автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у младших школьников эстетического восприятия разговорной речи способами комплекса искусствоведения

Автореферат диссертации по теме "Формирование у младших школьников эстетического восприятия разговорной речи способами комплекса искусствоведения"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Г. С. СКОВОРОДИ

Г8 ОД З

На правах рукопису

ФІЛАТОВА Ірина Іванівна

ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ЗВУЧАЩОГО МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ КОМПЛЕКСУ МИСТЕЦТВ

13.00.01 — теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків — 1994

Робота виконана в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т. Шевченка.

Науковий керівник — член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. П. Шевченко;

кандидат психологічних наук, доцент В. Л. Поплужний.

Офіційні опоненти — доктор педагогічних наук,

професор В. К. Буряк;

кандидат педагогічних наук, доцент І. В. Гавриш.

Захист відбудеться « 1994 р0ку

о /'£■ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.24.02 у Харківському педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків,

вул. Блюхера, 2.

З дисертацією' можна ознайомитися в бібліотеці Харків-' ського педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.

Автореферат розісланий « » /с 1994 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради * / ЗОЛОТУХІНА С. Т.

Загальна характеристика дисертаційного дослідження.

Актуальність теми. У складному- процесі виховання особистості ляра важливого значення набуває проблема формування естетичної ьтури,естетичного ставлення до навколишнього світу та мистецт-Необхідною умовою розвитку естетичної культури є глибоке розу-ня закономірностей естетичного впливу на них мови та мовлення.

Естетична функція мови найяскравіше проявляється у худокньог тексті, де слово максимально реалізує свою образність. Це дає ливість використовувати художні тексти різні за жанром і сти-, що сприяє активізації розумової діяльності особистості, .” етичному, загальнокультурному та мовленнєвому розвитку.

Якість запропонованої учням мовленнєвої інформації багато в у з'ясовує розвиток пізнавальної активності дітей у процесі її иймання. Але ж значною мірою ефективність вербальної комуніка-в умовах шкільного навчання залежить від того, у якій мірі уч-оволоділи навичками мовленнєвого сприйняття - читанням і ау-ванням. ' . '

Рецептивний компонент вербальної комунікації /особливо слу-а рецепція/ багато в чому визначає мовленнєву комунікацію в ці-у, її ефективність, що здається особливо важливим для лрофе-но-педагогічного спілкування.

. За даними Ренкіна /1928/, на всі види мовленнєвої комуні-,ії середня людина витрачає 70$ свого часу. Цей час розподі-;ться таким чином: ЗО % говоріння, 16 % читання, 9 % писання

5 % слухання. .

В умовах школи учень 57 % навчального часу слухає різні посилення /1956. Е.Претт/. Саме звучаще мовлення учителя о продам засобом передачі знань. В умовах початкової школи шголяри же 70 % навчального часу слухають учителя, тобто сприМтпть

■ звучаще мовлення, яке превалює над письмовим мовленням і багато в чому визначає якість засвоєння інформації учнями. Тому досип актуальним вже в початкових класах є формування вміння сприймати і розуміти звучаще мовлення - аудіювання, яке е базовим мовлс •новим вмінням, необхідною умовою засвоєння кожного навчального предмету.

Багато видатних педагогів вказували на те, що для дітей є недосконалим знаряддям пізнання без живого голосу вчителя /К.Д.Ушинський, ЇЇ.П.Блонський, З.П.Вахтеров, Б.О.Сухомлшський/. Проблемам аудіювання присвячені наукові праці ІЛ.С.Антонюк, В.О.А темова, Г.Б.Архипова, Г.Г.Городілової, Л.П.Доблаєва, В.І.Ілліної Г.В.Колосніциної, З.О.Кочкіної та ін. . • .

Аналіз спеціальної наукової літератури свідчить про постійний інтерес вчених до проблеми естетики мовлення, рецептивного а пекгу вербальної комунікації. Мовлення та вербальне спілкування, процеси говоріння і слухання займають велике місце у психолінгві' стичних працях Ч.Осгуда, Т.Сібеока, Дж.Мілера, Ф.Лібермана, Д.Уо. та, Дж.Мортона, Н.Г.Загоруйко, Л.О.Чистович, Т.Я.Волошина,0.1Л.Леі тьєва, І.О.Зимньої та ін., у нейропсихологічних дослідженнях Л.Р.Лурія. Вивченням психологічних механизмів мовлення займалися також Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, С.О.Рубинштейн. Питання 6016™ ного сприйняття мовленнєвих повідомлень знайшли відображення в працях Б.Г.Ананьєва, М.М.Бахтіна, Ю.Б.Борєва, 0,2.Бурова,С.0.Васі льєва та ін. , ; • ' . .. - ' • ,

Але ще залишаються не вивченими критерії оцінки якості естетичного сприйняття мовленнєвого.повідомлення, форми, методи, засс би та навчальний матеріал, які дозволяють розвивати у молодших школярів естетичне ставлення до мови на основі аудіювання. Недооцінка рецептивної оторони вербального спілкування у навчальному

процесі та відсутність теоретичних і методичних розробок у науковій літературі свідчить про необхідність звернення до спеціального дослідаення з питань естетичного сприйняття звучаїцого мовлення.

На наш погляд, проблема полягає в тому, що треба створити своєрідний "банк" еталонів естетичної мовленнєвої інформації для учнів -"банк" еталонних аудіотекстів /текстів-зразків/, який дозволяє коректувати процес смислового та естетичного сприйняття . звучащого мовлення. Таким "банком", здається, може стати навчальний комплект аудіотекстів для уроків читання у початкових класах.

Проблему смислового сприйняття мовлення психологи розглядають на різних рівнях організації мовленнєвого потоку: від рівня слів через рівень висловлювання до тексту. Текст є найвищим рівнем такої організації. Виходячи з теорії мовленнєвої діяльності /М.О.Леонтьев, С.0.Рубинштейн/ та основних положень праць М.М.Бахтіна,

0.1.Бурова, Л.С.Виготського, І.Р.Гальперіна, В.Гумбольдта,Ю.М. Лот-мана, 0.0.Потебні та враховуючи контекстуальну обумовленість сприйняття мовлення, ми дійшли висновку про необхідність формування естетичного сприйняття звучащого мовлення у молодших школярів на рівні художнього тексту.

Учитель представляє дітям художні тексти різних жанрів і різних авторів на уроках чигання. 1 від цього початкового знайомства багато в чому залежить те, як буде сприйнятий літературний твір, якіш буде ставлення дітей до книги, як відкриється ім естетика мови та мовлення.

Умови сприйняття під час слухової рецепції програмуються мовцем і саме це й складає головні труднощі для реципієнтів. На якість аудіюваняя значно впливають зовнішні фактори /темп мовлення, інтонаційна виразність, наявність чи відсутність візуаль-

них опор, кількість повторів поданої інформації/, в зв'язку з чим досить раціональним є створення навчального комплексу, який дозволить забезпечити позитивний вплив названих факторів на естетичне сприйняття звучащого мовлення молодшими школярами.

Цей комплекс, на наш погляд, повинен включати художні, тексти різної жанрово-стилістичної приналежності у взаємодії з живописом та музикою шляхом залучення учнів до естетики мови через рецептивну сторону мовленнєвої діяльності.

Ключовий аудіотекст заздалегідь записаний на магнітофон практично вирішує багато проблем, бо на звучання, а значить і на якість естетичного сприйняття тексту не вплинуть настрій, стан здоров'я та голосу вчителя. ■

Більше того, робота з комплексом мистецтв дає вчителю можливість слідкувати за індивідуальними естетичними реакціями дітей у процесі початкового знайомства з текстом,що, в свою чергу, дозволить скоректувати обрану тактику всієї наступної роботи з даним текстом. . . .

• Крім того, комплекс мистецтв на уроках читання у початкових класах сприяє тому, що без додаткових витрат часу здійснюється інтенсивна робота, спрямована на розвиток художньо-естетичної культури молодших школярів, реалізується їх введення у світ мистецтва через сприйняття цінності художнього образу.

Зважаючи на те, що спеціального дослідження з проблеми формування естетичного сприйняття звучащого мовлення у молодших школярів ми не зустріли, темою свого дослідження ми обрали: "Формування у молодших школярів естетичного сприйняття звучащого мовлення засобами комплексу мистецтв".

Об’єктом дослідження є процес формування естетичного сприй- • няття звучащого мовлення молодшими школярами на уроках читання.

Предмет дослідження - шляхи і засоби формування естетичного сприйняття звучащого мовлення молодшими школярами на уроках читання комплексом мистецтв.

Мета дослідження; полягає у теоретичному обгрунтуванні і методичній розробці проблеми естетичного сприйняття звучащого мовлення молодшими школярами комплексом мистецтв.

У дослідженні ми виходили з такої гіпотези: якщо мовлення розвивається у процесі наслідування і оволодіння мовленням в його естетичній функції також спирається на цей механізм, то робота з аудіовізуальним комплексом взаємодіючих мистецтв може справити вплив на формування естетичного сприйняття звучащого мовлення молодшими школярами, на мовленнєвий та загальнокультурний розвиток.

Завдання дослідження:

І. Дати теоретичне обгрунтування проблеми естетичного сприйняття мовленнєвої інформації у тлодших школярів в процесі слухової рецепції.

. 2. Виявити рівень естетичного та мовленнєвого розвитку дітей 7-8 років, особливості естетичного сприйняття ними звучащих текстів. .

3. Розробити модель комплексу мистецтв для уроків читання, методику його використання та експериментально перевірити їх ефективність.

У своєму дослідженні ми спирались на такі теоретичні положення: ■

І. Звучащим мовленням ми вважаємо озвучену писемну мову -художній текст.

2. Естетичне сприйняття звучащого мовлення передбачав залучення учнів до естетики мови та мовлення, оволодіння мовленням в його естетичній функції.

3. Мовленнєвою основою естетичного сприйняття звучащого мовлення є конкретне мовленнєве вміння - аудіювання.

4. Комплекс мистецтв являє собою особливий надтекст, художньою домінантою якого є аудіотекст.

5. Формування естетичного сприйняття звучащого мовлення мо-

лодшими школярами повинно здійснюватися у контексті розвитку їх естетичної культури. • .

7 процесі дослідження було використано комплекс методів: метод теоретичного аналізу і синтезу, метод теоретичного моделювання при визначенні мети, предмету, завдань дослідження, висуванні гіпотези; методи емпіричного дослідження /анкетний опит, спостереження, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент/ вивчення і узагальнення досвіду досліджуваної проблеми в школах м,Луганська і області, ретроспективний аналіз власного досвіду роботи в школі. ' ■'

Теоретичну основу дослідження становлять концепції вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі філософії, психології, педагогіки, психолінгвістики, текстології про естетичну культуру мовлення і мовленнєву діяльність, природу і специфіку художнього тексту, вплив мистецтва і мови на розвиток особистості, про ціліс ний і культурологічний підходи до проблем виховання особистості школяра. . • . .

Дослідження.проводилось поетапно з 1988 до 1991 року.

1988-1989 p.p. - вивчення наукової літератури з’проблеми дослідження;

I089-1990 p.p. - діагностичні дослідження /еишєння рівня ■ мовленнєвого,естетичного та загальнокультур-. ного розвитку молодших школярів/;

І990-І99І p.p. - проведення експериментального навчання, ана-. ліз експериментального матеріалу.

Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні формування естетичного сприйняття звучащого мовлення у молодших школярів засобами комплексу мистецтв, підготовці науково-методичного забезпечення процесу формування естетичного сприйняття зву-

с ' '

чащого мовлення засобами мистецтва у початкових класах.

' Практичне значення дослідження. Запропонована нами модель комплексу мистецтв для початкових класів і методика роботи з ним має безпосередній вихід у практику. Практичні висновки, рекомендації використання комплексу мистецтв, розробленого дисертантом, творчі завдання і вправи можуть знайти застосування в роботі вчителів початкових класів, у процесі вдосконалення і підготовки навчально-методичних посібників, підготовки спеціалістів до роботи з естетичного виховання молодших школярів.

Достовірність результатів дослідження й основних висновків дисертації забезпечується урахуванням відповідності проблемі формування естетичного сприйняття звучащого мовлення теоретичним позиціям автора, експериментальною перевіркою в школах розроблених полонень, рекомендацій. • _

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювались під час екпериментальної роботи у середніх школах К 5 та. К38 м.Луганська, £ 9 м.Северодойецька Луганської області, а також шляхом публікацій статей, виступа на науковій конференції /Луганськ/. Розроблені програми спецкурсу для студентів педвузу "Проблеми розвитку естетичного сприйняття звучащого мовлення у молодших ПІУОЛЯ-

рів" і спецсемінару "Проблеми мовленнєвого і естетичного розвитку молодших школярів засобами мистецтва".

. На захист виносяться положення: .

1. Визначення поняття звучащого мовлення і його естетичного сприйняття у контексті сензорного розвитку молодших школярів.

2. Художнього домінантою і структурно-змістовним ядром навчального комплексу -мистецтв є комплект аудіотекстів - звучащих художніх текстів різної жанрово-стилістичної приналежності.

3. Шляхи і засоби формування естетичного сприйняття звучащо-

го мовлення молодшими школярами на уроках читання комплексом мистецтв. • ,

. Дисертація складається із вступу, двох глав, висновків, списку основної використаної літератури і додатку. Вона містить

6 таблиць, 3 діаграми.

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його предмет, об'єкт, завдання,'сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, достовірність його результатів.

У І главі "Проблеми естетичного сприйняття звучащого мовлення у сучасній педагогіці і психології" розкриваються сучасні підходи в педагогіці і психології до естетичного сприйняття звучащого мовлення,проаналізовані першоджерела психолінгвістичного, психологічного, дидактичного, культурологічного, естетичного напрямків наукової.літератури. Приділена серйозна увага розкриттю специфіки смислового сприйняття.звучащого мовлення, психологічних . основ естетичного сприйняття, місцю і значенню комплексу мистецтв у формуванні естетичного сприйняття в молодших школярів..

Всі сучасні дослідники мовлення /Л.С.Виготський.І.Р.Гальпе-рин, М.І.Кинкін, О.Н.Леонтьєв та ін./ виходять з того, що сприй-

няття і розуміння утворюють єдиний процес, визначений як смислове сприйняття, що є складною перцептивно-розумово-мнемічнов діяльністю. Мовленнєве сприйняття являє собою неоднорідний багатоплановий процес.єдність актуальної, процесуальної і змістовної сторін /Г.Б.Архипов, М.І.Жинкін, І.О.Зимня, В.І.Ілліна, І.М.Соколов, М.С.Шехтер/.

Як свідчать теоретичні дослідження процесу мовленнєвого сприйняття, всі його моделі містять момент компарації з еталонами, які знаходяться у пам'яті, всі моделі передбачають існування єдиних для процесу смислового сприйняття мовлення правил організації мовленнєвої інформації.

Аудіювання як мовленнєва'основа естетичного сприйняття передбачає 2 види активності аудітора: а/ активність мислення, яка визначається ставленням до змісту сприйманого мовленнєвого повідомлення /зацікавленість, момент співпереживання,концентрація уваги/; б/ активність запасу знань, які були получені аудітором раніше /вміння застосовувати свій життєвий досвід і тезаурус для розуміння інформації/, тобто діяльність аудітора грунтується на програмі поданої мовленнєвої інформації. Зважаючи на те, що молодшому шкільному віку притаманне образне мислення, розвиненість фантазії і уяви, ми припустили, що саме художній текст має найбільш ефективну програму для аудіторів цього віку. '

В роботі доведено, що головна особливість вербального стимулу, яка відрізняє ного від дії інших стимулів, полягає в тому, що слово під час аудіювання виступає в органічній єдності змісту

і форми, в чому і проявляється естетичний аспект мови та мовлення. Таким чином, рецепція звучащої мовленнєвої інформації органічно включає і її естетичний аспект. Тому формування у молоділих школя-

■ рів естетичного сприйняття звучащого мовлення - невід'ємний компонент формування їх загальної та мовленнєвої культури.

Естетичний потенціал тексту, створеного професійним художником слова, потребує певного контекстного естетичного ключа, функцію якого виконують художні творі інших видів мистецтва, поєднані темою, стилем, емоційним настроєм. . • ■ .

Спираючись на праці В.Неверова, Т.І.Сухової, Г.П.Шевченко, Б.П.Гсова в дисертації розроблена теоретична і практична модель . взаємодії різних видів мистецтва, які використовуються вчителем початкових класів для формування естетичного сприйняття звучащого мовлення. Комплекс мистецтв сприяє інтенсивному формуванню навичок естетичного сприйняття мовленнєвих повідомлень на основі єдності мовленнєвих вмінь: аудіювання, говоріння, читання. ■

В даній роботі ми виходили з визначення сприйняття звучащого мовлення як рівневої системи, яка базується на співвідношенні акустичної інформації, що надходить до аудітора, з еталоном, який є в його пам'яті; на контекстуальній обумовленості, сприйняття тексту /М.І.Еинкін, О.М.Леонтьєв/. . .

Таким чином в дисертації підкреслюється, що формування естетичного сприйняття звучащого мовлення у молодших школярів зале- : жить від рівня розвитку в них сензорної культури* їх художньо-естетичного досвіду, первісних художньо-естетичних знань, здатності сприймати на слух естетичну виразність мови і художній синтетичний образ. ;

У П главі "Формування естетичного сприйняття звучащого мов-. лення у молодших школярів засобами комплексу мистецтв на уроках читання" подано дані діагностики рівнів мовленнєвого та естетичного розвитку молодших школярів, які були використані для розроб-

ки моделі педагогічного експерименту; розкризасться організація та характер дослідно-експериментальної робота, представлена програма експерименту на змістовному і методичному рівнях.

Діагностичний м&теріал дав^підставу для висновку про певні . рівні естетичного та мовленнєвого розвитку учнів початкових класів.

Діагностика проводилась нами в три етапи. В дослідденні брали участь вчителі шкіл міста Луганська і Луганської області, студенти випускного курсу Луганського дерзавного педагогічного інституту ім.Т.Г.Шевченка. Нами було вивчено мовлення.612 учнів початкових класів, тобто було зібрано багатий фактичний матеріал, який дозволив діагностувати рівень естетичного мовленнєвого розвитку мо-лодшіх. школярів. • , . •

В наслідку діагностування ми дійоли висновку, що для формування естетичного сприйняття художнього тексту мас значення спосіб презентації естетичної інформації, який спирається на аудіювання і говоріння. . ;

. Через складність процесу слухової рецепції,бо, як зазначалося раніше, аудітор багате в чому залеяить від диктора, ш дійшли також висновку і про необхідність виявити, яке знанення надають даній проблемі вчителі початкових класів. Ця інформація вапдива для вироблення єдиного підходу і узгодження .параметрів аудіотек-стів при проведенні діагностичних замірів,які є максимально вірогідними і забезпечують грамотне темпорально-інтонаційне їх оформлення.

■ ' ■ ' . . ■ •

• 3 цією метою було проведено анкетування 300 вчителів і 120

студентів випускного курсу факультету підготовки вчителів початкових класів Луганського державного педагогічного інституту. Всі * опитані нами /ІОС0/ вважають створення відповідної методики аудію-

вання 1 естетичного сприйняття звучачого мовлення раціональною і важливою справою. Більше того, вчителі констатували той факт, що їй пало відомо про аудісвання, хоча саме це мовленневе вміння є базовий. '

Усі 420 опитаних вважають актуальний для початкових класів створеніп спеціального аудіовізуального унаочнення, дидактичного матеріалу для навчання молодших школярів естетичному сприйняттю звучацого мовлення. Такого дидактичного матеріалу наша школа поки . ще не мас.

Перший етап діагностики визначив рівень розвитку мовлення молодших школярів і ставлення вчителів до проблеми естетичного сприйняття звучащого мовлення.

Другим етапоу було вивчення рівня орормованості у молодших школярів естетичного ставлення до моей та визначення оптимальних умов для пред'явлення їм аудіотекстів. Для цього були перевірені різні комбінації зовнішніх факторів, які інтенсивно впливають на якість слухового прийому мовленнєвої інформації /темп, інтонаційна виразність, кількість повторів, наявність зорових естетичних опор/. Оптимальними умовами презентації аудіотексту молодшим шко: лярам при темпі мовлення ПО слов на хвилину є наявність відповідної інтонаційної виразності мовлення диктора, зорових опор для аудітора і двократне повторення мовленнєвої інформації.

Рівень мовної вихованості молодших школярів, їх ставлення до мистецтва слова перевірялися нами за допомогою анкетування', тестування, бесіди, вивчення дитячих висловлювань і творчих робіт.

Третій етап діагностичного дослідження становить вивчення рівня естетичного розвитку молодших школярів у цілому. З ЦІЄЮ

метою було зроблено аналіз шкільних програй та підручників, творчих робіт учнів. ІЗуло визначено рівень їх загальнокультурного розвитку методом анкетування, а також рівень теоретичної і методичної підготовки вчителів початкових класів до естетичного виховання засобами мистецтва. Такий чином, діагностуючи рівні мовленнєвого і естетичного розвитку учнів початкових класів, ми констатуємо, що молодший шкільний вік у плані розвитку вмінь та навичок володіння звуковою стороною мовлення, у плані опанування його естетично-комунікативною функцією є сензитивним? Ці вміння не розвиваються авто-иатично, а потребують спеціальних педагогічних зусиль, спрямованих на забезпечення живильного мовленнєвого середовивд для учнів.

Діти цього віку активно реагують на худояній образ і позитивно сприймають його на предметіїо-діПовому рівні /98',' /. Естетичний зміст художнього тексту більшою частинок /75% / дітей сприймається зверхньо тому, що вони це недостатньо відчувають можливості мови, зстетику мовлення. Тільки у ЗО % обслідуваних школярів простежуються елементи естетичного ставлення до мови. Естетичне сприйняття у полодших школярів має наглядно-дійовий та фрагментарний характер.

також дійшли висновку про те, що молодші школярі перебувають на низькому рівні естетичного розвитку, який характеризується відсутністю естетичного досвіду, естетичних знань та вмінь, слабо розвиненими естетичними почуттями. " •

, Узагальнюючий висновок, до якого ми прийшли у наслідку діагностичного заміру, - це гостра потреба Полодшх школярів у аудіовізуальних опорах під час естетичного сприйняття художніх текстів на слух, їх велика потреба у певній естетичній орієнтації та допомозі вчителя у процесі художньої комунікації. Одним із видів такої орієнтації є естетично насичена презентація художнього тексту

реципієнтам засобами комплексу взаємодіючих мистецтв.

Отримані дані дозволяють констатувати заледність процесу фор*

мування естетичного сприйняття звучацого мовлення у молодших школярів не тільки від засобу презентації інформації, але В від якісних характеристик аудіотексту, який є головною структурно-семантичною • • ■ одиницею запропонованої нами моделі аудіовізуального навчального' комплексу взаємодіючих мистецтв. Тому у другому розділі нашої роботи дається характеристика особливостей логіко-семантичної структури та прагматичної настанови аудіотексту, які зумовлені специфікою способу презентації.

Текст трактується нами як матеріалізоване вираження духовної культури. Це дає можливість розглядати навчальний комплекс мистецтв як невербалький ня^текст, метатекстом і художньою домінантою якого є аудіотекст, який грунтується на писемній формі мовлення, а

♦ . 1 ( .

складовими частинами комплексу-невербальні тексти /дивогшсні та музичні/.

■ Функцію аудіотексту у нашій моделі комплексу виконує текст художній. Худодній текст трактується нами як текст особливого роду: в ньому міститься концентрована інформація, яка представлена в худонньому образі, та найбільш повно реалізується естетична функція слова, тому що він сприймається у певному культурному контексті взаємодіючих мистецтв.

У П главі розкривається організація та хід експериментального навчання, яке було сплановано нами з урахуванням результатів діагностики.

У процесі експериментального навчання вирішені такі завдання:

- розроблена модель комплексу мистецтв для уроків читання у початкових класах; визначена структура комплексу /складові части-

ка композиційно-семантичні принципи їх взаємодії/, принципи відбору та характер дидактичного матеріалу, методичний апарат комплексу; ,

- розроблені методичні рекомендації використання комплексу мистецтв на уроках читання у початкових класах;

- перевірена ефективність розробленої моделі, характер її впливу на естетичний та мовленневиїі розвиток молодпих пколярів,

їСоїшлекский характер дослідження і вимога сучасної науки обумовили вибір апробованих методів дослідження сушаних наук /психології, психолінгвістики, лінгводидактики/, які були наш корект-ио адаптовані подо мети і завдань даної роботи.

Експериментальна робота будувалась на базі опрацьованої нами моделі комплексу мистецтв. Експеримент здійснювався у природних гмовах, не порушував логіки і ходу учбового пронесу, не потребу-:ав додаткових витрат часу. Експериментальне навчання проводилось т трьох "другах" та одному "третьому" класах.

Дослідне навчання показало, що глибина естетичного сприйнятая звучацого мовлення у молодших пколярів значно зростає при спе-ііальноиу навчанні засобами комплексу мистецтв. Так, активність імоційного відгуку на аудіотекст зросла і досягла 90 %, вміння іцінювати. виражальні засоби пози поліпшились, колі до експерипен-■ального навчання і у контрольних класах 75 % учнів сприймали іміст аудіотексту поверхово, то після експериментального нав-:ання елемент естетичного ставлення до мови простежується вне у 0 £ учнів., .

Значно покращали і навики виразного читання /з 20 % до 50 ^/, стетична грамотність молодших школярів /до експериментального авчання не могли назвати автора книги 75 % дітей, після - липе

2 % учнів/. Якщо до роботи з комплексом взаємодіючих мистецтв намагались обгрунтувати свої судкення / з допомогою вчителя/ 20 % учнів, то в кінці навчання засобами комплексу взаємодіючих мистецтв-40 %, а за допомогою вчителя - 52 '

Дослідно навчання показало такох, цо якісно змінилось прагнення учнів до творчої діяльності. У експериментальних класах полною мірою став відчуватися вплив тексту - зразку /68 Я дитячих робіт/.

Значні позитивні зрушення відбулися у дітей і в плані мовленнєвого розвитку. Наприклад, до експериментального навчання проблема з темпом мовлення була актуальною для 65 Я дітей, після - вона залишилась актуальною для 40 % учнів.

Коли ми конструювали модель комплексу мистецтв, ми виходили з того, що це не механічне поєднання компонентів, а нова якість, нове бачення, нові можливості для реципієнта, своєрідна композиційна цілісність, яка впливає на глибинні пласта психіки дитини і викликає активну роботу розуму і почуттів.

В даному розділі дасться наукове обгрунтування розробленої моделі навчального комплексу мистецтв для уроків читання у початкових класах і визначається його структура, зміст і методика використання в навчальному процесі.

Даний комплекс розглядається нами не як основний засіб навчання, а додатковий, але необхідний, який дозволяє активізувати і інтенсифікувати естетичний розвиток молодших школярів у процесі їх навчання рідної мови; засіб, який забезпечує створення необхідних дидактичних умов для мовленнєвого естетичного розвитку учнів початкових класів. ■

Таким чином, розглянувши можливості застосування комплексу

мистецтв на уроках читання у початкових класах, иояна зробити висновок, що такий комплекс являє собою систему гармонічного педагогічного впливу на учнів, який спрямовано на розвиток їх сєнЗориої,мовленнєвої і загальної культури, на формувати естетичного сприйняття звучащого мовлення, що психологічно обгрунтовано існуванням гомск- . генних та гетерогенних зв'язків мін сторонами виховання і розвитку.

У висновках узагальнено результати дослідження та зроблено практичні рекомендації.

■ Дані проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

- на основі отриманих експериментальних даних можна стверджувати, що запропонована гіпотеза про позитивний вплив роботи з комплексом мистецтв на формування естетичного сприйняття звучацого мовлення молодшш! школярами, на їх мовлениевий і загально-культурний розвиток підтвердилася;

- педагогічно доцільним є використання в навчальному процесі розробленої дисертантом моделі комплексу мистецтв, художньою домінантою і структурно-змістовим ядром котрого є комплект аудіотекстів різної жанрово-стилістичної приналежності. Це сприяє активізації і оптимізації всього навчального процесу і дає економію учбового часу за рахунок прискорення загального розвитку учнів;

- з огляду на сензитивність молодшого шкільного віку, вже у І класі потрібні спеціально організовані педагогічні дії, які впливають на формування у учнів естетичного сприйняття звучащого мовлення, Саме такий вплив справляє комплекс мистецтв';

- структурно-логічна концепція комплексу мистецтв як надтексту особливого роду, своєрідна концентрація і певна послідовність творів, що сприяє їх адекватному сприйняттю, визначаються поставленим педагогічним завданням, завдяки чому на уроЦі досягається високого

рівня сиоціііиості;

- результати експериментального навчання підтверджують, що -робота над формуванням у молодших школярів естетичного сприйняття звучашх мовленнєвих повідомлень засобами комплексу мистецтв сприяла інтенсифікації естетичного розвитку учнів, значному підвищенню рівня їх художньо-естетичної вихованості. "

Основні полоаення дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1. Дидактичні ігри як одна з форм роботи над звучати: мовленням та елементи стилістики у підготовчому класі //Зорми організації учбової роботи у підготовчому класі. Икола і педагогіка .'З 26-85. Деп.в НІОП АПН СРСР.-І905,- 0.195-214.-Нова рос.

2. Зориувашш естетичного сприііняття художніх текстів засобами аудіовізуального комплексу для уроків читання у початкових класах. //Взаємодія мистецтв у духовному розвитку вколярів. Тези міжреспубліканського семінару-нарада 17-19 квітня 1990 р.-Луганськ.-С.І7,- Мова рос. ;

3. Робота з формування естетичного сприйняття звучащого мовлення молодівши школярами та голосо-мовлениевиіі розвиток учителя. //Взаємодія мистецтв у духовному розвитку школярів. Тези мізиреспуб-ліканського семінару-наради від 17-19 кзітня 1990 р. Луганськ / у співавторстві/.- С.бО.-Мова рос.

4. Ввивання звукових дидактичних ігор та елементів цікавості в роботі з розвитку мовленій дітей шестирічного віку,: Методичні • рекомендації вчителеві початкових класів /Луганськ, ІУКУД908 р.

/у співавторстві/ -Мова рос.

5. Аудіотекст як особливий вид тексту /структурно-семантичний аналіз. //Динаміка лінгвістичних одиниць у мові та мовленні.Деп. в ІНОН РАН.-1992.-С.90-100.-Мова рос.