автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Решение задач психологической подготовки спортсменов велосипедистов (шоссе) на основе контроля и коррекции эмоциональной напряженности в условиях совместной деятельности
- Автор научной работы
- Яковлев, Борис Петрович
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1993
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.04
Автореферат диссертации по теме "Решение задач психологической подготовки спортсменов велосипедистов (шоссе) на основе контроля и коррекции эмоциональной напряженности в условиях совместной деятельности"
Ш'^рДО;-! ,1Ц1^КШИЙ 1НСГГИТУТ $13№П;01 КУЛЬТУИ
На правах рукопису
Яковлев БОБ1С ПЕТРОВИЧ
Р1ШЕННЯ ЗАДАЧ ПСИХОЛОПЧНО! П1ДГОТОВКИ КВАЛШКОВШХ СПОРТСМЕН1В ШЛОСИПЕДЛСТ1В (ШОСЕ) НА ОСНОВ! КОНТРОЛЮ 1 К0РЕКЦП ЕМСЩПЕЮ! НАПРУЛЕШ10СТ1 В УМОВАХ ЗМАГАЛЫЮ1 Д1ЯЛЬН(Ш
13.00.04 - теоргя та методика.фгэичного виховання,-спортиЕцого тренувашя та оздоровчо! фтзичнох культури
АВТОРЕФЕРАТ дпс?ртац11 на здобуття наунового ступеня кандидата педагогЬпшх наук
КИ1В - 1993
, л .
Робота виконанй у Кшвоькому державному 1нститут1 ф!8ИЧНО1 культури
Науковий кер!вник - кандидат педагог1чних наук, * доцент Воронова К I.
0фЩ1йн1 опоненти - доктор педагог1чних наук,
професор Вигьчковский Е.С. доктор психологхчних наук, професор Ложкш Г. К
Ведуча орган1аац!и - Ки!вський дернавний педагопчний \ *
1нститут 1м. М. Драгоианова
Захист дисертацп В1дбудеться " 28 " лювтня 19УЗ р. о 14 год. 80 хв. пг. зас|данн1 спещал1эовано1 вчено1 ради Д 046,02. 01 по присудженню наукового ступеня доктора педаго-пчяих наук у Кшвоькому державному 1нститут1 фтично! культури (262680; Ни1в - б, вул. Фзкультури, 1).
3 дисертац1ею шжна оанайомэтися у б1блютец1 Шивського державного 1нституту ф1аично! кулътуги.
Автореферат ровюланий " 27 " вересня 10УЗ р. .
Ечений секретар спец1ал1Еовано! вчено! ради, доктор педагог1чних наук,
професор 1ващзпко ЛЯ.
Загальпа характеристика роботн Актуальн1сть. В психологи спорту вищп досягнень пошире ним е роэушння психолог 1чно1 шдготовки спортсмена до эмагань, як система щлеспряшваних педагог 1чних Д1Й, як! вабевпечують створепня у спортсмена до моменту старту стану псиично! готовност 1 (А.Ц.Пуни 1959, П. А. Рудик 1974, Н-ЕГуменш, ЕЕ Клименко 1986, Г. Д. Горбунов 1986, А. В. Родионов, Е И. Взропова 1989). Формуваиня псгоично! готовност! у спортивн1й д1ялькост1 не мент значущэ, шх ц1 «направлений розвиток у спортсмена ф1зичних якостей 1 техн!чпо1 шйстерносИ.
У формуваян! псих1чно1 готовност1 квал1ф!коваяих спортсмен 1 в мэкна вид!лити три етапи псгаолопчно! шдготовки. Перший етап - це вагальпа психолог1чна шдготовка, другкй етап це спец1альна П1дготовка, трет!й етап - це корекц!я псих1чно1 готовност1 до конкретного амагання.
У процесс! третього етапу - корекци пс!х1чно! готовност!, особливу увагу сл1д прид!лити И пох!дниы станам, вокреыа стану емоц1йно! напруиеностк
Численниыи досл!дяеннями в1тчиэняних ! заруб1жних вчених (Л. 11 Аболия 1987, ЕА.йггкин 1981, ЕС. Келлер 1987, а Я. Киселев 1993, Б. Дж. Кретти 1978, Е Л. Шрищук 1978, Д. Мартене 1979, У. П. ЬЬрган, К.ЛЭликсон 1990, Е Тиглей 1984) у спорт! вищйх досягнень встановлена залеяшють ефективност1 вигеонувапо! д1яльност! в!д ступеня емощйно! напруявност!. 3 ц!б1 аалежност! виходить, щр в м!ру зб!льаення емощйно! напружносп ефективнють д1яльност1 спортсмена спочатку росте пшидко, а пот 1м рют и спов!льнюеться !, починаючи з деякого 1 ггдив I дуального р1вня, емощйне напрулення впливав негативно на ефективн!сть д1я.пыюсть Саме тому вивчення генеза
- 2 - < ■» емоц1йно1 напруиеност!, розробка метод!в объективного контролю за станом спортсмена, аасоби корекш1 небажаних насл1дк1в емэц1йна1 напрузшност! перед амагальною д!яльн1ст», П1сдя 11 ыконання - досить важлква задача психолог1чного забевпечення шдготовки кваиф1кованих спортсиен!в. Сл1д вааначити той недол1к, щр основний акцент уваги дослхднимй спрямований у сво1й б1льяюст1 на анал!з динам!чних характеристик перебегу псюичних 1 ф^аюлопчних функщй, придишючи шло уваги анал1зу детершнуючим факторам емощйно! ситуацп - етапу п1дготовки, спрямованностг ф1вичних навантаиэнь, особисто! аначущрст1 змагань, дошнуючим мотивам, самооцшсам, "усшху - неусшху".
У велосипедному спорт1 на иосе досл!дмзннн такого специф! чного стану, як емоцШна напрупзн1сть не проводилися. Хоча на ваклив1сть 1 актуальшсть вивчення - регудятивно1 функци емоц1й в аспект! психологично! шдготовки до в1ДПов1дальних старт1в велосипедиста вааначалося 1 обговорювалося багатьма тренерами, вчениыи, педагогами (И. М. Онищенко 1973, - А. II Филатов, Л. А. Кривонос 1082, К А. Бахвалов, А-ЕРоманин 1983, Б. И Козин 1986, Д. А. Полищук 1986, Л. И Швлешнев 1987, С. В. Ердаков, К А. Капитонов,
С .
В. К Файлов 1990).
Пета досл1диешш: онтим1зувати управления тренувальним процессом велосипедист¡в високо! квал1ф1кацп, як1 сиец1ал18ушься в гонках на шее (командой 1 групов1й), на основ 1 нонтролю та корекш "1 1х емоц1йног напруженоси в спещфчних умовах вмагально! д1яльность
Ппотеза. В основу наша досл1дкэнь поклздено припувэння, «р викорисгоьуваннн в нроцес] епсща^но! психолог 1чно1
- з -
Шдготовки вкб!рнкх метод 1 в контролю 1 корекцп стану емоц1йио1 нааруженоен буде сприяти виявленюо 1 регуляцп несприятлнвих пропв!в, як1 негативно вшгивають на усшшгсть й1яльност! спортсмен!в велосипедиста.
Об' 6ктом досл1дж8ння були поу.^дн! пснх!чн1 стави, щр внвкачали готовнхсть спортсмена до эначущр! амагально! д!яльност1. Предметом досл1джень б станк емоц!йно"1 напруменост!, щр виникають на эаключних етапах змагального перюду п1дготовки велосипедист! в високого класу до в 1дпов1 дальних старт 1В.
Задач!: 1. Обгрунтуваги теоретик«!1 1 методичт шдходи по спряшваному застосуванню заеоб!в 1 метод1в психологичного контролю 1 корекцл емощй напруженост) в процес1 змагально! п1дготовки всдосипсдист.1в. 2. Вивчити психоф! э1 олог особливоси прояву емоц1йно1 иапруженост1 квал1ф1кованих спортсмен!в в специф!чних ушлах тренування. 3. ОЩ нити особливост1 впливу вкраиэно! емощйно! напруженост 1 на неихоф!з1олог!чн! функцп спортсмена перед 1 п!сля змагальних каванталень. 4. Ощнити ефективнють застоеупалня комплексно! дп виб1р:тх метод4в пскхокорекш I емофЛно! йачрумэност1 в умовах эмагадыю! шдготоьки. 5. Впровадитй в практику п1дготов;с1 квал1ф!кованкх спортсменов велосипедист!в (шее) комплекс неснедиф! чних эасоб1в 1 метод1в психолог 1Чно:-регуляцп з урахузаннам 1х особист1ених особливостей 1 харастеру учбово - тренувального процесу.
Методи 1 оргашзац1я досл1диення. Для вирипення назвакмх аадач були внкористан* так! мегоди: 1. Анал!з 1 уазгалыгепт л1тер=1,1урмих джрел. 2. Мзтоди психод!агностики. Фтсацы самоощнок спортсменами влаоурго емоцШюго отаиу за методом
СА11 (самопочуттл, активнють, настр1й) 1 "Градусник" за методикою Ю, Я. Кисельова. Вим1рювання вегатативних прояв!е напруження серцево-оудиннб! системи ( ЧСС ). Вим1рювання психомоторных функц1й проводшюск ва методами просто 1 1 складно! боро1Ю-моторно1 реакцп (ПЗМР та СЗМР), тепшнг -тесту (Т-Т), динамометр!1 ($»), реакцп на час (РЧ), коректурному тесту ва таблицами Акф1мова, реакцп на об'егсги, шр рухашься (РРО). 0собиот1сн1 особливост1 спортсмен!» анал1аувалися ва методикою реактивно! ! особистюно! тривожиосИ Сп!лбергера, опитувачем ПД (потреба в досягненнО, 16 - РФ опитувачем Кеттела (вар!ант О) та кол!рннм тестом Лшера. 3. Метода психокорекцИ. У в!дпов1дност1 до особливоежей вираденост! та спрямоваяност! емощйно! напрумэнност! в специф1чних умовах шдв1дного ! в1дновленого м!кроцикд1в виб1рж> Сули викори^тан! методи - рационально! психокорекцИ!> психом'изоне тренуьання ва А. Е Алексеевмм, прийоми в!двернення 1 переключения св!домоет!, методика транс(^ормац11 механ!вм!в психолог1иного вахисту, дихальна г!мнастика, в!дновний сон - в!дпочинок, 4. Педагог!чний контроль ефективност1 вмаганьно! д!яльност! роараховувався ва комшк?ксом покааникхв - спортивний результат, сек; час л!дируванпя на в!др!вках вмагально! дистанцП, сек; к!льк1сть вшн, п; стартова жвидмсть, км/г; фШвша швидк!сть, км/г. 5. Методи математично! статистики (методи вар1ац!йно! статистики, перев!рка достов1рност1 В) дшнностей ва критер1ем Ъ - Стыодента, виэначення коефщшнта кореляцП).
Досд!дмення проведен! протягом 1987 - 1988 рр. в рамках науково-методичного вабезпечення по психолог1ЧН1й тдготовц! -чож>в!чо! зб1рно! ксманди СРСР а велосипедного спорту на
косе. Експерiментальна робота . вд1йснюаалася в умовах реального тренувального процесу на оаключних станах амагалыюго перюду шдготовки п!д час угастi гонщик!в у ряд1 контрольних i в!дб!ркових вмагань. В трупу обстежених ув1йшш спортсмени в игр i гсвал!ф1кацп (ЗШ, МС МК, МО), як! спец!ал!вутоться >■ команда» й i групов!й гонках на шосе, середн1й в1к спортсмена ствновить 24 роки.
Наукова новизна роботи полягав в тому, пр в Н1й на катерiалi велосипедного спорту (шосе) обгрунтовано напрямок оптиливаци эмагально! niдготовки па ochobí комплексного гастосовування психолопчних засоб!в 1 метод!в контролю г корегац i емоц1йно1 напруженост! спортсмен 1в високгн квал1ф1кацп.
В результат! системи планування пс!холог!чного вабевпеченя на ашшочних етапах бевпосереднього амагального перюду niдготовки вперяю науково обгрунтована методика шпсористовування метод!в поточного й оперативного психолог1чного контролю перед i Шелл эмагального паваптаяеття; впровадлеп! метода рацюнально!. i сугестивно! психокорекц!i в урахуванням диференц!йованого анализу особливостей емоцШю! регуляци спортсмен i в у специф!чних умовах п1дв1дного i в!дновного м!кродикл1в.
Теоретична i прагаична значупцеть виконано! роботи полагав в тому, щр в hift даються ¡юнкретш рекомендац!i теоретичного й практичного характеру з питанъ методики зд1йснення процесу спещально! психолог 1чноi ni дготовки до змагалыкл д1ялыюст! велосипедисте - шосейник!в. Експериментально обгрунтовано комплексне застосовування метод!н психокорегаи í в умовах передстартово! i шслястартово'»
ешц1йно! напруягност!.
Насл1дки проведених досл!джень мояуть бути викориртан! в процес! психолог1чно1 шдготовки велосипедист!в високо! квал1ф1кац1!, як! спещал^зуються в групов1й 1 командна гонках на шоое. Представлений у робот1 матер!ал 1 ароблеШ на його основ) висновки й увагальнення молуть бути виксристан! для викладення курсу психологи спорту, теор!1 1 методики велосипедного спорту у вищих 1 середшх учбових вакладах ф1зично! культури, при розробш практичних рекомендац!й а питань вдосконалення управлшня тренувальним процесом велосипедистов високо"1 квал!ф1кацп на основ! неспециф1чния уетод!в пIдготовки.
ГЬложення, пр виносяться до захисту.
Особливост! спещально! психолог1чно1 шдготовки у велосипедному спорт! на восе.
- Специф1чн1 прояви емоцюнально! напруженост! в умовах вмагально! д1яльност!.
- Основы! аспекти застосовування психолог!чних метод!в контролю ! корекцп в умовах шдв!дного ! виновного м!кроцшШв.
Нэжливють вастосовування виб!рних метод 1 в пеихокорекц!1 в умовах емоц!йно1 напрумгност1 при шдготовц! епортсмешв до особист юно вначущих змагань, з метою досягнення в них оптимально! емощйно! регуляцп.
Ефекгивнють аастрсовування метод!в психолоПчйЬго контролю 1 корекцп еыоц1йного напруження в специф!чних уьизах эмагадьно! д!яльност!.
Структура 1 обсяг роботи. Десертащйна. робота, що викладена на 107 стор.. машинописного тексту, екладаетъся з
» I - ч>
вступу, чотирьох роздшв, зак!нчення, висновк1в, практичних рекомендаЩй, додатка (17 таблиць 1 14 малтнк!в). В робот! викориетано 231 л1тературяе длерело.
Результати досл1джет>.
Шихолопчний контроль виявлення стану емотйно! напруяеносп велосипедист ¡в у эмагалький перюд шдготовгш. Анал!з одерваних результат!в на оснош психолог!чного контролю показав, ар п!д зплквом емоцгйпо! яапруженос?! в!дбуваються суттев! зм1ни, врушення на р!зних р1внях, системах оргашзму гсвал1ф1коБаяих спортсмен!в ще задовго до виконання змагально! д1ял1)Ност). Але кайбиьке вираиэна емощйна напрузкен!сть у суб'ектиЕНжс переживаниях, Еегетативяих функциях, рухових д!ях, эпдяо н нашими доела джяннми на кнал1ф1кован1х велосипедистах - в ;идз1ДНому шкроцшш перед змаганнями, 1 у в1дновному м!кроцикл! шсдя змагаль. Одним !о найб!льи поширених в спортивн!й практиц! показнишв емоц1йно5 напруиэност! е шдвищэння напруиэння серцево-судинно! систем«. Результата анализу . функцп частоти серцевих скорочувань (ЧСС уд/хв) в умовах передстартово! емоц1йно! напруяеност! показали р!8носпрямован!сть и динам!ки у спортсмен!в а р!эно» усп1шн!стю змагально! д1яльност1. Так, пор!вняльн1й анал1з зрушень ЧСХ) у.спортсмен!в за хвилину перед стартом зпо-казниками ЧСС у фонових умовах св1дчать про л!н!йнэ шдвищення данного показ пика як у спортсмешв з усшшою змагально» д!яльн!стю, так ! у спортсметв з менш усп!шною д1яльн!стю. Але ось результати анал1зу динам!ки ЧСС эа ■ хвилину перед стартом (до) ГЧСС п!д час проходкегшя стартово! частини зма-галытот дистапцп (п) зпдно з розрахованим наш коефицентом реактивност! (Кр) в специф1чних умовах до фонового р1вшо
- 8 - 1 (Кр(до) « (ЧССдо - ЧССфон) /ЧССфон , Кр(н) - (ЧССи ЧССфон)/ЧССфон) св1дчать про piaHHiyo ii снряшваност i у дьох труп спортсменiв. Так, вздносна величина ЧСС аа хвилмну до старту в nopiBHHHi a Liдноспою величиною ЧСС в ирцес! прохо-дкюппя coapi-onol частинн ;шогалыю"1 дистанцп у спортсменiB а ycniiaHOK) Д1яльн1стю мають значущу достойipiiicrb ( р-Ск01-) в1дшнаостей середньогрулових величин (мал. 1)
1'»> ЧСС
2.ЬИ -2.2U .
liaH.1. fliarpam величин змшиьання коефниеяту реактивности ( • Кр ) у спортсмен i в а уел Ниною ашгально'а д1яльн1стю (' В ).
Тод!, як у спортсмен in в менш успешною ашгаяыюю дхядыпста таких хостов!рних в1дм1нностей динам1ки покавнимв ЧСС перед стартом до велшчинч та на стартов i й частик; дистанцп не виявдено. Поск1льки прирют штенсивносп ЧОС в на^их доел1диешшх в убивав егюц^йно - вегетатквну рэак1'4;ан1сть на еиецкф1чн1 ушви лшг/мьно! /Цяльносчм, маша
припустит«, пр у спортсмена н усп1Егяою дтлыпстп, еиотйна регуляшя адекватна детерм!ну ю<шм факторам передстартово! ситуацп, а у спор'тсмешв з мента успшюю змагаяыгоп Д1яльп1стю неадекватна. Спортсмсни дано! групи бi .льme емоц1йно реактивш на майбутнв змагальпе яавантаявння, при цьому прирют штенсизкост! ЧСС перед вкагалшт/ч вплнвао на надкмрну онергетичну нитрату ф1зичних сил спортсмена.
При в1дносн1й píbhoctí динам!ки пегетативних проявив перед омагшшяки у спортсмена, психолог i чний контроль сл'д проподити на ocítobí сшвставленип результат i г. теетування спортсмен iв па псчхомоторииыи i сенсорно - нерцептивними Функфями. uopiiwyww э результатами аналогiчного теетування фонових погсазшшв або тестуваннп на попереднтх передсгартових умовах змагалыкн д!ялькост{.
Нами за допомогою комплексно! методик.» яияхон тест i м, г-р характеризуют/. психомоторгп нарамэтри стру|ггури рухсшвг Д1:1 спортсмен! п: зеч1дкод!я (ка основ i погазнетав латентного нерюду просто! i складно i зорово - юторясн реакцп, магажэдъно! частоти рул» в по. >йШй ампл1туд1, часу оперативного рахунку за таблицами Щульте); точпоси (на покавиккаг-я реакци на об'егсг, що рухаеться, дкференЩяц! i и'яаовиз вуоиль, суй'етаиано! ощнки мнфонггервадгв часу); criñKOCTi (за пок*шшжам1 ime$iuieary Bspiативнсстi просто! i складно! зорово - мзторыо! реагсцН,' а також роокиду часу pearajií i дкфзрешиащ i м'язовмх зусшгъ); активованост! ( за погсаэнкками мдношення оптимального м'язового зуснлля до ма'тет;алыЕого i за шдношетшн оптимального темпу частоти рул i п до максимального тешу) проподився ноточний ,i оператитшй иоитмяччыий контроль в умовах передстартопо! i
- С; -
1педястартово1 емоц1йно1 наируж;ноет1 у спортсмена» з р1ЬНою усшшистю змагальних результатов (Ызл.2).
перед навш!таж;нням и юля навантаження
Над. 2. Сп1вв1дн0шння середньогрупових величин показниюв психомоторннх функцШ в умовах уыовного опокою (фон) 1 специф1чгшх умовах емощйно] нанрулазност 1 (перед 1 теля змагань) у велосипедист1в з разной усшипистю амак'ально) Д1Яльност1. Заштрихована часткна шдпов)дав кшжост! спортсмен( у% ) э мент усшшною змагалыюю дхялыпстю, игл виконувгть тестування в специф1чних ушвах за параметрами с;шорогул'яц11 рухових Д1Й вище, шж у фонових вим1рюзаннах.
Змагання показнйл1в у структур1 нсихомо^орних ироцосав
перед змагаш.'им'л у енортск^н.'П ;; мена уст инею змагальною дпшыпстю сз1дчить про якюне попршення виконаяня пснхоиоториих завдакь у таких параметрах, як точшсть 1 стпШсть, в поршшшп з фоновиш результатами тестуванкя даних спортсменов. Результат»: динашки змпппвання показцишв псих0¥0Т0рних фун;щ!й перед зчаганяями у спортсмен!в з б1льш усщшногю . змагальном д1яльн!стю показали як1сне покращання в параметрах шпидкодп * ет1йкоет; в пор1ЕНятп з фоновими результатами вишрюзань.
Особлива унага чаия>. досл^джвшмх була прщллепа апалгзу сирямованоет) регуляцз: емощй (ушиху - неусшху) в структур! психошторних фу-лтЯ велосипедист 1 в в умовах Шс-лядП фпзичиих 1 пеихгчпих навантаавнь. Так, шд впливои емощй (усшху) у спортсметв виявлено покращенля ятсних параметр1 в а точносп 1 от1йкост1 саморегулящ I психомоторних показнитв, але при цьому в параметрах швидкодп 1 ага?ивованост1 психомоторн1 показники попршуотьея. У спортсметв з емощями (неусшху) в параметрах вгаидкодп ) актизованост1 результативность показнтв покращуеться, але ашгауеться як1сть виконання рухових Д1Я за параметрами -сийкосп 1 точност1 саморегуляцп психомоторних функций. Одержат змши в результативности 1 я каст 1 саморегуляц! 5 психомоторних функщй у ситуацп "неусшху" сШдчать про те, юр в б]лъшост! винадтв неусшх для квал1ф1копаних спортсмен; велосипедист! в б от 1 мулю-очнм емощогенним фактором.. Можн» припустити, шр шсля быыпост 1 невдалих вкстушв (.'шц. ■ неусшху аил'игизуть спортсмена, мобшаують його я<: репультатишпстъ д з й, але при цьому в!дбуваеться зтрата самоконтролю за 'х викопшшям.
- 1*3
-líC. r
Патами доел i линиями o i'.oiaiioiijic-no, шр 6i льш однозначн! результата но енрямованоотi i ииралэпост! едашйно! регулчцп в ужхвах эмагальнох дшльноетм будуть проявлятися при дифоренщйовансму акал i a i структури особист юних власткзостей г;портсмен1В велосипедист i в. Так, при визначешй тнповост i амагальних властивостей особисгост i спортсмен!в з piano» успшистю змагально! дшлыюст], бш.т виражош bmíhh були виявлеш за ноказниками сигуативних особистíспих ягастей велосипедист i в в уши ах ешд^йзга! напруженостi. Так, велосипедиста я успешной Д1ялыпс™ иаэтгь средньогрупову величину оц1нки еа особист i спою тривошнетм (ОТ), р!внса X -38,6 ; Ь - 2,1; Ov - 5,4 i реактивно! тривоя^остi (РТ), piBHOi X 40,6; d - 1,8; Ov - 4,5. Саортсмзни велосипедисти, як! виетунали слабо на далшу зашшчноку етаха й'..;агзльиого нерюду шдготовкм, мають так! результата за ОТ: Х - 40,6; б'- 1,6; Ov - 3,9; за РТ: X - 44,6; ¿ - 25; Ov - 0,7. Тюл самим дач! результате сз!дчать про б!льку вирагазнють skíchíe BiflMüinocTefi у спортсмен! в за noisaaiuiKaiffi ситуативен^: властивостей, hííí у аагальноособистювня выявлениях. При глдпошдному píbhí функционально* шдготовяеност! так! ситуатшш ocoGkctíchí kkoctí спортсмена, як здатгпсть до ефекигапо! саморегуляц! i психокоторних функщй, р i пень реактивно! триволносп, нестШИсть сашошнок, актуализащя ске: мотиву досягиекня на невдачу, мофть i градаь виршальну роль в ycsiinaiifi эмагаший дхядыюст! велосипедистiв високоР кзал1ф!кацп.
йжокорекщи с!,;оц1Йно1 капруженост i в уловах змагазъпого не р i оду гпдготошеи.
Диферентйоваийй апашв на ounoui >\;;ггод1В неихолшччтго
контролю оообливостей виивлення еыощонально! напрут ноет i ь уыовах змагаиыга! дпиыюет) дозволяв не т!льки Д1агностувати вкражвшсть i оиряыошипсть ешф ilnoi регуляцп, aas i
ДОЗВОЛЯВ Г) i ЛЪМ Hi ЛеСПрЯМОВаНО i ВИб!рНО проводите психокорешцйну роботу з спортсменами. Iii шдстап) одернаних результат! п диферешцйованого анализу спортсменin, усв!домлешш реапыю! мойливосТ! повшстю у су нити або часткоьо компенсуватн дш детерм!нукчих ф-исгор i в емоцШга! напру:же ноет i в специф^чних уыовах змагалыга! д^ялыюст!, формуються конкретш uiJii i зыдач! психолог¡чно! шд готовки, задавши проективний (спрямовашсть на майбутне, нанриклад, формуванкя психолопчних якостеЛ) або коректшший (опрямованють у данлй актуллыий ситуащ1) pißeirb и проведения.
Досл!дг»я;ш, яр були проведет на ивалфиюваних спортсенах велосипедистах в умов ах еноцШго! напруиэност!,
перед i Iii с ля 3!.<нга.льних навантаиень, покачали ефекгчшпеть
•
застосойування методю BHöipnoi нснхокорекЩ I. Зпдно з мал. 3 Bei ревстроваш пенхомоторнi i суб'ектнвн! покаэники св!дчать про те, вр у деох груп спортсменiв, як1 брали участь (на основi пиб!рних методов психолопчгчно! дп) i тих, хто не брав участь в процес! проведения i нД1гв iдуально! психокорегац I (гаштрольна i'pyita), м&»гьси' В1дм!шюст! в динамиф даних поквзникт.
Мах 3. Зшна психомоторних показншив 1 суб'ективних оц1нок в умовах шдвуного шкроцкклу у двох спортсмен!в. Умовш позпачення:
А - група спортсмен!в, яю брали участь в досл1дженнях
в психокорекщ 1 ва 1ндив1дуальною виб1рною програмою
В - трупа спортсмешв, як1 не браш участь у заходах
яа виб!рною пскхокорекц!ем (контрольна група).
Значуща р1зшща эмш у динашц! п!дв1дного м1кроциклу
о
и 1 дзначаеться по трупах спортсмешв у психошторному тест!:
шдногаення оптимального м'язового зусилля до максимального на
основ 1 ручно! динометри (Дм опт/мах) ведучо! руки ! параштру
емоцШюго настрою аа суб' ектишшм спитуначем "Градусник". У
о
динаМЩ психолог! чних вкявлепь лайбш.ша вирэлешсть емощй--
но! передамагапыю} установки на майбутню аначушу под но в^дби ваеться в груп! спортсмен!в, як1 не брали участ1 в психокорек цп. У спортсмен1в, як1 брали участ] у психорегулящйному процес!, нижче р!вень несв^домо! установки па максимал1зац!г реэулътативност1 рухових д!й эа Т - Т опт/нах. Така ж тенденци. для даних досл!джувальних груп велосипедист!в в!дзнааетьсн за психолопчними покааниками ! Шсля змагального навантаження. Гх» суб'ективним параметром - емощйним настроем (тест "Градусник""' - р!вень садооцшок доброго ! в1дмтного настрою вище г спортсмешв, як! брали участь у психокорекцИ. При анал1з; результата показншнв оперативного психолог!чного контролю, до 1 Шсля проведения психокорекщйних д!й, одержана така дияашка амт шслязшгалыгого псюичного стану (табл. 1).
Взихолог!чн! середньогрупов! показникн, щр характеризуют^ суб'ектишу оцшку едащй (усшху - неусшху) у спортсмен!? дво* груп, мають суттев1 в!дм!нност! в дшашц! оперативного психолог1чного контролю, до ! Шсля застосовуваннн пс1хокорекцп.
Так, у спортсмен!в в емощями "уешху" за такими параметрами суб* вктивного переживания як "самопочуття" "емоцЛйний настр!й" - в1дбуваеться впиження рхвня самооц!нок, за показнкками "бамання тренуваткси", "задоволешеть" в!дбуваеться змшювання величини эругаення в б!к шдвищэння р!вня самоощякн. У спортсмен 1 в з ешц1ями "неусшху" по всьоку симптомокоипдэксу суб'ективних переяивань, Шсля в!днозпик занять, в!дэначаеться шдвищрння р1вня самооц!нки.
Анод в динамики частота серцевих скорочувань (ЧСС уд/хв>, в результату пдахокорскщйних нанять, говорить про аростаичий вплив пгфаеимпатичш! первого! системи над И симпатичниы
Таблица 1.
Динамка вегетативних 1 суб'ективних показник!в псих!чного стану до 1 пюля занять ва виб1рними методиками психокорекщ 1 нротягом тижневого м!кроциклу.
Нокавники 1 ваняття ?. эаняття 3 ваняття
До ГПсля До Шсля До Шсля
1 Х±т Х№ Х±т Хип Х+ш Х±ш
! чооуд/хв 1
"Чу" 19.1*2.1 16.2±1. 4 18. 2±1.7 16.4+1.2 18.8+2.0 15. 5±1.1
! у 18. 2±1.7 16.7±1.5 18.0+1.4 15. 4±1.1 17.9+1.5 14. 9±0. 9
Оамопочуття
|( бали) "Ну" 5. 2±0. 7 Б. 4±0. 8 9. 8±0. 8 10.1±1. 1 10. 1±1.110.3±1.2
» "у" 14. 3±2,2 14.112.0 13.912.3 13. 6±2.1 12. й±2.1 12.8+1.9
;Кмоц1йний
!настр1й"Ду" 3. 3±0. 4 4. Б±0. 7 8. 7±0. 6 8.1±0. 5 8. 9±0. 6 9.1 ±0.8
(бали) "у" 14. 7±1.1 14. 4±1.1 1аб±0.9 14. 2±1. 0 10. 5±1. 0 12.1±0. 9
Бажання тре
нуват. "Ну" 10. 4±1.0 10.0*0.9 11. Б±1. 2 12.0±1.1 10.7+0.6 12. 3±0.9
"У" 11. Б+0..8 13. 5±1. 3 13.2±1. 5 13.7+1.1 11. 3±1.1 13. 5±1. 0
Задоводен-
н!сть "Ну" 4.2±0. 5 4. 5+0. б ,6. 7+0. 7 6. 9+0. 5 7. 5±0. 6 7. 8+0.7
"у" 9.8±0.8 10.1 ±0.8 9.6±0. 8 10. 3±0. 8 9.9+1.0 11.1+1.0
Продовмення таблиц] 1. Динашка вегетативних 1 суб'ективних показник1в псих1чного стану до ! шсля занять за виб1рними методами пеихокерекц1! протягом тижневого м!кроциклу.
Показники 1 заняття 2 заняття 3 заняття
До Шсля До Шсля До Шсля
- Х+т Х+т Х+ш Х+ш Кып Хил
Сумарне ш- 1 1
дхилея. "Ну" 10.7+2.5 15.8+2.2 - - 10.1+1.9 8. 6±1.
(ум. од) "у" 14.7±2.6 10. 3±1.9 - - 12. 412.0 10. 711.
Вегетат. ко
еф!ц. "Ну" 1. 5±0. 4 1. 410. 2 - - 1.1+0. .1 0. 9±0. 1 '
(ум. од)"у" 1. 4+.0. 3 1. 2±0. 2 - - 1. 4±0. 3 1.1±0. !
в1дд1лом. Дана динам ига шдтверджуеться одеракними погсавниками за вегетативним коеф1Щбнтом (К К) Шипоша (табл.1), де шдбуваеться зншкення К. В. в обох груп спортсменов у кшц виновного мШроцшслу в пор1внянш з иочатковим р^внем коефИЦбнту в б1К домтування парасимнатичного в1дд1лу вегетативно! нервово! системи. За показниками еумарноо в1дхилення (СБ) в1д "А Т - норми" в1дбуваеться нормая^ьацкя гкншдовност! вибору кольорШ в бхк аутогенно! норми за Лопкром, ЗГ1ДНО з таблицею 1.
На основ1 результат!в проведених досл1джень, можна
вробити вксновок, В1р використання виб1рних метод!в психокорекцИ. п1сля напрудяених вмагальних старт¡в, сприяе прискоренню процес!в психолог1чного в1дновлхюання
велосипедист! в. Бокрацуеться якють 1 реаультативШсть саморегулящ1 рухових д1й, в1дбувавтьсн вменьшення частота серцевих скорочувань, адекватною стае суб'ективна оцшка,-псих 1 чного~ стану. Па шдстав! усних ввтв, анкетування спортсмен!в I спостерекення за 1х повед!нкою, вразу, шсля проведения психокоре кщйних занять, в!дбуваеться розслаблення и'яэового тонусу, спортсмени ыенш скаржаться на "важкють" у ногах, швидшз засинають 1 прокидаюгься 8 добрим настроем, баманням тренуватися.
ВИСШВКИ.
Одержат е кс перше нтильн! дан! дозволили вробити так! висновки:
1. Досл1д*вння емотйно! напружвност! квалф^кованих спортсменов велосипедист!в, як! сяец)ал)вумгься в комакдшй 1 трупов!й гонках ка восе, показало 11 виражений ситуативннй характер, щр, законом!рно виникае в умовах ьмагально!
Д1ЯЛЫЮСТ1.
2. ДиферепцШований анал18 результате психоф!зичного досдлджння на основ! комплексу побочного 1 оперативного контролю показав р13нкдю в середньо-групових ! 1ндив1дуальни>. величинах - одершних показними в уморах передстартово! \ тслястартово! емощйно! Напруленоит I у спортсменов з рханоа)
- 19 -
уошшшстю в змагальШй Д1ялыюст1.
3. Анал13 результат1в дослхдженя у в1дневному м1кроцикл1 в умовах Шслястартово! емоц1йно! нанруленост 1 вкаауе; на р 1 эноспрямовану аиту в саморегулящ I психомогорних функщч тд вшшвом Шслядп емощй (усшху) 1 (неусшху).
4. При аналпаг зрушень показник1в пеихоф1э1олопчних функщй в умовах великого навантаяення июля аастоеовування комплексно! ди метод1в психокорегаи 5 статистично достов1рна змпга (р < 0,05 - 0,01) в бж покращення покааников виявлена у велосипедистов за показниками шзидкост1 переробки 1нформацп, а також за динамикою вар1ативност! латентного периоду часу решай I на св1тлов1 подрамник/.
5. Результати досл!диень, сностереджень за спортсменами показушь, щр застосовування виб1рних метод¡ч нсихокорекщI дае б1льший ефект, бктьш позитивну дянам!ку вит в емоц1йШй сферх спортсменов при поеднант в педагогочним! ааеобами в1дновних навантажень у специф1чних умовах Шдв1дного 1
В!ДНОВНОГО М1КроЦИКЛ1В.
Проведен1 демшдження дозволили дати деяк1 рекомендацп щрдо рнпення психолопчних задач змагально! Шдготовки квашфокованих спортсмешв на осново контролю 1 кореши! в них стану емогийно! напруженость
• »
Sa темою дисертацп с%бл1 кован i так! робота
1. йаэвлев Б.Е Актуальность проблемы изучения нослесоревнователышх состояний //Проблемы психических состояний в спорте: Тез. док. всесоюзного симпозиума. -Ереван., 1987. - С. 33-34
2. Яковлев & П., Павлик А. И. Контроль состояний психической напряженности и их коррекция на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям //Проблемы повышения мастерства спортсменов: Тез. док. Республикан. научно- практич. конф. - Чебоксары., 1989. - С. 191-193.
3. Яковлев Б. П., Воронова В. И. Контроль эмоциональных состояний "успеха-неуспеха" в структуре физических нагрузок восстановительной направленности спортсменов велосипедистов // Тез. док. научно-практич. конф., посвященной 10-лет. ДПШ. -
Л
Днепропетровск., 1990. -О. 221-223.
4. Яковлев Е..Е Оэслесоревновательная эмоциональная напрягекность и ' влияние ее., на качество восстановления работоспособности. //Проблемы соревновательной . деятельности: Тез. док. научно-практич. конф. - Карьков., 1990. -С. 93-94.
5. Яговлев Б. П. Контроль состояний психической напрягенности на этапе непосредственной соревновательной подготовки //Проблемы и пути перестройки физического воспитания студентов: Учебное изд. Научно-методич. матер. -Киев. ,1990.-С. 62-63.
6. Яковлев Б. IL, Черныш Е А. Психофизиологически^ особенности эмоциональной напряженности в условиях соревновательной деятельности велосипедистов-шоссейников// Индивидуальные и психологические особенности человека и профессиональная деятельность: - Тез. док. научно практичл
конф.- Черкассы. ,1991. Т. 1-е. 164-166.
7. Яковлев Б. П., Полищук Д. Л. , Воронова К Штодические рекомендации но психологической оценке и контролю эмоциональной напряженности в структуре соревновательного периода подготовки спортсменов циклических видов. - Изд-во Киев, 1991. - яя п.
Лиотигтт "Кивюия! СтроАпроянт" Иак.1031-100 93г.