автореферат и диссертация по педагогике 13.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Социально-педагогические условия формирования жизненных планов глухих и слабослышащих старшеклассников

Автореферат диссертации по теме "Социально-педагогические условия формирования жизненных планов глухих и слабослышащих старшеклассников"

АКАДЕМЫ ПЕДАГ0Г1ЧНИХ НАУК УКРА1НИ ИНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГМ

РГБ ОД

« п п ч п '0С,7 На правах рукопису

I ГПШ '

ЗАСЕНКО Вячеслав Васильович

Соц'тльио-педагопчн"! основи формування життевих платв глухих / слабочуючих старшокласнишв

13.00.03 - спецюльна педагопка

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук

КиТв 1996

Дисертавдя е рукопис.

Робота виконана в 1нсгитут1 дефактологп АПН Укра'гни.

Науковий консультант - дпюний член АПН Укра1'ня,доктор педагогi4-

них наук.професор йрыаченко М.Д.

OgiuiiiHi опонента: акадешк АПН Украхни,доктор педагогхчних

наук.професор Синьов В.Ы.;

акадеыхк АШ Укра1ни, доктор фхлософськлх наук.професор Зязюн I.A.;

акаиеыхк АПН Укра1ни,доктор педагогхчних наук, професор Мадз1Гон В.М.

Провiдна установа: Слов"янсыш£ деркавний педагог 1ЧШ1Й iпетитуг

Захист вхдбудвгься на засхданнх спец1ал!зовано1 вченох ради д 50.28.01 "ЗУ" схчня 1997 року о Ш *S год. в 1нсгятутх дефекгологй' АПН Укра'х'ни за адресою:Ки1в, 254001, вул.Трь охо вяткте ль ська, 8

3 дасертацхеа южна ознайоыитися в бхблхотецх 1нститугу дефектологи

Автореферат роз Алании грудня 1996 року

Вчений секретар спвЦ1ал13ованох вчено!' ради доктор педагог!чних наук,

професор " ^ е.Ф.Соботович

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДЕННЯ

Актуальнхсть проблема. Держанною нацгональною програмою "Ocbí-та" накреслено персдектиЕИ подальшого розвитку BCie'f система освхти в крахнквизкачено стратег1ЧН1 завдання,пр1ор1тетн1 напрямки реёор-мування освхти та принципа реал1зацп деркавно! програми в дахпй га-луз i.Передбачено "створення мояливостеи для широкого вибору форм ос-е1ти»навчально-БихоБних заклад1Б,засоб1В навчання i Еиховання, якх В1дп0в1дали б oceíthím запитам oco6hctoctí ;задроЕадкендя вар1аытно-го компоненту зм1сту осв1ти,дидс'еренд1ац1Х) та шдав1дуал1зад1ю нав-чалъно-ЕихоЕного дроцесуГ1

Програмою передбачено такок вдосноналення ocbítk д1тей з гадами дсихосцзичного розЕитку в систем.! закладхв сусдышного виховання, забездеченыя Тх побноцшно! аиттедхяльность социального захисту.умов для максимально!' псюшудзичнох' га соцхально-трудовох реаб1л1тад11о

Розбудова украшськох спец1ально'1 школе *зросташ1 задити сус-ахльстЕа на квал1ф1кован1 кадри,забездечення особам з вадами слуху конкурентноздатносгх при прадеЕлаштувашп в ринкових умовах обумов-люють heo6xiflhictb вирхшення низки проблем,серед яких не останне míc-де посхдае проблема юорыування гиттевих длан1в глухих i слабочуших онак1в i Д1вчат.

Сдец1альн1 школи-1нтернати для глухих i слабочуших озброюють st4híb необхинш обсягом знань на píbhí неповно! середньо? ocbíth, зд1ёснюють формування та розвиток словесного мовлення,забезпечують виховання позитивних рис особистостх.надають Бхдповхдну трудову д1д-готовку. За роки навчання у школ: здхйснюеться розвиток ycix дсих1Ч-шх процес1в i значною mídod долаються наслхдки уракення слуховoí рункцП. Розширюеться Д1апазон моаливостей для прадевлаштування ви-1ускшк1Е та дродовкення ix навчання в píshbx гидах загалъних i сде-дальних навчальних заклад1Е.

Завдяки створенш умовам.частина видускншив шк1л-1нтернатхв цля глухих i слабочу»чих вдало ададтуеться i включ азться в трудову i ¡авчальну д1яльн1Сть.Певна к!льглсть глухих та слабочуших юнаьлв i И1вчат оволодхвае р1зниш пройес1яш»стае хорошими драд1вниками.В1до-,ii iMeHa глухих та слабочуачих»котр1 досягли значних ycnixiB в прадх» збразотворчому мистедтв1, спортивна i театралыпй д1яльност1.Непооди-iOKi , видадки дрисудження вченого студеня особам з вадами слуху.TaKi з;осягнення св адчать про не обменен i ыожливост1 розвитку глухих i сла-5очуотих*

" Державна надiональна програма "Осеiта" Акра iна XXI стол1ття/.-К.: Райдуга, 1994, с.10.

Водночас значка частина випускшшв шид-1нтернат1в,одержавши атестат,зустр1чаеться 13 значними трудаощами при. виб.ор1 виду занять, не усв1домлюе достатньою шрою вимог» що стоять перед сучасним ро-б!тнккоы,недооцIнюе рол1 загальноосв1тньоI щдгоговки 1 не мохе адекватно сшвставити сво1 мокдивостх 13 запитами виробництва.Одыею з причин такого стану е недостатня сформоваглсть або в1деутн1сть про-думаних адекватних ниттевнх план1В»шшш керуеться молода дюдина, вступаючи до самост^ного киття.що в свою чергу призводить до вели-чезних моральних I магер1альних збитчпв як з боку особястост1>так г держави.

Недостатня вивченхсть процесу формування життевих план1в 1 пед; гогхчного кер1В1шцтьа ниш породжуе протир1ччя мш согЦальними вхшо-гами суспглъства до морально-психолог1чнох подготовки учн1в I китте-биме планаш старшокласншав.Ш прогир1ччя проявляются в нерозу;,ин-их значною К1лъглстю школяр1в свого обов"язку свхдоыо обирати профе-с!в 1 форцувати в соб1 якост1 активного громадянина I творчого пра-Ц1вника;в его-центричних або непродуманих мотивах вибору професп» в драгненн1 без достатньо"1 пхдготовки 1 впевненост1 в сво1х зд1бнос-тях до того чи 1ншого навчального закладу № слабкому знанш сучас-но"1 професхино! структури сусшльства.тендешцк розвитку виробницт-ва!рIзноманхтностI одеркання спец1ально1 осв1Ти;в небажашп частини випускникхв працювати в окремих галузях господарства 1 т.п.

Таким чином перед сурдопедагогхчною практикою все гострше пос-тае завдання - допомогти учням,як1 заглнчують шюлу-хнтернат,ор1ен-туватися в оточуич1й 1х согцалыпй д!ксностх,сприяти визначенню ними сво1х киттевих планхв у вхдповхдностх до перспектив сусального розвитку I на основI максимального внкористання 1ндив1дуальних мож-ливостей кожного учня.

Слхд сказати,.що проблема киттевмю планування на сьогодн1 е актуальною х ЕГзагалыпй педагогхвд. Над II розв"язанням в психолого^ педагоичному I с0Ц10Л0Г1ЧН0му аспектах працював I працюе дыни рад вчених /Л.1.Божович,К.В.ВербОЕа,0Д^ишняк,СЛЛк0нн1К0Еа,В.1^ураВ' лъов Д.М.Коган,1.С.Кон,В. Т.Л1совський,е.О.Михайличев,ОД .Мартинюк» Ю.Е.Петров «М.М.Руткевич, Л.Ь.Сохань,М.1.Т1таа»Ф.Р.й>1л1пов,В.М.Шубкхн та хн./.

Вагошй внесок у розробку питань,пов"язаних 13 подготовкою юна К1в I Д1вчат до самостхйного трудового ниття,в останне десятир1ччя зробили так1 В1Д0мх украхнськ1 вчен1 як 1.А.Зязюн,0.В.Киричук«В.М. Мадз1гон,Н.Г.Ничкало,е.М.ПавлютенкоЕ,Д.О.Тхоряевсь1сиЁ та гн.

Окрег/л аспекти пхдготовки до шслявипускно! д1яльност1 учнхв з Р1зними нснхофхзичниш вадаш розроблявться i б дефектологп.В пер-пу чергу це стосуеться наукових прадь IЛ.Беха,Б.I .Бондаря, Л. С.Ва-э 1но1Д »Г.бременка ,В.ЮсКарнял1са О.Козленка ,Г Д1.Мерс 1Яново! ,1 »С. «1оргул1са,е.Ф^Соботович,Н.Ы.Стадненко,В.М.Синьова та ш.

Стосоено я сурдопедагог1чно! теорп i практики дана проблема, званаючи на виключну акт у алый с ть I значишсть,не мае нале ясно I эозробки як в налай деркавьтак х за II мекаыи. Правда, окреш аспек-ги вивчення особистост1 з вадаыи слуху знайшли свое вяр1шення в пра-1ях В1домих сурдопедагог1в,як1 присвячен1 деревазгдо досл1дЕенню П13-*авальних мокливостей нечуючих х розробси методхв навчально-виховно! робота в спегйальких школах /Р.М.б0ск1с,Т.О.Власова,К.О-Волкова.О.П. ?озова,А.1,'1.Гольдберг,Е.П.Гроза,0.1.Лячков,Н.^.Засенко,А»Г.Зикеев, } »0 .Зик ов, Г -М .Коб ерник ,1 .П .Коле сник, К «В .Луцько , I .М .Лобурець ,Н. Г .Морозова, МД. Нгк1Т1на, Л. О.Ыовосьолов,М.1и»Нудельман,ЕЛ .Пущш,Т.Б.Роза-юва, !.М.Соловйов,Л.С.Стушпкова,ЕЛ .Шиш.МЛЛрмаченко та 1н./.

ЗрахоЕуючи актуалънхсть дано! проблеми,недостатню II наукову збгрунтованхсть та прагнення хоч якоюсь м1рою допомогти спец1альн1Ё шол1 в п1дготовц1 випускншив до свщомого Еибору подалыиого нитте-зого шляху I була обрана тема даного дооидаення.

Об"ектом дрсл1дження е педагогхчна система пхдготовки юнакхв I цвчат з вадами слуху до самостшного йиття.

Предмет досл!дкення - процес формування життевих планIв глухих :а слабочуючих старшокласнгиив.

Основною метою роботи е наукове обгрунтування соц1ально-педаго-лчних основ формування киттевих план1в учнхв старших класхв шк1Л-:нтернат1в для глухих та слабочуючих.

Гхпотеза.При проведенш роботи ми виходаж з того,що система шттевих планхв не створюеться автономно в процес1 навчання,а обумов-юна ггёлеспрямованим комдлексним епливом на особист1сть школяра.Та-сий еплив можливий лише за умови глибокого I р1зноб1Чного вивчення сожного учня.

Аналхз результат1в попередньо проведених досл!джень,а таког да-[I сурдопедагог1чно! практики дозволять зробзти щжпущення,що яисть идготовки юнак1в I дхвчат з вадаш слуху до шслявипускно! д1яльноо-'I може бути значно вищою за умови цIлеспрямоЕ акого впливу на процес юрмування 1хн1х життевих план 1 в.При цьому важливим фактором е не ¡тхльки стан слуху I мови,ск1льки особистхснх якост1 конного школяра, юобливостI його психоф!зичного poзвиткy»iнтepecи,здiбнocтi х нахи-

ли,баяання г реальн! можливост1.

Реалгзасця намхчено! мети та П1дтвердаення висунуто! гШотези передбачало вирхшення наступних завдань:

- обгрунтувати концептуальн1 пхдходи до розв"язання проблема киттевого планування;

- Еизначити основн1 тенденцп процесу сощально-трудово! адаптг Ц11 випускншав пшл-штеркатхв для глухих I слабочуючих га реалыи можлавостх оптимхзаци практики 1хнього прадевлаштування;

- досл1дити особливост1 життевих плашв глухих I слабочуючих старшокласншив та з"ясувати роль факторхв.що вшшв&ють на 1х форму-вання;

- розробити та науково-методично обгрунтувати органхзацпщо-пе-дагогхчку систему шдвищення ефективност1 процесу формування ¡штте-вих планхв учн1е з вадаш слуху та Тхньо! соцхально-трудово! адапта-Щ1 в щлому.

Методологтчною основою дослхдЕення е теорхя наукового шзнання; ¡де'1 про сукпсть людине /и мхсце i призкачення у свт .секс буття, духовну культуру,свободу особи.1деали/, а також про штегральний комплексшш шдайд до проблема виховання I освхти ;ф1лософськ1 1 пе-дагошчш концепци про фактори розвитку особистост! та вплив спад-ковостьсередовшца 1 виховання на П формуванняхологхчне вчення про пластичшсть нервовох систеыи та взаемодш анал1заторно! система в людському орган13М1 ;полокення вхтчизняно! дефектологх1 про складку структуру дефекту,соцхальну та б!олог1чну компенсац1ю вад ф1зичного I розумового розвитку.У процесх дослхдкення ми керувалися Законом Укра!ни "Про осв1туп»Дернавною нащ овальною програмою п0св1-та",концепщею розвитку дефектолог1чно1 науки в Укра!нх,ус тановками щодо виховання I навчання молод1 з вадами у психофхзичному розвитку.

Особливе значения для нас мали теоретичн1 полоаення сурдопедагс г1нно1 науки про причини виникнення вад слуху,ix профиактику,метода реабШтацП та про особливост1 I можливост1 розвитку ос1б з вадаш слуху.

Провхдниш в нашому досшдаеннх були концепцп про те,що розви-ток аномальних дхтей шдлягае тим асе законам,як! притамашп розвит-ковх нормальних /Р>1.Боск1С,Т.О.Власова,О.П.Гозова,С.О.Зиков,Н.Г. Морозова та ш./,а такок про необмелеен1 мойливосп розвитку ос1б з вадами слуху /Л.СЛ5иготський,0.1.Дячков,М»ЛЛрмаченко та ш.Л

Слхд зазначити,що р1зш аспекта проблеми формування киттевих плашв глухих I слабочуючих учшв поетапно 1 рхзнопланово вивчалися

наш вдродовж тривалого часу „Зага л ом дослгдаеншм було оходлено 1100 старшокласхшав та 1200 учн1в середнхх клас1в вс1Х шил-1нтердат1в для глухих та слабочуючих Укра1ниД400 випусхшшив цих Ее шкхл /чле-Н1в УТОГ/ як минулих^так 1 осташпх рокхв»а такой 500 учн1в спецха-льних веч1рн1Х пиал робхтничо! молодх та б1ля 200 учн1в технхкумхв та училищ.До роботи булл залучен1 вчителх,Еиховател1 сдедхальних нав-чальних заклад1в /донад 100 чол./та батьки учив з вадами слуху /300 чол.Л

Умови проведения ексдериментально!' роботи /триваххсть в час! 1 широкий загал респондент1в/створювали моеливхсть для бхльш грунтов-ного 1 вхрогхдного вивчення р1зних аспекгхв дродесу життевого плану-вання шак1в 1 дхвчаг з вадами слуху.виявлення девних тендендз:й I законом1рностей,а такок надавали могшим сть для дор1вняльного адал1-зу одеркашх результат1в,що зрештою сдрияло розробд1 бхльш ефектив-них напрятав роботи з даних питань0Це вимагало д1дбору I застосу-ваыня адекватних метод1в дослдаення.

Метода дослхдЕення. 3 метоэ забезпечення достов1рност1 основних долонень I висновк1в дослщяення був використаний комплекс р1знома-к1тних емшричних I теоретичних метод1в,як1 вхдловхдади б його мет1 1 завданням:теоретзчний анал1з л1тературних даерел ^вивчення арххвних матер1ал1в,нормативное документхв,школьно! докуцентац11 цндивгдуаль-н1 I колективнх бесхдк ;сдостереження даисниЁ 1 кхлыисний анал1з значного обсягу теоретичних фактхв г результат!в педагогхчного екс-перименту ;вивчення I узагальнення передового досзхду роботи ;сдхвстав-лення I систеиатизад1я одерааних даних ;експертна оцшка»

Враховуючи необххдыхсть оходлення дослдаенням дуке широкого загалу учн1в р1зних тшпв навчальних закладхв,'ххн1х батьк!в,сурдопедагог! з, а такок видускникхв сдедхальних шк1Л-штернат1в/всього близько 5000 чол./,значка увага була пркдхлеыа таким соцхологхчним методам дослхднення як анкетування,1нтерв"Е)вання»статистична оброб-ка даних та 1н.

Наукова новизна 1 теоретичне значения дооллднення полягае в тому,що вперше в 1Сторп сурдодедагог1чно1 теор1'1 I практики здхйсне-не комдлексне вивчення дитань гиттевого планування глухих I слабочуючих учнхв та 1Хньо1 соцхально-трудовоI адапгацн.В результат! проведеного досл1дкенкя визначен1 теоретичн1 засади дроблешформу-вання киттевих длашв нечуючих юнамв I д1вчат;з"ясован1 особливос-Т1 яиттевих дланхв учнхв з гадаж слуху та визначена роль фактор1в, П1д вшшвом яних в!дбуваеться 1х становлення ;розроблен! I науково-

теоретично обгрунтован1 голоенI напряыки роботи по с.,ор;лузакЕю хитте-вих план1В глухих I слабочуючих на основх диуереншацП навчання та максимального використання шдив1дуальних мокливостей,штересхв х нахидхв конного учня ;вияЕленI тенденцП становлекня I розвитку адап-тацхйних процесхв Еипусккикхв шкхл-хнтернат1в для глухих 1 слабочуючих та розроблен! нов1 концептуалыи полокення щодо оптим1зац11 ix п1Дготоеки до сшост1йного трудового яиття з урахуванням перспектив сощально-економ1чного розвитку Украхки.

Практичне значения досл1ддення полягае в тому.цо одержанI результата дозволили розширити I поглибити знания про закономхрностх 1 особливостх процесу формування життсвих план1в глухих та слабочуючи; УЧнхе; висновхеи дисертацП та полокення»як! викладен! в поехбншеу "Шдготовка глухих учнгв до самостхкно1 трудово? д!яльност1",ыоЕуть бути використан1 для вдосконалення систеш трудово'1 П1дготовки,проф£ с1йно-ор1ентац1Ёно1 роботи та роботи по формуванню адехенатних планлз на майбутне нечуючих старшокласниклв з метою оптилпзацИ процесу !х-ньо! подальшо'1 совдально-трудовох адаптацп та штеграцп в сусиль-ство; розв"язанвя проблеми китт-евого планування слугуе також необ>л; ним П1дгрунтям для широкого запровадження дийеренцхйованого навчанш учн1в з вадами слуху /включаючи створення ношх ташв навч^альних закладхвЛрозширення кола професхйно! та шдвищення р1вня 1Хньо'1 ос-вхтеьо! шдготоехш «сутгбвим е й те.що результата дослхдкення мокутх бути викорнстан! при робой з кожною окремо взятою категорхею Д1тей /глухими. I слабочуючими/»оск!льки на вехх етапах Д1 категоры дос-дхджувалися паралельно ;одернан1 матер1али будуть корисними при п1дгс товц1 1 перепхдготовхи сурдопедагоичних кадр!г/курса "Сурдопедаго-гхка" та "1стор1я сурдопедагог¡ки"/»а такок при проведены! ноеих ек-спериментальних доолщаень.

Апробахпя х впровадкення результат1в дослхдаення» На р1зних етапах Х1д та результата дослхдкення допоЕ1далися на УШ /Москва, 1979/та 1ХД1оскваД983/наукових сесхях по дефектологП ;на Республ1-кансьхсих педчитаннях/ЛуцькД987/ ша Всесоюзних педчитакнях/Москва, 1988/¿Всесоюзному науково-практичному семшар1 /Херсон Д989/;М1Нна-родцпй наукоЕо-практичнш конференцП /Кл1в-Луцьк,1994/¿Всеукра1'н-сышх науково-практичних контеренхцях/Ки1в,1994 та 1вано-Франк1вськ. 1995/ ¡Першому укра'1'нському Отхконгрес1 /Ки1вД995/»науково-практич-Н1Ё конференц!1 /Бхла ЦеркваД99б/.

Одержан! результата щорхчно обговорювалися на науково-зв1тних конференц!Ях НД1 педагогхки та 1нституту дедектолои1 АПН Укра5ни,

заседаниях лабораторП сурдопедагогики та педагогхчних радах спещ-альних шил для глухих I слабочуючих Д1тей. Матерхали дослз:д£ення також використовузалися в лекцхях на курсах п1дшщення квал1ф1кацП диренторхвЛхшх заступников та вчителхв спецгальнях шк1л-1нгернат1в.

Основа розробки та одеряанх дан1 використовуються в Д1Яльност1 б1льшост1 шил-штернатгв для д1тей з вадами слуху при плануванн1 г проЕеденнх р1зноасдектиоТ орхентад1йно1 робота щодо п1дготоехси глухих I слабочуючих старшокласнишв до гиття.

Виххдн1 положения дослвдження знайшли свое вт1лення при розроб-цх концепци дефектолог1чко1 осв1тя,.а такох при орган1задП експери-ментальних педагогхчних майданчшив на баз1 шк1Л-штернат1з для глухих мхст Одеси та 1аркова. В даний час розпочалася пхдготовча робота по створенню аналог1чних експериментальних центрхв на баз1 пцил-1нтернат1в для слабочуючих в Берез1ВЦ1 Дитомирська обл./ та Шдка-м"янц1 /ЛьЕ1вська обл.»/.

На захист виносяться:

- кондептуальнх шдходк до розв"язаяпя проблема киттевого пла-нування на сучасному етап1;

- наухово~теоретичн1 полокення х висновка,як1 характеризуюсь основн1 тенденцГх соцхально-трудово! адаптацх! ос!б з вадаш слуху та особшвоотг киттевих планхв яечутих старлюкласншив;

- орган1зац1йно-педагог1чн1 уыови формування адекватних яитте-вих планIв глухих I слабочуючих учн1в на основх оргашзацх! да?ерен-одйованого навчання та врахуваная !хнього психоф1зичного розвитку;

- науково-методачне обгрунтування сощально-педагоичних основ формування план1в на майбутне глухими I слабочушими старшокласника-ш як пров1дного чинника ТхньоТ подальше! соцгально-трудово! ададта-ци та 1нтеграц1х в суспхльство.

Публгкацп. По тем1 дасертацп опублхковано 59 роб1т,серед яких монограф1я,розд1л П1дручника для вуз1в "Сурдопедагогика" »млька ме-тодичних рекомендац1Й*статт1,тези в наукових зб1рниках.методичн1й науковхй прес! /загальнга обсягом близько 38 друкованих аркунпв/та випущено 5 Д1аф1льм1в /понад 210 кадр1в/.

п.структура i аист .еисертацп

Лисертац1я складаеться 13 вступу,чотирьох роздШв,висновк1в та списка основно! викорпстано! лгтератури.Робота метить 57 таб-лиць,б схем,5 Д1аграм та 4 граф1ки.

у вступ! обгрунтовуеться виб1р теш 1 ii актуальн1сть»визнача-ються мета,завдання,об"ект та предмет досл!Д£ення,розкриваеться кон-

цешйя.описуеться методика досл1даення,показан1 новизна х практична значимють роботи,сформульованх положения.що виносяться на захист.

У пердюму роздШ "Теоретичн! проблеш формування ниттевих пла-Н1в глухих I слабочуючих" розглядаються науково-методичн1 П1дходи до розвпязання проблеми шттевого плануЕання та аналхзуеться розробка дано! проблеми в сурдопедагог1чн1й теори та практидг навчання не-чуючих,

Головяим,пост1Йно Д1ючим стимулом формування особистостьщо йде В1Д свхдомо поставлено!" мети, е киттев1 плани. Саме вони обумовлшть поведшку I Д1яльн1сть молодих людей ! розглядаються як частияа сис-теми саморегулювання особистост1.

Старший ишльний В1к - це пер1од самоЕизначення.виршення питан: яким бути I ним бути.Результатом самовизначения школяра,як гроыадя-нина I труд1вника,е житгевий план,в якому в1добракаеться його став-лення до сусп1льних погреб,до себе,до перспектив свого розвитку,навчання та драцевлаштування.2иттевий план б старшому шильному еип стае фактором,що впливае на свхдошсть 1 поЕвдшку особи,на ставлен-ня старшокласника до навчання,колективу,самоосв1ти 1 самовиховання.

Тому формування ииттевих плашв молод1 е одшею з найЕажливхших сощалъно-педагог1Чних проблем,що стоять перед суспх.льством.Знайти засоби, за допомогою яких ыояна було б регулювати сганоЕЛення китгс-вих план 1 в молод1 - означае вирхшти одне 13 головних штань вихован-ня. Однак керувати вибором гшттевого шляху в умовах свобода I широки: можливостей в нашш кра'1н1 для молод1 не просто.Для цього необххдно знати структуру I логхку об"ективного продесу переходу вхд навчання до трудово! д1яльност1,суть киттевих плашв ыолодах людей г фактора, що впливають на IX становления.

Над виршенням проблеш формування життевих планхв стараокласни-ыв прадпвав у свш час I прашэе зараз щлий ряд Ечених в галуз1 пе-дагогхки,психологи та соцхологп.Предметом 1ХН1Х досл1ддень стали так1 штання як профор1ентац1я,розпод1л прац1,сп1ввхдношення профе-С1й,Еиб1р молодами людьми свого майбутЕього,особливост1 переходу лб>-дини в дорослий стан,формування прагнень молодо! людани на майбутне I т.п.

Розробка згаданих питань пов"язана в Т1Й чи 1ншй з 1мена-ми таких в1ДОмих вчених як Б.Г.Аканьева,РД.БокоЕИЧ,Л.П.Буево1,1.Б. Бестунева,Б.В^Б0дзкнськ01 ,С.Г.Зершловського,ЦЛ.Жура1Ш>ова,Е).О.Замш1-К1Еа,О.Г.Здравомислова,С.М.1кошпкоБ01,е.О.Клиыова,О.М.Леонтьева, В.М.1у1ясицеБа,В.Г.Л1совського,Н.ГЛичкало,В.П.Рож1на,М»МоРуткевича,

5.!;;.ТеплоЕа,М»Х.Т1т;лиЛ.1.П.Тш,1енка,А.1.Шкаратан,М.О.Шлапака,В.Н«Лдо-ва I багатьох 1кших.

Про багатограшпсть дхдходу вчених до вивчення проблеми св1Д-чить досить лшроке коло понять I термш1в,.що зустр1чаоться б ?ХН1Х роботах.Найб1льш часто сягурують так1 як "гиттев! длани", "гз*тт ев х ор1ентаЦ11"»"киттеве самовизначення",исоц1альна ор1ентаД1я","самост~ верддеЕня","са.чореал1зац1я", "дрограмування людиною сеого майбутньо-го","установка" та хн.

Межу мгк пшльним передом 1 передом вступу молодо? людани до са1.юст1Йного киття деякл автори називаютъ "осташпм етапом лхдготов-

ки до еиття" /1.со.К0н/»"вступ0м людиди до сзмостхйного ниття" А)Л. Петров/,"переходом молодг в дорослий стан" /1.0«Громов/Лк "критич-ний дерход 1ндив1дуального розвитку" розглядають момент вибору стар-шовласяпками свого майбутнього И.М.Руткевдч та Ф.Р.&Шдов.

Бхльш1сть вчених розглядае кяттев1 плани як Т1 чи 1нпп дерсдек-тиви,цо визначае для себе особа.Однак дрд бхльи детальному анал1зг ¡¿окна видхлдти два д1дхо,щ1 в трактувакк1 життсеого плану! у вузькому розум ¡шп - як тЬтьки виб1р профеох"1 I в б1льш широкому - як загаль-не Еизначення мети I завдань на майбугне»

Зрозумьта р1Ч,що перпшй напрямок достатньо ватливий I продук-тйений.осмльки пов"язаыий 13 виршенням актуально? соц1ально-педа-гоично? проблема - ефективнох ярофорхентадх? випускникхв ши л.Ви-бхр професх? для молодо? людани е одн1ею з тих складких 1 значущих проблем,у Еир1шенн1 яких вона мае проявити самост1Йн1сть I вхдпов1-дальнхсть.З цього приводу РЛЛ1уркхна I С ..М.Чистякова зазначааэ»що в форга в1дпов1дальност1 за виб1р манбутньо? професх? у школяр1В проявляеться сусп1льна свхдомхсть I внутрхшя зрхД1сть.2итгев1 дла-ш молод1,що навчасться,дан1 автора розглядають як сукудшсть цхлей за майбутне.конкретизуши проблему самовизначення.Профес1йне само-визначення школяра полягае лерш за все в бажанн1 принести користь зусшльству.

1нш.1 автори,зокрема М«М»Руткевич та Ф.Р.ФШпов,в1дм1чають,цо в життевих планах молод! дрофес1йна ор1бнтаЦ1я тхсно пов"язана з лакбутяьою соц1альною позшцею.

ВЛ.Еуравльов ввакае дроблему вибору профес!? складовою части-*ою ниттевого саыовизначеиня»характерною ознакою якого е переххд з!д соц1ально однозначно? рол1 /вс1 учнх/ до социально диферешийо-заних ролей п1д едлиеом суб"ективних i об"ективних фактор1в.В цьому эозум1нн! життеве самовизначення В1добра£ае необххднють радикаль-

них змш е становищ молодо! людани х метить в соб1 як результат подередцього досвхду гиття.так I проект на майбутне.Саме тому деяк1 вченх називають цей перIод порогом вступу до соцхально! зр1лост1 в ц1лому„

Соц1альна зрхл1сть»як результат адекватного життевого плануван-ня I втхлення цих планов у ниття.е штегративна характеристика станз розвитку особистостх»

ГоЕорячи про провхдну роль вибору професп молодаш людьми в !хньому киттевому планувашп 1 в подалыйй сощал1зацП»В1домий дос-л1дкик цех питань М.Х.Тхтыа п1д ииттевими планами старшокласнщйв розумхе суб"ективне передбачення побудови свого Еиття»перт за все трудового.2иттевий план поБпязгний з професхйним самоЕизначенням I моге м1стити весь наб1р об"ект1в вибору професи*.

Вхдомо.що В1Д того,наск1льки вхрао обрана професхя.залеаить рог криття талант1в 1 зд1бностек,задоволен1сть працею.ефективнхсть д1я-льностх л©дани. I все к виб1р професп юнаком чи дхвчхшою е лише од-Н1ею !з сторхн киттедхялъност1.

Завдання подягае в тому.щоб зд1йснити широку сощальну орхента-ц!ю ыолодах ладей,зокрема випусншав шклл*готувати особист1сть не Т1лыш до виконання професхйних фушшЁ,але й в цхлому до багатогра-нного житгя в сусп1Льств1.Безперечно,що киттевх плани молод1 реал1-зуються перш за все в правд I в б1Лыпост1 сво!й задля суспхльстЕа» а прсфесхйна фунюця е найважлившим !х компонентом.Водночас зве-дення здттевнх планхв Т1льки до вибору професи затушовуе всю рхз-номанхтнхоть потреб молод! у практичному створенн! содг альыих цш-ностей.Життевкй план мае включати в себе не ильки майбутню роботу людини в рамках обраио! спецхальност1«але й спрямован1сть вс1е! май-бутньо! соцхально! д1яльност1 особистосп . Поряд з профорхентацШ-ними розд!лами в ньому повиннх бути I непрофес1йн1 елементи»п1дпо-рядкован! завданням 1нтелектуального,ф1зичного,эстетичного розвитку людини в шсляшк1льниё пер!од.Адае киттев1 планя форлуються шд нни вом вс1е! сукупност1 соц!алышх умов,в яких перебувае людина,д б яких виражаеться соц1альна суть особистост1.Саме тому життевий план може розглядатися як виракення результату всього процесу виховання. В1н характеризуеться в кхнцевому результат! вс1ею р1зкоман1тн1Стю хнтересхв I прагнень молодих людей,в1добранае !хню Еиттеву ор1ента-цхю.

1 Титма М.1. Выбор профессии как социальная проблема. - М.:Мысль, I975.-I96c.-C.II0.

Значний внесок у розробку питань мттевого планування зробиди Л.Н»Сфремова.КЗ.ВербОБа,ВЛ.Журавльов,С,.М.1конн1кова,Ю»11»11етров та ш»К.Б.Вербова зазначае.що ниттев1 плэни старшокласнихив у найб1льш загальному вигдзда могна визначити як сукутпсть Ц1лей I заЕдань на лайбутне,яга е з ас об ом I результатом усвхдомлення особистах потреб, лоЕливостей I сшвв1днесення хх з суспгльншди вимогаш.Дане Еизначек-£я,на нал погляд.досить оптимально виракае сутнхсть життевого ш!ану-зання I враховуе ваклшз1 його сторони.Таку трактовку ми вважали прий-штною 1 для нааюго дослдаення.

7 роздШ розглянуто також там ваЕлив1 для продесу формуванхш жттевих план1в поняття як моральний 1деал,д1нн1сн1 ор1ентаЦ11»моти-зац1ю Еибору тощо.

Анал1зуючи погляди вчених р1знях надрямк1в /психолог1чного,за~ :альнопедагог1чного та соцхолог1чного/на питания,що нас цхкавлять, т бачимо розмаТття 1хн1х теоретичних засад,пхдход1Е,,щироке коло глумачекь рхзних термхн1В ! понять,котрг безпосередньо стосуються гооблеми шдготовки молодого поколшня до самосийного киття.Все говорить як про ахстуальнхсть дано! проблем »так 1 про П значимость хш сусп1льства,оск1льки оптимальне Еиршенкя питань Еиттевого пла-гування молод1 е д1сеим стимулом до реформування не тхлыси сусшль-)тва,а й самох природа людини,удосконалення 11 псих1чыих якостей,1н-гересгв,зд1бностей,ц1леспрямованост1.

Розглянут1 аспекти гкттевого планування,проанал1зован1 в Т1Ё ш шшй м1р1 дослздаення з даних питань безсушхЕно в1Д1грають Еах-шву роль у розробц! Ц1лхсн01 систеьш по формуваннз ст1йких,адекват-шх I реальних план1В на майбутые коеним юнаком та д1вчиной» Вони юнуть слугувати базисом I певнлм чином вхдправноп точкою при вив-1енн1 ниттевих план1в ос!б з вадами розумового чи ф1зичного розвит-су 1,зокрема,глухих та слабочувчих.

Проблема киттевого планування ос 16 з вадами слуху в сурдопеда-'огхчшй теорИ та практиц е ¿¡алорозробленоюЛо сут1 вона не була федметом спецхального вивчення I сурдопедагош-дослхдники торкали-щ II лише опосередковано.

Формування ниттевих плашв у нечуючкх нерозривно пов"язаке з даома досить ваяливпми-»як1 е по сугх Еихшшми.принщповиш положен-шми:

1.Поглядами на сутнхсть глухон1ыоти як патологхчного явнща та 1а монлибост1 розвитку ос1б з ураженням слухово! фунщ11.

2.Нетою та завданнями спецхааьно орган1зованого навчакня дано! сатегорП людей.

Погляди вчених на ыокливостг розвитку 0016 з вадамп слуху,!хел кошенсаторнх дан! в цьому контекстх е дуне вакливими,осклльки,спи-раючисъ саме на них.мовна вести мову про баааний клнцевий результат навчання I шховання глухих та слабочуючих I.зрозуулла р1ч,про нит-теве планування шею категорией людей.

Питания про моеливост1 розвитку П1знавадьно1 д1ялькост! глухих-одне з центральных в сурдопедагогщ1.Вхд його внр1шення значноэ ш-рою залехить розв"язання низхга педагог1Чних I методичних питань,погрязайте з практикою спещаяьно органхзованого навчання I веховзнея нечуючих.пвдготоЕки !х до прац! I самост1йного еиття в цхлому.Акту-альнхстъ проблеми обумовлэеться й тим,що впродовЕ тривалого часу 1снувало нев1рне уявлення про глухонхмоту х про мовливостх розвитку глухошшх.

Анал1зуючи еЕолюцхю розвитку погляд1в на розумов1 мокливост1 глухонйжх та ставлення до них а сусп1льствх в вдлому,необидно заз-начити.що серед б1Лыиост1 сурдопедагогхв поступово утвердилися прог-ресивн1,оптщ,йстичн1 погляди на шзнавалънх монливостх глухошмих. Так,зокреыа,один з основопологшикхв сурдопедагог1Чно! науки ВЛ.Фле-р1 вважав,що глухонишй "не Г1рший I не .крапай в1д 1нших людей",що в1н волод1е однаковими з нши "стшлямк удосконалення"

Суттевим внеском у становления та розвиток системи навчання I виховання глухих стала наукоЕа 1 практична Д1яльнхсть таких сурдо-педаинлв як Г.О.Гурдов,Я.Т.Спешнев,I Л.Селезньов .Остроградсь-кий,П.Д.Снько,И.М.Лаговський,1.0„БасЕЛьев,^»А„Рау,Н.О.Рау та ш.Кож-ному з них налеяать Г1 чи 1шп прогресивн1 да! стосоено наЕчання глухих,як1 х розкривааться в роздил.

ПоступоЕО формувалася система навчання глухих,яка передбачала розвиток природных зд1бностей дитини в едност1 з розвнтком словесно! моей I засвоенням загальноосв1ТН1Х та профес1йнкх знань I умхнь При цьому значна увага придьиклася ф1зичному»розумовоыу,моральному та трудовому вихованню глухих.Все це сприяло утвердаенню позитивно! оц1нки мо&ливостей глухих,що х знайшло свое вхдобраяення та реалхза ц.хю в подалыпш сурдопедагог1чн1й теор1! та практищ.Так,зокрема, Л»С.Виготський науково обгрунтував положения про те,що компенсац1я ф1зичних недол1к1з аномальних Д1?ей мог:е зд1йснюватися лише через !х розвиток,шляхом включения !х в рхзноманхтну соцхально значущу Д1Яльнхсть.В1н Р1шуче вмкидае теорхю б10Л0Г1ЧН01 компенсаци де-Флери ВЛ.Глухонемые, рассматриваемые в отношении к способам образования .самым свойственным их природе«СПБ,1935,с.24.

фекг1в,п1дкреслюючп,щ0 "на шсце б10лог1чноТ коыденсацII повинна вистулити 1дея сощально!' ког/денсаци дефекту?* Це мае принцилове значения, осмльки на основ! розвитку компексаторннх можливостей п!з-нагальна д!ялън!сть глухо! дитини удосконалювться в процес1 спец!аль-но орган!зоьаного навчзЕНЯ.Шдгвердженням цьому е результата числен-них дослдаень I великий досв1д спецхальних шк!л,який показуе»що в умовах спещально орган!зованого наЕчання глуха дитина гармошйно розЕиваеться,у.спшно оволодхвае словесною моеою.

В роздЬи розглядаеться ряд долонень.як! викладен! у працях таких видатних сурдопедагог!в як РЛ.иБоск!с,ОЛ.Дячков,С.О»Зиков,Н.Г. Морозова,1.М.Соловйов ,ЕЛ ЛПиф та 1Н. I певнигл чином стосуються проблемЕ ниттевого плануванняо

Безпосередне в!дношення до дано!" проблема мае дослхдЕекня Нудельмана про мотива ставлення глухих школяр!в до професП.де зроб-лена спроба виявита ыотиви позитивного ! негативного ставлення глухих учн!в до рхзних проа)ес1ц I з"ясувати як при цьому враховушть глух1 учк1 сво? кокливостх.

Роблячи висноеок про велику роль профорхентаци та необх!дн1Сть II проведения в школх глухих,М.М.Нудельман п!дкреслюе,що "у конного п!дл1тка треба створитк ясну перспективу його подальшого киття х д1-яльност! та переконати в тому.що е багато ц!кавих ! доступних для глухих професш?^

Велико!" уваги питаниям профеийних !нтерес!в глухих надавала О.П.ГозоЕа.основш науков1 1де! яко! детально анал!зуються е робот!.

Вагомий внесок в розробку питань,як1 т!ею чи хниюю ьпрою сто-сувться шдготовки глухих та слабочуючих до самостпшого ниття,зро-били ! роблять украТнськ! вчен! .Науков! дослдаення в галуз1 сурдопедагогика в нанпй кра!н1 проводиться сдхвробАниками Хнституту де-фектологП АПН УкраТни. викладачами дефектолоичких факультетхв,ок-ремими вчителями шк!л глухих та слабочукних.

Найяскрав1шим представником в!тчизеяно!' сурдопедагог!ки е ака-дем1к М.Д.Ярмаченко.Саме завдяки його зусиллям вперше в хсторп сурдопедагогики був даний крлтичний анал!з складного I тривалого шляху розвитку теор!1 компенсаци глухота,показан! р!зн! методолог!чн1

* Выготский Л.С.К психологии и педагогике детской дефективности.-В сб.:Вопросы воспитания слепых,глухонемых и умственно отсталых.?.!., 1924,с.17.

Психология глухих детей Л1од ред.ИЛЛ.Соловьева,Е.ИЛПиф,Т.В.Розановой ,Н.В ЛЬжое ой. -М. :Педагогика,1971,с.408.

пхдходи до виршення цхе! проблеш. Будучи Hociew оптишстичних пог-лядхв -щодо необмекеного розвитку нечуачих.М.Д.Ярыаченко зазначае.що "багато хго з них за píBHew i якхстю розвитку мислення i мови,пам"я-tí i уяви не тхльки не поступаються чуючим.але ббзсушпвно стоять на самих високих рхвнях загальнолюдсько! псшйчно! дхяльностг

На оптимхстичких позивдях стоять i iraní yKpai'HcbKi сурдопедагоги /Е.П.Гроза.Н.Ф.Засенко.Г.М.Коберник, 1-П.Колесник, 1.М.Лобурець, К.В.Луцько,ЕЛ.Пущ1нД.С.СтупнлковаДЛ.Фомхчова,М.К.Шеремет та íh./

Першочерговою умовою для забезпечення максимального розвитку глухих i слабочуючих виступае спецхально орган1зований процес навчан ня.Це полоаення доведене практикою навчання глухих,починаючи з перши еташв i"i зародкення.

Слхд пхдкреслити,що "мата навчання" - це хсторична категория,як змшювалася на рхзних етапах сусп!льного розвитку i залекить bía ба гатьох факторхв.На когноыу етапх розвитку сурдопедагог чно! Teopi'f i практики характерним е певнх пхдходи та своерхдн1 погляди на характер пхдготовки нечушчих.якх i розглядаються в робот1.

При цьому особлива увага надаеться аналхзу рхвня ocBiTHboi та профШв трудово i шдготовки вихованцхв навчальнях зающ1пв для oci6 з вадами слуху,якх функцхонували як на територх! Укра!ни,так i за i"i меками.

Розгортання широко! науково-досл1дно! роботи в галуз1 сурдопе-дагог!ки /в 60-90-х роках/,зростання ыерекх спещальних заклад1в та грунтовний аналхз досввду !хньо! роботи,комплексна вивчення учнхв з вадами слуху дало мояишйсть провхдЕиы вченим-сурдопедагогам оптимально визначити мету виховання i навчання глухих.

Так,анал1зуючи процес виховання i навчання глухих в спещально органхзованих закладах,О Л.Дячков зазнэчав,що "вона включас в себе bce6í4he0 розвиток особистостх на ochobí шбхлхзацх! комгонсаторних можливостей.повне подолання наслщклв глухошмоти для здорового cjói-зичного i розуыового розвитку;оволодшня науковими х техичними знаниями на ochobí формування словесно! ыови як засобу ыислення i ni3-нання; вивчення основ виробництва i прищеплення дитиш. трудових ушнь i навичок з обрано! спецхальност1п?а також формування мораль-них якостей та навшпв культурно! поведшки.О Л Дячков зазначав.що така мета передбачае тдготовку з глухонпшх дхтей активних Д1ячхв нашого суспхльного розвитку.

Ярмаченко Н.д. Проблема компенсации глухоты.-К.:Радянська.школа, 1976, с.53.

¿ А.И.Дьячков.Воспитание и обучение глухонемых детей.-М.:Изд-во АПН РСФСР,1957.-С.177.

Аналогхчну точку зору висловлають I онш вчен1 в галузI сурдопедагогики.

Де вшидне положения стало загальновизнанш I загальноприйня-тим як в сурдопздагогхчнхй теороУ.так г в практиц: навчання нечую-чих.Проте реалозацоя кояного з його аспектов потребувала I потребуе серйозноо уваги.Це,зокрема,стосуеться проблеыи подготовки ос1б з вадами слуху до трудовох д1яльностх та самостийного життя в цхлому.

Питания,пов"язан1 1з сферою життевого планування,як однхею з найсуттевхшлх сторхн пщготовки особисгостх до самостийного ясиття, залишаються практично нерозроблешшд.

Такий стан справ звичайно негативно позкачаеться на ниттевоыу самовизначеннх юнакхв I довчат з Еадами слуху,формувакнх у них пев-них наморов, прийнягт1 в1дп0в1дальаях ршень о,в_решто решт.на ix-Н1й соцхально-трудовхй адаптаци в суспхльство.

7 другому роздШ -"Соцхально-трудова адаптапдя глухих х сла-бочуючдх як показник доевосто ххнох життевих планов"характеризують-ся вехщ1п положения I критерГх готовностх до самостхйкого яиття, виконання будь-яко'1 соц1алько1 Зушщп, окреслюеться необххдний мо-номуы.завдяки якому вхцбуваеться вцала соцоально-трудова адаптацоя особисгостх в суспольствогвисвхтляеться сучасна практика працевлаш-гування глухих та слабочуачих I водстежуеться рхвень реал1зац11 та Д1евост1 1хн1Х життевих планов;наводятъся результати вивченкя I дае-ться аналхз адаптацхйних процвс1в особ з вадаыи слуху в Украхнх.

При виЕченно зазначендх гштань дослодженняы було охоплено понад 600 випускников осташпх роков всхх шкхл-онтзрнатов для глухих о школ-хнтернатов для слабочуачих, понад 400 випускников школ для глухих минулих роков та значку к1лькхсть дорослих нечуючих розних во-кових груп /близько 400 чол./ у переважн1й болыаосто прац1вникхв систеш УТОГ. На основ1 аналхзу якостх 1'хньо1 соцоально-трудово! адаптацх1 вивчався осадной рхвень,працевлаштування.ахдповхднхсть його набутим у школ1-хнтернато профоляы трудово! подготовки та хеш об"ективно показняки о характеристики.

Слхд зазначити.що сэред випускников осташих рокхв 42,6/» глухих I 41,8/ь слабочуючих юнаков о дхвчат мали у школо задовхльну ус-

м

пхшнють.При цьоыу крива успшностх порхвняно з попереднхми впусками дещо шдае.тобто проблема "троечников" не втрачае свое! актуальное^ .Не вжликае сумнову.що саме для цхе! категори молодих людей з вадами слуху одноею з головних перепон для одерзкання больш висо-кого оевхтнього та професойного ровкя е досить слабка школьна подготовка.

Шдтвердженням цьому ыожуть бути результати дослхдження.якх по-казують пряыопропорцхйну залэЕН1сть:чиы вида яклсть навчання в шко-л1-1нгернатх,тим бхльша кхлыисть цих учнхв П1сля випуску продавкуе навчання в тхй чи 1ншхй форш.

Одержанх дан: свхдчать про значну /якщо не виршальну/роль яко-стх навчання в школх-хнтернатх.яка е певною лхдвалиною х необххдним базисом для успхшного виршення цхло'1 низки питань,що постають перед молопими людьми пхсля випуску х,в першу чергу,таких доленосних, як пхнвищення освхтнього х професхйкого р1вня.

1ншиы,не менш важливиы фактором,що сугтево вшхивае на подалыши!? життевий шлях випускникхв шкхл-хнтернатхв для глухих х слабочуточих, е 1х профес1йно-трудова шдготовка.

Бивчення досвхду трудового навчання I профасхйно! подготовки ос1б з вадаыи слуху в нашхй крахньа також аналхз катамнестичяих да-них свхдчить.що випускники спецхальних шкхл в основное одеряують достагнхй рхвень квалхф1кацх1 з кхлькох специальностей традищйно хскуючих профШв шдготовки.

Проте попри 1снуючх позитивш зрушвння в сурдопедагог!чнхй тео-рх! х практицх привертае увагу дуае обменена кхлькхсть специальностей,за якими проводиться пхдготовка глухих х слабочуючих дхгей в школах-штернатах.За йоеливост1 оволод1ння значноа кхльк1стю рхзно-макхтнпх професхй,пхдготовка учшв у спец1альних школах Украши до цього часу проводиться за 3-4-ма з них.

НаЁбхльш розповсюдженими профес1яш,за якими готують нечуючих учнхв,е швея та столяр.

Зрозумхла рхч,що такий стан справ обыекуе ыохливостх профес1йнс го розвитку нечуючих.не сприяе задоволенню 1хн1х потреб х завдае пех них збиткхв як держав1 так I особистостх.

1ншою,досить щкавою складовою об"ективно! характеристики ви-пускникIв з вадаш слуху, е 1ХН1 нахили I 1нтереси до пзвного виду д1яльност1 чи окремих навчальних предштхв П1д час навчання в школх. Як з"ясувалося бхльшхсть як глухих /56,7^/,так I слабочуючих /66,%/ випускхшив выявляли хнтерес до того чи 1Ншого предмету га виду Д1Я-льност1 /вхдповхдно 65,8$ глухих та 68,7$ слабочуючих/,що за певннх умов мало вхд1грати суттеву роль при 1хньому подалыпому киттевому самовизначешп.Водночас в окремих школах-штернатах обох тшпв впро-довг кмькох рокхв в1.дбувалися випуски юнэК1в х дхвчат.якх практично не проявляли таких хнтервсхв.

Важливою характеристикою подальшого киттевого шляху особистос-

тх е продовження нею осв1ти,працевлаштування,вибхр колективу тодо. При вивченн! цих питань було з"ясовано,що переваяна б1льш1сть випуск-ншив шк1л-1нтернатхв для глухих /80,4^/ та слабочуючих /66,0^/не продовзуать свое!' освхти.Невелика кхлыисть ганакхв х д1вчат шсля вияуску 31 стхн школи-хнтернзту продовнують свое навчання в профтехучилищах, техникумах.Так, в гехяхкуых навчаегься близько 6% вяпускнп-К1В останнхх рокхв.що порхвняно з данями минулих рок1в менте у 2-3 рази.хоча саме останнхм часом була розширена мерена середнхх спецха-льних навчальних закладхв для осхб з вадами слуху та окремих труп при техн1кумах для чуючих.Дещо зыеншилася к1лъкхсть нечуючих.що нав-чаються I в шших типах навчальних закладхв.

В роздШ аналхзуються причини такого стану .При цьому особлива увага акцентуеться на якост1 навчально-виховно! та ортентацхйноЗЕ ро-боти спецхальних шкхл-хнтернагхв.

Одним 13 показникхв дхевостх роботи спецхальних пкхл-штернатхв в яланх подготовки сво'1х учн1в до самостхйного киття пае бути кхль-кхсть учн1в, що продовзують навчання.

Порхвнюючи результати працевлаштування випускникхв останнхх ро-кхв з данный минулих рок1в,слхд зазначитд.що суттевих змш в,так би мовитя,рейтингу окремих галузей господарства не вхдбулося.Хоча остан-нхм часом поступово набувае поширення така сфера працевлаштування нечуючих випускниклв як коопэративи х комерц18нх структура,що,безу-мовно.пояснюеться певною зшноя економхчних процесхв у деркавх зага-лом.Як х ранше не престижною лишаеться схльськогосподарська праця.

Вакливим показником якостх подготовки нечуючих юнак1в I Д1вчат-до самостийного життя е профасп.якими вони опанували шаля випуску 31 стхн школи-хнтарнату.Так.зокрема.випускники двох осташпх рск1в /б!ля 200 чоловхк.виняток складають тх.що вчаться стацхонарно та не-працевлаштованх/ в осношому працюють за 15-ыа специальностями.Серед них так: як швея, обрубщик,фрезарувальник,столяр,слюсар.пхдсобник, прибиральниця,санхтарка,няня в дигсадку та хн.Приблизно така ж к1ль-к{сть випускникхв шк!л-}нтарнат1в для слабочуючих оволодгла дещо ширины колом професхй.Окрш перерахованих тут зустрхчаються й такх як коваль, телеыа2стер,перукар,електрозварник,швець,масажист та ш.

Привертас увагу зовсхм незначна кхлькхсть спец1альностей,яких набули нечуючх юнзки та дхвчата.Ця тенденцхя носить сталий характер, оскхльки мала лисце х серед випускникхв ыинулих рокхв.Причина такого стану, на наш погляд.як у певнхй недосконалост1 саыох системи

профор1ентацх йно! роботи та П1дготовки в школах—хнтернатахдля глухих

} слабочуючих, так I в спрямованост1 кожно! особкстостх на той чи хнший вид дхяльностх, а такоа у несформованост1 в не? адекватных профэс1ёнех намхр1В I перспектив,реальних киттевих планхв.Пхдтверд-кенням цъоыу е профес1йн1 намхри нечуючих старшокласншив та IX реа-лхзадхя пхсля випуску.

Вакливиы показником адаптахийних процесхв е вибхр випускниками шкхл-хнтернат хв колективу /глухих, чуючих/щодо подалыио'1 трудово! чи навчально!' дхяльностх.Перевакна бхльшхсть як однхе1,так I 1ншо1 ка-тегорх!' нечуючих перебувае в колективах чуючих.Причому кхлыисть слабочуючих випускникхе.котр! Бодали переЕагу колективу чуючих,приб лизно на 121^ б1льша пор1вняно з глухими юнаками х Д1вчатами,як1 зро-били такий ке виб1р.Думаетъся це е цхлкоы законоыхрниы.якщо врахо-вувати обпективно кращий стан слуху х,як правило,рхвень швного роз-витку слабочуючих,що.безуыовно сприяе 1'хньому "входкенню" в колек-тив чуючих. В той ке час одерканх резувьтати свхдчать про дещо бхль-шу к1льк1сть глухих лорхвняыо з слабочуючими в колективах нечуючих. Стан слуху в даному випадку е суттевим фактором,що нхдпоахдно впли-вае на процес соцхально-трз'дово! ададтац11 нечуючо1 молодЬ

Наведеш данх певною шрою перекликаються з результатами дос-лхдкення.проведеного свого часу рос1йськими вчекими.Так,зокрема,I.3. Цукермак зазначае,що "в органхзацхях Всеросхйського товариства глухих виявилося в 2-3 рази бхльше глухих /порхвняно 31 слабочуючими/!?

При вивченн1 соцхально-трудово1 адаптацп глухих та слабочуючих юнакхв I дхвчат з"ясову8алося таког питания щодо п1дтримання ними зв"язку 31 школамЕ-1Нтернаташ пхсля випускуЛИльплсть випуск-никхв шкхл-хнтернатхв для глухих /57,8^/ х перевакна бхльшхсть слабочуючих випускниклв /69,4%/ пхдтримують зв"язки з навчальниш зак-ладаыи.якх вони закхнчили.В той же час значна кхлькхсть як глухих, так I слабочуючих випускнши в, одержавши атестат.вгратили будь-який зв"язок зх своею школою.

Як показало вивчення, е окремх пколи,в яких неыае жодних даних про бхльшхсть випускнш-лв не лише попереян1х, а й осташпх рокхв. В той же час е школи-хнтернати.як! пост1йно шдтримують досить т!с-кий зв"язок з багатьма выпускниками практично вс1х рокхв випуску.Та-ка розбхжнхсть вказуе на проахдну роль педагогхчного колективу шко-И.Б.^керман.Обучение глухих и слабослышащих в вузах и техникумах и их последующая трудовая деятельность:Сб.Совершенствование учебно-воспитательной работы в вечерних Ц профессиональных школах для глухих и слабослышащих/Под ред.А.П.Гозовой.-Л..-ЛБЦ В0Г.1986.-С.35,

ли та II адмхнхстрацй' при проведеннх роботи в даному напщику.

Значна увага в роздШ выводиться аналхзу результатхв вивчення адаптацхйних процесхв дорослих нечуючих /як вказувалося близько 400 чол./,якх свого часу заклнчилк той чи хнший спецхальний навчальний заклад.Зараз це дорослх люди,повноправнх члени кашого сусйльства, б1лыпхсть з яких бере активну участь у вс1х сферах яиття.У проце^ дослхддення було вивчено 1хнхй схмейний стан,/стан слуху членхв с1-ы"1"/»характер трудово? дхяльносгьвиробничх сгосунки.ставлення до по-лхтики,спорту та хн.Поряд з цим з"ясовувалися I такх питания,як ставленая до одержаного профхлю пшлько'1 шдготовки та зыши протес и,ко-ристування рхзнишх засобами сдхлкування I,зокрема,словесною новою,бакане оточення людьми з р1зним станом слуху х т.п.При цьому врахову-валися вхковх особливостх,стать,стан слуху,р1вень освхти та деякх 1н-Ш1 об"ективн1 показники.

Одершний в процесх дослхдження матер!ая е.на нашу думхсу.досить вакллвЕм х цхкавим /оскхльки вивчехшя подхбних питань проводиться перше/,об"емнш х рхзкоплановим.З одного боку,зб1р великого фактичного матерхалу павним чинон ускладнлв проведения його детального анализу,а з 1ншого - надав можливхсть р1эноб1чно вивчити процес соща-пьно-трудово! адаптацп ос1б з ва.цами слуху,виявити пеан1 особлквос-гх I текденци.ка якх слхд зважати як при проведеннх широко!' орхснта-Зхйно1 роботи з глухими га слабочуючиш пхдлхтками.так I при форму-зашп Гхнхх життевих плашв зокрема.

Привертае увагу той факт.що бхльшхсть як глухих чоловхк1в,так I глухих жхнок /причому це прнблизно однакова кхлькхсть - 58,5/5 та 58,<$/ одружена на глухих.Аналогхчна тенденцхя /хоча I меншою мхрою/ 1ритаманна х слабочуючим.

СЛ1Д зазначити,що серед слабочуючих набагаго бхлыпе /порхвняно ) глухими/осхб, якх пов"язали свхй схмейний шлях з чуючими.Тому видаешься,що стан слухово! функци.або вхрнхше ступхнь П уракения.висту-гае одним 13 проЕвдшх чинникхв.що сутгево впливае на вибхр чи побужу подальшого життевого шляху I,зокрема,на створення С1мя1.

Привертае увагу х той факт.що 25,7/5 слабочуючих чоловхкхв 1 ыай-:е 40^ слабочуючих яхнок не мають с1м"1,що значно перевищуе аналогхч-I показники серед глухих, I видасгься зовсхм алог1чним, оскхльки ос-аннх мають пршх можливостх для сшлкування I комунхкацп в цхлому. агалом же серед нечуючих /як глухих,так ! слабочуючих разом/вхдсо-ок неодружених /кезамхжн1х/досить високий х становить 26,7/<>.

Принаг1дно зазначити.що в спецхальних школах-штернатах х до

цього часу не проводиться планомIона роз"яснювальна I ор1ентацП5нз робота щодо створення сш"!.На нашу думку,наприклад,такий предмет як "Етика х психологхя схмейного життя" мае увхйти до державного компоненту зшсту освхти глухих I слабочуичих.що певниы чином с приятные форьуванню у юнакхв х Д1вчат з вадами слуху адекватних плашв щодо облаштування свого С1ыейно-побутового життя шсля випуску.

Вааливе мхсце в роздШ вхдводитьсяаналхзу 0Ц1НКИ дорослими не-ЧуШЧИМИ !'ХНЬО! шк1льн01 0СЕ1ТНЬ0-ТРУД0В01 пхдготовки та мотивхв II пхдвищення.Бхля гретини респондентов негативно оцхнюють рхвень тру-дово'1 подготовки I не задоволен: набугими в школ1-1Нтернатх !! про-фхлями.наголошуючи при цьоыу на необххдноет1 ур1зноыан1Тнення остан-

Н1Х.

Слад зазначити.що бхльшхсть /90,9$/глухих I слабочуючих.якх були охопленх досл1дженням,сушгшно виконуе професхйш обов"язки х ви-робнич1 норми.щкавиться пол1тичним життяы кра!ни /80,8$/1 взагал1 веде активний способ життя, хоча свого часу бхлыпосп з них довело-ся частково чи повнхстю змхнити сво! нашри I плани щодо подалыпо! /пхслявипускно!/ дхяльност1,оск!льки вони були недостатньо усвхдоы-леними х реальними.

Велику увагу в роздхлх придхляеться вивченнга ставлення нечую-чих до словесно! мови.а також до побутового та виробничого оточення. Бхльшхсть осхб з вадами слуху /бхля 55$ глухих та понад 62$ слабо-чуючих/ часто користуються словесною швою I схвально ставиться до II вивчення.що свхдчить про розушння ними сутх бШнгв1зму.Для пе-реважно! бхльшост1 глухих /75,7$/та слабочуючих /89,7$/не мае сутте-вого значения !хне оточення,що свхдчить про досить високий ступхнь сощалхзацп нечуючих у суспхльств1 та !х спроыожнхсть спхлкування з чуючими.

Слад вхдзначити.що загалом /82,1$/ доросл1 нечуючх схвально оцхншть ставлення до себе чуючих.що х шдтверднують одержан! рэзу-льтати.Це е досить вхдрадний факт,оск1лыш порозуышня М1ж членаш суспхльства.виванене I шанобливе ставлення один до одного незалежно вхд наявностх в окремих з них тих чи 1нших вхдхилень у ф1зичному стан1 1,зокрема,стан1 слуху,сприяе !х "вживанию" в колективх 1 "входжекню" у суспхльство в цхлому.

Резюмуючи вищесказане.моана зазначити.що нечуючх ыають певну специфхку адаптацхйних процесхв у суспхльств1.На зазначенх процеси мае вагомкй вплив валике розма!ття факгорхв.Видтлення з них тих,як1 подшиться регулюзанню.дае падставу для розробки рекомендацхй щодо

удосконалення кавчання нечуючих,форыування 1ХН1Х життевих планов, оп-тшхзацхх процесу працевлаштування та адаптацП осхб з вадами слуху в цхлому.

У третьоыу роздШ -"Соцхально-пэдагогхчЕ1 уыови формуванкя та особливостх життевих планхв старшокласникхв з вадами слуху" -аналх-зуються результате ргзнобхчного вивчешя життевих планхв юнакхв I Д1вчат з валами слуху та умов,за яких вадбуваеться 1'х становления.

Досл1дження проводилося практично у вехх старших класах уехх шкхл-хнтернат!в для глухих та шкхл-штернатхв для слабочуючих в Украь нх.Ним було охоплено близько 600 глухих та гонад 400 слабочуючих уч-нхв.

У процесI роботи поряд з питаниями,що безггосередньо характеризуюсь визначен1сть,спрямован1сть,зм1ст життевих плангв глухих та слабочуючих учнхв.вивчалися 1,так би гювити.причинно-наелвдеовькот-р! пов"язан1 з: стхйкхстю^мотивацхею певного вибору.зх станом необ-х1дно"1 об13наност1 I похнформованостх учнхв,1ншиш! чиннлками, як1 мають безпосередн1й вшшн на процес планування свого майбутнього юнаками ! дхвчатами з вадами слуху.Це давало змогу глибше I рхзнсбхч-нше вивчати процес формування життевих шханхв у нечуючих молодихлюдей,що в свою чергу сприяло розробвд адекватких напрямкхв роботи, скерованох на пхдвященяя ефективност1 даного процесу.

Паралельно аивчалися й такх загальноприинят1 показникд як у-с-шшпеть,: участь у гуртковхй робот1 та хнЛх анал!з дав змогу з"я-сувати,так званх,виххднх данх /р1вень розвитку,кахили I здхбност1, хнтереси та активность учнхв з вадами слуху/.

В роздтлх подаеться значнии цифровий материал хз зазначених пи-тань /як по окремих школах-хнтернатах.так х по кра!н1 в цхлому/ та робиться його аналхз.

Загадок успхпшсть учнхв старших класхв шкхл-хнтернатхЕ для глухих х слабочуючих в цхлому залишае бажати кращого.Адае понад 505? як глухих.так х слабочуючих юнакхв ! Д1вчат мають задовхлып знания. А це говорить про те,що практично кожен 2-й старшокласник з вадами слуху готуеться 1,власне,вступае до самостийного життя з досить слаб-кою П1дготовкою,що,безуыовно,не кращим чином впливае на його подаль-аий життевий шлях.Втхм.ототокнювати ситуацхю по школах не монна.ос-кхльки е Ек0ли-1нтернати /як для глухих так х для слабочуючих/, де практично немае невстигаючих серед учнхв старших класхв,! поряд з цим с В так!,де немае жодного в шинника.

Бхлыпхсть глухих /65.5%/ та слабочуючих /66,1%/ учНхв старших

класхв баре участь в робот: гурткхв.Приблизно такий ке вхдсоток збе-рхгаеться I по окремих класах /вхкових групах/ I зменшуеться як у глухих,так I слабочуючих лише у передвипускноку.Одеркан: наш дан: показують.що з одного боку, знижуеться 1нтерес в учнхв до стандартных вид1в гуртково*1 дхяльностх.а з хншого - зменшуеться кхлькхсть в1льного часу та зростае ф1зичяе ! моральна навантакення на учнхв у зв"язку з наближенняы до випуску.

Водночас аналхз одержаних нами даних св1дчить про те.що залу-чення учнхв старших класхв до гуртково'1 роботи не носить цхлеспря-мованого характеру х аа нхяк не пов"язуеться з диференцхйованим походом до кожного учня на основх врахування кого подальших китгевих планхв.

Як показують одержан! результати у переважнох бхльшостх нечуючих сгаршокласншив плани щодо подальше! пхсляшкхльнох дхяльностх сформованх /близвко 80% глухдх га понад 83% слабочуючих/«2ростеяуе-ться певна законом1рн1сть у зростаннх визначеност! киттевих плашв глухих та слабочуючих учнхв з наближенняы до закшчення пароли.

Необххдно такок зазначити.що стушнь сформованостх наггтевих шы-нхв у старшокласншпв з вадами слуху р1зних шыл мае суттев! вхдмш-ностх. 5 школи-хнтернати.у пераважнох б1льшост1 учнхв старших класхв яких киттевх плани сфоршванх.х е окремх школисде цей показник ледь перевищуе 50%.На наш погляд.у даному випадку,окр1м щцив!дуа-льних особливостей деяких учнхв,не останню роль вшграе оточуюче середовище та.педагогхчно скерована робота по формуванню киттевих планхв учнхв,як в окремих класах,так I в цхлих учнхвських колективах.

Досить показ ошм критерхеы Еиттевих планхв старшокласншив з вадами слуху,якх визначилися.е хх спряшванхсть.Тут ми намагалися з"ясу8ати,що безпосередньо планують робиги в недалекому майбутньо-му глух1 та слабочуюч1 старшокласники /вчитися чи працювати/та в якоыу колекгив1 /глухих чи слабочуючих/бажають перебувати П1сля за-кхнчення школи-хнтернату.

Для найб1льшо'1 I пртпрно однаково! кхлькостх як глухих /47,$/, так х слабочуючих /48,8^/старшокпасникхв не мае принципового значения в якому колектив1 перебувати.Суттеву вхдмхшпсть мають хнлп по-казникл.Так,якщо понад 13/5 глухих учн1в бакае теля випуску знахо-дктися у колектив1 чуючих х бхля 40% плануе перебувати у колективх

нечуючих,го серед

слабочуючих цх показникк мають зворотне чи протилкане значення:по-

над 44$ учшв дано! кагегорх! хочуть знаходигися в оточеннх чуючих I лише бхля 7$ - серед глухих.Такий стан пояснюеться большою можли-В1стю,яку мають слабочуючх порхвняно з глухими для сгплкування з оточуючкми.

Узагальненх данх з урахуванням ВС1Х груп старшокласншив /як за вхком.так I за станом слуху/мають такий вигляд:25 »3$ учнхв з ва-даш слуху бажають перебувати у колектив1 чуючих,приыхрно така ж к1льк1сть /26,6$/- у колективх нечуючих х для рзшти /48,1$/, а це майже половина всхх охопленпх дослиженням,оточення з огляду на стан слуху не мае принципового значения.

Каведенх показники заслуговують на особливу увагу.Вони свхдчать про прагнення значно! кхлькостх юнакхв I дхвчат з вадаш слуху перебувати серед чуючих,не хзолюючись в окреш колективи х групи.Бияв-лену особливхсть житгевих планов нечуючих учнхЕ доцхльно враховува-ти при орган1зацп вс1х роздШв кавчально-виховно! роботи в школах-хнтернатах.

Плануючи вид ыайбутньо! д1яльностх,36.8$ учнхв з валами слуху В1ддае перевагу продовженню навчання,44,3$ - хоче шсля вилуску 31 стхн школи-хнтернату включитися безпосередньо у трудову дхяльнхсть х 18,9$ - з даного питания не визначилися.

3 огляду на сказане видаеться не зовехы втхшнкм той факт, що ледь не полонана учнхв старших класхв шкхл-хнтернатхв для глухих та слабочуючих в Укра!нх не плануе подальшого продовження свое! освх-ти.А да означае.що маиже кояен другий випускнкк зазначених спец1а-льних навчально-виховних закладхв /за умови веления свохх планхв I намхрхв у життя/ ув1йде х перебуватине у сучасному суспхльств1 маг>-чи неповну середню освхту.

Мокна умовно видхлити три групи шк1Л-хнтернат1в,учнх яких по-рхзноыу пхдходять до планування свое! майбзгтньо! дхяльност1.

До першох групи належать школи-штернати.в яких бхльшхсть ста-ршокласншив плануе теля випуску в той чи 1нпшй спосхб пхдвищувати св1й освхтнгй рхвень I одержати повну середню /середню спецхальну/ освхту.

До друго! групи сл1д вхднести школи.учнх яких приблизно в Р1В-нхй кхлькостх планують продовяенкя освхти або безпосередньо вироб-ничу ДХЯЛЫЙСТЬ.

1,зрештою,третя,досить представхшцька група шкхл-1нтернатхн для глухих та слабочуючих,де кодек з учнхв не плануе продоЕження освхги,макни при цьому практично однаковх уыови/в!к учн1в,зшст нав-

чання.не гхршу успхпшсть та 1ншх обпективн1 характеристики/.

Значка увага в роздхлх придхляеться аналхзу мотив1в,якими ке-ругаться глухх та слабочуючх учнх старших класхв при вибор1 та плаку-ваннх свого подальшого киттевого шляху х.зокрема.навчально! та без-посередньо трудово! дхяльносТ1.

Встановлено, що найбхльша кхльк1сть глухих I слабочуючих учнхв бажае вчигися далх.щоб здобути бажану спец1альн1сть.3начна частина учнхв вмогивовуе заплановаке продоЕження шсляшального навчання ба-жанням ыати б!льш високий рхвень осв!ти.

На першому мхсщ серед ыотивхв подалызо! трудово! дхяльносгх стохть бажання самостхйно вирхвувати фхнансовх проблеык.Наступним мотивом бажання працювэти вхдразу пхсля випуску.не продовнуючи свое'] освхти,виступають труднощ1,з якими стякаються учн! старших клас1в у процесх навчання в школх-хнтернат!.

Дослхдження показало,що з метою впливу на формування мотивацхй-но1 сторони яиттених пзанхв конного нечуючого школяра необххдна система цхлеспрямовано! педагогично! роботи, в процес1 яко! поряд з хншими напрямкаыи. Значна увага мае прщпляткся формуванню ыотивацх'] навчання.

При вивченн1 власне самого зм1сту життевих плашв глухих та сл£ бочуючих старшокласникхв /де планують вчитися чи працювати юнаки й дхвчата з вадами слуху шсля випуску.якими спецхальностями хочуть оволодхти х чому, облаштування С1мейно-побутового життя/ було встановлено,що найбхльша частина глухих х слабочуючих старшокласникхв, з тих,що планують пхсля випуску продовжувати навчання,(33,5% глухих та 42,2^ слабочуючих/ вхддае перевагу таким навчальаим закладам як технхкуми. Причоь?у кхлыпсть таких учнхв,поступово зб 1лыпуеться хз наближенням !х до випуску зх стхн школи-штернату.Ця: тенденщя при-таманна обом категор!ям старшокласникхв з вадамн слуху,що свхдчить про зростаючу оцхнку ними середньо! специально! освхти.

Частина учнхв з вадаш слуху плануе продонжиги свою освхту в нових типах кавчальних закладхв /коледжах.лхцеях тощо/.

Привертае увагу той факт.що серед глухих та слабочуючих учнхв старших класхв не користуеться достатньою популяршстю такий навча-льнии заклад як вечхрня школа робхтничо! молодняка до останнього часу була одним хз основних шшх!в здобуття загально! середньо! ос-ехти особами з вадаш слуху.

Яриблизно кожен п"ятий старшокласник /з числа тих.хто не плануе

стацхонарне продовкення освхти/мае наыхр працювати в систем! УТОГ.

Кожан третей - не! фабривд чи завод: або в акцхонерних товариствах. Лише 3,4% глухих га слабочуючих старшокласникхв планують пов"язати свою працю хз схльсышм господарством.Принагхдно зазначити.що за престижности ciльcькe господарство.а також професо1,як! пов"язанх з ним,за данями учнхв тхпдають останне ыхсце.Зрозумхло.що прадя в С1~ льському господарств1 повпязана з певкими труднощаш для ос хб з ва-дами слуху /про цо йде мова в текст! роботи/, х все ж з огляду на те,що значка кхлькхсть цшл-хнтернатов для глухих I слабочуючих у наипй кра!н1 розыхщенц у с1льськхй м1сцевост1,де е об"ективн! умови для ороентаци учн1в на с!льськогосподарськ1 спецхальностх.наведенх дан! вжлякають певне занепокоення.Не останнэ роль тут вщхграе не-досконала структура та профШ спецоалъних шкхл-1нтернатхв,а також недостатня орхентащйка робота з учняш.

Загалом учняш обох категорхй названо трохи бхльше тридцяти спец!альностей,за якими вони планують працювати.хоча особи з вадаыи слуху /\ це доведено сурдопедагог!чною теорхетэ о практикою/;,юнуть оволодхти в багато раз1в бхльшою х'х к!льк!стю.

За нашими даними достатньоэ популярна ста? у нечуючих старшокласникхв коркстуються не лише професи,пов"язано з обробкою металхвЛ, яка,до реч!,останкоы часом дещо знизили евн" "рейтинг",а й ряд хн-ишх,за яккми не велася шдготовка в школ1. Це в першу ч^-ергу так! як швець.муляр,маляр,ткач та 1н.,шо зайвай раз евхдчить про необххд-нхеть урхзноманМнения профШв шильно"! трзгдово! подготовки I нада-ння тим сагам ыояслибостх учням з ведами слуху обирати бажану спецоа-льн1сть,техэ маючи певний роввкь професхёнох шдготовка«

3 кетою вивчення обпеку знань та ровня похнфорыованостх /щодо наявних мокливостей свого подальшого розвиткуДякиы болодхють нечую-41 старшокласники х який е суттевпм чинникоы форгдуваняя план!в на майбутне.у процесх дослхдкення був з"ясованяй стан обхзнаност! глухих та слабочуючих старшокласншйв про хенуюч! шляхи продовяення оевхти.про достушп для ос1б з вадаш слуху професи.про успххи нечуючих у рхзних видах лояльностх.галузях господарства та хн.

У процесх роботи прид1лялася увага х з"ясуванню .джерел наивно! у глухих та слабочуючих !нформац!! в цьоыу план о»

Результаты дослхдяення сводчать.що глух! та слабочуюч! старшо-класники /до речьпоштно! рхзницх у ровнх обо.ннаносто ыхж цими ка-гегороямл дхтей не спостарогаеться/ мають досить низъкий рхвень пошформоааностх з даних питань.

Так, в середньоыу понад 8$ старзокласников не змогли назвати

годного середнього чи вшдого навчального закладу.Ьс! глух: та сла-бочуюч! старшокласники змогли назвати лише б1ля 50 профес!й,достуд-них.на IX думку,для оо1б дано! категорП.

^оказовим е той суакт.що лише чотири провес Г! булза назван! знач-ною кыыистю учзпв.Це провесI!»з якиш учиI школи-1нтернату стика-ються протягом всього навчання в старших класах. 0станн1 к професи залишааться малов хдо.мш.ш широкому загалу нечуючо! молод!.

Значка кыыисть учнхв мае утруднення при елемектарилй характе-ристихц на;:р0зп0Есюдкен1ШИХ дрофес!й,що хснують на дергсавних та ак-дхокерних П1дцриемствах,а гакон ви.мог,як1 висувае та чи 1нша просщ-С1Я до особистост1.<Цеяк1 учт назиЕають не прарес1ю, а посади.

Лише 31,глухих та слабочуючих учнхв знавть В1Домих Д1яч1в, ос15,як1 дос^гли значних усп1х1в у сфер! свое!' д!яльност! !з числа нечуючих,46,3£ - ос!б,як! одержали вищу ! 62.1а - середню осв1ту.

Як з"ясувалося,причиною такого стану с три обставияи:по-перше, недостат!пй об"ем шг.оршаци ,котрш: одердують учн1 б продес! кавчан-ня¡до-друге,в1дносна замкнутей. кола силкувакня нечуючих учнгвсотрете, обмекена моклив!сть одергаккя необххдних в!домостей до каналах масово! шаюрыац!'!.

На основ! вивченкя ! анализу даерел 1нформованост1 глухих та слабочуючих старш0класник!в,"перш1сть" серед яких налетать знайомим учн!в та дорослим нечуючим.даються рекомекдац!!' щодо акишзацн д1яльност! школи I с!м"!',тобто ланок,як! бездосередаьо покликан! го-тувати молодь до самостШного киття.

У результат! Еивчення ст!йкост! киттеЕДХ план1в нечуючих учн1в та з"ясування ступеня !х зм!ни встановлено.що у перевакно!' б!льшост! учшв основа еиттевого планування носить досить сталий характер.ос-к!льки зы!нюються лише окреш складов! киттевого плану.

Цю особлив^сть необХ1Дно враховувати ! використовувати при дро-ведешп ецщовхдно! ор!ентад!йно!" роботи»яка сприяла б <±юрмуванню в учн!в з вадами слуху адекватних ! ст1Йких яиттввих плашв.

З'агалом необх1дно констатувати.що з роками навчання у глухих ! слабочуючих старою класник хв дещо розширюеться уявлення про характер окрешх вид!в дхяльностьдро ! сну кг-п профес!!'.певною м1рою зростае р!вень мотивацП вибору свое! майбутньо! сдец!альност! ! робляться б1льш ст!йкими ! визначеними плани на мдйбутне.

Разом з тим матер!али дослхдкення ч!тко вказують на недостатню шформоваысть нечуючих п!дл!тк!в про вида прадькотр! хснують у су-часному виробнидтв!,про тх галуз! госдодарства»де вони могли б знай-

ти застосуЕання сво1х сил» а такон про можливост1 розвитку ос1б з вадаии слуху загалом.Проведена в цьому напрямку робота дала змогу виявити позитивш та негатиьш характеристики 1 тенденцП життсеих план1вЛх сильн1 1 слабк! сторони.

У четвертому роздШ - "Удосконалення основних напрямк1Е робо-ти по оюрмуванню життевих планхв нечуючо! молодх" - розкриваються стратегхчнх напрямки роботя та даються коккретн! рекомендашI щодо шдвищення ефективност! формування планIв на майбутне шанакп д!вча-таш з вадами слуху.вдеться про роботу вчителхв I батьмв по форму-ванню життевих планIв нечуючих учшв та п1двищення II ефективностЬ Наголос робиться на формуванш осв1тщх I адекватних арофес1йних план1в,як1.власне, е серцевиною життевого планування»та проведеши в1дпов1дно'1 ор1ентад1Йно'1 робота за умови пдашцення ефективност1 1 якостх трудового навчання глухих х слабочуточих,удосконалення система профорIентацIйкоI роботи.встановлення наступност1 м!н пколами-1к-тернатами 1 резкими типа:.® навчальних заклад|е,а такой зшцнення рхз-них вид1в зв"язк1в спешальнах ик!л з шдприемствами та ш. Увага акцентувалася на необХ1дност1 глибокого 1 ргзноб1чного вивчення ш-дивиуальних особливостей г можлнвостей кожного нечувчого учня та врахуваюп цих даних в орхентацшпй робот1.

0кр1м того е роздШ розглядаються питания навчання нечуючих юнак1в 1 д1вчат в середн1Х та середшх спец1альних навчальних закла-дах.Це обновлено тим»що дан1 тили заклад 1В на сучасному еташ пос1-дають ванливе М1сце у пхдготовц! ос1б з вадами слуху до самост1Йн01 трудово! д1яльност1 I до тепершнього часу не стали предметом спе-Ц1ального дослдаення.

Значна увага придШеться такоя проблем! диоерендIкованого навчання,його широкому запровадкенню в роботу пшл-штернаТ1в,реорган1-зац11 Iскуычкх та створению нових тшпв навчальних закладдля ос1б з вадами слуху,що покликане значноо игрою сприяти виргаенню пробле-ми формування життевих плашв нечуючо! молод 1 та шдготовки П до самост1йного життя в щлому.

Сл1д сказати.що розкриття чи висв^лення кожного 1з зазначених питань спираеться на окремли,спецIально проведений етап домйДження, що дае п!дстави I змогу б1льш обиективно I аргументовано робити Т1 чи шпп висновки I пропозицП щодо пол1пшення роботи по формуванню життевих плашв глухих та слабочуючих учнхв.

Педагог1ка,виходя;чя 13 тенденщй розвитку сусшльства, повинна далеко наперед проектувати якостх ново! людини 1 нав1ть,як зазначав

т

А.С.Макаренко, "вше редаати сусхильство в Лого людськИ: ТБорчост1" .

Особлива роль в цьому план1 належить вчительэ.гпд керхвкицтвом якого значною ьпрою здхйснюеться життеве самовизначення старыоклас-ншав.

Тому значна увага прщцляеться саме робот1 вчителя-йлрдопедаго-га.педагоичному кер1вництву формуванням учнхвських план1в на майбут не, зм1сту,формам 1 методам Ц1е1 роботи» 1*1 плануванню.

Педагог1чна д1агностика 1 поетапне корегування життевих плашв сприяе своечасному попередкенна серйозних помилок життевого плануван ня, зростанно обгрунтоБаносг1 х конкретност1 планIв нечуючих старшо-класнтив.поглибленню 1х змхсту I мотивацН.

При проведенн1 Ц1б1" роботи вакливим с бачення вчителями-сурдо-педагогами майбутнього сво!'х вихованхцв та можливостей ххнього пода-льшого розвитку.

Як показали результати проведеного дослхдаення /було охоплено понад 40 сурдопедагогIв шести шк1л-!нтернат1в,яха виклали свою точку зору на майбутне 300 глухих та слабочуючих старшокласкЕклв та дали об"ективну характеристику/на думку вчителхв у бхльшост1 учнхв з вадами слуху /51,5%/ е необх1,щп дан1 для зростання I пхдвшцення загальноосв1тнього рхвня шсля зак1нчення основно!" школи»що,безу-ыовно,дозволить ш в майбутньому виконувати бхлъш квалхфхковану ро-боту»створить можливостI для застосування здхбностей I загалом спри-ятиме знаходжешш свого М1сця. в життх.Це так1 показники.-як успш-н1сть,ставлення до навчання,пращ»участь у гуртках,ставлення до ко-лективу.самооцшка та 1Н.

Б той ке час припускаеться.що з неповною середньою осв1тою за-лишаеться кожен другий випускник. Це заслуговуе на увагу.оскхльки по Д1бна позидхя педагога чинить негативний вшшв на формування житте-вих планхв глухих I слабочуючих старшокласшшвД.в першу чергу.тих, що в принципI мають вех монливосг1 для одержання середньо!' осв1ти.

Принаг1дно зазначити.що в щлому досить вузьке й коло професхй, якими вчител1 радять оволодхти глухим та слабочуючим старшокласни-кам.При цьому слабо враховуеться те.що бхльшхеть учн1в мае хорошу успхшнхсть 1 при в1дпое1дн1й орхснтацП багато з них змогли б одержали необххдну шдготовку та опанувати р!зноман1Тними спецхальностя-ми.

Значна увага в роздШ выводиться виевхтленню рол1 С1м"1' по формуванню життевих план 1 в юнаклв I д1вчат з вадами слуху,яка е

1 Макаренко А.с.Соч.в 7-ми т.Т.5- Ы.;Изд-во АПН РСФСР Д958.СД05.

ладниы сощальним явицеы.Р1эн1 с!м"!' створювть неоднаков1 уыови :я становления 1ндив!да.Це враховувалося при вивченн1 погляд!в ба-.к1в нечуючих учнхв старших клас!в на ыайбутнс свохх д1тей,реальну цнку ними иожливостей '!хнього подальшого навчання 1 працевлаштува-[я,а також характер впливу^с!м"* на форыування життевих план!в юна-в ! д!вчат з вадаыи слуху .Виходячи з того.що погляди батьк!в *теры!нован! шлою низкою соц!альних фактор!в,було з"ясовано !'х-й соц!альний стан,рхвень осв!ти,стан слуху та 1н.На увагу эаслу->вуе регулярн!сть проведения батьками бес!д з нечуючими старшоклас-исамк стосовно Ухньо!" д!яльност! п!сля зак!нчення школи-!нтернату. шчення цього питания показало,що б!льша частина батьк!в /68,8%/ ;гулярно або довол! часто проводить з! своУыи д!тьми бес!ди про IX: життев! плани I висловлюють х'ц сво!' иг рхування та поради.Поряд э ш понад ЗСЙ батьк!в або зовс!ы не проводить бес!д з д!тьми,або ц! зс!ди мають випадковий характер.Це св!дчить про дещо байдуже ставлен-I в окреыих с!м"ях до вибору найбутнього школяраии э вадаш слуху. :ля 46% - не радять своги цхтяи п!сля закШчення школи-1нтернату зодовдувати осв!ту,цо св!дчить про невпевнен!сть у ыояливостях ви-жого р!вня розумового розвитку ос!б з вадаыи слуху та недооц!нку )л! ! ыожливостей о держания ниыи середньо'1 /сереаньо!' спещальноТ / :в!ти.

Бхльписть батьк!в /56,2%/ бажае,щоб !хня дитина перебувала се-зд чуючих,выотивовуючи свое бажання тиы,що за цих умов в! дкривають-? б1льш широк! иожливост! для розвитку особистостх нечуючого.

Як показали результати досл{дження значка частина батьк!в ! вчи-зл!в не завжди прид1ляе достатню увагу робот!,спряыован!й на фор-угвання життевих план!в нечуючих учн!в старших клас!в.В ряд! випад-[в ц! ланки не нагЦлюють IX на необх!дн!сть ыати б!льш високий р!-знь /як осв!тн!й так ! профес!йний/.Плани учн1в, погляди батьк1в пораци сурдопедагог! в стосовно ыайбутнього нечуючих пколяр!в не-1дко не сп!впадають,ща,безуцовно,створис певн! трудно^! при вибор! яухими ! слабочуючими випускникаыи шк!л-!нтернат!в для глухих ! иабочуючих того чи шшого виду найбугньо!" д!яльност!.

Одержан! дан! дозволили розкрити 31« ст ! обгрунтувати осноен! апряшси роботи сурдопедагог!в,педагог!чних колектив!в ! с! и"!' по эрыуванню життевих план! в учшв з вадаыи слуху.

Серед низки чинник!в,що беэпосередньо ! найсуттев1ше впливають

Доел! дженняы були охоплен! батьки т!с'1 категорй' учн!в /300 чол./, перспективи розвитку яких характеризували вчител!-сурдопедагоги.

на сферу формування життевих гшан1в глухих 1 слабочуючих старшоклас-ник1в,вакливе шсце пос1дае школьна трудова шдготовка I цьчеспряш-вана профор1ентац1йна робота.

В роздШ анал1зуються етапи трудового навчання I в1дстежуеть-ся можлив1сть оптимального впливу кожного з них на сферу формування життевих плашв нечуючих учн1Б. Розглядаються шляхи пхдщщення якос-т1 подготовки глухих I слабочуючих школяр1в до трудово! д1яльностх, серед яких поряд з удосконаленням ВС1Х етап1в ¿снуючо! системе трудового навчання,включаючи зм1ст 1 метода,значна увага прид1ляеться розробщ принципово нових пIдходIв до орган1зацП всхе5 система навчання осхб з вадами слуху,що мае суттево позххачитися на якост1 шд-готовки нечуючих до самостишого гтття,формуванн1 1хнхх просуесШних планхв I нам1р1в та становленн1 особистост1.

Аналхз стану трудового навчання в школ! глухих I слабочуючих дав можлкв1сть виявити наявн1 недол1ки 1 визначити осковн! ланки,якл потребують суттевого удосконалення з метою б1льш ефективяо! 1 яглс-но! П1дготоеки нечуючих до самост1йно! трудово! Д1ЯльносТ1.

Дослхдаення показало»що профШ трудово! шдготовки е спегиаль-них шкалах Украши дуке одноманхтнх.Незалежно В1Д потреб господарст-ва область району, м!ста в кадрах 1 в и конкретних умов сколи-штер-нату трудова шдготовка зд1Йсшзеться в основному за 2-3 профхляш: с т одярн I й, с лас арн I й I швейнхй справ!. У зв"язку з цкм винятково важ-лиеим е розшкрекня кола профес1й,за якими доц1льно проводати П1Дго-товку глухих I слабочуючих.В роботI звертаеться уЕага на необх!д-нлсть забезпечення м1зшредметнкх зв^язкхв.пхдвищення рол1 продуктивно! прац1,пропонуються форми зв"язку Епил-штернат1Е з пхдприем-ствами /до реч1,щ зв"язки в силу вхдодих причин зараз практично В1дсутн1/та ш.

Значне мх:сце вводиться вивченню 1 анал1зу 1Снуючого стану про. ор1ентац1Йнэх роботи. Даються конкретнх рекомендацП ¡додо п1даищен-ня ефективност1 кожно! 1з Н складових,що сприяе оптим1зацН процесу формування профес1йних нам1р1в I життевих план ¿в в щлому глухих та слабочуючих учн1в.

Показана роль I окрес лен! завдання в цьому про-цес1 не лише вчителхв та шховател1В шкхл-1нтернат1в,але й медара-Д1вник1Е,б1бЛ10текар1в та 1Н.Розроблеи1 I запропонован1 схема I пла-ни-граф1ки роботи ВС1Х "пхдроздШв" спец1альних ишл по ц1леспря-мован1й ор1ентацхйн1й робот1 з учнями.

Як зазначалося,одним 13 пров1дних чинник!в,який кардинально

зпливае на подалыиий життевий шлях юнаюв i дхвчат /в тому числ1 i з задами слуху/,е ocbíthí Ш1ани та i'x вт1лення в киття.Зважаючи на це з роздШ висвхтлюються напрямки роботи по формуванню таких HaMipiB i планхв,а також розгллдаються особливост1 продовкення навчання ви-хускниками пшл-штернат1в для глухих i слабочуючих в р1зних типах хавчалышх заклад1в.

На основi аналхзу результатíb спецхально проведению досулджек-хя.ямш було охоплено близько 700 колшшх випускшшв.а hhhí учи iв зпецхалышх вечхрн1х /зшшшх/ дшл робхтничо!' молод i, студен tíb тех-íiKyMiB /училищ/, вуз i в та спещальнкх груп»було виявлэно труднощ!, з якеми зустр1чааться нечуят юнаки i дхвчата та накреслено шляхи 1х юдолання* В розд1Л1 розглядаються проблеми.що пов"язак1 як Í3 не-эбх1дн1стю срормування ctíiikhx i аденватних ocbíthíx планхв у нечую-зих старшокласнхшв.так i з спецкдлкою навчального процесу в серед-iix спецхальних,- та вищих навчальних закладах.

Бхлыисть глухих i слабочуючих мають добру усдшпсть,хоча i зустрхчаються з певши.™ труднощауд у навчанн i »позитивно ставляться да обрано! спец1альност1 i плакать niara одержання диплому працюва-ги за фахоы за мхсцем пост!йного проживания.Водночас на загальному юзитивному фон! спостер1гаються i негатихш сракти.Так»зокрема,недос-гатня роль сшл-штернатхв в opieHTaqií учнхв на продовкення навчан-хя» Даегься взнаки i слабка подготовка випускнимв до вступу до середах /cepeflHix спецхальних/ навчальних заклад!в.Денна школа,чхтко зизначивст подальший життевий шлях коаного вищ'скника.навчальнх зак-пади»де bíh бакае i спромокний продовжити навчання»повинна дати зиференщйовано поглиблену шдготовку учням з тих навчальних предме-Г1в,якх е базовими в тому чи iнеому навчальному закладi.

Рез5тльтати рхзнобхчного вивчення особливостей киттевих планхв глухих та слабочуючих учшвЛх становления i реал13ац11,а такок фак-горхв»як1 вплиЕають на вд процеси»переконливо св1дчать,що вся opieH-гацШна робота в спецхальних школах-штернатах,яка спрямована на ?ормування ocbíthíx i професхйних ÍHTepeciB нечуючих y4hib,íxhix киттевих планхв i HaMipiB,мае проводитися виключно на ochobí диферен-цйованого п1дходу.

В1домо,що серед Д1тей з валами слуху е немало таких,hkí вияв-гсяють особливий штерес,зд1бност! ,а íhkojih i талант до рхзних видхв Мяльноеtí.Для учн!в загальноосв!тн!х шк!л CTBopeHi профхльн! школи га класи з поглибленим вивченням тих чи íhidhx предмет!в.

За icHyB40'i ж система навчання oci6 з вадами слуху так! умови

до цього часу практично вхдсутн!.Тоцу виникае потреба i гостра необ-Х1дн1сть удосконалення пхдготовки до самостхиного трудового життя глухих х слабочуачих.що виыагае.на наш погляд.певно! перебудови ор-ганхзацх! системи ocBira ц1е! категорп дхтей в щлому .Це в свою чергу мае сприяги плануванню i вибору подальшого життевого шляху не-чуючими учнями,пхдвищекню рхвня ixhix теоретичних знань.трудових уы1нь i навичок.вдалоыу вибору певно! професи.яка вхдповхдала б особливостш.можливостяы i нахилам кожного учня.

Вивчення життевих план1в глухих i слабочуючих старшохсласник1в спец1альних шклл Укра!нк показуе.що в основному мокна вщплити три групи учнхв:одн1 плануать шеля закхнчення школи-онтернату продовжи-ти навчання, оншо - займатися трудовою дхяльнхетю, i решта - поедну-вати навчання з працею.Ужэ цей подхл зобов"язуе забезпечити диферен-щиований niuxifl при визначеннх спального компоненту у 3MicTi навчання /курси за вибором, факультатив^ заняття.трудова практика, кон-сульгацп тощо/ та проведен^ позакласнох роботи з учнями.

Спецхально проведена вивчення р1вня усп1шностх,зд1бностей,нахи-лis i штересов школярхв /на цьому eTani дослхдженням було охоплено 700 глухих i 500 слабочуючих учнхв середах класов bcix спещалъних шк1л-хнтернат1в/пхдтвердило необххднхеть запровадаення диференцойо-ваного навчання рхзних груп учнхв серед глухих i слабочуючих д1тей шляхом органозацх! xoiaciB з поглибленим вивченняы окремих навчальнш предмете,визначения продольно! подготовки та створення pis них типп навчальних заклад1в,оскхльки нидолення типових катагорхй серед дхте* з вадами слуху /глухих i слабочуючих/,яке у св1й час вшграло вирх-шальну роль,на сучасноыу етапх далеко не повнхетю розв"язус проблему диференцхйованого навчання.

Це пхдтверджуать i вчителх шкхл глухих та слабочуючих,думка яких вивчалася паралельно.

Виходячи з цього ми сп1льно з практичными прац!аниками та за активно! шдтриыки Ш Укра!ни зробили спробу орган¿зувати навчальнх кошшекси.де нечуюч1 учнх розпочинають навчання з довольного вхку i закхнчують диферанцхйовано одержанням /залекно вод мсшшвостей.на' хилхв,онтересхв.здхбностей i т.д./ неповно! середньо! чи середньо1 оевхти та досить широких профШв трудово! шдготовки в cTiHax одно' го навчального закладу.Б майбутньоыу передбачено створення умов i для працевлаштування випускникхв /виробничх цехк.ыайсгернх,кошакгн групи на державних шдприемствах тощо/.

При цьому пров1Дним залишаеться реалозацоя на практицх основно

положения в1тчизняно! дефектологп - ороенташя не на дефект,а на тенц!йн1 ыожливост! розвитку кояно'1 дитини.1люстрац1ею цього ыожуть ти програми ексаериментальних комплексов /органхзоеаних на баз: есько! та 1арковсько! загалъноосв1тнхх шк1л-1нтернатов для глухих тей/,метою яких е розробка системи специального диференц!йованого дагогхчного впливу на д1тей,як умова оптимально! реал1заци вицуск-ками свого профес1йно-осв!тнього I особистхсного потенциалу. Тут редбачена спхльна доялыпсть медичних о педагогочних працхвникхв з тою забезпечення диферэнцхмованого навчання х трудово! п1дготовхси зких труп Д1тей з вадаш слуху,що безумовно.створае оптимально умо-для розвитку особистостх кожного нечуючого юнака чи дхвчини, сприяс оцесу форыування та реалхзацп !хнох життевих планов.

В И С К О В К И

В результат! проведеного системного дослхдження проблеми форму-ння життевих планов глухих I слабочуючих учн1в видаеться за можливе обити такх висновки:

1.Визначен! теоретичнх пхдходи х зм1ст проблеми формування житте-х планов .шакхв о Д1вчат/в тому чксл1 з вадами слуху/Лсторико-педа-гхчний анал13 становления I розвитку дано! проблеми сводчить про ивалхсть I складнхсть шляху !! розв"язання,який вадбивае перш за

е вимоги суспольного розвитку кра!ни I перспективи.що пов"язан1 з уково-техшчним прогресом.В той же час вона залшлаеться не до к1н-розв"язаною в загалыпй педагогщ! та психологI! .Стосовно ж сур-педагог1ки,то питания,пов"язанх хз сферою життевого планування, як нхею 1з найсуттевхших сторш подготовки особистостх з вадаш слуху ( самостодного життя.до останнього часу практично не розроблялися. вшшвае на органхзацхю цхлеспрямовано! орхентащйно! роботи в спе-альних школах -хнтернатах.що в свою чергу негативно позначаеться киттевому сашвизначеннх нечуючих юнакхв х дхвчат,формуваннI у них вних намхров,прийнятт1 в^повхдальних рошень о.врештх решт.на ох-й соц*ально-трудов1й адашгацГ! в суспхльств1.

2.Винчена соцхальна адаптация колишнхх виховакцхв спецхальних :1л-1нтернатхв,що дозволило внести корективи до системи роботи по рмуванню життевих планхв школяр1в з вадами слуху.На основ: аналхзу ержаних даних про працевлаштування.трудову дхяльшсть I в щлому

ю сощально-трудову адаптац!ю випускникхв/як останнхх.так х мину-х рок1а/ шкхл-онтернат1в для глухих х слабочуючих встановлено.що ачна !х частина вщчувала або вщчувае суттево труднопц.йдеться, рш за все,про змхну бхльипстю випускникхв одержаного в школ!-хнтер-

натх профхлю професхйно-трудово! подготовки,що приводить до значш: ыоралышх х матер!альних збитаив як з боку особистостх.так 1 державг Практично у кожного другого випускника виникають проблеыи при виборх ь!1сця працевлаштування.обранн: колективу,вир1шенн1 низки с!мейно-по-бутових штань. Даеться взнаки й дукв низький освхтнхй рхвань моло-дих ладей з вадами слуху,який суттево рхзниться в!д р1вня осв1ти хх-

НХХ ЧУЮЧИХ ОДНОЛ1ТОК.

Як показало дослхдження,лише чзтверта частина випускникхв остан Н1х рок1в продовжуе подальше навчання.Решта ж працюе за обыежениы ко лом спецхальностей.маачи неповну середню осв1ту,хоча свого часу знач на частина юнакхв х дхвчат з валами слуху х вшвляла хнгерес до окре мих навчальних предметов та видхв дхяльностх.

3. Виявлен1 особливост! адаптацхйних процесхв випускншив шкхл-хнтернатхв для глухих 1 слабочуачих.якх продовкують навчання в р1зни типах середнхх навчальних закладIв,показан! тдуднощ!, з якими вони зустр!чаються,та накреслен1 шляхи IX усунення.Ця категорхя ос1б з ва да ми слуху е нечисленною, хоча хснуача в Укра'1нх мережа навчальних заклад!в об"ективно дозволяе особам з вадами слуху здобувати хндив1-дуально чи в спецхальних трупах середню,середню спецхальну та виду о вхту.Вт1м небакання значно! частина нечуючо'1 шлодх продовжувати осв ту залишаеться стабхльнш.Головними причинаш цього.поряд з низькою якхстю шк1льно1 осв!тньо1 пхдготовки /приблизно кокен другий випуока мае задовхлып знания/,е В1дсутн1сть адекватних життевих план1в,усв! домлення ролх осв1ти та установки на II продолжения.

4. Виявлена водмошпсть окремих ад8птацойклх процесхв рхзних ка^ тегорхй ос1б з вадами слуху /глухих х слабочуючих/.Це.зокрема.стосуе. ться совдально-полотичнох активном Ь обрання колективу та створення С1ЫП1 /стосовно стану слуху/,користування р1знши засобами спхлкуван-ня /ыова кестхв та словесна мова/,оцхнкн сгавлення оточуючих до особ з вадами слуху та хн.

Одержан! дан! свичать про необх!дн!сть внесения хстотких зшн 1 процес пхдготовки глухих ! слабочуючих школярIв до самостхйного жити на основ! диференщйованого пхдходу до кожно! з цих категорий учн!в. При цьому особливого значения набувае проблема спецк$1чного у спец!-альнхй школ! б!л!нгв!зму,розв"язакня яко! потребуе спещадьних дос-л1джекь.

б.Коыплексно I рхзшхЛчно вивчен! киттев! плани учн!в старших кл схв плил-штернат^ для глухих та юил-штернатхв для слабочуючих/виг начен!сть,спрямован!сгь,ст!йк!сть,мотивац!я ! тЛн./.Даний аспект бух

- 35 -

[ним iз проводите у дослхджеши.

Одержан: результата дали змогу виявити основнх тенденцх! I особ-1Вост1 процесу житгевого планунання старшокласншив з вадаш слуху. :тановлено,що пвреважна б1льш!сгь пхдлхткхв визначилася щодо подаль->х пхеляшкхльнох д1яльност!.Ступ{нь сформованосг1 життевих план1в >ступово зростае хз наближенням учнхв до вкпуску.При цъоыу по кожнхй ¡ковхй груп1 /класу/,як I загалом.рхвень визначеност1 щодо майбут->ого у слабочуючих вищий нхж у !хн1х глухих однолЬ-ток.що пояснюеть-I дещо бхльшими об"ективно наявниш монливостяыи /стан слуху та ио-1/ спхдкування х орхентаци в оточуючоыу першо! категорх! учнхв.

Набагато бхлыпе слабочуачих старшокласншав у порхвняннх з глуши плануе свою пхслявипускну дхялыпсть у колектив1 чуючих.що моке заховуватися при проведеннх ор1ентац1йно! роботи з цими категор!яш шхв.

Встановлено.що лише третина учнхв з вадаш слуху плануе пхеля ви-гску зх СТ1Н пколи-1Нтернату продовгити свое навчання.Бхльшхсть з □с оыотивовуе сво! подалыпх оевхтнх плани прагненням здобути бакану тещ альн хоть. Пере вага серед навчальних закладхв вхддаеться тахн1ку-7-

Серед мотивхв безпосередньо трудово! д}яльност1 превалюе ба&ання амостхйно виршувати финансовх питания.При цьогиу труднощ! у навчашп 5 виступають на пзрший план.що евпхчить про вхдеутшеть у дано! ка-эгорхх нечуючих старшокласншав установки на пвдвищення свого оевхг-ього рхвня.

Аналхз мотивацх! майбутньо! дхяльностх учнхв з вадаыи слуху доз-зляе з"ясувати II характер 1 зм1ст,простежкти динаы1ку х законоы1р-эстх.а також пхдтверджуе необххднхеть виявлення х глибокого вявчен-х причин,що спонукають до планування того чи хншого виду д1яльност1.

В результатI проэеденого досладження Бизначено рхвень престиж-зст! серед нечуючих старшокласникхв окреыих галузей господарства та эзроблено шкалу привабливостх конкретних профес хй.що ыоже використо-/■ватися при проведен^ роботи по форцуванню життевих планхв учнхв з ада гаи слуху,3"ясован1 окрем1 аспекти життевих планхв глухих та сла-очуючих старшокласншив щодо облаштування сшейно-побутового життя.

На основ1 тривалого вивчення життевих планхв учнхв шкхл для глу-ах I слабочуючих визначено ступхнь !х зшни. 0держан1 результати ввдчать про наявщеть у частини з них певних вагань та роздушв. Са-е дя категор1я учн1в потребуе особливо! уваги х вчасно! допоыоги.

б.Дослхджен! фактори.щд впливом яких в1дбуваеться форыування

;киттевих планхв глухих I слабочуючих старшокласникхв.та визначена 3£х роль в цьоыу процзс I .Доведена необххдн1сть актив хзацП зусшгь сколи I сши1 в П1дготовцх учнхв з валами слуху до пхслявипускно'! дхяльнос-Т1.Анал1з одерканих даних засвшчив недостатнхй вшхив та розб1шпсть у поглядах сурдопедагогхв,вихователхв та батькхв нечуючих учьпв на становления киттевих планхв свох'х пхдопхчних.

Виявлено низький рхвень обхзнаност! глухих х слабочуючих старшо-класник1в з ыожливими перспективами свого розеитку 1 майбугньо! дхяльнос т! .Близ ько половини нечуючих юнакхв 1 дхвчат не знають перелхку професхй.якх доступах для осхб з вадами слуху,навчальних заклад1в,де ыокна продовкити свою освхту шсля вицуску.Значна частина юнакхв х дхвчат не володхе шформацхею про трудовх успххи нечуючих,про ос1б з вадаш слуху,що маюгь вшцу 1 навхть середню спецхальну освхту. При цьому серед днерел хнформацп.якою володхють глух1 I слабочуюч1 стар-шокласники.першхсть належить не школ1 х батькам-ланкам,котр! поклихса-Н1 безпосередньо го'тувати ыолоде поколхння до самостхйного життя.

7.На основ! вивчення х аналхзу хндивхдуальних моетивостей учнхв середньо!' х старше! ланок шк1л-хнтернат1в для глухих I слабочуючих Укра1ни доведена ыожливхсть суттевого пщвищення ефективностI форму-вання 1хнхх ккттевих ялан1н.Бхльш1сть нечуючих школярхв позитивно ста виться до навчальнох 1 трудово'х Д1яльност1,баре участь у гурткбвхй роботх.виявляе нахили до окреыих навчальних предметхв га до певних нид!в дхяльностх.Вивчення дуыки вчителхв показало,що значнхй частин1 учнхв /зокреыа середньох ланки/доцхльно продовкити навчання в класах /за уыови IX створення/з поглиблешш вивченням окремих предметIв або з поглибленою в1дпов1дною пхдготовкою /спортивною,трудовою,образотво. чою та хн./

б.Теоретично обгрунтована 1 з урахуванням результатхв досулдаен-ня розроблена система роботи /включаючи коккретк! рекомендацП/по фор ыуванню киттевих планхв глухих та слабочуючих учил в в умовах школи-1нтернату.п зд1йснення покладаеться на класних к9р1вник!в,вчител1в-предметникхв,виховател1в,л!кархв,б!блхотекар!в,весь педагогхчний ко-лектив школи.а такозс на батыив нечуючих учнхв.Вся зазначена робота мае носити комплексний характер х включаги такх основд1 напрямки.як п^готовка учн1в до свхдомого вибору пройесП.пхдвищення загальноос-вхтнього рхвня /навчання в рхзних типах навчальних заклад хв/, виршен ня низки схмеьно-побутових питань тощо.

Ефективнхсть роботи по фэомуванню реальних I стхйких киттевих планхв учн!в з вадаш слуху в умовах школи-хнтернату моу.е бути досяг

та за умов и тхсно!" взаемоди всхх факторгв I чинншив, системного дагогхчного керхвництеа циы процесом I загалом пщаищенням в ньому

с печально о школи.

9.На основх результатов дослодяення запропонована I запроваджуе-,ся в сурдошдагогхчну практику система диференцШваного водбору та вчання учн1в з вадами слуху на основ1 1хнхх психоф!зичних особли-стей та хндивхдуальних здхбностей,нахил1в та штерес1в.Так,зокрема, кхдн{ положения дослдаення щодо диференщйованого навчання нечу-сих.яке е обов"язковою умовою ефективного формування життевих плав глухих та слабочуючих учнов.знайшли свое втхлення в концепцП [ецхально'1 освхти та при створен:^ х в д1яльност1 експериыентальних дагогхчних майданчик!в на баз1 шк1Л-хнтернат1в для глухих,де нечую-: учн1 з урахуванняы 1ндивхдуальних можливостей мають одержувати ши->ке коло профес1йно1 п!дгоговки та розноступеневий р1вень осв!ти, -чючаючи за га льну середню.

10.Теоретично обгрунтоаана та практично доведена необхщн1Сть I >жливхсть розширення кола професЗйнох' пхдготовки внакхв х дхвчат з щами слуху та шдвищення 1хнього освхтнього р1вня,що значною м!:-ю сприяе процесу "входження в сусильство" цих молодих людей в су-юних соц1ально-економхчних умовах.

Таким чином, результативною робота по формуванню життевих план:в же бути лише тод1,коли вона цхлеспрямовано здхйснюватиметься впро-)вк всього навчально-виховного процесу х стане кого органичною час-щою.

Реалхзацхя на практицг цього далеко не поачого перелхку питань, )облем I завдань мае сприяти шдвищешш еаективностх процесу формулам життевих планов глухих х слабочуючих отаршокласникхв та хх со-[ально-трудов*2 адаптацх! в цхлому.Допомогти юнакам I довчатаы з здами слуху правильно обрати житгевий шлях - обов"язок иколи,схм"х, зього циволхзованого демократичного сусшльства.

Основний зм1ст дисертацп викладений в таких публхкацхях дисер-знта:

•Формирование жизненных планов глухих старшеклассников.-К:РУ1Ж, 1983.-67с.

•Повышение качества профориентационной работ« со старшеклассниками специальных общеобразовательных школ для детей с нарушениями слуха .-К .:РУЫК,1989.-60с.

.Систем трудового обучения глухих/Сурдопедагогика.-4,1.:Просвещение, 1989.-С.175-184.

4.Подготовка глухих учащихся к самостоятельной трудовой деятельности.-К.: Рад.школа,1990.-102с.

5.Изучение роли семьи в формировании жизненных планов глухих старшеклассников Методические рекомендации к исследованию дроблен коррек-

ционной работы в специальных школах.-К.:Изд-во КЬИРТУ.1975.-С.84-85.

6.0 межпредметных связях в У-УШ классах школ глухих /Современное сос тояние исследований в изучении,обучении,воспитании и трудовой подготовке детей с нарушениями умственного и физического развития: Тез.докл.УП науч.сессии по дефектологии.41.,1975.-С.85.

7.0 жзненкых планах глухих старшеклассников/Лефектология.-197б.-£3.-0.51-57.

8.Питания шдвищенкя загальноосв1тнього р1еня глухих учн1в /Питання дефектолог1I:Бип.1I.-К.:Рад.школа,1976.-С.63-67.

9.Образовательные планы глухих старшеклассников /Изучение личности аномального ребенка:Тез.докл.научно-практ.конференции.-М.,1977.

Ю.Проблема суормування життегих планхв глухих старшокласник1вЛ1ро5ле-ма дальшого розвитку педагопчних 1 психолоичних наук:Тез.доп. респуб.наук.конференЦ1х.-К.,I977.-С.207-208.

11.Изучение жизненных планов глухих старшеклассников /Методические ре комендации по совершенствованию учебно-воспитательного процесса в школах.-К 4 977.-С.89-90.

12.Проблема сощально-трудово! адаптацП Еипусхашив шк1л глухих/Ме-тодичнх рекомендацн вчителю та вихователю в процесг вивчення основ наук в спец1альних шкалах.-Дьв1в:М0 УРСР,1978.-С.42-43.

13.Роль схм"1 в формувашп киттевих плашв глухих старшокласншав /Йитання де^ектолог11:Вип.12.-К.:Рад.школа,1978.-С»68-72.

14.3авдання сурдопедагог1чно!' те ори I практики Л1итання дефектологГ] Вип.12.-К.:Рад.школа,1978.-С.92-9б/у сшЕавт./.

15.Выпускник - забота общая /В едином строю.-1978.-Й2.-С.И.

16.Проблема шдготовки випускникхв пшл глухих до самостийного киття Л<1етодичн1 рекомендаш! вчителю та вихователю спецшклл про шляхи дальшого пол1пшення якост1 навчання х вихованш аномальних Д1те£.-К.:Ш УРСР,1979.-0.30-31.

17.Подготовка глухих учащихся старших классов к повышению образовательного уровня/воспитание учащихся спецшкол в процессе овладения основами наук:Тез.докл.УШ науч.сессии по дефектологии и У Всесоюзных педчтений/секция дефектологии/.-М.,1979.-4.1.-0.41-43.

18.Некоторые аспекты жизненного планирования глухих старшеклассников /Обучение и воспитание глухих старшеклассников в процессе профессиональной подготовки.-Ленинград,I979.-С.49-51.

> .Прогноза вчател1Е щодо життевих перспектив глухих старшокласникхв /Питания де^ектолог ii:Бип Л3.-К.:Рад.школа»1980.-С.69-72.

).Стп;к1сть жаттеЕИХ план1В глухих старшокласникхвАормування осо-бистост1 в навчально-виховному процеС1гК. Л981.-С.250-255.

:.Мотивац1я життевих шганхв глухих учк1в /Питания дефектологхх:Вип. 14.-К.:Рад.школаД982.-С.I01-104.

¡.Реализация жизненных планов выпускников школ глухих/Современное состояние исследовании по изучении,обучению и трудовой подготовке аномальных детей:Тез.докл.1Х науч.сессии по дефектологии.-!,!.,1983.-С.20-21.

¡.Нормирование устойчивых жизненных планов глухих старшеклассников /Повшение эффективности педагогического процесса в учебных заведениях для глухих.-К.:Рад.школаЛ983.-С.89-93.

.Трудове навчання в школ1 глухих/Учбово-иетодична cepiH д1аилльм1Е. К.:Укра1нська студхя хронп{.-докум.ф1лы.пЕ Д983.-57 кадр1в/у cniB-авт./.

.Профор1ектац1йна робота в школ1 глухих/Учб0Е0-мет0дична cepin дха-ф1льм1Е.-К. :Укра1нська студ1я хрокiк.-до кум.у iлъмi в Д933.-37 кад-рхв/у cniEaBT./.

.Деяк1 питания профорхентацхйнох роботи в спещальнхй школ1-штер-кат1 для глухих Д1тей/Урок як основна форма пхдвицення ешективнос-тх навчально-виховного процесу:Тез.доп.УШ республ.пед.читань з пи-тань дефектолог1i.-ЛуцькД987.-С.85-86.

.Роль учителя б проведении ярофориентационной работы с глухими учащимися старших классов/иоЕышение эффективности урока как основной формы учебно-воспитательного процесса:Тез.докл.УШ Всесоюзных пед. чтений.-i\S.,1988.-С.14 "15.

.Эстетическое воспитание глухих учащихся в процессе обучения/Целостный процесс эстетического развития личности:Тез.докл.и выступл.на Всесоюзном научн.-практич.семинаре в г.1ерсоне.Ч»х. Д989.-С.327-328.

.Трудове навчання глухих учнхвАчбово-методична cepi.i Д1афьтьы1в.-К. :Украшська студхя хрон:1к.-док.ф1Льм1вЛ989.-55 кадр1в/у сшвавт/.

.Профор1ентац1йна робота в школ1 глухих/Учбово-методична cepiH д1а-ф1льы1в.-К.:Укра'1нсн-:а студ1я хрон1к.-док.ф1льм1вД989.-32 кадри /у cniBaBT./.

.Проблема ди^еренцпшваного пхдходу до формування киттевих планхв глухих i слабочуючих старшокласншив/Педагогхчна наука-перебудов1 школа:Матер1али наук.кошеренци НЛ1 педагогш! УРСР.-К.:М0 УРСР, 1990.-С.234-235.

32.Трудоьа дхялыпсть глухих/Учбово-методична сер1я д1аф!льм1в.-К.: Украхкська студтя хрон1к.-док.фхльм1в,1990.-30 кадрiв/у спхвавт./

33.Проблема шдготовкн Еипускыикхв тал глухих i слабочуючих до само-ст1йеого гшттяДнтеграцхя аномально!" дезикй в сучаснШ системi со-ц1альних в i дносек:Матер i али Бсеукра'шсъко! наук.-практ.кониеpe huí -К. Д994.-С.172-174.

34 .Проблема соцхально-трудоьо! адаптацИ' осхб з валами слуху/ыекталь-шсть.Духовшсть.СаморозБйток особистост1:Тези доп.та матер.MiKHa-р одно i' наук. -практ. коно «еренц i I .-Ки í в-Луцьк ,1994.-4 .П.-С .358-359.

35.Социальна реабШтахця Еипускшк íb шкпх глухих i дхтей зх слабким слухом/1нвал1д i сусшдьство:проблеми штеграхцх :Вип.I.-К. :Ьид--во "А.Л. Д. ",1995.-С.14-16.

36.Проблема соц1ально"1 реабШтацП Еипускншив ишл глухих i слабо-чуючих /Психолого-педагогхчн1 умови шдвищення результативное^ учхння школяр1в з шлшчннми вадами:Матер1али наук.-зб1т.кощуерен цн.-К.,1995.-С.91-96.

37 .Народна педагогша у сурдопедагог i чн i й практицхАкра'шське наро-дознавство i проблеми виховання учн1в:Матер1али Всеукра'1нсько1 наук.-практ.конференщY .-1вано-4рашивськ,1995.-С.12-16.

38.Деяк1 питания виховання,п1дростаючого поколшня у педагогхчнШ спадцинх С.С.Рус0Е01:Тези доп.Всеукра'1'нських пед.читань,присвяче них 140-р1ччю В1д дня народження C.t.Pyc0B0í.-4epHiriB,I996.-C.

/у cniEaBT./.

39.Кощепд1я спещально"! освхти oci6 з одзичними та психхчними вадам в Украхш на найближч1 роки та перспективу.-К. :Респ.учбово-гМетод.

кабхнет спецппил МО Укра1'ни,1996.-37с./у cniEaBT./.

40.Проблема дийеренхпаци навчання oci6 з валами слуху/Проблеми та перспективи розЕИтку психолог i Y в Украш1:Матер1али П з'Чзду Това риства психолог1В Укра1'ни.-ТЛ0.-Симдоз1уы "Психолого-педагог1ЧН1 проблеми сучасно! дефектологП".-К.,1996.-С.47-49.

41.Шдготовка майбутшх сурдопедагогхв до проведения профор1ентацхй-hoí роботи в Екол1//Гези доп.Бсеукрашсько! науковох' конференци виклад ач i в-де фектолог i в. -К. ,УД1У хмен1 И.П.Драгоыанова,1996." Í

42.Актуальн1 проблеми сурдопедагогхки/Педагогхка i психолог1Я.Науко-во-теоретичний та хнсуормацхйний журнал Академ i i' педагогхчних наук Укра'1'ни.-1996.-J&3.-C.152-158.

Матерхали дослдаекня також Еясвхтлювалися в педагохччшй npeci, як то "ОсеiTa","Наше жигтя" та 1н.ЛИля 20 публгкацхй/.

Засенко В.В.

Социально-педагогические условия формирования жизненных планов глухих и слабослышащих старшеклассников

Диссертация в вице рукописи на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.03 -специальная педагогика.

Институт дефектологии АПН Украины, Киев, 1996. Исследование посвящено проблеме формирования жизненных планов юношей и девушек с недостатками слуха и нх социально-трудовой адаптации в обществе. На основании комплексного системного изучения данной проблемы обоснована и разработана система работы по формированию жизненных планов глухих и слабослышащих учащихся. Определены основные направления /включая разработку конкретных рекомендаций/ работы по повышению эффективности подготовки лиц с недостатками слуха к самостоятельной трудовой деятельности и еизни в целом.

Zassnko V.V.

Social and pedagogical conditions of forming tho vital plana of deaf and rceak-boaring senior pupils.

Dissertation (manuscript) to be defended - doctor of pedagogics speciality - 13.00.03» special pedagogics. Institute of defectology of the Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 1996.

The investigation is deveted to the problca of forming vital plana of deaf weak-hearing senior pupils and their social and labour adaptation in the society, A system of work in forming vital plana of deaf end weak-hearing pupils has been elaborated on the basis of complex system study of the problem. There have been defined the main directions in the work on intensifying the effectivanes of preparing the pupils to the independent working activity end the life in general. The concrete recommendations have been given es well.

I0iD4OBi слова: глух! 1 слабочуоч! старшокласники, диференц!йоване навчання, система спец!ально1 осв!ти, профес1йно-трудова п!дготов-ка, профор!ентац!йна робота, життев! плани, соц!ально-трудова адап-