автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Морально-эстетическое воспитание подростковсредствами школьного театра кукол

Автореферат диссертации по теме "Морально-эстетическое воспитание подростковсредствами школьного театра кукол"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ОД

. ' г*

З , На правах рукопису

ЧУРИЛ1НА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

МОРАЛЬНО-ВСТЕ1ИЧНЕ ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОГО ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

13.00.‘01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією е рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник ' МАСОЛ Л.М.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор КОВАЛЬ Л.Г.

- кандидат педагогічних наук КОМАРОВСЬКА О.А.

Провідна установа - Ніжинський педагогічний інститут ' ім. М.В.Гоголя

Захист відбудеться "______"_____________________.1995 р.

о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.0* в Інституті педагогіки АПН України /252001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 8/.

З дисертацієв можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради Легкий М.П.

7 .

Актуальністьд о слідження. Стратегічні цілі морально-естетичного виховання, принципи та основні напрями духовного розвитку школярів визначені Законом України "Про освіту" та Державною національною програмою "Освіта" /"Україна Д1 століття"/. Україна пов"язує надії на майбутнє з утворенням національної школи, основою діяльності акої е утвердження людини як найвищої соціальної ціннооті, задоволення різноманітних освітніх потреб, пріоритетність загальнолюдських цінностей. З огляду на це зростає актуальність дослідження проблеми морально-естетичного виховання взагалі і засобами мистецтва зокрема, виникає необхідність пошуку нових підходів до формування і^манних рис особистості, запобі- ■ гання і подолання.проявів бездуховності в житті дітей та юнацтва.

Ця проблема привертає пильну увагу діячів різних галузей науки: філософів /Т.Г.Аболіна, І.А.Зязюн,, А.С.Канареький, Л.Т.Левчук, ВД.Мазепа, О.І.Фортова та ін./, які обгрунтували діалектичну єдність морального й естетичного виховання; психологів, праці' яких присвячені дослідженню особливостей дітей підліткового віку, впливу мистецтва на їх духовний розвиток /Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон та ін./, формуванню у них емпатії та інших моральних якостей /Т.П.Гаврилова, Г.ІІ.По-тилико, М.Г.Яновська та ін./; педагогів, які досліджували про-цео морально-естетичного виховання молодших школярів /Н.Д.Аб-рамян, Г.В.Арзямова, ТЛ.Гризоглазова, Р.М.Любимая, Ю.Б.Манд-рик, С.Р.&яєбік/, підлітків /С.С.Горбенко, Н.І.Ільгнськь/, студентської молоді /О.М.Олексюк/.

Серед видів мистецтва особлива роль у морально-естетично «у виховавші школярів, зокрема підліткового віку, належить театру, який завдяки художньо-синтетичній та ігровій природі здійснюв комплексний вплив на емоційну, інтелектуальну і вольову сфери особистості. Унігальні виховні Сонливості має самодіяльний театр /шкільний або позашкільний/, адже він допомагає підліткам орієнтуватися в складних моральних та естетичних поняттях, втілених в художньо-образній формі. В процесі театральної діяльності учні потрапляють в ситуації "примірювання" на себе поведінки персонажів п"сси. Через механізм перевтілення, ідентифікації актора з образом героя відбувається невимушене, мимовільне засвоєння моральних норм, розвиток естетичної свідомості, емпатичних та творчих здібностей Одним з ефективних засобів формування емпатії - психологічного явища, в якому відображається можливість пізнання іншої людини шляхом включення в її стан, є шкільний

- т е а т "> ляльок. Лялька - знак, найбільш узагальнений символ добра чи зла; в ній діалектично співіснують дійсне і .фантастичне, умовне і безумовне. Специфіка роботи на ширмі вимагає не прямої ідентифікації з образом героя, а екстропо-ляції його ряс на ляльку; своєрідного відчуження, погляду збоку. У підлітковому віці учні переходять від емоційного сприймання і відтворення краси образу до рівня його осмислення, пізнання глибинної сутності, ао сприяє грунтовному засвоєнню морально-естетичного досвіду людства. Водночас шкільний театр ляльок допомагає підліткам реалізувати свої творчі здібності у різноманітній театрально-технічній діяльності, самоствердитися у колективі ровесників у процесі спілкування, яке у цьому віці набуває важливого ціннісно-орієнтаційно-

• го значення.

- з -

Виховання учніз засобами професійних театрів /музичного, лялькового, драматичного/ досліджувалось 0.А.Комаровеь-сою.О.М.Котиковою, М.М.Корнієнком та ін. Питанням керівницт-»а роботою дітей у шкільному драматичному театрі займалися ).Д.Аверкова, 0.С.Казарінов, Б.Н.Нащокін, С.Д.Нікорова, Ї.Ю.Сорокіна, О^З.Спічкін та ін., але проблема морально-ес-гетичного виховання підлітків засобами шкільного театру ля-іьок не знайшла висвітлення у педагогічних дослідженнях.

В останні роки у практиці роботи загальноосвітніх шкіл І позашкільних закладів України набули поширення різноманітнії форми театральної самодіяльності дітей, в тому числі і те-ітр ляльок /тільки в Івано-Франківській області їх більше- п"я-гидесяти /, але виховний процес у них відбувається спонтанно: Іільшість керівників зосереджують основну увагу на художніх завданнях, ігноруючи виховні. Відчувається гостра потреба у іауково обгрунтованих рекомендаціях щодо організації виховного процесу у дитячих самодіяльних театральних колективах.

Необхідність широкого застосування самодіяльних театрів тальок як засобу морально-естетичного виховання підлітків обумовлена протиріччям між можливостями використання театрального мистецтва в розвитку емпатичних почуттів та творчої активності особистості і неповною реалізацією цих можливо-втей у школах та позашкільних закладах.

Актуальність та недостатня наукова розробленість вказаної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідженая: "Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок", визначили його сб"ект, предмет, мету і завдання.

Об'єктом дослідження обрано процес морально-естетичного виховання дітей підліткового віку.

_ 4 - : ' ■ .

Предметом дослідження є педагогічні умови морально-естетичного виховання підлітків засобами шкільного те^т ляльок.

Мета дослідження полягав у теоретичному обгрунтуванні та експериментаїьній перевірці педагогічних умов моральне—естетичного виховання підлітків у шкільному театрі ляльок.

Гі потеза дослідження - шкільний театр ляльок ефективно впливатиме на морально-естетичне виховання підлітків, якщо забезпечити єдність мотиваційного, когнітивного, емоційного і комунікативного компонентів виховного процесу і спрямувати його на поетапний розвиток емпатичних та творчих . здібностей. ; .

Відповідно до мети та гіпотези дослідження виникла необхідність у розв"язанні таких завдань: обгрунтування структурних компонентів морально-естетичного виховання з метою реалізації їх у навчально-виховному процесі, у тєатраль-ній діяльності школярів; виявлення виховних можливостей ШКІЛЬНОГО театру ляльок, специфіки Кого впливу на розвиток емпа-тії та творчої активності підлітків; розробка критеріїв та визначення рівнів морально-естетичної вихованості учнів; теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов, які сприяють підвищення ефективності процесу морально-естетичного виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок; розробка методичних рекомендацій вчителям щодо організації роботи шкільного театру ляльок та його, використання як засобу морально-естетичного виховання учнів.

Методологічну та теоретичну основу дослідження окладають теоретичні ідеї єдності та взаємозв'язку категорій "моральне" Й "естетичне", обгрунтовані у працях з філософії, психології, педагогіки та мистецтвознавст-

іа; положення щодо «формування і розвитку емпатичних та твор-іих здібностей.

З метою вирішення поставлених завдань і перевірки гіио-;ези були використані такі взаємопов'язані методи: тео-)етичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та ми-ітецтвознавчої літератури; вивчення й узагальнення передово-'0 педагогічного досвіду; опитування /анкетування, інтерв"ю~ іання/; педагогічні спостереження й аналіз сценічної та по-іасценічної діяльності підлітків; якісний і кількісний аиа-ііз результатів дослідження; методи створення емоціогенних , іитуацій, незакінчених речень і оповідань. Основним методом сослідження був педагогічний експеримент /констатуючий, $ор-іуючиЗ/, який проходив у природних умовах функціонування те-ітрів ляльок Верховинської Cllt-інтернату і Коломийського Бусинку школярів /на базі СШ №3/ Івано-Франківської області.

У роботі узагальнено особистий багаторічний досвід ди-іертанта у професійному /Івано-Франківський обласний театр ильок/, отудентському /Івано-Франківський педінститут . м.В.Стефаника/ та дитячих самодіяльних /Харківська та Іва-іо-Франківська області/ театрах ляльок.

Дослідження проводилось у три взаємопов'язані етапи іротяґом 1989-1994 років: .

На першому етапі /1989-1990 р,р./ здійснювалось •еорегична обгрунтування теми, визначалися проблеми, уточню-іалися об"єкт, предмет, мета, завдання; формувалася робоча ■іпотеза та розроблялася програма дослідження.

Другий етап /1990-1991 p.p./ був присвячений про-іедення констатуючого експерименту, визначенню рівнів мораль-іо-естетичної вихованості підлітків та теоретичній розробці іедагогічних умов і методики морально-естетичного виховання

- 6 -

засобами дитячого самодіяльного театру ляльок.

На третьому етапі /1991-1994 р.р,/ відбувалисі експериментальна перевірка та коригування педагогічних умов морально-естетичного виховання у процесі театральної діяльності підлітків; завершення обробки результатів дослідження.

Наукова новина полягає у розкритті особливостей впливу мистецтва театру ляльок на морально-естетичний розвиток підлітків, теоретичному обгрунтуванні та експериментальному доведенні, що за умов забезпечення єдності мотиваційного, когнітивного, емоційного і комунікативного компонентів виховного процесу шкільний театр ляльок сприяє розвитку ечпатичних і' творчих здібностей. ' •

Теоретичну значущість складають: розробка критеріїв і показників рівнів морально-естетичної вихованості підлітків; теоретичне обгрунтування педагогічних умов, що забезпечують поетапне формування емиатії від нижчої /пасивної/ до вищої /активної/ її форми, а також підвищення творчої активності учасників шкільного театру ляльок.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та впровадженні методики морально-естетичного виховання підлітків у шкільному театрі ляльок, яка включа« завдання морального змісту, спеціально створені емоціогенні ситуації, ігрові та проблемно-пошукові методи; практичних рекомендацій вчителям щодо організації роботи шкільного театру ляльок і використання його а метою морально-естетичного ви. ховання учнів. '

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обгрунтованістю вихідних позицій, застосуванням методів дослідження, адекватних його предмету та завданням, коректною кількісною та якісною обробкою даних.

-7 -

рнвалою експеримент чільною перевіркою.

Апробація результатів дослідження іійонювалась дисертантом та під його керівництвом педагогом-зежисером на базі театру ляльок Верховинської СШ-інтернату шно-Фрапківської області /1991-1994р.р./. Основні положення результати роботи обговорювалися на міжнародній /Херсон,

391/, всесоюзних /Запоріжжя, Полтава,1991/, міжреспублікан-іких /Кіровоград,1990;, Київ,1992/, звітних Інституту педаго-:ки АШ України /Київ, 1989,1994/ наукових конференціях; нау-іво-практичних читаннях /Чернігів,1994/. Проміжні та кінцеві ізультати дослідження обговорювалися на засіданнях лаборато-ї естетичного виховання Інституту педагогіки 4пН України /Ки-1,1989-1995/, кафедри музики Прикарпатського університету • і.В.Стефаника /Івано-Сранківоьк, 1989-1995/. Матеріали дослі-вння використовуються автором у лекціях на курсах підвищен-кваліфікації вчителів, вихователів груп продовжениого дня , шкіл-інтернатів; на заняттях з методики виховання з! сту-нтами Прикарпатського університету ім.В.Стефаника.

На захист виноояться: теоретичне обгрун-вання зміоту і структури морально-естетичного виховання під-тків засобами театрального мистецтва на основі єдності моти-зійного, когнітивного, емоційного та комунікативного компо-«тів виховного процесу, критерії і показники рівнів мораль--еотеткчної вихованооті учаоників шкільних театрів ляльок; нагогічні умови та методика морально-естетичного виховання уіітків у театральному колективі, які забезпечують поетап-I розвиток у них емпатичних почуттів і творчо! активності.

Структура дисертації обумовлена метою завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розді-

і, висновків, описку основної використаної літератури, додатку.

- 8 - :

ОСНОВНИЙ ЗМ1УТ РОБОТИ У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об"єкт, предает, мету дослідження, сформульовано гіпотезу, завдання, методи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість рогіоти, вірогідність її результатів, сформульовано основні положення, 40 виносяться на захист, наведено дані про здійонення апробації результатів.

У першому розділі - "Теоретичні основи морально-естетичного виховання підлітків засобами дитячого самодіяльного театру .тальок" - розглянуто і проаналізовано проблему єдності морального й естетичного виховання у філософському та психолого-педагогічному аспекті, виявлено виховні можливості театру ляльок; обгрунтовано педагогічні умови мораль-но-естеткчіїого виховання учнів у самодіяльному театральному колективі, спрямовані на формування і розвиток ешатпчних почуттів та творчої активності. .

. Вирулена протягом історії культури здатність людини сприймати, оцінювати і перетворювати світ за законами краси є могутнім сті'мулом розвитку .її творчих здібностей, соціальної активності та морального вдосконалення. У Стародавній Греції введений Ксенофонтом термін "калакагатіяг /від грец. "прекрасний" і "морально досконалий"/.означав, що істинно прекрасною е лише добра людина, а краса без добра - бездушна і шкідлива.

Змінювалися епохи, але проблема єдності естетичного й етичного не втратила актуальності. . ,

У результаті аналізу структурних компонентів морального й естетичного виховання /почуття, потреби, свідомість, діяльність/, що відповідають емоційному, мотиваційному, когнітив-ному та комунікативному компоненті виховного процесу, доведено їх взаємодію, взаємопроникнення. Естетичні почуття стаиті

юральними, якщо у \их виявляється моральна оцінка людиною івоїх або чужих вчгаків. Тут критерієм вихованості виступав іпіввідношення вчинку як прояву морально-естетичного почуття і інтересами іншої людини /Т.П.ІЧаврилова, Г.П.Потилико/. От-19, категоріальна співвідношення естетичного й етичного відоб-іажає взаємозв"язок емоційно-образних та імперативно-оціноч-іих форм практично-духовного ставлення людини до дійсності, ірієнтованої відповідно на ідеал краси і добра.

Аналіз літературних джерел дозволив конкретизувати зміст гоняття "морально-еотетичне в и х о в а ні я", яке ми трактуємо як цілеспрямоване формування морально-•естетичних почуттів, потреб, свідомості та понеділки на ос-юві загальнолюдських цінностей у процесі активної діяльності ісобистості у всіх сферах життя, в тому числі і в мистецтві.

Особливу роль у морально-естетичному вихованні підлітка іідіграе чуттєво-емоційна сфера. Американські психологи /Дж. 1ранфарід, 'М.Чандлер та ін./ у результаті дослідження пове-[інки підлітків-правопорушників дійшли висновку, що їм уоім їлаотива відсутність емпатії. ' ■

Ще в античні, часи "емпатія" означала в'ідгук людини на ітраадання інших і цінувалась дуже високо:' співчуттю у Ста-юдавній Греції був зведений, вівтар, а у Китаї воно було зве-' [єно до реєстру основних чеснот людини. Емпатія складається ' ' і двох пізнавальних і одного емоційного компонентів, які про-' івляються у трьох формах /нижчій, Середній, виці8/: співпере-швання - здатність виділити і назвати почуття, які переживав нша людина; співчуття /співрадість, співгоре/ - здатність ірийняти чужу точку зору; співучасть /взаємодопомога, мораль-шй резонанс/ - здатніоть до душевного відгу-у. .

• Театральне мистецтво, яка називають "школою почуттів",.

' - 10 -в одним із дійових засобів формування і розвитку емгіатії. Часто першим театром в житті дитиен стає театр ляльок - мистецтво зрозуміле і близьке дитячій психології: "Цей театр не тілб-ки закладає основи естетичного виховання але й вкладає в душу майбутнього громадянина .і морально-естетичні норми, на які буде потім спиратися особистість людини"*. ’

Багатовікову історію має шкільний театр ляльок. На Україні він діяв у формі в ертепу в православних навчальних закладах, де виконував1роль своєрідного ілюстратора Святого письма /Львівська, Коломийська братоькі школи, Острозький, Києво-Могилянський колегіуми та ін./. З ХУ11 ст. вертеп /його друга частина/ насичується соціально-гострими мотивами: пропагував в емоційно-піднесених формах ідеї визвольної боротьби українського народу проти насильницького насаджування " іноземних звичаїв та релігії. Протягом століть виховні мож-’ ливості шкільного театру ляльок використовувалися по-різному в зв"»зку із змінами педагогічних ситуацій /релігійні, дидактичні, моральні, естетичні, загальнорозвизаючі/. На початок XX ст. припадає розквіт шкільного театру ляльок /петрушечного/ в нашій країні.та початок дискусії з питання виховної ролі дитячої гри. Погляди педагогів на неї можна умовно розділити на три групи. Представники першої /М.Д.Бархаш,

- К.С.СтаніславськиЙ, С.Т.Шацький/, посилаючись на тотожні ■ думки Я.А.Коменського, вважали, що гра грунтується на драматичному інстинкті дитини і при умові керівної ролі педагога є шляхом морального й естетичного розвитку особистості. Представники другої /С.С.Ауслендер, О.В.Бакушинський, П.П.Блон-ський/, розвиваючи думку М.1.Пирогова, стверджували, що не кожна гра сама по собі має естетичне значення, бо може при-

^■•Марухян Р.М. Ссторожно открнвайте занавес.-Дот.лит.-1981,-Ji9.-C.53. . •

- 11 -

вести до нещиростіе і вбачали у театральних заняттях лише идактачну спрямованість, наочність. Представники третьої С.М.Бонді, Г.У.Зеленко, Н.С.Шер/, як послідовники теорії ільного виховання, акцентували увагу на творчому розвитку ітей у їх природних іграх-імпровізаціях, вільних від керів-ицтва дорослих.

До цього часу немає однозначно^ і дпов і ді на питання, як абезпечити ефективність виховного процесу у шкільному театрі яльок. Педагоги-режисери пропонують зосередити основну ува-уг на виховних можливостях роботи над роллю /і.С.Жаровцева, .М.Шатерніков/, лише на якості вистави /Н.В.Гегелла, М.Ю.Кор-іна/, на театрально-технічній та позасценічніі/ діяльності А.О.Лелявський, е.Г.Сазонов/, на духовно-практичній єдності едагога з вихованцями у різноманітній діяльності дітей

О.Ц.Єршова, Є.К.Чухман/.

Психологи /Т.П.Гаврилова, З.М.Новлянська та ін./ експе-иментально довели ефективність використання методу пере-тілення у вихованні гуманних рио особистості.. . ; я здатність є природною властивістю дитини, але потреба в ак-ивному опануванні світом переживань інших людей особливо яск-аво проявляється в підлітковому віці. Всі ідеї, кі передає мистецтво, е художньо-естетичними, а при сприймані їх людиною вони трансформуються у художньо-виховні. Пропу-ена через емоційно-чуттєву,сторону особистості, естетична ін-ормація виконує роль емоційно-образного еталону /А.С.Каргін/. іншій людині підліток починає бачити суб"єкта подібного до ебе і відповідно на нього реагувати, а звернашя до художньо-цінних творів сприяє розвитку емпатії. Так, у театральній ді-льності завдяки ідентифікації актора з образом героя формуеть-я почуття співпереживання.

- 12 -

У процесі дослідження були виявлені основні ф а к т о -р и морально-естетичного виховання учнів у шкільному театрі ляльок: пізнання, праця, гра, спілкування.

У початковий період роботи надп"єсою /вивчення епохи, аналіз мотивів поведінки персонажів/ основні виховні функції мистецтва реалізуються через пізнавальну. Підлітки здобувають необхідний обсяг знань, навчаються самостійно їх поповнювати з метою засвоєння певної мистецтвознавчої інформації та збагачення морально-естетичного досвіду.

Праця /театрально-технічна діяльність/ активно впливає на морально-естетичний та творчий розвиток особистості самим процесом, змістом і результатом. Взаємозалежність і взаємодопомога між членами колективу сприяють формуванню вищої форми емпатії - морального резонансу, прояву відповідальності, активності, самостійності, елементів творчості.

Г р а /виконавська діяльність/ впливає на підлітка через ігрову ситуацію, в якій збагачується уява, досвід почуттів і переживань, опановуються правила необхідних соціальних відносин шляхом ідентифікації актора з образом героя п"єси.

У шкільному театрі ляльок процеси пізнання, праці, гри відбуваються на основі спілкування між його членами і педагогом-рекисером. Для підліткового віку спілкування з ровесниками є ведучою діяльністю, що складається з емоційної культури і культури етичного мислення. У театральному колективі виховання культури спілкування відбувається у процесі спілкування-гри /від взаємодії до співтворчості/ та позаетнічного спілкування /від співпереживання до взаємодопомоги/.

Отже, виникає необхідність в обгрунтуванні педагогічних умов, які б, враховуючи вищезазначені фактори, сприяли ефективності морально-естетичного виховання

- 13 -

учасників шкільних театрів ляльок. Ними виступають:

1. Забезпечення єдності мотиваційного, когнітивного, емоційного і комунікативного компонентів виховного процесу і спрямування його на поетапний розвиток емпатичних та творчих здібностей.

2. Організація роботи шкільного театру ляльок за принципом поступового ускладнення колективної діяльності /від гуртка до театру, від простих інсценізацій до більш складних вистав/ та поєднання акторської і театрально-технічної функції кожним членом колективу з урахуванням нахилів, здібностей.

3. Вибір і використання високохудожніх творів як основний підхід до репертуару, що враховує вікові особливості підлітків,. їх потреби, виконавські можливості та націлює на збагачення морально-естетичного досвіду.

4. Включення завдань морального змісту в процес робота над п"єсою та створення емоціогенних ситуацій у виконавській і позасценічнііі діяльності підлітків, які б стимулювали формування та поетапний розвиток етаатії /від нинчої пасивної ' до вищої активної форми/.

5. Застосування ігрових та проблемно-пошукових методів /ігри-загадки, ігри-пантоміми, впрази-інсценізації/, спрямованих на поетапне підвищення творчої активності підлітків /від активності репродуктивного характеру до самостійності • та творчості/.

Морально-естетична суть діяльності у театральному колективі полягає у поліфункціональності її впливу на особистість кожного учасника. Розроблені педагогічні умови передбачають певну послідовність включення підлітка у асі ланки колектиз-но-творчої роботи з диференціацією виховних можливостей КСЖіОЇ.

У другому розділі - "Педагогічне кертвікст-

во процесом морально-естетичного виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок" - проаналізовано стан морально-естетичної вихованості підлітків на початку експерименту, висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи на формуючому етапі, здійснено аналіз результатів дослідження.

У дисертації морально-естетична вихованість учасників шкільного театру ляльок розумієтьоя як наявність у них суспільно значуцих мотивів театральної діяльності, певного об-сяху морально-естетичних та мистецтвознавчих знань; як прояв емпатичних почуттів у процесі сценічного та позаетнічного спілкування, а також активності, самостійності, елементів творчості у різноманітній діяльності. Ці складники відображають зміст морально-естетичного виховання й одночасно виступають цоказнихами мотиваційного, когнітивного, емоційно-чуттєвого та діяльно-практичного к р и т е р і ї в, за допомогою яких діагностувалися рівні морально-естетичної вихованості підлітків. Вирішенню цього завдання був присвячений констатуючий експеримент, де були використані такі методи: аналіз шкільної документації, бесіди, анкетування, ін-терв"ювання, педагогічне спостереження, метод недописаних речень та оповідань на моральну тематику, аналіз емоціогенних

і

ситуацій з морального та естетичного погляду. Базою дослідження були обрані підліткові колективи театрів ляльок Будинку школярів /учасники - учні Коломийської СШ №9/ та Верховинської Сіїі-інтернату Івано-Оранківської області. '

На основі розроблених критеріїв визначено три рівні морально-естетичної вихованості підлітків.

Учням з недостатнім рівнем морально-естетичної вихованості властива примітивна мотивація вступу' до театру, індиферентно ставлення до нього; відсутність морально-естетичних знань;

недостатньо розвинута здатність до ідентифікації у виконавській діяльності; прояви егоцентризму в процесі сценічного, по-засценічного спілкування; негативне ставлення до театрально-технічНої діяльності; репродуктивний підхід до роботи над роллю. Все це - причини їх пасивності у роботі над виставою, неадекватне оцінювання її героїв, власної поведінки. Ці діти -

- замкнуті, агресивні, некомунікабельні, схильні до правопорушень /Сиі-інтернат -91,7^, Сій .<9 - 58,4^/.

Учням з достатнім рівнем вихованості притаманні намагання самоствердитись за допомогою шкільного театру ляльок; вибіркове ставлення до видів діяльності; здатність до ідентифікації в процесі гри; наявність емпатії до близьких людей; відповідальність, самостійність в оформительськіл роботі; актив-но-репродуктивниіі підхід до ролі; здатність до адекватної оцінки вчинків героїв і власної цоведінки лише з морального боку, не враховуючи естетичний; копіювання режисера у виконавській діяльності. Вони - хороші, щирі Друзі, які готові боротися з несправедливістю, прийти на допомогу, але лише близькій лвди-ні /СШ-інтернат -8,3^, Сііі '.В -33,3*/.

Дітям з достатньо високім рівнем вихованості характерна альтруїстична мотивація • вступу і діяльності у театральному колективі; творчи:і підхід до всіх видів діяльності в ньому, бажання працювати, допомогти іншим. їх оцінки вчинків героїв п"єси і власної поведінки адекватні іі обгрунтовані з моральної та естетичної сторін. Здатність до ідентифікації у поєднанні з фантазією сприяють створенню цікавих неординарних образів і мізансцен, а естетичний погляд на оформлення вистави - красивих декорацій і ляльок. Ці діти - інтелектуально розвияуті, цілеспрямовані, здатні до безкорисливої допомоги іншим /СШ-ін-теркат —С£, СІД .'е9 -8,5%/. . ' - _

- 16 -

А результаті констатуючого експерименту виявлено велику кількість учасників з недостатнім рівнем морально-естетичної вихованості. Отже, можна стверджувати наявність протиріччя між виховним потенціалом шкільного театру ляльок і недостатнім використанням його на практиці, відсутністю цілеспрямованого педагогічного керівництва процесом морально-естетичного виховання у театрі. З огляду на це, у процесі формуючого експерименту педагогічні зусилля були зосереджені на навчанні та вихованні учнів як виконавців і- на формуванні їх як особистостей .із здійсненням індивідуального підходу з опорою на розвиток емпатичних і творчих здібностей. Формуючий експеримент здійснювався на базі театру ляльок Верховинської (Ж-інтерна ту у три етапи:

Перший етап - органі заційно-пі зна- ' вальний - присвячений організації гуртка, вибору п"еси, роботі над нею за столом і спрямований на формування морально-естетичних орієнтацій учнів та на підвищення активності, розвиток співпереживання. Шкільний театр ляльок вкконує дидактичну, морально-виховну і художньо-есте-тичку функції завдяки послідовному включенню підлітків у всі ланки творчої діяльності за допомогою педагога-режисера і самого колективу учасників.'При виборі п"єси єдність ідейно-художніх та педагогічних вимог має вирішальне значення: чим зро-зукілішяй для учасників моральний зміст явищ, які розкриваються у л"єсі„ тим плодотворніше є сам процес засвоєння ролі, тим більаяй вплив він здійснює на морально-естетичну свідо.-місті- Так, робота над героїко-ромактичною п"єсою Л.Браусеви-ча, І.Харнаухсвої "Дзвопи-Лебеді" допомогла :підліткам''дізна-с ті-хь про героїчне минуле часів Київської Русі, розкрила мораль-

‘ ' V - .

я: якості простої дівчина /здатність до самопожертви в ім"А

врятування народу/, показала ціну зради і мухи совіоті зрадника. Під час репетицій за столом діти придумували біографії своїм героям, аналізували кожний епізод, дію персонажів у ньому, оцінювали і порівнювали її а власно» поведінкою. Основні функції театрального мистецтва реалізувались через пізнавальну: збагачувався морально-естетичний досвід підлітків, формувалося почуття співпереживання героям.

Другий етап -репродуктивно-ігровий- складався' з Театрально-технічної діяльності /оформлення вистави/ та роботи на ширмі і був спрямований на розвиток с а-мостійності та співчуття /співрадість, спів-горе/ у процесі позасцопічного та сценічного спілкування. Виконання учнями частини спільної театрально-технічної роботи, включення їх у багатогранні безпосередні відносили відповідальної залежності сприяли прояву самостійності. Робота на ширмі -

- процес сценічного перевтілення актора в образ героя: лялько-вод вкладає свої думки і почуття у гру ляльки. Переведення співпереживати у співчуття характеризується зміною рівнів морально-естетичної вихованості. Так, на початковому рівні моральна цінність відігравала роль нейтральної орієитаційної основи діяльності, на більш високому - стає особисто значимою, ціннісною орієнтацією особистості.

Третій етап - продуктивно-твоізчий-охоплював "прогонні" та генеральну репетиції, прем"єру вистави з її обговоренням, планування подальшої роботи гуртка. На цьому етапі використовувалися вправи-імпровізації з проблемними завданнями морального змісту, створювалися емоціогенні ситуації з метою стимулювання "ворчої активності, уяви, формування

і розвитку взаємодопомоги /моральний резонанс -

- повне ототожнення себе з іншою людиною/. Під час переводу

тГєси у виставу виконавці цоатупово починають усвідошшвати, що вистава - на просто суш зусиль окремих акторів, а складна взаємодія всього колективу. Інсценування учнями вправ-імпровізацій ставить їх у зацікавлену позицію учасників колективної діяльності, де максимальне зближення методів переконання і вправи створює атмосферу природного "входження" у конкретну ситуацію морального змісту. Багатоваріантність правильного вибору у процесі інсценування сприяє розвитку творчої активності. Використання емоціогенних ситуацій типу ."допоможемо один одному" /М.Г.Яновська/ породжує у підлітків такі моральні прояви як емоційний відітк, співчуття, співучасть, допомогає переводити їх у моральні звички, норми поведінки особистості. Таким чином у процеоі різноманітної діяльності відносини міх підлітками набувають гуманного харак-.теру, а самі вони стають суб'єктами творчості.

До учасників з різними рівнями морально-естетичної вихованості застосовувалися різні методи і прийоми роботи на основі диференціації та індивідуалізації, результати якої відтворені в таблиці: .

. Таблиця

Рівні морально-естетичної вихованості учасників контрольного та експериментального колективів на початку і в кінці екопе-

• ршекту . . . .

Рівні морально-естетич- 1-ий зр / 199 із 0 р./ 2-ий зріз / 1994 р./

иої вихованості 7?; ТП' ПУ ЄКОІІЄГ).

Недостатній ■ ЛсстатиіЯ. Дгзтатньо високий • 68,4 35,3 8,3 91,7 8,3 83,4 е.а 66.6 Я.4

Аналіз динаміки росту морально-естетичної вихованості

• * •

учасників обох колективів на протязі дослідно-експериментальної роботи виявив більш інтенсивні темпи розвитку в експериментальному холективі: підлітків з недостатнім рівнем зменшилося на 2-3,335 порівняно з учасниками контрольного колективу, з достатнім рівнем збільшилося на 8,Ж. а з достатньо ви-ооким - на 25,12» •

Дослідно-екопериментальна робота підтвердила гіпотезу, / довела, що розроблені педагогічні умови та методика’ сприяють підвищенню ефективності морально-еотетичного виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок.

. Проведене дослідження дає підстави для таких висновків:

На сучасному етапі розбудови української школи пріоритетного значення набуває проблема формування гуманності, ду-ховнооті, моральної та еотетичної культури учнів. Мистецтво, зокрема театральне, відіграв в цьому процесі надзвичайно важливу роль. .

Виховні можливості мистецтва театру ляльок полягають у поліфункціональності його впливу на особистість. Основними факторами виховання у шкільному театрі виступають пізнання, гра, праця, спілкування. Через естетичні оцінки вчинків мр-оонажів, ідентифікацію акторів з образами героїв п"ео, різноманітні види творчої діяльності у театральному колективі збагачується морально-вотетичний досвід, розвивається морально-естетична свідомість,-формуються ціннісні орієнтації підлітків. *

Проведене дисертаційне дослідження підтверджує, що икіль-ний театр ляльок ефективно впливає на морально-естетичне виховання підлітків, якщо забезпечити єдність мотиваційного.

- 20 - . когкітивного, емоційного і комунікативного компонентів виховного процесу і спрямувати його на розвиток емпатичних почуттів та творчих здібностей.

В дисертації доведено, що організацію роботи шкільного театру ляльок доцільно побудувати за принципом поступового ускладнення колективно-творчої діяльності /від гуртка до театру, від простих інсценізацій до більш складних розгорнутих вистав/ та поєднання акторських і театрально-технічних функ-цій-кожким членом колективу.

До необхідних педагогічних умов морально-еотетичного виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок слід віднести врахування психічних особливостей дітей підліткового віку, особливо характерні їм новоутворення / усвідомлений підхід до явищ дійсності та мистецтва, бахання самовизначитися, оамоствердитися у процесі спілкування з ровесниками/, а також їх виконавських можливостей і потреб у виборі репертуару, організації різноманітної сценічної і позасценічної діяльності. .

Основою теоретично обгрунтованої та експериментально перевіреної методики б послідовність навчально-виховного процесу в шкільному театрі ляльок. Включення завдань морального' змісту і створення спеціальних емоціогенних ситуацій стимулює поетапний розвиток емпатії від нижчої пасивної до вищої активної її форми /співпереживання - співчуття - співучасть, взаємодопомога, моральний резонанс/. Застосування ігрових та проб- . лемно-пошукових методів /ігри-загадки, ігри-пантоміми, вправи--імпровізації тощо/ сприяв поступовому підвищенню творчої активності підлітків /активність - самостійність - творчість/.

Аналіз динаміки росту морально-естетичної вихованості учасників експериментального і контрольного колективів ні. яро-

- 21 -

тязі тривалої дослідно-експериментальної роботи підтвердив гіпотезу, довів перевагу запропонованих педагогічних умов, ефективність використання авторської методики. Яровэденэ дослідження дозволило розробити практичні рекомендації педпго-гам-режисерам щодо організації роботи дитячого самодіяльного театру ляльок та його використання як засобу морд.?ьно-есте-тичного виховання школярів.

Виконана робота не вичерпує всіх аспектів морально-эстетичного виховання учнів засобами театру ляльок. Перспективними напрямками подальшого дослідження є: взаємодія шкільного і професійного театрів ляльок у вихованні дітой; розкриття специфіки роботи з учнями різних вікових груп в умовах діяльності професійного і самодіяльного дитячого театрів ляльок.

Основні положення дисортаціИного дослідженім викладені у таких публікаціях автора:

1. Як організувати шкільний театр ляльок //Театр у зио-

лі: Кн. для вчителя /Упор. Н.6.Улропольська.-К.: Рад.шк.,

1990.-С.61-80. ' ■ ■

2. Подготовка учителя к руководству театром кукол //Нормирование духовной культуры учащейся молодежи и школьников

в процессе художественного воспитания: Сб. науч. ст. /С?а. .

ред. Егорова Р.А. - Киевский пединститут, К.: 1990.-C.U7--121.-Рукопись депонирована в ОТСНКК "Школа и педагогика"

МП СССР и АПН СССР .4 360-90 от С5.11.90 /у співавторстві/.

3. ЕхольныЯ тэатр кукол как синтетический вид искусст-

ва и его влияние на эстетическое воспитание подростка //'Взаимодействие искусств в духовном развития школьников,- Воро-пиловград, 1990.-0.30-32. ..

4. Специфика музыкального оформления спектаклей а школі*-

- 22 -

ном театре кукол //Роль искусства в воспитании творческой личности.- Кировоград, 1990.-С.86-87.

5. Социально-педагогические проблемы воспитания подрост* ков средствами школьного театра кукол //Социально-педагогические проблемы воспитания детей и учащейся молодежи.-Запорожье, 1991.-С.199-200.

' 6. Проблемы воспитания учащихся средствами школьного театра кукол // Проблемы освоения театральной педагогики в профессионально-педагогической подготовке будущего учителя.

- Полтава, 1991.-С.348-350. .

7. Развитие у подростков встетического отношения к ис-

кусству средствами школьного театра кукол //Эстетическое отношение к искусству и процесс его формирования.- Херсон,

1991.- С.182-185. . ‘

8. Шкільний театр ляльок як засіб морально-естетичного

виховання підлітків //Окяхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури.- К.: Ш1, 199?.-С.244-246. ' і

9. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок //Духовний розвиток особистості за- ; собами.мистецтва.- Ч.2.- Чернігів, 1994.- С.97-101.

- £3 - .

Churiliaa L.N. The V.ovlI end Esthetic Education of Juveniles Through the Puppet Show. •

Cixduate degree thecia in .si/eciclity "O.C0.01 - 'Jhacry ’ .

tr.d hiotory of pedsaojjics. Pedagogics Institute affiliatei to the Academy sf Jedcdogicul Soiu/.os: of Ukraine, Kiev, 1S35- '

The focus of the thecio defence includes the theoretical groan dix.y .of the- contei.t educaticnal environement and Methods of novel mil csthotie education of Juveniles Through'the puppet, allow ciiu f±nuiii£S of the experimental rcaearshe.3. By moans of . the exporiaental researches it has teen found that the aohool puppet thotcr ctr. lit- efficient in Zoztcflxig. morel end Citll&’jiC . education of juveniles provided the csufciiution oi asotivativa, cognitive, emotional and communicative conijtoneAts Ui'ipiuyea. i.i the cdasaticnal process. . . ; '

Thia prftocss rhoiild tercet -cat;;-bi--iita2^ formation of en-pathy end up*rading creative activity. The introduction cf the ■ above methods hcs brought arour.d positive chan&os lit the Jyriss- ; »ics of reaching a particular star.jai-t of .xorsl aid cachetic . .

uduct tion of juveniles, Thi." feet is indicative ofpratical use* the Siiialjred methods.' .

• - 24 - .

. Чурилика Л.Н. Морально-эстетическое воспитание подростков средствами школьного театра кукол.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики, Институт педагогики АПК Украины, Киев, 1995.

Защищается теоретическое обоснование содержания, педагогических условий и методики морально-эстетического воспитания подростков средствами школьного театра кукол и результаты экспериментального исследования, в ходе которого установлено, что школьный театр кукол эффективно влияет на морально-эстетическое воспитание подростков, если обеспечить единство мотивационного, когнитивного, эмоционального и коммуникативного компонентов воспитательного процесса и направить его на поэтапное развитие эмпатии и творческой активности. Внедрение данной методики показало положительные изменения в динамике роста морально-эстетической воопитаннооти подростков, что подтверждает целесообразность ев использования на практике.

Ключові олова: морально-естетичне виховання підлітків, шкільний театр ляльок, емпатичні почуття,

т**р. {{0 иінд крб. соп.

Підтесано ро другу 02.06. 199.1, формат паперу 60x84 16, об'єм - а.Ч>к.

творча активність.

В: ог.ератввюі поліграфії О/С, м < Лмвд-лгршпсівси, вуя. Паяф1лови1в,6.