автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические особенности освоения экологических понятий учениками 6-9 классов

Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности освоения экологических понятий учениками 6-9 классов"

РГб од

yEPAÏKGbKHi; ДЕРЕВНИ;: IIÍi3AI:Ori4¡5É¡ ШЗК'СкТЪ'л.' 1м. 1.1.П. ДРАШ.ХНОВА

Ка правах рукопису

АРТЕЖУК Ольга Грнгор1вна

пжоюпчрл особливосп ЗАсвоешя екоюпчнйх

ПОНЯТЬ УЧНЯ.М У1. - К КЛД.С1В

19.00.0?- педагогична i в!кова психолог1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата дсихологгашх наук

J

Khïb - I9S4

Лютртацхя a рукописен.

Гобйта ипкемамо m кафедр! псмхомогГх Укр«йюького дврлашохч» недчгог!taioro yiiiвбрситвту in. W.U. Драгоианорв

Науковий ксргпний ' - кандидат психолог:чиих наук,

професор Деяченко Михайяо Ьоладинироеич

- кандидат психолог!чних неук, допоит ¿(рлиисыш Любов БоСИЛГВНЯ

Oli ni ¡411 о по к нити - доктор исихояог1чиих наук,

професор Чепелева Haxwiin Басшиянн

- кандидат психолоНчних наук, доцент Хомхч Галина Онексивна

идав[дна установи - Кпм"шець-11од1льсьний педагопчний хнститут Захист вхдОудетьея "/7 ", лизнет* у а 1Ш* року о ;l'/i0. годин: на эяехдшш! слещгшаованот вченох ряди ii - 113.01,02 в Украхн-ськоиу дзржавному педагогичному унхверсиэчш im. М.П. Дрэгомано-га / 202030, Кихв- 30, вул. ШрогоЕй, У/.

3 диоертацЫя можно оаноГямитися в бхбл!отоцг Укрг.п<ського держан

него педагогичного ушнерситсту 1м. м.и. Драгоманов*

Автореферат розхслано " fS" ИНб^^ьнЛ- 1УУ4 року.

Вчеиий секретар

ciisnta;a3on«Bo'i ради,

иандидат психологхшшх

наук, доцент

Мчал. — Дрллнська Л.В.

2АШШ1 ХАРАКГ Ш1СТИКА РОБОГИ

АктуальнЮть проблемы. Введения нових програм з рхзних предмет 1в в середнМ школ! поставило перед шинелями як!оно нов! за-вдання. В першу чер1у вони поз"язан! !з забезпеченнпп науковнх ос-коз шк!лъко! освгти, ввдхлешшм базових знань, п!дви!ценням IX рол: в формуванн! творчих зд1бноотей учня. Особливо У у ваги виг,ига о проблема формування система наукових понять в школяр!в, яка складас ов1тоглядюШ аспект особистост!.

Анал!з психолого-педагог!чно1 ! соц!ально1' лхтературк св!д-чить, що проблема форэдування 1 засвоення науютвкх понять дослц; -кувалася багатъш вченма. Вивчалюя питания про сп!вв!дношення образу ! слова, суттевого ! абстрактного /Л.В.Занков, ЕЛ. Загнать ев, О.Н.1еснтьвз,..Н,О.Менчикська/; прк,юш розушво! д!ялъно-ст1 Д.М.Богоявленськнй, Е.М.Кабанова-Меллер, Г.С.Костюк/; етапи форвдтвання понять /Л.Я.Гальперш, В.Б.Давидоз, Н.Ф.Тадизпга, М.М.Шардацоь/, засвоення понять з р!зних дисципл1я. Зокрег,в,проблемам форцуэяняя б1олог1чних понял; прпсв"ятдли сеох дослдеення А.ЦЗелакороднова, А.3.Лебедь, М.С.Петербургська, 1.А.0р!длевд,-/процес засвоення природничих понять' учня:,¡и початково!' школи/, 1.С.Гощук - /фогсдування ботанхчних понять/, ХГ.Шсгунова -/засвоення зоолог!чких понять/, е.О.Рибалко - /засвоення понять з анатом!!, ф!з!олог!'1 ! г1г!ени людани/.

Однак, не дивлячись на те, що проаналхзозан! працг робллть безсуынхзний внесок в виршення проблкя засзоекня учти наукових понять, дпэча система пхдготовки учн!з в загальноосв!тн!й шхсол! сввдчить про недостатнй рхвекь впсахтлення пЪцхологхчш'х особливостей та ыехан!зм!в засвоення понять з р1зних яисщшлхн, в тому числ! ! б!олог!чннх. Обг.тегувчась останньм, СЛ1Д зозначи-ти, оволод!ти основами б!олог!чяих знань учн! мо;.уть Л1ша тод1, кола засвояяь систему б10Л0г!чипх понять, серод яда.х од пит з

ваг.'.тавих с околоПчн!. Сагле вони дають можлив1сть усввдошти окда-дн1сть взашов1дносяш м!я органхзмаш, зрозум!ти эаконп еволюцН, сплести уявлеыш про суча с ну еколог1чну ситуацхю в краШ, рог1-он 1, Еколог!чн1 знаная'допомогусь виховати твор^ молодь з виоо-корозшцупш екалог1Чгом шслшшл, сприятимуть уопШшэду оэоло-д!шш шкхльшш :<урсом «НологН»

РозумЬшя ■результате д1шгыюст1 лвдкни в еколог1чнпх системах дасть моптавхсть учняи, виходячи з зкмог сьогодення, в маЛбу-тиьоАг/ застосувэти пабут! знания з екологп' для здхйсненая захо-д1в з охорони природа, оц!нки насл!дК1В негативного вплицу лвдини на б!осйеру планета; вирхиеняя складних екологхчннх проблем, що постШю назрхвшть.

Таким чином, недостатня розроблеп{сть в литератур! пробле-ш форцуваяня в учнхв У1-1Х класхэ езсологхчши понять та П зисо-ка актуальность, пов"язана з потребами сусп!льства в розв"пзанн1 екологхчннх проблем, як! будутъ вир1иуватисл п1дростаючим цоколш-нятл, ¡1 виз начали вибхр теш досл1ддсшш.

~ 1ф°цео йормуваиня 1 засвосння еколог!-чних лонлть школяра!ы пхд час вивчення ;курсу 'б}о.тог11'.

Предмет дослгдкення - психологхчл! особлпвост* засвосння еколог!чних цонять учнямп УТ-1Х 1слас!в.

'Лета дослтдиеяня полягас в виявленн! «Такторхв, як! впли-эають на пронес засвосння екологхчннх понять учняш У1-1Х клас!в, ¡1 роаробц! на цШ основ! ефективно! методики 1'х форг,рвения в учн!в У I~.I1 клас!з.

В осиоду дослхду.ошш була покладона гпютеза:

- процоо засвосння еколог!чних понять учняш У1-1Х клас1в шдбтъасться нерхвном1рно I е довготривалим;

- формування сколог1чних понять обумовленв вхкозма особлп-асетяка учн*я;

_ а -

- <7ор:дув£иня загальнпх абстрактных еколог!чних понять приводить до поглиблепня I здосконалеяня 1'х системност!;

- на ефективнхсть засвоення еколог!чних понять вплизас ряд фактор!в: установка вчителя; методика вякладання; характер орган I-эад!1 прац! на навчально-дослвдий дьтети; зшст понять; еммШ-нIсть матер!алу, ягахй вавчаеться; "зиттев!" ачп!рпчн1 уязлоння I поняття; особлявост! шюз1тлення понять в П1ДРУЧШ1КУ.

Реал1зац1я по стащено? мети передбачае розв"язання таю::: за-

вдань:

I/ вивчктд стан проблема засвоення екологгчних понять в тео-рН та практжи навчання та психологхчнг особл-шост! розуШння I засвоення еколог1чнпх понять;

2/ виявати психолог!чн* особядвостт засвоення 1 етапи йорму-вання еколог1чних понять у вйовог.'у аспектх I на Ц1й основ! розро-бити методику 1'х формуванкя;

3/ експериментально перез1рити д!ев1сть розробленоУ програш та на ц!й основ1 ниянитп фактора етективностх засвоення екологхч-них понять в учн1в У1-1Х' клас!в.

Методолог1чнон основою досл!даеннк була Закон про школу, програма "Освхта", /"Укра'1на XXI. с т."/, Положения про загальноос-в!тню школу, полокення теорП д!яльност1 лядани, основн1 законо!*!-рност! розушвого розвитиу, роль мислення з лознаши людиною об"е-кгивноХ дШсност!, кокцептуальн1 у явления про суть г.шялредпетних зв"язк1в у процес1 навчання, психолого-педагоггш: дослдасення форадування понять.

Теоретичники дкеоелам досл!днення стали прац1 психологов з формування наукоэих понять /Л.С.Зиготськгл, П.Я.Гальпер1н, В.В.£^-вадов, б.М.Кабанова-Меллер, Г.С.Костик, Н.О.Менчннська, Н.и.Тали-з:на/, з розватку маслення I у яви /Д.К.Бплацька, 1.1.3.Зовчик-Бла-катна, Т.В.Косно/, з психолог!I навчалько! дхяльност: ./¡.¡.Г.Алек-

севва, М.;.1.11рокол1скко, О.В.Скрипченко/.

Щоб иерев!рити дану гипотезу та розв"яэата. доставлен! завда-гшя, вккористовувала комплекну програау досд!дження, яка на р1эиих стадах передбачае поеднйння теоретпчних 1 егапричгих метод 1в: теоретичного аналхзу дкерал /психолог!чна, дидактична I методична л1-. тсратура, спостерегення за назчалыаш провесом у скол!, аяалгз програм, Шдручнцк!в та урок!в в аспект: дослда-.ення, вивчення труднощхв у заовосш-п еколог!чних понять, беацси з учнями та кча-телями, констатуцчлй та форцувчий експерименти, метода статистич-ноУ обробкн експеримеитальних данах.

^ослгдйоння проводили в п"ятв етапхз. На повдаовощу егап! /1990 - 1991 рр./ вивчали стан проблема форцування еколог!чних понякь в теорП та пракшЦ навчання, вазначкла осковн! шдхода до концепцН досл!дження. Продает досл!дкення вивчали як самостШду психолого-педагог!чку проблем, виявала р!вень сфорглованост! еко-логгчних понять в учспв У1-П клао!в.

На теоретично^ етап! /1991 - 1992 рр./ розробила психоло-г!ч1н1 а!дхода та методику засвоення екологхчних понять в учн!в У1-Н нлас1в.

На форгдумчоцу етап1 /1992 - 1993рр,/ булй проведено експери-, мелтальцу перев!рку роэроблеяоУ методики засвоення екологгчних понять, зд!йсяювали ^орьсточий експеримеят.

На узагальгаычоцу- етап! /1993 - 1994 рр./ було пхдведено и!дсумки експериментальноХ робота, зроблено психолог1чшШ анал!з отуиманих результат ¡в та розроблек! рекомендацН для вчителхв о пологи та студент !в педагог!чних вуз!в.

Впровадкення результат!в дослхдасежя /1993 - 1994 рр./ зд1-йснепо в школах й 6, 9, 18 £ 1рпеня КиЛвсъко1 облал!. Досл!дяе-нням охоплено 450 учн!в.

В{рог1ДН1СТЬ результатов дослвджешш забезпечувалася теоре-тичним анал!зом проблеш, в!дпов1дн1Стю шкористакях метод1в предметов!, мет! I завдаиням дослгдкення, поеднанням кглькхсного 1 лесного анал1зу, результата?® методов матсматичноУ статистики.

Наукова новизна досл!д;хення:

- шявлено психолог 1ЧН1 особлквост! розутлпшя, етапп заево-ення еколоНчних понять в практицх навчання, в!ков! оссбливост! розумпшя та засвоення аколог!чних понять учняма УТ-Н клас^. <*актори, ¡до обумовлюють 1'х засвоення;

- встановлено р1в!и залекност! /високий, середнШ та низь-кай/ и!» частковши I загалышык еколог1чними ноняттши в проце-о! засвоення хх учняма У1-1Х клас1в;

- теоретично обгрунтована та експгриментально апрсхЗована ефектавна методика форцування еколог1чних понять в учн!в У1-1Х клас!в.

Теооетпчне значения досл!дкення полягае в тсг.{у, що його результата доповнюють положения а ково.х та педагог1чно¥ психолог 11 про особливост1 шслительно? Д1Яльност1 учнгв П1дл1ткового та чна-цького в!ку, з"ясовують 'та конкретизують умови 1 законог.нрност1 назчального процесу, зокреш пронесу засвоення понять.

Особистий внесок автора полягае у виязлешп психолог!ч131х особливостей засвоення учняш У1-К клас!в екологхчкях понять, встанозленн! залекно'стх м!я частковими та загальшш екологИншл! понямями, етап1в 1х йхтаування /етапу "елачентного" аналхзу 1 однородного синтезу, подальгаого удосконалення анал1тико-с1штетп-чноУ д!яльност! та амхння оперувати поняттями/ 1 вазначенн1 йак-тор1в ефективност1 засвоення загальних та частковкх екологгчних понять учняг.щ У 1-Й КЛас1в.

Лракгичне значения досл!д;::ення- в розробп1 ! впровздзпенн! в педагог прогдес психолого-ледагоггшпх рекомендаций з уор-

мування в учн!в У1-П luiaciB еколог!чдах понять. Матер1алп досл!д-яеняя пояуть бута шкорюстаи! такому вузхвськоод викладанн!, в систем! п!дбйщь»шя квал1ф!кацП вчител!в б!ологП, при розробц! та вдосконаленн! програм i методик навчання з б!олог!чних да гадал-л!н.

На зажиот виносеться tskí полокеняя:

1. Процес эясвоекня екологхчних понять носить нер!вном1рниЙ, стрябкоаод1бш1й характер.

2. Встановлення учняш залеякост! м!ж частковиш i загальих-ш еколог!чкиш подятаяш. в£др!эняеться глкбиною, об"емом, усвхдо-млешиш ступени вазгливост! ознак, що дозвожло вндЬтти високий, середн1й t низькай р!внх нроцесу засвоения.

3. Процес гЕорду^ання еколог!чних понять складаеться в дек!~ лг>кох взаемопов"язаншс еташв: I/ початковий/ етац. "елементного" пцал!зу i однор!дного синтезу/; 2/подальшого удосконалення анал!-тико-синтетичноХ д!яльност1; 3/ выхння оперувати полягтяш.

4. Е(рективн1сть засвоення захшгьних i часткових еколоПчшх понять визначаетьоя рядом сТакторгв: установкою вчмеля на йормуван-Ня в учн!в понять; методикою викладання, органхзацхею прац i на пк!льн!й навчально-Цдослхднш д!лянц1; зрлстом понять, що засвою- ■ ються; emuiiíHOB дхею на учнхв штер!алу , яний зивчаеться; вшивом "гиттешх" еш!ричшх уявлень на HayxoBi; шевелениям понять

в п}дручшшу.

Апуюбац!я t впровадкення результатíb лоолщх.сешм в практику загалъноосвггньо! мхш здШсгеовалась в ход! дослано i роботк. Одерган! екоперимектальн! дан i узагальнювалася i доповхдалися на п1дсуыкових науково-практичних коншеренцхях УЗЩУ ím. М.П.Драгома-нова в 1991 - 1994 рр., обласшх курсах пхдвгицення квалгфхтцП вчитвЛ1в, на зас!даннях па^адря психологй' УетаХнського дерг-ав-ного nqf,aix)ri4horo университету ím. М.П.Драгошнова. Штерхали

досл!дження в1добракен! в трьох пусийкацхях, серед яких иетшшч;и рекомендацГх для вчнт&яхв та етудент!в по форщгвашю в учя!в г!чних понять.

чегаша завданняш. I складасться з! вступу, трьох роздШв, бп сновав 1 ышску викориетано1 Л1тератури. Експершленталыш. часгона робота ыхстить 21 таблиц».

У встущ обгрунтована актуалънхсть проблема, шзначен! об"ект, предмет, мета, гхпотеза досл!дкення; характернзуються IV-тоди, етапи роботи; розкриваються наукова новизна, особпспш вне-сок авюра, теоретична та практичне значения одержаннх результа-т1в; фэрцулаються основн! положения, що лносятьоя до захисту; описано фор;,т апробацП досл!дяення та запровадкення його результат: в у практик.

У периоцу тзоздШ "Теоретшсо-практичн! особливост! йормуван-ня еколог!чниг понять в школГ' подвиться результата теоретичною анал!зу психолого-педагог1чно¥ лггератури з питань досл1даения; розкриваеться змхстовна сутнхсть основних еколог!чнах понять, таких як "еколог1чнх £актори", "бхоценоз", "еколоИчн! одишцх -вид, популяцхя", Ух значения 1 М1сце а прографи та и1дручниках з б!олог!1, визначаються притерIX та показники засвоення понять в школяр1В.

Вивчення I анал!з л!тератури дае г.яжлив1сть стверд»уватп, що в сучасн!й В1тшзнян1й 1 заруб Ьш1й психологИ проблема засвоення понять школярами дослхдауеться з рхэню: позиц!й I розробляз-ться в тИзних аспектах.

Ток, Л.К.Еалацька, 0.Л.Зшюградова, Т.В.Кссмэ, Г.С.достюк, В.П.Кул1кова, Д.О.Нхколеико розглядаать проблем засвозння понять учнямп через призцу розупЬаьт, як сгсладовоУ частинд пронесу заппо-

диоертацИ обушвлеиа ^огп'.ов доопдаешит, внзиа-

Основний зм1стг роботи

еп.нк та впд!ляють основн! отупен! розум!ння: на ночатково^т ступе-п! розуы1нкя ношть неяиферешШозано-загальтШ характер, пот!м вил1ляються ок*.ем! опа51ф1ча1 риси предмету, эгодом здШснюеться розтленувопня розумпшя цьтого.

Д.Ы.Богояыеисышй, ВЛ.Зиков, Н.О.Менчинська, Г.Г.Сабурова та !н. шкШзушь психолог !чну природу труднощ!в при дормуванн! пенять, пов"язану з недостатн!м розштком в учн!в празильнпх форм аиалЬ'ико-синтетично! д!.слъкост!, розкривавть суть. ятаща генерал!-зацП, яке латать в основ! недоскошлого, так званого, "елементно-го"внал!зу.

Дещо 1нший науково-доол1днпй п!дх!д до проблеми засвоення понять школярами анаРхюв свое в!добра;хення в роботах Н.Я.Гальпе-оша, Д.В.Кльконша, Л.В.Занкова, О.В.Зашзрояця, ЗЛ.Калшкоцо!, Н.О.Телязпш! ! 1'х поол!довяак!в. його особлизост! поллгяють в •тому, що автора вид!ляють основа! етапи форг/ування розутдавих д!й на основ! зовн!шньо1 практично! дгяльност!. Лоетапне ^ормування дК?, що приводить до перетвороння Ъс !з зовн!шп!х, матертальних, у жутршн!, !деальн1, I складае основний зм!ст пронесу засвоення.

Ирдугогхчюпл досв!д переконливо св!дчитЬ про те, що борму-впння з школяр!в нэукошх понять здеб!лыаого проходить немотиво- ■ БЯно, ¡нсд! нав!ть раптово, без опори на иггтевйй 1 п!знавалытП нотегст!ал. учня» на впвчешш ран!ше матер!ал даного предмету чи суг.ч.вдтх предкет!в, що» эвичайло, залаете п!дготовц1 учн1В до спрзИнягтя бглып склпдних, абстракт них понять.

Знания основных положень теорН' <пормування попеть дозволле педагогу усвхдо.'лкта весь х!д вккладания, уявпти перспективу нав-чання, спланувати процес засвоснкя знань учнямп. 1изкшс калучи, з вице вгазаного напропуеться шсновок про яеобг.!дн!сть детально роэроблеао! методика йорауваиня понять в школяр!», яка моле бути

створена на основ! винчения ааконодцрностей даиого пронесу. В зв"язку э щш сл!д особливо п!дкреслити, ко Д.П.Богоявленськи-., Л.С.Зиготський, П,Я.Гальпер1Н, В.В.Дашдоэ, Н.О.Ыенчпнська.Н.и.Та-лиз1на, О^В.Усова, М.!'.1Иардаков зробили ваглавай гоок з розробид психолого-педагог1ЧШ1х основ форцування наукових понпть з р1ЭШ1х дасципл!н в прсцес! навчання,

Психолог1чний аспект вивчення процесу йорглувашш б1олог1ч-1шх понять характериуиться пощуком ооновнах закономерностей та ефективиих йактор!в, що сптжяють засвоенню понять пколяраш /А. I.Великородною, 1.С.Гощун, А.¿.Лебедь, Ы.С.Петербургеька, !.1.ГЛ1-скунова, е.Ф.Рибалко, 1Д,<5р!дленд та 1н./.

Проведений анал13 психояого-аедагог1чно¥ лггератури з проблеш йорцування понять сзадчать, що провес засвоення понять школярами е дозготривдлим I складним I вшлагае в!д вчптели знания: е!кових особливостей аормуваннл як загальних , так i часткози:-: понять, що входять до складу загальних; забезпечення дП оакторгв, що сприязоть ейективногду засвоенню понять та шляхгз оптншзацЛ' 1'х форцування в учн13.

. Такш,1 чином, анал13 психолого-педагог1чна5!. лхтератури показав В1дсутн1сть спегпальних дослдаекь з питань форцування еюло-г!чних понять. Враховувчи це, т прийти до виснозку про необх.т-дн!сть вивчення проблеш засзоення основних екологхчшх понять, таких як "екологЬшГ фактора", "бгоденоз", "еколог1чн1-одашиЦ -вид, популяц!я".

Для визначення р!вкя засвоення учняг.® У1-К клас!в еколог!ч-них понять ш користувалкся такаш нритергяш:

- правильна характеристика загальних понять : правпльпе визначення часткових понять, що входять з 1'х зшст;

- вшння зстаноатовати зале:.з:сть ш;к часткоют! 1 загалы-п-

¡ж поняттямп на основ! глубокого розкркття зм!сту понять /вщиден-кайб1льш суттезоУ ознакк/, характеристики ïx об"ецу /перераху-жмшя boîx В1Домих ознак/, здатност! частков! поняття включати в систему ознак загалышх'дослвдчуианях, усввдомлення р13ноб!чних эв"язк!в Mis: вказаншди вище понягтяш та ïx рухливост.!;

- гжбина BMicry эагальних понять, тобто при вязначенн! вка-вувати на таке часткове поняття, що найб1льше розкривае суть зага-льного;

- дкферегаЦашя понять, поглиблення i вдооконалення ïx спсте-мност i.

Баялавим похазииком зрушень в 6îk нокращень засгюення доол1д-иуванлх понгаь ввазшлооя ил1ла операвання ними, тобто застосування ïx на практик в реальних контекстах, валике значения надавалоея шпиню учн!в оперувпти одстковаш понягтяш при шзначенн! загаль-

ш1х.

В лругог-у розд!л1 - "Особлпзост! засвоення учнящ Г.Т-1Х кла-ci3 загальнях екологхчгшх понять i часткозих понять, що входять в ïx зм!ст" - розх'лядаються питания про ыоклив1оть розуШння i част-кового оролод!ння поняттяш "еколоПчн! докторй", "б!оиеноз", "еко~ лог!чн! одипшп - над, популяШя" учняш У1-Н клас!в, р!вня ово-. лод!ння ниш частковима поняття®, цо входягь в зглст аагалышх.

Як св!дчить анал!з психолого-педагог!чно1 та методично! л1-тератури /О.Ю.Сушкова, А.Ш.Уварова те 1н./, в середн!х клясах учи! починають оволод!вати системою науковлх понять, нэвчаються шслити в теоретичному план!, а це забезпечуе розвиток !нтелекту випрго pi-вня, спрдяз подальшшу вдосконаленню мислглельноУ д^ялыюст! в шв-цькому BitU. 3 практичнИ; ке робот! вчптел! часто опираютьоя на TpaOTiîiiiHi лсихолого-дидактичн! принципа /зг!дно них метод "кон-кретизацП" вккорпстовуетъся ширше, н!ж метод "ибстрахування"/» а

такий п!дх1д эначно уповШнюз в п!дл1тк!з здатн1сть анал1зуьатн, узагальшовати 1 врешт! гальмуе процес форнувашш науковпх понять, Шд час досл!дасення аналхзувалися трудноий, цо вшшкгздть в учн!в в процво1 оволод!ння еколоПчшили поняттями, причина рхзно! шввдкост! заовоення IX, проводивоя пор1внялъний анал'з водювхдеД учн!в, що розкравають суть дослхдвуваних понять.

Дослвдно-експершентальну роботу було розд!лено на два етапи, кожен з яках характериьувався певною метою 1 зазданн.яш, пхдиивхд-ними формами 1 методами оргаи!зацН прох^су засвоення еколог!чдах понять в ШКОЛЯр !В.

Перший - 1нформац12но-епонукальн11й етап - передбачав теорети-чне нпвчення б10лог1чного матерхалу, заявления рхвня розум1ш19 уч-нями У1-1Х клас!в основних еколог!чних х нягь: "еколоНчн! фактора", "б!оценоз", "еколог!чн! оданиц! - вид, популяц!я" 1 частковах понять, що входять в эм!ст вназаких, ыозклив1сть засвоення часткок'х понять, а також зацПсавленост! ди:ей в сприй.анн1 еколоПчних знакь, формування в школяр!в загально!" еыоцхГшо! установка на позитивна ставлення до еколог!чного катерхалу в ц!лоцу, на зацГ хв-лен!сть прародоохоронною д!яльн1стю. -його злотом була актуалхза-ц!я екологхчного досв1ду д!тв«. 3 вДсю метой застосовуваласъ методика "зр!з1в", спостереження, бес!ди, демонстрац1я таблипь.

• Друтий - тренувально-конструктазний - етап спрямовано на поеднання теоретичного нивчення гяатер1алу з практикою, його мета - в процес 1 ?ормуючого експеригленту трансоорг.^вати здобут! знания з бхологП у вм!ння зрозум!та 1 засво5Етп зогальн1 та чаетковх еко-лог!чн! поняття, виявпти вплав практичноУ робота учн!в на навчаль-но-доол!дн!й д1лянд1 чи теплиц 1 на процес засвоення понять. На цьо-му этап! зм1нювалась методика вииладашя материалу, вводились коз! термтни, не передбачен! шкхльною програг-'о::, акцентухялась увзга

дмей на оут! ноем понять. Педагог виступае тут в рол! експеримен-•саторе, який оцШое э точки зору егоективност! практична вт !лення

г!потези яро мо»:лив!сть. засвоеяня еколог1чних понять в п!д-л1тковоь'(у Biui. Бес!ди т& иисьмов! робота в експериментадышх i кон-трольних класах а статистичною обробкою одержаних результат !в, дали несбх!дний ,матер!ал для наступного психологс-педагог!чного анал!зу.

Перевхрка реэудьтатпвност! проведено? доол1двл-експеримента-льлоУ робот и здШскйвалась на основ! лорхвяяння данах двох етап!в досл!дження, а також насл!дк!в цплеспрямованоУ роботи по Сормуван-1ю еколог!чнкх понять в експериментальних класах в сп!вставленн1 э результатами, одержаншли в контрольних класах.

К!льк!сш1й i /fflicfiuil анал!зи в!дпоэ!дей учн!в 71 i УН експе-риибнтальних та контрольная клас1в показали, цо iciiye значка в!д-MiimicTb в розум!нн! ! оволод!ан! ними. ларактершш для школжИв контрольних шостих i сьомих клас!в е те, то ниш в деяк!й м!р! ус-л!дош0о:оться лише зм!ст загальних досл!джуваних понять, тод! як сут-тйв1 ознаки випвдашь. Одночасно багато чаоткових понять не спри-пмаютьоя в едност! 1э загальниш i виступаыть поза системою загальних досл!джуваних понять /поряд з нищ, або в середин! i'x/. Учн! У1-УП Клас!в в зв"а<зку э .в!козими. особливостяш оволод!ния прийо-mm тслитсмпог д!яшюст! i яедосТатн!м запасом знань, ще но ш-s^.'Tb тако*. зрозум!ти склвдну систем р!зноб!чних зв"язк!в м!к зага-лышш понлттяш: "еколоНчн! соктори", "сИопеноз", "сколог!чн! одпппц! - вид, иоиуляц!я" ! pisimu! за ступеном загальност! ионяг-тягщ,

3 екстерпментяльних У1 i УН класах перевалена б!лып!сть шее-тикласнт-Лв та оемикласникгв /83?'/ дають в!рн! Bi,nnoBijii на

запитоння, цо вишганть характеристики загальних еколог!чнлх понять, ei% школярfв иоотого i 1% сьомого експеринентолышх класгп ги1д!л.я~

ють еуттев! ознаки еколог!чгшх пондаь, год! ян я июстих i оьотх контролышх клпоах ц! ознаки вказують 3I;J 1 в1дцов1дно - 3ô;*> учи!';. Це 'зв!дчить про наяви!сть зрутлень в 6iK розшрення об"ему t псгл.ч-блення awicTy доол!дяу»аних понять, часткове усв!дсмяення зм1ету абстрактных еколог!чних понять.

Пор1Бнялыш11 анал1з результат 1в ^ормумчого експерикеиту да« мо*лив1оть зробити шсяовок, цо учи! У1 1 УН екснермлептйлытх KjEioiB поднялпся на кидай ступ!® оволод!шш еколог1чши.м поштть-ш. Якщо учн! контроль них У1 Я УП клас!в энаходлться на почттовд-му етап! заовоешш деншх понять /в!н хврактеспзует>оя няшйотю "елементного" анчл1зу i однородного синтезу, вид^ленн.чм одч!еУ " силь но Y " ознаки, недостатн1М усв!домленнягл сутгелнх 1 вар1штшх ознак загальних понять, то в експершентпльяих класах /костоед' i особливо в сьомому/ п!дл!тки досягають наступного етапу засиосннн еколог1чт1Х понять, хардкторним для якого в подальше розгирчння об"ему t поглиблешш зм!сту вице згадоних понять, усв!дочтення зм!оту но них терм}н!в б!льи1сти учн!в, здебЬ-мого гдибоке зясво-вння ними чзсткових еколог!чних понять, встановлення одпскНчних зв"язглз Mi? деякшди частковищ i загальнит досл1даувапими. К1ль~ kîohî результата приведено в таблиц! I.

Як бачиг.то, в експерииенталытх класах покр эпики засвосння екологИних понять пор1вняно з контроль ниш эначгго ишй, оск!лькн запропопована вчптелем методика формувашт понять сприяла розттку абстряктно-лог!чного шслопня аголп?1в, що проядалося в б!лыя ус-nlriHOMj' засвоенн! эагалышх i часткових еколог1чних понять,

D третьему роздШ - "Розум1Ш1Я i засвопная учшим УДГ-К icmoin еколозлчних понять i часткових понять, що входять в ïx зипгг" - розглядоотъея особ лшо cri засаошт окологгшх понять yin-Mi ЛИ i П глас:1), оппеуиться методика доел1\.-^!Шя, сутнхоть

Таблица I

Эасхюешш учить УХ—УII евслариментального та контрольного клае1в еколог!чних понять /дшгиоотичиий эр!з в %[

Основ»I показ ниш засвоеняи

КглькЛстъ учл!в - по 50 у коапй груп!

Експершлентальня Контрольна

трупа група

У1 глас УН клао.

У1 клао УН клао

1. Опсрування звга-льииш I частко-вими поняттяш

2. Оцерування част-ковиш поняттяш при вдзначенн! вагальнах

60

66

70

76

20

32

20

42

констатуючого 1 шормуючого експвримент1в, проводиться явлений 1 к 1— лькшшД акалхз одерканих результат хв..

Сутн1стъ аастосовоноГ в експериментальшх групах методики ви-кладання б!ологхК в У1-1Х класах полягала в проведенн! "зргз1в" на

I та II этапах форывгюч го експерименту для вироблення психолоПчнах пхдход!в та констатуванкя иаявност! певаого об"ему еколог!чних анань в школяр!в 1 шявлення дП експерименту на процео форцуваная вколовших понять. П1д чао досл!дження експераменталья! хшои на-вчалпея з деякиш в1дхиленнями в!д шк1льно1' програщ 8 б1ологН. Да передбачалооя метою 1 оавданняш формумчого експерименту, в ход1 якого вводалися нов1 для учн!в У1-П клас!в еколог1чн1 попят-тя. Методика навчаннл в1др1знялаоя не Т1льки поступовам та поета--пгс:м 'Торпувангиш часткових 1 загвльних екологхчшхх понять, а й пе-редбачпла крактпчне закрШгення набутих знань ной з!дпов1дн1й ус-

тановц! вчптеля, «лоцШний никлад ттер!алу, застосуваннн э«1еоб!в актнв!зац!1 роаушво? дЬзлъност! п!дл!тк!э. В метоп впявлеиня зпко вих оеоблпиостен роэум!ння вкаэааих пенять, характер занптонь ег.с-пёрпменталышх бес!д був схожим за зьпетом для учи!в У1-Н клао1в, що дало шж;шв1сть впзначита позитивн! а рушения в ланря/.пу заело-ення еколог!чвих понять. Система знгттаиь в{др1йняч5ся за характером 1 спрямовувалася на эм1стовну сторон;; навчэдаиоУ д!ялыгост! иколяр!в та поглибленнл Чх розумово"! активност!. Позитивт* ш.тав на процес засвошш загальнмх 1 яоеткошх понягь мало достатке вд-св!тлення деяких часткошх досл1дяуг<аних пошггь в курсах б1ологН твагин та люда ни, сп!впадання вплнду "гиттевого" 1 наунового розу-М!йНЯ. понять.

Результата. о«рмуючого експерименту показал!!, ¡50 в ЛИ та в И експершенталымх клпеах вц'булосл: яоглийлення змЛсту еколог!-чш!х понять - учи! вид!ллли оуттев! ознаки! роэииривпя об "ем заго-лытх досл1дгувага1Х понять, тобто аросла кЬпькгсть ознак, наэваяпх школярски при Ух визначенн!; удоскопалегшя прсцесу дт]ереип1анП понять та шроблеияя лм!ння встановлюватм залсин!сть мш частконп-ш 1 загальнпт яоняттяш. Але найбхльп пом1тн! зрупення в знаниях учн!в про еколог!чн! доннття вхдбулися головним чшюм у дев"яти-класниклв. Як бачимо, б!льш!сть нколярхв IX. ексиориментального гласу /38$/ ! переваг.аюча частица - УШ експерлм^нтадьного гласу р2%/ у сз {дошить ступ1нь вяяиптостг ознак загалыгах понять, хотя пиялденля двоб!чних зв"язк!в иЫ загальнши 1 чястксгаш яонягтя-чи утруднен с: видов! ознаки синтезуюпться в родових нонягтлх.

Про 0(Т/зктивн!еть эповоення загалышх та часткових ет:олог!ч-пнх пелягь в екснериментальних та контроль них УШ-П клпсрх ов!дчать дан! д!апюстичпого зр!зу, подапого з таблиц! 2.

Таблиця 2

Засвоення учнпш УШ-П експеркментальних та аонтрольнвх кдэс1в еколопчшх понять /зр1з в %/

Основнi показ ншш • Кхлыс!сть учн!в - ПО Ы) у KOKHÜi rpyui

засвоення Експ ериманта ль на група Контрольна трупа

УШ кдас IX клао УШ клас IX клао

I. Оперування за га ль ними та частковими понятиями 76 86 33 44.

2. Оп ерування

частковиш поняттямп пш шзначенн! отельных 72 88 ; 40 62

Ц!леспрямоваие «орцування еколог!чних понять в У1-П. клаоах привело до позитивного íx засвоення в X клаоi. Це переконливо подтвердили. результата експерименту з учняш X класу при вивчен! курсу "Загальна б!олог!я", Споетереження на уроках, бес!ди, aaanis учн!в-еыаце .письмавдх poóiT сказали, що десятикласники, порхзняно з де-в"лтпкласшкам1, ще глибше i точн!ше розкривашь зг.пст. часткових цояять, вшкть ними оперувати. К1льк1сть Bipmix в!дповвдей при назначена! еколог!чяих понять зроотае в X клао! до 93,5j?.

На основ! крит ер tí в засвоення еколог!чних понять було сп!в- . ставлено вих!дн! ! к!нцев! дан! про piBHt залекност! м!ж часткош-ш i загалышш еколог!чниш понятиями п!д час форгдуваноя íx в уч-н!з У1-П 1ШС1В. К!лькхсн! вм!на розпдвДлу школлр!в по групах при пстановленн! píbhíb залежлостх мхж загальнимн i частковиш пошетами Bíí'oüraF.eHi в таблиц! 3.

g

Й S

a

H w ^

й HV* il К

rç ¡и in i-j я й « я w i л ra

Г) O'W

И Di •и с) с7 M

f¡ «у

У п и

14-м <31 ООН

и я Ы SiÍK

iV^

•м й О

ВьГ,

., Г-'

е!пй SW

M о га ti* pi ti Рн а ÏÎ о о

tri о r;j M "1 Г [ Ы

О

Ю

Як

И t-i

», ti ci

И b fi P> M h

О 13 M л;

kï

и

(¡¡'от

s К

и F-t

с r.j

M w

tu «

ЙС-

3Í

о ся M ni

«' со

•M '»-» I

El

О ПО

a; [ j с; о Ч

.. < U t-1 _

Г. и H

n : : 11 !'!

■'-<■!• Ci Ll (4 « Е-

I, I о

•>•; U Ц P.

M ri о

1 (О

IHM ;•>->

I СП

г.; t

•>■-i Ф к о, К tí M и?

I

g S? О Ш

1 m

œ 1 "т .,' ■w

• n Ш Pi

M И CT

i 1 E-l 1

О С1 О IS! Pi

и ь1 ;<; cl n

I CD

n: I :,.-!'M

■M 6 [J pi

M И Й n

I . n

I M Г'м'-I q C3 O rt Pi

И Cj* M M m

•m СО ¡sj p, M ¡ -Í И m

I . г I ы i >: q я о d ti>

Ц Pi "1 n

I

Л

•'-• 0) Pi

M u л о

I

I f i I

Q ia о t1 (V м

Ы !

I I m

о " j -i-H

!-f rJ Pi и Pi n

I pi

I eh I I.4)-«

0 сц о о, И P M il) n

ra

1 j s-i-m

:i; ф rt pi

a M ra

I m I et I

О M О И fi

В !." M ni n

'J0 СО

IO L'J

g

s

о il

о

СО

CO CO

СО 'О M i'J

S S?" R .4}

R s

ff

:î

о м

Ci

•4"

Ю

U3 О

l.'J C.0

H s s

to

IO

Q О L'J О

СО

N

9

ta

Э

■N

to

ю

О

ц<

ïi

- и -

Вкоо:ш;1 ви!нач учн!в У1-1Х класЛа встанохшовати эале-

¿;лхсть м!м чаотковшы та эагальвиш еколог.1чииш поняттяш характе-]»1оуеться здатнхетю школяр1В вид1ляги найбхльш суттев! ознаки /тж-бшт зг.йсту понять/, ппрераховувати найважлкв!ш1 ознаки понять /хх об"«а/, розумЬшям рухливостх зв"язгив м1к поняттяш. Середн1й рх~ вень - ввдлэвяаться недостатиьою спроможнхстю виз начата глибану, об "ем попеть та неповнш усв1домленкям зв"язк1з шж аагальниш та част ковши понягтши. НизькиГх рхвень - це лише часткове вг.ишхя да-вати характеристику еколог1чнкх понять, розум1ння т1льки одноб1ч-них досл1даувзшши поняттяш.

Порхвнялъний анал1а кЬшевкх результат 1В экспериментально? роботи св1дчить1 цо серед учнхв експершентальних труп вид шиш съ хгрупа п!дл1таЛв /з основному УПI 1 IX клас1в/ з.високнм рхвнем сформовано«1 вШння виявляти залшЛоть мхн яаетковиш ! загалыш-иг покяттки!, чого не спостер1гялося в констатуючоцу екопериг.шятт. Вросла, таяод, гЛльгЛсть учи!в з оередШм рхвнем зформованост! вказаного шхиня - на 8% - в У1-УП.. класах та на 14$ - в УШ-Я класах. Як св!дчать. дан.! таблиц! 3, ц! вм!ни ввдбулися за ра~ хунок змшшення кхлыюстх школяр!в з низьким рхвнем зфоршваност! вмшня виявляти залежи.сть мга часткошш I загальниш поняттяш. В контрольные гранах динакика р!вн1в позначна.

Проведена доол!дкення п!дтвердило висунуту г!потезу 1 дало п!дставу зробитй так! висновки:

1, 5ормування еколог!чних понять в У1-1Х класах - окладндй нроцес рогумово! д!яльност! упив, який проходить нер!вномхрио, сгрибкопод1бно. Так, в учн!в ЛИ класу спостор!гаеться упов1льне-шш пронесу заспосння понять, обумовлене !нторференц!ею нових знань на раньше набут!.

2. Досл!д;иенням впявлено, то заовоення еколохЛчних понять

характеризуетеся трьома стадами:

- иочаткоилй /етап "едеглентного аналЛзу ! однор1дного спите-з1, при якому для школяр!в 1 цесуггев! оанакц попять кдоувть рядопо-локмо ! войн оперують лние одншьдвопа чаеткошт поняттлдм/; л'л даног^г етэл! перебувшэть учи! 71 та У11 експершлонто.оьшх клас!в,

- подальшого удосконалеиня аналхтпко-спнтетично? дЫтьностх /учи! вид!ляють дек!лька ознак загальних понять, оле пе на пояМ-стю уов!доплшть наявн!сть суттевих, м!«: загадь мши 1 частхонпш ноняттяш вотановлшть одноСНчниЯ зв"язок/; на ньогу ивребувлкть 38$ семикласпикхв 1 67£ восьг.мклас{ик!в екснернментальпих груп;

- к!ндениГ! - етап сс.ормозаност! вм!пня оперувати поняття'/и /б!льи!ста часткових синтЬэусться в загальн! ! хенують в середин! '¿.х ознак, мхя эагальнпш ! частно вига понягтями зиникае ругом!сгт> зв"язк!в/; на цьому етап! энаходатьел 72% 1ш;одяр!в ЛИ 1 Об;3 IX екопорименталытх клао!в.

3. Е*еетиш1!сть заовоення еколог!чнлх понять обуиовдюзться рядом о>ктор1л: установкою вчителл. на ?ррг.о"вг4иия в уш!п данпх понять) методикой внкладания /при^ог.ат актив ЬацН роэумовоУ д1-яльност! учн!в, внкористаннян наочких иос!бнш:1в, пстеновлеи.чтм нветутшост! мга р i3iair.ni роэд!лаш б,!олог!чного 1?/рсу, а тякок мхмгредметн! зи"язю1 та 1Н./; органхзашею гтрдцх на га'ЛлыП:": нпп-чады10-др(5л1дп1Г1 д!лянц1, 5сплад1 при уотаногаЦ лчптелп на зд!",с-ле/шя безгюсередяього чи опооередковаиого и иу-гр {пленяя хесрегпчга*:: звпнь практичною д1яльн!ств иколярто; зп!стом понять, и;о заовом-Г'тьсл учняя /шгадгае засвошться понлття, цои"язии! э чуттелою основою/; ечсяЦЙкоы д!аэ гатеохалу, лея Л яиггаетьоя; нозктпгаетш "плялами "жгтевих" ®.т1рпчнлх уявдень на нэукоп!; дост;;тш1стп I ч1тг.!отн висштлешш понять в шдручппга:: ''ИодогН'; »¡гортп особлпеоотяш тколир!я /зокрема дарактервгл для п!лл1тк)в в лШн-

-гоня т/салят хтичинно-нашидков! эп"язга, шаща, коыгретаэуватн абстракта цоняття, систе«атизувати 1'х/.

4. Засвоення загаяьних еколог1чних понять ввдбуваеться чорез оволод!ння частковдш поняттяш. А ш1ння учн!в диференцйоваш еко-лог!чн! понятая, видов! понягтя об"еднувати загальними родовшли приводить до погжблення ! вдоскокалення системност! понять.

5. Вйявленйя учнями аалеяност! мхж частковшли ! загальними паняттпш в!др1зняеться глибиною, об"емом усв!домлення ступеня ва-

пост! оз на к, що дозволило зид1жти йога високий, середнШ i низький рхьн!.

6. Щлеспряшвзне форлзгвання еколог!чних понять в У1-П класах спрняе позитивному заовоенаю Ух п!д чао вивчення куроу "5ага-льна бЮлогхя" в X клас!.

В висновках данх практичц! рекомевдацП на основ! теоретичного ! експераменталыюго досл1дкенняг

На основ! теоретичного та експериментального досл!дження сфоркульозано практичн! рекомевдацН по формуванню вколог!чних понять ь курсах б!олог!чних дисципл!н для вчктелхв середньоУ шког ли та студент!в педвуз 1в. Штер!али моиуть бути'використан! на гдф-снх н!двищення квал!сШ.<зц1У вчктел!в б!олог!1".

Складна та багатогранна проблема заовоення еколог!чяих понять не вичэрпуеться да нам дисертацШтм досл!дкенням. При подаль-ш!й И розробц! спехцального вивчення потребуете так! питания, як психолог!ча! оообливост! формування еколог!чних понять в позаклао-нхК та позашк!льн1й д!яльност! учн!в, спевдШка рознатку еколотлч-них анань у зЛковог.г/.аспект!.

Головная зм!ст дкоертацП в1добраг.ено в таких публ!кацхях:'

I. До глтання про деяк1 психолого-педагог!чн! особливост! сср-.^Еання еколог!чяих понять в УТ-1Х класах. Теза. бсЧрняк науко-

та прапь молодих вчених. Kjub, УДПУ |м. *Л.П.Драгстноаа, IP94, О.Г5-Г6

2. Методичн! рекомецюцИ эчителягл б!ологП та студента?! педагог1чних вуз!в по (¡«реванш вколоПчипх понять. Knti, У7ШУ iM. I,f. If ,£ра тома но ва, 1994, 21 с.

3. Уч1ння лзс специфична rjopua ШзкаюльноУ активное*! учи!л. Роздtл в назчально.цу пос!бшпсу: Д1агпостачш1''. практикум з в!ковоУ та педэгог!чноК психолог!I. Ки1'в, УДГГ/ !!м. М.Л.Дрпгоманова, 199-1, с.64-73/в сп!вавторотв 1/.

Аргемчук О.Г. Исследование пскхологачесютх особенностей усвоения экологических понятий ученикэш У1-П классов. Диссертация из соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. - педагогическая л возрастная нсихолотл, Укрзино-¡31 ¡1 государственный педагогический университет им. М.П.драгсманова, 1994. '

Защищается 3 цаучнкх работы, которые содержат теоретическое исследование всихолотчесгах особенностей и практические рекомсодагонг. по формированию экологических понятий у учагахся У 1-И клпссоп. а такке результаты экспериментального исследования. Установлю: неравномерность и скачкообразность пор.шрозаная экологических понятий, этапа, их усвоения учащимися 6-9 классов, уровни определения зависимости мелэду чзстичшпп и обида» вкологичеспши понятиям и сг/орг-улированн практические рекомендации для учителей биологии средней тколн и студентов биологических спецдальностей.

Artwachuk O.G. Investigation of psychological p?cularitiM of ecological notions learning by pupils of VI-IX forma, DIeTirtation of competition of candidate of psychological nciencea -1<?кгее on speciality 19.00.07 - pedagogical ntid nge psychology, Ukrainian

- 22 -

Dragonaanov State Pedagogical University, 1994.

3 scientific works contain theoretical studies of psychological peculnritlee and practical rocomendation of ecological notions forroing for puplla of Vl-IX forme. They eleo contain i-eaulta of experimental investigation. We eotabliahedi irregularity and unevenr.eea of ecological notione forming, stages of their learning by pupils of VI-IX forma, levels of dependence between partial and general ecological notions. We formulated: practical rocpraendations for oecondary school teachers of biology and for etudent of biology. Клвчов! слива:

ЫИСДбННЯ, ПОНПТТЯ, 0К0Л0Г1ЧН1 ПОНЯТТЯ, З'ЮВОСИНП.

Iii дписено до друку 10.10.1994р.Обем 1,1.формат 60x84 I/I6 Друк офсетний.Гир.100пр.Бам.2ь0.Беэпа«»но.

ДОД УДПУ 1«.М.П.Дрпгоквнова,Ки1Б,Пгрсго1э,9.