автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Усовершенствование коммуникативных умений и навыков учащихся 8-х классов при изучении синтаксиса простого предложения на уроках русского (родного) языка

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование коммуникативных умений и навыков учащихся 8-х классов при изучении синтаксиса простого предложения на уроках русского (родного) языка"

»Г Б

2 7 ИЮН Ю

1Н:ТИГУТ ПЕДАГОПКИ АПН УКРАШ

На правах рукопису

Д/ШВДКК ЛОД1ША ВОДОДШРГаНА

УДОСКОМЕННЯ КОЫШКАТШНИХ УЙНЬ I НАВМОК УЧН1В 8-Х КДАС1В МД ЧАС ВЮЧЕННЯ СИНГАКСЮУ ПРОСТОГО ЙИЕННЯ НА УРОКАХ Р0С1ЙЗЬК01 /ИДН01У УЭЗИ

13.00.02 - методика викладання /рос1йсько! мови/

АВТОРЕФЕРАТ дисзртац!! на здобуття наукового ступеня кандидата педагогччних наук

К и I в - 1994

Дисертацхсю е рукопис.

Робота виконана в УкраЯнсьхому державному педагогичному унхвер-ситетх 1м.М.Д.Драгоианова

Науховий кер1шик - доктор педагогхвдих каук, професор

иА!Ж1эСК<А глт&гЛк Арсеновна

0ф1д1йн1 опонекти;

I. Доктор фыслог1Чних наук, професор 1ВАКСВА Лидмида Петрхзка

2. .Кандидат г.едагогхчних наук Ганна Детр1зка

Ироагдка орган1зацхя - Шлошський педагогхчний 1нсгитуг

Захист аадбудеться 1904 р. на засхданн: с:;ец1а-

лхзовано! ьчено! ради К 01.32.01 в 1негитут1 педагогии АПН Укра!ни за адресов: 252001, КиГз, зул. Трьохсаягитеяьська, 8, зал застдакь.

3 дисертацхе» ыожна оэнайоыхтися в иауковхй частин! шституту. Автореферат роздано "3/? 1994 р.

Вчеиий секретар спец:алI-эоваког вчено! ради ' БОВДАГЕЖО Н.З.

ЗА ГА ЛЬНА ХАРАКТЕРЖТЖА ТОБОТИ

Актуальна счь дос-глдяеннд. Одна э найважлив!пих вимог до аи-«ладання рос1йсько! мови в школах Украхни - комун!каткзна ор!ента-х1я курсу. Принцип коцунЛкативно! ор^сктацН ставить ряд методич-шх зимог, каЯсуттсв1ииш з яких е: практична спряшван5:сть ц!лей ¡ЛБчаннл, вивчекня лексики та морфолог^! на синтаксичн1й основ!, :итуативно-тематична презентами навчального материалу. Практична :прямован1с?ь курсу росхйсько! мови в сучасий еколх висувае на [ериий план розвитск ковлення учн^а, удосконалення 1хн1х комуи!ка-■ивних ум1нь та навичок. Вхльне озолодхння родною новою - необх1д-|а умова форцування соцгально акгчзног, духовно багатоТ особистос-'1.

Вивчення рхдноГ мови передбачае, по-перпе, набуття аколярамн лементарно! лхнгвхстичноХ осзхтк /засвоення основ науки про мову/ , по-друга, форцузання в них комущкатмвних ушнъ I навичок, не-бхвд-тас для активного соцгального життя 1 саиос?1р,но1 роботи над тдврценням свого ггрофесхйного, 1нтелектуального й культурного хзня. Осглнне представлено самостхйним роздхлои шального курсу розвиуок мовлення/, а також фсрыуванняа ыовленнзвих умхнь * на-ичок у зв'язку з вивченням мовноТ теорх!.

Варто наголосити, що питаниям розветку в учн1в коиунгкатиз-их ум1нь в УкраГнх 1 Рос11 заввди прид1лллась надежна увага. Не >ао жодного пом1тного в I сгорИ методик'/ педагога, який залиааз-I б байдужич до гаггань розвитку моглення. И.В.Ломоносов, фЛ.Бус-1ев, В.Г.Бел1нський, Я.К.Грот, К.Д.Ушинський, 1.1..Среэневський, ,1.Водовозов, М.Ф.Бунаков, ВЛ.Чернииов та 1н. буди вдин1 у ви„-1ченнх цхлей назчання рхдноГ ыови, зокрека й завдань форцування I удосконалення ыовленневих умЫь. Значний знесок в методику розетку зв'язного мовлення на сучасноыу етап{ зробши Т.О.Даднжен-

ська, В.1.Каяинос, Г.МЛваницька. Проте у Тх працях, на жаль, йдеться а основному про уроки розвитку зв'язного ыовлення.

Коыун1катизна х спряшзанхсть навчання мозп передбачае роботу над форцувакшш уихнь I назичок у рхзних видах ыовленнсво! дх-яльност! - х;к на уроках розактку зв'язного нэвлення, так 1 на те-иаукчних /аспектшх/ уроках А. С. Купал о ва, Н.А.Пазк1всьха, Т.К.Дон-ъонхо/.

С уча ска методична наука пропонус вась процес навчання еколя-р1в р^но! мови скеруьати на форыуванкя у них мовленнсвих уихнь I кавкчок га вироблекня коцушкатиано! коклетеицх! в результат! активного залучення 1х до виркения пхзнавальнкх завдань.

Кокун1кат;:ин1 уихння в сучаских иколлрхз розаизааться недо-стагкьо. Рхзень «онленнеаих уд1нь учнха не заведи вшраздовус т! зусалля, як! витрачено на 1х оволод1ння. 6 основному це поясня-еться а;о процссоьх навчання не заз.тдк притамакна Ч1тка кому-н:катиана спряиован1с?ь. Адата коцуикативнх умхння южуть бути сформован: тхльхи з результат! спецхально органхзованоТ систека-чичнот роботи. Очевздно, потребно пукати резерви удоскокалення мовленнсвих уынь в 1нахй органхзац11 вивченкя ковнкх яагсц, яка враховус сутн!сть мовлення як явкца комплексного г дозволяе органично пов'язати зм1ст лхнгв1с?ичних знань з коцунхк&ти&ниых потребами учи!в.

В сучаснхй лхнгвгстицх коыункативний аспект вивчення синтаксису поз'язаний э Ыен&за Г.О.ЗологовоТ, 1.М.Ковтуково1, Г.П.Дру-чинхно! та 1н.

Комунхкативний аспект, за аизначеншш Г.О.Золотозо*, - це спроба розглянути росхйський синтаксис з точки зору його коцунх-кативного призначення, заради якого син?аксичн1 засоби хснусть.

Необх1дн1сть вивчення мовних явищ у функцхональноцу аспект!

поясноеться недостатки р1внем волод!ння учнями рЦною мовою. Та-ка ситуац1я зуиовлена незадов1льноп постановкою викладання р!дно! мови, недосконал1ств д!ючих програм 1 тдручник!в, 1гноруванням у них пигань розвитку мовлення у зв'язку з вивченням окремих розд^ д!в курсу, нерозробден1ств методики формування й удосконалення комушкативних ум!нь 1 навичок на аспектних уроках. В1дсутн1 фун-даментальн1 досл!дження, пов'язан! з розвитком комунГкативних ум!нь 1 навичок учн1в у процес! вивчення мовних категор!й 1 форм.

Таким чиной, виб!р теми дослхдтання зумовлений, з одного боку, соц!альноп значущ1ств волод!ння иооо» як засобом сп{лкувания 1 п{знання д!йсност1, з другого, невисоким р!внем коцун!кативних ум!нь 1 навичок учн|в середньоХ иколи, недостатки опрацвванням проблеыи форму вання коцун1кативних уи}нь у теоретичному й практичному аспектах.

Крхм того, розвиток коцун!кативних ум1нь } навичок з рос!й-ськог мови, на наш погляд, сприятиме удосконаленню аналог!чннх ум1нь 1 з укратнсько! мови.

Об'ектом дослтдження е процес формування комун!кативних ум^ь п!д час вивчення синтаксису рос^сько! /р!днот/ мови в се-редн!й школ к

Предмет дослтдження - пляхи формупання комушкативних ум!нь в учшв 6-х клас1в у процес1 вивчення синтаксису простого речения.

Мета дослЬчженкя полягае у створешп науково обгрунтовано! та експериментально пер8в1рено1 методики розвитку комушкативних ум!нь 1 навичок у зв'язку з вивченням синтаксису простого речения на уроках ргдно! мови у 8-ому класЬ

В основу досл!дження покладена гмпотеза: процес формування

коцун!кативних ум1нь 1 навичок учн1в п!д час вивчення синтаксису простого речения буде ефективнии, якщо вивчення мовних явкц ор-ган1зувати на коцун1кативно-д1яльн1си1й основ1, що передбачав: презентами теоретичногб материалу в комуи1кативному аспектI; створення систеш. впраа, як1 формують, кр1ы загальномовних, пра-вописних * нормативных, комун1кативн1 умхння.

Для реал1зац1! поставлено! ыети та переа{рки запропоновано! Нпотеэи потргбно було вир1шити так1 заадання:

- вивчити л1нгв1стичну, психолого-педагог1«ну й методичну д!тературу з теми дооидження;

- виявити фактичний р1вень коцув1кативних ушнь \ навичок учн{в в-х класхв;

- проанал1зувати э»ист шкхльних програм 1 П1дручник1в з ро-с1йсько! мови з поглдду эакладеного в них потенц!алу розвитку ко-цу^ кативних ум1нь I навичок;

- створити систему роботи з розвитку коцун1кативних ушнь 1 навичок у процес! вивчення синтаксису простого речения;

- перевхрити ефективн1сть запропоновано! методики.

Иетодолог1чною основою дослхдження е положения д!алектики

про суспхльний характер мови, а також досягаема псих0л1нгв1стики в теорх! иовленнево! д!яльност1.

Для вир1кення поставлених завдань були використан1 так; мзтоди дослхдження:

- вивчення Л1нгв1стично!, психолого-педагог!чно! й методично! дхтератури з теми досл1дження;

- акал1з програм 1 п!дручник1в з ромйсько! мови;

- анал1з письыових 1 уснхх висловлввань учн1в 8-х хлас1в;

- спостережвння за н&вчальним прсцесом, 1ндив1дуальн1 бес1-ди з учнями та вчителяш;

- педагог!чний експеримент /констатуючкй, навчальний, кон-трольний/»

- статисткчна обробка результат!в педагоНчиого експеримен-ту /к!льк!сний 1 якIсниЯ анал!з експерикентальних 1 контрольних показник!в/.

Досл!дження пробило три етапи.

На першоку етап! /1991-1992 рр./ вивчалась л!нгв!стична, психолого-педагог1чна 1 навчально-методична литература з досл!-джуаано! проблеми.

Другий етап /1991-1933 рр./ був присвячений проведении кон-статуючого зр^зу, анал1зу його результата, пошуку методичннх тлях1в розвитку комун!кативних уихнь 1 навичок учн1в у процес! вивчення граыатики, а також створенню программ експериментально-го навчання.

На третьому етап! /1992-1993 рр,/ здгйснювалосъ експериыен-тальне навчання й перев{рка ефективност! запропоновано! системи форцування в учн!в комун!кативних ум!нь 1 навичок у процес! вивчення синтаксису простого речення.

Наукова новизна досл!дження полягав в теоретичноцу й експе-риментальному обгруитуванн! системи роботи над вдосконеленням мовленневкх ум!нь ! навичок у процес! вивчення синтаксису простого речення, створенн! ефективно! системи вправ для розвитку коцу-н1кативних ум!нь ! навичок учн!в.

Теоретичне значения роботи полягав в тому, що а дисертац11 розробляються л!нгв!стичн!, психолог!чн! й методичн! основи фор-цуаання кому^кативних ум!нь 1 навичок учшв у зв'дзку з вивченням граматики, визначаються оптикальн! шляхи вдосконалення кому-к!катквних ум1нь 1 навичок школяр1в п!д час вивчення синтакеису

- о —

простого речения на уроках рос!йсысо1 /рхдкоГ/ нови у 8-оиу кла-с1.

Практична ц попеть дослхдкення полягае в стиоренкх комун1ка-тивно орхентовано! систем» роботи у процесх вивчення сиитакСису простого реченнл. Катер1али дослхдкення иожуть бути ьдаор;»с?&нх для удосконалення икхльних програм 1 падручникав, у практ::ц: ви-кладання росхйсько1;иовн в шхолх, основнх положения х висновки ьикорис-говуються у вузхвськоцу курсх "йетодкка росхйсько* нови".

г>1РОГ1дн!С7ь результатов дослхдженкв забезпечусться ыетодо-лог1чною та теоретичною обгрунтованхсто виххдних положекь; засто-суванням комплексу методхв науково-педагог1чного дослхдження, адекватних його мет! та завданням; к!льк1сшш t як1сниы анал1зои результатIв дослхдно-ексг.ериментального наачання.

На захист виносяться;

- методика формування коцуихкативних уихнь I навичок учн!в п1д час вивчення синтаксису простого речення;

- система вправ по форцуванню коыун1кативних выхнь та навичок на уроках рос!йсько! ыови у восьиикласник1в.

Апробация { впровадження результатхв доелвджеиня зд1йснава~ яись у процес1 навчально! роботи у 8-х класах' загальноосвхтн1х их!л Ш 60, 92, 273 м.Киева, Ю м.д1нш!ц1, 24, 57 к.Кривого Рогу. 0сновн1 положения дисертацН викладе^ у виступах I поа ¡> доыленнях на зв1тних кoнфepeнцiяx УкраИнського державного педа-гоНчного унхверситету хм.Ы.П.Драгоианова У1991, 1992, 1993 рр.У. на науково-практичних конференхцях /Мхнськ, Ки1в, 1992, 1993 рр./

СТГУКТт I ОСЖШИЙ ЗШСТ ДСЕРГАШ!

Структура дисертац1Г зумовлена логхкою досл1дження, поставлен»« эавданняии. Дисертац1я скл&даеться 1з аступу, трьох роздх-

д1з, зисиовкхв 1 списку основно! вхкоркстано! л!тератури,

У вступ! обгрунтовусться актуальн!с?ь догл1дд/вако! проиле-аи, визначаеться об'снт, предке? 1 ыега, фориулюеться Нпотеза, розкриваються завдання й ыетоди дослЦженкя, ¡¡ого наукова новизна, теоретична та практична зкачущ!с?ь; вкзначено оснознх положения, що виносяться на захис?, подано данг про апробац1п дисерта-цгйноТ роботи.

У пермому роздхл! - "Теоретичш засади розвитку коыунЬсатив-них ум!нь 1 навичок учщв пхд час вивчення синтаксису простого речения" - розглядастьсл комунхкатиЕний аспект вкзчення простого речения а вкхльному курс!.-Чхльнэ шсце в досл1дтанн! зайуае л!нгв4-сткчне обгрунтування навчального ттер!алу, тобто в1дб!р теоретич-Н'лг. з1доиостей, якини визначаеться змхст роботи з розвитку коцун!-ка'/иг.них унх нь ! навичок учн!з у процес! вивчення простого речения.

Анаяхзуючн каявнх вкзначення простого речения, ил обраля як робоча бхльа унхэерсальна 1 тону бгльп прийнятне для мвтодичких цхлей визначення. Згхдно з ниц речения трактуеться як вислоктаза-нкя, угвороне за спед!ально призначеноп для цього структурной схемою, яке характеризуемся ознакоп предикативност 1, те свою ьлас-ну семантичьц' стуктуру, вкяаляе Ц1 значения в систем! грак'атичних форм х в регулярных органхзацхях, мхстить коцушка-гивке завданшг, у аиракенщ як о Г о Вере участь хнтокац1я. Висловлюванкя при цьецу сприймаеться як будь-який лхнхйний вхдрхзок ыовлення у цх?. ыовле-инзахй ситуацхг, що викокус комунхкативну функхцю, х достатнхй для пошдомлення про що-небудь.

Кр1м мовних характеристик, простому реченнп /вислоалованнь/ властив!:

- коиун1кативна функц1я, спрямована на досягнення конкрет-

ноТ коыун1катиэкоТ мети;

- 1ктонацхя повхдомлення: розштдь, епонукакня, питания;

- здатн1сть поедкузатися з Iкаики вислоаллваннями у склад: тексту.

Характеризует: речения як аислоЕлюаання, варто звернуги ува-гу на порядок слхв у простому речении Слова 1 групи сл1в у рече-нк! розмх1Дув?ься вхдповт.дьо до Яого актуального членування.

Актуальне членування, на думку ¿.А.Белссапкозо!, - це смкс-лове члекуаання, суттсве для певно! конкретно! ситумц 1. Актуально члекувашм вхдпозгдас ко.чуглкаткЕшэыу завданнв висловлазання, боно органхзуе речения для передач: актуально" хнфориацх*, тобто того аспекту моаленнезоХ хнфорыацхХ, яка виплквас з лексичного наповнення х граматкчно! форик речения, складаючи сугь даноТ ко-ыушкащТ.

У цьоцу розд1лх подано аналхз пскхолоМчно! та психодхкгвхс-тично! лхтератури /Л.С.Виготськнй, О.О.Леонтьев, МЛ.яишин, А.К.»1аркоьа, 1.0.Сю-мця та хн.У, який дозволив з'ясувата психоло-гхчну основу дослхдження, ¡¡¡о грунтуеться на теорх! мозленнезо1 д1яльност1, зокраш ка положенкх про процесуальняй характер пород-жекня акслоБлюванкя, який мае динакхчну чотирифазну структуру.

У розглядх поняття умхння \ навички ми дотримуемося тракту-вань Л.С.Зиготського, Л.С.£уб1к25тейна, бЛ.Пасова, Г.А.Любдинсь-кох, якх розглядають ум1нкя як таку розумову д1«з, в основ1 яко! лежить анал1з умов I иляххв розв'язання певного завдання, вхдб!р з наявких у досвЦ! яидини знань, способ1в дхх 1 навичок, 1х за-стосування у кеобххдн1й для вирхшакня завдань кокб1нац1х й посд1-довностЬ

Щоб сформузати а учнха те чи хнше уыхння /слухати, говорит«, читаги або писатя/, треба насаклеред вхдпрацяватк навички, що ле-

жать в основ! конкретно! мовленнсво! д!яльност1.

Навички як складов! компоненти ум!ння повинн! мати основн! якост! ум!ния, але ступ!нь вияву цтс якостей у навичках ! вм!н-нях р1зний.

Мовленневе ушння як самостIЯне явице характеризуемся такими ознаками: цьчеспрямованхстп, продуктивн!стю, динам!чн!стю, !нтегрован!ств, !срарх!чн!стю.

Уся система якостей ум!ння формуеться т!льки на баз! якостей навичок. Такий п1дход до трактування мовленневого вм!ння ! навичок ыожна передати в схеи!:

Навички Мовленневе вм!ння

Для вир!шення проблеми розвитку мовленн&вих уы!нь ! навичок важлизе значения мае теор!я особист!снп-д!яльн!сного п!дходу, роз-роблена 1.0.3имньоо та п послвдовниками. ЗгЦно з особист!сно-д!яльн!сним подходом у процес! навчання необх!дно максимально вра-ховувати нац!ональн!, в!ков!, тндивхдуальн! особливост! учн!в. Це врахування здхйснюсться через зьпст I фор.му самих навчально-мовле-ннсвих завдань для учнгв та на основ! в!дпов!дного сп!лкування з ними - рхЕиопартнерського сп1вроб!тництва.

У цьоцу ж розд!л! подасться критичний огляд методично! Л1~е-ратури з дослхджуваноТ проблеми.

1дея практично! спрямованост! зикладання рЦкс! мови пост!й-но перебувага в пол: зору л1нгв!ст!в та методист1в. Важлив!сть проблеми розвитку мовленневих ум1нь учн!в у зв'язку з вивченшш граматичного матер1алу п!дкреслювали М.Й.Ломоносов, <5.1.Буслаев, В.Г.Бел!нський, Я.К.Грот, К.Д.Ушинський, 1.1 .Срезневський, ВЛ.Че-рнишов, О.М.Пешковський, П.О.Афанасьев та !н.

Сучасна методична наука /Г.О.Ладиженська, А .Ю.Купалов^ , М.Ф.Скорнякова, Н.АЛ1ашк!вська, К.М.Плиско, Н.С.Постоловська/

рекоыендуе забезпечувати розвиток ыовленневих выхнь 1 навичок не *1льки на спецхальнкх уроках розвитку мовлення, а й у зв'яз-ку з алвченшш ажхльного курсу граыатики, словотзору, прааопису.

Реадхзацхя ц!е! вимоги делить на шшху впровадження нового -коиунгтчтного - П1ДХОДУ до визчення рхдко! мови.

Спроби наблизити процес кавч&ння до процесу комунхкацх! кали >Лсце ранхие, проте вони були характернх для методики навчання 1нозе«но1 нови або методики навчання рос1йсько" мови як хноземно*, х Т1льки в остакнх роки - для методики навчання росхйськоТ мови.

в УкраЛнх ця проблема розроблялася кауковим колективом дабо-раторхГ методики навчання укра!нсы<о1 х рос1йсько! моз 1нстктуту педагогхки АПН УкраГки.

Коцунхкативна спрямоаащсть навчання мови передбачае роботу над формуваншш уы1нь 1 навичок у piau.Dc видах ыовленнсвоТ дхялъ-ност! як на уроках з розвитку зв'язного иовлення, так на теиа-тичних /аспектнихУ уроках./Г.О.Ладиженська, А.В.Купалова, К.А.Па-шк1всьха, Т.К.Донченко/.

У другому роздал! - " Вивчення р1вня сформовано«* ыовленневих ум!нь i н&воток учн4в 8-х кластв" - подаеться аналтз чинних програм та п!дручник4в ¡цодо 1х з$:дпоэ*дност1 виыогам ко*{ун1кативноГ спрякованостх навчання.

У ходг анал{зу було встаноэлено, що чинн! програки та паучники лише частково задовольняют^ вимогу комунхкативно? спрямовано-ст! навчання.

Не обходи о в1дзначити, що пхдручник з росхйсько! мови для 7 класу ш*к1л з рос1йськов мовог навчання - це перший пхдручник, у якому зроблено спробу презентувати теоретичный матзр!ал деяких параграф!в у комун* кативноыу аспект!. Багато впра?! заьдань цього п!дручника ыають коцун1кативну сцрямова^сть.

Сп1вв!днозення ковлекксвих т мовних вправ у проашшзованих параграфах представлено в таблиц!:

Усього Теоретичн! 3 роэвитку ^оаленнев! 1{овн! Як! маять вправ мовлекня моаленнса!

1 КОВН!

» завдання

94 5 2 16 За 36

Ка налу думку, втдповгдко до принципу кокунгкатиьноТ спркыо-ваносгг а птдручнику повинна бути скорочека до м!н1муму к!льк!сть суто мовних вправ, доц1льно доповнити так* вправи ыоаленневпми завданкями.

У роздтл! описано проведений констатукчкй зргз: визначено мету, завдання, форми його проведения, проаналгзовано одержан! ре-зультати, втдобраяен: в таблицах.

3 метов визчекня ртвня сфорыованост: в учите комун!кативних ушнь /слухачл, писати, говорити, ч~итати/ було проведено конста-тутзчий зргз у 3-х класах середктх иктл !"» 60, 92, 273 м.Киева, Р 9 м.Зтнниц!, № 24,57 «.Кривого Рогу.

Експеримект складався з усних вхдловхдей ! письмових роб*т.

Завдання констатуячих зргз!в передбачали: а/ виявлення фактичного ртвня сфорыованост! комунхкативних умтнь утшв, б/ з'ясу-вання шляххв удосконалення комунткативних ум!нь 1 навичок учн!з п!д час вивчення теми "Проста речения".

Рззультати констатувчого зргзу показали, що а практиц! робо-ти школи нэдостатньо забезпечуеться форыузяння та удосконалення коцущкативних ум!нь I назичок учн!а; виявлено низький р!вень во-

лод!ння коцун!кативними вмпшялм, причоцу рецептивними ведами коаленнезо* Д1лль.ч0с?1 /слухання, чэтаккя/ учн: волод!ють краще, н:ж продуктивными /мовлення, письмо/. Низьким с рхвень техн!ки читання учн1а. Лише 19 вхдсоткхв учнхв читають впразно, а 22 вадсотки взагал! читавть по складах. Т!льки 59 ввдсотгЛв визна-чили тему лрочитаного, а ввдповыи на запктання за зыхстоы про-читаного всього 38 в!дсотк:в учн!в. Тр^хи вищ! ц1 показники при перевгрцг вы1ння слухати: визначили тему 74 %, в1дпоа1ли на за-питання 52 % учыа.

У околяр!в недостатньо розвинута 1нтонац!йна культура: 1хне ковлення монотонна, вони ке понижують голосу, закЫцуючи речення, не вид1ляить голосне у висловлюваннх логхчним наголосоы. Аислов-лсзання учшв лексично бадн1, в них майже в!дсутн1 виражальн! за-соби. Так, дюзе 56 учн1в з 372 виксристали виражальн! засоби. За-вдання скласти оповхданкл усно виконали 18 % учнхв, а письмово -12 %.

Результат« констатувчого зрхзу аадтверджують необх!дн:сть пост1йно! роботи над формуванням та удосконаленшш комун!ка*ив-ких вмнь 1 навичок учи!в.

У тоегй^у роздал! - "Експер^ментальна перев!рка запропонова-но! иетодики" - охарактеризована систему форыування в учяхв 8-х кдас!в конун!кативних вы!нь i таток при вивченн! синтаксису простого речення, зроблено спробу побудувати процес навчання у кому-н!кативноцу аспект!.

Назчальний експерикент зд!йснювався в 1992-1993, 1993-1994 навч&льних роках у 8-х клас&х середн!х шк!л К? 60, 92, 273 ы.Ки-сва, и 9 ы.Б!нниц!, И? 24, 57 «.Кривого Рогу.

У плануванн! роботи над вивченняа синтаксису в коиун!нативизму аспект! враховувалися: визкачен! програыою ызта ! завдання

навчання р{дкоТ мови на сутасноцу етапт; зажлиз1сть, доц1льн{сть 1 доступность эапроионованого материалу, вячалек* час проае-дення констатусчого зртзу вих*днт рхвн} комун}кативних ум!нь уч-

НТО.

Експеркменталько-досл{дне навчзння проводилося з двох вартан-тах: у контрольных класах - за чинков програмоо га птдрупникали, в 'експериыентальнмх - за досл1дното програне» э додчякоаим ьихормстч-нштм спецтально складених дидактичних матергал1в т методичнкх роз-робок урок!в, спрямованих на розвиток в учкта ко^унткативни}: ум!нь 1 навичок.

У ход! навчального екслери&енту перевгрялася гхпотеза: удос-коналекня комунхкативних уыгнъ 1 кавичок буде ефектиьнии, лкз;о ьса систему роботи з влвчення синтаксису простого речения побуду-вати таким чином:

1/ органхзувати презентацхю теоретичного матерхалу в комун!-кативному аспект:;

2/ розробити спецхальнх завдання для формування * розвитку коцунхкативних ам:нь 1 навичок; ус1 вправи, як1 виконуиться на уроках, допознити зазданнями комунхкативного характеру;

¿/ дидактичною основою вкконуванкх вправ по можливост! оби-рати текст;

А} постхйно П1двичуэати рхвень технхки читання; розвивати хнтонац1Яну культуру учнхв;

5/ поповнюзати активний словник школярхв, збагачувати 1х мо-ву образно-виразоаими засобамн;

б/ працивати комплексно над уя+ннями й навичками ус}х в ид {в мовленневоГ дiяльнocтi.

Оск}льки цроств речения ми роэГ'Дядали як одинидю еп!лкуван-

ня, в запропоиован!^ методиц! б!льше уваги було прид!леко робот! над такими ознаками речения: комун!кативна функц!я, спряиована на досягнення конкретно! комунгкативноТ мети; !нтонац1я пов!домлення: розпов!дна, спонукальна, питальна; здатнтсть поеднузатися з !наи-ыи висловливаннями у склад! тексту.

Учн! були ознакомлен! з актуальна членуванкям речення, бо актуальна членування речення насамперед вкзначасться ситуацтея мовлення ! тиы комун!кативнкм завданням, яке воно Бикокуе в мов-ленн!.

До активного словника учн!в введено терпни: "коыун!кац!я", "комун!кативна мета", "комушкативне значения речення".

На уроках виачення теоретичного матер!алу лроводилася робота, спрякована на навчання зв'яэного висловлпвання у науковоцу стил! мовлення.

Презентац!я теоретичного матер!алу орган!зовувалась у кому-н!катизному аспект!.

Г1!д час експеркменту учн! вивчили в!с1м нових тем. На первому уроцт з 186-ги учн}а ум!ння будугати висловлювання в науховоцу стил! мовлення продемонструваяи лие 30 учн!в, а на 8-му /остан-ньому/ !х к!льктсть зросла до 16ч.

Велика увага придтлкдася робот! над такими ознаками речення, як !нтонац!я, порадок сл!з, лог^чекЯ наголос. Пост!йно удоскона-лювалась техн!ка чигання учн!в.

Ивень опанування !нтоиац!йними навичкама учн!в експериыен-

тальних ! контрольних клас!в можна пор!вняти за допомогоа таблица

Класи

Усього Читають без Говорить э правильное

учн{в !нтонац!!»них 1нтонац}ею помилок

Експеримен-

тальн!

Контрольн!

105

186

112

43

56

23

П!д час експериыенту учнх засвоюють нааички правильно! по-будови речень, вчаться вккористоаувати у своТх висловлюваннях 1нверс1п. Контрольнкй эрхз показав, ¡до з 186-ти учнхв експери-кентальних класхв правильно будують речення 112 /на письму/, 85 /а усному «овленн1/; використовувть у сао!х висловлпваннях 1наер-С1в 104 /на письму/, 05 /при ковлешп/, а в контрольних класах 1з тако! х к!лькостх учнхв правильно будують речення 54 /на письм!/, 40 /у мовленш/, використовувть 1нверсхп 35 /на письм1/, 28 /у ыовленнх/.

Для вдосконалення комунхкативних ум!нь необхадно вчити пко-ляр1в правильно будувати аислозливання вхдповхдно до конун!катив-ного завдання. 3 Ц1ею пето» при вивченнх кожно! синтаксичноТ кате-гор11 ми зстановлювали коыунхкативне навантаження, яке вона ноже мати в реченн1 вхдпоаЦно до коцущкативного завдання.

Важливе значения для роэвитку конущкативних ушнь мапть вправи синтаксичного характеру на перебудоьу, конструювання речень, зв'язних текст1а з визначеним комун1кативнии завданням, а також завдання створити контекст, правильно в!дтворити авторсь-кий текст, що в1дпов!дае його коцун1кативному завданню.

Великий обсяг активного словника, р1зноман1ття морфолог1ч-них форм 1 синтаксичних конструкц!й - показник збагаченого мов-лення. Комун1кативно-доцхльне мовлення неможливе I без викорис-тання вкразоЕих засоб!в, ум!пня добирати слово 1 граматичну кон-струкц!ю для найбхлып влучного выражения душей.

Вир!шуючи ц! завдання, ми зверталися до вправ, як1 сприяють удосконаленгао граматично! структури мовлення учнхв I збагаченню 1х словникового запасу.

Мовн1 одиниц{, цо вивчаоться на уроках рос1Рсько1 мови, кр}м граматичних 1 сеыантичних ознак, масть 1 виратальн! влас-тивост!. Усв!домлення цьго не т!льки дозеоляе учням уважно 1 бережливо стазитися до рхдно* мови, але й сприяе роэвитков! ко-цун!кативних углнь 1 навичок, стицулюе бажання зикористовувати у власн1й мовленнев!й творчост! образн1 ыовн1 засоби.

За час проведения експеркменту мовлення учшв стадо багат-шнм, яскравшиы, виразнхшим, зм1СТОвн1шим. Учш в сво!х висловл»-ваннях почали викормстовувати виражадьн} засоби мови, навчилися добирати слова 1 граыатичн! конструкц!1 для наЯб!дыл влучного ви-раження думки. Контрольний зр1з показав, що з 186 учшв експери-ментальних класхв у письмових роботах використали еп1тети 112, метафору - 86, пор!вняння - 98, риторичне запитання - 45, в усно-цу висловлюванн! в!дпов1дно 102, 83, 98, 45. Аналог1чн1 показники в контрольних класах значно нижч!г у письмових роботах еп!тети використали 30 учн{в, метафору - 24, пор!вняння - 20, в уснюс висл г.-влювакнях з!дпов1дно 35, 24, 15..Риторичне запитання не використав ходен учень н! в письиовоцу, н! в усноцу ыовленн!.

Результати п!слязкспериментального зр!зу в!дтворено в 4-х таблицах. Вони показувть значне п1двкценк! комун1катившгх yмiнь

учн1в.

Як засв1дчкли результат« форыувчого експеркменту, зааропоко-вана нами методика вироблення та удосконалення в учшв комун!ка-тивних ум1нь I навичок 1пд час вивчення синтаксису простого речения в доскть ефективною 1 доцгллною, вона пхдтаерджуа в1рог1дн!с*ь сформульовано! в дисертацхТ гхпотези.

На основ! результатов дослхдження зроблено загальнх виснов-

ки.

Завдання оволодхння учнями мовою як эасобоы спхлкувакня иоя-ливе за умови зд1йснення коцун:кативно-д!ядьн1сного п*дходу до навчання, за якого пр1оритет надаеться розвитков* комун!катиэних вм{нь I навичок. Досл1д*ення птдтвердяло положения, ш,о флрнуван-ня й удосконалення комун 1 кат и вних уыЫь 1 навичок - систематичний безперервний провес. Розвиток моэленневах ум!нь 1 навичок э!дбу-ваеться в результат! специально органхэовано! д1ЯЛЬностх учн!в як на уроках розвитку за'язного мовлення, так 1: на теыатичнах Уаспек-тних/ уроках.

йквчення л1кгв1стично!, психолого-л1нгзхстично1 та методично! д!тератури зумовило стаорения системи работи над формузан-ням комунхкативнкх ум!нь х навичок пхд час вивчення синтаксису простого речения.

Цхлеспрякований аналхз чинних програм t пвдручшск!» з погля-ду наявного в них поте (гадалу для розвитку комунхкатквних ум!нь 1 навичок показав, до так! прогр&ци й п1дручники не в ефсктивнмми для формування 1 ьдосконалення моаленневих уихнь 1 навичок п!д час виьчення теоретичного матерхалу.

Доведено, що робота над удосконаленням комун!кативних ум!нь I навичок у процес! вивчення синтаксису простого речения мае про-

водитися комплексно. Науково обгрунтована система роботи повинна: 1/ вкдючати досягнення л!нгв!стики у сфер! комунгкативного синтаксису, що передбачае ознайомлення учнхв з актуальним членуван-лям речения, комун!кативною функц1ес виучуваних одиниць; 2/ спиратися на:

- теор1ю мовленнево! д1яльност1, зокрема створену вченими модель породження висловлювання, теор!» особист!сно-д!яльн!сного походу у процес! навчання, цо вимагае забезлечити власну активн!сть учн!в в орган!зац!г й проведеин! навчального процесу; -досягнення методики в галуз! розвитку коыун!кативннх ум!нь ! на-вичок у процес! вивчення мови.

Така система дозволяв визначити:

- л!игв1стичну основу роэвитку коцун!кативних ум!нь 1 нави-чок п1д час вивчення синтаксису простого речения;

- найбгдыл рацхокальн1 методи та прийоми презентац}! навчаль-иого материалу;

- етапи роботи й систему вправ, юс! сприяють формуванню й удосконалешсо коцун!кативних ум1нь I навичок;

- зм!ст ! форму навчально-моаленневих завдань з урахуванндм комун1кативно1 доцмьност! моаних явкц, як! вивчавться, форму висловлювання, зумовлену зазданиям сп!лкуванкя.

Розроблена методика, як показав навчальний ! коктрольний експерименти, забезпеиила значке п!днесення р!вня волод!ння ком-мун!катквними вм!ншши ! навичками, п!двкщеиня культури мовленют, !нтонац!йноТ культури, р!вня тегн!ки читания; поповнення активного словника й удоскокалення граматики моаленнсвих побудов учн!в, збагачэння мовлення образно-внразовиыи засобами; усв!домдеи!сть ! м!цн!сть засвоення теоретичного матер!алу; змешпення к!лькост!

лексичних, граматкчних * лог}чних помилок у побудоа} висловлпзань.

Комплексна робота з удосконаленкя комун1кативних ум!нь } на-зипок учнтв, яка прозодиться на уроках ро(Л*сьхоТ мэви, сприяла розвктку комунгкативних умхнь I нааичок учнхв з украТнсько! нови та 1х загальному роззитку.

Роэробляичк методику фор/ування й удосконаленкя комушкатяв-них ум1нь I навичок, ыи не ставили завдання суворо регламентувати роботу вчителя. Запропонована система розрахована на творч*й п!д-х*д до розвитку ыовленнеаих ушнь I навичок учнха, накреслюе ос-нозн1 а1хи, ор1ентуючись на яхт, вчитель зможе послздозно проводим роботу з розвитку мовленневих ушнь, з урахувакиям II доц1-льноем й перспективность

Досладкення сприяло виязленшэ нових перспектизних проблем сучасно! методики, 40 потребумть специального вивчекня, а само:

I/ формуаання га вдосконалення комушкатианкх ужнь ! нааичок учн1В у г.роцос1 вивчення синтаксису складного речення;

2/ коыужкативна спряыован1сть назчання п:д час вквчення !н-ших розд1л:з икхльного курсу моаи.

Основ« результат« дослвдження висзхтлещ а таких публ1кац{-ях автора;

I. Ьзакиосзязь развития речи и а.-стлсиия школьников при изучении синтаксиса простого предложения // »¡атериалы к изучению русского языка. - Тула, 1993. С. 24-^0.

¿. Развитие речезьт уменкй на уроках русского языка /на материале изучения синтаксиса простого предложения/. // Проблемы изучения и преподавания русского языке, в вузах и школах республики. Тезисы докладов научно-методической конференции. - 1&нск, 1992. С.78-80.