автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогический юмор как средство повышения эффективности учебно-воспитательного процесса в средней школе

Автореферат диссертации по теме "Педагогический юмор как средство повышения эффективности учебно-воспитательного процесса в средней школе"

РГ6 од КИ1ВСШШ УШВЕРСИТЕТ {п. ШЕВЧЕНКА ■"-..:.• На правах рукопису

ХАРЧШЮ 1рина АнатолПвка

ЙШГОПЧНИЙ ШОР Ж ЗАС1Б П1ДВЩЕННЯ ЕФЕХТИШ0СТ1 НАВЧАЛЬКО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СЕРЕДОЙ ШКОЛ1.

Спец1альн1оть 13.00.01. -"геор!я та Ютор!я падагоНки'

Автореферат ■дисертацН на здобуття наунового ступени .кандидата педагог1чних наук •

Кита - 1993.

Роботу винонано на кафедр! педагог 1ки 1 психологи КиУвського державного ледагог!чного ¡нетитуту 1ноземних мов

Науковий кер¡вник - доктор педагог1чних наук, професор ГАЛУЗИНСЬКМ В.М.

0ф1ц1йн1 опонекти - доктор педагог1чних наук, професор ЩЕРБО А.Б., . какдицат педагог1чних наук, ' доцент РУЛБНКО Ю.Д. Пров1дна установа - Одеськ»й деркавний ун!верситет

Захист.в1дбуцеться " 31 » травня 1993 р. о ¿Г^. на зас1данн1 спец1ал1зовано1 ради К 068.18. ] 5 по присуд-женню наунового ступени кандидата наук у К'<пвс.ьксыу Ун1-верситет! 1м.Шевчвнка /252601, Ки'г'в, вул.Володимироька, 60; ауд. 330/. - :

3 дисфтац!ею мояна ознайомитись у науков1Й б!бл!о-тец! Ун1верситету. .

. Автореферат роз I сдано ■" . " ' 1993 р.

Вчений секретар . спвц.1ал1эовано1 ради

. ЗАПАЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Нагальною потребою сучасно'1 пвдагог!чноV георп е вивчення глибинних механ1зм!в педагог1чного впливу. Уаагу вчених привер-тають ДОС) малодослдаен! чи взагал( недосл1джен{ явйща практично? педагогии, як! вгд1грають валливу роль в опттазацП профэ-с1йно¥ д!яльност1 вчигеля. Одним з них с використання у навчанн! та вихованн1 школяр¿в 'гумору як Ц1нного морально-естетичного та 1нтелектуального надбания людства. Практичней доев гд переконуо, що в д!яльносг1 педагог ¡в, як1 добре вололШть почуттям гумору /приклад А.С.Макаренка, В. О. Сухом лине ьк ог о/, виявляеться значно б1льша досягнень, н!ж у вчител1в, що чуяа йому.

Ц1нн1сть гумору для педагога полягае, насамперед, у його гуман!стичн1й спршованос1!1. На впв^нув$д гших форм ком!чно-го,. ,як1 внходягь в основному, з 1цтелентуально осягнено'1 нев!дпо-в!дност! мЬс претенз 1ею явища та його дхйсною суттю, гумор пе-редбачае ща й доброзичяиву участь у тому, що видаеться см1шнш.

. У талому випадку той, хто сьпеться /та навгть сумно посм!хаеть-он/, не в!дчужуе себе в1д об"екта ж чогось ворожого, а, скор}-ше,. ототожнюе себе э ним. Сп1льн1сть переживань народжуе 1 сп1льн1сть ц1нноотей. ' Коральаий 1деал розкриваеться у буденному ЖИТТ1."

Зйернення до гумору ян саыостШного педагог1чного явища обумовлгасться ■ объективно притаманнши гуиору якостями, його , сп1взвучн1стк> з 9Моц{йними погребами дгтей, УхнЫ прагненнж до в!дкритгя нових, неопод!ваних граней бугтя. Кр1м того; дана задача дикгуеться й'асущною потребою кшного вчителя в опануванн! простих 1 надШних засобхв активно? саморегуляцН, в п1дтршанш 1нтересу -до власно! справи,

Анал1з л!'тератури показуе, що, незважаючи на всю гостроту ойц!альногозалиту околи на даному ехал! 'П роз витку, питания педагог1чного гумору дос! не розроблялось. Проте до цього часу вже закладен1 дозтатн! теоретичн! основи для.розгортання комплексного досл1дження ц1е* проблем». Передуст сл!д вид!лити психолог 1чн! досл!пдення осгаш4х десятир 1ч у Веяинобритан!! та США. Вони присвячен{ нонкретним аспектам продунування, сприйыан-ня, .оц!нювання см!шного, в тому числ! й д1гьми.' Деяк1 мали за мету доведения позитивного вплйву гумору .на засвоеннянавчальноК 1нформац1* щколярами.

У в!тчизнян1й педагог1ц1 звертао на себе увагу спаящина К.Д.Ушнського, А.С.Макаренка, В.О.Сухоылинського. ОстаннШ вва-

жив гумор учителя локазником його вис око'г профес1йно1 майстерно-ст1 1 присвятив йому одну 13 сбсих статей. !,',<х;;иа вШначити ш-терес до гумору ^.П.Лзарова, Ш.О, АмонаншШ, 1.0.Синиц!, В роботах О.Ы.Бандури, В.Г.ЕарковськоУ, С.М.Бондаргнка, ДЛ.Гр1шина та ВЛ .Проколенка, Р.Л.3латогорсько I, В.О.Золотарьово}', л.я.Зорз-ноУ, Ц.С.Латушкшо'! та Л.В.Паляв ша, С.Л.РябцевоУ порушуються окреп! практичн1 аспекта проблали. Г.Остер,. л.Успенський слгцом за письменниками, що з гумором писали про д^тей та для них / Л.Аверчёнко, Д«.Барр1, Л.Барто, О.Генр1, Дк.Даррел, Л.Касс1ль, Б.КаупЛиан, Ё.Л1р, С.Маршах, А.ЬИлн, С.1,1 ¡халков, м.Носов, ф.Рабле, НЛ'ефЗл та ш./, створюють побудоваш на гумористичних мате-р!алех п!цручшки. Теоретичного узагальнення потребуе також ба-гатай досвхд педагогов, для. яких гумор став нев1д"емною риоою IX стилю сп шсування з вихованцями.

Таким ч ином, актуальна с т ь теми дисертацГУ обу-мовлюегься, по-перше, загальноа спряыован1стю сучасно! науки на вивчення моклиаостей оптюЛзацН педагоНчного сп!жування, по-, друге, в1дсутн!стю комплексного досл!дження впливу гумору на на-вчання та вихозання иколяр!в, по-трете, необх1дн1стю осмислення еып1рично¥ практики уаШного зикористаиня гумору В школ! та ви-ходу теорН у нову, збагачену практику.

О б"е к 1 о м досл1Екедая висгупила профес1йно-педагог1чна Д1яльн1сть учителке загальноосв1Тньо1 школи з використанням еле-мент1в гумору. •

Предметом досл!лдення були елементи гумору, що ви-користовуюгься в педагог 1чному процес! з метою пол1шення його результативном!. . '

При оргаШзацП доол1щешя викорисговувалось р о б о ч е поили педагогичного гумору . як специфично'/ форми педагоНчного впливу,-в як1й зовшшня ком!чн!сть п! дпорядковуеться педагог!чноиузадуму 1 цим спрйяс Шдвгаценио ефективност!' нав-чально-виховн'ого процесу.

Р о б о ч а г ! п о т е з а дасертац11 зводиться до таких полодень. Ночуття гумору. педагога, реал!зуючись у межах педагоНчного такту, дае значний виховний ефек.т, п!дсилюе позитивну мотиваи?» учн!в до навчання, п!двищуе його як1сть, сприяе роз-витков! Штелектуальних, естетичних, ыоральних якостей дитини, Оориуванню цельноУ особистост!, цо гоотро в!дчувае повноту життя 1 цШн!сть у ньому ксскноу людини. Для вчителя гумор виступае вшшвовим эаеобда активно'/ сгшорегуляцГг, глибивдим фактором оп-

тим1зац1? його д!яльност1. -

И в т о ю робота було визначення природа педагогичного гумору, обгрунтування та доведения його позитивного впливу на про-цео навчання та виховання школяр1в.

Поставлена мета обумовила необх!Дн1сть виршення таких з а в дань досл1дкения:

- вияв основних.аспект!в педагог1чного гумору, через як! здШснюсться. його вплив на результативн!сть навчально-виховного процеоу; • ' - ..

- вивчення .ч:яльност1 вчител1в з використанням елеыэнт1в гумору, визначення оцгиси 'й' учнши;

' - конструювання та апробацгя методики самовиховання почуття гумору педагоНв як засобу. п1двищення р!вня гхньоУ професШно!' майстерност1,

М в Т О Д О Л О Г 1 -Ч' Н О Ю ОСНОВОЮ роботи були Д1-яльн!сний п1дх!д до процесу розвитку особистост1 / Л.,С.Виготсь-кий, В.В.Давидов, О.М.Леонтьев; Д.В.Еяьконгн/, уявлення про осо-бист1сть як едшеть и внутршн1Х тенденц!й та способу самовира-ження /С.Л.Руб1нштейн, К.О.Абульханова-Славська/, хонцепц1п св1-домо? псих1чн01 саморегуляцГг дов1льн01 д!яльност1 /О.О.Коноп-кхн/, модель ц}цшсного оби ¡ну як механизму взасмоди м$ж особи-стостями в мал!й соц1альШй груп1 /Р«Л.Кр1чевоький/.

Мегоди д о о л { д ж в н'н я: теоретичний анализ; пе-дагоПчний вксперимвн®,. що включав експертний метод /шкалуван-ня/; опитуэання /стандартизована анкетування вчигел!в, учн!в, студент1в старших курс!в педагог1чних Институт1в, в!льнэ та на-п{вотандартизоване 1нтер,в"»вання вчител1в та учн1в/; пряма пси-холого-пёдагог!чне спостеражевдя /безнос вредно включвне, а також систематична вивчення педагогхчного процесу/; вивчення шк!льно? донументацП.. ' " '

Н а ух ова новизна робота полягае в тому, що пе-дагог!чний гумор впершз доол1даений як самостШне педагог1чно явшце, ' роэглянуто його роль в оптим1зацН педагоНчного сп1лку-' вання. Сконструйовано га алробовано методику самовиховання по* чуття гумору педагог1в як заообу п1двищення р!вня Ух профес!йноУ кайстернсстЬ -

Тнретя.чйв значения даоертацН полагав в тому, що результата досл1даення педагог1чного гумору являють собою розвиаок загальио? те.ор!У педагогичного сп1лкування в актуальному напрямку,- що базусться на ¡деХ пр1'оритэту загальнолвдеь-

ких цШностей о Д1яльност1 вчителя. Робота моясе служити основою для сисунення .флого ряду конкретних експериментальних задач, цо . моя уть роэглядатись як перспектива подальвшх досл^джень.

Практична ц 1 н н 1 с ть роботи поллгае у'ыожли-вост: Л використання в орган ¡зад ¡V навчально-виховного процэсу сучасно'т школи, а такая у систем! подготовки май бути 1х вчителШ та п:даищеШ1я квал1ф1кацЯ педагог¡чних кадр!в.

Основною базою-дос л'1джел'н-я бут Мала Ака-дем1я Народних Иистецтв м.Гн1дина Ни1'всько5 обл., гуман!тарна . гшназ1я б, школа-л щей естетичного виховання № 58, 011 'Н? 4,29, 44 , 46, 55 м.Херсона. Р1з ними формами обстеження було охоплено . 589 школяр1в та 196 вчител1в.шк1л мм.Кисва, Херсона, ХерсонськоК обл., а такая 94 студента Нигвського державного" педагог¡чного ¡нституту шозсиних моя та Херсоиського деркавного педагог!вдого шституту. . " "

Лпробацхм роботи здШснено на заседаниях кафедр педагог!хи 1 психологП йй'вського державного педагог1чного ституту 1ноз еышх. ыов, Херсснського обласного ¡нституту удоско-налення вчитвл1в, на науково-практичних конференц!ях ыолодих вчених КД11Ш /1991, 1992/, на Всесоюзному науково-практичному семIнар! "ИДлгсний процес естетичного розвитку особистост!" /Херсон, квхтень 1989/, на херсонсыНй обласшй науково-практич-нШ конференц! "1нцив 1дуал1зацхя I диференц1ац1я навчального процесу" /Херсон, листопад 1989/, на М ¡жнйроднЮ науково-прак-тичн I й конференцИ "Естетичне ставлення до мистецтва та процес його формуванця" /Херсон, травень 1991/, на кпжвуз1вськ1й науко-во-практичнж конференцп "Формування педагог1чно'1 майстерност1 В'систем! професШоГ п1дготовки майбутнього вчителя" / Ки'г'в, транень 1991/.

Мета та завдання ялсертацП, Г] об"сиг та предает обновили структуру роботи, яка складаетъся 1з вступу, двох роз-дШв, заключения, списка основно! використано'! Л1тератури, який иНстить в!тчизняних та варуб1жних джерела, 1 додатк1в. '

У в с г у п I обгрунтовано виб!р теми, 5У актуальность, визначено предает та обиект дослИркення, сйормульовано робоче . поняття та г1п.отезу, мету г задач1 роботи, викладено методолоНю та методику доолхдаення, розкрито наукову новизну, теоретично 1 . практична значения дисертаЩ!, 'положения на захист..'

У п в р ш о м у.роздШ розглянуто основн! м 1ждисципл1-( нарн1 п1яхоли до анализу педагог 1чного гумору. Розкрито його за-

гальн{, особлив! та ощ1нич!п характеристики, описано особлшзост! сприймання та продукувания гумору д}тьмй р1эиого вшу, плзначено ШЛЯХИ формувшпш ПОЗИТИВНОГО почуття гумору школяр 1В, Особливу увагу прид(леио впливу гуиору на процес иавчашя. Описано поца-гог1чн? можливост1 укра'шського национального гумору.

Я р у г и й роздгл присвоений експериыепталыюму досл!д-женню впливу педагог1чного гумору на ефектишисть навчально-ви-ховного процесу в оередн1й школ!. Описано методику цослпркешш, наведено та узагальнено його результата,що стосуються сприйнят-тя педагогЧчного гумору д }тьми р}зного вшу, використання його вчителяви з разним стажем роботи, зв"язку усгпшност1 використання педагогами, гумору у. навчально-виховному процес! та ргвня Ух профес№оУ майстерносг!.. Описано розроблену методику самовихо-вання почуття гумору-вчител!в, наведено результат и 11 апробацП.

. У з а к л ю ч о и н ! .Шдбито основн! п!дсугаси роботи, нам!чено шляхи .подалыпо? розробки.порушених питань.

Положен и я н а з а х к с т:

, I. Педагог1чний гумор с цШсним 1 ун(версальнш засобом. п!двищення ефективност! навчально-виховного процесу на вс!х його етапах. Будучи оп1взвучниыи. головаиы ц!лш педагоПки, !манентно " притаыанн! йому властивост1: доброзичливе, щире сгавлення до дг-тей, п{Д1римання в кожн!й дигин! позитивного, можлив!сть'зняти за допомогою гумористичних засоб!в стресових напружень та розу-ыов'оТ втомя, високйй Штелектуальний р!веш>, здатн1сть- згуртову» вати колэктив. та утвердкувати загальнолюдськ! Щнност! у стосун-ках м!ж учителем 1 учнем роблять гумор впяивовою формою педаго- '. г1чн'ого сп!лкування. ■

2. Почуття гумору педагога с важяивгал фактором удосконален-ня його профео1йно* и&йстерноот!. Воно реал!зуе- гуыан!стичну опрямован1сть особистостГвчигеля, сприяе поглибленнго його психо-лог1чних, ыегодичних знань, повитому розкритгю його шдив!дуаль-них зд1бноо®ей, уоШшному опануванню педагог1чно¥ технолог!?, Ев» ристичний та особист 1сний споо!б сприймання суперечноотай шильного жим*-, що ,в1дпоз1дае погребам учителя ян оообиотосг! 1 оуб"-ента педагог!чного процеау, почуття гумору оприя« 1нтелектуаль-. ■ н!й, естетичн1й,моральн1й творчоот! його як профес!оцада, служить ефёктивгоад заообом акгивноТоаморегуляц!?. П1двищуеться як1оть прац1 вчктеля, оц1н»а И учнями, його задоволеа1е» яро-фво!ев. ■ . .

■ л-т ."..■....■•.•■■:."'■

V -

3. 1снушть реалы-ii можливост! самовиховання,почуття гумору вчител1в у природних умовах педагог¿чного оплкування. Даний процес передбачас рух до все б1льш усталених регулягорних меха-Ht3MiB, удосконалення шгелектуальних, естетичних та моральних якостей педагога. Значку практичну допомогу в цьому можуть нада-ти спец!ально розробленз методичш рекомеидшц i.

4. 3 позицхй bikoboY психологП розум!ння дитиною .гумору визначаеться багатетвои уяви,. характером освоеного нею свхту причинно-насл1днових зв"язк}в, здатн1стю до абстрагувалня i сшг вол1зац11 наивного доев 1ду. Гумор батыив та вчитея1в в!д1грас вир ¡шальну роль у становленн-i уявлень учн!в про ном1чне в житт!, вшшвае на виб1р ними способов подолання життевих сулеречностей. Педагогхчний гуыор лнтенсифшуе ц^тпений обыш як иехан1зм вза-еиодп Mix учителей, та учнем i им самим позитивно впливае на " процеси соцзального nopiBHHHim,. стимулюе салоспостереаення уч-HiB, сприяе моральному вихованню Д1тзй, ix штелектуальному та шоц1йншу розвитковз, формувашво ixHix естетичних смакi3.

5. За умов.дидактично грэмотно1. орган :зацН навчального процесу гумористичнз елеыенти pi3rax тигпв сприяють пiднищенкю HKOcTi засвоення навчальног шформац11 школярами 'р1зного BiKy за рахунок створешш оптимально/ емоцзйноУ атмосфери на уроц!, noBHimoro використання .учителем резерв is ycix тип is уваги, сти-мулювання штенсивног анал i ткко-синт етичноY д1яльность Завдяки педагогичному гумору пхдсилюеться позитивна мотивация учн!в до навчання, до вчителя,; п1двищуеться усв!дшлен1сть результат!в

i'XHbOI Д1ЯЛЬНОСТ1.

Як у старш!й, тан i в молодшзй иколз особливий впдив на процес навчання мають концептуально штегрозаш з навчальнш матер ¡алом та пов"язан! з ним гумористичш елементи, оекзльки. вони е методично орган^зованими комплексами конкретних прийокпв виг кладання. Ефективн1сть у навчанн i штегрованого гумору зростас 1з BiKOM учн!в.

6. В умовах в1дродаення нацз онально-культурних цпшостей ' укра'/нського народу'з"явились реальн! можливост! для широкого

використання невичерпних педагог!чнйх мокливостей украУнського нац!онального гумору. його образн1СТь, моральна сила здатнз жи-вити педагог1чний процес у Bcix його складових, активно вихову--вати у д!®ей любов до родного край, його влучно'У мови,. багатих традиЩй,. лшттёрад!сного народу, всього роду людського,.

основнщ аист роботи

У в1тчизнян1й ф1ЛОООЛ1Г гумор розглядасгься як особливий вид ком{чного, 1до характеризуемся переважанням позитивного моменту в данному.

Висунення ф{лососи ею принципу пр1оритетност1 загальполгадсь-ких цШностей в1дкривае кожливгсть повернешта педагогики в лоно найдавШшог з наук. Одна ¡з сторп1 цього процесу полягае в роз-повсгадженн! та утверлденш 1дей д1алектикн як в теоретичнШ, так I в прахтичнгй педагогВД, Хоча б стих!йна Д1алектичн1сть - 1ма-нентна властивхсть гумору. Ца погляд на св1т по-тпоиу, пережи-вання В1дносност1 всього оущого I мшливост! гармон1йннх стооун-К1В м!я людьми. Поеднуючи протилежне, гумор робить ясною д!алек-тику змш обставил, перетворень само!' людипи та и д}яльност1. Розщеплена до того лог1ка знаходить свое'адекватна вираження у безпосередньому слШувавдг,

Важливими характеристиками гумору е його об"ективн!сть, ц1-л1сн1сть, гармон1йнхсгь,;ушЁерсальнгсгь, а такая гу»ан1сткч-н1сть ян - штегруюча. основа. Зв1ряючись у свIдомоет I людей з м!р-кога гуыангстичного 1деалу, кожен прояв гумору сприяе очищению, кошфетизацП' IX прагнення до добра.

У той же час ми можем часто спостерггати "ослабления позитивного полису" ксм1чного Л1.М.Бахтш/, виродаення об"еднунчого см!ху в голе осы1яння. Очевидно, ¡сторичний розвиток ком!чного, як 1 вс!еУ духовно: культури людства, призв*в до набагато б1ль-шо'1 диференц1ацх I його структури, оц!нки людьми його прояв1в.

' Взашоц1ю форми I 31,псту ком!чного мояна розглядати з точки зору актуал1защ'1 у иьому об"сктивного потенц1ально духовного зм!сту. Бона проходить по трьох напрямках; I/ об"сктизн1сть в1-дображення 1 точн!сгь передбачення найваждив1ших.-момент1в практики; 2/ гуман!стичн1сть; 3/ естетична завершен!сть. Ступ1нь ви-раженост! кожного з напрям1в обумовлюе ту розма'1т1сть вид1в 1 форм ком!чного у мисгецтз! та повсякленност1, без якого немояли-во уявиги соб! св1*г то тт. -ГармоШйнв повднання вс!х трьох аспект!в породжус велик 1 зразки гумору в класичн1й л1тератур! та хорош1 жарти у звичайному сп!лкуванн1. Неадекватн1сть форми при-зводить до вихолощення конкретного ком£чного образу, нерозум1ння об"ектом мети його залучення. Необ"ективн1сть або брак- гуыаи1с-тичност! сприймаюгься як порушзння лоПчного чи морального захо-ну. .

Г ' '

Таким чинш, маша дати таке визначення гумору: це особли-вий вид комичного, д!алектичие переживания суперечливост! та ы1нливост1 св!ту, що в силу досколалост! свое!' форми служить ак-туал1заци у повсякденному житт! вищих духовних ц!нностей.

3 точки эору психолог!ï почуття гумору можна розглядати як штегрований св¡тоглядний компонент евiдомоет! особистостi,.а гунор як реал^зацгю специфичного стилю сп1лкування. У св1дшост! . особис.тост! почуття гумору виконуе когн1тивну, оц1нну та регуля-тнвну фушцГ/, зд!йснюючись як сумщення i пор!вняння 1деальних i конкретних понять, уявлень, одинок, мотив!в, моделей д!яльнос-т1. Задовольпяючи потрзбу людши у повноц1нному сШякуванн!, 1Нод1 компеисуючи його у внутр!шньому д1алоз i, гумор забезпечус !нформативну /структурування та передача р1зноплановоУ !нформа-цП як чисто штелектуадьного, так 1 морального зм1сту/, афекти-вну /катарсис, контрольоване вив¡льпення негативних емоцш/ та регулятивну фушсцП /вплив на !деали," еталони повед!нки окремих iHiHBifliB i групп в ц1Лому, форнування громодсько"! думки, п1дви-ЩОННЯ активности суб"скт!в СП1ЛЫ10'1 д}яльност1, тощо/. .

У ryuopi фшсуються певш еыоц1йН1 в!дношешш та духовн) потреби, ы!стяться зшеодовщ!! програми\ реагуванюг та м!нлив1 киттсв! ситуацП. . Уев i дгаллюючи власн1 д!1 та ?х п!дстави з по- • зид1й гумору, лмдипа стае по в1дношенню до них в!льн1шою, ноже йм ¡нити, удосконалити ïx. Саме у зверненш до резерв!в особис-Ticuoro розвитку проявляетьсн активна $оль гумору. Зн1ыаючн вплив негативних емоцш, поедяуючи "pai;to" i "емоц!о", гуиор проявляв себе як синкретичний слое!б ё.юц!йно-рац! шального п!д-иесення людини над самою собою, служить накопиченню ïï внугр !ш-ньог адаптивно! енергП , позитивно'! енергН всього шадства."

TSmi викладаються психолог1чн! концепци гумору, пов"язан! з його сгфийманнш /теор!'1 эбудаення та рмення нев1длов1дност!( диспозиц!йна теория/. В1дзиачасться загальний б)соц1ативний ме-хан1зм продукування гумору > науновоУ та художньо'1 творчост!; проводиться паралель и {ж нароцними гумористичними загадками, популярными серед ц{тей, та коанами в дзен-буддиэы!, що покликан! вив i льнятн 1нтелектуалший потенц1ал людини, будити уяву, tayi-цш. 1нтзлектуалып зд1бност1, що яскраво проявляться в гумор! . / пильн1сть, гнучк1сть, перенос, зчепл^ння, то що /, формують ди-вергентний тип ыислення /Дк.Плфорд/, пов"язаний з в!дхоцом в!д шаблон!в, генеруванням велико? вЬяькост! продуктивних альтернатив.

Гумор висгупае показником групових, особист!сних iHTepeciB, 1ндив!дуальних когютивних та гворчих можливостей, моральних якостей, piBi-ш домагань, самооЩнки. Bin wose бути матер!алом д!агностичких спостережень, у тому числг й учителя.

При продукуванш гумору особливо наочно проявляемся феномен об"сктнвац! i у формг означения^ Розгортаючи як саму схему Д11 у знац1, так i сам знак, висвхтлюючи дос! неявн! зв"язки t ааир!плюючи ix сприйнятгя, в ¿льна мова гумору стае пров1ДНИком lHTyittf'i.

Мова гумору - ушкальна мова, демонстрация неловторност! 1нтелектуального, естетичного,:морального погляду його суб"екта. 3' 1ншого боку^ мова гумору вид iляс ушкаш>н!сть об"екта, який .висв!тлюетьоя, оц!нюеться не так, як iimii i, таким чином, шш! можуть в1дчути його ун1кальН1Сть, За допомогою гумору опосеред-коване иИлкування виводиться на як1сно вищий 1цабель "власне сп!лиування" /СЬВ.Петровський/, "трансляц!'!'" людиною cbogi шди-в!дуальност! при одночасному. саморозкритх! та приникнет! у св!т tmoi Л.С.Кон/,

В контекст! даhoi роботи п1ц педагог!чнш гумором po3yt.il-еться специфична форма педагог!чного впливу, в як!Й зовнхшня ко-мЗчн!сть п!длорядковуеться педагогичному заделу i цим сприяе п!двищенню ефеитивноот1- навчально-виховного процесу,

Обов"язковою ознаною педагог!чного гумору е його педагог¡ч-на qiHHioTb. Bin органично включаеться у загальн! метода вихо-вання, у сдовесш, наочн!, практичн! методи навчання.

■ В педагог1чному гумор! особливо яенраво виявляеться безпо-середн!оть творчого характеру прац! вчителя, в!льне володзння ним конкретною ейгуацхаю сШлкування, У пор!внянн! з ¡ншими формами П9яагог1чного впливу BiH виграо "завдяки свохй доброзич-ливост! до дитини, п!дкесеншо у н!й позитивного,' в!льному звер-ненню до Yi фантазН. Це те, що викликае неп!дробие почуття ра-дост! Шзнання та зр'осгання як у дитини, так J у самого вчителя.

Гумор -'эавжди тзорч!сть, i його наявн!сть надае д1яльност!' педагога ознаки творчо'У, Це завжди в1дХ1д в!д шаблон!в. Вайдукий до гумору вчигэль швидко "cTapie", втрачае iHTepec до власног-справи, його зусидля часто неефективн!, тому, що гяя!ють до звич-ного.

Об"ектом педагог1чного гумору е не ст!льки негативн! сторо-ни явищ опально! дхйсност!, ск!дьнц конкретн1 прояви Д1алектич-них по природ! процесхв-Чх розвитку, становления, удосконалення,

5-У-5*. . -

Е1льи того, педагог!чний гумор стверцжуе саме позитивн! момента у цьому pyci, а тому асоцшеться is впевненхстю вчителя та учн1в у своУх силах, is pyxow вперед, оптадпстичним поглядом у май бут-, не. 1деал /моральний, Штелектуальний, естетичний/ неявно е при-сутшм у педагогичному гумор i, його реалы-исть' nacTifiHO доводиться позитивнжш якостямц, результатами д1яльностх суб"ект1в педагог i«Horo процесу.

У. педагоПчндау гуморi задовольнясться потреба учителя у новому, яскраво"вт1люеться його ор:снтацхя. на виконання свое? профес1йно1 м icii. Це е цШснйй i уШверсальний механ!зм оперативно? актуал^зац! Y гуыашстичног спряиованостi особистост! пе~-дагога, його з.тцб;,;осгей, загальних' та спец{альних знань, техно-лог1чних умшь в ефектизшй педагог1Чшй дп',.

В самому понятт1 педагоНчпого гумору можна видигити так1 сторони: I/ моральну - всияке утвердкення гумашстичного идеалу у стосунках "учйтель-учень"; 2/ шгелектуальну -.високий, ш-телектуальний ревень; стороншсть грубим прийомам дйтепност:; 3/ свгтоглядну, - закршлення дов:ри до обставин та людей, житте-ствфднгсть^ 4/ euoqiiiny - культиващя позитивних емоцгй, прий-няття емсщШних тональностей в1д всепоглинаючо! та всепримиряга-401 веселост! 50 суку; .5/ сощальну -' здаипсть згуртовувати ко-лектив, 3HiMaTii'Mi®oco6ncTiCHi суперечност1 в етично коректн!й форм!; 6/ есгетичну. - тялиння до гармсшт.

Дан! характеристики монна вважати зйгалъними для педагог1ч-ного гумору. Основою для вщйлення його особливих. характеристик моясе служите гака диференц1ац{я д}тей та- вчителгв.. Л i т иг . ' а/ особливо.сприйнятлив1 до гумору вчител1в, часто продукують CBift власний /активно:позитивне ставлення/; б/ так:, що позитивно рц1нюють учительський - гумор,. але не мають у. ньому усвгдомле-HOi потреби /пасивно■ позигивне ставлення/; в/ з-негативнкм став--ленням до гумору вчител{в внаслгдок вддкинення спроцених, нетак-товних жарт iB окремих педагог1в; г/ з цевизначеним ставлённям до педагог ixc-ioro гумору.

П е д а г о г и:;а/ шанован!, улюблен! вчител!, що'залуча-ють гумор' у навчання, володгють позитивном почуттям гумору, .140 охоче сприйыаеться.детьми; б/педагоги, що використовуигь 1Н0д1 жарт у cniroysaHHi'з учнями, проте не прагнуть'його активно; в/; педагоги, що володШть переважно авторитарними методами, для • яких гумор не с педагоГ1чним засобом, а його вкпадковi прояви у вигхчд! гумористичних штамп1вчи слог ipoHi'f виклйкають найчас-

т!шэ реакцию нерозумпшя, несприйняття о боку учи1о; г/ вчител1, що неадекватно вжсористовують засоби ¡сомхчного, вдаються до жар-. т!в, як1 в1дбивають зневагу до дхтей, 1'хн!х розумових эдхбностей .-та моральных якостей,або так!, що эалучахоть його вшслючно заради розэаги учн!в та прхпсриття власних ыегодичнюс "роэпорок".

Одищпш! характеристики когасретних проявгв гумору в педаго-Г1Чному процес1 вигллдають як накладе!шя наведених вице класифх-нацШ одна на одну, в залежное?I В1Д зи!сту конхретних ситуаций сп шеування вчителя та учня, загальног' та конкретно'/ установки класу в щшлу, Скремх прояви ледагогхчного гумору мо.пга класи-фгкувати також за такими. крите{»!яш: I/ за способом презентацГ/ /вербальн!, невербальн1, м!шанг/; 2/ за шдготованхетю /п!дгото-ван! завчасно, ¿мпровхзацгйш, мхшанх/; 3/ за ориг1нальн!стю . /ориг!нальН1, запозичен!, мшат/; 4/ за суб"ективном новизною сприйняття /св стерт!,-.по-новому сприйнят!/; 5/ за ыожливIс-ио В1ДТВ0рення у подхбних ситуацгях /типов! -м'ожуть бути повторен! у под!бнхй сигуацГг.для-гншог аудаторп, сшвол!чн1 - ко- .. жуть неодноразово повторивагись в аналогхчних сигуацхях для тхе'/ ж аудитор!г, ситуагивн! - адекватиг винлшйо для конкретно'/ ау-дигорГх в конкретний момент/. ,

В дисертацП п!дареслюсться важливхсть почутгя гу!лору у становленщ та вдоскодаленнх пройес1йнох майстерностх вчителя як системя. Анал!зуеться м!сце. гумору в структур! педагог!чного сп!лкування, вхдзначасться його дгалог{чн!сть як умова реал!за-найпродуктивнйого педагоггчного впливу. Активний, творчий' характер педагог!чного гумору виявляёт'ься не т!льки в його неза-м!нност! у непередбачеш.-х сигуац1ях, але I в спрямованост! на р.!шення конкретшх методичних задач, в його в!дпов1дност! природа мет! та задачам педагогхчноУ працх. Особлива увага придхля-еться характеристик педагог!чного гумору як форми морально'/ творчост; педагога. Шдкрбслюеться його значения для розвитку перцэптивних та Прогностичних зд!бностей учителя, вдосконалення : комун^ативноот! як одн!ег з найважливйих профес!йно значущих ^ як остей його особистоотх,.. .

■ Розглядагаться функц!? педагог!чйого гумору: I/ навчальна ' /допемога в. оптимально орган1зац1¥ навчального процесу, привер-ненн! та урриманн1 уваги до материалу, пол!шденн! сприймання. та утршанвя ¡нфрьгац! ?поглибленн! ерудац1? учи {в/; 2/виховна, /формуваннЯ ц шн х сних .орх ентац х й школяр хв/; 3/ социальна /утзо-рення оптимального г.оралько-психологичного клхмату в колектив!

за рахупок своечасного выявления М1жособист!сних суперечностей подагог!чного процесу, ix стиращш в. етично кореки-йй форм!/; 4/ психологична /позбавлення biji пскхологгчних "бар"ер!в", нейтра- ' л!зац!я негативних емоцхй га культивацгя позитивних, допомога в ефективн1й сачорегуляцп на вс!х еталах д!яльност!/; 5/ ipi3ioJio~ .ri4iia /в1дпов1.1С11а11С1!Холог1чи1й на соматичному piBHi/.

У.паступному параграф! розгляцасться вплив педагогхчного гумору на процес навчання. Наводиться експериментальн! дан! заруб 1жних г1сихолог1в /ßryant, J.; Davtos, А.Р. i Klein, D M. ; Srauf е, l.a.; Walcshlag, j.j.? Zillmann, d. /, що св!,дчать на користь визначення його як ц!Л1сного та впливового засобу'Шдвищення HiiOCTi сприймання та угршашя' навчальшн лнформац!'1 школярами. Залучення гумору сприяс пздсилещпо довмьноУ уваги.- За його 'до-помогою ишов1льно запам"ятовуеться 1нформац!я, що з ним семан-тичио пов"язана; розтирепня уваги сприяс кращому сприйняттю та-ко;к нкЬормаци, цо з гумором-зШстовно не ,п0в"язана. CitpeMi ко-роткочасн! "вкрапления" гумору ефективн!ш1 за б!льш тривал! його "тайм-аути" Використання у натанн: д^тей склацних гуыористич-них образiB мае бути методично обм!ркованим, !Накйе мсклива не- . правильна !нтерпретац!я Ух.учшми.!, як наелiдок, засвоення перекручено: ЫформацП. ;. '

Використання гумору 3iiiMa.c наслои негативних емощй у ." назчанн! /¿¡.Л.йосенко/, а таколс стаШв, "под1бюк- стомленню", .. Завдяки йому змешпусться вага mohotohhoi'роботи учшв як. у клас!, так i вдома, свосчасно поноситься. шформаЦ1Я'про '¿хнм уо-niffiHiCTb, интенсивна навчальна д!яльшсть поелшуеться з. коротко-часними, але надзвичайно ефекюшншй моментами .психолог!чн0;-розрядки. Оск!льки основн! етапи уроку вчитель плануе залдале-г!дь, методично грамотне залучення. гумору е цоступним кожному зац1кавленоыу педагогу, В KiHUi параграфу даються загальн1 реко-меидац!г щодо використання гумору у навчанн!, почерпнут! з педа-rorimroY практики.

IIa основ! багатого експерименгального матер!алу зарубismoi t психолог!'; анал!зуеться сприймання та продукування гумору школя-, рами р!зного Bii:y. На матер!ал! спостережень розглядаються характера! типи д!тей-"гуморист!в".' ГП дгсреслюеться ват£лпв!сть активного п!дходу педагога- до гёормування позитивного, почуття гумо- • ру у cboix виховащцв.'' Видглено piBHi caMocTiiiHocTi Д1тей у сприйнятт! та продукуванш гумору, а так о» необх!дн! пере.думови . розвптку здорового почуття гумору школяр!в: ' ■

- увага педагога до гумору як ¡нтелектуальноУ, естетичноУ, морально/ цшност1;

- гуман!стичний стиль стосунк1в м!я учителем та учнями;

- атмосфера творчого пошуку в класному колектив1;

- сприятливе пололення ксскноУ дитини в систем! нолективних вэаемин;

- достатшй р1вень. педагбгхчноУ майстерност! вчителя.

До пецагог1Чних умов усп1шного розвитку почуття гумору школяр !в. в!дносяться:

- врахування в1кових та" 1ндив1дуальних особливостей учшв;

- штенсивне включения ко.таоУ дитини в активну д!яльн!сть, що стимулюв 1нтелект, оц1нн! та самооц1нн1 судяення, ес-тетичш почуття;

- заохочення проявив гумору учи ¡в, Ух 1шц1ативи по залу-ченню .гумору в педагоггчний процес;

- поетапний роэвиток почуття гумору, що передбачас усклад-нення форм' та зм^сту гумористичних образ ¡в, що продуку- . ■ иться та' адекватно сприймаються;

- К0реКц1я СИСТШИ КрИТфГ/В, ВИХОДЯЧИ 3 ЯКИХ Д1ТИ ОЩНШТЬ

прояви почуття гумору людей та ком1чне в житт!;

- навчання дгтей ум1нню рамосИйно оперувати цими критер1я- .

■ ми на основ 1.засвоених ниш моральних, ЮТелектуальних та

естетичних Ц1Ниостей.

Д р у г и й роздгл почшаеться з викладення методики ком-плексного.досл!даення педагог1чного гумору, яке проходило по трьох напрямках: I/ аналЧз вшористання гумору у педагог!чному Процес!; 2/ анал1з зв"язку успшностт використання гумору з р1в-нем профес!йноУ майстерност! вчител{в; 3/ досл^дкення можливос-тей самовиховання почуття гут.юру педагог!в.

Як свздчать дан! опитувашя, б!льШ1стъ ,учн!в вис око та по-, зитивно оц1шоють почуття гумору на шкал! людських фнностей. 3 в{ком зростае число високих оцшок почуття гуиору ! р13ко" падае число негативних та невпзначених. Ус{ учн1 вид1ляють насаьэтерел соц!альн! та- емоц1йн! характеристики гумору. 3 в¡ком зростае роль його ¡нтелектуальклх та сз 1 тоглядних ¡.го;.:ект1в. Поглибляеть-ся розум1ння моральних, естетпчшк аспект1В гумору.

. Б{лы1исть учн!в будь-якого'вис/ позитивно оц1н:зють молли-вост! педагог!чного гумору у сп^лкузанн! '/в:д 72,2^ у 2-4 кл. до 87,9/5 у Ю-Н кл./. НайбКчь-зай процент дгтел э активно позк-тившм стазленням /34,¿">/ зе^лксовано у 7-5. кл., ^е раз- пгд-

тверджуе важлив1сть повноцппюго спШування для П1дл:тк1в. 3 1шого боку, б ц!й груп! найб1льше число тих, хто негативно ставиться до гучору вчител^в у сп:лкуванн1 з ними /5,6#/. Даний факт "св гдчить, що вчитея: не эавжди враховують загоотрену слрий- -нятливхсть П1дл1тк1в до критики, недостатньо доброзичлив: до них. Встановлено також, що серед учн!в, якх встигають на "2" та "3", немас негативно? установки на педагог1чний гумор,.вони гостро • потребунть доброзичливого сп4лкування з дорослими.

Не виявлено залежност: м1ж усшшн1отю д!тей у навчаннг та 1хн1м вибором ртзних тип1в. гумористичних елемент!в на уроц! за ¡:орисн1стю. Це говорить на користь висновку про те, що нав¡ть слабк! учШ усв1Домлюють необх1дн!сть учитися, мають достатньо . сформован! критер1'1 ефективност1 уроку. :

Досл^дксувалась танах ощнка учнями р1зного вгку частоти ви-користання гумористичшх елемснт{в р!зних тип ¡в Лнтегрованого, не пов"язаного, пов"езэного з матер1алом уроку, гумористичного коментаря ходу виконання навчальшх' завдань /. Учн{ вс:х клас гв вважаить,. що. вчителх найчаст1ше звертаються до не пов"яЗаного з навчальним матер!алой гумору. Оц!кка чаототи використання 1нте-грованого гумору р!зко падае з вхком /в 1д I,7 у 2-4 кл. до 0,7 у Ю-П кл. за 3-х бальною шкалою, ,де "0" в!дпов1дас оцшц! "нхко-ли"; "]" - одШщ "дуже р!дко"; "2" - "онколи"} "3" - "часто"/. Повпяэаний з уроком .гумор /1л»страц}1, приклади/ у 2-4 кл. вико-ристовусться з оценкой 1,8, тобто б!льш1сть учителхв шод1 залу-' .чають його.'Тому з переходом до старшог школи дгти гостро В1Дчу-вають в:Едсутшсть такого типу гумору: оц{нка частоти падае до, 0,5 у 5-6 кл., дещо пгдвищуючись'в 7-11 кл., в основному,', як св!дчать спостерекення, за рахунок вербальних / словесних / форм гумору. - Найвшцу. оц:нку частоти використання вчителями на уроках гумористичного коментаря засПксовано-у .5-6 кл. /2,5/, :ща пов"я-зане, очевидно, з п1двиценоэ увагою д1тей даного в!ку до шоансIв спIлкування, ?х неа.цаптован1стю до великой к ¡лькост! вчител!в, Сумарна оцхнка частоти використання в■ навчаннI вс!х тип!в гумору. стаб1лько падас з в^ом учшв. У текст: дисертацН докладно ви-кладаються статистичн!-результата,-

ДНи. будь-якого В1ку в1дцаюгь перевагу :нтегровашш та по-в"язакп,: з темою уроку .гумориотичним елементаи.' 0ц4нки Ъс корис-нрст: колизаяться в кетах 1,9 - 2,1 за 3-х бальною шкалою. Нижче за во: оц:ш;сться корисн1сть гумористичного коментаря ' ходу уро- . . ку. Меза Кде про якIсну, а нз 1пльк!сну неадекватн!сть чутих

.тптши заува^кень у форм! ксиичного, про не завяди тактовн1 та доброзичлив 1 д1'1 вчител!в у цьому напрямку. Найглибша нев1Дпо-в!дн1сть""попиту та пропозиц11" такого роду гумору спостер!га-еться у 5-6 кл,, .коли учш це недостатньо адаптувались до реалхй старпо'1 школи. Ввагал!, в оц1нках корисност! гумору у навчанн!, даних вчителями, майбутшми вчителяыи га учнями, виявлена роз-б1жн!оть. Найменший коеф1ц!енг корисност! гумору в навчанш дали учн!. Найвищий вш у виб1рц1 вчителхв. це макна пояснити им, що 1нту!тивне знания педагогами багатющих мояливостей гумору р!дко реал1зуеться у !хшй Д1яльност1, 1 Д1ти не мають наочних св1дчень його корисност!.

Явна нешдповтдшеть результатов мае м!сце при анал131 по-казник1в використання потенц1алу гуиору, пов"язаного та непо-в"язаного з навчальним матер!алом. Цей показник для пов"язаного' гумору в 7-9 кл., наприклад/ становить 0,41, тод1 як вчителг да-ють коедэ1ц1ент 0,8 /де I - оптимум/. Сл1д, таким чином, залучати у навчання д1тей старшо"! шк-оли бхльше гумористичних 1лгострац1й,-розпов1дей, пов"язаних з темою уроку. 3 1ншого боку, у 2 рази-розхо.дяться поназнини'для не пов"язаного гумору /0,67 для вчите-л!в та 1,22 для учн ¡в 7-11 кл./. Тобто залучення не пов"язаного з навчальним матер ¡алом гумору в 7-II кл.. не можна назвати д!л-ком позитивним.. Де моле негативно в!дбиватись на сприйнятт! учнями профес1йних якосгей педагога, падшш його авторитету як компетентноУ у своУй сфер! людини.

Анал^зувались такод причини,.що перешкоджають успгшному ви-користанни гумору в д1яльност1 вчител!в. У 5-6 кл. найчастппе /69,32/ назывались перешкоди технолог!чного характеру /невмптя вчител1в налетао орган1зувати роботу класу/. Старшокласники на 1-е м1сце винесли психолог1чн1 фактори /в1дсутн1сть творчих . пратень', невдала саморегуляц!я/. На 2-му шец! лишились- причини методичного характеру: "муштровка", "згдсуттсть 1Мпров!за-цп", "буквоУдство", "вимога програми",. "дурне виховання в педи-ш". Тёхнологгчш перешкоди з 1-го М1сця перейпли на 4-е. Особ-ливий акцент дхти зробили на причинах загальнопедагог!чного зм!сту: "деяк1 вчител! не люблять д!тей", "не хочуть I не нама-гаються зрозуьпти нас", "не довхряоть", "працюать в основному, заради грошей". йшшов!сгь загальнопедагог.1чних факторгв роботи гумору на школу щэ раз доводить -думку просистемоутворювальний характер гуманистично'/ спряпованост! особистост! вчителя в систем! його професхйно'х майстерност!,.

Абсолютна бхльоцсть вчигелхв та студент^ старших курсив педагог!чних 1нсгитут1в високо /вШовхдно 18,6^ г 52,/ та позитивно /60;^ I 31,9# / ощниоть власне почуття гумору. Достат-ньо високий процент учителхв з невизначеною самооценкою почуття гумору на початку професхйнох кар"ери /6,3,» / пов"язаний з труд-нощаии адаптацГх" у новхй роль Серед пецагоМв з великим стажем роботи в шол1 /б1льш як 10 р./ не заф!всовано випадк1в невизна-■чено! самооц!нки почуття гумору. 3 хншого боку, в цШ груш най-вище число негативних самоощнок почуття гумору при доотатньому процент! високих /26,1 ^ ! 19,655 в!цпов!дна/.

Результати дослхдження показують, що немае вчителя, який хоча б 1нколи не використовував моыивостей гумору. Не зафхксо-.вано негативних чи невизначених установок на педагог1чний гумор серед ыайбутшх вчителхв. Спостерхгаегься рхэка розбшНсть Ы1лс" частотою, що передбачаеться студентами, ! реальною частотою за-дучення гумору вчителями. 99,4# педагоггв бажають .розвитку влас-ного почуття гумору. Дах" факти можна вважати суттевими переду-мовами успганостх включения гумору в систему професхйнох п!дго-товки студентхв та хидвищення квал1ф1кацп учительських кадр!в.

Серед учителхв э велики.! стаием роботи найб1льший процент тих, чшо установку на педагог1Чний гумор визначено як -пасивно позитивну /0<!,5#/, I найменше число з активно позитивною установкою /15",8#/. Це пхдтвердяуеться результатами спостережень: на-В1ть усвхдоилене бажання молодих учителхв залучати гумор у роботу не завжци може реалхзуватись1 через, брак досв1ду педагог!чного сп1лнування,.неусталешсть методичних п1цходхв до навчання. Най-акгившше ставляться до педагоггчного гумору вчител! хз стажем роботи 4-10 рок ¡в.' У Ц1й групх спостер!гасться заколе найглибше розумхння самого поняття "почуття гумору". У.вибхрц! вчителхв з великим станем роботи не зафххсовано..негативних чи невизначених установок на педагог!чний гуиор, що, маючи .на уваз1 УхнШ досв{д, мазша також вважати св!доцтвоы на корпеть визначення його як ефектйвного засобу педагог¡чного впливу.

. Студенти та вчител! не видхлявть загальнопедагог!чнкх пере^ шкод успиного вин'оркстання гумору в школ1. У вс!х виб!рках великий процент причин методичного характеру /в середньому 52,9,V, що сзхдчить про необх!днхсть методично? цопомоги вчителям вово-лодпхнх пркйонгки викорпстання гумору у навчаннх та вихованш лхте.':. Зелика доля причин психологхчного харантеру, особливо на пер!-сч:у етап! педагогично"! дхяльност: /39,6">/, говорить про те,

що при гпдготовц! та перептдготовц! учите л 1в було б корисно зна-йомити IX з основними прийомами самовиховання почуття гумору як ефективного засобу удосконалення регуляторних ыехан1эм1в педаго-г1в.

Анал^зувалась також Д1ялыпсть учител!в, диференц!йованих за р!внем використання ними гумору в робот!. Л^ний аспект досл!-даення дав можлив!сть висв1тлитит! принципов! моменти, якими гумор збагачуе профес!йну Д1ялыпсть учителя.

В основу пор!вняльного досл!™гекня' б^яо покладено класиф!— кац!ю, що включала педагоПв з активно позитивним, пасивно пози-тивним, негативним та деформованим використанням гумору в педа-гог!чному процес!. Групп визначались за результатами спостере-яень та шалування з урахуванням датой анкетування та !нтерв"ю. .

Серед учигел1в, як! активно використовують гумор, немае таких, роботою котрих учн! буяи б незадоволен!. Середн1й бал задо-воленост! д1тей педагогами падае в!дпов!дно у групах, де гумор залучасться р!дко чи практично не використовуеться. Стопроцентну невдоволен!сть викликас вчитель, чие почуття гумору деформоване.

Педагоги, як! усп!шно залучають гумор у роботу, оц!нюються учнями як найдоброзичлив!ш!. 1хня висока !нтелектуальна актив-н!сть виявляеться у яскраво внраженому прагненн! використовувати у навчанн! матер!али численних дяерел, у здатност! неординарно реагувати на повед!нку д!тей.Багата уява та образна ыова, добре розвинене почуття гумору дають хм змогу створювати невимушену, творчу атмосферу на уроках, п!дтримувати ц1кав! для д!тей нефор-мальн1 контакта.

В описах "важких" д1тей педагоги, що активно використовують гумор, вжили значно больше позитивно забарвлених вираз!в, н!ж учител! !нших груп. Дана категор1я педагог!в мае тенденц!ю б!лып ц!льно уявляти соб! особист!сть дитини, у той час як вчитёл!, що' р!дко використовують гумор, схйльн! невгоравдано абсолютизувати окрем! якост! своУх вихованц!в,' 1 гнорути 1нш!.

Використання педагогом гумору веде до зн!цнення контакт!в, упорядкування зворотних зв"язк!в з учнями. Зн1маеться надм!рна формал1зован!сть ситуац!й педагог!чного сп!лкуйання. Будучи 1н!-ц1атором гуыористичного прийому,, вчитель нонтролюе реакц!ю нласу та окремого учня, педагог!чно доц!льно П спршовуе. Це сприяс п!двищенню авторитету вчителя, позитивному впливу його прикладу • на повед!нку д!тей, удосконалення куДьтури гхн!х взасыин. Педагоги, як! вцало використовують гумор, иавть ефектиэн! 1нтав!ду-

9,12

о СД

43 Ja

За Í»

s

■ Ä

05

•о О

X »-а

s er

X

За

-э о

<0

0) : X

со

s i

S

ч X

9> et

т;

и о

S • •о

'S

ш ш

ь

•<! tr

£

Я5

S3

г р;

5 о

8,22

г к

о ф

о ta

■е. "S

п>

■о ч:

s CS

. О '

s s:

а> t—

о

H

•о V

о

ÍB

8,аз

^J3,07 1,57 i 1,04

1 9,37 •5,18 I »93 0,92

.ы о с* •a с со s

о н

¡3 о

о •о

S1

8,94

2,21 1,86

3,36-1,51 3.12

9,28

.9.05

3~4.ll ,1.76 I 3,40

ч E s; О

CD S Ф ча "2

fa Я ►а о •-а

a Я И s О

« Е5 Ol

£ ÍU а CJ

О ^ Р CJ

cn в д К J3 M

а> Р м- о

Д ш

о о ё А

-С рэ

□ Й СИ í» о о Í3 о и s ы о к о 1 Й о 1-3 к ta я

й Ь) 1-э Р № п. •a w р р

1 и tr о t» Я О Q я ta

s К я CD b о « 1

ta M О tq и a> о CD ^ cu

К к 3 р а m Я и fcj (D «< ш 1—1

пз р> о Е К Р •о к Í» g о "g 9 ' í=t о о 0»

s* а to b tu СО tu s 1

g и •< g со p> % Q я о » p

С5 о й g tu К tq со а - Д FM.

g ►Ь о Cr1 tr< J=j Кг й fa X

S • 1-5 ' я .s О ж

о О р а Сч t», m S я

•« « о £3 " р s О •-Э р

ы ы 3 ф -g g « а il M о

шв ч 3 s о с\ S" tr H X п> er u •g 'S O Cî>

Í3 о о — s S о ►ö •tí

1 О1 с. s ►3 о о to ф

ж <<; ш Q g о к д.

» а> о о X S 'S s в Я TS я о

>а< о H »—i а со Я д о

£ >о H- ►3 » -<- S fcl St

tJ tr g

g о M S Я

о 13 es ►3 з о n-

ta о s о о to о и ю g

i» о о о M ьЭ <3 И

Я сх ш и ж к •ö TI о Í» я

о о о « s В) ■с. CJ ■ р й

• ►э о ta ж о д Я о сг

1 ►3 s м- »3 î=t g d Ж

£ s; » s а> ¡C Р О

т 1 X « 1 а i й s Я 1

Задоволен!сть учшв роботога o&o'fx вчител!в

- ъч -

. g

0 2

активно пасивно /вкрзйр1дко деформовано

НИ, - явно висока задоволенЮть; Ш - йизька;

§§ - скор}ше висока задоволешсть; D - сулеречливе ставя.

Комплексне доол1дкення пецагог1чного ryfaopy в реальних умо-вах середньо'1 шхоли показало велмчезну зац!кавлен!сть вчител1в та учн!в. у проблем!. Тому• лог 1чним завершениям експерименту була апробац!я розроблено'1 методики самовиховання Псчуття гумору вчи-тел1в. Вих1днш моментом буяо уявлення про ц}лзпокладання як си-стемоутворювальний еленент у систем! самовиховання, Знания учителем основних властивостей гумору, його перевал, íx сприйняття як бажаних та таких, що 1'х мояна досягнути у власти практик, дао можлив.1сть висунення мети самовиховання ПО^уття гумору i -с передумовом ycnimHOC'Ti дього процесу, Сл1д п!дкреслити, що bíh нерозрйвно пов"язаний з удосконаленням таких ягсосте! особистос-т!, .як II. гумаг^стична спряыОванхсть, екоц!йна зрШсть, !нтег лектуальна Гнучк1сть, естетична чутлив!сть. Це, в свою чергу, не може не в!добразитись на. процасуалышх характеристиках д1яльнос-.ri педагога. .

Самовиховання почуття гумору проходитиме усп!шнгше, якщо знания про достохнства. гуморнстичннх засобгв педагог черпатиме не.лише з власного досв!ду, але такой ¡з -спещально! лгтератури, a 'flii floro буцуть не спора дичнши,: а !ндив!дуально спланозаакми. В ход! експершё'нту вчителi.спирались на роэроблену автором Про-граму ni движения &1>ективнос£1. навчально-зиховного процесу при вклотённ! в неого • елеиент1в педагогичного гумору / на практиц! -■"0перац1я "Ю"/. Зона м!стила статтр для зчите.чзз is впраз'ааа -для

самовиховашш почуття гумору, численн! розробки урок !в, веселих свят, гумористичн! натер 1али для бес1д на виховН! теми, методич-ний план для кер!вництва гуртком шк1льних гуморист!в /з додатка-ми/.

Розроблена методика самовиховання почуття гумору враховуе поступов!сть даного процесу. На 1-му етап1 педагог вчитьоя зн1-ыати роздратування та 1нш! негативн1 емоцГУ за допомогою контро- . лю образ !в власно'1 св1домост1 1' таким чином'регулювати ев!й пои-Х1чний стан .засобами гумору. На 2-ыу етап1 об" ектоы саморегуля-ц1'1 виступае професIйна д!яльн!оть учителя, 1до не гиключае 1 . елемент!в гумору, а'паралельно -п!дсилешш !нтелентуально? та комун1кативно'1 активност! вчителя, його перцептивних та прогнос-. тичних зд1бностей, почуття м!ри 1 тактовност!, а також естетич-них сыак!в.

Самовиховання почуття гумору вчителя е найефективн 1шш, як-що його д1У спрямован! на розширення власног св1домост! та удо-сконалення комун!кативних навичок I будуються на трьох в!доов1д-них р!внях: когн!тивному /сощальне пор!вняння, самоспостережен~ ня, пор!вняння в 1деалом, самовипробувания, усв'!домлення морального , 1нтелектуального, естетичного навантаження гумору стосовно педагогх чного процесу, виз1льнещя в!д,стереогиШв в оц!нфуч-н!в, розвиток перцептивних та прогностичних зд!бностей, розмежу-вання рацЮнальних та еыоц!йних суджень/; 2/ емоц!йному/оамо-зфитика,'сажштйання, сдаоэаохочення, культивац!я еыпат!У,'¡ци-рост1 у вираженн! власних переживань/; 3/ регулятивному / само-' . хонсгруюващя та самок орекц!я д!яльност!, самонав:ювання, сано-• наказ, самоутриыання, удосконалення мовних та невербалькихформ гумору, зб!льшенн& ступен1в свобода у вибор! моделей р!шення пе- . дагог!чюос задач, тощо /.

Когн!ташний р!вень передбачае рефлекс!», розширення уявлень • ', учителя про витоки та способи подолання деяких з йогодинам!чцих ■ та розу1!ових стереотш1в, шаблон!в поведши. Розширення св!до-: мост! вчителя, поглибленнябачення ним конкрегих ситуац!й шк!дьного яшття з позиц1й гумфу веде до вайливих зм!н у. його ; уявленя! про себе та про люздну взагал!. Це стае мдаливим завдяг ки сткмуливашо шслення педагога проблемами ,!ншого. порядку, ' проблема:;!!, як! ыають бути вир 1шенши 1 супроводкуоться !нтелек-туально, естетпчно та морально насиченими переживаниями. Призви-чаганя до власигвого гумору образу мислення р !шуче впливае на . соаяьоз! характеристики'д!яльност1; педагога.

Серед вправ даного р!вня, що пролонуються методикою, сл!д назвати так:: - дати соб! яарт!вливу характеристику, посрупово перев!ряти, чи уточнювати 11; - пол!чити вар!анти свое!' звичнох . реакцП на цитину, яка завдае багато клопоту, уявити про це "я!-но" /н1ме, швидке, упов!льнене/; . - б!ля дзеркала повторити те, що говорив сьогодн! Сидорову, програти це у гротескному ключ!;

- подумки фотографувати себе у бу.Дь-який час, в!дпов!даючи на запитадня: що я в!дчуваю? чого мен! хочеться? - уважно поциви-тись на свого носа, пот!м - на себе очица датини; - придумувати сентенц!'! про р!зн! аспекти свос'1 роботи, анал!зуючи, чому саме

. так виходить; - переписати на каргки можлив! вправи, вида роботи по' самовихованню почуття: гумору, проанал!зувати, як! викону-вати- легко, як! зовс!м не хочеться, 1 чому.

Самовиховання почуття'гумору на емоц!йному р1вн! спрямоау- ' , валось, перш за все, на контроль негативних почутт!в !-культи-• вац:ю позитйвних. Методика включае так! завдання даного типу:

- планувати день весело, формулювати важк! справи в гумористич- • ному ключ!; - поставитись до будь-якого випадку шк!льного життя

з гумором, свое, невдоволення вилити у пошук дотепноТ сентенц!! на цю чи !ншу тему; - винести соб! догану в гумориотичн!й форм!;

- згадати анекдот, подивитись веселий мультф!льм, почитати гумо-ристшшу книжку; . - гас'дасти невеличке гумористичне опов!дання за опорами, наприклад, такими: учитель, учн!,• дивитись, говорити,

. працювати; цроанал!зувати свот мотиви, повторговати у.стан! роз-дратування; - вести гумористичнйй цодекник !в п!дписами за кон-кретних людей, у.Т.ч. й учн!в; - регулярно записувати на пл!вку "Волання з аду.шильного".

До. третьо! груш завдань методики входять так!: . запам"я-товувати та анал!зувати жарти !нших людей; - пролумувати, своГ в!дпов!д! з гумором на репл!ки 1нйих, нав!ть.коли поУзд уже В1-: -. д!йшов; - намагатися рутину перетворювати на-веселе свято; твор-чо, ! з. гумором ставитись до звичних речей; - пригадати або ж ви-гадати 'кумедний випад'ок з власного життя; - перекаэатй найг!рший бачений у литт!,ф!льм; - пояснити значения сл!в якнайкоротше та без зайвих жест!в; - пёреказати короткий гунористичний текст або анекдот /можна залисати на пл$вку/;'гтроанал!зувати вдал!сть ви-.конання; . - перекласти, фразу з .украТнсько'т". иови на украшську /пошук синон!м!в/; в!дпов!сти на залИтання присл!в"йм, дотепною приказкою, гуиористичшад афоризмом;, ¡- 'тренузати !мпроз!зац1ю та - твпдкЮть реакцИ, наприклад, за' допоиогою гри "гайка*: взяти

гайку великим 1 вказ íbhiim палыдями правоУ руки, бити нею об ст1л i на кожен удар вимовляти слово на г ему певши н1сен}тшц1, ска-símo, "Як пройшов иШ день"; - тренувати уяву та споотережли-BicTb, наприклад, за допомогою такого припущення: що було б, як-би yci /bíujííhhhkh/' писали л i во» ногою? - розпов1сти анекдот уч-ням, принести Ум карикатуру, гумористичну сентенц!ю, збирати Ух разом у "Ха-Ха" коробку, використоврати у класних справах; - придумати сюрпризи до I Kbíthh для учн!в; - збирати матер!али до Неповного з1брання шкiльних твор!в, Музею шк!льних рел{кв!й, 1арт1вливого шк1лыюго тлумачного словника; вчитись ставити "каверзн1" питания на уроках, використовувати гумористичн! страц!т, пояснения, ímní знах!дки з елементами гумору; - приду-■мувати, як í коли з користю для справи виконувати ц! та Ihoií вправи. - - , ' '

Результата апробацП запропонованот методики ще раз проде-монструвалк позимшну роль почуття гумору в удосконалешЛ лрофв-сШноi' майстерност! педагогíb. Виявленр прир!ст таких важливих показ ник i в УхньоУ д}яльност!, як доброзичливе ставлення до уч-híb, yi.iihhh залучати у навчання та'виховання матер1али з р1зно-ман}тних джерел, багатство та образн!сть мови, фантазГУ, повно-кровн! неформалы^ контакти в вихованцями, економн!сть жест!в. 'Збагатились перцептивн! та прогностичн! ум{ння педагог!в, Шдви-щилась 'задоволен!сть хх роботов, Вчител! в1дчули в гумор1 неви-черпне джерело енергН та бадьоростi духу. За Ух словами, прий-шов творчий азарт, суттево п!двищився tHTepec до роботи, викоре-нилось. в1дчугтя 1нтелектуального застою, Набагато чаот!ше стало приходити почуття радост} прац1'завдяки б!льш!й в!ддач1 д!тей, численн! проблеми сп!лкування або вирШились сам1 собою, або в1-д1йшли на зацн!й план. ПолШшлись стосунки вчител1в з оточенням i за маками школи, в тому числг i в; с1м"ях. .Сл1д також в{дзначи-ти, що .освоювати методику'було леппе тим педагогам, як i працива-ли парно i мали змогу д1литися досв{дом, орган!зовувати сп1льн! свята, параледьнí конкурси, диспути, тощо,

'• В ц i лому можна зробити висновок, що i снуют ь реальн! можли-boctí са!.!Овиховання по.чуття гумору вчител}в ' у природних умовах педагог1чного сп!лкування. Почуття гумору.суттево збагатило ро-зуы!тя педагогами свое! npoüeofteor utct'f, висгупило ефекттнт фактором уцосконалення ''х регуляторних механ!зм!в, позитивно вШилось на збагаченн! ¥х nporaeciíiHoí майстериост1, зд!йснга-ч;:сь в штелезтуалыШ, моральна та естетпчн!й творчоот!-вчите-

л!в.

Проведене досл1тцсення не вичерпув вс1сТ глибини порушених У ньшу проблем. ГГотребують подальшого вивчення так1 питания, яй 1ндив1дуальн! розб!жност! у сприйманп! та продукуванн! педаго-Г1ЧНОГО гумору, залучепня гумору у пгцготовку та перешдготовку учительських напр ¡в, методи Щлеспрямованого виховання почуття гумору учи ¿в р!зного в!ку, особливосгг вшсористання гумору у вм-кладанн} окремих предиет!в, тощо. Неабияку роль у цьому в1д1гра-° ли б не т!льки пецагог1чн1, але й психолог1чн! та методичн! до-' сл1лдення.

Основн! положения роботи викладен! у таких публ1кац1ях:

I» Сила педагог1чного гумору // Р1дна школа. - 1992. -№2.-0. 41-45.

2. Гумор у шнол1. Методичш роэробки. - К.: НКЗПО, 1990. -

34 с.

3. Гумор як елемент у формуванн! професхйног майстерност! вчителя // Формування педагог 1чшм майстерност! в систем! про-фесШю? п1дготовки майбутнього вчителя. Зб1рка тез, допов1дей та виступ ! в на м(лвуз1всыпй науково-практишпй конференцП. -К., 1991,- С. 130-131.

4. Шор как средство индивидуализации учебно-воспитательного процесса // Шдивидуализация и дифференциация учебного процесса. Методические рекомендации. - Херсон: ХОИУУ, 1990. -С. 22-24.

5. Юмор как средство повышения эффективности обучения ино-

. • странным языкам // Материалы республиканской научно-практической конференции "Вопроси совершенствования обучения /иностранному/ языку как средству межнационального общения" /Реи. коллегия А.А.Романов и др. - Харьков, 1991. - 4.1. - С. 106-107.