автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Организация модульного обучения учителей в системе повышения квалификации

Автореферат диссертации по теме "Организация модульного обучения учителей в системе повышения квалификации"

„ Г- Г-. ?

:Ч И ^"

ШВСЬКИЙ УШВЕКЖГЕТ 1Ш1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГРАНЕК Людмила ОлексИвна

0РГАН13АЦ1Я МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛ1В У СИСТЕМ ШДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАД11

13.00.01 - теор!я та 1стор1я педагог1хи

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата педагог1чких наук

Ки1в - 1996

Диоертац!вю в рукопио.

Роботу викоиано в Укра1нсько*у 1нститут! п1двищення квал1$!кац1! кер1вних кадр! в осв!ти.

Науковий карIвник - кандидат педагог1чних наук,

доцент КРИСШ Степан Васильевич.

0ф1д1йн1 опоненти: доктор педагог!чних наук,

Пров1дна установа - Запор1зысий обласний !нотитут удооконалення вчител!в.

15 годин! на зас1данн! опец!ал!зовано! вчено! ради Д 01.01.34 в Ки1вському ун!верситет! 1мен1 Тараса Шевченка /252601, м. Ки1в, вул, Володимироька, 60, ауд. 303/.

3 дисертац!ею мокяа ознайомитися у б!бл1отец! КиУвоького ун!верситету 1мен! Тараса Шевченка.

Автореферат роэ!олано 1996 року.

Вчеяий секретар спец!ал!зовано1 вчено! ради

професор КАЙБ0Р0ДА Василь Каленикович; кандидат педагог! чних наук, доцент КУХАР Валентина ШфодПвна.

Захиот в!дбудеться

кандидат педагоНчних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн<оть t отуп>нь досл1дженоот} теми. №йбутне Ук-ра!ни будуть творити покол!ння, як! сьогодн! навчапться в школ!. Як1сть цього навчання эалежить в1д св1тоглядних позиций, культурного р1вня i профес!онал1зцу педагог!чних кадр1в. СучасниЙ розвиток система нац!ональноГ освети УкраГни вимагаз актив1зацН роботи щоцо п!двищеиня квал!ф1кац1| fobo! генера-ц!1 вчител!в-предметник1в, ГхньоГ методолог1чно1 I загальноГ культури, 1нновац1йного творчого стилю анал1тичного мислення.

У в1тчизнян1Й та заруб1жн1й: л!тератур{ нагромаджено знач-ний досв!д в орган! зацИ процесу п!двищення квал!ф1кац{ I педагог 1чних кадрtв з точки зору профес!ограф1чного /I .Д.Багавва,

H.В.Кузьм1на, Н.Д.Лев1тов, Г.С.Прозоров, В.0.Сластен1и та {н./, психолог!чного /Г.С.Костюк, Ю.М.Кулютк1н, Г.С.Сухобська,

I.Г.Татур та 1н./, системного /ВЛ.Бондар, ПЛ .Дроб'язко, С.В.Крисюк, ВЛ.Пуцов, М.У.Скатк1н, IЛ.Трил1нський, Н.0.Ф!л1-пова та 1н./, комплексного /СЛ.Сал1й, Б.Р.Ад1зов та 1я./, програмно-ц!льового /М.П.Золотух1н, Т.В.Орлова та 1н./, д!яль-н1сного /Й.З.Пльбух, Н.В.Кузьм1аа, В.М.Кухар, Т.В.Купр1янчик, ВЛ.Маслов, А.6.Одинцова, I.М.Орлова, Р.Ю.Хрустальова та 1н./, диференц!йованого /А.А.Альхименок, Н.В.Кузьм1на, Т.М.Тищенко та 1н./, д!агностичного Д.Зар1пов, 0.1.Кочетов та 1н./, 1сто-ричного /М.С.Гриценко, М.М.Грищенко, В.К.МаЙборода та 1н./ п!дход1в.

Шд час роботи над даним досл1дженням вивчалися iде I П.Я.Гальпер!на, В.В.Давидова, О.В.Киричука, В.А.Козакова, ВЛ.Лозово1, Н.Г.Ничкало, В.О.Онишука, Л.Г.Коваль, Ю.Л.Трофимова та. 1нших учених i педагог1в-практик!в з питань удоско-налення процесу навчання. Враховано думки М.Г.Стельма-

ховича, який визначав "народну педагог!ку як в!чне | неая-черпне дяерело педагог¡чно! науки", В.К.Майбороди - про ге-обх!дн!ать заотосування у досл!дженнях багато! 1сторично! спадщини, нац1оналышх традиц!й та досв!ду, В.М.Кухар - про специф1чн! особливост! викладання навчальнюс предмет!в у школ!.

Однак, незважаючи на широке досл1днекня проблема п!дви-щення квал1ф!кац(! педагог!чних кацр!в, багато Г Г аспект{в не знайшло в!дображення в публ1кац!ях. Не розроблено достатньою м!рою так! питания, як ц!льова спрямоваи!сть на профес!ональну п!дготовку вчител1 в-пре дметник! в, !ндив!дуал!зац1я навчально-осв!тнього процесу в!дпов!дно до р!вня наявних професШних знань 1 вм!нь та потреб кохного з них, забезпечення самост!й-ноет! та активно1 позиц!! вчителя у процес! засвоення ново! !н$ормац!1, гнучка та оперативна зм!на навчального матер!алу зг!дно розвитку педагог1чно! науки 1 практики. Таким чином, нагромаджений те оретико^практячкий потенц!ал сприяв лише част-ковому вдосконаленню квал!ф!кац!! вчителя, але не дав рекомен-дацШ щодо прикципових зм!н.

На сучасному етап! розвитку педагог!чноГ науки погляди досл!дник!в спрямован! насамперед на нов!, перспективн! & ефективн! 1де1 та технолог!Г орган!зац!1 процесу п!слядиплом-но! осв!ти, эокрема виявляпться мохливост! модульного п!дходу до процесу п!двищення квал!ф!кац!1 кадр!в. Мэдульне навчання в систем! Щдвищення квад!ф!кац11 вчител!в ми розглядавмо ях навчальний процео, спрямований на 1ндив!дуальниК розвиток профес!онал!з>*у педагога ! зд!йснсваний за окремими, функц!о-нально автономиями дидактичными вузламн /модулями/, як! поед-нупть адаптований зм!ст, орган!зац!йн! форми ! активн! метод!

та призначеи1 для комплекснюго розв'язання конкретного кола врофес!йних завдань.

Досить ц1нними для курсово! п!дготовки вчител!в в до- . робки А.М.Алексюка, А.В.Фурмана, Г Л .Хазя!нова, А.П.Чериишо-ва, П.А.£цяв!чене. Проте концепц!я модульного п!дходу до процесу п!двищення квал!ф1кацИ педагог 1ч!пис кадр!в, зокрема этител!в-предметяик1в, у голому ще не розроблена. Сьогодн!ш-и1 * реалИ потребують вивчення проблема впроваджеиня модульного навчання у систем} п!двищення квал!ф!кац!I вчител!в. Визначення теоретичних основ, створення методики побудови рюдульних програм п!двищепня квал!ф!кац! I педагог!чкюс кад-р{в з подал ьшим впровадженням цих програм у практику педагог Иного процесу дозволить повн!ше забезпечити Ц1л!сн!сть, бззперервЖсть та ефективн!сть процесу п!слядтш>мно! осв!ти. Розв"язання питания формування I розвитку профес!онал!зму вчигел!в у процес! п!двищення Тхньо! квал1ф!кацН на модуль-н!8 основ! мае важливе економ!чне /актуал!зув педагог!чний потенциал/, соц!альяе /формуе профео{онал!зм як моральну ц1н-п1оть I ц1нн1сне в1дношення у во!х сферах педагог1чно! д1яль-1100*1/ I наукове /в засобом виявлення !нтелектуалытх I профос! ональнкх моюгавостей педагог!в/ значения.

Недостатна вивчення означених шггань та перспектжвн!оть розвитку проблема I визначилж виб1р тега даного дисертац!Иного доол!Д5ення: "Орган1зац1я модульного навчання вчител!в у овстем! п!двшдення квал1ф!кац11".

Об'ектом досл1дяения в навчально-оовIтн!й процес у систем! пдоищеиня хвал!ф!кацП вчител!в.

Предмет доол1дженн?.шо визначив головней напрям пошуку I сферу застосування досл1дницьких зуоиль, - принципа, зм!ст

та форми орган1зац!! модульного навчання у систем! п!двтпеи-ня квал!ф1кац!! вчител!в.

Г!потезою досл!дження в припуиення, що коли в системI п!двищення квал!ф!кац!1 вчител1в зд1йснювати модульне навчання, впроваджуючи у навчально-осв1 тн {й процес модульн} програми в!дпов!,дно до квал1$1кзц1йних р1вн1в педагог!в, то це значно п!дввдить ефективн!сть розвитку 1хнього профес!о-нал!зму.

Розглянута г!потеза визначае загальну усту даного доел !дхення - теоретично обгрунтувати та експериментально пе-рев!рити концептуальну модель орган!зад! I модульного навчан-ня в систем! п!двищення квал!ф!кац!1 та з'ясувата II вплив на формування ! розвиток профес!онал!зму вчител!в.

Для досягнення поставлено! мети та перев!рки г!потезм необх!дно було розв"язати так! завдання:

1. Проанал!зувати стан досл!дкувано! проблеми в педаго-г!чн!й теорП.

2. Розробити структурно-функц!ональну модель орган!за-д! Т то дульного навчання вчител!в.

3. Експериментально перев!рити розроблену методику зас-тосування модульного навчання в систем! п!двищення квал!ф!-кац!! вчител!в.

4. Досд!дитн та систематизувати критерП щодо визначен-ня ефективност! використання модульних програм у п1слядипло*-н!й осв!т1 вчител!в.

5. Визначити результативн!сть зростания профес!онал1э-му вчител!в у процес! п!двищення Гхньо! квал!ф!кацН на основ! модульного навчання.

_____________________5________________________________________________

Методолог!чна ! теоретична основа.

Вир!шенкя поставлена у дисертац!йному досл!джет?! зав-дань грунтувться на нагромадяеному досв!д! розв"язання проб-лет п!двищення квал!ф!кац!! педагог!чних кадр!в !з соц!оло-г!чно1, ф!лософсько! та психолого-педаптчно! точки зору, на анал!з1 профес1йно-ментального осмислення д!яльност! вчителя.

№тодолог1чною опорою в робот! над дисертац1йним досл!-дженням були: теор!я безперервиост! п1слядипло№оГ осв!ти /В,Г.0нушк1н, П.В.Худоминський/, теор!я оптим!зац!1 ц!л!сно-го педагог!чного процесу /В.К.Бабанський, В.е.Гмурман, вЛ.Мэ-

ноозоя/, теор!й управл!ння процесом п1олядипломно1 оов!ти /П.1.Дроб"язко, В.1 .Маслов/, концепц!я навчання в д!1 /Дж.Бру-. пер/, концепц!я посл!довного розвитку досв1ду /В.П.Бэспалько/, а також теор!я поетапного формування розумових ц!й /П.Я.Галь-пер!н I Н.Ф.Тализ!на/, IдеI к!бернетично1 педагогии Л.ЯЛер-нер/.

Шд час теоретично! розробки проблеми досл!дяення ми виходади з праць таких ф!лософ|в, психолог!в 1 педагог!в: В.П.Андрущэнка, В.С.Горського /ф!лософське осмислення людоькоГ д!яяьност1/, В.А.Крутецысого, О.Юеонтьева, С.Л.Руб!нштейна /поихолог1чн! основи педагог!чно! д!яльност!/, Ю.М.Кулютк!на, Н.В.Кузьм1ноГ, Г.С.Сухобсько!, АЛ.Щербакова /теоретети! основа профеоШно! педагог 1чноГ д!яльност!/, Й.Прокопенка, М.Тере-сяв!чеие, П.А.Юцяв!чене /теор!я модульного навчання/, В.О.Кри-вошезва, 1.Н.Семенова, С.Ю.Степанова, 1.Г.Татур /теор!я педа-гог!чно1 рефлекс!!/, 1.П.Раченка /теор!я науково! орган!зац!! прац!/, М.Д.Касьяненка та педагог1в-новагор!в /концепц!я педа-гог!ки сп!вроб!тництва/.

У досл1дженн! використано методу, як! в!дпов!дали при-

род! явища, що вивчалося, ! Сули адекватн} доставлений эав-данням, эокрема теоретичн!, обсервац!йн!, д!агностичн!, про-гностичн!, експериментальн! »праксигетричн! та методи мате-матично! статистики.

Оргаи!зац!я доел!пкеимя. ДоелIдно-експериуектальною базою було обрано Дя!пропетровський, Р1вненський i Терноп!ль-ський обласн! !нститути удосконалення вчител!в, Дубн!всысий м!сысий в!дд1л осв!?и та Р!вненський районний в!дд!л осв1ти. Досл!дкенням охоплено 1036 учител!в.

Робота проводилася у три етапи. На nennowy етап! /1991-92 pp./ основну увагу було зосереджено на анал!з! ф!ло-софсько!, психолого-педагог!чно! л!тератури з теми доол!джен-ня, а такох на вивченн! нагромадженого в!тчизняного та за-руб!жного досв!ду органIsaai I п1слядипломно! осв!ти педаго-г!чних кадр!в. Було розроблено методику досл!дження.

На другому етап! /1992-93,pp./ проводили констатуючий i пошувовий. експерименти, п!д час яких вивчали стаи досл!джу-вано! проблема на практиц!; розройляли отруктурно-функцiональ-ну модель орган1зац!1 модульного навчання у систем! п!двшцен-ня квал!ф!кацП вчител!в; розглядали теоретичн! основи роз-витку профео!онал!зму вчителя-предметника. Для перев!рки та уточнения г!потези було запроаоновано технолог!в ггобудовямо-дульних проррам п!двищення квал!ф!кац!1 вчител!в системно-операц!йного типу.

Трет!й етап /1993-95 pp./ було присвячено орган!эацII формувчого експерименту, п!д чао якого безпосередньо перев!-ряли г!потезу досл!диення. Визвачено умови та кратер)! ефек-тввност! зд!йснення процесу Шдвищення квал1ф1кац!Г вчителя »»тематики на модульн!й. основ!; проведено пор!вняльний ана-

д!з орган!зац!1 навчально-о$в!тньогопроцесу в систем! п!дви-щення квал!ф!кац!1 вчител!в п!д час модульного I традиц!йного навчання. При цьому ф1ксували реальний прир1от профес!онал!з-му вчител1в математики. Одержан! результати оброблялися мате-матичними методами. На основ! практичноI апробац!I запропоно-вано! модел1 орган¡зац!I модульного навчання вчител!в у систем! п!двищення квал!ф!кац!I було сформульовано висновки.

Наукова новизна досл1дхення полягае:

- у теоретичному та експерименталъному обгруятуванн! концептуально! модел! орган!зац1! модульного навчання вчите-л!в у систем! п!двящення квал!ф!кац!1;

- у визначенн! основних умов та шлях!в розвитку профе-с!онал!зму вчителя-предметника у процес! п!двищення його ква-л!ф!кадП на модульн!й. основ!;

- у досл!дкенн! критерНв ефективност! орган!зац!! модульного навчання вчител!в;

- в уточненн1 поняття "профес!йна ментальн!сть" учителя, сутност! та структури його деф!н!ц!1.

Теоретячне значения цосл!джеяяя:

- виявлено ?/юяливост! п!двищення квал!ф!кац!! педагоНч-них кадр!в на основ! модульного п!дходу, теоретично обгрунто-вано процес створення модульнжх програм п!двищення квы!ф!ка-ц!1 вчител!в;

- розроблено теоретичн! основи розвитку профес!онал!зму вчителя за модульними црограмамж у процес! п!двищення його квал!ф!кац!1;

- визначено педагог!чн! фактора, по сприяють зростанно профес!онал!зму вчителя на основ! модульного навчання у систем! п!двищення квал!ф!кац!1.

Практично значения досл!дження полягав:

- У розробленн! методичних рекомендац1й щодо побудови модульних програм п!двищення квал!$1кац1Г вчител!в-предмет~ ншс!в;

- у створенн! модульно! програми п1двтцення квал!ф!ка-ц1! вчителя математики;

- у визначенн! д!агностично! прографи розвитку профе-с!онал!зму вчителя математики;

- у вичлененн1 характерних ознак розвитку профес!она-л!зму вчител!в р!зних категор!й./вищо!, першо!, друго! та спец!ал1ст1в/ у процес! модульного навчання;

- у розробленн! комплексу критерНв для визначення ефективност! орган!зац!1 модульного навчання вчител!в у систем! п!двищення квал!ф!кац!1.

Достов*рн!сть результат!в. здобутих п!д чао досл!д*ея-ня, забезпечуеться теоретичним обгрунтуванням вих!дних пози-ц!й; використанням метод!в досл!джекня, що в!дпов!дають його предметов!; та завданням; повднанням як!сно! та к!льк!сноТ об-робки результат!в досл!д*ення.

Апдобап!я та впровадження результат!в досл!дження про-водилися: на науково-практичних конференц!ях УкраГнського !нституту п!двищення квал1ф!кац!1 кер!вних кадр!в осв!ти /1993, 1994^1995 роки/, республ!канських науково-практичних конференц!ях /Ки!в, 1994 р.; №кола!в, 1994 р.; Ки!в, 1995 р./, на п"ятих ХерноШльських науково-методолог 1 чних читаннях "Суб"вкт п!знания: онтолог!чн! та методолог!чн! аопекти пройде ми" /1994 р./, п!д час проведения республ!канських та областях курс!в п!двищення квал!ф!кац!! вчител!в математик! /Ки!в, 1994 р.; Дн!пропетровськ, 1994 р.; Терноп!ль, 1994 р.;

Р1вне, 1995 р./, п!д чао пррцесу шдвищення квал1ф1кац!1 вчител!в математики на районное та шк!льному р!внях /Ду6-во, Р1вне/.

На захист винесено:

- концептуальну модель, сути!сть i зм!ст орган!зац!Г модульного навчання вчител1в у систем! rrtдвижения квал!ф!ка-цП;

- методику побудови модульних програм п!двищення ква-л!ф!кац!I вчител!в-предметник!в;

- критеpi I ефективност i впровадження модульно! программ п!двищення квал1ф1кад! I вчител!в математики;

- уточнений науково-понят i йний апарат модульного навчання.

Структура дисертацН зумовлена основною метою та зав-даннями досл1дження. Праця складавться з! вступу, двох розд|-л!в, висновк!в, списку основно! викорпстаноГ л!тератури та додатк!в.

ОСНОШИЙ ЗИСТ ДИСЕРТАЩ [

У в с т у п I обгрунтовано актуа»ьн1сть обра но? теми, вид!лепо об"вкт i предмет доел!дсепия, сфоргуяьовано його г!~ потезу, мету t голови!. завдання, вязначеяо методолог!чн! I теоретичн! основа, методи досл!дкеяяя, розкрито наукову но-пазпу, теоретичпе t практична значения здобутнх результат(в, формя Fx апробацН, сформульовано основн! положения, як! винесено на захист.

У первому р о з д ! л ! - "Орган!зац!я модульного навчання вчител!в у систем! п!двищення квал!ф!кац!1 як науково-педагог!чна проблема" - запропоновано теоретико-мето-долог!чний анал!з !н$ормац!йного матер!алу в пор!вняльнокгуспчпр!

р1зних п!дход1в до процесу п!двищення квал!ф1кац11 педагог1ч-них кадр!в, теоретично визначено можливост!, п|дгрунтя, сут-н!сть та фактори модульного навчання вчител!в у систем! п!д-вищення квал!ф!кац11. У зв'язку з цим проаяал!зовано створен-ня модульних програи п!двищення квал!ф!кац!1 як головного за-собу модульного навчання в п!слядипломн!й осв1т! педагог!чнах хадр!в.

Шд час анал!эу психолого-педагог!чно1 л!тератури з теми дано! науково! прац!, нагроиадженого досв!ду орган!зац!! п!слядипломно! осв!ти вчител!в було встановлено, по в реальна. практиц! в суттвв! недол!ки, як! знижують ефективя!сть п!двищення квал!ф1кац!1 вчител!в. Це, зокрема, в!дсутн!сть безперервного та д!евого зв"язку курсово! та и!жкурсово! п!дготовки, заорган!зован!сть слухач!в за рахунох нерац!о-нальних витрат навчального часу, дублювання зм!сту роботи на р!зних р!внях систем п!двищевпя квал!ф!кац!!, нев!дпов!д- . н!сть пропонованого навчально-осв!тнього матер! алу реахьнкм потребам та профес!йним р!вням учите л! »-предметник! в.

Намагання досл1дник!в покращити окрем! сторони педаго-г!чноГ д!яльност! з погляду профес!ограф!чного, психолог!чно-го, системного, кожжехсного, програмно-ц!льового, д!яльн!с- . ного, д!агностичного 1 диференц!йованого п!дход!в /окремо взятих/, прагнення розширити профес!йн! знания та удоскона-лити вм!ння вчителя, зм1янтк формн проведения курсових занять без урахування опрямованоет! зм!сту п!двивдання квал!ф1кац!! на розвиток профес!онал!8»ог педагог!чних кадр!в призводить до як!сних вм!н лише окремих елемент!в процесу п!двищення квал1ф!кацИ, а не до покращеиня його в ц!*оиу.

Основною проблемою вдосконалення процесу п!двишения

квал!ф!кац!1 ввакаемо виб!р таких способ!в його орган!зац!!, як! ц!лком в!дпов!дають природ! педагог!чно! д!яльност! й самороэвитку педагога в ц!лому. Найс!льш перспективним у цьому в модульний п!дх!д до процесу п!двищення квал!ф!кац!I.

За головн! методолог!чн! ор!внтири модульного п!дходу до п!двищення квал1ф1кацП вчител1в було взято так! положения:

1. Розгляд проблеми п!двшцення квал!ф!каа!! вчителя зд!йснювться в спектр! !нтеграц!Г наук - ф!лософ!1, соп!оло-г!!, психолог!!, педагог!ки I науки, предмет яко! вчитель викладав у процес! педагог!чно! д!яльност!.

2. В основу модульного навчання у систем! п!двищення квал!ф!кац11 вчител1в покладено особист!сно-ментальну парадигму.

3. Розвиток особистост! вчителя проходить в п"яти сфе-рах-площшах /ф!лософськ!й, соц{олог1чн!й_, психолог!чн!й, педагог!чн!й ! науково-предметн!й/, як! масть сп!льний спря-мовуючий вектор - саморозвиток особистостI.

4. Вчитель в суб"вктом навчально-осв!тнього процесу в систем! п1двищення квал!ф!кац!I.

5. Поле суб"вктвих взавмод!й у педагог!чн!й систем! -п!сляднпломна осв!та - генетична едн!сть педагог!чно! науки ! педагог!чно! практики, зокрема практичного досв!ду.

Оск!льки розвиток профес!онал!зму вчителя в головною метою п!двищення його квал!ф!кац!1 на основ! модульного п!д-ходу, то потребуе уваги розгляд самого поняття "профзс!она-л1зм учителя".

Профес!онал!зм педагог!чно1 д!яяьност! - це, з одного боку, властив!сть особистост!, що формуеться п!д час д!яль-

ноет!, а з 1ншого, - результат д!яльност1, яка передбачао найвищий. р!вень продуктивном! прац1. Тому в структур! ц!в! !нтегративво1 якост! вид!лено так! компоненти, як профес!й-на майстерн!сть, профес1йна рефлекс!я, профео!йне оп!вроб!т-ництво.

Профес!йну майстерн!сть розглянуто як високий р!вень виявления якостей педагогИно! д!яльност! вчителя, що перед-бачав волод!ння обсягом певних знань I вм!нь. Ц! якост! не можуть набувати суттевих характеристик без сп!вв1днесения !х !э самою особист!стю вчителя. А тому ключем до п!двищення профес!йно! майстерност! в властив!сть псих!чно! регуляц!! особист!стю свое! д!яльност1, тобто властив!сть саморегуля-ц!!-.

Регуляц!я як вихЦний момент передбачае спостереження людияи за собою, за своею д!яльн!стю 1 способами I! зд1йснен-ня. Така позиц1я особистост! по а1дношенню до свого "Я" у науков!й практиц! визначаеться поняттям "рефлекс!я".

У даному досл!дженн! ми виходили з позиц!Г, у св!тл! яко! профес!йна рефлекс!я - це форма теоретично! д!яльност! вчителя, спрямовано! на осмислення ним власних д!й у яавчаль-но-виховному процес!; це д1яльн!сть самосв!домост1, що роэ-кривав специф!ку його духовного св!ту.

Як св!дчать спостереження за педагог!чною д!яльн!стю, профео1йна рефлеко!я вчителя детерм!нувться його профес!йно-рольовимя та !ндив!дуальними особливостями, умовами педаго-г!чно! роботи внасл!док педагог!чного сп!вроб!тництва. Остан-нв пвтребуе формування у педагога вм!нь ор!ентуватися в емо-ц!йному стан! учн!в, 1хн!х батьк!в, колег по робот! та ство-рювати емоц!йну едн!сть з ними, ор!ентуватися в умовах педа-

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

гог!чного сп!лкування, як! зм!нюються, вступати у про^с1й-нвй контакт.

Таким чином, розвиток профес1онал!зму передбачав п(движения майстерност! вчителя з позяцН його рефлекс!! п(д час педагог1чиою сп1вроб1тництва. У процес! п1двищення квал!ф!-кац!1 вчител!в сама з позиц!! розвитку сл1д вяклнкатя !хи!Я рух педагогично! д!ялыгаст!. щодо формування профес1оиал!зму, створивши для цього вс! необх!дн! психолого-педагог!чр1 умо-ви. Насамперед, мова йде про забезпечения "руху" розглянуто! структурно! основи профес!онал!з*у з врахуватшм передутов для переходу на б1льш високий р!вень розвитку у процес! про-фес!йно! д!яльност!.

Зд!йснюеться окреслене завдання в!дпов!дио до структур-но-функц!онально! модел1 орган1зац1! модульного навчання вчи-тел1в у систем! п!двищення квал!ф!кац!!. Головнями компонентами дано! модел!, в рамках яко1 розглянуто навчально-осв!т-н!й процес як найпрогресивн!шу форму культуролог!зац!1 ссо-бистост! вчителя, в вх!дний та вкх!дний д!агностичк! модул!, модуль п!двищення квал1ф!кац!1 вчителя та фуякц!ональн! модул! р!зних plBHtB система п!двищення квал!ф!кац!I, зокрема шк!льного, районного, обласного ! республ!канського, шта яких реал1зовувати компенсуючу, в!дновлюючу, коригуючу, про-гностичну, роавиваячу функц!!.

Шд модулем п!двищення квал!ф!кац!1 вчителя розуИемо вЦносно самост!йний комплекс у систем! п!двицення квал!ф!ка-ц!!, характерною ознакоп якого е !нтеграц!я зм!сту, форм ! метод!в орган!зац!I навчально-осв!тнього пронесу, спрямова-ного на розвиток профес!онал!зну педагога в конкретн!й сфер! його педагог!чно! д!яльност!.

Умовн розвитку профес!онал!зму як ц!л!сно! системи в!-доСражав дидактична структура модуля Шдвкщення квал!ф1кац!! вчителя. Бона включав позиц!ю вчителя, зумовлену його профе-с1Йною ментальн1стю та суО"ективною активн!стю, д1яльн1сн! модул1 - предметний, психолого-педагог!чний, анал!тико-д!аг-костичний, управл!нський, соц!окультурний, I наступи}: ор!внтовний, з»!стовий, процесуальний, результативний модул! /ц! модул! в орган!зац1йними компонентами/. Сл!д зазначи-ти, що реал!зац!я останн1х чотирьох модул!в проходить з ура-хуванням дидактичних процес!в взаемозв"язку вчителя ! овоге-ми п!двищенвя квал!ф1кац!!, як! в!дбувасться в спектр! гене-тично! вдност! педагог!чно! науки ! педагог!чно! практики, що передбачае створення гласного досв!ду.

Основними передумовами розвитку профес!онал!зму вчителя в його про$ес!йна ментальн!сть та суб"вктивна активн!сть. Профессий ментал!тет, на нашу думку, - це складна !ерарх!-зована система психолог!чних наотанов учителя, шо визначав його прсфес1йну спрямован!сть, його ц!л! та мотиви ц^яльнос-т! /ц1нност!, норми, вимоги, потреби/, характер взаемозв'яз-к!в у педагог!чному колектив!. Профес!йна ментальн1сть учите, ля в !нструментом здобуття, поширення 1 надання сенсу профе-с!йних знань ! вм!нь. Розвиток 1 вдосконалення цих знань та вм!нь мохлив! лише п!д час активно! д!яльност! вчителя, який здатний моделювати профес1йно-педагог!чн! ситуац!!. Суб"ек-тивна актившсть учителя у процес! п!двищення квал!ф!кац!1 сприяе розвитков! його ц!л!сно! особистост! як !ндив!дуальл ноет!, яка здатна самореал!зовуватися. При цьому в аспект! соц!окультуролог!чного зроотання педагога вежлива роль выводиться його самоактивност!, що стимулов розгортання проце-

с!в саморозвитку, самоактуал!зац!1;

Розглянута структурно-функциональна модель п1двищеяня квал!ф!кац!1 в одним з вакливих фактор!в процесу п!двтпекпя квал1ф!кацИ вчител!в на сучасяому етап! в1дродженяя яац1о-нально! шксли, осв!ти взагал!.

Другим факторо" в ч!тка орган1зац1я роботи вс!вТ система гйдвищенпя квал!ф!кац!1 вчител!в зг!дно даго! модел!. Прн-чому спецнф1чною умовов функц!онуванпя ц!в! сясте»и ра *одуль-н!й основ! в !ндив!дуал!зац!я в н!й навчально-осв!тнього процесу, цо ад!йснювться через зм!ст навчання, теш эасвовиня навчального матер!алу, шляхи /методн, способи, технолог!я/ п!дбипвння квал!ф!кац!1, контроль I самоконтроль, створення позитивного психолог 1чного 1ш|мату.

Трет!м фактором розвитку процесу п!двищення квал1ф!ка-„ц!1 вчител!в на основ! модульного п!дходу е орган(зац!я Гх-ньо! навчально-осв1тньо1 д!ялыюст1 за модульяими програмэ-ми п!двищення квал!ф!кацН щодо р!зних сфер педагог!ч?'01 д!яльност1, д!ввим п|дгрунтям для створення яких було взято системно-операц!йний /д!яльн1сиий/ п!дх1д.

П!д час побудови модульних програм, насамперед, визна-чавться !хня структура, а такок структура !хн!х елемеит!в -модул!в. Для цього формувться комплексна мета, що буде реа-л1зовуватнся даною програмою, !нтегрован! й частков! дидак-тичн! ц!л1, як! в!дпов!давть окремим модулям та !х осв!тн!» елементам. Навчальним модулем ввакавмо зак!нчений комплекс !нформац!1, що вклвчаючв ц1льову програм7 д!й та методична жер!внщтво, охошпов конкрвтну сферу педагог!чко! д!яльност!.

Дяя прикладу в робот! подано структуру модульно! про-грами п!двищення квал!ф!кац11 вчителя математики. Зокрема,

один s II модул!в - предметний - складаеться з таких елемвн-tib: методолог!чн! оонови математики, науково-практична п!д-готовка, методика викладання математики, розвиток п!знаваль-но! д!яльност! учнiв та виховання Ix у процес! викладання математики.

Шсля побудови структури модуля игстзв формування його зм(сту, цо зд!йскюеться в чотирьох напрямках: I/ визначення навчально! мети; 2/ формування avlcvy навчального матер!алу; 3/ управл!ння навчальними д!ями ! методичне забезпечення про-цесу засвоення; 4/ забезпечення зворотнього зв"язку.

UlHHiCTb пропонованих модульних програм п!двшцення ква-л!ф1кац11 вчител!в-предметник!в у даному досл!дкенн! полягае в тому, що в них вдало поеднуеться ц!льова направлен!сть на зростання профео!онал!зму вчителя з удосконаленням система профес^йних знань 1 вм!нь; у вчител!в, як! са«ост!йно напов-нгаэть !кдив!дуалiзованим зм!стом власн! програми, вкробляють-ся навички вибору оптвмалышх форм, метод!в 1 прийом!в п!дви-щення квал!ф!кац11 для досягнення поставлено! мети.

у другому р о з д 1 л I - "Результати експе-риментально1 перев!рки ефективност! модульного навчання вчи-тел1в у систем! п!двщцення квал!ф!кац! I" - висв!тлено методику та безпосередню орган!зац!о досл!дхення ефективност! впро-вадхеввя в навчальнэ-осв1тн!й процес у систем! п!двюцешш ква-л!ф!кацП вчител!в модульних програм, розглянуто динам! ку вм!ни к!льк!сних та як!сних характеристик ефективност! /на приклад! вчител!в математики/.

Заплановане проведения експерименту вкмагало врахування найб!льш суттевих фактор! в навчально-осв!тнього процесу та вЕклвчення впливу додатковнх, несуттевях для даного доел!к-

яення, фактор!в на результати д!агностичних етап!в досл!д-аенкя. До додаткових фактор!в, як! не брэлися цо ураги, було з!днесено: наявн!сть стажу педагогично! д!ялыюст1, "отиви вибору професИ "вчитель матег.-атики". До валливих фактор! в налекить спос!б ! ретам засвоення досаду, обсяг 1 як!сть вях1дно! профее!онально-педэгог!чно1 п1дготовлеиост!. Вэр!г-вання останн!х фактор1в П1Д час eкcпepиveнтy детерм!нувало врахування умов роэвитку профес1онал!з¥у вчитсля-предметни-ка: профес!йна ментальн!сть та суб"ективна активн!сть. У зв'язку !з цим було визначено поняття "математична менталь-н!сть" та розглянуто його структуру.

В!дпов!дно до вид!лених фактор!в 1 умов в експери>'ея-тальних трупах було запропоновано чотири режи»*и роботя з модульной програмог: для вчител!в вищо! категорИ - "1пдив!ду-альна робота", для вчител1в першо! категор!! - "Тыоторне яа-вчання", для вчител!в друго! категор!! - "Робота в пар!", для вчител!в-спец!ал!ст1в - "Груповий аяал1з та роэв"яз«ння проблем".

Ефективн1сть впровадження модульних програм у процес п!двищення квал!ф!кац!1 вчител!в визначали за дoпovoгoю по-р1вняння результат!в, досягнутих внасл!док модульного навча-ння в систем! п!двищення квал!ф!кац!I, з тими, що досягасть-ся п!д чао традиц!йного способу орган!зац11 иавчання. Для розгляду як!сно! характеристики ефективност! було розробле-но комплекс таких крнтерНв: конструктивн!сть, результатив-н!сть, новизна, перспвктивн!сть, праксеолог!чн1сть. В1дпов1д-но до них ввд1лено чотири р!вн! оргаШзацН процесу п1двишен-ня квал!ф!кац!1 вчвтел!в: ннэькиВ, середн1й, достатя!й, висо-кий.

Результати формугчого етапу експери«енту засв!дчили, що вЦносне зростання ефективност! в експериментальних трупах, пор!вняно э контрольни»'и, зб!лыпувалося: а/ для вчител!в ви-що! категорН щодо критер1ю конструктива 1сть - в 1,43 рази, результативн!сть - в 1,8Э рази, новизна - в 1,8 рази, перс-пективн!сть - в 1,5 рази, праксеолог!чн!сть - в 1,68 рази; О/ для вчител!в першо1 категорН подо вказаних критерПв в!д-пов!дно - в 1,36; 2,42; 1,99; 1,65; 1,59 раз!в; в/ для вчи-тел1в друго! категорН в1дпов!дно - в 2,23; 2,76; 2,18; 2,09; 2,5 раз!в; г/ для вчител1в-спец1ал!ст!в - у 2,7; 2,68; 2,27; 2,43; 2,88 раз!в. Як бачиуо, для останиьоГ категорН вчител!в - найб!льша розб!хн!сть щодо ефективност! оргая1за-ц11 процесу пЦвищенкя квал1ф(кацИ за модульной ! традип!й-нов схешо навчання.

Для спостереяення за к!льк1сними 8м1нами "корисного результату" процесу, що розглядавться, було розриблено д!аг-ностичну програму розвитку пррфео!онал1з»у вчител!в математики в1дпов1дно до структури модульно! программ 0ск1лыш у педагог!чн!й науц! досл1дники /Н.В.Кузьм1на, А.Т.Маленко та !н./ розглядають чотири р1вн! продуктивном! педагог!чно! д1яльност! вчителя, в даному досл!дженн! ми вид!ляли чотири р!вн! сформованост1 профео!онал!зму: низький, середн!й, дос-татньо високий I найвищий. Характерн! ознаки р!ви!в продуктивност! педагог!чно! прац! та д!агностично1 програми профе-с!ояал!зму вчителя математики поюгадено в основу в1ддов1дяих р!вн!в профес!онал!аму вчител!в математики.

Шд чао досл!дження з'ясувалося, що вчителям вищо! категорН притаманний сиотемно-моделиочий р!вень продуктивнос-т! прац! ! найвищий р!вень профес!онал!8му; вчителям першо!

категорП - локалько-моделюючий р!веяь продуктивное! прэц! й достатньо високий р1вень профес!оиал1зму; вчителям друго! категорП - адаптивиий р!вень продуктивное^ прэц! й середин р!вень профес!онал!зму; вчителям-спец!ал!стам - репродук-тивний ревень продуктивное^ прац! й .шзький р!вень профес!о-нал!зму.

Прир1ст загально! середньо1 оц1нки профес!онал!зму вчи-тел!в експериментальних труп за пер!од експерименту в!дбував-ся: за анал!тико-д!атностичннм модулем на 0,43 бала, за пред-метним - на 0,33 бала, за управл!нським - на 0,32 бала, за психолого-педагог!чним - на 0,29 бала, за соц!окультурним -на 0,28 бала, що б!льше, н!ж у контрольних трупах в!дттов!дно - в 2,53; 3,56; 3,56; 4,14; 2,55 раз!в.

У ц!лому спостер!галося значне зростання р!вн!в профе-с!онал!зму в експериментальних трупах пор1вняно з контрольни-ма. Зокрема, в експериментальних трупах зб!льшилася к!льк!сть вчител!в з найвищим р!внем профес!онал!зму в 2,42 рази, к!ль-к!сть вчител1в з достатньо високим р!внем - в 1,26 рази; тод1 як у контрольное трупах в1дпов!дно - в 1,41 ! в 1,25 раз!в. Щодо вчител!в з середн!м р!внем 1 низьким р!внем профес!она-л!зму, то !хня к1льк1сть зменшилася в експериментальних трупах в1дпов!дно - в 1,76 1 2,43 рази, а в контрольних - в 1,13 1 1,66 раза.

Одержан! результати розпод(лу вчител!в експериментальних I контрольних труп за р1внями профео!онал!зму подано в таблн-д1 I.

Таким чином, проведений досл1дницысий експеримент п!д-твердив г!потетичне припущення, що оргаи!зац!я п!двищення ква-л!ф1кац1! вчител!в на основ! модульного п!дходу призводить до

Таблица I

Узагальнена пор!вняльна таблица розпод!лу вчител!в експериментальних та контрольных груп за р!внем 1хнього профес!онал!зму

Тип групи Всьо-го Р1вн! профес!онал!зму

найвищий достатньо високий середн!й низький

на лоч. експ. в к1н. експ, на поч. експ. в к!н. експ. на поч. експ. в к!н. експ1 на поч. експ. в к!н.-експ.

Експеримен-тальш: а/ загальна к-сть учител!в б/ в % 205 100 33 16.1 74 36,1 58 28,3 75 36,6 58 28,3 33 16,1 56 27,3 23 11,2

Контрольна:

а/ загальна 205 32 45 61 76 59 52 53 32

к-сть

учител!в

б/ в % 200 15,6 21,9 29,8 37,1 28,8 25,4 25,9 15;б

суттевого п1двищення Кого ефективноот!. Впровадкення модульннх програм у навчально-осв1тн1й процес створов сприятлив! умови для залучення вс!х слухач!в до продуктивно! д!ядьноот! подо п!двшцення свое! квая1ф!кац11 I таким чином детерм!нув розвя-ток 1х профес!онал1змУ-

Узагальнення результат!в теоретично! та досл!дницько-експериментально! роботи з проблем п!двищення квал1ф1кац!1 вчител!в на оонов! модульного п!дходу привело до таких виснов-к!в:

I. Розроблен! теоретико-методолог!чн! ор!ентири профе-с1ограф!чного, психолог!чного, системного, комплексного, про-грамно-ц!льового, д!яльн!сного, д!агностичного та диференц!йова-ного шдход!в до процесу ¿пдвшцзння квал!ф!кац! I педагог!чних

кадр!в допоуогли теоретикау заф1ксувати сутн1сн! залежност! розвиваючого впливу системи пЦвищення квал!ф!кац!I на осо-бист!сть учителя. Водночас вони не зvoгли знятп так! сулереч-ност!, як: м!к соц1альпою потребою школи в компетентному вчи-телев! та реальним р1внем його квал1ф|кац1I; м!ж п1дхоца\ш до скстеья п!двищення квал!ф!кац11, кола в 1х основ! лежать ко-лективн! форми навчального процесу, 1 необх!ди1стю !ндив!ду-ал!зовано1 програми саморозвитку кожного вчителя.

2. Иэдульний п1дх!д, що зародився як альтернативний напряток, дозволяв повн1;ие враховувати вс! ресурси педагог!ч-но1 д!ялыгост! як розвиваючо1 системи ! на ц!й основ! надати

!мпульсу для розвитку особистост! вчителя, його профес!она-л!зму в ц!лому.

3. Ядром пропонованого в досл!дженш п!дходу в струк-турно-функц1 овальна модель оргаи!зацН модульного навчання вчител!в у систем! п!двищення квал!ф!кац1!. Основнимя умэва-ми !1 функц!онування в: а/ формування дидактично! структури модуля п1двищення квал!ф!кац!1 /профес!йна менталы^сть -суб"вктивна активн!сть - д!яльн!сн! модул! - орган!зяц!йн! модул!/; б/ ч!тка координац!я та субординац!я п!д час впко-нактш функц!й./компенсуючоГ, вЦновлюючо!, коригуючо1, прог-ностично! 1 розвиваючо!/ р!зню'и ланками системи п!двищення квал!ф!кац!1; в/ врахування реального р!вня профес!йно1 ква-л!ф!кац!1 та !ндив!дуальних запит!в учител!в п!д час кошлек-тування навчальних груп; г/ наявн!сть модульних навчально-ос-в!тн!х програм з диференц!йованими навчальним зм!стом, нав-чальними формами ! методами, способами контролю 1 оц!нювання в!дпов!дно до р!зних груп профес1йних категор!й; д/ п!дготов-лен!сть учител!в до роботи з !ндив!дуал!зованими модульними

програмами /1хн1ми модулями/; е/ створення необх!дно! мате-р1ально! бази та заоезпечення компетентного консультування.

4. Експериментальне п!дтвердження даного г!потетичного припущення про виршальну роль модульного способу орган(зац! I навчально-осв!тнього процесу в систем! п!двищення квал!ф!ка-ц!I вчител!в при досягненн! високих результата у зростанн! профес!йно1 квал!ф1кац11 вчител!в дали спец!альн! критер!! для вим!рювання ефективност! процесу /як!сн! характеристики': конструктивя!сть, результативн!сть, новизна, перспективч!сть, праксеолог!чн!сть.

5. Вивчення характеристик р!вн!в профес!онал!зму вчите-л!в математики засв!дчяло, що вони мокуть бути п!дгрунтям для створення диференц!йованих модульних програм п!двищення квал!-ф!кац!1. Важливими умовами програмного /модульного/ профес!о-нального зростання вчителя е його профес!йна ментальн!сть та суб"ективна актившсть. Завдяки врахуванню 1х створен! навчаль-но-осв!тн! програми стали засобом оптимально! орган!зац!! та управл!ння саморозвитком вчителя.

6. Переведения вчителя з одного р!вня профес!онал18»у на !нший, б!льш високий, вимагае комплексного його розвитку в сфер! предметного, психолого-педагог!чного, анал!тико-д!агнос-тичного, управл!нського 1 соц!окулиурного модул!в, поеднання педагог!чно! майстерност!, педагог!чно! рефлекс!I та педагог!ч-ного сп!вроб!тництва.

7. Одержан! в результат! проведеного експерименту реко-мендацН щодо практичного впровадження модульних програм у > процес п!двищення КБал!ф!кац!1, створення д!агностично! программ розвитку профес!оная1зму вчител!в математики можуть бути з усп!хом використан! п!д час проходження педагогами державно! атестац!!.

Перспективи досл1дження полягають у подалыпому теоретичному та експериментальному вивченн! таких питань у систеЧ п!двшцення квалГ^кац!! вчител!в: дидактичне та методичке ра-повнення навчально-методичних план! в, розроблеттих за «одуль-ним принципом; часова оргаи!зац!я та ло\и"Етеризац1я навчаль-но-оов!тнього процесу на модульн!й основ1.

ОсиовниЙ зм1ст дисертапП воображений в таких роботах:

1. Технология створення модульних програм п1двшпення квал!ф!кацП вчител!в. - К.: У1ПККК0, 1995. - 24 с.

2. 0рган!зац1я модульного навчання вчител1в // Нова пе-дагог1чна думка. - Р1вне. - 1995. - * 2-3. - С. 2&-31.

3. В.О.Сухомлинський про особливост! педагог!чно! .прац! // 0св1тньо-виховн! !деали В.О.Сухомлинського в контекст! су-часност!: Матер1али 1-х ВсеукраГнських педпгог!чиих читарь. -Вип. I. - Ки1в-Луцьк. - 1994. - С. 123-126.

4. Профес!Йна ментальн!сть вчителя математики та II вияв-лення в процес! профес!йно! д!яльност! // Актуальн! проблещ п1слядипломно1 осв!ти педагог!чнях кадр!в у пер!од в!цроцжеи-ня нац!онально1 школи. - К., 1993. - С. 73-74.

5. Психолого-педагог¡чн! аспекти процесу пЦвшценгл ква-л!ф1кац11 вчителя математики за модульним принципом // Актуа^ льн1 проблеми психолог!чно! осв!ти в систем! пЦвищенкя квал!-ф!кац!Г кацр!в: Тези допов!дей ! пов!домлень республ. наук.-практ. конф. 30-31 травня 1994 р. - К., 1994. - С. 82-83.

6. 11рофес!Ёна рефлексия вчителя та Г Г розвиток у процес! п!двищення квал1ф!кац11 // Шляхи розвитку та вдосконалення системи п!слядипломно! осв!ти: Матер!али ВсеукраГнськоГ наук,-практ. конф. 24-25 листопада 1994 р. - К., 1994. - Ч. П. -

С. 106-107.

7. Розвиток д!алог!чност! як важлива детер»«!нанта профе-с!онал!зму сп!вроб!тництва // Д!алог культур ! духовний розвиток людини: Матер!али Всеукра1нсько1 наук.-прякт. конф. 24-25 о!чня 1995 р. - К., 1995. - С. 17-19.

Гранта Л.А. "Организация модульного обучения учителей в системе повышения квалификации".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педа-

гогйческих наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Украинский институт повышения квалификации руководящих кадров образования. Киев, 1336.

Защищается положение о концептуальной, модели, сути и содержании организации модульного обучения учителей в системе повышения квалификации. Проанализирован процесс конструирования модульных программ повышения квалификации как основы внедрения модульного обучения, определена диагностическая программа профессионализма учителя математики и дефиниция понятия "профессиональная ментальность" педагога. Выделены педагогические факторы и условия, влияющие на развитие профессионализма учителей в процессе модульного обучения. Основное содержание работы изложено в 7 публикациях.

Granyuk L.A. "ûr^jr.ization of modular training of taachers in the skill improvement system".

Candidate of Pedagogic Sciences Thesis in the speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics. Ukrainian Institute of Improvement of Skill of Managing Cadres of Educational System, Kiev, 1996.

The proposition of the conceptual model, essence a. ' content of organization of the modular training of teachers in the skill improvement system is defended. The process of designing of modular programs of the skill Improvement as a base for introduction of the modular training has been analyzed; a diagnostic program of professionalism of a teacher of mathematics has been determined and the definition of "professional mentality" is given. Pedagogic factors and conditions affecting the development of the professionalism of teachers in the process of the modular training have been distinguished. The basic content of the work has been presented in f publications.

Ключов| слова: система Шдвищення квал!ф!кацН вчител1в, модульне навчання, модуль Шдвищення квал1ф!кац!1, модульн! програми, профес!онал1зм, профес!йна ментальн!сть учителя.