автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование музыкально-педагогической направленности старшеклассников на профессию учителя музыки (на материале детской музыкальной школы)

Автореферат диссертации по теме "Формирование музыкально-педагогической направленности старшеклассников на профессию учителя музыки (на материале детской музыкальной школы)"

хзтаксь"^ депазниЯ шзагопшшЯинститут

^ С? 14. Т.Г. СПДНОУК?А!КОЫЮП) УШБЕРСНТЕГГ

^ На правах рутопису

СТОТ5'РСЛ 1ркна Георг II га а

ТО^ЗТАННЯ '^ЧНО-ПЕПЛГОПЧНО! СПР^ГЧАНОСТ! стакикглснств на проовс1и вчн7еяя тузики / на иатер!ал! /

13.00.01 - Теор1я та 1стор1я педагогией ■

АВТОРЕФЕРАТ дисертац! з' на здойуття паукового ступени кандидата педагог1чнкх наук

1996

Дисертацхшо в рухопис

Робота виконана в КнГвському державноиу

яхнгвхстичноиу ун1еврситвт1

Науков* кар1вники - член коресповдент АПН УкраХни, доктор педагогхчнях наук, профвсор бвтух и их ода Борисович,

кандидат педагог Ьших каутс, доцент ШалЬс 31на1да ИнхаДдгвна

ОфхцЙЬ»! опонентя - доктор педагог Ьших наук, тгро1»сор Рудницьна Оксана Петр1в«а

. кандидат педагог гчних каук, доцент .Гвоздева Над1я Павлхвна

Провхдна установа - КнГвсысий унгверсяте? хнеих

Тараса Шевченко

Зазшст вхдбудеться »^Р "ф^^кЯ) 1996р. о № годах на зйлхданнг спецхапгзовано! ¿чено1 рада К.18.03.01. у "угансь-кому державному педагог ганоку хнститут1 1М.Т.Г.!!!евченка за адресов: 348011, м.Дутанськ, вул, Оборонна, 2.

3 даоертацхев можна ознайомитися у бхбдхотецх Яутансыгого державного педагог хтаого хнституту Ьс. Т.Г.ШеЕченна.

Автореферат розхолаао' 1996 р.

Вчений секрета? спеи1ал1зовано"1 вчещн ради V) О.О.Шхно

Л^^о.ол

ЗАГАЛШ ХАРАШК1МШ ДХШ1ДШШ ' '

Актуальность ?С1Д дослхджоння, Сучасшй стая розиггяу кепого суспмьства характеризуется нэоох1ди$стп розкр£пачен-т гнЬкагивя та социально! активное?! ледей, вюсовазсша у л}дросгггчого поколеют творчого иясяеюя, стпорввня атмосфера демократичного от1лкуваяня иал^став! гуиаи!стячкяс пакостей. Все це вкзначао осноенх ншряют пэдатогЬшого позу-яу:шшхгз ка лето оковлепня, рй$сриувания сисгош есвйга та взховакяя в ело Р, йрсзссозево коз! пхдходп до розв'я-

заншг вазагаого заздаяня - зберегенкя 8 розситку культурного, ¿нтедехтуалького потенц!алу назого суоп18ьопза. В цьоуу гога-а! вдосконалення подготовки ыайоугзЬс вчатолхз иузсти нойувае осоояявот вагя.

Слад зазнячнгв, що сод1елька' фргжц±я взщог шнолл, яка ко-з^язапа шхсаьшврэд з вкхсввинпи творао! особистост!, дзцо де~ вагы/валась. Цэ стосусгься цузачно-пвдаг'огтолпе факультзт!з, Л'з вс";а вступила у протир1ччя «¿г вяногвми сустйльстаа дб прэфеейно! спряш^аяост* «айбугаЬс. езудонтхв'нузично-пвдаго-гхчтшл факультет!в та реальняи стгяоыпцза.у.вищхй ешолх. От-го, форцувакяя ыузично-ведагогЬшо! спрялованостх ка професло кителя иузякя у стараопласпшсхв дат.ччо! иузично* шеоли е вашотвоэ уковог) вдосвояаження подготовки майбутнхх фаххвцхв гдэ на початку навтання, теггу що основна кхлыгхсть абхтурхен-тхв, якх вступаюсь до педагогхчних^непгеуяхэ на музично-педа-гогхчзшй факультет, 15ае оевхту саке цузично! пколп.

Сгарзий ез1яьтптй вхе - трход становления ^тахених орх-енгацЫ, хихтзхдуаяы'.о-особястгстт сауоззхдомсс?!, спроби гворчо! егкорэалхзацх!, фЬрнувавня св1тогляду. Значения кузи-вз! длл пього перходу становления лздини важно перэоц1нитн,

току що, як п1дареслпвть вчен!, кузгтаз нжстецуво - цв зас{б ур1вноеаяэння лвдиии 1з ов!тоы у наяважч! та в!дпов*дадьа! хвидянк аяття, аоно 8 наЛ<51льа ш&цькш та кралз, hi* будъ-цо |неэ, дозволяв nijpissoai fa шаковЬ офорштв .i,вжсловит« cbqI euoqit, хвядпсч! навиралиi передав ання, ¡act наиохянво па-рвдатн словами.

Тому ш ттропочуемо вдосконаяення п!дготоввя утппв старших кдао{в дятячог кузжчяо! шкояи за допомогов розробв» дея-ких програшпсх вкмог для спец1аа1зовано1 педагогЬгао! спряло-ваност! двсцяшИн музично! аколи на npofeci» учителя музкня, що паредбачае звернення до р1зких $ора творчо! дхяльностг, а

сшв продуктивнях.

* >»

Аяал1з стану сучасно! педагог тчво! практика показуе4 к?з подготовка иайбутн1Х фах1вцхв- учнтелгв ыузнкн перезява кризу свого розватву. Музячно-педагог1чна грсмЕДСыистъ з »ривс-гов виазуе на гсстру частачу хвалхфтковаыкх учател!в музята дзш загальноосвхг^ьо! асколн. 1нтелек?уальнЕ>. розвнток лгдят тйдпорядковуе собг зсг iH2i сторона II духовного ааттн. Бхзь-мемо хоча б спряцуванаа пххльно! ocsisa, де пвревага явно яа~ даеться форцуваанз ^страггяо-логЬша: засобхв шсла«ня, по-ргвняно з cuoqiAEEii Елховааняи. Результатом i одночаено уко -во® BapiaenHs uiel проблеыа стае гворнсть у багатьох II аспектах.

Актуальность проблем зшыгша вгдобргжёння у багатьюс • досл*да2КНях, mi розкразаоть п педагоггчнх та психодоггчн! сторона. В осиовноцу цэ гаяузь вдосконадення специально! пзд-готобеп: форцування педагогi4h0l спрямовакостх внкдадання fe-стру«б1йаяьно-вшсонавсьва* дасцагшйг АГГ.Г.Арчажшкова, B.C.

- о -

Bipi£K, Т.П. Корольова та tuai/, розвиток музишсос зд1бност«й ?о *ормузакш1 ну2!ггно-вихонавськмх ум*кь.стуД5нт1в /S.B.Kyrs-всв, ВЛ.^уккахер, Г.ы.Цип^ та fini/; здосгоналоння npofA- • oifKoi roTODHOCTÎ / О.А.Апрахсша, Г.П.Падаяка, Л.А.Репйцьга та irai/; скховаиня творчях якостоЯ ocoiscrocri кайбутнього нтателя кузвка, його п1дготовки до творчо! дштьностЗг /Н.Л, Белая, Я.Я.Б1рзкопс, 1.П.Одянокова, Т.1.Е»вченко/| opravisa-nin педагоггош практики /Л.М.ПЬгугхка, Х.С.Тюребасза/.

Пятанняы кузшшо-ествигсного роэзптг/ та зпховогня утахз длтяпо! ыузэтяо! икота /ДЛИ/, взаетодх! зсг,алышосв1?ньог та ыуэпчно! школа у ^орьгуванн: гнтересу до нугига та кузично-творчо! активное« приевячеио дасергвдгйт?! дослхдгзння С.М.Йа-дадаанова, Е,А.Сулейнэновох, Д.0.?уз1еза, Д.В.Заринь, Е.Е.Еие-куелъ та isai. Але, кеэваждота на теореэтену та практагану ва-аявв!сть дослхрзень вященазвеиях авторхк, проблема нузячно-пв-дегоггчно! cnpsiOBSHôcTi старзокяасшк1в кз професйгБ^и-телл чузкки зашшасться не&остатиьо резроблеке®, про.г;о й czi,^ *.ь актуальность обрзне! тегят дасертвгциного доел¡давняя: к .'■ор.гузаяня музггшо-тгедагсгrraoï спряиовеност! старпогласнз-кхв на протеста вчителя иузияя /на маторхслх дат.тсог иузичяоГ ' пколн/".

' Объект дослхдження - творца дхялыпеть старзокласнккхв дятячо! музЕчно! шкодк в уловах ¡давйцуального кавчания.

Предает доал^даення - особлявостг та иехшпзы формувая-ня цузшгао-педагог1тао1 спрямозеносм на професдю вчитэяк цу-

знкя в дал. , .

Мета дослхдгзтмя - теоретично обгрунтувати i експеряыэя-тально пбрзвхрнти ефэятнвнх ляяет форкутзаннн ^узтгтао-педйгег!-

чно! спрякованост! староюкласник¿в за допомогов продуктивных эвдйа творчоТ д1яльйоот1.

ГЬютсза. У досл^дхенн! ни виходили э положения про те, що иузично-педагоггша спрт»ован1сть буде усажано с формована за умов:

- включения у захст навчання в ,523 вивчення ост в природа музяки з катов осягнення II виховннчо-гворчого потенц1алу Тчняыа;

- зааровадхення продуктяванх вядЬ цузичнох спптзорчост!

) ■

у наачальясыу процос1 старионласяик гв Д!Ш;

- врахуваннх Стервой, потреб та запит1в учахв;

- створэнзх позитивного корально-емоцханого фону ¿¿ашэ-

л »

вхдпосез подагога та учня. Заадаяяя досл^дпешя:

- проанал1з;; -.ает ф^ософськх, пенхолс го-педагог ьу-зиаознавчх оснокг зетовакня загально! культура особзстосгх та визначити стад дослхдгуваног зроблеия в педатоггчнЙ теори та практшгё; •

- виявитя педагогтенг уиоек е^сктввностх (^орлувакия спря-иованостх на пробега Ечатаяя иузргаз учшв старших кяасхв даШ;

- розробити систеиу форцуваяня ыуаЕчно-педагогтаю! спра-кованост1 учагь у начальному процес1 ДЛИ.

Иетоди доелтдгання:: енйлхз фхлосотсько*, пенходого-пода-гоггчне!, шстецтвозкаЕчо! та и^дчадьно-нотодгсно I аптерщу-ра та донугхентздг!; вавчення га узагальнення педагогхчного доев!^ робота вчитедгв х икхл.; цхдеепряиоЕгие педатоггчэе егто-смрекення; шюьмово та усно спнтування;- метод иодшшвания; анал!з продуктов творчо? д1яльнос?х; педагогхчннй енсперигзнт

•- б -

з подадьпов статистичнов обробкоа Його результата, а так ох використовурався особистил досв^ автора, пгяЗ прадтаав у да?яч!й цузнчи1а ш$ол! а 1979 року,

Теоретичнт осногу дослЕдкяння стзковлять кокцегщ!! чяэняних та зарубххкпх досладгагатз у гелуз! ф1яософ!1, пся-холог^ та педагогЬо! про таорчо-дтялт илс.у сугн1сть оссбнс-тост!; про вшсовний вплиз хшсгецтва на сеобист1сть зрэсташо! лсдкш; прац! вадатнюс вчегппс, прйсвкчонх спряуованост1 лвдз-та па калбутнэ протеста; суъ&с^ копцега^т художньог осз1гз, яе! в1дстовэть прторттет процесу.духозно-творзого розвятну

ч

перэд вузько-профзсхйзов форкалхзованоз освхтогэ. Етапи дослхдтенняг

1. Пхдтот обчий етап /1990—1993р. р. / - розробка ?еорйтично-иэ~ годологпосгх основ концещхт дослхдееяня", акал!з неуково-пвда-7-г>ггёнот лттсратуря з проблеми дослхдгення.

2. Ос-:.• .ахи етап /1993-1995р.р./ - кокструсзання слсте'Ч. фср-цувгзня зитага-педагогтого т спряиоввност! стерлокласшгз гв догячо! иузнчно! сколи на професпз вчитеяя музкки; проведения педагоггчпого енспертаенту, збхр екпхричтпз: дених та 2х ттерз1СНЕ оброока.

З.Заиятений егзл /1995-1996р.р./ - перевхрка та уточнения ?е-оретичнкх полозень. егЛсшй аяалхз та статистпчна обробка данях експеринентвльнлх зрхзхв з подалыпою хктерпретацхек; узатальнення результатов дослцреная та лгётературна обробка данах..

■Каукова новизна дослтджакня гголягае в теоретичному об-грунтуваш« систем! форггааняя ьчгагчно-педагогхчяо! спрдаова-"ос?1 уччхз стар^сс кдао:~ дктячо! «узично! скол® на професхв.

зчятеля цузякх.

. _ Практична значения. Розроблеаа на основ! вксперккеиту система профвс!йно-педагог!чно1 пхдготовки иайбутнЬс вчтелЬв муз шея з вивористанням hobíthíx технологий, ар спршштъ зба-гачена» aiiicty та форм касового музичнс-естетичного е*хоб&н»я ВЕОЛЯр1в.

jbctqbíphíctb результатíb досл!да*ння я основных вяснов-kíe дасвртац!! забезпечустъея урахування* стаяу розробет ттро-бдеш форыувания ыузкчно-педагог гчно I спрямовааостх старао-ждаотнкхв на профес!в вчителя цузикя, вав""шда1 педагогхчио-го доевзду, застосуваннян комплексу взаемошв'язаетх натодхв дослхдаяная, адекватнкх ¿ого об*егту, предав ту й заеданшш, кЬакхснхш та skîchkm анал!зом теоретичного та емпхргглого Marapiaлу, експершэнт альфою nepeaipsou в monta роз¿ облетах пологень i роксыездацхй, застосуваннян ыитодхв математик .es ■ статштазп на'ета-ri схльпхсеого aHasi3y тззультатхв доел дат* ня. .

Атообадтя та гптювапхдння катерхалга та результатíb доел вдаятах зд!йснвзалось у зсс-дх навчального процаеу з учшла в. дзтячхй чузичны взолг. Завдання, зыхет та методика досяхд-2£>ння обговоргоались ка заседаниях кафедра ледагогхкк КаХвсь-лого дзркавного лглгвхеютного утварсатету, кафедрк гри на фортепиано Ыёлхтопсльського педагогичного шетитуту, водхлу $0preniaK0 дакгта! кузпчно! школа, повхдошшшсь на ^органах пхдсумкоБтос наушзво-практичЕЮС кон$орзяц£ях в Иел!топольськоь педагогичному хветгтутх.

На захист внйосятъся так! положения:

- Ензчення старсокласшкаиз ДЧП гуманхетичних коицгпдхй

- 7 - •

цузкчкого Ексгецгва та тэорчост! спряяс форцувашпг профес1й-по-пздзгогЬзих установок особнстост! цугакснта;

- розробка Я ебгрунтунокня «»орзялазос. ос«ов процвеу форыуэання епряуоввност! сгагтюЕ.тсгппсхв;

- творя! форка цузггчно-зстзтячного гтховг-пи уетЬ в споро» па ся1в?ворч1сть педагог хз та и&ть достатке езсоезй аомнц!ая рэзвппу есобзстос?! а уцоЕэх 1вдгв1ду~ аяьпогз навчання;

- педагог!чя! уыовя ефгктивпост! сунздхо^йшл сюте^а форцувщия вузкчно-пв.гГйгогхчно! епрякозаяосг! учп1з стартах клас1з.

ООНСВШа. гнет РШРШЛ

Структура. дпеартацх! зуновяена специфике® теия, тзэтеэ, эевдгпчая та яогйсоо досл*дезз®Г страной пройяея, í сваа-даотьс.ч вступу, двох роздЬгз, гг-.мазЬ, сяясау-вюсорвс-таьо! л!тература, додатка. ' ■ '-

У веггах обгрунтовуеться аетуальнгсть етаяхзуеть-ся сг/пхнь II дослхдаеаостх* фошулюеться мага, завдшшк та гтотозй досяхдевЕнп, Лого магододогхчнх Я гесретатях сспоеп, . г::2"2часться наухова ковязна, узере-ичвэ та прзлгпчнз значения. •

Пвгшгй роздхл "®1лософськ1 та пспяояогс-педагогхчвх ос-• поел фориуйання професхйно-пэдзгоггщоТ сара»эг.кэс?1 у стар-попласетк13и щпезячеко водаяегевецу розгляду складових теки дослхдазння: спря^оваяхеть, потрзбз, нотйея, цхннхенг орхшта-цИ, творча д1яльн1вгь, гуиавхзи.

Англ г з лхтарзгурт пзрзого роадх.чу показус рхзкий пхдхад

психологгв, педагогíb та coqioaoria до вжзвачеавя пояяття cnpatoBüHocTi ocotfBCTOCTÍ. Серед багатъох досл1джвнъ Bircaa-нлно1 психолог!! з теорг! cco¿hctoctí та TI структуре ввдЬи-ються робстж U.H. Леонтьева, К.К.Платонова,, В.м.мясищвва, А.Г. Ковальова, В.В.Давидова. Авторе вод!ля£ть дек1лыса вид1в атря-иованост« п1зиаваяьцу, моралъву, духов ну, щхх^всгйну. Оря ва-значанн! наповнення та piBHs професЬшо! cnpsaioBaííocri учяхв вахгдтш матер iaaca¿ в мотив вибору npo$ecix.

Вся састеыа пгдготовкп $8xisqa повинна. $орцувати не тхль-хн знання, ушння та иавячет, аде а пвввх зобаст íchí вяаств-веетi, без гхвх подагог не шив ыпеонуватк cboï ¿ункцхоналый обов'язкн. ТЬакя такгй пхдхзд irosa забазпечитк профзейно-пе-» дагог1чну сщшговааить яавчальао-вжховного процзеу.

Одна з центральное м!сцъ у crpjraypi профеейно! ваностх за'тшяь потреба, ssi випакагть i $ор*<увться ехд даля-boù конврэтннг jacú суспЬпьшго гнття гху.атп i Tieso тгов*аза-. Ht з П пхзнавалъ - емоцмнов та вольох дхалънхеъэ. У структурi oca6HCToû?i та ïï провес хйгог сирзюваяоси потреби винонують сткмулхшу роль: вош актнвхзуеть sei iKni кошонен-ти структура i споцукавть до* сбхдоыого хшбору конкретно! про-$éeiï. • . .

Цузнчпа п1знавальн£. пограба - да заохочолпя, 'яге взклвзае пообх1дэхсз?ь звергхеищ учнхв дз уузгчно-пхгнгвальыо! деяльнос-ïi i форцуегься щн ссолучзнн1 еиоцхйного та штедегтуального аспаэтхв у навчашх i нахозгкп засобзш шетедтва.

Яб погазув анздхз лхмрс-тури. осташ:ш часоа велика ¿вага предьшвгься ryuanfccuiï oobí-ts, творчоцу розвитку особасгос-tí взагал{ та п£цготсбц1 шШбутнхх учнтелхв ыузнкя зокрема.

Практика показала, ¡цо рхвега» просядятея урок!в иузетки в за-гальиоосзхтнхх входах яэ вяизтовув tri пколярхв, Ri втиадан!в nier дасщшл*на. Тоггу автор ставить проблему в1дповхдного'вдо-сконалеккя zuicry п!дготовкп г>ъ-.бутл1х вчвтants музяхп в рад перзэтзргоЕйх заэдаяь, «si повгаш! аатн крстгвксняй характер, uicTiîTîi в coäi пятшаи музячто-естзкгж):^ розвитгу, а такса ззяентя Kaanireocri форыуваашя кавчальнот ечстеыя 1гузичт?о-пе-дагсгхтаох спряыованост! CTapaoroiaei:axi3 з уковех ryuaaiscul" по т1т.ьта эатаяы!Оосв1тньоГ, а я епецхалъно!, ^узпчпоЗС гхогт, ДЯ ГОЛОЕНОЭ Ü5TOD буда таорчхсть, творче. дхял^нхсть учнхз стартас класхв на хндазгдуальигс заняттях,

3 позггцх.: xoraienqiï доел адкзння у роздглх розгляда»?ьея куз:Рпю-ледагог гшх кзузовх дослхдгвшгя, в янзх shcbíтягаться прецзеи заезостам таор^их эасобхв дхяльпостх naitíysHíia з^и-tarsnsî нузипп, фораування ïx тзоргахх якостсй, а таяог розглт-i стаяовлехшя адорто! активное?! /н,Л.Беагая». T.Í.Eterxsssco, 1,Н.Оддпопова, Я.Я.Бхрзпопс/. >

Питаниями вдосконалення процесу нзвчання y дитячих музттаких вжогвх зайкаляся Е.А.Сулпймепова, Д.П,Руз1св, Д.В.Зарттть, Г.А.'Чяетяускае, Е.^.Киавуель.

На пхдетавх основоположных прищнлхв вхтчизняно! :;узкчно1 педагог гшох Tsopiï та практики масового музкчного внховаяня дгте« i П1длхтя1в хенують 1двХ В.М.Шацьког, Б.В.Асеф»сва, Б.и. Теллова, Д.Б.Кабалевоьпого. Стркзневоэ е дутгна Д.Б.Кабалевсь-кого про те, цо "головням завданняц масового цузичного вихован-ня у загальнооевхтнхй школх з нестхлыга кавчення музицх са-1ZQ ПО cotíÍ, СЕХЛЬЕК ВШШЗ.ЧерЗЗ нузизу на ВЭСЬ духовней C3Ï?

- 10 -

учн!в, насамперад на Тх ыоралы» облитая".1

В дасвртацИ в1дзначаатъся, що у педагог*чя!й ттрактиц! дитячгос цузячгах нередко спостер1гааться абсолвтхзац!я бмыяоо чя менооа ы!рою одч1ох }з складовях творчо! /переаах-чо репродуктивной д{ядьност1; ор1внтсван1сть педагог!в на формуваяня вузькорем!скичтос /технгчннх/ уи{нь та яавячок» р®-продуктивний характер ы12особист1сно1 взаенодИ в гтроцесх иа-вчання, бдокуеться ецоцМно-астетична та творча актив«1о*ь УЧн1в. Кя свакаеао, що ваюгеве м!сцэ у навчанн! в ДЛЯ повинно в1дводатгсь творт1й д!яяъност* /поряд з игггзашаш штер-првтац!£, спряймання ыузнкя/ нгсаиперед, прсдугпгвню! вадва ^ворчост! - Ьаров1зац!1 та с творения ыузяка.

Ожз, ягщо озбро1тись побнодЬшою формою п1знання г..с~ тецтва ях способом пронижкакяя у знания, кохна сросту ло^ в!д шстацтва*, з одного ооку, га прии!?шзну навчальг^г роботу з розшт/ вЕЕОнавськаз: "знань, уыЬл? г навячов", з Ьззого боку, пз^-творитк в раальну казчальгг дхнльнхсть у повному обсяз!, щэ, зркзтов, дозводать ваявнтн вяяхи форзу-ваннн «узйчно-педагогхчно! спргазованостх учн!в.:

В робота пгдкрослзетьея, що, коли учн4 вхдтворввтъ сам процес кародзйяня _цгзяеп /сшостзйно зД1йснсгть творчнй прочее/, .нона пгскагть природу творчостх, розкраваягь сво! значив ввутртап! ЗБ*пЗЕп та ставлоння, завдякп чоцу кузига по- . стга ее вхдобрагзкпя, -ху-догно. вздгворэшт дхаделтикн ¿дхтгя. У доел1дгакя1 робктьеа е^сновое, що процес пхзнагэд г^г-

I.. Кпбслевскяй Д.Б. Прекрасное ттробугдабз добрав: Статьи," доклада шетупленай,- Ы. :Педагопжа, 1573.-ЗЗ^с.

- II -

ïfttrrea »9 noEií"-3tf иага rrpmyccscro характзру. no?piß«a msx-«yne«icrs, щоб педагог э дяттоа проходов вляг до ыузтгк разом, з*дловадно до лргродя датяяа га природ? «астоцтва.

На основ! аяалЬу ттрограинжт итог для учяЬз бя-зтчено, 40 п1дготовяа музияа«т1в потребуй певяого яорягу-ваиня за форюю та зызстом для nonoï bímobís&octí mît та завдзкнЕ! цасового i гуишпсткчного цузпчпо-еотвтичного гя-гозання учнХБ музачнкх зокрз'ла - старсо:класгаис4в'з

TOD подалыпого fx спрямувеиня па npoáec fe) этителя izyanni. 'J иавчздьноуу прсцгсх ыузнчно! пколи проложуетьоя B:t2op::cT£.Eî депх: резерва, а се.чз: су^тево скороткти nsbui теки з уузячг-Koï Л1?ера-гур;г, доповнявса прогргму з цого предмету r^MSiííc-тачно спряксваянш естетаЕо-фллософськгки ??у.-;г-с:зг

творзостх; вклвчити в nporperçy вивчеша' гзясзаву осгговгжх оз-кргдаг: «га джазоггсс сгил1з i пгпрдагЬ, cyrscnoï- соа-ров»ау~ ;, Tasi доаовненяя до nporpstsi а ¿уыкглг aZtcpurypt до-згга'-ть вр-гхузата bíkosí ссобгтгпозт! йклсдогз.,породу сарэ^-кього пкхяъного aisy /П-í'" .роктз/, ïs SÍE33Í пзрзгагя цодо цузичяого шстецтеа, доасмога учняы о ¿.¿ra pizmßimo ос-зхчекга.я в c£epi нузта лцдмгл.

Няегупяа врояогтщхя ст-осусться.арэдкзту сольфэдахо, до rrporpsK* яного автор прояонуе вкявчато сеаоги гарионх!. Беленого значеки набувас така доэадхя на уроках з оснозного íkc-трумеига, де маэть проводятся заплетя s гспровхзэцх! та творения цузага, цо зрезтов дспомогп розви^яутн та вдосконалити хщявхдуаяьяу форцу казчаия rpi та хиструыеи?!.

В дасертацН обгрунтозйя» положения про те, що наблязр-тася до K5TU форяуваякя ууйШго-дедагогхчаоА спрякованостх "

- а -

максимально дозволить ¡идав ¡дуальна форма навчання /на в!д-м!яу вз£д групових фор*/, в хкЬн а/ наЯошд повяо врахову ютьсл ре&льн! ыождивост! кожного старшоюгасниха, тобто зд ¡лент оться ¡ндавОдуальгосй п!дх!д$ б/ формувться творча 1«дяв¡дуальность учкя, яетй вчиться самост1йяо знаходити иляхи «фвк-тизного розв'язакня художнЬс завдшгь; в/ вкробяяегься вясока культура спЬшуваяня; г/ зд^снюеться оргаыгчгай зв'язок мис набуттяы старшокласнинамн уиЬн> £ навичок та «зрьуванням гуманистично спрямоваяоХ творчо! осооистостх; д/ ¡ндив¡дуальна форма навчання спрняв гукан1зац1! п!дготовкя итарвохлаеккк¡в до ярофас!! вчнтедя ыузккн у план! спхвтворчост! та сп1впрац1.

У дисартац!! детально розгдядаеться творяа дхяльк1сть, яка Е'/сгутсас концептуальною ихдставою форыуваяня муз «чес '.-да-гогхчкоХ спряисвакост1 стар2Г>класник1в ЛИ. Через творч* „*ъ резни ток есхвтичыого* ставлэкня пхдаодить учнгв до. еСТвТЕЧЕОШ П1знах!ня ¡ндавхдеа свого внутршнього духовного ев ¡ту. В цьо->.=у взднозаннх особлаво! увагы заслуговуе кс^зедхя Б.У.Ьеиин-ськсгс про позанаукозх форели пхзнання у худогньому внхоЕанн1 та оов¡тх;"Парадати доевхд худсхньо! культуры лвдетва «льет за. допоиогоз логичного пхзнашя абсолютно -неыажливо. Це покликан х здт£с:кгге худоззш подагог пса та худогчя двдшетнка.".-

Дле розкр^гтя сут1 творчо! д1яльност! в. дасоргагй1 розг-лянуто ПОНЯТТЯ "Д1Я£ЫПС7ЪП та "творчхеть", р1эн0шн1тн1 пхд-хедгх до трс5тузсянЕ цш: понять, ЕЛослфхЕслх! и фори. Окреш взев^леяо новх розроблоцх ¡ютодакн спгцулящ! творчостх, се-

Х.Неманскяа Б.н. Вченаучпнз фор^н познания //Сов.педагогпка.-1991. -Ю. -С.40-45.

род яюа яаЯбхльшо! популярное?! набуси "брвЯввтормЬа,я та стчжтнха.

3 робот! анал{зугтъся вида тзорчо£ д1яльност1 - педагогика, иузична, навчальна. Зажэтвам компонентом педагогёчно1 творчост!, якая мае значения для дисвртацЬТного досл1даення, в спгвробхтняцтво яв установка на взаеыодхв з учнвм /а не глляв на яього/ у пропесх спгльяо1 дёяльнос^ та спхлкування, у вгааевоиу рахунзу - установка на спгвтворч1сть.

яузячло-пздагог1чну тзорчхеть представлено продуктавноэ иузячноэ творчхетв - творения иузики та шпров1зад!Я як зорка саиопхэнання та санореал1зацх1, самоактуал1зацг1 особистос-т! чзрез самовяралення.

СПЭЕ^фПСЗ. навчально! творчостх 0буМ0ЕЛ359 СЕОер1ДШ!Й П1Д-хгд до роза'язгшня проблема управления, тоиу ¡цо творчеств яс-граво гаязляеться прз нерэгулъозанпх вхтлявкх. Центральное 1дееэ дсслхдкннл проблема яаотально! тгортостё вяступаз до-цгзгьнтстъ я^вктявкого ттобгчкого стямутевгхпя ?.<уз;гтао-тзорчо1 дгялъностх учнёв у впглядх прсщесу $ор?»у£яння духовно* гаис-лотпорчостх та рефлекс 1?. Тсау питания духовного змёсту кис-тецтва та творчосте, я?л е суттв лвдського буття, а тазсж фх-лосо^ськё аспекта нузшш як ъистедтза уявляються основой г?-дггг.т^узльЕО-особястхсяого становления в натчальтай чузично-творчхй дхялыгсстх.

Тзгглльшкшх рззуяьтатёв, оде^Ьаних на цьоиу етагтё доелгд-я, дало змогу зробятя певях в^сновга: 1« Выявлено пеобххдгисть пошуну технологе! екдизёдуально-особзс-гёского розвягку старшокласяавёв цуэичниет засобак-:, основу язог погшша скяастп тзорча дёялыпеть. Це е сановниц мо-

- -14 -

иенток форцування цузично-хгадагогхчнот спряковвност! у контекст! вдосконалення загального иузично-встетнчного вк*оваяня школяр 1в,

2. Бдосконелчшя зм!сту творчох дхялъкост! учнхв ДЛИ мае бути побудованэ на роэробц} светадгн $0{агуваннл та розвит-ку гунанмтичко спрямовано! црнчнох творчост! а&лбутЬ* Х1вцгв у клас! основного 1нструменту. Опрямова»псть такох сис-теж ыхстнться в 1нтеграц11 алеиенту ф{лософського осягневня цузнки, елеканта спгвгеорчостх та продуктивное« цузичног творчост! у лроцес: хвдявхдуаяьного кавчання. Свыа дя фор^а кавчакня: в/дозволить здхсекктк вкзкачене кекпокування; б/ дозволить епшулюнаги процес ^орьуванкя цузичко-педагогхч-но! спрямованосхх та гуыанхетнчнкх перекокакь старсокласнккхв Д5Ш$ в/ пряцускаетме пзбиыасть зихсту навчзшя та Яого змх-ну ввдюв1дао до актуаяьтах естетико-вкхоБКЯх завдань; г/спра-яе хнтансафхкаци начального процесу.

Представлен! положения верного роэдхлу дозволили розро-бити систем, яка вхдображае змгет та Бнутршшг логхяу процесу прфодаього кдашхдуально-особистхсного розвктку сгарсо-' Еласнккхв у ыузично-творч1й_д1ялькост1 з ыето» формувакня в них спркмованостх аа професхю вчителя ьдгзикп.

Система скЯйДаеться о таких елеьгекгхз:

- ьлеыент спхвтворчостг - форцухзаыня кавичок i еихнь спйгьного йощуку розв'язшшя творчих завдань, ягл сткиулахяь 11ЦРШ1ДуШГЬНО-ОСОбиСТХСНКЙ розшгок, на основх принципов ЕЯ-явлення виховного шгеш^му кузятк;

- Елекент осягнезнр! щъхпф. « теоре-тичнв усв1Доыл.екня ку-зично-гворчо! дхяльнос?! в® фхяософсько-естеткшпос

- 15 -

кочцепцй тлорчоГ рефдексг1Гта смяслотворчост! /"олюднвн-ня" через мистецтво/, е?о на н!Я базуеться;

- Елвыент продуктивно«! музично! творчостх - викортстая-яя вс*х видхв музичного иистецтва /зхд класячного до сучасно-го, з тему числ: й б1т-иузики/ у ггкоетт дидактичного материалу для формуваянл у староокласнин!в ,255Ш значутцих понять, вшнь та узагальнень, як1 нвобх!цн1 для подальвего уовхдомлеи-ия занокси1рносте.1 музнчного шютецтза в процес1 особисто! иузично-творчо! дхяльностг.

Другая розд!я - "Педагогхчнх умоЕИ форыувания ыузично-пздагогхчно! спрямовшостх старпокласникхз" - присвячений змхетовному розгляданна передумов, фора та методхв реалхза-цх1 продуктившсс вид1В музично-педагогхчно! твердое« учнхв в уиовех хндиз¡дуального навчання в розглядавться змтет та оргалхзацхя процесу форцувакня кузичко-пздагог1чно! спря-шэвакост1 старзопласнзяхв, яягупэухтъея результат:! дсслхдно-опспсрззденталъно1 робота з теха дссладзвчня.

В роботх пхдкреелгетъея, гр продуктивна музично-тзорча Д1ялыпстъ е певнки показнзкои глнбянн осягнення ыузпки, евхд-члтъ. про наявзпеть процесу 1Ц2513хдуалько-оссбист1сного розетт-^У учнхв. Току форкування нахичок та вшкъ продуктивно! музич-Ео-творчо! дхяльностх та сп1втворчост г ш вядхляеио з о крема педагог1чео завдання.

Еяходетя з концепт«! дослхдазння, яая було сфораульова-тго тазх ггргдуиовл яобудот та фуннцхонузаная вказано! скс-теет:

- творч1сть як основа навчання;

- едяхеть склздовпх форнування кузично-гтедагогхчноХ

- 16 -

спряыованост! /тобто сп1втворч1сть, фхдосо'ськв осягнемня музики, продуктивна цузкчна творч!сть/{

- органхчке сполучення колектнвно-групових та ёкдкв!-фаяьнах форы кьвчакня;

- перспоктивний розвиток тезаурусу;

г

- зхставлення;

- спадко'смнхсть;

- гедонёзы навчальноХ д}ялькосу| /творчост!/.

Зирхпальнов ууовою фуикц1онуваяня систешз 4сриування цу-

зячно-педагогхчно! спрямованостх стають основк! фхлософсьео-естетичнх концояаи, як: вхдводять особливо ыхсце лодсыгы хндавхдуальностх в оточуючоцу середовкц!, феномену тасрчостё, який пэретворве ледську дхяльшсть.

Становления скстеии форкування ыузнчно-педагогхчно* спрямованостё статшкласникёв складалося з двох взатаоза-леЕшвс етапхв: теоретичного та практичного.' Перотй стап -оретичнии - нав вигляд хг>хплу леюдхй-бесгд, в лккх аналёзува-лися ксщепцх* осягнеккя нистецтза, порупувчлнся актуадьяг питания виховення цузикою /Б. В. Аса* »ев, 0.£.Лосев, Д.Е.Ка5в-левеьккй, В.В.Медупевськай/. Теоретичний пчел будувався як' методологхчний акалёз особистхсного музичного та гиттев-то досвхду школярёв, а зыхст та логёчна послёдовнёсть лекцё)'-бесёд пгдпорядковувались безперервностё та послёдовностё ко-лективног.о пйшуку розв'язання проблем.

Лекцёю-бесёду як форму теоретичноI подготовки було обра-но неЕИпадково: традицёйнё лекцё! розраховако на механёчне засвоення навчельного катерхелу, тодё як бесёда мае значно бёльшй потенцёал навчання та виховання. Пояешоеться де не

-17 -

т^лыс* мояднв1стх> сп1янувзяня, ало й иожлив!стэ творчост! у цьоиу сп1лхувянн1, кода потр1бен творчиЯ псаутс роаз'язаккя пввкого завдання, "творения" зхдазхдвй на т! чи запи-тааня.

Теоретичная втап подготовил старпохласнш:1з дав моялн-' вхсть автору зрооятя тая* вяснозга:

- сучасна сяствма цузично-естетичного вляоваяня нэ спрняо хндав1ДуалъЕо-особист1сноиу розвитяу зколярй;

- вях!д з пього сталовжа полягао в гуианхзацхт г ство-ронн1 уцов природного розвитяу оссбистост1 учня;

-.основна умова особастхсного розвитну ян творения самого себе знаходеть своз вгдобразення у виразякн1 та сановирагсннх, у сааопЬнаннх та самсстзердааш!£, через сомореаяхзацпэ та роз-вагу I е працео та з1ДДочнняоа одночасно;

- виьна творчхсть оазуеться па потребах, захоплоннях та порэЕЗГах стармняаснига, ;до обуковлско вхнсвжп ссобллвостя-ка.

Далг розглядасться практпчпай етап 'фсраування цузично-по-дагогхчно! спря^ованостх старсохиаснивга у продуятппяхЯ- музич-но-твсрчхЯ дхяльностх /патрон хзац1я, тзорекня музикл/. Але пера нхз перейти до цього етпау вваваешэ за доцхльно провести

нзбёлзяй! правгззуи 3 вяечбпня гарцлнхг, ссггиьки биховення

через творчхсть .у будь-язхЗ 11 форцх завзди стнх1йно е2птоб-хуа ушя Я педагога т зпвчсшя гаруояхг, яге пов'язаве з но— сбххдахстя орг2Н1задхт та усвхдонлзння звуксзох "вертикал^. Прх вякладаннх талого складного й абстрактного предмета, яки« е гар;оя1я, велтткз значения: иаа фор-^а подачх матврхалу. Кай-бхльа ефевтявЕиц у хятвчкшх гартзнИ Бизиачаеться мвтод "вхд

-18-

конкретного до абстрактного", а пот!« у закрхпдетй та практичному застосувакт отркманкх знань /напркклад, ° гармонхч«иг. аная!з/ пераходи взд засвосних абстрактных узагальнень до Хх конкретизац!! в тому т хнаоцу цузичному ыатер!ал1.

При створзннх цузики особливох увагя кабула робота «ад образом. Розведэаши здагшсть учня до прояху образносгх уявя-ти соб1 я основах налряыки, якшш сл^д просуватись у поагукех ук!кального 1 наповторного вт^екня образу. До еього иоааа пйц!йти з трьоос сторхн: вад спор1дненост! ыузичкох татонац!: о хктонац1я1Ш лвдськох иовн х, аиров, ладськов голосоэоэ во- '• калхзс^е» /стогхн, вигукв, продаж -тощо/; вхд зв'язку гугич-пого ритцу з рапсаш х пластикою образши рух1в лвдякз} в£д звуконаслгдування довкхлля.

Валику зецххавленхсть вшслккади ?ворч1 завдання, пов'яза-к1 з даазоа. Аналхзуваяись ыатрарктихчнх «а лвдогарыонгчи1 особлнзостх, харахсторнх риси хц>ого стшго: складна скнкоповаяа ритихка х як каслвдок - ыетрячнз колнванкя - "свгвг".

Автор заувагуе, цо через написания кузикз учнх наыагаля-ся шшбйо "зщуритися" в себе за допоыогоа звукгв /ре^лекохк/, ' а в цьбау в1рогхдк1сть осягнакня ¿ровного сшгслу звуку як • яиттево* Енэргхх буття, .БКХ1Д-"прОр:в" ХЩДПНИ в духовку ра-альнхсгь.

Для форцувахшя Ьузично-педагогхчно! епраыованостх велззе значения ыае.Спхвтворча сктуацхя, яка на заняттях охошшвала диагностику стану учня, спрямованхсть його истивацп /настрхй, санопочуття, актуальна проблеш та. потреби/, а талон зняття або послабления дхХ перешкод /гокфорихэм, коьгыекси тощо/. Пс-новне навантаження при цьоыу викогзгаало наяагодеення дхалогхч-

• ного - а ёдеал! - мхжособястхсиого сп!лкування, без якого нл внгеткаа творча атмосфера.

Неагд'еииоо умовоп реал1зац1т головного завдання дос-лёдаення в елемент спёвтворчпст! /як побхчне стимуловання твор-чо1 дёяльностё учнЦ£ Спёвтворчёсть яп знступав вахливо» уио-. вез гедонёзыу саловяражакня.

Птгз, оволодхння стартокласникаия онремиыи прилонами коыпозицх! та ншння оперуватя ыузичнии иатевхалои у гтродесг творения мае вхддрити учняа ДО новх перспектави розуыёння, осягнення нузика, збагатитя доевхд творчо! дхяльностх. ГНд-яреслиыо, ~о а учовах формування ьг/з:гчно-педагог этно 1 егтря-иованост1 старсо-сласнзкёв ДЛИ заняття з коштозицх! та пятро-вхзадё! не нредЗачаггь високого ргвня профасёоналхзиу. Мова йдэ про пробудхення творчого ыузачного хнетнннту.

Проведена експертаентальна робота дала ыожливхсть зроби- • тп павпё вленовкп цодо хрдогньо! /иузичкох/ творчостх, яка паобххдна:

- дая внховапня Двдтая, тоау що их до так повно Я рельефно нэ роззхпвае натуру лядинн, II душу, ян те, що вона ство-рэе;

- для ваховаяня культура слухача, слухаяа-митця, бо той, хтосаа вхдчув радёсть таорчостё в будь-якхй галузё мистецтва, здатшй кра^е спрн£цатн та оцхнвватп те, ¡до роблять 1Н31;

.- дат внховалня ттрофасхйного цузинаята, бо повноцпшин нузияентоа иогэ стати лише той, хто вше творити.

Зёдтаз, до завдань праэтнчкого етапу входила актуалхза-цтя знхету теоретичного етапу систем формувашя ыузично-педа-гоггтшо! спряцсваност! в уиовах безяосередньо! музэтноI твор-

ЧОСТХ. '

Доел1дно-експерииенталька робота з ¿оркувакня та реалхза-цИ ыузично-педагогхчнот спряыованост! сташокласнкк^в проводил ася в умовах навчально-педагогхчного процесу ДДВ у ^огм: факультативного курсу "Музячна ыа/стерня". Критерием в!цоору учнхв старших клас 1в були так1 внмоги: однаков1 доексперк«еа-тольнх орган1йац1ино-педагог:чн1 уиови для занять; схо*1 за-галько-педагог!Чн1 характеристики учн!в; забезпеченхеть матл-р1ально-технпшою базов.

Експериментальнх групи були единиц контингентом учнгв, а

саме:

- Д1ти 1з заг ельники законоихрностяыи у вхковоку, пскхо-ф1зходогхчноцу, розуыовому та ыузичному розвигку;

- вони дхлком св1Доыо, органхзовано, хз зад1кавлекняы, мобхлгзуючк вех сво! зд1бност1, ставились до запропонованих зоедань, булк здатнх отримувати яскравх враяення.

Ккспераментальна програма складалася з таких компонентов систеш з форыування ыузично-педегогхчноХ спрамованостх стар-иокласникхв ыузичног школи: психолого-педагогхчний настрх£ ' на попереднв роботу; розширення теоретиччкх та практичных вичок та вк1Нь, уявлень.про природу иузккк, II сункцП та роль в гагтх лвдини; залучення сташокласнюив до продуктивних ви-дхв таорчо! дхяльностх /творения пузики та шпровхзащк/; використшшя зканъ про цузичне шютецтво в сгшост1йнхй кузич-но-творчхй дхяльностх; спхвтворчхсть у практичнхй д1ялькостх.

Загаяьна спрямованхсть об'еднувалйсь в однхк х ве знхетовзхй сгруктур1:орган1злц1Е кузичких хнтересхв; кузичне-пхзнавальке збагачення; гателектуально-творча та ыузично-твор-

• ча робота 1з спряыованхстэ на ыузично-педагогхчну дхяльийть.

йа розробиля анкету дяя виявлення рхвня сттроможност! роз-Е*язання завлянь пхдготовки сташокласникхэ /якх буля запропо-нозан1 на теоретичному етапг ^срмування музично-ледагогхчно! спряэдваностх/. Вена «¡стаза так! лозицх!:

Г/ Обиеззння музичкого ыистецтза рацхонально-логхчним зшетои;

2'/ Гуианхстичхсй! п!дххд до худо-таьо! творчостх;

3/ Корисн1сть про^ктивних фора творчоТ дхяльнос?1 у навчальноыу птоцесх;

4/ Доцхльнхстъ Еивчення ыассво! аолодйшо! иузично! культ7ря.

Анкетування старет>хласнлк1в контрольно! та экспериментально! групп проводшгося в два етапи. При цьоау, слхд зазнанятя, г;о пэтпз опитувзхшя показало пряблизно однакове ставлення до зязнетено! проблеет учнхв обох труп, яжх ш пор1вюзвали.

На другому етапх контрольве опитувахаш проводалось по зак1нч8нн! теоретично! подготовка в исязх факультативу х еи-явило зтпня стазлення стар^зокласникхз за означенимя ыщв рэ-злцхяыя. Дхнампи росту подготовки склала 32% в експериыен-' .. талъч£з групх', 1524 - у контрольна.

Пряступаэтн до останнього етапу реал1зац1! систеют фор-гузгЕня музячногпздагог1чно!;спр.шованостх, мд зробили необ-хгдттг. вазйря осшвеех кешюнентгв форыування ггроф«схйно-пэ-дагогхчно! спрлмоваяостг старвкжласгаига. на профеенз вчителя цузкнз за допемогою творчо! Д1яльнсстх. итриыанх результата сястематязувались на основI виявлених кратеров сформованост1 складсвз» ыузично-педагог¡чяо I спрямоэаностх старшохласникхв

- 22 -

на профвсё» вчителя муэики, а сам«:

- педагогпшв спхлкуваяня, спхверавд, ¡¡кдивёдуалький пёдххд, опосередковане стииулювання та управлхння творчов дхяльнёотю, спёвтворчхсть - елемент сп1втворчост1;

- смислостварчхсть, рефлексхя, самопхзкакня - елемент фёлооофського; осягнення газики;

- оволодхяня початковичн знаниями гармонхХ, теорЯ х практики ёыпровхзацх! та налисання ыуэетж - елемент ггродут-тквностг цузичнох творчостх.

В результат! етатистичноТ обробки екопернмектальннх да-них, отрныаних на практичному еталх форкування кузично-педа-гогёчноХ спрямованостх в несах факультативного курсу, ни одержали такг данё, цо представлен! в таблиц! П.

I опитувачня 11 опитуваннк

кг ЕГ КГ ЕГ

Ооыехення ыузичного ыистецтва рацхон&лъко-ЛОГ1ЧШЫ змхстоы 51& 53,5* 33,5* 23«

Гуманхстичний пхдалд до худокчьо! творчостх 22% 22-: та'

Когискхсть продуктив-них фор« твоочоХ дх-яльносгг у'йавчальному прочееI 43,?.

Доцхлыпсть ВИВЧ8ННЯ МВС0В01 МОЛОДХЖКОХ ыузячноГ культзгри 1Ж 91% \

- 23 -

У назчальнсцу процос!. в контрольна групх акцента ставился на вхдповхдннх положениях тлповот програки, тод1 як в експаргаентзльиы груп! було поглиблено вивчяння аатерхалу за гкчззгаданюга погпц1яна. - *

Еуло виявлено взаеаозалезюхсть мха результатами контрольных зрхз1в та результатом алкетування стадасяласник1в на прелые? обрання нкии професИ вчителя ыузики: дкнамхка зростання така - з контрольной труп! - 7*, э експериыенталыий - 31%.

Отае, мя спостер1гали суттеву зшну дннаыххи уявдень та провесхЯно! лгцхкявленостх старпохласникхв ЕР як у ставленнх до музично-творчот дхяльностх, тая 1 в план: самовизнаяення сряо ыаЯбутньо! протест! вчителя нузнки.

Результата дослхдження давть пхдсгаву для таких висновнхв?

I. Б л значен: дослхдасенняи тенденцх! у цузично-естетичному зтосоваянх сташонласншав ДДОЯ - вяноназсыса спрямованхсть, не-дооцтнга проду^тнвних видхв творчо! дхяльностх, В1дсутн1сть СеГЙОЗННХ дослцтань ГуЫ2Н1СТЯЧН0Г0 спряиувяння особистостх лгстни-кузиканта, застарых £орми зиховання ыузикантхв взага-лх -. нисуваять на першы план завдаиня вдосконалення пхдготов-кя випускшк1з ЦЧ1 до професхиногс рхвкя, що зхдповхдав би ви-иогам часу.

- 2. Змхст попередньо! п1дготовнн иаибутнхх вчителхв иузикн, побудованна на прахуваннх псжсолого-в1кЬвих особлмвостея етас-шоюгасник13'на пхдетаз1 визчення 1х'до свод творчо I д1яльност1, 40 повинна спряновузатись на духовно-особист1снни розвиток, до-зЕоляе подолаш гхротирхччя ц!з потребою практики ыузично-есте-тичного виховання та системою подготовки учнхв Д*ЧП. •

3. Введения у навчалызкй продес вивчвкия популярно!

- 24 -

молод!жноТ куль тури за допомогог ф1лосо4сько-д1аг.ектичного П1дходу та педагогпшо шлеспряыовано! орган1зац!1 процесу сп!лкування з нею учтв сташих клас1ь, «ас перетворитися у дхйовий фактор самореал 1зад11 особнстост! в творчхй дхяльнос-т: 1, таким чиноы, стати одним хз иляхгв розвитку самосвхдо-мост! в процес1 духовно-творчого становления.

4. Система, побудована на основг едностх елекеитхв £хло-софського осягнення музики, спхвтворчост! та продуктивност! музичнот *ворчост1, розроблена на принципах, орзснтованих на практику, нка проходить в умовах :нтеградИ шдивх дуального та групового навчання, вадображае зшст "та вцутртоню лог¿к^1'пронесу подготовки майбутаIX вчителхв пузики це в музвч^хй школх.

5. Музично-творча дхклыасть стариокласникхв полягае в по-еднанн: 31 цузично-продуктквних вид1в - хкпровхзацхя та напк сання цузики,- з елементаш педагог хчно! творчостг як спте-працг учнхв ыхж собою I с тхеп технолог хел, що сприяе вдоско-нвлення форм та методов фор^гванкя цузйчно-педагогхчнот спряио-ваност! на професхю вчигеля цузик:.

Основа П0Л022НКЯ га висновки дасертадг! воображено у публ1кацхях:

1.Стотика 1.Г. Творча д1яльнхсть як фактор форцувшшя хгу-зично-педагогхяно! свршованостх учнхв старсих кхасгв Д^Ш// Педвуз сьо.годення: стал х перспектива навчання й науки/За ред. 1гнатенка М.Г.Науыенка АД5..3б.наук.стате;;.-ыел1тополь, 19Э5. - С.267-269.

2.Стотика 1.Г. Музично-худо&ня тзорчхсгь у процесх удос-коналення навчання у дитячхЛ иуг'пчг-Лй тсолх/УТеоргтичкг дитая-ння освхти та вкховання. За ред. ьвтуха Ь'.Е. «Зб.нсук.прздь.

- юга.ТП.-.КяХз.- I9Sf». С.2Г7-219.

3. Стотяка 1.Г. Такто'р яро,фтстивностё виконазськох дхяль-hoctí у роэвитку творчо! caaocTi^Hocrt студентов музично-педаго-гёчного факультету//Тормування твсрчот cai/ocTÍ£HocTÍ виконвця-ёнструменталёста.- 1яано--*ранн1зськ.-19$л.-С.5*-^.

Аннотация

Стотшса И. Г. »армирование иузынальпо-педагоптчеекоЯ направлен-ностя старшеклассников на профессии учителя музыки /на материале детской музыкальной пколы/.

Диссертация на соискание учено« степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики.

Киевский государственны? лингвистический университет, Киев,1996.

3 результате исследования теоретически обоснована и разработана система творческой подготовки старшеклассников к выбору профессия учителя музыки на основе развития продуктивных видов нузыхального сотворчества в учетном процессе детской музыкальной зколн.

STUCPSIS

Stotyka. I.G. The formation of rusical and pedae-cirical purpose-fulness of 3erior pupils to te chine xusic (on the material of the children misic school).

A thesis for a candidate's degree in education in the specialized "field 13.OC.01 - "Theory and history of pedagogics". Kiev state linguistic university, Kiev, 1996. . As a result of the research, "an effective systez of cretive training of senior pupilз ригрозе! for the choice of teaching eusIc as a profession is theoretically aotivated and worked cut on the principles of the development of productive kinds of musical ;jcinc creative activity in the course of study at the children* s EUsic school.

Клгчовё слова: загальна культура особистостё, npoíeci,;-но-педагог1Чна спрямованёсть особистостх, ыузично-творча дхяльнхсть, музично-педагогёчна спрямованёсть, сптвтвор— чёсть, духовно-творче становления.