автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Содержание и формы подготовки кадров в профтехучилищах сельскохозяйственного профиля в Украине (1969-1994 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Содержание и формы подготовки кадров в профтехучилищах сельскохозяйственного профиля в Украине (1969-1994 гг.)"

чУ', ііГЛТРОьО иСК'їИ УКРАЇНИ

при::,\ґ, ; ~ьки£. /нізерситет

і’м. Р. О'.-ЧЧКСІ

ЗАЙЧУК

Валентин

I

н

'Л

А

, г

:,У.

-Л

дисертації

на здобуття наукового степеня кандидата педагогічних наук

Олександрович __________На правох рукопису

Змісї і форми підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського профілю в Україні (1969» 1994 рр.)

13.00.01 - теорія.

та історія педагогіки

Івано-Франківськ

1994

Робота виконана в Українському інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

Н.Г. Ничкало Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор А.І. Дьомін кандидат педагогічних наук, доцент Б.М. Ступарик-

Провідна організація - Львівський державний університет ім. І. Франка

Захист відбудеться " лшпш 1994 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.09.03.01 в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника / 284000, мю Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, науковий відділ/.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розісланий червня 1994 р.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях:

1. Проблеми перебудови професійної освіти г, Україні // Удосконалення навчально-виховного процесу в профтехучилищах сільськогосподарського профілю: Наукрво-методичний збірник. - К.: Інститут педагогіки АПН України.

- 1993. - С. 3-8.

2. Вдосконалювати підготовку кваліфікованих робітників у професійних закладах// Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи. - Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 1994.

- С. 3-5.

3. Концепція професійної освіти України ї завдання майстра виробничого навченім// Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навчально-методичний посібник /Під редакцією Ничкало Н. Г. - К.: Вища школа. - 1992. С. 6-14. (у співавторстві)

4. Проблеми вдосконалечня пі;г'отог:ки кваліфікованих робітників у професійних закладах /'/Трудове і професійне навчання: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції/ Вінниця, квітень 1994 р. Л Ч. II. - Вінниця, 1994. - С. 3-5.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») чітко визначено роль освіти в нашому суспільстві: «З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування має бути основою відтворення інтелектуального потенціалу народу, виходу вітчизняної науки і техніки на світовий рівень, становлення національного відродження, державності та демократизації суспільства в Україні»1.

У нових соціально-економічних умовах особливого значення набуває визначення стратегічних завдань реформування професійної освіти. До них Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») віднесено: створення умов для здобуття громадянами робітничих професій відповідно до покликань, інтересів, здібностей, фізичного стану; підвищення їх виробничої кваліфікації і перепідготовки на рівні науково-технічнихдосягнень; забезпечення загальнодержавних і регіональних потреб у кваліфікованих кадрах, конкурентоспроможних в умовах ринкових відносин; виведення професійної освіти в Україні на рівень досягнень розвинутих країн світу.

Реалізація цих стратегічних завдань реформування професійної освіти, визначення її основних напрямів та конкретних шляхів вимагає науково обгрунтованого врахування сучасного рівня й перспектив розвитку кожної галузі промислового, сільськогосподарського виробництва, особли-

1 Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ

століття»). - К.: Райдуга, 1994.- с.5.

востей організації навчально-виховного процесу ; професійно-технічних закладах різного профілю, їх розгля ду як специфічних педагогічних систем.

У зв'язку з цим виключно важливе значення має здійснєнн цілеспрямованого науково-педагогічного аналізу змісту і форм організації підготовки кадрів для різних галузей, в том числі й для сільськогосподарського виробництва.

Звернемося до деяких статистичних даних. Станом на січня 1994 р. обсяги підготовки кваліфікованих робітників професійних навчально-виховних закладах України за гал} зями розподілилися так: промисловість - 79745 чол. (27% сільське господарство - 77156 чол. (26%); будівництво і деревообробка - 69635 чол. (24%); сфера послуг - 67284 чо. (23%). Наведені статистичні дані свідчать, що підготов* кваліфікованих робітників у цих закладах здійснюється д/ чотирьох виробничих сфер; промисловість, сільське госп< дарство, будівництво і деревообробка та сфера послуг. 9 бачимо, підготовка кадрів для сільськогосподарського виро' ництва має значну питому вагу в загальному обсязі підготовки в Україні.

Основою підготовки кваліфікованих, технічно освічені робітників для села з високим рівнем знань, навичок і уміи що відповідають вимогам науково-технічного процесу ринковим відносинам в економіці, є професійно-техніч училища сільськогосподарського профілю, питома вага які в системі профтехосвіти України є досить значною. Стаж на 1 січня 1994 р. в Україні діяло 276 профтехучилищ та філіалів, щоздійснюють підготовку кваліфікованих трудівнш для сільськогосподарського виробництва з трьох напрям механізація сільського господарства, рослинництво, твари ництво. У цих професійних навчально-виховних заклад юнаки та дівчата здобувають 50 професій. Найбільш пон рені з них - тракторист-машиніст широкого профілю, сл сар-ремонтник, водій автомобіля, плодоовочівник, елект{ монтер, оператор тваринницьких ферм та інші. В минуло році понад 65 тис. чол. закінчили професійно-технічні і вчально-виховні заклади сільськогосподарського профі/ майже ЗО тис. чол. проходять перепідготовку.

Потреба в кваліфікованих кадрах для сільського гоа дарсгва вумовахринкової економіки не тільки не зменшуєи

а й зростає, про що свідчить збільшення обсягів підготовки механізаторських кадрів і тваринників в навчально-курсовій мережі та безпосередньо на виробництві для підприємств і господарств Мінсільгоспрому України за останні роки. До 1990 р. така ж тенденція спостерігалась у підготовці кваліфікованих робітників для села в навчальних закладах державної системи професійно-технічної освіти. Так, у 1989 р. кількість робітників, підготовлених в них для підприємств Держагропрому України в сільських профтехучилищах, становила 63947 чол. у порівнянні з 57629 чол„ підготовленими у 1986 році.

Починаючи з 1991 р., в Україні стала помітною тенденція скорочення обсягів підготовки кваліфікованих робітників як у професійних навчальних закладах, так і на виробництві. Це підтверджується такими даними: якщо в 1991 р. 322 тис. чол. оволодівали робітничими професіями в профтехучилищах, то в 1993 р. цей показник становив 294 тис. чол. На виробництві ці дані становили відповідно 250 тис. чол і 230 тис. чол.

У зв'язку з цим зазначимо, що недооцінка ролі підготовки кадрів у системі безперервної сільськогосподарської освіти негативно вплине на відродження українського села, перспективи його соціально-економічного розвитку.

Підготовка кадрів для сучасного сільського господарства

- обов'язкова умова успішної діяльності як великих, так і невеликих фермерських господарств. В умовах багатоукладності і різних форм ведення сільськогосподарського виробництва в Україні фермерські господарства повинні бути високорентабельними. Підготовка кадрів для них вимагає створення систем навчання різних рівнів професійної підготовки (початковий, середній та вищий) з урахуванням вітчизняного і світового досвіду.

Перспективи соціально-економічного розвитку України обумовлюють необхідність розширення масштабів підготовки ¡перепідготовки кадрів для роботи в сільськогосподарському виробництві на основі одночасного вдосконалення теорії та практики в галузі професійноїосвіти. Реалізація нових підходів до вдосконалення змісту, організаційних форм і методів навчання молодих трудівників села в нових соціально-економічних умовах має спиратися на надбання передового

З

досвіду попередніх років, а також втрачає враховування недоліків і упущень, які мали місце, з метою запобігання їх повторення.

Здійснюючи дослідження, ми вивчали праці науковців України: (О.СДубинчук, Н.Г.Ничкало, Д.О.Тхоржевського, В.В.Харабетата колишнього Радянського Союзу (П.РАтутова, М.ІДумченка, С.Я.Батишева, А.П.Бєляєвої, Н.В.Кузьміної, Ю.Г.Осовського, А.П.Сейтешева, М.М.Скородумова, Г.А.Уманова та інших).

Поряд з цим нами здійснено аналіз ряду історико-педагогічних досліджень з проблем розвитку професійно-технічної освіти в Україні, зокрема І.В.Гавриш, В.І.Гайдукевич,

І.АДобрянського, Н.О.Падун, С.Г.Улюкаєва та ін. Окремі аспекти діяльності профтехучилищ сільськогосподарського профілю знайшли відображення в кандидатських дисертаціях В.П.Жука, Л.М.Завацької, ЛДХромової, В.І.Каретнкжа та інших дослідників.

Проведений нами аналіз історичних та педагогічних джерел свідчить про те, що до останнього часу в Україні не здійснювалось спеціальних дослідженьз проблем підготовки кваліфікованих кадрів у сільських професійних навчально-виховних закладах різного типу.

Беручи до уваги ту обставину, що інтенсивний розвиток теоретичних досліджень в галузі професійно-технічної освіти був започаткований у 70-і роки і впродовж наступних двох десятиріч чинив позитивний вплив на практику, ми вирішили дослідити основні напрями цієї роботи, оцінити її і визначити перспективи застосування прогресивних тенденцій і підходів у сучасній професійній школі. Відповідно темою дослідження визначено «Зміст і форми підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського профілю в Україні (1969-1994 роки).»

Об'єкт дослідження - процес підготовки робітничих кадрів у професійних навчально-виховних закладах.

Предмет дослідження - особливості організації навчально-виховного процесуу профтехучилищах сільськогосподарського профілю в Україні.

Мета дослідження - розкрити особливості підготовки кваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва у професійних навчально-виховних закладах України в 60-90 рр., виявити нові тенденції в цьому процесі

4

і дослідити можливості їх реалізації в умовах перебудови економіки на основі ринкових відносин.

У дослідженні ми виходимо з припущення, що докладний ретроспективний аналіз стану підготовки кадрів для роботи в сільському господарстві, урахування позитивного досвіду, набутого в попередні роки, виявлення причин труднощів і невирішених питань допоможе успішніше розв'язувати ці завдання в нових соціально-економічних умовах України.

Відповідно до мети і висунуті гіпотези намічено розв'язати такі завдання дослідження:

1. Дослідити еволюцію змісту професійного навчання в сільських профтехучилищах з провідних професій.

2. Проаналізувати організаційні форми підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва в Україні у 19691994 рр.

3. Розкрити специфіку організації навчально-виховного процесу в середніх профтехучилищах та училищах -агрофірмах.

4. Обгрунтувати організаційно-методичні умови підвищення ефективності підготовки кадрів для сільського господарства.

5. Розробити моделі навчальних планів для нових типів професійних навчально-виховних закладів, зокрема для вищих професійних училищ.

Методологічною основою дослідження є загальні положення теорії пізнання: теорії управління, методологічні положення, що містяться в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепції професійної освіти України. Враховані також тенденції розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва в умовах переходу до ринкових відносин.

У ході дослідження використовувались такі методи:

1) аналіз наукової літератури з проблеми (філософської, історичної, психологічної, педагогічної, методичної, сільськогосподарської та економічної); 2) вивчення нормативної та навчально-методичної документації, статистичних звітів, документації управлінь профосвіти, обласних відділів освіти, Міністерства освіти України, Кабінету МіністрівУкраїни; 3) вивчення і узагальнення педагогічного досвіду діяльності професійних навчально-виховних закладів різного типу;

4) масове збирання інформації шляхом анкетувань опитування, бесід, інтерв'ювання; 5) систематизаці: класифікація і узагальнення фактичного матеріалу з прові деного дослідження, його обробка.

Дослідження проводилося з 1988 по 1994 рік. Вивчалас філософська, історична, соціологічна, психолого-педагогічн сільськогосподарська, економічна література з тем дослідження, здійснювалось теоретичне осмислення пробл ми, конкретизувалися завдання дослідження. Одночас} проводилося вивчення різноманітної навчально-методичн документації, пов'язаної з підготовкою кадрів у профтехучі лищах сільськогосподарського профілю, зокрема рішеї директивних органів, навчальних планів, програм, звіт педагогічних колективів профтехучилищ, статистичних д них. Здійснювалось вивчення передового педагогічного виробничого досвіду.

Суттєвою частиною дослідницької роботи булоопращ вання спільно з інженерно-педагогічними колективами в щих профтехучилищ робочих навчальних плані Ефективність розроблених навчальних планів перевіряла« вищих професійних училищах сільськогосподарсько профілю.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи поляг ютьу визначенні специфічних умовдіяльності професійні навчально-виховних закладів сільськогосподарського профі/ в Україні; дослідження особливостей змісту і форм організаі підготовки кадрів у цих закладах; виявленні нових тендеїш у цьому процесі; визначенні науково-педагогічних вимог, змісту освіти в профтехучилищах сільськогосподарсько профілю та розробці моделей навчальних планів для вищ професійних училищ.

Практична значущість проведеного дослідження поляг втому, що в ньому на основі аналізу досвіду попередніх ро( і врахування нових тенденцій розвитку професійної освіті Україні визначені конкретні шляхи реалізації загальн положень Державної національної програми «Освіт («Україна XXI століття») і Концепції професійної осві України щодо впровадження нових підходів у визначен змісту та організаційних форм підготовки кадрів д сільськогосподарського виробництва. Розроблена іапроЕ

вана в профтехучилищах сільськогосподарського профілю відповідна нормативна документація, визначено вимоги до науково-методичного забезпечення запропонованих нових підходів.

Вірогідність основних положень і висновків дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних позицій, опорою на результати наукових досліджень угалузі профтехпедагогіки, психології та соціології, використання значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням роботи.

На захист виносяться такі положення та висновки:

1. Еволюція змісту і форм організації підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського типу в Україні обумовлена особливостями етапів розвитку республіки, її соціально-економічними умовами, що склалися протягом тривалого часу, і пов'язана з науково-технічним прогресом у сільському господарстві.

2. Процес перебудови системи професійно-технічноїосвіти в сучасних умовах характеризується такими тенденціями:

- забезпечення різноманітності організаційних форм підготовки кадрів; - розширення завдань професійного навчання в галузі підготовки робітників різного рівня кваліфікації;

- науковий підхід до добору і змісту освіти.

3. Позитивні тенденції минулого і сучасного досвіду розробки проблем підготовки кадрів у системі профтехосвіти України доцільно використовувати з метою удосконалення змісту і форм організації підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського типу.

Апробація і впровадження результатів. Результати дослідження апробувались і впроваджувались шляхом читання лекцій в Українському інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти Міністерства освіти України, у доповідях і виступах на науково-практичних конференціях (у 1994 р.), республіканських та обласних семінарах та нарадах, а також у процесі опрацювання нормативної документації, розробки та реалізації Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»). Результати досліджень використовувались у процесі розробки навчальних планів для вищих професійних училищ сільськогосподарського профілю.

Методичні рекомендації, розроблені на осної дослідницьких матеріалів, використовуються у професійни навчально-виховних закладах сільськогосподарсько? профілю різних областей України; в діяльності управлінськи органів, а також Українського інституту підвищенн кваліфікації керівних кадрів освіти (м.Київ), Українськог інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічни працівників профтехосвіти (м.Донецьк).

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація скліідаеться із вступу, трьох розділів, списи основної використаної літератури та додатків.

У вступі обгрунтовано актуальність обраної історикі педагогічної теми, визначено об’єкт, предмет і мет дослідження, його основні завдання; розкрито джерелы базу дисертаційної роботи, а також наукову новизну, теор< точну і практичну значущість здобутих результатів, ефо] мульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі «Підготовка кадрів для сільськогосп< дарського виробництва в профтехучилищах України як ісп рико-педагогічна проблема» викладено історичний аспеї проблеми підготовки кадрів для села у закладах профтехосвп України, розкрито розвиток організаційної структури підготові1 кадрів для сільськогосподарського виробництва в нашій країї висвітлено соціально-економічні передумови створення учі лища-агрофірми як професійного навчально-виховного закл ду нового типу.

У другому розділі «Науково-педагогічні вимоги до зміс освіти в професійних навчально-виховних закладах сільсько осподарського профілю» викладено обгрунтовані вимоги / змісту дисциплін природничо-наукового циклу, гуманітарн освіти та предметів професійно-технічного циклу.

У третьому розділі «Теоретичні основи і практика розро ки нормативної документації для професійних навчальні закладів сільськогосподарського профілю» розглядають науково-педагогічні засади розробки навчальних планів програм для сільських профтехучилищ, аналізуються но підходи до розробки навчальних планів для цих закладів 1

питання кваліфікаційної характеристики як основи для опрацювання навчальних планів, викладаються особливості розробки навчальних планів для вищих професійних училищ сільськогосподарського профілю, визначаються шляхи науково-методичного забезпечення безперервної сільськогосподарської освіти в нових соціально-економічних умовах.

У дисертації викладено результати дослідницького пощу- ' ку, спрямованого на визначення науково-педагогічних вимог до змісту освіти в профтехучилищах сільськогосподарського профілю. Виконуючи це дослідницьке завдання, ми враховували, що професійна освіта включає професійно-теоретичну, професійно-практичну, гуманітарну і природничо-наукову підготовку. Принциповою вимогою при конструюванні змісту професійної освіти є її багатоваріантність і гнучкість, наступність і прогностичність. Виходячи з положень Концепції професійної освіти України, ми прагнули, щоб відбір змісту навчання визначався відповідно до рівня розвитку техніки, технології та організації праці в певній галузі відповідав вимогам державних стандартів щодо підготовки кваліфікованих робітників і забезпечував випереджуюче ірпстання їхньої кваліфікації у порівнянні з технічною складністю робіт.

Відповідно до згаданої вище, базова складова частина змісту мас формуватись па республіканському рівні на основі державних стандартів, а варіативна частина - визначатись безпосередньо навчальним закладом за участю фахівців підприє.мств-замовників кадрів конктерного регіону ¡систематично оновлюється відповідно до змін у технологіях, обладнанні виробництва, організації праці та економічних відносин.

Вивчення дисциплін природничо-наукового циклу в професійних навчальних закладах сільськогосподарського профілю розглядається насамперед як база професійного навчання. Змістовне поєднання відповідних циклів навчальних дисциплін досягається профілюванням природничо-наукових предметів, наповненням його змісту професійно значущим матеріалом, з урахуванням специфіки різних - • галузей сільськогосподарського виробництва в різних регіонах нашої країни. -

Значну увагу приділимо визначенню вимог до змісту предметів професійно-технічного циклу у професійних навчально-виховних закладах сільськогосподарського профілю, що включає загально-технічні і спеціальні предмети та виробниче навчання. При цому ми врахували, що базова складова частина професійного навчання формується на республіканському рівні на основі державних стандартів профтехосвіти. Її реалізація має забезпечити конкурентоспроможність випускників професійних навчально-виховних закладів на ринку праці.

Відповідно Концепції професійної освіти України варіативна частина змісту освіти визначається безпосередньо навчальним закладом з участю фахівців підприємсгв-замовників для галузей сільськогосподарського виробництва конкретного регіону. В дисертації викладено результати ' аналізу і осмислення тих підходів які мали місце в попередні роки, зокрема при формуванні змісту професійної освіти для середніх профтехучилищ.

Зокрема, впроваджуючи передбачені Концепцією предмети професійно-технічного циклу для підготовки робітників різних галузей тваринництва, слід враховувати, що в цій галузі чітко розмежовуються дві категорії праці:

- праця робітників, які забезпечують в умовах комплексної механізації, електрифікації та автоматизації технологічні процеси відгодівлі і утримання різних груп тварин, а також одержання продукції тваринництва - м'яса, молока, вовни, яєць і т. п.;

- праця робітників, зайнятих обслуговуванням 3іл_ибіь-комплексної механізації, електрифікації та автоматизації тваринництва, тобто виконанням монтажу, ремонту і пере’ наладки обладнання, забезпеченням його високопродуктивної експлуатації.

Особливої уваги потребує визначення змісту загальної політехнічної підготовки для. різних груп професій. У Концепції професійної освіти України підкреслено, що відбір змісту професійного навчання має забезпечувати підготовку робітників на широкій політехнічній основі, яка сприяє формуванню в учнів загальноосвітніх, загальнотрудових, загальнопрофесійних і спеціальних знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, що становлять основу професійної майстерності робітника.

Здійснюючи науковий аналіз, ми враховували, що в навчанні кваліфікованих робітників сільськогосподарського виробництва підготовка спеціалістів широкого профілю має досить давні традиції. Праця робітників широкого профілю в сільському господарстві пов'язана з великими групами предметів праці (рослинами, тваринами, технікою, меліоративними об'єктами, сільськогосподарською технікою і ін.) і здійснюється задопомогою багатьох засобів механізації. Це обумовлює широкий діапазон діяльності такого робітника. Так, трактористи-машиністи широкого профілю механізованої праці в рослинництві з кваліфікацією слюсаря по ремонту сільськогосподарської техніки можуть працювати на машинаху плодоовочівництві, лісоводстві, овочівництві, виконувати транспортні перевезення, вантажно-розвантажувальні операції, а також здійснювати матеріально-технічне обслуговування сільськогосподарської техніки.

Суттєве значення для організації навчально-виховного процесу в професійно-технічних училищах сільськогосподарського профілю має педагогічно обгрунтоване планування регіонального компонента спеціального курсу і виробничого навчання. Регіональний компонент має відображати специфіку конкретного виробництва, а тому він визначається училищем спільно з базовим підприємством. При цьому навчальний час, передбачений регіональним компонентом, може бути використаний у межах тем спеціальних предметів і виробничого навчання, а також у межах тем спеціальних предметів і виробничого навчання, для введення нових предметів, розділів і тем виробничого навчання.

За нашими даними, багато училищ скористувалися ци настановами і розробили свої варіанти регіонального к< понента навчальних планів. Заслуговують на увагу підхс до формування навчальних планів, здійснені у ВГТУ № 1І Покровського Дніпропетровської обл., Збаразькому ПТУ 25 Тернопільської обл., Кам'янсько-Бузькому ВГТУ № Львівської обл., Новоселицькому ПТУ № 41 Хмельниць обл., Переяслав-Хмельницькому ПТУ № 22 Київської о ВПУ № 21 м.Почаїв Тернопільської обл.

На основі визначення спільності в навчанні можл уніфікація методик теоретичної і виробничої підготов а для цього необхідна попередня класифікація знань, у>; і навичок, а також виявлення їх психофізіологічних ососї востей.

На нашу думку, необхідно виділити найраціональї системи виробничого навчання для основних видів роб сільському господарстві. Системи будуть різними під навчання технічного обслуговування і ремонту машин машино-тракторних агрегатах і відповідно підчас навчаї в парниках і теплицях, на стаціонарних установках у твар ництві і т. п. У рамках кожної системи доцільно визнач структурні елементи, їх зміст, взаємозв'язок, послідовн і особливості управління нею.

Докладна програма виробничої практики повинна і ховувати конкретні умови кожного сільського господарс підприємства, для якого здійснюється підготовка кадрів спеціалізацію учнів, оволодіння ними сучасною технікс технологією, ефективними прийомами і способами роб(

Принципово новим підходом у професійній ПІДГОТІ майбутніх робітників сільськогосподарського виробниі є надання можливостей навчальним закладам забезпеч; ти поетапне вивчення спеціального курсу, здійснюг виробниче навчання учнів по кожній з інтегрованих проф і атестацію знань, умінь і навичок учнів в кінці ете Для цього під час планування виробничого навчання необх передбачити мінімальний час на формування професій навичок в навчально-виробничих майстернях училища

а також у навчальному господарстві. Обгрунтування педагогічних основ розробки навчальних планів і програм для професійно-технічних училищ є важливою передумовою успішного функціонування навчальних закладів. На кожному новому етапі розвитку професійної школи з'являються нові аспекти і підходи у розв'язуванні цієї проблеми, проте від наукових прогнозів, розробки проектів, експериментальних зразків до їх упровадження у масову практику проходить значний час. Досить вказати, що нові підходи, які реалізуються зараз щодо структури навчальних планів, співвідношення в них теоретичного і виробничого навчання тощо, мають певну історію, початком якої є науковий пошук в галузі професійної педагогіки, педагогічний експеримент і окремі розробки. Відповідні зміни в навчально-методичній документації впроваджені лише для окремих груп професій промислового профілю. Щодо сільськогосподарських професій, то в цій галузі суттєвих змін в системі підготовки робітників не відбулося. Проте багато рекомендацій, обгрунтувань, результатів експериментів попередніх років не втратили актуальності в наш час. їх необхідно вивчити, критично оцінити і визначити можливість використання з метою вдосконалення навчально-виховного процесу в училищах сільськогосподарського профілю. Цьому і присвячено першу частину здійсненого аналізу проблеми навчальних планів для ПТУ. Особливої уваги заслуговує створення навчально-програмної документації мя середніх професійно-технічних училищ. Основна робота з цього напрямку припадає на 1973 — 1974 рр., коли відбувалося становлення цього принципово нового типу професійного навчально-виховного закладу. У зв'язку з науковим обгрунтуванням змісту навчання в середніх ПТУ виникла низка досить складних взаємопов'язаних питань.

Під час розробки навчальних планів необхідно було визначити доцільне співвідношення між загальнотехнічними, спеціальними і загальноосвітніми циклами предметів, між теорією і практикою, обгрунтувати структуру навчального плану, номенклатуру предметів для навчання професії, послідовність їх вивчення, можливість здійснення міжпредметніх зв'язків. Розв'язання цих питань здійснювалося з урахуванням цілей середніх профтехучилищ, серед яких

розрізняють загальні цілі тривалої дії, спільні для професій; окремі цілі, які мають менший строк дії, для г професій; одиничні цілі для певного циклу предмет конкретного предмета.

Впровадженню середніх професійно-технічних учил як принципово нового типу навчальних закладів (1969 ] передував перехідний етап, під час якого функціону* експериментальні дворічні училища машинобудівь профілю з включенням у навчальний план загальноосві' предметів політехнічного спрямування — фізики, хім: математики (1966 рік). Цим переслідувалася подвійна м По-перше, підвищити загальнотеоретичну підготовку у для більш глибокого і свідомого засвоєння ними науке основ техніки і технології машинобудування, для крап розуміння фізичної і хімічної сутності виробничих проц( Враховувалося, що підготовка випускників восьмирічної іш була недостатньою для вивчення загальнотехнічні спеціальних предметів, зокрема в галузі різноманії розрахунків, користування таблицями, лічильними прил ми. По-друге, внесення до навчального плану загальноосві предметів спрямоване на підвищення загального розвиг культурного рівня майбутніх робітників, озброєнні політехнічними знаннями.

У створених відповідно до урядової постанови 19Є середніх професійно-технічних училищах з трирічним с ком навчання до 1972/73 навчального року використовуй ся програми з загальноосвітніх предметів 9— 1 ] класів вечір середньої ніколи. Підставою для цього було співпаде терміну навчання у цих навчально-виховних закладах. П] розподіл навчального матеріалу на три роки не забезпеч; умов використання його, як бази для встановлення зв'я з предметами профциклу. Тому було визнано за доці зосередити вивчення основ наук на двох перших кур Окремим етапом у вивченні дисциплін природничо-мат точного циклу була уніфікація змісту програм для ГТ відповідними програмами денної загальноосвітньої шк яка в галузі природничо-математичнихдисциплін здійсню у той час перехід на модернізовані програми.

При переході від звичайних профтехучилищ до учи з загальною середньою освітою змінилося співвідноїш

освоєних компонентів має зростати і час, що відводиться на синтетичну виробничу діяльність. У цьому зв'язку в розділі висвітлено різницю між виробничим навчанням і виробничою практикою. Виробниче навчання — це навчальний курс, який моделює професійну діяльність в умовах підприємства. Виробнича практика має за мету адаптувати учня до реального трудового процесу з урахуванням особливостей обладнання, продукції, яка випускається, режиму роботи, конкретного робітничого колективу й ін.

У розділі викладено нові підходи до розробки навчальних планів для професійних училищ сільськогосподарського профілю.

На відміну від досвіду попередніх років, коли навчальні плани розроблялися централізованим шляхом, були обов'язковими для всіх професійних навчальних закладів певного профілю і не залишали їм будь-яких можливостей для виявлення власної ініціативи, нинішні підходи до опрацювання навчальних планів грунтуються на принципово нових позиціях. їх розробка здійснюється поетапно.

Базова структура розробляється на республіканському рівні, встановлює стандарт змісту освіти і доцільні межі навчального часу на вивчення предметів професійного циклу (таку структуру навчального плану називають ще його моделлю). Базовий навчальний план для різних типів училищ України поданий на табл. 5.

Основні принципи побудови навчальних планів, закладені в їх базовій структурі, грунтуються на положеннях концепції професійноїосвіти, передбачаютьїї демократизацію і гуманізацію, гнучкість, змістовне поєднання загальної, середньої і професійної освіти, етапність у набуванні інтегрованих професій, оптимізацію навчального навантаження на учнів, диференціацію строків навчання залежно від складності професій, визначення обов'язкового галузевого і регіонального компонентів у змісті освіти.

Робочий навчальний план розробляється на основі типового для конкретного навчального закладу. Варіативна частина цього плану стосується насамперед предметів професійно-технічного циклу і визначається безігосередньо навчальним закладом з участю підприємств-замовників робітничих кадрів конкретного регіону і систематично оновлюється відповідно

до змін у технологіях і обладнанні виробництва, організац праці та економічних відносинах. Закрема, до робочи: навчальних планів вводиться регіональний компонент зміст професій. Можливе коригування і в межах інших циклі предметів.

З початку 1990/91 навчального року училищ сільськогосподарського профілю перейшли на робочі на вчальні плани, опрацьовані на місцях з урахуванням викле дених вище загальних положень.

Відзначимо і такий підхід, коли на основі базового спочаї ку розробляється типовий навчальний план для гру споріднених або суміщених професій з урахуванням вимс кваліфікаційних характеристик. Обсяги кожного курсу ви: начаються складністю праці з даної професії, запроектовг ним рівнем кваліфікації та термінами навчання. Відповіли документація з триступеневою побудовою навчальни планів (моделі., типовий, робочий план) розроблена ВН/ профтехосвіти і ВНМЦ професійно-технічного навчанн молоді.

На Україні опрацювання робочих навчальних плані здійснювалося, як правило, безпосередньо на основі базове го плану. При цьому з урахуванням специфіки професій училищах по-різному планувалося вивчення предметів прі родничо-наукового циклу, хоч базова структура цього цикл передбачала стабільність за обсягом часу (600 годин), цілому такі відхилення можливі, якщо вони достатньо о< грунтовані. Особливо це стосується тих випадків, коли : рахунок переплануван ня загальноосвітніх курсів підсилюєтьс теоретична основа загально-технічних і спеціальних предметі

На матеріалі окремих училищ Черкаської області в дисе] тації простежено, як на місцях впроваджується ідея врах; вання місцевих умов під час опрацювання навчальних план з природиичо-математичних дисциплін.

Суттєве значення для організації навчально-виховної процесу в професійно-технічних училищах СІЛЬСЬКОГОСП' дарського профілю має педагогічно обгрунтоване плануваї ня регіонального компонента спеціального курсу і виробні чого навчання. Регіональний компонент має відображат специфіку конкретного виробництва, а тому він визначаєте училищем спільно з базовим підприємством. При цьому

навчальний час, передбачений регіональним компонентом, може бути використаний у межах тем спеціальних предметів і виробничого навчання, а також для введення нових предметів, розжідів і тем виробничого навчання. Основою для опрацювання навчальних планів є кваліфікаційна характеристика. Цьому важливому аспекту в третьому розділі присвячено спеціальний параграф.

Як відомо, поєднання повної характеристики професії з розкриттям складу умінь, робіт (функцій праці) за встанов-ленним рівнем кваліфікації називають професійно-кваліфікаційною характористокою. В діючій документації вживається термін «кваліфікаційна характеристика». В характеристиці відповідно до мети вивчення предмета дасться перелік знані, і умінь, якими має оволодіти робітник з основних елементів теоретичного і виробничого навчання.

Здійснений в ході дослідження порівняльний аналіз кваліфікаційних характеристик певної групи професій за деякий періоддав змогу виявити застарілі поняття, уміння і навички, що втратили своє значення для підготовки кваліфікованих робітників. їх необхідно вилучити, передбачивши нові вимоги. Це обумовлює необхідність підготовки методичних рекомендацій, щодо розробки навчальних планів на основі базової структури. Ідеться, зокрема, про конкретизацію галузевого компонента змісту професій та доповнення кваліфікаційної характеристики відповідними вимогами до знань умінь, учнів. Відповідно до змін у кваліфікаційних характеристиках має здійснюватись коригування навчальних програм з загальнотехнічних і спеціальних предметів і виробничого навчання.

У розділі викладено результати порівняльного аналізу кваліфікаційних характеристиктракториста-машиніста (широкого профілю) Ш класу за 1978, 1985 і 1988 рр.

Якщо в кваліфікаційних характеристиках цієї професії за 1978— 1985 рр„ було передбачено самостійне виконання учнями агротехнічних робітмашино-тракторними агрегатами на базі тракторів основних марок, зерновими і спеціальними комбайнами то в 1988 р. число мароктракторів зменшено до двох — гусеничний і колісний, а зернозбиральних комбайнів — до однієї марки.

В останніх вимогах кваліфікаційної характеристик! хована шкідливість для організму учня хімізації сільс: господарства. Згідно з вимогами до умінь складати май тракторні агрегати включено роботу з машинами для хім сільськогосподарського виробництва.

Новими є вимоги до знань майбутніх механізаторі методи і прийоми виконання агротехнічних робіт, шл засобів підвищенння родючості грунту. Щодо орган праці в господарстві, бригаді, механізованихзагонах не вимогами до знань учнів є розуміння сутності і прин колективного підряду, осоливостей роботи постійних винних виробничих підрозділів на колективному пі, особливостей поточно-циклової організації виког механізованих робіт.

Оволодіння основами матеріалознавства включає зі елементів технічної механіки і основних положень ком сної системи технічного обслуговування і ремонту маїш відміну від вимог документів попередніх років нин випуск 111У повинен знати інструменти і пристрс наладки і регулювання агрегатів на регулювальних ма чиках і правила користування ними. Випускник поі також знати заходи з екології палива, мастильних та і експлуатаційних матеріалів. Порівняно з документам! р. новим є те, що в перелік обов'язкових знань вн вимогу щодо знання основних положень законодавств охорону природи, природоохоронних ВИМОГ ДО прове.1 сільськогосподарських робіт, технічного обслуговуЕ підготовки машин до збереження і зняття їх із збереж

З метою виявлення особливостей розробки навча планів для вищих професійних училищ сільськогосподарс профілю нами здійснювалось вивчення досвіду ство] ряду навчальних закладів цього типу, зок| Недригайлівського ВПУ № 41 Сумської обл., Кам'яг Бузького ВПУ № 71 Львівської обл. та інших навча закладів нового типу.

Цікавий досвід реорганізацій ПТУ у вищі проф заклади складається у Дніпропетровській, Львів< Закарпатській областях. Спільним і прогресивним прагнення підвищувати інтелектуальний рівень май( працівників різних галузей сільського господарства, ро

ги індивідуальні інтереси учнів, виховувати у них любов до :поконвічних народних традицій праці і культури селянина. Все не відбито у навчальних планах Наприклад, навчальним планом Новоолександрівського ВПУ № 75 Дніпропетровської області для професійної підготовки механізатора сільськогосподарського виробництва і майстра (фермера, орендаря) учням з числа випускників основної школи за 4 роки навчання передбачено дати, крім обов'язкових гуманітарних, природничо-наукових, професійно-технічних знань і вмінь, широке коло знань з різних галузей, обраних за індивідуальним покликанням. Це такі, наприклад, курси: «Основи професійної творчості», «Етнографія і фолькор рідного краю». «Основи естетики», «Етика і психологія родинного житгя», «Культура молодого робітника», «Присадибне господарство». «Заготівля, переробка і зберігання сільськогосподарської продукції», «Бджільництво і рибальство», « І н і >чемпа мова» і багато інших напрямів виробництва і культури, які так необхідні кожному підприємливому господареві землі у сьогоднішніх умовах роботи і житгя.

Вивільнення бюджету часу для індивідуальних занять учнів за інтересами здійснено за рахунок інтеграції том і розділів навчальних загальноосвітніх і спеціальних предметів, зокрема хімії з агротехнікою, фізики з електрифікацією сільськогосподарського виробництва, біології з екологією.

Як показало вивчення, перехід на нові навчальні плани забезпечив інженерно-педагогічним колективам ВПУ широкі можливості для виявлення ініцаітиви і творчості у конструюванні набору навчальних предметів по циклах, визначенні кількості годин на їх вивчення (у встановлених межах), перерозподіл часу між роками навчання.

На завершальному етапі дослідження нами проводилась робота, спрямована на визначення шляхів науково-методичного забезпечення діяльності закладів професійної освіти сільськогосподарського профілю в нових соціально-

{' К ' 1Н О '■ Í І і * u . ч V > и * ! 1 X .

З цією метою проаналізовано зміст Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття»), зокрема її підрозділу «Професійна освіта, розглянуто стратегічні цілі професійної освіти, основні напрями їх реалізації і в нашій країні. У дисертації зроблено висновок

проте, що реалізація кожного з восьми визначених нап у галузі сільськогосподарської професійної освіти ви: соціально-економічної і педагогічної конкретизації и нові врахування особливостей кожного регіону, струї сільськгосподарського виробництва, перспектив йог звитку, потреби в кадрах, специфіки навчально-вихо процесу і виробничої діяльності и професійних зак різного типу і рівня.

Як зазначено в Програмі, зміст професійної с спрямовується на синтез споріднення професій та спе костей і повинен забезпечувати конкурентосгіромоя випускників на ринку праці.

Передбачено, що спеціальний курс професійного і розробляється, як правило, на регіональному (місце рівні і залежить від потреб ринку праці регіону та матері; бази навчального за кладу. На регіональному рівні здійсни також вибір предметів за бажанням учнів (відповід за пропонованого списку).

Опрацювання регіонального (місцевого) комгюнен вчального плану має особливо важливе значення для уч сільськогосподарського профілю, бо підготовка майс кваліфікованих робітників здійснюється тут в різних у господарювання (клімат, грунт, основні культури) з ) ванням специфіки набуванних учнями професій (напрі робота на відкритому і закритому грунтах). В учи; України проведено значну роботу в цьому напрямку, тивний досвід її нагро.маджено у Вінницькій. Киїг Кіровоградській, Львівській, Тернопільській, Хмельни Черкаській та інших областях.

Окремі училища, керуючись потребами рег'к робітниках певних спеціальностей і заявками підпри вводять нові спеціальності в рамках професій, за : здійснюється підготовка робітників, впроваджують , кові види робіт відповідно до конкретних вимог вироби При цьому самостійно встановлюються кваліфікаційн і строки навчання залежно чід обсягу і рівня спеці підготовки.

Поряд з позитивними результатами такої роботи в но ряд труднощів й нерозв'язаних питань. Неге позначається, зокрема, посутність науково-методичн

безпечення цих новацій, попередньої експериментальної перевірки суттєво нових підходів.

Зроблено висновок щодо важливості забезпечення у кожному професійному навчально-виховному закладі сільськогосподарського профілю загальноприйнятих у світі умов для навчання й виховання морально, фізично і психічно здорової особи. Це обумовлює необхідність розв'язання завдань, пов'язаних із забезпеченням підготовки кадрів на основі прогресивних концепцій, запровадженням у навчальний процес нових педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, посиленням органічного зв'язку навчання з продуктивною працею в реальних умовах сільськогосподарського виробництва.

В нових соціальни-екиїюмічних умовах зростає значення впровадження в навчально-виховний процес закладів профтехосвіти нових високоефективних систем професійної підготовки з використанням новітньої техніки, тренажерів, проблемних, дослідницьких та інших методів. При цьому важливо забезпечувати гнучке поєднання індивідуальної та групової навчально-виробничої діяльності учнів.

Організувати на державному рівні професійну і практичну підготовку фермерів за зразком зарубіжних країн із врученням сертифікату на створення селянського (фермерського) господарства — ще одне важливе завдання. З цією метою доцільно організувати постійно діючі сільськогосподарські професійні школи й коледжі. Таку підготовку можна також здійснювати на базі існуючих профтехучилищ, технікумів і вузів. При розв'язанні цих питань важливо визначити кращі навчальні заклади усіх регіонів України, враховуючи відповідність їх навчальної та матеріально-технічної бази, а також рівень підготовки викладачів, майстрів виробничого навчання, інструкторів й інших працівників.

Виключно важливе значення має наукове обгрунтування строків навчання, розробка нових навчальних планів та програм на основі орієнтації їх на забезпечення високого рівня підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва відповідно до нинішніх та перспективних вимог, а також оптимального поєднання гуманітарних, природничо-математичних і професійних знань. При цьому необхідно

приділяти особливу увагу розробці методики формува учнів — майбутніх фермерів, орендарів практичних нав роботи в господарстві, умінь працювати з рі: сільськогосподарською технікою доцільно поглиблк їхню теоретичну підготовку. Отже мова йде про оволо, загальноосвітніми, економічними знанями, що вплие на підготовку до підприємницької діяльності фермера, мують його особистіть.

Відповідно до Концепції професійної освіти Ук кожний навчально-виховний заклад, незалежно відвідої підпорядкування, розробляє на основідіючого законода свій статут, в якому визначаються мета і завдання діяльності, організаційна структура, права та обов'язки ч інженерно-педагогічного та учнівського колективів. Де нижчі сільськогосподарські школи та сільські ремісн навчальні майстерні, що були засновані в України в мин] столітті, розробляли свої статути. Для них були харак конкретністьу визначенні завдань, прав і обов'язків пед та учнів, а також врахування особливостей сільськог дарської праці.

Водночас зауважимо, що механічне перенесення е умови змісту, форм та методів розв'язання цих зав,й будь-якій країні не дасть очікуваних чудодійних резулі Адже розвиток фермерських господарств і підготовки і для ниху багатьох країнах світу триває й вдосконалюєт одне століття. У дисертації викладено результати вив зарубіжного досвіду в аспекті досліджуваної проблемк рема, США, Німеччини, Польщі).

У заключній частині дисертації на основі провед історико-педагогічного дослідження сформульовані В! ки і науково обгрунтовані рекомендації щодо вдоскона підготовки кадрів у професійних навчально — виховн кладах сільськогосподарського профілю:

1. Центральне місце в забезпеченні державних га] якості професійної освіти належить її державному стац Стандарт повинен відповідати міжнародним вимогам, печувати рівноцінність професійної освіти в Україн зарубіжних країнах і, таким чином, відігравати ключов у підвищенні ефективності підготовки кваліфіко робітників. Розробка стандарту професійної освіти поч

5'єднання зусиль, науковців, що працюють у галузі техніки, сономіки, соціології та педагогіки, викладачів вищих на-іальних закладів, працівників управлінських структур.

Введення державного стандарту професійної освіти зредбачає розробку питань його наукового забезпечення, зв'язку з чим посилюється роль досліджень у галузі рофесійно'і педагогіки, спрямованих на вдосконалення □нятійного апарату, нормативних документів, навчально-рограмної документації.

Слід особливо підкреслити, що базова складова частина юрмується на основі державних стандартів професійної світи. Що ж стосується варіативної частини змісту, то вона изначається безпосередньо навчальним закладом з участю змовників кадрів для конкретної галузі та регіону і система-ично оновлюється відповідно до змін в економічних ідносинах, організації праці та виробничих технологіях.

2. На основі узагальнення результатів дослідження нами изначенотакі вимоги до змісту освіти в закладах сільськогос-одарського профілю:

1) Зміст навчання повинен відображати специфіку госпо-арського спрямування різних грунтово-кліматичних зон країни; включати навчальний матеріал, який відображає амкнутий цикл: виробництво, переробку, зберігання і еалізацію готової продукції, а також систему безвідходної, кологічно чистої технології. У зв'язку з цим у змісті навчаль-ого матеріалу зі спеціальних предметів на науковій основі овинні розкриватися доступні для учнів політехнічні за прямуванням відомості з розвитку техніки, технолології а організації праці в усіх галузях сільськогосподарського иробництва, включаючи переробку продукції...

2) Зміст навчального матеріалу має включати істотні ідомосгі про внесок вітчизняних учених, практиків, наро-,них умільціву справу створення ¡розвитку сільськогосподарської ехніки, технологій та науки про раціональне природокорис-ування, землеробство, рослинництво і тваринництво.

3) Зміст професійного навчання повинен базуватися на існому зв’язку з продуктивною працею та інтегрованими .урсами природничо-математичних дисциплін і мати навча-зче, виховне і розвиваюче спрямування.Особлива увага у місті теоретичного і виробничого навчання повинна бути

зосереджена на питаннях економіки, екології, кул праці і співробітництва, гігієни і безпеки праці, прогр них форм господарювання, переробки і реалізації про/і налагодження бартерних та інших форм відносин із в ництвом суміжних галузей та споживачами.

3. Під час складання кваліфікаційних характер: доцільно враховувати такі елементи теоретичного навч

а) загальнонаукові поняття (природничо-матема-гуманітарні, естетичні та ін.).

б) загальнотехнічні, технічні і технологічні понятті

в) організаційні, екологічні й політехнічні поняття,

г) відомості з історії науки і з досвіду роботи передс та новаторів виробництва;

д) практичні знання, навчальні і практичні наві уміння.

Якщо в процесі теоретичного навчання формуєтьс тема перелічених понять, навичок і умінь, то в п| виробничого навчання створюється система професії політехнічних умінь і навичок, учні набувають необх виробничий досвід.

Аналіз змісту виробничого навчання передбачає рс таких професійних умінь і навичок, які мають вирої значення;

- технічні уміння і навички;

- технологічні уміння і навички;

- організаційні уміння і навички;

- економічні уміння і навички;

- політехнічні уміння і навички;

- самоконтроль у процесі трудової діяльності.

4. Створення навчальних планів на основі базової < тури передбачає:

- конкретизацію кваліфікаційної характеристики : есії відповідного ( проектованого в навчальному плані) кваліфікації; розробку розділів «повинен знати», «по уміти» відповідно до галузевого компонента змісту пре

- доповнення кваліфікаційної характеристики з ) ванням регіонального компонента змісту професії;

- визначення переліку необхідних загальнотехні’ спеціальних предметів ( при цьому не виключається нових предметів);

- коригування відповідно до вимог кваліфікаційної ха-Л’єристики навчальних програм з загальнотехнічних, ціальних предметів і виробничого навчання;

- визначення загального фонду навчального часу на ідмети і розподіл його в межах циклів;

- розгортання змісту усіх навчальних дисциплін і вироб-юго навчання за тижнями;

- виявлення ¡усунення дублювання навчального матеріалу;

- визначення оптимального варіанта чергування твореного і виробничого навчання,розробка графіка навчаль-

о процесу;

- визначення переліку необхідних навчальних кабінетів, ораторій, майстерень, полігонів, навчально-виробничих »ниць;

- опрацювання пояснювальної записки до робочого пального плану.

Визнано також за доцільне під час розробки робочих нів відмовитися від регламентації різних варіантів іщення професій і видів робіторганізаційного характеру, авши право навчальним закладам самостійно вирішувати итання, виходячи з конкретних місцевих умов.

5. Орієнтирами в подальшій роботі щодо вдосконалення ліфікаційних характеристик, розробки відповідних моде-майбутнього спеціаліста кваліфікованої праці як майстра .ськогосподарського виробництва, опрацювання навчаль-: планів і програм для ВПУ можуть бути такі вимоги;

- всебічно враховувати попередній рівень трудової і ІЛЬНООСВІТНЬОЇ підготовки вступників до ПТУ, якими Зільшого є випускники основної школи. Особливо ретель-

слід проаналізувати зміст трудового навчання в ільноосвітній школі при розробці змісту спеціальних дметів і виробничого навчання і ПТУ, щоб уникнути торень, дублювання і зайвих витрат часу, а разом з тим не зити наукового рівня навчального матеріалу;

- визнаючи перелік навчальних предметів загально-річного і спеціального циклів, слід іти шляхом інтеграції, центризму, а принцип диференціації застосовувати у адках введення нових, актуальних, пріорітетних напрямів їь, наприклад екології, міжособисгих відносин, маркетінгу, )тівля, переробка і зберігання продукції на місцях і ін.;

- розробляючи модель кваліфікованого робітника пє галузі сільського господарства, враховувати регіональї лише кліматично-зональні особливості, але й етнографі зональні з тим, щоб орієнтувати молодь на оволор суміжними професіями, що пов'язані з виробний;

і переробкою продукції тваринництва та рослинни як основноїтак і допоміжної; надати їм можливість рівне ної зайнятості протягом року, зокрема володіння траді ним українським ткацтвом, вишиванням, іншими виу рукоділля;

- закладати у зміст професійної підготовки мар сільськогосподарського виробництва багатогалузевіст дення господарства, включаючи бджільництво, птахівни вівчарство, кролівництво, що сприятиме розвитку безвідхі високопродуктивної технології одержання екологічно ч продукції, розширенню сфери побутових послуг на відродженню української культури і забезпеченню г бути господарем своєї праці;

- в центрі навчално-виховного процесу в ПТУ будь-ї типу повина бути особистість учня. Тому навчальні іь зміст навчальних предметів, форми організації навча продуктивної праці повинна забезпечувати біле самостійний вибір спеціальностей професійної освіти нять за інтересами кожному учневі, даючи йому можли продовжити навчання або працювати в тій сфері, де найбільшою ефективністю реалізує свої нахили та здібі

6. Форми організації навчання і продуктивної праці сільських профтехучилищ, мають бути спрямовані на фс вання нових виробничих відносин, утвердження ви гідності людини чесної, творчої праці, господаря землі.! дячи з цього, слід надавати перевагу тим формам орган праці підчас виробничого навчання, які в конкретних у? роботи професійних навчально-виховних закладів рі; типу найповніше забезпечують кожному учневі можл* виявляти свої нахили, здібності до господарює, зміцнювати віру в справедливу структуру державногч рою, де кожен працюючий живе відповідно до наслідків праці. Важливо всемірно стимулювати різні форми самоо усвідомлення майбутніми виробничниками потреби в нях і високій майстерності.

7. Перебудова професійної освіти сільськогосподарського профілю потребує розв'язання багатьох організаційних і методичних питань. Одним із завдань методичних служб профтехосвіти є створення найближчим часом навчально-програмної документації, достатньої варіативної для забезпечення мобільності підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва і диференціації професійної освіти відповідно до потреб ринку праці.

З метою забезпечення виконання у профтехучилищах сільськогосподарського профілю завдань, визначених державною національною програмою «Освіта», на нашу думку, доцільно передбачити:

- видання підручників і дидактичних матеріалів з спецпредметів українською мовою;

- підготовку і перепідготовку викладачів спеціальних предметів і майстрів до викладання українською мовою;

- розробку словника з провідних спеціальностей українською мовою;

- розробку програм з української літератури в аспекті єдності навчання і виховання;

- розробку нових програм , підручників та посібників з української мови й літератури на основі орієнтації переважно на засвоєння науково-технічної лексики;

- створення мовного середовища в кожній навчальній групі, в позаурочній роботі, застосування активних (ігрових, полемічних, кокурсних) форм і методів комунікативно-діяльнісного включення прфесійно-технічних знань рідною мовою в активний словник учнів сільського профтехучилища.

8. Професійним навчально-виховним закладам сільськогосподарського профілю, що діють вУкраїні, необхідна система наукво-інформативного та методичного обслуговування. Оскільки її створення і розвиток - це справа не одного року, то, напевно, слід ефективніше використовувати наявні можливості. Мова йде про налагодження тісних зв'язків з відповідними відділеннями Академії аграрних наук України , а також кафедрами Українського державного аграрного університету, сільськогосподарських інститутів, лабораторіями науково-дослідних інститутів і дослідних господарств, що займаються проблемами рослинництва, тваринництва, бджільництва, механізації сільського господарства тощо.

Таким чином, на основі узагальнення результатів іс ко-педагогічного пошуку за чверть століття розі професійно-технічної освіти в Україні (1969-1994 рр.) досліджено еволюцію змісту і форм організації підго кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського про простежено розвиток організаційної структури підго кадрів для села (профтехучилище, середнє ПТУ, учил агрофірма, вище професійне училище); виявлено тен перебудови системи професійно-технічноїосвіти всуч умовах; розроблено рекомендації щодо вдоскона підготовки кадрів у професійних навчально-виховних дах сільськогосподарського профілю.

Здійснене історико-педагогічне дослідження дало виявити ряд аспекцій, що вимагають подальшого вив' зокрема; виявлення особливостей розвитку профє освіти в Україні на різних історичних етапах; нг обгрунтоване визначення державних вимог щодо зм якості професійної освіти відповідно до досягнень техніки, технологій та світового довіду; розроблення м ки визначення загальнодержавних, регіональних поі працівниках сфери виробництва і послуг за профс рівнями кваліфікації та потреб у закладах профтехосв їх підготовки; розроблення організаційно-педагогіч науково-методичних вимог до нових типів профе навчально-виховних закладів; дослідження теор методологічних засад безперервної аграрної освіти в У