автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование духовного потенциала студенческой молодежи в процессе профессиональной подготовки.

Автореферат диссертации по теме "Формирование духовного потенциала студенческой молодежи в процессе профессиональной подготовки."

£

о-/

ШВСЬКВД JHIBEPCMÏET I!ШI ТАРАСА ИКВЧУКА

На правах рукбшгсу

ОЛЕКСШ Ольга МиколаТвиа

«ОРМУВАШЯ ДУХОВНОГО ПОТЕКЦШУ СТУДЕНТСЬЮЛ М0Л0Д1 В ПРОЩЕ I IIPOECIffiOÏ П1ДГОТОВКИ

13.00.01 - теор!я га 1стор1я педагог1ки 13.00.04 - професШа педагог!ка

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття наукового ступени доктора педагог}чнгас наук

Xhïb»IS97

Диоертац1вю в рукопио.

Уоботу викоаано у Ки1вськоцг державному ун1вероитет! культура.

Науковий консультант

0ф1ц1йн1 опоненти:

Пров<дна уотанова

- член-кореспондент АПН Укра!ни, доктор педагог!чнях наук, професор КОВМЬ Лариса Григор1вна

. акадвм1к АШ УкраКнл, доктор ф!лосо$ських наук, професор ЗЯЗШ 1ван Андр1йович

- академ1к АШ Укра1ни, доктор педагоПчних наук, провесор КИРИЧУК Олекоандр Васильовяч

- доктор педагог1чнюс наук, профеоор ПАДАМА Галина Микит1вна

- К1ровоградсысяй педагог1чний уя1варситет 1ы. В.Вянниченка

Захлот в!дбудеться » гс/> ¿V, 1997 року о 14.00 год. на зас!даш> спео1ал!зовано1 вчеао! ради Д 01.01.31 в Кя1вськоыу ун!вврситвт1 1мен1 Тараса Шевченка /252601, ыДя?в, вул.Володншр-оька, 60/.

1з дисертац1вю мохна ознэйоыитися а бКШотец! КяГвського уя1верситету 1иен1 Тараса Шевченка.

Автореферат роз! слано " »т/иг-Ьн я. 1997 року.

Вчеиий секретар спед1ал1зовано! вчено! ради

о.влшхотшк

ЗАГАДЬНА ХАРАК1ЕРИСТИКА ДИСЕРТАДШО! РОБОТИ

Актуа1ьн!оть { стуя!яь досл1джеаосг! проблема. В сучасних умо-вах, коли лвдство а своТй взаемодИ з довк1ллян п1д1йпио до призового стану, визначальник фактором його 1снувгяня стае формування духовного потенц1алу. в якоиу в1дображэка м!ра шжливостэй актуал!-зацН духовяях сил особястост! в ц1леспрямоаан!й соц1окультуря1й д1ш1ЬИОст1. Адзкватвий св!тов! I людському буттп, тойто ваявленип соц|альнях ! духовяях джервл, ыожливостэй, резврв!в I засоб!в ц!ле-спрямоваяо! д!яльяост1. в!н забезпачуе лрогрэс особиотост! 1 су-сп1льства в ц!лому. На цэ загальноладоько "тло" накладаються гли-бини} соц}альн1 перетворэння в УкраШ, як! зумовлюють серйозн! зы1ня в св!тоглад! 1 духовному аитт! людей. В зв"язку з цим в гума-я!стэтн1й яроблеыатяц! зростае увага до духозних параиэтр1в буття, процес!в Шян1сяо1 ор! ентацП, духовного саиовязначення, проблем сеноу «яття.

Державна нац!ояальяа програма "Оев!та" /ГкраТна XXI стол!ття/" вязяачае стратег!чну иету розвятку сясгеыи вяховаяня молодого покаяния УкраТяя: забэзпэчеяяя можлявосгей пост ¡С;; ого духовного са-иовдосконалеияя особястост!, форцування 1нтелзктуалымго та культурного потенц1алу як ягйвищо! ц!иное?! яацП. Тоыу, яриродно, що сьогодя! вдаякае нательпа потреба доыогтяся оновлеяня зьИсту яро-£вСШЮ1 щдготовки фах!вц1в, як! У КОЯТеКСТ! ЕИ150Г сучасного сусального буття забэзпечують включения п!дростахзчого докол1ння у соЩокулмурну д1яльн1сть, азтуал!зуить духовя! оут1сн1 с:ыя д}-той та молод!. Огойляво! эначущост! набувао проблема фэрмуваяня духовного потеац!алу отуд9Нт!в кузпшк спв^а^зацШ, вокляканлх бутя перяягм пров1днш(й!Д1 св1тогляднес еенс!в, 1деал1в 1стпня - Добра - Крася, в?1яоних у муз.тчяоиу ияетоцта 1.

Анал1з яаупово! л1тературя, дизертацМшк досл1даэнь даз

уявления сро сучасаяй р1вень розроблеаост! проблема в Шлому та окреыих П аспект}в.

Духовно-душевяе хяття лвдиня, духовяо-лочуттеве леремааяяя дШсносг) - традиц!йва тема у в1тчизняа1й $1лософН, яка розгорну-лась у "ф!лософИ серця" Г.Сковороди, П.Д.Юркевича, В.В.Зеньковсысо-го, В.С.Соловйова, С Д.Франка, 1.0.1ль1яа ! стала основою для по-дапьпшх досл1джень духовного св! ту особястост!.

В лрацях $1лоссф1в-косШст1в /В.I.Вернадськкй, ОЛ.Чжжввсьеей, В.С.Соловйов, П.А.Флоренський, КЛ.Шолксаськкй, И.А.Бердяев та !а./ розроблена 1доя воеедаост! 1 вэаеыообумоЕленост! як методолог!чна основа доел 1ддепня духовного св1ту ладдни, яка охоште всю Н сут-нЮть в востШому розвятку. рус1 1 д!яяьност1, вялзочаючи систему навчання 1 вшеовання.

Вавченяя сучасно! в1тчизяяно! ф1лософсько! л1тератури дае аыо-гу зробяти висаовок, що в н1й досл!даусться душевно-духовний вим!р людського буття як рсальност! морального саыовязначеняя особистос-т! в св!т1 вультуря. В працях ^!лооо$1в кк!всько! св!тоглядао1 школя /е.К.Бистр!цьккй, В.ПЛванов, В.П.КозловсьмЩ, Б.С.Краыський, В.О.Малахов, Ю.В.Осячавк, С.В.Дролвев, В.Г.Табачковський, М.Й.Тара-сенко, ВЛ.Шшюарук, 0.1 Лцзнко та 1н./ продозжено започатковане М.М.Бахт1няы морально-лрактичЕе та онтолоПчне розуы!ння духовного св1ту, соШально-культурнях умов становления та реал!зацН св1то-гляду, яелй в результат! в!льного вябору стае "святинею духу" та основой суб"ектшшого самовязначення лвдиня.

Досл1дяепня соШальноХ ф!лосо$П /В.В.Гречанкй, Л.Ы.Олеисщ, Ю.О.Поаокарьов, ВЛ.Свянцов, В.Г.ведотова та 1н./ розкраваать аспекта гуша1стично1 духовяоет!, в як!й знаходять свое вт!деяяя виц! духовн! ц1аност1, «о в сво!й ц1д1сеоот1 1нтегрують еиотявн!,п1-знавальн1 та волштатявн! процеси практичного св!тов1дношення.

Основу двя вявчеиня духовно-почутгево! сфера особястост! ста-

новлять психолог1чн1 досл!дження Л.С.Виготського, О.Ы.Леонтьева, С .Л .Py6t штейна. Проблемам св1топерез;шза>:пя лвдаш присвячен! пра-ц1 О.В.Басс1на, Ф.6.Васшгока та Je. В1тчизш:н1 та заруб!ан1 психологи /Б .С„Братусь, В.П.31нченко, О.ВЛСиричук, Р.Мей, А.Шлтс, А.Маслоу, К.Родаерс та ta./ розглядавть р!зк! асаек-ч монтад!зацЛ /одухотворения/ ладош в процес! ïï 1едяв1дуального розвитку.

Сучасна вида школа мае значн! здобутки в галуз! п!дготовки майбутн!х фах!вц1в до д!яльност1 в cçfepi цузячного шстецтва,особливо музично-педагог|чноУ /Л.Г.Коваль, Г.МЛадалка, ОД.Рудницька та 1н./. Bel вони здеб!лылого обмежуються проблемами $ ахово! ooat-тя, педагог1чно! культури, орган 1зацП кулътурно-дозв1ллево! д!яль-hootî та niдготоекя майбутн!х вчител!в до естетяпно-виховно!" робота у школ!. Незважапчи на досить широкий спектр досл1джуванях на-пряы!в у галуз! faxosoï п!дготовки студеат!в цузичнях спец1альнос-тей у вузах культури в!дсутн1 десертац1йн1 досл!дяення процео!в ïx-нього духовного розвитку. Лише в окремих досл!дженнях почасти роз-глядаються окрем! аспектн досл!джувано! проблема /Л.С.Азарцева, E.I.Булатова, 0.ф.0лен1я та iH./.

Загальний кризовий стая соц!уыу. i багагограяяо воображений прояв цих процес{в у сфер! оов1ти та виховаявя висв!тлюють одну з голбвних причин втратя ч1ткого ц!лепокладання у вихованн!, яка no-лягав у в{доутност1 ыатодолог1чно i теоретично обгрунтоаано! кон-цепцП, в основ 1 яко! Шстилися б ч!тк! opfентири для подолааня духовно! кргзи сусп!льства, конструктивн! 1де! перебудови виховно-го процесу як гаранту духовного становления п!дроставчого покол}н-ня. Пошук п1дход1в дня оновлення загвльво! парадигыи t влбору оптимальных технолог1й в!дродсвная 1 розвитку духовно! культури осо-бистоог! та сусп!льства реально момивий передус1м при забезпеченн! новях ыетодолог1чних засад. Особливо! здачущост! набувае енрямова-н1сть rzodajibHo-atHHtCBKx, духознавчах позщ{8 сучасао! педагог 1ч-

но! науки на зы!цнення духовних сил п1дростаючого покол!ння, як1 виконувть стратег!чау роль в процес! виживання лвдства.

У зв'язку з викладеаим, стае очевидною актуальн1сть проблема форыування духовного потенц!алу ыайбутнього фах!вця соц1окультур-но! сфера /кер1вник!в музично-творчих колекшв!в 1 викладач!в фа-ховкх дисщшл1н/. В!д того, наск!льки його особист!сн1 якост1,ц1н-н!сн! ор1ентад11 та св!тоглвдн! установки будуть в!дпов!дати вимо-гам сьогодення залежатиые збагачення духовного потенц!алу укра!а-сьлого народу, збереженая та дряшоженяя традиц!й нац!онально! кулыури.

Тим часом, складн! сть вир1шення лроблеии формування духовного потенциалу поглиблюеться низкою вкор!кених у вуз!вськ!й систем! п!дготовки студент!в суверечностей:

- м!ж, потребою сусп!льства у формуванн! духовного потенц!алу особистост! 1 невизначен!стю у теорП його структурних коипонент1в;

-м!х розвиткоы духовних потенц1й студент! в 1 недосконал!стю гуманЮтячно! особист!сно ор!ентовано! технолог! I навчання та вихо-вання у вуз! нультури;

- к!х потребою духовного розвятку студент!в ! нврозробленЮтю форм д!алогово1 взавмодИ суб"бкт!в педагопчного процасу;

- м!я динаы1кою розвитку духовно! кулмуря сусп!льства 1 не-вязначея!стю форм залучення студент!в в соц1окультурн1 процэси;

- м!х потребою особистост} у творч!й самореал!зац!! ! нязькою престижн!ств творчах зд1бностей при виконанн! рольових функц!й. не-достатньою творчов спрямован!стю реально! профес!йно! д!яльяост!'.

Актуальн!сть 1 необх1дн1сть теоретично! 1 практично! розробяи проблема форыування духовного потенд!алу студент!в зум овили виб1р темя дисертац!йного досл1дхення, вид1лення його об"екту 1 предмету. формулювання г!пртези, визначення метя 1 основнях задцань.

Об"сктом лосл!дтення е профос1йиа п!дготовка студент!в вуз!в культури.

Предмет досл!джекня - процес формуваяня духовного потенц!алу майбутН1х фах!вц!в музяяних спеи1альиостей у вузах культури.

Мета досл!лження:

- теоретяко-мотодолог1чяе оЗгрунтування та влроваддення ион-цепц!1 формування духовного потэнц!алу студенев у вузя культури;

- розробка комплексу д!агностичнях методик вяявлення складо-вях духовного яотенц}алу студент!в та соы!ально-педагог1 чшя умов його функц!онуваняя;

- створення та експериментальна первв!рка е$ектявност1 орга-я!зац!йяо-методичяо? систеш форнування духовного потенц!алу студенев.

Центральной <десю конц?гсп!Т досл1дження е положения про те, цо духовной потеяШал як 1нтограяьяе явице в!дображае орган!чнкй взаеыозв"яэок вицих духов них ц!яностей - 1стини, Добра, Краси, об'еднуе в едине Шло oyTHtCHi сила особястост!, мозливост! 1х ак-туал!зац!1 в ц!леспрямован!й соц!окультурн!й д!яльност!, грунтуеть-ся на морально-естетичаонфг досв!д! 1' включав провес 1йну компетент-п!оть, спрямовану на формування духовного потенц!алу п1дростаючо-го 1Гокол!ння.

Концелц1я досл!дження грунтуеться на вязначенн! процесу фор-муваяня духовного потенц! алу студент1в як в1дкрито! педагог!чноТ систеш, головною меТою якоГ е створення нового технолог!чного походу до Шдготовкя ыайбугя!х фах!вц!в соц!окультуряо1 сфери. Цей п!дх!д покликаяий максимально актиз!зуватя потенц!йн! ц!ая1сно-сыиолов! функцИ та в!дношення м!я афективними, нормативно-регуля-тивниыи та повед!нковими процесами з тим, що<5 надати Тхньому орга-н!чному синтезу "ефект вялередження" в розвитку. В центр! науково-педагог!чного пошуку знаходяться питания, пов'язан! 1з залученняы

студент!в до аацЮнально-культурних традвд1й, збагачеяих загальяо-людськиш ц!нн остям, забезпеченням оргашгацП навчально-вяховного процесу аа 1нтегральао-духовному та особгст1оаоиу р!внях з опорою на самоорган! зац! ю студент!в, розвитком потреби студенПв у непе-рервяому соц!ально-творчоыу вдосконаленн! та творч!й самореал!зац!!.

Проа!дн1 1де! концепцП знайшш свое воображения у загальн1й г!потез! досл!дхення, яаа полягае у припущена!, що форвдвання духов- -иого потенц!алу студентов вуз!в культури повинно бути детеры1нолане д1алектичною еднЮтв афективних, нормативно-регулятившх та повед!н-кових процео1в, що складають зШст цього духовного утворення. а та-кок системою орган!зац!йно-ветодичного забезпечення срофос!йио! п!д-готовкя $ах1вц!в соц!окулмурно! с£ери.

Загалъна г!потеза досл1дхеняя опосередкована к!льяома частко-втш г1потезами, як1 вшишають з припущевь про те, що духовний'по-тенц!ал майбутнього £ех!вця ыогз бути с$ормовавий, якщо в!и забез-печуеться такою сукупн!сто соц!ш1ьно-педагог1чншс умов:

- ор!ентац!я студент!в на збереженяя та в!д?вореная 1нтелекту-ального потенц!алу укра!вського народу в загальнолвдському контекст!,

- посшшння хучан! стично! <|ункцН навчально-виховаого процасу з використанням парадигмальних п!дход!в у вихованн!;

- розвиток про$ес!£но! компетентном! на основ! в течения студент! в у соц!окультурну д!яльн1сть.

В!дпов1дно до об"скта, предмета, мети, коакепц11 та г!потези визначено так! зарраянр досл!дхення:

- обгрунтуватя яонцелгуальа! засади категорП "духовний потен-ц!ая особи" у. $!лосо$ськоцу та псяходого-педагог1чному аспектах;

- розкрити сутн!сть 1 спедиф!ку духовного потенц!алу музичного ыистецтва в контекст! про$ес!йно! п!дготовки студенПв вуз1в культуре;

- вязначитя соц!адьно-педагог!чн1 умови розвитку духовного по-

тенц1алу студент1з па р{зних с тая ах Тхньо!" провес¡йно! п1дготовки;

- виявитл теядеяц1Г динам!ки р!вн!в сформованост1 духовного потенциалу студент1з музичиих спец1альностей за результатам лонг-итодного досл!даення;

- розробитя та впровадати у практику роботя в^-Лз культура орган 1зац1йко-ыетодичну систем формувачня духовного потенц!алу студент 1в;

- розробитя 1 експернмэнтально апробувати методичн! рекомен-дацН для Еякладач1в вуз!в культура та педвуз1в 1 студент!в ыузич-нлх споц1ал1зац1й вказшшх вуз!в.

Методг лосл!дтакня. Для розв"язання поставлецих завдань вяко-ристовувались загальконауков! иетодя теоретичного та е;ш!ркчного досл!дзепня, як1 взаемодоповнювала один одного 1 забезпечуваля мох-лав!сть комплексного п!знания предмета досл!дженяя.

Теоретичн! метода: теоретичная анал!з ф!лософсько1, соц!оло-г1чно1, психолого-педагог! чно'1, музикознавчо! л1тератури; пор!внян-ня, систематизац1я, класаф!кац1я, узагальнення теоретачнах 1 екс-периментальних данях.' Емл!ричн! ыетоди: спостереяення, опитування /анкетування, бес!дя, фокусован! 1нг8рз"£/, оц;нюзання - рейтинг, сашоц1ниваяня, метода статистично! обробки данах з вакорастанням компьютера. Основнаы методом досл!дження був констатуючай та фор-муючай педагог!чяий експеримент.

Методолог!чна основа лосл!дження. Досл!джезяя грунтуеться на проз ¡днях положениях теорИ п!заання про бдн!сть процес!в 1 явящ система "природа - лвдина - сусп!льство - культура", про взаемоза-лежн!сть та взаемовгшав педагог!чнях явшц як д!алектичну взаеыо-д!п загального 1 одинарного, ц!лого 1 його елеыент1в, сусп!льних 1 !ндяв!дуальних ц!нностей. Науковий пощук, теоретяко-методолог!чний анал!з обгрунтуваняя процес!в 1 явшц зд1йснено на основ! методологиях принцшПв ф!лософ!1 субстанШйно! едност!, д!алогово! згоди,

а такоа принщш!в 1сторязму, культуро- 1 природов!дпов!дност!.

Пров!дниш у визначеян! методолог!чно¥ основа доол!джешц вя-ступили концепту альн! полохення основоположник!в св!тово! ф!лософ-ськоК науки /Г.Гегаль, 1.Кант, 1.й!хге/ про духовн!сть як сферу,що поеднуе "розр1знену д!йсн!сть" I я!дносять П до морального, правового, проев!тницького жяття, до влсог рел!г!йяого почуття, встетяч-ного св!топерехивання ! всеохоплшочого ф1лософського знания; видат-нях в!тч2зншшх ^1лософ!в /Г.Сковорода, П.Юркевяч, П.Кул!ш та 1а./, в якях розгорнулись 1де! самобутньоХ "ф!лософН сердя"; ф!лософ!в-косм!ст!в /В Л .Вернадського, В.С.Соловйова, П. А.Флоренськ ого,М.А ^Бердяева та !н./ про лвдяну як сутнЮть всього Всесв1ту, головну ц!в-н!сть св!тобудоая.

Важляву роль для онтолог!чвого розум!ння духовного св1ту як о.соблявогд св!ту особисто! практично! та в!дпов(дально! ор1ентад11, визначення типолог!! духовном! в!д!грала концепц!я М.Ы.БахИна 1 прац! ф!лософ!в кя?вськоГ св!тогледно! школи /б.К.БистрЩький, . В .П Л ванов, В.А.Малахов, С.В.Ооичнюк, С .В .Пролеев, В.Г.Табачков-ськяй, М.Ф.Тараоенко, ВЛ.Шинкарук, ОЛ.Яцекко та !н./.

Теоретячнями засадами досл!даення виступиля полохення в!домих осв!тя!х д!яч!в /Т.Шевченко, М.Драгоманов, М.Грушевський, С.Русова, К.Ушинський та !н./ про роль мистецтва у розвитку над!онально! духовност!; педагог!в-клаоих!в /я.А.Коменськдй, А.Д!стервег,, 1.Песта-лозд1, Ж.-Ж.Руссо/ про значения !дей природов1 дпов1дност!, культуро-в1дпор1дноот! та самод!яльност! в духовному розвитку лрдини.

Досл1дхення з пятань теорП, !стор!1 цузскя, естетики та психолог! У худохньо!. творчост!, культури музачного сприйняття /Б.В.Аоаф"ев, О.Г.Коствк, 6 Л. Крупник, В .В .(¿едушовоький, е.В.Назай-к!нськяй, Г.С.Тарасов, В.Г.Рахн!ков, Р.А.Тельчарова/ даля мохля-в1сть вид!ляти веобх!дв! полохення доя осмисденнл афективних та норматквао-рпгухятхввях процео!в у духовному потенц!ал} особи.

Загальнопсяхолог 1чн1 теорН про вз&емозалеяяяй розвиток пси-х1м, св!доыост! та д!яльност! оообястост! /К.О. Абульхааова-С лав-ська, Б.Г.Анаяьев, О.Г.Асмолов, О.В.Брушл!яський, Ф.е.Василюк, Л .С .Виготськяй, В.К.В!лшас, В.П.З!яченко, О.В.Киричук, О.Ы.Леоя-тьев, В.О.Моляко, К.К.Платонов, С.Л.Руб!нштейн, Б.М.Теплов/ заклали Шдвалиня для вироблення у наш!й робот! коицаяц!! духовного по-тенц1алу оообиотоот!. 1де1 гуман!стично! психологи /А.Маслоу, Р.Мей, К.Родкерс/ лягли в основу обгрунтування гуман!стично1 функ-ц!1 навчально-виховного процесу як умови фориування духовного по-теяц18лу студент!в.

Результата яауково-педагог1чяого пошуку як у в!тчизнянях /В.Г.Бутенво, О.Н.Дви"яячук, Д.Г.Коввль, Г.М.Падалка, О.Я.Ростов-ський, ОЛ.Рудницька, Г Д. Шевченко, А.Б.Щербо/, так ! в заруб!х-них досл!джеяяях /Р.Шейерман, А.ЕллЮ, Д.Болз, Д.Фаутс, КДарпей, Б .Ван Урс, К Л .Гувер, Дх.Чейэ, ДжДовард, Е.Дедьбек/ надали мохли-в!сть вяд!литя низку особливостей у розв"язаян! орган1зац!йно-мето-дичних аспект!в формування духовного потенц1алу студент!в.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що в н1й уперше:

- поставлено, обгрунтовано 1 розроблено проблему фориування духовного потенц!алу отудент!в вуз!в куяиури у педагог!чному аспект!;

розроблено авторську концепц!п фор«ування духовного потенц!а-лу ыайбутн!х фах!вц!в иузичних спец!ал!зац!й;

- визначено соц!ально-педагог!чн1 уыови розвитку духовного по-тенц1алу студент1в у контекст! профес!йно! п!дготовки;

- теоретично обгрунтовано та експеряментально апробовано 1 впровадхено у практику роботи вуз!в культура орган!зац!йяо-методич-ну систему фориування духовного потенц!алу студент!в.

Теоретичне значения роботи полягае в ф!лософському та психоло-го-педагог!чному обгрунтуванн! поняття "духовний потенц!ад", його зн!сту та структура; у виявленн! соц!окультурно! та педагог!чно!

сутаост!, детзрь!!нант, тия!в духовност! 1 духовного потеяц1алу мио-тецтва; у доказ! впливу джерел формування духовного потенц!алу студент!в на р!вн! та динашку його сформованоси в залежност! в!д ссц!окультурно? ситуацГх.

Практично значения досл!дження визначаеться тш, що сформу-лъовга;! в ньому теоретичн! положения 1 висновки, одержан! експери-мснтальн! дан! можуть використовуватись при п1дготовц! та чятаан! вуз!вських лекц!.йних курс!в, спецкурс!в, спецсем!нар!в, програм, напчальних ! методичних пос!бнкк1в з проблем 4ормування духовного потенц!алу «айбутнього фах!вця. Практичн! вясновки 1 рекомендац!! прсщшш тривалу аяробад!в не лише у вузах культура ЛШвський, Р!в-леноькии держали! 1ыстд1ути культурл, Мдкола1вський фШал Кихв-ського державного ¡нституту культури/, але й у педвузах /Кшвський державш1й,педагог!чнкй ун!верситет !ы. Ы.Драгоманова та Шрово'град-ський ун!версатет !ы. В .Винничеика/, а заког у Донецьк!й дераавн1К консерватор!! !ы. С.Прокоф"ева.

Досл!джеикя проводилось лоетапно упродовж 1985-1996 рок!в.

I етап /1986-1988 рр./ - вивчен!ш стану досл!джувано1 проблема в теорП 1 практиц!, проведения досд!дно-експэриментально1робо-ти з проблэш фородваяня морально-естетичяого досв!ду студент!в ву-з!в культури в художньо-творчих колективах. Результата експеримен-тально! роботи дали змогу вияеити феномен морально-естетичного досаду як 1нтегративноГ основи духовного потенц!алу особистост! в сфер! музики.

П етан /1988-1992 рр./ розробка 1 теоретичне обгрунтування проблема форыування духовного потенц!алу студент!в; проведения екс-пераментально! роботи, пов"язано! з виявленням р!вн1в сформованост1 духовного потенц!алу студент!в. Результата констатуючого експеримен-ту знайшли в1дображення у статтях та навчально-методичних рекоменда-ц!ях.

Ш этап /1992-1996 рр./ - адробац!я концептуальнях полояень доол!дження та впровадженяя .у яавчально-виховняй дроцес вуз!в культура та педЕуз1в Укра!ня орган1зац1йно-методично1 система формуван-ня духовного потенц!алу студент!в. На цьому етап! перев!рялась по-р!нняльна ефективя!сть заяролоноваяо! сястекя доал!дяо-експеримен-тально? робота у вузах культура та педвузах Укра'ши, що знайпшо свое в!добракення у монограф!I, ыетодачнях пос1бняках, статтях, ре-комендац!ях та 1нших публ!ка«1ях.

В!иог!дн1сть результат!в досл!дження забезпечуеться ыетодоло-г!чноя 1 теоретичяоп обгрунтован!ств його вих!дшп позицШ; репре-зентатавн!стю виб!рка; застосуваншш комплексу метод!в, адекватних об"екту, предчету, мет! досл!дхення; поеднанням метод!в як!сно! та статястично! обробка данях.

Аппобап!я результат!в досл!дження зд!йснювадась у допов!дях ! виступах на м!жнародних, всеукраТнських. рег!ональнях, ы!хвуз!в-ськях наукових конференц!ях; в процес! експераментально! робота,що проводалась особисто автором дасертацП; в 65 публ!кац!ях загальшш обсягои 40 д.а., серед яких ыояограф!чне досл!джекня "Формування духовного яотенц!алу студентсько! иодод!".

Результата досл!дхення впроваджено у КяГвському, Р!вненському держав них !нстатутах кулмуря, МиколаТвському ф!л!ал! Ка'1вського державного !нстятуту культура, Кяхвському державному педун1версите-т! !м. М.Драгомаяова, К1ровогрздсы'.ому ун!ворситет1 !м. В.Вяннячен-ка та у Донецьк1й консерватор!I 1ы. СЛрокоф'ева. йрагдантарно впро-вадаен! результати досл!дхення у деяких !нших педуя!верситетах /П1в-денпоукра1'пський та Прякарпатський/. На основ! використання проы!ж-нах ! к!нцевах результат!в дося1даення розроблено навчальн! програ-ма, спеЩальн! курся /"Духовней потенц!ал музичного мястецтва","Ос-нови наукових досл!джень", "йормуваняя морально-естетично! культура як вежливая напрям д!Яльност! кер!внака музачно-творчого колектяву"/,

окрем! розд!ли л8Кц1Йеих куро!в "Основа науковюс досл1даень", "Методика викладання гри на народних !нструыентах", вазчальн! пос1б-ники та методичн! рекомендацП, рекомендован! Ы1н! стерством культура ! мистецтва УкраГня.

Особиста участь здобувача в одераанн! науковюс результат!в полягае: у нестандартност! авторських !дей та теоретичному розв"я-занн! проблеш духовного потенц!алу студеятсько! ыолод1; ориПналь-ност! практичного заотосування отриыаяах висновк!в у процес! чя-тання лекц1й, спедкурс!в, !ндяв1дуалышх занять ! консультац!й; ке-р!в!шцтва науково-досл!дною роботов студент!в, а тая ох наукового кер!вництва асп! рантами та здобувачами у Ки'£вськоцу державному !нстятут! культури.

На за^ист вяносяться:

- концепц!я форцування духовного потенц!алу студент!в у процес! профес!йно1 п!дготовки;

- орган!зац!йно-методична система формування луховного потеп-ц!алу майбутн!х фах!вд!в соцЮкулыурноГ сферя;

- соц!ально-педагог!чн! умови та стали формувааня духовного потенц1апу студент!в музячяях спец1альносгей та його р!внева характеристика.

Структура яксеотапН. ДЕзертад!я складаетьоя !з вступу, чоти-рьох розд!л!в, влсновк!в, б!бл!ограф!1,.15 додаткЛв, 13 табляць, 3 граф!к!в, 4 д!аграа.

ОСНСВНИЯ 31ПСТ ДИСЕРШП

У еступ! обгрунтоваяа актуальн!сть та стуШнь досл!дхеност! проблема формування духовного потенц!алу студентсько! молод! в процес! профес!йно! п!дготовки; вязначеа! об'екти, предает, шта 1 зав-дання, мотодолог!чн! та теоретачн! основи 1 методи доса!дгення,нау-кова новизна, теоретична 1 практично значения; внкладен! основв!

положення, як! виносяться на захяст, воображена апробац!я 1 впро-вадження результата у вуз!вську практику.

У першому розл!л{ "Теоретик о-г.!е?одолог1чн! зг -ади формування духовного потенц!алу особи" зд!йснено категор!альиий анал1з проблема духовного потенц!алу особи в ф!лософському аспект!; дослужено двтери1кантя t ткпи духовное т!; розглянуто взаеыозвнязок акс!оло-г!чно! тр!адя - 1стики, Добра, Крася - d духовноцу потенц!ал1 иис-тецтва та представлено психолого-педагог!чну !нтерпрэтац!ю духовного потенд!алу особи в сфер! ыистецтаа.

Викладен! у дисертаяН дан! св!дчать про те, що категор!аль-ни2 статус поняття "духовн!сть" зм!нювався упродовж BCiei 1стор!1 ф!лософ!1. Концептуальна поеднання 1дей коом!зму, глобального ево-люц!он!зму, марксизму груятуеться на врахуванн! ф!лосо(|сько? мно-жянност! п!дход!в. 1з проанал!зованях у дисертаци концепц!й /енэр-гетична /Т. де Шарден, ВЛ.Вернадський/; д!яльн1сна /М.Шелер, Н.Гартыая, Х.Плесвэр, е.Ф1як/; !итенц!ояальна /В.Франкл, ШСайде-пар/; рел!г!йна/i.A.Ub'in, С.А.Йраяк, Г.Г.Шпет/; ц!нн!спа/Ю.ЮЛо-ноыарьов, В.Г.Федотова/ виялпвае висяовок про те, цо Дух, Духовне, Духовн1Сть е позначенняа такого модусу буття, як вих!д людини за меж! актуально даного Ш життя i залучеиня до хяття лвдського роду в'-його всезагальяому план!. Авторсышй науковяй пошук уможли-вив визначеяня св!тоглдцно1 проблематики як цэнтрачьно! в парадиг-к! духовноет! в!тчизнянах ф!яософ!в. Узагальюоача концептуальн! положения в!тчизшших автор!в 1, зокроыа, представншйв КиГвсько! пколя ф!лософ!в /е.К.Бпстр1цький, В.П.Козловський, С.Б.Кримський, В.О.Малахов, С.В.Пролеев та !н./, в дясертацН назначено сутн!сть духовност! як спецгф!чяо1" ялост! людиня, що вт!ляв в codi ачтивне пратненяя знайтя найвивдй сидел свого !спуванпл, оп!вв!дяести cbog 2дття з абсолвтаюги ц!нностямя !, тиы самим, залучитись до духовного уи!версуму загальнолвдсько! культура. Духовн1сгь знаходать св!й

прояв в единому сп!вбутт! буття - у в чинку особистост! /М.М.Бахт1н/ в якому вона виступае безпосередн!1г 1 в1даов{дальним суб"еКтои к!н-цевого для не! 1 тому единого в сво!й неповторност! процесу хитте-творчост!.

В дисертацН в1дзначаетьоя, що духовн!сть у вс!х проявах свое! активност! розкриваетьоя як сфера в!льно! самореал!зац1! лвдських ыожлиаостей в рамках всезагально! картияи св!ту. Виокремлення "трьох св!т1в" людини - св!ту природного, св!ту соц!ального 1 св!ту культурно-смиолового - дае п!дстави для висновку про те, що сама лвдина е сутнЮтю всього Всесв!ту, головною ц1нн1стю св!тобудови, 1 шлях до високо! духовной! леаить через злиття Людини з Космосом, через нове косм!чне св!тов!дчуття 1 св1тоспоглядання. 1дея всеед-ност! як методолог!чна основа для п1знания природа та лвдини в !х-гЛй взаемод!! в1д1грае сьогодн! важливу роль у вихованн! св1тогляду людини нового ноосферного типу ндв1л!зац1I /В.Лутай/, загальна сут-н!сть якого полягае в тому, що будь-яка людська д!яльн!сть повинна бути одухотворено» та Шднесеною, зд1йсшзватиоь у в1дпов1дност! з" ун!версальниш законами Природи та Космосу. Водночас, методолог!чн! законом!рност! д1алогу Людива - Природа екстраполвються на д1алог Людина - Сусп!льство, оск!лы;и гармон!зац!я життя на Земл! передба-чае пэретворнвальн! д!! на окреко! лвдини, а вс!е! соц!ально! сп!ль-ноти. Де породжуе необх1дн!сть детерм!вац!й духовност!, зв"язаяих з соц!окультурнима комплексами, як!, в к!нцевому п!дсумку, влзначають форма и об"ектквац!! в культур! оусп!льства.

В дисертац!! зазначаеться, що соц1альна реальн!сть теоретично кондептуал!зуеться у формах сусп1льно1 св1домост!, покликаних за-«Зезпечувати сашрозвиток духовного потенШалу особи в своИ ц!л1с-ност1 та гармон1йност!. Разом з тим, в шпс соц!альних формах духовност! "ос!дае" досв!д м!*лвдського сп!лкування, "д!алог!чного м!н!-ыуму" /Ы.БахИн/, в якоыу смислова едн!сть св!ту Шдноситься до р!В'

ня сп!вбуттсвоТ едност!. Д!алог - ца всезагальнай спос!б освооняя духовно-ц1ня1сяга основ буття, Наукове осмяслекня концептуальних положень М.М.Бахт1на про д1алог як ц1нн1сну систем, -зса здатна 1яшу систему збагатити /п1знання/, до помоги 1й /етачшй вчинок/, побачяти цШсно, завериено, в тому контекст!, цо недсступнпй зо-ров! ! який вимагае споглядання !ззовн! /естетичне в!дноиення/, дае змогу ствердаувати перспективн!сть запропоновано! В.Г.йедото-вов таполог!зад! I духовност!. "Тотальн!стьи естетичного зв"язана з тим, що естетичняй св!т - це св!т Краса, який счладасться в за-лежност! в!д часу 1 простору на основ 1 всезагально!" естетично! здатност! бачити гарюн!ю природя, соц!ального св1ту 1 само!' люди-ни. Другий тип духовност! - теоретизм - мае своем центральною характеристикою установку на 1стину, включену в культурно-!сторкчаяй процес. 1стянн1сть та смясл можлив! лкпе в контекст! певно'! теор!! I с !ма. '„'нтними характеристиками теоретичного п!знакня. Але ферчу-лаваяня теоретичних концедц!й - цо не просто констатац!я !снуючо1 практики п!знания, але також активно прагпення зшиити 11. Концел-туал!зац!я духовност!. у всезагалышх категор!ях 1стини, Добра, Краси "тотал1зуеться" у вчинку, набуваючл тим сашш здатн1сть особас-тост! вести д!алог з ун!версумом лкщського буття /В.Звиглянич/. Са-ме тут в!дкривасться мозслив!сть подолати "фаталыий теоретизм",який 1гноруе "еаоц!йно-вольовкй тон" яаття-сп1вбуття лвдини /М.Бахт!н/. Так само, як ^стетазм 1 теоретизм, етизм м!стить у соб! ряд характеристик, як! немднуче посилпать актуальнхсть духовного розвитку додана, (Ялыпе того - констатуюять самяй феномен духовност!. Сфера етичного пов"язана з "узгоджен!стю духоаних поптааяь "Я" з системою норм, залов!дей, градицШ /в тому чпсл! 1 рел!г!йнях/, варобленах {неимя, "до иене". В цьому процзс! велаку рать в!д!грають моральн! сила, як! дають иохлизЮть особастост! усп1шно усв1домлпвата кате-горН добра 1 зла, справедлив ост! 1 носпрааедлягост!, сов!ст1,обо-

в"язку, чест! тощо, сукупн!сть моральная норм 1 правил повед!нки, реал1зувати '¿х у obo'íx вчянках t в ц1леспрдаован!й д!яльност1. Ду-ховний потени!ал, якщо його розглядати з точки зору субординац! Y Ьлазаних TiiniB, виражае ххню взаемопроникненЮть та взаемозумов-лен!сть, в!н неыовби з1тканий з орган1чного взаемозв'язку вящих духовних Шнноотей, норм, !дей та образ!в, що утверджуються в духовному контекст! епохя та в загальн!й культурн!й CHiyauiY. Цей синтез знаходить- свое найвища вт!леайя в духовному потенц!ал! мяс-тецтва.

В Д0СЛ1Джекн1 п!дтворджуеться, що духовняй потенц!ал шстецт-ва е в1дображенкям м!ри вт!лення 1де! Краен у виразност! форы та естетично!' досконалост! всШ структури худокнього иатер!алу, що взаеыопов"язан! з ¡деяш Добра та 1стиаи у форы! людоьких почутт!в та концептуально-л oríчного бачення художньо! картина св!ту.

Наукове осыислення психолого-педагог!чно! л!тератури з проб-лвш духовного потенц!алу особи дае п!дстави в!дзначяти, що у цьо-ку аспект! яеревазае описов!сть. Це зуыовлено щонайменшэ двома об-ставинаыи: в!дсута!стю загальноприйнято! науково-педагог!чно1 парадигма духовноот! i традиц!йною педкгог!чною "спец!ал!зац!ею" вивчен-ня р!заях тип!в духовност1.

У диеертацП п!дареслюеться, що аятропоцентричн1сть та культу-роздатн1сть !дей педагог!в-класик!в умоаливлюе.розкриття педагог!ч-ho'í генези поняття "духовняй потенц!ал". 1 окреслення внутр!инього смислового зв"язку фундаментальнях класичних 1стин !з сучасними по-гдядама на проблему актуал!зац!1 та розвитку духовних сутШсних сил лвдяни у багагогранност! форм í I духовного жяття !, зокреда, в сфер! ияетедтва.

Розглядавчи духовняй потенд!ал особи як 1нтегральну як!сть,яка в!добрахае uipy мохлизостей актуал!зац!1 духовних сутн!сних сил в

ц!ласпрямован!й соц1окультурн1й д!яльност!, можна стверджувати, що в цьому духовному утворенн! синтезуються во! характеристики 1ндив1-дуально! особистост! в ун1кальну структуру, що визначасться та зм!-нюеться в результат! адаптац!? до серэдовища, яке пост!йно зы!аю-еться. Це дае змогу включити до струкгури духовного лотеяи!алу особи кошонекти, в яких мае м!сце високий р!вень узагальненост1 "осо-бист!снях сфер" за параметрами еыоцШюст!, ыотивац!!, когн!тивного стили та вольово! регуляцИ д!й. Хнтегративною основою духовного по-тенц!алу особистост! в сфер! шстецгаа вяотупае ыорально-естетичний досв!д, який, з одного боку, розширюеться 1 поглиблюеться в процес1 духовного розвитку, акумулве нагроыаджея! знания, вм1ння та навич-ки, а з другого - сприяе саморозвитку задатк1в та зд!бностей, спе-цеф1чна призяаченяя яких у передбаченя!, прогяозуванн! новоI д1-яльност!, у випередженн! наступно'1 д!яльност! I вкход1 за меж1 !с-нуичо!.

У другому розл!л! дисертац!йяого досл!дження "Зм!ст та струк-турн! компояенти духовного потенц!алу особа в сфер! музичного ыяс-тецтва" обгрунтовуеться, що проблема фораування духовного потенц!а-лу особи в сфер! музичного ыистецтва.передбачае вивчення структури цього духовного утворення в контекстах музичного сприйняття, норма-тивно-ц!нн1сцо1 сфери особистост! та художнього вчинку.

Л!дкресякються, що цузичне сприйняття, опосередкованв духов или аяттям, естетичшш в!дношенням до св!ту 1 худоасньов розвинен!стю особи с руш!еы II духовного збагачення. У сучасн!й музичн^й педаго-г!ц1 проводиться !дея впливу досв!ду музичного спряйняття на розви-ток духоакост! особистост! пляхом переживания, яке дронязув вс! сту-пен! спряйняття, в!ддзеркалшчя р1зноман!тну динам!ку еыоц!Йних ре-акц!Я в!д безпосередньо-чуттевях прояз!в до вищях емоц!й естетично1 насолоди /О.Л.Рудшщька/. Муэичн! переживания - катарсячн! перед-ус!м в своГх виховних та "евдецон!чнях" функц!ях /Л.Л.Бочкарьов/ -

виступатаь як духовно-почуттев! переживания, як вищ! форми розвит-ку людеькoí чуттевост!, в яких сянтезуються афективи! та 1нтелек-туальн! процеси. Фэноменолог1чний анал!з художньо! сз!домост! /6.П.Крупняк, Р.А.Тельчарова/ стверджуб думку про д!алектичну ди-наы!ку в1даошення особистост! до мистецтва, яка полягае в повно-му заглибленн! в св!т художнього твору /емпатичне сп!впереживання/ i поверненн! у св!й власний св!т /спогляданяя/.

В дисертадН зазначаеться, цо у споглядашюму ставленн! до св!ту "ефект в1дчу£зайяи е самозаглибленням, ало, це заглибленяя у мае ну суб" екмвн1 сть наспраьд! е лкша розвитком рефлекс!ï цодо прл хованого багатства колектдвного людського розуму. В акт! самоспо-Х'ляданнл здШсшхться акт залучоння до тотально! систем лоНчаих сыасл1в ц!лого лвдетва. йдеться про вях!д за 1ндив!дуальну Masy i пралучення до (Ильи иироко'£ над!ндив1дуально'1 реальност!, формами kkoï можуть бутя траяедендуванкя у "другий cbít", cbít соц!альао'1 предметное^, зв"я„Лв та в^носин Mis лады.«. Зосереджена естетяч-на споглядальЕ1Сть в процес! сприйняття музячнях образíe, будучи вкутр!шн!м "i мушяковим баченням" /Ы.Бахт1н/ йв"язуеться в досл|д-женн! з глибанними естехичними узагальненняиа iHïoaaniï, бо саме "результуюча 1нтонац1я" 3öepirae в собЬобразно-звукову цШснють твору /В.Медушевський/. Висока ступ!нь 1нтегрування соц!окуль~ур-них смксл1в на р!ви! !нтонац!йних узагальнень забезпечуе "вихО" музгню'! св!домост! на асод}атпвн1 предмета! зв^язка, на "зчешхен-ня образ!в".

Ьшатичне сп!впереживання в процес! музичного сприйняття ви-ступае необх!даов уково-о забезпечення духовного зв"язку з особис-TiCH0-cy6"ektimhi!ia "Я" композитора, виконааця, з сп!льнов для вс1х духовною сферою "Ми" - сферою !нтерсуб"ективност!. 3 точки зору фе-номенолог1чного п!дходу до музики /Р.А.Тельчарова/, процес консти-туювааня !нтерсуб"бктивного "Ми" i. лаяний лише в умовах самоконс-

титуюваяня музичного "Я". 1нтерсуб"ектквн!сть тому е гарантом ыо-рально-естетичного осягнэняя музика, оск!лькя мЮтить тенденц!в са-моусв!дошено1 !дентиф!кац!1 особистост! як з »узичним ц!лям, так t з !сторично закр!пленим в ньому лвдськям доов1дом естетичних в1дно-шень. Духовно-почуттев! переживания тут набувають ..^вих, специф!ч-них рио, вони перевершувть чисто суб"ективне еыод!йно-емпатичне реагування на музгку t становлять афективно-t нтелектуальну систеыяу бдн!сть. Акцентуеться на рол! здатност! до розум!ння лоПки розгор-тання музичного образу в афективному компонент! духовного потенц1а-лу особистост!.

В дисвртацН показано, що нормативно-регулятивний компонент духовного потенц!алу особи значков м!ров пов"язаний з системов ме-хан!зы!в, як! спрямовують духовну активн!сть особистост! на досяг-нення мети, вр!вноважувть i'i ыозишвост! в рамках об"ектизно !сную-чих норм та Шнкостей. Шдкреслветься, що норматявнЮть духовно-ц!нн!сного контексту цузики зумовлена предмотаим ц!нн1сно-смисло-вим планом культурно! картиня св!ту. Музична !нтонац!я е духовяо-ц!нн!снов за сво!ми культурниш витоками; вона - нормативно-регу-лятивна, оск!лькя завдяки П духовно.-орган!зувчому, спрямовуючому впливу зд!йснветься рух образу до ulHHiCHo'i осмисленост1 св!ту. На ц!й'основ! д!е система нормативао-регулятивних механ!зм!в духовного потенШалу особистост!, серед яких особливого значения набувае музично-естетачний тезаурус, 1, зокрема, естатичний категор!ально-понят1йягй фонд. В1н виступав умовов самоорган!задII естетичного з!дношэняя до мистедтэа ! створве ц!нн!сно-смясловяй фундамент взаемодИ' особистост! з музичним шстгдтвом.

Регуляд!я нормативно! слрямованост! духовного потенц!алу значнов м!ров в!дбуваеться через так! мэхан1змл, як оц!нка, оц!нно-критична здатн!сть смаку та естетичний !деал, найголова!шим завданням яких наступав йоректування нормативних та !деальнях !нтенц!й особистос-

т1 у б!к найоптимальнinoro виразу нею сутн!сних сил /В.М.В!дгоф/. Поряд з рефлексивними нормативно-регулятивними ыехан1змаш духовного потешЦалу особистост! 1снуе б1льш глибинний нерефлексований прошарок - неусв!домлювана спрямован!сть на духовну д!яльн!сть,повязана з структурами людського св1тов1дношення. В якоот! одного з таких регуляиЫв вистудае св!тоглядна установка. В дисертацН за-значасться, що орган!чний перех1д з духовно-д1нн1сного в !нтоиац!й-но-смислове асоц{ативно вякликае у св!домост! особистост! узагаль-нений образ св!ту, до якого прагне музичаа св!доы!сть як до об"ек-та освоения. Цей асоц1ативний коятекстуальний ыехан!зи зд!йснюе повноту зм!сту конкретнях музичних образ!в, допоыагаючя осягнутя динам!чну структуру його 1деального "простору", прялучитись тиа самим до духовного ун!версуму загальнолюдсько! культури. Прояв здат-hoctí ocoíüjctoctí пережявати гранично смисловi ор!внтири ыузично! iHífopwauií, як! несуть.в соб! !нтонац!йн! структури твору через acoqiaiiEHi предыетно-сшслов! зв"язки, що репрезентують в сво!'й. сукупност! уя1версальн1сть св1тов!дношення, i складае сутн!сть' св!тогладноí установки в сфер! ыузики. Розглянут! в дисертацН норматив н о-р егулятла н i кехаШзш - uíhhoctí, оц!нки, с.чаки, !деали, aiiuiicHi opieHiaaií, св!тоглядн! установки - забезпечувть ц!леспря мовану, орган!зовану духовну активн1сть особистост!, в як!й досяга-сться гармонШшй розвиток 1 прояв духовнях сутн1сних сел.

Вих!дним положениям при опрацюванн! повед!нкового компоненту духовного потенц!алу осойястост! в сфер! ыузики стала асаф"евська тр!ада "композитор - виконавець - слухач", яка в педагог1чному аспект! зд!йснюе реальна буття музкки у вягляд! тр!ади "творения -виконания - спрайияття". Зазначаетьсядо в уиовах пвдагог!чно орга-н!зованого процесу слухання музичного uarepiany розгортаеться як система д!й. Вони ор!внтован1, з одного боку, на розвиток ыузично-слухового досв!ду як здатност! до образного, виразного слухання i я-

тонацН, ¡цо грунтуеться на ц1лому ряд! музично-тяорчих зд!3ност0й. а з 1ншого - на актуал!зац1и духовного потенц!алу особистост!,який набувае форма повед1нки, виотупае як вчинок в його художньо-твор-чих параметрах. Сво!м вчинкон - життям оообиот!оть несе в!длов1даль-н!сть, яка пов"язана з вм!няям виразиги себе та вм1нням зрсзум1тя "11Ш0Г0" /Н.Бахт1н/.

Структурно-соц1альнов одинацею худохньо! д1яльност! виотупае художн!й вчинок, який результуе д!алог!чну п!дготовку як взяту на себе в!дпов1далън!сть бути в концертному виступ1 в статус! художника чи вченого-музикознавця, представника ыузики, автора, педагога /В.Г.Ражн!ков/. "Тотал1зац1я" особастост1 в худокньому вчинку охоплюе ц!лу яязку форм: в!д естетячного анал!зу музичних твор!в до композиторсько-виконазсько! 1мпров1зац!1 та концертного виконавства. Б дисертацН показано, цо консенсус ыузичного та ф!лософсьхо-есте-тячного в естетичному аяал!з! музичнкх твортв народжуе ф!лософ1в "естетячного сп!вбуття", "шлейф" музичних образ1в, що даруе насоло-ду грою структур та форм /Р.А.Тельчарова/, ыобШзуючи емоц!йн!,1н-телектуальн! 1 творч! сила особистост!. Процес 1нтерйретуваняя виотупае не просто Д1яльн!стэ музичногр мкслення, спрямованого.на роз-краття варажальних мояливостей твору, а певпою творчои процэсуаль-нЮто, в як!й акту ал! зуються духовн! сутя^сн! сила з метою створен-ня "у соб!" глибинного, йагатопланового слухового образу. Передчуг-тя худозньо! цШсност! твору, що 1нтерпретуеться чи виконуеться -один ¡з найважлкв1шшс чинник!в 1 для 1шпих вид!в комлозиторсько-ви-конавсько! д!яльност!, зопрема, для аиконавсько! !кпров!зацГ1, яка зд!йснюсться на основ! мясленневого охоплення музачного твору яг. творчо рсзкуте виконазське !нтонуваннл /тзорч!сть "вслух"/. Для цьо-го процосу характерно оперування ц!лимя комплексами знань, нережи-вшь, уявлень та асоц!ац!й, як! е дхерелом духовно! енергП, творчо! сяли, активност! вищого "Я" /¡¿.Чехов/. Найвищоа формою орган!чного

прояву духовного потенц!алу в музично-творч!й д!яльност! особистос-т! е одухотворено виконання музячного твору, вяраз сп!впричетност! концертного'виступу до елемент!в музичного досв!ду ладства.

У рол! сучасних п!дход!в до вязначення отруктурних компонент!в музично-педагог!чно? д!яльност! /I.Г.Арчаяв!кова/ пропонуеться ана-л!з взаемозв"язку компонент!в духовного потенц!алу в структур1 про-феоШо'1 д!ядьност! майбутн!х фах!вц!в музичнях спец!альностей.П1д-креслюетьоя, що 1х конструктивна д!ядьн!сть орган!чно пов"язана з теоретдко-п!знавальною та !нтелектуально-вольовою активн!стю, спря-. ыованою на в!дб!р та кошозиц!2не вябудовування ново! музкчно! !н-формац!!. Вир1шадьну роль у цьому процзс! в!д!грають норматквко-ре-гулятивн! механ1зми духовного потенд!алу особи 1 передус!а нагро-иадаэний 1нтелектуальаий та емоц!йняй багаж - ыузично-естетичнжй тезаурус, оц1нно-крятична здатнЮть смаку та естетичний 1деал. До-м1наатою в цьому контекст! стае св!тоглддка установка студента, на-' повнена дроективяо-антящшуэтями 1нтенц!ямя 1 орган!зована навколо специф!чно1 людоько! здатност! сяриймати майбутне як реалыИсть '1 тому створюзатя все нов! й нов! 1нновац1йн! модзл!, методичн! пря-йсш 1 системя музячно-творчо! д!яльност!. Нормативно-регулятивн! механ!зми духовного дотенЩалу вШграоть неабияку роль 1 в проце-с! орган1заторсько1 д!яльност! майбутнього кер!вника музкчно-твор-чого колективу. Саме в цьому процес1 соц!ально значуща, спрямована на нац!ональну !дев св!тоглддна установка кор!вника перетворззе ко-лектдв на 1 яструмент виливу на окрему особяст!сть, водночас спону-каючи П до саморозвитку, а проектдвно-норматявна £ункц!я смаку вносить у цей процес смяслоутворюючу константу.

У досл!даенн! встановлено, до ко«^ун!кативна д!яльн!сть ыайбут-н1х <*ах!вц!в музичних спец1альностей грунтуеться на !хн!й здатност! до емаатП та конгруентност!. В дих зд!бностлх проявляеться одна з иайважлив!иих духовнях властивостей - в!дкрит1сть, завдяки як!й 1

отвориоться гуманн! взаемостосунки з колектизоы.

Естетичняй категор!ально-донят!йякй фонд, смаки, 1деали. ц!н-в1сп1 ор!еятац11 та св!догляда! установки дегерм!н^».ть яалрям 1 х!д досл!диицько! д!яльност! майбутнього фах!вця. Нац!лен1сть досл!д-ницьких поаук1в на прискорений ¡нтелектуадьний та особист1сний роз-виток учасаж1в музично-творчях колектяв!в, формуваняя в них нових духовних як остей, необх1дних для жяття в сучасному сусп!льств!, а такогс на розв'язаняя актуальных ыузикознавчнх проблем, складае най-виций гуман1стичний смисл 1, водночас, як 1 будь-який соц1ально зна-чудяй вчинок, носить 1нтерсуб"сктивний характер.

Найхаракгерн1шям показникоы орган!чного прояву духовного по-тевд1алу в худоаньо-творч1й д!яльност! майбутнього фах!вця е феноме-ни вяконавськоГ та педагог!чно1 1мпров1зац11. Зазначасться, п*о си-мультанн! уявлення актуач1зупть афективн1, нормативно-регулятквн! та повед!нков! процеся духовного потенц!алу особистост! фах1вця, опонукаать його до творчоК самореал! зацП. Задучвн!сть "почуттево-иентальних стратег!й" /в.Г.Ражн1ков/ до загазьяолвдських переалвань у виконавському.процес! - к! нцева мета емоййного надрямку в профе-оШИй структур! майбутнього фах1вця. Виконавський потенц1ал визна-чавться р1ВЕва розвяненост! зд!бностей до еыоцШю-емпатячного про-никнення в образ пай св!т твору, до осьшслзння лог!ки розгортання му-зично! думки, до духовно-почуттеЕ2х /св!тоглядних/ переживаяь.

Тгет}^ розд!л - "Орган!зац!йн0-м9Т0д1гчна система формуваняя духовного потэнщалу майбутнього фах!вця в сфор! музичного иястецт-ва" - присвячэнлй характеристик освоваих компонентов процвсу фор-кування духовного потенц!алу майбутнього фах!зця як яедагог!чно1 спс теш.

Проблека формуваяня духовного поташДалу майбутнього фах!вдя в сфер1 музичного мистецтва соадна ! багатогранна, тому "£1 вир!вення безпосеродяьо заложить в!д структура та фуияц!онуваная система.

зумовленс! еда¡сгю навчально-виховного, навчально-Шзнавального та самоосв!тнього процео!в. 0св!тн1й процес в ц!лому, як св!дчать результата досл!дно-експеряыентально1 роботя, це д!яльн!сяа 1 в!дкри-та система, котра передбачае функц!ональну дифереац!ац!п елемент!в, порушеяня стаб!льност!, р1вновагя, пришив енергН ззовн!. У рамках системного п!дходу процес формування духовного потенц!алу розгляда-еться як взавмод!я чотирьох основних сясгеыоутворюючих комяонент1в: щльового, комун!кативного, зм!стовно-операц!йного та анал!тико-ре-зудьтативаого. У дисертацП розкряваеться сутн!сть ц!льового кошо-г ненту систем;:, яка полягас у забезпеченн! умов для розаирення ыоа-ливостей актуал!зацН духовних сил майбутн1х фах1вц!в у ц!леспрямо-ван!й соц! окультурив д1яльност), поглибленн! морально-естетичного досв!ду в ход! провес}Оного га особяет!сяого становления. Дом1нукь чу роль улистеи! в!д!грае коиун! катав ни й: компонент, який в1ддэар-калюз стиль суб"ект-суб"ектних в!дносин в осв!тньому процес! 1 створюе ареал реал!зац!1 д}ал0гсв01 взаемодН викладача з студентом. НайааатмЦши.! алементоы ц!е1 взаемодИ е подаяний зворотн!й зв"язок, який т!льки ! иоаа привести до ц]нн1сно-сыислово1 р!внос-т!, обшну духоашши ц!нностяма в стан! сп!вроб!таицтва та спгв-творчост!. Запрояоиована трупа коиун!катявних фаитор!в уыолслявлзое в однаков!й ы!р! конструивати як характера! еыоц!йяо-естетичн! д!а-логи-трилоги в процес! 1ндив!дуального навчаиня, так ! д!алоги-по-л!логи в групових та колективних фориах ыузично-творчо'1" д!яльност1 студенев.

В дясэртацП показано, що функц!онування, розвиток ! сшороз-вяток систем формування духовного потенц1алу студент!в значков м!-роа залехить в!д визначеная сукупност! його даерел, принцип!в, форм, ыетод1в та умов, що складавть П зм!стовно-орган!зац!йяий компонент.

Зазначаеться, цо духовне самовизначашш особнстост! студента Млбуваеться на основ! вироблеаня свого 1идив!дуального в!дношення

до всього соц!окультурного простору: найблажчого субкультурного i б!лыа в1ддаленого транссубкультурного. На основ! характеристики особливостей включеност! особистсст! студента в культуру визнача-н! джеоалд формування його духовного яотеяц!алу. В !ндив!дуально-му, м!крокультурноыу простор! реал!зуеться самосв!дои!сть особис-тост1 студента, його "Я-концешЦя", а джерелом духовного потенц!а-лу виступають самоп1знаняя, самовиховання та саыовдосконалення. Субкультурнай прост!? створюе умови дня прояву безпосереднього вплаву соц!алышх !нститут!п - система осв!ти, заклад!в культура, заооб!в масово! !нформац!1, с!м"! - на формування духовного потеп-ц1алу студент!R. Досл!дженням встановлено, що навчально-виховний прочее у вуз! культура може виступати джерелом духовного потепц!а-лу студент!в лише за умоаи реал!зад!i гуман!стйчно! мети Ixuboi профес!йно! п1дготовки, на ochobI цШсного в!дтворення за!сту ос-в!та, який адекватно в!добраяае картину св!ту. ГНдкреслюеться, що проблема формування картани св!ту т!сно пов"язана з перетинанням субкультурного 1 транссубкультурного простор!в. Дгерелаш духовного потенц!алу студенПв стаоть pi3Hi вар!антя кулыурних контекст ¡в, як! створвять особливу д!алог!чну сферу буття /соц!альн! !нститути, субкультура! зв"язкя молод!екях рух!в, рол!г!йних обция тодо/. Най-харайтерн1с:гм показнаком вклаченост! студент!в у транссубкультурнкй прост!р е !хня участь в масових формах культурно! са,чод!яяы!ост!.

В основу побудови та в!дбору састеми щжнщшха формування ду-хезкого потенциалу студент!в вкладен! !дв! ф!лссоф!! сучасно! осв!-тя, як! в!дпоз!давть потребам сусп!льства ! в!дображапть законом1р-noCTi сучаСного вуз!вського навчально-виховного яродесу. В контекст! ново! ф!лософ!! ocBira особливого значения набувають гукан!стич-н! вонцепц!!, що грунтуються на пр!оритотах ваших духовках aimioc-тей ! в!дображають, э одного боку, взабыод!ю людей з ус1ма явищамл природа, з'космосом, а з 1неого - д!алогову взасмод!х> м!ж людьми.

МШмальнов базовой основою для вс!х тип!в осв!ти виступае система принцип!в hoboï д1слехтично'1 методолог!! субстанцШо! едност! та д!алогово! згоди /В.С.Лутай/. Принцип особист!сного Щдасоду випли-вае з признания уяОальност! суб"бктного досв!ду, то збагачуеться, розыирюетьоя ! перетворюгться в процес! взаемод!! з дидактично трансформованим соц!окультурним досв1дом !, тим самим, складае "вектор" формування духовного потешЦалу !ндив!дуально! особистост!.

Зм1ст професШю! п!дготовки студент!в складав соц!окультурна . спрямован!сть навчально-виховного процесу у вуз! культура, види и!-знавально!, науково-досл!дно!, п1знавально! та практично! д!яльнос-т1, як! 1м1тують.р!засыан!та! модел! ïxHboï майбутньо! професМШо! роботи. В цьому процес! вежливого значения набувашть йорыи ÏÏ ор-ган!зац1! /!нддв!дуа1ьн1, napnt, групов1, колективн!/, як! в!дтво-рювть соц!кльний конгекст ! виявляать вплив на форму .вашш духовного потенц!алу студент!в. В диоертац!! обгрунтовуеться класиф!кац!я метод!в. як! в реальному педагог!чному процес! застосовуються но !зольовано, а з врахуванням зм!сту структурних компонента духовного потонЩалу студент!в ! умов, що забезпечують ïx взаемод!ю. Гру-па еврЮтично-позуконих метод!в спрямована на розвиток афектицно-!нтелектуальних та творчях сил студент!в на оскоа! д!алогово! взаемод! Ï. В трупу норыатявяо-регулятявних вв!йили мэтодя, як! грунту-ються на специф!ц! творатико-п!знавально! та оц!ниох д!яльност! студент!в ! ор!ентован! на розвиток смак!в, !деал1в, ов!тоглядних установок. Трупа мэдатакзних метод!в спрямована на встановленяя гармонШю!' piEHOEara ф!з!алог1чяих та духовних сил особистост! студента. '

Зазначаеться, що процос формування духовного потонц!алу май-бутн!х фах!вц!в орган1чно зв"яза!шй з проблемами соц1ально-педаго-г!чних пopeтвopeнь,-'як! ор!енту»ть на демократизац!ю соц1альних !нститут!в осв!ти, ïï гуман!зац!ю, на повердення до наЩональних

культурно-!сторачнах традшиа. В зв"язку з цим, акцентуетьсй на не-обх!дност! вид!лення соц!ально-педагог1чних умов, цо забезпечують усп!ину реэл!зац!ю система формувакня духовного потенЩалу студенев, а сама: I/ ор!ентац!я студент!в на збереасекня та в!дтворення !нтолектуального дотенц!алу укра!нського народу в загальнолюдсько-ну контекст}; 2/ посилення гуман!стичио1 функцП навчально-вахов-ного процесу з викорястаяням парадигмальних п!дход1в у вихованн!; 3/ розвитск провес1ЙК01 компетентност! на основ! включения студен-т!в у соц!окультурну д1яльп!сть. Визначення соц1ально-педагог!чнях умов формуваняя духовного потенц!алу студент!в дав уявлення про зн!ст система педагог¡чних заход!в, кеобх!дних для заб'езпечення ре-зудьтативност! орган! зацШю-матодично! система, вавчення як о! складае сутн!сть а нал 1 тик о-ре зул ьтативн ого компоненту.

Шдкресляеться, цо процес формування духовного потенц! алу студент!в неперервно розваваеться, волод1эчи здатн!стп до вдоско-налення при умов! ч!тг.о! паук оно! орган! эацП' керування ним. Керу-вати процэсом формування духовного потонд!алу студент!в - цэ означав передус!м спрямовувата, допомагати на основ! ч!ткого плануван-ня, орган!зад!I та контролю цим процесса в ц!лому ЛЗ.П .Самолов/ 1. тем-самим, забезпочувати якнайнраза фу£Кц!онування састеил в зада-шпс просторово-часовдх характеристиках. •

У чатвертоот роэдМ - "Динам! ка формуваннл духовного потен-ц!алу студентсько! молод!" - обгрунтовуються крятер!! та показнаяа сформованост! духовного потонц!алу студонт!в; проводиться пор!в-няльняй ан§л!з ц1нн!снях ор!евтац1Я студентсько! молод!; засв!тля-вться основн! напрями реал!зац!! системи та аяал!зувться результата доал!дно-експераментально1 робота. •

3 урахуванняи !снуотих у ф!лософськ1й, сод1олог1чн!а, психологией та педагог!чн!й л1тератур! концептуальках п!дход!в до вавчення духовного св!ту леденл вад!леио три груди крятерИв спорно-

ваноот! духовного потенц!алу студент!в /афектизи1, нормативно-ре-гулягивн!, повед!нков1/.

Афективн! кратер!К характеризуют "емоц!йао-вольовий" тон духовного потенц!алу, грунтувться на досв!д1 музичного сприйняття I включаять так! показники:

- здатн!сть до емоц!йно-емпатачного реагування на ыузику;

- здатн!оть до розум!ння лог!ки розгортання музичного образу;

- здатн!сть до духовно-почуттевого переживания. Нормативно-регулятивн! критер!! дають можливЮть оц!нити д!в

и8хан!зм!в, що ваявляють потенвд йно-регулятивну силу у формуванн! духоааого потенц!алу студент!в:

- глибина категор1ально-понят!йяого фонду;

- оц!нно-критична здатн!сть смаку та 1деал;

- характер св!тоглядно'1 установки;

- узгодаенхсть !деал!зованого "Я" з актуальна« "Я". ПоведШков! кратер!I спряыовая! на оц!нку р!вня сформованост!

профес!йних вм1нь та характеру творчох самореал!зац!'! студент!в:

- прагнення до творчох саыорзал!зод!1 в процес! !нтерпретац1й-но! та !кпроа!зац1Й1Ю1 д!яльност!;

- здатн!сть до вироблення особист!сннх стратег!й у вир!пенн! нестаадартних профессиях проблем;

- творча актизн!сть в соц!окулыурн!й сфер!.

У. в!дпов!дност! до вязначених критерПв д!агностувашш духовного иотенц!алу С1удент1в проводявся констатуачяй екслэрямент.якяй охопив вуза культура Укра'пш /КиТвський, Р!вненський, Харк1вськяй та Микола1вський фШал Кихвського/, цузично-педагог!чн! факультета педагоНч-жх ув1верСЕтет1в /К1ровоградський, Ки1вськей, Швден-ноукра'1нський/, а так ох Донецьку консерватор!ю 1м. С.Прокоф"ева.

Констатуюч! зр!зи проводились впродовк десяти рогЛв за трьоиа надрямами ! охопили б!ля 2 тисяч студент!в.

B рамках поршого яапряму досл!дгувалаоь емоцiйяо-почутте ва сфера студент!в з застосуванням проективних методик /кольорове письмо А,М.Лутошк!на, проективний ыалюнок/. В дисертацП наведен! дан!, як! св!дчать про характер еыоцШного реагування студент1в на прослухан! твори. 31ставлення отриманих результат!в з прогнозовашш емоц1йням станом групи показали адекватн!сть емоц!йного реагування студенг!в на ыузику композитор!в-класик!в, духовну музику укра!н-ськкх кошоэвтор1в. Неадекватним виявялось еыоц!йне реагування студенев на музячн! твори сучасних композитор!в, що можяа пояснити окладн!стп сяряйняття копструктявяо-формоутворвючюс особливостей Uicl кузякл. Досл!дненням встановлеяо, що яроектявн! ыалюнкя через свое просторове та кольорове р!сення здатя1 в!добразятя феноменаль-ний блок спряйкання музики. ПрихованиЯ план символу в проективному иалотку в!добразае афективно-1нтелектуальну еда^сть духозних почут-т!в, як! пзрезерзують р!вепь емоцП як аодальност1 псих!чних язяд ! "резонувть в ц!ле" /переживания предмету i св!ту як ц!лого/. Досл!д-аення показало, що в!дсутн1сть здатност! до розум!ння лог1ки роз-гортаняя цШсного музячного образу означав неыохлив!сть "одухотворения" дочуттевих переживань, що видикпють в процес1 Еого сприймая-

ея. '

Результата досл!д!в, проведених у рамках другого налряму конс-татуючого експеримснту, прпсвяченого вивчешш норматявно-регудятив-вих механ!зы!в духовного потенц!алу студент!в, св1дчать про те, що 01льш1сть студенев не волод1е знаниями вяраяальяих чохливостей цу-зсчних засоб!в у розкритт! морально-еотетичного смяслу категор!й естетяви, стяльових, хаярсвих, формоутворвочих особливостей иу-зично? ыозя. Естетичний аязд1з музкчигх ,твор!в з репертуару «узвч-но-творчях колектив!в показав, що оШкяо-крятнчна здатн1сть сиаку, 1деал та сз!тоглдяна установка биявляпть cboi норматквно-регулятга-н! фунадН в залехност! в!д р!еня сфориоваяост! досв!ду оп!вяо! д!-

яльноот!. Результата доол!дхеная ся!вв!дноисаня актуально! та реально! "Я-коавдвдП" студват!в за допомогою методика ТД1р1 св!д-чать про дозативаий зв'язок ы!к стуаеаем розходхення саыооц!ака та |деалу, а такos íx готовн!ота до духовного оаыорозватку.

1атегральаим показником сформованост! доаед1нкового аспекту духовного дотенц1аду студент!в /трет!и вапрям констатуючого експе-рамеату/ стада Ххня готовн1сть перенесеаня внутр!тньо прийаятах духовнях uliiHOCTOii у нов! нестандарта! сятуацН. Сар!я експерадоа-т!в, саряыованих на ваявлеаня р!вн!в творчого освосаня способ!в вербально! та виконавсько* 1нтерпротац!Х довела характерну для вс!х опатааях теаденц!ш - в!дсута!сть творчого "Я" 1нтерпрзтатора. Б дк-сертацП ааведеа! даа! про сформоааа!оть дрофес1йних бм!ш> та ио-рально-еотетачних якостей кайбутл1х фах!вц1в, одераан! ва допокогоа райтангу кошетоатаих ос!б.

Узагальаеаня результата трьох цапряы1в коастатувчого експерз-кеату дало п!дстави для вазначення р!вн!в сформовааост! духовного потенд1аду студеат!в. Низький р1вэаь /51,7*/ характеразустьоя е1д-оута!ста у.студеат!в,здазвост1 до гдибокого духовно-почуттевого' пе-рваивааня твор1в иастеигва. Студента цього р1вия волод!ють обиеае-нялз Еатогор1ально-понят1йнди фондом, що значнеи til рою детора!нус ео-усБ1доа2лэа!сть категор!й естотаки, сдай ну аргуыэнтозанЮть судкень в процес! анал!зу музачаих твор!в. У них спостер!гавться знача! роз-ходаешш ы1ж актуальною та !дзальаоо "Я-ксщсдц!сю", що св!дчить про аореал!зовав!сть !деаду. Ц! студента аэ вяявляють !аторесу до робота у иузичяо-творчих колзктивах, из прагнуть до творчо! самороал!за-ц!Х в аазчальаШ, авал1врофес1йа1й та профес!Йи!й д!яльаоот!, що в!добра2астьоя ш Еязькоиу pisa! сфорцованоог! проф0с!ааах вм!аь.

Середа!И р!веаь /31,5$/ сформовааост! духовного потенц!алу , властивий студентам з адекватаии еиоЩйио-ешатачаам реагуванаям аа музаку, розвиаеноа здатп!ств до духовно-почуттевого парома алия, ка-

тегор1ально-понят1йного фонду, ор1ентац1€о на норматив ний тип ыо-рально-естетичного оц!нювання твор!в. В своТй 1деальн1й "Я-концел-ц!1" студента в1дзкачаать прагнеяня до сп!вроб1тництва, готозн!сть допомагата, ся!вчувати 1ншим, докладата зуспль до реал1зад{1 свое! йети, однак значн! розходаення з актуальною "Я-коацепц1ев" св1дчать про певну нереал!зован!сть 1деаяу. Ця група студент1в вяявяяе 1нте-рес до робота музично-творчях колектив!в, ало '¡и не вистачае нац1-леност! на активна самоутвердження, творчу самореал1зац1ю у навчаль-н!й, КЕаз1профес1йя!й та профес}йн1й д!яльност1, що повноэ ы}роа впливае на вдосконалення !хн1х профессиях вм}нь.

■ Васокий р!вень /13,£$/ сформованост! духовного потенц!алу властивий для студент1в, як гас об"еднуе здатн|сть до глибокого ду-ховно-почуттевого переживания таор1в ьшстеатва, самотраясцендував-яя та }ятонц1оналыю спряЗ&аггя музгчного образу, акгсвШсть като-гор!ально-понят!йного фонду, аргукэнтован1сть оц1яних суджэнь в процес! анал!зу музкчнах гзор!в, високяй стуШнь сп1впрячетнос-т! до всього, що являв духовну ц!нн1сть музичного образу /сл1вперэ-жявання, сп1вчуття, сп!встраздання/. Незначн! розходження м!х актуальною та 1деальнов "Я-ко!щэпц1бв" св!дчать про повну реал}зова-н1сть 1деалу. Студенти характеризуются яскраво вираженим }нтересом до робота у музячно-творчих колектизах, творчям в1дноаенняы до р!з-нах вид1в д$лльност! /назчадьно!, кваз1профес1йно1 та навчально-про-фес1йно!/, Еалолеглав1сто в удоскояаленн! сзоТх творчо-азконавськзх вм1нь та знаяь в соц!окулыурн1й сфер!.

У дисортацИ зазначаеться, до досл1джекня проблем духовного потенц!алу студент!в значков м!роэ зумовлветъся чаннаяаия ссцЮ-культурного розвктку сусп!льства. Пор1в!шль!ий аяал!з ц1ня}снгх ор1-ентаШй сучасних студент1в ыузичних сяец!ал!зац!й вуз!в культура I подвуз!в УкраТни та !хн!х ровесник!в 60-Х.рок1а дав мсигв!сть »ля-

вити низку тенденц!й, в яких яскраво воображений характер соцЮ-культурнях зШн в УкраГн!. НайеИлып суперечливимя вяявялись пор!в-аяльа! дан! щодо ц!ан!сного в!дношення до д!яльност1 музично-твор-чих колектив!в, в якоку, з одного боку, спостер!гаеться тенденц!я до зниження д!нн1сиого престижу кодективно! д!яльност! да чаотки загальноГ справи, а з 1ншого - посклення ц!нност! колективного ди-конавотва як модливостей профес!йяого вдооконалення та естетичного збагачення особистост! студента. Це св!дчить про заиження сусп!ль-но-прогресивно* спрямованост! студент!в, в як1й гармон!йно Доедну-ються суоп1льн! та особист! гнтереск I пореважае прагнетя вяявиги себе в сусп!льно-кориснкх видах д1яльност1.

В дисертацП висб!тлюсться змЮт трьох отап!в формування духовного потенЩалу студент!в, пов'язанях з актив 1зац{ею духовних сутнхсних сил на основ! дгаяогово! взаемод!!, розшяреняяы ыорально-естетичного досв!ду в музкчно-творчих колективах та стицулюванням творчо! санореад1зац!'1 студент!в у соц!окультурн1й сфер!.

Метою першого етапу була ор1Снтац!я сгудент1в на гумашстяч-ний смисл провес!I - збереження та розвяток 1нтелектуального потен-ц!алу нацГх' в контекст! загальнолюдських ц!нностей. Ця мета була реализована в розроблеаоыу наш 1нтегративному спецкурс! "Духовней потенд!ал музячного мистецтва", докликаноку сприяти узагальненню та систематизацП ф!лософсько-естетпчншс, музикозназчих, психолого-пе-; дагог!.чних знань, спрямованих на розкриття феномену духовного по-тенцгалу музяки, створення ц!л!сного уявленняЬггро актуальний стан науковкх п!дход1в до його розвитку. Зааст основних розд!л1в спзц-курсу Ы1стить широко представлене 1сторкко-^еоретичне осьшслення акс!олог!чно1 тр1здк 1стиаа - Добро - Краса як ос нови духовного по-тенц!алу миотецтва; концедтуатьнэ уявлення про кристаЛ1зад!ю в уузл-ц! естетячноГ нормативном! ¡нтонгцхйних поеднань, як! надаить спо-циф!чаий аспект "моральному пафосу" цузики 1, зокрома, народа!Е му-

зичн!й творчост!. Щл!сне уявлення про актуальний став та перспектива пройлемя духовного лотенШалу мистецтва дало ыоаляв!сть студентам варобити власа! методолог!чн! ор1ентари, власну концепц!ю духовного розвитку. Цьому сприяли дидактичн! умови вквчення мате-р!алу, як! викликали потребу в актявн!й взаемод!! та пост!йн1й узгодженост! двох вид1в досв1ду: дадактично переробленого соц!аль-но-культурного досв!ду, цо 1снуе у вигляд! програшогр матер!алу та особист!сного досв!ду, що нагромадауеться на основ! суб"ект-суб"ектного сп1лкування ! обумовлених шм ситуац!й, що проявляить-ся у форм! переживания, смислотворчост! та саморознитку /зг!дно з В.Сер1ковим/. Вакористання р!знах вар!ант!в лекц!й проблемного типу /лещ! ¡-форума, лекц! !-пресконференц!1, лекцП вдвох тощо/, ев-р!стично-пошукових метод!в /метода проблемно! групи, групово! те-рал1Ч,- трупов ого "дзиячання", "аквар!ум" тощо/ на сеы!нарських та практичних заняттях сприяло актиз!зац!! афективно-1нтелектуальних сил студент!в в процес! навчального'д!алогу. Нетрадац!йна форма сп1лкування з духовной иузикоэ - заняттп-ессе - мала на мет! ство-рення багатоиаровост! образ!з /"аадлизкового бачення", за М.Бахт!-. ним/, порияання студент!в у ситуац!ю нерефлектованого, неусв!дом-леного переживания "духовшгх реальностей", що вШривало моялив!сть зд!йснпватя "зв"язок св1т!в" - трансцендентного та псцейбИногр.Ло-г!ка освосння !нтегрованого спецкурсу передбачала актив!зац!в розу-ыових сил, критичного мислення шляхом стимуливання самостийно! доел! дницько-експерииентально! д!яльност! студент!в. В дасертацН п!д-креслюеться, що регулвпчою засадоа у закладалн! основ 1ятелектуаль-но! актпБНоет! найбутн!х фах!вц1в служив зм!ст досл!днацьках яроб-лемнях сатуад!й та казус!в у спецкурс! "Основа науковах досд!джеяь". Взаеыопрсникненяя двох спец1альних курс!в спраяло формування готов-ност! студент!в реал!зуватя свою гумая!стачну ковдэптуальну яозлц!п

-34в подалыа!й навчально-досл1дницьк!й та профес!йн!й д!яльност1.

Другий етап форыування духовного потенц1алу студент!в перед-Оаяав розширення морально-естатичного досв!ду в «узично-творчому колектив! на основ! колектизного естетичного анал!зу музичних твор!в, який грунтувався на таких основних положениях: I/ мораль-но-естетична спрямован!сть музичного образу виявляеться в самому 1нтонац!йному матер!ал! твору; 2/ осягнення морально-естетячно! ц1нност! музики багатограняе ! заложить в!д повноц!нност! музичного сприйняття; 3/ основу повноц!иного сприйняття та оц!нювання музичного твору складае дискретн!сть та коатинуальн!сть. Колек-т из ний естетичний анал!з музичних твор1в проводився в процес! ра-патиц!йних занять-д!алог1в як метод пост1йного звернення оц!нно! св!домост! студент!в до почуттево-смислового контексту гаор!а^ Осягнення морально-естетично! оутност! музичного образу передба-чало посилене вслуховування в !нтонац1ю. В дисертац!! зазначаеться, що ыехан!зм !итонац1йно-пластично! генерал!зац!1 /конкретно-почут-тевого узагальнення/ за В.Медушевоьким/ допомагае сформувати сис- ' тему ознакузагальнено! 1нтонац!1, скондентрувати в найузагальне-н!ших проявах "пафос 1нтонац!йяих в!дношень" /О.Маркова/.' Здатн!сть до узагальнення е передус!м симультанним усв!домленням всього 1а-тонац!йного розвитку, що в!дображае ц!л!сн!сть, смисл явища, тому вона може розглядатись як здатн!оть до осмяолення засоб!в вираз-!йот1-в иорально-естетичному аспект!. Контексту альн! умови засто-сування того чи !ншого елементу ыузично! мови е зих1дним моментом у визначенн! ознак узагальнено! 1нтонацП, яка у згорнутому вигля-д! вхдображае вт!лену в образ! есготичну категор!с. Серед пряйо узагальнення !нтонац1! особливо вид!ляеться метафоризаи!я, симво-л!зац!я та узагальнення тематачно! орган!зац11 та кошозицП твору в процес! "мозкового штурму". Метода пор!вняння та з1ставлення ви-користовувались для виявлення мелодико-!нтонац!йних зв"язк!в ы!ж

твораия за принципами тотохност1 та контрасту. Реал!зац!У оталу розшироння ыорально-еотетичного досв!ду студент!в у музично-творчо-му колектив1 спраяля 1гров! сятуацН, змагання м1ж трупами, контроль та самоконтроль. в дисертац!! наведен! приклади використання сщ!ально-рольово! орган1зацП д!яльност! студенев у процес! лабораториях занять, розкрит} орган!чп! взаецозв"язкя репотацШшх занять-д!алог!в музично-творчого колективу з !ндив!дуалышми занят-тямя у виконавських класах та позанаэчальнШ музячно-викоиавськ!й д!яльност! студент!в.

Трет!й етап формування духовного потенц!аду студенев передба-чав стамулвзання творчо! самореал!зацП-у соц1окулыурн!й сфер!. в якост! експзрименталыюго майданчика буля вакористан! заняття спецкурсу "Формування морально-естетично! культура як вахливий' напрямок д!яльност! яер!вника музично-творчого колзкгиву" та виробнича практика. Спараючясь на !деа "педагогии спокса та активност!" /Т.й.Яр-к!на/ в методиках стямулнваннл таорчо! самореал!зац!¥ студент!в вра-хоэувався попук.розумного поеднання спокою та дзнаа1ки. В дксертац!! наведен! приклади • використання стратег Иних 1 тактичних прчиом1в емоц!йного впливу яа студэнт!в в орган!зац!К занять спецкурсу, а та-коа яроанал!зована трен!пГоаа програма, спряиозана на формування вм!нь во л од! г- сво1м емоц!йним станом /релалсац!йний ,.рен!нг/,вста-аовлювати контакта /комун1кативняй трен!нг/, па вироблоняя комплексу професШих вм!нь /педагог!чний та дозв!длезяй трен!нга/. Оволо-д!ння прийомамя релаксац!'! передбачало вм!ння зайяяти "споглядальну позяц!ю" з метою подальшого исягнення духовао-почуттевого переживания - "сердечного споглядання" /1.0.1ль1а/, спряыованого до абсолат-нах ц!нност8й в процес! спраймання музичнах твор!в. в хо„1 коиун1ка-тгвного трен1агу процес сг./лкування стдмулввався опец!альяо розроб-ленями вербальнама та невербальними вправама в парах, рольовгсдл !г-ра!а, елеиенталя психодрама, груповаыя даскус!яня. Трен!нга включа-

ли низку прийом1в, спряыованих на поглябленая самосв! домоет!,креа-тявност! /пряйоми онтопсихолог!чао! музикотерапГ!, таацювальаа те-рап1я, обговореная проекта них малюнк1в тощо/. Включения у навчаль-ний процес трен!нгових методик орган1чно пов"язувалось з стимулю-ванняы творчох самореал 1зац1х студент!в у реальн!й соц!окультур-н!й д!яльност1 в пер!од виробаичо! практики /дйригентськоУ, !яст-рументально-виконавсько!, педагог1чно1'/. В дисертацИ проанал!зо-вано процес творчох самореал!зац!1 студент!в у навчальних, аматор-ських та лрофес!йних музично-творчих колективах. Центр! дозв!лля, кариавал!зоаан!й под!х.

Перев1рка ефективаост! варовадження орган!зац!йно-методично! сястеми формування духовного потенц!алу студент!в у навчально-вя-ховний процес показала, що внасл!док експериментально1 робота,в!д-булися зм!ни в структур! його компонента. У студект1в експеримеа-тально"! групи значно глибше, а!ж у студеят!в контрольно! групи.ви-явялося емоШйно-ц!нн!сяе св 1 топереншзалая, в!дображене в проективному малюнку п!д'враженням прослуханих музичних твор!в, нам!тилась тендеац1я до поглибленого естетичного категор1ально-понят!йного фонду ! музично-естетичного тезаурусу в ц1лоау, про що св!дчить ес-тетичний анал!з музичних твор!в. Якщо до проведения формувчого екс-перименту у майбутн!х фах!ЕЦгв переважали нормативняй та суб"ек-

тивний тили оц!нно-практичнох здатност! смаку, то п!сля нього б!ль-

»

е!сть .з них показали найвищий ц!нн!сао-смисловий тип оц!шавашш музичних твор!в. В результат! проведено?. досд!дно-ексаериментальнох' робота в музично-творчих колективах стала б!льш адекватною само-оц!нка студент!в, покращилось взаеморозумШня в процес! колективно-го вт!леяая творчкх !дей, зросла творча активн!сть у соц!окультур-н1й сферх. Шсля проведення експорименту к!льк!сть студент!в з ви-соним р!внем сфорыованост! духовного потенц!алу виросла в експери-ыеатальнИ! груп! в!д 13,£$ до 25,7$, в той час, як в контрольна

к1льк!сть студент!в з високям р!внеи зб!льпшлась в!д 11,3% до 14,5%, а э низьким зменшклась в1д 50,7% до 34,5%.

Проведено досл!джэння дало мохлшПсть зробити узагальнения що-до впровадженяя орган!зац!йчо-методячно! система формуваннл духовного потенц!алу студенИв у навчально-виховняй процес вуэ!в культур я I дедвуз1в 1 сформуллзати так! теоретичн! 1 прантичн! виснов-ки:

1. На порелошшх этапах сусп!льного розвитку загострюеться !нтерес до глябянних проблем лвдського буття. Однгео з найхарак-терн!ших ознак сусп!льного розвитку в Укра!н! е безперервие зрос-тання актуальном! духовно! проблематики в сфер! осв!тя ! вяхован-ня. Духовн!сть нашого оусп!льства, його можливост! реал!зувати на-громадженяй потенц!ал, вклвчити в творчу роботу силу 1 енерг!в мо-лодях людей значноп м!роа залежать в}д ефективно! осв!тньо! систо-ыи, I! здатност1 в!дгукнутися на вел!нпя нового пер!оду !сторпчно-го розвитку. Особливо! значущост! набувае проблема форыуваявя духовного потенц!алу кайбутн!х фах!вц!в соц!окультурно! сферя, по-кляканях збагачуватя 1нтелектуальш!й лотенц!ал укра!нського народу, збер!гатя та прямножуватя традиц!! над!онально! культури, формувати морально-естетичн! 1деаля п!дростаючого покол!няя.

2. Вявчення сучасного стану проб л е мл формування духовного по-тенц!алу студент1в ыузячнях спец!альностей в педагог!чн1й теор!!

та практиц!, а такох категор!альний анал!з проблема у в!тчзз-нян!й та заруб!жн!й ф!лософськ!й л1таратур! дачя мояляз1сть зро-бити коуллрксне ф!лософське 1 психолого-педагог!чне обгрунтування феномену духовного потенц!алу, який.вяростас з трьох взасмопов'яза-них засад: досв!ду гармон^лого розвятку духовних сутн!снях сил;1н-тегрування п!знавально!, еыотивно! та всшштаитиБНоТ складовах св!тов!дношопня; д!яльн1сного ставлоняя до д!2сност!. Духовнгй по-тенц!ал особи яя !нтегральна як!сть, яка в!дображае м!ру мсжливог-

тей актуалхзац! ï духов них сутнЮних сил в ц!леспрямовая1й соц!о-кулыурн!й д!яльност!, синтезуе вс! характеристики 1адив1 дуально! особистост! в ун!кальну структуру, що визначасться та зм!нюеться в результат i адалтацП до середовлща, що H оточуе.

3. Розкриття зы!сту природно!, сощально'1 та культурно-смясло-boÏ детерм1над{1 духовном! умохливило визначення типолог!! духовного потенШалу осо<Зи3 яка грунтуеться на онтолог!чному аспект! розгляду Шняостей в св!тоглядному ракурс! буття людиня 1 сусп!льст-ва. Цей п!дх!д детерм!нуеться зм!ноэ акс!олог!чних парадигм у б!к усв!домлення пр!оритет!в вищих духовних ц!нностей, що, по сут!, е одним з найголовн!ашх напрям!в сучасшл духовно!' еволюц!! людини. Досд!дженняы встаяовлено, що ключ до розум!ння д1алектичних зв"яз-к!в м!г тепами духовного потенШалу мистецтва знаходиться у вияв-деан! акс!олог1чнлх контекот!в, в яких в!дображаеться взаемозв"я-зок мистептва з ввдими духовниыя ценностями - Красою, Добром, 1с-тиною. Анал1з акс!олог!чних контекст!в уможливив виявлення низки специф!чнкх особливостей взasиодiï естетичного, морального та теоретичного потенд!ал!в мистептва, як! в!дображавть ы!ру можливостей актуал!зад!1 духовних сутн!сяих сил у реальн!й культурн!й ситуац!!

та надбуттевост!.

4. Структурування духовного потенциалу особистом! грунтуеться на узагальнекост! "особист!сних сфер" за параметрами емоШйнос-т!, мотивацГх, когн1тивного стилю та вольово! регуляц!! д!й, на основ! якoï виокремлвються його найважлив!и! компоненти - афективнкй, нормативно-регулягизний та повед!нковий. Досл!дження зм!сту та структурних компонент!в духовного потенШалу особистосг! в сфер! музичного мистецтва св!дчить про те, що вони зумовлен! контекстами музичного сприйняття, норматявно-регулятивних механ!зм!в та худож-нього вчинку. Афективш процеси характеризуются здатн!стю до ду-ховно-почуттевих пережгвааь Ц! переживания грунтуються на поед-

нанн1 емоШйно-емяатичпого реагуваяня на музику з рац1ональною осмяслен1стю почуттевих вражень, що забезпечуе "вих1д" особистос-т! в сферу 1нтерсуб"ектяваост!. Нормативно-регулятивн1 механ1змя /оц1нки, смака, 1деали, ц1ня1сн! ор!еатац11 та св!тогляда! установки/ забезпечуить ц1леспрямовану духовну активн!сть особистост!, в як1й досягаеться гарион!йний прояв I розвиток духсиаих сутн1снях сил. У формах художнього вчинку зд1йснюеться творча самореал 1зад!я особистост1, актуал!зац1я IX духовних сутн!сних сил.

5. У структур! профес1йно! д!яльност1 майбутнього фах!вця орган 1чяяй взагыозв"язок струнтурних компонента духовного потенц!алу виотупав контекстом детерм!яацН профес1йних вм!нь та знань, а та-яож модел! профес!йно значущих якостей. 1нтегративнов основой духовного потенц!алу майбутнього фах!вця в морально-естетичний досв1д, яклй, вклэчаючи в себо досв!д музичного сприйаяття, освоения кате-гор!й естетики, оц!нно! та ц!нп1сно-ор!ентац!йно1 д1яльност1, роз-ппрвсться 1 погляблюеться в процесГ духовного розватку.

6. 1нтеграц1йн1 культура! процеся, що виступавть ыогутШм фактором у вир1шеня1 глобальних проблем ладства, детерм1яують пошук джерол формування духовного потенц!алу майбутн!х фах!вц!в Соц1о-культурао!" сферя в глибиняах дроцесах функц!ональних зв"язк!в макро- I ы!кросоц!ум!в. Ментальной. !ндив! дуально-культуракй, субкультурой 1 транссубкулыурний р!вн! особливостей включеност! ыайбут-я1х фах!вц!в у культуру вязначавть сощальн! Нютятутя формування 1хаього духовного потенц!алу, а саме: заклади культуря. засоби ма-

сово! !нфоркацИ, сп1лкуваняя 1 самовиховання. *

V. Пров1дяиы фактором формування духовного потена1алу студеят-сько! молод! с теоретично обгрунтована 1 експерименгально апробо-вана орган!зац1йно-методячна система, основн! компонента яко! /ц!-яьовяй, комуя!катЕвагй, зм1стовно-орган!зац1йяяй та ааал! тих о-результатов яяа/ характеризуються тип, по м!ж нимя !снув взаемообуиов-

лешй зв'язок. Дом!нуючу роль в скотом! формування духовного потен-ц(алу студент!в в!д!грае кочуя!катив няй компонент, який в!ддзерка-лпе стиль суб"скт-суб"ектаях в!дносин, в осв!тньому процео1 ! створив ареач реал!зац!I д!алогово1 взаемод!! вякладача з студентом.Ц1-л!сн1оть, взаемозалежн!сть компонент!в системи забезпэчуеться внут-р!шн!ми афоктивнями, кормативно-рогулятявними та повед1нковимя про-цесамя, зв'язанимя з актуал!зац!ею духовнях сутн!сних сил майбутя!х фах!вц!в.

8. Розроблена в ход! досл!дження концепц!я формування духовного потенц1алу майбутн!х фах!вц!в соц!окультурно! сферя зд!йснюеться за допомогов соц!ально-педагог!чних умов, як! сприяять зи!щеннв системного характеру цього явища. Ними е: I/, ор!ентац!я студвнт!в на збереження та в!дтворвння !ктелектуального потенц!алу укра^нського народу в загальнолвдськоыу контекст!; 2/ посялення гуман!стячно1 функцП навчально-виховного процесу з використанням парадигмальних п!дход!в у вихованн1; 3/ розвиток профес!йно! комдетентност! на основ! включения студент!в у соц!окультурну д!яльн!сть. Щ умови ве-дуть до орган!чного поеднання ментального, !ндяв!дуально-кулыурно-го; субкультурного 1 транссубкультурного простор!в, що створвать сферу д! I саыорегульованих культурнях процас!в; умоз-ливлювть вико-рлстання засоб!в ц|леспрямованого впливу на основ! орган!зад!Иного та методичного забезпечення процесу формування духовного потенц!а- . лу'майбутШх фах!ш!в.

9. ХритерП сформован ост! духовного потенц!алу студентсько! молод1 визначавться як характеристики його афективндх, норыатявно-регулятивних та повед!нкових компонент!в 1 вклвчавть так! показни-ки: здатн!сть до емсц!йно-ешатичного рейгування на музику; здат-а!сть до розум!ння лог!ки розгортання музичного образу; здатн!сть до духовно-почуттевого порекивання /афективн! криторП/; глибина

г,атегор 1 адьно-понятIйного фонду; оц!ннс>-критична здатн!сть смаку

та !деап; характер св!тоглядно! установки; узгодженЮть 1деального "Я" з актуальним "Я" /нормативно-регуляткзн! ирятер!!/; ярагнення до творчо! самореал!зац!! в процес! 1нтерпретац!йно1 та 1мпров!за-ц!йно? д1яльност!; здатп!сть до вироблення особист!сних стратег1й у вир!шеня! нестандартнях професШигх проблем; творча актявн!сть в соц!окультурн1й сфер! /повед!нков! критерП'/.

10. За результатами пор!вняльного анал!зу ц!нн!сних ор!внтац!й сучаских студент!а вуз!в кулыури I педвуз!в та !х ровесник1в у 1986 роц! виявдено деяк! теядендН в стаяовленн! !х ц!нн!сяого в!д-ноиення до р!зних вид)в кистецтва, до навчальнях музично-творчих колектив!в 1 до майбугньо! профес!йно! д1яльност!, як от:

- п1двищення 1нтелектуал!зац!1 процесу ц!ян1сного ор!ентування в жанрах музики;

-. посилення ц!ннсст! колективного вяконавства як дгерела есте-тичмого сп!лкування та профес!йного становлевня;

- зяяжоння сусп!льно-прогресивно1 спрямованост! студеят!в, в як1й гармон!йно поеднуються сусп!льн! та особист! !нтереси;

- стаб1льн!сть ор!снтац!й на профес!йн! ц!нност!.

11. Проведена досл1дження дало зыогу визначяти еталн!сть, в як!й в!добранена сутн!сна дикам!ка фораузакзя духовного потенц1алу студент!в: в!д створення на ц1пи1сно-аегодолог!чв1К основ! концептуально! позицП. яка ор!ентуе на гуыан!стячний алгол професП -через розширення морально-естетичного досв!ду в музичао-творчому колектив! - до творчо? самореал!зац!! в соц!окультуря(й ,сфер1.

12. АлробаЩя соц!авьно-педагог!чаях умов формування духовного потенц!алу студэнт!в п!дтвердяла, цо взаеиозв"язок фора оргая!зац!Г • навчально!, кваз!профес!йно! та яавчально-арофосШо! д!ягьност! студент!в характеризуемся багатьма параметрами, со род яких перед-ус !м вид!ляються контег,стя!сть та 1нтерсуб"ептлвн1с7ь. Впдаа соц!~ ального контексту, яя смислоутворввчого фактору, на фсрмуваляя ду-

ховного потенщалу студент!в полагав в тоиу, що в!я надовнюе ор-ган1зац!йн1 фории навчаяня особист!сними сыислами, як!, перетворю-ючись в духовн! ц!нност!, п!даосягься в!д розр!зяеиих 1дей до 1н-?эрсуб"ективност!.

13. Апробац!я методики форлуваяяя духовного погенц!аду сгудэн-т!в показала, що серед запропонованого комплексу форм та метод!в найважлив!ше звачёвяя мають:

- навчальа! д!алоги-трилоги /студент - музичняй тв1р - худох-ньо-музичний текст - викладач/, навчальн1 д!алоги-пол!логи /в гру-пових та колективних формах музичао-творчо! д!яльност! студент1в/, "велик1 д!алоги" /карнавал!зована под!к/, як! створиоть умови для пэретину ментального, субкультурного 1 трансоубкультурного простора; >

- колективаяй естетичняй анал!з музичних твор1в як эас1б пост! йного зверневня оц!нноГ св!домост! до почуттево-омислового контексту твору, в результат! чого формуеться досв!д музичного спряй-няття, освоения категор!й естетикя, вт!лених у худохньо-образних структурах,- нагромадхуеться досв!д оц!наоК та ц!нн1сно-ор!снтац1й-но? д!яльаост!;

- поеднання у аавчально-виховному процес! динам1ки /актив !за-ц!1 афективно-!нтелектуальних сил/ !з спокоен /досягнення релакса-ц!йвого стану, створеаая "споглядальио? позиц!!"/.

• Разом з тим наше досл!дженая не розв"язуе вс!х питань формування духовного потенц!алу студектськоТ молод!. Особливу евр!стич-ну значущЮть представляе проблемае поле духовного потенц!алу для . розгортання таких напрям!в дослЮТеаь, як формуваняя аац!снально! св1домост! студеатсько'/ молод!; методична 1нтерпретая!я 1 подаль-ший розвиток зыЮту 1 компонентно? структура духовного потенц1алу особи в контекст! !дей синергетика; валив функц!опального взасыо-

зв"язиу м!кро- 1 макросередовища на процес духовного розвитку май-бутнього фах!вця соц!окультур;ю'( сфери.

Основа.! результат:; досл!даення висв!тлеа! в таких публ!кац!ях автора:

Монограй! Ч. пос!бники та навчялыю-мотолячн! тукомяндпцЦ

1. ¿ормувапня духовного потенц!алу студентсько'1 молод!. - Кигв, 1995, - 253 с.

2. У.оралыю-естетичне виховання учн!всько!' молод'!. - Ки1в-Нере-яслав-Хмелышцькяй, 1993. - 62 с. /у сп!вазторств!, авторських

1,5 д.а./.

3. Виховняй потсшиал музики: морально-естетичний аспект. - Ки-1в, 1993. - Деяонов. в УкрНИШТИ, 23.С0.93. - & 646. - Ук.93. - 120с. /у сп!вавторств!, авторських 2,5 д.а./.

4. Методлчн! рекомендац!до програмя вивчоняя р!вя!в сформова-ност! морально-естеткчного досв!ду студент!в вуз1в культури. - Кигв, 1987. - 28 с.

5. Котодичн! рекомондац! I до спецкурсу "Формування ыоралыю-ес-тетично'1 культури як вазливий напрямск д!ялъност! кер!ваика самод»-яльного худохньо-творчого колектяву". - КиУв, 1983. - 51 с.

6. Методлчн! рекомендац!? до оргая1эац!1 та проведения занять з курсу "Вивчения оркестрових !нструмэнт!а". - КиУв, 1950. - 28 с.

7. Самост^на робота студенев вуз!в культури в курс1 "Влвченая оркестрових !нотрумент1в". - Ки'1в, 1991. - 30 с.

8. До проблемой керування процесом формування шрально-естетич-яого досв!ду студент1в вуз!в культури. - Кя!в, 1992. - 10 с.

9. Студентськяй музячно-творчий колёктгв в умовах духовного в!дродгення. - Ки'!в, 1992. - 14 с.

10. Методичн! рекомендац!до вявчення курсу "Основя наукових досл!джень". - Ки1'в, 1992. - 36 с.

11. Духовняй потенц!ал музичного мястецтза: програма спец!-ального !нтегративного курсу для студент1в вуз!в культури. - Ка1в, 1995. - 2С с.

12. Методичн1 рекомендац!! до використання тестових завдань в клас! сяец!ясгрументу. - КяУв, 1995. - 20 с. -/у си!вавторств!, авторських 0,3 д.а./.

13. Нетодичн! рекомендац!I по оргая!зац11 та проведения викояаз-сько!' практики студент!в у клас! баяна. - Кя1а, 1996. - 24 с. -

/у сп!вавторств!, авторсьвих - 0,5 д.а./.

14. Метода актив1зац1! естетячно! д1яльност! студент1в ор-■.'Ч кестрово!. спец!ая!зац!! у вуз1 культуря: Методячн! рекомендац!! по вякористанню активных метод1в навчання культурноосв!тн1х прац!вни-к!в. - Ки!в, 1990. - 2,5 д.а. /у сп!вавторств!, авторських 0,1 д.а./.

Статт! в натковах збЮниках 1 журналах. матер!ади.

тезв дряииюй на рйшвяк дрнаерш1ях

1. Проблеми формування духовного потенц!алу ыайбутн!х кер!вня-к!в художаьо-творчих колектив1в //Питания культуролог!I. М1жв!д. зб!раик. № 2. - Ки!в, 1992. - С. 92-100.

2. Про нов! концепхуадьн! Шдходи до профес!йно! Шдготовки спвц1ал1ст1в народно-!нотрументального жанру //Питания культурологи. Мужв!д. зб!рник. № 12. - Ки!в, 1992. - С.79-86 /у сп!вавторст-в!, авторських 0,1 д.а./.

3. Про р1вн1 прояву морально-естетичного досв!ду особистост! у сфер! музичного шстецтва //Теоретичн! питания морального та- ес-тетичного виховання. Зб!рник наук. пов1домлень. - Ки!в, 1992. -

С .28-33.

4. Проблема управл1ння процесом формування морально-естетично-го досв!ду студент!в //Проблема формування культури студентсько! молод!. - Зб1рник наук, праць. - Челяб!нськ, 1993. - С. 164-169 /рос. мовоа/.

5. ДухавниК потеНц1ал особи: пошук новях парадигм // Питания культуролог!!. М!жв1д. зб!рник, № 13, I ч. - Ки1в, 1994. - С.34-45.

6. Духовняй потенц!ел мистецтв: перспектива синтетично! парадигма //Питания культуролог!!. Ы!жв!д. зб!рник наук.статей. Вид.14,-Кя!в, 1996. - С.'225-234.

7. Акс!олог!чна тр1ада в духовному дотенд!ал! мистецтва.3б!р-няк наукових праць вякладач1в Ки!вського державного 1нстя1уту культури. Йип.З. - Кя!в, 1995. - С. 79-89.

8. Взаемозв"язок навчальних та позааавчальних форм п!дготовки фах1вця у галуз! кулыури //В¡сник Ки!вського ун!верситету. Сер!я:. соц!олог!я, психолог!я, педагоПка. Вип.2. - Ки!в. - 1996, -С.223-29.

9. Духовний потенц!ал мистецтва //Мистецтво та осв1та. » 2. -1996. — С. 2-6.

10. Вивчення особливостей формування ыорально-естатичного до-св!ду студентсько! молод! засобами цузики // Актуальн! проблема

п1дготовки кадр!в в галуз! мистецтва та культури в св1тл1 перебудо-ви вищо! та середньо! спец!ально! осв1ти /Наук.-теор. конф.: Тези доп. - С. 68-70 /рос. мовою/.

11. Актив1зац!я естетично! д1яльност! студентсько! молод! за-собами музики //Естетичне вшсовання учн!всько1 молод];: Заадання, теор!я, практика, перспектива. - Всесовзн. наук.-практ. сем!нар. -Москва, 1988. - С. 14-15.

12. Формуваяня морально-естетичного досв1ду у студентсько! молод! засобами музики // 1нтенсиф!кац1я навчалыюго процесу у вузах культури /М1жвуз. наук.-практ. конф.: Тези доп. - Барнаул, 1988. -С. 57-59 /рос. мова/.

13. йормуваяня морально-естетичного досв!ду студент!в вуз!в культури в художньо-творчому колектив! // Теоретичн! питания морального 1 естетичного виховання особистост!. Зб!рник" науково-!н-форм. пов!домлень. - Ки!в: КДУ. 1990.- С.76-78 /рос. мова/.

14. Музвчняй фольклор як зас!б фориування морально-естетячно-го досв!ду студентсько! молод! // Проблеми навчання та пропаганда народно! творчост! як складово! частини укра!нсько! нац1онально! культури /Наук.-теор. конф.: Тези доп.: Р!вке, 1990. - С.141-142.

15. Образно-!нтонац!йне сприймання музики як фактор морально-естетичного виховання студентсько! молод! // Шляхи вдосконалення профес!йно-педагог!чно! п1дготовки вчителя в умовах перебудови ви-цо! I середньо! школя/. Ы1квуз. наук.-практ. конф.: Тези доп.: Н1-жия, 1990. - С. 69-70.

16. Укра!нська народна пЮня в творчост! П.1.Чайковського // Вивчення хиття ! творчост! ПЛ.Чайковського в шея! 1 вуз1.: Сума, 1990. - С.8-9 /у сп1вавторств!, авторських 0,1 д.а./.

17. Використання активних ыетод!в навчання в систем! формуваяня морально-естетичного досв1ду студентсько! молод! // Розвиток творчого миеяення студент!в на основ! д!алогових метод1в навчання /3-я м!жвуз. науково-метод. конф.: Тези доп. - Кал!н!н, 1990. -

С.100-102 /у сп!вавторств!, авторських 0,1 д.а./.

18. йормування вм1нь ! навичок естетичного анал!зу музичних твор!в у студент!в вуз!в культури // Проблеми вдосконалення профе-' с!Йно! п1дготовки кадр!в та !х закр!плення в умовах перебудови кулыурно-осв1тнього прац!вника: - Тамбов, 1990. - С. 337-339 /рос. мова/.

19. Рольова гра як фактор 1нтенсиф!кац!1 навчального процесу

в курс! "Вивчення оркестрових !нструмент!в" // Проблеми ад ос ко нал ев-

ня профессию! п!дготовкя кадр!в та !х закр!пленяя в умовах перо-будовя культурио-осв!тнього прац!вника. - Тамбов, 1990. - С.377-379 /у са!вавторств!, авторськях 0,1 д.а./.

20. Використапня пам"ятник!в украшсько! народно-кузично! тпорчост! у морально-естеткчноыу вахована! // Проблема шральр.о-естотичиого вкховаяяя молод! а сфер! музичного мистецтва /Всесого-ний нвуково-практ. сем!вар. Тези доп. - Черн1г!в, 1990. - 0,1 д.а. /у сп!вавторств!, авторськях 0,1 д.а./.

21. Коральний аспект формувачня досв!ду оц!нно1 д!яльност! студентсько! молод! у сфер! к^зичяого мистецтва //Роль мистецтв у вихована! творчо! особястост1. /Наук.-практ. кояф.; Тези доп. -К!ровоград, 1990. - С. 81-82.

22. До проблем вдосконаленяя творчо-влколазсько! майстернос-т! майбутн!х кер!шик!в сацод!яльних оркестрових колекткв!в // Нова концепция та сучасн! п!дходи в питаниях п!дгоговки в кадрах культура / Наукова конф.: Тезя доп. - Ки!в, 19Э0. - С. 90-92.

23. Розвиток у студентсько! молод! здатност! до освоения ка-тегор!й естетики // Сюрьування естетичного в!дноионня до мистецтва: В 6-ти т., т.6. - Москва, 1991. - С. 229-231 /рос.новою/.

24. Кораль но-е с те тичн ий !деал у формуванн! особиотост1 майбут-нього слеш ал! ста // Формування морально-профес!йно1 культура май-бутнього вчителя /Наук.-практ. коиф.: Тези доп. - Терноп!ль,1991.-С, 107-108.

25. Шляхи реат!зад!Г виховно! фу ниц ¡1 укра!нсько! народно! п!с-а! в школ! // Народна п!сня та впровадкення !! в учбово-вяховний процес в умовах в!дродаення нац!онально! культура: Зб!рник матер!а-Л1в республ!кансько! науково-практично! конференц!!. - Шжин, 1991. - С. 22-23.

26. Укра!нськ! народн! традиц!! та обряди в духовному станов- . леян! учн!всько! молод! // Проблема збереження ! в!дродження на-роднах традац!й, звича!в та обряд!в /Наук.-теор. конф.: Тези доп.-Дьв!в, 1991. - С. 108-110.

27. Музично-гворчий колектив як фактор морально-естетичного становления студеатсько! молод! // Проблема та шляхи формування культуря студентсько! молод! / Шжвуз. науково-практ. конф.: Тези доп. - ЧелябШськ, 19Э2. - С. 85-88 /рос.мова/.

28. Мякола Лисенко аро виховн! функц!! музичного мястецтва // Макала Лисенко та музичняй св!т /Шжнар, наук, конф.: Тези доп. -Ки!в, 1992. - С. 93-94 /у сп!вавторств!, авторськях 0,1 д.а./.

-4729. Укра1яоька музична творч!сть i духовний розвиток студентсько! молод! // Зв!тн! наук. кон. КД1К, ч.1: Тези доп. - KaÍB,I992. - С.45-46.

30. йорчуваняя цузично-слухового доов1ду студент1в вуз!в культури в оркестрових колективах. - Кя'1'в: 1ПКПК, 1992. - С. 64-66.

31. До проблема вдосконалення творчо-виконавсько! ыайстернос-т! майбутн!х кер1вник1в самод}яльних оркестрових колектив!в // Нова концепц1я та сучасн! п!дходя в питаниях п1дготовки кадр!в культури /Наук, конф.: Тозп доп. - Кя!в, 1991. - С.90-92.

32. УкраКиська музична творч!сть як фактор удосконалеаня музяч-но-естетично! осв!тя студент!в //Шляхи вдЪсконалення худохньо-еоте-тачно! осв1тя учн!всько! молод1 в умовах в1дродаення нацЮнально! культури /Наук.-практ. конф.: Теза доп. - Ки!в, 1992. - С. 65-67.

33. Проблем украКнсько! монтальност! в студентському ыузпчно-творчому колектив! // Культура Укра!ни: 1стор1я ! сучаснЮть /Наук.-теор. конф.: Тези доп. - Харк1э, 1992. - С.204-205.

34. Украшська п!сенна творч!сть в ICTopií европейсько! культури // Культура УкраКни 1 слов"янський cbít /Наук.-практ. конф.: Тези доп. - К.-Под1льський, 1992. - С. 25-27.

35. Духовн1сть як роальа}сть нац1онально! культури // Гуиа-н1зм. Людина, Культура, людипоэнавч! ф!лос. читання: Теза доп. -Дрогобэт, IS92. - С. 78-79.

36. Естстачкий зм!ст укра1нського музичного ментал!тету та його впдиз на формування огобпстост! // В1дродженая i розвиток культури Укра!ни t проблеми tCTopii, теорН t практики /Воеукр'. наук, конф. /Теза доц. - Ки1з,. 1993. - С. 30-31.

37. Народна музична тъорчЮть як зас!б професШо! адалтацН в 1новац{йноиу процес! // Художня культура та проблеми п!дготовки професЦних кадр!в в умозах укра!нського духовного в1дродхеннд / Ндук.-творча яояф.: Тези доп. - Xíí'íb, 1993. - С. 37-39.

38. Про Шдготовку фах!вц1в до 1новац1йноТ.д!яльност1 // Ак-туалья1 проблема п!дготовки педагог1чних кадр!в до творчо! профе-с1йно! д1яльност1 /Всеукр. наук, конф.: Теза доп. - Ки1в, 1993. -С. 138-140". ...

39. Духовн1сть як вегдй прояв культури // Духовная деятельность а ае специфика /Шанар. наук, конф.: Тези доп. - Запор1жжя, 1993. - С. 55-57.

40. Науково-досл1дна робота в систем! Шдготовки студеят1в до 1нсзац!йно! д!яльяост1 //1нститут культури па сучасному етап! /

Конф., присвячена 25-р!ччю КД1К: Тез и доп. - Кщв, 1993. - С.63-65.

41. Нац!ональна мснтальшсть як аспект вивченая народно! му-зачно! творчост!. Зб!рняк каукоЕкх праць. 11 ч. - Ки1в; 1954. -

С.112-117.

42. Духовник потенйал студентсько! молод: в систем непе-рерпао'х осв!ти // Проблема розвитку художньо! культури //Всеукр. наук.-творча конф.: Тези доп. - Ки!в, 1994. - С. 37-40.

43. Креативн1сть - резерв духовност! студентсько! молод! // Актуальна проблем подготовки педагогхчних кадр1в до творчо! про-фес!йно! д!яльност! /Всеукр. наук, конф.: Тези доп. - Ки1в, 1993,-С.138-140.

44. Динамгка Ц1НН1оцих орхентацШ студентсько! молод! // Ху-дохня культура; проблема, перспектива: Зб!рник матер!ач!в Всеукр. науково-творчо! конференц!!. - Ки!в, 1995. - С. 29-32.

45. Непорервна осв!та в контекст! хдей гуман!стично ор!ентов-ного п!дходу // Психсяого-пэдагог!чн1 фактори Щдвищення профеС1й-но! майсторноот! вчителя-вихователя /Есеукр. наук.-практ. конф.: Тези доп. - Нятомир, 1995. - С. 72-73.

46. Еотетичн! зд!бност! особи в контекст! феноменолог!чно! парадигмя // Формування.естетячно! культури вчителя: проблема, по-шуки, перспектива /Зб1рник матер1ал1в Всеукр. науково-практично! конференцП': - Херсон. 1995. - С.23-26.

47. Дтерела формування духовного потенц!алу студентства // Музика в систем! художшьо-естетачно! оов!та молод!: Зб!ршк мате-р!ал!в Всеукр. науково-практично! конференц!!. - 1вано-Сранк!вськ, 1995. - С. 51-53.

48. Гуыан!зац!я профео1йного становлення фах!вця-музиханта// Вища осв!та в Укра!н!: реалГ!, тенденц!!, перспектива розвитку: Зб!рник матер!ал!в М!жнар. науково-практично! конфоренц!!. Ч.Ш, -Ки!в. ;996. - С.47-48.

49. 1новац!йн! модел! навчання у вящ!й школ! // Пор1вняльний анал13 сучасних систем вищо! осв!ти в рефорьуванн! вящо! шоли Укради /Шжнар.'наукова конф.: Тези доп. - Ки!в, 1996. - С.214-216.

50. Синергетичняй п!дх!д до формування творчо! особистост! фах!вця-музиканта //Творча особяст!сть вчителя: проблема теор!I та практики /Зб!рник матер1ал!в м!жнар. науково-практдчно! коиферен-цП. - Ки!в, 1996. - С. 75-77.

51. Технолог!я знаково-контекстного навчання у формуванн! духовного потенц!алу майбутнього фах!вця у вуз! культури // Образо-

ваяие в современной обществе: проблемы, теория, практика:'36 i р-ник матер!ал1в liiaump. науково-практично! кон4еренцН. - Одеса, 1996. - С. 68-70.

ОДЕКСШ Ольга Николаевна. Нормирование духовного потенциала студенческой молодеяи в процессе профессиональной подготовки.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики; 13.00.04 - профессиональная педагогика.

В диссертации исследована проблема формирования духовного потенциала студенческой молодежи в сфере музыкального искусства. Определены сущность. содержание и структура духовного потенциала личности; предложена разработанная организационно-методическая система формирования духовного потенциала студентов музыкальных специальностей высших учебных заведений.

На обширном экспериментальном материале выявлены уровни сформарованности духовного потенциала будущих специалистов социокультурной сферы; дан сравнительный анализ ценностных ориентации студентов с целью выявления тенденций динамики уровней сформиро-ванности их духовного потенциала в условиях радикальных изменений в обществе. Разработана я экспериментально апробирована в вузах культуры и педвузах Украины методика поэтапного формирования духовного потенциала студенческой молодежи в процессе профессиональной подготовки.

В результате исследования подтвердилось гипотетически-высказанное положение о том, что формирование духовного потенциала студенческой молодежи должно детерминироваться диалектическим единством аффективных, норыативно-регулятивнвх и поведенческих процессов, составлявших содержание рассматриваемого духовного образования, я воплощающих идеи Истины, Добра, Красоты..

The problem of formation of spiritual potential of Btudente in the field of musical art was investigated in the thesis. Essence, content and structure of a person's spiritual potential was defined:, the developed organisational and methodological system of spiritual potential formation of students of musical specialities at high schools was suggested.

Using extensive experimental studies the levels of spiritual potential formation of future specialists in socio-cultural sphere were revealedj comparative analyses of values orientation of students with the aim of revealing of tendencies in djrn&aica of lévela

pf formation оf their spiritual potential in conditions of crucial changea in society was given. Methods of by stages formation of spiritual potential of students in their study was elaborated. and. experimentally checked.

Hjpothetically declared suggestion was proved in the result of the experiment that formation of students' spiritual potential should be determined by dialectic unanimity of affective, standard regulative and behaviour processes which are the content of the spiritual education covered and embodying the ideas of Truth, Goodness and Beauty.

Кдпчов! олова: духовняй потенц1ал, морально-естехячний до-св!д, провесtйна кош1етентн1сть майбутн!х фах!вц1в соц!окуль-Typaoï сфера, орган1зап1йво-методЕчна система, метода д!агносту-