автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Идея украинской национальной школы в педагогическом процессе на западноукраинских землях во второй половине XIX - начала XX вв.

Автореферат диссертации по теме "Идея украинской национальной школы в педагогическом процессе на западноукраинских землях во второй половине XIX - начала XX вв."

?1ЮН 199^ ышстерстю осжта гамм

ЛРНКАРЛА ГСЬКИЙ УН1ШЧЖЕТ Г.М. В. СТЕФАШ1КА

Па правах, рукошшу

ЛАБА. Св1тлана Богдан 1ша

ТЛИ! УКРАШСЪКОТ НАЦШНМЫЮ1 шкшш у пщиипшП ГГРКС1 НА ЗАХШОУКРАГЖЬКИХ ЗЕМЛЯХ У Л.Р/Г/Й НОЛОШШ . XXX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.

13.00.01.. - теор1л та 1стор1я пвдагог1ки

АвторвфврЬт

дисвртапп на здобуття наукового ступени кандидата педагог1чких наук

I ВАН0-ФРАНК1. ИС1хК - 1994

Пдсортац1вю с рукопио

Робота нпконвиа-у Льв1вському державному унГберситет! 1м. I.Франка.

Науковий кар!вник - доцент,, кандидат педагог!чних наук к»Г>Бахк 1

0ф1г;(йи 1 опоненти - доктор педагог!чних наук, прог{,есор, тл.кор. АГП1 Украхни Н.ГЛичкало кандидат педагог1чних наук,доцент БгМ.Ступарик .

Иро»1дна орган!зац1я - Вэлинський дврзйшшй ун1верситет (м. Л.Укра1ПКИ

Захиот в1дбудеться ¿С II.И р. о год.

на знс!данн1 сп9ц!ал1зовано1 вченох ради К 09.03.01 в Нрикар-патському ун!вероит0т1 !м. В.Стефаника /284000,мЛвано-'ГранкГЕсг,! пул.Шевченка, 57. Науковий в!дд!л/.

3 дисортац1е» можна ознайомитися и б1бл1отоц! уИгерсптету.

Автореферат рои}слшшП " /0х' /и?Всс^ 1934 р.

Вчэний оекрэтар оиопЛял1эопа"01 ради

I Актуальность досл1джання. Здобуття Украпюю державно* нези: |дност1 I процвс в!дродження нац1ональнох самосв! домоет! на полку останнього десятил!ття_ХХ ст. ставлять на перший план ак 1йважлив!шу умову сусгНлъно-шлхтичного прогрееу кра!ни '- розбу->ву система нац!ональнох осв!ти. Ця проблема,виникае в Украп:! з вперше. На складн1сть"1 важлив!сть таких завдань вказував'ще у 309 р. М.Грушевсышй: "вповн! очевидно, що т!льки нац!онал!зац!я шли в украхнсышх землях шжо дати украхнсыий людности гпдета-f усп1шного"культурного 1 еконоы!чного рбзвою, уорожити йох'о р! в-эсильною зброею в конкуренцих нац!оналышстей, забезпечити в1д ерспективн в!дставання, упосл!дження в загальн!м культурн!ц ! ено-ом!чн!м поход!". / Грушевсыси! М.С. Наша ыгояа» - 1909,- Кн.Г-а. -

■л./......

Державна нац!ональна програма "Осв!та" /"Украгаа XXI стал!т-я"/, закон УкраГни "Про осв1ту", Концепц!я укра^нбькоГ над1ональ-01 школи визначили завдання. побудови нац!ональнох система осв1та, I Основу пр!оритетних принцип!в яко1 понладено гуйан!зац!ю I деыо 5>атизаЦ1В во!х складових хх елемент!в, нац{ о нальну епрямован!сть 1св1ти, що полягае у"нев!дД1льност1 осв!ти в!д нац!оналыюго груи ^/Державна нац!ональна програма"Осв!та". Уврахна XXI стол!ття,-(.-1994.-С.9./. •

ПоОудова нацхональнох ссстеми освГти шшагае в!д П прац!вни 1!в, а також В1Д широких й1л громацсысост! знания досв!Ду украГн-зько! нац!ональнох школи, ! насамперед - пер!оду ц!леспрямовано'х гжра!н!зац!1 школа, у пронес! якого були досягнут! певн! усп!хи у теретворенн! школи з установи, спрямованох на денац!онал1зац!ю, у иавчальний заклад з украхнсышм нац!ональйим духом. Одним з неба-гатьох дкерел такого досй!ду в педагог!чна преса зах!дноукрахнсь-ких земель другох половини XIX - початку XX ет.Специф!ка педАго-г!чнох пвр!одики; що поряд з !ншою педагог1чною д!тературою в дав-ралогл'науковоГ !н$ормац!х для спвц!ал!ст!в,. полягае в тому,шо вопа безпосередньо I' активно Д!в на сусп!льну св!дом!сть, эабезпечув оперативный зв"язок з читачем. Пэдагог1чна преса зах1дноукра1нсь-ких земель другох половини XIX - початку XX ст. вв)брала в себе науковий потенц!ал галпцышх громадсыго-ивдагогИнах д!яч!в, аку-мулювала 1 концентрувала передов! педагог!чн! !двI, погляди I положения. Вэна поширюгала хх не мовою о$!ц!Йно'1 науки, а кого» кордного населения, мала вйлив на $ормування с$сп1лыш св! помост!

3 ус!х питань осв!тя 1 шк!льництЕа, яи! васв!тлюв.ала укря!н <!Ы«1 педнгог!т'на прпст, у ход} досл!д*ення ми гдд1лили головку'

1дею - цобудови ykpaxncbKoi нац1ональноГшколи. Через ii призму эд1йснлвався анал!з {tali ГШсця педагох^чно! пер!одикй'у громад-сько-пеяагог i чному pyci та його опрямування й органf3auti на боро тьбу за нац!ональну школу.

В останн! роки проблема нац1оналыгого в!дроджешш i боротьби за нац!ональну школу на зах1дноукра1нських землях привертають ува гу багатьох досл!дник!в. Бажлив! асйекти становления 1 розвитку украГноько: национально! школи рознили Б.Ступарик i О.ВшновськиЯ

Концойтуальн! иробЛеми розвитку сучасжп ynpaiiicbKoi школи розглндають С.Гончаренко i Ю.Мальований. 1ст0р!ю розвитку школи й осв/тл на зах!дноукра1нських. землях у пер{од Авсгро-Угорщини роз глядали Л.Г.Бахк, А.Н.Кондратюк, Б.М.М!гюров. Увагу доел(дник(в В.К.Састния i Б.З.Скаля привертали педагогi4iii погляди I.Франка, як} мали значний вшшв на розвиток педагог!чно1 думки. Педагог1ч-н! }длг ряду видатних громадських f oeBtTHfx д?яч!в висв1тлен{ у робота! Б.Ф.Гетьмана i И.П.Калениченко. Проблемам пах1дноукра1н-сько1 педагогi'woi преси, 1стор1г певниг видань та анал!зу напря-Шв розвитку деякйх з них присвяЗеяГ роботи I.B. Ззйченка i II.M.JIi сошго. '

Окрем! аснекти педагог1чпо1 журнал{стики, педагог!чн! пробле ми, що розгллдалися у загальнодбмократичн!й перюдичнГй npect За-xtflHoi JrcpaiHn, в1дображен1 в гтублi кад1ях Л.'' ЛЬйнаровського, В.А,Гйтвсьйо:, А.Н.Р&лванськох.Б.Т.Дьштрука, 1Д.ДороЕенка, О.Г.Дея, Г.Л.Которнюка, М.Ф.Нзчиталша.,.а загальнотворетичн! аспекта пер1одично! нреси - у роботах Н.М.Федченка i М.А.Яовтобрюх Цоряд 2 цим'зауважимо, ио до цього часу ио'зроблено цШсно го !оторичного аная! зу эах}длоукраЬ-нсько1 педагог1чнох преси, не онfкэно осГективно I адекватно Н роль у в!дродяенн! yBpaiHCbKoi нац{онально1 школи. У той час яЯ'з&х!дноукра1пська педагог!чиа nj: са була иом1тшш яв.нцем у громадсысому, осв(твьому й пауковому жя т! Украпш друго1 половини XIX - початку XX ст.Демократична за се ею спря1йован!стю'педагог 1чна пер!одика , шо була частково.або nor HicTio опозиц1йною, майке завжди видавалася на власн! кошти редак-тор1в та передплатник1в. У nesui nepiojui свого ; эзвптку вона ста~ вала самоет!йною полГгичною сплою у громадсько-педагоИчному pyci Завдяки ньому були створен! сприятлив! умоъа для самостШгого роя !.нгку пелагог1ч'но1 думки на зах1дноукра1нсы:их землях к{гаш ХТХ -ит«т)7 XX ст. поряд t3 розштком европййсьми педагог 1чкох дуглк^ Уквяшсшовгт педагог 1чна пер!одпка на твриторП Haxf.ftnoi

Украйш почала виходитя ран!шэ, н!ж урядова та проурядова^полъсь-комобна педагогична ггреоа. Незалежна украГномовна педагог!чна пе-р!одика з"явилася на Сх!дн!й Украгн1 лише на початку другого де-, сятил!ття XX ст.

Актуалыпсть циг проблем, хх недостатня теоретична ! методична розроблен!сть, потреби практики обумовили виб!р теми дасерта-ц 1 йного досл!дження:" 1дея украшськох нац!ональнох школи у пада-гог1чн1й: прес! на зах 1 ДноукраIнеьких Землях у друг!й половин! ИХ - на початку XX стол!ття".' Об "ест досл!дження - !стор!я роз-витку прогресивних педагог1чних !дей у педагог!чн1й прес! зах!д-ноукрашських земель друго! половини XIX - початку XX ст.

Предмет досл1дяення* - розвиток !де! украшсьюп нац!ональ--нпт школи в зах!дноукра1нськ!й педагог!чн1й прес! другоI половини XIX - початку XX ст.'

Мета досл!дяення - проанал!зувати генезис концепц!! украгн-ськог нац!онально1 школи у зах!дноукра1нськ!й педагог1чн1й прео!; простежити роль преси у пронес! постановки 1 вир!шення проблем укра1нськоГ национальноI школи, розвитку II теорИ та практики; виявйти ! узагальнити досв!д, який доц!льно викорйстоцувати на сучасному етап! розбудови нац!ональног школи в Укра1н!.

Вказан! предает ! мета роботи зумбвили заадання'доел!дження:

- визначити джерела шкикнення зах!дноукра1нсько1 педагог!чнох преси у друг1й половин! XIX ст. та основн! етапи'Н розвитку До початку першо'х св!товох в!йни;'

- проанал!зувйти генезис 1де1 укра1Нсько1 нац!онально1 школи у педагог!чн!й прес! досл!джуваного пер!оду, характерн! особливост! ! тендвнпН IX розвитку;

- простежи1-и вшшв преси на формування концепц!I украшсько! иац!о-нально* школи, розробку И осноших теоретичних'полокёнь та'початок хх: практичноI реал1зйЦ11;

- вийвити значущ!<ль вякладейого в дисертац!! досв!ду укра'1'н!зацй' иколи для сучасного пер!оду Б1дродження укрА1нсько1 школи;

Основн! методп досл!дження: !сторичнлй, 'проблёмний 1 структурой метода в хх. нерозривн!й едност!, а також конкретно-пошуко-в! методи - анал!зу, синтезу, теоретичного узагальнення !сторич-них факт!в, систематизацП та класиф!кац!1 джерел та л!терат7ри.

■ Джерела досл!дження Зонди 1ьв{вськ0го, 1вано-Франк!вського, Черч!вецького обласних арх!в!в, б!бл!отек Льв!6с.ького та Ужгород-ського уя!верситет!в, б!бл!отеки АН Укра!ни !м. В.Стефаника у Львов!, наукою! б!бл!отеки 1м.Салтикова-Щедр!на у Санкт-Петарбур-з!,'Рос!йсько1 державно! б!бл!отекп. Конструктивно-критичний ана-

^ta t теоретична узагальнення арх1вних документiB, значна* части-( на яках нещодавно знаходилась. у спецфондах t вперше введена до паукового odlry, дав змогу об"вктивно виявити законом!рност1 роз-витку теорЛ ! практики укра1нсько1 нац!онально1 школи у другИ. половин! ИХ — на початку ХХ'ст.

Наукова новизна t теоретична значущхсть досд!ддення полягаюп у в*дтворенн! цШсного процесу розвитку Teopfi "укра1нсько1 ва-ц1ональног школи у зах! дноукра1ноьк1й педагог!чн1й npeöi друГо* половины XIX - початку XX ст„,'його законом!рност{ та характер^ особливост!.

На основ? i узагальнення матерiалiв досл1днення зд!йенено нау-кове обгрунтування чотирьох етап!в розвитку украхнськох педагог 1ч но! преси у взавмозв"язку з громадсько-педагог!чнйм рухбм як скла-довою частиною нац1онально-визвольного руху, що дало змогу синте-зувати три модел1 школи - москвоф!льську, народовсъву нац!ональну, дамократичну нац!ональну, як{ в pt3Ht пер!оди популяриэувалися преоою.

Выявлен основн! тендеяцП розвитку концепШi укра1нсько1 на-д1онально! школи дають змогу розробити рэкомендац!1 щвдй забеЗпе-чення ефейтивност! процесу в1дродаення сучаснох шкбли.

Матер'али досл!даення дозволяють шести HöBi факти в iCTopfB розвитку укра'хнсько: школи i ocBtm, а також 1мена i'i визначних д1яч!в 1 теор0тик{в'в 1стор!ю педагог!чнох науки.

Практична эначущ1сть досл!дження • полагав' в обгрунтуванн! виявленого досв!ду ц1лаппрямовано1 украхн18ац*1 школи i можливос-тей його тюрчого використанкя на'сучасному етйл! в1дродаення yKpaiHCbKoi нац19нально1 школи; ряд вьедених в науковий odir фак-т!в, теоретичн! положений й висновки досл!довдя можуть бути ви-користан! при написанн! поо1бник1в з tcTopl'i розвитку школи i педагог 1чно1 думки в УкраГн!; у npoueci виюцдашщ !сторико-педаго-г!чних диСципл1н.в педагог!чних училищах, колвджах, Институтах та ун!верситетах. ФактичняЙ матар{ал можа шкорастовуватись у нау-кових досл1даеннях з 1итор1х падагог1ки та гюдагог1чнох журналtc-тики.

На аахист виносяться: i'

I. Ii) он о бок про те, що педагога проса зэх1дноухрахнсышх аеиеяь друго'х половши XIX - початку XX ст. як йвшце булй оонс,к-тивним шзол!дком розвитку загальнодешкратичних пропчс1в у суши-ikuo-noa 1 ti:чко vy *итт1 них земель t розвившюс.ч з початку 60-х pf)i

у Галичин!, з другсн цолошши 60-х. рр. на Зййарпатт!, а к!нця ВО-х рр. - на Буконин!. Розвиток галицько! t буковинсько! преси ) був висх!дним. На початку XX ст. преса добягла р!внл самбст!йно1 пол!тично1 сили у громадсько-пвдагог1чному рус1; на Закарпатт! 1г розвиток був зупинений. активною пол!тико0 мадяризацН украхнсь-' кого населения та його школи. "

2. Положения щодо взавмозв"язку I взаемообумовленост! в роз-вптку 1дег укра1нсько1 нац1ональнох школи у зах!дноукратськ!£ педагог!чй!й прйс! та'лроцесу становления преси як самоСт!йно! по-л!тично: сили у громадсько-педагог!чному рус!.

3. 'Вюновок про те., що основа теор!! украхнськох нац!ональ-по! школи були в основное розроблен! у Зах!днбукра5£йськ!й педагог !чн!й прэс! друго1 половшш XIX - початку XX ст.," ! при П сп!вучаст! вт!лювалися у практику роботи школи.

4.Пологення про то, що прсанал!зований у досл!даенн! досв!д буд!вництва укра'1нсько1 нац!онально1 школа мае практична Иг Гнтерео як аналог, !стор.1чний Прообраз процёг^в, ио в!дбуваються в систем1 осв!тя сучаснох Укра1ни.

Апробад!я' матер!ал!в досл!дкення: опубл!ковано 6; науковвх роб!т з теми досл1дження, Його результата обговорзовались на м1ж-руз1вськил науксво-практичних кокференц!ях / Терноп1ль,1990;1ьв!в, 1991; ДрсгобичДОЭЗ/, м!анародних конференциях /1вано-Франк!веьк, 1993/, на зас!даннях кафедри педагог-па: Лье!вськг)го уя!шрситету !м» Г.Франка, а також на конйеренн!ях прац!впак!в осв!ти Льв1впи— ни. "Матер!али досл!джекнл гакитмстодупться у прочее! викладання теори та 1сторИ педагог!ки у Льв!вському ун!верситет! !м.1.Фран~

}л* . Структура роботи. Дисертац!я складаеться з! вступу, двох роз-дШв, висновкЛв, п"яти додатк!в, списку основно? використаног д1-тературн.

У паршо?<у роздШ - "Розвиток укра1нсыга1 педагог1чиох преси на зах!дноукрахнських землях в друг!й половин! XIX - па початку ХК ст." розгляДаються осного! соц!окультурн! умови ниникнети украхнськох педагог{чно1 пэр!одики I £ вих!дч! ддерела. ЗдШснено пер!0дизац!п-иресп та кгасиф!кац!ю II'за соц!алыю-пол!тичною спря-иовчи!атю. Визпачоно потири отапя розгатку педагог!чно! преси з 1663 гга 1914 рр. у взаемозв-язку з проносом формуванго$'концепц!1 украхнсьюи паи!опально! школи та громадсько~педагог!чнлм рухом' чк сЛлядозАв 'эте.'.топ нАцтонально-г-извольного руху зах1дноукраГн-ськях земолъ. Ло сл!досено аспекта взадаовгогаву педагог!чно1 преси

1 грошдсько-педагог!чного руху. Роз гляну г'е- нроцес розвитку у прё-с! украпюькох педатог!чнох думки, його пр!оритетн! !дех, основн! напрями; суперечност!, зв"Йзок з розштком св!тово1 педагог!чно1 душей.

Соц!окультурн! умови Австро-Угорщини п1сля ре водиц!х 1848 р., атворення констигуц!йних. !нститут!в сприяли процесу усвЦошшння широкими верствами украГнськох громадськоот! свое* нац!онально1 одрем!шност!,, актив!зували наЩоналыю-визвольний 'руг на зах!дно-украхнсысих зешшх.Роль у цих процесах вхд!гравали такой зв"язки з1 СХ1дною Украхнов.

Ус;11домленйя потрзби в нац!ональн!й самаст!йност! вишшкадо наобх!дн!сть в-орган!зац!1 ново1 школи, яка 6 змогла забезпечити подальший розвиток нац!онйльно1'ев!домоет!.

Ц! особливост! нац1ональнй-шзвольноРО руху та еусп!лыю-пол!-гичного сталошиа зумовили виникнення опозиц!йно1 укра1нсько1 педа-гог!чног пер!одики», поява якох п!д вплиюм нац!ойалыгах 1нтерес1в винередйла видавництво проуряДово1 педагог!чно1 пвр!одики на п"ять рок!в у Галичин! ! один р!к у Закарпатт!. ■

У ход! досл!ддення виявлено ддарала зароджеаня укра1нськох педагогично! пресигГ/ громадсько-ледагог!чний руг як складйва частина над!оиальйо-визволыюго руху зах1дноукра'1Нських земель; 2/украхн-сыса загальнодемократична прогресивна преса середини XIX ст.:"Зоря ГалицЬка", "Вечерниц!", "Нива", "(Лета", "Правда", "Письма до гро-мади", "Буковина", "Слово" та !н. Вэнип!дтверджугать, ню преса бука. насл!дком розштку загальнодемократичних пропой!в на зах1дно-украхнських землях середини XIX ст.

У досл!джени! проанал!зовано сусп!льно-пол!тичн! умови,як! мала вплив на розвиток педагог!чних видань. Характер ! наирями д!яль~ ност1 педагог !чжп пер!одики насашшред визначалися: а/розотано&- . кои сил на зах!дибукра1нськ1И суоп!льно-пол1тичн!й арен!;б/шк!ль-иою пол!тикою авотро-уГорзького уряду та крайових шк1льних рад; в/р!внем:масовоГ участ! зах!дно- 1 сх!дноуку«1гоького учительства у Ы1данн! преси,

Своер(дний вплив на укрпхлську просу юта м.ильнч реформа, шо эд!йснювалася з 1063р. па Эакарпатт!, 1852р. У Гшшчян1 та Ку~ кэкш!. УпрашМшш украхнськов юколою, (зг!днс1 з рофорти, було передние» в руки национально чужих крайових. гак'глнмх рад. Кр!м депа-п>опал1зац1х украпюькох иколи вони орган!зув'ии валами 0'Мц1Й1га! урядошх проси тв'снрияАи галанят лгоугидотГ п ;лигог!чч</1 НрЧСИ.

Тим самим для украшськог иер1одикн об",ектиййа було визначено 1 | 'традиций нею и!дТриадувалося м!сце опозицШюх преси.

На основ! узагальнення результат!в анал!зу процесу роз витку зах!дноукра1нськох педагог1чно1 преси в !стсричному аспект! нами визначено чОтири бтапи. В основ! пер!одизац!х — роль преси у роэ-витку !де1 украшськох нац!ональнох школи у 6за™емозвнязку з гро-мадсько-пйдагог!чним рухом як склаДовою частиною нац!онально-виз-вольного руху.

Анал!з особливостей кожного етапу сприяв визначенню та науко -в!й оц!нц! основних. педагог!чних !дей, що обгрунтовувалиоя на сторонах преси ! мали значения дам розвитку украхнсько1 нац!онадьнсн школи.

Перший етап /1863 - 1875рр./ визначався: пор!вняною слабк!с-тю над!онально-визвольного руху, переважаючим впливом на зах!дно-укра!нськ!й сусп!лыю-пол!тичн!й арен! моснвоф!льсько1 !деолог!1, виразником яко! було в основному духовенство, яке в!д!гравало значну роль в управл1нн{ народною школою; пропагандою !дех новдх школи, в!ды!нно1 в!д польсько! чи н!мецько1. Процес доел!двепня дозволив зробитй висновок щодй нееггромештойт! преси до далылого рознитку ц!е1 1де1, що, як !'обмежен!сть шк!льно! проблематика на II стор!шсах,'зумойлювались вища названии впливом; Преса не стала йймостШгаю силою у. громадсько-педагогОчному руо!, не викорастала можливост! ц!леспрямованого вшгану на нього, а такрж 1 свохх орга • н!заторських функц!4,

Сл!д зазначити, шо преса не' в!д!гравала эначиох рол! у розвитку прогресивно! педагог!чно1 думки того часу, але забеэпачила певне- !нформуваннй про розвитой европейсько! педагог!чно! думки.

У дослхдженн! доведено,, що саме виданнй пього пер1оДу("Дом в школа"/1ьв!в, 1863-1864/,"Школа", додаток до "Письма до громади" /Льв!в, 1865/', "Учитель" /Ужгород, 1.867/, "Учитель" /Льв!в,186Э-1874/,"Народна школа" /Коломия, 1875/) стали певншл бар"ером па шляху асим!ляц!х укра1нсько1 школи в Австро-Угориин!, дали народ-ним вчителям змФгу спЬчкут'Ыся ! обмМгюватися досв!дом р!дною новою, розглядати ряд провес!йних проблом, а також теор!ю морального шховашш й двяк! аспокти дидактики в отил! догматичного типу навчання.

Другий етап /1875-1888рр/ розпочанея у пар1од роэгортаннн на-ц!онапыю-вчзвольного руху зах!дноукра:ноьких земачь, Нначну гагу у пил-шгаптв! преси отримала !деолог!я народ.ов?:тпп ~ найб »«я пили -вг)Ш на той чпо у гро^атсгжо-пелагоН'шому рус!. 11ч з»кг.ном!рно зу-

мовило постановку пресою на перший план сусп!льного та педагог1ч-ного життя проблему створення укра!нсыга! вколи, то базуеться на народи!й /нац1ональп!й/ основ!.

ГЪзр!энен1оть 1 неорган!Зован1сть украгнського громадоько-педагог!чного руху Гали та ни .1 Букошни 70-х рр. XIX ст. створила -ли слриятлив! умовп для результативного гаииву преси на рух, пума вили II значну роль у эаснуванн! Г^уського педагог!чного товарис тт. Цо'Ьизначило становления "Газети школьно!" /Льв!в,1875-1079/ та "Школьно! часописГ' /Дьв1в, 1880-1888/ як йевнох саыост!йно! сили у 1,ромйд.сько-педагог1чному рус! ! шк!лыюму жйтт!.

Дешкратичний' стиль видань, високий, як на той час, на у копий потанц!ал журнал!в визначали достатнв глибину висв!тлення наукою педагог! чних 1штаяь, повноту охоплення шк!льно1 проблематики. Центр ваги публ!кац!й, на в!дм!ну в!д москвофШськоГ преси, був перенесений з морально-етичцих на теоретично проблема основ педа--гог!чио! науки, дидактвчну проблематику та теор!ю нац!онального ьихяшнйя.

1а. ввбдониям у 1875-76рр. австр!йсьюш м5.1!ст--ерством осв!ти нових'навчалышх план!в для народних шк1л прзса добров!льно взяла на себе митадичнэ .забезпечення початковах шк!л з украхнською мо-. взю навчання. 11ю роботу проводили: ОЛартипькяй, О.ОгОновський, ВЛлышцький, 0Л5арв!нсышй, П.Кирч!в Люто дика викладапня укра-хнбькох; моей, л1тератури та 1стор1х/; М.Поллнський /основа гага-Лыю1 б!олог!!/; С.Курилович/ф!зш:я, х1мН, б1олог!'х/; С.Ковал!п /математики/'та ¡н, ' ;'

Проанал1зуван!Ш теор!ю педагог !ки в Г Г !бторачному роз витку редактора "Газети школьно!" 1 "Школьно! часопис!", на в!дм!иу в!д радактор!в москвоф!льсько1 прёси, виявили спромокн!сть до визнй-ченпя !! прогресиЕного начала ! розынку укра'хнськох педагог!ч1го'х думки йа р!ш! су^асно!. хй ввропейськох. Гозробки тсор!х "в!лыю~ х'о гахопания" Г„Врещ>оной ! основ тэор!! "соц!ального р<5конструктив! эму"/'одна !з теч!й прагматизм/ ОЛЮртаньким створили протя-вчгу аакр1плеи1й у ик1лъному Статут! оф!ц!йио пропагован!й теорГ! пиховашш як и!дготовки дитпни до життя в тих .мовах, в яких во-' на !снус.

Го а вито к зах!дноукра!нського громядсько~педагог1чного руху п його перяМЙ орган!злван1й форм! - Руспюцу педягогИному това-(н;отв! - ?ум'шт початок третього отапу видамшптах неяагоИчпох лгроп /188Р-Т909рр./, ам1ии у спрямовэмоот! ирзси та рзхчпяу

фоОлем украГнсько! национально! школи на xi сторЫках.Журншш хьаго етану-"Учитель" /Льв{в,иоч.вид.1Й89р/; "Руска школа"/Чвр-itBUt, 1888,1891/, "Пром!нь" /Вашк!нц! .Буковина, 1904-1Э07/„мПра~ юр" /Льв1в-Коломия, 1908-1912/-видавалися п!д воливоы учительского руху,орган!зованого у "Руськоыу педагог!чному товарлетв!" /Галичина, р!к засн.1881/."Руська школа"/Буковина,1887/, "Взаси-иа пом! ч галицьких ! букогшнських учи тел tB t учи т е л ь о к"/Гали чи-аа-Букошна, 1905/.

Соц!окультурн! зм!ни наприкЬщ! XIX ст., вшшкнвння украхи-зьких парт!й, м!жпарт!йна боротьба у пер!од вибор1в до шадних структур, активна участь у н!й. учительства, plant сац!алыю~пол1 • гичн! opteimmii украшських громадсышх л!дор!в, эловживашш. крайавях та м!сЦешх шк!льних рад не' с прияли п1днесешш громацсъ-ко-педагогtчного руху t незалежному розвитку преси. Це в!дпов!дно зумэвило рад позативних ! негативнах тендвндШ у po6oTi преси проблемами ухсраГнсько1 надЮнально! школи.

1. В оствняьому десягилtrrf Ж ст. потреба а орган!эованос*! громадсыт-педагог! чного руху„ консол^дац!! сил стада б fдьш значу-дои для вчительських орган!зац!й t тимчасобо"перекрала" питребу в нашональнШ школ! i;a CTopinkax педагог1чнох пер!одики. Заради орган !зац!йш1 вдност! редактора ! вида nut Аертвували реальною оц!нкою фактfв, нод!й t явит життя вколи ! суоп{льства.

2.На початку XX ст. стих!йно в1дновпбся пропас розвитку {цех украхнсько1 нац!онально1 школи у педагог¡чн!й rrpoo-t, простекуеть-' ся об"'сдна11ня окремих !доЙ в галуз! школи J осв!ти у груни теор;-. -тичних полояень, переростапня хх у кгнцепгуально цШсн! роэрсб-ки Teopii i практики буд!виицтт укра1нсы<01 нац!онально1 школи. tx utimlcTb для сушеного використання'знижув'лише пецосконала ро-а-робка наукошго апарату, ф!лософських основ ново! ¡лколн.

У ход!. досл!дтешш ниявлено, що протягон цьбго пер!оду на crupiHKax педагогЧчнох преси в!дбулося зГшганкя теор!й авторитар но! i гут.ин!стичнг)1 педагоНка, mo було особливо iroiifriraM при трактопп! украхнсъкима педагогами методов навчдння t гатод!в т~ хогшогг; вплииу. Гоки захоаленкя Г.Спенсером зак!нчиляся запер«--ЧвННЛМ !д?1 miXOBlHUA як пристосування до яиття. Нар (од огульшн критики E.-X.fycoo outiiiiпа пропаганда 1дай "вЬшгаго гахошния", 1югляд(п М.Монтпссор!.

ТУ вт:ш у розги мг/ цреси /1909-ГЛ1 рр/ на n frailty н(д tiwrox ¡m, злтрлй&'я в *зв"чзчу 3t 3?iiu.on в1щхов!дних умоа, a йув nep'.4-y->b!'i -щт?! ■ г>М.чоп. Dtn х-ц'лкте гтугяисн иоыш

С1днесезш® нац!онально-визвольногй рулу, в!дпов!дно високим р!внем розвитку нац!онально1 св!домост!. Педагог1чна преса цього етапу мала значний: вшшв на розробку ! поширення концепц!х украшсько1 нац!ональнох школи,орган1зац!ю громацсько-педагог!чйого руху на'I д1доспрямовану укра1н!зац!ю школи.

Ейдання четвертого пер!оду ("Наша школа" /Льв!в, 1909-1514, 1916/, "Учитель" /Льв!в, 1910-1914/, "Учительське слово" /Льв!в, 1912-1914,1916/) розглядавчи потребу в нац1ональн!й школ} як жит-тсю необх1дну умову для розвитку нац1х, в!дновлегаш державност!, культивували теоретичн! I практичн! доСл!дження в ц!й галуз!, сти-муляючи тим самим розвиток передово* педагог!чно1 думки в Украхн!, 3 ц}его метою при безлосередньому спри/кн! редакц!1 "Учительського слота" за !н!ц!ативою Г.ГОщишина було створено Педагог1чно-наукову ком!с!ю - прообраз украхнсько! акадом!I педагог!чних наук.

Протягом П-1У етап!в розйитку укрйхнсько! педагог!чнох преси 1снував ряд видань, нехарактерних для пйх етаШв, зокрема: ,, --двомовн!, н1мвцько-унрахнськ1 " Вф^пы- Рае^с^^сЛе ВЮттег » /Буковинський педагог!чний лиоток, Черн1вц1,18""4-1902/, "Ви(юа1-щр /Буковинська школа, Черн1вц1., 1904-1907/;

- москвоф!льсышЙ! "Учитель" додаток до"Ласт!вки" /Льв!в,1880/;,

- "Луна" /Льв1в, 1907/, "Наше слово /Льв!в,1907/, "Укра1нський учитель" /Стан1слав!в, 1911/, Каменяр! /Буковина, 1909-1914/.

У другому роздШ - "Розвиток 1дех украГнськох нац}оналыюI пгколи в педагог1чн1й прес! друго! поло Вини XIX - початку XX ст" оинтезовано процес 1сторичного рбзвитку теор!1 укра'1нсько1 наШо-няльнох школи на сторШках преси на фон! практики шк1лыюго ашття того чйсу, вяд!лено ряд напрям^в к о нкре т но-!стори чноI д!яльност! преси, спрямованох на в!дродяенкя укра1нського шк!льнйцтвя.

11о-перше, нййпопшрён1шим напряыом д!яльност! був критични& анал!з асим1ляторс:.,ко1 шк!льнозс пол!тики австро-уторсько1 впади та крайових шк!льних рад; який забезпечував реальну оп!нку факт!в ! ядага шк!льного улття. В!н дав поштовх до переосмислення ряду прин-шш!п нобудови система осв!ти, рол! та функнШ держаниях органа у п!й систем!.

По-друге, недагог!чна пер1одика безпосередньо сприяла вир!шен-ню питания про роль учительських мае як д!ввого фактора, руш!йнаГ сили у Р1дрсджепн1 зах!дноукраЗ£нсько1 школи;. визначенню шеокого ;

статусу гпителя шщ! окольно т шйоли в'украхнському соц!окультурЬо-

щ

По-третв, використовугачи певну свободу д!йт~котру преса мала як опозиц!йна, юна п!дготувала сприятливий-грунт для масового розвйтку 1д91 украхнсько? нац!ональнох школи; створила можливост! дои переростйння ц!е1 1де1 в концептуально ц!л!сн! розробки; спря-мовувала роботу зах!Дно- ! сх!дн0укра1нсышх педагог!в над поня-т!йним апаратом украхнськоI педагог!чйо! науки.Зокрема .йдеться про так! категорН, йк мета виховання у нац!ональн!й школ!, зав-дання 1 ц!л1 навчально-виховного процесу, зм!ст осв!ти у нац!она-льн!Й. школ!, метода навчально-виховно! роботи, эасоби навчання. Преса забезлечила "озвучения" боротьбй за нац!ональну школу широких верств педагог!чного руху, у певн! пер!оди консол!дувала його д!яльн!сть, орган!зовувала XI на потреби школи.

Критичний анал!з шк!льй01 пол!тики Австро-Угорщини та крайо-вих шк!льних рад, який зд!йснйвала преса,сприяв реальн!й оц!нц! факт!в ! явищ шк!льного життя ! нер!дко подавався в. пор!внянн! з тим фактичним штер!алом, який демонстрували зв!ти шк!льнох' влади. Висновки, зроблен! на основ! цього анал!зу, стали шэштсгв-хом до переосмислення ряду принцип!в побудови системи осв!ти /гуман!зму, демократизму, автономност! системи осв!ти у держав!, наступност! м!х ланками системи, р!вност! громадян у прав! на осв!ту ! т.д./; рол! та $ункц!й державних орган!в у галуа! упразднил осв!тою /М.Грушевсыгай,М.Баран, 1.Юпишин, О.Яулинич/.

В залежност! в!д р!вня розвйтку н&ц!онально-визвольного руху ! росту нац!онально1 св!домост! зах!днлх укра1нц!в преса висува-ла вимоги до уряду , що визначащи зм!ст поняття'нац!ональна школа" як системи осв!ти, яка у 60-70-Х рр. XIX ст.включала украХн-ську початкову школу; у.80-90-х рр. XIX ст. - початкову ! середню школу; на початок XX ст. — ц!л1сну систему осв!ти з вимогою ство-рення виню! школи та автономного управл1ння укра!нською системою осв!тй.

Другим непрямом д1яльност1 преси було безпосередне сприяння: вирйпеннго питания ню до соц!ального статусу педагоНчних кадр!а украхнсько! нац!ональнох системи осв!ти.

'Взр!ш6ння ц!ег проблема на стор!нках педагог!чно1 преси в!д-бувалося у двох ракурсах: теоретичного вазначения! рол! особи учителя в сусп!льств! !• вимрг сусп!льства до вчителя нац1онально1 школи; боротьби за соц!альну, правову ! майнову захшцен!сть учи-тельсышх кадр!в. Преса 1-П етап!в порушила питания про покра-тення ф!нансового ! соц!ального стаггодаша учителя. Протягом !!!_1у етап!в поряд з розглядом вищвназпанйх питань акцент преси

зм!стявся ца питания правових гарант № I р!вних домократичнях с^вобод ддя педагог1чних прац1вник!в яд повноправних громадян держава.

У т!сному звнязку з розробкою концепц!! украхнсыол нац!она-льнох школи формувалаоя сукупн!сть елмог до'вчитеЛя нац!онадьноГ школи як висококвал!ф1кованого профес!онала, бажано з ун1вереи-' тетською осв!тою, глибокими фаховими, педагог!чними 1 психолог!ч-ниш знаниями,лццину-гуман!ста, впсокоморальну, з активною гро-мадськов поаиц!ею, пошшкану до внконання рол! просв!тителя ! ор~ ган!затора громадського життя ! нац!онально-шзводьного руху /£.В!тошинсышй, Г.Врецьона, О.Влас!йчук, М.Доыбровсьха, П.Кирч!) Ч.Крушельшщький, Л.Сальо, К.Малпцька, В.Ратальоышй та 1н./.

Найб!льшу практичну ц!нн!сть мае для нас той напрлм д!ялыю ст! педагог!чнох пер1одики, який спричшшв появу на и стор1нках 1дех украхнсько! нац!онально1 школи, створив умови для II розшт ку йах!днй- 1 сХ1дноукра1нськими педагогами.

Розвиток !дех ново1 школи, яка по шина прийти на эм!ну !сну ач!й, був зумовлейзй объективно!снуючою нев!дпов!дн!стю функд!о нуючого украхнсыого шк1льнищЕа Австро-Угорщини середини Х1Хск як потребам особистост!, таг ! зростаячиы ьимогамукрахнського соц! культурного яиття та певним осв!тн!м загальнодэржавдим стандарта не говорячи ата про загальносвропейськ!. Саме з усв!дошгання хш нав!дпов!дностей ! починавться на стор!нках педагог!чно1 преси висв!тлення проблем укра1нсько'1 нац!опальноI школи, !дей якох. яг вазначальна одразу ж орган!чно'вид(лилася в ряд! !нших прогре-сйенйх !дей.

Питания про незалежн!сть зах!дноукраIнсысох школи п!дняла уже москвоф!льська преса. Саме II !сиування порЯд з урядовою та проурядовою педагог(чнов пер!одикою св{дчило про окрем!ин1сть ру-ського / украхнського/ народу Галичинц, К) к:--шш 1 Закарпаття I Лого школи. Розгляд укра'1нсько1 народнох школи як умовно окремо •■ го субГекта в австр!йськ!й ик!Льн1й сиоТе*л! створивсприятливий грунт для шзр!вання у прео! !двх украхнсько1 нац1опалы!01 школ»;, П попаредниками стали дум:;и про ноойх!днха!ь "сво^х","р!д1юГ' йколи, про шховшшя д!тей сл1до>.шх "свое" ру'оъксЛ",Народное*;!.

Аяал1э пореважнох б!льшост! розроОок'ыо лсЕоф^дьеъко! щх<си дан эиогу синтеэуштп концешПю кюсктод!льс1.гс.1 шке.та яг, ц1.':!е-ко'{ сиетода погдяд!в, щ> прологу ваш: шко.1у ;мЛ!г!Я.чу, отгит,-;, кузьга едомеитарну з догматачиида типом ш.в'шкл.

Ч!тка постановка проблема укрд1нсм:о'1 ьч'ионалыкл т^т

влерпе знайшла м!сцв в народовськ1й npecl. Бона насамперод ад!й>-снила огллд стаиу системи нац!ояально! осв!ти на Bott територ!! Украхна; поставила як першочергове заддання - в!дновлення саред-ньо!'школи для вяховання над i оналыю св!домо! украхнськох !нте-л1г0нц!!;, провела конкретну роботу, спрямовайу на Шднесбння р!в-ня>виклйдання р!дно! мови, л{тератури та tCTopli в зах!дноукра5ш-ських початкових школах; п!дняла питания про внесения нац!опально го компонента у зм!ст осв!ти сервдн!х пк!л Сх!дно! Галичини; привернула увагу широких я!л громадськост! до стану"виховно! робота з г!шаз!йною молоддю f необх!дност! нейтрал!зац!! !дйало-г!чного вплину на не! москвоф!л!в.

Порше програшш'вир!шення проблем украхнсько! нац{оналыюi школи було сконцентроване у в!дозвах ?уського педагог!чпого тойя-ристет /1881,1884/. Ее ц!л!си! ni концептуально, я! структурно, вони однак проголошували: "Школа народна мае бути народною в повномь значеню сего слова, она мае обошхзокь выховувати д!тн й дус! нац!ональномь" /Школьна часопись. - 1884.- №7/.

Яротягом 1886-1888 рр. ряд педаго:г!в прапавали над розроб-кою категор!ального апарату Teopli нац!оналыюго виховання, йаго завдань, форм t метод!в у дошк!льйому в!ц!, у процес! навчання, д!яльност! украхнських громадсысих орган!зад1й: ! товариств. Toni л , узагальнившй cboí розробки стосозно поняття "нац!ональна юкола-,. Г.Врецьона назначив: "Школа загально заслуговуе на имя народной тогди.коли вона увзглядшго передь вс!мь тратт потреба и дбав- о образоване чолов!ка на ч1лов!ка в повномь значеню слова" /Школьна часопись.- 1887.-Й18/.

Питания вдода зм!ни ф!лософсышх основ системи навчання. ! пм~ ховайня роз глянули О.Партицький t Г.Врецьона.Вэни вважали, ко досл!дження Teopíi нац!ональнох школи сл!д починати э вивченпя 1дей народно! педйгог!ки, будуйати народну школу на !деях народного св!тогляду, систему виховання в н!й на нац!оналыюму вихоканн! , традац!ях, культур! народу; вид!лити ряд форм ! метод!в нав-чально-виховно! д!яльност!, характерних самв'для украхнсько! ет-нопедагог!ки, ! рекомендували вироваджувати !х у вихойну д!Лль-н!сть школл 1 о1м"!» Взагал! ж, вважав фецьйна, школа у свохй. д!ялыюст! повинна спиратися на 5 основ - родинн!, нац!ональй1, гуман!стичн! та християнсья!, 1 як визначальна - "основа, свобода" в !нлив!дуальному f нац1ональному рознитку, в досягненн! ма-твр1альних благ, свобода сов!ст! ! науксшх пошук!в.

.Лосл!даеюw Teopli укшхнсько! над!ональнох щколи велися в

контекст! розвитку европейсько! пвДагог1чно1 думки. Св!дченням цього е елементи прагматизму, та теор!х "в!льного вихованна" у роботах О.Партиц&кого ! Г.Врецьони,.

Анал!з продесу розвитку 1дах украхнськог нац1ональнох школа на стор!нках пер!одики народойц!в дозволив синтезувати модель народовоько! нац!онально! школи , що д!яла у прес! другого етаггу Ооковними у'буд!вництв! йац1онально1 сиотеми осв1ти мали стати принципы народност!, гуман!зац!1 1 демократизац!!. Процео в!д-родкення мав охопити II почагкоВу ! сераднв ланку з суттевим розширенням нац!ональйого компонента у зм!ст! осв!ти.Школа 1 с!ы"я. повинн! були акцентувати увагу на !деали I традиц1! укра— 1нсько1 етнопедагог!ки, п!днести вагу нац1оналыюго вихойання в ус!ж аспектах, свое! д!яльност!.

Метою школи мало- стати виховання людини-гуман!ста, мораль но, !нтелектуально 0 ф1зично розвинуто!, нац!онально св!домо1, надання хй основ певних профес!йних знйнь.

ТенденцН, що розгорнулиоя в нац!онально-визвольному рус! Гали чини на пйчатку 90-х рр. XIX ст., стали гальм1вшш фактором уг розвитку 1деТ укра1нсько! нац1оналыгах шко'ли у педагог!чн!й прес!. Лише на початку XX ст. пПром1нь"; "Прапор" \ фрагмантар-но "Учитель" знову васувають на перший план проблеми нац!ональ-нох школи, причому не завдяки зм1нам у спрямованост! редакц!й, а через активну участь у виданн! таких захОдно- } сх!дноукра1н~ ських педагог!в як О..Влас!йчук; 0..1ванчук, К.Малицька, 1.Капус-т!й, М.Баран,М.Радицьки й, 1.Ющишин; 1.Петришин та !н. '

Найважлив!шим положенйям яко внесла преса третього етапу у генезио концепцГх укра1нськох нац!онал'ьно1 школи,була думка про те, що справа школи - це справа всього Народу.Преса зробила певн! кроки в напрям! орган 1 зад!I украхнськох громадськост! на боротьбу ва нац!ональну школу! був з!бранйй фактичний мате-р!ал про стан школи на Украхн!, а такоа створён! можливост! длл конпептуальних розробок теор!х нац1оналы:о1 школи, як! Тактично були завершен! у педагог!чй!й прес! 1У бтапу.

Йюв1тлення проблем украхнсько! нац!спшшю1 в;коли у педа-гог!чн1й прес! 1У етапу досягЛо як!йно вишо^£/.,р1бн.ч. Преса орга-н!зовувала ! отимулювала концептуально ц!л!с-л 1 дэсл!дхешш тео~ р!1 украхнськох нац!оналыюг школи,1 максима.шлю вниористала оно! прошАгандиСтськ! ! орган!зац1йн! мозлироот! дш ор1ентац!т д!ялыюст! громадоько-пэдагог!чного руху ня п!лвслрлмопанв пи-

¡{тения проблем украхнсьюп нацЮиально! школи.

Початок тако1 сйрямованост! преси був покладений д 1ш1ьи1стю у риалу "Наша шкоЛа" п{д кер!вництвом МЛ'рушевського, який поен! е-•ю ор!ентував видання на потреби нац!опально { школи та консол!да~ 11ю громадсысо-недагог!чного руху. Була проведена робота щздо ¡творения альтернативного управл!ння системою нац!онально1 осв!-■и - Крайового шк1льного союзу /1910 р./. Створений. на коал!ц!Йь юму союз! делогованигпредставник!в украхнсышх економ!чних, пог |!тичних, просв!тительських та !н. !нотиТуц!й в!н був иокликаний ¡абезпечити нормальний розв!й украхнського нац!онального шк1льни-1тва" /Наша школа. - 1910.-Кн.I./.'

Концептуалып розробки укра1нсько'х нац!оналыюх школа у пели чэгхчнШ прес! цього етапу публ!йували М.Грушевський, ОЛванчук, [,Капуст!Й, Н.Чеп!га-Оеленкевич, 1.Ющишин, О.Кулинич. Цебн! еле-1внти розробили зах1дноукрахнськ1 педагоги М.Возняк, М.Баран, ¡.Влас!йчук, С.Томаш!вський;сх!дноукра1нсыс! - I .Радецышй, Л.Смирнова. Уд!йснен1 р!зними авторами, вони були р!зними за ф!~ юсофською основою, опиралися на теор!ю "в!льно! школи", ф!лосо-Ь!ю прагматизму, екзеетенц1ал1зму, хрнстиянськиЙ ов!тогляд, ала юдночас в нажали шзначалышми нац!оналышй св!тогляд, ¡даали нн-11онального виховання, няродну ф!лософ!ю. Иайб!льш ц1л1сною кон-тептуально була роз робка нац!опально! школи, яка кр1м народно*, 1ац10налыюх основ мала будуватися на засадах тоорИ мв1льного тиховання" - зроблена сх!дноукра1нсыаш педагогом Лйом Чеп1гою Зеленкевичем. Найб!льш ц!л!сноп структурно була розробка системи тц!онально1 осв!ти, зд!йстзна Iваном Юпдеиином - "Проект на зм1-1у доржавноро шк!льного закона 3 дня 14 мая Шб9р.'"- один !з терший укра1нських закон1в про осв!ту.

На основ! них розробок наш було сннтезошно модель демокра-гично'1 нац!онаяыю'х школи, да д!яла у пвлагаг!чн1й прес! 1У ета-чу. Шна включала вс! ланки систоми осв!ти з вимогом отворення явтономного управления украхкоьким шк!льництвом. Ироиагувалися. гак! принципа ¡юбудовн кистями осп!тн лк гумян! 'зм, дпмокра? нзм, зв!тоьк!пть 1 нчступн!сть, автономн!сть .у до ржа и! та ецрямо-ваи!сть ншгрип мо-т^отки д1ялыюст! .яколи на пр!оритит тщ! она -шю-дпр'^шш* 1нтл Украпги. МеТО'О шкояй' б р1зно(Нчни8 гар-чоиШшй рпаютоу ооо^иктоот!, наи1о1ип:-лга с»1лог»1 з пктягшоп «птткюио поушМся. '!<,•[••>чбпччлясн значн! пм1ии у ам!ст! шк!льно: эевНи , 11 гг.'их-'тн'-- •¡•пдппи'Иноьгу' , рворгам1аап?*

1.9 П" ' "Ч1>! 1 Ь I ;•.!'••• ГЧ'ОМГЧ» роб') ги н!ШПЬ».,1ЦП .7.0 к«'.'-!! Н'ХЧ«.

¿bîtoboï педагог!чгог думки, на грунт! шродно? педагог!ки,йа-ц!ональйого св1тогляДу 1 традицМ.

У висновках викладено основн! результата досл!дження, мож-ливе XX практична застосування ! напрямхг подальпш розробки про-блеми; , ■

'Зах!дноукра'1нська педагог!чна иер!одична преса з часу свого вяникнення 1 до/йочатку nepmoï cbItoboï в!йки пройшла чотири етапи у своему розвитку 1 стайовленн! як caMocTfftHOf пол!тичнох сили у грошдсько-пездэгог!чному рус!. Протягом досл!диуваного пе р!оду юна в!д!грала значну роль у розробц! !де1 украхнсько! на-Шональнох школи, створила умови для генезису ïï кошйпц! ï. lfa стор!нках преси пропагувались, пословно зм!ноючи одна одну, тр) модел! школи: москвоф1льсько'х, народовсько'г нац!оналыюх f демократично! нац1ональнох.

11рй дося!дкойн! 'продесу розвитку заххдкоукрахпсько'1 пвдаго-ri'iHOÏ пер!одики ! генезиоу кондепцН укра'1нськох тац!ойально1 икали"на ïï стор!нках у друг!й половйн! XIX - на 'початку XX от. <1ув виявлйний ряд характерах особлявоств!!, зс крема:

- обушвлен!сть станоаяення педагог!чно1 преси як еамост!Шюх но-л!тично1 сили у громадсько-педагог!чному рус! i як орган!затора руху суоп1льно—пол!тичшш становищем на зах!дноукра'1нськлх землях

- зумовлан!сть генезису KOHnenuiï yKpaÏHCbtco'i ;шц1онзльно1 школи у педагог 1 чн ! й. прес! особливостями розвитку громпдсько-аейлгог1ч-иого руху як сгсладою1 частини зах}дноукря1кського п<чц1оиалыю-етявольного руху;

- залврн!сть зм!сту досл!джукшпх педагог¡чь»'Л проблем, глибини f повноти XX осмиелення та Еясв{тлення на «yroptmtax эах,!дноукра"1н-сьпох иеДагог!чтю1 преси в!д'р1вни розвитку îï як спмост}йно! голffirnioï сили у'грэмядсько-пвдагог1чному рус!;

- ойумовлйн!сть д1втосг! ! тривалост! вгслилу педагог!чно1 преси -па ещйшшшя проблем украхнсько! нтЦонапмни школи та громадсь--кп-прд.?.гог1чни|{ pyx c7/oniльно-п^л 1 тичппни ор1внтац!яки ! осойпс-тtспою сгсрячотн1отю окремах громадськпх ;itn4tc як орган1зат^р1.в

5 редактор! в видаш..

Вшчепнл генозису r..nuRnutï укрлшськох нацЫналыки школ;! у !'едптч>г1чнЯ5 прос! цозво nr.? гозпичпти ряд тенпя'шШ. Нйсагяюред ту, теоратичи! поел!,ндення,над якапп неэпчею'о одна в!д одного пр^ч-тлн л», 1дно- ! cxtmroy крайкоме! педагоги, аосвредеудолися ■:. и ср!лнюх центрально! J дох в!лма жкилэ у в!льнШ дорха-(', «f", тмррнксь J7V4H!IKK f да?«"цятяпим xnp.'r.nuvM г"'г)1тл,:г-;-

^печать снриятлив! уыови для розвитку особистост!. " 1

Ейходячи з висновк!в, викладених у дисертац!!, 1 потрео оу-юно1 укра!нсько! нац!онально1 школи було розроблено рекоманда-II щодо шлях!в практично! реаЛ!зац1! Державно! нацхонально! прогний "0св1та"./"Укра!на XXI стол!ттян/.

Заснування громйдоького координац!йного органу управлишн з зтою забезпечення офективност! функц!онування укра!нсько! надЮ-зльно! школи на основ! консол!дад!1 зусиль усього йусп!л£стш: [яльност! державних, громацських, правових, комэрц!йно-еканом!ч-ах структур, потенц!йних мояливостей: с!ми!, кожного громадянина.

3 метою реал!зац!! концепц!! украшсьйо! нац!онально! школи ус!х рег!онах Укра!нй п!дтримуьати отворенйя недержаниях навча-ьно-виховних заклад!в, як! б забезпечували право людини на оов!-{ р!дною мовою, в!дпов!дали осв!тн!м запитам особистост! 1 зага-ьнодержавними стандартам.

Максимальна залучення прац!вник!в школи до науково-падагог!ч-ах доол!дяень. в рег1ональних експеримантальних центрах, до н!дй радювання новиг педагог!чних технолог!й.

Ор!внтац!я-навчально-ви^овного процесу у школ! та с!м"! на рансформшпю державно-нац!ональних ц!нностей Украгни у особист !он!.

Ор!ентац!я: зм!сту, форм ! метод!в навчально-виховно! д!ялыю-г} школи на п!дготовку учн!в до реал!зац!! державно-над!оналыш:к этреб Укра!ни.

Виявлэн! та проанал!зован! в ход! досл!дження фактичн! мате-!али, а також д0сл1дницьк! ви сновки мояуть бути використан! при ятанн! курсу "1стор!я педагог!ки?СПецкуро!в "1стор!я укра!нськ<я щ!онально! шкОли", "Недагог!чна пор!одична преса Укра!ни"; а та-, эж для написания п!дручник!в ! пос!бник!в з !стор!! розвитку шко и 1 педагог!чно! думки а УкраШ. Практичну д!нц!Сть для шили» аннл курсу теор!! педагог!ки мають проанал!зопан1 у дясертад!! эзробки катогор!ального апарату укра!чсько! нанЮналыю! школи, к! до дього часу не знайшлм широкогозастосування: вузы« 1 роз-ирене розум!ння катагор!! укра!нсько! надЮналъшн школи/ трак-увэшш М.Грушевського/; категор!я нацЮнальдо! школи /тракту вам н Г.Врецьони, Я.Ч9п!ги-Зелеиковича, I Д!щншина/; пришит!в нобу -овн над!онально! система осгй'.-и / роЗэобки тих жп 1 О.Ку лижет/, атвгорП над!ональнога. вихотшш / доел 1дтепня 0 Лшичунн,К.Мл пнъког, 'М. Домбровой«)!, Г-Ерапъони/ I !н.

Нишристаннп мат»!р!ал!в дасл!дкення у наЕчляию-ялховтшу

процес! вищоГ школи дозволить ширше ознайомлювати студентську аудитора з подвижницысими традиц!ями зах!дноукра!нського народного в^ительства ! профосури, матиме важливо значения для пронесу п!д-готовки IX. до майбутньо! педагогОчно! д1ялыюст!.

Творче використаиня'висновк!в 1 рокомендапМ, шкладених у д1 сертац!! сприятиме подальш!й. реорган!зац!! сфери уиравл!ння ноц!-ональной оистемою осв!ти на демократичних'та гуман!стичних засада)

Досягнення зах!дноукра!нсько! педагог!чно! думки в галуз! теор!! нац!онально! школи Госв1тй," викладен! В дисертац!!, можут! викорйстовуватися йрац!вниками народно! осв!ти для вдоскдйалення: зм!оту навчально-виховного процесу в уКра!нськ1й нац!оналы!!й школ!, реал18ац{г принцип!в нац!онального виховання; для орган!зац!! практично! роботи сучасного вчителя над!онально! школи.

Для сучасно! укра!нсько! педагог!чно! перЮдики, що працюе в умовах багатопар-Нйно! сусп!Льно! системи велику практичну ц!н-н!сть мае досв!д зах!Дноукра!нсько! подагог!чно! преси шодо кон-сол!дад!! зусиль неоднор!дного грймадсько-педагог1чного руху на потреби Нац!онально! школи, а також викладен! у досл!джбня! шляхи орган!зац!! громадсько-педагог!чного руху.

Науково-теоретичний'анал!з досл!джувано! проблем« показав, то !стор!я розвитку укра!нсько! педагог!чно! думки на зах!дноук-рашських землях друго! поло вини XIX - початку XX ст. потребуй поДальшого вивчення, спец!альних досл!джень г всеб!чного ознайон-лэння з:

- науковими розробками ! практичною д!яльн!стю в галуз! побудови украхнсько! нац!онально! школи визначного громадського I поличного д!яча; 1старика М.Грушввськоги;

- педагог!чними !доямк теоретика укра!нсько! пап!опально! школи

1 орган¡затора прообразу укра!нсько! академ!! педагог!чнйх наук -I. Шиши на {

- досл!дженнями в галуз1 етнопедагог!ки, родинкого виховання -О.Партицького - одного з основоположник!в методики викладання укра!нсько! мови, л!тератури та 1стор!! в початков!», школ!;

- науковимй поглядами теоретика укра!неько! нш.!опально! школи, подагога-про с в 1 тителя Г.Вредьони;

- ко1щепц!вю укра!нсысо! над!опально! школи сх!дноукра1нського педагога, одного !з перших укра!ноьких прелставпик!в теор!! "в!лыюго виховання " - Я.Чеп!гй-Зелешгавича;

- педягог!чними поглядами ! громадськот д!яльн!стю орган!затора гротадоъко-нэдагог1чного руху, пиоьменниц! К.Малицько!.

Qchoehi положения 1 результат досл!джоння опубл!кован! в таких роботах дисертанта:

1.Журнал "Учитель" про ттер1альне- i праюве отановища вчи-тел!в Галичини // ТЬзи.доп.наук.конф./Роэвиток осв!ти t науки в зах!дних областях Укра!ни. - Торноп!ль, 1990.

2. Питания осв!ти у прогресивн1й npeoi Галичини к!шух XIX -початку XX ст.//Тегш доп.наук.конф./ Розвиток народно! осв!ти в зах!дних областях Украхни за роки радянськох мади. -'Льв1п,1990.

3. Народний учитель: по ¡луки новях алях1п удосяшалення йога и!дготоеки // Ко!ще1ш!я нац!оналы{ох школи. Украпш ' f пройлеми п!дготовки та п1дЕИщешш квал!ф!кацН вчительських кадр! в. — Льв1в, 1991.

. 4. Питания педагог!чнох психолог!ï на стор!нках журналу "Учитоль"' /к!нець XIX - почАток XX ст./ // В!снигс Льв!в. ун-ту. Вил; 12.- Льв1в, 1991.

5. Я.А.Коменсъкий- 1 украхнська нал!ональна школа // Тези доп.. наук. конф. / Тлорчп опадшина Я.А.Ксмвнського ! сучасн!оть,-Дрогобкч, 1992.

6. Проблею! ynpnïjiobKoï нац!оняяыгох школи на стор!нках; куриалу"Прапор" /Колсйия, 1909-1У12/ // Тези доп. наук. конф. I чЫтародного кп игре су гунул! в. - Ггоно-Фрон^всыс, 1993.