацюнашзаторсыа итуацп, професшна готовш'сть.

Гушулей И.Н. Теория и практика общетехническон подготовки цкольников в процессе трудового обучения. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук о специальности 13.00.02 — теория и методика трудового обучения. — [нститут педагогики АПН Украины, Киев, 2000.

Защищается дидактическая концепция углубленного изучения техники в роцессе трудового обучения, раскрывающая особенности общетехнической одготовки школьников к непрерывному образованию. Разработана структурно-ункциональная модель общетехнической подготовки школьников. Определен

цикл учебнух предметов и политехнических практикумов, .направленных на овладение предметами труда, средствами труда, технологией, экономикой. Раскрыты пути и психолого-дидактические условия формирования технико-технологических знаний и умений в системе политехнического образования лицеистов. Разработаны содержание и методика формирования профессиональной готовности будущих учителей к преподаванию основ техники.

Ключевые слова: углубленное трудовое обучение, классификация техники, общетехническая подготовка, учебные технические задачи, рационализаторские ситуации, профессиональная готовность.

Hushuley J.M. Mastering Engineering in Labour Training Process: Didactics and Labout Training Methods.

Thesis standing for a degree of Doctor of Sciences (Pedagogics), concentration 13.00.02 - Theory and Methods of Teaching. — Kyiv, 2000.

The Manuscript to be maintained deals with the concept of mastering engineering in labour training process, which corresponds to the new socio-economic conditions and elucidates the peculiarities of general technical training of school students aimed at continual education in the system " school - higher educational institution ".

The research work elucidates the main principles of selecting the content of the teaching material in labour training (continuity of learning, priority of the developing function of learning, humanization of labour training, differentiation of learning components, integration of teaching material, module training), the analysis of the main components of the theory of education of a creatively developed personality in the process of labour training (psycho-pedagogical theory of the harmonious development of a personality, psychological theory of activity, psychological theory of transference) has been carried out, the role and the place of profound labour

training in the standard of the educational field "Technologies" ("Labour Training") have been defined.

Structure-functional model of mastering engineering in a Lyceum has been elaborated, theoretically explained and practically probated. Such a model provides for the introduction into the instruction process of several subsystems of subjects, aimed at mastering the objects and means of labour, technology, economics: technical drawing, the principles of engineering, the principles of production technology, the principles of economics, polytechnical practical work. The profiles of polytechnical practical work have been defined: in separate mechanical technologies, electrotechnical, agrobiological, chemical-technological. Structurally-content components of the model of engineering mastering have found their reflection in the curriculum of schools with profound study (mastering) of labour training (version "Educational Field "Technologies" in technical Lyceums").

The selection of the content of a subject in the principles of engineering has been made, the structural elements of which correspond to the imagination about the transfer and transformation of energy in engineering and the principles of forming systems of automatic control. The content of the teaching material of polytechnical practical work in woodworking, reflected in the teaching manual, has been specified.

The complex of psycho-didactic conditions of forming technical-technological knowledge and skills in the system of polytechnical education of pupils of the Lyceums has been explained: stages of heuristic activity at the lesson have been outlined, types of assignments in rationalization have been defined, kinds of teaching production situations have been specified; a scheme of forming problem classes on the basis of problem situations has been worked out; methodic means of activising pupils' cognitive activity in the process of application of various teaching means have been defined; effectiveness of applying a polytechnical principle in instruction for providing a high level of scientism, generalization and practical direction of general technical knowledge and skills of school students have been proved.

A standard model of a teacher's professional competence to teaching th principles of engineering has been worked out, the one that provides for various fornr of activity of students of Pedagogical educational institution: teaching, research worl out-of-school activity, practical pedagogics. The content of the special cours "Teaching methods of the principles of engineering" has been elaborated.

Key words: Labour training mastering, engineering classification, genen technical training, rationalizational and production situations, profession; competence.