автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Проблемность обучения как средство формирования продуктивной познавательной деятельности студентов аграрного учебного заведения

Автореферат диссертации по теме "Проблемность обучения как средство формирования продуктивной познавательной деятельности студентов аграрного учебного заведения"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Аврамчук Лідія Андріївна

. ОД 1 1993

УДК 37.01.159.39

Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

. “ * / дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

КИЇВ- 1998

Дисертацісю с рукоїшс.

Гобота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Дьомін Анатолій Іванович,

Національний аграрний університет, професор кафедри педагогіки ‘

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Черпінський Микола Васильович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, завідувач курсом педагогіки і педагогічної психології

кандидат педагогічних наук, доцент Засць Олександр Йосипович, Національний аграрний університет, доцент кафедри ТЗН

Провідна установа- Національний педагогічний університет ім.

М.П.Драгоманова, кафедра методики трудового навчання, Міністерство освіти України, м. Київ.

Захист відбудеться 10 грудня 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 01.05.16 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корпус 3, ауд.65.

З диссртаціоо можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету, м.Київ, вул.Г'сроїв Оборони, 11.

Автореферат розісланий листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика роботи.

Актуальність темп досліджеппя.

Сучасний етап становлення соціально-економічних і політичних відносин в Україні ставить перед освітою нові завдання з її удосконалення. Необхідність формування в ринкових умовах висококваліфікованих спеціалістів, які вміють творчо працювати, знаходити вихід із різних складних ситуацій та передбачати наперед можливі наслідки різної діяльності, диктує необхідність поліпшення методик навчання, впровадження в навчальний процес досконаліших »{юрм і методів навчального процесу.

Поглиблення знань майбутнього фахівця аграрного сектору економіки повніша направлятися на досягнення високої професійної майстерності, вміння приймати рішення в неординарних ситуаціях. Підготовка спеціалістів такого плану вимагає впровадження в практику навчальних закладів заходів, які дозволили б удосконалювати систему підготовки кадрів, позбавляючи її від недоліків.

Одним із ефективних заходів, який дозволяє поліпшити якість підготовки, Починаючи з першого сприйманім інформації, є проблемне навчання. Подібні проблеми розглядали в своїх роботах видатні вчені-педагоги Я.А.Коменський, К.Д.Ушипський, Н.М.Скаткін та інші. Загальнонаукову та теоретичну базу для нашого дослідження мають праці основоположників теорії проблемного навчання - М.І.Махмутова,

0.М.Матюшкіна, І.Я.Лернера,- В.Оконя, Т.В.Кудрявцева, А.В.Брушлінського та сучасішх дослідіппсів - Д.О.Тхоржевського, А.І.Дьоміна, Т.М.Шамової,

А.В.Фурмана, Г.Ващенка тощо.

Дослідження питань формування продуктивної пізнавальної діяльності в процесі проблемного навчання триває. На сьогодні потребують вирішення * питання знаходжеїтя ефективних прийомів і методів проблемного навчаїшя, здатних перетворити навчальну роботу студентів в продуктивну пізнавальну діяльність. Цієї проблеми торкалися Я.І.Груденов, В.ГІ.Беспалько,

1.С.Якнманська, М.Вертгеймер. Однак вчені не зупинялись на тому, що поширення проблемності в навчанні гальмується в зв'язку з тим, що в абсолютно новому матеріалі складно знаходити такі питання, в розв’язанні яких можна було б спиратися на попередній навчальний досвід студентів. Викладачі змушені повідомляти напчальїпгй матеріал без введеїшя студентів в стан проблемних ситуацій. Разом з тим проблема залучення студентів в активну' пошукову роботу думки з самого початку оволодіння новими знаннями містить в собі значні потеїтійні можливості удосконалення навчально-виховного процесу. Ця проблема не знайшла достатнього відображення в педагогічних дослідженнях, отже обрана тема «Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу» с акіуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Національного аграрного університету з виконаної комплексної теми ’’Педагогіка вищої школи для аграрних навчальних закладів”

Об’єкт дослідження - навчально-виховний процес вищого аграрного навчального закладу.

Предмет дослідження - проблемне навчання у вищому аграрному навчальному'закладі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці впливу проблемних занять на процес формування продуктивної пізнавальної діяльності студеіггів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях відбувається ефективніше, якщо:

• підбирати фундаментальне поняття з яким органічно буде пов’язуватися новий навчальний матеріал;

• використовувати необхідний базовий мінімум теоретичної та практичної підготовки, здобутої студентами, в процесі попередньої навчальної діяльності та їх життєвий досвід;

• цілеспрямовано орієнтувати навчально-пізнавальну роботу студентів так, щоб нові знання інтегрувалися з раніш набутими.

Досягнення мети та доведення гіпотези дослідження здійснювалось шляхом послідовного вирішення таких завдань:

• аналіз сучасного стану проблемного навчання в педагогічній теорії і практиці;

• теоретичне обгрунтування і конкретизація сутності "фундаментального пов’язуючого поняття" (ФПП);

• виявлення особливостей та розробка методики проведення проблемних занять з використанням ФПП.

Методологія і теорія дослідження груїгтусться на базисних положеннях філософської теорії пізнання, психологічішх концепціях про роль діяльності в розвитку особистості, теоріях огтгнмізації та активізації навчально-виховного процесу, принципах професійної спрямованості навчання.

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

теоретичні - порівняльно-історичний аналіз педагогічної, психологічної, економічної, суспільно-політичної літератури; нормативної документації з питань ведення бухгалтерського обліку;

емпіричні - педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, групові та індивідуальні бесіди, кількісний і якісний аналіз результатів з використанням маїематичної статистики.

Орі янпаїїія іа база експериментальних досліджень.

Дослідження здійснювалися в три етапи:

На першому етапі /1993-1994 p.p./ був проведений аналіз психолого-педагогічної літератури, виявлені основні теоретико - методологічні передумови дослідження, визначені об'єкт, предмет, гіпотеза та конкретизовані завдання дослідження і його методика.

На другому етапі /1995-1996р.р./ розроблено і теоретично обгрунтовано методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття, здійснено попередню перевірку гіпотези.

На третьому етапі /1996-1997р.р./ проведено констатуючий експеримент, здійснена експериментальна перевірка формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях, проаналізовано та узагальнено результати застосування експериментальної методики, сформульовано загальні висновки.

Базою для проведення дослідження був Національний аграрний університет в м.Києві.

Наукова новизна і теоретичне значений дослідження полягають в наступному:

- вперше в дисертаційному дослідженні теоретично обгрунтовано позитивний вплив проблемності, яка грунтується на ФПП, на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

- визначено основні підходи до проведення проблемного заняття з використанням ФПП;

- обгрунтовано та розроблено методику проведення проблемних занять з постійішм зосередженням пізнавальної діяльності студентів на осмисленні нової інформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики проведення проблемних, занять з використанням ФПП, впровадженні цієї методики в навчальний процес при вивченні економічних дисциплін. Особистий внесок здобувача:

- обгрунтовано концептуальні підходи до проведеіпія проблемних занять з використанням фундаментального пов’язуючого поняття;

- виявлено' дидактичні умови формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів; .

- досліджено вплив проблеми« занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів;

- розроблено методику приведення проблемних занять з використанням ФПП;

- досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів..

Апробація результатів, дослідження.

Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на кафедрах педагогіки і підвищення кваліфікації, бухгалтерського обліку Національного аграрного університету, засіданнях наукової ради факультету педагогіки та підвищення кваліфікації Національного аграрного університету (грудень,1995,1996), Всеукраїнській

науково-практичній конференції у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті «Наука в період реформування економіки»(1996), науково-практичній конференції у Білоцерківському державному аграрному університеті (1996). Результати дослідження впроваджено в Національному аграрному університеті при викладанні економічних дисциплін.

Публікації. Основні результати дослідження з теми дисертації знайшли відображення в чотирьох одноосібних статтях здобувача.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літературних джерел, який включає 205 найменувань та 7 додатків. Дисертація викладена на 203 сторінках машинописного тексту.

Основиий зміст.

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми досліджешія, сформульовано мету і завдання дослідження, вказується наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження.

В першому розділі "Теоретичні основи проблемного навчання" проведено психолого-педагогічний аналіз стану та реалізації проблемного навчаїпія в навчальних закладах. Однією з основних рушійних сил розвитку та становлення самостійного теоретичного мислення в процесі пізнавальної діяльності студентів є проблемне навчання, оскільки засвоєння систематизованих знань та розвиток- здібностей, інтересів студентів відбувається через виникнення діалектичних суперечностей. Такого висновку дійшли ряд педагогів та психологів, зокрема, А.М.Алексюк, Т.В.Кудрявцев, С.Л.Рубінштейн, М.Скаткін та інші вчені. Сучасна педагогічна наука продовжує розробляти теоретичні засади методик, які дозволяють організовувати студентів на самостійне здобування і удосконалення своїх знань, вмінь і навичок для рішення практичних задач.

Проблемне навчання у вищій школі виступає як дидактична система, що забезпечує активізацію мислення студентів в процесі навчання на всіх видах занять шляхом введення студентів в проблемні ситуації.

Про це вказується в роботах М.І.Махмутова, О.М.Матюшкіна,

В.П.Беспалько, В.Оконя, А.А.Михайлова, Л.В.Петляєвої та інших вчених.

В процесі проблемного навчання слід щукати ефективних прийомів і методів, здатних перетворити навчальну роботу студента в продуктивну пізнавальну діяльність. Продуктивною пізнавальною діяльністю ми вважаємо таку діяльність, в процесі якої мобілізуються інтелектуальні сили студента на досягнення конкретної мети навчання і виховання, відбувається свідоме цілеспрямоване пізнашія нового, в студентів відчувається готовність до енергійного пояснення, розкриття чогось, проявляється здатність до самостійно«) творення. Аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи та узагальнюючи фактичний матеріал, студент сам здобуває нові знання. Даний

процес відбувається ефективніше, коли враховувати об’єктивні та суб’єктивні умови формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. В роботі визначено такі умови на прикладі дисципліни «теорія бухгалтерського обліку».

У другому розділі "Вплив проблемного навчання на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів" виявлено та проаналізовано різні групи дидактіїчних умов, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студенгів в навчанні. Сформульовано поняття проблемне заняття, під яким слід розуміти заняття, в якому проблеми весь час з’являються одна за одною, наступна проблема часто випливає з попередньої, тобто має ланцюговий характер. Заняття будується так, що студенти безперервно входять в проблемні ситуації. Розв’язавши одну, вони відразу потрапляють в наступну і так практично на протязі всього заняття. Розглядаючи проблемне заняття як форму реалізації проблемного навчання, ми спробували здійснити новий підхід до розробки проблемного заняття. Цінною щодо проведення проблемних занять є розробка А.І.Дьоміна. Базуючись на започаткованих вченим нових підходах до проведення проблемних занять, в роботі досліджувалося формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів на проблемних заняттях з використанням фундаментального пов’язуючого поняття.

Навчання з елементами проблемності спонукає людину до продуктивної пізнавальної діяльності, на розвиток її мислення і здібностей. Ще Я.А.Коменський визнавав тільки такий порядок навчання, коли нові знання послідовно нарощуються на вже існуючій "твердій основі", коли в навчальному процесі все наступне базується на попередньому, а попереднє збагачується і закріплюється наступним. К.Д.Ушинський зв’язок між попередніми і набутими знаннями вважав необхідною умовою якісного викладання матеріалу і вимагав постійного відновленім в пам’яті учнів тих знань, які мають логічний зв’язок з матеріалом, що вивчається.

Знання будуть безсистемними і фрагментарними, якщо при навчанні вони не співвідносяться, не пов’язуються одні з одними. Важливу роль тут відіграє вміле розкриття взаємозв’язку раніш набутого і нового навчального матеріалу, коли новий матеріал спирається на "фундамент" раніш відомого навчального матеріалу і коли відомий матеріал розглядається під кутом зору нових знань. Зв’язок нового матеріалу з пройденим є необхідною умовою і обов’язковим компонентом процесу навчання. Нові поняття, категорії, факти не можуть брати участі в мислительиій діяльності з набуття нових знань і вмінь, оскільки вони ще не осмислені і не усвідомлені. Разом з тим, якщо такі нові поняття пов’язуються в процесі їх вивчення з близькими до них поняттями, що вже закріплені в пам’яті, то інтегруючись з раніш усвідомленими, вони швидше і надійніше закріплюються в пам'яті і в такому вигляді поняття можуть використовуватись в мислительиій діяльності. Для того, щоб студенти з самого початку заняття були введені в роботу з

розв’язання загальної, мети заняття і щоб вони залучалися в проблемні ситуації з початку і до кінця заняття, потрібно підібрати і сформувати поняття, яке б дозволяло ефективніше залучати їх в проблемні ситуації і тривалий час утримувати їх в такому стані. Це поняття А.І.Дьомін назвав фундаментальним пов’язуючим поняттям, розуміючи під ним сформоване і закріплене .в пам’яті студентів поняття, зміст якого близький до теми, яка вивчається і спираючись на який студентам легше сприймати і усвідомлювати новий матеріал. ' До фундаментального поняття треба відбирати поняття, яке відображає основні закономірності матеріалу, який вивчається; відоме студентам і його властивості закріплені в їх пам’яті.

Використання такого поняття в розв’язанні проблемних ситуацій створює надійний грунт посильності для студентів в розв’язанні проблем.

. Вони відчувають результативність своїх пошуків, часто входять в стан здогадки, створюється атмосфера мимовільного інтересу до пошуків невідомого, що виникає на проблемному занятті. Застосування в навчальному процесі такого підходу до проведенім проблемних занять дає позитивні наслідки. Гіри систематичному проведешіі цих занять підвищується ефективність роботи студентів у сприйнятті матеріалу; зростає результативність засвоєння знань; формуються вміти грунтовніше осмислювати новий матеріал, вдумливо брати участь в начальній роботі на занятті.

Запропонована нами методика проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов’язуючого поняття випробовувалась дослідно-експериментальним шляхом. При визначенні тем проблемних занять зверталась увага на наявність в навчальному матеріалі причинно-наслідкових зв’язків, де в судженнях вимагалось іти від наслідків до пояснення причини. Проводилась підготовка до самостійної пошукової діяльності, наприклад, зробити висновок з якого-небудь матеріалу, систематизувати факти, вивчені на занятті; довести істинність відповідного положення самостійно, виявити головне в темі заняття. Весь навчальний матеріал подається проблемно, з використанням фундаментального пов’язуючого поняття.

Якість засвоєння знань встановлювалась на основі порівняльного аналізу результатів контрольних робіт, виконаних студентами експериментальних і контрольних груп після вивчення кожної теми. Загальна оцінка контрольної роботи здійснювалась за результатами виконання кожного завдання за чотирибальною системою. Результати контрольних робіт стверджують, що відповіді студентів експериментальних груп відрізняються більш глибоким розумінням суті понять, які вивчалися. Тоді як студенти контрольних груп більше виявляли поверхові знання. Особливо відчувалась різниця в знаннях порівнюваних груп в тих питаннях, які вимагали логічного мислення, tifo яскраво підтверджують дані таблиці 1.

Таблиця 1.

Результати засвоєння знань студентами порівнюваних груп (%)

Назва Загальна Оцінка Кількість ’ Результати

теми кількість успіш- студентів засвоєння знань

студентів • пості

К . Е К •Е К Е

Рахунки 5 10 15 16,8 24,6

бухгал- 4 23 26 37,8 41,8

терсько- 3 . 22 20 36,6 30,1

го обліку 60 64 2 5 3 8,8 3,5

Бухгал- 5 13 20 21,6 31,2

терський 4 23 27 38,4 42,1

баланс 3 21 16 35 25

60 . 64 2 3 1 5 1,7

Умовні позначеній:

К- контрольні групи

Е - експериментальні групи.

Зіставлешія результатів контрольїшх робіт студенті!) експеримеїггальних і контрольних груп дає підстави стверджувати, що завдяки впровадженню обраної методики проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов’язуючого поняття суттєво підвищилась успішність студентів. Доля оиінок «відмінно» і «добре» в експериментальних групах перевищує такі в контрольних в середньому на 13 відсотків.

Дослідження формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів проводили на різних рівнях проблемності. Для оцінки результатів дослідження ефективності формуваїпія продуктивної пізнавальної діяльності на проблемішх заняттях з використанням фундаментального пов’язуючого поняття, в роботі прийнято'такі критерії:

- функціональний, який відображає якість і новоутворення в знаннях студентів експериментальних і коїгтрольннх груп; визначає ставлення студеіггів до необхідності вивчеіпія курсу;

- супутний, що встановлює рівень розвитку інтелектуальних умінь студентів.

Новоутворення в знаннях студентів полягають в набутті студсіпами необхідних знань з теми, правильному орієнтуванні в розв’язанні проблемних ситуацій, застосуванні раніш набутих знань в нових умовах. Ставлення студеніів до вивчення дисципліни визначається проявом цікавості, аісі ншюсті під час розв'язання проблемних сіпуаніГі.

До першого функціонального критерію було віднесено прояв активності студеігтів:

- кількість студентів, які приймали активну участь в евристичній бесіді під час розв’язання проблемних ситуацій;

- з них кількість студеігтів, які правильно орієнтувалися в розв’язати проблемних ситуацій.

Дія даного критерію досліджувалася на різних рівнях проблемності.

Перший рівень проблемності - репродуктивний - передбачас сприймання студентами пояснень викладача, засвоєння зразку (прикладу) розумових дій в умовах проблемної ситуації, виконання студентами вправ відтворюючого характеру, усне відтворення.

Другий рівень проблемності - елементарно-пошуковий -характеризується застосуванням попередніх знань в новій ситуації і участю студеігтів в пошуку способів рішення проблеми.

Третій рівень проблемності - продуктивний - це виконання студентами робіт репродуктивно - пошукового тішу, коли студент застосовує попередні знання в новій ситуації, вирішує-задачі середнього рівня складності, доводить гіпотези з незначною допомогою викладача.

Четвертий рівень проблемності - пошуково-творчий- передбачає виконання самостійшіх робіт, які вимагають творчої уяви, логічного аналізу і здогадки, самостійного доведення; передбачаються самостійні висновки і узагальнення.

Таблиця 2.

Результати прояву активності студентів

Рівні проблемності Групи Кількість студеігтів в групі Кількість студеігтів, які активно працювали Кількість студентів, які орісіпувались в розв’язанні проб-лемшіх сіггуацій

Перший -репродуктивний К 60 20-24 . 12-18

Е 64 18-30 20-24

Другий - з слемсіггамп пошуку К 60 20-30 12-20

Е 64 30-34 14-18

Третій -продуктивний К 60 18-24 9-Ю

Е 64 40-50 12-18

Четвертий - 3 елементами творчості К 60 15-20 4-8

Е 64 40-54 16-20 .

Дані таблиці 2 доводять, що показник прояву активності студентів експериментальних груп на всіх рівнях проблемності виший, ніж в контрольних групах. У відповідях стулені ів експериментальних груп частіше відчувалася логіка ефективного пошуку, то сприяло роїв'яіанию проблеми.

•Дослідження ефективності формування продуктивної пізнавальної діяльності на проблемних заняттях з використанням фундаментального пов'язуючого поняття за другим фупкціональним критерієм - вміння переносити і застосовувати знання в нових умовах, здійснювалось за допомогою спеціальних контрольних робіт, проведених в обох групах.

' Таблиця 3.

Результати продуктивної пізнавальної діяльності студентів за вмінням ' застосовувати знання в нових умовах (%)

Відповідь студента . № завдання .

1 2 3 4

К Е К Е К Е К Е

Повна, обгрунтована 13,6 20 15 23,3 11 12 10,5 13,8

Повна, недостатньо обгрунтована 43,3 48,3 41,7 43,7 37,7 44,3 37 45,2

Часткова, Майже без обгрунтування 34,2 26,7 33,3 27 36,3 27,7 36 30

Помилкова 9,2 5 10 5,9 15 16 16,5 11

Результати, наведені в таблиці 3 дозволяють зробити висновок про те, що відповідь студентів експериментальних груп відрізняється більш глибокими знаннями, логічністю, засвідчують розуміння суті поставленого питання.

За третій функціональний критерій ми взяли рівень пізнавальної самостійності студентів. Пізнавальна самостійність, як важлива риса особистості - це готовність, тобто здатність і прагнення студента бачити і розв'язувати своїми силами, на основі вольового зусилля, в тій чи іншій мірі нові для нього проблемні ситуації і задачі, створювати більш чи менш нові способи їх розв'язання. З метою виявлення пізнавальної самостійності було встановлено рівні, за допомогою яких визначали пізнавальну самостійність студентів експериментальних та контрольних груп. Для встановлення рівня пізнавальної самостійності проводились самостійні розрахункові роботи, в ході яких визначалась кількість звертань до викладача.

Методика дослідження та встановлення рівнів пізнавальної самостійності студентів здійснюється на основі рекомендацій В.Г.Гетги,. де пропонується їх використовувати чотири: .

• високий /В/ рівень - студенти самостійно виконують завдання;

• середній /С/ рівень - студенти самостійно виконують завдання після одного звертання до викладача за роз'ясненням:

• низький /Н/рівень - студенти виконують завдання тільки за

допомогою викладача: '

• нульовий Ю/- студенти не виконують завдання.

Таблиця 4.

Стан пізнавальної самостійності студентів (%)

№ самостійн. роботи Групи Рівні пізнавальної самостійності

В С Н 0

1 • Е 21,5 47 24,6 6,9

К 18,6 46,4 25,8 9,2

2 Е 24,3 55,1 16,1 4,5

К 18,3 47,4 23,5 10,8

Дані таблиці 4 свідчать, що в експериментальних ірупах виший та середній рівень пізнавальної самостійності перевищує аналогічні показники коїггрольних груп на 4,5% та 13,7%, що підтверджує думку, що проблемне навчання позитивно впливає на формування пізнавальної самостійності. Потрібно підкреслити, що додатковий докладний аналіз звертань студентів показав, що вони носили різний характер, якщо студенти експернмеїггальних груп в більшості бажали підтвердити правильність рішення, то студенти контрольних груп потребували допомоги у знаходженні шляхів рішення завдання.

При виборі супутного критерію були використані рекомендації Т.І.Шамової, яка серед основних показників рівня нгтелектуальних умінь студентів назнває: вміння порівнювати, систематизувати і узагальнювати, здатність виділяти головну думку повідомлення тощо.

В процесі дослідження було прослідковано рівень розвитку інтелектуальних умінь студентів за допомогою тестів, що дозволило охарактеризувати динаміку розвитку цього показника. Оцінка результатів тестування здійснювалася на основі набраних студентами балів, максимальна кількість яких дорівнює кількості запитань в тексті, за неправильні відповіді бали не нараховувалися.

Оцінка здійснювалась за 4-бапьною шкалою:

«погано»- якщо набрано менш ніж 1/4 від максимальної кількості балів; «посередньо»- якщо набрано понад 1/4 до 1/2 максимальної кількості балів: «добре»- якщо набрано понад 1/2 до 2/3 максимальної кількості;

«відмінно»- якщо набрано більше 2/3 максимальної кількості балів.

При дослідженні було прийнято, що розвиток інтелектуальних умінь студентів експериментальних груп відбувся завдяки впровадженню експериментальної методики з предмету «теорія бухгалтерського обліку», а також інших предметів.

Для встановлення істини було проведено порівняння рівнів розвитку інтелектуальних умінь студентів експериментальних та контрольних груп до та після дослідження. На початок експсриенту суттєвих розбіжностей в

показниках не спостерігалося. Порівняння результатів тестування студентів обох груп здійснювалося за допомогою двостороннього критерію х2 -критерія Вілкоксона- Машіа-Уїтні, який дозволяє перевірити сформульовану гіпотезу, в результаті застосування методики проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття рівень інтелектуальних умінь студентів експериментальних груп вищий, ніж контрольних, що підтверджено даними таблиці 5.

Таблиця 5.

Результати формування інтелектуальних вмінь студентів

Оцінка тестування Експериментальна група Контрольна група

відмінно 15 8

добре 30 26

посередньо 17 23

погано 2 3

Розрахунок значення статистики критерію х2 - проводиться за формулою:

_ _ 1 у~і (.Я) ' Qг¡ ~ пг ' ви )

де л, - число студентів експериментальних груп; пг - число студентів контрольних груп; д, - частота прояву оцінок тестування.

Проведені розрахунки показали, що Тоюіп = 10.086, в той час як за методикою Вілкоксона-Манна-Уїтні, критичне значення критерію х1 становитьТкрит = 9.488. Так як Тспост)Т):гіт> можна вважати гіпотезу доведеною, тобто проведене експериментальне дослідження підтвердило припущення про правомірність одержаних результатів.

В дослідженні з формування продуктивної пізнавальної діяльності на проблемних заняттях' з використанням фундаментального пов’язуючого поняття було зафіксовано, що студенти експериментальних груп показали не тільки глибші знаття, а й вміння послідовно розвивати свою думку, добре аналізувати і формулювати висновки, які логічно виводяться із вивченого матеріалу. Результати, одержані в ході дослідження дають підстави стверджувати, що проблемне -засвоєння знань з використанням фундаментального пов’язуючого поняття спонукає студентів до пошуку як результатів пізнання в навчально-пізнавальній діяльності так і шляхів, засобів їх досягнення. Такі дії сприяють ефективному формуванню продуктивної пізнавальної діяльності. Усвідомлення ж не тільки результатів пізнання, але і шляхів та способів руху від незнання до знання і на цій основі оволодіння прийомами пізнавальних дій спонукає студентів оволодівати методами

наукових досліджень. Це, в свою чергу, значно посилює інтерес студентів до розкриття нових аспектів істини, до більш поглибленого пізнання суті явищ і закономірностей. Під впливом проблемності з застосуванням фундамеїттального пов’язуючого поняття, які внесені в процес вивчення нового матеріалу на занятті, студенти гостріше відчувають потребу в знаннях, глибше усвідомлюють сам механізм процесу пізнання, тобто те, що складає основу формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів

Висновки

Вивчення результатів дослідження в цілому підтвердило висунуту гіпотезу і дозволило сформулювати висновки:

1. При сучасному стані проблемного навчання удосконалювати процес оволодіння знаннями можливо завдяки залученню студентів в активну пошукову роботу думки з самого початку оволодіння новими знаннями.

2. Сутність фундаментального пов’язуючого поняття (ФПП), на основі якого відбувається проблемне засвоєння знань, заключається в наступному:

- ФПП - це пошптя, яке відображає основні закономірності матеріалу, який вивчається;

- основний зміст поняття, що використовується як ФПП, відомий студентами і його основні властивості закріплені в їх пам’яті, що дозроляє логічно пов’язувати нові поняття змісту навчального матеріалу з поняттями, що вже закріплені в пам’яті;

- на основі ФПП ефективно розв’язується дидактична мета заняття.

3. Запровадження проблемних занять з використанням ФПП сприяє підвищенню активності і творчої цілеспрямованої роботи студентів. Це проявлялось в тому, що студенти експериментальних груп порівняно з контрольними мали більш глибші знання та кращі навички самостійного відбору наукової інформації, що дозволило підвищити повноту оволодіння знаннями на ЗО відсотків.

4. Проблемність в поєднанні з фундаментальним пов'язуючим поняттям сприяла формуванню у студентів вмінь та навичок дослідження:

- на всіх етапах педагогічного дослідження студенти експериментальних груп показали більшу підготовленість до проведення самостійних спостережень, пошуків, їх дослідницькі інтереси були більш стійкими;

під впливом проблемності в студентів успішно розвивався мислительний аналіз виробничих ситуацій з майбутньої діяльності, а методи вивчення певного питання на проблемному рівні наближалися до методів наукового досліджеіія. Так при проведенні самостійних розрахункових робіт студенти експериментальних груп глибше, по-науко'вому підходили до висвітлення питань.

5. Залучення студентів до вирішення проблем озброювало їх вмінням переосмислювати знання, переносити і застосовувати їх в нових ситуаціях навчальної і практичної діяльності. Студенти експериментальних груп глибше усвідомлювали нові, до цього ще не відомі їм смислові зв'язки між знаннями, набутими в різний час, більш вдало відбирали їх до конкретних умов і застосовували їх для пізнання нового. Це сприяло формуванню продуктивної пізнавальної діяльності студентів.

6. Впровадження експериментальної методики проведення проблемних занять з використанням ФПП вплинуло на вшшкнеши в студентів иотреби в систематизованих знаннях та усвідомленні їх життєвої необхідності.

7. Проблемне навчання на етапі засвоєння нових знань є одним із важливих засобів керування пізнавальною діяльністю студентів, побудованому на зосередженні їх довільної і післядовільної уваги на пошукових діях.

8. Застосування розробленої методики проведення проблемних занять значно підвищило виховну силу навчання, оскільки висновки, до яких студенти приходять в результаті пошукової діяльності - це вираження їх особистих науково-обгрунтованих поглядів на проблеми, які розглядалися.

9. Створення дидактичних пізнавальних суперечностей, своєрідних інтелектуальних затруднень, які стимулюють майбутній пошук, спрямований на одержання бажаного результату на етапі вивчення нового матеріалу активно сприяє наближенню пізнавальної діяльності студентів до рівня продуктивної.

10. Проблемність за допомогою ФПП практично весь час спонукає студентів до пошукової діяльності з метою ' рішення проблем. Для передбачення ходу та управління пошуковою діяльністю студентів враховували рівень підготовленості студентів, закономірності пізнавального процесу та зміст навчального матеріалу.

11. Студенти успішно залучаються до пошукової діяльності в процесі проблемного навчання тоді, коли проблемпі заняття проводяться в системі і послідовно за певними темами та розділами навчального предмета в цілому.

12. Важливим наслідком успішного проведення проблемних занять з використанням ФПП при засвоєнні знань є формування у студентів інтелектуальних вмінь пошукової діяльності, що сприяє виникненню з часом дослідницького підходу До явищ не тільки в навчальному процесі, але і в інших напрямах діяльності. Це дуже важлива і потрібна якість для діяльності спеціаліста економічного профілю.

Наші дослідження не охоплюють всю багатогранність піднятих нами потань. Вимагають подальшого дослідження такі важливі аспекти проблеми:

- всебічне дослідження процесу визначення ФПП в залежності від змісту навчального матеріалу, рівня підготовки студентів, умов і завдань навчання;

- подальше вдосконалення методики використання ФҐІП, яка зберігає потужні потенційні можливості підвищення ефективності розвитку пізнавальних здібностей студентів.

Список опублікованих праць

1.Застосування фундаментального пов’язуючого поняття на проблемних заняттях у вузі / Наука в період реформування економіки: Збірник наукових праць,- Вінниця: ВДСІ,- 1996.- С.165- 168.

2.Пошуки нового підходу у використанні дидактичних закономірностей в проблемному навчанні / Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. Вип.20,- Київ: ІЗМН, 1997,- С. 28-31.

3.Проблемне заняття у вузі з використанням фундаментального пов’язуючого поняття // Науковий вісник НАУ: Збірник наукових праць.

. Вип.2,- Київ: НАУ, 1998.- С.244-248.

4.Формування активної пізнавальної діяльності студентів/ Педагогіка і психологія, № 3.- Київ: Педагогічна думка, 1997.- С. 122-125.

Аврамчук Л.А. Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальність 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти,-Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів в процесі проблемного навчання. Вперше в дисертаційному дослідженні теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов’язуючого поняття. Досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методику проведения проблемних занять з використанням фундаментального пов’язуючого поняття і впроваджено в навчальний процес аграрного навчального закладу.

Ключові слова: прогілемність навчання, проблемна ситуація,

продуктивна пізнавальна діяльність, фундаментальне пов’язуюче поняття, проблемне заняття.

Аврамчук Л.А. Проблемность обучения как средство формирования продуктивной познавательной деятельности студентов аграрного учебного заведения,- Рукопись.

Диссертация на соискание ученого степени кандидата педагогических наук но сг&циалыюсти 13.00.04 - теория и методика профессионального образования,- Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

•Диссертацию посвящено вопросам формирования продуктивной познавательной деятельности студентов в процессе проблемного обучения. Впервые в диссертационном исследовании обосновано концептуальные подходы к проведению проблемных занятий с использованием фундаментального связывающего понятия. Исследовано влияние проблемных занятий на формирование продуктивной познавательной деятельности студентов. Разработано методику проведения проблемных занятий с использованием фундамеотального связывающего понятия и внедрено в учебный процесс аграрного учебного заведения.

Ключевые слова: проблемность обучения, проблемная ситуация, продуктивная познавательная деятельность, фундамет-альное связывающее понятие, проблемное занятие.

Avramchuk L. A. Problematic of studying as a means to form of effective learning activity students of an agricultural educational institution.- Manuscript.

Dissertation to get scientific degree of candidat of pedagogical science with major in theory and methodics of professional education ( 13.00.04 ) - National agricultural University, Kyiv, 1998.

Dissertation highlights problems of forming of effective learning activity of students in the process of problematic study. It is first time, that in dissertational research conseptual approaches of teaching of problematic study with using of fundamental linking consepts were justified. Clufduense of problematic classes on problematic classes on forming of effective learning activity were stadied. Methodics of giving of problematic classes with using fundamental linking consepts were developed and implemented in teaching process of agricultural educational institution.

Key words : problematic of studying, problematic situation, effective learning activity, fundamental linking consept, problematic class.

H В К НЛУ 1998 p. Зам. 183 тир. 100