Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия активизации познвательной деятельности иностранных учащихся (на материалах подготовительного факультета)

Автореферат по педагогике на тему «Педагогические условия активизации познвательной деятельности иностранных учащихся (на материалах подготовительного факультета)», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Хаткова, Лариса Васильевна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Кировоград
Год защиты
 1997
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия активизации познвательной деятельности иностранных учащихся (на материалах подготовительного факультета)"

Кхровоградський церкзвний пелагог1чний З-нститу? 1м.Б.К.Екнничоика

Г Г Ь ОД

На правах оукопксу

2 0 иА;! 1ЯЯ7

Хаткова Лариса Васид1вна

ПЕЛАГОПЧШ У!.'0еи АКТЙВ1ЭАШ1 ШЗНАВАЛЬНОТ

,Л1ЯЛЬНОСТ1 1НОЗЕМНИХ УЧИВ (на матер1алах гпяготовчого факультету)

13.00.01 - теорхя та 1Стор1я педагогики

Автореферат дисертацП на здобугтя науковсго ступени кандидата пецагог1чних наук

Каровоград - 1927

Дисертацхя е рукописном

Робота виконана в Черкаському державному ун1верситетА

1м.Б.Хмельницького

Науковий кер1внин

кандидат педагопчних наук, доцент Архипова Свхтлана Петрдвна

Науковий консультант -

кандидат х!»пчних наук, професор Унрод Володимир, 1зяславович

0ф1ц1йн1 опоненти - - доктор педагогччних наук,

професор Буряк Володииир Костянтинович

кандидат педагоПчних наук, доцент Омеляненко Св1тлана В1талИвна

Пров1дна установа - науково-дослхдний 1нститут

педагоПки АПН Укра1ни

Захист в!дбудеться " " 1997 р. о " годин 1

на зас1данн1 спец!ал1зовано! Вчено! ради К-13.02.01 у К1рово-градському державному педагогичному 1нститут1 1м.В.К.Винниченка за адресою: 316050, м.К1ровоград, вул.Шевченка, 1, зал застань.

3 дисертац1ею моина ознайомитися в б1бл1отец1 ¡Провоградсь-кого деряавного° педагогичного 1нституту 1м.В.К.Винниченна.

Автореферат роз1слано

Вчений секретар спец!ал1зовано1 Вчено! ради

1997 року.

В.В.Радул

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАШИНОГО Д0СЯ1ДЗЕННЯ

Актуальность досл!двення. В умовах становления i розвитку суверенно! Укра!ни вааливим полхтичним, еоц!альннм, культурним фактором е запроиення хноземних громадян для навчання в наппй Kpai'Hi. Мхжнародн! зв"язки Уяра1ни у сфер! ocsira спрямованх на забеэпечення процесу iHTerpauii кра!ни у ездовому науковому, освхтньсму й культурному nposTopi, гуманЛгаиП м!яшародних'вхпно-син, утвердження етн!чних норм м!жнародного сп1лкування, диалогу нац!й i культур. Iii 5в"язки сприятимуть залученню значних псза-бюдкетних хноземних хнвестшлй для роэвитку з1тчизняно! осв!ти i нультури.

Национальна деркавна програма "OcBiTa" (Укра!на XXI стснйття) визначила як один i3 прхоритетних напряшив змхцнення i розвитку цих м!жнародних зв"язк!в процес удоскокалення системи глдготовки ! переподготовки спец!ал!ст!в для заруб1кних краон.

Актуальн!сть теми досл1дяення визначена дерказними i педаго-г1чними вимогами, поставленный перед вищою школою Украхни у справ! навчання !ноземних учк1в:

- тдготовч! факультета покликан! забезпечити готовн!сть iHOSSMHHX громадян до успшного продовження ох навчання у вузах нашох крахни за обраними ними специальностями;

- пров1дним завданням викладачов п1дготовчих факультет1в для !ноземних громадян в удосконалення навчально-виховного процесу.

Шдготовка cneuiajii'GTiB для зарубханих крахн мае певн! оссб-ливост! i трудноах, вивчення i анал!з яких необххдн! при розрсбц! як окремих методик викладання певних дисципл!н, так i загальнох методики навчання 1ноземц1в. Це питания особливо! антуальност! i значимост! набувае на гпдготовчих факультетах для 1ноземних громадян у вузах Укра!ни, де викладач! у етисл1 строки псвинн1 пхдготу-зати ix до активно! навчально! д!яльност! на piEHi виког сучасно! ЗЙЕ10Х иколи.

У науково-педагог1чн1й литератур! проблема навчально-виховно-го процесу вищох школи досл!дяувались у дзкхлькох. напряиках. Удосконаленн» навчально-виховного процесу у випйй школ! присвяче-Hi npaui A.M.Алексина, СЛ'.Архангзльського, Ю.К.Вабанського, В.П.Беспалька, А.О.Еербицького, В.Ы.Вергасова, А.П.Верхоли,

с-1.3инов"бва, Н.В.Кузьм1нох, JI.I.Рувинського.

Аспекта удосконалення навчально-гпзнавального процесу першо-курсник!в, ïx адаптацП до вуз1вських умов розглядаються у науко-вих прадях Д.О.Андреевох, ГЛ.Волкова, П.М.Воловика, НЛ.Грищеню Л.Г.бгоровох, 0.Г.Мороза, В.Т.Хорошно, ВЛ.Хмелюк.

Проблем! пЛдвищення ефективностх лроцееу навчання !ноземних студ'ент1в присвячена значна к!льк!сть досл!дшень останн!х рок1в. Вивчення проблеийде в дек!лькох напрямах: вивчаеться процес вик ладання окремих диецишпн /Л.С.Баланирян, G.О.Лазарева, А.О.Ники шин, З.М.Хаф1зова/; необх!днхсть 1нтенсиф1кацП самост1йно! робо студентхв розглядаеться у працях Г.М.Домбровецького, С.А.Вишняко ва, Л.А.Пряд!нох, I.М.Скутельчука; ефективн!еть використання тех н!чних заеоб!в навчання у робот! з-!ноземними студентами вивчала ся.Г.М.бфремовою,Т.Б.Мнаскаевою, Л.1.Соколенке; пропонуються pi3 форми i методи контролю знань студентхв /Л.М.Корочк1на, Г.О.Сла-HiHa, А.Л.Тафрова/; психолого-педагогхчн! проблеми навчання i ви ховання !ноземних студент!в, труднощ! культурологхчнох, соц!альн та побутовох адаптацП у периий piK навчання розкриваються i ана л!зуються в досл1даеннях 6.В.Басн!на, М.ОЛвановох, О.ФЛзотовох Н.Д.Шаглгнохj I.В.Ширяево!.

Огляд науково-педагогхчно! лхтератури дозволив зробкти вис-новок про недостатню розробку питань формування пхзнавальнох ак~ тивноет! хнозэмних учнхв у npoyeci ïx навчання на пхдготовчях фа культетах вищих начальних закладдв Украхни. Однак, практика робо з 3.ноземними учнями сехдчить про те, ар р1вень сформованост! ïx п1знавальнох активност! не в!дповхдае поставленим вимогам i веде до знииення ефективност! навчальнох роботи, подовжуе терьини адз тацП до процесу навчання, s причиною в!детавання у навчальн1й роботх профес!йнох подготовки.

Таким чином, актуальн!сть, соц!альна та педагогична значу-miCTb, недостатня розробка ц!ех проблеми у Teopiï i практики вие начили тему досладження "Педагог1чн1 умови актив!зацП гпзнавал! hoï д1яльност! !ноземних учнхв (на матер1алах пхдготовчого факу-г тету)".

06"sktom досл1дження е процес п1знавально! дхяльноет1 хнозе них учн1в у nepiofl ïx навчання на п1дготовчому факультет!.

Предмет дослхдкення - педагог1чн! умови формування ni3naBaJ

нох активност! !ноземних учнхв.

2

Метою дослз.дження е теоретична розробка, методичке обгрунту-5ання та експериментальна перев!рка умов актив1зацП тзнавально! Цяльност! 1ноземних учндв.

Ппотеза досл1дяення: Шзнавальна д1яльн1сть учн!в стане в значнхй м!р! ефе к.тиб н£шою, якщо: 1/ визначити шляхи 1 способи П *ктив1зацП з урахуванням р1вня п!дготовки учн1в до роэв'-'яэйння завдань навчання; 2/ педагоПчне керування цим процесом буде грун-гуватися на знанн1 ссобливостей даного контингенту 1 фактор1в, четерм1нуючих 1х п!знавальн1 мояливост!; 3/ на формування Мзна-вальнс! активност1 позитивно впливав техн1ка 1 технслог1я орган!-зацП навчально-виховного процесу.

Мета, предмет 1 гипотеза досл!днення визначили його завдання:

1. Вявчити стан дослщяувано! проблеми у психолого-педаго-Пчн1й лз.тератур1 та педагог1чнхй практшй, а танок конкретизува-ти теоретичн1 основи актив^зацП пхзнавально! д1яльност! з.нозем-них учн1в.

2. Визначити особливсст! актив!зац11 тзнавально! д1яльност! Аноземних учн1в; проанал!зувати р1вень сформованост1 п1знавальних 1нтерес1в 1 особливост! мотиващйно! сфери учн1в.

3. Еиявити та обгрунтувати педагопчн! умови актив1зацП п!знавально1 д^яльностх хноэемних учн1в.

4.'Досуидно-експериментальним шляхом перев1рити ефективнхсть розроблених падагог1чних умов актив1зацИ п1знавально! д!яльност1.

МетодолоПчною основою дослдаення в фхлософська теория йз-нання 1 дан1 психологП, педагог!ки про взавмозв"язон 1 взаемо-обумовлея£сть навчання та розвиток особистост!, формування у не! за певних умов необх!дних соц1ально-психолог1чних якостей; про провадну роль педагога у д1яльност1 та керуваши 1нтелентуальним розвитком учнхв.

Теоретичною основою досл!диення е вчення про вищу нервову д!яльн1сть /I.П.Павлов, П.К.Анох1н/; прац1, присвячен! формуванн» загальнонавчальних уьань /Ю.К.Бабанський, В.Ф.П'аламарчун, Н.А.Лош-карьова/; актив!зацП навчально-п!знавально1 д1яльност1 /1.Ф.Харламов, ТЛ.Шамова, ГЛ.Щун1на/; розвитку тзнавально! самост1йнос-Т1 та активнее?! учн1в /Л.П.Аристова, СЛ. Архангельський, В.К.Бу-ряк, Д.В.Выькеев, М.П.Гаврусейко, М.Г.Дайр]., Б.П.всипов, 1.Я.Лер-нер, ВЛ.Лозова, ПЛ.П1дкасистий, К.О.Половнхкова/; розвитку гпз-навальних з.нтерес1в та ыотив!в навчання /В.Г.Асеев, ЛЛ.Божович,

В.Е.Бондаревський, О.К.Дусавицысий, ОЛ.Киркчук, А.К.'¿арковг, К.Г.Морозова/; проблемно-пошуковим методам навчання /В.М.Вергаеов, А.М.Мат:ошк1н, МЛ.Махмутов, Л.Л.Иомот, В.Оконь, Б.В.Фурман/; наочностх навчання /Ы.П.Гузик, ВЛ.6вдок1мов, Л.В.Занков, М.Н.Скаткз.н, В.©.Шаталов та 1н./.

Для розв"язання поставлених завдань був винористаний комплекс метод1в: теоретичний анал!з психолого-педагог1чнох л1тератури з проблем дошпдження; емп1ричн! методи досл1днення (спостереження, анкетування, тестування, узагальнення передового досваду, педаго-гхчний експеримент (констатуючий 1 формуючий)); методи к3.льк!сного та якЛсного анал1зу.

Досл1дкення проблеми проходило у 3 етапи:

Периий етап (1992-1993 рр.) - вивчення науковох л1терат.ури з проблеш; аналхз досв1ду роботи викладач!в; визначення об"екта, мети 1 завдань, гз.потези дооиджекня; проведения досл1джень дхаг-ностичного та констатуючого характеру.

Лругий етап (1993-1994 рр.) - рсзроблялиеь 1 апробувались р1зн1 иляхи 1 засоби формування п!знавальнох актквност1 хноземних учн1в, визначались педагогхчнх умови.п1двищення ефективност1 цхех дхяльност1, удосконалювалась система озброення учн1в методами са-мост1йно1 пхзнавально! дхяльнсст!.

Третхй етап (1995-1996 рр.) - проводився к1лыйсний 1 яхасний анал1зи результат1в досл1дяення, зд1йснювались розробка 1 впро-вадкення науково-практичних рекомендаций у процес навчання 1но-эемних учн1в у вуэх. На завершальному етап1 був узагальнений х систематизований отриманий матер1ал, проведено дхтературне оформления дисертацП.

Наукова новизна досыидження полягае в тому, що вперше дсслхд-яен1 психолого-педагог1чн! умови, якх е основою формування пхзнавально! активноет1 своер1дного контингенту 1нозе,мкях учнхв п!яго-товчого факультету.

Теоретична значуацсть виконанох роботи визначаеться там, що дослхднен1 Я визначен1 провхдн1 психолог1чн! та педагог1чн1 умови розвитку 1 формування в хноземних учнхв властивостей 1 вьпнь, спрямованих на хнтенсифАкахцю навчального процесу, гидвищення йоге ефективностз..

Практична значудцеть дослхдження полягае б тому, що розроб-

лено й перев1рено методики визначення р!вня сфоркованост! шзна-

4

вальних !нтерес1в; розроблено систему педагсг!чних технологий, як1 сприякть формуванню в учн!в мотив!в навчання, п1знавальних !нте-рес1в, овслоц!нню методами навчально! роботи, що, безумовно, буде п1двишувати ефективн!сть навчально-виховного процесу п1д

час вивчення !ноземними учнями пропедевтичнкх курс1з на тдготов-чому факультет!.

Достов!рн1сть та обгоунтован1сть отриманих результат1в грун-туються на вих!дних принципах науково! методологи, забезпеченн! !х В1ДП0Б1ДН0СТ1 науковсму апарату 1 методам досл!дяення, йоге зав-даннян 1 логхцд., р1зноман1тност1 днерел шформацП; сп!вставленн! п1дсумк!в теоретичного та експериментального дослхдкень, коректному заетосувэнн! методов статистично! оброб?;и, як1сн1и !нтерпрета-ци результатов досл!дження.

Апробац1я та впровадаення результатов дослхдкення. 0сновн1 положения ! результата доелдаення впрозаджен! в практику роботи п!дготовчих факультет1в для !ноземних учн!в Черкасьного шженерно-технолог!чного !нституту та Ки1вського национального техн1чного институту. Певн1 аспекта досл!дкення неодноразово обговорювалися на заняттях иэтсдолог1чних та науковс-праг-'ткчних сем1нар1в, заседаниях кафедр« ххмп Черкасьного !нженерно-технэлог1чного 1нсти- ■ туту 1 кафедри педэг1ки тз методики виховно! роботк Черкасьного державного ун!верситету; висв!тлювались на вееукраХнськкх 1 и!я-народних нэуково-практичних конференц!ях (Донецьк, В1нниця, Санкт-Петербург, Чзрнаси).

На основ1 результатов досл!даення опублпгован! статт1, тези, методичн1 рекомендац!I.

На захист вино'сяться:

1. Структура ц1л!сно1 системи розвитку п1знавально1 активност! хноземних учн1в як засобу п!двищення"ефективност! навчаль-ного процесу на гидготовчих факультетах вуз1в.

2. Способи прогнозування, корекцП ! розвитку п!знавалько! активност! 1ноземних учнхв в умовах аудиторно! ! саиост!йно! навчально! роботи.

3. Технологи орган!зац!йно-методичного забезпечення навчаль-ного процесу з метою формування п!знавально! активност! учн1в п!дготовчих факультетов.

СТРУКТУРА ТА ОСНОЕНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦИ

Дисертац1я складаеться 1з вступу, двох роздхлхв, висноеьпв 1 списку використанох лз.тератури /197 л!тературних джерел/. В дисер-тацП 17 таблиць, 9 малюнк1в 1 2 схеми. В додатки винесено анкета, тестя для перевхрки знань, шкали, критерп, розробки п1зна-вальних хгор, програми-схеми та 1н.

У встуШ даеться загальна характеристика доюидження, обгрун-товуеться його актуальн1сть, ступ!нь розробки проблеми в психсло-го-педагогхчьпй л1тератур1, визначаються мета, об"ект, предмет, формулюаться г!потеза 1 завданкя досл1дження, розглядаються ос-новнх етапи 1 метсди дослхдяення, розкриваються наукова новизна та практична значуиЦсть, викладенх основн! положения, що виносять-ся на захист.

У першому роздШ "Психолого-педагогхчнх умови розвитку пхз-казальнох активност1 Лноземних учн1в" розкривавться сутнхсть п1з-кавальнох активное?! учн!в, генезис розвитку 1 становления п1зна-валького штересу в психологП та педагогхид як засобу актив!за-цП п1знавальнсх д1яльност! учн1в; визначаються характер 1 р1вень розвитку глзнавальних 1нтересхв, ьасце 1 роль мотив1в навчання б ахтив1зац11 п1знавально1 д1яльност1, а танож акгл1зуяться особли-востх ставлення прсяву мстивацхйнох сфери навчання учн1в.

Розкриття суткост1 п1знавально! активност1 учнхв та теоре-тичне осмислення цього поняття спонукали нас до розгляду проблем« пхзкаваяьнох д1яльност1 у психолог1чнхй та педагог1чн!й наунд /досл!дкення Л.П.Ар1стовох, Д.В.Вхлькеева, В.П.бсипова, В.Г.Коган, ВЛ.Лозовсх, М.I.Пахмутова, В.О.Петровського, С.Л.Рубхнштейиа, ТЛ.Шамовох, ГЛ.Щуххнох та з.н./.

Анал1з психолого-педагогхчно! я1тератури показав, що у трак-туванн! поняття "пхзнавальна активн1с-ть" в певна розбх.нн1сть думок. Так, ТЛ.Шамова розглядаз п1знавальну активность учн1в як 1хню розумову Мяяън1сгъ, яка спрямована на досягнення певного пхзнавальногс результату, 1 ян гидвищену 1нтелектуальну ор1ентова-ну реакхдю до навчального матер1алу на основ1 п1знавальнох потреби.

Л.Ы.Ар1стова вважае, що актквн!сть сл1д розуьити як виявлен-ня перетворювального, творчого ставлення !ндивх.да до об"екта незнания. 1нший пхдх!д у ГЛ.ШукЛнох, яка п!зкавальну активнз.сть

розглядае як teocíhhh оеобистостх, яке виявляс штелектуальний вхдгук на процес п1зкакня, рсзуиово-емоцхйну чуйнхсть учня у nis~ навальному процесх. У працях Д.В.ВхльнезБа, В.Н.вскпова, Н.0.Пояовн1ково1, МЛ.Кахуутова п1дкр8сл>оеться вольова та емощйна HacTpcsHicTb суб"екта як ванлпвий поназник пхзнавальнох активность Pi3H0K8HiTKi точки зору у зизначенн1 сутност! п!знавально1 актчБност1 св!дчать про склашйсть Феномена, е;о вивчавться, neo iHTSpec багатьох автсрхв до Ясго дссл!ц?:сння, банання вщЦ.титй pí3hí суттввi стсрони L'isi якосг! ОСОбНСТОСТХ .

У своему досл1дкенн1 ми виходилк з того, ¡до потреба niзнания нев1домого спонунае людину до творчох д1яльност1. При цьому зов-HiBHiñ вплив в1дбиваеться через психхчний стан конкретно! особи, через ÍI зсльовх яност!, емоцП. Засвоення сб"екта п!знання, bí-дображення зсвншнього впливу-вимагае активнсст! суб"екта. Отне, шзнавальна активнз.сть характеризуе 1ндив1дуачьн1 особливо-cTÍ лю-дини у npoueci п1знавальнох д!яльност1.

AKTiiBHicTb людини передбачаз певнкй психолог1чнкй стан, який обумовлюеться íí потребами, мотивами, 1нтересаик. Система потреб, mothbíb в1дтворюоться в iHTepecax, якх виступають своер1дною opiSHTauiex) людини в П зв"язках з д1йсн!стю. Пост1йн1 п1энаваль-н! iKTepecK забезпечують активну д1ялънхсть учн!в, оскьтьки у npoueci навчання пхзнавадьний iHTepec вступав у протирхччя з тим запасом знань, яким волод1е учень. Це i викликае в !ндив1да внут-рхшню потребу задовольнити iHTepec шляхом п1знавально! д1яльностх. Току iHTepec формуеться з д!яльност1, де людина виступае ян суб"ент.

ГИзнавальний 1нтерес, в нашему розушннх, являе собо:-о окре-мий вид iHTepecis oco6hctoctí, hkí несуть в co6i bcí функцП iHTe-ресу як псйхолог1чкого утворення: його виб1рковий характер, едн1сть сб"ективного i суб"зктивного, наявнхеть у ньому хнтелек-туальних i емоц1йно-вольових nponsciB. Специфика п!знавального интересу в основному закладена в йсго o6"sktí /знания i процес хх здебуття/.

Щоб з"ясувати вплив п1знавальнсго iHTepecy на розвкток нав-чальнох зктиеностх ми первдуехм прагнули визначити piseHb сформо-еаност1 i характер пхзкавальних iHTepecis.

На основ! теоретичного аналхзу виддляються такл píbhí роз-витку пхзнавального iHTepecy:

- в и с с к и й: висока мимовхльна п1знавалька активн1оть -

1нтерес до сут1 явищ, до суттзвих зв"язк1в 1 закономерностей; 1нтенсивно 1 з эахопленням в1дбувазться процес самостхйно! робсти; кореляцхя интересу 1 нахилу.

- се'редн х й: показова активн!сть вимагае спонунання вккладача, 1нтерес до накопичення 1нформацИ, в основ1 яко! лежать головним чином факти, описи явищ; заленн1сть самост1йно1 робота

в ад ситуацП; неповна кореляхЦя хктересу 1 нахилу.

- н и з ь к и й: пАзнавальна !нертнхсть; еп1зодичний хнтерее до ефектних 1 захопяюючих стор1н явищ при повнхй вх.дсутност1 1н-тересу до хх сутх.; ы!н1мальна самост1йн!сть; в1дсутн1сть нахилу до будъ-якох д1яльностх.

Пхд час вивчення рхвня сформованост1 п1знавального Лнтересу 1 п1знавальних ум!нь хноземних учн1в ми використовузали комплекс методхв, загальнов!домих у педагоМчних доогпдкеннях а ацаптова-них до мети 1 завдань досл1дження.

3 метою вивчення р!вня розвитку пхзнавальних хнтэрееАв, на ■ констатуючоиу етапх эксперименту, були охопленх вех 1ноземн1 учнх пхдготовчих фанультет1в Черкаського Анвенерно-технологхчного хституту таКих эського нашонального"техничного ун1верситету (43 чол.).

В ходх констатуочого експерименту було з"ясовано, що значна частина опнтуваних /83%/ вияеляв п1знавальну 1нертн1еть, лише еп1зодичний х.нтерес до ¡Дкавих явищ при повн!й в1дсутностх Актере-су до хх еуткостх.; повну пасивклсть при навчальних ускладнекнях 1 б3.дсутн1сть нахшйв до будь-яко! гйзнавалькох д1яльностх.

Для з"ясування характеру пхзнавальних 1нтерес1в була вико-ристана "методика з конвертами", яка передбачае: характер вибору конверта /випадковип чи хцл'еспрямований/; тип конверта /предмет, якому надаеться перевага/; экист завдань, яким надано перевагу /теоретичний, репродуктивний, практичний чк творчий/ 1 загальна гЛлыисть конвертХв, як! вибралк.

Використання ц!е! методики дозволило виявити 1 вивчити характер п!знавальних Антересхв Аноземних учн1в:

4Ъ,3% - учн1 о аморфкими хнтёресами, як1 виявляються в неус-вхдомленост1 ¿.нтересу, невъинн! в:пиляти привабливх сторони р.ро-цесу наЕчання;

26,5« - учн1 з широкими п1знавальними интересами, як! праг-ну'ть до розв"язання творчих п1знавальних завдань, вияеляють ба-

8

жання вяйти за мени навчально! программ ! шунають лодатковх дже-рела 5.нформацП, виявляють активн!сть на занят?!;

12,5% - учн! з ч1гко ор1бнтованиии !нтересами, як1 виявляють вадносно вираяену спрямованхсть 1 б1льи вузьку предметну локаль-н!сть, виеоку п1знавальну активн!сть ! практичну д1яльн!сть, б!льш-менш чз.тко вираяену про$ес!йну спрямован1сть;

8,6% - учн!, в яких не виявлено !нтересу до навчання /у них перевакають позанавчальн! !нтереси/.

Серед причин такого розпод!лу хноземних учн!в за характером п1знавальних. !нтерес1В, як св!дчать результати дослхдження, можна назвати новий характер навчання; мовний, смисловий ! ыетодичнкй "бар"ври", як! породаують у значно! частини учн1в нер!шуч!сть та невпевнен1с?ь у сво!й навчальн!й д1яльност1.

Результати констатуючого эксперименту дозволили зробитк по-передн! висновки про необх!дн1сть:

1. Створення соиально-психолоПчних умов для розвитку !яте-ресу через: опрашзвання зьасту навчального матер1алу як системи вэаеисзв"язаних протир!ч, спхзвхднесення лог1ни розгортання п!з-навальних протир1ч з т!ею системою д1й, яку повинн! зд!йскити уч-н! для оволод1ння матер1алом; розгортання в!дпов1дких мотиз!в навчально! д!яльност!, створення емоц1йно1 атнссфери в навчальнсыу процес! шляхом формування позитивних емоцЗйних взасмостосутав викладача ! учн!в, а таком учн1в одного з одним.

2. Створення сисгеми попередн!х умов, необх1дних для формування Шзнавальних !нтерес!в: матер1альних /обладнання, навчальн! книги та пос1бники, орган1зац1я система. в робот!/; резумових /Еизначення знань ! вм!нь/; емощйних /позитивно ставлекня до навчального процесу/.

3. Урахування закономерностей, етапхв розвитку Р1вн!з сфор-мовансст! п1знавальних1нтерес1в, з урахуванням 1ндив!дуальних потреб 1 мояливостей кожного учня; згЛна предметного зм!сту !нтере-су, шр в!дпоз!дав конкретному етапов!; розвиток компоненте психс-лог!чно! структури особистост! на конному етап! Цнтелент, воля, емоцШ; зм1на властивостей п1анавального !нтересу, його ст!йк!сть, сила прояву.

Шоб щдеспрямованс органхзувати навчальнии прсцес, потр!бно добре знати внутр!шн1 стимули, якл обумовлюшть ефективнгсть нав-чальнс-п1знавально! ддяльност!. Для з"ясування механ1зму вплкву на розвиток активност! психолоМчних проиес!в, ыи б1льш детально

простелили значения мотивов кавчання у фсрмуванн! тзнзвальнох активностi учнлв i з"ясували особливост! мотивахшшох сфери п!з-каваяьнох д1яльностл !ноземних учн1в.

У ход! доелз-дйення було л1д?вердкено, ¡цо ycnix навчакня уч-hib зале,тать не лике б!д зьисту знакь, метод1в робстк викладача, орган1зацИ п!знавальнох д!яльноет1, охпнки роботи учн1в, а й в1д р1еня сфориованост1 у них ставлення до навчально! д1яльноет1, до процесу засЕОсння знань, в!д мотивiB д!яльност1.

Проблема мотивацП навчально! д!яльност! глибоко розроблена у працях Б.Г.Ананьева, Л.I.Бокович, П.Я.Гальпер1на, Л.М.Добринона, О.Г.Ковальова, Г.С.Костюка, А.К.Марковоо, Л .М.МатюшнЛна та in.

Поняття "мотив" означав певну спонукальну причину ддй та бчинкхв людини. Саые в!д мотивов залеяить, що являв собою у психологичному план! та чи inma д!я, який суб"вктивний зм!ст вона мае для людини.

У досл!д:-:;енн! проблема мотивацИ ми звернули головну увагу на розвитск п!знавальних мотивов, як! становлять основу оволодхн-ня мислительними операщяш, а разом з тим i сприяють формуванню п1знавально! активное?! учн!в.

В результат! доаНдження мотивацнЧно! сфери э"ясувалось, що б наявн!й мотивацП навчання спостер!гаються протир!ччя. '3 одного боку, мотиви моральн! 1 мотиви обов"язку е переваааючими, а з другого - е систем! мотивов !нозеыних учн!в наявн! утшйтарн! мотиви i мотиви соцдально! !денти<Мк.аиП , як1, як доводить психологи, не е д!евимк i часто ь.:аать небакане забарвяення у поведхшй осо-бистос-Ti (прагнекня до власного бяагополуччя, пристосовнпитво i T.iH.).

ГИдрахунок KoeJiuisKTÖB пропорцхйност! yeix видов мотив!э показав, s>o п!знавальн! мотиви у навчалыпй д!яльнсст! хноземних учн!в займають ост-анне м1сце, Яскраво виражоними виявились мотиви досягненкя, що коже бути успхино використано вккладачэми у ход1 навчально-виховного процесу.

Мотиви, псв"язано з накопиченням профес!йних знань, ¡це ке ч!тко Еиракен1 ! току п!д час вивчення xi!,üö опора на профее!йн! мотиви для стиыулювання навчально! д!яльност1 може виявитися ма-лод!евою.

Одержан! дак1 таков переконують, ¡до в мотивац!йн!й efepi уч-HiB переважають в основному то мотиви, як1 стимулкжться засобамч

10

контролю впкладача, вхдповхдальн^тю перед батьками, намаганням укикнути неприемностей 1 ускладнень п!д час сесИ.

Результати проведеного' дослхдкення дозволили виявити нероз-вкнут1 стороки мотиваиП навчання Лноземних учн1в 1 спрямувати досл1ди8ння на пошук шлях1в посилення спрямоваяост! на профес1йну дхяльн1сть 1 умов, що визначають рсззиток п!знавальнох активнее?! та самост1йнос,г1 учнхв, виховання вну?р1шньо1 ст1йкост1 мотивацП ! вдссконалення скстеми знутр1шн!х спонукань, розвиток пхзнаваль-ного !нтересу.

На основ! проведеного анал1зу данях констатуючого етапу дос-л1дження ми д1йили висновк1в, що:

1. Актив!зац!я шзнавальнех д!яльност! безпосередньо пов"я-зана з формуЕанням в учнхв позитивных мотив1в навчальнох прац1 та п1знавальних 1нтерес1в.

2. Перспективнкми умовзми актиз!зац!х гпэнавально! д!ялькос-

т1 е:

- спеидальна обробка змхету навчального иатер1алу /новизна, !стсризм, значения для практично! дхяльност!, показ сучасннх дс-сягнень науки та !н./;

- оптимальней вкб!р методхв навчання; органхзацхя дк"!, як! сприяють оволод1нню учнями методами самост1йнох навчальнох д!яль-ност1; використання нетодхв проблемного навчання, засоб!в нзоч-•ност!; органхзац!я самостийно! роботи учн1в.

У другому рсздШ "Шляхи 1 засобп актив1заиН гпзкавально! д!яльност! учн!в" вияеляйться та обгрунтовуються педагог!чн1 умс-ви актишзацП п!знавальнох дхяльност! !ноземких учнхв х бд!нс-нветься досл1днс-эксперглментальна перев!рка запропонованох 1пл!с-нох системи розвитку гпэнавально! актквност! учн1в та педагогхч-них технологи орган!зац1йно-методичного забезпечення навчального процесу.

Дослхдгнуючи шляхи ! засоби актиЕ!зац!х п1знавальнсх .тпяль-ност! учн1в, ми виходили з того, що:

1. Головна мета актив!зац!! - полхпкення якостх навчальне-биховного процесу на п!дготовчоку факультет!, яке досягаеться формуванням антивност! та само'стгйнсет! уцн!в.

2. Сам процес формування активност! к самост!йност! вимагае певнох спхльнох д!яльност1 учн!в ! викладач1з.

Актив!зац!я пхзнавальнох д1яльноет1 вимагае застосування

т 1

р!зних метод1в, sacotíiB, форм кавчакня, hkí спонукавть особу дс opraHieauií прсцесу п!знання, б якхй об"ект п1знання був би включении у сферу дхяльност! учн1в i дхалекткчна взаемодхя míe ними створявала б передумови виявлення активност! особистост!.

Ян було встановлено в результат! констатуючого эксперименту, активхзацхя п1знавальнох д1яльност1 !нсзеыких учн!в у навчанн1 в!дбуваеться за двома напрямками: з одного боку - сам smíct нав-чальних предмет1в ?Лстить у co6i uro мойлиб1сть, а з другого -шляхом пэвно! орган!зацП п1знавально! д1яльност! учнхв. Оссбливу увагу у своему доаадженн! ми звер-тали на органАзацш дхй, як! сприяють оволод!нню учнями заеобами навчальнох дхяльност!, зонрема: вккорист-ання метод1в проблемного навчання, 3aco6iB наочност! i технологи органхзацП самостийно! глзнавально! д1яльност1.

У ход! формуючого етапу дослшкення проводилась робота по nepeBipui ефективност1 використання пдл1сно1 системи розвктку п!знавальнох активност1 !ноземних учн1в.

Ця робота зд!йсн:овалась за такими напрямками:

1. Усв!домлення учнями п1дготовчого факультету cyTi nisna-вально! активност! та рол1 яроблемно-пошукових метод1в i прийогйв навчання, опорних схем в активхзацН навчання.

2. Запровадження у навчальний процес метоя!в проблемного навчання, навчалько-п!знавальних írop, опорних схем та педагогхч-них технолог!й opraHisaqix самостийно! навчальнох д!яльностх уч-н!в.

3. Усвхдомлення залегшост! результат!в навчальнох д1яльност! в1д píbhh ефективност! застосування педагог1чних умов акткв1зац1! п!знавальнох д!яльност1.

У npoueci формуючого етапу експериментально! роботи виклада-чами пщготовчого факультету, ahí брали в нхй участь, використо-вувались pi3HOMaHiTHi форми, методи i прийоыи, зонрема: постановка завдань аиттзво-практичного знхсту; проблемний виклад нзвчаль-ного матер!алу; використакня вархатизних пхдходхв дс аналхзу i розв"язку проблемных завдань; навчально-пхзнавалый, рояьс-Bi хгри та модедюзання; ёкскурси в Лстсрхю науки; формования умхкь i на-вичск caMCCTiKHox пхзнавальнох д!яльностх.

У процесх здхйснення формуючого эксперименту ми пост!йно враховували:

1. Оеобливост! контингенту 1нозеыних учн!в, зонрема: поетап-

теть пщготевки з укра!нсько! /рос1йсько1/ моей; р1вень волод!н-ня цими знаниями та епец1альною лексияою з успх дисцишпн, що вивчаються на пхдготовчому факультет! та !н.

2. Особливост! форм, метод!в 1 прийом!в актив1эа«П шзна-вально! д!яльност! учн1в, якх повинн!:

- зосередкувати в еоб! потенциал необх!дних для формування в учн!в гпзнаваяьних якостей;

- передбачати самостХйний повук ефективних шлях1в розв"язку, прояву !нщ!ативй;

- рэал!зовузати не лише власьи навчальн! функц!!, але й за-безпечувати вплив на !нтелектуальну, еаг.!Ост!йну и вольову сфери особиетост! учня;

- бути доступниии для учк!в;

- ы!стити методичний зразок, алгоритм нанбьчьш доц!льно! тзнавально! д!яльност! у левнш навчальн1Й ситуац!!.

На заключному етап! формуючого есперименту проводивея п1дсум-ковиЯ зр!з динам!ки сформованост! в учнхв р!вн!в гпзнавальнса активное?!. Отркман! результат« мояна простежити на подан1Я д1аграм! /д!аграма 1/.

Д!аграма 1

Динам!ка сформованост! у хноземних учнхв р!вн!в п!знавально! активност!

% Контрольна групи Експеркментадьн! групи

А - початок експерименту В - к1нець експерименту

високий р1вень активност! [Щ|- середн!й р1вень активност!

ргвень активност! нижче середнього рд- низькнй р1вень

3 д1аграми видно, ¡цо у контрольних трупах спостер1гаються зьини динаьпки р1вня п1знаЕально! активностх, але вони незначн1.

Отриман1 в ход! експериментальнох роботи результат« св1дчать про ефективн1сть проведеного дослдаення, яке п1дтЕердило правиль-насть висунутох г1потези та усп1ане розв"язання поставлених в дк-сертапП завдань, .досягнзння мети у визначеннх та обгрунтувэнн! педагог!чних умев, еляхи 1 зассбп актяв1эаиП п1знавальнс1 ц!яяь-кост1 1ноземнйх учн1в.

Результат« проведеного досл!вкення дозволяють зробити так! висновки:

1. Серед основних завдань, поставлених державой перед системой народно! осв1ти, завдання розвитку природжених нахил!в, зд!б-ностей, творчого мислення, потреб ! вм!нь сакоудосконалення набу-вае особливого значения в систем! п!дготс-зки спец!ал!ст!в для р!зних сфер д!яльност1. Особливо гостро ця проблема сто!"ть перед вккладачами п!дготовчих факультет1в вуз!в, оск!льки цей перход в аитт! майбутн1х студент!в е виклачно важливим, бо тут складаються основи усп!шност! й ефектквност! профес!йнох осв1ти. У робот! з хноземними учнями ця проблема ускладнюеться ! специфлкою контингенту учн1в.

2. Проблем! розвитку пхзнавальнох активност! в учн!в р!зного р!вня навчання присвячена значна к!льк!сть дослхджень, у яких констатуються недостатнхй р1вень знань, ум!нь 1 навичок учнхв ви-щох школи, !гнорування дано! прсблеми в дхяльност! праьчвниклв Буз1в. Традицглно це обуиовлено перевагою в загальноосв!тн1х та профес1йних школах авторитарно! педагогии.

3. Удоскокалюючк дхяльн!сть вкшох школи по розвитку п!зна-

вальнох активност! студент1в, формуваннв в них навичок самостхйнох

п!знавальнох д!яльност!, необх!дно званкти на так! фактори: праг-

нення до процесу пхзнання налекить до числа найваалив!ешх потрзб

т а

людини. Проте реал1зуеться ця потреба за певних умов; 1нтерес до знань як природна спрямован1сть оссбиетсст! 1 ст1йкий нотив нав-чання пробуд.-кують твооче мислення у будь-яко! лвдини, ствсрэпть кайбьпьа спряятлив! умов:; для 5ор5лунання 1 роэвитну нового типу ро-зумозо! прац!, ярояву творчо! 1нШатизк, згабностом та обларувзнь, що сприяе появ1 б1льз кращих можливостей для управления процессы п1знання, всеб1чного вивчення !ндив1дуальних особливос-тей особистост!, темп!в П просування у навчанн!, рхвня псих!чно-го 1 соц1ального розвитку; виявлення в учнхв нсвих мотив1в навчан-ня 1 потреб у знаниях об"вктиено ставить викладача вузу перед несбх1дн1ст!0 повсякденно! творчост!, поиуку нових шляхгв 1 засо-б1в орган!зацп навчально! д!яльност1 учнгв, формування досл!д-ницького науково-педагог1чного мислення.

4. На пхдготовчих факультетах вуз!в формузться 1нтерес до певних навчальних предмет!в, виявлявться нахили до р!зних вшив навчально! д1яльностз., розвиваються п!знавальн! !нтереси в шлому, Проте пей процес вимагае щлеспряиовано! 1 системно! роботи викладача на достатньому науковоиу р!вн1, що забезпечуз вивчення осо-бистсст! кожного вихованця, створення оптммальних соц!ально-пси-холог!чних ! педагог1чких умов для включения 1х в активну п!зна-вальну дхялыйсть п!д час формування мотив1в, !нтерес!в, сзброен-ня методами самостийно! навчально! д!ялькост!.

5. Важливим фактором, що стимулюе тзнавальну активьлсть уч-к!в'Шдготовчих факультет1в, з зм!ст навчального натер!алу, який несе нову шфориацга 1 забезпечуе мокливост! для самостийного про-никнення у св!т незнаного, да*очи при цьоку в!дчуття внутр!икьсго заловоленкя з!д процесу п1знання. Зм1ст знань несе ! так'/Г; вавл:-'-вкй стимул п1знавально! актиэност!, як усв1доилення ! розун!ыня практично! эначущост! результатов п!зказалькс! я1яльност!.

Розглядаючи гизнавалышй !нтерес як елемент рсзвиваючого навчання, ми вважаемо його одним !з найб!лыз зкачущих уотив!в навчання, формуючи який викладач створив м1цну ! над1йну основу знань учн!в.

6. Об"вктиЕН! трудной!, що виникають перед викладачами вузу при розв"язанн1 проблем» актив1зац!! п!знавально! д1яльност!, . пов"язан1 з багатьма факторами:

- висок! вимоги до якоста знань випуекншив падготовчкх фа-культет!в, необх1дн!сть за стислий тергйн навчання гидготувати !х

Iе-

до в1льного сприйняття материалу в запальному потоц1 студентов;

- пост1йнс м1нлив1 ситуацП навчального процесу, псв"язанз., перш за все, з р1эним рхвнем волод1ння навчальним материалом з предмету 1 в1дм!нностями мовнох подготовки.

Щ фактсри висувають на перший план досить складне завдання пост1йного вивчення, урахузання хндив!дуальних моклизостей, хнте-рес1в та лотрэб до саноосв1ти, що дало нам мо;кяив1сть зробктк висновок про необххднЛс-ть:

- розробки бхлыв гнучкого з!-исту навчального матер 1алу з чх.тким визначенням меж мшхмуму 1 максимуму несбх1дних знань;

- широкого застосування 1ндив1дуальних 1 колективних видхв навчальнох роботи;

. - створення оптимальннх умов для 1кдивхдуальнох роботи в. аудиторних та позааудиторних фермах гЛзнавальнох д!яльносг1 учнхв

- використання хнтелектуального потенхцалу вс1х учн!в неза-лежно в1д р1вня хх знань та вмхнь;

- широкого творчего сп1вроб1тниитва вс!х вккладач!в, ко : працкють э хнеземними учкями.

7. Узагальнення-роботи з хнозэмними учнями п1дготовчого Факультету дозволило нам розробити педагогхчн1 рэкомендацхх, спря-мованх на актив!зацхю п!знавальнох д1яльност1:

а/ п1д час складання календарно-тематичних планхв максимально враховувати можливост1 м1кпредметнох координацхх;

б/ звертати оеобливу увагу на формування в учн1в 1 закрш-лення на сум1жних предметах ум1нь 1 навичок, що мають властивсстх широкого перенесения, тобто, необх1дних для оволод1ння вс1ма предметами природничого циклу;

б) використовуЕатн опорн! схемя як образнх плани матер1алу, що викладаеться, система взаемозв"язаних ключових сл!в, умовних знакхв, малюнкхв та З.нших 'зорових опор для. думки;

г) Еикористовувати у свохй роботх проблемно-пошуков1 методи навчання;

д> проведити короткий, зле частий контроль знань з акценту-ванням на розвиток логхчного мислення.

8. Використовуючи розробленх рексмендацП для активхзацП пхзнавальнох д!яльносг1 1ноземних учнхв шдготовчогс факультету пхд час вивчення х1мИ та хншкх природничих диециплХн, мовна знач-но ак-тив!зувати навчальну д1яльн1сть учн1в 1 забезпечити хх п1дго-товку до успшного засвоення назчальних дкецишпн у процес1 про-фесхйно! осв!ти. 1й "

Перспективи досл1дження проблема актив!зацП п1знавально! д!яльност! 1нсземних учн!в у процес! 1х навчання у вузах Укра1ни ми вбачаемо у вивченн! вс1е1 системи навчально-виховно! дояль-ност! вивих навчальних заклад1в у робот! з з.ноземцяш: як на П1Д-готовчому факультет!, так ! з процес1 спец!ал!зацП.

Основний зм1ст дисертацП розкритий у публ!кац!ях автора:

1. Кетодичн! вназ!вки до лабораторних рсб!т з х!м!1 (для иоземних учн!в п!дготовчого факультету). - Черкаси: Ч1Т1, 1993. - 20 с. (в сп1вавторств1).

2. К вопросу об адаптации в учебном процессе иностранных студентов // Сборник статей аспирантов к соискателей. - Черкассы, 1954. - С. 184-185 (в сп1вавтооств!). '

3. Разработка обучавших программ по химии как аффективного средства контроля знаний при обучении иностранных учащихся // Компьютерные программы учебного назначения по химии. Материалы

1 Украинской научно-методической конференции. - Донецк, 1995. -С.21 (в с.гнзавторств!).

4. Применение программированного контроля при обучении иностранных учащихся // Сборник статей аспирантов и соискателей ЧИТЙ. - Черкассы, 1935. - С.71-73 (з сп^ваЕТсрств!). ■

5. Психолого-пэдагог!чн1 аспекта тестового контролю знань !ноземних учнхв гпдгетовчого факультету // Нов1 технолог!I п1дго-товки спец!ал1ст1в з бишоп осв1«сз за трнступеневез систечо» "бакалавр-!нженер-наг!стр". ?,'атер!али науновс-методкчнс! кскферен-ц! 1. - в1нн5щя, 1993. - С.82-83.

6. 1кдяв!дуальн! особливоста Шзнавальних гнтерэс!в Лнсзем-них учн!в п1дгстовчого факультету // Зб1рник статей асп!рант1в 1 поаукач1в ЧШ. - Черкаси, 1096. - С.68-72.

7. Роль дидактичнпх !гор в актив!зацП розумово! д!яльност! !ноземних учн1в п!дготовчсго факультету // Проблема неперервност! в систем! падготовки вчител!з: Зб.наукових праць. - Черкаси ЧДУ, 1357. - С.43-44(в сгйваторств!).

8. Социально-психологические проблемы адаптации иностранных учащихся подготовительных факультетов // Образование в жизни взрослого человека. Материалы Международной научно-практической конференции. - Санкт-Петербург, 1997. - 4.2. - С.56-58.

iSSOUTlOH

Khatkovaya L.V. Pedagogical Conditions of Activizatioa of Cognitive Practice of Foreign Students (Based on the Material of Preparatory Department).

the thesis (manuscript) for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.01-the theor and history of Pedagogics.

Kirovograd State Pedagogical Institute naaed bx Yinnic

ko.

The dissertation maces researches of the pedagogical condit of activizatioa of cognitive practice of foreign students at the preparatory department. There has been worked out the systen of study motives, cognitive interests and skills of independent cognitive practice. The experimental work has given the posaihil to define the most effective combination of didactic conditions providing the process of activizatioa of cognitive practice.

А Н К О Т А И И Я

Хатксвая Л.В.: Педагогические условия активизации познавательной деятельности иностранных учасихся (на материалах подготовительного факультета).

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. ;

Кировоградский государственный педагогический институт им.В.К.Винниченко. ;

Наследовались ¡педагогические условия активизации познавательной деятельности иностранных учащихся подготовительных факультетов. Разрабатывалась система педагогических технологий способствующих формированию у учащихся мотивов учения, познавательных интересов, умений и навыков самостоятельной познавательной деятельности.

Экспериментальная работа дала возможность определить наиболее эффективное сочетание дидактических условий, обеспечивающих процесс активизации познавательной деятельности учащихся.

Нлючов1 слова: п!знавальна даялыпсть, п1знавальний 1нтерес, П1знавальна потреба, активность, дидакткчн! умсви.