автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Интеграция знаний про свойства веществ и строительных материалов учащихся профессионально-технических училищ

Автореферат диссертации по теме "Интеграция знаний про свойства веществ и строительных материалов учащихся профессионально-технических училищ"

РГВ' ОД

НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ПЕДАГОГ1КИ

21 ¿;:ол 1093 Апн уКРАШИ •

На правах рукопису

КОЗЛОВСЬКА 1рина Михайл1вна

1НТЕГРАЦШ ЗНАНЬ ПРО ВЛАСТИВ0СТ1 РЕЧОВИНИ ТА БУД1ВЕЛБНИХ МАТЕР1АЛ1В УЧШВ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНИХ УЧИЛИЩ

13.00.01. — теор!я 1 ¡стор1я педагогии

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата педагопчних наук

КиТв— 1993

Робота виконана в НД1 педагопки АПН Украши.

Науковий кер1вник — д1йсний член АПН Украпш, доктор педагопчних наук професор С. У. ГОНЧАРЕНКО.

Офщшн! опоненти: член-кореспондент АПН УкраТни, доктор педагопчних наук, професор Д. О. ТХОРЖЕВСЬКИЙ, старший науковий ствробггник НД1 педагопки АПН Украши, завщуючнй лаборатор'1ею, кандидат педагопчних наук Ю. I. МАЛЬОВАНИИ.

Пронина установа — Ндаинський педагопчний ¡нститут.

Захист вщбудеться 25 червня 1993 р. о 15.00 год. на заыданш спещал1-зованоТ ради Д 113.15.01 при НД1 педагопки АПН УкраТни (252001, м. КиГв, вул. Трьохсвятительська, 8).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец! НД1 педагопки АПН УкраТни (252001, м. КиТв, вул. Трьохсвятительська, 8)

Автореферат роз1сланий » травня 1993 р.

Бчений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат педагогичных наук

М. П. ЛЕГКИЙ

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуалыПсть дослГпжепня. Проблема гидготобки висококвз-л!ф1кованого роб1тника, здатного забезпечнти високу продуктившсть пращ, е особливо актуальною для побудови наукопсмидустр1алыгого суспшьства. В умовах римкозо! екоиомжи вимоги до професШно! майстерност1 робтшка, бсзсумншно.будуть зростати. Основким джерелом поповнення робггнимв кпал|ф1кованим» кадрами е система професШно-техтчноТ осв1ти. Однак в останш десяти р1ччя склад робтншв формувався в основному за рахунок випускшшв профтехучилищ, в яю поступали учи! з посе-редшмн знаннями. Штучне поеднаиня навчальних плашв загально-осв'ггньоТ школн та профтехучилища привело до зб1льшення навчалыюго часу, зниження якосп загальноосвтш знаиь учшв ПТУ, дублювання на-вчального м;пер';алу. роз'еднаносп зкамь, Тх метэф!зичносп, а також до невиправданого иеревантаженил учн1в. '

Д1йовим засобом усуненкя цих недолшз е впровадження в навчально-виховний процес штегративних форм та методт навчання, а також штеграшя зм:сту знань учшв. Це сприяе формуванню циисно! системи знань учшв, аклЫзуе 1х розумову д1яльшсть, шдсилюе виховш функци . осв1ш. В результате зростае як я меть загальнооевггнгх знань учшв, так 1 р1вень 1х професшно! пщготовки.

Важлив'кггь проблеми ¡нтеграци знань учшв пов'язана також 31 створен-ням нових технолопй та матер1ал1в з заданими наперед властивостями, з поширенням ьисокопродуктивних метод ¡в обробки матер1ал!в, такими як електронно-променевий, плазмовий тощо. Вивчення властивостей речеви-ни як виду матери е, в свою чергу, оджею з головних ¡дей вивчення курсу ф!зики. Ш знания повииш стати надШною базою для засвоення ряда загапь-нотехшчних дисциплш, зокрема матер'шознавства, в профтехучилищах.

ГнтеграцЬ) знань - багатопланова, складна проблема, яка включав пси-холопчш, педагопчш та, частково, соидальш аспекти. В нашому дослщжечш ми зосередили увагу на дидактичному аспект! 1нтеграцп: зм1сп ¡нтеграци знань учшв та використанш штегративних форм та метхдав навчання. Тсо-ретичний анашз лптератури дозволив вцнбрати принципа, як! звузили за-гальнонаукове поняття {нтеграци до загальнопедагопчного. На сьогодн! дослщжен! лише деяк! аспекта ¡нтеграци знань учшв: грунтовно на р1сп мЬкпредметних зв'язюв (В.М. Максимова, 1.1. Петрова, ОЛ. Кудрявцев, О.С. Дубинчук, Н.М. Розенберг, ЛЛ. Савельева), на р1вн! взаемозв'язку загально! та профосШно! осв1ти (АЛ. Беляева, СЛ. Баев, М.Н. Берулава! Р.С ГУревич,

В.1. Паламарчук), на р1вн1 ¡нтеграцн полетехн!чних знань (Ю.С. Тюнников), а також на р1вш дослщження професШноТ спрямованосп вивчення ф1зики дня икремих профеай. Проте вщсутн! розробки про зм>ст, фсрми та методи ¡нтеграци знань на р1вш взаемод», синтезу та {нтеграцП знань.

€диний тдхщ до навчального матер!алу, його узгодження та кореляцЫ елемент1в знань, теоретичне обгрунтування ¡нтеграци знань окремих курс! в та тем — невщкладна проблема професШноТ педагопки, оск1льки супереч-носп мЬк необхщшстю забезпечити засвоення певного обсягу знань та формами реал'шци ше! необдЛаносп загострюються щораз сипьшше. В цих умовах зростае необхщшсть теоретичного та оргашзацФно-педагойчного дослщження проблеми ¡нтеграци знань учжв в професШшй школ!.

Сказане вище обумовило виб1р теми дослщження "1нтеграц1я знань про властивост! речовини та будЬельних матер1ал1е учшв професШно-техшчних училищ".

Об'ектом досл1дження е навчалъно-виховний процес в професШно-техшчних училищах.

Предметом досл1дяс>.яня е змгст, форми та методи ¡нтеграци знань уч1пв про речовину та бушвельш матер1али на 6аз1 курав ф1знки та ма-тер1алознавства.

Метою досл!дження е теоретичне та експериментальне обг, /нтування доцшьносп ¡нтеграци знань учшв, визначення змкггу ¡нтеграци знань учшв про речовину та бущвелып матер1али, П форм та методш.

В досягненш визначено! мети ми виходили з Нпотези: ¡нтеграцЫ знань учи ¡в про речовину та буд1вельн! матер!али сприятиме кращому розумШню учнями ф!зичних властавостей речовини та можливостей керування вла-стивостями матер)ал1в, а також сприятиме виключенню дублювання навчального материалу та р1зного траетування спор'щнених явищ, приоеде до едносп навчального матерклу.

Виходячи з мети та гтотези дослщження були визначеш члвпяпня дослЬжтня:

1. В1 шчити стан ¡нтеграци знань в наущ та педагопчнШ теорн 1 практиць

2. Проанал1зувати стан ¡нтеграци знаньучн!в про речойнну та буд'шельш матер'шли для профеЫй машин!сглв буд!вельних машин, обгрутувати доглльшсть гако! ¡нтеграци, еиявити н специфику; визна^ити ор'ентовний зм1ст навчального матер1алу про речовину та будшелып матер1али для учшв вищезгадзних профеай; визначити шляхи реал1зацп знань учшв про речовину та Г>удшельн5 матерели, форми жтеграцп цих знань.

3. Розробити тсматнчне планувания курив ф'юики та матер1алознавства на основ! ппеграцп знань учшв про речовину та бущвельш матер1али.

4. Експерименталько дослщити ефектившсть впливу ¡нтеграци на ямсть знапь учнш з ф1зики та матер1алознавства.

5. Розробмти методичш рекомендаци для виклалачш профтехучшшщ з практично! реалвацн запропонованого тематичного планування, форм та методш ипеграци знань учтв.

загальний зв'язок та взаемообумоклен5сть явищ, принцип матер1альноТ едносгп сыту, вчення про зв'язок теорц та практики.

В дисертацшжй робот! використано закон про осв'пу, концепцпо непе-рервно! освп и та концепцпо професШно! освгги Украши, концепцйо викла-дання ф1зики.

Для внушения поставлгнах завдань використовувався комплекс методш: мигоди теоретичного анал1зу, поигуковий та формуючий експери-мент, вивчення та узагальнення педагопчного доевщу з ¡нтеграци знэнь учн'ш в навчалыю-виховному процеа ПТУ.

Вивчення фшософськоТ, педагопчноТ, психолопчно! лггератури дозволило визчачнги стан науковоТ розробленосп проблеми, уточнити об'ектта предмет дос>; имения, розробитн методику дослщження. Спостереження, усне 1 письмове опитування, вивчення документаци дало можливсть про-анал'оувати стан 1 нтеграцп знань учшв в навчально-виховному процес'1 профтехучилищ. Вивчення масового передового досв1ду сприяло доаидженню зрлежносп ефективностГ результата навчально-виховного. процесу вщ р'шнл штеграци'знань. Застосування метод1в моделювання дозволило розробитн модель тематнчного планування курс ¡в ф!зики та ма-тершознавства з ¡нтегращею на баз! тем курсу фпики, ям стосуються знпнь про речовину та II ;.1пстивосгп. Проведения дослщно-експерименталыю! роботи дало можливсть апробувати розроблеш дисертантом рекомендаци з ¡нтеграци знань про будову I властивосп реяовини та буд1вельни^ ма-тер!атв, визначити 1х ефектившеть.

Дослшження проводилося в 1984-1993 рр.

На першому етат дослщження (1984-1986 рр.) оснопна увага була зосереджена на вибор'11 обгрунтуванш проблеми дослщження, визначенш його об'екту, предмету, мети, завдань та розробщ ппотези. Вивчалася фьпософська, педаголчна'та психолопчна л1тература з теми дослщження, була розроблена методика дослщження.. ..

На другому еташ досл'щження (1986-1989 рр.) проводився копстантую-чий експеримент, яким було охоплено 26 професшпо-техшчних училищ Льс.'всько! обласп, вивчався стан дослщжувано! проблеми ча практищ, вила ля л асл специфика штеграцп знань учша в кавчалыго-виховному прочее! ПТУ буд'шельного прсфшю, вивчався масовнй передовни ледагопчний дссвщ.

На третьему етатдослщження (1989-1993 рр.) проводився формуючпй та контрольний експеримент, апробувалися та впроваджувалися розроблеш дисертантом методичш рекомеэдаца з 'штеграцп знань учн'ш про будозу та властивосп речовини 1 будшельних матер'шив. Експериментом було охоплено 7 профтехучилищ (з них 2 з повним переходом на синхронно шгегровано тематагале планування курав фппкн та матер'юлозназства); в 19-ти училищах апробувалися резр збы; для окремих тем та розд'ш'ш курав ф!зики та матер'юлознавства. Був вккористашш доевщ роботи дисертанта в ПТУ №N2 1 та 33 м. Львова. До ехспернменталыю! роботи були залучен! викладач1 ПТУ №№ 12,57, 64, 33,4 м. Львова, ПТУ № 71 м. Кам'янки-БузькоТ, ПТУ № 74 см. '. Поморяни та ряд шших-

Теоретичне значдння лосл1дження полягае в'розробщ критерии вщбору зм1сту навчального матер1алу для штеграцп знань про речозилу 1 буд'шелып матер!али та обгру!пуванш штегративно'го вивчечня учиями спорщнеиого матер5алу з ф'шкн та матер'шозпавства.

Наукова новизна досл^пження полягае в науково-педагопчному об-грушуванш базових положень штеграцп знань учшв про речовику та бущвельш матер!али, як! передбачають едшшп пщхщ до знань, Тх синх-рошзацно та взаемодпо.

Практично значения послТцгедтш полягае в розробщ конкретних ме-тодичних рекомендаций для пикладач'т фЬики та матер1алознавс .¡за, склада! пи ор1ентовнош тематичного планувания синхронного вивчення курс!в фЬики та матер'шозпавства з Ьггегрованим вивчешшм властнвостей речовини та буд'шельних матер|ал!в дня професШ мзшин'кгпв буд'шелших машин; в розробц! форм, метод1вта прийом:в нггегративного вивчения будови властивостей речовини 1 буд'шельних матер1ап1в. Осиоши положения досл1Дження можуть бути використан1 викладачами ф1зики, ма-тер'шознавсгва 1 спещальноТ технологи, а гакож майстрзми виробничого навчаная. вищезгаданих професШ п практиш роботи; прашвниками 1:'.ститут1в удосконалення вчител!в, педггопчними шештутами та Ьокенерно-педагопчнимн сракультъ.амн вуз ¡в.

Достешптсть ггослЬгесипя. його положень 1 висновюв забезпечуеться методолопчною обгрунтовашстга вихщних позицШ, застосуваишш комплексу метод'ш досл'щжешм, яа адекзатш сб'ектов! дослщжен!1я, йога меп та зазданням; репрезантативмктпо дсслщшк даних, результатами проведения дссл!дно-експерименталыгоТ роботп.

На захист пин?;.т7т-?л наступи? положения;

1. Науково-педчгопчне обгрунтупання базозих положень штегрпцп зм?сту, форм та методш навчання при внвченш влгстиЕЭСтей речошпш та буд!2ельннх матер1ал1з в курсах фпнки та матергалозпапствд ПТУ.

2. ¡нтегратнвне темапгше планування синхронного визчення курс!п ф'пики та матер!алознавства на баз! штеграци змклу знань учнш про речо-вину табухпвелып матер1алн.

Алрооатйя та вгфзвапгесш'я, результат!;». дпсл1к№екмя проводилися вчешши Льв1вськоп> держужзерситету, праетпчниш: прашзшшми на-вчалышх закладмв професшноТ осаш! Льб'.псыю! область Материала дослщженнл доповщалнся на области секцЬгх внкладач^в фЬикн, па звттх конференциях НД1 педагоп'ки УкраТни (1989-91), РеспублжанськШ науково-прзктичннЧ конференци (1990), науковш конференци НД1 педэ-гопки УкраТни (1990), каукових конференцию Льв1вського держ-ушверситету (1991), мЬкреспубл;канськол!у семшар! завщуючих кабинетами фЬикн ¡нститупв удосконалекш (1991), обласних нарадах кер1вник1в профтехучилищ (1992), обласиШ конференци пращвлнш профтехосвпи . (1992), М1сыай конференци прашвшшв профтехосвгга (1993). Отрнмаш б ход1 дослшження результата Еикорнстовувалися при рсзробш базових положень викладання ф1зики та матер1алознавства в профтехучилищах буд1вельного проф'шю сшльно з 1нсплутом удосконайення вчител1в та Комитетом професШно! осв1ти Льв!всько7 облает!, а та кож при розробц'1 експериментальних платз та програм з фпики для профтехучилищ названого профшю. Основш положения дисертаци еикористовувалися пр1. читана: левдй на курсах удосконаленкя вчител1в, на секшях та методичних радах. ...

Методичж рекомендацн, розроблен! дисертантом, впроваджеш в практику робота викладачЬ ПТУ. Результата досл1дження представлен! в 14 публ1кашях.

СТРУКТУРА ТА 3MICT ДИСЕРТАЦЙ

ДисертацЫ складаеться з Еступу, двох розд'ипв, внсношав, додатк'ш та списку лггератури. Загальний об'ем робота складас 133 сторшки. Основна частила М1стить 111 сторшок тексту та 16 тзблиць. Б1блюграф1чний список лперагурц включае 223 наймгиування.

У Bcryni обгрунтована актуальшсть темя, сформульоваш об'ект, предмет, мета та гшотеза дослщження, характеризуеться його методологи, нау-кова новизна, практичие значения.

У першому роздии дисертацп Теоретичш основи i практика ¡нтеграцп знань учшв профтехучилищ будшельного проф'шю" розглядаються пробле-ми ¡нтеграцп п сучаснш науц'; та виробницга, тсоретичн1 основи ¡нтеграцп знань в напчально-виховному npoutci i професшшй школ1 зокрема, а також проанашзовано стан практики ¡нтеграцп знань учшв про будову та власти-nocTi рсчовиш; та буд1вельних матер!алт.

Проблема ¡нтеграцп знань - одна з найскладшшнх, багатоаспектних проблем сучасносп.Якиофшософський, соцюлопчний„загапыюнауковий 'аспекта iiiTei-рацл вивчеш на сьогодш досить грунтовно, то педагопчний аспект ¡нтеграцп зкань значно вщстае вщ них. Анал1з особливос .ей ¡нтеграцп науки та виробництва дозволяе визначити ii загальн! тенденцп 1х розвитку, яи повинш знайти глибоке та повне в'щображення в npoucci назчання. Це пов'язано з об'ективними факторами сучасного житгя: ростом к'лькосп шформацп, ускладненням об'еотв дослщження, комплексним характером виробничйх проблем тощо. Низький pineiib зкань випускниюв ' профтехучилищ пов'язаний з рядом недолив в систем! освгги; деяк1 з них закладеш пже в програмах та навчалышх планах, або вишшвають з загаль-них п'|дход!в до профгсхшколи, aid ¡снували рашше.

Це перш за все багатопредметшсть, ушфжацш програм з загацьно-освпшх предмет для р1зних Tunis училищ, порушення лопки формування понять при вивченн11х в р!зних предметах, порушення принципу виперед-ження (внаслщок чого похщн! поняття вивчаються paniiue, н!ж основш.що кеде до невиправданого спрощення та часто до перекручення суп явищ, до мехашчного заучування навчального материалу). В ¡снуючих навчальних програмах лопка окремих наук чи окремих курсщ спотворюе лопку на-ВЧаЛЬНО: ВИХОВНОГО процесу, ЩО приводить ДО В1ДСуТН0СТ1 Ц! ЛОСТ1 та систем-hocti знань.

киуючин розрив м'гж викладанням спорщнсних предмета ье може бути заппвнений впровадженпям нише м1жпредметпих зи'яз&в, яю с координу-

*

ючим фактором знань, проте не в сган! забезпечити повноцшну едшсть 1 ззаемодио знань. Позитиану роль в цьому напрямку вдаграла прсфшьн'сть иазчання. Однак повие виринення проблем« стас можливе лише при засто-суванн! оптимального поедяання предметно! та штегрозаноТ систем!! на-вч2Н!М для рЬних р!зшв осв1ти та рЬних тишв навчалышх закшдаз.

1дея штегваци знань входила практично в ус1 педагопчш системи про-гресивних педагопв свЬу. ¡нтегративш процеси в иавчанш ефектизно ви-коркстовую ¡ься в роззинених зарубЬкши краТиах. Сгвсрюються проекта" ¡нтегрованих курав, накопичуються розробки в цьому напрямку практич-ния прашвшшв, розробляеться системний пщхш та принципи взаемодч знань.

Особливо гостро питания ¡нтеграци знань стоить в професШшй педагогии, де значно розширений диапазон фаетичних знань та кнують три цикли предмет: загалыюосЕтпй, загальнотехшчний та професШний.

В широкому розумпип П1д Ыте'грашею розум5ють пронес взаемопроникнення структур»!« елементгв р!зних галузей навчання, який супроводжуеться узагальненням знания, комплекешетю та ущ'шьнеиням його. Суть ¡итеграцп поля гае у взаемопроникненш одного елемента знания в структуру ¡шиого, в результат! чого отримуеться повшетю новий об'ект 3! своТми властивостями. Для даного дослщження важливим було видшиги сутгев1 ознаки ¡нтеграци в П психолого-педагоп'чному аспект!, на я и вказу-ють ключев! момента поняття ¡нтеграци, так як "рашше розрЬнеш елемгн-ти", "об'ективш передумови 1я ¡нтеграци", "цше як результат ¡нтеграци". Ш ознаки дозволили звузити загальнонаукове означення ¡нтеграци до педз-гопчного.

Забезпечусться процес ¡нтеграци ¡нтегративними факторами. Разом з тим ¡нтеграшя не викшочае диференшацП знань, з якого вона ттсно пов'яза-на: диференшацш знань д'юлектично заперечуеться на р1вш елемент'га та зшмаеться на р!вн1 системи. Осшвними характеристиками ¡нтеграци знань в навчально-виховному процес« е зм1стов1, ц'шьов!, струетурш та процйорш характеристики.

1нтеграшя знань передбачае декшька ршник в'ад>?Ькпредметних зз'язюз та профшьнссп навчання до синтезу та саме ¡нтеграци (взгемодн) знань. Для впровадження ¡нтеграцИ в навчально-виховний процес ¡снують об'ективш передумови, як! закладаються ще, в загальноосзггнШ школ!. В дисертаци анагшуються психологии', длдакгичш та !шш передумови впровадження ¡нтеграци в навчально-вихозний процес.

В змкгп навчання штефацдя здШснюеться злитгям в одному предмет! (.курсО елеметчв р!зних навчальних предмете на основ1 широкого мЬкдисциплшарного пщходу. Тематичний штефативний пщхщ не пору-шуе лопки кожного навчального предмету I в той же час забезпечуе по-тенщально можливу взаемодш м1ж ними. При ¡нтеграци необхщне наукове обгрунтування предметно! та.навчально! спшьносп компонент штеграцп та надШш критерн, щоб уникь/ги псевд01нтеграци. *

В даномудослщженн! компонентами ¡нтефацн е.знання про будовута властивосп речовини 1 буд!вельних матер1ал1в, закладеш в курсах фники 1 матер1алознавства,а також необх1цш для утворення цшсно! системи зпань, елементи знань з Х1МЙГ, спещально! •™эиюлогн та виробничого навчання.

Комплекс бущвельних професШ е однг о з важливих труп професШ, спещальш знания яких вимагають наявносп базових знгнь з фЬики та матер1алознавства. На р!вш науки ш взаемозв'язки закладеш у буд1вельнШ ф1зищ та курс1 бущвельних матер1ал!в, проте ¡снуюч1 м5ж цими знаниями зв'язки втрачаються при викладанш 1х дидактичних аналопв у профтехучилищах. .

В умозах профтехосвгги доц1льно видшити Т1 професи, для яких наукочо обгрунтована штеграцш спещальиих та загальнотехшчних знань з певним загальноосвггшм предметом. Зокрема, для машишсйв буд'тельних машин доцшьиою е штеграцк ф1зики та матершлознавчих 1 спещальних знань, що зумовлено особливостями професШнокватф1кацШних характеристик. Базою професШних знань для машишсНв бущвельних машин с спешальний курс "Будова, експлуатащя крашв та технолопя робп-", який м1стить ряд вщомостей про буд!вельш матерши, що базуються на знаниях з ф'пики. Анал1з курсу спетально! технологи проводився з метою корекци ¡нтефацн знань учшв з фЬикй та матер1алознавства та вндШення професШно значу-ших елементтв знань, що базуються на ¡нтегрованих ф13ико-техн1Чних знаниях.

Зм1ст та наявшсть курсу матер^алознавсгва е нестабшьним для р!зних професШ. чав!ть спещальностей. Р1зн1 пщходи ю викладання цьо» о предмету зм1нювалися з часом: вщ його розширення до повно! л1кв1даци чи включения в курси спещально] технологи (наприклад, в деякнх профтехучилищах с1льськогосподарського проф1пю). Лопчна структура за-гальноосвггнЬс предмета, зокрема матер1алоз11авсва, в профтехучили: [ах не завжди в'шображас ¿фуктуру техшчних наук, перетворюючи щ курси в уштарш додаткп до спещаг них курив. Профами з матерЫюзнавства ;1я назг-аних професШ перенавантажеш.в'щомостями з металурги в зв'язку з

тим, що призначеш для дожить широкого кола професШ (сантехнжн, ма-шишсти буд'шельних машин,електрозпарники та imiii). Порушувався в цих програмах i принцип випередження: бшышсть тем вивчалися до того, як 1х ф1зична суть розглядалася на уроках фЬики.

Перенесений практично без змш з загальноосв1тньо! школи в ПТУ, курс ф1зики з часом доповнювався, обростаз профеайно спрямованими знаниями, постШно збшьшуючи обсяг при посту..овому скороченш годин на вивчення фЬики в ПТУ(наприкладлля професШ слюсар1в по ремонту. автомобЫв вщ 166 годин до 103 годин на першому Kypci з 1985 по 1991 piK). Необхщшсть вар1ативного виклааання курсу ф!зики в залежносп вщ профшю навчального закладу давно назрша. Частковим аспектом uiel про-блеми е штеграц1я знань учп1В 3i спешальних, загальнотехшчн;« та загаль-HOOCBiTHtX дисцк win.

На баз! анализу курив ф!зики та матер1алознавства з врахуванням про-фесШно-квагиф'жацШних характеристик для машишстш бущвельних машин вид'шено п'ять основних та дш допомЬкш групи знань про буд1вельш матер1али, а саме: загальш вщомоСп про речовину та буд'шелыи матер1али, мехашчш, теплов!, електромагштш, оптичш та inuii вла*. :ивосп MaTepianiB, а також фактори ям вплившоть на властивосп матер1алт та епособи добу-вання, обробки та контролю якосп MaTepianiB. На баз» ¡нтегрозаного вивчення цих груп властивостей була забезпечена б'шьш висока яюсть знань учн'ш як з фЬики, так i з спешальних предмс '.в.

\ першому роздш! дисертаци проанал13ован1 теоретичш можливосп та практичне застосування ¡нтегративних форм навчання, методи та прийоми ¡нтеграцн знань учшв про будову та властивосп речовини та будматер1ал1в.

■ У другому роздин дисертаци "Зм!ст,форми 1 методи ¡нтеграцп знань учнт про будову та властивосп речовини i буд^вельних л;атер1зл1в" розкр>гп затьн! пщходи до ¡нтеграцп знань учн'1в з ф5зики та матер'юлозмавства, показан! етапи вщбору та критери ¡нтеграцп зм1сту навчального MaTepiany, запропоновано тематичне планування курс'ш ф1зики га матер1алознавства на ocuoBi ¡нтегрованих знань про речовину та буд'тельш матер1али; ро^роб-леш форми та методи ¡нтегративного навчання, детально проанатзовано 3MicT та форми ¡нтегративного вивчення основних властивостей будшельних MaTepianiB, а також представлена дослщно-експер1. ./ентальна nepeeipra ефективносп ¡нтеграцп знань учн'ш про речовину та бущвелып матер'юли.

Ми виходили з того, що:

1.1нтеграц1я знань учшв е дШовим, !нод'1 безальтернативним, засобом формування паукового св!тогладу учшв, а та кож формування в них загаль-них погг.яд!в на шухово-техшчну революцию в сучасному виробництв1, осюльки св1тогляд учшв не може сформуватяся на баз'1 одного чи навить к!лькох навчальних предметов, а вимагае активно! взаемоди вш слримува-них знань.

2.1нтеграц1Я загальноосвтш та загальнотехшчних знань с надШною базою для формування професШних знань; зокрема при штеграци знань учшв з ф!зики та матер1алознавства забезпечуеться ¡х дН'югпсть, повнота, доступшсть, грунтовшсть тощо.

3 Лнтегращя знань на науковШ основ! дае мояиншсть усунути з навчаль-но-виховного процёсу таи негэтивш явища як дублювання навчального матер1алу, перевантаження учшв, формал!зм та фрагментаршсть знань.

4. Гнтеграцш знань в навчально-виховному процеа ПТУ дозволяе забез-печйти лопку формування комплексних понять, розум'шня суп явищ яи вивчаються в р^зних предметах; штеграц1я знань в р]зних формах та на

. рЬних р!внях вщображае единий пщхщ до формування в учшв ципсно! системи знань, яка необхщна для освоения певноТ професп.

5. 1нтеграц1я знань впроваджуеться на р1зних р1внях (профшьшсть знань, м!жпредметн1 зв'язки, синтез знань, взаемоди знань) \ в р!зномаштних формах. 1нтегращя знань в навчально-виховному процес'1 передбачае дифсрешщцио знань та Тх оптимальне поеднання для конкрет-них предметов татипш урок!в. ,

6.Ытегращя зкаиь в навчально-виховному процес! повинна бути нау-ково обгрунтована, щоб уникнути еклектики та псевдоштеграца знань.

7. Наукове обгрунтування та впроваджсння штеграцп знань в лавчаль-но-виховний процес передбачае етапн!сть ц!е! роботи.

В ходи дослщження елементами навчального материалу ми вважали по-няття та судження, а також зв'язки та в!дношення м!ж окрсмими знаниями, основнимй критсрЫми осташ11х вважапася кореляцЫ знань. Анагаз вимог до знань учн1в про речовину та будматер!али в курс! специально! технологи дозволив визначити критерИ для формування базовиХ знань з ф!зики та ыатер!алознавства. Були г.идшеш основш об'екти,властивост!, величи-ни.процеси, як! м!стать знания про будматео1аяи. Курс матер!алознавстБа в , злпропононаному нами тематачному плануваши с гнучким ! передбачае срахування нових досягнень науки при вивчгнш речоиини. Вш будуеться синхронно з курсом ф!зики та дозь.шяе ч!тко визначити ф!зичну суть кож-

ного явища та пояснит» властизосН буд!вельшк матер!ал!в на основ1 при-родиичонаукоаих знань. Для цього проводився амали повного курсу будаельних матер1ащв дяя техн5чних вуз!в буд!зелького проф1лю, який дав можшз1сть вийти за рамки зузьштехн1чного опису окремик матер'шпв та юторити курс матер1алознавстЕа двоступеневиш: о першШ части н! розкри-ваються ф1зич!» основи та властивост! матер!ал!в, можливкггь 1х внкоря-стання в буд1вкицтш, деяк! класифьчацп матер1ал!з. Такий п!дхщ виключас мехашчне заучування окремих характеристик матер1ал!з, дозволяе форму-езти матер!алознавч1 знания на баз! знань з физики. Друга частина курсу матер!алознавства носить чисто техн1чний характер та базуеться на знаниях, отримаких при вивченш першо! чгстини.

Курс ф1зики в професШно-теян1чних нгзчальннх закладах, збер!гаючн свое заггльноосвпие значения, мае ряд спецкф!чних оссбливостей. Сугтст трудной!! виникають в зв'язху з тим, що на сьогодн! курс ф!зики в профтехучилищах станопить лишг чашшу позного курсу другоК пулеш: мехашка вмочаеться в загальноосвгшШ школ!, в!домоет! з не! учи! мають не-* прсф'шьован! I тому не можуть к ефектнвно вихорнстати при вивченш спещалышх дисциплш. В нашому дослйженн! ми розробили програму (ор1Ентовну) вивчення курсу ф»зики и ПТУ буд!пельнсго проф1пго, яка передбачае вивчення курсу ф1знки друга! ступен! повн!стга, а та кож враховуе оссбливост! професШно! п1дготшки.

В рпномаштних форма,, та рЬния р!внях (нтеграци форми навчання не п1дриваготь предметно! системи назчшшя, однак дозволяють значно роз-ширити та вар^ювати зм!ст та метода предметного навчання, збер1гаючи специф1ку кожного навчального предмету. Напрнклад. при (нтегроваиому вивченш ф!зикн та матер1алознавства учн! усвЦюмлюють, що ф1зична суть . явища залишаегься незмшною, хоча конкретизуетьоя 1 доповнюеться при врахуванн! реальних характеристик кожно! групп матер1ал!в. В тематичному плануванн! на ЬггегрованШ основ! передбачаеться застосування однакових позначень, едино! системи одиниць (системи О). В ход! дослцхження роз-роблен! методи штегрованого навчання, сформована система питань ¡нтегративного характеру та блоки задач ¡нтегрованого зм'сту для кожно! з тем. Дослщжено використання практичннх та лопчних метогив при штегрованому навчан»}, зокрема таких як пср'тняння, абстрагування, конкретизация. Наприклад, метод порЬшяння використовувгвся при внвчгни! таких характеристик речовини як густкка (для ¡деаль.чо! речовини) та ццльшсть та псриспсть (для реальних бущведьних матер1атв). Кснкрети-зашя знань дослщжена на нриклад1 шгегровзного вивчення теп-

лслзоляшймих матср'1ал1в та повторения роздшу "Теплота" "а 1 ступ'ть навчання. Узагальнеш знания е профшьованими та вивчаються на вшцому ршш завдяки в'|ковим моясливостям учн'ш профтехучилищ (в загально-освггнШ школ! цей навчапьний матер!ал вивчався у вщ113-14 рокш, а в ПТУ — у в'щ'| 15-16 рокш). Методи системного навчання на осиов'1 шгеграцп зм1сту знаш. учн'ш про речовину та матер1али показат на приклад! вивчення мехашчних властивостей, як'1 е вннятково важливими для Суд'тельтшв.

Важливою формою ¡нтегрованого навчання с комплексш завдання. Дослщжсння показало, то розроблеш завдання шдвищили ямсть са-мостШио! роботи учн!в. Ефективнимн виявилися таю форми навчання як штегрований урок, узагадьнена лекщя, семшар, ¡нтегроваш домашш завдання тощо.

Оргашзашйне забезпечення ¡нтегрованого викладання тем курсу ф!зики, пов'язаних з властивостями речовини та матер'|алознавства с складною проблемою. При дшчих пшходах до вивчення матер!алознавства та ф1зики, практично неможливо досягнутн взасмодп знань учн'ш. Тому пер-ишчерговим завданням ми вважали досягнення сдносп знань для принци-пово важливого матер1алу. Порушення лопкн понять спричинене значною мфою стереотипом "р1вномфного руху" навчхаышх плашв 1 профам, який передбачас незмшну кшьюсть уроыв кожного предмету на протяз1 принайми! п!ко!ч>1Я. При ¡нтеграшТ знань в1дбувасться взасмодЫ двох навчаль-них предметт, один зяких повинен бути визнаннй базовим.Для глибокого вивчення властивостей речовини ! матер1ал1в ми в1одавали перевагу лопц1 ф'|зики (як предмету, де формуються базов'| знання) перед лопкою ма-тср!алознавства. логщ! дидактики перед лопкою адмМстративних тра-дицШ. Анал'1зуючи рЬж вар'юнти штеф... ивного вивчення курсив физики та матер'шознавства, ми прийшли до висновку, що найбшьш ефективним с в? мант з умовно "здеформованим" курсом матер'шюзнавс: ва, який передбачас не лише формування цинсно! систем и знань про речовину та будмй-тер!али, але й синхрошзащю вивчения спорщненого матер ¡ал у в обох курсах. Деяю труднощ! як> внникають в зв'язку з новим пшходом до плануван-ня навчального часу, . иршуються досить оперативно: перш за все. впроваджеш зм!ни не стосуються финансового стану виклааач!& обох предметов (оскшьки перерозподш годин !де всередиж кожного навчального предмету), по-друге, в зв'язку з запропонованими змшами доцшьно пере-глянути ефективн!сть прийнятоТ в профтехоевт черговосп теоретичного та виробничого навчання. Бона персдбачас з перших дн!в В1щ!лення одного чи двох дн!в на виробниче навчання, коли учн! ще не мають жодно! бази для

• •

заовоення професШних знань. Результатом цього е зашзнше вивчення ряду тем ф1зики. Ми ппажаемо дошльним максимально швидко вивчати загал* -. ноосв1т1п предмета на першому-другому курсах, а затрачений на це час компенсувати для освоения професШних з .ань на старших курсах. Саме на такому пщход1 1 побудоьане запропоноване нами тематичне планування.-Послщовшсть вивчения тем курсу фЬики (для яко! немае встановленого зразка) обумовлюеться не лише лопкою фЬики як науки, але й вимогами професШно! п'щготовки. Наприкпад, безпосередньо п!сля .вивчення основ мехашки в курс! ф1зики за нашими прпграмами починаеться вивчення основ техн!чноТ мехашки в курс! спецтехнологЛ. Курс матер1алознавства умовно подшено на д-' частини: першу, заг*"1ьну (спшьна для б1пышмгг! буд!вельних професШ) та спешальну (для окремо! професп чи спешальносп; в нашому випадку для машишспв буд'тельних машин). Вивчення курсу ф!зики та загально! частини курсу матер|алознавства синх-рошзовано, а ¡нформативно-техшчний характер друго! частини курсу ма-тер!алознавства дозволяе обмежитися при його вивченн! одшею годиною в тиждень.

На основ'1 запропонованого тематичного планування досл'щжувалися можливосп ¡нтегративного вивчення основних вруп властивостей будтельних матер1ал1в. Кожен блок базуеться на спец!альних таблнцях, де представлена ц'шкна характеристика групи властивостей, незалежно вщ того в якому навчальному предмет! вони вивчаються. Таблиц! в!дображають внутршн! зв'язки м!ж поняттями, врахован! фа! -ори, ям впливають на 1х властивосп. Тематичне планування подано в таблиц! 1.

Таблиця 1

Ор!снтовне тематичне планування курс!в

фЬикн та матер!алознавства

Тижн! Год/тиж.

I курс. 1 швр!ччя 1-3 5 4-77 8

9

10-И

12-К

СНзика

Год./тиж.

Матер1алознавство

Шиематика

Дикам1ка

Статика

Пдроаеро» .хашка Механ1чн1 коливавня та хвши

Заколи збереженна 2

Починаючи з 14 тижня Поняття про будма-гершли, 1х класиф!-хац!я

« «

16-17 Основи МКТ Будова матер^шк,

за'азок Судов» та властивестей

I курс, 11 тгр1ччз 18-19 5

20-22 23-25

26-28 29-30 31 -32

33-35

36-37

Властивост! г.Ыв, пари, р!днм

Властквост! твсрдих т!л

Термодннпм1ка

Електростатнкп Пост.електр.Струм Мапитпе поле

Ел. струм в р1зних серсдовищах

Елсктромапитна 1>1Дуки!в

Г1яро1золяшйн1 матер1алн, 110кр:иельш материиш.будразчшш, вплив вологи (вглогопроникшсть тошо) Мехаышш властивос-Т1 матершиа; метали, сплави, пластмаси Тспло'1залащйш материал», \1м1ко-терм1чна та термина об робка стал), лнвариицтво Електромцтер|али (¡заляторн та пров.) Мап1.матер1алн,феро-сплаан

Короз1я сплавав, елсктрохЫчна оброЪка, електрол1з Епектромагштм. Узагальненив наухо-внх основ матер1ало-знааства

11 курс, 1 л!вр!ччя 38 -39 4

40-46

47

48-49 50-51

52-54

ЕлехтроциП|1тн1 колмванив, змНший струм

Елсктроыагн1тш хваи', оптика

Теор1я в(д1юсност1 Квантом ф1змка Узагальнююче повторения

Узагальыюючс повто-ревна

Тижт 36-51: техн!чш характеристики груп будматсришв

52: смособн одержання нович мцтер1а ;.в 53:сучасн! способи оброоки

54; мстоди контролю якочТ! 1 впливу на матсркшц ■

11 курс, Пшврпчя Астрономк

Mexnui'iHi властипосп речопини е найважлив'илими для освоения про-феай машишспв будшельних машин, тому для приклад/ дамо короткий опис таблиц! саме цих властивостей. Bona м1стить ociionni понятгя (дефор-мацШш та мiцнiгиi характеристики т1л). а також фактсри, як-i можуть змшювати i II характеристики (часовь власш.тсмпергтурш, рщинш, газо-па-ро-пов'пряш, xiMi4ni тощо). На ochobi анализу взаемоди основних структур-них елеменпв знаиь, ми скдали лспчиу послщовшсть вивчения ф1зики, яка органично доповнюсться, коикретизусться, роз1иирюеться в курс! ма-тер!алозиапства.

В другому роздин дисертлцм та кож представлен! результата експери-ментально-дослщно! роботи та персшр.ки ефективносп запропонованих змш в програмах та навчапьних планах. Констатугочий експерименг показав, що бшышсть викладач'ш ф1зики i, особливо, матер1алознавства, вико-ристовуготь низьм piBHi ¡нтеграцп знань (профшовання, мЬкпрсдмстш зв'язки, полггехшчш поняття) i лише 6% викладач!в практикують штеграцпо зм!сту та форм навчашш на piBHi взаемоди знань. При рангуванж виязлених причин низького р1вня знань учшв ПТУ: найбШьш вагомими • вияеилися неузгоджешсть вивчения матер1алу в 4aci, порушсння лепки формування понять, прогалшш в знаниях за загальноосштню школу.

Експериментально виявлено, що на практиш реал'пусться менш нЬк третина ecix теоретична необхщних зв'язк!в Mix физикою та ма-тер1алознавством. Результатом цього с формальне розумшня учнями знач-ноТ частини навчального матер1алу. Негативно впливае на я клеть роботи викладач'ш вщеутшеть практичных розробок з иггсграци знань. 1нтегративн1 форми навчэння займають менш н1ж 5% навчального часу i е, як правило, випадковимк, або практикуються всього кшькома викладачами. Оцшка вик-ладачами значущосп р!зних тем не вщповщае обсягу та часов], вид юними на ix вивчення в дшчих програмах.

В ход1 формуючого та контрольного експериментпв ефектившеть впро-вадження ¡нтегративних форм навчэння та iirrerpauil 3Mi<rry знаиь учшв про речовину та будшельш матер1али перевфялися на трьох pieiiax. У 19-ти профтехучилищах ЛьзшськоТ обласп апробувалися окрем! теми та роздши KypciB ф)зики i матер1алознавства,як1 вивчалися на ¡нтегративнШ ochobi. На другому piBHi використовувалося розроблене автором тематич»'е плзнувак-ня з частковою синхрошзашею знань. Третей, найсищий р:ьень базуваися на використашп повн'кгпо синхрошзованогр штегроЕаного вивчення Судори та властивостсч речопини та 5удматер1ат1в.

Пор!вняння отрпмангл результатш у контролышх та експериментальннх групах дозволяе зробити писновок про позитив»! яысш зрушення в знаниях учит експериментальних груп. В'щповщаючи на запитання, учн! Ш1Х груп намагалися внходити з суп (¡лзичного явища, яке л сжить в основ! технололчного процесу чи способу обробки матер!алу. Розумшня суп явищ дозволяло учням сфектнвио використовувати фшпсо-техшчж знания прн освоенн! профеайних знань: показники знань учн!в з спец!альних пред-мелв в експериментальних групах булн поспйно вшцими, н!ж в контроль-них. Застосуваиня р'одих знань показало поступовнй вщхщ вщ чисто техшчно! сторони процесу чн понятгя ! вивчепия Кого у всШ складность В учшв експериментальннх груп виявляллся потреба проникати в природу явищ, пор'шнювати результата р1з!юго пщходу до явищ, розглядати Тх вссГччно. Учн1 експериментальннх груп точшше! бшьш ямсно розв'язували нестандарты! задач!, що свшчить проТх здатшстьдо роботи в нестандартних ситуашях, в цей же час так) задач! викликалн знача! труднощ! серед учшв контролышх груп.

Учш експериментальних груп не лише намагалися дати вщпов'шь на шпт.нпя, але й обгрунтуваш П. Навчаннл за нашими програмами отримало позитипну ошнку учнш та викладач'ш. В перспектив! можливе створення шгегрованого курсу на баз! ф!зики та матер!алознавства.

Результати к!льк!сного анал!зу та кож пщтвердили ефектившеть запрсн вашкених зчш в зм1ст! та формах внкладання ф1зики та матер'1алознавства. Зокрема, коефщ!енти засвоення знань учнямн на першому р'шш (в!л 0,9 до 1,0 засвосння навчального ма1ер!алу) в сксперимен галышх групах станови-ли 20%, а в контролышх - 7%. КоефМенти д'1евосп знань:

Л - 2 ¿¡К!

I

де '¿I - чпеельне значення значущост! р'тия знань; К( - коефшент засвоення знань для цього р!вня становлять в!дпов1чно 2,0 та 3,7 для контрольна та експериментальннх груп. Оцииоючи ревень .знань учшв про р!зн1 групп властивостей речовини вщпокишо до шкали: будова та влстивост! речозини - 100 балш мехашчш влзстивосп - ЮОСалт

те плов! властивосН - 80 бал ¡а

електромагн!тш власгивосп - 70бщ'Лв . оптичн! та шш! власгивосп - * 50 бал!в

1 було проведено тестуваиня серед учнш копт}!олы!пх та експеримен-тальних груп. Середня кшыисть батз на одного учия в контрольна групах становнла 12,17,10,10, 8 бал!в, а в експернментальннх вщпозщно 42, 54, 37,29,21 бал. Причому, якщо серед учшз контрольных груп виххипения шд середкього булн не дуже знати!, то серед учшв експернментапь.чих груп виргзкялнся як правило дгкшьха уп:!п в кожнШ фут, показники яких були значно вищ! в!д середнього. Це свиг-ттъ про те, що запропоносана система штегрсваного вивчення ф'пики та матергалозп^встпа дозволяе зд1бним учил г.: б!льш незло реал!зувати сво! мсжлнпост!.

Когфадсзгта грунтовносп знань, як! сбтаслювагазся за формулами:

де 3 - отримаш знания; Л - знаниями залишилнсл р пам '.тп (актива!). через Т (час) шсля 1х отримашш

ТаСишщя 2

Коеф1ц!е!гги грунтовност! знань (п процентах) Прошясох часу Контроль«! групп Експерименталън! групп

0 82 82

1 тшхдень 81 82

2 тияп! 78 81

1 м1сяць 75 80

3 мкяц! 62 76

б м1с<щ1в 42 70

1 Р1К 24 70

Дан! таблиц! показують, що в експериментальних групах грунтовшеть знань учнш значно внща, н!ж в контрольних за рахунок творчого сприГшят-тя взаемопов'язаних знань.

Таким чином, в пронес! експериментальио-дослщно! робота:

— доведена педагопчна доцшьшеть нггеграцп знань про будову та властивосп речовини 1 матер'шт; показано, що вона дае можлив!сть уннк-нути цублюпання спорщненого матер!алу, поделати неузгодженосп в трак-туванш понять, користуваши величинами та одинйцями Тх вим1рювань;

— обфунтовано дидактичш вимоги до реал!зацн ¡лей ¡нтегровгного вивчгння спорщненого магер!аоу;

— опрацьовано ¡нтефований зм(ст зиань про речовину та м:.гер1али та прг.ипипи тематичпого плануваипя вивчепня курав ф'пнки та ма-теркиюзнапства мпйбутшми машишстами буд'шельних машин;

— апробовано рЬш форми 1 мсточи ¡нтеграцн знань в залежносп вщ характеру матер'ьолу, то штегру» ться.

Узагальнепня результат теоретично! та дослино-експсриментальноТ роГюти про штеграцпо знань учнш з фЬики та матер1алознавства дозволяе зробитп таю ш'.снооки:

1. Проблема ¡нтеграцм знань учнш, зокрема знань про речовину та будшелып маюркиш, впвчена нсдостатньо. В1дсупнсть паукового обгрунту-влнн.ч ¡нтеграцн знань для конкретних навчальпих предметт створюс труд-ноин в робоп пнкладачш профшколи, а в кшцевому результат! негативно вплииас на якюь знань учнш.

2. 1> "ппеграцп знань учит важливе м'юце займае визначення П змюу, рштв, масштабности У зв'язку з ошеутшетю паукового обгруптування еле-меппн ¡нтеграцн знань в чинш« навчалышх-планах та програмах, викир навчального материалу, який мае об'сктивш передумови для штеграци е актуальною проблемою; в педагопчшй практнш роботи внклцдачт перева-жають 1111 зьк! ршш ¡нтеграцн знань, зокрема мЬкпредметш зв'язки.

»¡еврахування спсцифшм професШно! школи та невизначешеть сшспикошошя предметного тз ¡.чтеграгивного навчанпя (1х .\мсця, масштабу. г.пду, зм!с1у, оптимального сшввшношсння) зниисуе рпульгатившеть навчх>но-вихонного процесу ПТУ в шлому.

4. 3 метою пишищення якосп знань учит профтехучилищ неоСшдно по-порше, науково обгрунтуваш передумови, шдГнр га посл'иовшсть ¡нтеграцн знань учн'ш з пернач предмемв чи тем, по-друге, розробити на цЩ основ-! тсмптичне планування. напчальш програми та ниш матер1али.

5. Ьпеграшя змюту знань учнш про будову га иластизосп речовинн та ыатер'юлш закладена в запропонованому нами тематичному плануваны, де забезпечена лопка формування понять та еднний ниш:>ло знань в курсах ф'оики та матер1алознавства. „

6. Важливою умовою ефектнвносп ¡нтеграцн знаьь е сширошзашя вивчення споршменого навчального матер1алу при винченш р'пних предмет, а також максимальне внкористання рЬнэпредмеших знань для вивчення ко,\!плексн»х понять та об'екг:в.

7. Формн та методи ¡нтеграцн знань учн'ш (лекци, ¡нтегроваш уроки, комплексна завдання тощо) та Тх впровадження в навчалыю-виховний процесс псрснектинним засоСюм пцузищення р!вня знань учн'ш. Бонн енрияшь

формуванню паукового свЬогляду учтв та п!двищенню р!вня Тх про-фес1йних знань.

Автор вважае, що даним дослщженням не повн1спо вир!шуеться проблема ¡нтеграцн знань учн!в про речовину та будвельн! матер1али. Зокрема, дошльно провести дослщження 1нтегрованого вивчення речовнни та будшельних матер!ашв на баз! курс!в ф!зики, х1мЛ та матер1алоэкавегва з врахуванням вимог спешально! технологи для окремих профеай будтельниюв.

Основннй зм1ст дисертацЦ воображений п таких публ!кац1ях:

1. Козловская ИМ. Система межпредметних связей в процессе преподавания молекулярной физики и термодинамики в среднем ПТУ: Метод, рекомендации // Львов, обл. упр. профтехобразования,'учебно-методический кабинет. Львов, 1986. - 25 с.

2. Козлоеська 1.М., Кухта А.М. Система м!жпредметних зв'язюв та 1х роль у формуванш професШно? спрямованост! учн!в ПТУ //На шляху реал1зацп завдань реформ школи. В!сник Львш. университету, серЫ педа- • гопчна, вип. 10. - Льв1в: Вища школа, 1987 - с. 53 - 61.

3. Козлоеська 1.М. Секрета таорчосп викладач1в: Матер1али з досвщу робота / Упр. нар. освгги Льв1в. облвиконкому, лаборатория профтехледа-гопки НД1 педагопки УРСР. Льв1в, 1989. - 12 с.

4. Козлоеська 1.М. Ор1ентац1я школяр1в на виробшгн професн у взаемодн педагопв загальноосвггньоТ школи та профтехучилища (на! ма-тер1ал1 вивчення ф1зики) Упр. нар. осв1ти Льв1в. облвиконкому, лабораторш профтехпедагопки УРСР. Льв'ш, 1990. - 53 с.

5. Козлоеська 1.М. 1нтеграцЫ знань учн!в з фЬики та матер1алозиавства в профтехучилищах буд1вельного профипо: Т?зи доповщ! // Пед^сопчна наука - перебудов! школи. Матер1али науково-досл!дноТ конференцн НД1 педагопки УРСР. КиТв, Мйпстерство нар. освгги УРСР, НД1 педагопки УРСР, 1990. - с. 201-202.

6. Козлоеська 1.М. Форми та методи вивчення 1нтегрованого курсу ф1зики з матер!алознавством в профтехучилищах буд'юельного профшю: Тези доповщ! .// Актуальш проблеми вдосконалення шдготовки квал]фжованих роб1тничих кадр1в. Матер1злп РеспуйтканськоТ науково-прэктично! конференцн. Лшв. Пед.товариствоУРСР, Головне навч.-метод. управления профтехосв'|ти ММстерства нар. осв'гш УРСР.НД1 педагопки УРСР, 1990. - с. 32 - 34.

7. Козловська i.M., Пляцко P.M. Використання матер1а:1в про ук-раТнських вчених на уроках фники в навчальних закладах профсайно! осв!ти: Метод.рекомендацп. Пед. товариство УкраТни, управлшня нар. ocfliTM JlbBie облвиконкому, лаборатор'ю профтехпедагопки НД1 педагопки УкраТни. Льв'т, 1991 - 16 с.

8. Козловська i.M. IirrerpauLa загалыюосв1тн1х, загальнотехтчних та спсц'шышх знань учжв на уроках физики в профтехучилищах: Метод, ре-комсндацп. Управлшня нар. ocbith Льв'шського облвиконкому, обласний ¡нститутудосконалення вчитшв, лабораторЫ профтехпедагопки НД1 педагопки УкраТнн.Льв1в, 1991. -24 с.

9. Козловська J.M. На nopoai краТни Науки (вчителю фЬики): // Мето-дичний Весник управлшня нар. ocbith Льв1всько! обласно! держ-адммнстрацн, Комггет професШно! ocairii, Львшський навчально-методич-ний центр. № 2,1992, с. 10-12.

10. Козловська 1.М., Джулик О. I. Диференшйоваш пщходи до вивчен-ня фгшки в ПТУ // ДиференцШоване н'авчанкя у закладах профгехосвгги: Науково-методичний зГнрник / Burn. редактор Ничкало Н.Г, Ки1в, НД1 педагопки УкраТни, 1992. -174 с. - с. 57-63.

11. Козловська 1.М., КухтаА.М. Лфичн! резерви ф!зики // Р1ана шко-ла,№ 9-10,1992. с. 83-86.

12. Козловська I.M. 1нтеграшя еколоНчнмх знань учшв на уроках ф1зики в ПТУ // "Методичний вкник" управления народно! ocbith Льв1всько! дсржадм1н1страцн, Компет професЮно! освпи, Лыпвський на-вчально-методичний цетр, № 4,1992, с. 6-7.

13. Козловська 1.М., Клим Б.1. 1нтеграц1я знань учит з ф'шжи та ма-тер!алознавства в ПТУ будшельного профиио. - Методичж рекомендаци. Упраалжнд народно! ocbith Льв1вськоТ держадмшкгграц!!, Крмтгг про-фесшноТ освки, ЛабораторЫ профтехпедагопки НД( педагопки А11Н Ук-ра!:ш. Льв'т. 1993. - 78 с.

14 Козловська 1.М., Тимочко О.С. ¡нтсгранш загальноосвтпх та спещальних знань при п!дготовц1 квал1ф|к0ваних кадр1в для с1льськогосподарського виробництва. Науково-методичний зб1рник НД1 педагопки АПН УкраТни, КиТв, 1993. - у друцк