автореферат и диссертация по психологии 19.00.06 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические особенности деятельности руководителя органов внутренних дел Украины
- Автор научной работы
- Запорожцев, Евгений Георгиевич
- Ученая степень
- кандидата юридических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 2000
- Специальность ВАК РФ
- 19.00.06
Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности деятельности руководителя органов внутренних дел Украины"
МВС УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ргв оа
1 9 СЕН 230)
ЗАПОРОЖЦЕВ ЄВГЕН ГЕОРГІЙОВИЧ
УДК 351.74.-057.17
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Спеціальність - 19.00.06 - Юридична психологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
КИЇВ - 2000
Націокадьса |
впутріш^спр^ У*р«.ІвЦ
"/Д " Щ ' І
Осеозняй дс:с 8
Додаток________
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України МВС України
Науковий к'срішинс:
кандидат психологічних наук, доцент Кашіренко Людмила Іванівна.
Національна академій внутрішніх справ України, професор кафедри юридичної психології
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук. Калюжний Ростіісліш Андрійович, Київський інститут внутрішніх справ при Національнії! академії внутрішніх справ України, начальник кафедра:
доктор психологічних наук, професор Треті,ячепко Вікторій Віталійоїша, Східноукраїнський Державшій університет, завідувач кафедри психології.
Провідна установа - Національна академія Служби безпеки України, м. Київ.
Захист відбудеться /0 " Р 2000 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ України (02035, м. Київ, Солом’янська пл., 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою. 02035, м. Київ. Солом'янська пл.. 1.
Автореферат розісланий " ^$ " & 21)00 р.
. 1 .
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Соціальне управління, як особливий різновид людської діяльності, виникло внаслідок суспільного розподілу праці й притаманне суспільству на всіх ступенях його розвитку. Саме завдяки цій діяльності, що організує людей, стає можливим забезпечити узгодженість їх дій для досягнення поставлених цілей. У зв'язку з розвитком суспільства та ускладнення управління ним в самій управлінській діяльності відбувся процес розподілу праці й спеціалізації.
Міністерство внутрішніх справ України Є невід'ємною частиною системи соціального управління державою, виконуючи специфічні, притаманні лише йому функції. Тому зміни, що відбуваються в країні, потребують від МВС України змін у стратегії та тактиці управління як всією системою, так і коленим окремим підрозділом. Необхідною умовою створення правової держави є реформування діяльності правоохоронних органів, що у значній мірі пов’язане з перебудовою психології осіб, які від імені держави реалізують відповідні функції, підвищенням престижу такої роботи та рівня професійної майстерності кадрів, покликаних попереджувати, розкривати та розслідувати злочини, забезпечувати належний рівень громадського порядку та надавати соціальну' допомогу населенню.
Значна роль тут повинна належати психологічній науці, що вже давно обіймає одне з провідних місць у світовій практиці управління: врахування та використання психологічних законів керівництва людьми довело свою ефективність і необхідність. Тому вивчення накопиченого досвіду' допоможе уникнути "помилок росту" у процесі становлення нових підходів і принципів керівництва. Цей досвід повинен бути не тільки проаналізований, але й адаптований стосовно управління в системі МВС України, що у сучасних умовах неможливо зробити без використання психологічних знань.
Розбудова незалежної держави в Україні супроводжується низкою негативних явищ, загостренням криміногенної ситуації, зростанням рівня та появою нових форм злочинності, у тому числі організованої. У цих умовах підвищуються вимоги до діяльності правоохоронних органів, зокрема, до управлінських її аспектів.
Ми розуміємо управління як діяльність керівника, спрямовану на максимальне досягнення державних, колективних та індивідуальних цілей з оптимальними соціально-економічними, технологічними та особнстісними витратами. При цьому поняття "управління" ми вживаємо стосовно складних систем і процесів; "керівництво" - стосовно окремих осіб та колективів. Це близькі, але не тотожні поняття (В.П.Казмиренко,
A.І.Китов, Г.Х.Попов та ін).
Дослідження проблем управління має давню історію, започаткувавшись експериментами Р.Оуена, Ф.Тейлора. А.Файоля. Г.Форда. В.Раунтрі, Е.Мейо. У теперішній час воно є об'єктом інтересу багатьох галузей науки, причому перевалена кількість робіт із даної проблеми належить економістам та правознавцям, доля психологічних досліджень тут незначна. Сучасний зарубіжний науковий досвід представлений у роботах Р.Агарвала - Роджерс. П.Блау. М.Вудкока.
B.Зігерта. С.Ковалевського, Г.Кунца. Л.Ланга. С.0‘Доннела. Р.Роджерса. Д.Френсіса та ін.
Значна кількість робіт вчених колишнього СРСР та Російської Федерації присвячена аналізу практичної діяльності різних категорій керівників. їх ролі та місця у різних системах управління супільством; конкретизації понять та дослідженні питань підвищення ефективності діяльності керівних кадрів. Автори відзначають залежність ефективності впливу на колектив від переліку чинників, розглядають шляхи та умови формування індивідуального стилю управління. Плідно працювали у цьому напрямі В.Г. Афанасьев, Р.Ф.Васильєв, Д.М.Гвішіані. А.Б.Звєрінцсв.
A.Г.Ковальов. І.С.Мангутов, О.М.Омаров, Я.В.Подоляк. Г.Х.Попов, Ю.В.Тихонравов, Л.І.Уманський, Р.Х.Шакуров та ін. У вітчизняній науці проблеми соціального управління та психології організації висвітлюються в роботах А.О.Деркача, В.П.Казмиренка, В.В.Третьяченко. Г.В.Щекіна та ін.
Окремо слід зазначити, що останнім часом досить інтенсивно розвивається прикладна галузь теорії управління - управління в органах внутрішніх справ. Так, Г.М.Воскресенський. Р.А.Калюжний.
B.С.Цимбалгок аналізують проблему інформаційної взаємодії;
М.С.Вертузаєв. О.В.Воробйов. Ю.В.Попов. Г.О.Туманов - підготовки й
реалізації управлінських рішень; Л.І.Громовенко, М.М.Іванов. Я.Ю.Кондратьєв. О.М.Столяренко, В.Ф.Сухарев - організації процесу управління; Л.М.Колодкін, В.Г.Кутушев. B.C.Медведев- кадрового
забезпечення: М.І.Ануфрієв, Г.Г.Зуйков, В.ДСущенко - наукової
організації та реформування праці в органах внутрішніх справ; В.В. Авдеев, Б.М.Ємєльянов. В.А.Лапгій - управління органами внутрішніх справ в особливих умовах. Питання управління курсантськими (слухацькими) колективами та підготовки до управлінської діяльності у процесі навчання досліджувались В.Г.Звягінцевим. Е.Утликом.
Узагальненням теоретичних надбань у цьому напрямі можна вважати роботи А.І.Китова (1979 p.). С.Є.Віцина (1980 p.): на жаль, у теперішній час вони значною мірою застаріли внаслідок зміни політичних, соціально-
. з .
економічних та органна ці йно-ітравових умов самої діяльності.
Подальшим розвитком загальної теорії управління і. зокрема, управління в органах внутрішніх справ молена вважати праці О.М.Бандурки (1996. 1998 рр.). В.М.Плішкіна (1999 р.), які розглядають основні проблеми управління підрозділами органів внутрішніх справ з урахуванням реального суспільно-політичного та економічного становища в дерлеаві й суспільстві взагалі.
Таким чином, проведений аналіз свідчить про комплексність і багатоплановість проблеми управління в системі МВС України та недостатню її розробленість у сучасних умовах. Вивчення досвіду підбору та підготовки керівного складу' МВС України також вказує на протиріччя у розв’язанні цієї проблеми. її слабку пристосованість до вимог сучасної практики, недоліки методичного забезпечення. Залишаються не розробленими та системно не узагальненими психологічні аспекти цієї діяльності. Між тим, психологічна насиченість управлінської діяльності безсумнівна: керівники органів внутрішніх справ часто діють в
екстремальних ситуаціях, пов’язаних із великими психологічними навантаженнями, в умовах дефіциту часу, необхідності прискореного прийняття правильних рішень, зберенсення лсиття та здоров’я підлеглих. Зазначене зумовлює актуальність нашого дослідження.
Дисертаційна робота виконана в межах галузевого дослідження і є складовою частішою виконання "Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 - 2005 рр." та "Концепції розвитку системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України", затвердженої рішенням колегії МВС. № 2 км/2 від 5.02.97 р.; планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України та Одеського інституту внутрішніх справ МВС України, зокрема, за темою "Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України".
При проведенні дослідження ми дотримувалися методичних засад створення професіограм (психограм) працівників органів внутрішніх справ, розроблених колективом кафедри юридичної психології НАВСУ. Але, зважаючи на специфічний характер об'єкта вивчення, дослідницька процедура нами була дещо модифікована і складалася з двох етапів: на першому етапі здійснене вивчення динаміки суб'єктивних уявлень про управлінську діяльність та структуру засобів влади; на другому -встановлений перелік професійно-значущих якостей і властивостей та їх орієнтовні кількісні параметри. На різних етапах дослідження нами використані: методика діагностики міжособистісних відносин
(модифікований варіант інтерперсональної діагностики Т.Лірі, модифікації "актуальне Я" та "ідеальний образ працівника міліції") та тест рисуночної фрустрації С.Розенцвейга; опитник Р.Б.Кетелла (16 РР - 105-С). тест структури інтелекту Р.Амтхауера. Обсяг вибірки обраховувався за
формулою В.Кокрена (п = 1/ (Л~+]/]чГ) і склав: на першому етапі - 282 курсанти. 95 працівників міліції зі стажем до 3-х років. 102 працівники міліції зі стажем понад 3 роки роботи на посаді; 197 керівників підрозділів ГУ МВС України в Київській. Одеській. Закарпатській областях із терміном управлінської діяльності понад три роки; на другому етапі - 52 управлінці, що відповідає математико-статистичним вимогам на рівні вірогідності Р = 0.05.
Об'єкт дослідження: психологічні особливості діяльності керівника органів внутрішніх справ.
Предмет дослідження: психологічні чинники ефективності
управлінської діяльності та формування психологічної готовності керівника до здійснення професійних функцій.
Мста дослідження: створення програми формування психологічної готовності до управлінської діяльності в системі МВС України.
В якості гіпотези дослідження висунуте припущення про те. що подальше ускладнення завдань боротьби зі злочинністю та підтримання належного стану громадського порядку, забезпечення соціального захисту населення, які стоять перед органами внутрішніх справ, вимагає підвищення ефективності їх діяльності, в тому числі завдяки використанню психологічних знань фахівцями-управлінцями. Це може бути досягну те за рахунок належної професійної психологічної підготовки керівних кадрів МВС України на засадах розробки та впровадження професіограм (пси.хограм) і формування у них професійно значущих якостей, специфічних для управлінської діяльності.
Ефективність службової діяльності, у нашому випадку - управлінської, залежить від рівня та динаміки розвитку' притаманних особистості (успадкованих та надбаних) професійно-важливих якостей, їх структури та індивідуального стилю професійної діяльності фахівця, тобто суб'єктивний чинник є системним, а не одномірним. Перелік професійно-важливих якостей передбачає сукупність загальних для всіх співробітників системи МВС України та специфічних для певних видів чи різновидів діяльності; у межах однієї якості можливий різний ступінь її вираженості, тобто вона є не константою, а континіумом.
Завдання дослідження. Виходячи з визначеної мети, предмету та об’єкта дослідження, було поставлено наступні завдання.
Проаналізувати психологічні чинники діяльності керівника та здійснити наукове дослідження психологічних особливостей суб’єкта управління в органах (підрозділах) МВС України.
Здійснити аналіз чинного нормативного регулювання діяльності керівників органів і підрозділів внутрішніх справ та надати пропозиції щодо його оптимізації.
Узагальнити наукові підходи щодо проблеми психології прийняття рішень в органах внутрішніх справ і управління інформаційною взаємодією, визначити психологічні особливості прийняття й супроводження рішень при реалізації оперативно-службових завдань.
Провести вивчення змісту1 та динаміки становлення професійно-психологічних якостей управлінця системи МВС України: визначити основні критерії профпідбору та профвідбору кандидатів на керівні посади.
Наукова повіпна одержаних результатів полягає у комплексному вивченні проблеми психологічних особливостей діяльності керівника органів внутрішніх справ, а саме:
Здійснено теоретичний аналіз таких складних соціально-психологічних феноменів, як організаторська діяльність і керівництво кадрами, особливості суб'єкта та об'єкта управління; дістали подальшого розвитку поняття "управління інформаційною взаємодією”, "процес прийняття та реалізації управлінських рішень в системі МВС України".
Розроблені рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення відомчої нормотворчості та практики її застосування в управлінській діяльності системи МВС України.
Розглянуті основні проблеми психологічних особливостей діяльності керівника, що можуть бути представлені у вигляді такої загальної схеми: структурно-функціональний аналіз управлінської діяльності, прийняття рішень і процедур;! їх супроводження; соціально-психологічний аналіз особливостей взаємодії в органах (підрозділах) МВС України.
Проведене дослідження психологічних особливостей управлінця, становлення його особистості як професіонала; можливостей використання особистісних резервів формування індивідуального стилю діяльності.
Визначені засади професійно-психологічного підбору та професійно-психологічної підготовки управлінців у зв'язку зі специфікою виконуваних управлінських функцій (екстремальність, складність ймовірностних рішень, насиченість соціальними контактами, публічність та ін.).
Практичне значення одержаних результатів полягає в: обгрунтуванні вимог професійної діяльності до особистості фахівця-управлінця; розробці рекомендацій щодо врахування психологічних особливостей прийняття й супроводження рішень при реалізації
оперативно-службових завдань; визначенні системи, структури та методик професійної психологічної підготовки управлінців МВС України: аналізі результатів психографічного обстеження управлінців з метою впровадження їх у процес професійного підбору та відбору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у виступі на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми юридичної психології" (Київ. 1999). на науково-теоретичних семінарах професорсько-викладацького складу’ Одеського інституту внутрішніх справ МВС України, на засіданнях кафедри основ управління та інформаційно-технічного забезпечення діяльності ОВС Одеського інституту внутрішніх справ МВС України і кафедри юридичної психології НАВСУ. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальних дисциплін "Управління в органах внутрішніх справ". "Основи менеджменту" та "Професійна психологія".
Публікації. Зміст та результати дослідження відображено в 8 публікаціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступ)', трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 174 сторінках друкованого тексту, який доповнюють 10 таблиць, 1 рисунок, 226 назв використаної літератури та 7 додатків на 19 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі "Психологічна характеристика діяльності керівника органів внутрішніх справ України'' аналізуються теоретичні аспекти психології управління та її специфічні прояви стосовно діяльності органів внутрішніх справ.
Становлення та розвиток зазначеної прикладної галузі зумовлюється потребами практики і відбувається на теренах загальної теорії соціального управління, що досліджує й систематизує загальні закономірності управління як особливої соціальної функції, внутрішньо притаманної спільній праці людей; закономірності та закони взаємовідносин, що виникають в процесі управління між його об'єктами та суб'єктами.
Управлінська діяльність має наступні суттєві ознаки; мета, об'єкт, наявність функціональних зв'язків між компонентами системи, найважливішим із яких є люди, та соціально-психологічних стосунків у системі управління, що є похідними від функціональних відносин.
Провідна роль в соціальному управлінні належить державному, що має владний правовий характер і здійснюється через органи держави. Однією із специфічних його сфер € управління правоохоронними органами держави,
. 7 .
в тому числі органами внутрішніх справ. Ця специфічність проявляється в тому, що середовищем функціонування даної підсистеми є інші соціальні системи. Власне, вона й створена для вплив) на об'єкти зовнішнього управління: злочинність і правопорушення; причини та умови, що їх викликають; явища, які виходять за межі встановленого суспільного порядку: окремі особи (правопорушники, підозрювані, звинувачувані, відбуваючі покарання тощо).
Процес управління в органах внутрішніх справ (з урахуванням зовнішнього і внутрішнього аспектів управління) являє собою сукупність трьох взаємозв’язаних складових:
1) управління самим органом, спрямоване на удосконалення його організації та забезпечення оптимальних умов для діяльності;
2) управління підпорядкованими підрозділами та посадовими особами;
3) вплив підрозділів і посадових осіб органів внутрішніх справ на конкретні антигромадські прояви, правопорушення та криміногенні чинники з метою їх попередження, нейтралізації або припинення.
Функції управління можуть бути розподілені на функції системи управління (функції-завдання) та функції процесу управління (функції-операції). До функцій процесу управління (функцій-операцій) відносяться: оперування інформацією, формулювання проблеми, висунення управлінської гіпотези, прогнозування, вироблення проектів управлінських рішень, організація їх виконання; підведення підсумків функціонування і коригування системи управління. Функції-завдання, в свою чергу, поділяються на функції загального управління, основні та забезпечуючі. Функціями загального управління в органах внутрішніх справ є планування, прийняття управлінських рішень; мотивація, облік і контроль: основні функції визначаються напрямом діяльності системи управління; до забезпечуючих функцій можна віднести кадрове, фінансове, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення тощо.
Проведене узагальнення літературних джерел дозволило нам визначити психологічні особливості, притаманні управлінню органами внутрішніх справ МВС України як різновид)' управлінській діяльності та представити основні проблеми психології управління в системі МВС України у вигляді загальної схеми:
а) структурно-функціональний аналіз управлінської діяльності, прийняття рішень і процедури їх супроводження;
б) соціально-психологічний аналіз органів (підрозділів), де реалізуються первісні формальні та неформальні відносини, спільні цілі та очікування працівників;
в) дослідження психології діяльності конкретного управлінця.
становлення його особистості як професіонала; використання особистісних резервів формування індивідуального стилю, образу життя та мотивації життєдіяльності:
г) вивчення психологічних закономірностей адаптації до управлінської діяльності, ресурсів і механізмів психологічної ісомпенсації; психологічних механізмів ротації кадрів та їх підбору у зв'язку зі специфікою завдань професійної діяльності (небезпека. екстремальність. складність ймовірностях рішень, насиченість соціальними контактами, публічність та ін); психолого-педагогічних проблем професійної підготовки управлінців.
Проведений аналіз організаторської діяльності та керівництва кадрами свідчить, що її ефективність зумовлюється низкою об'єктивних та суб'єктивних чинників. Йдеться, передусім, про досконалість відомчого законодавчого регулювання (аналіз якого надасться у другому підрозділі) та концептуальне визначення обсягу' і змісту понять "організація системи управління" та "організація процесу управління".
Організувати систему управління, на нашу думку, - забезпечити психологічні умови, які сприятимуть оптимальній результативності роботи. Такими умовами є: 1) формування перспективної концепції діяльності МВС України; 2) формування ділової цілеспрямованості працівників; 3) оптимізація організаційного клімату: 4) врахування неформальної
(неофіційної) структури колективу'; 5) зміцнення дисципліни та забезпечення взаємної вимогливості.
Організація процесу управління передбачає реалізацію постійно повторюваних стадій управлінського циклу: підготовка й прийняття управлінського рішення, доведення його до підлеглих, мобілізація їх на виконання даного рішення, контроль за ходом виконання рішення та його корекція. Кожна із стадій має значну психологічну насиченість і потребує врахування її психологічних аспектів.
Звідси можна зробити висновок, що процес управлінської діяльності в цілому складається з комплексу психологічних закономірностей, знання і врахування яких здатне зменшити напруженість при вирішенні управлінських завдань, дозволяє сформувати відповідну лінію поведінки, вибрати оптимальні варіанти прийняття рішень, дає змогу використовувати відповідні управлінські технології та комунікативні процедури тощо.
Теоретичний аналіз проблеми прийняття рішення й управління інформаційною взаємодією, здійснений в останньому підрозділі, свідчить, що прийняття управлінських рішень та управління інформаційною взаємодією визначає програму дій всього органу, його служб і підрозділів. Прийняття рішень для фахівців-управлінців є також важливим
. 9 .
інструментальним засобом вирішення комплексу професійних завдань, і особливо - при необхідності реагування в особливих умовах оперативно-службової діяльності (екстремальних, складних, емоційно напружених чи иевизначених).
Управління інформаційною взаємодією як у внутрішньому (органах та підрозділах), так і в зовнішньому (система МВС України та міжвідомчі зв'язки) контурах соціальної системи, має на меті здійснення доцільної взаємодії з навколишніми умовами, координації й субординації компонентів, спрямування їх руху та свого розвитку як цілого до заздалегідь запрограмованої мети. Внаслідок цього самокерована система здатна зберегти свою цілісність, якісну' специфіку, а також удосконалюватись і розвиватись. Процес прийняття рішення можна представити як єдність трьох компонентів: когнітивного. емоційного і вольового. Визначення співвідношення між когнітивними процесами та емоційно-вольовою регуляцією є основою для виділення певних типів прийняття рішення.
Як загальний висновок по розділу зазначається, що оцінка рівня підготовленості фахівців-управлінців МВС України передбачає врахування наступних чинників: знання психологічної специфіки управління як специфічного різновиду управлінської діяльності; особистісне прийняття наявних (актуальних, чинних) уявлень щодо особливостей організаторської діяльності та керівництва кадрами: розуміння особливості процесу прийняття рішень і організації взаємообміну інформацією. Отже, їх кваліфікована професійна підготовка потребує набуття відповідних знань і формування психолого-технологічних умінь у цих напрямах.
У другому розділі "Психологічна специфіка елементів системи управління в органах внутрішніх справ України" аналізується проблема побудування моделі керівника та психологічно обгрунтованого впливу на об'єкти управління. '
Поняття "об’єкти управління" складається з чинників двох рівнів: зовнішніх - характеристики та параметри оперативної обстановки, ритмічність праці та визначеність (збалансованість) функціональних обов'язків; внутрішніх - особливості підпорядкованого колективу та конкретних його представників. Оскільки в суспільстві відбуваються складні соціально-психологічні процеси. їх вивчення необхідне керівникам для перспективного (стратегічного) планування діяльності. Планування діяльності на тактичному рівні потребує врахування особливостей оперативної обстановки для уникнення неритмічності праці протягом робочого дня (тижня, місяця, року). Таким чином, організувати діяльність -означає здійснити тактичне планування з урахуванням перспективних
. 10 . (стратегічних) особливостей оперативної обстановки.
Особливо актуальним у сучасних умовах є врахування особистісного чинника (на індивідуальному та груповому рівнях) в системі МВС України, оскільки: більшість виконуваних професійних завдань не алгоритмічні, а творчі, 'змінилися пріоритети діяльності міліції - ч безумовного покарання винних у вчиненні злочинів на профілактику правопорушень і надання правової та соціальної допомоги населенню; у суспільстві відбуваються складні соціальні процеси, що безпосереднім чином впливають на стан і динаміку оперативної обстановки. У протилежному випадку втрата особистої 'зацікавленості кожного працівника у кінцевих результатах призведе до 'загальних, у тому числі на державному рівні, негативних результатів.
Ми розглядаємо об'єкт керівництва як соціально-психологічний феномен, який втілюється у групових та індивідуально-психологічних проявах. Головне завданім тут - розкрити конкретний механізм "вплетіння" індивідуальних особливостей у соціальну реальність; складність його полягає в тому, що неможливо спочатку вивчити особистість, а потім вписати її в систему соціальних зв’язків, оскільки вони нероздільні.
Регулювання взаємовідносин у органах (підрозділах) органів внутрішніх справ може здійснюватись за допомогою двох основних груп методів: 1) організаційно-розпорядницьких; 2) соціально-психологічних. Перші реалізуються через зміну об'єктивних чинників (правових норм, процедур, обсягу обов'язків і повноважень та ін.) і передбачають постановку нових цілей і завдань, чітке визначення міри відповідальності кожного працівника, створення стабільних груп і обгрунтоване призначення старших у таких групах; другі - через переконання, інформувати, мотивування, стимулювання, показ негативних наслідків міжособистісних конфліктів ТОІЦО.
Проведений аналіз особливостей процесу прийняття й супроводження рішень при реалізації оперативно-службових завдань дозволяє стверджувати, що: 1) нсихолого-юридичний зміст цього процесу найбільш повно проявляється в тактиці та технології здійснення управлінської діяльності; 2) планування діяльності органів внутрішніх справ можна охарактеризувати як процес прийняття комплексу рішень, що стосуються опрацювання та проведення заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей оптимальними засобами, підвищення відповідальності виконавців, ефективне використання сил і засобів, забезпечення дійової взаємодії служб (підрозділів), у кінцевому рахунку - створення сприятливого соціально-психологічного клімату; 3) психологічними складовими процесу прийняття й супроводження рішень, є: пізнавальна
. 11 . діяльність по встановленню значимої ситуації: формування концептуальної моделі об'єкта та значимої ситуації; пізнавальна діяльність щодо визначення засобів впливу на ситуацію з метою її зміни; формування концептуальної моделі бажаного стану об'єкта управління; вибір засобів та здійснення впливу; 4) психологічні феномени в управлінській діяльності проявляються на всіх її етапах, тому передумовою ефективності використання психологічних знань є уміння керівника у залежності від управлінського контексту залучати їх до повсякденної діяльності; 5) при однакових об'єктивних умовах ефективність прийняття та супроводження рішення залежить від індивідуально-психологічних властивостей суб'єкта та об'єкта управління (мотивів, установок, переконань, цілей, інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей та ін.). Чим відповідальніша ситуація, тим яскравіше проявляється особистісний профіль керівника в управлінських рішеннях.
На завершення розділу зазначається, що специфіка управлінської діяльності в системі МВС України проявляється за трьома основними напрямами: психологічні особливості об’єкта керівництва та суб'єкта управління (у групових та індивідуальних його формах), які знаходять своє відображення у процесах прийняття та реалізації управлінських рішень. Тому моделі, особистості керівника як науково обгрунтована система вимог до особистості, що найбільшою мірою відповідає даній посаді, повинна передбачати наявність відповідних системоутворюючих чинників.
У третьому розділі "Формування психологічної готовності до управлінської діяльності в системі МВС України” дається характеристика цього складного психологічного феномена як сукупності якостей і властивостей особистості, що зумовлюють стан мобілізованості психіки, настроєність на найбільш доцільні та активні дії при реалізації управлінських функцій. Аналізуються отримані результати щодо змісту та динаміки професійно психологічних якостей управлінців МВС України, причому властивості особистості, встановлені при експериментально-психологічному обстеженні, мають високі позитивні кореляційні зв’язки з ефективністю професійної діяльності та терміном перебування на керівних посадах, отже, можуть вважатись професійно-значущими та такими, що впливають на формування індивідуального стилю управління керівників системи МВС України.
Проведене узагальнення стану розробки проблеми психології управлінської діяльності в системі МВС України дозволяє стверджувати, що діяльність управлінця є не тільки інтелектуально та емоційно напруженою (часто - екстремальною), але й містить у собі виражену психологічну специфіку, пов’язану з необхідністю організації та
. 12 .
продуктивного розвитку взаємодії на різних рівнях ("керівник -колективний об’єкт управління", "керівник - окремі підлеглі", "керівник -інші керівники з аналогічним статусом, з вищим статусом, з нижчим статусом" тощо).
Отже, обов’язковою передумовою ефективності управлінської діяльності є грунтовна професійна, у тому числі професійно-психологічна підготовка зазначених фахівців. Проблема удосконалення професійної
підготовки з метою підвищення професійної майстерності є сьогодні
однією з провідних, оскільки причиною недостатніх результатів
оперативно-службової діяльності часто стає низька професійна навченість та недостатня психологічна готовність. Структура такої підготовки повинна виглядати, на наш погляд, наступним чином (див. таблицю 1.).
Таблиця 1.
Структура професійно-психологічної підготовки управлінців
Знайомство з поняттями та об'єктною стороною Процесуальні і феноменологічні аспекти управлінської діяльності Вимоги до суб'єкта управління та його психологічні якості
Управління як діяльність Психологія прийняття рішення Стиль управлінської діяльності
Сфери управлінських завдань Управлінська діяльність в екстремальних умовах Психологічні якості, що сприяють успіху управлінських дій
Стани ін/цшідуальної та масовидпої свідомості Психологічні явища в комунікативних процесах Психологія мотивації управлінської діяльності
Феноменологія між-особистісних стосунків Особистіші резерви і самоактуалізація потенціалу
Психологічні характеристики оперативної обстановки Професійна деформація та шляхи її подолання
Інноваційні задачі і нововведення в управлінській діяльності Закони психологічної адаптації та їх зв'язок з управлінською діяльністю
Зважаючи на зазначене та базуючись на логіці організації процедури соціально-психологічного тренінгу (СПТ). нами визначені такі етапи процедури психологічної підготовки управлінців: 1) діагностика
психологічного потенціалу' як складової ефективності управлінської діяльності: 2) діагностика "Я" в соціально значущих та професійно значущих ситуаціях; 3) оволодіння уміннями діагностики та вирішення групових і організаційних проблем задля підвищення групової згуртованості; 4) оволодіння уміннями оптимізації процесу прийняття рішення. На завершення розділ)' надається змістовна характеристика
зазначених етапів.
У висновках відображено підсумки проведеного теоретичного й експериментального дослідження, а саме:
1. Управлінській діяльності в системі МВС України притаманні такі психологічні особливості, як опосередкованість операцій управління реальними об'єктами та процесами: неалгоритмічний характер багатьох операцій, що пов'язане з дефіцитом інформації в швидкозмінюваних умовах (оперативних ситуаціях); жорстка детермінація дій часовими параметрами, заданими організаційними умовами та організаційною програмою у цілому; значний обсяг і різноманітність оперативних завдань і дій; висока психологічна напруженість, пов'язана з відповідальністю за прийняття рішення та сталою функцією ризику, притаманного діяльності органів внутрішніх справ.
Ефективність діяльності керівника ОВС зумовлюється низкою об’єктивних чинників, зокрема, досконалістю правового регулювання і концептуальним визначенням обсягу та змісту понять "організація системи управління" та "організація процесу управління", оскільки це здійснює значний опосередкований вплив на суб'єкти управління, реалізуючись на рівні психологічної підсистеми та сприяючи успішному вирішенню професійних завдань.
2. Незважаючи на значну кількість відомчих нормативних актів щодо управлінської діяльності зазначеного рівня, на сьогодні залишаються неврегульованими: визначення (опис) і конкретизація посадових обов’язків керівників; перелік повноважень, прав та обов'язків, форм та ступеня відповідальності начальників міськрайлінорганів внутрішніх справ. їх заступників, керівників служб і підрозділів; регламентація службового часу (робочого дня. тижня, місяця) керівника. На усунення цих недоліків дисертантом сформульовані пропозиції щодо "Положення про міський, районний орган внутрішніх справ" та "Настанови з організації роботи міського, районного органу внутрішніх справ" (структура та перелік основних позицій), впровадження яких дозволить не тільки поліпшити роботу очолюваних органів (служб, підрозділів), але й зменшить рівень психологічної напруженості, що завжди виникає на етапі адаптації керівника до посади.
Концептуальне визначення обсягу та змісту понять "організація системи управління" та "організація процесу управління" дає змогу підвищення ефективності діяльності керівника завдяки врахуванню її психологічних аспектів. Так, організація системи управління повинна передбачати, поряд з іншими умовами, врахування особливостей концепції діяльності МВС України на сучасному етапі, формування ділової
14 .
цілеспрямованості працівників, оптимізацію організаційного клімату, використання можливостей неформальної (неофіційної) структури колективу, зміцнення дисципліни та забезпечення взаємної вимогливості. Організація процесу управління потребує реалізації постійно повторюваних стадій управлінського циклу з їх психологічними складовими: підготовка й прийняття управлінського рішення, доведення його до підлеглих, мобілізація на виконання даного рішення, контроль за ходом виконання рішення та його корекція. їх знання і врахування дозволяє керівнику вибрати оптимальну лінію поведінки, дає змогу використовувати відповідні управлінські технології та комунікативні процедури тощо.
3. Однією з основних функцій в діяльності управлінця МВС України є
прийняття управлінських рішень та управління інформаційною взаємодією. Процес прийняття рішення можна представити як єдність трьох компонентів: когнітивного. емоційного та вольового. Визначення
співвідношення між когнітивними процесами та емоційно-вольовою регуляцією є основою для виділення певних типів прийняття рішення.
Управлінське рішення - програма дій всього органу, його служб і підрозділів. Тому прийняття рішень для фахівців-управлінців є важливим інструментальним засобом вирішення комплексу професійних завдань, і особливо - при необхідності реагування в особливих умовах оперативно-службової діяльності (екстремальних, складних, емоційно напружених чи невизначених). Управління інформаційною взаємодією як у внутрішньому (органах та підрозділах), так і в зовнішньому (система МВС України та міжвідомчі зв'язки) контурах соціальної системи має на меті здійснення доцільної взаємодії з навколишними умовами, координацію й субординацію компонентів оперативної обстановки, спрямування їх руху та свого розвитку як цілого до заздалегідь запрограмованої мети.
4. Керівництво кадрами в органах (підрозділах) МВС України передбачає підбір, професійну адаптацію та підвищення кваліфікації, оптимальну організацію діяльності осіб, що вирішують завдання охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю. Незважаючи на тс. що ця функція відноситься до числа забезпечуючих, за її допомогою створюються необхідні умови для нормального функціонування всієї системи. Основними шляхами вирішення цього завдання є поліпшення системи добору й підготовки кадрів, належного науково-методичного та інформаційного забезпечення їх діяльності.
Перший блок кадрових проблем - професійний відбір, у процесі якого вивчається фізичний статус (стан фізичного та психічного здоров'я); знання та загальній інтелектуальний рівень; уміння й навички; здібності та інтереси; схильності та цінностні орієнтації; соціальне оточення:
15 .
особливості особистості. Зазначені дані отримуються за допомогою: соціально-психологічного вивчення, психологічного та
психофізіологічного обстеження кандидатів. Другий блок кадрових проблем - закріплення кадрів, що здійснюється завдяки психологічному супроводженню оперативно-службової діяльності та має на мсті формування стабільного професійного ядра.
5. У теперішній час жодна із наявних моделей особистості керівника органів внутрішніх справ не відображає дійсного стану речей і не дозволяє сформулювати вимоги до суб'єкта управління в органах (підрозділах) МВС України. Тому нами здійснене вивчення особистості управлінців зі значним досвідом та високими показниками роботи, що дає можливість. 1) здійснювати попередню психодіагностику властивостей та якостей осіб, що за іншими (об'єктивними) параметрами можуть обіймати посади керівного складу; 2) відстежувати динаміку становлення професійно-психологічних якостей управлінця у процесі навчання слухачів (курсантів) у вищих закладах освіти МВС України; 3) надавати рекомендації щодо конкретних осіб при вирішенні кадрових питань та проводити психологічне супроводження їх діяльності.
При створенні психограми (переліку професійно значимих якостей) сучасного управлінця ми виходили з принципової можливості побудування такої моделі та створення умов для відповідної динаміки особистісних якостей за рахунок системи професійно-психологічної підготовки управлінських кадрів МВС України.
6. Проведеним професіографічним дослідженням встановлено, що чинники та умови, які опосередковують ефективність діяльності всіх категорій працівників органів внутрішніх справ, рівною мірою характеризують і діяльність керівників. Разом з тим. визначені специфічні для управлінців якості: здатність до швидкодії в умовах дефіциту часу; уміння диференційовано оцінювати протирічиву інформацію: здатність знаходити доцільну форму спілкування в залежності від психологічного стану та індивідуальних особливостей комуніканта (комунікативна діагностика); здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях. Високі результати отримані відносно блоку прийняття рішень: робота з опосередкованою інформацією, дефіцит часу для усвідомлення інформації та прийняття рішення. Переважаючою тенденцією в особистості досвідчених управлінців є прагнення до лідерства та домінування, але (у порівнянні з початківцями) вони усвідомлюють значення співробітництва для досягнення професійного успіху, надаючи йому ваги невід’ємного елементу управлінської діяльності. У процесі здійснення управлінських функцій авторитарний стиль керівництва поступово урівноважується
прагненням до взаємодії, компенсаторна мотивація трансформується у мотивацію досягнення, що свідчить про зростання ступеня адаптації та формування індивідуального стилю діяльності.
7. Ефективне розв'язання комплексу завдань професійно-психологічної підготовки управлінців системи МВС України передбачає організацію цілеспрямованого процесу оволодіння психологічними знаннями, системою спеціальних умінь і навичок, формування професійно значущих психологічних якостей. які забезпечують успішну' реалізацію управлінських функцій та адекватне врахування психологічних аспектів управлінської діяльності. Цей процес характеризується комплексністю, багатоплановістю та багатофункціональністю. Основні завдання професійної психологічної підготовки управлінців (при наявності у них раніше сформованої емоційно-вольової та операціональної сфери особистості) представлені формуванням когнітивного та мотиваційно-комунікативного блоку властивостей особистості фахівця.
Колом питань, що розглядались нами у дисертаційному дослідженні, проблема психологічних особливостей діяльності керівника ОВС України не вичерпується. Перспективними напрямами її подальшої розробки може стати: поглиблення теоретичних уявлень щодо психологічних
особливостей організації діяльності практичних підрозділів МВС України, у тому числі в екстремальних умовах, при ускладненні оперативної обстановки тощо; визначення специфіки взаємодії між керівниками різних рівнів (МВС - УВС - міськрайлінорган - підрозділи міськрайліноргану); розробка та впровадження технологій навчально-формуючого впливу, призначених для підготовки фахівців-у правлінців у процесі навчання у ВЗО МВС України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1.Проблеми професійного відбору в органи внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса: Вид-во ОІВС. 1997. - №1. -
С. 147-152. (у співавт.)
2.Історичні аспекти професійного відбору до правоохоронних органів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - К.: Вид-во НАВСУ, 1998. - №4. - С. 150-155. ’
3.Керівник органу внутрішніх справ і колектив // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса: Вид-во ОІВС, 1999. - №2. - С. 180184.
4.Морально-психологічний аспект формування управлінської культури керівника ОВС // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса: Вид-во ОІВС. 1999. -№3. -С. 112-116.
5.Про деякі проблеми удосконалення правового регулювання управлінської діяльності в органах внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - Одеса: Вид-во ОІВС. 2000. - № 1. - С 98 -102.
6.Психологічна структура управлінської діяльності. - "Людина і
духовність". - К.: Науково-дослідний інститут проблем людини
Міністерства культури та мистецтв України. 2000. - Т. 17. - С. 352*35 ?
7.Специфіка управлінської діяльності в системі МВС України //
Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету їм. К.Д.Ушинського. - Одеса: Вид-во Г1ДПУ ім.
К.Д.Ушиїтського. 2000. -№ 5. -С. 43-50.
8.Психологічна характеристика управлінського рішення керівника органу внутрішніх справ // Науковий пісник Південноукраїнського державного педагогічного університеті’ ім. К.Д.Ушинського. - Одеса. Вид-во ПДПУ ім. К. Д. У шиїтського, 2000. - №6. - С. 189-198.
АНОТАЦІЯ
Запорожцев Є.Г. Психологічні особливості діяльності керівника органів внутрішніх справ України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психология. - Національна академія внутрішніх справ України, Київ. 2000.
В дисертаційному дослідженні аналізуються психологічні особливості діяльності керівника органів внутрішніх справ, а також психологічні чинники її ефективності та формування психологічної готовності до забезпечення управлінської діяльності. Узагальнені наукові підходи щодо проблеми психології прийняття рішень в органах внутрішніх справ і управління інформаційною взаємодією, визначені психологічні особливості прийняття й супроводження рішень при реалізації оперативно-службових завдань. Вивчені зміст та динаміка становлення професійно-психологічних якостей управлінця системи МВС України, визначені основні критерії профпідбору та профвідбору кандидатів на керівні посади. Розроблені рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення відомчої нормотворчості та практики її застосування в управлінській діяльності системи МВС України. Визначені засади професійно-психологічного підбору та професійно-психологічної підготовки управлінців у зв'язку зі специфікою виконуваних управлінських функцій (екстремальність, складність ймовірностних рішень, насиченість соціальними контактами, публічність та ін.).
Ключові слова: управлінська діяльність, суб'єкт управління, об'єкт
. 18 . керівництва, процес і система управління, відомча нормотворчість, керівництво кадрами, управління інформаційною взаємодією, процес прийняття й реалізації управлінських рішень, психограма, психологічна готовність до управлінської діяльності.
АННОТАЦИЯ
Запорожцев Е.Г. Психологические особенности деятельности руководителя органов внутренних дел Украйні. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. -
Национальная академия внутренних дел Украины. Киев. 2000.
В диссертационной работе анализируются психологические особенности деятельности руководителя органов внутренних дел. а также психологические факторы ее эффективности и формирования готовности к ее осуществлению.
Рассмотрены основные проблемы психологии управления, которые могут- быть представлены в виде общей схемы: структурно-
функциональный анализ управленческой деятельности, прийнятне решений и процедура их сопровождения; социально-психологический анализ особенностей взаимодействия в органах (подразделениях) МВД Украины. Проведено сравнительное исследование психологических особенностей субъекта управления и объекта руководства в органах (подразделениях) МВД Украины. Обобщены научные подходы по проблеме психологии принятия решений и управления информационным взаимодействием в органах внутренних дел. определены психологические особенности принятия и сопровождения решений при реализации оперативно-служебних задач.
Получили дальнейшее развитие понятия “организаторская деятельность и управление кадрами”, ''особенности субъекта и объекта управления”; “управление информационным взаимодействием”, “процесс принятия и реализации управленческих решений в системе МВД Украины”.
Разработаны рекомендации и предложения по совершенствованию ведомственного нормотворчества и практики "его применения в управленческой деятельности системы МВД Украины.
Проведено исследование психологических особенностей управленца, становлеіше его личности как профессионала. Определены основы профессионально-психологического отбора и профессиональнопсихологической подготовки руководителей в связи со спецификой выполняемых управленческих функций (экстремальность, сложность
„ - 19
вероятностных решении, насыщен нии 1 ь социальными контактами, публичность и др.).
Практическое значение полученных результатов заключается в: обосновании требований профессиональной деятельности к личности специалиста-v правленца: разработке рекомендаций по учету психологических особенностей принятия и сопровождения решений при реализации оперативно-служебных задач; определении системы, структуры и методик профессиональной психологической подготовки управленцев МВД Украины; анализе результатов психографического обследования управленцев с целью внедрения их в процесс профессионального отбора.
Ключевые слова: управленческая деятельность, субъект управления, объект руководства, процесс и система управления, ведомственное нормотворчество, управление кадрами, управление информационным взаимодействием, процесс принятия и реализации управленческих решений, психограмма, психологическая готовность к управленческой деятельности.
SUMMARY
Zaporozhtsev E.G. Psychological peculiarities of manager’s activity of organs of internal affairs of Ukraine — Manuscript.
Candidate thesis on juridical psychology 19.00.06. National Academy of Internal Affairs of Ukraine. Kyiv. 2000.
Theses analyse psychological peculiarities of manager’s activity of organs of internal affairs, psychological factors of effectiveness and creation of psychological readiness for providing of management.
Scientific methods of approach on psychological problems of decisions reception in the organs of internal affairs, and in management of information reciprocity are summarized. Psychological peculiarities of taking and accompaniment of decisions in realization of operative tasks are determined.
Contacts and dynamics of formation of professional — psychological features of manager of Ministry of Internal Affairs system are studied.
Major criteria of professional selection of candidates for managerial posts are defined.
Recommendations and proposals on perfect departmental norm-creative work and practice of its application in management of Ministry of Internal Affairs are worked out. -
The basic elements of professional -psychological selection and training of managers in connection with specificity executable functions (extreme, complication of executable decision, saturation of social contacts, public) are determined.
Key words:
Managerial activity, managerial subject, managerial object, process and system of management, departmental norm-creative works, personnel management of information reciprocity, process of reception and realization of management decisions, psycho-gramma psychological readiness for management.