автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Гуманизация географичеоскго школьного образования как средство развития творческих способностей ученика

Автореферат диссертации по теме "Гуманизация географичеоскго школьного образования как средство развития творческих способностей ученика"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АНН УКРАЇНИ '

ТВ од

} п ч ,10 Ті

ь ; н - На правах рукопису

ІІАЛЬЧЕВСЬКИЙ СТЕПАН СЕРГІЙОВИЧ

ГУМАНІЗАЦІЯ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧЮЇ ОСВІТИ Яі£ ЗАСІБ1’ РОЗВИТКУ- ТВОРЧИХ' ЗДІБНОСТЕЙ УЧНЯ

Спеціальність 13,00.01 -теорія та історія педагогіки;

13.00.02 -методика викладання географії

. АВТОРЕФЕРАТ,

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Ниїв - 1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки А1ІН України.

Науковий керівник - кандидат географічний наук,

старший науковий співробітник СИРОТЕНКО Анатолій Йосипович

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук,

професор

ПАЛАМАРЧУК Валентина Федорівна

- кандидат гвопаМчних наук, доцент

Загородній Волопіі--іт) Васильогич

Провідна організація - Рівненський державний педагогічний ' інститут

Захист відбудеться "_9_"____-гяївьч____________IS55 року

о годині па засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 01.32.0Z а Інституті педаґ'огіки АІШ'Українп /252001, іл.Київ, вул.Трьохсвятительська,В/.

З дисертаціє» ножна ознсЗоштясь ь бібліотеці Інституту педагогіки А:ІН України.

Автореферат і»ЕІсга:::;Гі " J_"___трьяю___________ 1995 року

Еч'гний сс:;р'.;т:;р спьціалІЕОм::ої ргди

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Стратегічні завдання реформування освіти р'Українській державі передбачають формування освіченої, творчої особистості, для якої властивий високий рівень культури та духовності.

Серед основних принципів освіти, які покликані забезпечити виконання поставлених перед загальноосвітньою школою завдань, визначено, як один з головних, принцип гуманізації.

В сучасній педагогічній літературі питанням визначення критеріїв гуманізму, ситуацій його виховання, ролі гуманізації в структурі навчально-виховного процесу, предмету гуманістичного виховання учнів одними з перших присвятили свою увагу дослідники Ш.А.Амо-Нашвілі, Л.І.Величко, 0,1 .Вишневський, Б.П.Голов, І.М.Куравленко, ■ М.І.Жолдак, А.Ю.Закгейм, В.ГІ.Зінченко, В.І.Кузнецов-, Б,М.Йєменський, Г.І.Онищенко, О.Я.Савченко і ін.

Підсумком проведених досліджень в цьому напрямку стала концепція гуманітаризації шкільної освіти, розроблена А11Н України .

/С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований/. ■ .

Питання розвитку творчих здібностей учнів р ході урочної діяльності знайшли своє висвітлення в працях вчених А.Н.Алексюна, В.І.Андреевої, Л.П.Арістової, Д.В.Вількеєва, М.Д.Дднилова, А.В.Да-ринського, М.Н.Кашина, Б.І.Коротяєва, І.Я.Лернера, М.І.Махмутової, Л.Л,Момот, І.Т,Огородникова, В.Ф.Паламарчук, П,1.Підласистого,

Н.А.Половникової, М.М.Скаткіна? А.И.Усової, М.Д.Ярмаченка і ін.

Але, на жаль, ці питання розглянуто у відриві від процесу гуманізації в тому його розумінні, в якому він виступав в сучасних пси— холого-педагогічних дослідженнях.

Шляхи ж гуманізації освіти, в тому числі географічної, в зв'язку з їхнім впливом на розвиток творчих здібностей учнів вивчені

- 2 - ' • . • . слабо. Причиною цього е те, «б концепція гуманізації географічно! освіти недостатню глибоко розроблені, слабо пов"язана а педего-гічною Практикой. Длянеї хараятернаневизначеність пріоритетів.

До сьогоднішнього дня в науці ведуться суперечки Про можливість і навчання творчості. Універсальних загальновизнаних методик реалізації такої можливості не створено» . .

Складність також в томУі ио в психолого-педагогічній Літературі недостатньо висвітлені шляхи передачі підростаючому поколіймо таких елементів шкільної освіти, Як досвід творчої діяльності і досвід емоційно-чуттєвото відношення досвіту. Причиною цього е невизначеність в галузі географічної ьсвіти педагогічйого інструментарію такої передачі.' , ‘

Актуальність і недостатня розробка-даної проблемі у педагогічній науці обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Гамані— заціг: шкільної географічної освіти як засіб розвитку твор*-іих Здібностей учня". . .

Об"сктом дослідження е процес гуманізації навчання геогіефії в школі. •

Предметом дослідження - методика розвитку творчих здібностей учнів.в процесі, навчання географії.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні і експериментальній перевірці шляхів розвитку творчих здібностей учнів, їх духовного росту, збереження здоров"я в ході гуманізації географічної освіти. . . ' •

Робоча гіпотеза. Гуманізація іпкільшї географічної освіти' є відображенням в освітньому процесі гуманістичних тевденцій у роз-. витку сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю. Гуманізація ставить в центр своєї уваги учня з його задатками та здібностями,.зумовлюючи їх посилений

розвиток. Успішне вирішення її завдань Можливе за умов, коли:

- освітній процес будуватиметься на основі прийняття особис-тісних цілей і запитів учнів« наближення ^о природи їхнього сві-топізнання;

- в вміст шкільної географічної освіти включатицуться, крім

традиційних її компонентів, знань, умінь та навичок, такі, як досвід творчої діяльності: в нерозривному вв"язку з древідрм емоційно-чуттєвого ставлення до світу; • 1

'* обов'язковим Компонентом змісту шкільної географічної освіти стане духовність як першооснова у визначенні їїметиі

- буде визначено комплекс нарч&льних методів, дидактичних прийомів та ¡засобів, які забезпечуватимуть реалізацій у нерозривних взаємозв'язках всіх компонентів змісту шкільної географічної освіти згідна розробленої методики їх використання}

- для збереження здоров"я учнів в ХОДІ урочної діяльності ви-

користовуватимуться не лише спеціальні вправи, а й внутрішня на-повнюваність Занять. - ■ - . і

У відповідності з метою і робочою гіпотезою визначені завдання дослідження: • . ■

- вивчити стан проблеми розвитку творчих здібносте^ учня в теорії та практиці навчання)

- розробити і експериментально апробувати комплекс навчальний методів, прийомів і засобів, посередниірром'яких здійснюється процес гуманізації географічної освіти як такий, що забезпечує розвиток творчих здібностей учня в єдності з передачею йому досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу та формуванням духовності;

- Визначити Педагогічний інструментарій передачі підростаючому поколінню досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу;

- знайти шляхи збереження здоров"я учня на уроках географії.

Методологічною основою дослідження виступили: системний підхід, що передбачає гуманізацію географічної освіти як цілісну систему у зв"язку і відношеннях її окремих 'елементів; провідні ідеї гуманізації шкільної освіти, розвитку творчий здібностей учнів вітчизняних та .зарубіжних педагогів і психологів.

Уіетоди дослідження: теоретичний аналіз, анкетування та ік-

терв"ювання, спостереження, бесіди з учителями та учнями, аналіз, порівняння та узагальнення досвіду роботи шкіл, педагогічний експеримент, аналіз продукції учнівської діяльності, статистична обробка матеріалів дослідження.

Дослідження проводилось в три етапи.

На першому етапі /1938 - 1989 рр./ вивчалась філософська, психологічна і педагогічна література з проблеми дослідження, визначались його, мета, предмет та завдання. Аналізувались нявчалоИт плани, програми, підручники, наочні посібники, об'єктивні г суб"-яктивні протиріччя процесу гуманізації шкільно” освіти.

На другому етапі /1989 - 1900 рр./ розроблялись авторські дидактичні матерт&лч, якт створювали можливість застосуванню емоційності в процесі гуманізації географічної освіти; знаходились шляхи передачі учням досвіду творчості в нерозривній єдності з досвідом емоційно-чуттєвого ставлення до світу.

На третьому етапт /і->90 - 1992 рр./ експериментально перевірялися наукові передбачення, узагальнювались результати дослідження в статтях та окремо виданих брошурами методичних матеріалах, на авторських курсах в містах Китвт, Чернігові, Севастополі, Рівному.

Наукогп новиг’нл гіпглчг-^-ння полягав у: ■

обгрунтуванні дидактичного принципу емоційності, як: а/ з'єднувальної ланки між природою дитячого пізнання і розвитком творчих здібностей учнів; б/ визначального шляху передачі підростаючому поколінню досвіду емоційно-чуттевого ставлення до світу та . досвіду творчої діяльності; в/ педагогічного засобу збереження здоров"я учня на уроці; визначенні духовності як одного з елементів змісту шкільної освіти, який виникав в процесі її гуманізації та гуманітаризації; створенні міні-ермітаку - нового навчального методу, який сприяє вирішенню завдан*. гуманізації освіти.

Теоретичне значення дослідження складає аналіз стану формування творчих здібностей учнів педагогічними засобами, ио забезпечують максимально сприятливі умови для виявлення і розвитку задатків і здібностей учня, прийняття його особистісних цілей і запитів; розкриття стимулюючого впливу емоційності на розвиток тих задатків учня, які зумовлюють творчу діяльність; виявлення ролі засобів мистецтва, художньої літератури, іпхівої діяльності в забезпеченні емоційності світосприйняття і засвоєнні таких еле- . ментів змісту шкільної освіти, як досвід емоційно-чуттєвого ставленая до світу, досвід творчої діяльності, духовність; теоретичне обгрунтування авторського методу здійснення навчального процесу -міні-ериітажу. (

Практичне значення дослідження - в розробці для вчителів географії конкретних методичних рекомендацій, які сприяють гуманізації процесу навчання, забезпечують умови для розвитку творчих здібностей учнів; у підборі та створенні дидактичних матеріалів, що допомагають учням засвоїти такі компоненти змісту географічної освіти, як: досвід творчої діяльності, досвід емоційно-чуттєвого відношеній до світу, духовність; у визначенні комплексу заходів

з метою збереження здоров"я учня На уроці географії.

Достовірність і вигідність результатів дослідження забезпечувалась використанням тукових джерел, теоретико-методологіч-шім обгрунтуванням основних позицій дослідження, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і. якісного аналізу одержаних фактів, статистичног оцінкою експериментальних даних.

На захист виносяться:

1. Концепція гуманізації шкільної географічної освіти, яка передбачає виявлення і розвиток творчих здібностей учнів.

2. Методика реалізації концепції гуманізації шкільної географічної освіти.

3. Методика оцінки творчих здібностей учнів.

Апробація і впровадження результатів досліджена? гдійсішва-лися в чотирьох загальноосвітніх ¡колах третього ступеня Рівненської області. Дані експерименту обговорювались на засіданні секції дидактики обласного відділення Недтовариетва УкраїЬі, ’ районного методичного об'єднання вчителів географії /1992, 1^93 рр./, в лабораторії географії Інституту педагогіки АіІН України /Київ, 1993 р./. Апробація результатів експериментальної реалізації ов"язків здійснювалась шляхом проведення дисертантом авторських курсів на базі інститутів удосконалення вчителів міст ІСяєва, Севастополя, Чернігова, Рівного /1992 - 1993 рр./, а також відкритими уроками на районних, республіканських семінарах, присвячених питанням гуманізації шкільної освіти; виданням методичних посібників, виступів у педагогічній пресі.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, двох розділів, підсумків, списку основної використаної літератури і додатків. Дисертація ілюстрована 10 таблицями, 2 схемами, 2 діаграмами.

. - V -

■ ОСНОВНИЙ ЗМІСГ РОБО ПІ

■ • У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визна-

чено його об'Єкт^ предмет, мету, гіпотезу та завдання, дана характеристика використані« методів, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення'дисертації, її апробацію, сформульовані основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі "Гйортя і практика гуманізації географічної ссвіти" дається теоретичний аналіз гуманізму як системи поглядів.у її історичній змінності, а також відображення її в освіті, починаючи з епохи Відродження;

В ході огляду науково-методичної літератури звернута увага на те, що гуманізація шкільної освіти виникла нз на голому місці, а випливала з-гуманістичних традиції) вітчизняної педагогічної думки та гуманістичної спадщини зарубішої прогресивної педагогіки, що пов"язано з іменами Я.А.Коменського, Д.Локка, Ж.яі.руссо, І.Г.Пе-сталоцці, А.С.Мякаренка,. В.О.Сухомлинського»

В Україні особливу опору гуманізація шкільної освіти знаходила в педагогічній практиці В.О.Сухомлинського і як результат паливу його творчості - в педагогічній діяльності 0.А.Захаренка, М.Палтишева, ’іД .Павленка і інших; .

Впливовим (йактором подальшого розвитку вітчизняної педагогіки на шляху, гуманізації'стала у 00-90-х роках педагогіка співробітництва, що ов"я38на з іменами Ш.Амонашвілі, В.Давидова', іі.Дніпрова, В.Зінченка, ІДванопа, іЗ.Ільїна,, .С.Лисенкової,

Л.Нікттіної, Б.Нікттіна, Б.Йєменського«

• Однак, поставивши завдання створення нової педагогіки,

вчителі-новатори не подбали про відповідну методологічну базу, через що їхня енергія набула певного руйнівного характеру.. .

- о -

В останні.роки у вітчизняній педагогіці були визначені критерії гуманізму, ситуації його виховання, роль гуманізації в структурі навчально-виховного процесу, предмет гуманістичного виховання учнів. З точки зору вчених 0.1.Вишневського, 1.М.Журавлен-ка, М.І.Колдака, Г.О.Онищенка, І.О.Ширшова гуманізм трактується як аспект самовиховання. Гакий підхід звужує можливості у визначенні ролі гуманізації в структурі навчально-виховного процесу, обмежуючи її в основному проблемами демократизації. .

Інші вчені, В.А.Аляксєєва, А.Ю.Закгейм, В.П.Зінченко, В.М. Немєнсвкий, О.Я.Савченко процес гуманізації в освіті бачать не в зовнішніх ознаках, а в характері світосприйняття і світорозуміння. Гуманізація освіти, на їхню думку, не повинна бути самоціллю. Її призначення стати засобом розвитку творчих здібностей учнів, виховання в них емоцтйно-чуттевого ставлення до світу.

В концепції гуманітаризації шкільної освіти, розробленій вченими СІ.У.Гончаренком та Ю.1.Мальованим, гуманізація виступає відображенням в освітньому процесі гу-.ан і стичних тенденцій у розвитку сучасного суспільства,, коли людська особистість визначаються найвищою цінністю. Полягає цей процес у рішучому повороті освітнього закладу до особистості учня, у забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку його задатків і здібностей на основі поваги і довіри до нього, прийняття його особистіс-них цілей і запитів.

В цьому плані гуманізація співзвучна завданням гуманітаризації освіти. Однак ці два поняття не тотожні.

Першоосновою, на якій можлива наступна розбудова шкільної освіти, в цтй концепції визначено вілрлд-тешя духовності, яка спрямовуватиме освітні“: процес на і’ормування передусім духовного світу особистості, утвзрдження духовних цінностей як першооснови у

визцаченні мети і змісту освіти^.

Проаналізувавши ;і положення у зв"язку з нашим дослідженням, ми прийшли' до висновку вважати духовність одним з невіддільних елементів змісту шкільної, в тому числі географічної, осеіти, Тим більше, що шляхи формування П. на. уроках географії в процесі гуманізації нами уже знайдено.

Однак, ні тво-рчцй досвід людства, ні досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу, ні духовність, чк складові елементи змісту освіти, нб передаються через знання та навички. Для передачі їх знайдено особливий педагогічний' інструментарій - емоційність, як один' з пріоритетних дидактичних принципів загальної педагогіки, який забезпечує шлях освоєння змісту навчального предмету через його, переживання. '

Оволодіння гуманітарною культурою, вважає сьогодні значна частина вітчизняних і зарубіжних вчених, вкрай необхідна для професіонала будь-якого напрямку'з двох причин: як протидія технократизму мислення і як стимулятор творчості.

' Оскільки психологія останньої своєрідна: в моменти натхнення послаблюється логічне мислення і на передній рлан виходять інші механізми: уява, образне мислення, інтуїція. Образна уява, зокрема, допомагає в процесі вирішення проблеми минати процес миели-тельнот обробки шляхом безпосереднього переходу до інсайту.

Виходячи з цього, мистецтво виступає одним з центральних напрямків гуманізації школи. Підтвердженням цього є педагогічний досвід Б.О.Сухомлинського, який-був на лише педагогом-теоретиком, учителем-практиком, а й автором 1500 художніх мініатюр-казок,

т '

Гончаренко С.У., Мальований Ю.1.Педагогічна сутність гуманітаризації шкільної освіти // Рідна школа. - К. - 1994. - № 10. - С.ЗО,

- 10 - .

оповідань, легенд* притч, новел, широко використовував у своїй роботі музику, поезію, живопис. ч . •

В такому розумінні процес гуманізації шкільної освіти виступає не лише засобом розвитку творчих здібностей, а й -засобом розширення сутності поняття змісту освіти, оскільки завдяки дидактич ному принципу емоційності наповнює його такими пріоритетними складовими /крім знань, умінь та навичок/, як творчий досвід, Досвід емоцтйно-чуттєвого ставлення до світу, духовність. ■

В силу того, що концепція гуманізації географічної освіти • слабо пов"язака з педагогічною практикою, відзначається невизначеністю пріоритетів, шляхи гуманізації Географічної освіти як засобу розвитку творчих здібностей учнів продовжують залишатися малодос-лідженими. Не згрупованими виявляютьсгі методичні прийоми та засоби, за допомогою яких появилася б можливість застосовувати дидактичний принцип .емоційності як одну з вирішальних умов гуманізації «

географічної освіти в ході передачі Підростаючому поколінню творчого досвіду, Досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу,та формування духовності. ■ ''

Недостатньо досліджені питання збереження здоров"я учня на уроках. .

На подолання протиріч, які склалися між теорією і практикою гуманізації географічної освіти, якраз і спрямоване наше дослід' ;тення. .

. У другому яозділі "Педагогічні умови гуманізації географічної освіти як засобу розвитку творчих здібностей учня" проаналізовано методи, прийоми та засоби гуманізації шкільної географічної ' освіти та їх рол, в розвитку творчих здібностей учнів, шляхи збе-рччення здорів"я школярів на уроках географії. '

Гуманізаі:/я географічної освіти вимагав вклтсення в '.її зміст

таких компонентів, як: досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу, духовність. Цього ми досягали, використовуючи в навчальному процесі фрагменти мистецтва та художньої літератури, дидактивовані ігри, гумор, засоби сугестивного впливу особистості учителя. З їх допомогою створювали можливість застосування дидактичного принципу емоційності, який сприяв наближенню процесу навчання до природи дитячого світопізнання, створенню педагогічних умов, найбільш сприятливих для розвитку творчих здібностей учнів,

. У нас появились ширші можливості для глибшого засвоєння основи географічних знань. До неї ми відносили сформовані географічні образи різного порядку. Вони дозволяли творити ту систему знань, на якій базується творча праця суб'єкта. Формування їх сприяло засвоєнню таких елементів географічної освіти, як:знання, уміння та навички репродуктивного характеру, досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу, духовність.

Засвоєння цих елементів освіти найефективніше забезпечувалось пояснювально-ілюстративними методами, серед яких авторський метод міні-ермітпжу. Він апробований автором в школах' міст Рівного, ‘ „Ьскви, Ядолбуновя, Володимирця, використовується окремими учителями в Рівненській, Чернігівській, Київській, Одеській областях та в м.Севастополі. Цей метод враховує потяг учнів до самоізоляції птд час вивчення нового матеріалу, до яскравого художнього слова, релаксуючої музики./

Серед методичних прийомів та засобів, які забезпечували репродуктивний рівень знань, найчастіше мали місце використання в ході пояснення або розповіді вчителя художніх картин, уривків прозових художніх творів, музики, поезії, дидактизованих казок, гумору. ’ ' .

Застосування їх заіезпзчувалп такі шляхи гуманізації навчаль-

но-вйховного процесу на уроці, які а/ наближення завдяки дидактичному принципу емоційності до природи дитячого світосприйняття; б/ появу в учнів позитивних емоцій внаслідок, стану психорелакса-ції; в/ зняття стресів засобами гумору. :

На цьому рівні засвоєння змісту географічної освіти відбувався художній розвиток учня як серцевина Творчого процесу, необхідний для творчості розвиток уяви, образної пам"яті, почуттів.

Наступний, конструктивний, рівень знань особливо тісно .зв'язаний з такими елементами змісту шкільної, географічної освіти,' як передача учням умінь і навиків конструктивного характеру та досвіду емоційно-чуттєвого відношення до світу. Цей рівень 'забезпечувався евристичними методами і методом моделювання. Учні впразлялися в способах мислитель.ної обробки інформації, виконували завдання, що вимагали.застосування знань в зміненій ситуації,-самостійного аналізу, порівняння, виділений головного, узагальнення. Допомагали їм в цьому проблемний виклад, вирішення пізнавальних завдань і задач, складання логічних схем, .застосування сшгхронного моделювання, відгадування загадок. •

Благотворний вплив на збереження здоров"я учня даних видів ДІЯЛЬНОСТІ виявляються у виникненні позитивних емоцій в .результаті активної пізнавальної діяльності. На основі всього цього забезпечується ефективний розвиток умтнь комбінування, переконстру-звання знань першого рівня з допомогою виділення головного, по- . рівняння, узагальнення. '.

Визнано, що творчі потенції людини не залехатз від об"вму знань. Однак останні розширюють сферу творчої діяльності; ІЬким чином, зміст досвіду творчої діяльності відносно самостійний. Він відрізняється від способів ДІЯЛЬНОСТІ ,' 'Зумовлених уміннями* Відмінність закл’оча.-.ться в толу, що способи діяльності, засвоєння .’

- ІЗ -

яких формуя навички і уміння, можна показати або викласти поэлементно, . а процедури творчої діяльності не можна показати і розчле-нити на конкретні йидимт Кроки. Засвоєння цих процедур потребує Особливих засобів і способів.

Зміст цих процедур І.Я.Лернер визначив як рмтння: І. Самостійно переносити раніше засвйеНі знання і вміння в нову ситуацію,

2. Бачити нову проблему в знайомій ситуації. 3. Бачити нору функцію об"єкта. 4. Усвідомлювати структуру об"яйта. 5. Пошуку альтернативи рішення чи способу рішення. 6. Комбінування раніше відомих способів вирішення проблемних задач в новій*

В'своєму дослідженні ми виходили з того, що елементи змісту географічної освіти прИ всій їхній відносній самостійності тісно взаємозв'язані. Гворча Діяльність завжди-змістовий* Сама собот) вона виклИкае в Людини позитивні емоції. Крім того, останні завжди звернуті на|гт чИ інит географічні обпекти, без знання яких во- -ни неможливі. І^ким чином, творчий досвід, як один із елементів .змісту освіти, опирається на інші* Передача його учням передбачала Формування творчого рівня знань. Тобто таких знань і умінь, які.здобуті в ході самостійної пошукової діяльності. Досягалися бони евристичними і дослідницькими методами, які стимутовяди в учнів потяг до самостійної творчої діяльності. -

В ході нашого дослідження з ці єн метои ми,застосовували ди-дактмзовані ігри, зокрема, "Поле чудес", "Що? Де? Коли?", малюванні асоціативних малянків, рахИст проектів, відгрдувялня загадок, створення худотаіх.описів географічних об"вктів, конструювання гербів територій*' ■ , ■

В ході эксперименту було поставлене завдання прослідкувати вплив процесу гуманізації географічної, освіти на розвиток творчі« здібностей уинів, який реалізовувався в ддьості трьох сторін нзв-

чання! освітньої, виховної, розвиваючої. Використано рівневу систему вивчення якості засвоєних знань, умінь і навиків та застосування їх, розроблену вченими В.І.Гравинським, Г.Ф.Кумаріною, Р.Ф.Кривошаповоя, . • . '■

Згідно цісї системи визначалося три рівні: репродуктивний, конструктивний, творчий. Завдання, які в ході констатуючого експерименту пропонувалися у’гням з матою перевірки якості їхніх знань, засвоєння умінь та навичок, розвитку творчих здібностей та е мі > ц г йн о-чутто во г о ставлення до світу, відповідали прийнятим критеріям, тобто рівням знань. Рівневі завдання дозволили комплексно риявити результати навчання, розвитку творчих здібностей та емоційно-чуттєвого ставлення до світу.

Під час аналізу результатів знань, умінь, навичок учнів ми використали схему, визначення коефіцієнту засвоєння косого конкретного питания за формулою: К - коефіцієнт засвоєння конкретного питання /в %/ =^—*100, де (* - сума реально отриманих еле-

ментів знань, М - сума максимально можливих елементів.

Таким чином були відповідно оцінені знання, 'уміння та павички, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу по кожному з трьох рівнів: репродуктивному, ,кон-сгруїстивному, творчому. " • •

Після застосування в експериментальній групі на протязі півріччя сукупності методів, прийомів та засобів гуманізації географічної освіти було проведено підсумковий контрольний зріз, Гак само, як і в попереднэому випадку, були зняті вихідні ріпіі експериментальної та контрольної груп не лише по визначенню коефіціг;.; онта засовосннн знань, умінь та.навиків, а й по визначенню коефіцієнта виязу б мечах кожного рівня досвіду емоційно-чуттєвого відношення до географічних об'єктів, явищ, процесів. Появилась .

можливість порівняти результати вхідних *га вихідних рівнів обох груп. ' ,

- Таблиця І.

. Констатуючий та підсумковий зрізи й експериментальній та контрольній групах .з визначення коефіцієнта засвоєння знань, умінь і навичок

Групи 'кількість учнів/ ■ Рі вні і Репродуктивний і Конструктивний ) Творчий ,рівень /коефіці-ірівень /коефіцт-,рівень /коефі-,єнт засвоєння/ ,ент засвоєння/ ,цтєнт засвоєння . і . - . і

'конста-іпідсум- 'конста-'підсум-’туючий 'новий 'туточий 'новий зріз і зріз -' зріз і зріз конста- туючий ЗРІЗ підсум- ковий ЗРІЗ

Експериментальна /152 - 149 уч./ . 79/, 85% ' 51% 69% Т7% 41%

Контрольна /155 - ІбЗ .уч./ Ш В1% 50? . ьі;ї 10 І 19%

Порівнюючи коефіцієнти засвоєння знань, умінь і навичок експериментальної та контрольної груп, помічаємо суттєву різницл в результатах. Незважаючи на те, що коефіцієнт занвозння репродуктивних: знань, умінь, і навичок в констатуючому зрізі контрольної ■ ' ' ' * . • -<і* групи виявився дещо вищим,’ніж експериментальнії, підсумковий

зріз останньої вказує на помітну ртзницо в порівнянне з підсумковим, зрізом 'контрольної /відповідно С5% т 81!$/. Це г. свідченням того, що застосовані методи, прийоми та-засоби гуманізації географічної освіти шляхом їхньої- опори на образну пам"ять учня сприяють довготривалості запам'ятовування, правипс-ност4 та Позно-т.т засвоєння. .

різниця мі* коефіцієнтами підсумкового та констатуючого арі зів експериментальної групи в коді викізнання конструктивний завдана склала ІЕ$, в той час, коли в контрольній групі вона др-сягла лише 3!?, * ‘

^Ікіснцй аналіз учнівських робіт обох груп дозволяє зробити висновок, що процес гуманізації географічної освіту в експериментальній групі зумовлює так} важливі якості знань, як усвідомле-ніоть і дідвитісто, Свідченням цього в тр, що в контрольній групі майже половина учнів дали неповну відповідь на перше завдання конструктивного рівня. Визначаючи причини заболоченості Полісся, вони не зуміли побачити їх лершооснову} В той же час в експериментальній групі трких учнів виявилось на третину менме, Помітно цецш сформованими виявились уміння і навички учнів контрольної груші б аналізі кліматичної карт^ та карти корисних копалин України, ... • ■ . ■

Різниця між коефіцієнтами засвоєння знань, умінь, навичок констатуючого і підсумкового зрізів експериментальної групи в ході виконання завдання творчого рівня склала 24,4, тоді як у конт трольній лише І?а.

Результати якісного аналізу виконаних завдань даютп можливість відзначити, що для знань учнів експериментальної групи • більщ характерні такі якості, як системність і діевитість/ Ці учці успішніше здійснюють самостійне перенесення раніше засвоєну знань- т умінь в цову ситуацію, .уміють бачити нову проблему В знайомій ситуації, детальніше усвідомлюють структуру геогра- ■ фічнрго об"єкту, успішніше відшукують альтернативу рішення чи сросіб рішення.

Таблиця 2.

Результати констатуючого та підсумкового зрізів експериментальної та контрольної груп з визначення коефіцієнта вияву емо-ційно-чуттевого відношення до географіч^ них об"сктів, явищ,, процес?в ■ '

Порівняти результати експерименту, слід відзначити велику різницю мтж констатуючим і підсумковим зрізами в експериментальній групі під час виконання репродуктивних- і творчих з&.вдянь. В пер-иоку випадку вона досягав 24,7:?, в другому - 55,43. З той гсе час в ході виконання завдань конструктивного р'гвня-пона значно мениа

і складао всього 1,1/?. Характерно, що цл тенденція властива такот. для'процесу засвояння знань, умінь, навичок. Це доп'магап встановити безпосереднії*'зв"язок між емоційно» сіЬеро'о учня ; засвоєнням знань, умінь та навичок репродуктивного г творчого рівні в.

Різниця х в результатах експериментальної та контролі-ної груп засвідчуй позитивний, вплив визначених метод1ч, прийом1 .з та зусоОте

.Групи

/кількість

учнів/

Непродуктивний конструктивний , 'Гзорчцй ,рівень /коефіці-,рівень /коефіці-,рівень /коефіці ,ент .вияву емо- ,єнт вияву емо- ,гнт вияву,емо-,ційно-чуттсвого , ційко-цуттевого ,ційно-чуттсзого ,відношення/ ' ' ' ' ' '

■ РІВНІ конста-. туючий зріз підсумковий ■ ЗРІЗ іконста- іпідсум-туочий ' козий ЗРІЗ ’ ЗРІЗ констагІптдсуг<-тувчий'новий зріз і зріз

Йкспериментальна /152 - 149 уч./ 1,3.? 261? В,?;? та? ■ 4,5/? бс:5

Контрольна ' /155 - 153 уч./ . 1,2?/ 3% 1,0? . 8,91 4, ОЙ ьі

- іа -

гуманг-ізції географічної освіти на розвиток емоційної сфери учня, що безпосередньо зв"язано із засвоєнням таких елементів шкільної освіти, як досві.л нмоційно-чуттввого ставлення до світу та • духовність. ’ • ’ ■

У висновках підбиті підсумки дисертаційного дослідження:

1. В психолого-педагогічній літературі поглиблено розглянуті питання гуманізації шкільної осьіти в загальнопедагогічіюму &с- . пекті, однак в такій ке мірі деталізованих теоретичних напрацо-рань в напрямку гуманізації географічної освіти немає. Відсутні детальні дослідження проблем гуманізації географічної освіти в звиязку з розвитком творчих здібностей учнів. Це зумовлює те, що загальнопедагогівдіі ідеї гуманізації освіїи фрагментарно ртілю-ються в практику роботи вчителі в-географі в.

2. Повноцінний розвиток задатків і творчих здібностей учня можливий лише за умов гуманізації шкільної освіти, тобто забезпечення максимально сприятливих умов для виярлення і розвитку його задатків та здібностей на основі поваги і довіри до нього, . прийняття його особистісних цілей і запитів, наближення до природи його світопізнання.

3. Процес гуманізації шкільної географічної освіти неможливий без включення в додаток до традиційних компонентів її змісту, знань, умінь та навичок, таких компонентів, як досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу та досвід творчої діяльюсті.

4. Завдання гуманізації освіти, будучи співзвучними завдан-

ня^ її гуманітаризації, вимагають включення в зміст шкільної освіти такого компоненту як духовність, яка повинна стати першоосновою у визначенні мети і змісту освіти. .

б. Передавати учням досвід творчої діяльності необхідно лише в тісному зв"язку з досвідом емоційно-чуттевого ставлення до

- І9 - .

світу та духовністю. Інакше в учнів розвиватиметься технократизм мислення, що в майбутньому може принести непоправну шкоду суспільству.

6. Педагогічним інструментаріям забезпечення максимальна

сприятливих умов для виявлення і розвитку задатків і творчих здібностей учня у нерозривному зв"язку з передачею йому досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу та формування духовності о дидактичний принцип емоційності, який в процесі гуманізацію шктль-їіої географічної ОСВТТИ стаз ОДНИМ З Пріоритетних ДИДЯКТИЧШ1Х принципів. ' ,

7. В комплекс дидактичних.прийомі в ти засобів, які забезпечують цей принцип, входять твори мистецтва та ху.дояньої літератури, дидпкт'їзовані ігри, елементи гумору, засоби сугестивного впливу особистості вчителя, психо-емоиіГіний вшив кольортв.

0. Специфіка використання худочсніх засобів ня уроках географі? зумовила появу авторського методу навчання мтні-ерчттожу, який стимулів концентрацтч увгги учня в стані психорелаксацт'', -зловленої частковим усамітненням т використанням образної емоційної розповіді виитадя та попової музики. .

9. Для косого .рівня знань /репродуктивного, конструктивного, творчого/ визначені метоли навчання, методичні прнГомл та ?п-соби, які, забезпечуючи гумантаацг^ навчально-виховного процесу, сприяли розвитку творчих здібностей учня. ■

10. В дослід-'.енні доведено, що передумовою роявчгку ТЮ|.,:ИХ здібностей утінгв став худо"Шй розв.иток як серцев!!1;" ггогчсг: процесу. Забезпечували його пояснювально-* .тостратнені м^оли навчання, ' пикористгння вході розповіді вчителя худо"чіх картин, уривків прозових художніх твортп, поезії, музрки. пакг’г’опашг: казок, гумору, сугестивно'' с-о ,ік,?о>:тг

кодтрього фону інтер"єру класу і ін, їхня гуманізуюча роль на репродуктивному рівні засвоєння внань виявилась в наближенні до природи учнівського світосприйняття, яка тісно зв"язана з образною пям"яттю та уявою. Сформовані на ці»ому рівні образи географічних об"г.ктір, явищ, процесів стали вихідною основою для завдань конструктивного та творчого рівня, '

11, Конструктивний рівень снань забезпечували евристичні методи, які вимагали застосування таких прийомів і засобів, як; проблемний виклад, вирішення пізнавальних завдань і задач, складання логічних схем, застосування синхронного моделювання. Гуманізуюча роль їх виявилась у формуванні позитивних емоцій як результату активної діяльності учня на уроці та у виникненні стану ■ психорелаксації під час здійснення синхронного моделювання. В свою чоргу, процес гуманізації на цьому рівні засвоєння знань зумовив розвиток таких важливих для творчої діяльності умінь, як комбінування, переконструювання знань першого рівня з допомогою виділення головного, порівняння, узагальнення, тощо.

12. Гворчий рівень знань досягався в ході -застосування дослідницьких та евристичних методів, таких методичних Прийоміь та засобів, як: проведення дидактизованих ігор, малювання асоціативних малюнків, -захист проектів; відгадування віршованих загадок, створення художніх описів географічних о6"скті|з,' формулювання гіпотез і ін. Гуманізуюча роль даних методів, прийомів та засобів виявилася у стимуляції позитивних емоцій творчості. Визначе-' ні методи, прийоми та засоби гуманізації географічної освіти на цьому рівні засвоєння знань забезпечили розвиток таких процедур творчої діяльності, як: І. Самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь в нову ситуацію. 2. Бачення нової проблеми в знайомій ситуації. 3. Бачення нової функції об'єкту. 4. Усвідом-

лення структури об"екту. 5. Нойук альтернативи Ьирішоиня чи спо- • собу вирішення. •

13. Гуманізація географічної освіти передбачай збереження •

здоровая учня На уроці. .В ході дослідження апробовано і доведено благотворний вплив На здоров"я дітей спеціальних оздоровчих Вправ, які гіроводились в ході уроку і були 'спрямовані на збереження зору, Постави, розвитку дихальної системи, зняття стресових сйтуа^. цій, розвитку моторики пальців рук. Крім цього, збереження здоров "я учня на уроках географії забезпечувалось внутрішньо» напов-нюваністю занять, шо зумовлювало появу позитивних емсцій у школярів і виключало можливість стресових ситуацій. . ■

14. ІІровбдеНе дослідження не вичерпуй всіх аспектів проблеми. Подальшому досЛіржект підлягають питання: відбору гуманітарного компоненту змісту шкільної географічної освіти і реалізації його

в навчальйій діяльності; зв"язку природничо-наукової-освіченості людини з формуванні високої духовності; зз'*язКу розвитку творчих здібностей учня з формуванням духовгіості.

- "" г '. . ' • ■ ■ ’ - ■ . Ог-Ноені порочения дисертації відобррдені в Публікаціях- . автора: - . ■ ■ . ■ ;' .. .

І, Воспитание на уроках географии средство^ личного поэти-. ческого творчества //М^териалк Всесоюзного"совещания-семинара . І'География и воопитацие личности"» - М., 1990, - Ст62-и5, ■

,' ' 2. 14оЦ стере^дасо //У';редьская газета, 4 -1990, - № 47, -С ,3, ’ . . ■ ■ ■ *- 1 .. ■ _ ■ ‘

. З, Звесп| крам уроку //Радянська шкрда, - 1991, - № 7,.- .

с/л-ч, /... • : ■ ... ; ' ‘ .

<}, рриПди до серця, Україно«,, Ліавцал .шій. натертад до курсу гооррафії України в ЧЭ класі з елемент^' сугестоцедичного нав-4/щця, і» Ртпнецське цбласнэ ріддЦешія цедапогічнорр торар^с.гра УЛЗР, - ^991, - 27Рс, . ■ ■ , ' ' . ;

5-, Рвррчеотро солцд^ия //Педагргичеркий вестник, Свободная Всесоюзная газетп-^собеседіїик, і- Іі,, 1991. - № ?9, -і С,3,

П&льчййскии С. О* • .ГуМани^аЫй ■ ^ворра'йическо^Ь йкЬльного ойра^ зовакия как средство ..райвиткя тіоччвскйХ. спвйобнйстеЙ у4виІіка* ¿»йсе-ітацйіі на сой скакне уценйй етвпвнй Кандидаті пвДв-

гогически* наук.' СпецгіальЬовН! 1^. 00» 01 і теория й гісїЬ-

пйя пв«агогики к ' 13» '00. 02 мйтодйка ' преподавания гёоЬрМиИ*

. Ийстйт'ут педагогики АПН УкоаИны, Киев, І§95. .

• • Защищается методика Іаівйїий ..тЬагЙвскйх оЬьЬ«<й6с*#й . учеЫка я провесе ГучаИийацйй геоі'Ра*іЙЧеекЬііо ЬІК0)Іьноі*& .образования. . • . . " . ■ ’ ,• ■

. . УеТІНОВЛвНО, Цто полнЬцвнйЬв раЗвИТЙв ЇВОЙЧ&СКИХ 6Ь6-

сЬйноетёй Ученика воймеЖно Только При условии Рум&ййІіїШ вкояьнйго обоаяования. ( ^ •

Гуманизация повпятс’твуе* ойэвитип технократией мыи^в-

нйгіі оіібсоййтвувг оохпанвиий нраіс*»<інноі'о й ^йй^окйгй здоровій' учетіка. ■ ■ , ■ '

Ключові гілова: освіта, ЙаЬІЙ, здібності, досвід Д-^яльнОстІ, емоційність, твопи мистецтйа, оздоровчі вправи, стаи Нс’іхоре-лаксацІІ, оприйтливі умови, чодйЯвванНй. -

fi.AaU- " y i. ß.Itumuii.putiO'1 oi v'Caijvjl eciucclio'.' o;

a tritiiirtK of pupil CJ.eiitj.ve ..biliti.ies development,

X-iCeertation pn receiving » higher degree of a Candidate ■ Of Eoi-ewcer iii pftdaaPtjicfJ iu i;peciulitie£ 1 00.01 -theory and

history oi' pedagogics und "I ?r'J0.02~uiethodB of teaching (jeogi’apby Institute oi’ Peda^o^ice of the.Academy of Pedafjo ~ical Sciences of irkr! tne,KyiVil995-

" Methods of pupil creative ubilititf development in, the proceae of t.BOgmphlcal ’education humanisation arc defended.

.It ir determined that pupil creative abilities development, of full value if possible only on condition that school education will be Iwaunir.u. . ■

■ ¡Unvaiupatipn prevent? from technocracy thinlcinc development, further prefervation of pupil rnorul and physical herlfch.

Key wovds;education,means,abilities , ex-peri once , euiotion, i/orks of ait, eölitude, sanitation cxercieep,prychoroIa>.atj.un ¡itf.te favourable condit ions,iaodeliinc-

3öu,3^0-IOOnpn!j,pc3U{iOKeHn BOO PlBnenchKoro oö;ynpaBj]lti|iH ciaTiioTMKH,