автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические возможности индивидуального обучения школьника на основе компьютера (на материале 5-6-кл. по курсу информатики)

Автореферат диссертации по теме "Педагогические возможности индивидуального обучения школьника на основе компьютера (на материале 5-6-кл. по курсу информатики)"

КДЗАДСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ БІЛІМ МйїШСТРЛІГІ Ы. АЛТЫНСАРИН атындагы ВДЗАДТЩ БІЛІМ ПРОБЛЕМАЛАРЫ ИНСТИТУТЫ

Цоляазба г^'к^асда

ХАЛЩОВА КУЛИРА ЗА1ШШЕКН*Ш

ОЯУШЬПШ КОМПЬЮТЕР НЕГІЗІНДЕ ДЕРБЕС ОК*ГГУДЩ ПЕДАГОГИКАЛЩ МУМКІНДІКТЕРІ (5-Б-кластардагы информатика курсы материалдары пег і з і йде)

13.00.01 - Педагогика теориясы нэпе тарихы, этнопедагогика

Педагогика гылымдарыныц кандидаты гылыми дарежвсін алу уиін дайындалган диссертацкяішц АВТОРЕФЕРАТЫ ■

Алматы - 1995

I Диссертация Ы. Алтынсарин атындагы Даэацтьщ б1Х(м проб-лбмалары инетитутында орындалган. . ' '

Гылыми ,жетекш1лер:

Жетекш! гйыы.

Ресми оппоненттер:

- педагогика гылымдарыныц док.торы,

профессор Л. К. Керимов ' '

- физика-математика гылымдарыныц кандидаты Ж. А. Караев

- Эл-йараби атындагы Кдэактыц ■

_ *лттыц университет!

- Халыцаралыц Акмеология гылымдары Академиясыныц мгшес1, педагогика гылымдарыныц докторы, профессор М. А. Цтдайцтлов

- педагогика гылымдарыныц кандидат доцент Н. И. Ильясов ’

Диссертация 1995 жылы 3 сагат ч&Р*

Ы. Алтынсарин атындагы Кдзактыц бшы проблем&лары институтында /460100, Алматы к;аласы, Жамбыл кешес1, 25У педагогика* гылымдарыныц кандидаты гылыми дэрежест беру жешндеп., К 14.41.01 Аймацтьж; Мамандандырылган- £ецест1ц ыаж1л1С1ндв цоргадады. ■

Диссертациямен институт к1тапханасында танысуга болады.

■ Автореферат 1995 жылы

таратылды.

Ыамандандырылган Кецест1ц гылыми хатшысы

Шадрина Ы. И.

Зерттеудік кокийкистілігі. Еліміздін елеуметтік'зконо-налик оміршде боЗшп жаткан теред деілократиялнн; еггеріс аи'тагдырына ’жйцаьа кзгкараспен к,арауди талап етед». Бїгін ед алдыменї жене тулгага оныц ^ажетілігі мен цьшигуши-гин'а каки аударуды кїшєйтіп, ер адамныц психнкалнц, же по лгалык касизттерініц Сарлык байлыгын дамытып, они толнц уга mymkíh бодатин жагдайды к*руы кажет.

Осыган байланысты каэ>рп педагогика гылыминыц алдимда рган міндет окушыга болгілі бір білш жліесін терец цгертіп кана коймаЛ, олардыц еркаисиеыпыц тыгармашуиц. атын айтарлыктай дамыту болип тзбилады. Мгндай едеу-гт1к суранысты педагопжалик тгргидан кзмтамасыз оту масе-С1Н оку эрекетш дербеетендіру аркыли шешуге болады. Ал, зїтрлі оку процес інде мулы жї<?ег9 асырудиц айтарлыктай индыцтары бар (двстгрлі ледагогикалыи; жгйеде оку ерекетін :к,арудын жеткіліксіз информациямен ' камтамасыа етілуї, вдіндіктердіц барынша шектелуі «вне т.С,), • сондыктан дер-:тендіру едісінщ жгэогв асырылуы тмклідіпише ілгалімніц цагогикалык шаберлігіне тоуелді болди. Двгзнмен, тпіті. мрибелі педагогтыц вэі сабакты гйымдастыру мтикіндіктері ■стеулі болгандыктан, сабад барысында пайда болган ертурлі загогикалык жагдайларды дер кезиїде-ескеріп, оцытудыц одам їінгі КЄ39Ц1НД5 оган жедел де, тиімді тешім кдбылдай ал-ітьшдай дережеде болды. ' '

■ 60-80-^шлдар аралыгын кдмтитьш длдактикалик жене істемелл* жгмистарда окытуди дербестепдіру мен сзралаудиц

здістері мен тгрл*рін »’здєуге багытталган едістемелт тесілдвр жасалган (М. Б. .Богдановну, Н. Б. Истомина, Л И. Журова, Н.Э. Каткова ж-энв т. б.); сабактагы жэне їй тапсырмала-рын орьшдаудагы саралау мен дербестендірудід езгерме.лі Т9С ілдврі М. М. Анцибор, Г. А. Аракелян, Г. А. Даиилочкина, A.A. Кирсанов, Л.'А. Осколова сиякты в‘ерттеуа»лердан едбек-тершде; окуиьілардин дербестендірілген во. бетіндік жкмысын гйимдастыру едіс» A.A. Аукум, С. И. Зубов', Б. И. Кбротяев, Т.Н. Кондратенко, A.A. Мартынович, O.A. 'Нильсон.', П. И. Пилка-. систый, Н. А. Полопникова, JL 0. Талызина,И. Унт т. б едбектерінде колтірілвді. • ‘ ■ ’ ' '* ■ .

. Окытуды дербестендіру мвселесін вртгрлі дырынан карас-

* .. ... •’

тыруга ариалган мадалалар, монографиялар,доргалган доктордид жоне кандндаттыд днссэртациялар баршылыд. Бірак дар.астырылгаи (.¡асвдэ даншама герттеу жгргіеілгенімен практикалыд тургыдан ег шешміч таппаП кєледі.Оньїд себвбі,теорпялыд турдэ эврт-толгвн меоелені практпкада жігзеге асыруг’а дажетті д?ралдыд жодтигы. Окдхуди дорбестендіру маселееі біг-інгі тадда елеу-мєттіК счграїшсда айналып отырган, компьитердщ' оду процесінв енгізілуіне байламиеты шешіледі. Еїл зерттоудід кваейизвсті мэсалес і . болші табылады. ' • • < ■ . .

Ал, содгы лилдары бідім бвруді компьютерлендіру месе-лгсиі* арналгын б ірдатзр гылимл яерттеу- дїмцстарьі пайда бол-ди. Компьютера» дслданудвш, лалпы недагогикалык, негіїін тйре-муге • Е. С. Гершунскиидід, И. if. Дриганыд, А- II. £рйовтыд, В. М. Монахевтиц, А. А. Куанецовтыд,. Т. А. ' Сергееванын, С.И. Шварц-бурдтыд лэне т. б. едбектері Cap. Одыту процес інде есептегш

■вхннканы найдаланудьщ психологиялык непаде?! C. Пейперт, ‘ і. В. Давыдов, Т. В. Гзбай, В. А. Ляудис, Е. И. Машбиц, В. В. 'убцов, Н. Ф. Талы?..на. O.K. Тихомировтыц . зерттеулерінда. :ерсетілг?н. Гылым непздерін окытудз ес?пт«эпш техниками іайдалану едісі A. IL Ершов, A. Г. Кушниренко, М. Il Лапчик,

і. Г. -Рейн ‘ жэне f. б. /информатика лане есептепш техника іегіадері/; В. Г. Болтянский,' A.A. Кузнецов, X. Клзрди /мате-іатика/; В. А. Извозчиков, И. В. Маркова /физика/; Б, С. Еута-'В, Т. А.' СергееваниН /химия/ ецбектбрінде кзргютырылган.

Кдэацстан Республикасиндаги бтл мзсел<гге арналган

. X - •

гадыэды эерттеулер к^тарына Ж. А. Караев, il А. Дгдайі;глов, LT. Ермеков, C.B.* Рахтыц жэне т. б. зерттяу жгмистарьш іатнизуга .болады." . .

■ Дербестендіру маселесішн леке лрцтары о^итуды компь-¡терлендіруге байлзнысты біркатар жгмыстарда айтылгаи (А. М. ¡еляким, В.’П, Пустовоитов, В. Д. Руденко, 0. П. • Таркеева жане ••б.), бірзн; б* л жг-ыыстарда гстірт карастырилган. ,

• Автоыаттандырилган окыту жагдайында „>зрбес ок.ытуды ітаеге уырудин бір долы ЛОГО окыту ортасьш пайдалану іольш табылады. Б* л ортада дербестендіру принципі езінел-езі (тэаге асадії деуг.е болады. Себвбі, ЛОРО ок,ьту ортасиїши.

- » .

;»рылу принципі окушиныд дербес отырап ..«мыс істєупге івгіаделцеи. ЛОГО-аы программалау тілі рвгіиде окытута ар-іалган Е. И. Нашбиц • лане т. б ав.торлардыц едбегі бар. Ол іесіптік гехникальщ училище окуюыларына арнзлган, ондагы ;арастирылатын есептер .бір жтй^ге'келтірілмеген. Бїл »іниста ЮГО-ны окыту с;-тасы ретін^э .карастьірмайди. Окушшшц »nc

-в.- . . А-ЭНе дербйс ереКШ^Л1КТер1Н ескерет!Н, ЛОГО-ны оцыту орта реинде кзрастыратин, арнайы есептер жуйест К*РУ зерттелм ген. Ал, осы ортаеында окушыныд ез 0ет'1нд1К жуыыс

уйымдастируга ариалган есептер жтйесш куру - зерттеуд нс*г 1 ¡?г 1 мэселес1 Оэлып табылады.

Осы ораГ.да, дербестенд1ру мен саралау жуйелер1нде ' о таисурмалары мацыгды орын алатындыгын А. А. Кирсанов 6ЦбеКТер1НДе ДЭЛЗЛДеЙ 01ЛД1. .

Автоматтандырылмаган опыту жагдайында оку тапсырмалар» ниц ти1мд1 крлданылу мэселес1 кептеген • эерттеувплерд] ен?ектер1нде (Г. А. Еалл, В. Л. Загвяйинский, И. Я. Лерне! Ы. М. Ыахмутов, П. И. Пидкасистый, П. И. Эрдниев, А. ф. Зсаулс жэне т.б.) талданады. ' ’ , ,

Опыту мацсатш.а жету гшт, жеке есептер типологиям пайдалаиганга Караганда едэу1р дидактикальщ ттмд1Лакк же туре МУМК1НД1К Сер»тхн тапсырмалар жгйеси: игру каж9ТТ1Л1 п {Л. Л. Гарсия, Л. Л Голощегаша, Р. X.' Мухутдинов, ЕЮ. По с талюк, Е.М. Старобина жэне т. б.) дэлелдекдк Е^раи;, автомат тандырылган ск^ту жУ1*есд т.еориясында есептер жуйес1Н цур дидактшсалык, тургыдан аерттелмеген.

Сонымен герттоудщ кекэйкесилич . бупнг} танда елеу^ ыетт 1 к сураныска айньлып отыргап, компьютердщ оку процесии •5ипз1лу1ие .жэне оиын, опыту ти1МД1Л1пн . арттырудгу’ы алатш прлына, срта мектеп о^шыларына жалпы ксмпьютерлж сауатты-ликти калиптастыру меселес1Не байланысты болып' отыр. Сон-дай-ак;, автоматтандырылган окыту жуйелерш гылыми йепэдел-г-;-н т/рде окыту процестде пайдалану,. есептепш техннкалы!

- ? - • снхологиялыц-педагогикалыц маселелерін зерттеп, дидактиками мгмкіндіктеріи ашу калет. . .

Дзрбас! окитуды жтзеге асырудагы компыотердщ потенциал- ' ЫК мгшинд інтерні пайдалаиу мен окыту теорнясында Стл акырыптиц царастырылмауы аралыктарьшда кдр&ма-цдйшыяи^ наїї-а Оолады. Сол себоптэн, жалпьі білім берет пі орта мектептегі ку процесініц тиімділігін арггыруды шултяды дорОестендіру ркилы лтзаго асырудын психологиялык-педагогикалик, шарттарн-ид янинтыгын йояе дидактнкадиц мгмкіндіктеріи ЭЕТ-ны пайда-ану ног із і идо ашу аорггеу иодолесі болып табнлади.

Зирттеу маселесінщ кекейкестілігі' мен практккалыц ЗНД1Л1П жэпе Огл мэсоленщ теориялик Тїргидан леткі ЛІ КО 10 ЄрТТЄЛуі"ОКУКиіШ компьютер 1ШГ101НД0 дербее оцитудыц педа-огштльїкмгмкіндіктерГ' С5-6-клаатардаги информатика курсы атериалдари кепэигде) дел аталатын зерттеу такирыбьщ аниц-ауга мїмкіндік берді. • '

Зерттоудін нанр.гтм-компыотермэи о кит у лагдайында дер-ес окитуды Аїззго аеируды тесзрпялык лагинан непздеу лэне рактикада колдзпудыд тиімді лолдарын айкшідау.

Ооргтоу оО'ьгжтіеі - жалпы білім береті и орта мектептегі )<у процесі. •

Зар^теу поні - компьютврлік технологиями! опыту агда- * ыкда дербее окытуди дтзеге асиру процес».

Зерттау болхеши. - егер окыту процес інде есептепш тех-иканиц дидактикалик мгмкіндіктеріи ЛОГО о кит у ортасы а, лили тгалш мен опуши арасындагы 1 кері байланысын, окутыиыц зіидік бакылауии, вэ іс-врекетін баекаруын лано олардык, та-

■ - 8- - . нимдиц ойлау желісін кадагалауын камтамасыз еткенде, дербес тендірудіц бЬрлик, иарттары канагаттандирылады. -

Зерттеу пассаты, обгектісі иен болжамы темендегідей зорттеу міндеттерін аныктауды талап етеді:

- компьютердл; нолданылу камегімен дербес оцытудм

ге асырудыц Аолдарын гылымп непадеу желе оаыц рсі>холорля лыц, ледагоглкалын мімкіидігін ашып керсету; .

- компьютермен окыту жагдайында о^Уйинн дербес >с-вре кет і н баскару тлгісін жасзу;

- окушыиыц -■ дербес іс-ерекетір кзлуп?ас?урудагы ЛОГ

о^ыту ортасыныц алать'н орны мен ролін анмнтау; '

- оі^іту процосшде пайлаланулатын артомчттацдырылга!

окыту лгйосінін лене кграстырнлган осецуер щйесінн тіамділігін эксперименту} Ттрде тексеру, зерттяу ротняшлерш овдеп, жалпылап» негізг» нррнтундмдор мэн ягсцэулардь кэлпру. •

Зорттоудід од}с»амалж лсгіаі - таїшм теорияеннші ф»£Оч софиядыц негізі жене оі лі же ке тулганьщ дамун т»ргшцчад полу, ону процес інід диалектикйлык зацдылыгы, ацыл-ой арєкетік сатыадп калыптастыру теорцясы мен одатуды дербестенд}ру тео-рпасыныц непздері алі гды. Бігдіц зерттеуїміз гшін білім бе-руді і.омпьютерлеіідіру саласындагы кнбернєтиктер, исиходог-тар мен п,ег.:\гогтардын теорнялык; єцбвктерлїцц ад>снаыэлык мацыэы бар.

Зурттеу коздорі мы.чдлар болды: спдэтуды дербесте?ідіруге

байлацысты шетелднс лапе бурынгы Одактаги галммдардын зерт-теу жгмыстары; фплоеофтардыц, пслхологтардин, педагогтардыц

sbss Сім:;* Серу с алзсун ксмпьптерлвядіруге байланыоты. jcn-Зернетик галимдардын, эерттеу так,ырыбн,,ыэ бойыиша кекеїігсесті меселедері карастырылатын едбектері; Укімєттіц ресми матерк-алдары /гавдар, каульїлар, баяндамадар доне т.б./; Казакстан Республлиасшшц Хзлыкка 6ілім_ беру мшшстрліпяїн, оку процесія коипьютерлендіру меселесін лгггге асыру деніидегі иадызды цужаттары /тужырымдамалар, багдарлаыалар, еселтер ЯЭИО т. б. / ■ '

Диссертациплик герттеу л» мыс и барысинда зерттеу ишдет-repі мен мак,сатын лузеї'е асыру гтн томсндегідей аорттсу вдістирі колданилди: психологиялык, педагогнкалык'жэне - .шы-.ш-техшталык вдебиеттерге теориялык талдау жасау; алдыцгы <атарлы озык педагогикалыц телірибелерді жаллылап, тахдау

* ’.cay; скыту процесів бакылау, оцушыларга анкета жгрпзу, геліріїбелі зкснерішеитті лгргізуші лене баска да мугалімдер-лен пігсір алысу. Педагогикадык эксперимент барысында оку ма-гериадыныц магшны лене компьютеры*» окытуда дербес едюті sraertí асирудиц ец тіпмді лолдари аішкталди. ' Алыиган коры-, гынды медіметтерді ендеу'гшт матеыатикалык'статист1!1:а одісі Ш1)даланылды.

Зертаєу Оааасы: тежі.рнбелі зксперіше-нттік иумыс Алмати

■^аласындагы Н 131, 138, 159 мектептерінде, Алмати огчь!сы,

їамбьіл ауданы, ГІруді:т1 совхоаиныц казак мекетбінде, Жамбыл збдысы, Кацатас каласындаги Абай атиндагы мектепте пргізілді. ' ' '

їа-хн:*лаліл; база.- ЛОГО программа пакеті- /кааакша ну с кас ы foaxa MSX жене.IBM PC, PS сериялзрына арналган/;.Графикэлик

- 10 - , .

жп ie •• СРЕМ жопе PAINTER программа пакеті; ‘ инфоршциллы: жїііе программа пакеті; цомныотермеи жп<шс істеу дагдилары; калыптастируга арналган дзттыктырушы программа пакеті; ’ сои дай-ац, Ямаха MSX-2 лоне IBM PS-2 компьютер кластары паЛдй ланылды.

К^Лылган моселені иешу типі жгмыс ерекшеліїчн ескер стырил, герттеу торт ішаииді кдытнды:

Еірінші кеген (1989-90 да.) Сілім беруді компьютер

лецдіру процесипц теориялык негіодерін о^ып игеруге Оаііла нысты. Еїл кевевдогі^ец басти верттеу одісі когаыды информа тикаландыру мэселесмн философнялщ, елеуиеттік, педагогика-лнк лэне психология-дыц’ тгргыдан и;арастиратын гылыми, ок

жене едютемелік одебиеттерге талдау гкасалди, Ззрттеудії едіснамалик, лен о т^орпялик, познциялари аныкталды,”компь-ктерлік технолсгилмен окыту" тгымьпшц ыацыгы ашлып, эертте-; С'сл.іаі.іи жасалди. ■ ■

Зерттеудін, екіиші кезещнде (1990-91 -¿us.-) теориядш

лпшспен цатар орта гаастардагы (6-6 кластар) шзфорыатйКг

курсыныц маэшньш аныцтаПтын тояірибечі эксперимент?ік ыш дїрпплді. Айкиндауши эксперименте евара толыцтырушы шна-дап едютер колдапилды- педагогшсалиц баїфлау/ оцгшелесу5 DKt!Ty„a дербеи'тендіруді дгзеге асырудагы коыпьютердп ттмділігін ниі;тауда окушылар мен ытгалшдер арасыада анкета дгрпау; эерттеу мзселесі тецірегінде ішформатш ь, галімдермон шкір алысылды. Окытудид даца коыпьютерли технодогнясын крлданудьщ тажірибелі пэдагогпкалш; аимисшші s-дісі иен магм* ни пег і аделді.

Зерттеудід їШіші кєрєдіндє (Т991-92), компьютерді гіай-їалану лагдайшідаги .оіугшьілардин, оду нзтикесіне талдау жаса-шнди; оішд тиімділігі зксперішенттіц ар кезец'індегі алинган іатиаелермен аішдтзддц; одушилар иен шгалімдердід іс-ере-сетін Оадилау: анкета лгргізу, едгімз етківу; алинган зкспе-зішенттіїі і.ьзлінеттзрді математикалнд статистика едісімен іддеу жгр'гігілді.

. Зерттеудід тертінші кезедінде (1992-94) бадилауши зкс-шримонт отиізіліп, аарттду барисинда жасзлшігап негіагі ;агидалар иадтцлаїшп, делелдонді, математпкалид статистика >дісі бойшша зкспорименттік меліметт^рді тїбвгейлі оддеу «миси дгргіЗілді. Алинган нотикелврді жалпнлап талдау «мис тип, доритдоідисннда келтірілгвп нтсдаула'р мен дорьітьшди-іарди жасауга мгмкіядік берді.

Зерттеудіц гилимл наїгдлш’и мннада:

-'одитуди Д9рб0СТЄ1!Діру ЦїраЛЦ Р9Т1НДЄ компьютерді пай-іалануднд гшшми негіздері мед педагогикалид мтмкіндіктері. иіднндалдьі; * ’

-компьотзрион едиту жагдаїїшіда одушьши дорбес одитуди ¡ас дару їлгісідід одиту тиімділігін арттиратин карсеткіштері іацтиланди; ' • '

-ЛОГО оадту ортасшшд тол дазадша нгсдасшіа иегізделген гоформатшииш одитудьщ багдарламасн мед едістемесі жасалди.

ІІзтвігаІ «дш - Одиту’ процес інде хонпьютврліх техннкаїшд .идактнкалид мгьшпдідтзрі ттмді пайдаланилганда ган&, жеке клгалиц іс-врвкетті датинасина непздолген одушьілардиц .днл-ой врвкетін дамьгтуга тиімді жагдай ласалади.

Жпіьістьщ ирштігсальв; данділіі’і: ,

-кагак, мсктебінде ипформатиканьї базальщ децгейде оциту-дид багдарламасн жасалдьі; ' • .

- багдарламагз сейкес 5-б-кластагьі ¡інформанта курсиньщ

маампш сіньіцталип, ?дістемелік цграл дийшідалдьі; '

- 5-5-клаетаги ииформатнка курсьшда ксйилатьш талапхар і.і*зн шскаулардьі кднагаттандьіратьш, ак,ьіту сртаси ретінде пай-далакилатьш "ЛОГС тілі" програмна пакеті ласалдьі.

Зсртїоу потииолврін маі;улдау ікзнє еіщіру: _

Зерттеу нети.исгдері "Кдзакстандагьі білім проблемаларш бггип мгн болашаги атти гьільши-практш:альік конференцияда (кагап айьшші, 14-15 лглдиаьі, 1993 ж.); Алмати цалальщ маман-дар білі мін катеру лзне кдйта даярлау ннститутьінда етиігілген курстарда ( 1993 ». ) лекция, семпнар сабаитаршда талкьілаиди; К*спубликаньщ мергімді баспасез беттерінде лари-ялаядьі. ■ . ' '

Коргауга мииадаЛ ісдткдалар еш'іаіліп отьгр:. ^

- оіул-удьі дербеитендіру цїралц ретінде есептегіш техші-кани паядалан/дьщ гьільшн теорнялиц тгйнрьімдц нагіздері; '

- автоматапдирьілган оцьігу _ дії йес інде очушьшьщ ва

бетіндіїс аїшсьш Саскдрудьі »йшлдастнру едістері; ■

- і;ааак ме-ктобінде оіфтудн дербестендіруге багнтталган информатикаїш окктудид дидактикалик, кешені (Б-6-кластар).

• Гьілнми зерттеу жїмьісьіньщ сонімділігі мен негіздемесі - _ философцкдагц танам теорияешшн, негізі, зерттеу пвніне катети кзрнекі психолог, педагог дане кібернетик галнмдар-дьщ идеяларим’ін камтамасьіз етіледі; теорлялик лане зштрика-

лык -здістер кешені пайдалаиылды; математикалыч статистика вдісін лайдалаиил оцделгел тежірпбелі з.чслсрпменттік «їмьіс-тыч н-этижелершен тужырымдалады.

Дмссертацияшщ і^уріїЩими. _

Зерттеу материалдары диссертацияньщ к-.ріспесчнде, екі тарауыида берідген лене зерттеудід негізп тглырымдары келтірілген цорытындымен аякталады.

■ Бірінаі тарауда, дербестендіру меоелєсініч исихологпя-лык-педагогккалык негіздері дане білім бсруді комльютер-лендірудід ладпи-теорнялыч ледагогикалич мзселелері чарасты-рылады. Диссертация так,ырыбы Сойынша отапдыч лене шетелдік гылымн-педагогикалыч вдебиеттерге шолу жаеалган. Компьютер-мен окыту жагдайыпда очушыныц дербес іс-зрокетлї басчару їлгісі ктрылган. Очыту процесіндеп компыотердт, дндактика-лыч мумкіндіктері ашылып керсетілген/

Еіеінші тарауда, тажірибелі эксперг.ментт і - гйымдастыру барысы мен натидесі баяндалады. Компьютермен очыту яагдайынт. да дербес окыгуды жзеге асырудыд доллары чарастырылады. Оондай-ач, математикалыч статистика вд;ді бойынша ецделген тежірпбелі зксперименттік ж»мыстын нзтижедері мен чорытынды-лары келтірілген. ■ ° '

Яерттоу кумисьошц негізгі маамупы мок крригыидылары _ Кіріспеде зерттеу М5СЄЛЄСІН1Д ‘ квкейкестіліпніц вегіздвмесі бері леді. •’ Зерттеу мачсаты, пані мен обгег.тісі, міндеттері мен одістері айчындалып, зерттеудід гылымн кадалыги мен практикалыч мєнділігі ашылып керсеті лге).',

"КомпьютерЛік техника - очытуды дербестендірудіц басты

играли" дегон Оіріиші тарауда зерттеу мзселесіне байлаиысты эдебиеттерге теориалык, талдау жргізілген. Окыту к*рэли ретшдегі компьютерлік технйканыц оку процесіндегі пайдала-иилуи леїпнде шетелдегі жане бгрынги Одактагы тажірнбелері талданип, сол .негіаде компьютермен окыту дагдайында дербес здісті жїзеге асырудьщ бір долы кврсетілгєн. • Осы тїргидан алып Караганда, лаліш гылыии зерттэу агмысыныц ішіндєгі мадыгды ыеселент бірі "окушы-компьтер" ^зтинасин вныНтау болса, онда зерттеудід теориялыц леї’ і здері алдымзп, фплоса-фиялык, психологиялык дане педагогнкалык аспектілеріп авуды талап етеді. '

Жалпы философиялык кагидалардыц ішшен (В. Л. Звегшщеа, К. А. Зуев, И. С. Нарский й-эне т. б. ) компьютер гносеологкллык продосте адамиид дамуына жзие танып білу кызмэтппц иекте-луше жагдай тугыэбай, кайта ербір адаыньщ цорпаган ортасы -тайлы аукымды акпараттар алуга мгикиїДіктер бері'п, ездіганеи талый білуге, кргамдагы езгерістерге ыытасыа. аударьш взіндік-ей пікір ласауга тербиелейді. Еїл гялыыи тьжырьщ жалпы" адіснамальік масел^лорді дэне- хеке адістемелік шндетте$ці шешуге неп э болады. - . • '

Окыту процесіндегі есептегіш техникаїш пайдаланудыц непзгі мзселелері С. Пейперт, В. Б. Давыдов, Н. Ф. Талызина,

O.K. Тихомиров, Т. Б. Габаїї, Б. Я. Ляудис, . Е. Я. Ьіашбиц, Б. В. РубцоЕтьщ зерттеул-рінде яан-жакти ’карастырилады. Йогарыдагы зертеу жумыстарыниц .корытындиларын талдай келе, езіміедіц, зерттеу лшисымыздин, сапасын арттиратын Састы амал - оіфтуга ерекеттік катынас жасау тгргысыиан окыту процеС}НЩ

. - IS -

тиімділігін арттырудагы компьютердіц алатьш оркын царастара-мыг. lc-ерекетті чатынастыч негізгі ттжирымдарьш коне верт-тзу ,'f.vмысымыгдыц цорытындыеын талдай кзле, 'компьютермен .ощыту лардаЛында дербес оку ¡с-ерекетіи басчару глгісін чтрдыч. . •

Ал, очыту теориясьшдагы дербес очыту мзселесі И. Г. Пес-талоции, А. Днстерверг, Ж. Ж. Руссо, К. Д. Ушшский жене т. б. кернекі педагогтардыц енбектерінде таліухландн. Сондай-ач, атачты Дальтон лгаспарында да кегізгі орьш белікіп, одан кзЛінгі сол /легяздв чгрылган лоспарларда (Еатавнл жоспары,.

, Гарвард, Виивтка жоспары) дербес очату ядеясы катерілді.

Децес Одагы лилдарында дербес очыту мвселесі М. В. Богданович, ИМ Анцибор, А. А. Кирсанов, Е. 'С. Рабунский, Б. Л. ’ .Коротяеа, А. А. Маотцпович, Н. <5. Талыеина, Ji. Э. Унт жене т. б. зерттеушідердіц еійектеріпд© лак-лачтьг талцыланьга, окытуды ' дербестендіру едістер» изи нолдары керсатілді. • : .

Бірач, 6їл населепі десттрлі окьггу атйесінде ез манінде-' - • . дтаегв ¿сыру мтілгіи ег.гес екенія осы уацитка дейінп яїргізген аерттеулеряіц пвтикесі кэреетт отыр. Дербес-

■ таидіру !.?аселзсmb ете їзач, теред зёрттеу жтргізген бтрынгц ' одачтагы зерттеуцп лердід бірі И. Упт, "халыкча 6 і лім беруді бгрынгыдай Уйымдастыру, очытуды . дербєстсидіру . їшін аз мгикіядіктер калдырады деп чорытыидидайды. Автор, бтл. хзрдегі негізгі кємпіілік, "... мектеп л'ійобіНіц чатавдыгында, орта иегстепті бітіргенше бткіл баланы бірдей очу жоспарымеп ' очыту, сагат ауыртпалыгы басыц барлыч пендсрді толыч очыту, тггелдеп счу бзгдарламасын ету мііідєтті екендігінде",- доп

кзрсетеді. Бгдан цойылган меселені шешу їшін, тек одыту тех-МОЛОГЇІЯСЬШ озгерту дажет екені кєрінеді. '

Білім б© руд і нпформатнкаландырудыц басты багыттарыныд Sipi •• ок,ыту мазыунык, едісі мен ттрін компьготєрлік техшжа-ны колдану негізікде, атап айтканда, коїлпьютерлік одыту,.ор-тасын пайдалану ардылы езгертуге багытталган. Мкндай орта одушыга ез іс-врскетінід субгектісі болатындай мїмкіндік тугыгып, ■ оду .грекетін моспарлауга, ов алдына мадсат коюга тйретедь Осыидай одыту орталарьшыц біріке ЛОГО о кит у ортасы жатзды. • ' '

Осы орайда, бш одытуди компьютерлендіру процесів одушийыц леке тїлга ретінде дамуына, оныд субьєктивті кеодарасыныц.далыптаеуьша, езіндік таньшыпыд, шыгармашылыд іздеіистін ашылуьша typtkí болатын, деке тїлгальї-ерекетті датынас (лпчностно-деятельностный подход) шедберінде карас-тыраыыз. Компьютер белгілі бір мадсатты кездей отырыи пайда-ланылганда: ынталык, здпаратты, дарыи-датынасты, дамытушы,, бадылаушы, багадауяы кэне т. б. кептеген педагогикалид

мїмішідіктер лнынтигы жкгеге асырылады. Бїл •компьютермен оцыту жагдайьшдагы одушыныд дербес іс-арекетін баскарудыц мадызды бір аспектісі болып табилады. '

Когарыдагы дарастырылган теориялык нспэдерге сїйонє отырып5 »»мыстьш, ыазмшын, максаты мен .міндеттерін лане шш а. еге асырудыд одіс-тесілдері мен орьшдалу кезевдерін аныдтадыд. • ■ '

' Автомат"чндырылган жгЙемен окыту жагдайында- компьютер тек техникалыд дуралдыц гана емей, одыту дгралыныд да ролін

зтцарады. Кої.шьюгерлік окыту орталары гіайдалалшганда, біздіц. зерттеушізде, П. Я. Гальиериннід акыд-ойды сатыдап к,алыптас-тыру теориясы толид шаеге асады. Сондыктан, акыл-ой ере-і'.єтін калыптастыру теориясй компьютермен окыту теориясын к;уруга гылыми наг і з болады. Осы теорияга негіздей отырьга, компьютермен окыту жагдайында окушыныд дербес іс-арекєтін 'асдару глгісі жасалды. '

Сонымен, компьютердід мгмкіндіктерін пайдалана отырып, эку арекетінід • маэмгнына иїргізілген талдау, сондай-ад ■ ^агіргі теория мен практиканыд жагдайьш зерттеу темеидегідей Фротынды иасауга мумісіндік берді:

■ 1) компьютерд: долдан^ непзінде оду зрекепн дербес-

гендіру - оку.-таиым арекетінід ынталык, уйымдастырушылыд, ¿азмундьі-зрекетті, бадылаушы-багалаушы, кер) байланысты дам-гитын бїтілдей лгйе болып табылады; '

2) ЛОГО пррграммалау тілі одушыныд дербес- іс-арекеті-и< ^злыптастыратын, ¡шгармашылыд їзденіске баулитын ері ирог-заымалау тілі, эр! окыту’ортасы ретінде дарастырилады;

3)окУ орекетій дербестендіруді• басдарудыд негізгі «дістемелік к^Р^лы компьютердід комегімеп иуэвге асырилатин >КУ тапсырмалары болып табылады;

4} дазіргі . теория мен практика мэселеекшц иагдайы іугалімніц Уйымдастырушылыд мгшіііідіктері шоктелген, сыдар-іад информациялыд процесті дамтптын дасттрлі педагогикалыд іуйєдє сабактагы пзйдаланылахын дербес адіс кврінісхік сіі-іатта болды лене біріїтас иуйе болып табылмайды. Окытуды хшпьютерлелдіру маселесіне арналган эсрттеулерде одытуды

д&рбостендірудін лекэ лактары гана карастирылади. Біодіц жїрпггеи аерггєуглігдіц талдауы к,азіргі уацытта білім. бе-рудій, аяси кен'ейіп, дндактикальїц жаца бзгиттар пайда болып, окыту-мазмігньї мен оді с і еагеріп, байытылып датчанда . коипь-ютерді пайдалану оі;у ерекетін дербестендіру мзселесін етаєге

• асырудыц обгективті мїмкіндігі болып табьілатшшк корс ет іл отыр. , *

"Компьютерлік технологшшен окуту-' аагдайьшда дербас окытудыц жгэегб асирылуи" дегев екіїгаі тарауда дербзс остуды. практшсалик дггэге асырудын жолдари, тоаірнйелі экспори-менттік яимыехыц барысы жаие’адыиган нотішглорді огатистика* лык евдг>у »»ыыстарыниц нахиделері кзлтірілген. '

Осыган байланисты комлыотердц ері оку карали, ері окыту «г Лес і ретінДегі непггі ерекшліктері аиылып карсетілгек. Біздін кбг1;арарымыз бойыпш, ЛОГО окиту ортасы-ниц К0М8ГІМ9Н 5-б-кластардагы информатика курсіида аталган кластардагы математика курсыидаги "гесшетршшп; иазмиыаттар-ды кэпе ыатематикада практикалык 'иолданысш: тапсай колгеп кеййір тгымдарди беруге Оодатыни 'акспорпмзитїік їїрдз дзлелданді. Компьютераі пайдалана отырыц, дарйес адісті кол-даиу нетижвсіиде кадгш' білій беретиі орта изіисеатегі оку процзсіїац їінвділігиііц яогарилауи мшіадай болгілерішн' аиыкталады: біріашден, окыту двсттрлі вдіспои солысхиргаида айхарлыкхай догары кирсвткішке ие' Оолды; еішшідеп, 5-клас-тан бастап оіо'шьілардьщ компьптврлис сауаттилиги ашлил, ’ ммыо іству ; гдысы калыптасады^ їоілшідєи, математика кур-сындагы квйбір маглтаттардьщ информатика курсында дзстгрлі

. - 19 -

9ДІСЛЄ» салыстырганда сапали мецгері лт, і^олдаїшлу аясы ■кецеПоді, мпшмен катар, осы клаотардаги математикадагы гео-мзтриплыц нагліматтарга берілотіи сагах тслык босатылады. Сондай-ак, окушыиьщ окуга деген ыитасы,- кыэыгушылигьг калып-тасып, санальишгы. артады. • '

Біздіц вдіс бойынша, информатика курсы 5-кластан ("•астап пен ретінде окытылады. Осыган байланысты, б-б-кльстардагы информатика курсыньщ мазмлгы, окыту аді.сі мен ттрі аиыктад-ды. Онда ‘арі окыту ортасы, орі программалау тілі - ЛОГО тілі пайдаланшшды.^Пеннід есіне тон ерекшелігін дане мгмкіндігіи 9Скор9Тін, біриші дзцгейдегі программалау тілдеріне жакун-датылган ЛОГО ТіліНіц казаіуиа нгскасы дасзлдн,

ЛОГО окыту оотасыныц кгрылу принципі ощгшыныц дербес отырип, ЯГМЫС істеуіне НвГіі*ДЄЛГ9Н. ЛОГО -окыту ортасыниц споцнфшсадык мгмкіндіктерін пайдалана отырып, окушыныц ттряшю ойяау кмвтпи) таыгармашылык іздєиісін Дамытуга баП-ланисты есептэр ятйесі кграстырылды. *

Окушыныц оку зрекетін дербестендірузе мацыг-ды роль аткаратин компьютерде орындалатын зсэптер лтйесі болып табылады, К,»рылган есептер ятйесі окушыныЦ г.омпьатерде отнрып зэрттеу лгмысыи дгрпгуге арналган. Мгида шгалш ерб»р окушыпыц ойлау багнтын компьютер ■ экраныпвн _ кадагалаута ЫТМК1НД1П бар. ЛОГО окыту ортасында' берілетін есвптвр ялйеслііц тмімділцч зкспвримвнттік кпшс бар; рында тек-, серілді. Бтл єсепттр лгйесі геометриялык маглїматтзрдц толык 'камтиды. Сондай-ак. есептер лгйосі • дидактикальгк прннцип-тер О.ГЙ9Л1 лік, бірізділік, гылымилык т. б.) талабына еейкес

- 20 - < - .. і«леді, тгали.шіц акуишныд алдьіна койган .мзксдтнда толь»; жа^ап береді. •• .

Жалпы каядайда болсин жгргіаілген ;гилц|,(н .зейттеу жї.мц-сыныц кнідьіль:: дане кекейнестілігі аерттеудін,леіЧггі норы-

тындылары мен шскаудары оныц практикага .енг.ігМлуімеи счшат-талады.. Жасалган эамыстар Алматы каласындаги N .131, 138 дэнз 159 мектептерден эксперименттен аткіаілді. Ледагогикалык, эксперименте эксперимент!і к дане бакылауши таптар алынди. Эк-сперименттік топка біздіц едісіміа бойинда лїргізілетін информатика пет, бакилаушы-топка десг’грлі одю бойынша окитын Математика пені алинды. Бакылаушы топка . дестїрлі вдіспвн ок^тилатын математиканы алып отырган еебебіміз, математика •курсиндагы геометрнялык ыаглшаттар лгаио кейбір нвгівгі тгымдар - ЛОГО-да даца одіспен тгсіндіріледі. Алыиган зертеу ■нетижелері матеыатикалык статистика едісімен ееделді. .

йїргігілген теориялык талдаулар ые» тежірчбелі экспери-» _ '

мент натпжелеріні іи, статистикалык толдауы темендегідей цоры-тылды жасауга мгикіндш Середі: •

1) Компьютерді пайдалаку оку процес іл дербестендіруге тиікді «агдаїг тасайды. Лтап айт^анда, а) окушниц аз бетшен жїмыс істеу царкьиши камтаиасыа етеді; о)ез бетіидік бідш, білік денгеблерін дербестендіруге. кагдай касайды;' б) окупш-лардын, таиымдыц белсвидідігін арт тиради;-. в) окуишш выгарыа-ішлик ізденіске бзулиїьгн куатты к* рал бсдып табылады.

' 2Жомпыотерши окыху жагдайыидагы опушыныц дербес

• іс-арекетіїї баскнру їлгісі толиі; жтэег;- асырылды.

3) ЛОГО окцту орїасм окущылардыц дербес таньмдык цыз-

. - 21 - . . ' метіи гйымдастирудын; тіпмді к*ралы бола алады, Бг а ортада берілет пі оку ерекетін дербестендіруге ариалгач оку тапсыр-малары окытудыч мадыздн кьізметі - даыытукыльщ кызметш *гзе-ге асыруга мумкіндік Середі'.

4) Жалпы біліы береТін орта мектепте ииформатшмши окытудагы алгоритмдеу (прогрзммалау) белімдері окупыиыц езіїї-бзі баскару, бакылау, тгзету, іс-єрекетік »Аымдастыру дагдыларьгныц“ калыпгасуына жагдай жасайды.

ДиссэртаципйШи йэпэн маэмуны ’шынадай д»мыстарда басн-лып шыкты: • •

1. "Орталзу м-зііт'епте окы?№ДО№ информатике, курсындагы

прсграммтзу тілдері' турады'’. //Казак м?кїє6індє білім

МЗЗМГИЫ М9ІІ ОКЫТУ ОЇ'і'ЙїврЯІ жетіадіру мзеелолері. Мак. •''ЧІП. ,

І . • Алматы, 199ІЗ*. , 123-148-бетгер//

2. "5-класта информативны окыту мотодакасьГ.//0дісте-

мелік і;/рал. Алматы, 1933 я,, родвм 3,5 С.г./ Досарлы ав-тормен/ > -

3. "Информатику 5<урснндз ЛОРО-)ш д^уту''. //Хабар-

пьі. 13. 08.93., '5-бет// ■ .

' 4. "ЛОГО тілі” программа.пакеті; //Квзачсївк Республк-каси Білім Мшшстрлігі жада шіформациялнк техаологиянмч Рвс-публикалык орталыги. Авторлык КУидатьщ актісі. 23.11. 93./косарлы автормен/

. ' 5. Теменгі кластарда информатиканн окату'3. //Информатика, физика, математика. 1994 ж.,И 2, 52-5б-беттер//

' 5. Компг^ттрмон окыту жагдайындагы дербестендіру дасе-

лео. Информатика, физика, математика. Н2, 1995 д. /редакции/;«у

С7ши&*

' Халикова Кулира Замакбековн? .

Педагогические возможности индивидуального обучения . ^школьника на основе компьютера ' ,

(на материале 5-б-кл. по курсу информатики)

• На соискание ученой степени кан-

дидата- не д. наук по спец. 13. 00. 01-

■ Теория и история педагогики, этнопедагогики Б этой работе рассматриваются теоретические основы индивидуального подхода в уодовиих компьютерного обучения. Проблема индивидуального обучения проанализирована всесторонне. Раскрыты дидактические возможности компьютера в процессе индивидуализации обучения. Доказано, что теория П. Я. Гальперина о поэтапном формировании умственных действий школьников может стать научной основой б управлении’ компьютерным обучением. На этом основании создана модель управления индивидуальными действиями школьника в условиях компьютерного обучения. •

Обучающая среда ЛОГО выбрана как средство индивидуализации обучения, и система задач рассмотрена в качестве средства« реализации индивидуального обучения. Обучающая среда ЛОГО момет стать эффективным средством при организации индивидуально-познавательной деятельности учащихся. Система задач, предназначенная для индивидуализации учебной деятельности в среде ЛОГО, обеспечивает существенную развивавшую* функцию обучения. *

В эеэулътат* проведенного теоретического и опытно-экс- * пернментального исследования разработана учебная программа по информатике’ в 5-6-классах и подготовлено методическое пособие но информатике для 5-класса. Создана казахская версия ЛОГО для компьютеров Шаха и 1ЕМ РЗ-2. .

ГазраСотаиная и внедренная нами новая по содержанию методика реализации индивидуального обучения ни основе компьютера, -способствующая умственному развитию школьников полу- , чила положительную оценку со стороны учителей информатики и математики к рекомендована для иирокого использования в практику современной школы Республики Казахстан.

Khalykova Kulira Samanbekovna Pedagogical possibilities of the individual . training of the pupil on the b33i3 of the computer ■ (the work presents on the material of 5-6 forms ' in the course of informatio) ‘ ,

For the' presentation of Khalykova's thesis for a candidate’s degree by the specialised field 13. 00. 01.-Theory and history of the pedagogic,

. ' . ' ethnopedagogic .

In this work the theoretical pn-nciples of individual training are regarded in the conditions of traning by

■computer. The problem of individual training is analysed over all. The didactio possibilities of computer are discovered by.the process of individualisation of training. The theory of P. Y\ Galperin is proved which is about that the formation of mental actions of puplles stage by stage can become the 30isntifi0 foundation of the management of training by

computer. On ■ this basis .the model of, maanagement of individual actions of pupil is oreated in the conditions of training by computer. "

Training' environment LOGO was ohoosed as a management of individual and the system of tasks were consider as

environment 6f realization on the individual training. The training environment LOGO can be effect by the organization individual activityahe children.

The system of tasks mean for individualisation of the activity in the environfiient LOGO, ensure the essential development function of the training. ■

• In result by' the checking research theoretical and experimental worked out the programm of informatic for the 6-6 forms and prepared the systematic text-boo^s for 5 form Worked out the kazakh version LOGO for the computers Yamaha and IBM PS-2. - ‘

The prepared and introduction' methods of the realization of the individual trairiii.g on thir; basis of training by computer receiva the positive estimation by the aspect of the teachers of informat).o and lyathematio anc'. recomend for using.in practic of modern school Republic Kazakhstan. .

• ’.Заназ 356.Тираж 100.

, Ротапринт КазНИИЗО АПК,Алмати,ул.Сатпаева, ЗО б.