автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия общения с иностранными студентами в процессе обучения

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия общения с иностранными студентами в процессе обучения"



КИ1ВСЬК1$ УН1ВЕРСИТЕТ 1Ш1 ТАРАСА ШЕВЧЕ11КА

ТАТЬЯНЧЗНКО Олена Олександр1вна

ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОБИ СШЛКУВАННЯ 3 ШОЗЕ.'ЛИ'.М СТУДЕНТАМИ В ПР0ЦЕС1 НАВЧАШ1Я

13.00.01 - теор1я та !стор!я педагогики

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП' на здобуття каукового стулеяя кандидата педагог! чаах наук

На правах рукопису

КиГв-1997

Дисертцц1еи с рукопис.

Роботу вскопано в К/Льсьхому уи1ворсктет1 1мен1 Тараса Шевчеика.

Науковий кер1вник - члеи-кореспондент АПН Украсил,

доктор педагоПчних наук, прск}есор КОВАЛЬ Лариса Григор1вна

0$}ц1йн1 опоненти - доктор педагог}чиих наук, про^асор

САГАЧ Галина Михайл1вна - кандидат педагог!чти наук, доцент БАХТ1ЯР0ВА Хал1дахоа ШамштдШвна

Пров1диа орган1зад1я - Лугаиський державняй педагоПчняй

1нститут 1м. Т.Г.Шевченка Сх1дно-укра'1нського ун1Еерсатету

Захист в1дбудеться х^иЛ 199У року о 14 годин!

на эасЦанн! спец1ал!зовано! вчено'1 ради Д 01.01.34 у Ки1'вському ун1верситет1 1меи1 Тараса ПЬнчешса за адресов: 2Ь2(ЛУ, ы.Ки1в, вул.Володимирська, СО, ауд. 303.

У дисертац{св ыояна ознайокитися в б!бл1отец1 КяХвського университету 1мен1 Тараса Шевченка.

Автореферат роз!слано " мАа-^иЛ- 1997 р.

Вчеки£ секретар С1ш.лавизовано! вчено"1 ради О-ВЛЬШОТНИК

ЗАГАДЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть 1 ступ!к;ь досл!джеяост! проблеми. Становления украгноько!' держазност!, 1нтеграц!я в европейське та сз1тове сп!в-товаркстэо, розшярення ы!янароднях зв"язк!в I контакт!з вяклякають необх!дн!сть оптям1зацН сястемя гуман1тарно! осв!ти з ор!внтац!~ ею на людяну, на розвиток П духовного лотенц{алу.

У дераавн!й нац!ональн1й програм! "Осв!та" /УкраУна XXI ст./" вязначаються першочергов! вямогя до людського фактора - суб"екта уч!ная, до розробкя спонукальнях стямул!в всеб!чного розвятку осо-бястост!, II талантхз, розумовях 1 <£!зичаях эдШаостей, виховання високих мораяьнях як остей. Поставлен! завданяя зумовлюють потребу впровадаения науковиго п!дходу до ре$оркувааая оргаа!зац1йао-педа-гоПчнях основ навчання студэнтсько! молод!, в!дыови в!д принцип! в авторитарное?!, цо утаердяляся в тотал!тарн!Й деряав!, зм!ни струк-тури упразд!ння осв!тои з ыетоа стилулювачня тзорчост! й !н!ц1атя-вя студента, в!дкситоот1 система осв1тя, застосування в н1й новях прогрееявнях св!товях концепц!й. сучасаях технолог!й та науково-ыэтодичних досягйеяь.

Вяр!иеаня сьогоданнях педагог!чнях вяыог до вяцоУ школя эво-дяться, в перздг чергу, до пошуку новях шлях!в орган!зац!1 будь-якого дроцесу навчанил з метою його оптям!зац!1 та 1нтенси$1кац!1. Бязначен! проблемя властяв! ! навчальному процэсу сп!лкування з ^оземнямл ступеаташ, саые воня стаяя прерогативою у розробц! г1-потетячно! модел! сШлкуваняя та педагог!чао! технологН нашого дясертац!йного досл1джеаня. Адже актявно засвоен! знания студенев стаэть 1ха!кя переконанняш, засобом сп!лкуваиня в р!зкях формах його заявления, тому навчання повинно бутя максимально набля-женкм до реачьного яяття. У такому назчанн!. яке б реальням процз-соы сп!лкування /З.Г.Костомаров, е.У..Берещаг1н/.вякорястанна ыоо-них £актор1в. явищ слонукае студента до актяваях пЬнавольнях дп:.

В1доыо, що сп{лкування стае творчим, особист1сно мотивованим тод1, коли суб"екти навчання не просто 1м1тують Д1яльн1сть, оперу-ють сумою навкчок, а зди-.сшоють вмотивовак1 моей! е чинки /О.О.Леонтьев, 1.0.3кмяя, Г.К.Маркова, Г.О.Балл, ВЛ.Скалк1н, ТЛ.Левченко та 1н./. Т1льки в такому навчанн! сп1лкуваяню моялява тзорча активнЮть суб"ект1в уч1ння, як! нэ обмежуються просто спряйняттяы 1н$ормац1? 1 реакц1ею на нв1, а камагаиться адекватно виявкти свое ставлення до не?.

Проблема орган!зац11 ефективного навчального спЫкування з: студентами, в1дшукува.чця засоб!в, як! б привертели увагу суб"екта, заохочували б до сп1льно'1 д!яльност1 з ви.сладачем, висв^тлюеться в багатьох працях Ечених психолог!в, педагог!в, методист1в, результата яких ш використали у своему досл!дженн1 /Г. (/..Андреева, Л Л .Анциферова, С Л .Архангельский, й.К.БабанськиЛ, Г.О.Балл, В.М.Бергасоз, П.Я.Гальперин. Д.Б.Ельконш, 3.0, Кал-Калик, Л.Г.Коваль, Т.В.Кудрявцев, Б.Ф.Ломов, О.О.Леонтьев, Г.М.Сагач та 1к./. Ця проблема е актуальною, пров1дною щодо конкретного 11 спрямуваа-ня, а сама, оргашзац! I навчання студент!в ¿нозе^ним ковам. Про це свЦчать досл1дження Х.Ш.Бахт1ярово'1, О.О.Вербицького, 1.0.3имньо"1, Г.О.Китайгородсько!', Б.0.Лап1Дуса, ТЛ.Левченко, О.О.Леонтьева, Г.К.Марково!, Г.1 .Ыакарово1, Л.М.Шкепелово!, 1.е.Нел1совох, Г.В.Он-кович, В.Л.Скалк1на та 1н. Теоретиян! розробкя проблем сп^якування подан$ в заруб игл их доел дае пнях: ДяЛСеролл, П.Шшслера, У.Риверса, К.^ймедель, Ф.Лейзингора, У .Лемберта, Дж.ОстШа, Х.Грайса, Дж.Сир-ла та 1н,

Таким чинсм, результатл дослхдаень вчених педагог!е, психолога, л1егвопсихолог1в пгдтвердаують 1 сть { необх1дн!сть рхз-ноб1чного в;1г.че:-ля суб"екта навчання як особистост1 3 метою ефек-тлвео! оргак1зацГ1 йоге д1яльност1. Р13Н1 аспекти ц!е'1 проблеш до-

сл!дяен1: актиз!зац!я п1знавальнях моасляБостеС студе.чт!в, засобк управл!ння IX д!ялън:ст:-о,. ьчтенсшгна сягБпраця, актуал1зац!я моти-вац!йнях ресурс!в-, забезпечеяня 1н$ормац1ею та 1а. Однак б!льш детального вявчення потребують лише частково висв!тлеН1 у методицх на-Ечання проблем створення педагог! чних умов вивчення нер1дно! мовг, розробленяя його модел! та в!ддоз!дно1 педагог:чао: технолог!I, методики д1агностувгняя процесу сШлкувгяня з !нозеь'.ними студентами, встановлення стимулюачих, спонукаячкх фактор!в мовленнево!, }нто-лектугльнох, когн!тявнох дхяльност!.

Отхе, зеходячи !з соц1ально1, гносткчнох ! практично'! Еа-шх-вост! досл1дхуваяо1 проблема та I: нерозроблекост! в педагог!чк!й яауц!, мя обраля темою наа.;ох дисертац!'х "Педагог!чн! умоаи оп!лку-вання з хноземяимл студента/л в продсс! навчання".

Об" б н т дося1дкекня - процес сгллкувакая з !нозеулшми студентами.

П р е д м е т дослхдкепнл - 31/лст, $орми та метода педагог!ч-ного спглкування з 1нозекнямя студентали в процес! навчання.

Кета досл!дхення - теоретично обгрунтуватл ! ексдоримен-тально апробувати педагогия! уыови орган! зацП сп!лкування з студентами в хнзо.'.'.оэно.му середозхщ!.

Г ! п о т е з а дослКджеяня: е$ектявн!сть педагог!чного сп!л-кування иер!дноа ковоа з 1ноз8Мнз!Я студента'« забезпзчусться опорою в цьому процесх на педагог!чну технолог!а, яка спрякозана не лете на оволодхння творетичними знаниями, а й практичными вм!нш».!я та нав;гчкаг.-д навчального сл!лкування а р1зпях умов ах та на р1знях отапах його здГЛсаення.

3 а в д а а а я досл!дхсиня:

- вивчятя стан проблеми в сучасшй теорН 1 практши вищох школи;

- виявити та апробувати педагог 1чн1 умовк органхзаци ¡ншо-мовного навчального сп!лкування з! студентами; .

- теоретично обгрунтуЕахи та експериментально перев!рити педагог: чну технолог^ постапно! п!дготовки студенев до наЕчально-го сп!лкування засобами нер1дно1 мовд;

- вязначкти осксви! критерН та р1Ен1 ссормованост! П1знаваль-нах моклквостей 1ноземних студентов для сшлкування з ним:: в на-Ечальному процес!;

- дати кетодичн! рекомендацП викладачаы вищо! школи щодо биективного застосуванкя г!потетично1 систеки педагог1чних умов у сгллкуванн! з студентами в 1 кпомовкому назчальному середовицц.

Ы е т о д о л о г I ч и о в основою дссл1дження е положения $!лосо£11 про сутн!сть особистост1 людини як суб"екта сусщльнлх в1дносин та П розвиток в р1зних сощальних сферах Д1-яльност!; активи!сть, творчЮть людини як Еир1шальний чинник та по-казник сощально! зр!лост1, св!тогляду, культури, ослхти.

Важливэ методолопчне значения для розроблення досл{джувано'1 проблеми ыають документа "Закон Украши "Про осв1туя, Деркавна на-ц!оаальна програма "0св1та" /УкраЛна XXI стол1 ття/; в яких знайпки В1Д0бракеныя питания норм 1 принципIв вс1х аспект!в життя сучасно-го сусшлветва, його демократизацН та подаяьаого розвятку.

Теоретичну базу досл1д«ення становили принцапи дийеренц!ац1I та 1ндив1дуал1зац1I сроцесу П1дготовки студентхз до сп1лкування в навчаянг /Б.Г.Ананьев, О.О.Еербицьккй, 1.Г.Коваль, Г.КД'лркова/, визначекня навчальних цхлей та поелемеатне, послхдов-не IX дооягнення /П.Я.Гальперин, I.Я.Лернер, Н.Ф.Тализ1на/, нов! П1дходс до органтзац! I спхлкування з 1нозешшми студентами в про-

цес! навчання Л.О.Зямня, Г.О.Кятайгородська, ТЛ.Левченко/,фактора акткв1зад}1 п1знавальнях моялявостей студент!в у мовлоннев!й д!яльност! та показании ейективност1, як! спряяють залученню студенев до Ц1леспрямовано1, колективно!' прац!, продуктивного сп1л-кування /дЗ.К.Бабанський, Б.М.Вергасов, ПЛ .Шдкасястий, Г.1.Щук1-на/, основа дидактики, псяхол!нгв !стяки та ыэтодккя викладання гу-ман!тарнях дясципл!н /А.М.Алексюк, Л .С .Вяготськяй, Г .С .Костяк, О.О.Леонтьев, О.Ы.Леонтьев та ¡н./.

У досл!дженн! вякористовувалясь так! м е т о д я : теоретяч-няй анал!з та узагальнення ф!лософсько1, дедагог1чно'1, псяхолог1ч-но1 л!тературя; педагог!чн! спостереяення, бес!ди, !аторв"ювааня, анкетуваная; метод окспо...но1 оЩнкя та самооц!нкя; метода матема-тячно! статистика; аонстатуачлй зр!з, формуючий ! контрольной екс-пераменти; як!сняй анал!з ! наукове опрациваяая рззультат!в леда-гог!чного експеркменту.

Досл1Д7.ення зд!йсяавалося в I р я этапа.

Перший е т а я /1993-199-1 рр./ - виэчення й анал!з л!-тературя з досл!д.тувано? пройзэт, анал}з праць ф!лософ!в, псахоло-г!в, педагог1в, л1<ц'В1Ст!а, иетодист!в 3 цих пятань; вивчення педа-гог!чяого досв!ду, стану вжлаяаячя !ноземядх та сх!дно-слоя"яя-ськлх мс^ !нозе1/дим студентам, вязначення якост! знань, уЛ нь ! навячок студент!в у яроцес! зизчеиня нэр!дно'1 мода в Кд1вськоку !нстятут! ф1зкуяьзуря4 АдаптгцНшо.-.г/ центр! при МШстерстп! осв1-тя УкраУня та в £л?веькому университет! !мзн1 Тараса Шевчеш:а; роз-робка методики форгдування у студент!в навчальнях можливостей в про-цес! !ниомовного сп!лкуваияя; орган!зац!я мовленнево! д!яяьност1. суб"ект!з уч!ння засобамя хаозеыно! та слор!дненох мовя.

Другяй етап /1994-1ЭЭ5 рр./ - прозедення конста-туючого, формуачого етапгв експеряменту, корягування та подальляй

анал1з одзряаних результат1в, IX узагальнення; визначення педаго-Пчних умов орган1зацП сп!лкування з 1ноземними студентами в прочее! вивчення ними украТнськсн мови ЛМвськкй ун!версктет/, ро-о}йсько1 /АдаптацШшй центр/;'

I р в т 1 К етап /1995-1996 рр./ - здИ;.снення експери-ментачьно! перев!рки розроблено* педагогично! технологи сгплкуван-ня з !ноземшши студентами в процесх навчання; уточнения теоретичных положень; леревгрка ефектявностх дор.« 1 ттод!в роботи спря-моваио! на досягноння доставления «¡лей; опрацювання статисткчних данкх. одержаних у процаС1 досл1дно-експеримантально! роботи, а та-кож оформления II результат ¡в.

Наукова новизна досл!даення полягае у вкявлен-Н1 педагог: чних умов орган! зац1'1 !ншомовного навчального сп!лку-вання студенев; побудов! л1нгводядактпчно1 модел! оеолод!ння не-ргдною мозога !нозешнш студентами засобами сяыкупашш; стэорен-н1 педагог1чно! технологи навчання, яка базуеться на концепщ* спонукальних стимул¡в навчально-п!знаваяьно1, комун1кативно1,твор-

401 м03н01 д1яльн0ст1.

Теоретичне значения дослхджения становкть роарог'лення та наукове обгрунтуваиня спокукальних фактор!в розвит-ку'суб"екта уч1ьня, актяв!зац1я п!знавальнях мояливостеЁ ст^дент!в в Ьинскоший д1Яльност1; визначення критер11в та р!вн1в навчальнкх мслиивостей студеит!в у процес! аПлкування нервною мовою.

Ерактичне значокня наукового досл!дкення полягае у ыокливоот1 Епронадкення запропоноваккх рекокендащй щодо ор-гилзац!! слглкувачкя студениЕ в 1кшоа:овшй навчальк^й д1я-тьност1; внз!1аченн1 педагопчних п1дход1б до оргаглзацП навчального !ншсмов-ногс спЬчкуг.ашя з студентами вищ01 школя та розрсбленн1 методики пс еталного сормування пхзнавальнпх мозлнвостей студентов засобами пе-

дагогхчяого сп{лкуваняя, як! мэжуть бутя виксристан! при зд!Йснен-н! активного ira }нтенсяпного навчання будь-як ого спря^вання.

В t р о г ! î н i о 1 ь результат! в досл!ду.еяня забезпечена мотодолипчною обгрунтован!стю вих!днях позиц!й; вико-ристанням комплексу взаеыодоповнюючих ыетод!в досл!джокня; адекват-н!стю лог!кк досл!дкення 'Лого мет!, предмету 5 завдаиням; повкотою одержаних досл!днкцышх матер! ал i в ; з астосуванням сучасних статис-тичн;'х метод!в опгэ.цазання одерханях даякх; результатами досл!д-но-експеряментально'1 робот;; та якiсаки ! к!льк!о!шм ïx анал!зом.

А п р о б а ц 1 я та застосування ре~ з j л ы a i t в досл!дження. 3mïct i результат досл!дяицько'1 робота Еяклодено в допов!дях, з яккыл автор виступав на науково-прак-тичнях кон$еренц!ях, cewiHapax; основной зм!ст в!добраяено в 6 пуб-л!кац!ях аятора. Результата досл!джекня вт!лено в органхзац!^ на-вчального спикування з студентами засобамя нерхднох' мови та п роз-робленяя рекомендац!й щодо застосування метод!в спонукання, стиму-ляцП навчальнях. мояливостей суб"ект!в уч!ння тл перев!рки ïx.

На з а х и с т виносяться:

- педагог!чя! умови орган!зац11 сп!лкування з !ноземнями студентами а процес! навчаняя;

- педагог!чна технолог!я процесу оргаи!зац!'1 навчаяьного сп!л-кування 3i студентами засобамл нервно!" мое;;, сутщсть яко'х' полягае б тому, що назчатьнлй процес буде ефективниы, ящо буда ч!тко вя-значено: системн!сть, поол!довн!сгь подання знань, еталя п!дготовки студент!в до комунйатившн д!яльност1, ïï ^орм:: та методн;

- твердхекня про те, ^о сснсени.м показникои сфоруо1:аноот1 в ¡ноземкого студента навчальнях ысяливсстей до сгПлкуваняя н&р!дноп

ыоъул с: комуШкативна комлетенц!а, еолод1ння р!зними формами сп!л-кування. мовленневого Ексловлюваная, аргументування, спрянняття та оброблення одержано"! 1к$ормац11, творче текстопородаення в пронес! нов!домлення;

- теорэтичао обгрунтована та ексдериментально апробована методика орган! зацП сп!лкузання з ¿ноземнии! студентами в навчальному процес!.

Дисертац!йне досл!джзння склздаеться !з вступу, двох розд!-л!в, в:1саовк1ь, списку основ:!01 використаиоУ л!тератури, додатк!в, таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗЫ1СТ даСЕРТАЦП

У в с т у п ! даеться загальна характеристика дослдаен-ня, обгруатовуеться актуальнЮть проблеми, сформульозаао об"ект, предмет, гхпотеэу, мету, завдання 1 методи досл!дженяя; розкрито методологгчн! основа, теоретично ! практячне значения, новизна; викладеао положения, винесен! на захкгт; наведено дан! про апроба-ц!и результатов досл!джвння.

У первому р о з д 1 л 1 дисертацП "Соц1ально-пе-дагогхчн! аспекта сп!лкування особистост!" на основ! критичного анал!зу прадь учених - ^лоеоф ¡в, совдологхв, психологхв, л!нгво~ пскхолог1в, методист!в, а такок сучасно'1 педагог!чно1 практики ви-цо! школи проанал!зовано та наукозо обгрунтовано сп!лкування як пед^гогхчна категор!я. Розгляяуто одетая! останн!.УЛ роками резуль-тати досл1дхень структурно!, ¿ункц1онально1 !'р!Еаево1 органхзац!! спхлкуваакя. П!дкреслено еэлслизгсть цпх наук о них виклагцв для здп; пеняя досл!дгення процесу сп!лкування суб"ектами уч!шш будь-якого слряу.уб2.ч«я } назого, конкретно. Вчен! Г.¡.'¡.Андреева, II .Я .Гальперин 1.0.Блмня, В.О.Кан-Кагик, Л.Г.Коваль, О.О.Леоктьев, Б.Ф.Локов, Г.К.М-рксва, Л.Ь',.Н!кепелоза, Е.1^.Пач4ьороз, Б.^.Пзрмчн, С.Ф.Тара-

сов та íii., розкриваачи суть навчального сп!лкування, аизначагать його як слгльну д!я1ьн!сть ладей, зм!стом яксн s взаемяо п!знання та otíMÍH 1н4ормац1ею за допомогою р!зних стосунк!в, ефективних для процесу i'x д!яльност!. Вважаэчя навчальне сп!лкування найвачушв!-шим процесом у розвятку п1знавалышх можливостей суб"скт1в уч1ння, вчен! висв!тлшть р!зн! п!дходи до його орган1зад{1: комун!катив-няй. пгформа^й.чий, гносеолог!чнкй, регулятявний. Стосозно процесу спкткування нер!дною мовою у в;щ!й школ! найб!лыа ефективням е п!дх!д, залропонований Г,-М.Андреевою, 1.0.3ямньою, О.О.Леонтьевпм, Я.Яноушеком, як! в сп!лкуванн! розглядають три функцЛ - комун!ка-гивну. ¡нтерактявну i перцептявну, що реал!зуэться одночасно.

Анал!з сутност! 1 зм1сту педагог!чного сп!лкування в процес! навчання дозволив з"ясуватя осойливост! орган!зацп mí.tocoóhctíchiix стосунк!в у навчальному колектяв1, а саке: псяхологгчн!. псяхолого-шзнавальн!, лшгвопсихалог!чя!, дидактичн! /О.М.Леонтьев, Ю.О.Со-рок1н, Е.6.Тарасов, Л.В.Щерба, ¿«.Хомський/. За результатами"íx досл!д-хенъ доведено, що застосування в л!игв!стиц! основних положень теори д1яяьност!, зокрема, немовленнево'1, даю можлщисть створяти новяй напрям у психол}нгв1стиц!, я кий д1став назву leopi'í мовлонне-boi" д{яльност1. Цей прагматячний крон у л}нгв1стичнп1 науц! сЗуло здшснеко на меж i 60-70-х рок!в надюго с тол i ття, який нов"язуать з досл1дженнями як bít4íí3iikhhx, так i заруй!кши эчолкх: /0..М.Леонтьев, 1965, 1969; B.O.GopoKiH, Е.Ф.Тарасов. 1979; Дх.Оспн, 1962; X.rpaí;c, 1968; Дж.Слрла, 1969/. Еоня сформували розяяаену кошгопц!и немоэленяево! д|дяьност!, зокрема,загальнопсихолог!чно'/, дидактично!'. Суть концепцН зводиться до того, ¡до досягионня метя суб"ецтом спонукасться дЬиыйстз, 2 структур! як о 'i вона розкивасться, тому «о ыПлкування зд!йсшоеться эарзди мети д!яльиос?! /О.О.Сорокгн.Е.i.Тарасов/. Отжз, п!дх!д до налчання нер!дн;к мои, в якему до.'Лкантсо с

мовленнева дгяльнЮть, а не л!нгв!стична основа, у педагог!чн!й психологН вважають особист!сно-д!яльн!сням. Це означав, що у мов-ному процес! по-новому трактуеться ! формуеться об"ектна галузь на-вчачыюго сп!лкувааняг за основу яко'! взято д!яльн!сний п!деид.

У нашому досл1дженн1 цей п!дх!д визначае процес, у якому д!-яльн!стю суб"екта орган!зуе 1 керуе виклацач п!д час сп!лкування за принципом д1яльн!сно-особист!сного вигчення нервно'/ ыови. Та-кий п1дх!д до навчання показуе, що основним напрямом в орган!зац!1[ сучасного педагог!чного процесу вивченкя мов е акткв!зац!я п!зна-вальпоГ д!яльност! студенИв за допомогою дидактичних прийом!в,ви-користаних викладачеы. Основу IX станоьлять процеси ыот/вацП, ор-ган!зац!1, контролю творчо! п1знавально1 д!/шыюст1 су5"ект!в сп!л-кувалня. Саме таке мовленневе сп!лкування спонукас студента стаьи-ти нов! практичн1 1 п!знавальн! завдання, самост!йно знаходити способа IX вир!шення, творчо мисяити. Це дае нам змогу говорим про мовлониеву д1яльн!сть не як про суто мовну, а про мовно-мисленне-ву, про едн1сть змЮточо'/ ! процесуально'1 стор!н навчання.

Суть ! зм!ст нашого досл!дження - це,насамперед,розвиток 1н-телекту студента, без якого не южна розвкнути ШЕленневу дхяль-н1сть, створити для с.уб"ект!в сп!лкування педагог!чн! умоеи вико-ристання ними р13Н01 за характером екстрал1нгв1стичн0'! 5нформац!Т, знапь з 1нших дисципл!н, наприклад, з метою висв!тлення життя народу, мову якого вони вивчають: соц!ально-1сторичний, культурник, дгтобний, побутовий аспекти. Така мовленнева орган!зац1я стимулюе утворення у студента асоц!ативних зв"язк!в мовного образу з ' элементами сп!домоет 1, сарияе БИ^Мтленшо не окрекого еп!зоду дгйснос-т!, а х'х сукупност!.

Зв!дси, суть нал;о! робота грунтуеться на тому, со проБ1дною фору.оь навчання нерЦкою мово» е хиве, активце сшлкування викла-

дача 1 студент!в м{я собою.- Вир!шення питания створэиня умов навчання студент!В вхльяо й ц!каво, 1з задоволенням в!д будь-якоТ Кого $орми органЛзацП, баханяя висловлювати свою думку /у нагому випадку 1ншомоэкого сп{лкуваяня/„ залежить в!д багатьох соц1-альних, педагог1чних, психолог1чних, пскхол!нгв!стичнях, л!нгв}с-тичних, методичних $актор}в яавчання. Щя 1'х фокусуеться в деяких вузлових проблемах результативном! Еикладання будь-якого предмету I визначення особист!сного зм!сту яавчання. В!д того, наскмь-ки студент ув!йде в процес навчання, зрозуы!е його мету, умови, орган1зуе себе 1 свои навчальну д!яльн1сть, залегшть II результат. Проблему створення навчальних умов з метой досягнення ефективност! навчання з 1ноземно1 мови'з позицН суб"екта ц!е'1 д1яльност1 до-сл!дяувало багато вче.чих /Дж.Керолл, П.Пшислер, У.Риверс.М.Фгама-дель, УЛемберт, В.0.Артемов, О.О.Леонтьев, Е.Г.Костомаров. О.Д.Митрофанова та 1н./. I нин! вона е актуальною. "За чверть в!ку ми мало наблизилися до вирЛзеяня питания, що дуже хвшше нас, як розвивати зд!бност! щодо сп!лкування нер!дною мовою. Ми могсомо |н-тенси£1кувати тренування в клас} за моделями: вар1атквн1сть, вяб1р ix, але як зд!йсяити цей стрибок у комун!кац1ю'г" /У.Риворс/.

Виявлэння педагог!чних умов тако! взаемодП базусться на ро-зультатах дсслижень вчених, суть якях зводиться до того, що впро-вадяеяня в навчання принимав системност!, цШсност!, пар!ативиос-т1, самост1йност1 введения знаяь I вм1нь та поетааност! 1 постуло-вост1 IX £ормування, - сприятиме розультатигному дсскпшшш ви-значених цктей суб"ектамл уч1ння. Це прац!: С.1 .Архангольського, В.О.АртемоЕа, 1Л.Б1м, Л.С.Виготського, М.М.Гохлеркэр, Б.В.Львидо-ва, Т..\'.Др1дзе, Л.Я.Зор1но1, Л.З.З^ко/л, П.Я.Гальпор^ю, Л.Г.Коваль, Г.;.'..Сагач, Н.С.Таин1ио1, Б.^Леркасопа та 1 н.

На П1дстав1 цього ми ог.роЗуЕг:;! визнач;:тя пед-;.гог)чн{

як I були б оптимальными для вивчення студентами нер1дно1 мови як засобу навчання.

Лобитися, цоб студент в!дтворював I творив в уыовах невимуше-ного сп!лкуванняс можна шляхом моделювання ¿акторов, як! б керува-ли його д1яльн!стю, зокрема, мовними дгями. 1ншими словами, по-тр!бно створити йому так! зовн!ын! 1 внутр!тн! обставини, в яклх в!н буде зцушений вжити бажаняй для нас .за зм1стом ыовняй виолев, текст. Текст - це продукт говорпшя, яккй е складням спле'^нням р!знкх р!вн!в висловлення /1.0.Зимня/. Отжо, вмЬшя говорити, це, по-перше, вм!ння виразити думку на р1зних р1внях висловлення. У науков!й л!тератур1 /ЬО.Зимня, С.1.Руб!шитейн, В.О.Артемов,М Л Лиями та 1н./ одиницею мовленневого сп!лкування прийнято вважати ви-сл1в, текст, або, як визначае С.М.Степанова, комун!кативну одиницю, точн!ше речення,£ висл!в, побудований на його основ) в умовах сп!лкування, оск:льки для кожного нос1я мови саме спьчкування г природниы середовшцем. ЗвичаЛно, побудова 1ншомовного вислову грун-туеться, насампвред, на знашН суб"ектом система мови, и граматич-дих понять, ум1нь застосовувати 1'х у практична д!яяьност1. Проте педагог1чне сп1лкування, як влщий етап презентац}! навчального мате-р!алу, вимагае при його орган 1зац11 комплексного п!дходу до створен-ня умов комун!кац! I. За тако!' орган1зацП л1.чгв1стична основа ко-ыунМацП 1 створен! для И реач1зацП педагог1чн! умови розгляда-ють як взаемозумовлын 1 взаемоповиязан1 поняття в практичному на-вчшш! нерЦно!' мови. Процес комун1кац!1 як основна складова змхс-ту педагог!чного сп!лкування е умовою мовленнево1 д1яяьност1, в як!й суб"ект-ксмук!кант вчиться сп!лкуванню засобаш мови. Дом1нан-тою цього процесу е п!знання, - розумова д!яльн1сть. спряыована на оволод!ння визначенима операщями г 1хн1ми Д1ями /Г.М.Сагач/.

Проблему анал!зу П1знавальн01 д1яльност!, II актив1зац11 та

!ятенсиф!кац11 цодо нашого досл1джеккя ми зд1ксиаза!1и, ьиходячн з результата праць учених П.Я.Гальперкна, 0.1'..2дан. М.У..Гохлернера, 1.Я.Лернера, А.М.Катвшк1на. M.I.Пахмутова, «З.К.5абансъкого,Б.!.'.Вер-гасова, Т.В.Кудрявцева та !н. В процес! розкриття цього яв/ща сто-совно вякладання !ноземних мов.а сама стэороння 1нзомовного васло-ву, нами влд!лено три осяовних ступен! эд1йснення п!знавально1' д1-яльност! у мовленневому сп1лкуванн1: ступ)нь ввутр1сн1х д1й /се-мантичне, смислове розширеная/, лексяко-морфолог!чних i зовн!ац!х д!й /знукона аоо граф!чна реал!зац1я/. Оск!льки пров!днов функц!ею' у вивченн! !ноземно1 мовя е п!знавальна д!яльн1сть, то орган!зац!я i 3MÏCT педагог!чного сп!лкування вазначаються термiнами "д1яль-н!сть", "сп!лкуванкя". Не - комун1кац1я; обм1н !н£ормац!ев; неразрывно поа"язана з ним 1нтеракц1я /обы1н д|ями, взасмод!ями/; яер-цепц!я /oômïh почуттями/; взасморозум!ння; ззасмоп!знания, як! роз-виваються одночасно у в!дпов1даих планах як цШсняй процес /П.Б.1^-рвяч/.

В дисертад!йн!й робот! визначен! та наупово обгрунтован! педс-rori4Hi задач!, завдання, крятерМ, pi eh !. оц!нкя процесу навчання взагал! та !нпомовного сп^лкування, зокрема, з метою його активi3a-mï й розвитку. Досл!джедня цього питания базувалося на засадах праць учених Ю.К.Бабанського, Г.0.Балла, П.Б.Гурвич, Б.0.Лап!дуса, 1.й.Лернера, ЙЛ.Машбиць, T.B.HancuibUosoï, Л.Цойя, В.С.Цетл1н, Л.В.Шяп!ро, B.C.Черкасова та !н. Виконання операц1й i дтй, поз"я-заиих i3 творен1!ям мови ! засвоенням ïï, зазгкди с процесом F.apineH-ня завдань, зм!ст яких визиачаеться комун!кативною, иавчальною метою та етапоы формуваиня вм!нь та нэзичок. Отже, мсзняй материал мохе стати предметом д!яльност! лише тод!, коли м!сткться s контекст! задач1. Задача е т!ею загачьною ! обов"язковоп формою ви-кладу материалу, в як!й eïh т1лькк ! мохе бути зкличеняй у процес

невчання. "Будь-який зм!ст стае предметом навчакня лише тод},"' коли в 1а набувае для учня вигляду певно! задач!, яка спрямовуе 1 стимулюе навчальну д!яльн!сть" /Д.Ы.Вогоявленський/. Розглядаачи 1ш*ормац!ю як навчальну д!ю, ми при цьому ставимо умову перетво-рити П на д!еву тхльки тод!, коли П буде включено у навчальну д!-яльн!сть 1 коли вона стане навчальною задачею.

Переносячк ц! еимоги у сферу назчання !ноземного сп!лкування, ш1 додаемо слово "комун!кативний" до поняття задача. В педагог1Ч-н!й л!тератур1 стосовно процесу вивчення ¡ноземних мов терм!н "ко-мун!кативне завдання" вживаеться як синон1м поняття "комун!катив-на задача". При цьому комун!кативну задачу визначають "як результат ор!ентування в проблемой ситуацП", яка м!стать мету впливу на партнера сп!лкуванкя у бажаному напрям!. Науковими досл1дженнями Г.Д.Кярклово!, 1.Т.0городн!кова, Д.М.Богоявленського, Н.А.Менчян-ськоХ, Л.В.Занкова, Ю.К.Бабанського, К.М.Поталшка, Й.В.Ванн!кова, 0.0.Вербицького, К.М.Вятютнева, Е.МЛльхна, 1.Я.Лернера, Д.Пойа, ЕЛ.Пассоза,'Л.Я.Зор!но'/, 45.Г.Дайр!, В.Оконь, Т.Ф.Напольново!, Г.Ы.Сагач та !н. визначэно найб!лып практичн!, актива в спглкуван-Н1 комухикативн! задач1: пов!домлення, пояснения, розпое!дь, опис, залптання, впевнен!сть, схвалення, несхвалення, заперечення, як! сп!вв!дносяться з основними функц!ями педагог!чкого сшлкування. 1'озом з тим !додо !ншомовного сп!лкування важлнзим прикомом його ор-ган1зац!Г е впкористання засобу "ситуативного спрямування", за до-помогою якого доповниеться ! розкриваеться зм!ст комунлкатианих зав-дань, оск!льки стушиь ситуативност1 визначаеться тич, наск1лы:и . вдало сфсрмульовано навчальну задачу з метою стимулювання Д1Й студента на вяконання завдань у заданий ситу а:;!;. Ц1 напрями розкрит! в наукових досл!дж.еикях В.'.'.Вергьсога, 0.^.»'атхш?1н£, О.В.Петров-ського, ¿.¿.Локо'.а, Ы.!£.Скатк!на та !н. 3 питаг.ь нагюх проблема Еоаи .в'1св1тле!11 р працмс О.О.Леонтьеиа, А .А. Ллхаз I : л I, I.!.'.Берма-

на, В.О.Бухб!ндера. В.В.Очкасова, I .О.ЗимньоТ, СЛ.Пасова. В .Л .С колена, О.О.Аккш1но1 та !н. При цьому п!дкреслкмо, цо, як би ко розу-м!ли роль. ситуац!1, П "ситуативно слрямування" у паачанн!. всо ж головням у процес! вивчення мови е постановка завдання навчання.

Головка мета виконання мовленнсвнх завдань, на в1дм1ну в!д «оених. полягае в тому, щоб навчити суб"скт!в навчання вкладати у вираз, висл1в власну думку. При виконанн! мовле.чнсвлх завдань студента повинн! думати не ст1льки про мовне оформления рочень, ск!ль-кк про його смисловий зм1ст. А.Д.Климентенко, М.Л.Ва1'.сбух)д вважа-ють мовлекневу д!яльн!сть пров!дною в навчанн1 ¡ноземних иов. Сл1-дуючи за цимл вченими, як! пропонують класиф ¡кац!» завдань залеу.но в!д вид!а роботя: завдання з розвитку нарачок домовлеинево! д!-яльност!; завдання, «о спонукають мотигЛ процос гЛд час вступу в мовлення; ! завдання, як! спрямозують розвиток .\.онолопчнсго висловлення, д!алогу,-ми то:« розробили систему завдань за ц::у.!; рзко-мендац!ями. Такий пхдх^д в!дпов1дас принципам "тесрГ: розумових дп;" П.й.Гальперина, тобто е поетапним пляхом засвоенкя аврального матер 12лу. Ц! етапи являить собой д!:, як1 подЬтяоться на оае-рацП: на так!, як! посильн! для студентка I яло повн!ста в!дп.ог!-дають елементарнин /базозиу/ знания:.:, вм!ниям та навичкам; та на так! опорац!'!, як! використозують новкй матер!ал з.мотол викена;;-ня новях д!й за новики, послльни.'лн для них операц!ями, ало 'ез :-:од-них нових вм 1 нь та навлчок в!днос.чо ц1е'1 ново')' дН, тоОто негпд-готозлоно'! уовя /П.Я.Гальперин, Л.БЛтедьсон/.

Таким чином, в основу ншюго досл!дження покладено саме по-еташп, тобто поступов! шляхи у напча.:ии спкакуванна !нозсмнпх студент1в в процос! навчання: в!д нлжчого р1вня до витого ! най-вяцогс п!дпов!дио до презентацН та засвосння навчсльного мато-с!алу. Щ принцип« стали пр">п!дними у створе;-и! гипотетичноI .,:о-дел! педагог1чно1 технологи досл1д:к.е;шя (пиокеяаого сшлкування

студонт!в у l'x наячанн!.

У, другом у р о з д i л 1 - "Педагог!чка технолог! я opraiiiaayii оп!лкування з ¡нозсмними студентами в npoueci на-вчання" - впсвНлен! розультати констатуючого та ^ормуючого екс-перныокт!в щодо забезпечення !коземнях студент!в орган)зац!ею на-вчання, кке б стиьулюсало i'xHi шэнаватыи мохливост!. У роздал! подано методику та розультати пояуково-розЕиуватьного експеримен-ту иквчення подагог!чиих умов для навчання сгллкуванна 1ноземних студент!л засобамя нергдно!" моей, анал!зувалися ефективн! ¿[актори, як! впливають на усп!и:н!сть навчання нервно'! моей. Основна мета експерименту полягата е тому, щзб довести г!потезу, що конкретно зачлшюване i творчо спрямоваче кавчальне ¡наомовне сШлкування студенев, яке в!дбуЕаеться в налекних педагог!чних ум.0Еах,в!дп0-в!дно до бкмог оргаи!зац11 навчання, а такол; метод ¡в визначення результат! в експорименту, значно сприятиме розвктку монленнево1 дхяльност! cyd"eKTiB навчання, а отяе, ! са!лкуванню в ц!лому.Назначен! i науково odrpyhtoeaki кр/тери" за ceoim 3mictom зводили-ся до устакоБленкя piEHH ум!нь студент1Е зд1йсяювати розуиов! опе-pauii у р!зноман1тних видах i'xhboi кавчачьно~п!знавально1 д^яль-hoctI, а само: s.v.iти е темп: читатн, вкдьтяти голоено, самостШю миелит;:, грамотно Ежонувати HaE4a".bHi д!1 ! вм!ти контролявати Yx. Шзновалы!! молшивост! студент!г визньчалиск за трьома р!гняма: високкм, середн!м ! наэьккм. П!д час ¿ормуючого експершэнту за-.чяття проводили як у контрольное, так ! в експеримонтальних трупах за одн!е:-о програс.о-о i за одними вимогам::, ало в експеримеятальнях трупах було створено особлив! педагог1чн! уыови для зд!кскения сп!л-кування. Осноз.'п в.имоги до сту;;е!;т!в екслерикенталышс груп булл такими: а/ ем! те проанал!зувати заедания, вичлеинти етапя пого виконашш та Тхкд пос;йдо:-лпсть; б/ в.\:!ти cav.ocTif.Ho визначлти змлст 1 поел 1Д0}:н!сть опс-рс:Д1 к при виконашп ТЕорчнх заедаяь;

-17в/ ем!тя самост!йно вибрати кеобх1Дн! граматичн! та синтаксячн! одякяш для викснання завдачня; г/ emJtxx кснтролзвати та сц}:;снг.-ти ceoï д i ï. Ор!снтаи!я с?таент!в на творчий п1дх!д до сл1лкуван-ня засобами керхдно}' мови зд!йснговалась за заиропонованим порядком i способами вкр!шення завдакь. Основу цях способов становищ: предкетн! дП, як! давали змогу визначитя JctoïhI л!дносини, ао мають узагальненки характер /Ю.К.Бабшськк;*/.

Коктоольняй експеримент передбачав оц!нку зм!н у роззятку тзорчгас д1й kov.yhikehtîd Шсля еккоеслкя назчачьнях эалдань.спря-мованих на педагог!чие сп!еро6!тнкцтео та сп!лкуванкя вякладача i студент! е на заняттях з нервно!' мови.

Багат0аспектн1сть дослхджелкя зуксвяла потребу розроблекня комплексу мстод!в, як! б давали змогу оц!нятя особлявост! тзирчо-го потенц!алу особлстсст! на pi3kkx pîehhx його экявленнл. В!дпо-bîдно до мети та завдань дослхдаен.чя було-розроблено слстс.чс/ метод! з, яка груцтувалася ка сучаснях уявленнях про д!яльн1сний п!д-х!д до наачаиня. Запропонована система складасться з двох блок!в метод!в, спрямованях на дослхдження творчох д!яльност1 ксмун'кан-Т1Б та аяач13 педагогичного сгЛлкування в лроцес! оволод!ккя нс-рхдною мовою. Сукупнлсть блок!в та доб!р мотод!в у кожному з бло-к!в визначапть посл!довн1сть досл!джекня р!знях аслект1В педагогичного спхлкуванкя. Пегчпий. блок "Методя дослидснн'я педагогхчного сп1лкузання у прсцес! оволодхння мовою" сосдаютъ: а/ вязна-чеиня спрямованост! мотизацП комун1каят1Е; б/ оц!нка ycuimuccTl виконання творчих завдачь KOMVHiкантами п!д час сл!л:;ування. Другим блок "Методи анал!зу педагогхчного сп!лкуванкя KOMVKixaHTtB засобами нергднох мови": а/ самооц1кка процосу аяр!шення творчих заьдань гпд час педагог!чаого спхлкувакня; б/ анал!з результат!2 ТЕорчох дхяльноот! KOMyHiKCHT!в. Kohôh блек системи MiCT^Tb ce-pi :о метод!в, посл{довн1 сть застосування ягу<х зумозлюсться струк-

туесю сд1лкування.

Пераяй блок метод!в пъредбачае досл!дження продукт¡в д!яльнос-т! комук1кант!в на етап! констатуючого та контрольного експериыен-т!в досл^дахчшя. У ход! констатуючого експеряменту ш вязначяли ревень сгормоааност! творчях д!й, ветаковиля !ндяв!дуальн! особливос-т! г'хньо! реал1зац!1. 3 ц!ею метою було використако методику вязна-че1шя спрямованост1 мотявацИ суб"ект!в навчання, розроблено екс-перяментальк! мэтодя оц!нкя ефектявност! процесу вир!шення творчях завдань комун!кантами. Залропонован! методики враховують специ£!ку умов досл!дяення на осно.чг навчальнях занять з нер!дао"1 мовк та розрахован! на роботу з 1 ноземцямя першого року навчання.

Контрольна етап експеряменту передбачав застосування розроб-ле.чих нами методик для анал!зу зм!н згаданях вяд;е характеристик п!д вгливом створенях ситуад!й педагог!чного сп!лкування. Другий блок метод!в передбачав вивчення впливу р13ноб!чного сп!лкування Еикладача з1 студента-.'.;: на творчу д!яльн!сть у процес! навчання нерхдно! мой и. На цьому етап! мя стямулювага самооц!нку резульга-т!в творчо! д!яльност! комун!кант!в п1д впливом педагог!чного СП1Л-кування.

У досл!дженн1 було використано адаптовану методику творчих завдань, розроблену А.З.Рах!мовим. Запропонована методика грунту-сться на результатах експертно! оцшки пеЕН01 к!лькост! творчях завдань з 1юр!дно1 мовя. Ц! результатя дають змогу стверднуватя, що можна Д1братя так! ТЕОрч! завдання, в пронес! вир}шення як их одна чи дек!лька сукупностей творчих д!й стають пров!днимя. 3 ц!—. ею метою вдаються до анал!зу постановки проблемя, планування,в!д-шукання способу розв"язання. Це водночас дае можляз!сть оц!нити ефект використачпя таких операц!й на практяц!, а також оц!нитя вм1ння суб"ект!в експернменту самост1»но вир1щуЕати конкретн! твор-41 завдачня. 0Ц1 п-изатш ь!дбувглооя за с ¡нома групамл показня:'.!в.

Кожен з показняк!в групл оц!шозазся за трьома уксзни:/.л р!зням:<: яизьким, сзредн!н, вясоким.

Метода самооц1нки дроцесу вир1иення творчих завдачь грунту-валися на уявленн! про те, що будь-яку дЬэ, яка входить до ароце-оу творчо'1 д1яльност1, мояна опиоати за допомогоа сукупност1 one-рац1й, як! no-rpidHO зд!йснити зарадя досягнення результату. Аналогично д!яльн!сть являе собой сукуш:!сть д!й, як! реал!зух>ться в певн!й послЦовност!. Отхе, на основ! анал1зу опорац!й, як! ви-користовував кокун!кант при розз"язанн! тзорчого завдання, отркма-но виснозок про характер nepe6iry д!яльност! та р!вень с^ормовансс-т! творчих д!й.

Ресультатн наэчачьно'1 д!яльност1 було г. ^тапсзлено за параметрами: швидк{сть виконання усiеf сукупност! завдань; ступ!нь вико-ристання засвоених 3aco6is д!й /викорисгання за hobiec умов/; к!льк1сть пошлок. Характер навчадьно! д!ядьност! як опосередко-ваний показник активност! п!знавачь!1их мотиз!в визначачи за такими параметрами: а/ мотиаацШна !н1ц!ати2н!сть /доповнення, ¡до :х зносили у виконання завдачь; сачост!йна постановка залитачь.спря-мозаних на погллблення знань з назчального предмета, прагнення зя-конати додатков! завдачня, самост!йний пошук 1н$ормацП/; б/ зосе-редяен!сть /час роботи без вгдзол^ань, точн!сть ! повкота вкконя-»-ня, ретельна п!дготовка до заяяття/; в/ емоцШн! к'оитсненти уч!н-ня /позитивн! та негативн! оц!нки значущост! спикування у процз-ci оволод1ння нер!дною мовоа/. За ними показниками було пор1вкя-но результата навчання з контрольних та експернментачьних трупах. PiBHi роззитку п!знавальних мотив1в були позначен! за такими кри-тор!ями: високий /усталена п1знавальна д!яльн1сть у рамках на-вчального предмета, яскраво вирахене небайдуже ставлення до нього, зэхоплен!сть поцгуковоэ Д1яльн1ст5э, потреба в сачостЫаому в!дауку шляхiв ! cnoco6iB виконання завдань/; серодн!й /устатена ni3i'.a-

Еатьна д!яльн1сть, хоча й стсоовно окремих ввд{в ! тем, гахсйле-' н!сть 1 ,-ошукоза д!яльн!сть лише б рамках цих роздШв программ/; низьккй /еШзодачна, ситуаШйна п1знавальна активн1сть, в!дсут-н1сть потреби у пошуках самост!йних елях!в вир!шенкя завдань; в!д-сутн!сть л!знавально1 ачтивност!/.

Для повн^ох !ндор.\ац!х кодо переб!гу творчо* д!яльност1 та впляву е:.оц!йкого стану ко:.;ун!кант!э при сп!лкуваян! иер1дною мо-вою, була запропонована ачкзта-опитувальняк, в основу як о! покла-дено метод, запрояоноЕачий Ч.Осгудом. Виконуючи д!г описанях мето-д!в, комун1кактл виязиля характер зв"язк!в елемент!в в систем!, що сприяло розкриттю властивостей досл!дгсуЕаного об"екта. Пряпускало-ся, щс вьйнця анал1зуватн заЕдання як систему взаемопов"язачях еле-мент!в ! розглядати властквост! обпекта як результат в!дпов!дних зв"язк!б, стачовить характеристику ловноц!нао1 навчально! д!яль-ноот!.

При сормувакн! цих у;.'.!нь у процес! постановки та вирхшення ко-иун!каата:а1' навчачьних завдань ш ей значили р1Евнь сформованост! узагальнених способ!в д!й кожного кокун!канта та групп загалоы. Отриман! дак! дата змогу побачити досягнутий ефект створення умов вшшву на сттаента, що виникае Енасл1док в!диов1дно1 ситуац!I педагогичного сд!лкуваная. Контрольний результат оцхкавали за вимога-ми методик, описанлх нами у систем!.

Шсля анал!зу результат^ досл1дяэеея мовленнсв1 пов1до!ллен-ня студент!в еясперякснтальнях ¿-рул вхдзначалися <51льи«о довготри-вал!стю, б!льш глябокою зм!стовн!стю ! !н£ормативн!стю, темпом мо-вя, вищим ступеней нормативноет!, розгоркут!стя граматичнях структур, активаЮтю ксмун!качт!в у сп1лкуванн1. Для пор!вня1ьнлх оШнок мовленневих пов!доылень студент!в, слхдуючи за 1.0.3ишьоэ, Г.О.Ки-т,-./.городськоэ у досл!дженн1 враховувалися зозн!шн! ! внутр!ин! характеристики говор! ння, а таколс помид:;оз! д11 в ньому.

Ефект, якого було досягнуто внасл!док орган!зацН екслеримеи-тальнкх ситуац1й педагог!чкого сгЛлкувапня, дас п1дгтавк ствеолду-вати, що запропонозача нами методика навчання та сгзорення педагога них умоз за ггиотетично' система сприятиме ефектизному форму-ваднг. назчэльно-пззназальних ! самоосв1тн!х метизов на заняттях з нер1ДНо: мови. Кр!м того, п!д час р!зноб!чного педагогичного спглку-вання створюються умови для формузакня мознопонят!иного апарату студенев I розвитку п1знаватьних лрсцес!Во Ноопевацхйний самоконтроль, здгйснюзаний шд час мовиенневого спхлкузання з елементами гри, дае змсгу кожному студенту у невимушенШ фсрм1 визначити сво'£ нодол1ки, виявити слабкг ланки у сво1й прац1, а це сприяс усукен.чя Тх у най-ксротаа термлки.

Шдкреслення позитивных момсат!в, просувань у засвсеин1 на-вчачьного матер}алу й виявленн! недолШв та елях!а :хньсго усу-нення на кожнсму етап!, оволод!ння вм!нндмя та навичками спЬчкуаап-ня - все це формуе позитивну усталену мотивац!я назчально! д!яль-нос1! та адекватно* самоощнкя. При цьому раа-Цзуються характера для цього в!ку соц!альн1 мотлпац!.!гН1 установки, пов"яз&Н1 з праг-неаням комушкачта зайняти нову позиц!а в стосунках з оточуючлми, нзлагэдити сп!Броб!ткицтао з колегагл по назчальа!й прац!. Праг-нення до самоутвердкення створнс умовп для cav.ocTiP.Horo вкяоначкя заздань, к* ля виникають первдумови для розвитку р!зках форм само-осв!тя та самовдосконалення. 3"являеться мотивация, яка безпосеред-ньо пов"язана з самим предметом уч1ная та його процэсом.

Такт/, чином, експеримэнтальне навчання п!дтвердауе ефектяв-н!сть обраного б нашому досл!джешп способу формування й розвитку п1зпавалыю? мотивацГ! п!д час лодагог{чного сп!лкування.

На основ! длсертацШюго досл!дякзння сформульовак! загальн! в и с н о в к и :

I. Педагог! чне сп!лкування е ефективням засобом актив !зац!1

зизчеиня нер1дао!' мози за умозя розгляду його в контекст! тео£П олтяы!зац!1" назчально? д!яльност!, едност! вякладаьяя й учшня, до-ступкост1 та усз1домленост1 в процес! засвоення знань студентами, врахування 1хн1х !нтерес!за ц!лэслрямоваяост!, мотизацхйних потреб при усп1:ян!й оргаа!зааН мовленнево! д!яльност!.

2. Детеры1нац1я процесу сп!лкування завдяки передбаченшо пез-ного результату, позитивно? реакцП', досягнення ц!лей, усп!х!з,мож-ллзого задоволення !нтврес1а, потроб, оч1кувань суб"ектами назчачня е основного педагог! часа умозои ефектишо? орган! зад!У мовленая. Та-ке перздбачекня мода бутл роал!зоэанкл за допомогоа засоб!з-стиму-л!в, дяфереиЦйованих залзкно в!д 1ндяв!дуальких особлквостей студенев, 1хн!х нац1околыш, особист!снях, в!коаих характеристик та в!д педагог 1чнах установок, етапу, форм: назчачня, виду д!ядьнос-т!.

3. Створення в !нпомовно;.г/ невчанн! начерно; подагог!чнкх умов, слстеэд дядактнчаас прийом!з, при поступовому ускладнекн! та актив!-зац11 IX з метою орган! зацН безпосереднього, сз^домого, сачост!й-ного 1 ц!лоспрямозаного сп!лкування, значно спряяе !нтенсиф!кац1I мовленксзих мохлявостей студент1в, реел!зацН Ух.ч!х потреб та !н-терес!в.

4. Розроблена нами методика д!агностування дача змогу визначл-ти в:«1дн! р!вни в/.сокяй, середн!й, кизький, як1 св!дчать про р!з-н! п!заавальн1 козхлквост! студент12 у навчанн! нер!дао'1 мобл, а та-кож подачмп спонукальн!, регулхжш фуккцН розвитку ыовленксвого сп!лкувапш; студенев.

5. Сц.'.чнл.'лл характеристиками с формован ост! п!знава:ь.чих уы!аь студеит!в засобам:: ишомоваого сгл.чкузаная е: вмлная засюсовуватя здобут! знания для аир1шення мовленнеаих завдааь; пор!внзватя,зна-ходити сходств ! з!дм1нн!сть у процйсах та явицах насколягаьо! д!йснсст!, а так ох, як!сть, аргументац!я, поваота г1!дпов!дей, м1р-

кувань суб"ект1п уч1н.ня, 1ха1 можливост! адекватно вяг?.;«а?я свое ставлення до отрикано! 1нформацП.

Досл1дження.та експериментальнкй анал!з процесу створення скс-

подагоПчких умов з метою орган!зацГх начального сп!лкування нер!дною моаокз можна вякористати пхд час розгляду структур« р1зннх п{дход!з до наячання,- Еодночас осноЕна вямога до орган!зац1х будь-якого нав'-'ального процесу мае бут;: ак?ив!зац!я п1зназа~ьннх .мэ.'-'л;:-востей суб"екта уч!ння. Такий п$дх!д е надШим резервом 1ктенсиф!-кацП й оптямИацП процесу вивчення нер!днох мови у рХзноб!чннх формах ¿ого сп1лкування.

Подачьшого вивчення потребують: педагсг!чн1 умови стпкулззання п1знавальа1Е; моуливостеЯ 1позем>:лх студент!в у вигони! еяе^ачышх дисципл!н; застосування метод1в спснуканяя до самост!йного здобуття 1ноземнямя студентам начально!" ^формацП; твогчо ц!леспрлмузачня 1ноземних студект1в у здобуттх гуман}тарно1 осз!ти.

Основний змхет дпеертац!i в1добра*:ено б таких публ1кац}ях:

1. Методические рекомендации по изучению русского языка для студентов-иностранцев П курса. - Кихв, Вид-во 1 нституту ф1зкультури, 1991. - 16 с.

2. Учебные материате по языку специачьностн для с?уце;;тов-нно-странцев медицинского профиля обучения. - Ки'1в, Адалтац1йний центр при М1н!стерстз1 осв!ти, 1993. - 48 с.

3. Учебное сотрудничество как способ активизации речевой деятельности учащихся при обучения иностранному язы^у. Тезисы Второй Международной конференция, ч.П. - Кях'в, Украхнськлй ¡нсгигух м!хна-родних вШюсин, 1993. - С. 135-136.

4. О роли педагогического общения при обучении студентов иноязычной речи. Тезисы Третьей Меядународной конференции. •- Кихв, Укра'1'нський ¡нститут мшнародних в1дносин, 1994. - С.258-269.

5. Фразеологизмы в речевом иноязычном общении. - Материалы Четвертой Международной конференции, т.5. - Ки1в, УкраУнськиЁ 1нститут гЛжнародних в1дносян, 1997.- С.175-176.

6. Вир1шення культуролог!чпих задач у педагог: чно^ сп}.~кувзнн} засобами нер!дно'£ мови. - Материалы Пятой Международной конференции.

т.5. - Ka'ib, Укра1нський 1нститут м!жнароднях bUhocek* 1997. -С. 215-216.

ТАТЬЯНЧЕНКО Елена Александровна. Педагогические условия общения с иностранными студентами в процессе обучения.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики.

Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1997,

В диссертационном исследовании определены структура, содержание, форму педагогического общения с иностранными студентами в процессе обучения; теоретически обоснованы я экспериментально исследованы педагогические условия организации иноязычного учебного процесса, ого активизации, интансификации;выявлены и в ходе формирующего экспериментального обучения апробированы форма и метода стимулирования развиваэдих учебно-познааатцдьных возможностей иностранных студентоз в ¡к общении на неродном языке.

TATYAN'CIIENKO Elena Aleksandrovna. Pedagogical terms of intercourse with foreign students m the educational process.

Thesis for scientific degree ul Candidate of Pedagogical sciences on speciality 13.CO.01 - Theory and History of Pedagogics. Kiev Shevehenko University, Kiev, 1097.

In thesis researches were determined structure, content, forms of pedagogical intercourse with foreign students during the educational process; pedagogical terms of organisation of foreign language teaching process, its activkation, intensification were theoretically grounded and investigated duriug pedagogical experiment; forms and . methods of stimulation of educational and cognitive potentialities of foreign student-, in their foreign language intercourse were defined and checked daring pedagogical expfrimfiit.il teaching.

Ключов! слова: педагог!чне, !ношомовне сп1лкування; навчаль--но-п(знавальн1 можлявост!; мовленнева, мнеленкева д! яльк 1 сть; педагогии! умоеи; спонукальн! методи; розумов! д1i; нер!дна мова, особист!сть, педагог!чна технолог!я.