автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия усовершенствования практической подготовки младших специалистов механиков сельскохозяйственного производства в агротехническом колледже.

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия усовершенствования практической подготовки младших специалистов механиков сельскохозяйственного производства в агротехническом колледже."

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЭГ1 ОД

¡? 7 ОИТ Володимир Іванович

УДК 37.01.004:631.3

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕХАНІКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В АГРОТЕХНІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового стуненя кандидата педагогічних наук

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук.

Лузан Петро Григорович, Національна аграрний університет, доцент кафедр педагогіки і психології

Академії педагогічних наук України, Мороз Олексій Григорович, Націонал ний педагогічний університерм. М.П.Др; гоманова, професор кафедри педагогіки;

- кандидат педагогічних на} Паламар Іван Іванович, Національна аграрний університет, доцент кафед{ сільськогосподарських машин

ім. Ю. Федьковича, кафедра педагогік Міністерство освіти України, м. Чернівці

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, дійсний члс

Провідна установа: - Чернівецький державний університі

Захист відбудеться « 5 » листопада 1998 р. о 14.00 годиі на засіданні спеціалізованої вченої ради К.01.05.16 в Націс нальному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Киів-4, вул. Героїв оборони,!5,навчальний корпус З, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці університету: Київ-41, вул. Героїв оборони,! 1, навчальний корпус 10.

Автореферат розіслано « 1 » листопада 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради

Журавська Н.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Формування ба-ітоукладної економіки України, розвиток різних форм господа-ювання в агропромисловому комплексі вимагають відповідного адрового забезпечення, підвищення теоретичного і практичного івня підготовки молодших спеціалістів. Розбудова системи осві-д, її докорінне реформування мають стат основою, відтворення ітелектуального та духовного потенціалу народу, виходу вітчиз-яної науки, техніки і культури на світовий рівень. Зокрема в зако-і «Про освіту» визначено роль і місце освіти як невід’ємної скла-ової частини народногосподарського комплексу України.

Нині в системі освіти України відбуваються значні зміни, ірямовані на оновлення змісту, форм і методів навчання. Багато роблем навчання і виховання майбутніх спеціалістів агропромис-ового комплексу інтенсивно вивчаються і вирішуються педаго-чною наукою і практикою.

Як показують проведені наукові дослідження роботи відпо-ідних навчальних закладів, практична підготовка є вирішальним актором ефективності навчання молодших спеціалістів. Аналіз рофесійної діяльності спеціалістів середньої-ланки сільськогос-одарського профілю з одного боку, та системи їх підготовки з шюго, дозволяють викрити деяку невідповідність між недос-ітньо відпрацьованими теорією і практикою підготовки спеціа-істів у агротехнічних коледжах. Є очевидним те, що весь авчальний процес вже сьогодні повинен поставити студента без-осередньо у реальні умови ринкового і технологічного процесу, міст і організація практичної підготовки кадрів для агропромис-звого комплексу потребують оптимального науково-педаго-чного обгрунтування, вимагають удосконалення технології авчання фахівців на основі творчого використання вітчизняного

і зарубіжного досвіду.

В зв’язку з наведеною суперечністю в практичній підготовці олодпшх спеціалістів - механіків в агротехнічних коледжах вникає проблема: які потрібні науково-методичні умови для удос-

коналення практичної підготовки механіків сільськогосподарсько' го виробництва в агротехнічному коледжі? На наш погляд, вирі' шення цієї проблеми можливе шляхом виявлення і реалізації і навчально-виховному процесі коледжу комплексу педагогічню умов на засадах як загально дидактичних, так і специфічню принципів удосконалення практичної підготовки студентів з використанням для цього системно-технологічного підходу до її організації.

Проблеми практичної підготовки студентів знайшли сво( певне рішення в низці дисертаційних робіт, звітах по НДР, збірниках матеріалів семінарів, конференцій, нарад.

Дидактичні питання та методологія практичного навчанш висвітлюється в працях С.І.Архангельського, О.А.Гуменюка А.С.Єршова, А.А.Киверялга, М.І.Махмутова, І.І.Паламаря П.М.Олійника, Д.О. Тхоржевського та інших.

Психолого-педагогічні та методичні аспекти проблемі: практичної підготовки учнів та студентів знайшли своє відображення в працях Аі.Гулейчика, П.Я.Гальперина, А.І.Дьоміна

З.А.Решетової, Н.Ф.Тализіної, С.А.Шапоринського, ММ.Шумсь-кого та інших.

В наш час йде пошук нових шляхів та форм організації практичної підготовки молоді у складних соціально-економічню умовах переходу до ринкової економіки. Цьому сприяють результати досліджень А.Ф.Аменда, С.П.Верещака, О.Г.Горбатюка Г.С.Левченка, П.Г.Лузана, Л.І.Поважної, А.В.Марченка

А.І.Сесової, Ю.В.Кирильчука, польських вчених ІКупісевича К.Чернецького, Ф.ПІльосека та інші.

Однак проблема удосконалення практичної підготовки студентів агротехнічного коледжу, зокрема майбутніх механікії сільськогосподарського виробництва, досліджена недостатньо, ще негативно позначається на якості професійної підготовки молодших спеціалістів.

Перш за все потребують виявлення і наукового обгрунтування педагогічні умови, які дозволяють ефективно удосконалювати практичну підготовку майбутніх спеціалістів у навчальном}

закладі. Це обумовило актуальність вибору теми дисертаційного дослідження: «Педагогічні умови удосконалення практичної підготовки молодших спеціалістів механіків сільськогосподарського виробництва в агротехнічному коледжі».

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, які б при застосуванні системно-технологічного підходу до організації практичної підготовки механіків в агротехнічному коледжі забезпечити вдосконалення фахової підготовки майбутніх спеціалістів сільськогосподарського виробництва.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес агротехнічного коледжу.

Предмет дослідження: практична підготовка молодших спеціалістів - механіків агротехнічного коледжу.

Гіпотеза дослідження: практична підготовка молодших спеціалістів - механіків у агротехнічному коледжі стане більш ефективною, якщо в навчально-виховному процесі реалізувати сомплекс педагогічних умов, спрямованих на її вдосконалення на ¡асадах:

•технологічності шляхом запровадження системно-технологічного підходу в продуктивній практичній підготовці майбутніх спеціалістів;

•системності шляхом застосування репродуктивних та продуктивних форм і методів навчання.

Завдання дослідження:

1.Дослідити соціально-економічні передумови і визначити ;тан практичної підготовки студентів в агротехнічному коледжі та >сновні напрямки її вдосконалення.

2.Виявити комплекс педагогічних умов удосконалення фактичної підготовки студентів в агротехнічному коледжі.

3.Розробити методичні рекомендації по удосконаленню фактичної підготовки молодших спеціалістів - механіків в агро^ технічному коледжі на основі системно-технологічного підходу

з

4.Експериментально перевірити ефективність розробленої методики практичної підготовки молодших спеціалістів - механіків в агротехнічному коледжі.

Методологічною основою дослідження є,теорія наукового пізнання, психолого-педагогічні теорії розвиваючого навчання та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

При вирішенні поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: вивчення і аналіз філософської, психолого-педагогічної та економічної літератури, навчальних програм, підручників, періодичних видань; анкетування, спостереження, тестування, методи математичної статистики, педагогічний експеримент.

Обгрунтованість та вірогідність отриманих даних забезпечені використанням комплексу адекватних взаємодоповнюючих методів дослідження; репрезентивністю вибірки і статистичною значущістю; використанням емпіричних даних, точністю їх математичної обробки та графічного подання.

Наукова новизна: обгрунтована необхідність удосконалення практичної підготовки студентів агротехнічного коледжу в умовах реформування сільськогосподарського виробництва; розроблені структура професійної діяльності механіка та вимоги до рівня професійних знань, умінь та навичок, необхідних спеціалістам даної кваліфікації в період становлення ринкових відносин; виконане теоретико-методологічне обгрунтування комплексу педагогічних умов продуктивної практичної підготовки студентів; висвітлені суперечності між навчальною і професійною діяльностями та показані шляхи їх переборення на основі специфічних принципів практичного навчання; розроблений системно-технологічний підхід до організації практичної підготовки студентів, який обумовлює науково обгрунтовану послідовність оволодіння майбутнім молодшим спеціалістом-аграрієм комплексом професійних знань, умінь та навичок.

. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено для удосконалення практичної підготовки механіків в агротехнічному коледжі професійні вимоги, педагогічні умови,

специфічні принципи, обгрунтовано форми і методику її організації в умовах корінних змін сфери сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення дослідження полягає у розробці науково обгрунтованої методики практичної підготовки, створенні методичних рекомендацій по проведенню занять з імітації виробничих ситуацій (навчальна ділова гра «Жнива», метод аналізу виробничих ситуацій), у розробці навчальних планів та програм, кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста (механіка) з цілеспрямуванням на продуктивну практичну підготовку.

Особистий внесок автора: проаналізовано сучасний стан сільськогосподарського виробництва та стан практичногшдщщв-ки молодших спеціалістів - механіків в агротехнічних коледжах України; розроблені теоретичні основи удосконалення практичної підготовки фахівців як складової всього навчально-виховного процесу; з позиції діяльнісного підходу обгрунтована логічна послідовність трансформації навчальної діяльності в професійну шляхом почергової реалізації репродуктивних та продуктивних форм і методів навчання.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Таращанського агротехнічного коледжу та педагогічного факультету Національного аграрного університету.

Дослідження тривало з 1989 по 1997 p.p. і включало такі етапи: пошук і аналіз інформаційних джерел, вивчення та аналіз стану проблеми в теорії і практиці середньої спеціальної школи, розробку експериментальної програми та перевірку її ефективності в навчально-виховному процесі коледжу, оброблення та узагальнення результатів.

Апробація результатів дослідження: матеріали дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях та методичних семінарах кафедри педагогіки (Національний аграрний університет), наукових конференціях Національного аграрного університету (1996р., 1997р., 1998р.),міжнародній науково-методичній конференції «Ступенева система вищої аграрної освіти: концепція, актуальні проблеми та механізм запровадження» (Київ, 16-

17 жовтня 1997 р.), на нарадах в Головному управлінні вищої аграрної освіти Міністерства агропромислового комплексу України при читанні лекцій викладачам і студентам.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося і навчально-виховному процесі Таращанського агротехнічного коледжу, в технікумах і коледжах України через ознайомлення педагогічної громадськості з методами продуктивної практичної підготовки студентів.

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковані у 4-наукових та науково-методичних працях (з них 2 одноосібні) із загальним обсягом особистого внеску 7,6 друкованих аркушів, у тому числі: 1 монографія, 1 методична рекомендація удосконалення практичної підготовки студентів, 2 статті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовані мета й гіпотеза дослідження, охарактеризовані методи та етапи наукових пошуків, викладені положення, що виносяться на захист розкриті наукова новизна, теоретичне та практичне значення дослідження.

У першому розділі - «Науково-методичні проблеми практичної підготовки молодших спеціалістів механіків для сільськогосподарського виробництва.» - аналізується стан досліджень з даної проблеми.

Аналіз теоретичних джерел з досліджуваної проблеми дас можливість зробити висновки, що на кожному етапі розвитку про фесійної освіти визначились тенденції пристосування її до вимої часу та місцевих умов. Зокрема, наприкінці XIX століття практична підготовка студентів організовувалася виключно в навчальнш закладах. Довоєнна історія становлення та розвитку практичногс навчання заклала в радянський час підвалини сучасних підходів де професійної підготовки спеціалістів. На підтвердження цьому слу-

гують нормативно-методичні матеріали по регулюванню діяльності навчальних закладів.

Здійснений аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо становлення або постановки практичного навчання переконливо доводить , що практична підготовка студентів як складова професійної підготовки досліджена недостатньо та дає підстави для висновків про те, що:

• в навчально-виховному процесі практична підготовка студентів вищих навчальних закладів І рівня акредитації як складова займала чільне місце протягом всього періоду становлення системи освіти в Україні;

• орієнтація педагогічної громадськості середніх спеціальних навчальних закладів на директиви органів управління освітою, другорядна роль педагогічної науки в запровадженні оптимальних, виважених підходів до практичної підготовки студентів у певні періоди державного розвитку детермінували нестабільність, гі-пертрофуючи абсолютизм у відношенні до практики;

•проблеми змісту та організації практичної підготовки студентів аграрно-технічного коледжу слід розв’язувати з врахуванням:

а) історичного досвіду підготовки спеціалістів в Україні та нинішніх об’єктивних вимог до фахівців сільського господарства;

б) всього дидактичного комплексу видів, форм, методів практичного навчання в напрямку оптимального їх поєднання та реалізації;

в) того, що практичний компонент професійної підготовки спеціаліста-аграрія повинен органічно входити в педагогічну технологію, логічно поєднувати теоретичні знання і знання за майбутньою професійною діяльністю.

Усталені нині підходи до підготовки молодших спеціалістів механіків сільськогосподарського виробництва майже не враховують утвердження на селі нових економічних відносин, впровадження різноманітних форм господарювання, вони мають суттєву ваду: в тім, що орієнтовані на підготовку спеціаліста для умов колгоспу. Час чіткого розмежування функціональних обов’язків, зак-

ріплення за об’єктами планування «заходів» та фіктивної звітност минув. Сьогодення вимагає від молодих спеціалістів професіона лізму, ініціативи, сумлінного ставлення до праці, організаторсь ких, комунікативних якостей у роботі з людьми, економічних під ходів до організації господарської діяльності. Вже тепер більшісп фермерів - це випускники технікумів та коледжів, зокрема меха ніки. Інакше кажучи, практика поглибленого розподілу праці ] сільському господарстві і відповідна їй система підготовки вузь коспеціалізованих працівників себе вичерпала. В надто ретельно му розмежуванні обов’язків вчені якраз вбачають одну з причиї відчуження сільських працівників від землі, втрату ними самос тійності.

У другому розділі дисертації «Продуктивна практичні підготовка студентів в агротехнічному коледжі» розкрито нау ково-методичні аспекти, розроблено системно-технологічний під хід та проведено дослідницько-експерементальну перевірку педа гогічних умов удосконалення практичної підготовки студентів.

Продуктивна практична підготовка - це така підготовка яка базується на формуванні у студентів умінь продуктивного мис лення в процесі застосування професійних знань в умовах вироб ництва. Ця підготовка стимулює студента до творчої самостійнос ті, спонукає до оволодіння знаннями, до отримання позитивноп кінцевого результату навчальної професійної діяльності.

Поєднання навчання і виробничої праці є одним з ефек ■гавних шляхів наближення навчання до майбутньої професійно діяльності. З цією метою, наприклад, в Новомосковському радгос пі-технікумі створено студентський навчально-виробничий arpo комплекс. Заступник директора з виробничого навчанш

А.Ф.Зінченко, як досвідчений педагог переконаний, що виробничі праця в цьому агрокомплексі студентів принципово відмінна ві; праці робітників тим, що її мета не тільки створювати матеріальн цінності, а, головне, підготувати їх до самостійної практично діяльності, придбання навичок самостійно осмислювати, прийма ти технічні рішення з послідуючою оцінкою по кінцевому наслід ку”.

Вказаний напрямок - поєднання навчання з виробничою працею - стверджений в Хорольському агропромисловому коледжі, Житомирському агротехнічному коледжі, Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства та ін. Щоб організувати практичну підготовку фермерів в Горохівському радгоспі-технікумі створили фермерське господарство.

Студенти Таращанського агротехнічного коледжу в складі механізованих загонів, поруч з майстрами та викладачами, опановують сучасні машини і комплекси, виконують технологічні операції на зразок колишніх машинно-тракторних станцій.

У всіх цих формах практичної підготовки студентів в тій чи іншій мірі подано реальний зміст майбутньої професійної діяльності спеціаліста. Однак, на наш погляд, всі ці форми необхідно упорядкувати в напрямку логічно обгрунтованого переходу від зиключно навчальної діяльності “академічного типу”, до професійної діяльності. Продуктивна практична підготовка вимагає, цоб вже з перших занять в коледжі студенти опановували майбуттю професію. Поступовий перехід від “контурів” професійної траці до реальної професійної діяльності слід виконуватиь за до-юмогою моделювання, імітацій в навчанні предметного і соціально змісту майбутньої праці.

Послідовність продуктивної практичної підготовки майбутнього аграрного спеціаліста ми будували на основі системно-гехнологічного підходу (рис.1.), обумовленого закономірностями іасвоєння знань, оволодіння професійними уміннями та навичками. Організацію навчальної діяльності студентів за системно-'ехнологічним підходом можна поділити на такі етапи:

1. На першому етапі сформувати у студентів грунтовні тео-)етичні знання, дати інформацію про зміст, структуру професій-шх дій, умінь та навичок. Важливим є те, щоб студент усвідомив, цо він може засвоїти на лекціях, семінарських заняттях, а що йому іеобхідно оволодіти самостійно, реалізовуючи свої здібності, ха->актер, волю, розвиваючи професійні потреби та мотиви.

2. Природним наступником першого етапу є етап первин-мх практичних дій. Він може бути реалізований при таких фор-

і з

Агротехнічний

коледж

о

сх?

ЬІ 5 а>

і

і г?&

Б 8-52

Навчально-пізнф-вальна діяльні сіть по формуванню; теоретичних знань, способів застосування їх на практиці

О

А

©

йГ х її го Е І "п; — 5 ї 5 1 ї §>

X ? £

° §-га!5 о аз СО <и ш “-я ґ; о

0

Навчально-

професійна

діяльність

і'Мі

а>

(о а:

ПРОДУКТИВНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Мал. Схема реалізації системно-технологічного підходу в практичній підготовці механіків. А; Б; С; - перехідні форми діяльності від «академічно» навчальної до навчаьлно-професійної.

Сільськогоспо-

дарське

виробництво

Молодший спеціаліст-механік

мах навчання, як курсове проектування, лабораторні і практичні заняття, спецкурси. На цьому етапі формуються професійні здібності - властивості особистості, які складають основу успішного оволодіння професійними уміннями та навичками. Такі уміння та завички формуються при збиранні та розбиранні обладнання, складанні технологічних карт, різноманітної конструкторської документації, виконанні монтажних робіт тощо.

3. Третій етап імітації в навчальному процесі елементів ви-зобничої діяльності - обов’язковий його дидактичний елемент -‘вторгнення в професію”. Студенту необхідно самому проробити зсе те, що він уміє в умовах, наближених до умов виробництва. Імітаційне моделювання є передумовою безпосередньої участі лудентів у виробничих процесах. Вирішуючи проблемні ситуації шробничого характеру, студенти розігрують різні варіанти своїх цй, вчаться узгоджувати свої рішення з групою, набувають нави-гак керування людьми та підпорядковувати свою поведінку за-'альній меті.

4. На четвертому етапі проходить навчальна практична під-'отовка студентів. Навчальна практика “ передбачає формування в ітудентів умінь виконувати розумові та фізичні трудові дії, трудо-

іі прийоми, операції на рівні однієї з робочих професій, придбан-ія системи умінь і навичок запрограмованих в конкретному іавчальному предметі, а також оволодіння первинними професій-шми уміннями та навичками в процесі виконання комплексних авдань”.

5. Заключний етап продуктивної практичної підготовки тудентів пов’язаний з формуванням умінь виконувати трудові і іиробничі процеси в цілому; визначати співвідношення між існовними і допоміжними трудовими операціями; набуттям умінь »рганізаторської роботи на виробництві; узагальнення та закріп-іення професійних умінь та навичок. Це безпосередній вихід у іромислове і сільськогосподарське виробництво, цей період ха-іактеризується створенням матеріальних цінностей студентами. 5ін може бути реалізований різноманітних формах: сільськогос-юдарські (механізовані) загони по виконанню технологічних

операцій для сільськогосподарських підприємств, робота в підприємницьких підрозділах коледжу; виробнича технологічна практика; виробнича переддипломна практика.

Слід зазначити, що вказана послідовність не є жорсткою технологічною структурою. Проходження етапів досить взаємо-проникливе і гнучке. Важливо, щоб спрацювала основна мета технології - обов’язкова реалізація кожного дидактичного елемента, та досягнення основної мети практичного навчання в реальних виробничих умовах.

Модель системно-технологічного підходу в практичній підготовці студентів передбачає трансформацію навчально-пізнавальної діяльності по формуванню теоретичних знань (1) в навчально-професійну діяльність (5) через декілька проміжних форм (А; Б; С). Причому, з певними узагальненнями можна стверджувати, що перехідні форми діяльності знаходяться в технологічній послідовності. Наприклад, навчальне моделювання виробничих відносин (3) проводиться після формування знань, первинних професійних умінь та навичок на лабораторно-практичних заняттях, а практики - після навчального моделювання.

Важливим є те, що наголошена технологічна послідовність реалізовується як за допомогою репродуктивних (інформаційна лекція, семінар, тренаж тощо), так і продуктивних (проблемна лекція, практичні роботи пошукового характеру, семінар дискусія, тощо) форм навчання.

Експериментальні дослідження з перевірки ефективності педагогічних умов удосконалення практичної підготовки студентів на основі системно-технологічного підходу до її організації проводились в реальних навчально-виробничих умовах Тара-щанського агротехнічного коледжу в період з 1995 по 1998 роки. В експерименті приймали участь студенти 141, 141-С, 142 та 143 груп відділення механізації сільського господарства, всього 97 осіб.

Експеримент був організований за три етапи:

• підготовчий - вересень-грудень 1995 року;

• основний - січень 1995 р.-грудень 1997 року;

• заключний - січень 1998 р.-травень 1998 року.

Сформовані контрольні і експериментальні групи. З цією метою застосовувався метод попарного відбору.

Перший етап - розділ множини на дві підмножини за ознакою «успішність».

Для визначення кінцевого рівня знань студентів по методиці запропонованої Паламарем І.І.{перед захистом дипломних робіт) дисертант проводив тестовий контроль за методикою

В.П.Беспалька, з поділом результатів оволодіння знаннями студентів на 4 рівні:

1-й рівень допускає підказку ходу розв’язку. Перший тип завдань - на опізнання (де відповідь «так» чи «ні»). Другий тип завдань на розпізнавання (пропонується декілька відповідей, знайти вірну і дати пояснення).

2-й рівень характеризується розв’язанням типових завдань з відтворенням по пам’яті алгоритму, його застосування в даних умовах.

3-й рівень. На цьому рівні студент готовий до розв’язування їетипових завдань, ускладнених помилками або надлишком даних. Тут необхідно провести пошукове рішення.

4-й рівень. Цей рівень засвоєння свідчить про підготовле-гість студентів до творчої діяльності. Діяльність студента при ви-сонанні завдань тесту набуває дослідницького характеру.

Для визначення якості підготовки спеціаліста за результа-'ами розв’язування контрольної роботи визначався коефіцієнт зас-юєння:

К^а/р

де Ка - символ рівня засвоєння (для вказаної контрольної юботи),

а - кількість вірно виконаних операцій в завданнях; р - загальна кількість операцій.

В.П.Безпалько пропонує вважати рівень засвоєним, якщо 'а=0.7. Оцінки пропонуються від 0 до 0.7 - незадовільно; від 0.7 о 0.8 - задовільно; від 0.8 до 0.9 - добре; від 0.9 до 1 - відмінно.

із

Орієнтуючись на положення про сформованість продуктивної самостійності студентів як вміння організувати оволодіння новими видами діяльності за рахунок перенесення раніше сформованих. умінь пізнавальної діяльності в умовах нових предметних обставин, а також на необхідність перевірок валідності методики, була проведена заключна контрольна робота з експериментальними та контрольними підмножинами. Студентам пропонувалися виробничі ситуації, розроблені у відповідності з закономірностями проблемного навчання.

Результати контролю сформованості професійних знань, умінь та навичок (контрольна робота Б) переконливо засвідчують, що якість підготовки студентів в експериментальних групах вищеу ніж в контрольних. На це вказує величина коефіцієнта засвоєння Кх, яка в експериментальних групах складає 0.73 (група 143) та

0.72 (група 141).

В контрольних групах коефіцієнт засвоєння значно менший: 0.38 (група 142) та 0.35 (група 141-С).

Різниця коефіцієнтів переконливо засвідчує, що результативність продуктивної практичної підготовки студентів експериментальних груп вища на ЗО -38 % ніж контрольних. Це підтверджують і результати рішення студентами виробничих ситуацій (рис.2.). В таблиці зведені результати контролю показують, що успішність в контрольних групах 86,9% та 92% відповідно, тоді як в експериментальних -100%.

Порівняльна ефективність оволодіння студентами прийомами підготовки машинно-тракторних агрегатів до роботи, яка визначалася методом спостереження за такими показниками: повнота виконання завдання, точність роботи; впевненість, самостійність відображено діаграмами (див.рис.2). І при підготовці орного агрегату, і при . наладці та регулюванні посівного агрегату студенти експериментальних груп виявилися професійно більше підготовленими, ніж студент контрольних груп.

Таким чином, слід зазначити позитивний вплив розробленої методики на результативність практичної підготовки.

Група К-сть студен- тів Оцінки Середній бал Успіш- ність в% Якість знань, в%

5(%) 4(%) 3(%) 2(%)

141 24 8(33,3) 13(54,1) 3(12,5) 4,2 100 87,5

143 23 5(21,7) 14(60,8) 4(17,3) - 4 100 82,6

141-С 23 1(4,3) 3(13,0) 16(69,7) 3(13,0) 3,1 86,9 7,4

142 25 4(16,0) 4(16,0) 15(60,0) 2(8,0) 3,4 92 32

т

£

о

сг

£

о

л

с

2

100 -

90 -

80 --

70 --

60 -

50 --

40 -■

ЗО --

20 --

10 0 ?

0 4-

2

О

О . д

'а

-о

Оцінки 5

З

4

141 -Експерементальна група --о— 143 -Експерементальна група 141-с -Контрольна група - - -о- - 142 -Контрольна група

Рис.2. Поліноми успішності досліджуваних груп за результатами вирішення студентами виробничих ситуацій.

висновки

1. Актуальність проблеми удосконалення практичної підготовки молодших спеціалістів - механіків в агротехнічному коледжі визначається суперечностями, які постали між їх навчанням та професійною діяльністю у зв’язку з перебудовою всіх сфер суспільного життя в Україні. Науковий аналіз, зазначеної проблеми, а був проведений нами на основі сучасних методологічних концепцій, дозволив виявити основні напрямки удосконалення практичної підготовки, яку доцільно реалізовувати з врахуванням: а) історичного досвіду підготовки спеціалістів в Україні та нинішніх об’єктивних вимог до фахівців сільського господарства; б) всього дидактичного комплексу видів, форм, методів практичного навчання в напрямку оптимального їх поєднання та реалізації;

в)введення практичного компоненту професійної підготовки спе-ціаліста-аграрія в єдину педагогічну технологію підготовки спеціаліста.

2. На основі структурно-системного підходу до дослідження виробничої діяльності молодших спеціалістів - механіків розроблено комплекс основних вимог до їх підготовки. Зазначена система знань, умінь та навичок передбачає:

• перенесення акценту з підготовки механіків як майбутніх завідуючих ремонтними майстернями, машинними дворами, спеціалістів з охорони праці на універсальних спеціалістів сільськогосподарського виробництва, готових очолити власні господарства і ефективно організувати їх роботу;

• в структурі знань, умінь та навичок майбутнього спеціаліста середньої ланки глибокі знання з основ підприємництва, організації виробництва, економіки;

• формування спеціаліста в умовах, максимально наближених до виробництва.

3. Встановлено, що вимоги до практичної підготовки механіків детермінуються реалізацією як загальнодидактичних, так і тісно поєднаних з ними специфічних принципів: а) взаємозв’язок форм та методів практичного навчання, який забезпечує послідов-

зе і системне оволодіння студентами виробничими уміннями та навичками; б) поєднання теоретичного та практичного навчання, спрямоване на формування у студентів грунтовних знань, умінь та навичок, творчого ставлення до праці; в) орієнтація на опанування студентами майбутньої професійної діяльності шляхом трансформації чисто академічного навчання у виробничу працю спеціаліста.

4. Успішність практичної підготовки студентів залежить їід ефективності включення діяльності в процес формування особистості. Прийняття концептуальних підходів до психологічного складу особистості, при яких основними компонентами є спрямо-іаність, світогляд, характер та здібності дозволило встановити систему педагогічних умов удосконалення практичної підготовки майбутніх механіків, згрупованих таким чином: І - педагогічні пяови відбору змісту практичного навчання; П - педагогічні умови іроцесу практичного навчання; III - педагогічні умови спілкування; IV - педагогічні умови психологічного складу особистості.

5. Теоретично обгрунтована доцільність і дієвість запропо-

юваного системно-технологічного підходу до практичної підготовки молодших спеціалістів - механіків, при якому системно реа-іізується обумовлений комплекс педагогічних умов. -

Підготовка майбутнього молодшого спеціаліста - механіка ювинна мати професійну спрямованість. Технологічний підхід до фактичної підготовки студентів якраз і орієнтує на поступове трансформування суто академічної навчальної діяльності в профе-;ійну, коли перехідні форми діяльності репродуктивного і проективного характеру (знаходять своє втілення в формах і методах іавчання. В запропонованій технології методи імітації виробничої цяльності (навчальні ділові ігри, розігрування ролей, метод аналі-¡у виробничих ситуацій тощо) передують безпосередній участі ;тудентів у виробничих процесах, що логічно розв’язує питання фо їх роль і місце в навчальному процесі.

6. Результати експериментального дослідження прояву :формованості професійних знань, умінь та навичок, у володінні тудентами прийомами підготовки машинно-тракторних агрегатів

до робота підтверджують правомірність та наукову обгрунтовг ність гіпотези про те, що практична підготовка механіків в агр( технічному коледжі стане більш продуктивною, якщо в навчальне виховному процесі реалізувати комплекс педагогічних умої спрямованих на її вдосконалення на засадах технологічності і системності.

Проведене дослідження характеризує завершений етап р< боти, який, однак, не вичерпує всіх питань проблеми практичш підготовки молодших спеціалістів - механіків в агротехнічною коледжі. Питання вдосконалення практичної підготовки фахівці складні і об’ємні, детерміновані різноплановими чинниками, тою в нашій роботі розглянута тільки їх певна частина. А це спонукг до проведення наступних досліджень в цьому напрямку.

Основні положення дисертації відображено у таки

публікаціях:

1.Рябець В.И. Приоритетное направление - подготовка вь сококвалифицированных специалистов.//Лидеры экономики Уі раины. Ежегодник.-К.:ИИЦ «Украина и Мир», 1997. -с.245-248.

2. Лузан П.Г. Рябець В.І. Методичні рекомендації удоск< налення практичної підготовки студентів.//Навчальна ділова rf «жнива».-К: НМЦ Мінсільпроду навч. закладів І - П рівня акреді тації, 1997. -38 с.(авторських 1,0 с.)

3. Лузан П.Г., Дьомін А.І., Рябець В.І. Формування акти

ності студентів у навчанні. -К: Вища школа, 1998.

180с.(авторських 6,2 с.)

4. Рябець В.І. Особистісно-діяльністний підхід в практи1 ній підготовці в агротехнічному коледжі, //науковий вісник Нації нального аграрного університету. -1998. -№3. -с. 110-114.

Рябець В.І. Педагогічні умови удосконалення практичні підготовки молодших спеціалістів механіків сільськогосподарсі кого виробництва в агротехнічному коледжі.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата пед; гогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика профі сійної освіти. - Національний аграрний університет, Київ, 1998.

В дисертації проаналізовано сучасний стан сільськогосподарського виробництва та стан практичної підготовки молодших спеціалістів в агротехнічних коледжах України; розроблено теоретичні основи удосконалення практичної підготовки механіків як складової всього навчально-виховного процесу; з позиції діяльніс-ного підходу обгрунтована логічна послідовність трансформації навчальної діяльності в професійну шляхом почергової реалізації репродуктивних та продуктивних форм та методів навчання.

Рябец В.И. Педагогические условия усовершенствования практической подготовки младших специалистов механиков сельскохозяйственного производства в агротехническом колледже. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика трофессионального образования. - Национальный аграрный уни-їерситет, Киев, 1998.

В диссертации проанализировано текущее состояние сельскохозяйственного производства и условия практической юдготовки младших специалистов в агротехнических колледжах /краины; разработано теоретические основы усовершенствования фактической подготовки механиков как составной части всего гчебно-воспитательного процесса; с позиции деятельного подхода -)бусловлена логическая последовательность трансформации гчебной деятельности процесса в профессиональную путем пооче-юдной реализации репродуктивных и продуктивных форм и мето-ЮВ обучения.

Ryabets V.I. The Pedagogical Conditions of Improving Specialists Mechanicians’ Younger Practical Training for Agriculture t an Agritechnical College. - Manuscript.

The dissertation for getting the scientific master’s degree of tedagogic sciences specialty 13.00.04 - the theory and technology of irofessional education. National Agrarian University. Kiev. 1998.

The author has analyzed the modem stage of agriculture and younger specialists’ practical training level at agritechnical colleges of Ukraine; he’s worked out the theoretical principles of mechanicians’ training improving as one the basic parts from the whole educational process; then the author has substantiated the logical succession transformation of educational activity into professional one using consecutive realization of reproductive and productive educational forms and methods.

Рябець Володимир Іванович

Педагогічні умови удосконалення практичної підготовки молодших спеціалістів механіків сільськогосподарського виробництва в агротехнічному коледжі: [Автореферат] -К.Вшцашкола,1998.-21с.

3едактор видавництва «Вища школа» - 3.А.Городиська

Іідписано до друку 06.1998 року. Формат 60x84 1/16. Папір офсе-ний №1. Друк - різограф 2710.

видавництво «Вища школа», 252054, Київ-54, вул. Гоголівська, 7.

[адруковано з оригінала - макета виготовлено у видавництві Вища школа» редакційно-поліграфічним відділом Таращанського гротехнічного коледжу. Зам .№ 114. Тир .300 прим.

56600,м.Тараща,Київської обл. ,вул.Б.Хмельницького,3.

'озвіл на функціювання №8 від 19.05.98 р.