автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Групповые формы учительской деятельности как способ повышения эффективности общепедагогической подготовки студентов педвузов

Автореферат диссертации по теме "Групповые формы учительской деятельности как способ повышения эффективности общепедагогической подготовки студентов педвузов"

Р Г Б ОД

г ? і:з:і да

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

САВЕЛЬЄВА Наталія Миколаївна

ГРУПОВІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПЕДВУЗІВ

13. 00. 01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

Харків - 1994

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди ’

Науковий керівник

- доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України ЛОЗОВА В. 1.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних паук, професор КОНДРАШОВА Л. В.

кандидат педагогічних' паук, професор, член-кореспондент АПН України ЄВТ УХ М. Б.

Провідна установа

• Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка

Захист дисертації відбудеться ______1994 р

о ^ годині на засіданні спеціалізованої ради К. 113.24.02 в Харківському державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди /310078, Харків, вул. Лртема, 29/.

З дисертацією можна ознайомитись н бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г С. Сковороди.

йвтаре^еяат розісланий" 11 1994 р.

Вчений секретар л г~

спеціалізованої ради ¿?т- ЗОЛОТУХІНА

... з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Пород системою освіти України стять складні і важливі завдання національного відродження і становлення на позиціях демократизму , гуманізму, підвищення інтелектуального рівня суспільства. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від якості професійної підготовки педагогічних кадрів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Підвищення ріння загалі.нонедагогічної підготовки учителя в період його вузівського навчання с однією з провідних проблем вищої педагогічної освіти. І хоча до неї постійно прикута увага численної групи науковців і практичних працівників /О. О. Аб-дуліпа, І. А. Зязюн, Л. В. Коидрашова, О. І. Піскунов, Л. Ф. С’пірін, В. О. Сластьоиіп, О. І. Щербаков та ін./, все ж ряд їі аспектів, а саме питания форм, методів, засобів реалізації змісту цієї підготовки, залишається недостатньо вивченим.

Дослідження стану означеної проблеми в теорії педагогіки і в прак тиці педагогічних вузів свідчить, що з тих час ів, коли в нашій країні склалася єдина система вищої педагогічної освіти і »агальпопедагогічна підготовка набула в пій статусу самостійного компоненту, постійно зростаючі вимоги до підготовки вчителя, як правило, реалізувалися через збагачення змісту діяльності, а численні наукові дослідження, методичні ради, конференції орієнтували науковців і практиків на екстенсивний шлях -збільшення часу па вивчення педагогічних дисциплін, об'єму навчального навантаження студентів, перерозподіл годин між конкретними організаційними формами загальнопедагогічної підготовки. При цьому майже не вивчалися дидактичні питання вдосконалення системи викладання предметів педагогічного циклу.

В пошуках шляхів підвищення ефективності загальпо-педагогічної підготовки вчителя привертають увагу форми навчальної діяльності студентів, основу яких складає взаємодія суб'єктів діяльності па різних рівнях і, відповідно, активність позиції кожної особистості у навчанні. Однак, вивчення теорії і практики використання різних форм навчальної діяльності студентів у вищій школі взагалі і в підготовці вчителя зокремсі підвело до висновку, що групові форми є теоретично нероз-робленими, а практика їх використання носить*характер

... 4 -поодиноких випадків '

Останнім часом з'явився ряд робіт, присвячених дог-ліджен ню окремих аспектів групових форм навчальної дія м,н< »ч і школярів /М. Д. Виноградова, 11 С Дс.жиікова, В. К. Днченко. В В Котов, X. Й. Діймете, ІО. 1 Мальований, І П. Первін, І. М Чередов, І. П. Унт та ін./, але практично иедослідженими залишаються групові форми з позицій засобу підвищення ефективності загальнопе-ДіТОГІЧПОЇ підготовки майбутнього вчителя у вузі.

Висловлені вище міркування обумовили вибіртеми дослідження, а аналіз досвіду педвузів по здійсненню загальпопедагогічноі підготовки вчителя підвів до з'ясування наступних суп свих протиріч 1/ між постійно оновлюваним змістом загальнопедагогічної підготовки і відносно стабільною системою використання форм навчальної діяльності студентів; 2/ між пропалюючими фронтальними формами організації навчальної діяльності та іх обмеженими можливостями у врахуванні індивідуальних особливостей студентів щодо засвоєння загальнопедагогічних знань, формування професійних вмінь, павичок, якостей особистості, що негативно відбивається па рівні активізації пізнавальної діяльності, прагненні до професійної самоосвіти та самовдосконалення, па розви тку педагогічної спрямованості

Пошук шляхів і засобів подолання вказаних протиріч дозволив визначити основну проблему панюго дослідження.

Об'єктом дослідження с загальнопедагогічпа підготовка студентів, а його предметом - дидактична сутність і зміст групових форм навчальної діяльності в реалізації цієї підготовки

Мета дослідження полягло в теоретичному обгрунтуванні можливостей використання групових форм в загальпонедагогічніи підготовці вчителя, розробці способів організації групової навчальної діяльності студентів на заняттях з дисциплін педагогічного і щ клу.

Гіпотеза дослідження: теоретично обгрунтування системи впровадження групових форм навчальної діяльності студентів і дидактично доцільна Ті реалізація як одного із компонентів організації загальнопедагогічної підготовки у ву зі сприятиме подоланії ю окремих протиріч між вимогами до підготовки вчителя і існуючими формами її здійснення, підвищенню якості цім підготовки.

- 5 - '

Предмет, мета і сформульована гіпотеза визначили основні авлаїшя дослідження: .

1. Аналіз, узагальнення літературних джерел та педагогічного освіду вузів з метою розкриття дидактичної сутності та змісту рупових форм, визначення основних підходів до організації за-альнонедагогічної підготовки студентів в умовах використання казаних форм навчальної діяльності.

2. Виявлення і теоретичне обгрунтування педагогічних можли-осгей, функцій групових форм в процесі загальнопедагогічної ідготопки майбутнього вчителя у вузі, в реалізації мети цієї нід-отовки: сформування системи загальиоиодагогічних знань, вмінь, авичок, досвіду творчої педагогічної діяльності, позитивного тавлеппя до педагогічної теорії і практики.

3. Визначення умов успішного використання системи групових юрм навчальної діяльності студентів на занятгях з педагогічних

исципліп. .

4. Експериментальна, перевірка ефективності запропонованої исгемп групових форм в здійсненні загальпопедагогічішї нідготов-и студентів педвузу.

Теоретичною основою виконаної роботи с фундаментальні сихолого-педагогічні праці з проблем професійної підготовки читоля /О. О. Абдуліна. І. А. Зязюп, А. В. Кондрашова, В. А. Кап-'алік, 11. В. Кузьміна, О. І. Піскунов, В. О. Сластьопін, О. І. Щер-аков.та ін./; концепція змісту освіти /1. Я. Аернер/; ідеї про едучу ролі, діяльності і спілкування у сформуванні особистості, рганічпий зв’язок теорії і практики в процесі пізнання /А- В. Іетровський, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, 11. В. Кузьміна, ). М. Леоптьсв та ін./; теоретичіїі роботи з питань організації авчально-пізпавальпого процесу /А. М: Алексюк, Я. І. Бурлака, . К. Дячепко, 1. І. Кобиляцький, X. Й. Діймете, В. Я. Ляудіс, М.

І Іікандров, І. М. Чередовта ін./; дослідження з проблем активі-зції пізнавальної діяльності студентів /В. М. Вергасов, В. І. Ло-зва, П. І. Гіідкасисгий, І’. А. Нізамов, М. М. Ржецький та ін./.

У відповідності до завдань дослідження використовувався омплекс різноманітних теоретичних та емпіричних методів: торико-генезисний метод застосувався для виявлення тенденцій іановлення і розвитку форм навчання: теортичний аналіз та уза-ільнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослід-

женнн дозволили виявити продуктивні підходи до організації загальнопедагогічної підготовки студентів в умовах використання групових форм їх навчальної діяльності; системно-структурний аналіз взасмообумоВленості групових форм, порівняльнеє- зісгавний метод та метод моделювання використовувалися в процесі побудови конкретних способів застосування групових форм навчальної діяльності на заняттях. Значне місце в дослідженні посів педагогічний експеримент. Методи обробки отриманих в ході експерименту даних представлені якісним та кількісним аналізами Серед методів математичної статистики використовувалися кореляційний і факторний аналізи.

Дослідження проходило в два етани в період з 1987 по 1993 рік.

На першому етапі /1987 - 1988 p.p./ було здійснене теоретично вивчення досліджуваної проблеми, аналізувалися способи її розв'язання в теорії педагогіки Вищої школи та практиці педагогічних вузів.Спостереження й нагромадження інформації проводилося на базі Полтавського і Черкаського педагогічних інститутів. Вивчався досвід використання групових (форм в практиці зарубіжної вищої школи /США, Великобританії, Франції, ряду східноєвропейських країн/ На цьому етапі був проведений констатуючий експеримент, сформульована гіпотеза дослідження, визначені принципові підходи до організації групових форм навчальної діяльності студентів па заняттях з педагогічних дис циплін.

На другому етапі /1988 - 1993 ». р./ вирішувалися завдання, пов’язані з проведенням (формуючого експерименту в повному його обсязі: підготовчий, основний і заключний етапи 1 Іа базі факультету підготовки вчителів поча ткових класів Полтавського педагогічного інституту досліджувалася ефективність запропонованої технології вивчення предметів загальиопедагогічного циклу в умовах використання системи групових форм навчальної діяльності студентів.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягають в тому, що розширені теоретичні уявлення про педагогічні можливості й функції групових сформ навчальної діяльності, розкритий сутнісннй зміст різновидів вказаних форм відповідно до потреб загальноїіедагогічноїпідготовки, визначенні педагогічних можливостей групових сформ в її здійсненні; запропонована система функціонально обумовлених різновидів групових сформ, « прямо-

- 7 - . .

ііапа іьі підвищення ефективності загальнопедагогічної підготовки, реалізацію індивідуальних навчальних можливостей студентів і .розвиток їх професійних здібностей: визначені педагогічні умови ефективного використання групових форм на лекціях, семінарах, лабораторно-практичних заняттях з педагогічних дисциплін, в процесі педагогічної практики; розроблені педагогічні основи застосування цих форм, щомісгять: способи формування навчальних мікрогруп на основі вивчення ряду професійно-значущих якостей особистості студентів, способи побудови різновидів групових форм па. заняттях з педагогічних дисциплін у відповідності до мети навчання, розробку методів контролю групової навчальної діяльності студентів; теоретично обгрунтовано і експериментально перевірене місце системи групових форм в процесі загальнопода-гогічної підготовки з метою ефективної реалізації в навчальному процесі педвузу її специфічного змісгу та підвищення її якосгі.

практична значимість роботи поля гас в підготовці методичних рекомендацій для викладачів по використанню групових форм в навчальному процесі педагогічних вузів та університетів і програм з дисциплін педагогічного циклу /«Основи педагогічної майстерності», «Методика викладання педагогічних дисциплін в педучилищах»/, орієнтованих на використання вказаних форм; розробці снецсемінарудля викладачів вищих педагогічних навчальних закладів «Теорія і практика групових форм навчальної діяльності студентів».

.Обгрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечується використанням фундаментальних психологічних й дидактичних концепцій пізнання та навчання, професійної підготовки ¡критичним аналізом і врахуванням стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці; комплексним застосуванням методів науково-педагоГічного дослідження, вибором методів і методик/адекватних меті й завданням дослідження; кількісним та якісним аналізами емпіричних даних; позитивними змінами результатів формування досліджуваних особистісних утворень у студентів експериментальних груп; репрезентативністю кількісного складу вибіркової сукупності студентів для експериментального дослідження, а також багаторічним досвідом роботи автора над проблемою дослідження в умовах реального навчального процесу.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі викладання автором ряду педагогічних дисциплін в Полтавському педагогічному інституті з 1984 р. по даний час, результати якого отримали схвальні оцінки від працівників освіти; написання в складі авторського колективу окремих розділів навчального посібника «Основи педагогічної майстерності» для студентів педагогічних спеціальностей вузів /М.: Просвсщспіє, П89/; підготовки методичних рекомендацій для викладачів і студентів /Полтава - 1987, 1990; Москва - 1988; Полтава Київ -1990/ та програм з ряду педагогічних дисциплін /Москва - 1988; Полтава Київ - 1990/; основні положення і результат и дослідження опубліковані в міжвузівському збірнику наукових робіт /Москва МДП1, 1989/ та в міжнародному збірнику науково-методичних статей /Полтава - Велико-Тирпово, 1994/, повідомлялися і обговорювалися па обласних /Полтава- 1986, 1987, 1990/, міжвузівських /Рівне - 1992/, всесоюзних /Полтава - 1988. 1991/, Всеукраїнських /Київ - 1993: • Полтава т 1993/ та міжнародних конференціях /Москва: АП11 С.РСР - АПН НДР, 1989/ і отримали позитивні оцінки науковців та працівників освіти.

J-la захист виносяться:

1. Теоретичне обгрунтування дидактичних можливостей і функцій групових форм навчальної діяльності в підвищенні ефективності загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів у вузі.

2. Система організації групових форм навчальної діяльності студентів і способи включення цих форм в навчальний процес з педагогічних дисциплін з метою забезпечення ефективності формування педагогічних знані., загальнопедагогічних вмінь, навичок, досвіду творчої педагогічної діяльності, позитивного емоційно-оцінювального ставлення до педагогічної теорії й практики

3. Умови, що забезпечують успішність використання системи групових форм .в навчальному процесі з педагогічних дисциплін

Структура дисертації: робота складається і і вступу, двох ро уділів, висновків, списку використаної літератури /233 найменування/, 5 додатків, містить таблиці, графіки, малюнки

— 9 - .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, лизначаються його об'єкт, предмет ^мета, формулюються завдання л гіпотеза, дасться опис етапів роботи і комилекса методів, що ви-<ористовувалися в ході дослідження, розкриті наукова новизна, теоретична і практична значимість, сформульовані положення, до виносяться на захист. "

В першому розлілі «Проблема загальнопедагогічної підготовки студентів в теорії педагогіки і практиці педагогічних вузів» розглядаються питання історії становлення і розвитку цього <омпоненту професійної підготовки вчителя у вузі, проводиться ніаліз досліджень, присвячених різним аспектам загальнопе-уагогічної підготовки, представлені напрямки пошуку шляхів і іасобів підвищення її ефективності як в нашій країні, так і за зубежем. ■ ■

У визначенні сутності загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя ми спираємося на означення О. О. Абдуліної, згідно ікому ця підготовка являє собою процес навчання студентів в :истемі навчальних занять з педагогічних дисциплін і педагогічної ірактики, і [результат, що характеризується певним рівнем юзвитку особистості, вчителя, сформованості загальнопедаго-ічних знань, вмінь і навичок.* .

Досліджуючи зміст загальнопедагогічної підготовки студентів іедвузу, співставляючи його зі специфікою професійно-педаго-ічної діяльності, в якій він реалізується, приходимо до висновку, цо цей зміст не вичерпується переліком курсів педагогічних дисциплін і практик, а є набагато ширшим і складнішим.

Спираючись на концепцію змісту освіти І. Я. Аернера, яка, на іаш погляд дас найповніші можливості для врахування специфіки ірофесійної підготовки і професійної діяльності вчителя, ми в місті загальнопедагогічної підготовки виділяємо чотири компонен-и: 1/ педагогічні знання; 2/ загальнопедагогічні вміння й навички;

‘ Абдуліна О. О. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в системі ищої педагогічної освіти: Навч. посібник для студентів пед. ін-тів, лухачів ІПК викладачів педагогічних дисциплін ун-тів та педагогічн. ін-ів: - М„ 1984. - С. 4. ; '

- 10 - .

З/ досвід творчої педагогічної діяльності; 4/ емоційно-оцінювальн ставлення до педагогічної теорії й практики. •

Традиційно в практиці роботи педвузів вважається, що головне сформувати систему професійних знань, умінь і навичок, а досві, творчої педагогічної діяльності і належне ставлення до педагогічне теорії і практики будуть формуватися паралельно і автоматичне Але всі компоненти змісту загальнопедагогічної підготовки взає мо^в'язані і взасмообумовлені. Отже, навчальний процес : педагогічних дисциплін має бути побудований як система, в якії всі способи загальнопедагогічної підготовки /лекції, семінари практика, тощо/ працювали б одночасно на її компоненти.

Згідно фундаментальним положенням педагогічної й психо логічної наук певні вміння, павички, якості особистост формуються в конкретній діяльності. Виходячи з цього, в контекст пошуку шляхів реалізації висунутого підходу до загальнопе дагогічної підготовки, увагу привертають форми навчально діяльності, особливо ті з них, що за своєю структурою і характероіу максимально забезпечують оволодіння студентами компонентамг професійної діяльності вчителя - дидактичним, конструктивним гностичним, комунікативним, організаторським.

Форми навчання є однією із складних і недостатньо розроблених категорій дидактики, а відповідно їм поняття на сьогодні ще не має чіткого визначення і класифікації. Відсутнє воно і в «Педагогічній енциклопедії». В дидактиці ж вищої школи рідко розрізняються навіть категорії «форма» і «метод» навчання. Ряд дослідників оперують виключно поняттям «метод» /С; 1. Зінов'єв, В. В. Зябкін, І. 1. Кобяляцький, І. Я. Конфедератов, А. 1. Рувйиський та ін./. Аналогічне становище спостерігається і в теорії зарубіжної вищої школи. Розгалуджсшш понять «метод навчання», «спосіб навчання» і «форма навчання», згідно якого форма навчання «відбиває особливосгїорганізації навчальної діяльності і подання навчального матеріалу».* Аналізуючи роботи' з теорії вузівського навчання і, в першу -чергу, підручники і посібники з дидактики середньої школи, де вказана проблема представлена в найбільш розроблено-

'Ра^ С., Лютая.1: ІпІетаИопаІ ОЦ:Ііонагу ої Есіисаііоп. - Ь.: Ко]ап Ра]«, 1974. - Р. 338; ■ "

му вигляді, Тсі снівсгавляючи представлені в цих роботах підходи до категорії «форма ішнчання», ми, слідом за Я. І. Бурлакою, ІО

І. Мальованим, М. Д. І Іікапдрсшим, В. (). Оніщуком та іп . виділяс -мо її окремий ряд фронтальну. групову та індивідуальну як форми навчальної діяльності студентів.

В першому розділі роботи дасться порівняльно-зіпавшій апалі і підходів до визначення су тності групових форм навчальної діяль-ності в тому обмеженому колі досліджень, що присвячені цій проблемі /В К. Дячепко, В. В. Котов, X. Й Ліймсутє, 1. М Чередов/

В дослідженні під груповою формою навчальної діяльності студентів розуміється така, що передбачає поділ академічної групи па малі групи /2 - 5осіб/ і характеризується бе іногородньою взаємодією і спільною узгодженою діяльністю студентів в цих групах.

Спираючись на представлені в науковій літературі класифікаційні підходи /В. В. Котов, 1. М. Чередов/, ми розробили класифікацію групових форм навчальної діяльності з урахуванням специфіки навчального процесу вузів і професійно-педагогічної підготовки.

Г рунові форми навчальної діяльності студентів містять різновиди: І / загально-групова сіюрма /студенти в складі малих груп спільно працюють над певним розділом або завдяппямн, рівноцінними по с кладності чи однаковими за .змістом/; 2/ кооперовано-групова форма /малі групи студентів викопують окремі частини загального завдання або опрацьовують окремі розділи однієї теми/: 3/ іпли-вілуалізовапо-групова форма /викладач обирає окремих студентів, формуючи з них малу групу для виконання спеціального завдання, при цьому академічна група студентів працює індивідуально або фронтально/. Всі виділені різновиди включають як окремий випадок нарпу роботу і можуть бути в залежності від характеру групових завдань єдиними і диференційованими

Серед специфічних педагогічних функцій групових форм навчальної діяльності у вищій школі ми виділяймо активізацій» павчаппя, розвиток інтелектуальних умінь і навичок, підвищення рівня та дієвості знань шляхом взаємопавчаппя, формування адекватної професійної самооцінки, мотивів професійного самовдосконалення, павичок ділового спілкування та кооперації діяльності.

- - 12 -Відомо, що в умовах фронтальної та індивідуальної форм навчальної діяльності студенти спілкуються і взаємодіють в основному з викладачем. Однак, психологічними дослідженнями встановлено, що для плідного і повноцінного навчання не мншп важливим і необхідним с спілкування і взаємодія самих студентів між собою. І Іавчальнп ж діяльність студентів в складі малих груп базується на активному спілкуваппі, для неї характерні в- асмоиавчания, взас.мооцінка, самостійна побудова навчання в мікрогруні, самостійний пошук і засвоєння інформації в умовах активної співпраці з іншими студентами і викладачем Таким чином, серед усіх форм навчальної діяльності у вищім школі групові за споїм змістом і структурою найближчі до майбутньої професійної діяльності студенті» педвузу, що иадас цим формам професійного значення як фактору формування і [розпитку [»іду загальноподагогічпих умінь, павичок, якостей особистості

Соціально-психологічне обгрунтування доцільності групових форм в загальпоподагогічпій підготовці ми виводимо із сформульованого А. С. Виготським закону загального генетичного і культурного [розвитку людини, згідно якому психічні функції /увага, пам'ять, мислення, і 11 / формуються спочатку в кооперованій спільній діяльності людей, і лише потім, іпторіорізуючись, набувають форму індивідуальної діяльності.

Дна м і основних досліджень з теорії і практики використання групових форм в шкільному навчанні підтвердивпаявнісгьпевних дидактичних можливостей цих форм в професійній підготовці майбутнього вчителя

1 Іозважаючп на те незначне місце, яке» займають сьогодні групові форми в навчальному .процесі педвузів і університетів, спеціальним дослідженням, в якому приймали участь 248 ішкладачів і 312 студентів, виявлені1 позитивне, зацікавлене ставлення до цих форм, що становить одну з вагомих передумов використання групових форм в загальпоподагогічпій підготовці.

В першому розділі роботи представлені основні напрямки ■теоретичних розробок і використання групових форм в практиці вищої школи, де ці форми посідають значне місце» в навчальному процесі В побудові концепції групового навчання американський вчений Д Опітцер спирається на теорію Л. Маслоу про людські потреби і згідно цієї теорії відзначає такі позитивні сторони

- 13 - ,

групових форм, як задоволення від спільноі навчальної діяльності, підвищення інтересу до навчання, позитті|ші зміни в характері індивідуума. А. Гарісон /США/. Е. Рауш /Німеччина/, Р. Спейч обгрунтовують ефективність групової навчальної діяльності студентів у формуванні павичок спілкування, самостійного мислення. М. Лберкромбі /Великобританія/, П. Майєр/США/, Л. Сміт /США/, X. Стентон та іп. велику увагу приділяють організації навчальної діяльності студентів у вигляді групових дискусій, основною метою використання яких вони вважають активізацію навчання, формування вміння мислити науково, наближення методів навчання у вузі до методів наукового розмірковування і дог-лідження. Незважаючи па різні підходи до групових форм-павчапня, всі дослідники відзначають безсумнівну корисність та ефективність цих форм в процесі фахової підготовки. ,

За наслідками додаткового аспектного аналізу наукових джерел визначений оптимальний кількісний і якісний склад навчальних мікрогруп. Виходячи з мети, завдань і специфіки загальнопедаго- j гічпої підготовки був обраний гетерогенний за типологічною ■ групою, постійний на протязі певного часу варіант малої групи студентів в кількості І • 5 осіб. В ході експериментального пан-чапня апробувалися також гомогенні за складом та тимчасові ! навчальні мікрогруии

У другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності групових форм навчальної діяльності в системі загальнопедаго- ; гічпої 11 ід готовки» висвітлюються питання організації і проведення і експериментальної роботи, наводя ться способи використання j групових форм в умовах конкретних організаційних форм пав- ! чапня з педагогічних дисциплін, аналізуються ¡результати експерті-Менту. ;

В межах констатуючої частини експерименту на базі Полтавського й Черкаського педінститутів здійснювався зріз наявного , рівня загальпопедагої ічпої підготовки випускників /вибірка - 171 особа/, іцо вивчали дисципліни педагогічного циклу в умовах традиційної організації навчальної діяльності. .

За допомогою спеціальної комплексної методики, що включала спостереження, анкетне опитування, експертні оцінки, діагностуючі робот и теоретичного і практичного характеру були отримані дані, що відбивали рівень оволодіння виділеними компонентами

змісту . загальнопедагогічної підготовки. з урахуванням фаху випускників. ...

Змістом другої частини констатуючого експерименту стало вивчення у відповідності до завдань дослідження ряду ПрофеСІЙНО-недагогічних якостей особистості студентів обраного контингенту /вибірка - 128 осіб/. Зважаючи па лонгитюдний характер експериментальної роботи, це вивчення почалося в 198В році в складі експортних комісій на співбесідах з абітурієнтами педагогічного факультету Полтавського педінституту і продовжувалося їіа контингенті першокурсників. За вказаною вище, але адаптованої до особливостей даного контингенту методикою викладачі кафедри педагогіки і психології початкового навчання визначили рівень професійної спрямованості /ПС/, навчальної успішності /І IV/ студентів, їх професійну самооцінку /ПСц/. були досліджені й інші індивідуальні особливості студентів, що лежать в основі професійно-педагогічного формування їх особистості /комунікативні, організаторські, гностичні, конструктивні, дидактичні здібності, вміння самопрезентації, культура та виразність мовлення, ін./. Отримані дані були занесені в спеціально розроблену і ' оформлену на кожного студента експериментальних ¡контрольних груп індивідуальну картку-характеристику. Ці картки містили дані всіх зрізів і вимірів, що велися на протязі експериментального навчання, і надавали змогу оперативно відслідковувати і корегувати вилив групових форм на хід загальнопедагогічної підготовки кожного студента окремо, а також на різні типологічні групи студентів. ,

Па основі даних ПС, НУ та ПСц були визначені 4 типологічні групи студентів педвузу й під цим кугом зору проведена їх типізація в 3 експериментальних та 2 контрольних групах.

Формуючий експеримент мав підготовчий, основний і заключний етани. Зміст підготовчого стану склали два моменти. 1/ формування навчальних мікрогруп в межах сталої академічної групи па основі типізації студентів; 2/ підготовка викладачів і студентів до навчальної роботи в умовах групових форм.

Н^ог.нові кожної з трьох експериментальних груп апробовував-ся ксйікретний спосіб формування малих груп: гетерогенний постійний /Е1/; гомогенний тимчасовий і гетерогенний «стихійний» /Е2/; гомогенний, випадковий, тимчасовий /ЕЗ/

. - 15 -

Безпосередня реалізація програми формуючого експерименту здійснювалася в період 1989-1993 p.p. Експериментальне навчання тривало в групах Е1 та Е2 3,5 роки, в групі ЕЗ - 4,5 роки, тобто до часу закінчення студентами цих груп навчання в інституті. За цей час всі дисципліни загальнонедагогічного циклу в експериментальних групах викладалися з використання групових форм навчальної діяльності. .

У процесі експериментального навчання були апробовані розроблені способи використання системи групових форм в ході лекцій, на семінарах, лабораторно-практичних заняттях з педагогічних дисциплін, на неперервній педагогічній практиці, запропоновані методи контролю групової навчальної діяльності студентів, а також визначалася доцільність різних варіантів формування малих груп.

а/ Групові форми в лекційному викладанні педагогічних дисциплін,

Враховуючи специфічні завдання лекції як організаційної форми навчального процесу з педагогічних дисциплін і зважаючи на те, що викладач не в змозі якісно організувати і керувати навчальною діяльністю значної кількості мікрогруп одночасно /лекції читаються переважно потоку студентів/, групові форми в ході лекційного викладання використовувалися у комбінації з фронтальною навчальною діяльністю і мали здебільшого фрагментарний характер, що не принижувало їх важливого значення і вагомих дидактичних можливостей в загальноподагогічній підготовці. За допомогою групових форм на лекціях організовувалося проблемне викладання, дискусії, асистування викладачу, звіти про наслідки групових науково-дослідницьких завдань, мікродоповіді, повідомлення. Для організації цих видів роботи використовувалася вся система групових форм навчальної діяльності, практичній реалізації якої були характерні наступні специфічні особливості: навчальна діяльність однієї або кількох малих груп на фоні загальної фронтальної роботи, перенесення акцепту групової роботи переважно на нозааудиторпии час. Основні дидактичні можливості групових форм в лекційному викладанні педагогічних дисциплін полягали: у формуванні позитивних мотивів навчання, що впливало па виховання належного ставлення студентів до педагогічних знань, на розвиток професійної спрямованості','Пізнавальної активності; у можливості паралельного сприймання і засвоєння

. - 16 -

теоретико-педагогічних положень; у здійсненні вагомого впливу на розвито^ дидактичних навичок та навичок педагогічного мовлення.

б/ Використання групових.форм навчальної діяльності и ході семінарських занять з педагогічних дисциплін.

Характерною особливістю цієї форми організації навчального процесу з педагогічних дисциплін в ході експерименту було гармонійне поєднання грунтової навчальної діяльності з фронтальною та індивідуальною. Для реалізації мети експериментального навчання використовувалася така послідовність етанів семінарського заняття: фронтальне повторення загальних теоретичних положень; підготовка до групової роботи, навчальна праця над груповими завданнями, індивідуальна робота з окремими студентами під час загальної групової роботи; індивідуально-фронтальне звітування мікрогруп й окремих студентів /або групова дискусія/. Оскільки семінар у вузівській дидактиці є синтетичною щодо методів навчання. і викладання формою існування навчального процесу , а одним із завдань експериментального дослідження було виявлення умов, за яких всі конкретні форми працювали б одночасно на всі компоненти загальнопедагогічної підготовки, він дозволив використовувати різновиди групових форм. Групові форми в ході семінарів надавали можливість зближення за часом процесу сприймання із засвоєнням та застосуванням теоретико-педагогічних положень, що впливало на підвищення рівня дієвості і глйби-ни педагогічних знань, на формування вмінь застосовувати ці знання в конкретних ситуаціях, на розвиток професійної спрямованості. В умовах взаємонавчання, взаємодопомоги, взаємо-оцінки формувалися гностичні, дидактичні, комунікативні вміння, адекватна професійна самооцінка, що стимулювало до подальшого професійного самовдосконалення:

в/ Організація групових фопм навчальної діяльності на лаборатопно-ітактичних заняттях з дисциплін педагогічного

никлу.

. Методичний аналіз і власний викладацький досвід дозволили виділити основні етапи такого заняття: актуалізація базових теоретичних знань - фронтальна робота всієї групи, робота в мікрогрупах /взаємодопомога, доповнення, добирання питань, прикладів, тощо/; виконання тренувальних вправ і завдань -

диференційовапо-групова або фронтальна навчальна діяльність в комбінації з іпдивідуалізонапо-груповою роботою /як оптимальні для врахуванні! індивідуальних можливостей студентів/; моделювання професійної діяльності вчителя - робота в мікрогрупах, фронтально-групова дискусія. І Іодоцільним виявилося використання групових форм на всіх етапах заняття, оскільки це призводило до його перевантаженості та заорганізованості, негативно позначалося на якості навчання. На лабораторно-практичному занятті в повній мірі реалізувалися різновиди групових форм: значні дидактичні можливості в індивідуалізації процесу формування загальної іедагоі'ічник умінь та навичок мала диференційова-по-групова робота; всебічний розгляд педагогічних фактів, ситуацій, організацію дискусій забезпечувала кооперовано-групова форма; вагомий вплив па формування альтернативного педагогічного мислення, досвіду творчої педагогічної діяльності справляла загально-групова форма, оскільки за умов цього різновиду всі мікрогрупи відокремлено і одночасно шукали розв'язки однієї проблеми, задачі, ситуації. Використання групових форм сприяло інтенсифікації процесу формування дидактичних, комунікативних, організаторських умінь, навичок, а постійно, знаходження в си туації взасмонавчанпя та взасмооціпки спонукало студентів до усвідомлення недосконалості власних професійних знань і вмінь. і/ Групові сіюрми навчальної діяльності студентів і неперервна педагогічна практика.

Хоча за умов проведення неперервної педагогічної практики у формі так званого «шкільного дня» студенти поділяються па мікрогрупи, це не свідчить про свідоме використання групових форм, оскільки не викопується ряд вимог до практичного впровадження цих форм. Виходячи із специфіки неперервної практики, ми визначили ці умови в такому вигляді: 1/ обгрунтоване формування гетерогенних постійних мікрогруп студентів, призначення їх старост; 2/ забезпечення обов'я зкового поєднання роботи мікрогруп з фронтальною роботою всієї групи, як метод запобігання ізоляції їх діяльності; 3/ забезпечення оперативного зв'язку і обміну інформацією між мікрогрупами. Вході експериментального навчання побудова «шкільного дня» включала наступні етапи: загальна фронтальна діяльність академгрупи; навчальна діяльність в складі мікрогруп; групова навчальна діяльність студентів на

підсумковому етапі, фронтальна звітування мікрогрун і окремих студентів. Така організація задовольняла меті загальнопєдагогічноі підготовки і вимогам до проведення неперервної педагогічної практики, значно підвищувала можливості цісі практики у формуванні досвіду творчої педагогічної діяльності, позитивного ставлення до педагогічної теорії і практики, стимулювала прагнення студентів до професійної самоосвіти, створювала умови, максимально подібні до реальної професійної діяльності вчителя.

Визначення ефективності запропонованої системи організації навчальної діяльності в загальнопедагогічній підготовці студентів педвузу здійснювалося за критеріями, що відповідали чотирьом елементам змісту цісї підготовки. Виявлення змін за даними критеріями передбачало порівняльне співвіднесення їх рівней у студентів експериментальних /Е1, П2, ЕЗ/ і контрольних груп /К І, К2/ до початку формуючого експерименту й після нього Дослідження здійснювалися за вказаною комплексною методикою, об'сктивізувалися за допомогою ряду додаткових- методів, піддавалися факторному і кореляційному аналізу.

Дані експерименту свідчать, що рівень приросту педагогічних знань в експериментальних групах склав 0,62 проти 0,33 в контрольних /за 5-сгупеневою шкалою/ Серед загальнопе-дагогічних умінь найбільшого формуючого впливу зазнали дидактичні /приріст 1,83 в Е1, Е2, ЕЗ проти 1,0 в К1, К2/, гностичні /1,7 проти 0,9/та комунікативні /відповідно 1,3 та 0,55/; меншого, але статистичного вагомого - конструктивні та організаторські. Суттєво підвищився у студентів експериментальних груп рівень володіння дидактичними навичками /приріст 1,95 проти 1,45 в К1, К2/ та навичками педагогічного мовлення /відповідно 1,9 і 1,4/. Студенти груп Е1, Е2, ЕЗ краще вміють комбінувати форми, методи, засоби навчання /2,4 проти 1,7/, будувати принципово нові способи розв'язку павчаЛьпо-виховних задач /2,1 проти 1,6/, у них вищий рівень розвитку альтернативного' педагогічного мислення /2,26 проти 1,53/. У 68 % студентів експериментальних груп сформоване позитивне ставлення до педагогічної теорії і практики /в гр. К1, К2 - 42 %/, дійсну педагогічну спрямованість мають 66 % з них / 40 % - в К І, К2/. В ряду позитивних сторін групової навчальної діяльності, виявлених за допомогою додаткових методів дослідження, відзначається підвищена зацікавленість студентів у вивченні

. - и -

педагогічних дисциплін /більші- 1/3 з них хотіли б збільшити чаг на вивчення цих дисциплін, в К1, К2 -12 %/, наявність сприятливого психологічного клімату па занятгях по експериментальній методиці, покращеним взаємин в студентських групах, підвищення авторитету викладача .

На графіках /мал. 1, с. 20/ представлена динаміка зміни рівня ісп’альнопедагогічної підготовки у студентів експериментальних і контрольних груп па протязі всього експериментального навчання.

Теоретичний аналіз проблеми і експериментальна апробація висунутої гіпотези дозволили зробити наступні висновки:

1. Групові форми навчальної діяльності студентів, як такі, що характеризуються безпосередньою взаємодією! спільною узгодженою навчальною працею в спеціально сформованих мікрогрупах, викопують різні функції в навчально-вихошюму процесі вузу: активізація пізнавальної діяльності, формування позитивних мотивів навчання, реалізація індивідуального підходу до студентів, створення умов для самост ійної роботи, розвиток інтелектуальних вмінь та навичок ділового спілкування й кооперації діяльності у майбутніх фахівців.

2. Оптимальна реалізація вказаних функцій здійснюється в процесі викладання педагогічних дисциплін, оскільки: 1 / викладачі цих дисциплін володіють теорією і практикою організації групових форм; 2/ зміст цих дисциплін передбачає, підготовку студентів до використання різних форм навчання школярів; З/ в період педагогічної практики студенти мають можливість застосовувати здобуті знання та вміння в організації навчального процесу.

3. Різновиди групових форм навчальної діяльності мають значні дидактичні можливості в реалізації загальпоиедагогічної підготовки студентів педвузу, а саме:

- загально-групова форма, що використовується з метою конкретизації, деталізації, всебічного розгляду навчального матеріалу, організації проблемного викладання, дискусій, активізації навчання, впливає па підвищення рівня і дієвості педагогічних знань, формування досвіду творчої педагогічної діяльності, комунікативних, гностичних умінь, дидактичних павичок, альтернативного педагогічного мислення;

- кооперовано-групова сЬорма. яка використовується з метою

ДИНАМІКА ЗМІНИ РІВНЯ ЗАГАЛЬНОПВДАГОГІЧНОІ ПІДГОТОВКИ У СТУДЕНТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ І КОНТРОЛЮЮ ГРУП /за середніми даними /.

ІУІдпюнокі

2/Загальної™ пятог ТчнІ вміння

4/Бмоііїйко-оцїнювальне ставлення

опрацювання великого об'єму навчального ма теріалу, підготовки

і організації дискусій, моделювання -педагогічної діяльності, поглибленого розгляду деяких тем. активізації навчання, сприяє розширенню і поглибленню знань, розвитку конструктивних і гностичних умінь, дидактичних павичок, формуванню позитивного ставлення до професії вчителя,

- іпливілуалізовано-групова сЬорма. метою використання якої є індивідуалізація навчання, організація «мікровикладання» й асистування викладачу, падання матеріалу для спостереження і аналізу, активізація пізнавальної діяльності, справляс значний вплив на формування дидактичних, організаторських умінь, павичок педагогічного мовлення, вмінь застосування теоретичних положень на практиці, адекватної професійної самооцінки;

- диференційований підвид групових форм, за допомогою якого на заняттях з педагогічних дисциплін організується професійно-педагогічний треіпшг, суттєво виливає на формування загальпопедагогічних умінь і навичок в цілому , стимулює до професійного самовдосконалення.

Таким чином, в дослідженні експериментально доведено, що групові форми є одним із засобів ефективного впливу на підвищення рівня загальнопедагогічпої підготовки студентів педвузу.

4. Умовами успішного впровадження групових форм в загальноиедагогічпу підготовку є: !/ підхід до цих форм як до системи, що передбачає чітке визначення мети навчання, специфіки змісту навчального матеріалу, добір дидактично обгрунтованих різновидів групових форм і варіантівїх включення в навчальний процес; 2/ підготовленість викладачів до використання групових форм; З/ підготовча робота зі студентами: вивчення їх індивідуальних особливостей та обгрунтоване формування па цій основі навчальних мікрогруп; 4/ систематичність і послідовність у використанні системи групових форм; 5/ дидактичне забезпечення групової навчальної діяльності студенті»; 6/ застосування надійних методів і засобів контролю навчальної праці студентів в мікрогрупах.

5. Використання групових форм повчальної діяльності пов'язане з інтенсифікацією розумової діяльності, організацією самостійної роботи студентів, що вимагає від викладачів додаткового часу на

підготоику до запять.

Практично використання результатів дослідження доцільно як в умовах вузівської підготовки вчителя, так і в умовах фахової освіти взагалі.

Зміст дисертації висвітлений в наступних публікаціях:

1.'Аналіз педагогічних ситуацій в «Педагогічній поемі» А С\ Ма-каренка - засіб формування професійно-значущих якостей особистості майбутнього вчителя //А. С. Макаренко і Полтавщина: Тези обласної наук, практ. конференції. - Полтава, 1986. - С. 63 - 64 /рос.

, мовою/.

2. Орієнтація студентів педінституту на роботу в сільській школі //Орієнтація молоді на вчи тельську професію: Тези обласної наук.-практ. конференції. - Полтава, 1987. - С. 217 - 219 /рос мовою/.

3. Майстерність А, (’. Макаренка й В. О. Сухомлинського в розв’язанні педагогічних ситуацій і задач //Метод, рекомендації до лабораторних занять по основам педмайстерності па 1 курсі /у снівавт - Полтава, 1987. - С. З - 15 /рос. мовою/.

4. Педагогічний такт учителя //Метод, рекомендації до лабораторних занять но основам педмайстерності на II курсі /у співавт./ - Москва, 1988. - С. 13 - 22 /рос. мовою/.

5. Майстерність використання дошки як засобу активізації пізнавальної діяльності школярів //Метод рекомендації до лабораторних занять по основам педмайсгерпі на ПІ курсі. -Москва, 1988. - С. 24 - 33 /рос. мовою/

6. Основи педагогічної майстерності: Програми педагогічних інститутів /Відп. за вин. І. А. Зязюп /у співавт, // - Москва, 1988 -54 с. /рос. мовою/.

7. Психолого-пєдагогічні основи управління якістю підготовки майбутніх учителів //Психологічні основи формування майбутнього вчителя /у снівавт./ - Москва: МДП1, 1988. - (’ 56 - 65 /рос. мовою/.

8. Формування вмінь організації виховної роботи з учнями

//Творча спадщина А. С. Макаренка і вдосконалення підготовки

педагогічних кадрів:Тези Всесоюзп наук.-практ. конф. /у снівавт. Полтава, 1988. - С. 207 - 209 /рос мовою/

9. Основи педагогічної майстерності: 1 Іавчальний посібник для

- - 23 -

пед. спец, вищих навч. закладів /За ред. І. А. Зязгана. - Москва,

1989. - С. с. 43 - 50, 146 - 152, 253 - 25? /рос. мовою/.

10. Формування педагогічної спрямованості у студентів

Полтавського педінституту засобами курсу «Основи педагогічної майстерності»// Методологія і методи сучасних педагогічних досліджень: Тези XIII радянсько-німецького семінару молодих • вчених і аспірантів АПН СРСР та АПІ1 11ДР. - Москва, 1989. - С. 105 - 107 /рос. мовою/. ,

11. Моральні основи формування педагогічної спрямованості

майбутніх учителів //Формування моральної та естетичної культури учнівської молоді в умовах оновлення соціалізму: Тези обласної наук, практ. конференції. - Полтава, 1990. - С. 172 - 174 /рос. мовою/. '

12. Психолого-педагогічні основи підготовки сучасного вчителя: Методичні рекомендації /За ред. 1. А. Зязюна. - Полтава Київ,

1990. - С. с. 27 - 30, 76 - 83 /рос. мовою/.

13. Входження в образ як один з прийомів формування педагогічного професійного ідеалу //Проблеми опанування театральної педагогіки в професійно-педагогічній підготовці май-бупп.ого вчителя: Матеріали Всесоюзн. наук.-практ. конф. /у спінавт./ - Полтава, 1991. - С. 135 - 137 /рос. мовою/.

14. Групові форми організації навчання в загальнопедагогічній підготовці вчителя початкових класів //Розбудова національної початкової школи: Тези Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава, 1993. - С. 228 - 230.

15. Групові форми позааудиторної роботи з педагогічних дисциплін як засіб підготовки студентів до виховної роботи в

. школі //Теоретико-методичні основи формування громадянина України: Матеріали Всекукраїнськ. наук.-практ. конф. - Полтава, 1993. - С 157 - 159. '

16. «Малі групи» в загальнопедагогічній підготовці вчителя початкових класів //Актуальні проблеми початкової школи: Міжнародний збірник науково-методичних статей. - Полтава -Велико-Тирново, 1994. - С. 51 - 57 /рос. мовою/.