автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Научно-педагогическое обеспечение профессионального обучения будущих рабочих и мастеров народных ремесел

Автореферат диссертации по теме "Научно-педагогическое обеспечение профессионального обучения будущих рабочих и мастеров народных ремесел"

КШВСЬКИЙ УН1ВЕГСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕЖА Р ' и и На правах рукотоу

1 6 МАИ ия*

РАЖЕВШ Валентина Олександр1вна

ШК0В0-1ЩАГОГПНЕ ЗАБЕЗПЕГШШ ПРОФЕЕ1ЙН0ГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНП Р0Б11НИК1В I МАЙЗТР1В НАРОДШХ РЕМЕСЕЛ

13.00.01 - гвор!я га !огор!я педагогии

АВТОРЕФЕРАТ

дисергацП на здобугтя науиового сгупеня кандидата п9дагог1чнизс наук

Шв - 1995

Дисертац! ею е рукопис

Робота виконана в 1нотигуг1 педагоггки I психолог!? професШ-но'1 осв!ти АПН Украина

Науковий кер1вник: - член-кореспонденг АПН Укради, доктор

педагог!чних наук, професор НИЧКАЛО Н.Г.

0ф{ц1йн1 опоненти: - доктор педагог!чних наук, профвоор

ПАДАЛКА Г.М. - кандидат пвдагогИнгос наук, доцент ЛЮР1НА Т.1.

Пров}дна орган1зац1я - Терноп!згьоъкяй державний педагог1чний

!нституг

Захисг в1дбудагься травня 1995.р. о 15.00.....

годйн! на зас1данн1 спец{ал1зовано1 ради К.068.18.15 в КиХвоькому ун1вврсит9г} Iм.Тараса Шввченка /252601, м.КИ1В, вул.Володимир-ська, 60, ауд.ЗОЗ/.

3 диоертаШею можна ознайомитиоь в б!бл1отец1 унгвароитегу.

Автореферат роз¡слано

кв1тня 1995 р.

Вчаннй свкретар сп8Цгал1зовано'1 ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕР!!! ТИКА РОБОТИ

Акууалънтоть лосл}джання. Розбудова скстеми oobítk ïï дскор1н-на рафопмування, як п{дкреолветьея у Деряавнп! национальна ппогра-м1 "Осв1та" /"Укра1на XXI стол1ття"/, мають стати основою вгдтвопен-кя {ятэлекгуального, духовного потенциалу нагюду, еиходу б1тчнзня~ hoï науки, tbxhíkh i кулиури на cbítobuü píbohb, нацшнально.го в1дродяення, становления державност1 та демократизаци суспЬчьства в Уксахк!1.

Одним з провойте налрям!в удосконалення npofeciiÎHoï ocbítii е оновлення ïï змгсту, створвння назчальних закладов нового гиду з р}энор1вневою п1дгоговкою po6íthhkíb. Вгдровтання нац1онально'1 культури в профэс гйнйх навчально-виховнкх закладах художнього продлю мае в!дбуватися на засадах народного прикладного кистецгва, характерними особливостями якого е декоративнхсть i конструкив-HioTb. Такий п}дх1д спркятимэ розвитку творчо!' особисгост!, п1дг0-товцГконкурантоспроможного трудхвника, формуванню нагйонально!' самосв}Докоот{, шанобливого ставлення до культури, звичаУв та тра-дицШ укра'1'нського та imarnc народ!в. .

. - Зд1Йонюючи досл{дже.нкя, ми враховували, що проблемам В1ДРОД- . 2юння народного прикладного мистацтва присвячено ряд праць, зокре-ма: G.А.Антоновича, Р.В.Захарчук-Чугай,JI.В.Батконова, П.0.Беленького, T.I.Eymtraoï, О.С.Лдкчанка, Т.3.Кари-Васяльзвоï, О.Т.Солоетен-ка, М.О.Станкевича, ел.Сявавко, Г.К,Цибульово1..

Сучаоний егал становления профессиях закладхв нового типу вк-

магае раального эдiйснанкя державноï голхтики в Ц1Й гадузi, вакли-

вою чаотиною hkoï мае отаги науково-падагог1чнэ забвзпачення про-

фасШного навчання роб!тничих кадр!в. Зг^дно з Kornterntieo пройоо iîi-

iioï ocBtrn як1сть п1дготовки виоококвал1ф1Кованих porfiratiKiB зале-I Державна наШоналыта лрограма "Осв}та" /"Укразна XXI стол!ття"/.-К.: Райлуга, I93Í. - С.5.

хить вод паукового обгрунтування навчально-магодичного комплексу провесойного навчання.

Досл1джання теоретико-«агодолог|чних проблем зм! с ту профзс!й-но1 освотй худажнього профолп, творчвй пошук новше оргаы1зац1Йцо-падагогочних фары д1яльноат1 навчальних заклад1в профтохоовхга, що зд1йсншть подготовку квал1фокованих роб1тнкк1в для народи их прои1юд1ь. створенвя для них необходног иавчально-програчноК доку-шнуаци, цапааашоя подручников, пос1бник1в та матодцчних рекоман-дашй - воа № с вакливов уыовою подалшого роз витку якоог1 п!дго-товкю фмпьцов цього профилю. Розв"язанкя проблем, пов"язаншс |з стьог.итыы ващах прсфзо1йних училищ 1а Их функц1онуванням, заяеюиь в!д якао*| навчально-програмноо документа«!*, роль яко'1 у п!дви-щенш розулыатаьност! навчально-вюсовного процеоу досл1даувала: С.Я.Бйт«1аев, О.С.Дубинчук, А.П.Беляева, В.А.Ермоленко, В.О.Зайчук, Н.и.Казаковач, З.Б.Цареева, Н.Г.Ннчкало, В.В.Пальчавський та 1нш.

Идуксво-ивдагог1чнв обгрунтуваши зм1огу 1 форм орган¡зац!I . вавчалыш-вихоБного процеоу в училищах художнього проф!лю з р!зно-(авиевоо подготовкою стае об"ективно необходимо умовов IX уон}иного функшонуващщ.

Водночас зазначгадо, що дана проблема на о тала предметом спец!-алших педагог! чних досл1джонь. Не розроблано науково обгрунтоваг-а1 квалофокацойно характеристики, навчальн! плани, програми про-фас!Иного цавчаыш роб1тник!в 1 иайотров народа их ремесел. Падаго-г1чн1 прац!вники закладов профтахосв!ти художнього проф!лв на ма~ ьть наобх1дно1 навчально-програмноо докумингац}?, мегодичних реко-ыендаЩй щодо ьианачанця зкооту й форы ор£'шо1зацо1 профас1йного навчании у вшцоцу художньому. профао1йпому училшц1 /ВХПУ/ в уыовах двор1Епаво'о подготовки. Отже, проблема на^ково-пвдагогочного за-аазнаташи м1яшараг1 закладов црофовхоаЫяо худоянього пцзфолй з ■

р1здар1внево» подготовкою заллшзеться но розробложда.

Внкладено вшце зумовило виб1р Х£Щ гаиого доадпдкешя: "Цауково-педагог1чнв забозпечеши про$сс1Гшого штчапня шйбутн1х роб!ТШ1к1в I майстр!в пародиях ремесел".

0^"скт досл!даення - иавчалыга-виховгий процес у професШтх навчплыго-виховгаа закладах художнього продлю.

Предмет досл1джеши - зм!ст I фзрш про^есЩрго навчапня, нау-ково-педагог1чн0 забезпечення двор1внево1 гйдготовки роб^тшпив та шйстр!в народилх ремесел в уччлтцах худогщього профилю.

Мота дослдаешш т тсорсг'гшо об1рунтуватп та експеришнтальпо перев1рлтп нэвчалыго-датодкчшй комплекс з кародпгос ремесел, визнэ-чн'ти орган! зац111ло-Г!0дагог1чн) укюш його впровзджешш у внпрму про-фесШюму училищ! художнього профЬта.

Шдповшю до поставлеио'1 мети буди визгачон) зяшашм доелхд-жоння:

1. Впвчитн 1сторичний досв!д учн1вства з народного худокгаюго шстецтва в УкраШ. '''

2. Вдзнвдита пспхолого-педагог1чп1, естетичп! та виробппч! т-моги до квал{ф!кац1Шшх хараетерпстик за р1вшв.га провес 11!пого нав-чагаи э худошпх ремесол.

3. Теоретично обгрунтувати модель навчвлыгогз плану для двор!в-невого нэвчання у вшцому художгоому про фе салаку учплж».

4. Теоретично обгрунтувати зм!ст та структуру павчзлыю-методич-ного комплексу для професШго! п1дготоею! шйотр}в худо ЯШ. 01 виеив-101 - орган13зтор1в вшавального вкробнюл-'ва.

5. Розробипг та сксдериг.гаиталБЮ перев!рити язвчальнг програш ' !тештичн1 плани-з худежньо! вшивки. • . "

6. Шдготуватя нэуково обгоунтован1 «отодпчя! реномеадэцП подо оргшйзаци" :нэвчання кваяЦ^кованях роб1тник1в I тГгстр1в народ-

нох вшивки в закладах лпофгехоовтги худоянъого профглзо.

Розробляючи програму га методику досл!даення, ми виходили з псипунвння, що двор1внава пхдготовка вимваяышэ> /Ш-1У розряду/ х майотрхв художньо! вишивки /У розряд/ - орган¡затор!в вишиваль-ного виробницгва буде ефвкгивною за таких умов: педагогично'! кон-краткзацп маги та науково обгруктованого визначення зийсту профа-с¡иного кавчання на кожному його р}внг на основ! прнннипхв касгуп-ност1, диферешйацП, врахування етногра<рчннх особливостей ризних пег1о111в; розвитку сгпЧкого прсх$ес*Яного гнгересу га гворчих зд1б-ностей учи!в в умовах двор1внево! п1дготовки; створання I поетап-ного вдроваднэння навчально-мегодичного комплексу з урахуванням : спеш^ки профес1Йного навчаиня з народник ремесел у вищому худож-ньому професШиому училищ!.

Мегодояоутчну основу досл-сдаення сгановлять теор1я ^знания,-георетичн! положения про нацгоналъну кульгуру як социальна явшцв, едн1сть национального 1 загаяьнолвдського, а також положения про сощальку зумовленхсгь осв!ти ! вихованкя.формувакня особиогосП'.в пронес! активно: тво.рчо? д|яльност1, орган1чний взашозв"язок за-гальнох, провес!йно? 1 гал!твхн1чн01 оов{тк в п1дготовд1 кейбутньо-го роб!гника. Ми виходили з положения про д^алектичний характер гворчоЗЁ оообиогосг! га П взаемодН з суспШсгвом.

Црограма I методика доол1даення роэроблялиоь на основ! принци-п!в гуман*заШ, демокрагизацП, наагупносг!, Д(фраац1ац11, комплексного п1дкоду до орган1зацП лрофас1Йного навчання..- ..

У ход{ доскхджання вокориаговувався комплеко, взаемодоповнш-. чих теорвтичнтс та ешпричних нетод1в, зокрема: авал!з л1тврагурй, навчально-програмяо? га 1ншо"1 докуменгацП; вивчення й узагальнен-ня П9дагог1чного доов!ду викладач!в 1 майотр!в виробничого яавчааая профтехучилищ художнього проф!лю; ретроопективний внал1з влаоного

20-р1чного досвгду робоги в закладах профтахосв1ти; спостэрегення,

аикетуваиня, експертна оц!нка, д!агностичн1 гробHi, контроль«! й

«

BMnycKHi роботи; дослШго-експерименгальна перев1рка ефективност! розробленого иавчально-методичного комплексу, статистичний ацалтз рвзультаг!в досл!дження.

Доол1дження зд!йаиювалось у 19Б7-1995 pp. у три в rami.

Ка.папшому етад! /1987-1990 pp./ вивчалась ф:лософська, icro-рична, педагогична, психолог!чна, мистептвознавча лхтаратура, ана-л!зуваяись урадовг га нопмагивя1 документ» з пигань профтехосв^ти; визначались вй.юги до змг.сту навчання квая!ф1кованих роб!тник!в з народа их ремесел; розроблялись проекте квал4ф}кац1Йшж характеристик вишивалъниць П, Ш, 1У розряд!в з урахуванням соп!ально-екояо-м!чних та впробничкх вимог, етнограф!чних особливостей р!зних пе-г!он1в.

Да другому дтагс? /1990-1992 pp./ пповодився кокстатуючий експе-римент, зд!йсгговалось вивчення про<$ао!йшк !нтэрео!в учн^в, д1аг-ноотуванкя ïx р!вн!в, анал!зувалась навчально-виробнича д1яяьн!сть учи i в; обгрунтовувавоя 3míot квалК^каШйних характеристик вшпк-вальниць Ш, 1У розряд!в, розроблялась квал!ф1кап1йна характеристика "Майогра худокньоГ вишивки У розряду - орган!загора вишивальном .. . виробвицтва";.зд!йсиювалась п1дготовка окопэпкмонтальних материал!в.

На третьоиу grant досл!даенкя /1992-1995 pp./ проводився фор-муочий екопвргаонт, зд!йснювалаоь экспериментальна перевхрка нав~ . чально-методичного комплексу провес ifluoго навчання з народн.их реме-оол, розроблэно'! нами ново"! навчальн0-пр0ррамн01 документаци,- зо-крема КБал1ф1кац1Аних характеристик, навчального плану, програм з ряду, предает! в для. зд!йааешгя р!зкор!вн9во1' п!дготовки учн!в.

$<спвтмвнг£цсыга база: 1риц!вськв вице художнв провесгйне.училище № 19 Хмеяышцы'.О! облает!, Кш"ян9ць-П0д!льсък8 ввде профа-с!йне училище № 14, йигомироьке ГПУ № 9.

"... 6 ■ Наукова новизна дослгдконня полягае в теоретичному обгрунгуван-р! вимог до зм!сгу навчання у вщоыу лрофес}йному училип^ художньо-го профхлв; визначетЦ П1ДХ0Д!в до розробки навчально-мегодичного коышюксу для двор1внево1 професМноГ тдгоговки майбупПх доб!тни-> к!в I майотр!в народних ремеоол.

Теоретична значение доол1дяення полягае в обгрунтуванн! сгрук-тур и двор1внвво1 профвс}йн01 подготовки вившвальниць 1 майотр!в художньох вишавки - оргал!затор!в вишивального виробництва на ооно-В1 диф8рени1ацН на кожному р!В1п навчання, 1вдив1 дуального подходу до форыування в учн!в пр0ф80Щн01 майстарноотх, врахування ет~ нограф1чншс осойливоогей та спбциф1кя народа юс раиасая рагхону.

Практична значуиИсгь досл1джэння полягае в розробц! науково-матодичних рекомендаций щодо орган!аац12 навчання квал!ф!кованих ро<Ятник1в та ыайотр!в вародних ремесел в закладах профтехоов1ти . ' художнього проф!лю. На оонов! розройпаних нами квал1ф1кац{йншс характеристик "Вишивальнши ручноК I машинвоК вишивки" /Ш~1У розря- . дш/ I "Ыайатер хуложаъоЦ вишивки /У розряд/ - орган!затор вишивального виробнвцгва" було розроблвно модаль навчального плану та ряд навчальних програм для вшцого худоннього профес1йного училища з двор!внввоо Шдготовкою........

■ В?роНдн1огь редуяьтат!в I ооновниу висновк!в дисаптакШог *

роботи зайазпачвна мвгодолог1чним обгрунтувашшн вих!дних позшЦЙ наукового пошуку, застосуванням комплекоу взаенодоповнюючих мето-д1в досл!даання, адакватних його предмету, ивг! 1 эавданням, к!ль-к{сяии I ии1оию1 анализом эначного обсягу теоретичного 1 емл!рич-вого матвр!алу, резульгатши експарвментально! роботи.-

^пробапгя прошкних 1 к{нцавих результат!в досл!джання.прово- • дидаоь на м!*народних 1 аоеукра'1'нських науково-практичних конфе-рвнШях: "ТрадицИ украХаськох втноггадагог|ки 1 1х викопистання в • навчально-вюсовнМ ройот!" /Китомир, 1992 р./, "ОучасЩ проблема

профос Шно У п^готовки високо хвал! ф1кованих робтгачих кадр1в /Кировоград, 1992 р./; "Проблем соц!олог!1 профос1йно'1 осв!ти роб!тншив" /Санкт-Петербург, 1993 р./, "Удосконалення нзвчалыго-вихошгаго процесу в про$ес!йних закладах с!льсьюгосподарського проф1лю" /К111В, 1993 р./, "Молодь в постготал!тарному суспхльств!: ухфахнський вар!ант" /Харк1в, 1993 р./. 3 доповхдяг.ст та пауковиш пов!домлсш1Ями з проблеш досл!джепня ми неоднораЗозо виступали на обласних науково-штодичних конференц1ях I семгнарах, що проводились Шн!стерством оспгти Украони, Льв1воышм, Харк!всъким, Хмель-ницышм управлпшдап освети /1991-1994 рр./, а таизж на курсах п1двшцення квал!ф!кацп" працхвникхв профгехосвш! при Хмельницько-му навчалыю-методачному центр! /1988-1995 рр./.

Результата досл!дготм впроваджеио у навчально-виховний прочее заклад!в профгехосв!ти худоигього проф!лю. розробленх квалхф!-кац!йн1 характеристики, навчалыи плани, програми, кетоди'-пп ре-комондацп тодо оргашзацп' навча лыго-виробничоI д!яльност! в умо-вах двор1внево1 систем кавчаикя, проведения лабораторно-практич-них робхт та пь вгшористовуються у профес!йннх навчальго-виховних закладах ргзного типу, рядх педагог !чних !кститут1В, коледаив, педучилищ, техтнум1в, позашк1лышх установ Укра'пш.

На захисг виносятвся:

1. Теоретично обгрунтованаМодель двор!внево1 професхйно! изготовки кадрхв з народшпе ремесел.

2. Науково-подагогхчно обгрунтування навчально-методнчного комплексу про$ес!йюго навчання з художньох вшивки з урахуванням спзддорки оргэшэацп навчально-внховного процесу у вищому худож-ньоыу профос ЬЧному училищ! та еткографгчних особливостей роггону.

' 3. ¡;1етодич!П рекомендацП щодо проведения лабораторно-прак-тичних роб1т з художпьох випивки, органхзацп' ет!Ю1ра$1чно"1 практики та пленерсыгах занять, виконання курсових, контролышх

пробннх та дипломнюс робгт у вищому худодаьому професШному учили-

Структура дксертац!?. Дисертацтя скяадаеться ¡з вступу, двох роэдШв, списку ооновпо! викориотано! л^тератури, додатгЛв.

: ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ . .

У во туп I обгрунтовуються актуальн{отъ теми досл{дкення, його од"ект 1 предает, формулюбться г}дотеза, конкрегизуються завдання, основа егапи експоримектально1 роботи, розкриваються наукова новизна, теоретична 1 практично значения, положения, що вииосяться на захист.

У пашому позлтл? - "Шдготовка квал!ф1кованих роб1тничих кад-91В з народних промюШв як соцхально-педагогхчна проблема" - ви-кладаються результат вивчення 1сторичного досв1Лу учн!вства з на^-родкого художнього мистешва та його м1от в систем! художньо1 профос!йно1 освЛи в УкраШ, анал!зуеться професИнвй {нтерео як фактор формуванкя майстерноог!, виявляюгься оообливоот! навзання майстр!в художн1х ремесел у вшцому художньому профео1йному училищ!.

Здгйсншчи доолЦдошш, ии виходили з положения про ге, що худом! ремесла - па не т!льки духовна надйання народу, але й важ~ яивий компонент нац1оналык>1 культура. Худокня правд, що була за-початкована в домапн!Х ремеслах, такок е складовою духовно* спад-щани народу, оск!льки стала даерелом прикладного мистецтва 1 основою народно! педагог1ки. Навчання народним ремеслам вихонувало по-важне ставлення до пра«{ га формувало мораль»{ якоог! особясгоог!, зокрема прадвлюбн!сть, повагу до лвдей прад!, в1дпов1дальне сгав-ленкя до не!, есгегйчн! смаки, що ввахалося не менш ц!ннйм, н1ж формування профео!йних ум!нь.

0рган}загия навчання художнього ремесла в УкраШ мала овою . лог1чну посл!довн1сть: учн!вотво в майотра за угодою 3-5 рок 1в,

робота гидмайстром 3 роки /одержання Лтостату/, стацувзшш з ппж майстр1в /отрикэння Свгдоцтва шистра/, встуя в корпорац1;э кайст-р!в /складания встушшх 1стат1в, виконапкя виробу на высокому ;.:и— стецысому I профоспшоыу р1Е1п/. Коана корпоращя кала св:й Статут, Янин визначались. правила сильно Г роботи: уколи прияоыу пов.'п: чле-1ПВ, трквал1сть робочого дня, кхлыасть ма:1стр1в I п1дма::стгпв, к!лыс1сгь га язасть вдроб^в, итрасТд за порушсинл. Статуту та пгао.

Внтокама народного шстедтва е народи! рскесда, язи в процоо1 свого розвятку фзрмувалнсь в р1зн1 вида народного прикладного :.:пс-тецтва. Бодночас заувоотко, що народце худоине ремесло - цо колск-тивпа творч1сть 1 соц^альний результат прац» р1зьбяр!в, гончар1в, вишивальниць, юшшархв тощо. Народно прякладне шютсцтео втшзва-лося в пам"ятках культури, що вдаворгають материально I духовно життя минулих покол!иь. У народном? образотворчому м:стсцтв1 збо-р1гасться ездпчна специфика, цо робить його складовов надтонально? цультури Л. Струнка/.

У ход1 досл1даення виявлялись особлшэосп техшк напчагаш. ху-докнього ремесла в систем! пщивхдуалыюго реьиснпцтва. Основном шляхом передач! худоянього мистецтва була "робота за зразком", го-ловними прийомаыи яко! булл: коп1юванпя про стих шлюшав; вякокан-ня робхг за «алюнком з поступоЕим удосконалсшшм зг.исту роботи; В1шчеш!я р1зних внд1в орнаменту, знания природа, 11 натуральных кольор¿в, с^уни I фяори, мэкяивостей використання натуральных матс-р1ал1п для шготовлоши вироб1в тощо.

Цеховиыи Статутами впзначалось: як: сада I екмьки впроб1в бу-де виготовлено учняш, шп розшри, $орми I вэл{р; ыльмсть иай-стр1В I п1дмайстр1в, 1X111 права; розм1р внемив майстр1в до спецх-ально? гаси, 1«льк1сть робтпк1в та■учп1в, яких мав право трнмэ-ти майстер; отроют уч1пвства, розглр зэробшкн' платп нхдшй-

10 • стран та учням; правила прийому нових члан1в у цехи; к!льк!сть сировшш, !исгрумэнт!в 1 матер!ал!в; тривал!сть робочого дня, штрафа за порушення сгатуг!в га !нша,

НалрикШи XIX стол!ття в УкраКн! почали створюватись ! набу-ли поширення купе и з тпадицШних художн !х пемеоел, перасувШ наэ-чальн! майстерн! 1 спеи!альн1 школи, серед як их досить в!домими були вишиваяьн! майстернг на Чарн!г!щин1, Под!лл!, КиКвдин!, Пол-тавщин!, Льв1нцин1. Навчальнима програмши худогиНх рем1снтгьких шк!л перодбачаловя: навчання грамоти, основал ремесла, прийомш акадом!чного малюнка, вивчашш !стор!? мистшив з навичками сги-л!зац{1. Вакладачами були в|дом! майстри, як! демонетрували при-йони робоги з магврхалом, а гакож сп0к!ал1оги-худокники, як! роэ-кривали закони композин1йиих схем, основн} риои художнього стилю, закони гармонН' колъор!в, закономЦшоот! лНийного ритму гощо.

На початку XX стол!ття народаувався новий напрям у виготовлои-н! худоипх вироб!в - набували роэвягку художн! промиоли, на баз! яких створюваливь рем!снич! школи.

У радяноький пвр!од у р1эних раПонах Украхни на баз! рем!с-иичих шк!л були отворен! художи! промислов1 училища I техн!куми, зокрема: Коо!воький гехн!кум народам художн1х промисл!в, Льв!в~ ське, Вижнидака та Ужгородське училища прикладного мистецтва, Ро-Ш0тил!вська, Гриц!воька, 1вано-Франк!вське художн! училища.

На основ! анал!зу навчальних план!в них заклад!в зноблено вис-крвок про те, цо загаяьнохудонн! дисципл!ни /малюнок ! живопио/ знаходиди в них в!добраканця на акадом!чному р1вн! боз урахування гехн!к народного художнього ремесла. Виявлоно гакоя, ио мотодика викладання загалънохудожн!х дяоципШн /иалюнка, живопису, окулЬп-тури в1дотавала виасл!док пераб!льшети рол! натурального малинка/ Враховуши спец№{1ку розвигку художн!х ремесел, зокрома худок-ньо! народно! вишивки, доол!дники заиждн ней пцоцос иов"язують по

Ильки з фопмувашюм спец)альних профос Шгих ум!нь /спритн!сть руки, уважн!сть та iinus/, ало й з розвитком художнix эдМностей y4»iв. Само тому особливого значения надавалось ручн!й npani та cnoui алъипм вправам для пук. Зв"язок проиеоу навчання народним художн!м ремеслам з досконалою ручною ппацою 1 розвитком творчих зд!биостей особистос-Ti п!дк?ослювали М.О.Копф, К.юлируль, М.Х.Весооль, К.Д.Ушинський та iirai BiutaTiii подагоги.

На основ! узагалыюши досл1днииъких даних, одеряангех на цьому erani доогЛдтшшш, эрой лоно висновок про те, що навчально-виховний' процес у закладах профтехосв!ти буде б1льш ефективним, якщо п!дго-товка po6ithhkib з xynokhix ремесел буде tJcho пов"язуватись з розвитком tiiTQpeoy до майбутньо'1 пророс iflrr о ï д1ялыюст! та ïx Творчгк зд{бностей. У ц!й д1яльност! нео<5х}дно враховувати профес}йно зна-чущ} якост) особистост1 i зд!бност! /об"шна пам"ять, гарний 3ip, гворчо мислення, мивовглыт увага, рухлив! якоот!, розвиток уяви тощо/.

Виходячи з положения про безпосередн1й вплив 1нтересу до npaiti на кЬщовий результат д!яльност1, зауважимо, що основиим мотивом ycnftmoï профосitttioï д!яльност! майбутнього майстра художнього ре- ■ месла е сформованпй стЫкий професгйний 1нтарес, що е важливою умо-вою формування худоотьо!' майстерноотЬ

Результат/теоретичного анал!зу дали змогу зд!йснити шдагог1ч-ну конкретизацию сутносг! поняття "художкя майстерн1сть". Шд худож-ньога MaflcTepuicno ми розум)емо вшций р!вень профес1Йно1' д!яльност! oco6i!GTocTi, сформований в результат! оволод}ння професШю зиачу-щими знаниями, вм1ннши i навичками, а також потребу в ïï творчому вдосконаленн! та прагионня до створення нових твор!в декоративно-прикладного мистецгва. Пронес формування художньо! майстерносг! пов"язаш!ц зручним виготовленням художн!х bhi>o6ïb, що дае учгшм змогу створювати оригинально, фаитазувати, 1мпров1зувати, формувати

нэповторпу voxHiKy вкконаши. Розробляючи програму i методику до-слхдаончя, ми виходшга з BiflOMoï структур« iHrepecy, цо включае !и-толоктуалЪН1 /мкслеяня, лам"ять, уява та ïh./, лочутгев1 /емоц!йн! таДн./, вольов! процоси i компонент, що вхдображас специф1ку про-фоспшого компонента. Його 3Mïct Bifloipasae профосШИ знания та ш!кшг. Таким чином, профас1ЙНЕЙ iHrepec виступае як: sacid навчан-кя; мотив Д1яль;юст1; ¡нтегральна властив!сгь особистост!.

Розвиток профес1Ё!юго iHiopecy до nno$eciï "Майстер худоннъо!' вишивкк" безпосередньо пов"язаний з ествтичиим змхстом худошьо'1 nnani y4HiB училища. Сама тому формування естетичних сиак1В, погля-Д1В, почутт1в, 1деаЛ1В i потреб буде уапшним при наявиосг! сформовано го ст1йкого iHiepccy. В leopix itirepecy е такок положения ¡додо TiCHoro зв"язку професШного iHiopecy до конкретно*' дхяльност! з розвитком творчих здхбностей особистост!, тому особливого значения найуваэгь прийоми форму ваши iHiepecy до профао i ï /взаемозв"язок могивгв i cnoco6iB дхяльноогх; поступове ускладненкя зм!сту лояльном!, створения ситуатЦй шевненост1 в cboïx силах i мокливостях, сформован1стъ навичок самостгйно'х роботи, наявн!сть позитивних емо-Ц1Й У робот! тоцо/.

Розробляючи експершентальн} матер !али, ми враховували, що твор-чий пронос мае дв1 стади, т!сно пов"язан! Mis собою: перша ста-Д1Я - формування художнього зздуму /осмислвння сюжету, форми, ко-льору й rexHiK виконанпя/; друга стадия - да безпосерэдня робота над твором, коли у майстра виникають нов! 1де°1, як! в!н вт!люе в творчому задум1.

Узагальнення результат теоретичного пощуку дало змогу вияви-ти neBiii особливост! профес!йного навчання MaiiorpiB художНх ремесел в закладах нового типу, зокрема у ЕХПУ. На основ! принципу ди-(çeneHUiauiï навчання було визначено piBHi профос Шного навчання уч-hïb, що маить базову середнв оов!ту.

Лептий пгвенъ - подготовка квалЩкованкх jo6íth¡ikíb Ю-1У роз ряду з ппофес i i: "Вяшивальниия ручно'1 1 машинно? вишивкин /отрок нав-чання 2 роки/.

Другий piBSHb - п!дготовка майстр!в худояньо! вашивки У розряду - opraiiiaaroD вишивального виробниптва /отрок навчання 1,5 року/.

У ход! досл}дження ми враховували, що учн! мають pi3Hn8 р!вень загально! осв!ти, неоднаков! эд!бноог1, mbhí noraco$i3lonori4Hi особливост!, а тому на boí в. pintiift Mipt мокуть засвоювати програм-ний матер!ал i оволод{вати обраною профес1ею.

Двор!внева профео!йна пхдготовка передбачае конкурсной bíxüp на другий piBQHb навчання галановиго! молод! з чиола випускншйв пер-шого р1вня навчання за кригар!ями. При ix визначенн! враховувалиоь нов! вимоги до вицускних дипломних та пробних квал!ф!кац!йних роб!т: учн! мають розробляти творч! композицН, що в!дображають 1хн$й влао-нкй задум, естетичн! смака t почуття; творч! композит i мають <$уги ориг!нальшми, не стандартними, в!дображати розвинугу фантаз!п, просторов! уявлвння; як!сть пробних квал!ф{кац!йних роб!т повинна бути виоокою, а профосхйний 1нтерес для подальшого удооконалення майстер-ност! мае бути ctíSkcí.

Другий р!вень професiйного навчання передбачае реал!зац!в прин-. дапу iндивiдуального п!дходу при вивченн! учйями нових техн!к на ви-сокому píbhí оамост!йно"1 д!яльност1. Зд1йснотчи науковий пошук. на.. цьому вталi досл1джэння, ми враховували.найважливШ. умови ycnioHoi oprani3auti навчальйо-виховного процасу, зокрема так!: мотивац!я д1яльносг1; взаемозв"язок мотив!в !. опоооб!в д!яльност!; закр!плання: усп!шних.рззуяьтат1в д!яльноот!; поотулова удосконалення зм!оту д1-яльност!; розвиток активност! i caMOOTítaocri.. .......

У цьому розд!л! обгрунтовано висновок про те, що найб!льш. ефек-т тивним шляхом удосконалання якост! п!дготовки.квал1ф!кованих роб!т-hhkíb з худом ix ремесел е комплексна вз'аемод!я навчально-виховного

и

.процосу пориого I другого р1в1!хв. До спшшфхчних особливостей нав~ чання на другому гавн1 профзспшо'1 гпдгоговки нами в}днесано: орган зощю досл1дшшъко-яошуков01 д1ялыюст1 уч,1пв, зм1ст якох пов"язаний з програмою етнографхчних еколедшпй; задучення майбутнхх майстр1В до учасН у виставках декоративно-прикладного мнстецтва, зохсрема у конкуренте виставках; формування вм1ння сачоана/йзу Й самооц}нки влас но I робоги; з?лна стилю сп1лкувашш в систем! "педагог - учень", його порох¡д до спгвробШмцтва.

Переходами ¡¡а другий р1вепь ппофзсНшох пгдготовки в учи л гад; ху-дожнього ппофглю, учн! мають самх формувати мету власно? дгяльноот}, включатися в самоорганхзацхю I творчхсть.

У ходх дослхдження ми д1йШ1й вионовку, що майстер виробничого навчаши мае оцдшавати учи ¡в за вирхшаная "мети-завдання" I за до-, сягнэння "моти-резулыату". Водночас зазначимо, що виконання "мати-завдашм" е не менш зпачущим, н!я творча робота над змхстом завдан-ня, зокпама: виб1р вар1анг1в, виконання, окладнхсть обрано'1 структу-ри, сюжету, малюнка. Узагальнивши результата теоретичного вивчення та аналхзу стану дослхджуванох проблами на практицд, ми зробили висно-вск, що в1Др0Д1Шння нац1онально1 культура мае уопшно зд1Йошаватиоя ■ ' засобами навчаяьно-виховного пропасу на основ: принцип!в дифаренШа-ип, гуманхзацп та остетизаци, що сприяе розвитку творчих зд!бнос-тей учнгв га формуваннто в них стойкого профео1йноголнтересу. Ефек-тивнхсть цього пронесу заложить Б1Д ряду педагоггчних умов, серед..-, яких особливого значения набувають: творча дхяльн1сть педагога; фор-муваиня в учнхв почутгя задоволання своею роботов I вгшвнви1сгъ у свохх творчих можливостях; висока есгетична культура, що вгдображае естетичн1 почуття та художне образно мисления. -

У другому роз.д|л) - "Науково-педагог1чне обгрунтування навчально-матодичного комплексу для подготовки квалхфокованих роб! тиши в з ху-доапх ремесел" - теоретично обгрунтоеуптьея навчаяьио-мотодичипй

комплекс /II,üí/ та вщсладено результата сксперпиоптальнсй nopcuipici ¡toro псдагоггчга! ойоктитгост! в уиовах двор}внево1 подготовки ро-OiTraiKÍB i laiioTpiD худогаих рскоссл. Обгруптовано нов! шду.одн до розробгл íaBJiifyiKauiihux характеристик впелвлльнздь гизшк р:вшв зтал1фпшЦ11, павчального плану, модсуй павчального процооу в уловах двор1вново1 падготовки.

Зяойспиючи дослодкеши, ш вмходплн з того, що одншо з ваклл-diix ушв забезпсчоння biicokoí якост! пгдготовкд робглиив i мэйст-р!в народних ремесел е наукове обгрунтованэ комплскспе навчалыю-мо-тодичне забезпсчоння, снрямовано па вдосконэлоння зглсту прочее iJi-но Y ocbítii, 5°рм та кетод1в opraninauii теоретичного i впробнлчого навчашш, впровадкення методики мплыкп творчоУ Д1яяькост1 педагогов та учшв. Для експер:шентально1 nopcnipici було розроблоно ю з урахузаштм спецшТ.пси навчально-ииховного пронесу у витому просо-оШюму училищ! худояпього проф!лю.

3 Д1сю метою був проведений пор^внялышй апэл!з квал1фпсацп:ш:х характеристик □ ряду про фее i й та розроблоно iiobí гашлпТйкацшп характеристики. Квал!ф!кац!я робхтника, що ввагасться осиовним иошо-нентом npo$eciibioi ocbítii, me оцшэватксл критерхяки, ззкладешгл . в кшлхркацпщШ харзктористмй /"Повинен знати", "Повинол yuiin"/, Ш виходили Taicos з вино г щодо забезпечення внеокого ргвня профс-ciiinoí шйстерност! /особливо до стосуеться другого piBiin пдахз-товки/. Сане тому в еталхоакадших характеристиках йуло перед-бачено: npo$ecifíni знания та илшш; знания традиций творчост: pi3-imx perioiiÍB Украпт; знания образотворчого i докорэтивпо-прикладно-го шетецтва; умпшя використовунати npoffcciiiiti надбапшз худоЕпьо!' народно! прац!, а тага« умпии, до (Тормуються у процесс опапувапнл технологию народного мнетецтва; визпзчено пор ал i к нэвчэлыих пред-mgtId, спряшвэних на пi дготошс/ мпйбутпього роб!?н::ка та найетра -орган! затора вшмшадьного впробшщтва до трудовоТ дЬчльност! в умо-

вах ринкових в^дносин, а таком навчальш предмета, що сприяють все-б1чНОМу рОЗВИТКУ ОСОбИОТОСТ! учня, ЙОГО творчих ЗД 1(3постой та 4°Р~ муванню сощальшн активности «айбутнього майстра.

У процес: дослхдаенкя розробка та експериментадьна перевдрка Н.Ж зд1йснювалась з урахуванням особливостей рхзнорхвиево!' професЩюХ п1дготовка, а також з ор^енгацхе» на вщподкення укра1Нсько1 вшлив-ки як народного ремесла 1 декоративно-прикладного ыистоцтва. у щ-ому полягав один 13 обгрунтованих ваш гпдходхв до визначення змхсту 1шал1ф1каЦ1йних характеристик. Необх1дшсть вхдродкення нащоцаль-1шх худохшх реыесол, розштку творчих зд1бностей, стойкого профосIй-ного пиересу, врахування особливостей ринкових вхдносин знайшли В1-дображешш у зм!ст1 квалгфпоциших характеристик /зм1сг квалхфпса-цНших характеристик розкрито у I I 2 додатках до дисертад1Й

Результата експериментально* робот» довели ефэктившсть викорис-• ташш розроблених квал!ф1кацШшх характеристик та дозволили теоретично обгрунтувати модель навчального процесу вищого профосШюго ' училища худоанього профидо. Поряд з цим зазначимо, що зьаст нових характеристик був визначалышм при розробц* зм1сту швчальних шшшв 1 програм. Ца робота здхйснювалзсь наш в три ета-пи, що передбачало: створення шдел1 навчального плану, складання тшового навчального плану за про^есхяии в!дяов1дно до р|вн1в квал1-$дкацП /"Бишивалышдя ручно! та ыашинно'! вишивки Ц-1У розрадхв; "Майстер худоакьоI вишшки У розряду - организатор вишцзального ви-робництва"Лта розробка робочого навчального плану для внщого худож-ш>о£о прос£яс1Шюго училища.

Для кожного предмета, передбаченого навчальшш планом, нами буди розроблен1 программ, що здобули позитивну окспертну оценку та згодом були затвердженх Шн1стерстваи освети Укри'пш. Цо дало змогу зд1йсшот педагог1чш1й експериыонт но шдготовц! роб ¡тише ¡в 1 майст-.р1в Народних ремесел и умовах двор1висвого навчашя нэ .основ! внко-рпсташш розробленого ШХ. Наралольно з циы розроблялось пфршщй-

ко-педагог1чпэ зэбоэяечення /шдручники; пособники/, а такой доку-ментэцгя, що передбачала певний алгоритм д!яльност1./1нструкцП по проведению лабораторно-практичних занять, 1нструкц1йно-технолопчн1 картки, методичн! рекоыэндэцП/. Вся документами була розроблена на основ! дифвренц1ацП' навчання для обох р1вн1в подготовки. У зм!ст! II,К враховувалась такон специф1ка решону. Поряд з цим эазначимо, що прискорений темп навчання передбачав стшрення'певного резерву годин для еа».К1СТ1йно1 роботл учшв.

. Враховування сукупност! §актор1в /сощально-економ1чних, педаго-г!чних, психолог1чних, дадакгачних, прскрль п1дготовки та хн./ дало змогу обгрунтуватй модель навчального шшну з двор!вневою п!дготов-кою робтшив Л майстр1в народних ремесел.

У навчадьних програиах 13 спеидалышх предавав враховано особ-ливосх! отнонац1онального розвятку р1зшгх рег1он1в Укра'1ни та 1х певн! 1сгоричн1 х культурна особливост! ТЙолтавщдна, Ву ко вига, По-д1для, Кивдана, ЧернШвщина, Волинь, Пол1соя, Прикэрпаття, Закар-паття/. В Ух зм!стх розкриваються характерна орнаментальн! мотиви 1 кошозиц11, улюблеш кольоров! гами,р1зноман1тн1 тохн!ки вихонання тощо. Поряд з цим сл1д заувахогги, що при вс!й р!зноман1тност1 вшшв-ки як рог!онального художнього ремесла зм!ст навчання мае спрямову-ватись на" формування цШсних поглядев на характер укра'1нсыя1 ви-шшки. Експерименгальн1 штергали ЩК аередбачали триетапну блочно-ыодульну будову навчалышх.план1в, а таков в1даов!дну поетапну атес-тад1ю учн!в. На конному р1вн! передбачалось забезпечення наступнос-Т1 лагер1алу 1 поступове п1двшденнд майстерноот!. Сама такай п1дх1д дав эмогу розробити даферешцйован! програми з рхзким р1внем складности Дри проведенн1 експериментальда? дерев 1рки педагог1чноК ефок-тивгаст! НДС ми виходшш з йогороаум1нняяк комплексу заход1в, пр дозволяють створюватидля кохиэХ теми а предмета /будь-якого проф!-т подготовки роб1тник!в/ необх!дноГ нав4але,но-методичноI документа-

ци', рхзномахатних засоо'1в навчання /площкшга й ой"емна точность, Натуральн! зразки, роздаткэвий хнструктивно-технологхчний материал, кармах контролю та самоконтролю знань, умшь 1 навичок, засоби тех-шчного навчання, творчх завдання тощо/.

На;/ко во обгрунтовашш гпдод до розробки НЖ спркяв ефективному щдпацонувашго дворхвневоУ сиотеш професШюго навчання у ВХПУ. Дд-нэшка навчально-виховного продесу забезпечувалась, з одного боку, об"ективно 101гуючш,1И за ко нон ¡рно стями /мета 1 завдашш навчання в шш-вають на в1дб!р зшсту мзтер1алу, на ревень його засвоешш; виб1р методу навчання залегать в1д дидактичного завдання, вщ наявност! активних засобхв навчання; орган1зац1щп фэрми навчання та 1х вибхр залекать В1Д мети I мотодДв навчання та вшшвають на виб1р засобхв навчання/, з другого - врахуваншш сучасних фахсторхв гуман1зацП та дифереюиацЛ профеехмно! осв1ти.

Оновлений зг.пст професхйного навчання був орхентовашш на розви-ток творчих зд1бностей. У зв"язку з цвн нас дхкавила сашоцхнка учив щодо осмисленкя свого гворчого потехи халу I свое! творчох Д1яль-ность Шсля дроходаення двор1внево1 Ц1дготовка 87,б£ учхйв ввднес-¿а власну творчу дхяльн1сть до найвищого р1вня. Цей показник евхд-чить про високу педагогхчвд результативн1сть впроваджоння дворхвне-во1 п1дготовки на засадах вихсористання НЖ. .

Водночас зауважимо, що учн1 були ознакомлен! з кратер ¡яма оц1 давания вирабу, а.саме: повнота I правШ1ьн1сть вшеонано! робота; вм1ши здШсшовати проыгагаш самоконтроль, аналхзувати не тхльки якхсть виробу або сво! ди", але й оц1нювати способа д1й, втрачений час, застосувашт рац1ональних црижшв працх; самостШисть у роз-робцх кошозицП I Еиконання виробу р1зними худошими техшками; самостШний вихНр кольору та його творче засгосування; оригхналь-шеть л тсооано! робот и, хх неповторхпеть; вшидя викласти еететичну харахстеристику своех роботи та. захистати зьпет свое! творчо!' дхяль-

ЕЮСТI В Д1Л0НУ.

До уззгалыхених криторй'в, за якиш оцшовзлася г.одагогхчнэ ро- 1

• I

зультативгпсть впровадаешш НГЖ, ыи вхднесли: р1вонь самостШгастх учтв а¡д час вшютпая сюадних худотйх влробхв; рхвень активное?!, нродуктивност1 1 творчостх; р1вень знань та умхнь, орхентовэпий на В1дродконня пародиях худояшх ремесел.

Проведений 4орд(уючин експеримент, результата якого вадобрагсего в другому роздШ дпсертацП, дав змогу зробити тати вионовок: впро-вадкення ШК сприяс вхдродженнв нац1ональних худокнхх ремесел, роз-■ витку творчих здхбностей учнхв, цормуванго отШюто хнгересу до цро-фэсх! на р1вн1 професхйнох майстерностх /87й,випускник1в другого Р1вня подготовки зазначшш, що вони почувають себе при завершетп власного виробу творцами I в1дчувають емоцНше задоволення В1д свосх роботи/.

Особлива увага була прщйлена вивченню декоративно-прикладного мистоцтва засобами проведения етнограф1чно1 практики, в ход1 яко! створювались умош для пошуковэх дхяльностх учн1в з метой в!дродкен-ня народних ремесел. За нашими данями, в училищах, розташованих в г.исцях щушсцхонування народних промислхв /ВХПУ Л 19/, уявлення учнхв про народно декоративно-прикладне'мистецтво, хсторш його виникнен-ня х розвитку, а також про народних майотр1в е вищими в пор1внянш з !ншими училищами /ВПУ Л 14, ПТУ & 9/.

У ход! дослхджеши була роэроблена та експериментально перев1-рена система творчих завдань. При завершещй першого I другого р1в-¡пв учнх розробляли влаон1 проекты нурсових I дипломник робхт з народно! вииивкн й ззхшцали хх ввдповхдно до !спуючих вимог, пхсля чо-го отримували допуск на виконання худокнього виробу з четою його по-дальшого захисту.

0ц1нка творчих завдань, курсових ! дапломпах росНт визначалась на основх розроблсних нами крптерПв.

20 .

На резнях етавах досшдаешш вхдпов^но до розроо'ленох наш методики в експериментальнШ i контрольной хрупах проводились курсов! роботи. Е&Шгаовалась екоперимантальна neposipita е<£ективностх роз-podjxemiö наш ШК для забезцечення двор1вневох' пщютовки вшииваль-ниць. До шчатку експерименту i гпсля iíoro завершения були проведе-Hi зрхзи рхвня знань j вшиь учн1в. К1лыисть вхдмхшшх ouiнок при дворхвнев1й пхдготовхц значно зросда i становила 51$, що на 37,7$ б1льше ni» при однор i внов i й. По mît но змэншлась к1лькхсть задов1ль-них одхнок: вона становила 9,4¡2, що на 47$ менше nia в умовах одно-

piBHeBOï подготовки.

адхйонений порхвнялышй анал13 випускних квалпркацШшх окза-M8HÍB в у монах одш-i дворхвиовох П1дхотовки вшивальшщь i ыайст-pÍB худоьшьох вшишаки свхдчить про високу е§ектив1»сть запроваджено'1 дворхвношх подготовки на óohobí використаши розробленого нами ШК.

Умовнг позначешш:

А1(Л? - подготовкавшшвалвниць П розряду в ушвах однор!внево'о та 1 _ двор !влево I п!дготовки;

Вт,Во - подготовка вишивзльшщь 1У розряду в ушвах однор!вневох

1 ■ подготовки; Ст.Со - п!дготовка вшштзлышць 1У розряду в ушвах дворхвневоо под-1 * готовки;

Д - п1дготовка шйстров худоздьоо вишвки У розряду.

Як св1дчать результата порхвнялыгаго акал!зу, випускники, якш присвоено другий розряд, становили 5,3£, що на 6,6% менше нхж в умо-вах однорхвпевох П1Дготобош /за показниками 1987-88 н.року/. Зшни-лися таоюа показншш, пр шдобракають результата подготовки вишваль-шщь ш розряду: вони стагавили 32,9$, що на 40,9$ менше нок в ушвах одноровново'! п1дготовки.

Значно зросли показнтш подготовки вишивальниць 1У розряду: вони становили 61,8$, щэ на 47,55» (51льше нов в умовах однор1вневоо п!д-готовки. Щэ я стооусться У розряду, то всом учням, прийоштим на другой р!всиь подготовки, державна квалосркацойна комШя присвоола У розряд. Вюишден! вице дано подтверджувть педагопчну е$екгивн1сть двор1внево! подготовка квал1ф1кованих вишивальниць на основ1 впро-вадкошш розроблспого наш ШК.

На основ! узагальнення результата досл1джекня зроблено ЖШШКИ»

Подготовка.роб1тнак1в о майстр!в народ них ремесел в ушвах дво-ровневого павчання. мае зд1йсныватись на основ! принцип!в гуманхзацГх, гумантризаци' та даферекцхаци'. Оновлення сучасно'1' системи осв1ти передбачас реал1зац1о культуролог!чного подхода. Цей цроцес безпосе-редньо пов"язаний як з естетичшш подходом до орган1зацп навчально-виховко1 х варобничох д!яльност1, так 1 а розвитком професхшгаго !н-тересу як основного ыэтаву п!знавалыю1 дхяльност1.

Розвинутий провесхшшй !нтерео ефегаявно впливас на розвиток твор-чих здхбностей учнов, Разом з ним розвиваються спостереялив1сть, ■ па и" ять, стойка увага, эосереджен1сть. Характерною особлив1стю розви-нутого професЩюго хнтересу стао емоцШое ставлення до своех д1яль-

. ности Виявлено, що естетичшш зг.ист худокньо! прзц1 но тхлыах збуд-жуе лотребу, але Й дае емоцШш эадоволешш. Яидо в учнхв не щорт-ваш леобхвдцякостх /естетлчш хдеали, естетнчн1 ошки, естетичш / погляди, естетичнх потреби тощо/, то вони не моиуть вщчувати красу .виробхв, хоч й само }'х виконують. У ход! дослдаоння ш враховували, що естетична потреба с показтшэм естетичиох культурк юйстр1В худоа-шх ремесел.

0б1рунтоваио зьист, орга1иэащйш-недагогхчн1 та вцробпич! форш дхяльностх педагога, шйстрхв та учшв в систем: двор1внсвоУ падго-товки э закладах профтехосвшх художнього профшэ. '

Як покззэлл результата дослдаення, р1злор1внева шдгототш из основ1 реалхзацП принципу дндяревд^ацП прочееIиного нэвчання спрнле роэвилсу г вор чих здхбносгей учшв з р! зним р1внем базою! пвдготовки, научуваност!, певшии псюгоф131олог1чшши особлпвостяыи.

У ходх доелдаеши було розроблено систему роботя, що аоредбача-ла: вивчешш пришм1в виготовлешш худохихх вироб1в иа лэбораторш-пракгцчних закяттях; тшонашт курсових I даплоших проеигхв та ро- . бхт; проведения тематичних, перевхрочюпе та цробних ро<Ит; п1дготов-ку власлих коыпозиц1й I творчнх робхт для удосконалешш шйстеркостИ Одержан! доыпдницыи дапг враховувадись у кроцеЫ обгрунтувания. розроо'ки й впроваднеегшя шк. Обгрунтовзна двор1внева кодель навчаль-ного закладу нового типу - вищого худоышого професШюгоучшшща.що передбачала гпдготовг.у вишивалышць ручнох та гашинноГ вшивки /I ревень/ та ыайстр1в художньох вииивхш -- органхзаторгв шшшального ви-робництва /II р£х!сиь/. - -

На основ1 Ц1С1 (.¡одел! був розроблений ШК.зокреыа, квал1ф1кащй-ш харахстеристики за рхвнями п1дготовкм{ модата. навчального плану за р1внями подготовки; навчалыи програми та зведено-тештичнх плат з предмета за цахом пвдготовки; рукопис ¡идручникэ "Техно лог ¡я ручгох та машитю! вишивиа"; рукопис нав-шлыго-методпчнохю пос!бника ""Лабо-

раторно-практичн1 роботи з "Матерхалознавства швейного виробшщтва".

Народне декоративно-прикладне шетедтво с дкерелом х основой з).асту шк. У зв"язку э дни нами запропоновага передбачити в навчаль-ному план1 етнограф1чну пошукову практику та споцхалып предметл: 1стор1я укра1нськ01 народно! вишшки, етногра^ая I фольклор рвдюго краю, крах та шиття народного одлгу. ДворXв.неве професШю навчання на основ! реал1зац!1 принципу дадеронцхацп створие пеосшдн1 органI-зацШга-подагог1ч[а уыови для роботи з талановитою молоддю, що сприяо (¡ормувашю прагнення до опанувзнпя квал^псад^ю вищого piвшI /маи-стра худокньо! вишхвхш/. Одним з вакливих хшсив вхдродкешш пародиях худонйх про ¡.шел I в в У крапп ше стати створешш худошйх про^е-сШхих училищ та цових (¿вкультет1в у вищих навчалышх закладах р1э-!шх рхвн1в акредитацп для подготовки спецхалышх хаде 1в щодо в1дрод-кення гсиионалыюх культури.

Узагальнех» результата нвдагог1чиого екснершлонту шдтвердшш вхрнхеть висунутох нами г1лотези. Отао, дворхвнева П1дготовка хсадрхв з худокн1х ремесел на основ: викорцстэння ШК для першого I другого рхвхйв npoij.eeIИного навчання сприяе пхдвшцшшю якостх навчально-ви-ховного продесу у вхицому худо ишому нрофесШнону училищ^

Промхкнх та к1нцев1 дослхдцицысх даш вхдображеш в дисертадп' в 10-ти табллдях, 3-ох дхах'рамах, 2-ох схемах та 28-t.ui додатхеах.

За результатами дослхдкешш у науково-методичшх журналах 1 збхр-ншеах опубл1ковано 10 робхт, наготовлено рукописи подручника "Технология ручхюх та шшшкп вхшшвки", поехбнихш "Лаоораторно-практячн! роботи з "Матер халозшветва швейного виробництва" та зб1ршхка програм-но-методично! докуыентацй' для профео1йних навчально-виховшхх. закладов худоднього лродУлю. Розройлен1 лама хшалхф1кад1йн1 характеристики, навчалып плашх 1 програш затвердаенх Шнхстерством оевхти Укра-пш.

Гюдалыюго ^ дослхдкешш, па нашу думку, ххотребують: нроблеш наотул-иис'г! в п:)вчалыю-)!11.<ои1Ь'. '1-а нпробшшй д1яльшст! ИТУ, ВХЛУ, хнети-

туту декоративно-прикладного шстедтва та !шшх навчалышх заклад!в, шдготовки студент!в ледэгогхчшк вузхв до лройесхйлого навчэння в уыовах багатор!вневох шдготовки, а такой'методики впкдздашш спод1-алышх дисцшиин в закладах про£яехосв1ти худонньото пройялю.

Основний эг.пст днсертацН вхдображений у таких публпсацглх:

1. 3(.ист 1 структура р1внево1' подготовки // В наук.-метод.збхр-нику "Пспхолого-педагог1Ч1и проблони профзс!йно1 осввд". - К.: 1нститут педагог!ки 1 психологи професхйнох освхти АПН Украхпи, 1994. - С.220-223. . ,

2. 11ов1 ф>рщ п!дготовки кил ¡фг ко па них роби-шиив // р^дпэ школа, 1993. - 8. - С.52-53.

3. 1^шн1аац1я вавчальда-хзихошого процесу в ПТУ па основ: вика-ристання народного шстсцтва // В туково-метод, зб ¡ринку "1Умап1зад1я навчально-виховного процесу як заспб попередаешш правопорушень серед учшвсъко1 та студентськох молоди". - к.; 1нстптут системна досл!д~ шэпь МО Украпш, 1994..- С.206-20?.

4. 0ргаш1защт производительного труда учащихся ПТУ как средство социализации личности //В сборнике "Праблемц социологии профессионального образования", - Т,1. - С.-116, •• ШЩ ЩО ЛПН России. - 1993.0,116-117.

5. Роль нац1онально1 прочее Шнох школи у вхдродаошп пародиях прокисл!в // В наук.-мотод, зб!рчику "удосконалення навчалыго-вихов-ного процесу в профтехучилищах с!льськогосподарського продлю". -К.! 1иститут подагогп'л ЯШ Украхпи. 1993. - С.62-63.

6. Вцховуемо нзроднзш шстоцтвом И В зб1рнику иаукових статей ''Традацй' украГнсьшх егноподагаглш 1 хх вихсористашш в навчально-ввдсовнШ робот! в школ!". - К., 1993. ~ С.63-64.

7» .Розбудова кац1окальпо1 про^есШно'! осв1тп - виыога часу /з доев!ду робота колоктиву Грицтвського худоащього ПТУ Л 19/. - Хмоль-шгцькпй; Под1лля, 1993. - 7 с.

8» Виховашш учхив про^есхйпо! школи на традиц!ях народного шс-тецвва'//'В зб!рнику "Сучаон! пройлог.ш профзсШгох П1дготовки висо-.коквал1ф1кованих роб!гкичих кадрхв". - Кировоград: ЦД1- педагог!хт УкраЛкн. 1992. - С.46-47. • ' V

9, Проблема науково-методичного забезпсчешщ п!дготоиш кадргв з народних прошел!в // В зб^нику "Науково-методачне забезпечення д!яльност! сучасно* профеоШю! школи". На тер! а ли шгаюроднох науко-во-практичноГ1Ю!1$ере!и!х. - 4.2. - К.: Iпетитут педагогпш х психо-лотИ прой'есШкп осв!ти ЛПН Украпш, 1994.. - С,196-198.

10. Шляхи фэрмування нацЬнально'1 самосв{домоет 1 в учн!в сучас-Ho'i профтехшкола ft В зб!рнику матер1ал1в м1жнародюУ наук.цракт. конференц1У. - Молодь у посттотал1тарному сусп1льств1: "украУнський вар1ант". - Харк1в. 1993. - C.I89-I90.

РАДШШ В.А. Научно-педагогическое обеспечение профессионального обучения будущих рабочих и мастеров народных ремесел.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Ухфаины, Киев, 1995.

Теоретически обосновываются содержание и структура научно-методического комплекса профессионального обучения будущих рабочих и мастеров народных ремесел в профтехучилищах художественного профиля.

Экспериментально обосновано содержание, организационно-педагогические, производственные формы деятельности педагогов, мастеров и учащихся в системе двухуровневой подготовки.

Radkevich U.fl Scientific and pedagogical provision of professional education of prospective workers and aasters of folk handicrafts.

The Thesis on Pedagogical Sciences on specialized field 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics: the Institute of Pedagogics and Psychology of the Professional Education of the Academy of Pedagogical sciences of Ukraine. Kyiv, 1995.

The thesis contains tho theoretical substantiation of the content" and the structure of scientific and aethodical coaplex of professional education of prospective workers and uasters of folk handicrafts in professional schools of artistic profile.

The content organizational, pedagogical and Industrial fares of activity of teachers, masters and students in the systea of two -level training are experiaentally substantiated.

Ключов! олова: навчально-методичний комплекс, зм1ст профес{йного навчання, квал!ф1кац!йаа характеристика, навчальний план, модель нав-чального процесу, двор!внева система Шдготонки кадр}в.

Подписано к печати Формат 10x84.

Объеи f ,Z. условных печатных листов.

Заказ Й ggf._Тираж ЮОэкз. Бесплатно

размножено ГНЦ Минстата удраияы • иш