автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование художественно-эстетического опыта будущего учителя

Автореферат диссертации по теме "Формирование художественно-эстетического опыта будущего учителя"

РТБ ОД

¡4 ГРН

' 'Український державний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

ШЕВНКК ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

ФОНДУВАННЯ ХУдОйНЬО-ЕСТЕТИЧНОП) ДОСВІДУ МАЙБУТНЬОЮ ВЧИТЕЛЯ

13.00.01 - теорія та історія і агогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1395

Дисертація є рукописом.

Дисертація виконана на кафедрі культурології Українського державного педагогічного університету. ім.М.П.Драгоманова

Науковий керівник

- академік АПН України, доктор Філософських наук, професор ЗЯЗШ ІВАН АНДРІЙОВИЧ

Офіційні опоненти

- доктор педагогічних наук, професор КОВАЛЬ ЛАРІІСА ГРИГОРІВНА

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ККРШОЛЬСЬКА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІЇВНА

Провідна організація

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського

Захист дисертації відбудеться "2^" $ЄреСН Я 1295 р. , о*/4 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К IIS.0I.02 в Українському державному педагогічному університеті іі'.І.’.П.^ра-гоманова за адресою: 25~030, м.Київ, вул.Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського державного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова.

Автореферат розіслано"^" С&РІЇМЯ 1995 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради

долинеКСА л.в.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК РОБОТИ

Актуальність дослідження. Утвердження принципу гуманізації змінює не лише соціальну, а Й пізнавальну ситуацію, створюючи нову парадигму науки, зокрема педагогічної, в якій лодина стає пріоритетним предметом пізнання. Дослідження процесу формування особистості вчителя, як включеної у діяльність по відтворенню культури суспільства, повинно відбуватись у контексті цього принципу. Тому професійна підготовка майбутнього вчителя має розглядатись в площині його гуманітарно-естетичного виховання, засвоєння ним культурних цінностей минулого і сьогодення, передачі йому досвіду естетичної діяльності та емоційно-ціннісного відношення до мистецтва.

Художньо-естетичний досвід особиЬтості сприяє засвоєнню нею соціального досвіду, втіленого в явищах художньої культури. Вища педагогічна школа з її спрямованістю на системність навчання забезпечує орієнтацію художньо-естетичного досвіду на педагогічну діяльність майбутнього вчителя. При цьому художньо-естетичний досвід регулює естетико-педагогічну діяльність вчителя, визначає оп-тимальність її організації, цілісність та адекватність процесу засвоєння учнями художніх цінностей.

Формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя стає одним з важливих і своєрідних напрямків навчально-виховного процесу у вищій педагогічній школі особливо у зв"язку з введенням у середніх школах навчального предмету "Світова художня культура" і відкриттям відповідної спеціальності у педагогічних вузах України. Де, безперечно,, викликає необхідність у підготввці вчителів такого фаху та їх післядипломної перепідготовці.

Проте практика свідчить, що до цього часу зберігаються диспропорції у проф-есійній та загальнокультурні7 підготовці от,/ден-

тів у педагогічних вузах, наявні стереотипи традиційної просвітницької педагогіки з її орієнтацією на підготовку вчителя-пред-метника, недостатньої реалізується духовний потенціал педагогічного впливу на особистість студента явищ художньої культури. Навіть на тих факультетах, де зміст навчального процесу вимагає і*ого цілеспрямованої худо-сньо-естетичної орієнтації, відсутня цілісність підходів до Формування естетичної культури та забезпечення педагогічної установки на її практичне застосування.

У сучасних наукових дослідженнях вказується на художньо-естетичний досвід як на таке якісне особистнісне утворення, сТюрлова-ність якого забезпечує цілісність художньо-естетичної діяльності людини та виявляє універсальне ціннісне відношення її до буття.

У рамках загальнофілософської інтерпретації /А.І.Аверін, . М.Бердслей, Б.Бленшард, Л.П.Буєва, І.А.Зязюн, В.П.Іванов, Р.П.Шульга та ін./ художньо-естетичний досвід особистості трактується як особлива суб"єктивна форма освоєння оточуючого світу, як умова гармонізації усіх елементів структури особистості.

Психологічна теорія розглядає досвід одним а компонентів структури особистості, який виражає змістовне у ні'' ЛЯ.І.Воробьо-ва, К.К.Платонов, Т.В.Снегірьова та ін./.

Педагогічна наука зосереджує увагу на проблемах пошуків оптимальних умов та шляхів педагогічного керівництва процесом інте-ріорізації духовного досвіду людства /Т.М.Завадоька, Г.йолов, Ф.Кеппел, Т.С.Левшенко, 1.Я.Лернер, Г.М.Падалка, О.П.Щолокова та ін./.

На жаль, у більоюсті з наукових досліджень художньо-естетичний досвід розглядається як сукупність певних естетичних знань, умінь тя навичок, а естетичне спря»іування особистості при цьому

трактуеться як формування відмежованих між собою естетичних ідеалів, смаків, інтересів, потреб.

У пропонованому дослідженні робиться спроба системного аналізу естетико-орієнтованої професійно-педагогічної діяльності вчителя. При цьому виявлені психологічні особливості конкретного виду діяльності визначають специфіку підготовки до нього, оволодіння всіма аспектами його змісту.

Об"ектом дослідження є професійна підготовка спеціаліста в умовах вищої педагогічної школи.

Предмет дослідження - формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя в системі вищої педагогічної освіти. '

' Мета дослідження - науково обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити шляхи та засоби формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя.

Гіпотеза дослідження: результативність підготовки студентів до естетико-педагогічної діяльності залежить від педагогічного забезпечення процесу формування їх цілісного художньо-естетігчного досвіду через розвиток художньої ерудованості, худо’сньої емпатій-ності та сприйнятливості до художньої форми.

. Завданнями дослідження є:

- розробка та теоретичне обгрунтування наукової моделі художньо-естетичного досвіду як підструктури особистості ;

- виявлення рівня сформованості художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів ;

•- визначення педагогічних шляхів та засобів формування художньо-естетичного досвіду студентів в процесі їх підготовки до навчально-виховної діяльності ;

- розробка педагогічної технології керівництва Формуванням худо^ьо-естетичного досвіду майбутніх учителів в умовах навчаль-

ного процесу у вищій педагогічній школі.

Теоретичною основою дослідження є філософські положення, покладені в підгрунтя теорії особистості, та виявлення її відношень у структурі зв"язків з оточуючою дійсністю ; трактування естетичного як виразного буття об"єктів дійсності ; наукові засади багаторівневого, багатоаспектного навчання з орієнтацією на диференціацію та індивідуалізацію освіти ; концепція національної педагогічної освіти.

Під час дослідження використовувались такі методи: теоретичний аналіз Філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої літератури ; педагогічні спостереження, інтерв"ювання, анкетування ; ранжи;туьанкя, шкалування ; метод експертних оцінок та самооцінки ; методи математичної статистики, автоматизації програмованої обробки даних експерименту.

Дослідження проводилось в Українському державному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманові на педагогічному та музично-педагогічному факультеті /де здійснювться підготовка вчителів світової художньої культури/. .

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що конкретизовано зміст поняття "художньо-естетичний досвід" 5 визначено цілісну структуру художньо-естетичного досвіду вчителя, яка включає художню ерудованість, художню емпатійність та сприйнятливість до художньої форми ; обгрунтовано шляхи та засоби оптипізації Нормування художньо-естетичного досвіду студентів педвузу.

Теоретичне значення: розширено понятійний апарат теорії естетичного навчання та виховання [ розроблено науково-теоретичну модель художньо-естетичного ДОСВІДУ ; окреслено '''ОГО місце в структурі прої-.есіРної діяльності вчителя ; обгрунтовано систему та структуру Т'Оріувашш художню- естетичного досвіду? визначено по-

казники та критерії його оцінкИ і виявлено рівні сфоргованості худошьо-естетичного досвіду { розроблено структурну модель процесу обробки результатів оцінки сформованості художньо-естетичного досвіду та його окремих компонентів.

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обгрунтуванні залежності процесу формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя від активізації їх суб"єктивного естетичного відно-ношення до мистецтва на основі усвідомлення об"єктивної цінності явищ художньої культури та експериментальній перевірці і впровадженні педагогічної системи технологій по формуванню художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя.

' Практичне значення: створено і впроваджено програму з навчальної дисципліни "Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання", на основі якої розроблено змістовно-технологічне забезпечення процесу формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя і систематизовано різні засоби естетичного навчання та виховання студентів ; створено і впроваджено методичні рекомендації з навчального курсу світової художньої культури для студентів педагогічніх вузів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю вихідних положень, використанням комплексної методики дослідження, яка відповідає суті визначеної проблеми та логіці проектування дослідження ; аналізом значного теоретичного та ешіричного матеріалу ; поєднанням якісного та кількісного аналізів ; значним об"ємом вибірки груп досліджуваних ; автоматизацією процесів обробки даних.

Впровадження: Програма для студентів педагогічний вузів "Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання"

/у співавторстві/, затверджена Міністерством освіти України, та

Методичні рекомендації, за якими працюють на музично-педагогічних факультетах педагогічних вузів України /Київ, Одеса, Харків, Миколаїв та ін./ та на курсах підвищення кваліфікації при інститутах удосконалення вчителів.

Апробація. Результати дослідження виголошені на Міжнародній конференції з естетичного виховання молоді /Херсон, 1951 р,/, Міжнародній конференції "Культура і освіта" /Вінниця, 1995 р./, Республіканській науково-практичні'» конференції з питань удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури /Київ, 1092 р./. Міжвузівські» наукові? конференції з проблем самореалізації особистості /Київ, 1990 р./, а також на наукових конференціях УДІУ ім. М.П.Драгомано-ва /І96В-І995 рр./. Теоретичні положення, результати дослідження та методичні рекомендації відображені у 7 публікаціях автора і позитивно оцінені за конкурсною програмою "Трансїюрмація гуманітарної освіти в Україні" Міжнародного Фонд/- "Відродження".

На захист виносяться положення!

1. Формування художньо-естетичного досвіду' вчителя як інтегративного особистаісного утворення, яке є результатом худсг-шьо-естетичної діяльності особистості, базується на розвитку художньої ерудованості, художньої емпаті?ності та сприйнятливості до гудож-иьої Аорми» г

2. Змістовною основою форіування художньо-естетичного досвіду вчителя є і а/цілеспрямована художньо-естетична орієнтація загаль-нофілософських та педагогічних дисциплін у системі міжпредметних Зв"язків 5 б/системність організації навчального матеріалу ; в/експериментальна педагогічна технологія організації художньо-естетичної активності студентів педвузу.

Структура дисертації: дисертація складарться з вступу, двох

розділів, висновків та додатку, який вміїцує 6 таблиць, 3 програми ' для ЕОМ і Ь текстових матеріалів.

каст РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми, визначається о'Г'ккт, предмет, гіпотеза, мета та завдання дослідження, Формулюються основні положення, які виносяться на захист, характеризується наукова новизна, особистий внесок автора, практичне та теоретичне значення роботи.

У першому розділі - "Формування худотаьо-естетичного досвіду особистості майбутнього вчитёля як психолого-педагогічна проблема"-розкривається психолого-педагогічний зміст Феномену худо.чщьо-ес-тетичного досвіду особистості.

Аналіз історико-ФілосоФського, історико-психологічного аспектів проблеми досвіду особистості дозволяє виявити ШЛЯХИ 'Формування різних моделей теоретико-пізнавального процесу /Демокріт, Платон, середньовічні номіналісти та реалісти, Р.Декарт, Г.Лейбніц,

Ф.Бекон та ін.стрижнем яких є категорія досвіду як Форми чуттєвого знання. У сучасних філософських, психологічних, педагогічних дослідженнях /І.А.Зязюн, В.П.Іванов, І.Я.Лернер, В.Г.Панов, К.К.Платонов, Д.Свейєр, Р.Уоллхайм та ін./ проблема досвіду переосмислюється в екзистенціальному аспекті переживання особистістю свого життєвого процесу. Виявляє себе тенденція до конструктивного визначення місця категорії досвіду у побудові глобальних філософських та психолого-педагогічких систем. Власне естетичний досвід особистості як результат її емоційно-ціннісного відношення до буття розглядаються сучасними дослідниками /У.Гейтскелл, В.Келлі, Б.Крітенден, Р.Пітер, Дж.Хорн та ін./ як умова універсальної гар-

уонізяціт елементів структури особистості.

Оскільки естет^чни* досвід майбутнього вчителя світової художньої культури спрямовується на .художні об''скти, в дисертації пропонується розглядати становлення особистості студента педвузу в аспекті формування цілісного феномену художньо-естетичного досвіду. Останній визначається як інтегративне особистнісне утворення, яке є результатом художньо-естетичної діяльності особистості та змістовною стороною якого виступає естетичне відношення до мистецтва.

Худощьо-естетичний досвід особистості розглядається в чослід-женні як результат спілкування останньої з художніми цінностями, відображення у її свідомості змісту та '!>ор'и худо’-ніу яви';!. Нін формується внаслідок засвоєння досвідів суспільства, апкрі' люотьсп у вигляді стійких ціннісних орієнтацій і є специфічною програмою соціальної поведінки.

В дисертації обгрунтовується місце худохньо-естетпчного досвіду вчителя в структурі його педагогічної діяльності як такого, що скеровує творчий художньо-педагогічний пошук, сприяє виявленню індивідуального стилю педагогічної діяльності, активізації педагогічної уяви та фантазії, впливає на вибір оптимальних рішень, інтуїтивне передбачення результатів. Художньо-естетичний досвід майбутнього вчителя світової худошьої культури визначається стійким інтересом до худо-'чьої сфери педагогічної діяльності, високою естетичною пізнавальною активністю, усталеністю системи значущих мотивів звернення до мистецтва, адекватністю естетичного відношення до худоздіх явищ, змістовністю орієнтацій в просторі художньої культури. Тому сформованість худошьо-естетичного досвіду пропонується розглядати як якісну характеристику особистості вчителя світової худокньої культури, а в умовах навчального процесу в пе-

дагогічному вучі - як характеристику »ого ефективності.

Аналіз наукової літератури виявляє тенденцію дослідження художньо-естетичного досвід/ особистості у відокремленості його складників ЛД.К.Вусурашвілі, О.М.Коробко, Н.С.Можайкіна, М.М.Фоменко та ін./. Недостатнє теоретичне осмислення проблеми призводить до її недооцінки в практиці художньо-естетичного виховання у вузі.

Ми виходили з того, по художньо-естетичний досвід є системою зв"язків, існуючих -лише процесуально в людській діяльності, його структурні компоненти не можуть бути всебічно досліджені, а тим *ільш сформовані відокремлено один від одного, якщо вони є елементами цілого. Форіування особистості визначається зростанням цілісності, інтегративності її психологічної організації, посиленням взаємозв'язку різних її якосте?1 та характеристик. У дисертації показано, що психофізіологічні особливості юнацького віку сприяють інтеріорізації художньо-естетичного досвіду як цілісного, інтегративного особистнісного утворення.

У дисертації обгрунтовується положення про художньо-естетичне відношення як показник цілісності художньо-естетичного досвіду особистості. 3"ясовано, що художньо-естетичне відношення ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ' в усвідомлюваних емоційно-оцінних реакціях в умовах переживання процесу та результату художньої діяльності.

В дослідженні пропонується розглядати активізацію художньо-естетичного відношення в структурі особистості студента педагогічного вузу як вирішальну передумову Формування худо^ньо-естетично-го досвіду майбутнього вчителя. Закріплене у вигляді сталих ціннісних орієнтацій, худотьо-естетичне відношення складає систему внутрішнього опосередкування різноманітних худоодіх впливів, яка обумовлює художньо-естетичну визначеність особистості студента.

Аналіз психологічного змісту художньо-естетичної діяльності

вчителя світової художньої культури дозволив виявити структуру його художньо-естетичного досвіду. Художньо-естетична діяльність вчителя світової худосньої культури спрямована на сприймання та інтерпретацію художніх творів. У процесі взаємодії особистості з художніми явищами, з одного боку, відбувається занурення суб'єкту у простір художнього твору, в авторську художню картину світу, злиття з нею, тобто співпереживання, а з іншого - худогня дійсність "відчужується" її споглядачням. Повноцінне худотньо-естетич-не відношення можливе лише за умови одночасної дії двох планів художньої свідомості реципієнта.

Співпереживання особистості опосередковане психологічним механізмом емпатії. Як афективна складова художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя художня емпатійність визначає не лигає його здатність до інтерпретації художнього твору, а й здатність зробити духовний зміст творів мистецтва близьким, доступним, конкретно-чут-євим та усвідомлено сприйнятим учнями. Рівень емпатійності виступає критерієм власне професійно-педагогічної готовності вчителя до організації повноцінного навчально-виховного процесу в умовах гуманізації освіти. Повноцінне, всебічне та гармонійне творення досвіду почуттів у дитини вимагає від учителя розвиненості його власної емоційної сфери. -

Повноцінна дія споглядання обумовлюється здатністю до відчуття художньої форми та знанням специфічної мови мистецтв. Сприйнятливість до художньої Форгш як сенсорний компонент структури художньо-естетичного досвіду передбачає емоційні реакції на окремі мовні параметри художнього тексту, на специфічний його образний код, індивідуальний стиль тощо. В дисертації показано, що "декодування" художньої інформації в процесі її інтерпретації здійснюється як трансформація перцептивного образу у художнє уявлення на основі

механізму асоціативності. Аналіз функціонування асоціативності підтверджує значення процесу формування сприйнятливості до мовно-знакових елементів художнього тексту як передумови становлення ху-дотньо-естетичного досвіду вчителя. Встановлено, що педагогічне керівництво розвитком чутливості до художньої Лорга у майбутніх учителів повинно спрямовуватись на набуття ними уміння виявляти у полі сприйняття знакових елементів художнього тексту, створювати та зберігати у пам"яті стійкий "слід-образ" певного художнього твору.

Ми виходили з того, що перцептивні здібності вчителя світової художньої культури повинні розглядатись в їх педагогічній проекції. Відповідно, оптимальна структура художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя повинна характеризуватись гармонійністю інтелектуально-емоційної сфери, поліфонією культурно-світоглядних поглядів особистості, розвиненою художньою ерудованістю. Остання визначається тезаурусом особистості, який передбачає не просту сукупність його змісто-утворюючих елементів, а й сфорлованість змістовних відношень між ними. Художня ерудованість як когнітивна складова художньо-естетичного досвіду особистості розглядається у дослідженні таким компонентом досвіду, за умови розвиненості якого виявляють себе повною мірою художня емпатіРність та сприйнятливість до художньої форт.

На основі теоретико-експериментальних досліджень в дисертації визначаються критерії сформованості окремих компонентів художньо-естетичного досвіду: художня ерудованість /критерії: розвиненість особистнісних художніх уподобань ; творче володіння художньо-есте-гичними знаннями ; поліфонічне розуміння худо.чснього тексту/, худож-4Я емпатійність /критерії: безпосередність худочнього переживання ; іктивність самовираження ; здатність передавати художню думку як

власне відчуття/, сприйнятливість до художньої форми /критерії: сприймання зовнішньо чуттєвих ознак художнього явища, як його неповторного сутнісного виразного буття ; здатність до педагогічної ’ інтерпретації художньої форми твору/. ;

У другому розділі - "Система Нормування художньо-естетичного ' 1 досвіду майбутніх учителів" - обгрунтовується методика констатуючого та формуючого експериментів, визначаються шляхи та засоби формування художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів в умовах педвузу, аналізуються результати апробації експериментальної педагогічної технології.

У визначенні завдань констатуючого експерименту ми виходили з того, що формування художньо-естетичного досвід/ майбутнього вчителя -опирається на початковий рівень функціонування інтегративних естетичних якостей особистості. Проведене анкетування дозволяє з"ясувати місце художньо-естетичної діяльності в ієрархії потреб та інтересів майбутніх учителів, визначити мотиви звернення до культурних цінностей, зокрема, в аспекті проектування педагогічної діяльності, провести самооцінку художньо-естетичного досвіду студентів педвузу. Висновки анкетування підкріплюються результатами виконання творчого завдання, яке виявило, зокрема, відсутність цілісної художньо-естетичної картини у свідомості майбутніх учителів, кількісну та якісну збідненість художньо-інформаційного фонд/, відсутність співпереживання при контакті з художніми цінностями, нерозуміння важливості мовних елементів художнього тексту.

Обробка результатів анкетування та творчого завдання дозволяє виділити три рівні сформованості художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів. Низький рівень /5І,63</ характеризується здатністю студентів орієнтуватися лише у сфері визнаних авторитетів, засвоєння ними худогніх цінностей, заданих шкільною програмою, еталонами

моди та молодіжної субкультури, поза особистіїісним художньо-естетичним відношенням. Зафіксований середній рівень сіюр.юваності художньо-естетичного досвіду /41,Єі/ відображає наявність певної системи худохньо-естетичних знань, сталого інтересу до явищ художньої культури, вираженість критеріїв художніх уподобань, певну ви-явленість індивідеального бачення худоніх твортп. Нарешті, висота4 рівень /6,6'// позначений глибоко» художньою ерудованістю, сталістю критеріїв художніх уподобань, поліфонізмом сприймання явищ художньої культури, світоглядним Спрямуванням ХУДОЖНЬОГО ітас-лення. '

Дослідженню с^ор/ованості основних компонентів структури ху-доіньо-естетичного досвіду майбутніх: студентів передувала розробка оригінальної методики, яка виклкнає традиційну для естетико-пе-дагогічних досліджень фіксацію оціночного судження, а значить, суб'єктивізм в інтерпретації результатів експерименту. Методика, орієнтована на порівняння та раняирування художніх об"єктів, дозволяє констатувати низький рівень худо ’гньо-естетичної компетентності ’»а^бутніх учителів, характерну тенденцію концентрації процесу сприймання художнього тексту на літературо-центристськір "ого ідеї на противагу пластичній, певну розвиненість худо*ньо-емпаті'?.них здібностей, а також виявити рівні сформованості складників художньо-естетичного досвіду. Обчислення коефіцієнтів сполучення Ц /щільність зв"язку між художньою ерудованістю та худолньою емпа-ті?ністю - 0,72, між худолньою ерудованістю та сприйнятливістю до худотіьої *орми - 0,68, ніж емпатійністю та сприйнятливістю до художньої форм - 0,64/ дозволяє встановити взаємозв'язок між вище" зазначеними компонентами у цілісній структурі художньо-естетичного досвіду особистості.

Дані експерименту оброблялись-за допомогою розробленої програ-

ми автоматизації обчислення результатів експерименту, принципова структура якої дозволяє використовувати остздта дк засіб програмованого аналітичного контролю 2 навчальному процесі у вищі* педагогічній школі. Розроблена програма розглядається нами як один з компонентів сїіотєми експериментальної педагогічної технології.

Організація констатуючого експерименту дозволяє також встановити характерні тенденції виявлення складників художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів у динамічному аспекті, зокрема, виявляє спонтанність формування художньо-естетичного досвіду студентів. .

Цілеспрямоване педагогічне керівництво формуванням худокньо-естетичного досвіду майбутніх учителів передбачає організацію взаємозв'язку включених у експериментальний процес дисциплін "Вступ до філософії", "Основи естетики", "Теорія педагогіки", "Основи педагогічної творчості вчителя". У системі, ядром якої вис-, тупає навчальний предмет "Шкільний курс світової художньої культури і методика його викладання", навчальні дисципліни взаємодіють на рівнях: по вертикалі - методичному /надає професійно-педагогічної орієнтації художньо-естетичному досвіду/ та світоглядному /створює цілісну художньо-естетичну картину світу/, по горизонталі - загальнопонятійному /рівень узагальнюючих філософських та педагогічних уявлень/ та конкретноспецифічному /рівень генералізації загальних понять на конкретні історико-культурні та професійно-педагогічні моделі/. Експериментальним фактором впливу виступає цілеспрямована худотньо-естетична орієнтація системи навчальних дисциплін. ,

Пропонована організація навчального процесу стимулює збагачє: ня художньо-естетичного тезаурусу /відмітили Ь3,7% студентів експериментальної та лише 61,7% студентів контрольної груп/, спонукає

до естетичної самоосвіти /75,5:5 студентів експериментальної та 40,4"/ студентів контрольної груп/ та естетичної орієнтації педагогічної творчості /57,1:4 експериментальної та І7й контрольної груп/.

Організація навчального матеріалу за типологічними інформаційними блоками на основі домінантної ідеї /художня картина світу/ виступає ■’актором управління формуванням художньої ерудованості як компоненту худо’адьо-естеткчного досвіду майбутніх учителів. Використання побудови навчального матеріалу блоками спрямовується на розвиток системного мислення студентів, а також на методичну організацію їх художньо-естетичного досвіду, адаптації "ого до умов майбутньо? професійної діяльності. Опткмічяіия лункії іонуваняя інформаційних блоків визначається принципами цілісності, ціннісної спрямованості, концептуальності, опори на домінанту художніх явищ, історизму, сп і вставлення, амбівалентності, оснащення методом аналізу, самоорганізації, варіативності, які забезпечують науковість та дидактичність організації навчального матеріалу. Пропонований підхід до побудови навчального матеріалу реалізований у розробленій програмі "Екільний курс світової художньої культури і методика ї’ого викладання", впровадженій у педагогічних вузах України.

Розроблена система навчально-педагогічних ігор оптимізує процес оволодіння худотньо-естетичними знаннями /''збагатили худо '-чьо-естетичний досвід" - 51-5, "спонукали до самоосвіти" -55,2?5, "стимулювали потребу у естетичному спрямуванні власної

педагогічної творчості" - Ь7,7&/. Перевірка ефективності пропоно-_ ь * с

ваних підходів до формування художньої ерудованості як компоненту

структури худоадьо-естетичного досвіду майбутнього вчителя здійснюється з використанням методики констатуючого експерименту. Ре-

зультати зведені у таблицю І.

Таблиця І

Рівні художньої ерудованості Контрольна до * а А після а % Експериментальна до після а % а °,і

Високий 2 3 ,6 о 6,4 2- 3;9 II 22,4

Середній 16 30,2 16 38,3 ІЬ 35,1 ЗІ 63,1

Низький 35 66,0 26 55,3 ЗІ 60,6 7 14,3

Експериментальна педагогічна технологія формування художньої емпатіРності базується на використанні потенційних можливостей художнього уподібнення як фактору активізації співпереживання. Продуктивними є методики, побудовані на елементах театралізації,, словесних етюдах, "зіткненні протилежностей", "перенесенні" у позицію автора чи персоналу, а такоя емпатійного тренінгу.

Проведення контрольного експерименту за методикою констатуючого підтверджує результативність пропонованих методичних форі. Результати експерименту зведені у таблицю 2.

' Таблиця 2

Рівні художньої емпатіЮності Контрольна до .. а % після а # Експериментальна до після а % а %

Високий 5 9 4 с 19,1 6 II,& 21 42,9

Середній 16 30,2 16 36,3 18 ’ 35,3 '¿І 42,9

Низький 32 60,4 20 42,6 27 52,9 7 14,3

Експериментальна педагогічна технологія форіування сприйнятливості до художньої форли як компоненту художньо-естетичного, досвіду майбутнього вчителя зорієнтовується на зняття установки на наївно-реалістичне сприймання через оволодіння анімацією предметів та явищ. Інший напрямок - засвоєння сенсорних еталонів ху-

дожніх явищ як загальноприйнятих зразків чуттєвих якостей та відношень предметів, які є результатами культурної творчості людства.

Ефективність пропонованої експериментальної технології підтверджується ходом контрольного експерименту за методикою конста-тукного. Результати зведені у таблицю 3.

Таблиця З

Контрольна

Рівні

сприйнятливості до худо,гньої Фор-'И

Високий

Середній

Низький

Експерітментальна

ДО а % після а Х ДО а % після а X

І 1,9 І 2,1 3 5,9 8 16,3

27 50,9 17 36,2 14 27,5 24 49,0

25 47,2 29 61,7 34 66,7 17 34,7

В дисертації визначається поняття художньо-оцінної діяльності, на рівні якої виявляє себе цілісність художньо-естетичного досвіду студентів,та художньо-педагогічного аналізу як форми моделювання цієї діяльності, а також розробляється система критеріїв останньої. Оцінка результатів худотньо-оцінної діяльності майбутніх учителів дозволила виявити рівні сформованості художньо-естетичного досвіду, співставлення показників яких з даними контрольної групи підтверджує результативність пропонованої експериментальної технології /таблиця 4/.

Рівні

сіїюрмованості х-е досвіду

Високий

Середній.

Низький

Контрольна а %

З 6,4

19 40,4

25 53,2

Таблиця 4 Експериментальна а %

II 23,4

29 59,2

9 18,4 .

Оскільки СфОрМОВаНІСТЬ художньо-естетичного досвіду вчителя

передбачає його здатність реалізовувати останній у конкретних пе-’ дагогічних ситуаціях, то інтегративним критерієм сфорлованості усіх компонентів художньо-естетичного досвіду виступає їх педагогічна проекція. З метою виявлення сфорюваності естетико-педаго-гічних умінь майбутніх вчителів була розроблена структура останніх, аналіз даних самооцінки яких у ході педагогічної практики дозволяє виявити готовність майбутніх учителів до самості?ної естетико- педагогічної діяльності. Розвинена худотіня ерудованість студентів експериментальних груп впливає на ефективність вибору ними матеріалу уроку /2,7 бали за трибальною шкалою проти 1,6/, цікавого демонстраційного ряду /2,7 проти 1,9/, формування широкого асоціативного ряду /2,3 проти 1,5/. Сформована здатність до художньої' емпатії певною мірою полегшує встановлення емоційних контактів з учнями /2,5 проти 2,1/. Актуалізується ціннісно-орієн-туючий підхід до організації навчального матеріалу /2,1 проти 1,5/. Самооцінка сформованості естетико-педагогічних умінь виявляє нереалізовані аспекти підготовки майбутнього вчителя світової художньої культури, які визначають перспективи подальших науково-педагогічних досліджень.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.Розроблено положення про художньо-естетичний досвід як інтегративне особистнісне утворення, яке є результатом художньо-естетичної діяльності особистості та змістовною стороною якого виступає естетичне відношення особистості до мистецтва.

2.Доведено, що худотаьо-естетичний досвід учителя впливає на всі аспекти його педагогічної культури, надаючи в його розпорядження власне естетичні засоби, які сприяють реалізації індивідуальної

-IS-

худотаьо-естетичної підготовленості в конкретних пртктігчних ситуаціях.

3.Дослідження підтвердило, тцо ^ор'ування худо-ньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя в умовах вищої педагогічної школи с цілісний процесом, якиП забезпечує цілеспрямоване керівництво становленням особистості вчителя, зумовлює оптиміаацію пронесу підготовки до професійної діяльності, якість засвоєння спеціальних теоретичних і практичних знань та умінь j гор.уваннл худочто-ес-тетичного досвіду майбутнього вчителя базується на принципі активізації їх естетичного відношення до мистецтва.

4.На основі теоретико-рксперіммітпльних дослідчс-нь встановлено, що активізація худоньо-естетичного відношення умочлівлюсть-СЯ розвитком В Структурі особистості ВІДПОВІДНО хуДОТНЬОЇ еруЛО-ваності, '-'удо'^ньої е(,паті”ності та сприйнятливості до худотньої 'Т'ОрТІ* «КІ р КО''ПОНГКТаУИ ХуДО'НЬО- естетичного досвіде як під-отруктури особистості -/а'Чутнього вчителя.

ОіРозробЛ'МЮ систему критеріїв ХуДО-чНЬО-РСТеТИЧІІОГО ДОСВІД'/-майбутнього вчителя, на основі яких, виявлено рівні с’-оріовапості ’•■удо ньо-естетичного досвіду та окремих і'ого компонентів у студентів педагогічній вузів ; проаналізовано тенденції динаміки особист-нісного худоміьо-естетичного досвіду.

б,Розроблено і перевірено систему експериментальних педагогічних технологій горювання гудо^то-естетичного досвіду майбутніх учителів* яка передбачає:

-худотньо-естетичну орієнтацій навчальних дисциплін у системі мітіредметних зв"язків ;

-організацію худо-ньо-емпатіт’ного тренінгу на базі психологічного механізму :удо-нього уподібнення; '

-.зняття установки на наївно-реалістичне сприймання, засвопн-

-го-

ня сенсорних еталонів і

-системність організації навчального матеріалу ;

-викорнота'шя при4 он і в та методів, спря’-ованих на педагогічну орієнтацію худотньо-естетичного досвіду студента /моделювання педагогічних ситуацій, мікровикладяння, рольова гра тощо/ )

-організація худотсньо-виховної діяльності в умовах педагогічної практики.

7.Розроблено.методику дослідження художньо-естетичного досвіду особистості та ного компонентів, а також програмне забезпечення процесу автоматизації обробки експериментальних даних, яке розглядається як засіб програмованого аналітичного контролю у навчальному процесі педагогічного вузу.

Основні полонення дисертації викладено у наступних роботах:

І.Шкільний курс світової художньої культури і методика '"-ого викладання: Програма для педагогічних інститутів.- К., РУІ.К, 1551.136 с./у співавторстві ; із загального обсягу - 1,7 д.а. є авторськими/ ^ '

¡¿.Методичні вказівки до вивчення курсу "Світова художня культура" /теми 1-7/ для студентів педагогічних інститутів,- К., КДПІ, 1990,- 24 с.

3.Методичні рекомендації з курсу "Світова худолня культура" /ч.2/ для педагогічних інститутів. - К., КД1І, 1991.— 28 с.

4.Фор,іування художньо-естетичного досвіду студентів педвузу /на матеріалі курсу світової худо-таьої культури//Культура і освіта: проблеми, пошуки, творчі знахідки.- Вінниня, ВДІ1, 1995,-

С.46-48. '

5.Формирование эстетического отношения к действительности в процессе изучения мировой художественной культурі// Формирование эстетического отношения к искусству у студенческой молодежи.- М.,

АПН СССР, 1991,- С.І6І-І63.

б.ОормуВаННЯ естетичного відношення ДО МИСТЄЦТВЯ у студентів педагогічних вузів//Шля:<и удосконалення освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури: Тези доп, всеукр. копії. 7-9 квітня 1992 р.- К., КД1І, 1692,- С.ІОб-ІОь.

7.Самореалізація особистості студента в процесі Торгування цЬшісних орієнтації! засобами мистецтва //Проблема саморєллізації особистості у педвузі та загальноосвітні;1 і'.коліі Тези доп.міжвуз. конТі. 15-ій вересня 1990 р. - С.ІОі.,-ІІО, .

ІГевнюк Е.Л. Формирование художественно-эстетического опнта будущего учителя/ Дисертация на соискание учено4 стеленії кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 "Теория и история педагогики",- УП1/ им.Ы.П.Лрагоманова,- Киев,- І99Ь,- Диссертация является рукописью.

Диссертация представляет комплексное исследование профессиональной подготовки учителя мировой художественной культурч в условиях высшего педагогического образования. В работе обоснопчва-ется, что результативность подготовки студента к эстетико-педагогическо!’ деятельности зависит от педагогического обеспечения процесса 'ЪорчироЕяния целостного худотественно-вптетического опита в единстве художественно*1 эрудированности, художественной Рі'патиі?-ног.ти и восприимчивости к художественной 'Ьорю. Научно обоснована и экспериментально проверена педагогическая технология руководства формированием художественно-эстетического опнта будугртх учителей.

Уе. L.Shevnyuk. Forming Artistic and Aesthetic Experience oi Future Teachers /Тввів presented for a degree oi Candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.01 "Theory and History of Pedagogics"- Ukrainian language is defended by the author of the Ukrainian State Teacher's Training University named after H.Dragomanov.- Kiev.- 1995.- Submitted as a manuscript.

The thesis offers a complex study of future world artistic culture teachers professional training as it is In the higher pedagogical schools network. The work substantiates the fact that effectiveness of training students for aesthetic and pedagogical activity depends on pedagogical backing of the process of artistic erudition, artistic empathy, and sustheptlbllity to artistic forms. The proposed pedagogical methods of artistic and aesthetic experience formation in the future teachers is scientifically grounded and tested in experiments.

Ключові слова: художньо-естетичний досвід, особистість майбутнього вчителя, художньо-естетична діяльність, художньо- ' естетичне відношення.

Шдкисмо до друку 29.0i.I995 р.Об.І.І.вормат 60x84 i/Ii. Друк офевтанИ.Тир.І00.3ан.І9В.Бе8«*атно.

ДОД У ДНУ Ім.Драгомаиоіа, Шг, Пирогова, 9.