автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Выбор методов педагогического стимулирования учебы студентов в условиях модульной организации обучения (на материале преподавания природных дисциплин в педагогических вузах)

Автореферат диссертации по теме "Выбор методов педагогического стимулирования учебы студентов в условиях модульной организации обучения (на материале преподавания природных дисциплин в педагогических вузах)"

Г Б ОД

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК Володимир Юльянович

ВИБІР МЕТОДІВ ПЕДАГОГІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ МОДУЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

(на матеріалі викладання природничих дисциплін в педагогічних вузах)

Спеціальність 13.00.01 — теорія та історія педагогіки

АВТОРЕ Ф<Е Р А т

дисертації на здобуття наукового ступеня ' кандидата педагогічних наук

Київ — 1994

Робота виконана на кафедрі педагогіки вищої та середньої школи Київського університету імені Тараса Шевченка.

Наукові керівники:

кандидат педагогічних наук, доцент КАШИН С. О., кандидат філософських наук, професор СКОТНИЙ В. Г.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор МАЙБОРОДА В. К., кандидат психологічних наук, доцент ШКУЛЕНДА М. М.

Провіднаорганізація:

Український державний педагогічний університет їм. М. П. Драгоманова.

Захист відбудеться 28 листопада 1994 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої ради К 068.18.15, з надання (вченого ступеня кандидата педагогічних наук у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий «---------» жовтня 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат педагогічних наук

7 О. В. ПЛАХОТНИК.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА іРО'БОТЙ

Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку педагогі-вищої школи характеризується пошуком нових шляхів .реалі-іії потенціалу 'творчого співробітництва викладачів та сту-ітів. Одним з них є розширення академічної самостійності 'дентів, яка базується не стільки па засвоєнні нідготовле-; викладачем інфорлі а ції, скільки на самостійному пошукові інь. Вдосконалення педагогічного процесу передбачає подоби я головної перешкоди цьому — авторитарної педагогіки — яхом утвердження якісно нових взаємовідносин між суб’єкта-педагогічної діяльності. Аналіз педагогічної практики пе-сонує в безперспективності інформаційно-догматичного типу зчання, який притаманний традиційній педагогіці з її «ва-зим підходом» до підготовки спеціалістів. Останній загост-з ' суперечність між вимогами, що постають 'перед спеціалісти в сучасних умовах, та рівней їх готовності до професій' діяльності.

Оскільки в межах традиційної педагогіки активізація учі-і студентів практично унеможливлена, то збільшення питомої -и їх самостійних зусиль тісно пов’язується із зміною тех-югій навчання.

Останнім часом в ряді університетів та технічних вузів нітилась тенденція розробки нових технологій навчання, в юву яких покладено модульний принцип його організації . М. Алексюк, С. О. Кашин, Ю. О. Устинюк, П. А. Юцявіченє та

І. Автори стверджують, спираючись на результати експерймен-іьного навчання, що за умов модульної організації навчального УЦ&су підвищується ефективність учінйй студентів. Остання ювлена насамперед т'Ш, що студенти ст'а'й'гь актйвни’йй і’єктами навчальної діяльності.

Зауважимо, Однак, що більшість досліджень виконано базі викладання, навчальних предметів у технічних вузах університетах. На нашу думку беззастережне поширення ме дичних рекомендацій, апробованих у навчальному процесі у верситетів та технічних вузів, на роботу вищих . навчалы закладів інших профілів, зокрема педагогічних, було б пер часнрм, поскільки методики викладання навчальних дисциплін них мають все ж істотні відмінності (М. М. Баб’як, Р. М. Стеці

У ПеДВузІ студенту необхідно НЄ ЛИШЄ ЗаСВОЇТИ СУТНІСТЬ П'

ного навчального предмету, але й оволодівати методикою ж викладання в середній загальноосвітній школі. Сказане дозі ляє стверджувати актуальність додаткових досліджень моду, ної організації навчання студентів у педагогічних вузах.

Відомо, однак, що сама по собі досконала технологія н; чання ще не забезпечує ефективності засвоєння студента знань без наявності позитивної мотивації учіння. Активізаі пізнавальної діяльності порівняно недавно стала самостійн об’єктом дослідження педагогів. Вивчались, зокрема, питан пов’язані з організацією системного підходу до досліджен та організації навчально-виховного процесу (А. М. Алексюі вдосконалення самостійної роботи студентів (М. І. Махмур А. І. Остапенко), структурування навчального матеріалу (В. Онищук, К Я. Лернер), вдосконалення контролю за навчальні діяльністю (В. П. Безпалько, В, В. Краєвськнй). Водночас глиб} ні аспекти формування мотивації учіння студентів в умов модульної організації навчання нерідко залишаються поза уі гою дослідників. Тому поряд з дослідженнями модульної оргг ізації навчання як специфічної дидактичної технології а к^ альним <є виокремлення дослідження методів педагогічного сі мулювання учіння студентів як самостійної науково-педагог

ї проблеми, .

Відмітимо, що окремі дослідження з ііроблем стимуЛЮйайНй іння студентів педвузів виконані на матеріалі 'гуманітарних сциплін (С. О. Кашин). На матеріалі ж природничих дисциплін ких досліджень нами не виявлено. Сказане зумовлює актуаль-;ть проведеного нами дослідження на тему «Вибір методів дагогічного стимулювання учіння студентів в умовах |модуль'-ї організації навчання» (на матеріалі викладання природних дисциплін в педагогічних вузах).

Об’єкт даного дослідження складає процес навчання у. ву-що здійснюється на засадах його модульної організації.

Предметом його є особливості та умови вибору методів имулювання учіння студентів, що спрямовані на підвищення ективності вузівського навчання шляхом створення необхід-х педагогічних засад переходу студента на позиції суб’єкта бової діяльності.

Мета дослідження — виявлення, теоретичне обгрунтування експериментальна перевірка умов вибору методів педагогіч-го стимулювання учіння студентів за модульної організації вчання, як чинника підвищення ефективності вузівського на-зння.

У відповідності з предметом і метою дослідження були ставлені такі його завдання: .

1. Узагальнити (здобутки педагогічної науки та досвід цагогів-практиків щодо використання методів педагогічного шулювання учіння студентів.

2. Виявити та теоретично обгрунтувати умови вибору мето» педагогічного стимулювання учіння студентів в межах мольної організації навчання.

3. Здійснити досвідно-експериментальну' перевірку умов

З

ізибору методів педагогічного стимулювання учін.ад, студен-з$- мрдул;ьнрї, організації; •< навчання..

4. Дослідити модульну організацію навчання студентів і дагогічних вузів, як чинника підвищення ефективності засі ьння. ними знань з природничих дисциплін.

5. Розробити методичні рекомендації викладачам природі чих дисциплін педагогічних вузів щодо вибору методів стт лювання учіння студентів за модульної організації, навчання.

Гіпрдезрір, дрслщдейння; стало наступне црипуїдаїщя: якщо ході мрдул^ної організації- нацнанда, дотримуватись, таких, ум вибору методів педагогічного стимулювання як: ,

— здійснення, належного рівн^ функціонування навчали діяльності студентів, який забезпечував би. їх самореаліза ію, насамперед, як суб’єктів учіння;

— досягнення єдності «проблемної включзності>>, студента засвоєння навчального матеріалу з реалізацією . його «я включеності» у вирішення поставлених перед ним завдань;.

— використання насамперед тих методів стимулювання, я орлані,чдо, поєднуються з прищепами, мрду/Щірї оргадізт навчання, актуалізують здтаність студентів до самостійно пошуку, аналізу, узагальнення та ефективного використання н вчального матеріалу і спрямовані на оптимізацію розвит творчого мислення та позитивної мотивадії учіння;

— враховування змін у специфіці навчання студентів ; умов модульної його організації (суттєве скорочення лекці них годин та зростання питомої' ваги тьюторських занять тоді суттєво зросте ефективність навчання студентів.

Для вирішення поставлених завдань використовувллидь та методи дослідження: теоретцчіщй, аналіз джерел з проблем м

■льної організації навчання у вузі, аналіз та узагальнення дагогічного досвіду вузів, спостереження, опис та пояснення :дагогічних явищ і процесів, анкетування студеіпів і вик-ідачів, інтерв'ю; констатуючий і формуючий педагогічний :сперимент; математично-статистичні методи обробки даних,

о одержані в процесі досвідно-експериментальної роботи.

Достовірність одержаних результатів забезпечена всебіч-ш теоретичним аналізом проблеми, науково qбrpyнтoвaним ви-)ристанням методів дослідження, здійснення якісного і кіль-сного аналізу дослідних даних, експериментальною перевірно та успішним впровадженням розроблених рекомендацій в нагальний процес педагогічних вузів. '

Дослідження проводились у Дрогобицькому педагогічному ституті ім. І. Франка в 1988—1994 роках.

I етап (1988—1989 рр.) — аналіз джерел з проблеми, визнання об’єкту, предмету, мети і завдань, формулювання гіпотези, ззробка програми досвідно-експериментальної роботи.

II етап (1990—1991 рр.) ■— експериментальне дослідження мов та способів модульної організації навчання у вузі та чаліз отриманих даних.

III етап (1992—1994 р.р.) — проведення формуючого педаго-чного експерименту, узагальнення результатів дослідження а розробка методичних рекомендацій щодо вибору методів пе-агогічного стимулювання учіння студентів за умов модульної рганізації навчання.

Методологічною основою дослідження стали філософські по-оження про активність суб’єкта пізнання, що свідомо відоб-ажає і зміиює оточуючу соціальну і природну дійсність, Згі-но цього принципу індивідуальні пізнавальні здібності осо-истості формуються в діяльності та відтворюють в своїй стру-

ктурі та динаміці її основні властивості. Індивідуальна групова навчально-пізнавальна діяльність є процесом, що м в собі суперечності, вирішення ^ких в спільній значущій ^ яльності веде до розвитку здібностей особистості, як учасн ка цього процесу. .

Теоретичною основою дослідження стали:

— роботи А. М. Алексюка з проблем модульної організаі навчання студентів вузу, його концепція класифікації метод учіння та формування методів навчання як складового, багат якісного і багатомірного педагогічного явища, а також ко цептуальні положення, сформульовані стосовно педагогічної стимулювання учбової діяльності студентів (С. О. Кашин).

На захист виносяться такі положення:

1. Істотними ознаками педагогічного стимулювання учіш

студентів за умов модульної його організації є: проблемні

виклад навчального матеріалу, організація взаємин викладач та студентів на принципах педагогіки співробітництва, акту; лізація потреби особистості студента у високому, соціалі но-психологічному статусі, престижі та самореалізації. Я засвідчують представлені в роботі результати експерименталі ного навчання названі ознаки педагогічного стимулювання уч ння студентів найбільш послідовно реалізуються за умов:

— частково-пошукового та пошукового методів викладу паї чального матеріалу;

— проведення тьюторських занять, рольових та ділови ігор тощо.

2. Інформаційно-повідомляюча та пояснювально-ілюстратиі на системи навчання, що утвердилися у сучасній вищій школ унеможливлюють повноцінне використання модерних методів ш дагогічного стимулювання. Вони засновуються на репродуктиї

й діяльності студентів і тому обмежено сприяють розвитку юбистості як суб’єкта пізнавальної діяльності, здатного до шостійного пошуку нових знань, постановки завдань та тво-інпя нестандартних рішень.

3. Модульна організація навчання за результатами експе-іменту найповніше відповідав потребам сучасної вищої школи, а інших рівних умов, студенти, що навчаються за такою сис-їмою, в однаковий час здобувають більше за обсягом та якіс-

о знань з навчальних предметів, результативніше нарощують діння свідомо та творчо використовувати здобуті знання для ірішення освітніх завдань, помітно розвивають мотивацію ^,о івчення навчальних предметів та позитивне ставлення до ііння в цілому. , .

Наукова новизна дослідження' полягає у виявленні, теоре-ічному обгрунтуванні та досвідно-експериментальній перевір-

принципів модульної організації навчання у процесі викла-іння природничих дисциплін у педагогічних вузах, визначенні жтеріїв поділу навчального матеріалу на модулі, уточнені іань про оптимальну структуру модуля та умов успішного зас-ієння його змісту студентами.

В процесі дослідження були отримані нові дані щодо умов ібору методів педагогічного стимулювання учіння студентів у ;жах модульної організації навчання.

Теоретична значущість дослідження полягає у теоретичному (грунтуванні умов вибору методів педагогічного стимулювання ііння за модульної організації навчання та виявленні супе-ічностей між традиційною лекційно-семінарською системою на-іання у вузах та сучасними потребами матеріального та духов-іго виробництва; показано переваги модульного навчання над вичаєним. ' ■

Практична цінність дослідження полягає у розробці меті дичних рекомендацій щодо використання модульної організаи навчання та рейтингового контролю знань студентів педагогі них вузів; забезпечення систематичності навчальної і діяльно ті студентів у міжсесійний період; визначення умов досягнеї ня належного рівня керівництва педагогами самостійною учбі вою .'роботою студентів та адекватного вибору методів педаг річного стимулювання учіння студентів в межах модульної 0| ганізації навчання.

Апробація роботи. Основні результати та висновки дослі. ження викладені та обговорювались на міжвузівській конфере ції «Формування світоглядних позицій вчителя в процесі на чанна і виховання» (Дрогобич, 1990 р.), всесоюзній нараді «Уд сконалення підготовки вчителів праці в умовах ненерервн освіти» (Новокузнецьк, 1990 р.), міжвузівській конференн «Сучасні проблеми екологічного виховання в педагогічних в

зах України» (Вінниця, 1991 р.), республіканській науково-м тодичній конференції «Організація і методичні аспекти м дульного навчання і рейтингового контролю знань студенті! (Алчевськ, 1992 р.), науково-практичній конференції «Актуаль проблеми навчання в педагогічному вузі» (Ізмаїл, 1993 р. міжнародній науково-практичній конференції «Потенціал упра лінських систем: питання формування та розвитку» (КніЧі 1993 Р-

Структура і об’єм, роботу. Дисертація складаєтеся з цст пу, 4вох роздішів, висновків, списку оснощої внкорист3?!

літератури та додатків. Об’єм роботи 18,7 стррінрк, і люстр вана 15, таблицями, 1 бцщ-с%щф0. та 1 графіком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано вибір проблеми та її актуальній

визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідженії

формульовано гіпотезу та методи дослідження; розкрито яау-ову новизну; теоретичну і практичну значущість роботи; пред-гавлено положення, що виносяться на захист, обгрунтовано дос-овірність результатів та висновків проведеного дослідження.

В першому розділі — «Вйбір методів педагогічного стиму-ювання учіння студентів як педагогічна /'проблема» аналізуються методологічні та теоретико-педагогічні проблеми ста-овлення сучасної концепції стимулювання учійня, її зв’язок іншими проблемами і розділами педагогіки. Подається аналіз .осліджень з проблем модульної організації навчання, прове-.єних в Україні та .за її межами.

На оснойі аналізу вітчизняного та ЬвїтовогО досвіду Ьр-Шзаііії навчання у вуЗёх в дисертації Доводйться, що традиційна ЛекціЙно-сеШнарська система навчання вичерпала свій ютенційл і Має гіоступйтйсь Місцем педагогіці сгіівробітнйцт-;а, спібтворчбсті викладачів і студентів. Узвичаєна система іавчання гальмує здатність особистості до самостійного пошу* :у знань, заЬйббуетнся на репродуктивній навчальній діяль-гості Суб’єктів учіння. Подальше її функціонування загострює :угтеречністі> йіж вймбґайй, йкі ставить перёд спеціалістами іинамічне сьогодейгія та реальним {йвнём їх готовйості до ірофесійгіої діяльності.

Прбвёдёнё дослідження показує, що за наявних уйов навіяння ЙілбШіс’ЇЬ стуДёНп'в лише фіксуюгь ЛёкЦШЬнЙ матеріал, іШИслюїотЬ його на Лекційх блйзько Дёсяти відсотків студёнт-в, а майже кожен п’ятий студент не працює . взагалі. Більиіб >0 процентів студентів низько оцінює лекційно-семінарську :ие№му набчання у вузі. За- нашими даними майже ЗО процентів іййладачів вважають за необхідне її зміну, оскільки за такої4 :истеми навчайня викладач змушений надавати більше уваги

9

засвоєнню студентами' знань в порівнянні з формуванням ї здібностей. Крім того, узвичаєна система унеможливлює повне цінне використання методів педагогічного стимулювання учінн студентів, а тому має бути замінена на більш прогресивн (модульну) організацію навчання. ■

В першому розділі дисертації подані результати концепту ального аналізу сутності модульної організації навчання вищій школі.. Аналіз та узагальнення різних підходів, відоб ражених в публікаціях з проблеми, дозволив нам випрацюваті власний підхід до тлумачення змісту модульної організаці навчання, під якою розуміється інтеграція різних видів т; форм навчання (оглядово-настановчі лекції, тьюторські, ла бораторно-практичні заняття та самостійна учбова робота сту дентів), узгоджених у часі та упорядкованих у єдиний комп лекс. Основу модульної організації навчання складають:

— принципи і критерії поділу змісту .навчального матеріа лу на відносно самостійні частини — навчальні модулі;

— принцип акценту на самостійну учбову роботу студентів;;

— принцип поетапного і автономного оцінювання учбовш успіхів студентів, наростання індивідуального . комулятивногс індексу (сума набраних залікових ‘одиниць).

Навчальний модуль є відносно самостійною частиною навчального курсу, яка містить одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів, що в своїй сукупності є логічно завершеною ціл|с-| ною та самодостатньою сумою знань.

Методичним забезпеченням модульної організації навчання є узгодження навчальної програми, навчально-методичних посібників, форм і методів навчання (аудиторних та самостійних, лекційних, лабораторних та тьюторських занять). , . ■ .

У першому розділі роботи викладена ТйкоЖ концепція Мето-в педагогічного стимулювання учіння студентів та показано, ,о успішне їх використання можливе саме за модульної органі-іції навчання.

Враховуючи здобутки сучасної педагогіки, ми випрацювали тасне розуміння понять стимулювання, педагогічне стимулю-ання та педагогічне стимулювання учіння.

Стимулювання певної діяльності людини є актуалізація аніеї або кількох значущих для даного індивіда потребу а акож, обумовлення задоволення актуалізованих потреб необхід-істю виконання (тим, кого стимулюють), дій, бажаних для то), хто стимулює. Таким чином, під педагогічним стимулюванням чіння розуміються цілеспрямовані систематичні впливи на навальну діяльність людини з метою підвищення її активності.

Умовою успішної інтериоризації зовнішніх суперечностей з належного розвитку позитивної мотивації учіння особистос-і є її «я — включеність» та «проблемна включеність» у навальний процес, га також власна активність.

У другому розділі — «Досвідно-експериментальна робота іодо використання методів педагогічного стимулювання в умо-ах модульної організації навчання», — описуються хід та ре-ультати експериментальної роботи, спрямованої на вивчення азначеної проблеми.

Експериментальне вивчення модульної організації навчання а адекватне їй педагогічне стимулювання учіння було організоване із студентами, що вивчають курси «Теплотехніка і теп-ові машини», «Загальна фізика», «Радіотехніка» у педагогіч-их вузах. Дослідження проводилося на третьому курсі факуль-ету' загальнотехнічних дисциплін Дрогобицького педагогічного іституту ім. І. Франка. В ньому брали участь чотири академіч-

и! групи: дві складали експериментальний і дві — контрольні масиви досліджуваних. Загальна кількість учасників дослідже ня — 96 студентів (відповідно по 48 в екпсериментальному -контрольному потоках).

Навчання в контрольних групах здійснювалося и традиці ній лекційно-семінарській, а в експериментальних — модульн формах. На початок експериментальної роботи рівень знаї студентів експериментального та контрольного потоків, вміні оперувати ними в процесі вирішення учбовйх завдань та мот вація учіння, виміряні за спеціально розробленою нами мет дикою, були їірактично рівні.

Критеріями ефективності систем навчання були взяті обсі та якість засвоєння студентами знань та вмінь з навчальні^ курсів за певний проміжок часу (семестр), а також сформов; ність у них мотивації учіння.

В дисертації запропонована схема поділу навчальних пре, метів на модуль Цей процес здійснювався у кілька крок? Зокрема курс «Теплотехніка і теплові машини» був поділеня наступним чином. .

.. .Перший крок. Поділ навчального курсу на модулі. Бул отримано одинадцять модулів. Критеріїв поділу кілька:

а) змістовний, (в межах модуля вивчається одне або кільк близьких за змістом понять, явищ, принципів тощо);

, .6) . психологічний- (в модуль об’єднується така кількіся матеріалу і вивчається він за такий час, протягом яког студенти, згідно до законів, забування — «крива Ебінгауза» —бе спеціального повторення пам’ятають зміст попередніх занять);

- в} професійний (в модуль об’єднується матеріал з урахч ванням потреб майбутньої професійної діяльності студентів); г) контрольний (модуль будується з врахуванням можливо*

і контролювати засвоєння навчального матеріалу студентами).

Другий крок. Визначення інформаційної бази {матеріал по-іереднього модуля, рекомендована література (навчальна,. нау-сова, мбтодйчна, популярна), моделі, плакати, прикладні ірограми, навчальні фільми та діафільми тощо), що забезпечує спішність навчальної діяльності студентів.

Третій крок. Розподіл інформації між настановчо-огля-ювими лекцціями, тьюторськими, лабораторними заняттями та самостійною учбовою роботою.

Засвоєння кожного модуля розпочиналося оглядово-наста-ювчою лекцією. Далі — індивідуальна самостійна учбова робота, іонсультації, потім — кілька групових тьюторських занять за шрацьованими джерелами. .

Організаційно кожне тьюторське заняття включало в себе гри-чотири види навчальної роботи, серед яких два є посїій-ійми (невеликі письмова робота та дискусія за змістом опрацьованих джерел), інші — змінними — (аналіз ситуацій, роз-Гяз.ання задач, евристична бесіда, рольові та ділові ігри тощо). На тьюторському занятті оголошувалася тема наступного іаняття і питання, які будуть обговорюватись. .

Виконання кожного із складових іьюторського заняття бці-швалося певного кількістю залікових одиниць. НапрйМійці За-іять кількість залікових одиниць сумувйлась. За умови, щй студент набрав 50% від максимально можливої кількості залікових одиниць, він, не складаючи іспит, отримував екзаменаційну оцінку «задовільно», набравши 70% — отримав «добре»,

і набір 85% та бліьше дозволяв отримати екзаменаційну оцінку гвідмінно». Студенти, що не набрали половини залікових . оди-іиць, складали іспит. Студенти, які хотіли «виправити» оцін-<у «добре» на «відмінно», могли на додаткових заняттях «доб-

рати» необхідну кількість залікових одиниць або складати іс пит. -

Визначення ефективності навчання студентів за різни технологій проводилося з допомогою тестових вимірювань.

Зокрема, ефективність засвоєння студентами знань вимірю валась за спеціально розробленими тестами поінформованості розввиток здатності до творчого використання набутих знані визначався за допомогою тестів креативності. Динаміка роз витку пізнавальної мотивації вивчалася двома засобами по-перше, визначався емоційний стан студентів під час семі нарських занять в контрольних групах та тьвторськнх '— в екс периментальних за допомогою методики «Оцінка функціональноп стану» (САН). По-друге, виявлялась динаміка прагнення сту дентів до розв’язування все більш складних навчальних зав дань, що здійснювалось з допомогою методики, побудованої з; аналогією з методикою Хоппе-Серебрякової — «Вибір задач різ ного ступеня складнйсті». ,

Порівняння величин трьох послідовних вимірювань, отрима них за допомогою кожної з названих методик, дозволило зроби ти висновки щодо інтенсивнішого нарощення знань, зростанні здатності студентів до творчого їх використання, динамічні шого розвитку пізнавальної мотивації студентів за модульно організації навчання, поскільки інші його умови для обох по токів були однакові. -

Вивчення емоційного стану студентів контроольного та екс периметального потоків показало, що на початку засвоєнні курсу сумарна оцінка показників САН була практично однакова Проте наприкінці навчання — суттєво змінилась, покращивсі емоційний стан студентів, що навчались згідно модульню принципів (див. табл. 1). ‘ •

. Таблиця 1

Оцінка .емоційних станів студентів за лекційно-семінарської та модульної організації навчання

Результати тестування Експериментальний потік Контрольний потік

П А Р А М Е Т Р И .

самопо- чуття актив- ність 1 настрій самопо- чуття актив- ність на- стрій

перше 0,50 1,39 1,27 0,55 0,55 0,43

друге 2,52 1,52 2,98 —0,25 1,51 0,35

гретє 3,21 2,43 4,37 —1,32 1,61 0,71

Для більшої достовірності, уточнення та перевірки тесто-іх, даних (про які мова йшла вище) ми використовували опиту-ільні листи, розроблені А. М. Алексюком та С. О. Кашиним.

Тестові замірювання були проведені в експериментальному контрольному потоках на початку вивчення курсу, всередині

ісового відтинку та на прикінцевому занятті. Вони характери-'вали систематичність навчальної діяльності студентів,

Активність навчального процесу у вузі та ефективність ке-

вництва викладачами самостійною учбовою роботою студентів, ані, отримані за цією методикою, подані в таблицях

іив. табл. 2 і табл. 3). . ■ •

Незмінність показників щодо традиційної системи навчання ред студентів контрольного потоку (див. табл. 2) та . разючі ііни в оцінках представників експериментального потоку (все льше таких, що високо оцінюють нову " технологію • та менше їх, хто високо оцінює узвичаєну традиційну систему навчання іив. табл. 3)) дозволяють нам стверджувати значущість впро-ідження модульної організації навчання та спеціально орга-

зованого педагогічного стимулювання учіння в її умовах,

озитивних оцінок ефективності навчального процесу за новою хнологією збільшилось більш ніж в 11 разів, а кількість

ОЦІНКА, СТУДЕНТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГШТОКУ ТРАДИЦІЙНОЇ та модульної організації навчання

ВСЕРЕДИНІ ТА & КІНЦІ ФОРМУЮЮЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ (ЗА АНКЕТОЮ 2, В %)

0 Ц Н К А

всередині формуючого експерименту В КІНЦІ! формуючого експерименту

№ ІМІ Параметри оцінювання Традиційна, система навчання : модульна організація: навчання: традиційна система навчання і модульна органі-1 зація навчання

Щ сока се- ред- ня , низь і ка В№- сока се»- ред.- ня низь- ка ви- сока се-• ред: ня НИЗЬ* • ка ви» сока. . се, редня !!низь- ка

1 Систеватйчність навчальної діяльності студентів 9,2 28,6 62,2 1 15,8; 82,2 2;0 2,1 13(8 84,1 34,6 6(Г,5 '4,9

2 .Ефективність, навчаль-нойо процесу,- 3,4^ 30,1 66,5: 16,8. 81,2 2,0 2,2 і 10,5 87,3 ;5?,8 40,7 2,1:

3 ^Ефективність керівництва викладачами самостійною роботою студентів 8,3 і 22,4 69,3 16,1 78,2 5,7. 3,9 6,0 90,1 48,5 45,7 5,8

©ці«ка студентами контрольного потоку традиційної організації навчання на початку, всередині та > в кінці формуючого експерименту (за анкетою і, в %)

ОЦІНКА ЕКСПЕРИМЕНТУ

Параметри на початку всередині в кіаці

одіиюваиня -ВИ- (сока серед- ня низька висока , серед- ня низька висока серед- ня ішїька

Сискматичаість навчальної діяльності студентів 12,2 36,7 51,1 і 13,1 і і 36,3 50,6 12,6 34,7 . 52,7

Ефективність навчального процесу 5,8 37,7 56,5 6,1 і 33,3 60,6 5,9 35,2 58,9

Ефективність керівництва викладачами самостійною роботою студентів 10,3 29,8 59,9 10,3 30,3 59,4 11,2 30,5 58,3

низьких, в порівнянні з станом на початок формуючого експі рименту, зменшилось приблизно в 27 разів. Змінився на країн стан керівництва викладачами самостійною учбовою робото студентів. Кількість високих оцінок, у порівнянні з станом н початок експерименту, зросла більш, ніж в 4 рази, а низьких -зменшилась приблизно у 10 разів.

Одержані результати дозволяють стверджувати, що основі завдання досвідно-експериментальної роботи . вирішені і поле ження гіпотези доведені. Це, в свою чергу, дає підстави зре бити такі висновки:

1. Традиційна лекційно-семінарська система : суттєво обме жує повноцінне використання засобів педагогічного стимулк вання учіння студентів, гальмує здатність особистості до сг мостійного пошуку знань, засновується на репродуктивному віл творенні навчального матеріалу.

Проведений аналіз показує, що за такої системи навчанн більшість студентів лише фіксують лекційний матеріал, осмис люють його на лекціях близько ' десяти відсотків студентів, майже кожен п’ятий студент не працює. . "

Біля 60 відсотків студентів низько оцінює лекційно?семі нарську систему навчання у вузі. За нашими;1 даними майже 3і відсотків викладачів вважають за необхідне її зміну, оскільк; за такої системи:навчання викладач змушений надавати більш уваги засвоєнню студентами знань в порівнянні з формуваннян їх здібностей.

Узвичаєна система навчання вичерпала свій потенціал має поступитись місцем новій технології навчання з творчт підходом до співпраці викладачів та студентів.

2. Отримані нами результати дослідження як емпіричні, таї

і теоретичного плану переконують, що альтернативою лекційно

емінарській системі навчання є його модульна організація, що збезпечує:

а) якісну зміну структури навчального процесу (зменшення

екційних годин та збільшення питомої ваги індивідуальних,

ьюторських занять);

б) можливість поетапного і автономного оцінювання учбо-нх успіхів студентів, наростання . індивідуального кумулятив-ого індексу (ісума набраних залікових одиниць);

в) ефективність самостійної учбової роботи студентів;

г) неперервність і активність роботи студентів у міжсе-

йний період. , ,

3. Умовою належного розвитку позитивної мотивації уміння :обистості за модульної організації >є її «я — включеність» та проблемна включеність» у навчальний процес, а також власна <тивність:

а) «я — включеність» особистості у навчальний процес пе-гдбачає актуалізацію потреби особистості у високому соці-пьно-психологічному статусі, престижі, самореаліазції, пра-іення досягти їх у навчанні;

б) «проблемна включеність» особистості у навчальний про-

;с можлива за умов проблемного викладання навчального мате-алу, створення емоційно значущих ситуацій у навчанні, на-агодження взаємоповаги та взаємовимогливості у стосунках об’єктів навчання; у

в) означені позиції — «а», «б» — об’єктивно потребують

звих проблемних форм організації і методів навчання, .що •имулюють пізнавальну активність студентів (рольові та ді->ві ігри, проблемний виклад навчального матеріалу, частково-зшуковий та пошуковий методи викладання навчального мате-алу).

4. Педагогічна практика показала недосконалість традиці йної системи при здійсненні контролю за знаннями студентін Основними її недоліками є негнучкість, несистематичність т досить висока можливість випадковості в оцінюванні знан студентів.

Результати, отримані в ході досвідно-експериментально роботи, яскраво свідчать про доцільність використання рей тингової оцінки знань студентів. Суть її у приписуванні кож ній із умовно виділеної суми знань та вмінь певної кількост залікових одиниць, сумарний результат яких визначає рейтин знань студентів та оцінки їх праці на екзамені.

Систематичність контролю за навчально-пізнавальною ді яльністю досягалася за рахунок різноманітних засобів (спіе бесіди, використання спеціально розробленого опитувальникг усного спеціального опитування, письмових контрольних робі-оцінювання роботи на тьюторських, лабораторних заняттях, ш ревірка підготовки та захисту рефератів), а також вхідногс поточного та прикінцевого контролю. '

5. Впровадження модульної організації навчання показалс за рівних інших умов студенти, що навчаються згідно експері ментальної програми, за одинаковий час здобувають порівняй більше знань з навчального предмету, розвивають здатніст творчо використовувати здобуті - знання для вирішення неет дартних задач.

За умов модульної організації навчання змінюються ро; суб’єктів; навчання, викладач звільняється від багатьох рз тинних функцій; зменшується його інформативна діяльність, нього з’являється більше можливостей для виконання пар: перської, спрямовуючої, консультативної та контрольної фуні ції. Студент дещо звільняється від ролі реціпієнта інформг

;ії, але більш активно бере на себе роль гіошукача необхідних ому знань, а це є підвадижш розвитку студента, в, якості уб’єкта навчальної діяльності.

6. Проведену дослідження дозволяє твердити, що-, за умови [рдульної) організації! навчання зростає систематичність, нав-ЗД^ИОЇї діяльності цтудвдтд,. збільшується питома вага са-юстійної роботи та зф,едтивніст]ь керівництва нею. з боку илладалд.

Самостійна підготовка/ доповідей, повідомлень, захист 90ЇХ' ідей у дискусіях з- членами групи* та викладачами формує студентів вміцня» пошуку необхідної; інформації, аналізу та загальнення навчального матеріалу. Крім- того, експеримен-зльца роботу, п^редбачдє скорочення лекційного: часу, що

прияє якіснійі зміні структури навчального процесу,:

7-. Впровадження- модульної- організації навчання суттєво иливає па зростання мотивації навчальної- діяльност-і студенів. За. традиційної; системи* навчання, високий ранг- займають енці- значущії мотиви (.оцінки, які: отримують, студенти, очіку-ання рефератної групи тощо)». Впровадження нової, технології авчання зумовлює зростання-, значущості-: у студентів, таких мої р.ц;гійі як бажадня с а модеалізу в а тис ь у, найчацні та ЇХ. відпові-альцідть, перед; ауспі^ьствомк Модульна організйдіяі наячання; націлює викладачів і- сту(-еі{тій- на. постійну творчу- працю, розвиває мотиваційну ядро- і> ові стимули ДР иавндння, усудає- «непорушні», усталені' догми екційно-семінарсько)’ одновимір.ної для всіх, системи навчай-я,, пропонуючу. натомість істинний демократизм вищої освіти, РЗЙЯ. на чільне ос^обис.тісне волевиявлення кожного студента і іклдддча. і

Основні положення роботи відображені, в. таких публікаціях,

дисертанта; '

1. Професійно-педагогічна направленість вивчення загалі

нотехнічних дисциплін в педвузі при модульній системі орга нізації навчального процесу (на прикладі теплотехніки) // Удс сконалення підготовки вчителів праці в умовах неперервно освіти: Матеріали всесоюзної наради, т. II. — Новокуз

нецьк, 1990. — С. 85—86 (рос. мов.).

2. Стимулювання учбової діяльності студентів за умов мс

дульної організації вивчення природничих дисциплін // Органі зація і методичні аспекти модульного навчання і рейтингово,г> контролю знань студентів: Тези доповідей республікансько

науково-методичної конференції. —. Алчевськ, 1992. — С. 81—8$

3. Модульна організація навчання як засіб творчої само реалізації студентів // Актуалььні проблеми навчання в педа гогічному вузі: Матеріали науково-практичної конференції. -Ізмаїл, 1993. — С. 55—56.

4. Психолого-педагогічні проблеми модульної технологі

навчання в педвузі // Актуальні проблеми навчання в педаго гічному вузі: Матеріали науково-практичної конференції. -

Ізмаїл, 1993. — С. 54—55 (у співавт.).

5. Особливості організації самостійної роботи студенті

при модульній системі викладання // Організація і методичн аспекти модульного навчання і рейтингового контролю знан студентів: Тези доповідей міжвузівської науково-практич

ної конференції. — Алчевськ, 1992. — С. 79—80 (у співавт.).

6. Про методологічне значення моделювання у викладанн природничих дисциплін // Формування світоглядних позицій вчи теля в процесі навчання і виховання: Тези доповідей міжвузі вської науково-практичної конференції. — Дрогобич, 1990. -С. 160—161 (у сіпівавт.).

. 7. .Формування екологічної культури і мислення в процесі икладання загальнотехнічних дисциплін в педвузі // Сучасні роблеми екологічного виховання в педагогічних вузах Украї-и: Тези доповідей міжвузівської конференції. — Вінниця, 1991.

- С. 85—86 (у співавт.).

8. Підвищення ефективності самостійної роботи студентів а умов модульної організації навчання // Потенціал управ-інських систем: питання формування і розвитку: Матеріали

ііжнародної науково-практичної конференції. — Київ, 1993. — '. 94—95 (у : співавт.).

Ковальчук В. Ю. Выбор методов педагогического стимулиро-ания учения студентов в условиях модульной организации обу-ения (на материале преподавания естественных дисциплин в едагогических вузах).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педа-эгических наук; 13.00.01 — теория и история педагогики.

Киевский университет имени Тараса Шевченко*, 52017, г. Киев, ул. Владимирская, 60.

В исследовании рассматриваются вопросы реализации прин-ипов модульного обучения и специально организованного ле-агогического стимулирования учения в этих условиях. Опреде-ены содержание н структура модулей, принципиальные критерии х построения, показаны преимущества новой технологии обуче-ия по отношению к лекционно-семинарской системе.

Kovalchuk V. Choice of methods of pedagogical stimulation f students’ learning under the modular organization of caching process (observations made while teaching sciences t pedagogical high schools).

Dissertation for the degree Candidate of Sciences, Peda-ogics; 13.00.01 — Theory and History of Pedagogics.

The' Kyiv Taras Shevchenko University, BO, Vdlodymyrs'ka Str 252017, Kyiv, Ukraine.

This work deals with-the problems of implementation of th modular teaching principles and specially organized pedagogi cal stimulation of the learning process. Ttre contents an< structure of modules, as well as -the main -criteria of thei organization -are defined in the work: It shows the «advantage of the new teaching technology compared to the system c lectures- and seminars.

Ключові слова: модульна організація навчання, навчальний- мо дуль, методи, стимулювання, педагогічне стимулювання .учіння.

Здано ,до набору 12. X. 1994 р. Підшюайо до Лруку !3,Х.94р.

Формат 60x84 1/16. Папір друкарськ.. Гарнітура літерзт. Друк високий. Ум. др. арк. 1,39. Ум. фарбовідЗ. 1,62. Тираж 100. Зам. Ла 3701.

Дрогобицька міська Друкарня Львівської обл.

293720, «. Дрогобич, йул. І. Мазепи, 7.