автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие содержания образования студентов педагогических учебных заведения США (60-80 гг. ХХ ст.)

Автореферат диссертации по теме "Развитие содержания образования студентов педагогических учебных заведения США (60-80 гг. ХХ ст.)"

РГ6 ОД

О ЙЕН 13Г-

ХЛРК1ВСЬКШ ДЕШАВ1Ш ПЕДЛГОГ1ЧНЙЙ УН1ВЕРСИТЕТ 2М.Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Пономарьова Ольга 1гор1вна

РОЗВИТОК ЗМ1СТУ ОСВ1ТИ СТУДЕНПВ ПЕДАГ0Г1ЧНИХ НАВЧАЛЫШХ ЗАКЛАДЕВ США /б0-80рр.ХХст./

13.00.01 - теор1я та юторгя педагогией

Автореферат дасертзцн нэ здобуття паукового ступени кандидата педагог1чних наук

Харкш - 1986

Дисерташею е рукогмс

Роботу виконано в Хзркшському ун1верситет1 1м.Г.С.Сковорода

Науковия кершник 0фШ1йн1 опоненти

державному педагог1чному

- кандидат педагог1чних наук професор Попова Людмила Данил1вна

- доктор педагогIчних наук, професор, член-кореспонден АПН Украши евтух Микола Борисович

- кзндадат педагог!чних наук доцент ЩокIна Натал1я Борис1вна

Пров1дна установа - Харкшський державний

ун1верситет

Захист в IдЗудеться _1996 року го,

на засщанн! спещал1зовано1 вчено1 рада К.02.26.02 ; ХаркШському тдагопчному ун1верситет1 1м.Г.С.Сковороди адресов 310168, м.Хзрк1в, вул.Блюхера,2, зал ззсщань.

3 дисерташею можна ознакомитесь у б1блютец1 Харк1вськ( державного педагог1чного ун1вврситету 1м.Г.С.Сковор(

Автореферат розюлания

ВчениЯ секретар спещал1зовано1 вчеко; рада

иа+Ъ^ъС^СЬУ/Я.!996р

кандидат педагог 1чних í доцент Штефан Л.А.

■ЭЛГАЭТ-. нл УДРАиТТГРМГТТ/П/Л рлсптм

Актуальн;сть досшджекня. Законом УкраУни "Про осв1ту" визначаеться, що головною метою осв1ти е всеб!чния розвиток людани як особистост! та найвицоУ щнност! суспгльства. Особливе мюце у досягненн] шеГ мети наложить учителю. в1д його загальноУ культури, особистах та професшно-педагопчних якостея значною игрою заленяггь формування маябутнього поколгння молодь Про виршальну роль учителя в розбудов! системи нэцюнальноУ освгги та вихованн! високих моральних якостез у громадян шдарвсдюЕться I в укзз1 Президента "Про основн! напрями реформування видо! осв1ти в УкраУнГ,'

В умовах переходу Укрз'ти до демократично} тштичноУ системи та ринкових в1дносин вежливого значения набуваг оновлэння змIсту осв1ти маябутщх учителгв, розвиток IX 1ндив1дуальност1 та творчих здгбностея, шдготовка не вчителя-ремюшка, а вчителя-творця. У зв'язку з цим педагоггчна наука звертзеться до вивчення та критичного осмислення не тгльки в гтчизняного, але й заруб]жного досвгду пГдготовки вчительських кадрш. Так, Сполучен! Штата Америки, визнании Л1дер азходу, розглядаються як крэ'ша, досв!д яко1 у справ! осв1ти магбупцх учигелт викликае осойливиа штерес при умов! адекватного до нього вгдношення. В умовах поступовоУ 1нтегрэцп в1тчизняноГ педагопчноУ думки з св!товою об'ективне, без упередаених погляд[в та гдеолопчних штамп1в вивчення розвитку зм1сту педагог 1чно1 осв1ти США в перюд И реформування сприятиме розв'язэнню важливих завдань щодо оновлення змюту, методIв та форм вмцоУ педагопчноУ освгти в Украш!.

60-80 рр. ХХст. у США характеризувзлися проведениям широких реформ у галуз! освгги, що 1стотно вплинуло на розвиток змюту осв1ти маябушх уогшлт у вщих шдагопчних навчальних закладах та на орган1зацш практично!' д!Яльност1 студенпв. Реформи були спрямован! на творчиа пошук 1 розробку нових Шдаод1в до орган 1зац ii' осв1ти в шдагопчних коледаах та на шдагопчних В1дц1леннях ун1верситет1в, покращення змхсту Шдготовки вчителт за рахунок б!лыи глибокого вивчення загальноосвтлх та професдао-годагопчних дисцигшн, введения нових психолого-шдагопчних -та методичних курст, зб1льшен-ня обсягу годин на практичщ заняття, шдагопчну практику I стажування студенпв.

Соц I ально-шдагог 1чн I аспекта реформування вицоГ школи в1дЗит1 в урядових документах мшютерства осв1ти США "Нащя на гран! ризику", "Америка - 2000: стратепя в галуз! осв!ти"; допов 1дях та постановах НацюнальноГ Ком 1С 11' з питань удосконалення осв!ти "Шлях до зм!н у щдготовщ вчигаля", "Завдання в освгт! - шлях до економ!чного росту", "Досл1даення в галуз! осв1ти"; Карнеп Форума "Щдготовлена нащя: вчител! для XXI ст.", груш Холмса "Завтрашн! вчигелГ' та 1н.

Вгчив сощально-економ1чних продесш на становления та розвиток основних напрямш педагог 1чно!' думки США у дослшувания перюд, мета та змют профес1гно,-шдагопчно"1* осв1ти студенпв у вищих навчальних закладах США розроблялися у творах в!домих американських дадагопв та психолог 1в. До них належать монограф11' В.Беггза, А.Бестара, Б.Блума, Дк.Брукера, М.Пнзбурга, Р.Гувера, Р.Гофстадтера, Дк.Конанта, Д.Кауфмана, Т.Попкевгща, П.Смпта, П.Хорофаса, статт! Н.Бзрнсз, С.Берейтера, Дж.Стелл1нга, Д.Льююа, Дк.Говарда, П.Кларка та

1н. Особливосп орган 1ззцII практично'1' навчальноГ д1яльност1 студент!в висв1тлювались у. науково-методачних працях Л.Андерсона, Дк.Дея, В. Гу стона, К. Кросса, Дж.Лангфорда, Т.Легатта, В.Мэкклахи, С.Макклеяша, В.Мошихена, навчально-мэтодачних документах педагог ¡чних коледаш, зокрема коледжу П тленного Мену.

У процес! проведения досл1даення використовувались матерели перюдачних американських нэуково-годагопчних ввдань: "Iducational leadership", "Educational Researcher", "Improving College and university Teaching", "Journal oi Iducational Research", "Journal oi Experimental Education", "Journal of Teacher Education", "Journal of Higher Education", "The Education Digest', "The Science Teacher" та ihuhx.

Проблемы розвитку вищо!* освгги США дослдаувались 1 в працях вIтчизняних учених. КонцепцГ1' змюту вщоГ педагог1чноГ осв1ти вивчали А.П.Акатьев, В.О.Булзв!н, Г.С.Георпевэ, Л.М.Гончаров, Г.Д.Дмитргев, З.О.Мзльковэ, М.Д.Шкандров, В.А.Пара1л, В.Я.Шшшовськия, Т.А.Тзртарашв1л1, Л.Д. Фшпповэ; мету, метода 1 орган 1зац1йн1 форми навчання у вид 12 школ! США розглядали А.М.Алексюк, a.m.mltlha, М.В.Кларгн, В.Н.Чорниа, Т.О.Хмель.

Питания загальноосв1тньо1 i психолого-педагопчно!' Щдго-товки вчителя, особливост! педагог1чно1 техн1ки, тенденцп розвитку педагог I4HOI* ос1та в США у р1зн1 перюди доел 1даувалися в кандидатських дисерггащях Г.Г.AranoBoi', B.C. Будкко, В.Н.МатвЕево! , О.Ю.Рогзчово!', Р.М.Роман, I.А.Тагуново1 , Л.Н.ТалзловоГ.

Загальнонаукове та теоретична значения для нашого досл!д-ження мають пращ з р!зких проблем шдготезки вчительських

кадр!в ^чених Укра'Гни I РосИ А.М.Алексюка, В.Л.Вульфсо-на, ВЛ.евдокимовз, М.Б.евтуха, 1.А.Зязюна, Г.С.Костюка, В.О.Котова, В.1.Лозово1, В.I.Лугового, В.К.Маябороди, Н.Г.Пичкало, Л. С. Не че по ре нко, Г.Г.Петренко, Л.П.ПуховськоУ, КЛ.Сал!-мовоУ, О.В. СухомлинськоУ, Г.Ф.Ярк1но1", М.Д.Ярмаченка та 1н.

Проведения анал1з широкого кола зарубгжних та в1тчизняних педагог 1чних даерел з проблеми досл!даення свгдчить, що теоре-тичн! питания розвигку змюту осв!та 1 практика органгззци навчально}' д!яльност1 студент1в педагог!чних навчальних заклад1в США в парюд осв1тн!х реформ 60-80 рр. XX ст. вивчено недостатньо. Актуалыпсть, • сотально-педагопчне значения, В1дсутн1сть комплексного юторико-тадагопчного досл!даення обрано'1 проблеми, зростаючиа в умовах рефармувзння вадоУ освгти в Украш! 1нтерес вчених 1 вчителгв до заруб 1н® ого досв1ду зумовили виб!р теми досл!даення, а саме: "Розвиток змюту осв1та студентш педагог 1чних навчальних заклад!в США /б0-80рр. ХХст./." 6

Об' ект доел 1 даення - зм!ст осв!ти студент 1в дадагопчних навчальних заклад!в США.

Предмет доолгдження - теор!я 1 практика розвитку

зм!сту осв1ти студент1в педагог1чних навчальних заклад!в США у 60-80 рр. ХХст.

Мета дослиздення - вивчення теоретичних 1дей змюту осв1ти I практики орган1зацп навчальноУ д!яльност! студент!в у педагопчних коледаах 1 на педагог!чних в1дщленнях ун!верситет1в у перIод 60-80 рр. XX ст., виявлення мождивостей творчого використання американського досвш у вузтсыш практиц! УкраУни.

Об*ект, предает та мета доелгдаэння визначили аого основн!

ззвдзння:

- вивчити вплив сощально-педагопчних умов життя США на розвиток 1Д8Й ЗМ юту ОСВ1ТИ у ВШД1Я ШКОЛ1 в дослгдаувзния пер Iод;

- прознал 1зувати мету та змют ocbitm студентiв педагопч-них коледат та дадагопчних В1дщлень ун1верситет!в у роки реформ 60-80 pp.;

- розглянути орган1защю практично1 дгяльност1 студентгв у процес! вивчення дисвдплш педагог ¡того циклу;

А розкрити особмтост: орган 1защУ педагог i4Hoi' практики i стажування студент1в у початкових та свредн!х школах;

- виявити основн! тенденцп розвитку змюту педагогihho'i'

- ocbith маяйутн1х учителт США шд вшивом реформ 60-80 рр ХХст. I розглянути можливост1 використання амвриканського досв1ду в педэгопчних навчальних закладах Украда.

Методолог1чною основою доел1даэння е положения ф глософського вчення про системно-цгл;сниа шда1д до формування особистост], сощально - економ!чну обумовленють ocbith, дощльн1сть вивчення та творчого використання юторико-педагогпноГ спадаини в сучасних умовах, необх!да!сть збагачення нацюнзльного педагопчного досв!ду на ochobi поеднання кращих зразкш педагог 1чно1 практики р1зних краТн з метою збереження загальнолюдських щнностей та ]деал!в.

Ochobhi методи доелдження - Гсторико-педагопчний, теоретичний I пор1вняльниа анзлгз заруб!жно1 та в!ттазняно1 психолого-педагог rraoi' Л1твратури, науково-методичних матер!алIB, що стосуються досв1ду оргашзаци навчалъноГ д!яльност1, педагоггчног практики та стажування студентib. KpiM того, використовувся метод опитуззнкя американская викладачш

деяких педагог 1чних коледшв та вчителш шк!л з метою ознайомлення з питаниями Teopîi' 1 практики навчання студент1в у педагог 1чних закладах.

Диерелознавчою базою дисерггацп були: постанови I документа эмериканського уряду, нацюналъних комюш та громадських орган1зац!й з питань осв!ти, монограф п, навчально-методичн1 пос1бники, науков! статп педагопв I психолопв США, в яких розглядакггься питания розвитку зм!сту педагопчног ocbith; навчальнг прогрзми та плани педагог гчних колодаib 1 педагопчних В1дд1лень ушверсигетш; науков1 пращ 1 • дисертащан! досл1даеяня в1тчизняних: .ученик з проблем змюту педагог 1чно\' освгги, матер!али пврюдичних видань та бес!д з викладачами та вчиталями США.

Наукова новизна 1 теоретичне значения досшдаення полягае у

виявленш основних напрям!в поступового розвитку педагогией

вищо1 школи в перIод 60-80 pp., представники яких по-р!зному

розглядали питання про мету та змют педагог 1чноГ ocbith

студенпв; аналог висунутих американсышми педагогами I

психологами нових концепцm змгету прафэс даа-шдагопчноГ

осв1ти, спрямованих на розвиток творчого потенщалу,

педагог 14HOÏ технгки маабутни учител1в, створення

педагог 1чно-доц1льних в!дносин у шальному середовицг, розкрихп

особливостей органгзаци навчальноГ д1яльност! студентт у

проще I вивчення дасцишпн педагог 1чнаго циклу та узагальненн:

досв1ду орган1зацп педагог 1чно1 практики I стажування

майбутнIX вчитбл1в у початков 12 та середа 1й школах.

Особистий внесок дисертанта полягае в тому, що в дасертацп

вперше поданий цшений анал!з розвитку теоретичних 1деа змюту t.

педагог moi освгги студент: в î практика оргзн1ззцц tx

навчалыш д1яльност! в педагог!чних коледках j на педагог 1чних в!дц!леннях унгверситепв, виявлен! ochobhi тенденщ? ровитку змюту освпги маябутн tx у.чител!в у США та можливост! використання амершсанського досв!ду в педагоггчних навчальних закладах Украгат.

Практичне значения робота полягае в тому, що теоретичн! 1двУ, фактичния матерел та досв!д орган 1зац11 практичнойд!яльност1-студентш педагог!чних навчальних заклад1в США, проанал!зован! у дасертацп, можуть бути творчо викоржгган I при розробщ курс!в лекщя, спецкурс! в I сгоцсемтарт !з заруб тот' педагог!ки, проведенн! практичних I сем1нарських занять. На основI даних досл!даення видан! науково-методичн1 матер!али"Орган !защя I змют навчання вчотел!в у вищих навчальних закладах США /70-80 рр. ХХст./" для студевпв та викладач1в педагог г чних вуз!в, учитал!в шкм. Апробащя результат !в дослгдаення. Ochobhi положения i результата досл1даення допов!дались t обговорювались на засманиях сектору педагогией, на регюналыпя науково-практич-Н1й конференц!I у Харков1 /1994/, м!жрегюнальних наукових конференщях у Сумах /1996/, у Харковх /1996/, висв!тлювались у зб!рниках наукових праць, журнальних статтях, лекщях для сту-деапв 1 вчител1в. На захист винос?р*ься;

- виявленi в доелгдаенн! ochobhi напрями розвитку !деа педагог1ки вищог школи, представники яких по-р!зному розглядали питания про мету та змют педагог moi' осв1ти студент 1в /60- рр. - где]' неопрэгматичяоУ педз-■ гопки, 70- рр. - где'г технократичнот педагогией, 80-рр. - !Д8! гуманютично! педагогией/;

- Броаналзован! в дисертацп нов: психолого-педагог 1чн1 концепщ I змюту профвсишо-годагопчно! осв1ти, головною метою яких Оули розвигок творчого потенцГалу,-педагог]чно1 технцси студент1в, створення педагог1чно дощльних в1дносин у клас! i в школ1 /концепц i У "компетентност!", "сшльного штересу", "общинного" та "практичного" змюту осв1ти"/;

- - видIленI в робот! традищгний та 1нтегрований щдходи до вивчення маабутн1ми вчшвлями дасцишцн психолого-года-гопчвого циклу, спрямован1 на формування у них ■ науково-педагог 1чних та методичних знань, умшь та навичок /загальнонавчальних та комун1кативних, а також специф1чних в залэжност! вш обраного нэпряму сгощал!за-

цп/;

- розкрип в досл1даенн1 орган 1защгн1 особливост1 шк1льно1 практики та стажування студент1в /розширений ШДХ1Д до завдань практики, и' змюту, кер1вницгва., до вид1в стажування майбушх вчител!в/;

- виявленг в дисертацп перспективн1 тедценцп розвитку змкту педагог1чноУ осв1ти США 1 можливост! творчого використання американського досв!ду в педагог1чних нав-чальних .закладах УкраТни.

Структура лисертап т т. Робота складаеться 13 вступу, двох роздшв, висновкш, списку використано! л!тератури 1 додатк!в.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вст.уп 1 обгрунтовуеться актуалыпсть досл!дазння, вид!ляються иого об'екг, предмет, мета а головыI завдання, методолог]чна основа а метода досл!даення, розкриваеться даорелознавча база, наукова новизна, теоретично та практично значения робота, особистиа внесок дисертанта, сформульован! положения, що вшасяться на захист.

У першому роздш "Теоретичн! питания розвитку зм!сту ' осв!ти "студантт у ' " педагопчних навчальних закладах • США "" /б0-80рр. ХХст. / " розглядаються сощально-педагоПчн! умови розвитку 1дэя гадагопки вшщл школи США, розкриваеться мета I змют педагог 1чн01 освгти студент]в у педагопчних коледжах I на педагопчних в!дц1леннях ун1верситэт1в.

Анал1з наукових праць американських шдагопв I психолопв, офЩ1йних докуменпв св!дчигь, що становления I розвигок 1деа шдагоПки вищо1 школи США проходили шд впливом та у взаемозв'язку з соц1ально-економ1чними процэсами в сусшльств!. В XVII ст. на розвиток змюту педагог 1чно1 осв!ти вплинули 1деУ . англ]аського протестантства. Вшц навчальн! заклада Оули приватними, будувались за бриганським зразком на основ! !дэ! класично! аристократично'1' осв!ти, що носила клвр!кальния характер, та призначались для вих!дц1в 1з вищих вврств • сусшльства. В XVIII ст., у зв'язку з впливом погляд!в француз ьких просвптггелш^у США одержали шдтримку 1да1* демократично! осв!ти, як1 кригикували вплив церкви на змют осв!ти у колодках та ун!версигетах.

В XIX ст. у педагог!чн!а думд! США поширюються запозиче-н! в Шмоччинг 1де1 профес!йно1 осв!ти студенпв. Тх прихиль-

10 , I

ники Ф.Вейланд i Дк.Тцснор пропонували ввести у вищих нав-чальних закладах вивчення паралельних курс!в, що давали право выпускникам отримувати сертиф!кат з в!дпов1дноУ професи . 3 середини XIXct в США з'являються nepmi професиш годэгопч-н1 заклада - "нормальщ школи" /normal schools/, якI готували вчителт для початкового навчання.

Закони Морр1ла /1862,1887/, що проголосили 1дею зв'язку зм1сту осв1ти з потребами економиш кожного штату, поклали початок заснуванн» в США дэржавних педагопчних заклад 1в. У цей час створюються держэвн 1 вчительсък 1 ■ коледж 1, нормальн1 школи отримують право присудаувати ступень бакалавра наук.

Анал1з р1зних даерел показуе, що напочатку XX ст., у зв'язку з сощальною депрес!ею сусщльства, осв1та в США стала розглядатися як особиста справа кожного, щдвщився штерес до чисто1 науки, а в педагопчних навчальних закладах утвврдився акадам!чний змгст ocbith.

Запуск у 50- pp. в СРСР супутника Зешц виявив низький р1вень шдготовки фах!вщв в ушверситетах I коладаах США, як1 потрапили п!д фшансовий I полггичний вплив великих промислових корпоращи. Пров1дною педагог1чною 1деею стала 1дея звгльнення вищо1 освгти В1Д тиску з боку промислових компант. Це привело до сггворення ряду невеликих експериментальних вчительсышх коледа1влк1 в1д1грали важливу роль у щдготовц! педагопчних кадр1в.

Анал1з праць американських • педагопв I психолопв,

навчально'г' документаци ряду педагопчних коледацв 1

уя1верситет1в св1дчить, що щд вшивом ocbithix реформ 60-80рр .. я

1де1' педагог 1ки вицо! школи розвивались е межах 3-х

основних напрялцв - нвопрагматично1, технократичноГ I гуман1стично1 педагог цси, представники яких по-р!зному трактували питания про мету, змют осв!ти студент 1в та орган1защю IX навчальноУ дхяльность Умовно педагопчн! погляди прихильникш цих напрялцв педагог Пси на розвиток змюту осв1та студенпв показан 1 в наступи1й таблиц!:

'Основа I напрями' Дидактичн! 1 Суттев! ознаки змюту осв1ти' педагог1чно1 . харзктеристи-думйи США ки

60-80 рр. ХХст. 60- рр. - Мета

Неопрагматична педагог1ка

- Знания

- Умшня, навички

-Д1яльн!сть студент1в

70-рр. - Мета

Технократична

педагог1ка

- Знания

дата студентам знания, як! не-обх!дн! у практичнш д!яльно-ст!, в!дЗирати 1х за принципом релевантност! !нтересзм студен-Т1в;

профес!йних, сощальних та гума-н!тзрних дасцишпн; практичн1, ремюнич! ум!ння й навички, ум!ння й навички со-щального сп!лкування; практична Д1яльн!сть, Д1яльнють сшлкування

нзвчиги майбутн!х вчителш миелита

природничо-математичних дисцип-

та ТРТР 1гг.ттп_гтогтэт-о-г —

них дасциплш»

- ум1ння,

навички

-д1яльн1сть

студент1в

80-рр.

Гумангстична педагог1ка

Мета

- Знання

- Ум1нвя, навички

-д1яльн1сть

студент1в

ум!нвя мислиги, навички розумо-во1 навчально1 дгялъност! /синтез, аналгз, пор!внйння, уза-гальнення та т\./

нзвчально-штелактуальна Д1яль-щсть

зробигги процес навчання особисто значущйм, афекгшвним, викликаю-

чим в1дпов1дн1 емоцп я почуття;

сусщлъствознавчих I гуман]тар-

.них наук, знання практичного I

особистого характеру,заснованих

на емоц!ях;

умгння бути В1дкритим, доброзич-ливим для вс!х, ум!ння шукати себе, свое "Я";

навчально-емоцнша, Д1яльн1сть сщлкування

Портняльний аналхз мети, змюту осв!ти I вщцв д!яльност1 студент 1в показуе, що М1Ж 1деями кожного 13 цих напрям!в юнуе певний взаемозв'язок, одаак.. ступ!нь IX впливу на розвиток змгсту осв1ти майбутн1х у,чител1в у р!зн1 роки проведения реформ була не однаковою. Шд впливом сощально-економгчних умов життя сусщльства ц! педагог 1чн1 напрями зазнали зм!н, але в Ц1 лому,вони в1д1грали позитдану роль у розробц! питань зм!сту осв1ти студенпв у пер!од досл1даення.

У досл!даенн1 показано, що в 70-80 рр. ХХст., у зв'язку 13 зрост^ючим штересом до особистост! вчитэля I иого рол1 в суспгльств!, педагоги, психологи I методиста розробляють нов!

концепц! i мета та змюту педагог 1чно1 освгги студент 1в. У цея перIод Б.Блум, Д.Кратволь, Б.Mac la створюють таксоном1Ю навчальноГ' мети освгги, яка охошповала як когнпивну, так I афективну сторони д1яльностг студентib та вплинула на розвиток змюту осв-гги у педагоггчних навчальних закладах. Професорами я викладачами педагогпних в!дщлень ун!верситет!в I колэдапв був складений Портрет 1деального Вчителя /The Portrait of а Teacher/, де поряд з глибоким оволод|нням загальноосв1тн1Ш знаниями передбачались також самоосв!та 1 самовиховання вчителя, його технолог 1чна грамотають, повага та любов до учн1в, знания 1ндив1дуальних, нацюнальних I сотальнш особливостей Д1тей.

Серед навит концепц щ педагог !чно! осв!ти тих час!в найб!льш в1домими були концепцп "компетентностГ', "спгльного 1нтересу", практичного } общинного змюту ocbith.

Головну мету прихильники концепцii "компетентностГ' бачили у п1дготовц1 профес!йно грамотного вчотеля-практика 1з в1дпов1дним набором умшь i навичок про повед!нку, як! необх1дн! для навчально-виховноГ робота в школь Шд впливом 1дей гуманютично! педагог 1ки вони надавали важливе значения свобод! майбутн!х учител!в у вибор1 метод!в 1 форм навчання, !ндив!дуальному шдходу до учн!в. Головними недолгками концепт I "компетентностГ' стали l'i' вузькопрагматичиия характер, спрямування на ззнадто швида! результата, а також недооц!нка теоретичних знань i творчих зд1бностея студенпв.

Основною метою концепц! V "сильного 1нтересу" було прагнення вчених шдвищити творчии потенщал студенпв шляхом зэлучення 'fx до пост!йно1 експериментальЕоТ робота, навчити приямата самостгйн! р!шення, в!дстоювата власн! погляди,

створкзэтк дамокрзтлчяу атмосферу у ¡шальному середоаищи. При цьому, формування теоретичних знань зводалось до обговорення окремих проблем, а завдання вироблення у студент1в профэс5йиих педагопчних ум!нь не ставилось.

Спробу поедаати розвигок творчих зд1бностея з формуванням профес 1Яно-шдагог 1чних ум1нь I навичок студенпв зд!йснили у 80 - рр. автори концэпцп практичного щдходу до змюту осв1ти. Виходячи з кооперовано1 форми навчання, вони передЗачали поедаання навчання в ун1верситет[ або коледа! з •роботов студент 1в у школь Вважалось, щ,о при так 1й орган 1зац 11' навчання, студента потраплягь в умови , под!бн! до тих, як г можуть виникнути в 1х подалыщя роботу 1 будуть мати можливють переконатись у правильности обраног кар'ери. Маябушм ригелям надавалось право мшяти школи на протяз! року, самост 10*10 Шдходаги до вибору методт 1 форм навчання.

У 80 -рр. педагоги Дж.Маган, Р.Ганвей розробили концептю общинного змюту освгт, спрямовану на шдготовку вчителт для робота у районах проживания зб!дн1лого населения крайни. У змют осв1та вони включали стажування студенпв у район! маябутньо! робота, Ух участь у д1яльност! регюнального депарггаменту осв!ти, проживания в домах своУх учн!в. Але ця концэпщя не користувалась популярнютю серед студенпв педагопчних заклад!в, б!льшють з. яких в!дцавали таравагу вивченню сшщальних навчальних курс!в, а не робот! в общинь

Досл!даення показало, що висунуп у 70-80 рр. концэпцп змюту педагопчно! осв!ти сприяли покращенню юдагоПчно'У майстерност! майбушх у;чителт, розвитку ix творчого потеншалу, створенню педзгопчно-дощльних в!дносин у клас! I в школI. Загальним недолзком цих концепции виявилась недоотнка

теореткчних знзнь маябушх ¡учителв.

У другому роздш досл!даення "Орган 1защя практично!' д!яльност1 студ8нт1в педагог 1чних навчальних закладт США в 60-80 рр. XX ст." розглядаються питания формувзння знань, ум!нь I навичок студенпв у процес! вивчення дисцюшн педагог 1чного циклу, анал!зуеться орган1защя та змют педагопчноУ практики I стажування студенпв, розкривакггься можливост! використання американського досв!ду в педагог1чних навчальних закладах УкраУни.

Анал1з орган!защУ практично'У д1яльност! студенпв показав, що в роки реформ зросли вимоги до оволод!ння майбушми вчителями знаниями, ум!ннями й навичками в процес! вивчення дасцигшн педзгопчного циклу, на як1 в1дводилось б!льше 60% навчального часу. У практична робот! педагог!чних навчальних заклад!в використовувзлись два п!дходи до вивчення педагог¡чних дисципл гн - традищйнии, при якому психолого-педагопчн! знания, ум!ння й навички студента набували на 3-4 курсах ,п!сля вивчення загальноосв!тн!х предмет!в, 1 !нтегрований, у ход! якого майбутн! учителI оволодгвали знаниями, ушннями 1 навичками, одночасно вивчаючи дасцишини педагопчного ! загальноосв!тиього цикл1в на протяз! вс!х рок!в навчання.

Градациям Щдх!Д до вивчення циклу годагоггчних дасцишпн горедбачзв"^набуттГ! знань, обов'язкових для майбутн!х учител!в почзтковоУ та середньоУ шк1л, комплексу загальнопрофес!йних предмет!в /"Ф1лософ!я та вчитель", "Психолопя малюка", "1стор!я педагог!ки", "Дослдаення у галуз1 викладання як професц" та 1н'./ I, в залежносИ вгд обраноУ спещал!зац!I, ряду професгйно-годагопчних курс!в /"Нзвчання обдаровэних дгтей", "Школа як сощальнии гнститут суспиьства", "Оволод!ння

16 .

I

навичками чкгааня для дорослих людеа", "Побудова навчальних програм" та Ш './.

Узагальнення досвццу робота педагог1чних навчальша заклад 1в св1дчигь, ' що у процзс! вивчення загальнопрофосцших дисциплш студента знааомились з кетою осв]та I викладанням як профес1е», системою освгги у США, вабували знания з основ дидактики, фмософп я психологи' освгги, 1 стори педагог 1ки, вивчали основи ТЗН. Поряд 13 загальнопрофес цшими студента засвоювали спеЩальн! професшо-педагопчн! курси, як!

• ■ ■■Оудувались за принципом в 1ковоГ педагог 1ки,"ШредЗачали набуття • • знань з методики викладання предавтш майбутньо! спещалшацп та деяких шшх дисциплш.

У 80-рр. в педагог 1чних коледаах та на педагог 1чних В1ДЦ1Л8ННЯХ ун1верситет1в використовувався також 1нтегрованиа Шдх!д до вивчення педагог гчних дисциплш. Досл1даенням виявлоно, що- студента засвоювали р1зн1 1нтегрован1 курси /"Вивчення основ освгти", "Досшдаення осв!ти як професи",' 'Чеоретичн! основи навчання" та ы'.)/, вивчення яких надавало можливють простежити взаемозв'язок процэсш та явиц, Шдвишувало мотивац!» до самост!иного мислення I. разом з там, дозволяло отримати залцш з- ряду педагогIчних дисциплш одао-часно. кюг за дудкою шдагопв 1 пскхолопв, при такому шдхо-• -Д1 знания студентш були неглибокими, поверховими, в зв'язку з чим шревага в роки реформ надавалась вивченню традицшних на, г •

•■• у

вчальних курсив.

Особлива мюцэ у процзсI вивчення педагог!чних дисциплш в1дводалось формуванню у' майбутн IX вчителгв загальнонавчальних /плануючих, ощнюючих, спещально методичних/ та кому н ¡кативши /встановлення контакту з учнями та колэгзми,

створення творчо'г атмосфери в клэс1 1 в школ!/ умшь та навичок. Важливе значешя издавалось також формуванню специфпних'умшь тэ навичок, як1 включали сощально-пвдагопч-ну та техзлчну груш. До соц1ально-П8дагопчно1 груш в1дноси-лись концептульно-анал1тичн1 ум!ння я навички та мтособистого сшлкування. Техн1чна група передбачала вивчэння потреб пращвник1в галуз! осв!ти, розум!ння необх!дност1 структурних змш навчально-виховного продесу, повагу до нашональних та етн1чних особливостея учн!в.

ч

Досл1даення показуе, що в роки реформ 60-70 рр. у пракгиц! робота педагоггчних навчальних заклад!в з метою формування у майбутни у,чител!в знань, умшь та навичок використовувались традац1йн! I нов! метода 1 форми навчально1 д1яльност1. У 80-рр. вони зм!нюються. Для внесения до лекщя елеменпв сощального сшлкування стали застосовувати спос!б пауз, ' "поясюоючГ' I "провекациш" лекцп, як! допускали обмш думками М1ж студентами I викладачами, в!дпов1д! на запитання студент 1в, мШ1даскусп. Популярнють у студент 1в здобули даскусГ1',як! проводились у форм! в!дкритого обговорення, "панелГ", "кл1н1ки", "лаб1ринту", "аквар!уму". Головними перевагами використання нових форм навчально'г д1яльност! викладач! вважали залучення студент!в у процес активного вивчення педагог!чних дисцшШн. У 80-рр. на старших курсах проводились семшари за формою "круглого стола", "мозкового штурму", симпозгуму.

У практиц! коледаш I ун1Еврситет!в використовувались I !ндив1дуальн1 форми навчальноУ д!яльност! студенпв програмованз, персонал!зована, модульна, як!, з одного боку, сприяли б!льш глибокому вивченню педагог!чних дисцишцн, а з

1шого"» обмежували сшлкування м!ж студентами 1 викладачами. Дослшення св!дчить, що на початку 90-х рр. студента педагог1чних навчальних заклад1в при вивченн! педагог1чних дисциплш в1дцавали перевагу традищяним методам 1 формам навчання.

У другому розд1л! робота в!дзначаеться, що у досл!даувания тарюд важливим компонентом змюту прафесншо-педагопчноУ осв1ти були педагог1чна практика I стажування студент1в у школах. У роки реформ педагоги I психологи почали розглядати шкгльну практику у б!льш широкому аспектI. Вони бачили в'нш метод входаення маябутнього' учителя у св!т школи, яого знайомство з законами, традатями, правилами I порядками всього шального життя.

• У щ роки ввд!ляються три основних складових педагог1чноГ практики: спостереження за навчально-виховною роботою у школ!, участь студент!в у процес1 навчальноГ, позакласно}' й позашк!льно1 робота шд квртвищ-вом учителя, самостша вчительська д!яльн1сть практикант 1в. Для надання допомоги студентам викладачами педагог! чних закладш на баз! шк1л проводились семшари та 1ндив!дуальн! заняття, складались схеми психолого-годагоичного анал!зу р!зноман!тних вид!в д1яльност! школяр!в 1 вчител!в. Кер!вницгво I оц!нка д!яльност! студенпв у ход! практики здшснювались викладачами коледау або ун1верситету сщльно з учителями шк!л. Основними тендентями в орган!зацп практики в 70-80 рр. було, з одного боку, горекладання в1дпов!дзльност$ за квршницгво практикою з навчальних закладш на школи, I з другого, змщнэння педагог1чного сп!вроб1тницгва м!ж школами I навчальними закладами, що готували вчителш.

Як показало дослдаення, спещальною формою педагоггчш* практики американськ! педагоги вважали стажувзння, до якого допускались студента з високими показниками усшшност! в навчашп. У ряд! ун1верситет1в ] педагог 1чних коледаив неможливо було одержати допуск до здачг Нацюнального вчительського екзамену без усшшного проходаення стажувзння. У ' педагог1чних нэвчэльних закладах використовувались два ввди стажування - для одержання ступеня бакалавра 1 для здобутгя ступеня мапстра, як1 р1знилися за змютом 1 тривалюпо.

У 80 - рр. у США гострою проблемою педагог1чно}' осв!ти було розчарування молодих учител1в у обран1й кар'ер!. 3 метою и" виршення створювались "альтернзтивнI щколи", дз за бажанням проходили практику та стажувзлись студента педагог1чних навчальних заклад 1В. 1 цих школах вони зв!льнялись в!д тиску з боку адмшютрацп, а також в!д впливу бгльш досв1дчених ко лег, як! часто виступали проти використзння у навчанн! нових технолог1Я. Молодим Учителям издавалось право самост!Яиого в1дбору змюту осв1ти, ' вибору методш I форм навчання, що сприяло розвитку IX творчих зд1бностея. Але, разом з там, у ряд! випадкш це приводило до ' в1дсугност1 у школах педагопчних традицш, едност! у д!яльност1 вчител1в. Незважаючи на недолцот, к1льк1стть "альтернативних" шк1л зростала, а у педагог1чнш прес! к1ндя 80-х рр. поширилась думка, що робота студент1в у таких школах може стати альтернативою навчанню у педагопчних коледаах, бо таким шляхом вони швидше нзбузають профес!йн1 знания, умшня I навички практично1 робота.

У висновках узагальнюються результата дослдаення та обгрунтовуються яого основн! положения:

I. Вивчення даерел св1дчить, що до початку ссвгтнгх реформ XX

ст. розветок 1дей змюту осв1ти студент1в педагоггчних нав-чальних закладш проходив п!д впливом змш сощально-економп-них умов життя США I р1зних теч1й евротаясько'т шдагопчнся думки ХП1-ХЗХст. В досл1джуваний пер1од' питания мети, змюту педагог 1чноУ осв!ти I орган 1зац 11' навчально! дгяльно-ст1 майбутнхх вчителш розвивалися: у 60 рр. у межах неопрагматично! , у 70 рр. - технократичноУ, а у 80 рр. - гуманютич-ноГ педагог1ки.

2. У роки реформ вченими США були висунут! нов! теоретичн! концепцп мети та змюту педагог 1чно1 осв!ти студент1в. Найб!лыа в1домими стали концепц!I "комштентностГ', "сщльного 1нтересу*\ "практична" та "общиниа", спрямован! на розвиток творчого потенц!алу, формування профес!йних знань, ум!нь та навичок маябушх учител!в, розвиток 1х загальнолюдських якостея. Недол1ками новях концепц1й було принижения значения теоретичних знань, загальний характер визнэчення профес!йиих ум!нь та навичок майбутн!х вчител1в. Педагог[чно щнним е розроблен! професорами I викладачами коледж!в Портрета вчителя, що передбачали його самоосв1ту та самовиховання, високий р!вень профвсюнал1зму, персональну в!дпов1дальн!сть за своУх учн!в.

3. Узагальнення орган!зац11 практичной дгяльносп студеннв показало, що на вивчення дасципл!н педагоПчного циклу в!дводилось 60% навчального часу, при цьому використовувались два шдходи - поетапний та ттегрований. У 60-80 рр. найб!льш поширеним був традищйний, поетапний щдх!д, !нтегрований набувае розвитку у 90 рр.Педагог 1чн! дисципл!ни будувались за принципом в1ково1 педагопки та передбачали спещал1защю майбутн!х учител!в за педагопчними функщями - шдготовку пращвшшв департаменпв осв!та, шк!льно! адм1нютрацц,

вчител I в для робота з Д1тьми обдарованими та пов1льного розвипсу, з дорослими та иг'. Особливе значения издавалось формуванню у студент1в загальноосвгтнгх та комун1кативних умшь 'I навичок, а також сощально-педагопчних та техн!чних у залежност! в1д обраного нэпряму педагог 1чно! спецгалгзатТ.

4. Пгд впливом реформ у педагопчнт думщ США мав мюце новия П1дх1д до змгсту та форм проведения педагог1чноУ практики д стажування студент1в. у них бачили шлях соцгал!зацн студент!в у св!т школи, знаяомство з педагог!чними традатями та законами ишлъного життя. Основними складовими практики були спостереження, участь у навчально-виховному процес! шд кер|вгощгвом у.чител1в, самостше виклздання. Ода! ею з форм одержання педагог!чно! освгта стали "альтернативн I школи'.'

5. Досл1даення дозволило вид!лиги основн! тенденцп розвитку змюту педагог!чно! освгта в США: зблкження зм1сту осв!ти в коледжах з ун1верситетським; розветок гуман!стачного характеру осв!ти маябутн!х учител!в /зб!льшення обсягу годин на вивчення гуман ¡тарних та сощально-педагопчних дасцигшн, зростання вимог до загальнокультурного р!вня, творчого потенщалу студент1В/;включения у навчальния процес 1нтегрованих курс]в, спрямованих на розвиток мотивацп до творчого мисления; введения сгощал!зацп студент !в за новими педагог !чними функщями; розширення завдань та змюту педзгопчног практики /розвиток "альтернэтивних шк1л" як ново! форми практики та стажування студент!в, зб!льшення терм!ну навчаиня у педагог1чних коледаах за рзхунок стажування в школах/.

Основн! положения дисертацп В1дсбражен! у публткзигях автора:

I. Шляхи удосконалення педагог1чког щдготовки мзябутщх

учителт у США //Шляхи шдеищення нзвчально-виховного процесу в школI та педагог1чному вуз!: ЗСЯрник нзукових праць.- Харк1в, 1994, 4.III-C.74-77.

2. Метода педагогiMHoï п[дготовки майбушх учителт у коледаах США 80-90 рр.//Психолого-педагог!чна шдготовка вчителя у педагог1чних вузах: Матер1али науково-практично! конферендн. - XapKÎB, 1994,-С.193-195.

3. Шляхи актив1зацп навчальноУ д!яльност| учнгв у американськ!й школ1//Формувзння активно!', творчоК особистост! в навчальному процес! школи та вуза: Зб1рник наукових праць. - Кривия Р1г, 1996, - С.64-69(рос.мова).

4. Амвриканськ! педагоги про Портрет Учителя та його роль у сшлкуванн! з учнями// Культура педагог 1чного сшлкування як фактор гуман1таризацн сучасно1 ocbith: Матер гада микрегюналь-hoi конференniïСуми, 1996,-0.86-87.

5. Шляхи удосконалення Шдготовки вчителт у США // 1нформа-Щйно-методачний вюник. - XapKIB, 1996,- вип. 12,-С. 131-138.

6. Ochobhi теоретичн! напрямки розвитку двдактично1 думки США в XX ст.// Актуальн! проблеми дидактики середньо! та вивдл школи: Збгрник наукових праць. - Харк1в, 1996, -С.95-98.

7. Орган1защя та зм¡ст навчання вчителт у вищих педагог 1чних навчальних закладах США (70-80 рр.ХХст.)//Науково-методачн1 матер]али для студантш та викладачт педагопчних вуз1в, учителт шк 1л. - Харкт, 1996, - 46с. (у сшвэвторсты з Поповою Л.Д., авторських - 23с., рос.мова).

PonomaryovB O.J. "The USA Pedagogical Institute Students' Iducation Content Development (60-80-ies о1 the XXc)"

Candidate dissertation in speciality 13.00.01 - Theory and

History of Pedagogics, Kharkov State Pedagogical University named after G.S.Skovoroda, Kharkov, 1996.

Presented for defence manuscript contains investigation of the higher pedagogical education system of the USA. The author studied the social and economic conditions that influenced on the pedagogical ideas development, analyzed the educational goals and content in the pedagogical colleges and universities, regarded the practical activities organizations, characterized the organization of teaching practice and revealed the main tendencies of future education content development. Пономарева О.й. "Развитие содержания образования студентов педагогических учебных заведения США /60-80 гг. ХХст./".

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 -теория и история педагогики. Харьковский государственный педагогический университет им.Г.С.Сковорода, 1996г.

В диссертации содержится исследование системы высшего образования США педагогического профиля. Автором изучены социально-педагогические условия жизни Америки, повлиявшие на развитие педагогических идея зтоя страны, проанализированы цели и содержание образования студентов в педагогических колледжах и на педагогических отделениях университетов, рассмотрена организация практической деятельности студентов в процессе изучения дисциплин педагогического цикла, раскрыты особенности организации педагогической практики и стажировки студентов, выявлены основные тенденции развития содержания педагогического образования США и рассмотрены возможности использования американского опыта в педагогических вузах Украины.

Ключов г слова: ил ют педагог1чно1 осз2ти, педагог1чн1 навчзльн! заклада, традицший та [нтегровзнш шдхода до вивчення педагог1чних дисцишпн.альтврнативн! школи, стажування, США.