Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование экологической культуры учеников ПТУ в процессе изучения предметов профессионально-технического цикла

Автореферат по педагогике на тему «Формирование экологической культуры учеников ПТУ в процессе изучения предметов профессионально-технического цикла», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Лукьянова, Лариса Борисовна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1994
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Формирование экологической культуры учеников ПТУ в процессе изучения предметов профессионально-технического цикла"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛУК"Ш0ВА Лариса Борисівна

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ГіТУ В ПРОЦЕСІ ЕШЧЕННЯ ІШЕДЇ.'ІЕТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ

13.00.01 г теорія та історія педагогіки

. АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

І

7

На правах рукопису 1

ЛУК"Ш0ВА Лариса Борисівна '

і

і

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПТУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти

Провідна установа

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Дубинчук Олена Степанівна

- доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Пустовіт Наталія Афанасіївна.

- Кіровоградський державний педагогічний інститут

Захист відбудеться І липня 1994 року о 14 годині на засідан ні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогіки

АПН України /252001, м.Київ-І, вул.Трьохсвятительська,8/.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту . /252001, м.Кихв, вул.Трьохсвятительська, 8/.

Автореферат розіслано травня 1994 р.

Вчений секретар л /

спеціалізованої вченої ради іМ' Легкий М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. З умовах загострення екологічної ситуації, що склалася нині, необхідно по-новому оцінювати еплив господарської діяльності людини на природне навколишнє середовище, переглянути багато установок методологічного, ідеологічного, соціального характеру на комплекс людяна -природа. Екологія /від грец. "ойкос" - будинок, ;;ситло і "логос" -вчення, наука/ - наука про зв"язок шівих організмів чи їх груп з середовищем продавання. Для розуміння проблем навколишнього середовища ваяляге значення має усвідомлення еідноспн мізї суспільством і природою, мі;?; людиною і навколишнім середовищем, адже історія природи та історія людей тісно поЕ’’язані між собою і взаємообумовлені.

Людина взаємодіє з природою не тільки в безпосередній виробничій ДІЯЛЬНОСТІ, але Й на ВСІХ рІЕНЯХ людських проявів. Тому взаємовідносини з природою стали в наш час актуальною,складною і Еатао вирішуваною проблемою, а необхідність кардинальної зміни у ставленні людини до природи пов"язується з педагогічним еплиеом на широкі верстви населення, із зростанням значущості екологічної освіти. Екологічна освіта це освіта не тільки в галузі охорони навколишнього середовища, але 2 сфері охорони людини.

Існує концепція зв"язку культури і екології, яка стала основою для ноеого наукового напряму культурної екології або екологічної культури /Дя.Стюард, Б.С.Маркарян, Д.С.Ліхачов,

Ю.В.Бромлей та ін./.

Екологічний аспект культури нємоялиео відділити від культурного аспекту екологічної ситуації. Культура є результатом розвитку взаємовідносин людини і навколишнього середовища, а від рівня

культуря залежить форма відносин суспільства з природніш середс влщем.

Б наш час є підстави говорити про низький рівень екологічної грамотності та загальної екологічної культури не якоїсь окремої групи населення, а суспільства в цілому. Особливої уЕаги потребує учнівська молодь, бо саме в молодому еіці формуються основи ставлення людини до навколишнього -середовища.

В останні роки активізувалися педагогічні дослідження в га лузі екологічної освіти і виховання, проте такі розробки здійснюються иереЕакно на матеріалі загальноосвітньої школи і орієнтуються на основи природничих наук та міжпредметні зв"язки мік ними /Я.І.Габєв, І.Т.Суравєгіна, Л.П.Салєєва, Є.й.Шапокенє, Б.Д.Шарко, Е.А.Турдикулов/.

Стосовно професійної школи питання екологічної грамотності майбутніх робітників у науковому аспекті не досліджувалося. Мінімальна за змістом і обсягом інформація з питань охорони природи, яку майбутні робітники дістають під час розгляду еідиоеідної теми, розрахованої на 2 години, в курсі виробничого навчання, не дозволяє сформувати у них цілісні знання про Езаємодію людини і природи на такому ріЕні, який дозволив би керуватися цими знаннями в практичній діяльності.

Таким чином, має місце невідповідність мік метою екологічної освіти та виховання у професійних навчально-виховних закладах' і наяЕНістю засобів для досягнення цієї мети в педагогічній теорії та практиці. Ця невідповідність і визначила проблему нашого дослідження та вибір теми "Нормування екологічної культури учнів ІІТУ в процесі еиечєння предметіе професійно-технічного циклу".

їїри цьому під екологічною культурою особистості ми розуміємо синтез екологічної освіченості, ВПХОЕаНОСТІ, переконань і готовності до практичної діяльності з реалізації набутих знань.

0 б " Є К Т ДОСЛІД.ЇЄННЯ - Процес ВИВЧЄННЯ Предметів ПрОф-техциклу у середньому професійно-технічному учішпді.

П р е д и е т дослідження - педагогічні умови формування в учніЕ ПІУ системи екологічних знань, умінь і переконань,' застосування їх у навчальній і професійній діяльності.

Не та дослідження полягає в розробці педагогічної системи формування в учніЕ професійно-технічних училищ складових екологічної культури - екологічної освіченості, мотивації,переконань і ефективної практичної діяльності е галузі охорони природи. ;

Гіпотеза дослідження: ефективність формування елементів екологічної культури учнів ПТ7 в процесі вивчення предметів профтехциклу підвищиться, якщо буде забезпечено:

- розуміння майбутніми робітниками причинно-наслідкових зе"язкіб професійної діяльності і навколишнього середовища;

- засвоєння екологічній знань на мішіредметній основі і систематизація їх у зв"язку з реальною екологізацією навчальних дисциплін;

- поглиблення екологічної підготовки шляхом поєднання професійно спрямованих знань з безпосередньою виробничою діяльністю.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези визначено такі завдання дослідження:

І. Шляхом теоретичного аналізу проблеми бііяепти нові підходи в її розв"язанні, визначити основні поняття, показники екологічної культури учнів профтехучилищ, які стали б науковим орі-

єнтиром у розробці змісту, корм і методів екологічної освіти.

2. Визначити послідовність форі,рвання елементів екологічної культури учнів ІІТУ на основі міяпредметних знань у зв"язку 'з всією системою навчально-виховної роботи в училищі.

5. Розробити зміст екологічної освіти б ПТУ сільськогосподарського профілю і експериментально перевірити його.

4. Розробити систему завдань, виконання яких передбачає практичну діяльність учніЕ у галузі екології, та експериментально перевірити її результативність. -

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, основні положення психології та дидактики про взаємозв'язок навчання, Еяховання і розвитку, активності в діяльності, закономірності формування знань, навичок

і умінь.

Для розБ"язання поставлених завдань було використано комплекс методів, що взаємно допоеніоіоть один одного: теоретичний аналіз проблемі шляхом вивчення лсяхолого-педагогічної і спеціальної літератури; узагальнення педагогічного досеіду; соціологічні методи,.педагогічній! експеримент; аналіз результатів оксперименту з використанням методів статистики.

Розв"язання поставлених завдань і перевірка, гіпотези дослідження здійснювалося в кілька етапів. :

І

На першому етапі /1989—1991 рр./ вивчалася педагогічна, психологічна, філософська і спеціальна література, пов”язана з проблемою дослідження, розроблялася методика

І '

дослідження, проводишся констатуючий експерименті

На другому етапі /1991—1998 рр./ готувалося наукове забезпечення формуючого експерименту і реалізува-

. . 1

лися основні експериментальні завдання.

На третьому етапі /1992-1994 рр./ узагальнювалися результати дослідження, здійснювалася обробка наслідків експерименту. 1

Наукова новизна і теоретична значущі сть дослідження полягає в толу, що:

- е дисертації розкрито зміст і обсяг поняття "екологічна культура". Виявлено прямі й опосередковані зв"язк:і між власне

екологічними знаннями і пов"язагшш з ними відомостями у змісті

і

предметів прсутехцнклу /з групи сільськогосподарських професій/;

- здійснено теоретичне і експериментальне обгрунтування системи відбору матеріалу екологічної спрямованості;

- визначено критерії оцінки елементів екологічної культури

учнів ПТУ. '

Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних методичних рекомендацій для викладачів предметів професійно-технічного циклу з відбору змісту матеріалу екологічної спрямованості, який доцільно використовувати на заняттях;

- у визначенні умов формування екологічних переконань учнів, мотивації природоохоронної діяльності е процесі навчання спеціальній предметів, які можуть бути використані викладачами інзих дисциплін з урахуванням специфіки змісту предмета.

Осноені ідеї та розробки автора можуть ЕИКористоЕуватпся інженерно-педагогічними колективами професійних навчально-виховних закладів, методичними службами, авторами підручників і методичної література для ПЇ7, а також для дослідників проблеми

еКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ЕИХОЕаННЯ.

—о—

Обгрунтованість і вірогідність наукових результатів та висновкіе дисертації забезпечуються сястеі.іатйчнііь{ аналізом теоретичного і: ешірячно-го матеріалу; обгрунтоЕ£Еіста вжідаях теоретичній .положень, їх еідпоеідністю рівню сучасного розЕїітку педагогічної науки; використанням сукупності методів науково-педагогічного.пошуку, які відповідають проблемі дослідкення, репрезентативністю ви— б орок для проведення експерименту, поетапним здійсненням і варіативністю експериментально-дослідної роботи, ЕСебІЧНИМ обго-Еоренням здобутих результатів і бисноекіе з інаенерно-педагогіч-ники працівниками училищ, методистами, науковцями.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі експериментального навчання у Малійському ПТУ-Б5 Шітомирської області, перевірки ефективності розроблених спецкурсу та інтегрованого курсів в училищах Тернопільської області протягом 1991-199-1 рокіЕ.

Основні теоретичні положення і еисноеки дослідження доповідались і були схначені на науково-практичних конференціях у Вінніщі, Києеі, Кіровограді, на засіданнях лабораторії проЗтех-освіти інституту педагогіки і психології професійної освіти ШН України, відображені в II публікацях автора.

На захист виносяться:

1. Критерії Еідбору матеріалу з екологічніш спрямуванням для використання на заняттях з предметів проїтехцішлу.

2. МаукоЕО обгрунтовані і експериментально перевірені педагогічні умови та методи, які забезпечують систематичність, неперервність і міздпсцшілі парність в реалізації екологічної осеі-тп та виховання учнів ІІТУ.

3. Критерії оцінка рівня сформованості елементів екологічної культури майбутніх робітників-.

4. Зміст розроблених спецкурсу "Основи екології" та інтегрованих курсів і результат їх експериментальної перевірки.

структура і основній зміст ДІСЗРТАЦІЇ

Дисертація складається із вступу, двох розділів, списку основної використаної література, додатків.

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми,визначено об"єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано його гіпотезу та основні завдання; розкрито наукову новизну і теоретичну значущість здобутих результатів, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Предмет і теоретичні основи дослідження" висвітлено соціально-економічні передумові!, екологічної освіти і виховання учнівської молоді, розкрито напрямки дослідження проблеми, його понятійній і термінологічний апарат, проаналізована педагогічна концепція "виховання на природі" і можливості її використання у сучасному екологічному вихованні.

Простелено еволюцію і встановлено зв"язок понять "природоохоронна освіта", "освіта з галузі навколишнього середовища", "екологічна осЕІта /виховання/", "природоохоронне" і "екологічне" виховання. В науковій літературі ці поняття ще не дістали однозначного тлумачення, нерідко вживаються як синоніми.

Термін "охорона природи" дістав поширення після І Міжнародного з"їзду з охорони природи /Швейцарія, 1913 р./. Пізніше питання термінології було розглянуто на І Європейській робочій конференції з природоохоронної просвіти /Швейцарія, 1971 р./. Було Еизнаяо, що тірміни "охорона природи” - "охорона навколнщ- .

нього середовища" - синоніми.

2 педагогічній літературі словосполучення "охорона природи" замінюють терміном "екологія", а "природоохоронна просвіта" - "екологічною освітою", що неправомірно, бо екологія -самостійна наука, яка досліджує процеси життя своїми специфічними методами і служить теоретичною і природничо-науковою основою охорони природи. Поряд з цим ми згодні з тими дослідниками, які вважають, що "природоохоронна освіта" і "освіта в галузі навколишнього середовища" - синоніми /Горслов 0.0./. Аналогічно приєднуємося до тих, хто вважає синонімами "природоохоронне" і "екологічне" виховання /Пустовіт Н.А./. Стосовно поняття "екологічна культура", то ми розглядаємо педагогічний аспект цього поняття.

Екологічна культура розглядається дослідниками як сукупність досягнень суспільства в його матеріальному і духовному розвитку, у ставленні ЛЮДИНИ ДО природи через її поведінку Б природному середовищі /Добров І!.і.:./. Екологічна культура включає в себе також існуючу в суспільстві систему екологічної освіти і виховання населення /Крутецькпії В.А./. Рівень екологічної культури особистості з цього погляду можна розглядати як рівень її екологічної вихованості /Пустовіт Н.А./, а екологічна освіта і виховання відповідають завданням формування екологічної культури /ЗверєЕ І.Д./.

' Отже, засобами формування екологічної культури виступають екологічна освіта і вихованню. Стосовно учнів професійних нав-чаїьно-внховніП': закладів ми в:іходимо з того, що компонентами екологічної культури майбутнього робітника є екологічна освіченість, екологічна вихованість, переконання в необхідності природоохоронної діяльності і готовність застосувати б ній на-

буті знання. 1

" 'Аналіз педагогічної концепції "виховання на природі" здійснений за працями Я.А.Комэнського, 2.-Ж.Руссо, Г.І.Песталохзді, К.Д.Ушпнського, З.і.Водовозова. Розглянуто неоціненній внесок у розвиток ідеї "виховання природою" З.О.Сухомпинського. Окремо підкреслюється плідна робота українських науковців А.С.Волкової, В.С.Медини, Н.М.бни, М.П.Откалр.нка, Н.А.Воїнственського, ЇЇ.В.Са-мойленка та ін. у розробці проблем природоохоронної освіти.

Основна увага в першому розділі зосереджена на виявленні специфіки екологічної освіти і виховання в середніх ІІТУ, обумовленої особливостями організації навчально-виховного процесу і змісту освіти в цих закладах. Встановлено, що потенційні мо:зли-вості для здійснення екологічної освіти і виховання в профтехучилищі, де самою побудовою навчально-виховного процесу забезпечується нерозривний зв"язок теорії і практики, єдність кавчання і продуктивної праці учніЕ, значно ширші, Нін у загальноосвітній школі. Зроблено висновок, що екологічна підготовка учнів ПТУ, її практичне спрямування мають грунтуватися переважно на предметах професійно-технічного циклу, де теоретичні аспекти природоохоронної діяльності можна органічно пов"язати з практичною діяльністю майбутніх робітників, яка здійснюється на лабораторно-практичних заняттях, під час роботи в майстернях, учбових господарствах, полігонах, проходження виробничої практики на промислових підприємствах, сільськогосподарських об"єктах. При цьому не применшується роль загальноосвітніх дисциплін, зокрема природничо-наукових курсів і' гуманітарних предметів у реалізації виховних завдань, формуванні в учнів системи знань про взаємодію суспільства і природа, людини і навколишнього середовища.

-101 зб"язку з цш.: найсуттєЕішою вимогою до організації кавчання б галузі навколишнього середОЕЛща Еіізнана міждисциплінарність, яка у міжнародних документах /Контакт Бюлетень ШЕСКО-ШЕП е галузі назксшшіаьог'о середовища, 1351, І'л 3/ розглядається як важливий Підхід ДО ОСЕІТИ Е ЦІЛОМу.

Розділ завершується розглядом передумов Еключедня природоохоронної тематики в навчальні програми з предметів проштехциклу. З цією метою проаналізовано чинні навчальні плани і програми для підготовки робітників з різних груп професій /тракторист-маши -ніст широкого профілю, оператор цехів для приготування кормів; машиніст екскаватора, дренажної машини; слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, зайнятий на роботах у сільськогосподарському виробництві; оператор з ветеринарної обробки ТЕа-рин, електрозварювальний на автоматичних і напівавтоматичних машинах і ін./. ■

Аналіз програмної документації з предметіб професійно-технічного циклу дозволив зробити припущення щодо можливих варіантів включення природоохоронної тематики в навчальні плани і програми для ПТУ. До них еіднєсєно:

і/ розподіл матеріалу з екологічною спрямованістю в різних темах кількох дисциплін /дифузний метод/;

2/ концентрація більшості питань в одному з взаємопов"яза-нях предметів /інтегрований курс/;

З/ розробка докладних курсів, присвячених питанням охорони природи, для окремих професій /профільовані курси/;

4/ створення спецкурсу з основ екології для профтехучилищ різних профілів /з урахуванням в окремих темах регіональних умов і особливостей груп.професій/.

Ьнаслідок прогедеаого у тако&у напрямку дослідження г.си обрали основною базою для проведення експерименту училища сільськогосподарського профілю і зосередили свою увагу па предметах професійно-технічного циклу. Загальноосвітні предмет::, які є основою професійної підготовки, включаються В СИСТЄМИ екологічної осеіти через мішіредметні зе"язкіі.

Виходячи з загальних завдань формування екологічної культури учнів ПТУ і враховуючи спецій іку обраної для експерименту групи професій, ми розробили і апробували в навчально-виховному процесі інтегровані курси і спеціальній! курс загального спрямування "Осяоеи екологі ї".

У д р у г о гл у розділі "Експериментальне дослідження лля-хів і засобів формування екологічної культури учнів ПТУ" висвітлено питання організації та методики констатуючого експерименту, основні напрями і зміст формуючого експерименту, дано педагогічне обгрунтування різних підходів до конструювання навчальної інформації з екологічною спрямованістю для учнів ПТУ і підведено підсумки експериментальної роботи.

Розробляючи методику констатуючого етапу експерименту, ми виходили з того, що досліджувана проблема порівняно нова для педагогіки, зокрема для професійної, а тому констатуючий експеримент не молчна організовувати в плані порівняння здобутих результатів з якимись усталеншлй в педагогічнііі теорії та практиці показниками. Одночасно враховувалось, що майбутні робітники, навчаючись у про-(Тесіїіно-технічкому училищі, дістають деякий мінімум знань з охорони природи /відповідно до чинних програм з виробничого навчання/. Природно було з"ясуЕати, як ці знання Еплинули на ставлення учнів

до екологічних проблем, яке бачення у майбутніх виробничників сео-

і

І

єї безпосередньої участі е охороні навколишнього середовища. Зміст відповідних анкет вміщено в додатку. В ході дослідження здійснювалися педагогічні спостереження, опитування викладачів і майстрів виробничого навчання. Всього було опитано 100 викладачів і майстрів виробничого навчання та близько 500 учніЕ. Частина запропонованих педагогам запитань співпадала з тим, які були в анкеті для учнів /ставлення до екологічних проблем, необхідність і відповідно бажання поглиблювати екологічні знання/.

Думка учнів не з усіх питань співпадає з поглядами педагогів. Це стосується, зокрема, мотивів еколого-пізнавальної діяльності майбутніх робітників. Близько 40$ учнів не змогли визначитися у своєму ставленні до обговорюваних проблем.

В цілому аналіз відповідей на запропоновані запитання /викладачів і учніе/ дозволяє зробити висновок, що в усвідомленні екологічних проблем недооцінюється роль навчального процесу в ПТУ. '

Здобуті дачі дозволили зробити попередній висновок про те, що в учнів сільськогосподарських училищ, які знаходяться у безпосередньому і постійному контакті з землею, рослинним і тваринним світом, рівень усвідомлення ролі навколишнього середовища вищий, ніж у вихованців міських училищ. Ми попередньо припустили, що молодь, яка чітко уявляє роль навколишнього середовища у своєму житті, буде еияеляти турботу про його стан. Це припущення підтвердилося. '

В цілому проведено опитування дозволило зробити ЕИСНОВОК про еідсутність у профосійно-технічних училищах цілеспрямованої роботи з формування в учнів системи знань з питань охорони природи і раціонального користування її ресурсами, а також навичок і вмінь застосовувати ці знання на практиці.

Будо зроблено спробу визначити основні показники, за якими мокна характеризувати стан екологічної підготовки учнів і використати ці показники в подальших експериментах для характеристики динаміки досліджуваних ¿акторів формування екологічної культури. Такими показниками стали інтерес до екологічних проблем, знання з питань екології, готовність застосовувати набуті теоретичні знання в практичній діяльності.

Скориставшись методикою О.З.д'акоєва, ми розробили схему сйормоЕаності цих трьох якостей, враховуючи, що кожну з них мозк-на угловно розглядати на трьох рівнях і що компоненти можуть знаходитися один з одним у різних сполученнях. Відповідно було виділено чотири групи учнів, які в процентному відношенні від найвищого до найнижчого рівня складають відповідно 14,8$,40,7$, 26.0/з, 18,5$. Ці показники, здобуті з допомогою формалізованого статистичного підкоду до досліджуваного явища, порівнювалися з конкретними даними, одержаними на основі вивчення відповідних якостей у 15 навчальних групах училищ різних профілів /три училища сільськогосподарського профілю: ЇІТУ із 36 м.І.'алина Житомирської обл., ПТУ .0 37 смт Тешіик Вінницької обл., ПТУ .!? 41 с.Новоселиця Хмельницької обл.; вісім профтехучилищ будівельного та енергетичного профілів н .Львова і Львівської області; чотири вищих профтехучилища, що готують машинобудівників і зв"язківців.-Зафіксоване суттєве'відхилення бід середньостатистичних показників на найвищому рівні /6,3$ порівняно з 14,8$/ і на середньому рівні /39,1 порівняно з 26,0$/.

Педагогічні умови формування в учнів ПТУ екологічної культури досліджувалися за двома напрямами: діяльність педагогів і діяльність учнів. Формуючий експеримент реалізувався у двох ета-

І

; -14-

і

пах: підготовчому і основному. На підготовчому етапі здійснено відбір змісту варіантів експериментальних програм, визначено педагогічно доцільній обсяг екологічних і природоохоронних знань, яким їлають оволодіти учні, обгрунтовано найсприятливіші для реалізації розроблених програїл форми організації навчальної діяльності учнів.

Розроблені і експериментально перевірені показники ефективності запропонованої методики. Інженерно-педагогічних працівників училища, де проводився експеримент, було ознайомлено з основними ідеями і змістом пропонованих програм, після чого вони були скориговані відповідно до висловлених зауважень.

Училища одержали також методичні рекомендації, що містили інформаційний екологічний матеріал, складеній на основі проекту Державної програми України з охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, аналізу екологічної ситуації в. Україні та перспектив її поліпшення.

Частина рекомендацій мала професійну спрямованість і призначалися для навчання майбутніх спеціалістів рослинництва і тваринництва.

Розробляючи ці матеріали, ми враховували, що значна частина педагогіЕ бачить проблему в тому, як краще Еикласти навчальній матеріал, і залишає поза увагою питання організації діяльності

учнів у процесі набування знань та їх застосування у виробничій * і діяльності за професією. Відпоеідно в експериментальну документацію було включено тести, ТЕорчі завдання для учнів, а також рекомендації щодо організації позаурочної роботи з екологічного . виховання - учнівських конференцій, диспутів, бесід, вечоріЕ, екскурсій тощо. Було здійснено такоя відбір і систематизацію

завдань для контролю знань і практичних умінь учнів, виявлення рівня їх пізнавальної активності та емоційного ставлення до навчального матеріалу і форм його вивчення.

Дослідження виходило з того, що екологізація предметів про-фесійяо-технічного циклу потребує певної суми знань з питань загальної екології, проте жоден з предметів чинного навчального плану для ІЇТУ не може здійснити що функцію. Виникає необхідність створення спеціального курсу загальнонаукового спрямування, в якому розглядаються питання техногенного впливу виробництва на навколишнє середовище.

Цій меті відповідає пропонований автором курс "Основи екології" на ЗО годин, який побудовано так, що забезпечується розуміння учнями взаємозв'язку між загальними проблемами навколишнього середовища і конкретною професійною діяльністю. 7 спецкурсі еіісеітлено універсальні принципи сучасного природокористування, важливі для розЕ"язання природоохоронних питань у будь-якій галузі. Програма апробована протягом деох навчальних років /1992/93, 1993/94/ у Ііізлннському ПТ7 і) 36 Нитомирської області.

Другим підходом у визначенні доцільного конструювання навчальної інформації з екологічною спрямованістю для професійних закладів було використання ідеї створення інтегрованих курсів, що відповідає міжгалузевій і галузевій інтеграції виробництва, логічно спричиняє інтеграцію робітничих професій, о6"єктиено потребує розширення профілів підготовки робітників.

Розроблено і апробовано в навчальному процесі два інтегровані курси: для тракторпстів-ма’лгшістіЕ "Оснози землеробства, грунтознавства та екології", а для овочівників - "Основи агрономії та екології". При цьому структура відповідних спеціальній

курсів за чинними навчатьними планами збережена, а екологічно спрямований матеріал включено а усі теми з урахуванням їх спецій і дії.

Спецкурс "Основ;: екології" вивчався в навчальних групах

II курсу /професії овочівника, бджоляра, тракторнета-машині ста широкого профілю/. У групах оеочівніікіе .і трактористів-машиніс-тіе, які були визначені експериментальними, додатково вивчалися згадані інтегровані курси.

Епхідшіми даними для оцінювання ефективності експерименталь ного навчання б експериментальних і контрольних групах були оцін ки, одержані учнями за усні та письмові еідповіді у процесі вивчення запропонованих курсів, результати контрольних робіт, а також. підсумкові оцінки.

Дослідження змісту нових курсів здійснювалося у двох напрямах: виявлення можливостей задовільного засвоєння навчального матеріалу учнями і перевірка правильності розподілу навчального часу за темами.

Ефективність пропонованої методики перевірялася шляхом:

- виявлення розуміння учнями процесів і яеищ, що розглядаються в базовому предметі і пов"язані з інформацією екологічного спрямування;

- перевірка уміння пояснити сфери застосування набутих еко-

логічних знань у сеоїіі практичній діяльності, конкретних виробничих процесах; 1

- перевірка уміння застосовувати засвоєні знання під час практичної діяльності.

Результати навчання в експериментальній та контрольній група;!; зіставлялися за такики показниками: за рівнем засвоєння бак-

тичного матеріалу, уміння робити узагальнюючі елсноеки, якістю пояснень під час розЕ"язання проблемних завдань, ставленням до вивчення курсу в цілому і окремих тем, ДО організсції уроків, практичних занять. •

Якість виконання діагностуючих самостійних робіт встановлювалася методом поелементного аналізу. Зміни в мотиееції нав-

... . . . і

чально-пізнагальної діяльності учнів у галузі охорони природи

виявлялися з допомогою анкетування, написання творів-мініатюр, а також спостережень педагогічного процесу, зокрема практичній дій учнів. Було здійснено зрізи знань /написання поелементних контрольних робіт/, проведено тестування.

На заключному етапі формуючого експерименту дослідження проводилися за методикою, аналогічною до тієї, ідо застосовувалася під час констатуючого експерименту. Було, проведено повторне анкетування в чотирьох«групах Малинського ПЇУ ІЗ 36, і результати опрацьовані за використаною раніше методикою О.З.і'акоєва.

Це дозволило співставити вихідні і досягнуті рівні по кожному

з параметрів і ріенів.

Узагальнення відомостей про кількісні зміни, що сталися в рівнях особових характеристик на етапі формуючого експерименту в порівнянні з констатуючим, дають підстави для позитивної оцінки ефективності проведеної роботи. Так, вищого рівня досяглії 13,4$ /було 6,3$/, достатнього рІЕНЯ 60,0$ /було 32,3$/, середнього рівня 18,3$ /було 39,І$/, на низькому рівні залишилося 8,3$ учнів /було 20,3$/.

Позитивні результати зафіксовані також на завершальному етапі експерименту під час проведення тестування у трьох групах трак торис т і в-маїшш і с т і в.

-18-

Основні висноеки дослідження:

1. Шляхи і засоби подолання кризової екологічної ситуації, що склалася нині у світі, є складовою національної політики б усіх країна:-:. Один з аспектів цієї проблеми - орієнтація на кардинальні зміни у ставленні людини до природи, використання педагогічних впливів на широкі верстви населення, формування у них екологічної культури.

Еа'і-слиЕа роль у цих процесах належить професійним навчально-еихоеніім закладам.

2. Коло дослідницьких заЕдань, орієнтованих на вихоЕання у майбутніх виробничників екологічної культури, передбачає оволодіння певною сумою спеціальних знань, наявність у людини готовності здійснювати природоохоронну роботу і вміння розЕ"язувати відповідні завдання під час сеоєї професійної діяльності.

3. В ході пошукового експерименту підтвердилося припущення про те, ідо найсприятливіші умови для формування в учнів ПТУ екологічної культури створюються під час еивчєння предметів професійно-технічного циклу.

Вивчення предметів професійно-технічного циклу забезпечує можливості для реалізації проЕідних принципів екологічної осві- ' ти та виховання - систематичності і неперервності, міждисциплі-нарності, ЕзаємозЕ"язку глобального, національного і регіонального підходів у еиечєнні екологічних проблем, єдності інтелек-

I

туального та емоційно-мотиваційного начал в практичній діяльності. Безпосередня праця на виробничих об"єктах стеорює сприятливі умови для здійснення екологічного виховання майбутніх робітників. Практичне застосування знань у професійній діяльності формує навички раціонального природокористування і природоохо-

рониі ЕМІННЯ.

Поряд з цим джерелами здобування знань з екологічною спрямованістю Елступають усі предмети навчального плану, зокрема природничо-наукові курси, за умоЕіі скоординованої роботи викладачів на міжпредметній основі.

4. Необхідною умовою реалізації завдань дослідження в його дидактичному аспекті є включення до навчального плану спеціального курсу "Основи екології" або інтегрованих курсів, базовою частиною яких є спеціальні предмети, а додатковою - професійно спрямовані відомості з екології, пов"язані із змістом відповідних базових розділів.

5. Як показало експериментальне дослідження, проведене в

процесіііно-технічних училищах сільськогосподарського профілю, у

цих навчальних закладах доцільно вивчати обидва запропоновані

курси: спецкурс "Основи екології" та інтегрований предмет. Для

трактористіЕ-машиністіЕ широкого профілю - "Основи зег/леробсте а,

ІВ

грунтознавства та екологія", для обочників - "Осноеи агрономії та екологія".

6. Бихобний аспект екологічної культури учнів включає насамперед формування переконань. У свою чергу, переконаність як психологічне явище Еключає три компоненти: пізнавальний /знання/, емоційний мотиваційній /ставлення до знань/ і поведінковиґі /потреба діяти еідпоеідно до наявних знань/. Для здійснення екологічного виховання учнів профтехучилищ принципово важливим є принцип, згідно з яким свідомість особистості породжується діяльністю.

У формуванні в учніе інтересу до природи, її охорони значну роль ьідіграє індивідуальний підхід.

7. Основно» еіікогою до позаурочної роботи з екологічного виховання є забезпечення її наступності з навчальним процесом і різноманітність форм організації цієї роботи, а саме: між-предметні конференції, тематичні вечори, диспути, комплексні екскурсії.

о. Перевірка ефективності рекомендованої системи форгуван-нл е учнів профтехучилищ екологічної культури показала, що в наслідок експерименту ріЕень засвоєная майбутніми виробничниками екологічніес і природоохоронних: знань значно підвищився, зросла мотивація природоохоронній: заходів в їхній професійній діяльності.

Зафіксовано підвищення рівня есіх елементів екологічної культури, формування як:к передбачалося методикою дослідження: пізнавального, ціннісного і діяльнісного. Чпсло учнів, у яких рівень екологічної культури на початку експерименту було оцінено як низький, на кінець дослідження зменшилося. Одночасно збільшилося чпсло учніЕ з середнім і епсокмд рівнем.

9. Експериментальне дослідження дозволило екяеити окремі аспекти екологічної осе іти і виховання е ПТУ, які вимагають подальшого опрацювання. До них, на нашу думку, належать:

- ОСОбЛИЕОСТІ ЗМІСТІ7' і форм екологічної освіти В професійних навчально-виховних закладах різного професійного спрямування /за групами професій/;

- забезпечення наступності екологічного виховання між ПТУ і основною школою;

- обгрунтування змісту інтегрованих курсів, створюваних на базі загальноосвітніх предметів і спеціальних дисциплін для профтехучилищ різних профілів.

Основні положення дисертації Епкладені в таких роботах ав-

>ра:

1. ПідаотоЕка студентів педагогічного інституту до здіііснен-[ заЕдань екологічної освіти і Еіковання учнівської молоді

¡ляхи вдосконалення пройесіинот-педагогічної підготовне вчите: в умовах перебудови: Тези доп. наук.-практич. нову. - Нпсин, 90.- С.ІЗ.

2. Науково-педагогічне обгрунтування курсу "Осноеи екології" :я ПТУ /Актуальні проблеми вдосконалення підготовки кваліфіко-.нях робітничих кадріЕ: Тези доп. республік, наук.-практич.

>нф. - Львіе, 1990. - С. 20-21.

3. Некоторые проблемы усовершенствования экологического ЕОС— :тания в средних профтехучилищах // Проблемы и опыт охраны окру-ющеы среды в республике: Тезисы док. респуб. научн.-техн.конф. Днепропетровск, 1990. - С. 40-41.

4. Організація самостійної роботи учнів ПТУ з вивчення єко-гічних питань //Педагогічна наука - перебудові школи. - Іі'ате-али наук. конф. НДІ педагогіки України. - Київ, 1990. - С. 199— І.

5. Профессиональная направленность экологической подготовки Современные проблемы профессиональной подготовки Енсококвали-щіроЕанних рабочих кадров: Тезисы док. I г.'екотрас. науч.-актич. конф. - КироЕОград, 1992.

6. Робота маіістріЕ з екологічного виховання. - Б кн.: Пелагічна книга майстра виробничого навчання: Кавч.-метод. посіб-к /Ба ред. Н.Г.Ничкало. - К.: Вища пік., 1992. - С. 129-137.

7. уормування е учніЕ ПТУ екологічних знань і практичних інь раціонального користування природним середовищем. - 3 кн.:

Удоскііналення навчально-виховного процесу в професійних закладах сільськогосподарського профілю. - Київ, 1993. - С. 51-61.

Є. Педагогічні умови формування в учніЕ професіііно-техніч шк учіипіщ екологічної культури //і'атеріалп міжнародної наук.-практі-іч. конф. "Трудове і професійне навчання: пройдеш, пошуки, перспективи". - Вінниця, 1994. -С. 42-45.

(с) ктилп

Зак. 513 тир. ЮО