автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Дидактические основы коллективного народно-инструментального музицирования подростков в процессе любительской деятельности

Автореферат диссертации по теме "Дидактические основы коллективного народно-инструментального музицирования подростков в процессе любительской деятельности"

На крапах руконш:у Погоіюе Петро Леонтіііошіч

ДИДАКТИЧНІ ОС1ІОІШ КОЛЕКТИВНОГО НАРОДНО - ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО МУЗИКУВАННЯ ШДЛІТКШ У ПРОЦЕСІ АМАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 13.00.02.

( методика шікладашш му;шкн та методика му .нічного нііхоїшнни)

А В Т О р і; <і> е Р А Т

днеі’р іііції на и/іобути» иаукоаого етуненн кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському державному інституті культури

Наукові керівники - кандидат педагогічних наук, професор Скнар Олександр Іваношгч

- кандидат педагогічних наук, професор

. : Линченко Володимир Петрошгч

Офіційні опонента - доктор педагогічних наук, професор Рудшщьк» Оксана Петрівна

- кандидат педагогічних наук, доцент . Олексюк Ольга Миколаївна

П ропі дна організація - Вінницький державний педагогічнії! інститут

Захист відбудепля «.ЗО..о листопада 1994року о 14 юдині її: засіданні " спеціалізованої вченої ради . К.01.34.01 при Київському державному інституті ’ культури (м.Київ, пул.Щорса, 36, ауд.209). .

З дисертацією можна ознайомитися и бібліотеці Київського держанного інституту культури (м.Кшп, пул.Щорса, .’30)

’ Автореферат розігллжш .19!) і року

Нченші секретар

сиеніалі.юнаїїої пчепої ради Л Коваленко II.Н. •

Актуальність теми. Забезпечення високої художню естетичної освіченості і вихованості особистості и Дсржаишн Національній програмі "Освіта” (Україна XXI століття)* визначено одним з приорітетннх напрямів інформування національного виховання. Серед чинників, що сприяють зростанню художньо-ссто пічної освіченості та вихованості підлітків, с прилучення їх до аматорської колективної музично-виконавської діяльності, оскільки суггсинм для їх розвитку с спілкування у різних видах діяльності, и тому ЧИСЛІ й дозвільної, яка сприяє саморозвитку, самовдосконаленню зсобнстості. ■ • -

Особливої гостроти' набуває проблема розвитку підліткового аматорського народно-інструментального музикування, яке не шбуло масового поширення. Це поясшоеться рядом причин, серед псігх труднощі, поа"язані з оволодінням музпчішм інструментом, іаявні недоліки п змісті, методах навчання, у всій дидактичній ■лістемі початкового навчання грі на народних інструментах. Іедоліки в ночаткопому навчанні грі на народних інструментах югатішно впливають на інтерес підлітків до народно-нетрументального музикування, гальмують його поширення.

Наукове обгрунтування і впровадження в практику ефективно! [идаїспгчної системи початкового навчання підлітків грі на народіпсх нструментах створить надійну основу для найширшош розповсюдження • аматорського народно-інструмсіггального [узикуиашія підлітків, яко, поряд з хоровим співом, є найбільш іясовим засобом їх музнчно-естстшшого виховання.

У справу музнчно-сстетіршого внховаїгня засобами хорового иіву та грі на народних інструментах дітей і підлітків великий клад внесли: шідатніш український педагог К.Д.Ушшіський,

Держална Національна програма "Освіта” (Україна XXI століття) '/Освіта.-1993-грудень - № 44-45-46.-с.4

діячі української музичної 'культури: М.І.Всриківський,

II.О.Козицький, ,М.Д.Лсоіпошгч, М.В.Лисенко, Л.М.Ровуцький, Я.С.Сісловші, та російські вчені: Б.В.Асаф’св, Д.Б.Кабалевськнй, С.Т.ІІІацькии, Д.Д.Шостакович та ін., підкреслюючи, що всебічна естетична культура народу значною мірою визначається рівнем постановки навчально виховного процесу в школі з використанням, в першу чергу, масових засобів музично-хорового і народно-інструментального виконавства учнів,

В теоретичних і методичних роботах Т.Л.Беркмац, ’ О.Л.Гоцдіиера, , Р.Т.Зіиіч-Сдсиової, Л.О.ІІовік-Хлебиікової, Р.О.Скалецького та ін., присвячених музично-естепгчному вихованню підлітків, знаходять иевішй відбиток деякі аспекти нашої проблеми. '

Змісту народно-іиструмеїггальиої музичної діяльності учнів, особливостям її організації, самостійному музикуванню школярів присвятили праці Л.Г. Болгарський, М.В.Вовк, В.М.Лабунець, В.ГІ.Лапчешсо, В.К.Лєбєдєв та ін.

Разом з тим питання специфіки змісту, методів, форм організації початкового колективного навчання підлітків грі па народних музичних інструментах ще не було предметом спеціального педагогічного дослідження. . -

, . Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми зумовили вибір теми дисертації "Дидактичні основи колективного народно-інструментального музикування підлітків у процесі аматорської діяльності". . -

Об"ект дослідження______- навчання підлітків грі »а народних

музичних іііструмеїггах. ' ■ . , .

І!.........процес навчання підл'пісіч грі на

народних музичних інструментах' и аматорських музичних КСМГ.-КЛІІіаХ. . ' . .

Мета дослідженім - обгрунтування дидактичних умов підвшцешія ефективності навчання підлітків грі на народних музичних інструментах в аматорських музичних колективах.

Гі гготеза лос л і лжен і ія - ефективності навчання гурікіиців почапсівців грі іга народних інструментах, формуванню комплексу ігрових вігконавських та ансамблевих навичок сприятиму п. такі умови: ■

- поетапне ускладнення зміегу та вибір відповідних но.му меюдів

і засобів навчання; .

' - побудова навчального репертуару на спеціально аранжирошших мелодіях українських народних пісень з метою оптимального поєднання гри на народних музичних інструментах і співу;

- забезпечегаш взаємозв'язку між слуховхгм снрийнятгям і грою при виконанні музичного тпору; .

- формування вміння і навичок читання нот з листа, як основи ансамблевого виконання оркестрових творі».

- В дослідженні було поставлено такі завдання:

1) Проаналізувати психолого педагогічні проблеми навчання підлітків колективному народно інструментальному музикуванню.

2) Вивчтгт стан музичної діяльності учасників аматорських

народно-інструментальних колективів в умовах їх тралнціішого навчання і шіхованіш. ' '

3) Обгрунтувати дидактичні умови підвищення ефективності навчання Підлітків грі на народите; музичних інструментах як засобу активізації аматорського колективного музикування.

І> процесі розв"язапня постаплепих завдань використовувались такі методи дослідження: теоретіпншії аналіз пспхолого-

нодагогічноТ, музично -спопічної, мистецтвознавчої літератури; бесіди ■ з учасниками народно інструментальних колективів, музичними керівниками та батьками; спостереження за ходим

наичально-пихошшго процесу в "досліджувашіх аматорських народно інструментальних колективах; формуючий експеримент, кількісний та якісний аналіз його наслідків. ■

. Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтуванні змісту, методів і засобів, організаційних форм початкового навчання підлітків грі на народних музичних інструментах в процесі колективного аматорського музшсуваштч, яке спрпяс формуванню і розвитку інтересу до цього виду музично-виконавської діяльності, забезпеченню творчої активності всіх учасників колективу незалежно від рівня їх природних музітчннх здібностей і засноване на поєднанні гри на народних музичних інструментах із співом і побудови навчального матеріалу на аранжироиашк мелодіях українській пісень, взаємозв'язку слухового сприймання з грою при виконанні музичного твору, поступовому ускладненню змісту навчання. . ■

Теоретично1 значення дослідження складає обгрунтування дидактичних основ навчаіпія грі підлітків на народних музичних інструментах в умовах колективного аматорського музикування.

Практичне значення дослідження виявляється в тому, іцо його основні положення і розроблені на Його основі методичні рекомендації, апробовані в ході формуючого -експерименту і впроваджені в ряді аматорських музичію-вігконавськнх колективів, будуть сприяти удосконаленню початкового навчання підлітків грі на народних музичних інструментах,вихованню і розвитку інтересу до аматорського колективного музикування. . • ■

ГІа захист пинбсяться такі положення: .

1.Прилученім підлітків до колективного . аматорського ггузіїкупаїигя на народних музичних інструментах ' сприяє ознайомленим їх з кращими зразками українського музичного мксгсіиші, і с шг.ісдшшм засобом виховання національної свідомості,

формування естетичної культури, збагачення їх духоиносгі, розвитку творчих здібностей, раціонального використання дозвілля.

2. Удосконалення змісту, методів всієї дидактичної системи навчання підлітків грі на народних музігчшіх інструментах сприяє вихопаніпо інтересу до колективного аматорського музикування, посиленню його виховного і розвиваючого впливу.

3. Основу цієї дидактичної системи складають иоєдиашія гри на музичних інструментах із співом, вибір систематизованого навчального репертуару, побудованого на спеціально араюкироііаних мелодіях українських народних пісень, його поступоие ускладнення, а також забезпечешія взаємозв'язку ,міас грою та слуховим сприйняттям твору.

4. Оітпшальне поєднашш гри і спіпу як дидактична осноиа колективноі'о початкового навчання підлітків ірі на народних музичних інструмеїгтах дозволяє успішно розвивати їх емоційну сферу, формувати активне сприймання музики, відчувати виразність мелодії і ритму, підвищує інтерес до музичного навчання, дозволяє успішно формувати в усіх підлітків загальні музичні здібності, максимально проявляти коленому гуртківцю творчу активність, природні музичні здібності.

5. Колективне аматорське музикування відповідає потребам

підлітків у спілкуванні з однолітками. .

Апробація дослідження______здійснювалась в ході формуючого

експерименту в підліткових аматорських народно-інструментальних колективах. .Наслідки дослідження обговорювались на семінарах чузнчннх керішшків ансамблів народних музичних інструментів [І991-199-4рр.), на конференції викладачів і аспірантів Київського їермсавного інституту культури, засіданнях кафедри педагогіки і тсюсології цюго ж інстптуїу.

Вони також аігробовувались в народно-інструментальних колективах школярів Хмельницької області, під час занять із студентами Київського державного інституту культури, які знайшли відображення в друкованих працях автора. Вірогідність положень і висновків дослідження забезпечено теоретичною обгрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті і завданням дослідження, якісним і кількісним аналізом його результатів.

Сгруктура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. ’ Основний зміст роботи.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається об"єкт, предмет, мета і завдання дослідження, розкриваються його наукова новизна, теорепгчна і практична значимість, дається' коротка характеристика методів, сформулювало положения, що виносяться на іахист. .

У першому розділі на основі глибокого аналізу науковнх праць обгрунтовуються методологічні основи та аналізується стан розробки досліджуваної проблеми. ’ * '

Однією з актуальних психолого-педагогічішх проблем, яке має методологічне значення для дослідження, є проблема здібностей. В дисертації аналізуються головні положення з цієї проблеми, розроблені в працях Б.Г.Ананьева, О.Г.Ковальова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьева, В.М.Мясищева, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теилова та ін. Робиться писиоиок, що повноціїшого розвитку • • музичіпіх задатків людини * можна досягнути лише за умов правильно організованого та педагогічно вивіреного навчання і виховання.

Падаючи великого значення задаткам, психологічна наука вважає, що воли все ж це вирішують наперед виникнення здібшх’тсіі у їх закінченому вигляді. Насправді задатки с лише

однією з внутрішніх умов розпитку здібностей, властивих даній особистості. А для того, щоб задатки перетворилися и здібності, потрібна відповідна діяльність, в процесі якої складні системи тимчасових зв"язків все більше закріплюються, стабілізуються і перетворюються в здібності. Отже- діяльність і здібності перебувають у постійному діалектичному взаємозв'язку. Задатки стаюіь реальшімн здібностями, реалізуються, перетворюються в дійсність ліпне через діяльність.(Б.Г.Ананьсв) .

‘ В нашому дослідженій nit виходили з положення, що вирішальну роль у розвитку людської особистості відіграє виховуюче навчання, цілеспрямованіш вплив на дитину і, зокрема, иа учасників аматорського музичного колективу. Хоч з якими б задатками не народилась дитина, вона завжди потребує виховання. Без виховання і навчання не можуть розвиватися здібності людей. Тому навчання і виховаїшя погрібно будувати так, щоб вони давали найбільвпш ефект в розвитку дитини. Адже навчання, як вказує академік Г.С.ІСостюк, може бути так побудоване, що сприятиме найбільш ефективному • розвитку особистості, або ж, навпаки, даватиме навіть майже нульові або негативні результати.

Характеристика музичних здібностей розкривається н працях видатних вчених. Розглядаючи здібності як психофізіологічні особливості людшш, які не ' лише забезпечують ефективність відповідної діяльності, але й самі розвиваються в ній, М. О. Гарбузов., В.І.Кауфман, О. Г. Ковальов, О.М. Леонтьев.,

В.М.Мяситцев, Б.М.Теилов заперечують, що загальні музичні здібності нібито є уснадковаіпіми або природженими. Завдяки цьому була розв'Ялана найважливіша гуманістична проблема-му.шчпе шгхо'аання повинно бути запроваджено'у загальноосвітньому аспекті для всіх дітей. • • • ,

»* '

В обгрунтуванні-' дидактичних 'умов, формування початкового колективного народно-інструментального музикування підлітків ми шкодили з положень А.Г.Корольова, В.М.Мясшцева і Б.М.Теплова про те, що навчаіпія грі на музичному інструменті вимагає розвитку найважливішо! здібності - музіпшо слухових уявлень, під якими розумікіть слухові образи, що витікають в снідомості поза реальним звучанням. Довільне оперуьання слуховими уявленнями 'часто визначають терміном "внутрішній слух”. Видатні композитори і виконавці вважають наявність слухових уявлеігь (внутрішнього слуху) найважливішою здібністю музиканта, необхідною частішою музичної обдарованості. '

Як зазначає Б.М.Теплов, спів і підбирання музики за слухом не може здійсшоватнсь без музичних слухових уявлень і, як правило, з цією діяльністю і лов”язуються музичні уявлеіпія. Слід відзначити, ‘ що особлішо важлішою е ця діяльність на початковій стадії становлення музичних здібностей. Відсутність музичних уявлень гальмує розвиток музичних здібностей і в учасників народно-інструментального колективу, гальмує їх творчу актішність. '

Особливо актуальною з точки зору дослідженої проблемі! є праця

Н.Ф.Вишнякової, в якій виділено кілька основних компонентів музично тпорчої актішцості дітей: емоційне сприймання,

■’комбінуюче уявлення", музігано-слухове уявлення.

Планомірне і послідовне формування таких уявлень є однією з основних умов музичного розвитку дітей. їхня нерозвиненість гальмує відтворення мелодії у співі та грі, а дішіпа, яка не володіє здатністю слуховоіч) уявлення відтворюваних нею звуків, мелодії, на перший погляд може здагнея не здібною до музики. .

У дослідженні розрізняється музична активність, яка здійснюється на репродуктивному * рішіі, і' музично-творча актитпечі., яка передбачає самостійні внески суб'єкта у способи

його музичної діяльності, які впливають на характер результатів, що досягаються.

Базуючись на актуальному рівні здібностей, музично-творча, активність виступає водночас як основне джерело їхнього.розвитку. ’ На сучасному етапі структура музичних здібностей розкривається у психолого-ггедагогічтшг літературі по-різному. Виділяються такі компоненти, як музичний слух (ритмічніш, гармонійний, мелодійний), творча уява, відчуття цілого,

емоціішість(С.І.Науменко); емоційний відгук на музику, музичний слух, відчуття рнтму і ладу, музична пам"ять, творчо ставлення до музикіг(О.О.Аіграксіна); музитіннй слух (звуковнсошин, мелодійніш, поліфонічний, тембродннамічішй, внутрішній), ритмічно відчуття, музична нам"ять, рухо моюрні здібності, музичне мислетш(Г.М.Цнпін). Є.Ф.ІІечерська поділяє здібності, істоті для музичної діяльності, власне на музичні і генералізонанІ. До перших належать - ладова чутливість, звукошісотшій слух, мсцюршмічна чутливість, внутрішній слух, музична пам"ять, емоційний відгук па музику, музично-творчі здібності; до других - якості уяви, мислення (зокрема його образність та емоційність), здатність до есіешчних оцінок. . - . .

Ми погоджуємось з підходом С.Ф.Печорської. і ішажасмо, що процес сформування музично-творчої активноеіі буде ефективніші»! за умови синтетичного розвитку ■ музичних (або специфічних) і гонералізопапих (.загальних) здібностей. '*

Розробляючи програму наро;шо інструментального музичного навчання і системи навчально практичних завдань, слід на нашу думку, шіходіпц з таких положенії: з одного боку, тиорчніі рівень активності це може буш досягну пні без забезпечення необхідної бази на репродуктивному рівці (таке забезпечення мо:і;е трактунт іки як початковий еіап у . формуванні музично ґнорчої

активності учасників народно-Інструментальних колективів),

а з іншого боку - музичний керівник, працюючи над формуванням репродуктивних умінь, пршгаен мати на увазі досягнення творчого рівня розвитку дітей як основну мету і відповідним чином, організовувати свій педагогічний вплив, ,3а такого підходу забезпеченім репродуктивного рівня музичної активності виступає як передумова і важливо джеі>ело розвитку музичіпіх здібностей, які на вищих етапах дозволять формувати у гуртківців творчу активність. ' 1 , - ' • .

Педагогічне забезпечеїшя розвитку музичних здібностей, становлення музично-творчої актіганості - це складна, багатогранна система заходів, спрямованих на створення умов для розвитку якостей особистості підлітка, завдяки яким здійснюється

спрігймання та творче перетворення' отримуваної • ним музичної

інформації. В педагогічну систему формування музично-творчої активності гуртківців входять індивідуальні, групові та колективні форми роботи, кожна з яких має своє призначення і викопує певні функції у системі. Сприятливі умови для здійснеїшя усіх ЦИХ ({юрм роботи можуть бути створені у підлітковому народно^ інструментальному колективі. . '

Як вказують автори багатьох . робіт (В.І.Бабій,

О.О.Пономаренко, А.І.Роздимаха, В.І.Шпак та ін.), однією з педагогічних умов формувашія музнчпо-творчої активності є

врахування вікових особливостей дітей.

Як відомо, заняття з навчання грі на музичних інструментах у дитячих музичтшх школах, музичних студіях та гуртках загальноосвітніх пі кіл мають у більшості випадків індивідуальну основу-. Така система робить можливою максимальну індишдуалі.іаціго педагогічного підходу до учнів і дещо полегшує сам процес навчання порівняно а колекішшпші заняттями,' па яких

педагог мусить весь час стежити за всіма учасниками і и' кожному з них підтримувати стан достатньої актипності. Однак індішідуальна форма навчаїпія не- має, в той же час, цілого ряду інших можливостей впливу вчителя на учня, які доступні ігри групових та колективних заняттях, де сила колективної діяльності тшяилясіься через взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємооцінку.

‘ .■ В підлітковому віці, на думку багатьох психологів, інпімно

особистісне спілкуваїшя і сиілкувашія в діяльності є провідним видом діяльності. Окремі з них (В. В. Давидов) навіть пропагували хоча би в порядку експерименту перетворити школу в школу-клуб, тобто побудувати навчальну діяльність як ділове спілкування на рівних з учителем, надати підлітку можливість, брати участь у _ різноманітних формах і сферах діяльноспЧкрім навчання), в різних "соціальних ролях". Само п такій школі можліше найбільш глибоке засвоєння системи діяльності, а також максимальне саморозкриття, самореалізація, самопізнання учнів як особистостей.

, Отже, колективне народно-інструментальне музикування може виступати ефеїпшшлм засобом розвитку музично-творчої активності та форму вашім музичних здібностей у всіх підлітків з різними природними задатками. Проведене нам» обстеження музичної діяльності шкільних народно-інструментальних колективів з наступним аналізом одсржашіх даних показало, що творчий потенціал народно-інструментальної роботи з дітьми а використовуються не досить ефективно. .

Спостереження- за ходом навчально виховного процесу

обстежених дитячих аматорських колективів показало, що 54%

музичних керівників не забезпечують мотиваційного компоненту

музичної діяльності їх учасників. Ц<> ітипінкться рядом чинників, а

саме: одноманітністю ііідібраиоіч) для розучуииня дітьми худож;і;,ого

та навчально педагогічного матеріалу; інлучуваїшям впродовж З*

довгого часу одних і пп же музпчшк творів; переважаїшям, в окремих випадках, навчашш грі на музичних інструментах, механічних вправ, що не забезпечує розвитку музично-слухових уявлень, які сприяюп> свідомому сприйманню та виконанню дітьми музичних творів; невідповідністю ' музичних творів віковим особливостям учасників народно-інструментальних колективів.

Вивчаючи питання стимуляції дитячого інтересу до народно-інструментального музшсуваїшя на репетиціях колектіюів, ми зафіксували динаміку їх інтересу. Отримані дані, одержані із значного числа під пі даних репетицій (більше 340), говорять про те, що цей інтерес не завжди підтримувався па належному рівні. Завдання, що ного ставив перед репетицією чи заняттям музичний керівник, здебільшого не вдавалося повністю реалізувати; недостатньо використовувалися можливості змісту навчального та худояснього репертуару, що зшіжупало рівень музичної активності учасників народно-інструментального колективу. Лішіо двоє музичних керівників ’ практігкували у процесі народно-інструментальїгого навчання окремі творчі завдання.

Констатуюче обстеження показало, що більшість музичних керівників не завжди дотримуються принципів організації пявчальио оихопного процесу у дитячому колективи вміння ставити цілі та .завдання музично творчої діяльності, вибирати найдоцільніші форми, методи, засоби, планувати, розраховувати роботу в часі, здійснювати облік і контролі!, приймати оптимальні рішення, які сприяли 6 забезпеченню музичної .активності школярів.

ІІід.иіпчепі недоліки призводять нерідко до того, що підлітки птрачаюіь початковий інтерес до музичної народно інструментальної діяльності, ііс|мт.таіоть відвідувати заняття в колективі.

. Лнллі.і друкованих шідапь(нанчалі>ііих посібників, методичних ро:і|юбоіс, |М’ііеріуЛ|>іінх .тбірішкі»), призначених для проведення

занять у дитячих народно і иструментальїшх колективах, засвідчує, що у переважній більшості воші не розкривають прийомів навчальної діяльності, які формували б музично-творчу активність учасників народно-інструментальних колективів. Недооцінка •забезпечення музично-творчої активності учнів простежується і у програмішх вимогах, і у принципах побудови навчальних посібників. У багатьосх з іпсх зазначається матеріал, яким повинні оволодіти учасіппш народно-інструментального колектігву, але не "розкриваються прийоми засвоєння, не вказую гься механізми досягнення мети. •

Результати аналізу методичної літераіури дають право твердити: методичний апарат посібників загалом дозполяє забезпечити розвігваючий характер засвосіпш знань, умінь та павичок. Проте, недостатньою мірою відображає ті види шгтапь і завдань, які створюють сіггуацію пошуку, сприяють формуванню творчої активності гуртківців у процесі колективного народно-інструментального музикувати.

Дані вивчення художнього та навчально педагогічного репертуару,'- використовуваного музичними керівниками народпо-іпструментальгпгх колектітіа, свідчать, що він має ряд недоліків, здебільшого не спрямований на розпиток творчої активності, не завжди сприяє підвищенню виконавської майстерності колекгігау і кожного виконавця. Це зумовлюється іноді недостатньою доступністю пропонованих музпчіпіх творів, їхньою невідповідністю виконавсько технічним, або н 'психофізіологічним можливостям учасшікіп колективу.’ _ •

' Отже, аналіз стану практики музичного напчання і виховання у підліткових аматорських народно інструментальних колектив.тх переконує в тому, тощо по повністю [юзкрпті всі резерви музично-

творчого розвитку дітей у процесі навчання їх грі на народних інструментах. .

У другому розділі дисертації описується зміст, методи, хід формуючою експерименту, розкривається поотаииа дидактична система формування початкового народно-інструментального музикування підлітків. На основі аналізу літературних джерел, проведеному в першому розділі, даних констатуючого експерименту розроблені організаційні та . методичні засади робота в експериментальній групі по інтенсифікації навчання гуртківців-початківців, передумови 'успішного формування їх початкового колсктішного народно-інструметального музикування. ’

' На основі вивчення психолого-педагогічної літератури з

дослідження можливостей розвтку музичних здібностей та

підвищення ефективності навчання підлітків, а також на основі багаторічного власного практичного досвіду роботи і одержаних даних констатуючого експернмепгу пропонується для робота в , аматорському народно-інструметальному колектіші розроблена автором система колсктішного навчання грі на музичних

інструментах, в основу якої покладаній пршіцші поєднання гри на внучувашсх українських народних інструментах' зі співом. Суть системи колективного навчання підлітків в гуртках наїюдних інструментів полите в тому, іцо завдяки оптимальному поєднанню гри і співу на всіх етапах початкових занять .стає можливим в основу музичного внхованші гуртківців покласти принцип єдності художнього і технічного розвитку. .

Поєднання гри і співу, послідовне наїсошпіешія ігрових і постановочних нашічои иостіііно пов"я:іуєпіСЯ , з формуванням музично слухових уявлень, органічним взаємозв'язком і взаємодією ігрових і постановочних навичок.

Музичний слух людини розвивається і удосконалюється музично-'слуховігм сприйманням. У формуванні . музиканта-виконавця, в розвитку його природних здібностей головну роль відіграє засвоєння і виконання художньо-осмислеігого музичного ' матеріалу. Необхідність застосовувати ці положеіпія в навчанні

г

гуртківціп, що якоюсь мірою вже володіють грою ка музичнігх інструментах, не викликає сумніву. Але їх здійснення на початковому етапі, коли у гуртківців бракує елементарних ігрових " навичок, складніше. Для подолашш наявних трудногців у цих умовах в дисертації запропоновано оптимальне використання голосового апарату, співочих навичок підлітка як засобу, за допомогою якого він може відразу ж в колективі брати активну участь в музично-виконавському процесі, а тому і активно розвивати-музичні здібності. Навчання підлітків співати пісні, розуміти їх характер, поступове приєднання до співу гри на виучуваних музичних інструментах збуджує у них творчу уяву і стимулює гуртківців на подолання труднощів, які завжди виникають у процесі початкового навчання техніці 'гри на музичних інструментах.

Спеціально застосовано найбільш зручне поєднання гри і співу в процесі занять гуртківців стало осповою методики колективного навчаїпія гуртківців в аматорському народно-інструментальному ансамблі. В цін системі навчання гуртківців колективному, співу пісень розкриття їх художнього образу займає центральне місце при формувати ігрових початкових музіпто-шікоиавських навичок, забезпечує навчання дітей грі на музичних інструментах на основі слухових сприйнять, а значить і на основі музично слухопігх уявлень, мобілізує їх творчі сили і стимулює ополодіпня технікою гри- . .

Розроблена система колективного напчання підлітків л аматорському гуртку народних ’ інструменті» складаєш-я з і рык

тісно пов"язаних між собою етапів. Щоб здійснити послідовність та , забезпечити ■ плавність у пакопичепні початкових ігрових навичок гри на музичних іиструмеїггах в умовах колективного навчання гуртківців, а також побудувати систему початкового навчання на основі муапчно-слухових уявлень було розпочато роботу з дітьми дослідної груші- на основі розучування спеціально розробленого нами пісенного репертуару. За допомогою колективного співу та одночасно рухів пальців відповідно до аплікатури виучуваних музичних іиегрумешїв, домоглися сішхроішого співпаданпя їх рухів

з кожним звуком виконуваної голосом молодії пісні. Завдяки такому поєднанню співу з уявною грою на музичному інструменті з”яв«лася можливість вже з перших років навчання невимушено і легко включити всіх дітей в активніш творчий виконавський продес, забезпечити вивчення нот на нотопосці та їх розміщення на

* виучуваних іиструмеїггах, не на абстрактних вправах а на основі їх слухового сприйняття. Таким чином, перший етап навчання дітей в . музичному гуртку буй по су її станом розвитку музично слухових і рухових уявлень, завдяки якому’ в його учасників успішно вихопувались початкові навички по «начешім ног па погоносці та їх розміщення на виучупаних інструментах^. При цмму забезпечувались необхідні передумови для здійснення в.іасмозв"язку , між слуховими і руховими сторонами у виконавському процесі як необхідної умови слухового методу наїшання іурткіїщіи при колективному веденні .ІЛІГЯПі.

І Іастушюю фазою в иік:лідовиооі і ігабу ггя комплексу ігрових навичок за принципом оптимального спіітідн<>шічнія гри і співу був таїсолс колективний сніп спеціально підібраних .пісень для цього періоду занять, але ваго не .і уяипііми рухами пальці» рук, а бе .чмоссредш>о па грифі або прунах виучуваного інструмеціу.

На цій фазі першого сталу навчання шсхопувались у гуртківців навички 'з техніки, наприклад, рухів пальці» лівої руки на грифі кобзи-прими та остаточно закріплювались в пам”яті гуртківців знання нот і їх відповідаю розміщення на грифі інструменту в межах першої позиції. Завдяки оптимальному співвідношенню гри і сліпу по ходу навчання на першому етапі роботи з гурткіпцямн забезпечувались умови для утвореіпія тісного взасмозв"язку між виконавськими рухами грапця початківця і слуховими його 'сприйняттями, органічно пов"язуючіг музична слухові і рухові уявлення в цілісшій творчніі~іі[юцес. Зауважимо, що завдяки такому навчанню зацікавленість до музичтасх занять в гуртківців весь час зростає, а також при цьому стає для керівника можлішим ретельно крок за кроком удосконалювати постановку рук гравців навіть в умовах їх колективного навчання.

• Другий етан колективного навчашія гуртківців грі на музичних інструментах складається умовно також з двох фаз; На першій фазі навчання проводилась робота по шгроблешпо у гуртківців нашгчоїс звуковидобуп ан ня на відкритих струнах інструмента з формувашіям в них піршсх навичок трігмашія пальцями правої руки медіатора та вміння якісно ’видобувати ним звук. Таке вивчення ігрових дій інструменталіста-початківця за допомогою його ,рук в системі колективного навчашія органічно поєднується з грою і співом.' Це робиться вже за принципом поділу учасників гуртка на дві групи. На заняттях одна з цих груп відтворює звуки спеціально написаної партії для раніше вивчених шипі пісень, а друга група в той же час їх співае(сольфеджуючи або слонами). В процесі занять названі груші почергово змінюються ролями. Але оскільки всі гуртківці знають мелодію пісні, то під час виконання до неї партії на відкритих струнах учасникам цієї групи такоис рекомендувалось

• підспівувати її про себе: Отже завдяки такому принципу папчаншг

гуртківців звуковидобувашпо створюються умови його формування 113 ОСНОВІ музично-слухових уявлень, ЩОгДОЗВОЛЯЄ їм кожний звук творчо переосмислити і уникнути механічного його видобування. Такі заняття гуртківців також сприяли формуваїпно умінь розподіляти увагу, спрямовуючи її за двома каналами, що конче потрібно при будь-якому виді ансамблевого виконання.

Створення художнього образу під час. таких занять гуртківців с найва'жлітішою умовою доброго і красивого звуковидобувашш. *

Поряд з стио])еішям художнього образу, весь м"язовий апарат, що бере участь у звуковндобуванні, повинен пристосовувати свої руки до виявлення музичного змісту твору. А це означає вірність ішсноаку про вирішальне значення слуху, слухового образу, роботи над виразністю для вироблення такої 'виконавської навички, як знукоаидобунаиня. ...

Друга фаза системи колективного навчання на даному етапі занять ставила за мету забезпечити тісний взаємозв'язок між грою і слуховими сприйняттями під час виконання гурткіпцями музичного твору, зокрема на кобзах, вже в умовах діяльності обох рук гравця. Маючи на увазі вище викладену систему послідовності в набутті гурткіпцями початкових ігрових навичок' при ■ належній чіткості організації роботи, учасники гуртка практично і теоретично вже мають змогу перейти до здійснення гри на кобзах-примах і інших виучуваних • інструментах за допомогою обох рук. На цій фазі навчання дітей, гра також органічно поєднувалась з співом та їх музично-слуховими уявленнями, пропонувалось грати • мелодії раніше розучуваних пісень, якби по слуху. Такий напрямок в роботі на цій'фазі навчашш гуртківців дав змогу зосередити їх увагу на виробленні і закріпленні правильної постановки обох рук під час гри. . . '.

. - 21 - .

. ' #

Проте, щоб діти не втрачали зорових уявлень про нотішй запис цих пісень, на таких заняттях вивішувались нотні плакати до розучуваних пісень. .

Цей метод навчання давав можливість не іїтн в напрямку 'технічних (головним чином лише рухових) навичок гри, без участі слухових уявлень і слухової» контролю. Під час гри за слухом (по пам"яті) ця небезпека була знята. По ходу експериментального . павчаїпш, в . міру вироблення дітьми початкових' виконавських ^навичок гри- на виучуваних музичних інструментах, ми поступово привчали їх під час гри стежити очима за нотним текстом, виховували в шіх навички бачити все, що записано на нотному плакаті, чи в нотному зошиті, намагались, щоб учні не послаблювали уваги до вироблення правильної постановки рук під час такої гри.

На цьому етапі навчання рекомендували вже давати гуртківцям конкурсні домашні завдання на самостійний розбір пісень, перевіряючи і оцінюючи щоразу якісну сторону розбору і пшсонання. Завершальним етапом системи початкового навчання і музичного розвитку гуртківців було формування вірних навичок ч'итання нот з аркуша. Першою фазою цього етапу навчання була колективна гра з аркуша на виучуваїпк музичних інструментах в унісон^ ііовііх мелодій та спеціальних музично-слухошгх вправ у поєднанні гри з співом.

Мета цих занять полягала в навчанні гуртківців грі на музичних інструментах з аркуша та виховання в них практичніїх' музично-виконавських умінь по, самостійному розучуванні нових пісень. В результаті домоглися того, щоб гуртківці могли .самостійно розучувати нову пісню, вміли і програти на інструменті з нот, а також проспівати як з підтримкою інструменту, так і без нього. -

Наступна фаза роботи 'з- гуртківцями була продовженням удосканалешш цих жо навичок з більш складнішим завданням. Це гра нових пісень на- виучуваних інструментах з аркуша' в два голоси, спів з підтримкою інструменту інтервалів мажорних і мінорних акордів та розв'язання більш ускладнешгх домашніх завдань з самостійного виконання музично-слухових і: прав по

сольфеджуванню мелодій пісень з аркуша без підтримки інструменту, спів за такими же .вимогами мінорних та мажорних акордів. Внаслідок такої роботи діти . одержували навички самостіішого виконання домашніх завдань з сольфеджіо і музичної грамоти. .

' Завершальною фазою колективного початкового навчання в аматорському народпо-шструмеїггальному колективі було розучування ' нот спеціально розробленого нами музичного репертуару для повного складу українського аматорського народно-інструмеїгтального колективу, якісного формування кавичок . ритмічної, динамічної та ансамблевої злагодженості.

Про ефектшшість запропонованої дидактичної системі початкового навчання підлітків грі на народних музичних інструментах в процесі колективного аматорського музикування свідчать, наприклад, дані наведені в таблицях Лйі і №2.

' . Таблиця N>1

' Виявлення наявності умінь читашія нот з листа тещ "Ой за гаєм, гаєм" в учнів експериментальної групи.

Якісна характеристика п/п умінь прочитати музичний твір з листа Кількість гургківців Оцінка за чигання нот з листа /•успішності ію читанні ног з ліїгта

1 Гра без помилок . 1 • -5 ' 0,3

2 Гра з 1-2 помилками . < і -і ■ . 63,7

3 Гра з 3 помилками 3 3 18,7 ,

4 . Гра з-4 і більше ■ помилками ' 1 2 0,3

Таблиця №2

Виявлення наявності умінь читання ,ног з .чнсіл пісні "Ой за глс.м, гасм" в учніг. контрольної груші "6”.

'•ЬЬі Якісна характеристика Кількість Оцінка за % успішною і п/п на виявлення умінь іуртківнів чиглння по читанні

прочитати музичний * ног з листа нот з листа

твір з листа • • • '

1 Гра без помилок І 5 . С,3

2 Гра э 1-2 помилками б -4 З7,5

3 Гра з 3 помилками 7 3 43,7

4 Гра з 4 і більше 2 2 , 12,5

помилками

Про це свідчить і той факт, що з 16 підлітків експерігмептальної групи після року навчання 14 було переведено до основного складу оркестру народних інструментів. В той же час з 16 підлітків контрольної' групи до основного складу оркестру народних інструментів було переведено лішіе 4 підлітка, які мали відмінні і хороші музичні здібності, відповідали вимогам виконавської діяльності в основному сктаді оркестру.

В дисертації дається аналіз і інших даних формуючого експерименту, . які свідчать про ефективність обгрунтованої в дисертації дидактзгчної системи початкового навчання підлітків грі на народних музичних'інструментах. . -

Па основі проведеного аналізу зроблено підсумки і сформульовано пнсцопкц:,. -

__ 1. Формування естетичної культури дітей та молоді,

ознайомлення їх з'.кращими зразками українського музичного

мистецтпа, залучешія до му зично виконавської діяльності е ; важлііпим засобом виховання національної свідомості, збагачення їх духовності, розвитку творчих здібностей.,

2. Серед ■ члшшкін, що сприяють прилученню підлітків до

музичної культури, є аматорське музикування на народшсх інструментах-одне з найбільш масових засобів музично естетичного вихованім иідіюстаїочого ігоколіїшя. . ‘ -

' Однак розповсюдження аматорського колективного музикування на наїюдшгх інструментах стримується цослабленням уваги до нього, недоліками, що мають місце п системі навчаїнш підлітків грі на шгх, недостатньою розробкою Його дидактичних основ, пеі>еіі;шсаііням в ньому тронувальшіх вправ, що негатшшо відбивається на зацікавленості підлітків в музичному .виконавстві.

3. Як показали дослідження, подолашію вказаних недоліків сприятиме удосконалення змісту, методів, засобів всієї дидактичної системи, спрямованої на шіхоиашія зацікавленості підлітків

, аматорським музикуванням на народиш; інструментах, посиленням його виховного і розвиваючого впливу.

.4. В. основі прилучення підлітків до аматорського музикування на народних інструментах лежить поліпшення .навчання гри на них, поєднання . гри на музичних інструментах із співом, добір . систематизованого навчального репертуару, який побудовано на спеціально аранзкнроваїпіх мелодіях українських, нлродих пісеіцГ, а таколс поетапне штчашія підлітків, забезпечення взаємозв'язку між грою та слуховим сприйманням твору. • • .. ’ . •

5. На першому етапі навчання іш основі ноєднашія три на музшлгих інструментах із співом, записування для ціюго спеціального репертуару відбувається опанування кожною частішою початкового музично-виконавського комплексу інсі румсіп альиих умінь і навичок,' розвиток музично слухових уявлень, розуміння

якісної сторони виконуваних підлітками мумічшіх завдань і шірап та свідоМе їх засвоєння, збереження в пам"яті. '

6. Другий етап навчання присвячується відпрацюванню

взаємозв'язку між слуховими сприйняттями і трою на музичних народних інструментах и умовах колективного виконання більш складного навчального репертуару. '

7. Дидактично обгрунтована послідовність колективного наичання гуртківців ірі на народних інструментах створює надійні передумови формуваїшя навичок читання оркестрових партій довільно з нот при забезпеченні вірної постановки рук та якісному звуковидобуванні на виучуваних інструментах. В процесі занять па третьому-завершальному етапі навчати . формуються нлничкн ритмічної, динамічної та ансамблевої злагодженості при виконанні оркестрового твору.

8. Оптимальне поєднання ірії і співу як дидактичної основи початкового колективного навчання підлітків гри на народних інструментах дозволяє успішно розвішати їх емоційну сферу, формувати спрігіціяття музики, відчувати виразність, молодію і ритм, підвищувати, інтерес до музичного навчати. Застосування такої системи навчання дозволяє успішно формувати у всіх підлітків загальні музичні здібності, які необхідні їм для повноцінного

- сприймати музики, та максимально проявляти кожному гуртківцзо свою творчу активні ста, природні музігчці здібності.

Така наукопо обгрунтована система навчання дітей, створює на практиці надійні умови, насамперед, у кожній сільській загальноосвітній школі або клубі створювати з гуртківців оркестри або ансамблі українських народних інсірументів, значимість яких у музич по естетичному вихованні школярів незаперечна'.

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ:

1. Дидактичні основи роботи з дитячим народноїнтрументальщім колективом.. (Методичні рекомендації).-Київ, 1991. ЗО с.. ( в співавторстві) ‘

2.Методична спрямованість початкового крлектіпшого навчащія гургківців в аматорському народно-інструментальному колективі.(Методичні рекомендації).-Київ, 1992.- 11с. .

З.Інструметознаоство. (Методичніш посібник для музнчіпсх корівників ■ шкільних ансамблів та оркестрів українських народних інструментів). -Кам”яцець-Подільський, 1994 .-42с.

Богонос П.Л. Дидактические основы коллективного народно-шіструмеїітального. музицирования подростков в процессе любительской деятельности. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 -методика преподавания ' музыки и методика музыкального воспитания, Киевский институт культуры, Киев,1994. ■

В днссертаціш даогся научное обоснование разработанной автором и проверенной в эксперименте дидактической ’ системы, обеспечивающей повышение еффективности начального обучошія подростков игре- на народных музыкальных • шштрументах ' в процессе коллективной любительской музыкально-исполнительской деятельности. В со основу положено поэтапное усложнение содержания и выбор соответствующих, ему методов и средств обучения; оптимальное сочетание игры на музыкальном инструменте и пения; иостроенне учебного репертуара на аранжированных мелодиях народных песен; обеспечение взаимосвязи между слуховым восприятием н исполненном музыкального произведения; формирование умений и навыков чтения ног с листа и др. .

Система содействует формированию и развитию интереса подростков к музы кальному истіолтггельстпу на народных музыкальных инструментах, рассчитана на подростков с разным уровнем музыкальной одаренности.

Bogonos Peter. Didactic bases of collective folk instrumental playing music by teen-agers in the process of tlieir amateur activity. The thesis for a doctor’s degree- as a candidate of pedagogic sciences in this . specialization N 13.00.02 - method]cs of teaching music and methodics * *

, of music upbringing. .

Kiev Institute of Culturo, Kiev, 1991. .

The thesis covers scientific grounds elaborated and tested by the author in the process of didactic system"s experiment procuring an effectiveness increasing of intial stages of teaching teen-agers playing folk musical instruments in the progress of collective • music performance activity. Stagely comlication of the content and choice of the corresponding methods and means of teaching, an optimum combination of playing a musical instrument and singing, construction of teaching repertoire basing on arranged folk songs" melodies, ensurance of interlinks between an auditory perception and musical composition performance and formation of notes" reading skills at sight are taken ns a basis of the thesis.

This system facilitates !x>th formation and development of teenagers" interests regarding-folk instruments" musical performance. It i.s also infendent for teen-agers of different levels of musical endowments.

Ключопі слона; .

народно-інструментальне музикування, підлітки, аматорстпо. ,