Темы диссертаций по педагогике » Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Система поэтапного контроля учебной деятельности студентов педагогических университетов по модульно-рейтинговой технологии обучения по дисциплинам естественного цикла

Автореферат по педагогике на тему «Система поэтапного контроля учебной деятельности студентов педагогических университетов по модульно-рейтинговой технологии обучения по дисциплинам естественного цикла», специальность ВАК РФ 13.00.04 - Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры
Автореферат
Автор научной работы
 Романишина, Людмила Михайловна
Ученая степень
 доктора педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1998
Специальность ВАК РФ
 13.00.04
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Система поэтапного контроля учебной деятельности студентов педагогических университетов по модульно-рейтинговой технологии обучения по дисциплинам естественного цикла"

IНСТИТУТ ПЕДАГ0Г1КИ I психологи ПРОФЕС1ЙНОТ ОСВ1ТИ АКАДЕМ|Т ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК УКРА1НИ

- Ь АПР 1333

РОМАНИШИНА Людмила Михайловна

СИСТЕМА ПОЕТАПНОГО КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ПЕДАГОГ1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В ЗА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЮ ТЕХНОЛОГИЮ НАВЧАННЯ 3 ДИСЦИПЛ1Н ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

13.00.04- теор1я \ методика професшноТ оевгги

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук

УДК 378.14:371.01

КиТв -1998

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана у Нацюнальному Аграрному ун1верситеп

Оф1ц1йн1 опоненти:

Науковий консультат: доктор педагопчних наук, професор

Ол1йник Павло Миколайович, Нацюнальний Аграрний уншерситет, факультет педагопки та гидвищення квал1фтацП', завщуючий кафедрою методики, м.КиТв.

- доктор педагопчних наук, професор, член-кореспондент АПН УкраТни Бондар Володимир 1ванович, УкраТнський державний педагопчний утверситет ¡мен1 М.П.Драгоманова, декан педагопчного факультету, м.КиТв;

-доктор педагопчних наук, професор Буринська НЫа МиколаТвна, 1нституг педагопки АПН УкраТни, головний науковий ствроб1тник лабораторм методики бюлоги \ х1мП', м.КиТв; -доктор педагопчних наук, доцент Булах 1рина бвгежвна, Нацюнальний медичний уншерситет ¡м. О.О.Богомольця, доцент, м.КиТв.

Черн'|пвський державний педагопчний ¡нститут ¡м. Тараса Шевченка, кафедра педагопки, психологи та методики математики I ф1зики, ММстерство освп-и УкраТни, м. ЧернИв.

Захиствщбудеться «8» квггня 1998р. о 14 год назасщанжспец1ал1зованоТ вченоТ ради Д.26.451.01 в 1нституп педагопки \ психологи' профестноТ осв1ти АПН УкраТни за адресою: 254060, м.КиТв, вул. М.Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засщань.

3 дисертац1ею можна ознайомитись у б1блютеф 1нституту педагопки I психологи профес'|йно'( освпги АПН УкраТни (254060, м.КиТв, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розюланий « 7 » березня 1998 р.

Провщна установа:

Вчений секреггар спец1ал!Зовано| вченоТ ради

Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

Актуальжсть та доцшьтсть дослщження. Оновлення системи освп"и в УкраМ спрямоване на шдвищення р1вня фаховоТ пщготовки спец1алют1в для народного господарства. Виходячи з сучасного стану професшно! освп"и, зокрема педагопчноГ, одним ¡з основних завдань у шдготовц1 майбутжх вчителт формування I розвиток особистосгп, яка мае творчу ¡ндив1дуальнють, високий р1вень знань та загальну I профеайну культуру.

На це звертаеться увага у Закош УкраТни "Про освпу, Державин нацюнальжй програм1 "Осв1та" ("УкраТна XXI стол1ття"), де вказуеться на те, що необхщно виводити осв1ту УкраТни на рвень розвинутих краТн св!ту шляхом докоржного реформування II концептуальних, структурних I' оргашзацшних завдань.

У нових софально-економпнних умовах реформування зм1'сту, форм I методщ навчання \ контролю сприяе пщвищеннга ефективност1 навчально-виховного процесу та тдготовки спец1ал!слв. Тому у систему осв1ти почали вводити педагопчш ¡нновацГТ, як у процес навчання, так 1 контролю. Зокрема, передов1 педагопчш технологи, проблемно-пошуков1 та ¡гров1 методи навчання, рейтинговий контроль знань." Це сприяе розвитку тзнавальноТ творчоТ д!яльност1 студенев та реалЬацм принципу "навчати вчитись".

Отже, все бшьшого значения набувае ¡ндивщуальний пщхщ до навчання, що сприяе розкриттга студенев як особистост1, Тх самореал1заци.

Пошук шлях1в ¡нтенсифжацГТ навчально-виховного процесу проходить у деюлькох напрямах:

- розробка нових педагопчних технолопй (А.М.Апексюк, Д.С.Богданов, В.1.Бондар, С.У.Гончаренко, М.В.Гриньова, О.С.Зайцев, С.О.Заславська, Н.Я.ЗорЫа, Т.АЛльТна, В.А.Козаков, О.В.Лавренко, В.1.Лозова, П.Г.Москаленко,

H.Г.Ничкало, В.Н.Нуждш, П.М.Олмник, О.О.Семрад, Ю.О.Устинюк, Т.1.Шамова, П.А.Юцяв1чене). Оджею з найбтьш прогресивних, на нашу думку, е модульно-рейтингова технолопя навчання;

- р1вень узагальнення та ступеж абстрагування знань (В.П.Беспалько,

I.Я. Лернер, М.М. Скатан);

- багатобальна шкала оцжювання знань (В.С.Аванесов, В.П.Беспалько, П.М.Величко, М.1.Срецький, В.А.Козаков, В.В.Карпов, В.Н.Нужд1н, В.В.Сагарда, В.А.Семиченко, О.О.Семрад);

-розробка теоретичних проблем контролю (Ю.К.Бабанський, 1.С.Булах, Н.М.Буринська, Т.А.1льТна, В.А.Козаков, О.С.Котлярова, С.В.Майборода, Ч.Д.Наумов, В.Н.Нуждш, Л.П.Одерм, М.М.Ржецький, В.Л.Рисс, Н.Ф.Тализжа);

- всебнний гарможйний розвиток особистосп (1.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Э.П.Рудницька).

PiaHy тематику дослщжень об'еднуе те, що вони мають однакову спрямованють - контроль навчальноТ дтльностк А це вимагае перегляду науково-теоретичних niflxoflie до системи контролю, методики впровадження и у процес навчання.

На нашу думку ц1 дослщження мають спрямовуватись на виявлення зд1бностей студентю, на визначення р1вня Тх початковоТ пщготовки, на бажання навчити Тх самостШност1 у роботу вмжня збирати ¡нформац1ю, анал1зувати i застосовувати П на практик, осктьки саме творча д1яльн!сть людини отворюе умови для Т( самореал1заци. Забезпечити досягнення завдань освп-и можна на основ! введения ново! технолоп'Т навчання - модульно-рейтингово'Т i застосування прогресивноТ системи контролю. Адже вщомо, що без оцшювання неможливий процес засвоення знань. Контроль i оцшювання служать cnpaai шдготовки до життя.

Вумовахсучасних вищих навчальнихзакладт осв1ти ркзних р!вн1в акредитаци, коли оцЫювання проводиться заякюними критертми, потр1бно вводитиспособи визначення ¡нтегрально! оц'шки, яка виводить процес оцтювання за рамки одного предмета. Вивчення теоретичних основ процесу контролю навчальноТ д1яльносгп, особливостей його оргажзацм i впровадження, оцжювання знань дозволяв говорити про наявж'сть суперечностей М1'ж:

- загальною фаховою пщготовкою майбутн"|х вчителш та ¡ндивщуальною професжною д1яльнютю;

- спшьним пщходом до читання лекц1й та ¡ндивщуальним сприйняттям матер1алу залежно вщ р1вня пщготовки з предмета, творчих можливостей кожного студента;

- необх1'дн1Стю прояву активно)' творчоТ позицн вчителя i наявнютю навчання, що е репродуктивним, не зважаючи на нововведения у процес навчання;

- всезростаючою за обсягом та складшстю науково-методичною ¡нформац1ею i вщсутжстю матер1ально-техжчноТ бази, тдручниш (B.C. Ледньов, В.Я. Нечаев).

Поряд з цим дослщники зазначають, що найбтьш помпгною суперечнютю вищо'Т школи е нетотожысть предмета д1яльност1 - навчальноТ та профестноТ (А.А.Вербицький), тому що той студент, у якого зб'1гаються мотиви професмноТ i ЫзнавальноТ д1яльност1 (С.П.Крягже), найкраще peanisye своТ зд1бносл.

На нашу думку, зняти ц1 суперечност1 можна за рахунок введения нових технологш навчання, одн1ею з якихе модульна, багатобальноТ шкали оцжювання (рейтинг студента) i поетапно'Т системи контролю.

Студенти повинж навчитись не ттьки р1зним видам д1яльност1, методики Тх виконання, але й не забувати, що саме фундаментальж знания з предмета е основою тдготовки майбутнього вчителя. У зв'язку з цим профес1йна

спрямоваж'сть формування майбутжхспец(алюлв розглядаеться як ¡нтегратавна яюсть процесу навчання у вииуй школк Об'еднання теоретично)' 1 практично)' тдготовки студенлв, ¡нтеграфя знань створюе основу для формування професюнал1зму.

Але, як показало вивчення даного питания, проблема контролю навчальноТ д'1Яльност'| студенлв ще недостатньо досл'щжена як у теоретичному, так I в методичному аспектах. В'щсутж робота з питань контролю навчальноТ д1яльност1 студенев, що поеднуе фахову I профеайну шдготовку.

Враховуючи актуальнють проблеми, полфункцюнальнють контролю, йога значения у т'двищенж ргвня спещальноТ 1 лрофеЫйно'Т тдготовки майбутжх спец1ал1слв ¡, зокрема, майбутжх вчител1в, недостатню дослщжежсть проблеми, темою дисертацтного дослщження обрано: "Систему поетапного контролю навчальноТ д!яльносл студенлв педагопчних ужверсителв за модульно-рейтинговою технолопею навчання з дисциплш природничого циклу".

Дисертацтне досл"|дження виконано вщповщно до тематичного плану наукових дослщжень Нацюнального Аграрного ужверситету, педагопчного факультету при розробц1 комплексно!'теми "Дослщження впливу форм I метод1в активного-навчання та передових педагопчних технолопй у вищ1й школ1 на ефекгивнють процесу навчання" (КП № 2.2).

Об'ект дослщження: процес контролю навчальноТ д1яльносл студенев за модульно-рейтинговою технолопею навчання.

Предмет дослщження: система контролю навчальноТ д1яльносл студенлв ¡з дисциплш природничого циклу в умовах модульно-рейтинговоТ технологи навчання.

Мета дослщження: розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевфити систему контролю навчальноТ д1яльносл студенлв ¡з циклу природничихдисципл|'н й розробити методику впровадження на приклад! оргажчноТ Х1М1Т' в умовах модульно-рейтинговоТ технологи навчання, виявити психолого-педагопчж умови реалЬацП' поетапноТ системи контролю.

Концепщя дослщження.

Оргажзацт поетапного процесу контролю за умов модульно-рейтинговоТ технолопТ навчання спрямована на пщвищення якосл фахово)' \ профеЫйно'Т тдготовки майбутжх вчител1в.

Визначаючи провщну концептуальну ¡дею, ми враховували, що на сучасному етат розвитку осв1ти не забезпечуеться належний р1вень готовносл майбутжх вмител!в до роботи в школ1, осюльки основною системою навчання 1 контролю е традифйна, а ¡нновацжна система базуеться на створенж умов для ¡нтелекгуального саморозвитку, максимально реал1зацн особистих зд1бностей студенлв. При цьому змжюються вщносини студент-предмет-викладач,

подовжуеться термж ди контролю, контролгаеться як фахова, так I професшна пщготовка студента, посилюеться взаемозв'язок м|'ж викладанням предмету I формуванням особистосл майбутнього вчителя. А це вимагае цтюносл навчального процесу й, на нашу думку, здтснюеться шляхом поеднання поэтапно)' системи контролю \ модульно-рейтинговоТ технологи навчання, що забезпечуеться неттьки спрямуванням на фахову I професмну пщготовку, але й принципами побудови поетапноТ системи контролю такими як наступнють, диференц1ац1я, взаемозв'язажсть, систематичжсть, ¡ндив'щуальнють. Концепц1я передбачае не лише теоретичне обгрунтування положень, але й практичну реал1'зац1ю засобт для досягнення мети процесу навчання за рахунок дГТ комплексу: система контролю 1 технолога навчання.

У комплекс! д1алекгично поеднаж його складовк

- поетапна система контролю, яка спрямована на виявлення р1вня знань, умЫь \ професшноТ д1яльност1;

- модульна технологи навчання;

- рейтинговий обл(к знань;

- методики навчаючо! \ контролюючоТ д1яльност1 за типом "суб'ект-суб'ект".

Анал13 досвщу практичного вллення концептуально'!' ¡де'Ту начальний процес

свщчить, що найбтьш д1евою та ефективною е та система, яка сприяе максимальному прояву зд1бностей студента, його самореал1зацм, коли на основ1 фахових знань формуються професшж вмшня.

Обгрунтоваж нами концептуальш положения можуть бути реал1зоваж у сучасжй парадигм! освгги за умов ¡нновацмних змж у систем! навчання I контролю.

Провщна щея - полягае у доц1льност1 оцжювання навчальноТ д1яльност1 студенлв за дектькома напрямами: 1) широм навчальш завдання; 2) спрямовангсть на майбутню професшну д1яльнють; 3) визначення р1зних рюжв засвоення знань I вмЫь фаховоТ та профеайно'Т шдготовки.

Головна щея та основш положения концепци'в'щображеж взагальжй ппотез! дослщження, яка базуеться на припущены, що фахова пщготовка майбутжх вчител1в з профес^йним напрямом буде ефективною за умови реалЬацп концептуально! модел1 поетапноТ системи контролю навчальноТ дЫльноеп студент'ш, розробпено'Т з врахуванням модульно-рейтинговоТ технологи навчання.

Загальна ппотеза базуеться на таких часткових гшотезах:

- використання у процеЫ навчання комплексу: багатоступенева система контролю I модульно-рейтингова технолопя навчання, буде сприяти пщвищенню ршня як фаховоТ, так \ професшноТ тдготовки;

- введения поетапноТ системи контролю змшять стосунки м1ж викладачем / студентом за типом "суб'ект - суб'ект" й створяться умови для особистюного

зростання кожного студента;

оцЫювання як фаховоГ, так \ професжноТ тдготовки з циклу природничих дисциплж в ¡нтеграцп ¡з змютом педагопчних дисциплж тдвищить яюсть тдготовки майбутшх спец1ал1ст1в.

Вщповщно до предмета, мети, ппотез визначено основы завдання дослщження:

1. Проаналйувати навчальну д1яльжсть студенев за традицшно! (чинно'О системи контролю, ¡снуючу систему контролю, ТТ вплив на стан фаховоТ \ професжно)' тдготовки майбутнк вчитегив.

2. Розробити основы положения концептуально'! модел1 поетапноТ системи контролю навчальноГ джльност! студенев.

3. Виявити спшьнють у тдходахдо струюурування курав базових дисциплж природничого циклу (модульний вар1ант).

4. Дослщити системи оцшювання энань 'I вмжь з дисциплж природничого циклу.

5. Теоретично обгрунтувати та експериментально перев1рити ефективжсть ди комплексу: поетапна система контролю I модульно-рейтингова технологт навчання.

6. Розробити та експериментально перев1рити доцтьжсть навчально-методичного комплексу забезпечення запропоновано! системи.

Методолопчну основу дослщження становлять теор1я наукового тзнання, основж закони I принципи д1алектики (причина I насл1док, загальне \ часткове, просте 1 складне), взаемозалежнють м1ж розвитком особистост1 1 систематичнютю'П'творчоТ дальности, основы положения системно-структурного пщходудо виЕнення предмету, концепту альш положения психолопо-педагопчних тдход1в до контролю знань, основы принципи дидактики, професмноГ тдготовки вчитегмв.

Теоретичну основу доел ¡дження проблеми контролю навчальноТ д1яльносгп студентш становили робота педагопв, дидакгпв I психолопв стосовно:

- умов модульного навчання (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, В.1.Бондар, МАДаылов, 1.Я.Лернер, М.М.Скатан, А.В.Фурман, П.Я.Юцяв'нене);

- визначення рейтингу студенев (В.С.Аванесов, В.П.Беспалько, Н.Г.Дайр1, 1.1.Кобиляцький, ВАКозаков, Г.С.Костюк, В.1.Лозова, В.Н.Нуждж, П.М.ОлШник, В.А.Семиченко);

- р1знор1вневоТ тдготовки студенев (В.П.Беспалько, 1.е.Булах, Н.М.Буринська, 1.Я.Лернер, В.А.Михайловський, В.Ф.Паламарчук);

- питань ¡стори виникнення ! розвитку процесу контролю (А.М.Алексюк, В.А.Козаков, В.К.Майборода).

Методи дослшження.

Для розв'язання поставлених завдань, перев1рки ппотез використаж таю загально-науков! методи теоретичнихдослщжень, як моделювання, порвняння, анал1з, синтез, узагальнення.

1з емтричних метод1в застосовували: опитування, анкетування, дискуси, беа'ди, оц1нювання (за рейтингом), психолопчневивчення особистосп студента, спостереження, зр1зи знань, вивчення праць педагопв, психолопв, соцюлопв, анал1з документе ¡з розвитку вищо'( осв1ти ¡, зокрема, з проблеми самостмно! роботи й контролю знань. Пров!дним методом був педагопчний експеримент, що охоплював констатуючий, пошуковий \ формуючий етапи.

Оргажзашя досл1дження.

Дослщження зджснювалось у три етапи протягом 1986-1997 роюв. На першому еташ (1986-1987 р.р.) вивчався стан розробки проблеми контролю знань I вм'шь, теоретичж основи ! практичне застосування. Висунуто загальну ппотезу, сформульовано об'ект, предмет, мету, завдання, розроблено програми I методику експериментальноТ роботи.

На другому етат (1988-1992 рр.) були теоретично обгрунтоваж лринципи складання модульного вар1анту програми. основи поетапноТсистеми контролю, багатобальноТ шкали оцшювання знань. Розпочат1 експериментальж дослщження ¡э дН комплексу: система контролю I модульно-рейтингова технолопя навчання. Створене методичне забезпечення навчального процесу (розроблено навчальж постники, методичж рекомендацГГ). Дослщження були впроваджеж в педагопчну практику вищих навчальних закпад1в I техжкум1в.

На третьему етап1 (1992-1997 рр.) проводилась дослщно-експериментальна робота ¡з впровадження комплексу, коригувалась система контролю, модульж вар1анти програми, визначалась Д1ев1сть методичного забезпечення, доступжсть змюту поЫбниив, методичнихрекомендацш, теста, вар1антш контрольнихробгс Проводився анал1з, узагальнення, статистична обробка, граф1чне вираження даних. Зроблеж загальж висновки.

Експериментальна база.

Досл1дно-експериментальна робота здмснювалась у Калуському х1мто-технолопчномутехн'1кум1 (1вано-Франювська обл.) (1 викладач), Терноптьському державному педагопчному ужверситет1 (6 викладачш), Мелп-опольському державному педагопчному ¡нститут1 й Нацюнальному Аграрному ужверсител (10 викладачю) (м.КиТв). В експериметч брали участь приблизно 400 студента.

Наукова новизна одержаних результата полягае у тому, що:

- - вперше теоретично обгрунтовано концепфю комплексного багатоаспектного оцжювання навчальноТ дюльносп студенев, яка вщповщае ¡нтеграцГГ навчального процесу на сучасному еташ розвитку осв1ти; розроблено

та обгрунтовано модель поетапно'1' системи контролю навчально)' дюпьност! студенлв, що виконуе навчаючу, д1агностичну, оцшну , методичну, коригуючу, виховну, прогностичну функцн;

- класифжованотипи, види, методи \ форми контролю, яы використовуються у систем! оргажзаци та оцшювання навчально)' дтльност! студенл'в;

- розроблено процедуру структурування навчальних предмете ¡з циклу природничих дисципл1'н на приклад1 оргажчно! х1мГГ для студенев педагопчних ун|'верситет|'в (модульний вартнт);

- подальший розвиток дютали види, типи, методи контролю, методики вивчення та критерп визначення ртнт засвоення знань 1 вмжь студенев, Т'х профешно)' пщготовки до роботи у школк

Теоретичне значения одержаних результата полягае у:

- теоретико-методолопчному обгрунтуванж концептуально! модел1 поэтапно)" системи контролю навчально)' дюльносл студента ¡з дисциплж природничого циклу;

- обгрунтуванж принцип'щ побудови системи контролю навчально) д)яльност'| студенев при робол за модульно-рейтинговою технолопсю;

- визначенж сутност) понять "тип", "вид контролю", Тх наступносл;

- визначенж вимог до системи контролю! контрольнихзавдань за модульною технологию навчання;

- розробц1 дидактичних принцишв структурування курст дисциплж природничого циклу на основ) спшьних категорж, якими е склад, будова I властивост! сполук(на приклад! курсу органично)' х1мп);

- розробц1 методики органЬацм \ проведения контролю на р1зних етапах процесу навчання.

Практичне значения одержаних результате визначаеться тим, що розроблено \ впроваджено:

- програма з курсу оргажчноУхшм для природничих факультета педагопчних ¡нститута \ педагопчних ужверсителв (модульний вар1ант);

- навчальний постник для лабораторнихзанять з оргажчно)' х1мм (модульний вар1ант) для студента педагопчних ¡нститутю;

- навчальний поЫбник для лабораторних занять з Х1мГГ для студенлв географ1чних факультета педагопчних ¡нститулв;

- методичж рекомендаци для роботи за модульно-рейтинговою технологию навчання з застосуванням поетапноУ системи контролю;

- методичж рекомендаци' ¡з застосування у процеа' навчання тренувальних I контролюючих програм.

Основи концептуально'!' модел1 поетапноТ системи контролю, модульного вар1анту програми й методичн'1 рекомендаций лабораторний практикум (модульний вар1ант) впроваджувалисьу процес навчання у Мелаопольському педагопчному ¡нституп (акт № 2 вщ 23.02.1996 р.), Нацюнальному аграрному ужверсител (акт № 45 в1д 7.01.1997 р.), Терноптьському державному педагопчному ужверситет! ¡меж В.Гнатюка (Акт №20 вщ 26.06.1996 р.). Основ ж принципи побудови модульного вар1анту програми з курсу оргажчноТ х'1ми пройшлитривалу апробац1ю у Калуському х1м!ко-технолопчному техжкум11вано-франювськоТ областт (протокол № 5 вщ 16.05.1993 р.). Протягом усього перюду експерименту автор особисто проводила досл'щження на баз1 Терноптьського державного педагопчного ужверситету ¡м. В.Гнатюка, надавала консультативно-методичну допомогу викладачам названих навчальних закпадщ.

Особистий внесок автора в одержання наукових результата полягае у:

-теоретичному об^рунтуванж та створенж модел1 поетапноТ системи контролю навчальноТ д1яльносл студенлв (фаховоТ I професжноТ), яка включае вхщний, поточний, падсумковий I в'щстрочент тип и контролю;

- розробц1 концепцм комплексного багатоаспектного оц1нювання навчальноТ д1яльност1 студенлв ¡з використанням ¡нтеграцн навчального процесу;

- обфунтуванж струкгурних компоненте системи (тишв, вид1в) та методики Тх впровадження;

- розробц! методичних пщход1в до реал1зацн комплексу - поетапна система контролю |' модульно-рейтингова технолопя навчання;

- визначенж вимог до поетапноТ системи контролю I модульно-рейтинговоТ технолопт навчання;

- створенж класифтацпта перелку вмЫь, необхщних майбутжм вчителям

Х1М!'|;

- видтенж у р1внях засвоення знань тдр1вжв, що сприяе переведению студенлв з одного р1вня на ¡нший;

-розробц1 методичного забезпеченнядля студенлв при робот1 за модульно-рейтинговою технолопею, з використанням програмованих 1 непрограмованих засобю контролю.

ЕПропджсть результалв доотдження забезпечуеться методичною обг'рунтоважстю вихщних позицм, застосуванням методю, адекватних мет| та завданням дослщження, ямснимта юльюсним анал1зом результата дослщження, репрезентативжстю виб1рки, застосуванням метод1в математичноТ статистики для обробки кшьюсних результат!в, статистичною значуьфстю емшричного матер1алу..

На захист виносяться:

1. Анали традицмноТ системи навчальноТ дшльнос-п студенев.

2. Концептуальна модель поетапноТ системи контролю навчальноТ д1яльност1 студенев та и обгрунтування.

3. Науково-методичш основи струкгурування навчапьних курсю природничих дисциплж за модульним вар1антом (на приклад'| орган1чноТх'1Мп).

4. Результата дослщження системи оцжювання знань I вмжь з природничих дисциплж.

5. Теоретичне обгрунтування та результата експериментальноТ перев!рки ефективносл дп комплекса: поетапна система контролю та модульно-рейтингова технолопя навчання.

6. Комплекс методичного забезпечення поетапноТ системи контролю.

Апробащя результате дослщження здмснювались за допомогою:

а) вистутв на звп"но-наукових конференц1ях Тернопшьського педжституту (1986—1997рр.), Нацюнального аграрного уыверситету (м. КиТв) за 1993-1996 роки; на мЬкнародних I державних конференцЫх ¡з проблем викладання у вииуй I середнш школ|', серед яких можна видтити: всеукраТнську конференц|'ю "1нтенсиф'1кац'|я процесу навчання за допомогою нових форм контролю устшносл студент" (Р'тне, 1992 р.); всесоюзну конференц'1Ю "Актуальные вопросы преподавания химии и биологии в вузах в свете требований высшей школы (Ош, 1988 р.); всесоюзну науково-методичну конференцто"Подготовкаучителей биологии в условиях новой информационной технологии обучения" (Петрозаводськ, 1990 р.); всеукраУнську конференц1ю "Шляхи вдосконалення професмно-педагопчноТ тдготовки вчителя в умовах перебудови вищоТ I середньоТ школи" (Н|'жин, 1990 р.); всесоюзну науково-методичну нараду "Спювщношення фундаментально!' I спец1альноТ шдготовки спец1алкгпв-х1м1к1в в ужверситетах краТ'ни (Льв1в, 1990 р.); м1жвуз1вську наукову конференцию "Проблема самореал1эацп особистост1 в педвуз; 1 загальжй школ1 (КиТв, 1990 р.); всесоюзну конференции "Педвуз и проблемы современной общеобразовательной школы" (Кривий Р|'г, 1990 р.); всеукраУнську конференц|'ю"Психолого-пеяагопчж основи актив1зацм навчально-шзнавальноТ дшльносл студенев" (Вжниця, 1992 р.); всеукраТнську конференц1ю "ЦЫсний пщхщ до формування шзнавальноТ активное^ школяр1в '[ студента (Харш, 1992 р.); ммнародну конференцию "Портняльний анал'13 сучасних систем вищоТ оевгги в реформуванж вищоТ школи УкраТни" (КиТв, 1996 р.); ммнародну конференцте "Вища школа в УкраТж. Реалп, тенденцм, перспективи розвитку" (КиТв, 1996 р.), украТнсько-польський симпоз1ум "Проблеми трансформацм в гумажтаржй, соц1ально-економ1чжй та науково-оевп-жй сферах" (Тернопшь, 1997 р.), всеукраУнську

науково-практичну конференцию "Педагопчж жновацГТ: ¡деУ, реалп, перспекгиви" (Херсон, 1997 р.);

б) шляхом публ!кацш автора на сторжках монографи, науково-методичних збфниюв, поЫбниюв, методичних рекомендацт, тез'т;

в) окрем1 результати досл'щжень знайшли вщображення у методичних розробках для студент, вчител1в х1мн I були використаж пщ час проведения занять з1 слухачами заклад|'в системи т'слядипломноГ освети, на курсах пщвищення квал(ф1кац|| вчител1в Х1ми (1990-1997 рр.).

Публмацн

Основж результати дослщження опубл1кован'| у 55 наукових працях, з них 13 однооЫбних, загальний обсяг особистого внеску -понадбО друкованихаркуш1в: двох монограф1ях (одна депонована), семи поЫбниках (два - для студентю педагопчних ¡нститупв, п'ять-для вчител1в школи), з нихЗ однооЫбних, семи методичних рекомендащях (з грифом Мжютерства Осваи УкраТни -1, з грифом МЫстерства освп^и Радянського Союзу -1), двадцяти статтях (¡з них 9 -однооЫбних, 10 - у фахових виданнях, затверджених ВАК УкраТни).

Структура дисерташТ. Дисертацш складаеться з1 вступу, чотирьох роздт1а, висновюв до розд'тю, загальнихвисновкш, списку використанихджерел, десяти додатюв на 58 стариках. Основнийтекст дисертацивикладений на 329 сторжках. Робота мютить 16 таблиць на 10 сторжках, 24 рисунки на 12 сторжках. Список використанихджерел включае323 найменувань, ¡з них 11 -¡ноземнимимовами,

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

У вступ! обгрунтовуеться виб1р теми, Я актуальжсть, визначено об'ект, предмет 1 мету дослщження, методопопю \ методи, новизну, теоретичне, наукове 1 практичне значения роботи, апробац1ю та впровадження дослщження, сформульовано ппотезу й основж завдання, положения, що вииосяться на захист.

У першому роздш1 - "Методолопчж передумовм контролю навчапьноГ Д1яльносп студент1В" - розглядаються генезис проблеми, дидактичж основи сутност1 контролю, йога функцм I значения.

Мотизацж теми дослщження базуеться на процеЫ виникнення \ розвитку контролю як одже'Т ¡з складових процесу навчания. Проблема не е новою. Вперше контроль у вищих навчальних закладах був введений у XVIII ст. в Ншеччиж. I з того часу постшно присушй у систем) осв1ти, оновлюючись, набираючи нових форм I вносячи певж корективи у процес навчання.

У дисертацм викладено результати нормативно-методичних документа, постанов Уряду \ Л/Пжстерства освгти (як Радянського Союзу, так I УкраТни),згщно з яким показано, що на р^зних етапах розвитку держави контролю знань

надавалось неоднакове значения. У20-л роки в навчальнихзакладах Радянсько)' держави ¡спити були вщмшеж, але практика роботи показала негативж наслщки цього. Розум'жня цього питания сприяло тому, що поступово саме контрол(о знань почали придтяти б'тьше уваги. Починаючи з 1930 року, приймаеться 18 постанов про самостмну роботу студенте I про контроль на заняттях. Поступово змжюються пщходи до процесу навчання I контролю, визначаються нов!' види \ форми контролю. Так, у зб1рнику законодавчих та нормативних аклв про освггу (за 1994 р!к) вказуеться, що на сучасному етат основними видами контролюючих заход1в е поточи и й 1 пщсумковий контроль. В оцЫку пщсумкового контролю повинж входити результати поточного контролю, а при робст за модульно-рейтинговою технолопею пщсумкова оцмка виставляеться без екзамену.

Таю накази I постанови вщповщали велжнючасу, тому що у багатьох вищих навчальних закладах Укражи кафедри, факультети на той перюд часу перейшпи на модульно-рейтингову технолопю навчання як найбтьш прогресивну. Низка науково-практичних конференц!й, що проводилися з 1985 до 1997 року, присвячувались питанию контролю. Науковц! у своТх виступах наголошували, що недостатньо використовуються стимули контролю, його функцн. Перевага екзаменафйно! оцжки не дас можпивост! студентам повнютю розкрити своТ зд1бносп, гальмуе Тх науковий розвиток.

У дисертаци детально розглядаються дидактичж пщходи до функцм контролю (навчаюча, д1агностична, вимфювання й оцжювання, виховна, розвиваюча, методична, керуюча, корегуюча).

Разом ¡з тим анали публкацгй показуе, що проблема контролю вивчена ще недостатньо. Вщсутня система, що допомагае оргажзувати контроль у такий спооб, який забезпечуе ефективжсть навчального процесу. Удидактиц1 вщомо, що найбтьш д1евим е той тип I метод контролю, за яких вж максимально проявляв ус1 своГ функцп. 1з введениям у процес навчання нових технолопй з'являються нов1, нетрадицжж форми I методи контролю. У цьому плат заслуговують на увагу роботи А.А.Бондаренка, Н.М.Буринсько'Г, 1.в.Булах, Н.Д.Наумова, В.Н.Нужджа, Л.П.Одерш, В.Л.Рисс, але мало придтялось уваги контролю профеайноТ пщготовки з навчального предмета.

Одночасно у роботах дидакп'в М.М.Скаткша, В.Оконя, В.П.Беспалька наголошуеться, що слабка пщготовка студентю з фундаментальних дисциплж ускладнюе процес профеайноТ освп-и, пщкреслюеться необхщжсть гармож'Т м1ж профеайною 1 фаховою тдготовкою.

У дисертаци розглядаються матер1али з проблеми контролю, яю знайшли вщображення у роботах 1.е.Булах, Ю.В.Головач, Л.М.Русаково!', Т.В.СолодкоТ, що стосуються науково-педагопчно? характеристики деяких компоненте системи контролю, а не само! системи.

Така система повинна забезпечувати контроль не ттьки знань |' вм1нь з предмета, а ваеТ навчальноТ' дшльност1 студенев, виявляти ртень Тхпщготовки до робота у школГ Важлива роль при цьому выводиться диференц1ацм контролю. Це 1 визначило подальший напрям дослщження.

У другому роздш1 - "Пщвищення ефективносп контролю й ошнювання навчальноУ Д|"яльност1 студент/в ¡з циклу природничих дисиипп'ш за допомогою педагопчних ¡нновацж" - зджснено теоретично-методичне обг'рунтування основ модульно-рейтингово)' технологи навчання, яка створюе умови для пщвищення функций контролю.

У дисертаци проведено анал1з традицжноТ системи навчання й оцЫювання, виявлено ряд недолшв: недостатня ефективжсть кер)вництва навчальним процесом, неефективне використання ¡ндивщуальних зд'|бностей студенев \ Тх активности, типов} недоп'ш планування материалу, читання лекц1й, недостатжй "зворотжй зв'язок" мЬк викладачем \ студентом, що зумовлеж взаемостосунками за типом "суб'ект - об'ект", мала ефективжсть контролюючоТ системи, осктьки контроль не систематичний, а знания оцтюються на екзамеж, п'ятибальна шкала оцжювання, яка не сприяе зацжавленню в одержана знань. Цих недолив позбавлена модульно-рейтингова технолопя навчання. •

Поняття про вщр1зок процесу навчання, пщ яким розум1ють "цикл", "одиницю процесу навчання", "ланку" зустржаеться в працях Ю.К.Бабанського, М.А.Данилова, КЯ.Лернера, 1.Т.Огороджкова, В.П.Ссипова, М.М.Скатана, Н.Ф.ТализжоТ. Розробкою I впровадженням модульноТ технологи навчання займаються А.М.Алекскж, Д.С.Богданов, М.В.Гриньова, П.М.Ерджев, Л.Я.ЗорЫа, О.В.Лавренко, П.Т.Москаленко, А.В.Фурман, Т.1.Шамова, П.А.Юцяв1чене 1 ¡нил. Тх пщходи до поняття "модуль" нещентичж.

Так, Т.1.Шамова вважае, що модуль - це цтьовий функцюнальний вузол, у якому навчальний змют ( технолопя оволоджня ним об'еднуються у систему високого рюня цтюносл. 1.Ф.Прокопенко пщ модулем розумю фрагмент теми, яка вщповщае дидактичжй мел. А.М.Алексюк визначае модуль, як вщносно самостмж частини програми, яю об'еднуються навколо певноТ ¡деУ I" мютять близью за змютом одне або деюлька фундаментальних понять, закожв.

Розробляючи програму \ методику дослщження ми спиралися на концепц1ю модульност! навчання, розроблену А.М.Алексюком, Д.С.Богдановим I П.А.Юцяв1'чене.

У роздт1 показано, що введения модульноТ технологи навчання у цикп1 природничих дисциплж зоргёнтовано на модель вчителя (х1мп, бюлоп), фЬики), шктьж програми, пщходи до структурування предмета.

Виходячи з цього, модульний вар1ант програми з курсу оргажчнот х1ми побудований так, що:

- питания сприяють накопиченню наукових понять, закожв, досягненьх1мм на сучасному р!вн1, але й залишагать мюце для розвитку вмжь застосовувати ц! знания на практик;

- програма мае лопчну побудову, П модул|' взаемозв'язаж, М1'ж ними збергаеться наступжсть 1 в той самий час вони ¡снують як окрем1 одиниц1 програми;

- основою е програма з оргажчноУх1'мГГ для школи, а надбудовою - матер!ал вищоТ' школи;

- кожен модуль програми побудований за принципом поступового ускладнення, що дае можливють удосконалити процес навчання та сприймання матер'олу.

За нашими дослщженнями, п/дготовчий перюд до проведения навчання за модульною системою проходить там етапи:

1. Створення модульного вар|анту програми: материал програми подтяеться на модул1 з урахуванням таких трьох категор|'й, як властивосп, склад будова речовини. У курс'| оргажчноТх1мП ф категорм е основою теорп будови оргажчних сполук О.М.Бутлерова. Тому теор1я с спшьжстю для уа'х модугив:

- у модулях, кр|'м теоретичних блоюв, повинж бути 1 практичж, спрямоваж на перев1рку вмжня застосовувати набуп знания у практичжй д1яльносп;

- порядок розгляду питань в кожж'й тем|' с послщовним, тому у блоках теми визначаються основж й допом^жж поняття.

2. Визначення перелку знань 1 вмжь у кожному модул), як! будуть контролюватись.

3. Визначення основних метод|'в \ форм контролю для кожноТтеми у модул"|, за якими буде визначатись рюень знань студенлв.

4. Забезпечення кожного модуля вщповщними дидактичними матер1алами, постниками, методичними рекомендац1ями.

Програмний матер1ап з курсу оргажчноТх1ми був под тений на десять модулю. Основою для такого подту обрано основж категори теорн' будови оргажчних речовин О.М.Бутлерова. Ми виходили зтаких м1ркувань: теория будови оргажчних сполук пов'язуе властивосл речовин ¡з Тх будовою, а вона залежить вщ стану пбридизацц атома вуглецю; стан пбридизацм визначае природу зв'язюв, в1д яких залежить тип х1м1чно'( взаемодн; споаб розриву зв'язюв, а вщповщно, \ мехажзм реакц!й залежить в¡д Тх поляризацП'. Тематика модул1в подана в таблиц! 2.1.

Таблица 2.1 Модульна побудова курсу оргажчноТ Х1ми

№ Назва модуля 1 класи сполук Загальж ознаки

1. Сполуки атома вуглецю в стан! вр^-пбридизацП (алкани, алканоли, галогеналкани, тюли, амжи \ жтросполуки) зр3-пбридизац!я, /-ефект, реакцм Эк Б е, структурна ¡зомер1я

2. Ненасичеж вуглеводж (алкени, алкад1ени, алкжи) эр2-, ер- 1 ер3- пбридизацт, реакцП Ая \ Ае, М-ефекти

3. Сполуки атома вугпецю в стан1 5рг-пбридизацм, що зв'язаж з гетероатомом (ненасичеж спирти 1 гапогенпох'|Дж, альдепди, кетони, карбонов! кислоти, альдо-1 кетокислоти просторова 1 структурна ¡зомер1я, тили х1М1чних реакфй, способи одержання

4. Теоретичж уявлення в органжжй х1мП основж поняття 1 закони

5. Дифункцюнальн1 сполуки, що мютять асиметричм атом и вуглецю (амжокислоти, оксикислоти, вугпеводи) асиметричж атоми вуглецю, да\ функцюнальн! групп, оптична ¡зомер!я

6. Карбоцикл!чн'| вуглеводж (циклоалкани, сполуки ряду бензолу, нафталжу 1 антрацену) цикл1ЧН1Сть будови, реакци зам|щення j приеднання, ароматичн'ють

7. Кисневмюж сполуки ароматичного ряду (феноли, альдепди, кетони, карбонов! кислоти) вр^-пбридизацш, 1-1 М-ефекти, реакци зам!щення, приеднання, склад

8. Ароматичж сполуки з атомами азоту, арки 1 галогежв у бнному ланцюгу (галоген, жтро-сульфо- 1 амжопохщж), азо-1 дшзосполуки 5р2-пбридизац|'я, 1-ефект, вплив на ароматичне ядро, М-ефект, 5р-зам'|щення, склад

9. Гетероцишчж сполуки (п'ятичленж, шестичленж, з конденсованими ядрами, нуклешов/ кислоти) гр^-пбридизацы, замкнений цикл через гетероатом, ароматачн/сть реакцП' А, Б

10 Щентифтац'т оргажчних речовин Генетичний зв 'язок м1ж оргажчними речовинами

У першому модут формуються основж поняття з оргажчноТ х1мм таю, якпбридизафя, ¡зомерж, сигма-зв'язок, ¡ндукцШний ефекг, СН-, ОН-, БН-, МН-кислотж властивост. В уЫх наступних модулях ц|' поняття повторюються, закр|'плюються, що е суттевим. Взаемозв'язок мж сполуками I модулями показаний на рис.2.1.

Рис.2.1 Взаемозалежжсть м1ж класами сполук 1 модуля

Способи одержання сполук одного класу е проявом х1м;чних властивостей ¡ншого, що \ забезпечуе повторювальжсть матер1алу, а вщповщно, I його закртлення.

Одночасно з цим модул1 тюно пов'язаж м1ж собою. Вивчення кожного наступного модуля базуеться на поняттях попереднього. Так, сшльними у I \ II модулях е питания про атоми вуглецю у стаж Бр3-пбридизацГ|, ковалентний сигма-зв'язок, ¡ндукцжний ефект, просторова \ структурна ¡зомер1я, реакфя зам1'щення.

Цю залежжсть вщображае рис.2.2

Рис. 2.2 Взаемозв'язок м1ж сполуками 11II модуля

Такий пщхщ до структурування дозволив ус( поняття I вмшня роздтити на Т1, що формуються I розвиваються у кожному модуле Застосовуючи графи за Голощаповим, нами в кожн'ш тем1 був визначений порядок розгляду питань, що також сприяло ефективност1 роботи за модульною технолопею.

Наол дослщження показали, що проведения занять ¡з курсу оргажчноТ хшТ за модульним вар1антом сприяе пщвищенню р1вня знань студенев. Основна ктькють студентт працюе, легко опрацьовуе програмний матер1ал, бтьше понять залишаеться у довготривалм пам'ятк

На основ!" дослщжень були визначеж переваги модульноГ технологи навчання проти традицжноТ:

- взаемопов'язажсть уах понять, правил, теорм, що сприяе лопчному структуруванню курсу, повторению матер'|алу I св'щомому засвоенню;

- використання мЬкпредметних зв'язюв як ¡з циклу природничих, так I педагопчнихдисциплш, що сприяе поеднанню профеЫйноТта фаховоТ пщготовки студент!в;

- систематичнють контролю, прояв його основних функцм.

ГНд час роботи за модульним вар1антом программ виникла необхщжсть переходу на оцжну багатобальну шкалу, яка виключала помилковють визначення

ртневоУ шдготовки, створювала умови для зацжавлення студента в одержанж знань. Це сприяло введению рейтингового облжу знань, який дае можливють врахувати yci види дтльносл студент: активжсть п'щ час лекцм, виконання i захист лабораторних poöiT, пщготовку рефератт i наукових повщомлень, довгостроков1 завдання (складання тест1в для учжв середньо!' школи з тем, створення банку розрахункових задач з методикою Тх розв'язування), виступи на наукових конференциях, участь в ол1мшадах.

У визначенж рейтингу студента ми враховували три етапи: стартов! можливост'1 студента (вхщний рейтинг), оцшювання всЬсвид1в роботи на заняттях (поточний рейтинг), де створюеться основна шьисть бал1в, i пщсумковий егтап, де бали з двох попереджх eraniB складаються з балами екзамежв (пщсумковий рейтинг). Тому завдання студента - набрати максимальну суму бал1в протягом семестру, що забезпечуеться титьки систематичною роботою, тобто пщвищуеться роль поточного контролю.

У розд'т/ показано, що введения рейтингу сприяе ¡ндивщуал1зацм навчання i контролю. Кожний студент мае можливють вибрати coöi р|'вень навчання, cnociö одержання пщсумковоТ оцжки, методи i форми поточного контролю.

У дисертацп проанал1зоваж розрахунки рейтингу, запропоноваш досл1дниками (A.I. Арзамасцев, H.H. Беклемшев, Ю.В. Бондарчук, М П. Бородицький, П.М. Величко, М.Н. Гудзинський, О.Й. Гупало,

B.А. Заблоцький, В.В. Карпов, В.А. Козаков, В.Н. Нуждт, I.B. Попов,

C.С. Романов). BnacHi розрахунки ми проводили, модифжувавши пщходи з системи РИТМ.

У своТх дослщженнях розраховували нормативний рейтинг чотирьох р!вн!в засвоення знань (за В.П.Беспальком). Переведения бал1в рейтингу в оцжки проводили за шкалою Н.Г.Дайрг

У процеЫ дослщження ми д|'йшли висновку, що ефективне функцюнування рейтингового обл^у знань забезпечуеться за рахунок: оц(нювання знань студента за багатобальною шкалою; у пщсумковм оцжц1 з предмета враховуються Bei види poöiT, яю виконував студент протягом семестру; рангування студента за загальним рейтингом; можливють перерахування 6aniB рейтингу у звичайну шкалу оцжок; поеднання системи контролю за навчальною дтльжетю ¡з самостийною роботою студентт, ор1ентац1я на особислсть за рахунок ¡ндивщуалЬацн i диференц1аци' як процесу навчання, так i контролю.

Аналюуючи результати дослщжень, були визначеж позитивж моменти рейтингового контролю знань: викладач мае можливють бтьш об'ективно оцжювати знания студента завдяки багатобальжй шкал1; врахування yeix вид1в навчально! д'тльностт зводить до м!жмуму суб'ективний niflxifl викладача до оцшювання знань студента; немае обмежень юлькостт бал1в, як! може одержати

студент за знания програмного i позапрограмного матер!апу; визначена нижня межа KLribKOCTi балш, яка дае можливють студентам вийти на залмовий руб1ж; ¡снують мехажзми переведения Bifl багатобальноТ до п'ятибальноТ шкали; визначення початкового i кшцевого рейтингу студента дае можливють прослщкувати за ртнем зростання якостч знань у фахов!й i профеЫйжй пщготовцг, врахування yciK вид(в навчапьноТ' д!яльност\ забезпечусться за рахунок рйномажтних тита, вид1в метода i засоб1в контролю, RKi утворгають систему контролю.

У процеЫ дослщження визначено, що робота за модульно-рейтинговою технолопею сприяе формуванню позитивного ставлення до навчапьноТ д1яльносп, зац!кавпюе в одержана знань, засвоенж прийом'щ i засоб'ю наэнальноТ д1яльносп, поеднанж р|'зних метод1в кер1вництва i конструювання навчального процесу, контролюючих засоб1в за рахунок багатобальноТ шкали оцжювання.

У третьому розд|'л1 - "Поетапна система контролю навчальноГд1яльност1 студент!в i методика н впроваджекня" розглядаються принципи побудови поетапноТ системи контролю i методика реал1зацп завдань, що висуваються перед контролем.

Зпдно з ппотезою, ми виходили з того, що введения поетапноТ системи контролю, яка охоплюе увесь навчальний процес з предмета, буде сприяти шдвищенню р1вня знань студенлв, вдосконаленню методики проведения лабораторних, семжарських i лекц'|йних занять, визначенню важких для засвоення тем, пщвищенню р1вня профеайно'Т тдготовки.

АналЬ науковоТ лтератури свщчить про pi3Hi пщходи до визначення поняття "системи". Flifl системою взагал1 розум'иоть структуру, яка розглядаеться у вщношенж певних функцШ. В "Логическом словаре" И.В.Кондакова пщ поняттям "система" розум1еться сукупнють, об'еднання взаемопов'язаних i розмщених у вщповщнж послщовносп елементш. У роботах Ф.Ф. Корольова вказуеться, що система - це комплекс елемент!в, яю знаходяться у взаемодП', це множиннють об'еючв разом з вщношеннями м1ж ними. За визначенням B.C. ГПкельноТ, п!д системою розум1ють еджсть мети, 3Micry, принцитв, методю, функцШ. Тобто, qi пщходи визначають pi3Hi характеристики цього поняття. 3 нашоТ точки зору, система контролю - цеупорядкована юльюсть взаемно пов'язаних контролюючих компонента (тип1в, видга, методш), яю об'еднажзагальними функц1ями, метою, виступають як едине ц'ше i охоплюють увесь навчальний процес.

Класиф1каци вид1в контролю, ям викладеж в л1тератур1, вкпючають, як правило, два види контролю (поточний i пщсумковий), деяю автори вводять i вхщний. 1нш1довид1в контролю вщносять щей рубЬкний, модульний.тематичний, експериментальний, ¡нспекгорський (Н.М. Буринська, Л.П. Одерш, П.М. Олмник, В.Н. Нужд ж, В.Л. Рисе).

При стуюуруванш системи контролю нами враховувапось, що в!н складаеться з деюлькох елемент1в: мета контролю, об'ект контролю, оцжювання I кореляц1я, еталон пор1вняння результате контролю, критер'И' оцжювання, оцжка засобш кореляцм.

У дослщженнях враховувалась I' використовувалась зворотн1сть контролю (прямий контроль-з боку викладача, зворотний-оц'жочнад1яльжсть студента). У ход1 експерименту наслщки зворотнього контролю допомагали визначитись ¡з завданнями титв контролю.

За основу побудови системи контролю були ображ принципи К.Лжнея. Тому пропонуетьсятакий порядок розмщення складових системи: типи, види, методи, форми \ засоби контролю.

Пщ типом контролю ми розум1емо сукупнють контролюючих метод ¡в \ форм, об'еднанихсптьною метою, що охоплюе вагомий в1др1зок навчального процесу. Визначаючи основж типи контролю, яю будуть входити у систему, ми виходили з того, що процес навчання складаеться з процеЫв учшня та викладання, \ ефективтсть навчання буде залежати в1д того, насктьки з|'ставлен1, взаемопов'язаж ц1 два процеси. Тому у поетапну систему залучили типи, яю забезпечують контроль цих процест: вхадний, поточний, шдсумковий ] вщстрочений типи контролю.

У роздт1 показано ознаки, за якими визначали тип контролю: охоплення контролем вагомого етапу у процеЫ навчання, пщпорядкування конкретно мел, великий обсяг жформаци з питань навчального процесу, значний внесок у шдсумкову оцжку.

Вихщним положениям включения у систему входного контролю е те, що за його результатами встановлюемо початковий рейтинг студента за матер'юлами шктьного пщручника, розподтяемо (х за чотирма ршнями засвоення знань, визначасмо психолого-педагопчж характеристики, що входить у мету цьоготипу контролю. Це сприяе диференц1ацГ( та ¡ндивщуалюаци процесу навчання I' контролю, дае ¡нформац1ю викладачу з пщготовки студента до процесу учжня, I в цьому полягае значения вхщного контролю.

Поточний контроль охоплюе наибольший вщр1зок навчального процесу. Дослщження показали, що на певних етапах навчання б!льш конкретизованою стае мета контролю \ вщрюок процесу навчання, наякому його потр1бно провести. Тому в експерименл у поточному контрол1 видтяли там його види: побЬкний, руб1жний, тематичний, модульний, експериментальний, тренувальний I ¡ндивщуальний практикум.

Поняттям "вид" визначасмо контроль, що волод1е модифкованими ознаками, притаманнимитипу, уякий вони входять, мають сптьну мету, але реалюуються протягом невеликого вщрЬку навчального процесу. Види контролю, на в'щмжу

вщ тигпв, можуть бути взаемозамжними.

У наших дослщженнях для визначення завдань поточного контролю була використана модель [Л.Г. Серпенко]майбутньоговчителя (х1мГс", бгалопТ, ф1зики). За моделлю, види дтльност1 учителя подтяються на: 1)зумовлеж особливостями часу (самоспйжсть у прийнятп р'шень, здатжсть до самоосвгги, вмжня вчитись, бачити перспективи професжного зростання); 2) зумовлеж сусптьним ладом (вмшня вщстоювати своТ погляди, нацюнальний патрютизм, висою морально-етичж якосд доброзичливють); 3) зумовлеж особливостями професжноГ спрямованост1 (вмжня конструювати робочу програму, використовувати закони, досягнення науки при викладанж предмета, користуватись ТЗН, волод1ти х1мнним експериментом). Фахова пщготовка перев|'рялась зпдно з вмжнями 1 знаниями, яю були визначеж дисертанткою у кожному модул1 I' р1вня класиф1кацГ( умжь. Це сприяло конкретизацп об'екта, вид|в, метод1в 1 засобш контролю на кожному етап1 навчання.

Основними видами поточного контролю при робот'| за модульно-рейтинговою технологию, як було визначено в експеримент1, е поб1жний, модульний, експериментальний та тренувальний.

По51жний контроль е найбшьш регулярним, проводиться на кожному занята Головна мета його - забезпечити систематичжсть у робол над програмним матергёлом, сприяти тдвищенню ршнязнань, допомогти визначитисьвикладачу у правильное^ обраноТ методики проведения занять, виявити прогалини у знаниях студенев. Контроль охоплюе лекцши1, лабораторж, семжарсью 1 практичж заняття.

Його проведения забезпечуеться вЫма методами контролю (усний, письмовий.тестовий, граф!чний, програмований, практичний, ¡гровий), формами (¡ндивщуальний, груповий, ждивщуально-диференцшований) I засобами (машинний, перфокартки, тести, ¡ндивщуальж завдання. Таке поеднання вщображене на рис.3.1.

Уроздт! показано, що на лекцмнихзаняттяхактив!зац1я розумовоТ д1яльносп студенев проводиться за допомогою проблемних завдань, питань для повторения за новим матер1алом, ¡грових елемент1в, наукових пов'щомлень, контролюеться шляхом використання короткочасних контрольних роб!т, усного фронтального та ¡ндивщуального опитування, рефератш ¡з тем "Парниковий ефект I участь у ньому метану", "Фреони й озонов1 д|'ри", "Вплив алкоголю на молодий оргажзм".

Дослщжуючи методику проведения контролю на лабораторних заняттях, ми виходили з максимально! реатзацм завдань контролю I його функцм. При цьому враховувалась дидактична спроможжсть використаних методт у виявленж показниш, як! пщлягають контролю.

групов!

¡ндиеадуальж

о

¡ндивщуальна форма

групова форма

письмовии

ь

усний ¡гровий

планов! ДОСЛ1ДИ

науков! дослщження

контрольн!

теоретичний блок семшарських занять

4 к

експериментапь

ний блок ПОБ1ЖНИЙ

лабораторних КОНТРОЛЬ

занять

уснии

лекцп'

1гровии

груповии

письмовии

1ндив1дуальнии

лрактичнии блок

прарамоеанж

письмовии

/

1ндив|дуальнии

теоретичний блок лабораторних занять

пбриди будс — 1 зацш, ва

■ г

усний

групова, ¡ндивщуальна

види ее] типи зв ч-— >ект1в, 'язюв

1

¡30М( номенк гр|я, патура

1

способи одержання властивосл

- прает викори ичне стання

група питань

уснии, письмовии

письмовии, тестовий

письмовии, тестовии програмований

граф1чний

групова, ¡ндивщуальна

1ндив1дуальна

1ндив1дуальна

групова

метпди контрппю

форми контролю

Рис.3.1 Загальна схема поб!жного контролю

Узагальнення результата дослщження проводилось шляхом використання метода, спрямованих на виявлення р1вня знань (письмовий, усний, тестовий, ¡гровий) i на виявлення р1вня вмжь (практичний, ¡гровий, програмований, тестовий). Дослщження показали, що кожний метод контролю виправдовуе спод1вання, якщо буде застосований за призначенням. А для Тх реалЬацп важливе значения мае доб1р контролюючих засобт, у першу чергу, -¡ндивщуальнихзавдань. flo6ip таких завдань проводили на основ1 подтуТ'х на: репродуктивж з пщказкою, репродуктивж без пщказки, евристичж i творчг А матер|'ал розподтяли за його складжстю: I група базуеться на знаниях фактичного матер1алу, що в'щтворюеться. 11 група - виявлення фундаментальних законом1рностей, обумовлених проявом закож'в д1алектики, правил Зайцева, Марковнжова, вльтекова, Попова, Хюккеля, мехажзмш реакцж приеднання(А„, Ае, AJ, зам!щення(Зк, SN, SE), ел1мжування. Ill група-виявлення взаемозв'язюв м1ж р1зними класами сполук, визначення вщмжностей м!ж ними, вм1ння проводити анал1з i синтез на основ! фактичного матер1алу. IV група -розв'язування нестандартних BapiaHTiB ¡з застосуванням одержаних знань.

На основ! узагальнення експериментальних даних нами виявлено особливост1 контрольних po6iT, що використовуються за умов модульно-рейтинговоТ технологи навчання: проводяться як пщсумков1 за модулем, завдання диференц1юються за змютом i складжстю, використовуються ¡ндивщуально, проводяться письмово, завдання взаемопов'язаж.

Методикою досл!дження було передбачено розгляд ¡грового методу, який на семтарських заняттях використовуеться для проведения гри, а на лабораторних i лекцшних- елеменлв гри (блщ-туржри, xiMiMHi естафети, ¡гри типу " Дуель", "мозкова атака"). При цьому перевфяються як теоретичж, так i практичж знания i вм'жня.

Експериментально тдтверджено, що виявити р1вень знань, диференц1ювати та ¡ндивщуалЬувати контроль можна за допомогою методу тестування. У сво'Гх доотдженнях ми використовували rpynoBi тести, але розподтеж за чотирма ршнями складност!', вщдаючи перевагу тестам -альтернатива, множинного вибору та програмованим тестам.

Hauii дослщження показали, що з курсу оргажчноТ xiMi'i найбтьш доцтьно використовувати тести з питань ¡зомерпта номенклатури. Для контролю ¡ншихгруп питань тести використовуемо для допуску студента до лабораторного заняття. Для студент!в педагопчних вищих навчальних заклад!в доцтьно використовувати усний i письмовий методи контролю, як1 сприяють розвитку xiMi4H0i мови, залишають мюцедля лопчних м1ркувань.

Експериментальний контроль застосовуеться на лабораторних заняттях для визначення р1вня пракгичнихумжь при проведенжх1м1чного експерименту. Для

цього використовуемо експериментальж завдання за темами, у яких складений nepeniK ум'жь, що будуть контролюватись. У своТх дослщженнях проводимо й експериментальш контрольн!' роботи, яю' дозволяють найбтьш ямсно проконтролювати р1вень практичних умЫь.

Наступний вид контролю названий нами "¡ндивщуальний практикум". BiH передбачае роботу з студентами, яка базуеться на fx творчих зд1бностях i включае: складання кросворд1в, загадок, малюнюв типу "Що б це означало?", довгостроков1 завдання si складання теста, створення банку задач для шксши. Такий вид контролю застосовуеться для визначення р1вня профеЫйноТ подготовки.

У po3flLni викладено методику впровадження модульного виду контролю. Це контроль за засвоенням цтого блоку тем, яи входять до складу модуля. Питания, що виносяться на контроль, базуються на сптьносп i вщмжносгп сполук модуля i допомагають студентам визначити !х. Дослщження показали, що основний метод для реатзацм цього виду контролю -усний. Biflirpae роль MiHi-екзамеиу. BiH не диференц'коеться. Йога результата використовуються для переведения студента для роботи на вищому piBHi.

Пщсумковий контроль проводиться у формi 3aniKy або екзамену, застосовуючи письмовий i усний метод контролю. На основ! здобутих експериментальних даних, нами обгрунтовано доцтьнють пщсумкового екзамена, тому що BiH систематизуе знания, але його результати дають можливють студентам ттьки покращити свш рейтинг. При цьому вщдасмо перевагу застосуванню диференцжованих 6ineTie.

Четвертим типом контролю е Biflстрочений контроль. Hauji дослщження показали, що юнцевий висновок про ефективжсть процесу навчання можна зробити на основ! даних про залишков1 знания, fx nepeeipKa через деякий перюд теля основного екзамену (Bifl 3 до 9 мюяц1в), пщтверджуе правильнють пщбору наукового MaTepiany, методики проведения занять i поточного контролю. За наслщками цього типу контролю е можливють провести анал1з процесу викладання.

Так, результати в!дстроченого контролю при робот! за традиц!йною системою показали, що через 9 мюяцт пюля основного екзамену на IV piBHi знания не проявив hi' один студент (проти 6% пщ час основного екзамену), на III piBHi -10% (проти 32%), на II piBHi - 57% (проти 62%) i на I - 28% (проти 5%). Тобто, через 9 мюя^в 90% студента здаггж з курсу оргажчноТ xiMii опрацювати завдання у межах I i II piBHie засвоення знань (рис.3.2).

70 -60

50 -40 -30 -!0 10 -

а) - основний екзамен;

б) - через 3 мюяц1;

в) - через б М1сяц1в;

г) - через 9 мюяфв.

Рис. 3.2 3MiHa оцжок знань за вгдстроченим контролем

TaKi показники свщчать про недосконалють як системи навчання, так i контролю.

АналЬ р1вня знань студенев, яю працюють за модульно-рейтинговою технолопею з використанням поэтапно!' системи контролю, показав: через 9 мюяцщ пюля основного екзамену за IV р1внем засвоення знань працювало 9% студенев (проти 26% на основному екзамеж), за III р1внем -28% (проти 52%),

за II р1внем - 56% (проти 22%) i за I рюнем засвоення знань - 7% студенев (за результатами основного екзамену таких студентш не було) (рис. 3.3).

а) - основний екзамен;

б) - через 3 мгсяцг,

в) - через 6 мюяцш;

г) - через 9 мюяц1в

I II III IV PiBHi засвоення знань Рис. 3.3 Змша piBHis засвоення знань за лерюд вщстроченого контролю

На основ1 результате наших дослщжень ми джшли висновку, що використання комплексу: модульно-рейтингова технолопя навчання \ поетапна система контролю - забезпечуе високор/вневу подготовку майбутжх спец1ал|'ст1в. 1_р чотири типи контролю характеризуют як процес викладання, так I учжня, тобто процес навчання.

Загальна схема поетапноТ системи контролю подана на рис. 3.4.

сч

а>

5

I-о о

X

л с

к

а о

X

л к

п У

ш

13 X

2 с о а.

х

з

--—* письмовий

ВХЩНИЙ _ ► тестовий

~~ ---—* протрамований

поточнии

тренувальний

експеримеитальн ий

побвкний

модульный

рубЬкНИЙ

тематичний

протрамований

прастичний

усний

тестовый

змшаний

уснии письмовий тестовий

усний

письмовии

письмовий

усний тестовий графнний протрамований

_______. письмовий

вщстрочений 1 '--1 тестовий

1ндив|дуальн1

¡ндивцуальн!

завдання

тести

варганти для ПМК 1 комп'ютерю

|ндив|дуальн!

трупов!

попарж

■ндивцуальн!

ТРУПОВ! фронтальш попарн1

1ндиа1дуальн1

трупов!

фроитальн1

1ндив)дуальн!

варанти для ПМК

I комп'ютер!в

¡ндивдуальний екзамен

|ндив|дуальн!

пабораторы досл1ди

тести

контрольн!

запитания

ПМК, комп'ютери графой, таблиц!

запитання

запитання

контрольн!

тести

екзаменац|ин| б ¡лети_

контрольн! вар1акги

Рис. 3.4 Модель системи контролю навчальноТ Д1ЯЛьност'| студенли

У четвертому роздт'| - "Оргажзащя i хщ дослщження" - об^рунтовано особливосл, принципи побудови, критермта показники ефективносл комплексу: модульно-рейтингова технолопя навчання i поетапна система контролю.

Для експериментально'Г перев1рки flieBOCTi навчально-методичного комплексу - технолопя навчання i система контролю - нами було запропоновано:

1. Програма з курсу оргажчноТ xiMii (модульний BapiaHT) i лабораторний практикум.

2. Тести для вхщного, поточного, тдсумкового титв контролю (pi3HopiBHeBi з циференц1ац1ею завдань).

3. BapiaHTH контрольнихроб1т, ¡ндив!дуальних завдань, питания модульного контролю.

4. Перел|'к основних вмжь, як1 Heo6xiflHi студенту як майбутньому вчителю з курсу оргажчноТ хЫТ.

5. Методичж рекомендацн ¡з проведения р1зних вид1в контролю.

6. ПоЫбники i рекомендаци ¡з методики розв'язування задач для середньоТ школи.

При ршневому п1дход1 до оцжювання знань ми враховували чотири види навчальноТ д1яльносл: репродуктивну, репродуктивно-пошукову, продуктивну i творчу. Для студенлв педагопчних вищих навчальних заклад1в застосовували класиф1кац1ю piBHie засвоення знань за В.П.Беспальком.

Експериментальж дослщження нами було розпочато з аналюу результат^ навчання за традицшною системою.

За одержаними результатами, основна ктьюсть студенлв на екзамеж проявила знания в межах II р1вня (57%).У сукупност! за II i III р1внями складносл з завданням упорались 89,5% студенлв. За IV р1внем (творчим) зак1нчили вивчення курсу оргажчно! xiMii лльки 5% студенлв.

Анал1з наслщюв вщстроченого контролю показав, що через 9 мюяцш теля основного екзамену завдання IV р1вня не виконав жоден студент, а на I piBHi задовтьж знания виявили 31% студенлв.

Детальний анал1з наслщюв екзамежв показав, що через 9 MicaqiB теля основного екзамену з числа студенлв, що працювали за IV р1внем, на I р1вень перейшли 20%, з III ршня - 18,46% , з II ртня - 36,8%, a iHiui розподтились на один р1вень нижче, жж на основному екзамеж.

У дисертацП' узагальнено результати анал'1зу насл'щюв в'щстроченого контролю. Нами було виявлено, що найбтьше студенти забували питания, яю стосувались способ1в одержання i х1м1чних властивостей сполук, а загальнотеоретичн1 питания ними були засвоеж краще. Це дозволило припустити, що: використання у npoqeci навчання комплексу: поетапна система контролю i модульно-рейтингова технолопя навчання - буде сприяти пщвищенню р1вня як

фаховоТ, так i профеайноТ пщготовки, змжювати вщносини студент - викладач за типом "суб'ект - суб'ект". TaKi результата пщготовки студента до роботи у школ1 з даного предмета нас не задовольняли.

Подалыш дослщження проводились у трьох напрямах: змжа структури курсу на модульний BapiaHT, введения рейтингового облку знань i поетапноТ системи контролю.

Нами обгрунтовано тдходи до струкгурування курсу, яю проводили на основ! положень, викладених у працях А.М.Алексюка, А.Арзамасцева, П.Волкова, е.1.Гетьмана, М.Кобиляцького, В.А.Козакова, П.Г.Москаленка, В.Н.Нужджа, П.АЮцявнене.

Експериментально було доведено д|'евють запропонованого модульного вар1анту програми (детально розглядаеться у 2 розд'т'| дисертацп).

Для кожного модуля був складений nepeniK основних понять i вмжь, яю студента мають засвоТти i за якими буде проведений контроль.

Bei поняття за складнгстю засвоення поднялись на 6 груп (детальний nepeniK подаеться у дисертацп, роздт 4.2). В основу под'шу брались сп'тьж класифжацшж ознаки. Перша група понять: пбридизац1я атома вуглецю, будова молекули. Друга група: ¡ндукц1йний i мезомерний ефект, (хтипи, мехажзм реекцм. Третя група: ¡зомер1я ¡номенклатура. Четвертагрупа: способи одержання. П'ята група : xiMWHi властивост сполук. Шоста група. фшчж властивосл, практичние використання.

Дослщження показали, що кожна група питань перевфяеться певними методами i формами контролю. Так, було визначено, що першу групу понять найкраще перев1ряти методом усного опитування, бесщи з групою студентге, тому що питания пбридизаци атома вуглецю i будови молекул сполук е складжшими, вимагають додаткових пояснень, епшьних обговорень. Використовуемо питания ттьки вщкритого типу. Друга група понять контролюеться письмовим методом за Ыдивщуальиими завданнями. А третю групу понять з питань ¡зомерн i номенклатури контролюемо за допомогою методу тестування. Використовуемо тести вщкритоТ BiflnoBifli, тест - множинного вибору i nporpaMOBaHi, тому що Ц1 питания розглядаються на кожному занятп та мають ептьну основу для yeix клас!в сполук. Четверта i п'ята група понять контролюються за допомогою письмового методу, а шоста група понять -графнним методом.

У po3flini обгрунтовуеться положения про вм'шня, запропонований nepeniK знань i вмжь, якими повинен володгти студент шеля вивнення матер1алу кожного модуля. Розроблено загальну рщневу класифжафю вмжь , яка включаехшчж, загальнотехжчж i профеЫйж вмжня (nepeniK подано у 4 роздт1 дисертацп, таблиця 4.2.).

Подано анал1з результата контролю процесу навчання за модульно-рейтинговою технолопею.

Як показали результата екзаменщ, у експериментальних трупах через 9 мюяц!в пюля основного екзамену на питания, що в1дповщають IV р1вню засвоення знань, дали вщповщь 12 % студента, III р!вня - 31%, II р(вня - 65% i I р!вня -4% (проти 31% за традицшною системою). У студент1в контрольних труп, як1 слухали лекци за модульним вар1антом, а оцшювання проводилось за п'ятибальною шкалою, через 9 мюяц1в за I ршнем проявили cbo'i знания 22,5% студента. TaKi показники пвдтвердили нашу думку, що поеднання поетапно!' системи контролю i модульно-рейтинговоТ технолог!')' навчання ще в б'тьшШ Mipi сприятиме тдвищенню ртневоТ шдготовки студента.

При систематична робол, яка забезпечувалась введениям модульно-рейтинговоТ технолог^' навчання з поетапним контролем, бтьша кшькють студента пщвищувала св1й р1вень знань i переходила на наступний. Виникла потреба ввести у межах кожного ршня niflpiBHi: А, Б, В i Г Це полегшуаапо порядок переведения студента з одного р1вня на наступний (з пщр1вня А). Результати роботи в1дображен1 у таблиц! 4.1.

Табпиця 4.1

Результат основного екзамену з оргажчноТ' xiMiT при робот) за модульно-рейтинговою системою з використанням поетапног системи

контролю

IV pieeHb III pieeHb II ргаень I р:вень

А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г

KOHTpanbHi групп Загальн1 вщсотки 2 5 8 10 12.5% 10 8 42 22 46% 16 17 14 8 27.5% 2 5 - - 3 14%

Експериментальж групп Загальж вщсотки 6 8 21 15 25% 22 35 27 20 52% 12 10 6 18 23%

Результати вщстроченого контролю показали, щоза III i IV ршнями засвоення знань через 9 мюяц1в шсля основного екзамену зумти працювати 53% студента (проти 77% nifl час основного екзамену). А на першому piBHi виявилось 24% студента (рис.4.1.). Анал1з показав, що це в основному студента, як1 працювали за II piBHeM. Тобто, робота за запропонозаним комплексом сприяеб!льш мщним знаниям, вищому р1вню засвоення знань.

0 J-,-1- J>

11(1) 11(1) IV(I)

PiBHi засвоення знань

а) - стосовно до ктькосп студенев на кожному piBHi;

б) - в абсолютному cniBBiflHO-meHHi до агально!' ктькост1 студента (IV ршень - 1%; III pieeHb — 6%; II pieeHb — 21%).

Рис. 4.1 ПерехЦ} на I р1вень засвосння знань.

Подальша статистична обробка даних дала таю результата оцшювання в балах) (табл. 4.2):

Таблица 4.2 Характеристика статистичноТ обробки

Характеристика Традицшна система Модульно-рейтингова система Модульно-рейтингова система з поетапним контролем

середньоарифметичне (т) 71.44 84.57 101.63

дисперая (s2) 184 385.5 231.08

середньоквадратичне (s) 13.56 19.63 15.2

варЕацн м!нливост1 (V) 18.98% 23.21% 14.95%

щшьнють розподту 6aniB 98.56-44.32 123.83-45.31 132.03-71.23

Як показують результата наших доел ¡джень, середжй бал збтьшуеться при змж1 традищйноТ системи навчання й контролю на модульно-рейтингову з поетапною системою контролю. ГПдтвердженням ефекгивносп запропонованоТ нами системи, кр1м р1вневого розлодту, про що вже вказувалось, е значения щшьносл розлодшу бал®, на яку впливають обрахован! значения дисперсГг. Щшьнють в межах 132,03-71,23 бала евщчить про те, що основна ктьюсть студенев працювала вище другого р1вня засвоення знань, що е значним

досягненням у пор1внянж з роботою за традиц1йною системою, де ¡нтервал р^внгв засвоення коливаеться вщ I до IV р;вн1в i верхня межа бал1в -98,56 проти 132,03.

Закрите анкетування студенев на протяз1 3-х роюв (600 студента) показало, що систему визнали 95,2% респонденте. 3 них 84,7% вщзначили, що система вимагае великих затрат часу на вивчення матер1алу, створюе умови для ¡ндивщуальноТ робота (92,4%). Апеттьки 15,7% студента зазначили, що система дае можливють визначити р'шень засвоення знань. Це вказало також на необхщжсть введения поетапноТ системи контролю, тому що диференц1ац1я навчання i контролю вже забезпечуеться пюля вхщного контролю.

Результати вщкритого тестування (400 студента) з питань доцтьност1 введения поетапноТ системи контролю показали, що пщтверджують ефективжсть щеТ системи 95,6% опитаних студента

Анкетування випусниюв, яю працюють учителями не менше двох роюв показали, що 25% Тх почали роботу за щею системою з учнями 8-х unaciB, на урока xiMii, 6ionoriT i ф1зики ввели 100-бальну систему оцЫювання, тестування за трьома ранями засвоення знань.

Анал1зуючи результати експериментальних досл1джень, знаходимо тдтвердження доцтьност1 введения комплексу - поетапна система контролю i модульно-рейтингова технолопя навчання, тому що його використання забезпечуе: високу р1вневу пщготовку навчальноТ д1яльност1 студенев (у межах III i IV piBHiB засвоення знань), р1вном1ржсть розпод1лу навантаження, поступове накопичення бал1в, усувае помилков1сть в оцшюванж знань, забезпечуе впевнен1сть у своТх знаниях за рахунок систематичности у пщготовц1 до занять i лопчного структурування курсу.

У загальних висновках викладено основж результати дослщження ефективност1 поетапноТ системи контролю за умов модульно-рейтинговоТ технологом навчання. Отримаж результати дають пщставу вважати, що вихщна методолопя е правильною, поставлен! завдання виконаж, мета досягнута. Одержан! теоретичж i практичн1 висновки мають значения для пщвищення р1вня фаховоТ i професмноТ п1дготовки студента до роботи у школк

ВИСНОВКИ

1. На сучасному eTani розвитку осв1ти в УкраТн1 особливе значения мае контроль навчальнсТ д1яльност1 студента, який включае фахову i профеЫйну пщготовку майбутжх cneqianicTiB. Анап1з стану дослщжуваноТ проблеми контролю студенлв у вищих навчальних закладах показав, що в науково-методичжй л1тератур| недостатньо розглядаеться ця проблема: неч1тко визначен1 завдання i мета кожного з титв контролю, вщсутня класифжафя, яка б об'еднувала yci типи, методи i форми контролю в едину систему.

2. Створено концелтуальну модель поетапноТ системи контролю навчально/

д1яльностт студенев, яка складаеться з чотирьох тигив контролю: вхщний, поточний, пщсумковий i вщстрочений. У класифтаци ми виходили з того, що профеайна пщготовка студента педагопчнихужверситета е цтюною системою, що включае процес навчання, виховання, контролю й оцжювання знань.

Навчальна дтльнють студенлв об'еднуе як фахову, так i професшну п'щготовку, що ¡снують у т'юному взаемозв'язку, без якого неможлива яюсна пщготовка спец|ал!ста. Така система включае розроблення основнихтит'в, вид|'в i метод ¡в контролю на основ! модул ьно-рейтингово! технологи навчання.

Реал1зац'|я системи передбачае:

1) виб!р мети i 3Micry навчання, що забезлечуеться модулюванням курсу фахово! дисциплжи;

2) введения рейтингового обл1ку знань i вмжь;

3) впровадження поетапноТ системи контролю навчально!' д1яльносл студенев.

Поточний контроль забезлечуеться такими типами контролю: поб1жний, модульний, тематичний, руб1жний, шдивщуальний практикум, експериментальний i тренувальний. Типам контролю вщповщають методи i засоби впровадження йога у процес навчання.

3. Теоретично обгрунтована доцтьжсть i flieeicTb запропонованоТ поетапноТ системи контролю навчально!' дальности студента за схемою: вхщний- поточний - пщсумковий - вщстрочений типи контролю. Саме ц1 типи контролю забезпечують ¡нформац1ю про процес учжня i викпадання.

Системоутворюючим фактором е спрямоважсть визначених тишв i видю контролю на пщвищення ефективност1 процесу навчання, а вщповщно р1вня фахово! i профеайноТ пщготовки студента. Робота за запропонованою схемою сприяе спостереженню за динамикою пщвищення ршня фахово)' i професмно/ пщготовки студента до роботи у школ1 (вщ BxiflHoro рейтингу студента до пщсумкового). Система враховуе наступжсть (пюля контролю на нижчому piBHi йде контроль навищому), посшдовжсть використання метод ¡а контролю (усний, письмовий, граф1чний, тестовий програмований i непрограмований, ¡гровий, практичний), засоб1в контролю (тести, вар1анти контрольних po6iT, запитання, ¡ндивщуальж завдання), що забезпечуе систематичнють у po6"oTi i пщвищуе р1вень знань (у межах III i IV piBHiB засвоення знань працюе 77 % студента).

4. За результатами дослщжень визначено завдання й особливостч кожного типу контролю. Пщ типом розум!емо сукупнють видш, методщ i форм контролю, об'еднаних сптьною метою, що охоплюе вагомий в'щрЬок навчального процесу.

а) вхщний контроль виявляе р1вень пщготовки студента за матер1алом шктьного пщручника, допомагае розподтити студента на р1знор1внев1 групи за психолого-педагопчними характеристиками ¡з метою диференц1ац1Т i

¡ндивщуал1зацп навчання й контролю. Цей тип контролю харакгеризуе р1вень здатносл студента до процесу учшня. Проводиться з використанням методу тестування.

б) поточний контроль виявляе р1вень знань студента у ход1 навчального процесу з використанням диференц1ацП' та ¡ндивщуал1зац|Т контролю, характеризуе процеси учжня \ викпадання, подае ¡нформацто про стан засвоення тем, програми, про доц'тьшсть запропонованих поЫбниюв, методичних рекомендац1й, методик читання лекц!й, проведения лабораторних \ семшарських занять. Навчальна д1яльжсть студента плануеться на основ1 модел1 майбутнього спец1ал!ста.

Пщ видом розум1емотакий контроль, якому притаманж модифжоваж ознаки типу контролю, сптьна з ним мета, але реалюуеться протягом незначного вщр1зку процесу навчання. Види контролю взаемозамжш. Результата поточного контролю складають основну суму бал ¡в у рейтингу студента;

в) тдсумковий контроль виявляе р1вень знань на останньому еташ процесу навчання, реалюуеться у форм1 зал1ку або екзамену. Складання екзамену для уах груп студента обов'язкове, тому що воно систематизуе знания, сприяе бтьш глибокому усвщомленню матер1алу, закртлюевмжня, проводиться задопомогою усного! письмового метода, шляхом використання диференц'шованихзазм'ютом бтета. Результат екзамену дае студенту можлив1сть покращити св1й рейтинг. Це виключае випадковосп' при гадведенж тдсумюв навчального процесу, зжмае напруження, пщсилюе роль поточного контролю;

г) вщстрочений контроль забезпечуе контроль процесу викпадання, подаючи шформац1ю про доцтьнють побудови лекцжного курсу, використання контролюючих захода, методичногозабезпечення, яю реал1зуються викладачем. При наявност1 двох екзамежв результат вщстроченого контролю може бути включеним у рейтинг студента з даного предмета. Проводиться у вигляд1 контрольно!' робота через 3 \ 6 мюяцв п1сля основного екзамену. За результатами цього типу контролю вноситься корекц1я у процес викладання. Використання цього типу контролю подовжуе терм!н контролюючо'1 дп системи, створгаючи умоэи для ¡нтеграцн знань.

5. Теоретично обгрунтований модульний пщхщ до викладання дисциплЫ природничого циклу. Скпадено модульний вар1ант програми з курсу оргажчно! »мп, який базусться на теорГ( будови оргажчних сполук О.М.Бутлерова. При цьому враховували три основнихкатегорП': властивост1, склад I будову речовини. Були виявлеж переваги модульно! технолог»' навчання проти традицшног. взаемопов'язанють вс1х понять, правил, теор1й, динам1чнють I гнучюсть структури предмета; використання м|'жпредметних зв'язюв, що забезпечуе профеЫйну спрямоваж'сть навчання, систематачнють контролюючих заход ¡в за рахунок

поетапноТ системи контролю. Процес вивчення предмета стае ¡ндивщуальним \ творчим, взаемозэ'язок М1Ж професшною дшльнютю викладача I навчальною у студенев здШснюеться за типом "суб'ект - суб'ект".

6. Теоретично обгрунтована доцтьж'сть використання комплексу: поетапна система контролю \ модульно-рейтингова технолопя навчання - щодо фахово! \ професжно! пщготовки студенев. Основж положения дм комплексу були покладеж в основу розробки навчапьнихпоа'бниювдля студента \ вчителш шк1п, методичних рекомендацм для студента з курсу оргажчно!' х!м1Т, апробац1я яких показала д|'евють даного методичного забезпечення. ГПдготовка майбутнього вчителя з фахового предмета повинна мати профеЫйну спрямоважсть. Визначено шляхи реал^зацЛ' методичних пщходю до процесу контролю за умов модульно-рейтинговоТ технологи навчання.

7. На основ1 вивчення психолого-педагогмно! лггератури, анал!зу досвщу робота викладач1в вищих навчальних заклад/в запроваджено багатобальну шкалу (20 бал1в) оцжювання знань I вмЫь студенев. Анал1зуючи результата дослщжень, були визначеж переваги рейтингового контролю знань: можливють бтьш ефективно офнити знания студенев, врахувати ус! види навчально! д1яльносп ( як фахово!,-так 1 професШно!); вщсутжсть обмеження у загапьжй юлькост'| бал'щ визначення нижньо! меж! залжово! кшькост! бал'ю, що стимулюе творчу д1яльнють; визначення початкового 1 Лицевого рейтингу, який або що дае уявлення про стутнь зростання пщготовки студента до робота у школ:'; введения р1знихтитв, вид1в 1 метод1в контролю, як1 забезпечуються системою контролю.

Таким чином, у систем! навчання контроль виступае як один ¡з основних важел1в процесу. Тому спроби модержзувати процес повинж узгоджуватись з'| зм]ною системи контролю, яка забезпечувала б ус! його функцп.

Впровадження запропонованоТ нами методики контролю навчально! д|'яльност1' студента педагопчних ужверситепв сприяло:

- пщвищенню ефективност1 процесу навчання I контролю;

- покращенню зв'язку м1ж теоретичною ! практичною д1яльжстю студенев;

- ¡нтеграцп знань з р1зних предмета;

- визначенню шляжв пщвищення р1вня професмно! та фахово! пщготовки майбутжх вчител1в, !х загально! 1 професмно'! кулытури.

Проведене дослщження дозволяс сформулювагги ряд рекомендацш, зокрема щодо:

- доц'1льност'| введения у систему навчання вищо!' школи комплексу: поетапна система контролю та модульно-рейтингова технолопя навчання;

- розробки нових навчальних плажв з дисциплш природничого циклу (модульний вар1ант);

- розробки науково-методичного забезпечення ycix титв контролю в педагопчних ужверситетах.

Матер1али даного дослщження дозволяють подолати низку труднощ!в у процеЫ навчання за допомогою налагодженоТ поетапноТ системи контролю. Разом ¡з тим наше дослщження не розв'язуе ycix питань контролю навчальноТ дтльност студента, у тому числ1 з циклу природничих дисциплш. Потребуе подальших досгпджень чпже визначення обов'язкових результата засвоення змюту вищоТ xi'mhhoT осв1ти i певних вим1рниш р1вня засвоення та д¡агностики знань.

Основний змют дисертацм розкрито у таких публшащях:

Монографп:

1. Романишина Л.М. Система контроля знаний и умений студентов при работе по модульной технологии. - Тернополь.: СМП Астон, 1997. - 180 с.

2. Романишина Л.М. Модульно-рейтинговая система обучения: организация работы, поиски, исследования. - М., 1993. - 157 с. -Деп. НИИ ВО 3.09.93, № 231/93//Анот. в сб. Высшая школа России. Научные исследования и передовой опыт. - Вып. 1-2. -С.56 - М., 1994. - №34.

Навчальж поабники:

3. РоманишинаЛ.М. Лабораторний практикум з оргажчно!" xiMii (модульний BapiaHT): Поабникдля студента педвуз|'в. -К.: УЗМН, 1996. - 186 с.

4. РоманишинаЛ.М. Зб1рникзадач зxiMi'fз прикладами розв'язування: Поа'бник для учжв середньоТ школи. -Тернопть.: Пос1бники i пщручники, 1988. - 120 с.

5. Дробоцький A.C., Романишина Л.М. Задач! i вправи з оргажчно! xiMii: Поабникдля вчител1в. - К.: OcBiTa, 1993. - 112 с. (Авт. 100 с.)

6. Дробоцький. A.C. Романишина Л.М. Практичж роботи з xiMii: ПоЫбник для студенл'в - К.: Виица школа, 1993. - 159 с. (Авт. 110 с.)

7. Дробоцький A.C. , Грученко П. , Кайгородова I.O. , Романишина Л.М. ЗадачМиалюнки з неорган1чно'ТxiMii: Навчальний пойбник-К.: Радянська школа, 1990.-75 с. (Авт. 20 с.)

8. Дробоцький A.C. , Грученко П. , Кайгородова I.O., Романишина Л.М. Задач! з неоргажчно!' xiMii в малюнках,- К.: Промжь, 1994. - 80 кольорових слайд!в. (Авт. - 20 слайд1в)

9. Романишина Л.М., Дробоцький A.C. , Грицюк A.C. , Романишин Т.В. Задач1 i вправи з оргажчно'ГхшТ: Поабник для вчител|'в. -2-е вид. -Тернопть.: Поабники i пщручники, 1988. -80 с. (Авт. -70 с.)

10. Романишина Л.М. Факультативж заняття з розв'язування задач з xiMii. -Деп. Минск: НИЛ "Денаст". - 15-23. -30.08.94. - № 428. - 183 с.

Методичж рекомендацм':

11. Романишина Л.М. , Грицюк А.С. Принципи розв'язування ускладнених розрахункових задач з х1ми : Методичж рекомендацм для слухач1в курса пщвищення квал1ф1кац1Т вчител1в. -Тернопшь, 1988. -64 с. (Авт. - 50 с.)

12. РоманишинаЛ.М., Грошева МП., Иазаренко В.М. Методические указания и расчетные задачи по органической химии (для студентов педагогических институтов). -М.:Прометей, 1989. -64 с. (Авт. - 30 с.)

13. Грищук Б.Д., Романишина Л.М. Розв'язування розрахункових задач з оргажчно! х1ми : Методичш рекомендацм для студента педвуз1в. - К.: НМК ВО, 1990.-40 с. (Авт.-30 с.)

14. Романишина Л.М. , Маланюк П.М., Сов'як Б.С. Програмоваж м1крокалькулятори I Тх використання при самостшжй робота Методичж рекоментацм для студентш педжститутщ I вчител!в х/мИ - Тернопшь, 1992. -61 с. (Авт. -40с.)

15. РоманишинаЛ.М. , Маланюк П.М., Тетерша Д.Д. Використання електронно-обчислювальноТтехжки при викладанж оргажчноТ х1м1Т: Методичж рекомендацм. -Тернопшь, 1989. - 36 с. (Авт. -25 с.)

- 16. Романишина Л.М., Тетержа Д.Д. Види самост1'йног роботи студента при вивченж оргажчноТ' х1мп за модульного (блочною) системою: Методичж рекомендацм. - Тернопшь, 1990. - 4.1. -76 с. (Авт. -60 с.)

17. Романишина Л.М., Тетержа Д.Д. Види самостмно! роботи студенев при вивченж оргажчноТ х1мн за модульною (блочною) системою: Методичж рекомендацм. - Тернопшь, 1990. - Ч.П. - 70 с. (Авт. - 50 с.)

Статп у наукових зб1рниках та фахових журналах:

18. Романишина Л.М. Модульно-рейтингова система навчання в педагопчному вуз1 // Методика викладання бюлоги, х1мп, географн. - К.: Осв1та. -1991.-С. 35-37.

19. Романишина Л.М. Система контролю знань студента при робол за модульно-рейтинговою технолопею // Вища освгга в УкраТнк реалГ|, тенденцм', перспективи розвитку. - К,- 1996. - Ч. IV. -С. 41-44.

20. Романишина Л.М. Контроль 'I оцжювання знань студенпв при робот'1 за модульно-рейтинговою системою// Пор1вняльний анал1з сучасних систем вищо! осв1ти в реформуванж вищоТ школи УкраТни. - К,- 1996. - С. 232-234.

21. РоманишинаЛ.М. Вхщний контроль-складова системи контролю знань I вмжь // Науков1 записки: Сер1я педагоп'ка I психолопя. - Тернопшь.- 1997. -№1(3). - С. 20-22.

22. Романишина Л.М. Оргажзац1я самостмноТ роботи студента при викладанж оргажчноТ х1м1'( за модульно-рейтинговою системою // Науков'1 записки. - Тернопшь. - 1994. - С.89-94.

23. Романишина Л.М. Впровадження модульно-рейтингового навчання з курсу органично! xiMii // КонцепцЫ гумажзму в становленж та розвитку педагопчноТ ocBim -К.- 1997. -С.24-30.

24. Романишина Л.М. ПрофесЖна спрямоважсть навчально! д1яльносп студекпвз курсу оргажчно!'xiMii//Hayraei записки: сер1я Педагопка i психолопя. -Терношль- 1998. - № 1- С.24-27.

25. Романишина Л.М. До методики впровадження модульно-рейтинговот системи в процес'| викладання оргажчно! xiMii у вищих навчальних закладах II Науковий вюник Нацюнального Аграрногоужверситету,-1997. -№ 3.-С.215-219.

26. РоманишинаЛ.М., ЯнчукМ.1. Оргажэац1я i проведения занять з оргашчноТ xiMii за модульно-рейтинговою системою на природничому факультет! педагопчного ¡нституту // Рейтингова система оцшювання ycniuuHOCTi навчання студенлв. - К.: НМК ВО, 1992. - С. 129-136 (Авт. 4 е.).

27. ДробоцькийА.С., РоманишинаЛ.М. Учитися рацюнальносп //Радянська школа. -1989. - Na 5 - С.73-76 (Авт. 2 е.).

28. Дробоцький A.C., Романишина Л.М. Вивчення нуклешових кислот на уроках оргажчноТ xiMii // Методика викладання б'юлоги, xiMii', географн. -К.: OcBiTa.- 1991. - Вип. 8 - С.90-94. (Авт. 3 с.).<

29. Дробоцький A.C., Романишина Л.М., Романишин С.М. Використання програмованих мжрокалькулятор1в при розв'язуванж деяких Tnnie задач // Методика викладання бюлоги, xiMii, географн. - К.: Освгга,- 1992. - Вип. 9. -С.97-100.(Авт. 2 с.).

30. Дробоцький А.С, Романишина Л.М. PospaxyHKoei задач1 у професжжй П1Дготовц| студента // Рщна школа. - 1992. - Na 3-4. -С. 64-65. (Авт. 1 е.).

31. Романишина Л.М., Свинних Г.Г., Сенюк Г.В. Програмований MaTepian для контролю знань назаняттях з орган'|чно1 i 6ionori4HoixiMil II HayKOBi записки: cepia Педагопка i психолопя. -Тернопть, 1997,- Вип.1(3).- С.109-110. (Авт. 1 е.).

32. Тетерина Д.Д., Романишина Л.М., Янчук Н.И. Программированный контроль знаний в курсе химии с применением программируемых микрокалькуляторов. - М., 1990. -11 с. -Рус. -Деп ОЦНИ "Школа и педагогика" 19.03.90//Анот. В сб. Проблемы дидактики и методики преподавания учебных предметов в школе. (Авт. 5 е.).

33. Романишина Л.М., Янчук Н.И. Новые методы преподавания темы "Углеводы" в курсе органической химии. М., 1991. -10 с. -Рус. -Деп.НИИВО 17.05.91,- Вып. 4-11. 15, № 398-91// Анот в сб. Новые информационные технологии и средства обучения в высшей и средней школе. (Авт. 8 е.).

34. РоманишинаЛ.М., Янчук НИ. Активизация процесса обучения студентов по модульно- рейтинговой системе с применением деловой и ролевой игры. -М., 1992 . - 5 с. - Рус. - Деп.НИИВО., № 42-92. (Авт. 4 е.).

35. Романишина Л.М., Янчук Н.И. Игровая деятельность как активная форма обучения химии - М., 1992. - 6 с. -Рус. - Деп. ОЦНИ "Школа и педагогика", № 199-92. (Авт. 4 е.).

36. Романишина Л.М., Янчук Н.И., Коваль ОМ. Ролевые игры на уроках химии в средней школе.-М.,1994. - 9с. - Деп. ОЦНИИ "Школа и педагогика". - № 4394. (Авт. 6 е.).

37. Романишина JIM., Тарас H.I. Використання рольовоУ гри при викладанж теми "Феноли": // Основж вимоги до уроку xiMii. - Тернопть.- 1995. - С.8-15. (Авт. 6 е.).

Тези доповщей на конференщях, симпоз1умах

39. Романишина Л.М., Грицюк A.C. Применение элементов программированного обучения в курсе органической и биологической химии // Актуальные вопросы преподавания химии и биологии в вузах в свете требования перестройки высшей школы: Материалы Всесоюзн. конф.. -Ош. -1988.-С.261 (Авт. 0,5 е.).

40. Романишина Л.М., Тетерма Д.Д. Шляхи оргажзаци самослйно! роботи студентш на заняттях з оргажчно! xiMii // Змют, форми i мегоди самостшно! роботи студента: Тези республ. наук.-практ. конф. - Тернопть,- 1990. - С.282. (Авт. 0,6 с.).

41. Романишина Л.М., Янчук Н.И. Использование компьютерной техники в курсе органической химии // Подготовка учителей биологии в условиях новой информационной технологии обучения: Тезисы междунар.конф. - Петрозаводск. -1990.-С.84-85. (Авт. 1 е.).

42. Романишина Л.М., Янчук M.I., Грицюк A.C., Полщук В.А. Шляхи пщвищення ефективност1 навчально-виховного процесу при вивченж х1м1чних дисциплж //Шпяхи вдосконапення професжно-педагопчноТ пщготовки вчителя в умовах перебудови вищо!та середньоТ школи: Тези всеукрашськ. конф. -Н|жин. - 1990. -С.5-6. (Авт. 1 е.).

43. Дробоцький A.C., Романишина Л.М., Янчук M.I. Совершенствование методов обучения в лекционных курсах химии высшей школы Н Соотношение фундаментальной и специальной подготовки специалистов-химиков в университетах страны: Материалы Всесоюзн. конф. - Львов.: ЛГУ. - 1990. -С.45-46. (Авт. 1 е.).

44. Романишина Л.М., Грушко С.И., Янчук Н.И. Модульная система - одна из прогрессивных форм обучения студентов по дисциплинам химического цикла // Совершенствование фундаментальной и специальной подготовки специалистов-химиков в университетах страны: Материалы Всесоюзн. конф. -Львов.: ЛГУ. - 1990. - С.46-47. (Авт. 1 е.).

45. Романишина Л.M., Янчук M.I. Актив1зац1я ¡ндивщуально!' i самостжно)' роботи студента - один ¡з засоб1в саморегуляцГГ особистосл // Проблеми саморегуляцм особистосл у педвуз1 i загальноосвггнш школг Тези м1жнарод. конф. -К.: КДП1. - 1990. -С.117-118. (Авт. 1 е.).

46. Романишина Л.М., Янчук Н.И. Некоторые пути активизации индивидуальной и самостоятельной работы студентов // Совершенствование учебно-воспитательного процесса в школе и педвузе: Тезисы Всеукр. конф. -Кривой Рог. - 1990. - С. 132-133 (Авт. 1 е.).

47. Ботгак О.Ф., Романишина Л.М., Янчук M.I. 1нтенсиф1кац1я процесу навчаннязадопомогою новихформ контролю ycniiuHocTi студента//Традицмш i нетрадицшж методи активного навчання у вищм школк Тези Всеукр. конф. -Ршне. - 1992. -Ч.И. -С.64. (Авт. 0,5 е.).

48. Романишина Л.М., Янчук Н.И. Некоторые аспекты повышения профессиональной подготовки студентов в процессе обучения органической химии // Материалы IX Омской конференции. -Омск. - 1991. - С.41-43.(Авт. 1 е.).

49. Романишина Л.М., Янчук M.I. Модульна система навчання як система цтюного шдходу до формування тзнавально'Г активное^ студента // Цтюний niflxifl формування тзнавальноТ активное^ школярю i студента: Тези м1жнародн. конф. -Харюв. - 1992. -С.118-119. (Авт. 1 е.).

50. Романишина Л.М., Грушко С.Й. Формування активное^ студента при робот1 за модульно-рейтинговою системою в цикл1 природничих дисциплЫ // Психолого-педагопчж основи активюацн навчально-шзнавальноТ дЫльносл студенев: Тези мЬкнародн. конф. -Вшниця. - 1992. -С.165. (Авт. 0,5 е.).

51. Романишина Л.М., Бодров В.П., Нижник ПП., Сенюк Г.В. Диференц1ац1я i ¡ндивщуал1зац1я контролю при викладанн1 xiMiï // Проблеми трансформаци в гумажтаржй соц'|ально-економ1чнм та науково-осв1тн1й сферах: Матер1али Украшсько-Польського симпоз1уму. - Тернопть. - 1997. - С.148. (Авт. 0,5 е.).

Романишина Л.М. Система поетапного контролю навчальноТ дшльносл студенев педагопчних унюерситет за модульно-рейтинговою технолопею навчання з дисциплж природничого циклу. - Рукопис.

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук за спец1альжстю 13.00.04 - теор1я \ методика профеЫйноТ осв1ти. - 1нститут педагопки \ психологи профеайно! осв1ти Академм педагопчних наук УкраТни, КиТв, 1998.

ДисертацЫ мютить теореггичне обгрунтування поетапноТ системи контролю навчальноТ д1яльносп студентю в комппеш з модульно-рейтинговою технолопею навчання. Система контролю складаеться з чотирьох тип1в (вхщний, поточний, пщсумковий 1 вщстрочений), вид ¡в, метод1в \ форм контролю. Виявлеж педагопчж умови реал1зацК модульного вар'юнту програми з циклу природничих дисциплж, багатобального оцжювання знань 1 професшноТ пщготовки студентш, системи контролю. У педагопчному експерименл пщтверджена д1ев!сть поетапноТ системи контролю в ш'двищенж ршня навчальноТ д1яльност'| студентш в комплекс! з модульно-рейтинговою технолопею навчання.

Ключов1 слова: система контролю, види контролю, тили контролю, методи контролю, модуль, модульно-рейтингове навчання, модулювання навчального предмета, рейтинговий обл1к знань, професмна п'щготовка.

Романишина Л.М. Система поэтапного контроля учебной деятельности студентов педагогических университетов по модульно-рейтинговой технологии обучения по дисциплинам естественного цикла. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 1998.

Диссертация содержит теоретическое обоснование поэтапной системы контроля учебной деятельности студентов в комплексе с модульно-рейтинговой технологией обучения. Система контроля состоит из четырех типов (входной, текущий, итоговый и отсроченный), видов, методов и форм контроля. Выявлены педагогические условия реализации модульного варианта программы цикла естественных дисциплин, многобального оценивания знаний и профессиональной подготовки студентов, системы контроля. В педагогическом эксперименте подтверждена действенность системы контроля в повышении уровня учебной деятельности студентов в комплексе с модульно-рейтинговой технологией обучения.

Ключевые слова: система контроля, виды контроля, типы контроля, методы контроля, модуль, модульно-рейтинговое обучение, модулирование учебного предмета, рейтинговый учет знаний, профессиональная подготовка.

Romanishina L.M.

The Stage Test System for Pedagogical University students' educational activities on the module-rating technology in the cycle of natural branches of science. -Manuscript.

The thesis in the form of a manuscript on the competition of the Doctor's Degree of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04- the theory and the methods of vocational education. The Pedagogy and Psychology Vocational Education Institute of the Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 1998.

The thesis contains theoretical grounds of the stage four-stepped test system of the students' educational achvities combined with the module-rating instruction technology. The test system consists of four kinds (entrance, current, concluding and postponed), types, methods and test forms. The pedagogical conditions of module version programme realization for the cycle of natural branches of science, the students' knowledge and professional training estimated by many marks, the test system are revealed. The test system efficiency in the improvement of students' educational activity standard in combination with the module-rating instruction technology is corroborated when carrying out the pedagogical experiment.

The keywords: a test system, kinds of the test, types of the test, methods of the test, a module, module-rating instruction module process of the subject, raiting registration of knowledge, professional training.