автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование готовности будущих учителей к развитию творческой активности младших школьников

Автореферат диссертации по теме "Формирование готовности будущих учителей к развитию творческой активности младших школьников"

р г з о

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ(м. Одеса) їм. К.Д.УШИНСЬКОГО

ІВАНОВА ДОРА ГЕОРГІЇВНА

УДК 378.937+372.22+370.17

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ молодших ШКОЛЯРІВ

13.00.01 - ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 1997

Дисергаціпо с рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. Міністерство освіти України.

Науковий керівник

-доктор педагогічних наук, професор ХМЕЛЮК Раїса Іллівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, завідувачка кафедри педагогіки

Офіційні опоненти

-доктор педагогічних наук, доцент КАРПОВА Ела Едуардівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, завідувачка кафедри педагогіки дошкільного виховання:

- кандидат педагогічних наук, доцент Беляева Людмила Михайлівна, Одеський державний університет ім. 1.1.Мечникова, кафедра педагогіки.

Провідна установа

- Криворізький державний педагогічний інститут, кафедра педагогіка Міністерства освіти України, ' м. Кривий Ріг. •

Захист дисертації відбудеться

грудня 1997р.о

год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41..053. 01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім.К.Д.Ушинського . за адресою: .

270020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського.

Автореферат розіслано

листопада 1997 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

професор 'у/ " Н.А.КАВАЛЕРОВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

______Актуальність дослідження. Динамізм, властивий сучасній цивілізації,

зростання соціальної ролі особистості, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології у всьому світі вимагають високого рівня освіти, що передбачає відповідність суспільним вимогам і світовим стандартам. В сучасних умовах пріоритетними стають такі якості спеціалістів вищої кваліфікації, як ініціатива, діловитість, сміливість пошуку, готовність до творчості.

Усвідомлення соціально-економічної ситуації в Україні, залежності ії майбутнього від людей, здатних творчо вирішувати наявні проблеми, зумовлює необхідність реалізації одного з основних напрямків відродження вітчизняної системи освіти - підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності, що дає впевненість у збагаченні інтелектуального, духовного та економічного потенціалів суспільства.

Саме школа покликана сформувати особистість, здатну активно перетворювати оточуючий світ, максимально реалізовувати власні творчі можливості. Одним із провідних шляхів досягнення означеної мети виступає гуманізація школи, основним завданням якої постає найбільш раннє виявлення здібностей школярів та їхній цілеспрямований розвиток. •

В сучасних психолого-педагогічних дослідженнях (Богоявленська Д.Б., Венгер Л.А., Матюшкін О.М., Ельконін Д.Б.) підкреслюється сензитивність молодшого шкільного віку до розвитку задатків, формування інтересів особистості, здійснення можливості виявити себе в різних видах творчої діяльності. Тому особливо важливого значення набуває школа 1-го ступеня, в якій закладаються основи особистості, "підвалини" її розвитку.

Провідною умовою збагачення творчого потенціалу школярів виступає готовність учителя до цієї сфери професійної діяльності, його вміння своєчасно помітити і підтримати неповторну творчу індивідуальність кожного школяра.

Відтак, нові соціальні реалії вимагають якісно нових дослідницьких підходів до проблеми розвитку творчої активності особистості, що зумовлено кількома обставинами. По-перше, зміни, що відбулись у свідомості людей у зв'язку з визнанням ролі гуманістичних пріоритетів суспільства, визначають необхідність реалізації наявних можливостей і резервів у цьому напрямку. По-друге, традиційна шкільна практика розвитку творчих можливостей школярів характеризується, на жаль, відсутністю цілеспрямованості й систематичності даної роботи, епізодичністю в здійсненні принципу особистісно орієнтованого підходу до дитини. По-третє, актуальність наукового дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів до роз-

витку творчої активності учнів пов'язана з необхідністю врахування психологічних особливостей сучасних дітей, суперечностями в їхньому розвитку, зумовлених тенденціями "відчуження" дітей від навчально-виховних закладів. Вищеозначене обумовлює необхідність створення системи виявлення і розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів з метою їх підготовки до збагачення творчих можливостей учнів.

В зв'язку з цим, у розробках сучасних педагогічних концепцій утверджується новий, більш ефективний підхід, заснований на комплексності, врахуванні єдності інтелектуального, емоційного і вольового факторів формування особистості. Так, здійснюються спроби розробити систему

підготовки студентів до творчої педагогічної діяльності (Ведернікова Л.В., Виговська О.І., Горєлова Г.Г., Загвязинський В.І., Левчук З.С., Сеульський Р.П.).

Серед пріоритетних напрямків удосконалення навчального процесу виділяється розробка теоретико-методологічних засад оновлення вищої педагогічної освіти, зокрема проблема формування творчої особистості майбутнього вчителя (Андреев В.І., Кічук Н.В., Лузіна Л.М.).

Окремі аспекти даної проблеми висвітлено в низці наукових

досліджень останніх десятиріч (Біла Н.Л., Богданова І.M., Дідусь Н.І., Доку-чаєва В.В., Заремба Л.В., Курлянд З.Н., Лисовська В.В., Ломонова М.Ф., Посталюк Н.Ю., Приходько O.E., Сущенко О.Г., Цокур О.C., Шахов В.І.).

Варто зазначити, що достатньо чіткими в психолого-педагогічній науці є уявлення щодо сутності поняття творчої активності особистості (Бого-явленська Д.Б., Ганелін Ш.І., Єрмолаєва-Томіна Л.Б., Єршов A.A., Жуга-нов О.В., Петров О.П.), зокрема молодшого школяра ( Божович Л.І., Вишнякова Н.Ф., Гурець Н.Т., Діденко С.В., Кузін B.C., Пазнікова З.І.).

Осмисленню проблеми збагачення творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку присвячені праці багатьох дослідників (Гільбух Ю.З., Венгер Л.А., Запорожець О.В., Коваль Н.С., Кіготь A.A., Ляшова Н.М., Скоморовський Б.Г., Чепіга В.Т. ).

Однак, як засвідчує аналіз літературних джерел, проблема підготовки майбутніх педагогів до розвитку творчої активності школярів ще не була предметом спеціального дослідження, хоча більшість науковців розглядає цей фактор як вирішальний в розвитку творчого потенціалу учнів.

Враховуючи недостатню теоретичну розробку і нагальну практичну потребу у вирішенні означеної проблеми, темою дисертаційного дослідження обрано «Формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності молодших школярів».

Проведене дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного пе-

дагогічного університету (м.Одеса) ім.К.Д.Ушинського з проблеми удосконалення професійної підготовки вчителя. .

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка вчителя.

Предмет дослідження - процес формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності учнів.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати, розробити та апробувати систему педагогічних заходів, забезпечуючих ефективне формування готовності студентів до розвитку творчої активності школярів.

Концепція дослідження. Розвиток творчої активності учнів, як одне із завдань гуманізації освіти, здійснюється найбільш ефективно за умов цілеспрямованої підготовки вчителя в процесі вузівського навчання до означеної сфери педагогічної діяльності, що передбачає взаємозв'язок мотиваційного, змістового і процесуального аспектів підготовки, формування у студентів первинного досвіду творчої професійної діяльності.

Концептуально значущою для нас була думка дослідників про наявність безпосереднього зв'язку між творчими можливостями вчителя і результативністю розпізнавання й збагачення творчого потенціалу учнів (Кічук Н.В., Люблінська Г.О., Матюшкін О.М., Шубинський B.C., Яковлева Е.Л.). Визначальний вплив творчої особистості педагога на становлення творчої активності школярів, на наш їіогляд, можливо конкретизувати таким чином: прагнення до нового, яке властиве вчителю творчої орієнтації, стимулює розкріпачення уяви, прояв індивідуальності кожної дитини, зумовлюючи розвиток її творчої активності; гнучкість, нестандартність професійної діяльності вчителя сприяє своєчасному виявленню ним особливостей творчого потенціалу учнів; готовність учителя до розвитку творчої активності школярів визначає вибір ним продуктивної методики роботи з дітьми, що мають яскраві творчі здібності; здатність учителя концентрувати власні творчі зусилля, його позитивне самосприйняття впливають на формування адекватної "Я"-кокцепції, вироблення рефлексивної позиції учнів в процесі навчально-творчої діяльності.

Гіпотеза дослідження : процес формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності учнів буде більш ефективним, якщо педагогічні заходи, які у ньому використовуються, утворюють цілісну систему, що передбачає:

- активізацію вузівського навчально-виховного процесу засобом пробле-матизації змісту освіти з використанням діалогового (інтерактивного) навчання і методу педагогічної рефлексії;

- організацію професійного самопізнання майбутніх учителів на основі діагностики і розвитку їхнього творчого потенціалу ;

- залучення студентів до безперервної, систематичної навчально-дослідницької діяльності творчого характеру. .

Завдання дослідження:

1. Розкрити та обгрунтувати сутність і структуру поняття готовності вчителя до розвитку творчої активності учнів.

2. Виявити критерії, показники та рівні сформованості означеного феномену.

3. Розробити теоретичну модель педагогічного керівництва процесом формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності учнів

4. Визначити психолого-педагогічні фактори, що сприяють формуванню в студентів досліджуваної особистісної якості в процесі вузівського навчання.

5. Виділити, обгрунтувати та апробувати систему педагогічних заходів, забезпечуючих ефективне формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності учнів.

Методологічні засади дослідження становлять концептуальні положення про взаємозв'язок і взаемообумовленість педагогічних явищ і процесів, загального і професійного розвитку особистості; системний підхід як різнобічний та багаторівневий спосіб аналізу досліджуваної педагогічної дійсності; загальнонауковйй принцип активної життєдіяльності (життєтворчості) людини як основний спосіб її суб'єктного розвитку.

Теоретичними джерелами дослідження виступили наукові праці з психології та педагогіки творчості (Лук О.M., Пономарьов Я.О., Теп-лов Б.М.) , положення, що відображають специфіку дитячої творчості, особливості творчої діяльності молодших школярів (Давидов В.В., Виготський Л.С., Запорожець О.В., Левітов М.Д.). Визначаючись у дослідницькому підході, ми враховували результати наукових розробок, присвячених загальним питанням готовності особистості до професійної діяльності (Дьяченко М.І., Кандибович Л.А., Ломов Б.Ф.), своєрідності готовності вчителя до педагогічної праці ( АбдуллінаО.А., Дурай - Новакова K.M., Кондра-шова Л.В., Хмелюк Р.І.), педагогічної творчості (Алексюк A.H., Кічук Н.В., МолякоВ.О.). . .

. Методи дослідження :1) теоретичні: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми, навчально-методичної та нормативної документації, синтез емпіричного матеріалу; 2) емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, бесіда, тестування), обсерваційні ( моделювання, шкалювання, ранжування, рейтинг), експериментальні

(діагностичний, формуючий експерименти ), математична обробка експериментальних даних. . ■

Дослідження здійснювалося втри етапи.

На першому етапі ( 1991 - 1993р.р.) вивчалися теоретичні й практичні аспекти проблеми з метою конкретизації предмета і завдань, розробки гіпотези дослідження; визначались основні напрямки дослідницькоі роботи, проводився діагностичний експеримент. Завершенням першого етапу роботи виступило: визначення поняття «готовність майбутнього вчителя до розвитку творчої активності учнів», створення теоретичної моделі процесу становлення досліджуваної особистісної якості.

На другому етапі (1993-1995р.р.) поглиблювався теоретичний аналіз літератури з обраної проблеми, розроблялася і апробувалася методика формуючого експерименту. Було обгрунтовано систему педагогічних заходів, забезпечуючих формування готовності студентів до збагачення творчого потенціалу учнів, виявлено умови ефективного її функціонування та емпіричні закономірності, що діють у означеному процесі.

На третьому етапі (1995 - 1997 p.p.) аналізувалися та узагальнювалися результати формуючого експерименту, розроблялися і впроваджувалися відпрацьовані на їх основі рекомендації, здійснювалася математична обробка одержаних даних та їх інтерпретація,формулювалися висновки дослідження.

Базою дослідження виступили факультети підготовки вчителів початкових класів Південноукраїнського державного педагогічного університету ( м.Одеса ) ім.К.Д.Упшнського, Тернопільського педагогічного університету, Ізмаїльського педагогічного інституту. Загальна кількість досліджуваних склала 980 чоловік. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 515 студентів, 45 учителів і 420 учнів початкових класів, м. Ізмаїла, Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів Одещини.

Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтуванні і розробці педагогічних заходів формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності школярів; визначенні провідних факторів, що впливають на ефективність ії функціонування у вищий педагогічній школі.

Теоретична значущість дослідження : визначено сутність і структуру поняття готовності вчителя до розвитку творчої активності учнів; виявлено критерії та діагностичні показники, з'ясовано рівневу характеристику означеної особистісної якості; розроблено педагогічну модель процесу ії формування. •

Практична значущість дослідження : створено методику діагностики рівнів сформованості готовності майбутних педагогів до збагачення творчих можливостей учнів; апробовано технологію підготовки студентів до розвитку творчої активності школярів; розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки вчителя, шкільної практики в цьому на-

прямку. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів, у системі післядипломної освіти вчителів, у роботі вчителя початкових класів та керівника дитячих творчих об'єднань.

Матеріали і результати дослідження знайшли практичне застосування в процесі вивчення курсу "Педагогіка національної школи України", читання спецкурсу "Розвиток творчих можливостей молодших школярів як педагогічна проблема", в роботі спецсемінару "Актуальні проблеми сучасної педагогічної науки і практики (в контексті проекту про Державні стандарти початкової освіти в Україні)" (Ізмаїльський педагогічний інститут). Розроблено методичні рекомендації для студентів і вчителів початкових класів "Активні форми роботи з молодшими школярами" /Ізмаїл, 1992/ та науково-методичний посібник для викладачів, студентів, аспірантів, учи-телів-початківців і керівників дитячих творчих об'єднань "Науково-методичні засади розвитку творчих можливостей учнів".

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним та теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізів одержаних експериментальних даних; репрезентативністю вибірки досліджуваних; математичною' обробкою результатів дослідно-експериментальної роботи. -

Особистий внесок дисертанта: у дослідженні вперше розроблено й апробовано систему педагогічних заходів, що забезпечують ефективне формування готовності майбутніх педагогів до розвитку творчої активності учнів ; визначено психолого-педагогічні фактори, що сприяють успішності ії реалізації.

На захист виноситься :

1. Професійно-педагогічна готовність майбутнього вчителя до розвитку творчоі активності учнів як інтегративна якість його особистості, що дозволяє здійснювати професійну діяльність у напрямку збагачення творчого потенціалу учнів і визначається мірою сформованості ядра особистості, основу якого складає спрямованість на творчість у професійній діяльності та здатність до неї. .

2. Психологічну основу системи педагогічних заходів формування готовності майбутних педагогів до розвитку творчої активності школярів утворює органічна взаємодія мотиваційного, змістово-процесуального, емоційно-вольового та конструктивного компонентів досліджуваної особистісної якості. Педагогічний зміст цієї системи визначається через активізацію вузівського навчально - виховного процесу засобом проблематизації змісту освіти з використанням діалогового ( інтерактивного ) навчання і методу

педагогічної рефлексії; організацію професійного самопізнання майбутніх учителів на основі діагностики і розвитку їх творчого потенціалу; залучення студентів до безперервної, систематичної навчально-дослідницької діяльності творчого характеру.

3. Психолого'педагогічні фактори, що сприяють ефективності розробленої системи педагогічних заходів: в - усвідомлення майбутніми вчителями значення розвитку творчої активності учнів на рівні переконання;

а - наявність у студентів динамічної системи спеціальних знань, умінь

і навичок цієї роботи;

о - диференціація засобів педагогічного впливу на навчально-виховний процес відповідно до наявного рівня розвитку їхнього творчого потенціалу ;

а - безперервність і систематичність залучення майбутніх фахівців до роботи з розвитку творчих можливостей учнів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та методики початкового навчання Ізмаїльського педагогічного інституту (1991-1997р.р.), кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету

ім.К.Д.Ушинського (1993 - 1997 p.p.). Вони викладені в матеріалах Міжнародних (Тернопіль, 1996; Одеса, 1996), Всеукраїнських (Київ, 1993; Херсон, 1995), міжрегіональних (Рівне, 1992; Кіровоград, 1993; Умань, 1994), міжвузівських (Ізмаїл, 1993; Вінниця, 1992; Одеса, 1993) науково-практичних конференцій.

Структура дисертації представлена вступом, двома розділами, висновками, списком використаних джерел, що нараховує 340 найменувань. Робота містить 7 таблиць, 9 малюнків, 2 схеми, 15 додатків; її обсяг становить 172 сторінки. _

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обгрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, робочу гіпотезу, виявлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, сформульовано положення, які виносяться на захист. .

У першому розділі «Теоретичні засади формування готовності вчителя до розвитку творчої активності школярів» проведено аналіз специфіки та описано особливості форм прояву творчої активності особистості молодшого школяра; визначено сутність і структуру готовності вчителя до розвитку творчоі активності учнів; виявлено педагогічні передумови, які детермінують становлення і розвиток у майбутніх педагогів провідних компонентів означе-

ного феномену; здійснено діагностику готовності студентів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів. .

Проблема розвитку творчих сил дитини завжди була в колі уваги прогресивної педагогічної громадськості. Принцип творчого підходу до навчально-виховного процесу відстоювали такі видатні представники вітчизняних просвітян, як Х.Д.Алчевська, М.П.Драгоманов, О.В.Духнович, Т.Г.Лубенець, Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський. Аналіз сучасних наукових досліджень, присвячених осмисленню проблеми збагачення творчого потенціалу учнів (Гурець Н.Т., Діденко С.В., Карпова Е.Е., Матюшкін О.М., Моляко В.О., Савченко О.Я.), дозволяє стверджувати, що творча активність школярів виражається в пошуках нового у звичному і повсякденному, прояві ініціативи і самостійності у виборі об'єкта діяльності та в процесі її здійснення, в оригінальності способів і результатів цієї діяльності, вмілому використанні набутих знань, умінь та навичок у нових обставинах.

Серед умов, що сприяють розвиткові творчої активності особистості учня, визначають передусім формування мотиву діяльності, інтелектуальних умінь, позитивного самосприйняття; реалізацію індивідуально-диференційованого підходу в навчанні; стимулювання і заохочення актів пізнавальної діяльності з боку школярів; забезпечення реалізації їхніх задатків як на уроці, так і в позаурочній діяльності. Але провідною умовою виступає вміння вчителя розгледіти та своєчасно підтримати неповторну творчу індивідуальність кожної дитини.

Проблема формування ініціативно-творчого типу особистості педагога висвітлюється в багатьох фундаментальних дослідженнях. Серед них визначилися деякі напрямки, що відображають найбільш значні її аспекти: .

-методологічні дослідження шляхів і методів ефективного професійного становлення вчителя ( Абдулліна O.A., Алексюк А.Н., Гринченко Г.Ф., За-гвязинський В.І., Зязюн I.A., Хмелюк Р.І., Щербаков О.І.);

- виявлення динаміки процесу формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності (Богданова І.М.,Вієвська М.Г., Гей М.І., Карпова Е.Е., Кондрашова Л.В., Курлянд З.Н., Шапошнікова І.М.);

- вивчення педагогічних умов, шляхів і засобів формування творчої позиції педагога (Бєляєва Л.М., Бодальов О.О., Виговська. О.І., Кічук Н.В., Лузіна Л.М.,Меньшикова Ж.А., Моляко В.О., Цокур О.С.);

-підготовка майбутніх учителів до творчої діяльності (Левчук З.С., Ли-совська В.В., Нагарна Г.О., Посталюк Н.Ю., Скульський Р.П., Чайка В.М.).

Накопичені наукові дані переконливо свідчать, що творчість є умовою самопізнання і розвитку особистості педагога, важливим критерієм його якісного становлення. Зазначається, що готовність до творчої діяльності яв-

ляє собою стійку систему професійно важливих якостей особистості, необхідних для її успішного здійснення. .

Відтак, готовність майбутніх педагогів до розвитку творчої активності учнів визначається мірою сформованості ядра творчої особистості, в основі якого - спрямованість на творчість у професійній діяльності та відповідні здібності. Це інтегративна якість особистості, яка включає систему мотивів, станів і настанов, професійних знань, умінь і навичок, певного її досвіду, що дозволяють успішно здійснювати професійну діяльність, спрямовану на збагачення творчих можливостей учнів.

Особливого значення набуває мотиваційно-ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, де стрижньовим утворенням є спрямованість на творчість. Вона стає сполучною ланкою у взаємозв'язку теоретичної і практичної готовності до розвитку творчої активності школярів.

Визначальним показником сформованості даної готовності вчителя виступає рівень розвитку творчої активності його учнів, натомість результативність формування цієї особистісної якості забезпечується наявністю структурних компонентів досліджуваного феномену (моти-ваційного, змістово-процесуального, емоційно-вольового , конструк-тивного) та рівнем їхнього розвитку.

Перший компонент - 'мотиваційний - відображає націленість особистості на педагогічну діяльність та її успішне здійснення. Він забезпечує позитивне ставлення майбутніх учителів до педагогічної творчості, усвідомлення ними значущості творчої діяльності вчителя задля розвитку творчого потенціалу учнів, і проявляється у задоволеності педагогічною професією, прагненні до самоосвіти, активній участі в методичній і науково-дослідній роботі.

Другий компонент - змістово-процесуальний - передбачає наявність динамічної системи знань з основ педагогіки й психології творчості, що розкривають закономірності цього процесу, особливості творчої діяльності школярів, умови розвитку їхньої творчої активності. Він відображає рівень сформованості гностичних, комунікативних, організаційних умінь, які мають вирішальне значення для результативного збагачення творчого потенціалу учнів. . .

Третій компонент - емоційно-вольовий - констатує ступінь усталеності емоційно-вольових настанов студентів на діяльність з метою розвитку творчих можливостей школярів. Він включає здатність особистості концентрувати власні творчі зусилля, яка проявляється в самокритичності, цілеспрямованості, вимогливості, а також емпатийність, що виражається в умінні співпереживати, прийняти точку зору учня, осягнути його внутрішній світ. .

Конструктивний компонент - четвертий - дозволяє уявити рівень сформованості в студентів умінь та навичок здійснення конструктивно-творчої діяльності (інтелектуальних , логічних, еврістичних, комбінуючих). Його фокусуючою основою виступає стиль діяльності особистості (репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчий), показником якого є інтелектуальна ініціатива, рівень педагогічного мислення, педагогічне передбачення.

Отже, структурні компоненти готовності спрямовані на досягнення кінцевого результату - ефективний розвиток творчої активності учнів, збагачення їхніх творчих можливостей.

З метою виявлення вихідного рівня готовності майбутніх учителів до збагачення творчого потенціалу учнів був проведений констатуючий експеримент, у якому взяли участь 385 студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського, Тернопільского педагогічного університету та Ізмаїльского державного педагогічного інституту. У ході його проведення було здійснено опис якісних та кількісних характеристик ознак прояву готовності майбутнього вчителя до розвитку творчих можливостей учнів, який став основою виявлення її рівневої ієрархії на підставі отриманих експериментальних даних. У досліджені було визначено чотири рівні сформованості означеної готовності: високий, вище середнього, середнй та низький.

Виявилося, що значна кількість студентів, як у експериментальних (37,9%), так і в контрольних групах (37,8%) перебували на низькому рівні готовності до збагачення творчих можливостей учнів. Середній рівень сформованості означеної особистісної якості дорівнював 37,6% в експериментальних групах і 36,7% - у контрольних. І лише незначна частина студентів (4,1% експериментальних і 4,2% - контрольних груп) досягли високого рівня.

Отже, результати констатуючого експерименту виявили наявність значних резервів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до розвитку творчої активності школярів, яке можливо за умов реалізації системи педагогічних заходів, що забезпечують формування в студентів складових компонентів готовності до означеної сфери педагогічної діяльності. Взаємодія виділених компонентів (мотиваційного, . змістово-процесуального, емоційно-вольового та конструктивного) визначає поетапність і цілісність впливу на формування досліджуваної якості системи педагогічних заходів, які реалізовувались у процесі здійснення формуючого експерименту.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна система педагогічних заходів формування готовності майбутніх учителів до розпитку творчої ак-

тивності учнів» описано зміст, етапи та форми дослідно-експериментальної роботи, визначено принципи. її організації, умови реалізації запропонованих педагогічних заходів; подано аналіз їх ефективності відповідно до традиційно використовуваної технології навчання.

Сутність формуючого експерименту полягала в тому, щоб стимулювати розвиток у кожного студента мотиваційного, змістово-процесуального, емоційно-вольового і конструктивного компонентів готовності на засадах виховання в них ціннісного ставлення до педагогічної творчості, актуалізації їх творчих можливостей. Ефективне управління процесом формування цієї готовності передбачало активізацію вузівського навчально-виховного процесу за допомогою проблемного викладу навчального матеріалу, використання форм інтерактивного (діалогового) навчання (диспутів, дискусій, лекцій з елементами зворотнього зв'язку, конференцій, "круглих столів", прес-конференцій і т.ін.), застосування методу педагогічної рефлексії; організацію професійного самопізнання майбутніх педагогів на підставі діагностики й розвитку їхнього творчого потенціалу; залучення студентів до систематичної творчої навчально-дослідницькоі діяльності.

У процесі проведення формуючого експерименту застосовувалися в системі такі методи: вирішення навчально-пізнавальних задач творчого характеру, дидактичні (ділові) ігри, дискусії, метод педагогічної рефлексії, педагогічний тренінг, моделювання педагогічних ситуацій; діагностичні методики, спрямовані на виявлення схильності до творчої праці, рівня самооцінки, розвиток творчого мислення і уяви майбутніх фахівців. Здійснювалася робота з педагогічними плакатами, виконувалися творчі завдання, що передбачали розвиток творчих можливостей учнів , участь студентів у навчально-дослідницький діяльності.

Формуючий експеримент виступав як реалізація моделі педагогічного керування процесом становлення готовності студентів до розвитку творчої активності учнів, що передбачало побудову відповідної педагогічної технології. Стрижнем її виступив розроблений нами спецкурс "Розвиток творчих можливостей школярів як психолого-педагогічна проблема", який було побудовано за принципами модульного навчання. На початку кожного з чотирьох модулів передбачалась оглядово-настановча лекція, яка містила декілька близьких за змістом тем. Після лекції пропонувалися завдання для роботи самостійно, а також список джерел, необхідних для підготовки до тьюторських занять, яких було два в кожному модулі. Організаційно вони передбачали чотири-п'ять видів учбової роботи: опорні (письмова робота і дискусія за змістом вивчених першоджерел) та варіантні (педагогічний тренінг, робота з педагогічними плакатами, тестові та діагностичні завдання, анотування статей, реферування періодичних педагогічних видань).

Окрім цього, виконання учбових завдань оцінювалося відповідною кількістю залікових одиниць, підрахунок яких здійснювався як викладачем, так і студентами. Це давало можливість контролювати та своєчасно коректувати успішність індивідуального просування кожного з них у засвоєнні змісту курсу.

Запропонована модель педагогічного впливу на процес формування готовності вчителя до розвитку творчої активності школярів передбачала здійснення системи педагогічних заходів через відповідні етапи діяльності студентів, а саме:

1 етап - мотиваційно-цільовий, провідною метою якого було залучення майбутніх учителів до активної діяльності щодо засвоєння необхідних знань, оволодіння відповідними вміннями та навичками за допомогою активних методів навчання ;

2 етап - організаційно діяльнісний, передбачав організацію професійного самопізнання, формування адекватної самооцінки, позитивного самосприйнятгя, прагнення до самовдосканалення, стимулювання рефлексивної позиції студентів у навчально-творчий діяльності. Варто зазначити, що на цьому етапі переважали практичні форми занять, застосовувався педагогічний тренінг, діагностичні методики, ділові ігри, спрямовані на розвиток творчої уяви, творчого мислення, конструктивно-творчих умінь (логічних, еврістичних, комбінуючих), удосконалення навичок діалогічного спілкування;

3 етап - оцінно-результативний, передбачав реалізацію творчого потенціалу студентів у процесі ігрового проектування, науково-дослідницької діяльності, безпосередньої роботи з розвитку творчих можливостей учнів упродовж педагогічної практики.

Відтак, на кожному з визначених етапів роботи майбутні фахівці набували досвіду творчої діяльності з урахуванням ускладнення та інтелектуального збагачення її змісту: від сприйняття теоретичного матеріалу до реалізації власного творчого потенціалу в аспекті збагачення творчих можливостей учнів. .

Експериментальне дослідження засвідчило, що застосування розробленої системи педагогічніх заходів щодо професійноі підготовки студентів позитивно вплинуло на розвиток в них усіх структурних компонентів готовності до збагачення творчого потенціалу учнів.

Після завершення експериментальної роботи було проведено контрольний зріз щодо виявлення рівнів сформованості досліджуваної готовності у студентів контрольних та експериментальних груп. Одержані експериментальні дані, які подані у наведеній нижче таблиці, засвідчили позитивну динаміку рівневої характеристики означеної особистісної якості.

до початку формуючого експерименту в загальному масиві студентів контрольних ( 37,8 % ) та експериментальних ( 37,9. % ) вибірок структурні компоненти цієї готовності перебували на низькому рівні. Лише в незначному контингенті досліджуваних даний феномен проявився на рівні вище середнього. Варто зазначити, що різниця середніх коефіцієнтів була незначною і становила величину за контрольною вибіркою - 0,26 , за експериментальною - 0,25. Отже, зафіксовано відносно однаковий вихідний стан контрольних та експериментальних груп студентів до початку дослідно - експериментальної роботи.

Таблиця

Динаміка сформованості готовності студентів до розвитку ______________творчої активності учнів___________________

Групи Зрізи Рівні сформованості готовності (в %) Ку

Висо- кий Вище середнього Середній Низький

Експери- ментальні До початку експерименту 4,1 20,4 37,6 37,9 0,25

Після дослідно-експериментальної робо- ‘ ти 45 32 23 - 0,75

Контрольні До початку ' експерименту 4,2 21,3 36,7 37,8 0,26

Після дослідно-експерімен-тальної роботи 14 21 39 26. 0,35

Після її закінчення в експериментальній вибірці спостерігалася сформо-ваність готовності до розвитку творчої активності учнів практично в усього масиву студентів: високий рівень - 45 %, вище середнього - 32 %, середній

- 23 %. В контрольній вибірці вищеозначена готовність була сформована у значно меньшій кількості майбутніх учителів, а саме: на високому рівні -14%, на середньому - 39%, на низькому - 26 %. Як бачимо, в більшості студентів контрольної вибірки (65%) досліджувана якість залишилася на низькому та середньому рівнях. Різниця середніх коефіцієнтів за контрольною (0,35) та експериментальною (0,75) вибірками після проведення формуючого експерименту становила вже величину 0,40. .

Таким чином, отримані експериментальні дані переконливо свідчать про правомірність висунутої гіпотези дослідження та підтверджують ефек-

тивність розробленої системи педагогічних заходів щодо формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності учнів. .

Результати проведеного дослідження дали підставу сформулювати висновки, головні з них такі:

1. Професійно-педагогічна готовність вчителя до збагачення творчих можливостей учнів являє собою інтегративну якість, суттєві характеристики якої обумовлює взаємозв'язок мотиваційного, змістово - процесуального, емоційно-вольового та конструктивного компонентів. Особливого значення набуває мотиваційно - ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, де стрижньовим утворенням є спрямованість на творчість. Саме вона стає сполучним ланцюжком у взаємозв'язку теоретичної і практичної готовності вчителя до розвитку творчої активності школярів.

2. Ефективне управління процесом формування означеної готовності передбачає активізацію вузівського навчально-виховного процесу за допомогою проблемного викладу навчального матеріалу, використання форм інтерактивного навчання, застосування методу педагогічної рефлексії; організацію професійного самопізнання майбутніх педагогів на основі діагностики і розвитку їхнього творчого потенціалу; залучення студентів до систематичної творчої навчально-дослідницької діяльності.

3. Провідними психолого-педагогічними факторами, що впливають на ефективність процесу формування досліджуваної особистісної якості, є усвідомлення студентами значущості розвитку творчого потенціалу учнів на рівні переконання; наявність у них динамічної системи спеціальних знань, умінь, навичок здійснення цієї роботи; диференціація засобів педагогічного впливу на навчально-виховний процес залежно від досягнутого рівня розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів; безперервність і система-тичнисть їхнього залучення до педагогічної діяльності з розвитку творчих можливостей учнів.

4. Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що в процесі підготовки майбутніх учителів до означеної сфери педагогічної діяльності доцільно враховувати інтереси, потреби, здібності, набутий досвід студентів при включенні їх в учбово-дослідницьку діяльність творчого характеру; поетапне ускладнення та інтелектуальне збагачення змісту цієї діяльності; єдність теоретичних, методичних знань особистості та її умінь в галузі розвитку творчих можливостей школярів.

Вищеозначене забезпечує можливість постійної корекції навчально-виховного процесу на діагностичній основі, врахування його динамічності

і поліваріантності, що є передумовою ефективного функціонування розробленої системи педагогічних заходів з формування готовності студентів до збагачення творчості учнів.

5. Проведене дослідження дало змогу виявити деякі закономірності пронесу формування готовності вчителя до розвитку творчої активності учнів, а саме: '

-ефективність цього процесу залежить від усвідомлення особистістю ролі творчої активності в житті людини; її спрямованості на творчість у професійній діяльності;

-рівень готовності тим вищий, чим активніше студенти включаються в творчу діяльність дослідницького характеру;

-майбутні вчителі з високим рівнем сформованості досліджуваної якості віддають перевагу діалоговому (інтерактивному) навчанню в процесі вивчення вузівських навчальних дисциплін;

-емоційно насичене тло заняття стимулює прояви творчої ініціативи та самостійності майбутніх фахівців.

Здійснена дослідно-експериментальна робота дозволяє розглядати запропоновану систему педагогічних заходів формування готовності студентів до розвитку творчої активності учнів як один із шляхів інтенсифікацій технології професійно - педагогічної освіти. Відтак, його результати не вичерпують усіх аспектів проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності. Виникає необхідність з'ясувати методичні аспекти становлення творчих можливостей майбутніх учителів в зв'язку з вивченням інших вузівських дисциплін, їх взаємодії з дисциплінами психолого-педагогічного циклу.

Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у визначенні співвідношення управління і самоуправління учбово-творчою діяльністю студентів залежно від конкретних умов навчання. Не знайшли свого вирішення проблеми виявлення і розвитку творчих можливостей студентів під час безпосередньої професійно - педагогічної діяльності впродовж педагогічної практики; стимулювання творчого самовираження викладачів і студентів у вузівському навчально-виховному процесі.

Основні положення дисертації відображено в такіх публікаціях автора:

1.Активні форми роботи з молодшими школярами / Методичні рекомендації.- Ізмаіл, 1992.-22с.(рос.мовою).

2. Вплив творчої особистості вчителя на активізацію творчої діяльності молодших школяріз У/ Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Київ, 1993. - С. 73 - 74.

3. Розвиток творчої активності учнів як показник результативності процесу гуманітаризації школи // Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді/ Матеріали та методичні рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вип. 2. - Херсон, 1995. - С. 132.

4. До питання щодо впровадження нетрадиційної технології вузівської підготовки фахівця // Образование в современном обществе: проблемы, теория, практика / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -Одеса, 1996. - С. 44 - 45.

5. Готовність майбутніх учителів до розвитку творчої активності школярів як педагогічна проблема // Педагогічні проблеми сучасної школи / Науковий вісник. - Вип. 2. - Ізмаїл, 1997. - С. 24 - ЗО ( рос. м.).

6. Технологія гуманізації процесу професійної підготовки студентів до розвитку творчої активності учнів // Теоретичні і методичні засади формування культури студентської та учнівської молоді / Міжнародна науково-практична конференція. - Матеріали доповідей і повідомлень. - Ч. 1 .Київ, 1997.-С. 68-73.

7. Професійна підготовка майбутніх учителів до збагачення творчого потенціалу учнів //Вісник інституту внутрішніх справ. - Одеса, 1997. - № 4. -С. 115-119.

ІВАНОВА Д.Г. Формування готовності майбутніх учителів до розвитку творчої активності молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за пеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки. - Південноукраїнський ержавний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Одеса, 1997. Досліджувався процес підготовки майбутніх педагогів до збагачення творчих :ожливостей учнів. Визначено сутність і структуру готовності вчителя до розвитку ворчої активності школярів, з'ясовано рівневу характеристику означеного іеномену. Розроблено модель педагогічного керівництва процесом становлення в іайбутніх учителів досліджуваної особистісної якості, виявлено психолого-едагогічні фактори, що забезпечують його успішність. Теоретично обгрунтовано й кспериментально апробовано систему педагогічних заходів формування готовності тудентів до розвитку творчої активності учнів, визначено передумови ефективного функціонування в вищий педагогічній школі.

Ключові слова: творчий потенціал, інтелектуальна ініціатива, готовність вчителя о розвитку творчої активності учнів, система педагогічних заходів формування отовності, конструктивно-творчі вміння.

ИВАНОВА Д. Г. Формирование готовности будущих учителей к развитию ворческой активности младших школьников.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по пециальности 13.00.01 - теория и история педагогики.-Южноукраинский

осударственный педагогический университет им.К.Д.Ушинского, Одесса, 1997. Исследовался процесс подготовки будущих педагогов к обогащению творческих озможностей учащихся. Определены сущность и структура готовности учителя к азвитию творческой активности школьников, представлена уровневая арактеристика данного феномена. Разработана модель процесса становления у удущих учителей исследуемого личностного качества, выявлены психолого-іедагогические факторы, обеспечивающие успешность его формирования, ’еоретически обоснована и экспериментально апробирована система іедагогических мер по формированию готовности студентов к развитию творческой ктивности учащихся, определены предпосылки эффективности ее )ункционирования в высшей педагогической школе.

Ключевые слова: творческий потенциал, интеллектуальная инициатива,

отовность учителя к развитию творческой активности учащихся, система іедагогических мер по формированию готовности, конструктивно- творческие ’мения. '

IVANOVA D.G. Formation of the future teachers' readiness to the development of he elementary schoolchildren's creative activity.-Manuscript.

Thesis for a candidates degree by speciality 13.00.01- theory and history of ledagogics.-Southem Ukrainian Pedagogical University named after K.D.Ushinsky, )dessa,1997.

The investigation of the process of the future teachers' preparation for the enriching choolchildren’s creative abilities has been held; the essence and the structure of the cachcrs' readiness to the development of the schoolchildren's creative activity are defined; he level characteristic of the designate phenomenon arc turned out; the model of the jroccss of formation of the future teachers and the quality of a person is worked out; the »sychological and pedagogical pecularities of it are cleared up. .

<ey words: creative potential, intellectual initiative, readiness to the development of the choolchildren's creative activity , the system of formation of readiness, constructive-:rcative abilities.